Розрахунки для суховантажника
Параметри побудови та експлуатаційно-ремонтних циклів суховантажника, витрати палива. Гістограма розподілу хвиль трьохвідсоткового забезпечення. Визначення швидкості вітру. Потоки енергії для СЕУ у режимі повного ходу суховантажника з повним вантажем.
Рубрика | Транспорт |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.03.2011 |
Размер файла | 1,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
АНОТАЦІЯ
Курсова робота складається з пояснювальної записки та графічної частини на 2-х аркушах формату А1. Пояснювальна записка містить в собі 61 сторінку текстового матеріалу, до складу якого у тому числі входить 6 таблиць і 23 рисунки.
В 1-й частині курсової роботи визначено часові параметри побудови та експлуатаційно-ремонтних циклів суховантажника "Варнемюнде", розраховано витрати палива на переході від п. Миколаїв до п. Джорджтаун, побудовано гістограму розподілу хвиль трьох відсоткового забезпечення в Атлантичному океані стосовно цього переходу та визначено відповідно до завдання швидкість уявного вітру. У другій частині розраховано потоки енергії як для окремих елементів СЕУ, а саме: для головного двигуна, дизель-генератора та утилізаційного котла, так і для СЕУ в цілому у режимі повного ходу суховантажника з повним вантажем.
Перший аркуш графічної частини присвячено основним експлуатаційним характеристикам, а другий - потокам енергії у режимі повного ходу суховантажника "Варнемюнде".
АННОТАЦИЯ
Курсовая работа состоит с пояснительной записки и графической части на 2-х листах формата А1. Пояснительная записка содержит в себе 61 страницу текстового материала, в состав которого в том числе входит 6 таблиц и 23 рисунка.
В 1-й части курсовой работы определены временные параметры строительства и эксплуатационно - ремонтных циклов сухогруза «Варнемюнде», рассчитаны расходы топлива на переходе от п. Николаев до п. Джорджтаун, построена гистограмма распределения волн трехпроцентной обеспеченности в Атлантическом океане относительно этого перехода и определена согласно заданию скорость воображаемого ветра. Во второй части рассчитаны потоки энергии как для отдельных элементов СЭУ, а именно: для главного двигателя, дизель - генератора и утилизационного котла, так и для СЭУ в целом в режиме полного хода сухогруза в полном грузу.
Первый лист графической части посвящен основным эксплуатационным характеристикам, а другой - потокам энергии в режиме полного хода сухогруза «Варнемюнде».
ABSTRACT
The term paper consists of an explanatory note and a graphic part on 2 sheets of format A1. The explanatory note comprises 61 pages of a text material into which structure including enters 6 tables and 23 drawings.
In 1st part of a term paper time parameters of building and maintenance - repair cycles of general cargo ship "Warnemunde" are defined, fuel expenses on transition from the item Mykolaiv to the item Georgetown are calculated, the histogram of distribution of waves of three-percent security in Atlantic ocean concerning this transition is constructed and speed Imagined wind is defined according to the task. In the second part energy streams as for separate elements SPP are calculated, namely: for the main engine, diesel-generator and utilization boiler, and for SPP as a whole in a mode of a full speed of the general cargo ship in full to cargo.
The first sheet of a graphic part is devoted the basic operational characteristics, and another - to energy streams in a mode of a full speed of general cargo ship " Warnemunde ".
ЗМІСТ
Завдання
Вступ
1. Аналіз технічної експлуатації судна
та його енергетичної установки
1.1 Параметри експлуатаційно-ремонтних циклів судна
1.2 Район плавання та його гідрометеорологічні умови
1.3 Режими роботи судна та ЕУ під час рейсу
1.4 Технічне обслуговування, ремонт СЕУ
1.4.1 Структура і чисельність екіпажів
1.4.2 Підготовка системи стисненого повітря до дії та контрольовані параметри під час її роботи
1.4.3 Ремонт енергетичного обладнання
1.5 Витрати палива на головний двигун за рейс
2. Визначення потоків енергії в ЕУ на сталому режимі повного ходу судна
2.1 Зовнішні параметри сталого режиму руху судна
2.2 Технічні (номінальні) параметри основного енергетичного обладнання, яке працює на режимі
2.3 Ступінь навантаження основного обладнання на режимі
2.4 Локальні енергетичні потоки в основному устаткуванні
2.4.1 Потоки енергії в двигуні K8Z70/120E
2.4.2 Потоки енергії в дизель-генераторі SKL 8VD36/24A- 1
2.4.3 Потоки енергії в утилізаційному котлі Ла Монт AKS2,2-2,4
2.5 Потоки енергії в СЕУ
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
Суховантажник “Варнемюнде” побудовано у 1972 році верф'ю “Варновверфт”, м. Варнемюнде, НДР.
Т/х “Варнемюнде” призначений для перевезення генерального та рідкого вантажу(рослинного масла), контейнерів.
Це трьохпалубне судно, з баком, з машинним відділенням і надбудовою у кормі, має бульб у підводній носовій кінцевій частині та транцеву корму, з надлишковим надводним бортом. Воно має 7 водонепроникних перебірок та поперечну систему набору. Район плавання: необмежений. Дальність плавання - 12500 миль; екіпаж - 33 чоловіка.
Основні характеристики судна
довжина, м,
найбільша Lmax 150,37;
між перпендикулярами L 140,10;
ширина В, м 21,80;
висота борта Н, м 13,60;
осадка з повним вантажем Т,м 8,84;
водотоннажність D при Т=8,84м, т 18560;
дедвейт DW при Т=8,84м, т 12050;
загальна місткість вантажних трюмів, рег.т 6093,70;
дальність плавання Lmax, милі 12500.
Відповідно до проектних даних при потужності головного двигуна (ГД) N е0 =8240 кВт за умов здавально-приймальних випробувань (свіжопофарбований корпус, глибока вода, сила вітру до 3-х балів, інтенсивність хвилювання до 2-х балів) швидкість ходу судна складає при осадці 8,84м (тобто судно с повним вантажем) vs0=18,54 вуз.
Суднова енергетична установка (СЕУ) скомплектована із типового для теплоходів енергетичного обладнання.
ГД - це МОД K8Z70/120E (8ДКРН 70/120) фірми МАН Бурмейстер і Вайн потужністю 8240 кВт і частотою обертання 140 хв-1, двотактний, реверсивний, крейцкопфний, з вбудованим головним упорним підшипником. ГД передає механічну енергію на гвинт фіксованого кроку.
До складу суднової електростанції (CEC) входять 4 основні дизель-генератори (ДГ) марки SKL 8VD36/24A-1, n=500 об/хв номінальною потужністю двигунів 440 кВт кожний.
Допоміжна котельна установка, яка забезпечую парою загальносуднові споживачі та споживачі MB, має у своєму складі один допоміжний водотрубний котел ESH 2,5 паропродуктивністю 2,5 т/год і тиском пари 0,8 МПа та один утилізаційний котел Ла Монт AKS2,2-2,4 паропродуктивністю 2,5 т/год і тиском пари 0,8 МПа.
Для розпалення допоміжного котла, запуску ГД і ДГ застосовується легке дизельне паливо з температурою спалаху не нижче 60°С, а для подальшої роботи - важке паливо з в'язкістю не більше 3500 с Редвуда при 100 ?С зі вмістом сірки не більше 5 % і температурою спалаху не нижче 60 ?С.
Судно має традиційні для суховантажника загальносуднові системи: осушення, баластну, побутового водопостачання, стічну. газовідвідну, протипожежну і кондиціонування повітря жилих, загальносуднових і службових приміщень.
На рис. В1 зображено поперечний переріз суховантажника « Варнемюнде».
На рис. В2 зображено часові параметри побудови судна, як спрогнозовані відповідно до умов суднобудівних заводів, оскільки фактичні дані відсутні у відкритих до друку матеріалах.
Рис В1.Поперечний розріз сухо вантажника “Варнемюнде”
Рис. В2. Часові параметри побудови танкера "Победа":
- початок будівництва (закладання кіля); - здача під електромонтаж; - спуск судна на воду; - початок швартових випробувань; - початок ходових випробувань; - початок ревізій; - здача судна замовнику (підписання здавально-приймального акта)
1. АНАЛІЗ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СУДНА ТА ЙОГО ЕНЕРГЕТИЧНОЇ УСТАНОВКИ
1.1 Параметри експлуатаційно-ремонтних циклів судна
Для суховантажника характерні певні етапи, так звані експлуатаційно-ремонтні цикли (ЕРЦ). На підставі аналізу експлуатації подібних суден моделюємо ЕРЦ для суховантажника "Варнемюнде" [2, рис. 2, с. 8...15].
При цьому застосовуємо нормативну тривалість міждокових періодів, яка для суховантажника становить 2 роки [2, с. 7], та зміну відносної сумарної трудомісткості заводських ремонтів судна з плином часу його експлуатації [2, рис. 5, с. 10].
На підставі цього змодельовано відносну сумарну тривалість заводських ремонтів для суховантажника " Варнемюнде ", яка зображена на рис. 1.1. На цьому рисунку Т - вік судна, тобто час, в роках, який минув від початку експлуатації до певного моменту, а lр- довжина відрізку, що відповідає сумарній тривалості заводських ремонтів до цього моменту, поділеної на тривалість заводських ремонтів за 28 років експлуатації судна.
Відповідно до цього рисунку тривалість j-го заводського ремонту, в добах, підраховуємо за такою формулою:
(1)
де - середньорічна тривалість ремонту, доби;
- розрахунковий вік судна на початок останнього заводського ремонту, роки;
, - довжини відрізків у будь-яких одиницях виміру, відповідно до рис. j=1,2,...,7.
Згідно зі статистикою для сучасних транспортних суден = 15...28 діб, а = 24...30 років [1]. Для подальших розрахунків, згідно з завданням, приймаємо:
=21діб; = 20 років.
Довжина розрахункового "відрізку" становить = 58,4 мм. Тоді формула (1) приймає вигляд:
. (2)
Тривалість і-го докового ремонту транспортних суден , де і=1, 2, 3..., згідно зі статистичними даними, частіше всього лежить в межах від = 8...10 діб до =20...25 діб, і кожне наступне докування, як правило, триваліше попереднього [1]. Для суховантажника "Варнемюнде" згідно з завданням, приймаємо:
= 9 діб;
= 20 діб.
Характер залежності тривалості докового ремонту, що здійснюється окремо, не заводського ремонту, від віку судна зображено на рис. 1.2, на якому значення відповідає , а - .
Згідно з цим рисунком при віці судна на початок докування Tі тривалість і-го докування визначається як
, (3)
де , - довжини відрізків у будь яких одиницях виміру відповідно до рис. 2. Згідно з рис. 1.2 довжина "розрахункового" відрізку становить = 55,4 мм.
Тоді рівняння (3) для подальших розрахунків приймає вигляд:
. (4)
На рис. 1.3 зображено розрахунковий експлуатаційно-ремонтний графік суховантажника "Варнемюнде". Його часові параметри визначені наступним чином.
Для транспортних суден нормативна тривалість міждокового періоду фд складає 2 або 1 рік [2, с 7]. Приймаємо для суховантажника, не залежно від його віку фд = 2 роки.
Тоді вік судна на початок 1-го окремого (без заводського ремонту) докування буде Тд1 = фд = 2 роки [1].
При цьому, згідно з рис. 1.2, = 0, а тривалість 1-го окремого докування
= 9+0,1815·0=9 діб.
Вік судна на початок 1-го заводського ремонту складається з тривалості двох міждокових періодів і першого докування, тобто:
2 + 9:365 + 2 = 4,02 року.
При цьому віці 5,5 мм, а тривалість першого заводського ремонту відповідно до рівняння (2)
7,19· 5,5 = 39,5 доби.
Вік судна на початок 2-го окремого докування складає з 3-х міждокових періодів і тривалості першого докування та першого заводського ремонту, тобто:
року.
При цьому віці (див. рис. 1.2) lд2 = 5,8 мм, а тривалість 2-го окремого докування, відповідно до рівняння (4)
доби
Далі розрахунки здійснюються аналогічно.
2-й заводський ремонт:
року.
7,19· 9,56 = 68,7 доби доби.
3-е окреме докування:
року.
доби
3-й заводський ремонт:
року.
7,19· 14,86 = 106,84 доби.
4-е окреме докування:
року.
доби
4-й заводський ремонт:
року.
7,19· 10,35 = 74,42доби.
5-е окреме докування:
року.
доби
5-й заводський ремонт:
року.
7,19· 23,69 =170,33 доби.
6-е окреме докування:
року.
доби
6-й заводський ремонт:
року.
7,19·16,57= 119,14 доби.
Цей заводський ремонт вже не здійснюється, оскільки при віці Тсп ?25 роки судно було вилучене з експлуатації і продано на металобрухт.
1.2 Район плавання та його гідрометеорологічні умови
Рейсова лінія суховантажника "Варнемюнде", відповідно до завдання, зображена на рис. 4; вона пролягає у "літній" та “тропічній” зонах. Для визначення витрати палива головним двигуном за рейс необхідно знати довжини окремих ділянок рейсової лінії, оскільки швидкість судна на ділянках може бути різною.
Довжина Бузько-Дніпровсько-лиману-каналу (БДЛК) від п. Миколаїв до траверси п. Очаків (L1=43 милі) та довжина ділянки рейсової лінії від траверси п. Очаків до п. Севастополь (L2=174 милі) визначені за допомогою укрупненої карти прибережної зони України (див. рис. 1.4).
Відстань від п. Севастополь до входу в протоку Босфор L3, від виходу з протоки Босфор (Стамбулу, порту бункерування) до Джорджтауну L5 визначено за допомогою програми Google Earth та сайту www.searates.com.
L3= 280 миль, L5 = 5170 миль.
Довжина ділянки рейсової лінії у протоці Босфор складає L4 = 15 миль [7].
На рейсовій лінії вибрано точку А в Атлантичному океані, в якій визначається кліматична зона [3, с 332-336], та згідно з [1] побудовано гістограму розподілу хвиль 3 %-ї забезпеченості (рис. 1.5). Як бачимо, найбільша ймовірність відповідає висоті хвиль h3% = < 1 м. На цьому рисунку позначена висота хвиль h3% = 3,5 м, яка передбачена завданням.
1.3 Режими роботи судна та ЕУ під час рейсу
Розглянемо режими роботи головного двигуна в залежності від рейсової лінії.
Рейсова лінія судна передбачає прохід у вузькостях:
у БДЛК - зі швидкістю ходу 9,0 вуз;
у Босфор - зі швидкістю ходу 10,0 вуз.
Навантаження на головний двигун визначається виходячи з того, що між швидкістю руху і пропульсивною потужністю двигуна залежність приблизно кубічна.
Як випливає з попереднього підрозділу, на рейсовій лінії є дві ділянки, де рух судно обумовлюється їх особливостями, а саме: швидкість ходу судна в БДЛК складає 9 вуз [8], а у протоці Босфор - 10 вуз [9]. Що ж стосується інших ділянок рейсу, то там швидкість ходу й навантаження на ГД відповідають, як правило, режиму повного ходу.
Згідно з завданням, перехід від п. Миколаїв до п. Севастополь здійснюється в баласті, далі - з повним вантажем. Для визначення режимів навантаження необхідно знайти залежність швидкості ходу судна від потужності, яку він розвиває на відповідних ділянках рейсу.
Визначення такої залежності пов'язано з ґрунтовними розрахунками при проектуванні пропульсивної установки та результатами ходових випробувань.
Однак для визначення режимів роботи та подальшого розрахунку витрати палива доцільно скористатись приблизною залежністю
(5)
де - швидкість ходу судна, Ne - ефективна потужність ГД, а С - коефіцієнт пропорційності.
У вступі зазначено, що при ЗПВ суховантажника "Варнемюнде" при потужності ГД Ne0 = 8240 кВт рухається зі швидкістю ходу з повним вантажем vs0 =18,54 вуз. Тоді, вважаючи прийнятною для задач даної курсової роботи залежність (5), при будь-якій можливій потужності Ne можна визначити швидкість, як
. (6)
Приймемо специфікаційну (максимально тривалу) потужність ==8240 кВт. Тоді експлуатаційна потужність =0,9= 0,9·8240= 7416 кВт, а експлуатаційна швидкість ходу за умов ЗПВ вуз.
Умови в розрахунковому рейсі відрізняються від умов ЗПВ. На швидкість ходу судна впливають стан підводної частини його корпусу, інтенсивність і напрямок хвилювання. Для визначення швидкості ходу необхідно визначити вік судна та час, що минув після останнього докування.
Визначимо характерні дати в роках (див. рис. 1.3):
Завершення останнього докуванння
знаходження судна у точці А
(8)
У цих рівняннях: Тзд і ТА - роки завершення останнього докування для розрахунковою рейсу і знаходження судна в точці А на рис. 1.3 відповідно; - кількість діб у і-му місяці, а саме - у січні (), лютому ( ), квітні ( ), травні () і т.д. Поряд з цим дата 28.10.95 (точка А) відповідає = 28 діб.
Час, що минув від останнього докування стосовно точки А:
в роках ДD=DА -Dз.д =1995,8247 - 1995,4949 = 0,3298 (9)
в місяцях - ф* = 12 ДD = 12 ·0,3976 = 3,9576. (10)
Прийнято ф*=4,0 місяця.
Тривалість цього докування в роках
(11)
де - тривалість докування в добах, згідно з рис. 1.3 = 17,38 діб.
Вік судна у рейсі в точці А
Т* =Тд6+ + ДD= 23,40 + 0,0476 + 0,3298 = 23,78. (12)
Прийнято Т*=23,8 року.
Зменшення швидкості ходу судна внаслідок шорсткості його підводної частини визначається за даними рис. 1.6 [1], а внаслідок хвилювання - рис. 1.7 і рис. 1.8 [1]. При цьому кут напрямку хвилювання стосовно курсу судна знайдено за допомогою рис. 1.9. Цей кут визначається як
, (13)
де qхв - куг напрямку хвилювання;
qc- кут напрямку руху судна, визначений відповідно до рис. 1.4.
Тут прийнято, що напрямки вітру і хвилювання співпадають, тобто qхв= qв .
Швидкість ходу суховантажника "Варнемюнде" при Т*= 23,8 року, ф* =4 місяця, h3% = 3,0 м, =10° і при = 7416 кВт (з повним вантажем) або при =6304 кВт (в баласті) розраховується таким чином:
вуз (14)
Величини цього рівняння означені у табл. 1.1.
Відповідно до рівняння (6) та даних табл. 1.1 залежність = f(Ne)
розраховується за наступними рівняннями:
судно з повним вантажем
; (15)
судно в баласті (16)
Розрахункові координати чотирьох точок залежності = f(Ne) такі:
судно з повним вантажем
Ne, кВт 1077 3635 7416 10334
, вуз 8,00 12,00 15,22 17,00
судно в баласті
Ne, кВт 915 3089 6304 8785
, вуз 8,00 12,00 15,22 17,00
За цими даними побудовано залежність = f(Ne) для суховантажника "Варнемюнде" з повним вантажем та в баласті, яка зображена на рис. 1.10.
Пропульсивна потужність ГД коливається в достатньо широких межах. Вона залежить від заданої комерційної (договірної) швидкості ходу, яка підтримується до появи форс-мажорних обставин, частіше всього до хвилювання моря не більше, ніж 5 балів (h3%? 3,5 м), тобто від інтенсивності хвилювання, сили вітру та їх напрямків відносно курсу судна, його віку та часу, що минув після останнього докування.
Як показано на рис. 1.10, при специфікаційній потужності ГД =8250 кВт швидкість ходу є максимально можливою і складає у баласті = 16,55 вуз і з повним вантажем =15,70 вуз. Комерційна швидкість зазвичай дещо менша - для зменшення ймовірності перевантаження окремих циліндрів ГД. Для подальших розрахунків приймемо цю швидкість для 2, 3, 5 і 7-ї ділянки рейсової лінії однаковою, а саме: vs = vs3 = vs5= vs7 = 15,22 вуз, яка, згідно з рис. 1.10, забезпечується Ne =7416 кВт для судна з повним вантажем та Nе= 6304 кВт - у баласті. У каналах й вузькостях (БДЛК, протока Босфор, Суецький канал) хвилювання не значне і воно практично не впливає на пропульсивну потужність ГД. Ця потужність розраховується наступним чином:
у БДЛК (ділянка 1 на рейсовій лінії, швидкість vs1 = 9 вуз)
= 921 кВт
у протоці Босфор швидкість vs4 =10 вуз
кВт.
На рис. 1.10 потужності i відповідають швидкостям 9 і 10 вуз на відкритих акваторіях з h3% = 3,0 м, VB = 25,5 вуз і = 10°. Таким чином потужність ГД в БДЛК менша на: 1136 - 921 = 215 кВт, а у протоці Босфор 2074 - 1488 =586 кВт. Згідно з даними рис. 1.10 потужність ГД в БДЛК складає 921 кВт, а у протоці Босфор - 1488 кВт, що відповідає значенням режиму малого ходу (МХ). У режимі ПХ споживачі водяної пари задовольняються від утилізаційного котла (УК) при роботі його на відхідних газах ГД, а при русі судна в каналах (БДЛК, протока Босфор, Суецький канал) до допоміжного котла також підводиться паливо. Витрати електричної енергії можуть бути прийняті однаковими для режимів ПХ і МХ. Згідно з проектною документацією приймаємо споживану від групового розподільчого щита (ГРЩ) електричну енергію Егрщ = 1200 кВт.
Таблиця 1.1
Розрахунок потужності ГД і швидкості ходу суховантажника "Варнемюнде" на рейсовій лінії "Миколаїв…Джорджтаун"
Найменування величини |
Позначення |
Одиниці виміру |
Формула або джерело |
Числове значення |
|
1.Проектні пропульсивні параметри за умов ЗПВ: швидкість ходу судна |
нs |
вуз |
[5,с.98…100] |
18,54 |
|
потужність ГД |
Nе |
кВт |
8240 |
||
2.Потужність ГД: специфікаційна (максимальна тривала) |
кВт |
Прийнято |
8240 |
||
експлуатаційна |
0,9 |
7416 |
|||
3.Експлуатаційна швидкість ходу при за умов ЗВП для судна з повним вантажем |
|
вуз |
17,90 |
||
4.Рік: завершення останнього докування стосовно розрахункового рейсу |
Тз.д |
роки |
Рис.3 |
1995 |
|
здійснення рейсу у точці А (див.рис.4) |
ТА |
1995 |
|||
5."Дата" (в роках): завершення останнього докування стосовно розрахункового рейсу |
Dз.д |
роки |
Розрахунок за формулами (7) і (8) |
1995,49 |
|
для точки А на рейсовій лінії |
DА |
1995,82 |
|||
6.Час, що минув від завершення останнього докування до знаходження судна в точці А |
ДD |
роки |
DА - Dз.д |
0,3298 |
|
ф* |
міс. |
12 · ДD |
4 |
||
7.Тривалість останнього докування стосовно розрахункового рейсу |
доби |
Рис.3 |
17,38 |
||
роки |
0,0476 |
||||
8.Вік судна: на початок останнього докування стосовно розрахункового рейсу |
Тд6 |
роки |
Рис.3 |
23,40 |
|
у рейсі в точці А |
Т* |
Тд6 + + ДD |
23,8 |
||
9.Зменшення швидкості ходу судна: внаслідок корозії корпусу з плином часу - при Т* |
ДнsТ |
вуз |
Рис.6, а |
0,558 |
|
внаслідок обростання корпусу - при ф* |
Днsф |
Рис.6, б |
0,256 |
||
10.Швидкість ходу судна при , Т*, ф* і h3%=0. |
вуз |
- ДнsТ - Днsф |
17,09 |
||
11.Потужність ГД, що відповідає для судна в баласті |
кВт |
(0,85…0,90) |
6304 |
||
12.Висота хвиль h3%-і забезпеченості |
h3% |
м |
Задано |
3,0 |
|
13.Кут напрямку хвилювання стосовно курсу судна |
qw |
град |
Рис.9, рівняння (13) |
10 |
|
14.Швидкість ходу судна-прототипу -D=33297т: проектна |
н0 |
вуз |
[3], рис.7 |
15,0 |
|
при h3%=3,0м і qw=10? |
нw |
13,7 |
|||
15.Поправка на зміну швидкості ходу |
он |
- |
Рис.8 |
1,26 |
|
16.Розрахункова швидкість ходу судна за гідрометеорологічних умов в точці А при (з вантажем) або при (в баласті) |
нsр |
вуз |
15,22 |
1.4 Технічне обслуговування, ремонт СЕУ
1.4.1 Структура і чисельність екіпажів
Основні завдання екіпажа полягають в несенні вахт, виконанні робіт по технічному обслуговуванні (ТО) корпусу судна, його двигунів, механізмів і пристроїв, забезпеченні побутових і санітарних потреб екіпажа судна та пасажирів.
До старшого командного складу віднесені капітан, перший і старший помічник капітана, старший механік. До командного складу (окрім тих, що входять в старший) відносяться помічники капітана, механіки і електромеханіки, начальних радіостанції, електрорадіонавігатори, боцман.
Капітан судна є керівником екіпажа і несе всю відповідальність за судно, вантаж та людей, які на ньому знаходяться. Старший механік, як заступник капітана по технічній експлуатації (ТЕ), забезпечує правильну експлуатацію судна, несе відповідальність за технічний стан корпусу і технічних засобів судна.
1.4.2 Підготовка холодильної установки до дії та контрольовані параметри під час її роботи
1. Підготовка до дії холодильної установки. Перед попереднім охолоджуванням камер повинна бути перевірена щільність закриття охолоджуваних приміщень і стан холодильного устаткування. Виявлені дефекти повинні бути усунені.
2. При підготовці до пуску холодильної установки необхідно:
а). з'ясувати по журналу причину останньої її зупинки. Якщо зупинка була викликана несправністю устаткування, необхідно переконатися в усуненні несправності;
б). перевірити герметичність компресорів, теплообмінних апаратів, трубопроводів, арматури, приладів автоматики і іншого устаткування, що відноситься до системи хладону. До початку роботи по виявленню витоків хладону течешукачем або іншими способами приміщення повинне бути ретельно провентильоване.
3. При підготовці хладонової системи до роботи необхідно:
а). перевірити наявність хладону в установці по покажчиках рівня на конденсаторах і ресиверах (якщо є покажчики);
б). видалити повітря і неконденсовані гази, якщо тиск в системі перевищує тиск насиченої пари хладону на 30-40 кПа (0,3-0,4 кгс/см2). Повітря і неконденсовані гази віддаляються при непрацюючому компресорі з найвищої частини компресорно-конденсаторного агрегату після 2-3 ч прокачування води через конденсатор. Випуск проводиться повільно і припиняється, коли тиск в конденсаторі стане близьким до тиску насиченої пари хладону, відповідного температурі охолоджуючої води або повітря, що поганяється через повітряний конденсатор;
в). включити осушувач, якщо до зупинки холодильної машини були знайдені ознаки вологи в системі;
г). підготувати запірну арматуру відповідно до схеми роботи, передбаченою інструкцією з експлуатації. Перевірити підключення приладів захисту, управління і контролю.
4. При підготовці до пуску системи водяного охолоджування необхідно:
а). відкрити клапани на приймальному і відливному трубопроводах;
б). підготувати до пуску і пустити насос охолоджування або забезпечити подачу води з іншої системи;
в). видалити повітря з трубопроводів охолоджуючої води. В установках, що мають електричне блокування пуску компресора з насосом, надходження води перевірити після пуску компресора.
5. При підготовці компресора до пуску необхідно:
а). перевірити наявність і рівень масла в системі (картері, масловіддільнику); відкрити запірні клапани на маслопроводах; включити підігрів масла;
б). провернути вручну колінчастий вал компресора на один-два обороти і переконатися у відсутності заїдань;
6. Контрольовані параметри під час роботи холодильної установки. Після пуску необхідно періодично контролювати параметри холодильної установки.
Нормальна робота установки характеризується:
а). підтримкою заданих температур і вологості повітря в охолоджуваних приміщеннях;
б). різницею температур охолоджуючої води на виході з конденсатора і вході в нього, температурою і тиском конденсації, які повинні відповідати даним, приведеним в інструкції з експлуатації;
в). температурою кипіння хладону, яка повинна бути нижче температури повітря в охолоджуваних приміщеннях на 12-20°С;
г). величиною перегріву пари хладону у всмоктуючих трубопроводах (до теплообмінника) кожного випарника окремо, яка повинна підтримуватися в межах 1-1,5°С;
д). величиною перегріву пари хладону (після теплообмінника) на всмоктуючій стороні компресора, яка повинна бути в межах, рекомендованих в інструкції з експлуатації;
е). температурою пари хладону в нагнітальному трубопроводі компресора, яку слід підтримувати в межах рекомендованих в інструкції з експлуатації при цьому:
для поршневих компресорів допускається відхилення у велику сторону на 10-25 °С;
максимальна температура нагнітання не повинна перевищувати: для поршневих компресорів на хладоні-22 - 140°С,
ж). нагрівом компресора (картер, сальник, циліндри, кришки), при цьому:
температура картера не повинна перевищувати температуру машинного відділення більш ніж на 25-30°С; температура кришки компресора з нагнітальної сторони повинна бути близькою до температури нагнітального трубопроводу (див. інструкцію з експлуатації);
з). тиском змащувального масла;
і). допустимим навантаженням по струму електроприводу.
1.4.3 Ремонт енергетичного обладнання
Ремонт елементів СЕУ та деякого іншого обладнання й устаткування здійснюється практично постійно протягом рейсу:
членами машинної команди (МК);
судновими робочими бригадами (СРБ),
на стоянках під завантажувальними-розвантажувальними операціями:
членами МК і СРБ;
береговими робочими бригадами (БРБ),
з виводом судна з експлуатації:
заводськими робочими під час докових та заводських ремонтів.
Ремонт здійснюється переважно за ремонтними відомостями, які складаються
судновим командним складом і представниками судноремонтних заводів, та відповідною конструкторсько-технологічною документацією.
1.5 Витрати палива на головний двигун за рейс
Для визначення витрати палива необхідні дані тривалості роботи ГД на окремих ділянках рейсової лінії, його потужність та питома витрата палива на цих ділянках.
На рис. 1.11 схематично показана рейсова лінія "Миколаїв…Джорджтаун" та позначені довжини окремих її ділянок (згідно з рис. 1.4 та підрозд. 1.2).
Протягом рейсу робота ГД з виходом на режим МХ або ПХ складає не суттєву частку часу та витрату палива. Для спрощення режим малого ходу (МХ), перехідні режими не аналізуються при визначенні рейсової витрати палива [1]. На рис 1.12 схематично зображена рейсова лінія, на ділянках якої позначені тривалість переходів ф1...ф5, потужності ГД Ne1...Ne5 та швидкості ходу суховантажника нs1…нs5 (див. рис. 1.10). Тривалість переходів на окремих ділянках рейсової лінії знаходилась за визначеними довжинами та швидкостями ходу.
Питома витрата палива двигуна залежить від його навантаження [3, с. 154-156].
Для визначення питомої витрати налива при характерних потужностях використовуємо рис. 1.13 [3, с. 157], за допомогою якого визначаємо зміни витрати палива Дbe та буз залежність be = f(Ne), зображену на рис. 1.14 за такими даними:
Ne, кВт 3507 5610 7013
be, г(кВт·год) 213,4 210,1 212.7
При цьому питома витрата палива be розраховувалась за формулою
be= +Дbe,
де = 217,6 г/(кВт·год) - номінальна питома витрата палива двигуна 6ДКРН 67/174 (6L67GFC) при номінальній потужності =8680 кВт.
Значення величини одержано з [5, с.99]. На рис. 1.15 показано часові параметри побудови серійних суден; у цій серії т/х "Варнемюнде" є головним судном, ГД побудовано у 1971 році (рік прийнято довільно з огляду на дату закладання кіля рис. В2).
Зміна питомої виграти палива Дbe одержана при точці оптимізації координати на полі вибору параметрів якої такі: = 0,85, = 0,95; при цьому оптимізаційна потужність
Neо = · = 8680 · 0,85 = 7378 кВт.
На заданій рейсовій лінії та прийнятих обмеженнях рейсова витрата палива ГД (з теплотою згоряння Qі = 42707 кДж/кг) визначається наступним чином:
ВГД=10-6 [Ne1be1ф1+ Ne2be2ф2+ Ne3be3 ф3 + Ne4be3,5(ф3 + ф5)]=
=10-6 [921·220,41·4,8+6304·211,92·11,4+7416·214,4·(18,4+339,7)+
+1488·219,29·1,5] = 0,974+15,23+569,4+0,489=586,1 т
Значення потужності ГД Ne та тривалості переходів ф на окремих ділянках рейсової лінії взяті з рис. 1.12. а питомої витрати палива bе - з рис. 1.14.
На теплоходах уже значений час використовується, як правило, важке паливо, для якого частіше всього Qік = 40000 кДж/кг. \
Таким чином, фактична рейсова витрата палива ГД становить
т
У графічній частині курсового проекту - на аркуші КР.7.090509.5214.25.01 зображено номінальні й експлуатаційні характеристики суховантажника "Варнемюнде" у режимі повного ходу з повним вантажем на рейсовій лінії "Миколаїв ... Джорджтаун".
2. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТОКІВ ЕНЕРГІЇ В ЕУ НА СТАЛОМУ РЕЖИМІ ПОВНОГО ХОДУ СУДНА
2.1 Зовнішні параметри сталого режиму руху судна
Відповідно до даних завдання, визначено швидкість уявного вітру, що діє на корпус судна. На рис. 2.1 зображено зовнішні параметри, а саме: швидкості характерного вітру та їх напрямки. Це здійснено шляхом геометричного складання векторів істинного та курсового вітру. При цьому швидкість вітру: курсового VK=15,22, істинного V = 25,5 і уявного Vr = 40,57 вуз (масштаб 1 мм - 0,25 вуз); для уявного вітру кут напрямку qr =45°.
2.2 Технічні (номінальні) параметри основного енергетичного обладнання, яке працює на режимі [2, 5]
Технічні параметри головного двигуна:
Тип Дизель
Марка 8ДКРН 70/120 (K8Z70/120E)
Потужність, кВт
специфікаційна 8240
оптимізаційна 7378
Частота обертання, хв.-1 140
Номінальна питома витрата палива, 217,6 г/(кВт·год)
Тип передачі на гребний вал Пряма
Технічні параметри допоміжних дизель-генераторів:
Кількість Три
Тип Дизель
Марка SKL 8VD36/24A-1
Потужність, кВт 440
Частота обертання, хв.-1 500
Номінальна питома витрата палива, 225 г/(кВт·год)
Потужність генераторів, кВт 400
Технічні параметри утилізаційного котла:
Кількість Один
Тип Ла Монт AKS2,2-2,4
Паропродуктивність, т/год 2,5
Тиск пари, МПа 0,8
2.3 Ступінь навантаження основного обладнання на режимі
В обраній точці рейсу А (див. рис. 1.4) судно повністю завантажено і має повний хід. На цьому режимі потужність ГД 7416 кВт (див. рис. 1.12), що складає 0,85 від номінальної потужності; ступінь навантаження визначається по відношенню до специфікаційної потужності і складає =7416:8240 = 0,9.
Для виробітку електричної енергії на ходовому режимі, згідно з прийнятою ситуацією, працює два ДГ з однаковим навантаженням, вони забезпечуються споживання енергії від ГРЩ = 722 кВт. Споживана енергія від ГРЩ від одного ДГ складає:
Е'ГРЩ = 0,5 ЕГРЩ = 0,5·722 = 361 кВт. Ступінь навантаження кожного із працюючих ДГ:
електрогенератора = 0,5 ·kв : Nг = 0,5·722·1,03 : 400 =0,93;
двигуна ДГ = 0,5 ·kв : (зг · Nд) = 0,5·722·1,03: (0,91·440) = 0,93.
Тут kв - коефіцієнт втрат на лінії "ДГ . . ГРЩ", kв = 1,03; зг - ККД
електрогенератора, зг =0,91; Nг- номінальна потужність електрогенератора; Nд - номінальна потужність двигуна.
Оскільки точка А знаходиться у "літній" зоні, то вважаємо, що УК забезпечує всі потреби в парі.
2.4Локальні енергетичні потоки в основному устаткуванні
У даному розділі, згідно з рекомендаціями [2], в табличній формі подано розрахунок потоків енергії на режимі повного ходу судна в ГД, ДГ і УК.
2.4.1 Потоки енергії у двигуні K8Z70/120E
У табл. 2.1 наведено прийняті та розраховані значення термодинамічних параметрів ГД суховантажника "Варнемюнде". Коефіцієнт корисної дії (ККД), або частку корисно використаної енергії екор, розраховано відповідно до питомої витрати палива bе=214,4 г/(кВт·год) - п.п. 3...6. Частки енергії ем, енп та ев.г визначено за допомогою рис. 2.2 [1], а ео.в - як залишковий член енергетичного балансу - п. 10.
Зазначимо, що цей розрахунок потоків дає одні із можливих знань величин, тобто він є детермінованим. Однак, як свідчить матеріал, поданий на рис. 3.25 у [6, с. 88, 89], та аналіз параметрів малообертових двигунів в експлуатації, величини bе, екор, ем, ен.п, та їм подібні - це неоднозначні, індетерміновані, показники суднових ГД.
За даними табл. 2.1 побудовано одні із можливих потоки енергії ГД суховантажника "Варнемюнде" у режимі повного ходу в Атлантичному океані в літній кліматичній зоні, які зображені на рис. 2.3. На цьому рисунку частка енергії, що виділилася у циліндрах двигуна при повному згорянні палива, еп, прийнята за одиницю (за 100%).
2.4.2 Потоки енергії у дизель-генераторі SKL 8VD36/24A-1
Як визначено у підрозділах 1.3 і 2.3, енергія, що відводиться від групового розподільного шита (ГРЩ), складає 722 кВт. Проте зазначимо, що вона може коливатися у значному діапазоні. На відміну від попереднього розрахунку, далі наведений розрахунок для одного із двох, працюючих на режимі ДГ (див. табл. 2.2) проведено більш ретельно для з'ясування локальних, хоча і невеликих, потоків енергії. Найбільший вплив на величину окремих потоків енергії, в кВт, мають значення електричної енергії яка відводиться від ГРЩ Егрщ = 722 кВт та ефективної питомої витрати палива на двигуни ДГ = 225 г/(кВт·год).
Як бачимо, в табл. 2.2 наведені абсолютні і відносні потоки.
Для подання результатів розрахунків у графічній формі сформуємо табл. 2.3. яка відповідає табл. 2.2. У табл. 2.3, частка енергії, що втрачається на лінії "клеми генератора - ГРЩ", визначається таким чином: = kв - 1 = 1,03 - 1 = 0,03.
На рис. 2.4 зображено потоки енергії у ДГ і ГРЩ для повного ходу суховантажника "Варнемюнде" в Атлантичномуу океані. За 100 % прийняте енергію, що виділилася при згорянні палива у циліндрах двигуна.
2.4.3 Потоки енергії в утилізаційному котлі AV - 6
Необхідна продуктивність УК на суховантажниках суттєво залежить від пори року, кліматичної зони, тощо.
Приймемо, що водяної пари від УК достатньо для повного забезпечення її споживачів, а температура газів, коли ГД розвиває потужність 7425 кВт, складає перед УК 336 °С, а за ним - 205°С. Температура перед котлом tв.г = 336°С визначена відповідно до рис. 2.5 [6] для двигуна сімейства GFС.
У табл. 2.4 подано розрахунок енергії, яка відводиться від УК водяною парою (Еп, еп) та газами (Ег, ег). При цьому не враховані незначні потоки енергії, наприклад, випромінювання гарячою поверхнею УК в машинне відділення. За даними цієї таблиці побудовано рис. 2.6.
Таблиця 2.1
Розрахунок потоків енергії у ГД на режимі ПХ
Найменування величини |
Позначення |
Одиниці виміру |
Формула або джерело |
Числове значення |
||
1.Потужність двигуна |
Ne5 |
кВт |
Підрозділ 1.3 |
7416 |
||
2.Питома витрата палива |
be5 |
Рис.10 |
214,4 |
|||
3.Витрата палива |
Вп |
кг/год |
10-3 Ne5 be5 |
1590,0 |
||
4.Нижча теплота згоряння палива |
Qi |
Стандарт ISO [3] |
42707 |
|||
5.Енергія, що виділяється при згорянні палива |
Еп |
кВт |
Вп Qi/3600 |
18862 |
||
6.ККД двигуна (частка корисно використаної енергії) |
екор |
% |
(Ne5/ Еп)100 |
39,3 |
||
7.Енергія, що відводиться маслом |
відносна |
ем |
% |
Рис.13 |
4 |
|
абсолютна |
Ем |
кВт |
ем Еп/100 |
754,4 |
||
8. Енергія, що відводиться від наддувного повітря |
відносна |
ен.п. |
% |
Рис.13 |
6,6 |
|
абсолютна |
Ен.п. |
кВт |
ен.п. Еп/100 |
1244,9 |
||
9.Енергія газів, що відводиться від турбокомпресора |
відносна |
ев.г. |
% |
Рис.13 |
34 |
|
абсолютна |
Ев.г. |
кВт |
ев.г Еп/100 |
6413 |
||
10.Енергія, що відводиться охолоджуючою водою |
відносна |
ео.в. |
% |
100 - екор- ем-ен.п.- -ев.г. |
16,1 |
|
абсолютна |
Ео.в. |
кВт |
ео.в Еп/100 |
3037 |
Таблиця 2.2
Розрахунок потоків енергії у допоміжному ДГ на режимі ПХ
Найменування величини |
Позначення |
Одиниці виміру |
Формула або джерело |
Числове значення |
||
1.Споживана енергія із ГРЩ від одного ДГ |
Е?грщ |
кВт |
Підрозд. 2.3 |
361 |
||
2.Коефіцієнт витрат на лінії "електрогенератор-ГРЩ" |
kв |
- |
1,005…1,030 [2] |
1,03 |
||
3.Електроенергія на клемах генератора |
Ек.г |
кВт |
Е?грщ· kпе |
371,83 |
||
4.Втрата енергії на лінії "електрогенератор-ГРЩ" |
Епв |
кВт |
Ек.г - Е?грщ |
10,8 |
||
5.Номінальна потужність генератора |
Nнг |
кВт |
Підрозд. 2.2 |
400 |
||
6.ККД генератора на номінальній потужності |
знг |
- |
[2, с 27, рис.15] |
0,91 |
||
7.Ступінь завантаження генератора |
- |
Ек.г/ Nнг |
0,93 |
|||
8.Відносний ККД генератора |
з''г |
[2, с 27, рис.16] |
0,989 |
|||
9.Механічна енергія, що підводиться до генератора |
Емех |
кВт |
Ек.г/( знг з"г) |
413,1 |
||
10.Енергія, що втрачається в генераторі |
Ез |
кВт |
Емех- Ек.г |
41,3 |
||
11.Частка енергії, що втрачається через електричні втрати |
kЕ |
- |
0,25…0,32 [2], прийнято |
0,3 |
||
12.Енергія, що втрачається через електричні втрати |
ЕЕ |
кВт |
Ез· kЕ |
12,4 |
||
13.Енергія, що втрачається через механічні втрати в генераторі |
Ем.г |
кВт |
Ез- ЕЕ |
28,9 |
||
14.Ефективна питома витрата палива двигуном на номінальному режимі |
Підрозд. 2.2 |
0,225 |
||||
15.Номінальна потужність двигуна |
Nд |
кВт |
Підрозд. 2.2 |
440 |
||
16.Ступінь завантаження двигуна |
- |
Емех / Nд |
0,93 |
|||
17.Відносна питома витрата палива на ДГ |
- |
[2, с 28, рис.17] |
1,01 |
|||
18.Частка енергії, внесена наддувним повітрям |
ен.п |
- |
0,005…0,03 [2] |
0,017 |
||
19.Частка енергії, що підводиться у паливопідігрівачі |
епід |
0,003…0,006 [2] |
0,004 |
|||
20.Нижча теплота згоряння палива |
Qi |
кДж/кг |
Стандарт ISO |
42707 |
||
21.ККД двигуна |
зе |
- |
0,371 |
|||
22.Енергія, внесена паливом |
кВт |
Емех/ зе |
1116,5 |
|||
23.Енергія наддувного повітря |
Ен.п |
кВт |
· |
18,98 |
||
24.Енергія, передана в паливопідігрівачі |
Епід |
кВт |
· епід |
4,5 |
||
25.Механічний ККД двигуна |
зм |
За паспортними даними |
0,85 |
|||
26.Енергія, що відводиться від дизеля маслом: |
абсолютна |
кВт |
Емех(1/ зм -1) |
72,9 |
||
відносна |
ем |
- |
/ |
0,065 |
||
27. Енергія, що відводиться охолоджуючою водою |
абсолютна |
ев |
- |
0,14…0,18[1], прийнято |
0,148 |
|
відносна |
Ев |
кВт |
· ев |
165,2 |
||
28.Частка енергії, що відводиться від двигуна у МВ |
ем.в |
- |
0,003…0,006[1], прийнято |
0,004 |
||
29. Частка енергії, що відводиться у повітроохолоджувачі |
еп.о |
- |
0,035…0,05[1], прийнято |
0,04 |
||
30.Енергія, що відноситься газами із циліндрів |
Е"г |
кВт |
(1+ епід+ ен.п- ем.в)- Емех-- Ев |
484,3 |
||
31.Енергія, що відбирається водою від стисненого повітря |
Еп.о |
кВт |
· еп.о |
44,66 |
||
32.Енергія стисненого повітря за ТК: абсолютна відносна |
Ес.т ес.т |
кВт - |
Ен.п+ Еп.о ен.п+ еп.о |
63,6 0,057 |
||
33.Частка енергії, що втрачається в генераторі: електрична механічна загалом |
еЕ ем.г ез |
- |
ЕЕ/ Ем.г / Ез/ |
0,011 0,026 0,037 |
||
34.Частка енергії: відведеної від ГРЩ на клемах генератора |
еГРЩ ек.г |
- - |
ЕГРЩ/ Ек.г/ |
0,323 0,333 |
||
35.Частка енергії газів на виході з циліндрів |
ег.ц |
- |
Е"г/ |
0,434 |
||
36.Частка енергії газів за ТК |
ег.ТК |
- |
ег.ц - ес.т |
0,377 |
||
37.Частка енергії , відведеної у забортну воду |
ез.в |
- |
ев + ем + еп.о |
0,253 |
||
38.Частка механічної енергії, що підводиться до генератора |
емех |
- |
Емех/ |
0,370 |
Таблиця 2.3
Потоки енергії у ДГ, %
Найменування величини |
Позначення |
Числове значення |
|
1.Енергія газів: перед ТК за ТК |
ег.ц ег.ТК |
43,4 37,7 |
|
2.Енергія, підведена до палива у підігрівачі |
епід |
0,40 |
|
3.Енергія, відведена безпосередньо у МВ від двигуна |
ем.в |
0,40 |
|
4.Енергія: відведена від ГРЩ на клемах генератора втрачена на лінії "клеми генератора-ГРЩ" |
еГРЩ ек.г |
32,3 33,3 1,00 |
|
5.Енергія, втрачена в генераторі: "електрична" "механічна" загалом |
еЕ ем.г ез |
1,1 2,6 3,7 |
|
6.Енергія, відведена маслом |
ем |
6,5 |
|
7.Енергія, відведена охолоджуючою водою і маслом в забортну воду |
ез.в |
25,3 |
|
8. Енергія, відведена охолоджуючою водою |
ев |
14,8 |
|
9. Енергія, відведена у повітроохолоджувачі |
еп.о |
4,00 |
|
10.Енергія стисненого повітря за ТК |
ес.т |
5,70 |
|
11.Енергія внесена в циліндри надувним повітрям |
ен.п |
1,70 |
|
12.Механічна енергія, що підводиться до генератора |
емех |
37,0 |
суховантажник паливо хвиля вітер вантаж
Таблиця 2.4
Розрахунок потоків енергії в утилізаційному котлі
Найменування величини |
Позначення |
Одиниці виміру |
Формула або джерело |
Числове значення |
|
1.Температура газів: на вході в котел на виході з котла |
tв.г t?в.г |
?С ?С |
Рис.16 Прийнято |
311 205 |
|
2.Енергія газів на вході в котел |
Ев.г |
кВт |
Табл.2.1 |
6413 |
|
3.Сумарний коефіцієнт надлишку повітря |
бУ |
- |
[2, с.35] |
3,2 |
|
4.Теоретична кількість повітря для згоряння палива |
L0 |
[2, с.35] |
14,3 |
||
5.Витрати палива на ГД |
Вп |
кг/год |
Табл.2.1 |
1590,0 |
|
6.Кількість газів від ГД, що надходять в котел |
Gг |
кг/год |
Вп(бУ L0+1) |
74348 |
|
7.Середня теплоємність газів у котлі: |
сг |
сг =1,03+0,000063(tв.г + +t?в.г) |
1,0625 |
||
8.Кількість енергії, що відбирається від газів у котлі і відводиться водяною парою: абсолютна відносна |
Епар епар |
кВт - |
Gг · сг (tв.г - t?в.г)/3600 100 Епар / Ев.г |
2326 36,27 |
|
9.Кількість енергії, що відводиться газами з котла: відносна абсолютна |
% кВт |
100 - еп Ев.г - Епар |
63,72 4087 |
2.5 Потоки енергії в СЕУ
Енергія від головного двигуна підводиться до гвинта з деякими втратами в підшипниках валопроводу, де враховується ККД валопроводу зв. Отже, енергія, підведена до гребного гвинта,
Ег.г =Ne5 зв,
де Ne5 - енергія на фланці двигуна у режимі ПХ судна, кВт;
зв - ККД валопроводу, приймаємо зв =0,98 [1].
Тоді
Ег.г =7416·0,98=7267,7 кВт
Кількість теплоти, яка відводиться від підшипників валопроводу,
Епш =Ne - Ег.г =7416-7267,7=148,3 кВт
Енергія упору
ЕR = Ег.г · зп =7267,7·0,65=4724,0 кВт,
де зп - пропульсивний коефіцієнт, прийнято зп =0,65 відповідно до розрахунків ходовості за проектною документацією.
Енергія розсіяна на гвинті
Ероз =Ег.г - ЕR =7267,7 - 4724=2544 кВт
Розподіл енергії в СЕУ суховантажника на ходовому режимі розраховується в табл..2.5.
Енергія, що відводиться при згорянні палива в СЕУ, а саме в ГД та в двох ДГ, визначається як
ЕСЕУ = Еп +2=18862+2·1116,5=21095 кВт
Енергія газів за турбокомпресорами двох ДГ
2Ег.ТК= ег.ТК·2=0,377·2·1116,5=841,8 кВт
Енергія, що відводиться забортною водою,
Ез.в =Ео.в + Ен.п + Ем +2(Ев+Еп.о+)=
Подобные документы
Аналіз технічної експлуатації судна і його енергетичної установки. Район плавання і його гідрометеорологічні умови. Витрати палива на головний двигун. Структура і чисельність екіпажів. Визначення потоків енергії в ЕУ на сталому режимі повного ходу судна.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 16.06.2011Чинники, що впливають на потужність і паливну економічність та методи діагностування двигунів. Визначення потужності дизеля за допомогою обладнання. Розрахунок витрати палива на холостому ходу та випробування тракторних дизелів гальмівним методом.
реферат [124,4 K], добавлен 19.09.2010Базова лінійна норма на пробіг автомобіля. Норма на виконання транспортної роботи. Додаткові витрати палива при русі автомобіля з вантажем та при зміні спорядженої маси автомобіля, причепа або напів-причепа. Робота автомобіля в гірській місцевості.
контрольная работа [20,3 K], добавлен 01.04.2014Загальна характеристика КамАЗ-53212. Визначення потрібної та максимальної потужності двигуна, параметри його зовнішньої швидкості. Розрахунок передавальних чисел трансмісії. Побудова динамічного паспорта і аналіз тягово-швидкісних якостей автомобіля.
курсовая работа [992,7 K], добавлен 27.09.2012Структурна схема, таблиця режимів роботи судових енергетичних установок, визначення запасів палива, коефіцієнта корисної дії та коефіцієнта використання теплоти на ходовому режимі траулера-рибзаводу, науково-дослідного та рибодобувного судна, танкера.
контрольная работа [322,7 K], добавлен 25.01.2010Основні розрахункові параметри самохідного скрепера. Форми зусиль у вузлах. Розрахунки металоконструкцій арки-хобота скрепера. Розрахунок передній заслонці ковша. Визначення роботи гідроприводу. Виявлення призначення та області застосування нової техніки.
дипломная работа [890,1 K], добавлен 28.11.2008Принцип побудови бортових паливомірів. Електроємнісний метод визначення запасу палива. Вимоги, що визначають показники якості й експлуатаційні характеристики пристрою. Умови застосування. Розрахунок ємнісного паливного датчика. Передполітна підготовка.
дипломная работа [6,2 M], добавлен 21.03.2013Аналіз вимірювальних систем різних типів. Принципи побудови бортових паливомірів, вимоги до них та їх технічна експлуатація. Електроємнісний метод визначення запасу палива. Оцінка похибки датчика та вимірювальної схеми, розрахунок компенсаційного мосту.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 21.03.2013Характеристики колії до і після ремонту, умови проведення ремонтно-колійних робіт, розрахунки для побудови графіків їх проведення. Перелік необхідних машин, механізмів і колійного інструменту. Забезпечення безпеки руху потягів при виконанні робіт.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 04.05.2011Етапи розвитку системи паливоподачі: застосування електромагнітного клапану економайзера примусового неробочого ходу, впровадження мікропроцесорних систем, відмова від карбюратора. Характеристика переваг використання системи упорскування палива.
контрольная работа [41,0 K], добавлен 03.10.2010