Організація вантажної і комерційної роботи станції

1 Технічна і експлуатаційна характеристика станції Д і під'їзних колій підприємств, що примикають до неї

1.1 Технічна характеристика станції Д

Станція Д розташована на двоколійній ділянці. По характеру виконуваної роботи є вантажною, за обсягом відноситься до II класу. Станція працює на три напрями:

- перегін Д-А - двоколійний, обладнаний в парному напрямі двостороннім кодовим автоблокуванням; в непарному напрямі - одностороннім кодовим блокуванням;

- перегін Д-Н - двоколійний, обладнаний одностороннім кодовим автоблокуванням;

- перегін Д-Я - одноколійний, обладнаний двостороннім автоблокуванням.

На прилеглих до станції ділянках у вантажному русі обертаються:

- електровози серії ВЛ-8;

- тепловози серії ЧМЕ-3, що проводять вивезення вагонів на станції А, Н і назад.

Вагова норма на цих ділянках встановлена:

- при обслуговуванні електровозами: в непарному напрямі - 4600 т, в парному напрямі - 4000 т;

- при вивезенні тепловозом ЧМЕ-3:

в непарному напрямі 2600 т, в парному напрямі - 2200 т.

Станція Д обладнана блоковою електричною маршрутно-релейною централізацією, пов'язаною з кодовим автоматичним блокуванням.

Управління стрілками і сигналами проводитися з пульта-табло поста МРЦ. Для проведення маневрової роботи група стрілок управління з центрального поста передається на місцеве управління оператору поста централізації МВ-1.

Колійний розвиток станції складається з 4-х парків:

- непарний приймально-відправний парк - 7 колій;

- парний приймально-відправний парк - 5 колій;

- приймально-відправний парк станції Я - 4 колії;

- низовий парк - 4 колії і 10 колій вантажного району.

Для розформовуванні і формуванні поїздів станція обладнана гіркою малої потужності.

Витяжкою служить колія № 26 довжиною 716 метрів, ємкістю 49 вагонів. Для сортування вагонів використовуються колії непарного парку у вільний від поїздів час.

Для виконання маневрової роботи на станції є маневровий локомотив серії ЧМЕ-3.

На території станції знаходяться:

- адміністративна будівля, в якій розміщаються: квиткові каси, зал очікування, технічний відділ, відділ кадрів, кабінети керівників станції;

- пост електричної централізації, де знаходитися черговий по станції, працівники технічної контори станції;

- маневрова вежа МВ-1;

- пункт технічного обслуговування вагонів (ПТО);

- приміщення працівників ПЧ;

-в парній горловині - пост централізації №1.

Будівлі товарної контори і дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт знаходяться на території вантажного району.

Для забезпечення оперативного керівництва прийомом і відправленням поїздів і маневровою роботою на станції є: прямий телефонний зв'язок, двосторонній парковий зв'язок, поїзний та маневровий радіозв'язок, телетайпний зв'язок, телефонний зв'язок, телефонний зв'язок місцевої АТС.

Черговий по станції має: селекторний зв'язок з поїзним диспетчером; прямий станційний зв'язок з черговими по станціям А, Н, Я; прямий телефонний зв'язок з начальником станції, оператором посту централізації №1, маневровим диспетчером (МВ-1), ПТО, операторами товарної контори станції, диспетчером трубопрокатного заводу; двосторонній поїзний радіозв'язок з машиністами поїздів; маневровий радіозв'язок з машиністом маневрового локомотива і складачами вагонів; двосторонній парковий зв'язок з усіма парками, працівниками ПТО, операторами постів централізації №1 і МВ-1.

Для виконання вантажних операцій на місцях загального користування станція має вантажний район.

Для проведення навантажувально-вивантажувальних операцій на вантажному районі є:

- критий склад для зберігання тарно-пакувальних вантажів;

- відкритий майданчик біля колії № 34, призначений для вивантаження та навантаження контейнерів.

Для переробки контейнерів на вантажному районі є козловий кран ККС-10 вантажопідйомністю 10 т, прольотом 11,3 м, обладнаний електричним захватом.

1.2 Експлуатаційна характеристика станції

Відповідно до графіка руху поїздів і планом формування станція Д виконує наступні операції:

1.Прием, відправлення і пропуск пасажирських, приміських і вантажних поїздів.

формує:

а) вивізні поїзди на станцію А і далі;

б) вивізні поїзди на станцію Я під вивантаження.

2. Проводить відчеплення вагонів призначенням на станції Н і Я від вивізних поїздів. Станція проводить вантажні операції:

- подачу і прибирання вагонів до фронтів навантаження-вивантаження;

- прийом вантажу до відправлення;

- навантаження і вивантаження вантажів;

- видачу вантажу одержувачам;

- технічне обслуговування і комерційний огляд вагонів, що прибули в розформовування.

Станція в середньому в добу формує і відправляє на станцію А- 2 поїзди, на станцію Я- 1 поїзд.

Всі вантажно-вивантажувальні пункти працюють цілодобово.

Завод силікатної цегли навантажує 2 вагони, вивантажує 1 вагон. Авторемонтний завод вантажить в середньому в добу 3 вагони, вивантажує 1. ВАТ Автозавод навантажує 2 вагони, вивантажує 1 вагон. Механічний завод навантажує в середньому в добу 4 вагони, вивантажує 2 вагони.

На всіх під'їзних коліях і у вантажному районі вагони використовуються під здвоєні операції.

1.3 Порядок взаємодії станції і під'їзних колій, що примикають

До станції примикають наступні під'їзні колії промислових підприємств:

1. ВАТ «Трубопрокатний завод» (НТЗ);

2. ВАТ «Дтяжпапiрмаш» iм. Артема;

3. ВАТ «Двагонрембуд»;

4. ВАТ «Стрiлочний завод» (ДнСЗ);

5. НВПФ «Семiкс»;

6. ЗАО «ТАКО»;

7. ПП «Уран».

8.ТОВ «Гранітний кар'єр».

9. ТОВ «Геолсервіс».

10. ВАТ «Паперова фабрика».

1.3.1 Під'їзна колія ВАТ Трубопрокатний завод

Під'їзна колія має два примикання обмінного парку до станційних колій. Обмінний парк під'їзної колії ВАТ «НТЗ» має 3 колії:

№1- приймально-здавальна, від стрілки № 7 до стрілки №15 , корисна довжина - 96 метрів.

№2- здавальна , від стрілки № 5 до стрілки № 45 корисна довжина - 150 метрів.

№3- приймальна, від стрілки № 9 до стрілки № 45, корисна довжинах 495 метрів.

Розгорнута довжина під'їзної колії складає 112800 погонних метрів.

Для виконання процесу перевезення на пiд'їзній колiї є слiдуючi пристрої:

- колійне господарство; локомотивне господарство;

- вагове господарство - 2 ваги вантажопід'ємністю по 200 тонн;

- вагонне господарство; пристрої СЦБ i зв'язку.

Для виконання вантажних операцій під'їзна колія обладнана вiдповiдними пристроями i механізмами.

Основною продукцією, що відвантажується заводом є:

- труби різного діаметру;

- колеса суцiльнокатанi, бандажі;

- різноманітні металеві вироби.

На завод надходить:

- катанка, металобрухт, чавун, цегла, метал, ліс, доломіт, флюси, вугілля.

Подача та прибирання виконується маневровим порядком, цілодобово. Подача вагонів проводиться маневровим локомотивом та складацькою бригадою станції на колію №3 «1- район» ВАТ «НТЗ» по узгодженню чергового по станції з черговим 1- району ВАТ «НТЗ».

Дозволяється робити подачу вагонів на вільну ділянку колії зі з'єднанням з вагонами, які стоять на цій колії.

Якщо подача вагонів не вміщується в межах граничних стовпчиків по колії № 3, то дозволяється по узгодженню чергового по станції з поїзним диспетчером та черговим першого району ВАТ «НТЗ» зайняття продовження ділянки колії № 5.

Відповідність та закріплення вагонів на коліях приймально-здавального парку ВАТ «НТЗ» несе черговий першого району.

Закріплення вагонів на приймально-здавальних коліях виконується:

- колія №1 - від 4 до 24 осей по одному гальмовому башмаку з обох боків;

колія №2 - від 4 до 48 вісей - один гальмовий башмак, від 48 до 232 осей (з урахуванням знаходження вагонів по напрямку колії №5 або по напрямку колії №15 )- два гальмових башмака з боку ВАТ «НТЗ», закріплення вагонів виконується складачем поїздів ВАТ «НТЗ»;

колія №3 - від 4 до 48 осей - один гальмовий башмак, від 48 до 232 осейдва гальмових башмака, при подачі вагонів їх закріплення виконує складач поїздів станції.

Вагова норма однiєї подачi на колiю № 2 для ВАТ "Днiпрометиз" - 580 тонн, по довжині -7 фізичних вагонів, на колiю № 3 для ВАТ «НТЗ» - 3480 тонн, по довжинi -25 фiзичних вагонiв.

1.3.2 ВАТ «Д-важпапірмаш» ім. Артема

Під'їзна колiя примикає до продовження колiї 14а ст. Нижньодніпровськ ізолюючим стиковим з'єднанням ділянки колії 1-ЗП та стрілкою № 9 i є її продовженням. Розгорнута довжина пiд'їзної колiї складає 8094 погонних метрiв. Найбiльший ухил у бiк ВАТ "Дтяжпапiрмаш" iм. Артема 10 ‰ на протязi 180 метрів.

Для виконання процесу перевезень на пiд'їзнiй колiї є наступні пристрої:

- колiйний розвиток;

- локомотивний парк;

- пристрої зв'язку.

Для виконання вантажних операцій під'їзна колiя обладнана наступними механізмами та пристроями:

- кран на залізничному ходу;

- баштовий електрокран;

- торцева естакада для вивантаження автомашин.

Основною продукцією, що відвантажується заводом є машини для виготовлення паперу та запчастини до них;

Подача та прибирання вагонів на (з) пiд'їзної колiї підприємства здійснюється цілодобово локомотивом та складацькою бригадою станції. Закріплення вагонів здійснюється складачем (помічником складача) поїздів станції гальмовими башмаками власника під'їзної колії. Відповідальність за збереження гальмових башмаків покладено на працівників ВАТ «Дважпапірмаш» ім. Артема наказом по підприємству.

Подача та прибирання вагонiв на пiд'їзну колiю здійснюється цілодово.

1.3.3 ВАТ «Двагонрембуд»

Пiд'їзна колiя заводу примикає до 32 колiї стрiлкою № 52 .

Розгорнута довжина пiд'iзної Коля складає 26000 погонних метрів.

Для виконання процесу перевезень завод має технiчнi пристрої:

1. Локомотивне господарство - 3 локомотиви серій ТЕМ-1; ЧМЕ-3; ТГМ- 3.

2. Пристрої зв'язку;

3. Вагове господарство: ваги - 1, вантажопiд'ємнiстю 150 тонн.

Для виконання навантажувально-розвантажувальних операцiй на під'їзній колiї iснують наступні механiзми та пристрої:

- мостовi електрокрани вантажопiд'ємнiстю 5 тонн - 4 штуки;

- козловi електрокрани -"- 5 тонн - 6 штук;

- мостовi електрокрани -“- 10 тонн - 1 штука;

- крани на залiзничному ходу вантажопiд'ємнiсттю 16 тонн - 2 шт.;

- пiдвищена колiя для вивантаження вугiлля - фронт встановлення 4 вагони одночасно.

Основною продукцією, що вiдвантажується заводом: коліснi пари, гальмівні колодки, стяжки, металевi вироби, металобрухт, вiзки ЦМВ, вісi.

Основнi вантажi, якi поступають для вивантаження на завод: чавун, сталь, вiзки ЦМВ, вугiлля, запаснi частини, лiс, коліснi пари, цегла, кокс, вісi, колеса суцiльнокатанi.

На пiд'iзнiй колiї фронт зливу наливних вантажiв встановлено у розмірі - 1 цистерна (мазут топочний).

Вагони, якi подаються на пiд'iзну колiю, переставляються локомотивом та бригадою складачiв станцiї на 32 станцiйну колiю.

Закріплення виконується станційними башмаками складацькою бригадою станції.

Виставка вагонiв з пiд'iзної колiї заводу проводиться маневровим поряд-ком на 32 колiю станцiї локомотивом та бригадою складачiв заводу.

Зв'язок з диспетчером транспорного цеху заводу здiйснюється через АТС.

Розмiр одночасної подачi вагонiв на пiд'їзну колiю складає 40 вiсей. (по довжинi колiї 32 - 179 метрів).

Подача вагонiв на завод та їх виставка проводиться цілодобово.

1.3.4 ВАТ "Дстрілочний завод"

Пiд'їзна колiя ВАТ "Дстрiлочний завод" примикає до стан-цiї через пiд'їзну колiюВАТ "Дтяжпапiрмаш" iм.Артема стрiлкою № 1.

Розгорнута довжина пiд'їзної колiї складає 11000 погонних метрiв.

Подача вагонів на пiд'їзну колiю виконується цілодобово локомотивом та складацькою бригадою станції на 1-у колiю заводу за стрiлку № 8, далi пересування вагонiв проводиться локомотивом заводу.

Вагони, якi повертають з пiд'їзної колії виставляються локомотивом та складацькою бригадою заводу на колiю № 5, до граничного стовпчика стрiлки № 10.

Закріплення вагонів на коліях підприємства виконується складацькою бригадою заводу. Прибирання вагонів з під'їзної колії виконується цілодобово локомотивом та складацькою бригадою станції з колії №5.

Кiлькiсть вагонiв у кожній передачi встановлюється з розміру одночасного прибуття на станцiю, у тому числi i пiд навантаження.

Для виконання процесу перевезення на заводi є слiдуючi пристрої:

- колійне господарство;

- 1 ваги вантажопід`ємністю 150 тонн;

- локомотивне господарство - 2 локомотиви серії ЧМЕ2;

- пристрої зв'язку.

Для виконання вантажо-розвантажувальних операцiй на під'їзній колiї iснують настурні механiзми та пристрої:

- мостовi електрокрани - 2;

Основною продукцiєю що вiдвантажується заводом є :

стрiлочнi переводи та комплектуючі до них.

Подача вагонiв на пiд'їзну колiю проводиться пiсля узгодження чергового по станцiї з диспетчером або майстром залiзничного цеху стрiлочного заводу по дозволяючому показанню маневрового свiтлофору МЧ.

1.3.5 Науково-виробнича фірма "СЕМIКС"

Пiд'їзна колiя НВПФ "Семiкс" примикає до колiї № 14а станцiї, стрілочним переводом № 9.

Загальна довжина пiд'їзної колiї складає 1310 метрів.

Для виконання процесу перевезень на НВПФ "Семiкс" є :

- колiйний розвиток;

- пристрої зв'зку.

Для виконання вантажно-розвантажувальних робiт є такi технічні засоби:

- на колiї № 1 є критий склад з високою вантажно-розвантажувальною платформою, що розташована на територiї бази "Укртелеком".

- на колiї № 2 є пiдвищена колiя висотою до 2,0 метрів, розташована на насипу, з вимощеними вiдкосами iз збiрних залiзобетоних плит.

На територiї НВПФ "Семiкс" є критий склад біля якого знаходиться бокова підвищена платформа.

Зв'язок з пiд'їзною колiєю здiйснюєтся через телефони АТС.

Кiлькiсть вагонiв при подачi та прибираннi - 7, вагою не бiльше 450тонн.

Кількість подач та прибирань - по мірі прибуття вагонів, але не менше 2-х раз на добу.

Подача вагонiв на пiд'їзну колiю здiйснюється цілодобово маневровим ло-комотивом та складацькою бригадою станції по дозволяючому показанню свiтлофору "МЧ". Закріплення вагонів здійснюється бригадою складачів станції.

Про час подачi черговий по станцiї повiдомляє чергового охоронця пiд'їзної колiї по телефону 34-92-17 та 34-92-10, який повiдомляє начальника транспортної дiльницi фiрми.

Прибирання вагонів з під'їзної колії проводиться по дозволяючому показанню свiтлофору "МБ".

Відкриття свiтлофорів "МЧ" та "МБ" здійснює черговий по станцiї.

1.3.6 Закрите акціонерне товариство "ТАКО"

Пiд'їзна колiя ЗАТ "ТАКО" примикає до пiд'їзної колiї ВАТ "Дтяж-папiрмаш" iм.Артема стрiлочним переводом № 1.

Загальна довжина пiд'їзної колії 503,98 метрів.

Для виконання процесу перевезень на ЗАТ "ТАКО" є такi технiчнi пристрої:

- колiйний розвиток;

- обладнання зв'язку.

Для виконання навантажувальних та розвантажувальних робiт на під'їзній колiї iснують слiдуючi механiзми та пристрої:

- вiдкритий вантажний майданчик довжиною 75метрів, площею 2400мІ,

обладнана козловим електрокраном К-30-32 вантажопiд'ємнiстю 30тонн;

- автокран КРАЗ КС-4562 вантажопiд'ємнiстю 16тонн;

- автокран УРАЛ КС-3574 вантажопiд'ємнiстю 10тонн.

Зв'язок з пiд'їзною колiєю здiйснюється через телефони АТС.

Кiлькiсть вагонiв при подачi та прибираннi - 6, вагою 385 тонн.

Кiлькiсть подач на протязi доби - по прибуттю.

Подача вагонiв на пiд'їзну колiю здiйснюється цілодобово маневровим локомотивом та бригадою складачiв станцiї до фронтiв завантаження, вивантаження по дозволяючому свiтлофору "МЧ", закріплення вагонів виконує майстер залізничного цеху.

Про час подачi черговий по станцiї повiдомляє чергового охоронця пiд'їзної колiї по телефону 29-92-71 та 23-24-50, який повiдомляє начальника виробничої дiлянки фiрми.

Про готовнiсть вагонiв до прибирання ЗАТ "ТАКО" повiдомляє по теле-фону чергового по станцiї та старшого прийомоздавача станції з наступним письмовим пiдтвердженням.

Прибирання вагонів з під'зної колії проводиться по дозволяючому показанню свiтлофору "МЗ".

Відкриття свiтлофорів "МЧ" та "МЗ" здійснює черговий по станцiї.

1.3.7 Приватне підприємство «Уран»

Пiд'їзна колiя ПП «Уран» примикає до станційної колії № 21 та є її продовженням. Межею під'їзної колії є стикове з'єднання по колії № 21 на відстані 95 метрів від стикового з'єднання в хвості хрестовини стрілочного переводу № 72. На проти з'єднання встановлено знак «Межа під'їзної колії ПП «Уран». Повна довжина колії до тупикового упору складає 110 метрів. Корисна довжина колії - 100 метрів.

Колійний розвиток під'їзної колії складається з однієї навантажувально-розвантажувальної колії.

Під'їзна колія обслуговується маневровим локомотивом станції вагони подаються цілодобово.

Встановлена максимальна норма при подачі та прибиранні вагонів - 28 вісей.

Зв'язок станції Д з пiд'їзною колiєю ПП «Уран» здійснюється через АТС.

Порядок подачі та прибирання вагонів:

Подача та прибирання вагонів виконується локомотивом станції з бригадою складачів в межах узгодженого розвантажувально-навантажувального фронту.

Подача виконується вагонами вперед, прибирання - локомотивом вперед.

Закріплення вагонів та вилучення гальмових башмаків виконує складач (помічник складача) поїздів станції під контролем відповідального працівника ПП «Уран».

Закріплення вагонів на колії виконується з вкладанням по одному гальмовому башмаку з обох боків не залежно від кількості вісей під кожну окрему групу або вагон.

Власник колії ПП «Уран» несе відповідальність за наявність, схоронність та справність гальмових башмаків для закріплення вагонів.

1.3.8 ТОВ «Гранітний кар'єр»

Під'їзна колія ТОВ «Гранітний кар'єр» примикає стрілкою №9 до колії №3 ВАТ «Нижньодніпровського трубопрокатного заводу» ( НТЗ).

Нормальне положення стрілки № 9- по напрямку ВАТ «НТЗ».

По стану верхньої будови колії допускається рух локомотивів серій ЧМЕ-3, ТЕМ-1, ТГМ-3.

Колійний розвиток складається із:

- колія № 1 - навантажувально-розвантажувальна. Корисна довжина колії №1 від воріт підприємства до упору призми складає 227 метрів.

На під'їзній колії встановлено максимальна норма при подачі і прибиранні - 13 вагонів, за вагою не більш 780 т.

Для вивантаження вантажів на підприємстві є:

- мостовий електричний блочно-модульний кран вантажопідйомністю 5т - 1шт.

- кран КДЕ-163 на залізничному ходу 16т. - 1 шт.

Зв'язок з під'їзною колією здійснюється через АТС.

Час подачі вагонів на під'їзну колію заводу черговий по станції узгоджує з диспетчером першого району ВАТ «НТЗ», та повідомляє майстру транспортного цеху ТОВ «Самарський гранітний кар'єр». Подача та прибирання вагонів здійснюється маневровим локомотивом станції ЧМЕ - 3 з ( на ) під'їзної колії №1 ТОВ «Самарський гранітний кар'єр». Закріплення вагонів виконує складач ( помічник складача) поїздів станції в присутності майстра транспортного цеху ( майстра силікатного цеху) гальмовими башмаками заводу та повідомляє особисто черговому по станції про виконану роботу. З боку станції укладається 1 гальмовий башмак, з боку заводу згідно розрахунку на кожні 20 осей укладається 2 гальмових башмака. Вилучення гальмових башмаків проводиться після причеплення локомотиву складачем ( помічником складача) поїздів станції. Відповідальність за збереження гальмових башмаків несе майстер транспортного цеху «Гранітного кар'єру».

1.3.9 ТОВ СП «Геолсервіс»

Під'їзна колія ТОВ СП «Геолсервіс» примикає до станції Д через під'їзну колію підприємства ВАТ «Дважпапірмаш» заводу ім. Артема стрілкою № 6 і призначена для подачі вагонів для вивантаження і завантаження. Загальна довжина під'їзної колії від стикового з'єднання в хвості хрестовини стрілки № 6 до упору - 176,8 м. Нормальне положення стрілки примикання № 6 за напрямком підприємства ВАТ «Дважпапірмаш» заводу ім. Артема.

Колійний розвиток під'їзної колії складає:

Колія № 1- навантажувально-розвантажувальна корисна довжина 156 метрів.

Для виконання вантажних операцій на під'їзній колії є майданчик, спеціальні механізми і висока вантажна платформа.

Подача та прибирання вагонів здійснюється цілодобово маневровим локомотивом станції ЧМЕ - 3. Встановлена максимальна норма при подачі і прибиранні вагонів на ( з ) під'їзну колю - 20осей, по вазі не більш 400 тон.

Подача та забирання вагонів здійснюється з включенням усіх наявних автогальм у маневровому составі. Випробування автогальм виконують разом машиніст і складач по сигналу складача поїздів без видачі довідки ВУ - 45.

Закріпленні вагонів здійснюється до відчеплення локомотива складачем (помічником складача ) поїздів станції гальмовими башмаками колієвласника з укладенням по 1 гальмовому башмаку під кожен вагон з боку стрілки примикання № 6 під контролем відповідального за вантажні операції ТОВ СП «Геолсервіс». коліє власник несе відповідальність за збереження та наявність та справність гальмових башмаків.

Зв'язок з під'їзною колією ТОВ СП «Геолсервіс» здійснюється через міську АТС.

1.3.10 ВАТ «Паперова фабрика»

Під'їзна колія ВАТ «Паперова фабрика» примикає до під'їзної колії ВАТ «Дважпапірмаш» ім. Артема стиковим з'єднанням до колії № 4 ПК2 + 55,10 м., яке знаходиться на відстані 1,6м. від в'їзних воріт ВАТ «Дважпапірмаш» ім. Артема.

По стану верхньої будови колії на під'їзній колії допускається рух маневрових локомотивів ТГМ - 23Б, ТЕМ - 1, ТГМ - 3, ТГК - 2 та вагонів усіх типів.

Загальна довжини під'їзної колії складає 1120м.

Колійний розвиток складається з:

колія № 1 - ходова від стикового з'єднання по колії № 4 ПК2 +55,10м. до СП № 6. Корисна довжина колії 98 м.

колія № 2 - навантажувально-розвантажувальна від СП № 5 до упора. Корисна довжина колії 129 м.

колія № 3 - навантажувально-розвантажувальна від СП № 4 до упора. Корисна довжина колії 125 м.

колія № 4 - ходова від СП № 7 до упора. Корисна довжина колії 137 м.

колія № 5 - навантажувально-розвантажувальна від СП № 8 до упора. Корисна довжина колії 88 м.

колія № 6 - деповська від СП № 6 до депо. Корисна довжина колії 30м.

Під'їзна колія обслуговується маневровим локомотивом і бригадою складачів поїздів ВАТ «Паперова фабрика». На під'їзній колії встановлена максимальна норма при подачі і забиранні вагонів 40 осей за вагою не більше 750 тон.

Подача вагонів на під'їзну колію здійснюється маневровим локомотивом станції в супроводі бригади складачів по дозволяючому показанні світлофора «МЧ» на ділянку колії № 1 ВАТ «Дважпапірмаш» ім. Артема. Прибирання вагонів здійснюється по дозволяючому показанні світлофора «МЗ» з ділянки колії № 1 ВАТ «Дважпапірмаш» ім. Артема.

Закріплення вагонів на ділянки колії № 1 від ГС СП № 7 до СП № 8 ВАТ «Дважпапірмаш» ім. Артема виконує складач поїздів станції до відчеплення локомотива гальмовими башмаками ВАТ «Дніпропетровська паперова фабрика». При подачі вагонів в кількості 20 осей масою 375 тон закріплюється 1 гальмовим башмаком а від 20-40 осей і масою до 750 тон закріплюється 2 гальмовими башмаками. Вилучення гальмових башмаків проводиться складачем поїздів станції після причеплення маневрового локомотива, включення та випробування автогальм. Відповідальний за справність та схоронність гальмових башмаків віднесено за ВАТ «Дніпропетровська паперова фабрика».

Зв'язок з під'їзною колією ВАТ «Паперова фабрика» здійснюється через АТС.

2 Оперативне управління експлуатаційною роботою станції

2.1 Організація управління експлуатаційною роботою станції

Начальник станції здійснює загальне управління роботою станції на основі єдиноначальності і несе повну відповідальність за виконання задач, покладених на нього "Положенням про залізничну станцію".

Він безпосередньо вирішує питання прийому, звільнення і розстановки штату, фінансової і виробничої діяльності станції, забезпечення безпеки руху поїздів, техніки безпеки працівників станції, планування роботи станції, керує цехом руху, включаючи технічне навчання, здійснює розробку, упровадження і контроль виконання технологічного процесу роботи станції, передових методів праці, проведення заходів щодо посилення технічного оснащення, раціонального використовування технічних пристроїв вантажного району і несе відповідальність за санітарний стан і техніку безпеки працівників станції.

Заступник начальника станції спільно з інженером станції здійснює розробку і упровадження технологічного процесу роботи станції і передових методів праці, проведення заходів щодо раціонального використовування технічних пристроїв, забезпеченню безпеки руху поїздів і техніки безпеки, а також аналіз роботи станції, проведення протипожежних заходів на станції.

Начальник товарної контори відповідає за роботу товарної контори, проводить прийом заявок клієнтів, планування навантаження, візування документів, здійснює контроль за роботою товарних касирів і загальне керівництво прийомом - видачею вантажів .

Черговий по станції здійснює безпосереднє оперативне управління поїзною і маневровою роботою під час чергування.

Розпорядження чергового по станції по забезпеченню своєчасного і безпечного прийому і відправлення поїздів, виконання маневрових і вантажних операцій, а також раціональному використовуванню технічних засобів станції є обов'язковими для працівників станції, пов'язаних з підготовкою, прийомом, відправленням поїздів, вантажною і комерційною роботою.

В основу технології роботи станції встановлено диспетчерське управління маневровою і вантажною роботою станції з організацією номерного обліку наявності і находження вагонів на коліях станції.

Керуючись інформацією про підхід поїздів, наявністю і розміщення вагонів на станційних коліях і коліях підприємств, а також інформацією про хід виконання вантажних операцій, черговий по станції встановлює послідовність формування і розформовування поїздів, подачі прибирання вагонів, складає план роботи на 4-5 годинний період і доводить його до виконавців. Для оперативного керівництва роботою станції, обліку, контролю і аналізу виконання змінного плану, черговий по станції робить звітує начальнику станції про виконану роботу.

Схема оперативного управління приведена нижче.

Рис.2.1 Схема оперативного управління експлуатаційною роботою

2.2 Організація єдиних змін і комплексних бригад

Для забезпечення злагодженості в роботі по виконанню змінного плану на станції організовано 4 єдині зміни, в які включені працівники служби перевезень, локомотивній, вагонній, вантажній служб, служби СЦБ і зв'язку. Працівники єдиної зміни працюють в тісному взаємозв'язку з єдиними змінами залізничних цехів під'їзних колій, що примикають до станції.

Керівником єдиної зміни є черговий по станції.

До складу єдиної зміни входять: ДСП; оператор при ДСП; оператор ЕОМ СТЦ; оператор поста централізації; складач поїздів; старший оператор товарної контори, товарний касир; старший оглядач вагонів; слюсар ПТО, машиніст маневрового локомотива; електромеханік СЦБ; комерційний агент.

Заміна працівників єдиних змін може проводитися тільки з дозволу начальника станції.

Єдині зміни повинні забезпечувати безумовне виконання технічних норм по переробці вагонів, упровадження передових методів роботи, максимальне поєднання операцій при обробці поїздів і вагонів відповідно до технологічного процесу станції, забезпечувати безпечний прийом і відправлення поїздів і дотримання техніки безпеки.

2.3 Інформація про підхід поїздів, прибуття і подачу вагонів і вантажів

Для забезпечення оперативного планування поїзної і вантажної роботи і своєчасної інформації вантажоодержувачів про підхід вагонів на їх адресу, а також про прибуття порожніх вагонів, станція одержує два види інформації - попередню і точну.

Для прийому і передачі інформації в ІОЦ і в СТЦ станції встановлений один апарат 1100 ПЕОМ.

Попередню інформацію про поїзди у вигляді телеграми - натурного листа ТГНЛ (повідомлення 02) оператор ЕОМ СТЦ одержує по телетайпу з ВЦ Залізниці не пізніше ніж за 0,5 г до прибуття поїзда на станцію.

Попередня інформація містить:

- номер і індекс поїзда;

- передбачуваний час прибуття;

- номери вагонів;

- код вантажу і вантажоодержувача.

Отримана ТГНЛ використовується працівниками СТЦ для звірки наявного рухомого складу з вказаним у натурному листі.

По 3-х годинним періодам оператор ЕОМ по запиту 212 (повідомлення 7002) одержує з ВЦ Залізниці довідку про прогноз прибуття вагонів на адресу вантажоодержувачів станції. На підставі цього повідомлення інформатор товарної контори організовує періодичну інформацію клієнтури по телефону.

Точну інформацію про підхід поїздів одержує ДСП від поїзного диспетчера Дирекції перевезень.

2.4 Оперативне планування роботи станції

Планування вантажної роботи станції здійснюється на основі диспетчерського керування маневровою і вантажною роботою на станції, а саме:

- підвезенням місцевого вантажу зі станцій А, Н і рухом вантажних поїздів у вузлі за графіком;

- надходженням інформації про підхід поїздів і вагонів з вантажами;

- розвезенням і подачею вагонів на фронти навантаження і вивантаження;

- контролем за находженням вагонів з використанням даних натурних листів і інформації, що поступає з вантажних фронтів і транспортних цехів підприємств;

- повним використовуванням технічної оснащеності і ємкості вантажних фронтів і автомобільного транспорту.

Метою оперативного планування вантажної роботи станції є виконання змінного і добового завдань по вивантаженню, завантаженню, сортуванню вагонів, а також виконанню регулювальних завдань і основних якісних показників роботи станції.

Добовий план, переданий з Дирекції не пізніше ніж за 2 години до початку доби, вміщує наступні дані:

- план вивантаження, завантаження;

- завдання на навантаження маршрутів відправників;

- відправлення порожніх вагонів за регулювальним завданням з розбиттям по роду рухомого складу і зведення про підхід порожніх вагонів з вказівкою роду рухомого складу;

- завдання на підготовку вагонів під навантаження.

В добовому плані виділяється об'єм роботи, який повинен бути виконаний у першій половині доби.

Для складання добового плану начальник станції або його заступник передає у дирекцію заявки вантажовідправників на навантаження (у тому числі маршрутів) з указанням роду вантажу і кількості вагонів для завантаження. Дозвіл на завантаження оформляється наказом-завданням дирекції.

Змінне завдання складає начальник станції або його заступник на підставі добового плану і змінного завдання Дирекції, з урахуванням положення на станції до початку планованого періоду, інформації про підхід поїздів і вантажів і технологічних норм на обробку поїздів і стану вантажних фронтів.

Змінне завдання вміщує:

- розміри навантаження і вивантаження;

- об'єм переробки вантажів у вантажному районі і під'їзних коліях;

- кількість поїздів, що відправляються за зміну, і загальну кількість вагонів;

- регулювальне завдання по здачі порожніх вагонів з вказівкою їх кількості по роду;

- кількість вагонів, що підлягають здачі і прийому з під'їзних колій підприємств;

- спеціальні завдання.

Змінне завдання на другу половину звітної доби складають з урахуванням підсумків роботи першої зміни.

Черговий по станції план роботи сповіщає зміні, що вступила на чергування, а також встановлює оперативне завдання на найближчі 2-3 години.

План роботи станції повинен ураховувати:

- наявність вагонів в парках прийому і відправлення;

- наявність вагонів на фронтах навантаження-вивантаження;

- час готовності поїздів до відправлення;

- послідовність подач і прибирань по фронтах навантаження-вивантаження;

- робочий парк вагонів;

- час простою вагонів на станції.

2.5 Технологія роботи з поїздами

2.5.1 Обробка поїздів після прибуття на станцію

Отримавши повідомлення від сусідньої станції про відправлення поїзду, ДСП інформує працівників СТЦ, ПТО і ПКО про номер поїзду, колії і час його прибуття.

Обробка поїзда після прибуття включає:

- контрольну перевірку складу, прийом перевізних документів від локомотивної бригади і звірка їх з натурним листом;

- технічний і комерційний огляди вагонів.

Після зупинки поїзду і відчеплення локомотива рухомий склад огороджується. Порядок огородження вагонів при проведенні технічного і комерційного оглядів встановлюється начальником станції. При огляді виявляються вагони з технічними несправностями і визначається їх придатність під здвоєні операції.

Порядок виконання операцій і норми на обробку складів приведені нижче.

Графік обробки потягу, що поступає в розформовування

Найменування операцій	Час, мін
	до	після прибуття
1	2	3	4
Отримання і розмітка ТГНЛ і Передача маневровому диспетчеру			Оператор СТЦ
Отримання від сусідньої станції повідомлення про відправлення поїзду			ДСП
Інформація СТЦ, ПТО і ПКО про номер, час і колію прийому поїзда			ДСП
Вихід на колію прийому робітників, приймаючих участь в обробці поїзду після прибуття			Працівники ПТО і ПКО
Звірка вагонів на ходу у вхідній горловині			оператор СТЦ
Відпусткання автогальм і відчеплення локомотива			лок. бригада, працівники ПТО
Передача документів прибувшого поїзду у СТЦ			лок. бригада оператор СТЦ
Звірка документів прибувшого поїзду			оператори СТЦ
Технічний огляд складу, роз'єднання і підвішування рукавів автогальм			працівники ПТО
Комерційний огляд		15	працівники ПКО
Загальний час:

2.5.2 Організація маневрової роботи

Оперативне управління маневровою роботою по розформовуванню і формуванню поїздів, подачі вагонів під вантажні операції і прибиранню з вантажних фронтів здійснює ДСП.

При вступі на чергування і отриманні плану роботи на зміну ДСП знайомиться з наявністю вагонів на коліях станції, вантажних пунктах і під'їзних коліях, призначенням вагонів, станом фронтів навантаження-вивантаження, наявністю на місцях працівників і підготовленістю механізмів до виконання вантажних операцій.

На станцію передаточні поїзди поступають із станцій А в середньому 4 рази на добу.

Розформувавання поїздів проводиться через напівгірку непарного парку,

2.5.3 Обробка поїздів свого формування

Оператор ЕОМ СТЦ в процесі накопичення вагонів на коліях станції оформляє натурний лист, використовуючи листки обліку і знаходження вагонів.

Отримавши від ДСП розпорядження про підготовку документів на сформований склад, оператор ЕОМ робить звірку заздалегідь складеного ТГНЛ з фактичним розташуванням вагонів, закінчує відбірку документів і передає в ЗВЦ повідомлення 02. При цьому запитує:

- телеграму - натурний лист-повідомлення 21;

- підсумкову частину натурного листа форми ДУ-1 повідомлення 21;

- заявку для заповнення маршруту машиніста - повідомлення 23.

Отримавши три екземпляри повного машинного ТГНЛ, оператор ЕОМ завіряє їх штемпелем станції, підписує, пакетує документи, наклеює на пакеті контрольний бланк форми ДУ-81 і вручає під розпис в книзі форми ДУ-10 машиністу поїзного локомотива Про готовність поїзда до відправлення оператор ЕОМ передає ІВЦ повідомлення 205. По відправленні поїзда в ЗВЦ передається повідомлення 200.

2.5.4 Нормування маневрових пересувань по станції

Тривалість подачі вагонів на під'їзні колії складається з часу пересування локомотива плюс 0,5 хв. на кожний вагон в подачі.

Пересування локомотива при швидкості подачі 25 км/ч складає:

- на під'їзну колію авторемонтного заводу - 3 хв.;

- на під'їзну колію трубопрокатного заводу - 2,5 хв.;

- на під'їзну колію цегельного заводу - 2,5 хв.;

- на під'їзну колію механічного заводу - 2,5 хв.;

- на під'їзну колію автозаводу - 2,5 хв.;

- на вантажний район - 3 хв.

Тривалість розформовування потягів визначається формулою:

(5.1)

де - тривалість заїзду ( =1 хв.);

- тривалість витягування поїзду на витяжну колію,

визначається по формулі:

(5.2)

де: а, b - нормативні коефіцієнти (прийняті згідно 7; а = 1,69;

b = 0,058)

= 1,69 + 300,058 = 3,40 хв.;

- тривалість надвигу ( = 1 хв.);

- тривалість розпуску, визначається по формулі:

(5.3)

де - швидкість розпуску, ( = 4,32 км/год);

хв..

- тривалість осадження поїзду, визначається по формулі:

(5.4)

= 0,0630 =1,8 хв.;

хв.

Тривалість розформовування прийнято рівній 14мин.

Маневри по закінченню формування включають наступні операції:

- постановку прикриття;

- усунення неспівпадання подовжніх осей автозчеплень;

- сортування і з'єднання груп при формуванні групових поїздів.

Тривалість формування прийнято рівній 15 хв.

3 Розрахунок вагонного парку та кількості поїздів

3.1 Вибір типу рухомого складу і розрахунок потрібного числа вагонів

При виборі рухомого складу, необхідного для перевезення кожного вантажу, що прибуває на станцію або відправляється з неї, повинні братися до уваги фізичні властивості вантажів, можливість застосування високопродуктивних засобів механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, збереження вантажів, краще використання вантажопідйомності вагонів.

Технічні норми завантаження вагонів прийняті згідно місцевих умов і приведені в табл.3.1.

В критих вагонах з об'ємом кузова 106 м3 і 120 м3 перевозяться вантажі, дія атмосферних опадів на які не допускається. До таких вантажів відносяться тарно-пакувальні (крейда мелена, зошити шкільні), промислові (метвироби, запчастини, шини), устаткування (для КУНГів).

Катанка, металолом, автошасі, чавун, залізо, ліс, доломіти, флюси, вугілля, сталь, кокс, рами, металопрокат, вапно, пісок, труби, бандажі, металовироби, стягування, залізобетонні вироби, великовантажні і сипучі вантажі перевозяться в чотиривісних піввагонах.

На платформах перевозяться автошасі, металопрокат, машини на колісному ходу, контейнери.

Таблиця 3.1-вибір типу рухомого складу і технічних норм завантаження

Найменування вантажу	Технічна норма завантаження, т
	криті	пв	пл
	V=106 м3	V=120 м3
1	2	3	4	5
катанка			71
металолом			71
чавун			71
контейнери				21
цегла			71
залізо			71
ліс			42
доломіти			71
флюси			71
вугілля			71
сталь листова			71
запчастини	63	63
шини із дорожнім протектором	21,2	21,2
автодвигуни			71	11
автошасі			11
кокс			71
рами			71
комплектуючі кузовів				43
чушки металеві			71
вапно			71
пісок			71
зошити шкільні	42	44
труби різного діаметру			28
різні металовироби			71
устаткування для КУНГів	21	21
машини на колісному ходу				14
стягування			20
кузови для автомашин			43
метвироби	18	18
плити дорожнього перекриття			60
крейда мелена	68	71

Оскільки при перевезенні вантажів в критих вагонах використовуються кузови з різним об'ємом, то необхідно визначити середнє навантаження з урахуванням заданого співвідношення, яка визначається по формулі:

(3.1)

де - задана частка критих вагонів, відповідно з об'ємом кузова

106 м3 і 120 м3 (=6, ;=0.4);

- технічна норма завантаження критих вагонів, відповідно з об'ємом кузова 106 м3 і 120 м3

Таблиця 3.2- Визначення середнього завантаження вагону

найменування вантажу	розрахунок	середнє завантаження
1	2	3
катана	711=71	71
металолом	711=71	71
чавун	711=71	71
цегла	711=71	71
залізо	711=71	71
контейнери	211=21	21
доломіти	711=71	71
флюси	711=71	71
вугілля	711=71	71
сталь листова	711=71	71
запчастини	630,6+630,4=63	63
автошасі	111=11	11
шини із дорожнім протектором	21,20,6+21,20,4=21,2	21,2
автодвигуни	711=71	71
кокс	711=71	71
рами	711=71	71
чушки металеві	711=71	71
комплектуючі кузовів	431=43	43
металопрокат	711=71	71
вапно	711=71	71
пісок	711=71	71
зошити шкільні	420,6+440,4=42,8	42,8
труби різного діаметра	281=28	28
металовироби	711=71	71
устаткування для КУНГів	210,6+210,4=21	21
машини на колісному ходу	141=14	14
стягування	201=20	20
метвироби	180,6+180,4=18	18
кузови	431=43	43
плити дорожнього перекриття	601=60	60
крейда мелена	680,6+710,4=69,2	69,2

Кількість вагонів, що прибувають на станцію під вивантаження або що відправляється зі станції, визначається по формулі:

(3.2)

де - добовий вантажопотік по прибуттю (відправленню), т.

Розрахунок кількості вагонів, що прибувають на станцію і відправляються з неї, приведений відповідно в табл. 3.3 і 3.4.

Таблиця 3.3-визначення числа вагонів з вантажами, що прибувають

Вантажні фронти	Найменування вантажу	Рід	q т/ваг	Q доб	Число вагонів
					розрахунок	прийнято
1	2	3	4	5	6	7
п/к № 1	катанка	пв	71	1060	1060:71=14,93	15
	металолом	пв	71	490	490:71=6,9	7
	чавун	пв	71	490	490:71=6,9	7
	цегла	пв	71	350	350:71=4,93	5
	залізо	пв	71	350	350:71=4,93	5
	ліс	пв	42	210	210:42=5	5
	доломіти	пв	71	490	490:71=6,9	7
	флюси	пв	71	350	350:71=4,93	5
	вугілля	пв	71	565	565:71=7,96	8
п/к № 2	чавун	пв	71	210	210:71=2,96	3
	сталь листова	пв	71	210	210:71=2,96	3
	автошасі	пл.	11	20	20:11=1,82	2
	вугілля	пв	71	210	210:71=2,96	3
	запчастини	кр	63	120	120:63=1,91	2
	ліс	пв	42	40	40:42=0,95	1
	автодвигуни	пв	71	70	70:71=0,99	1
	цегла	пв	71	70	70:71=0,99	1
	кокс	пв	71	70	70:71=0,99	1
	рами	пв	71	140	140:71=1,97	2
	чушки металеві	пв	71	140	140:71=1,97	2
п/к № 3	сталь листова	пв	71	140	140:71=1,97	2
	запчастини	кр	63	120	120:63=1,91	2
	шини	кр	21,2	40	40:21,2=1,89	2
п/к № 4	вугілля	пв	71	280	280:71=3,94	4
	вапно	пв	71	350	350:71=4,93	5
	пісок	пв	71	280	280:71=3,94	4
п/к № 5	комплектуючі кузовів	пл	43	210	210:43=4,88	5
	металопрокат	пв	71	280	280:71=3,94	4
в. р.	контейнери	пл	21	102	102:21=4,86	5
	зошити шкільні	кр	42,8	85	85:42,8=1,99	2
Всього:	7645		120

Разом: критих-8; платформ-12; піввагонів-100.

Всього під вивантаження-120 вагонів.

Таблиця З.4 Визначення числа вагонів з вантажами, що відправляються

Вант. фронти	Найменування вантажу	Рід р.с.	q, т	Qд, т	Число вагонів
					розрахунок	прийн
1	2	3	4	5	6	7
п/к № 1	труби різного діаметра	пв	28	1035	1035:28=36,96	37
	колеса цільнокатані	пв	71	705	705:71=9,93	10
	бандажі	пв	71	635	635:71=8,94	9
	металовироби	пв	71	635	635:71=8,94	9
п/к № 2	стягування	пв	20	20	20:20=1	1
	метвироби	кр	18	35	35:18=1,94	2
	металолом	пв	71	140	140:71=1,97	2
	автошасі	пл	11	20	20:11=1,82	2
	рами	пв	71	140	140:71=1,97	2
п/к № 3	устаткування для КУНГів	кр	21	60	60:21=2,86	3
	машини на колісному ходу	пл	14	40	40:14=2,86	3
п/к № 4	цегла	пв	71	140	140:71=1,97	2
	плити дорожнього покриття	пв	60	60	60:60=1	1
п/к № 5	кузови	пв	43	170	170:43=3,95	4
в. р.	крейда мелена	кр	69,2	205	205:69,2=2,96	3
	контейнери	пл	21	104	104:21=4,9	5
Всього:	4340		95

Разом: критих вагонів -8, піввагонів -77, платформ -10.

Всього по станції -95 вагонів.

3.2 Розподіл порожніх вагонів під навантаження

Навантаження станції забезпечується вагонами, що звільняються після вивантаження, і лише при їх відсутності вагони додатково підводяться з сортувальної станції. На станції порожні вагони (після вивантаження), розподіляються під навантаження вантажів, з урахуванням їх фізичних властивостей, можливості механізованого навантаження, кращого використання вантажопідйомності і ємності.

Розрахунки по забезпеченню навантаження порожніми вагонами зводяться в табл.3.5. В лівій частині таблиці вказується рід і кількість порожніх вагонів, що є на станції, а в правій - розподіл цих вагонів під вантажі, що відправляються.

Таблиця 3.5-забезпечення навантаження порожніми вагонами

Наявність пор. вагонів	Належить відправити	м.б.нав. в пор. ваг.	залиш
	кільк.	найменування вантажу	маса ван	у 1 ваг	маса в.	к-ть ваг
1	3	4	5	6	7	8	9
кр	8	устаткування кунгів	60	21	60	3
		метвироби	35	18	35	2
		крейда мелена	205	69,2	205	3
пл	7	машини на к .х.	40	14	40	3
		автошасі	20	11	20	2	2
	105	труби	1035	28	1035	37
		колеса	705	71	705	10
		бандажі	635	71	635	9
пв		металовироби	635	71	635	9
		стягування	20	20	20	1
		металолом	140	71	140	2
		рами	140	71	140	2
		кузови	170	43	170	4
		контейнери	208	42	208	5
		цегла	140	71	140	2
		плити	60	60	60	1	23
Всього:	120		4340		4340	95	25

3.3 Розрахунок кількості передаточних поїздів

Між сортувальною і вантажною станціями обертаються передаточні поїзди, обслуговуються вони спеціально виділеними для цього локомотивами.

Передаточні поїзди з місцевих вагонів формують на сортувальній станції без підбирання по пунктах вивантаження.

Число передаточних поїздів після прибуття на станцію визначається по формулі:

(3,6)

де - кількість вагонів не маршрутного прибуття (=120 вагонів);

- число вагонів у складі передавального поїзда (згідно відправним даним =30 вагонів).



Число передавальних поїздів приймається рівним

Схема місцевих вагонопотоків станції Т представлена на листі 3.

3.4 Складів передаточних поїздів

Як відомо, призначення і вид вантажів в поїздах складається випадковим чином і залежить від різних умов і причин. В основу математичної моделі для вказаної цілі може бути прийнятий виключно універсальний метод, що дозволяє отримувати достатньо високу адекватність результатів моделювання явищ, які мають випадкове значення - метод статистичних досліджень.

Моделювання виконано за допомогою ЕОМ за спеціально розробленою програмою.

Таблиця 3.8 - Розкладання складів поїздів, що прибувають на станцію

вантажний фронт	найменування вантажу	передавальні поїзди	всього
		3601	3603	3605	3602
1	2	3	4	5	6	7
П/К № 1	катанка	4	5	6	-	15
	металолом	1	4	2	-	7
	чавун	1	4	2	-	7
	цегла	1	-	4	-	5
	залізо	2	3	-	-	5
	ліс	2	2	1	-	5
	доломіти	4	3	-	-	7
	флюси	1	-	4	-	5
	вугілля	-	3	5	-	8
П/К № 2	чавун	-	-	-	3	3
	сталь	-	-	-	3	3
	вугілля	-	-	-	3	3
	ліс	-	-	-	1	1
	автодвигуни	-	-	-	1	1
	цеглина	-	-	-	1	1
	кокс	-	-	-	1	1
	рами	-		-	2	2
	чушки металеві	-	-	-	2	2
	запчастини	1	1	-	-	2
	автошасі	-	-	-	2	2
П/К № 3	сталь	-	-	-	2	2
	запчастини	-	-	-	2	2
	шини	-	-	-	2	2
П/К № 4	вугілля	2	1	1	-	4
	вапно	3	2	-	-	5
	пісок	2	2	-	-	4
П/К № 5	металопрокат	2	-	2	-	4
	комплектуючі кузовів	-	-	-	5	5
В. Р.	контейнери	2	-	3	-	5
	зошити шкільні	2	-	-	-	2
Всього:	30	30	30	30	120

4 Організація вантажної і комерційної роботи станції

Вантажна і комерційна робота займає важливе місце в експлуатаційній діяльності залізниць і включає комплекс питань, пов'язаних з перевізним процесом, головним чином з його початковими і кінцевими операціями - навантаженням і вивантаженням, з організацією прогресивних видів перевезень - пакетних, контейнерних і маршрутних. До вантажної і комерційної роботи відносяться також питання використання вагонів і контейнерів за часом і вантажопідйомності, взаємодії з іншими видами транспорту, розробки умов і правил перевезення вантажів, забезпечення їх збереження, планування перевезень, механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, тощо.

Технічною основою для виконання вантажної і комерційної роботи є складське господарство вантажного району, засоби комплексної механізації і автоматизації навантажувально-розвантажувальних робіт, засоби автоматики і обчислювальної техніки для виконання комерційних операцій.

Вантажна робота на станції виконується цілодобово з рівномірним розподілом по періодах доби.

На вантажному районі передбачається спеціалізація місць загального користування. При цьому склади, навантажувально-розвантажувальні майданчики спеціалізуються по роду вантажу (тарно-пакувальні, контейнерні) і по характеру виконання вантажних операцій (навантаження, вивантаження, сортування). Спеціалізація передбачає забезпечення найраціональнішої технології виконання вантажної і комерційної роботи, максимальне використання засобів механізації.

4.1 Розрахунок параметрів складів і технічного оснащення вантажного району

4.1.1 Вибір типа і розрахунок складів вантажного району

Для проведення навантажувально-розвантажувальних операцій на вантажному районі є критий склад для зберігання тарно-пакувальних вантажів і відкритий майданчик у колії №34, призначений для вивантаження контейнерів.

Загальна площа складів на вантажному районі визначається по формулі:

(4.1)

де: - відповідно, площа складів вантажного району для вантажів, що прибувають і відправляються .

Площа складу для збереження вантажив визначається методом питомих навантажень по формулі:

(4.2)

де: - відповідно, добове прибуття і відправлення вантажу, т;

- відповідно, узагальнені коефіцієнти по прибуттю і відправленню.

Узагальнені коефіцієнти по прибуттю і відправленню розраховуються по формулі:

, (4.3)

де:Тхр - відповідно, час зберігання на складі вантажів, що прибувають і відправляються,діб(приймається згідно [15, с.113] і приведений в табл.4.1);

- частка перевантаження по прямому варіанту (приймається згідно [10] для тарно-пакувальних вантажів =0,1; контейнерів =0,1);

- коефіцієнт на проходи і проїзди на складі (приймається згідно [15, с.113] і приведений в табл. 4.1);

- відповідно, середнє навантаження на 1м2 площі складу від вантажів, що прибувають і відправляються, т/кв м (приймається у відповідності з [15, с.113] і приведене в табл. 4.1).

Розрахунок площі складів вантажного району приведений в табл.4.2.

Таблиця 4.1-параметри для розрахунку площі складів

Параметри розрахунку складу	Тарно-пакувальні вантажі	Контейнерні вантажі
	2,0	2,5
	1,5	1,0
	1,7	1,6
	0,85	0,9

Таблиця 4.2-розрахунок площі складів вантажного району

Тип складу	По прибуттю
				діб		т
1	2	3	4	5	6	7	8
По прибуттю
1	2	3	4	5	6	7	8
тарно-пакувальні вантажі	0,1	1,7	0,85	2,0	3,6	85	306
контейнери	0,1	1,6	0,9	2,5	4,0	205	408
По відправленню
тарно-пакувальні. вантажі	0,1	1,7	0,85	1,5	2,7	205	553,5
контейнери	0,1	1,6	0,9	2,0	3,2	208	166,5

Таким чином загальна площа складу тарно-пакувальних вантажів складає 859,5 м2 (306+553,5), а загальна площа відкритого майданчика контейнерних вантажів ? 574,5 м2 ( 408 +166,5).

Довжина кожного складу визначається по формулі:

(4.4)

де: Вскл - ширина складу, м.

Ширина складу тарно-пакувальних вантажів прийнята 24 м.

Довжина складу тарно-пакувальних вантажів:

= 859,5:24=35,81 м; прийнято 36 м.

Ширина складу контейнерних вантажів :

= 11,3 - 2(0,7 + 0,34) = 9,22 м;

= 574,5:9,22 = 62,3 м; прийнято 63 м.

63 9,22 = 581 м2.

Довжина вантажного фронту визначається по формулі:

(4.5)

де - довжина вагону по осях автозчеплень, м; (приймається згідно [7] =15 м.)

36:15=2,4 ваг; прийнято 2 вагона;

63:15= 4,2 ваг; прийнято 4 вагона.

4.1.2 Розрахунок технічного оснащення вантажного району

Технічне оснащення вантажного району залежить від виду, кількості вантажів, що переробляються, типу складів і повинне забезпечувати максимальний рівень комплексної механізації і автоматизації вантажних робіт.

Для зберігання тарно-пакувальних вантажів на вантажному районі є критий склад ангарного типу шириною 24 м. Схема критого складу приведена на мал.4.1.

Для зберігання контейнерів на вантажному районі є відкритий майданчик, обладнаний козловим краном ККС-10 вантажопідйомністю 10 т, прольотом 11,3 м, оснащеним електричним захопленням.

Рисунок 4.1 - Схема критого складу

Критий склад оснащений електронавантажувачами ЕП-4004, відкритий склад контейнерних вантажів - козловими кранами ККС-10.

Характеристика козлового крана ККС-10:

- вантажопідйомність 10 т;

- проліт 11,3 м;

- виліт консолі 8,2 м;

- висота підйому вантажу 10 м;

- швидкість підйому 15 м/хв;

- швидкість пересування візка 40 м/хв;

- швидкість пересування крана 30 м/хв;

- загальна маса крана 28,4 т;

- потужність двигунів 42 кВт.

Характеристика електронавантажувача ЕП-4004:

- вантажопідйомність 0,75 т;

- габаритні розміри:

- ширина 910 мм;

- довжина з вилами 2400 мм;

- висота 2460 мм;

- найбільша висота підйому вантажу 1600 мм;

- максимальна швидкість руху:

-без вантажу 10 км/год;

- з вантажем 8,5 км/год;

- найбільша швидкість підйому 10 м/хв;

- маса навантажувача 1,740 т.

Кількість навантажувально-розвантажувальних машин (далі НРМ) для обслуговування вагонів на кожному вантажному фронту визначається по формулі:

(4.6)

де: K- коефіцієнт нерівномірності прибуття і відправлення вантажів (приймається рівним згідно [10] =1,2);

- тривалість роботи вантажного фронту, год. (при цілодобовому режимі роботи =24 години);

- тривалість перерв в роботі НРМ, год. (приймається рівним 2,5 години);

- кількість замін вагонів на кожному фронті;

- тривалість заміни вагонів на вантажному фронті, год. (приймається 0,5 год., згідно [10]);

- експлуатаційна продуктивність НРМ, визначається по формулі:

(4.7)

де: - змінна норма по навантаженню, вивантаженню конкретного вантажу, т/зм (приймається рівним: для тарно-пакувальних вантажів 108 т/зм; для контейнерів 364 т/зм);

Розрахунок кількості НРМ приведений в табл. 4.3 та 4.4

Таблиця 4.3-розрахунок числа НРМ для обслуговування вагонів

Вантажний фронт	ип НРМ	,т	т	т	т		*,год	Розрахунок
Склад т/пакув. вантажів	П-4004	5	05	08	5,4	1	1	[(85+205)*1,2] / 15,4*21=1,08	2
Склад конт. вантажів	ККС-10	02	04	64	2	4	0	[(102+104)*1,2] / 20*52=0,2	1

р* - чистий час роботи, год.

Потрібне число НРМ на кожному вантажному фронті для обслуговування автотранспорту визначається по формулі:

(4.8)

де: - час роботи автотранспорту, год (приймається рівним тривалості денної зміни - 12 год.).

Для обслуговування автотранспорту на складах застосовуються ті ж засоби механізації, що і для обслуговування вагонів.