8

Міністерство освіти та науки України

Харківський національний автомобільно - дорожній університет

Кафедра транспортних технологій

Курсовий проект

з дисципліни : “Введення в проектний аналіз”

Харків

ЗМІСТ

Вихідні данні

Вступ

1. Визначення частки пасажирів, що будуть обслуговуватись маршрутом таксі

1.1. Перетворення маршруту

1.2. Мінімальний обсяг перевезень

1.3. Максимальний обсяг перевезень

1.4. Оптимальний обсяг перевезень

1.5. Розрахунок рейсових пасажиро-потоків

2. Розрахунок планових доходів від перевезень

2.1. Обсяг перевезень на існуючому маршруті

2.2. Обсяг перевезень на маршруті, що відкривається

2.3. Обсяги доходів на маршруті

3. Організація перевезень на маршруті

3.1. Розподіл пасажиропотоків по годинах доби

3.2. Експлуатаційні характеристики маршруту

4. Розрахунок витрат на реалізацію проекту

4.1. Капітальні витрати на проект

4.2. Поточні Витрати на виробництво продукції

4.3. Виплати по позиковому капіталу

4.4. Основні податки і збори

5. Оцінка ефективності проекту

5.1. Визначення ставки дисконту

5.2. Розрахунок оцінних показників проекту

6. Оцінка якості інвестиційного проекту

Висновки

Список літератури

ВИХІДНІ ДАННІ

Для першої таблиці данні обираємо за четвертою цифрою залікової книжки.

Показники	Номер варіанту
	0
Довжина перегону вихідного маршруту, км	1 - 2	1,73
	2 - 3	1,24
	3 - 4	0,81
	4 - 5	1,23
	5 - 6	0,92
	6 - 7	1,29
	7 - 8	1,79
	8 - 9	1,34
	9 - 10	1,30
Дата, місяць	Проведення обстеження, Іо	3
	Першого внеску, Іп	5
	Початку ефективної експлуатації проекту, Іе	7
	Виходу на заплановані обсяги перевезення, Ів	10

Вихідні данні вибираємо в залежності від передостанньої цифри залікової книжки.

Показники	Номер варіанту
	0
Добовий обсяг перевезень на існуючому маршруті, Qдс	15000
Середній нульовий пробіг за день lo, км	5,3
Чисельність пасажирів, що ввійшли на зупиночному пункті за рейс, пас	1	25
	2	24
	3	20
	4	13
	5	22
	6	19
	7	19
	8	14
	9	2

Вихідні данні вибираємо в залежності від останньої цифри залікової книжки.

Показники	Номер варіанту
	2
Коефіціент зниження доходів у святкові та вихідні дні, kзд	0,45
Розмір початкового внеску по лізінгу, По %	14
Чисельність пасажирів, що вийшли на зупиночному пункті за рейс, пас	2	0
	3	5
	4	16
	5	9
	6	34
	7	21
	8	7
	9	31
	10	35
Показники	Марки мікроавтобусів
	ГАЗ 32213 „Газель”
Місткість qа, пас	16
Ціна, Ца, грн	66600
Лінійна витрата палива Нл л / 100 км	19,4
Витрата мастил на 100 л палива	Нрм л / 100 л	2,0
	Нм кг / 100л	0,1
Норматив витрат на ТО та ремонт автомобілів на пробіг, Нтор, грн / 1000 км	111
Коефіціент випуску, бв	0,68
Обсяг витрат, пов'язаних з придбанням і доставкою одного ватомобіля, Цд, грн	500
Норматив відрахувань на відновлення шин, Нш, % / 1000 км	1,06
Ціна комплекту шин, Цш, грн	130
Кількість комплектів шин на автомобілі без урахування запасного, nш, од	6
Швидкість повідомлення для марки, Vс, км / год	26,5



Місяць	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Коефіціент нерівномірності, kзд	0,959	0,927	1,033	1,075	1,106	0,948	0,737	0,79	1,138	1,159	1,117	1,011
Години доби	5 - 6	6 - 7	7 - 8	8 - 9	9 - 10	10 - 11	11 - 12	12 - 13	13 - 14	14 - 15	15 - 16	16 - 17	17 - 18	18 - 19	19 - 20	20 - 21	21 - 22	Разом
Годинний коефіціент нерівномірності,kг	0,57	0,98	1,3	1,55	1,02	0,71	0,82	0,7	0,9	1,05	1,16	1,22	1,3	1,38	1,14	0,75	0,45	17
Годинний коефіціент нерівномірності за напрямкам, kн	2,34	5,41	10,23	8,92	3,28	1,27	0,98	1,08	0,93	0,92	0,87	0,79	0,3	0,11	0,09	0,18	0,43	-

Показники	Умовне позначення	Числове позначення
Кількість днів у році	Календарних	Дк	365
	Робочих	Др	241
Тариф на перевезення пасажирів, грн.	Т	0,5
Час простою на кінцевих зупиночних пунктах, хв	Ткн	7
Норматив заробітньої платні водія з нарахуваннями	Нзн	0,12
Ціна 1 л палива, грн.	Цп	0,8
Ціна 1 л рідких мастил, грн.	Црм	2
Ціна 1 кгт мастила, грн.	Цм	3,9
Надлишок до норми витрати палива у розрахунковий період, %	Нз	5
Коефіціент урахування витрат на придбання і доставку палива	Kпт	1,03
Норма витрат на внутрішньогоспадарські потреби, %	Kвг	2
Норматив нарахувань на заробітну плату, %	Нп	37,5
Середній посадовий оклад робітника управлінського персоналу, грн	Dо	320
Норматив загальногосподарських витрат, %	Нзг	20
Витрати на організацію й оформлення підприємства, грн	Sо	1000
Витрати, пов'язані з постановкою автомобіля на облік й оформленням на нього документів, грн	Sy	120
Термін реалізації інвестиційного проєкту, роки	Трп	4
Річні процентні виплати по лізингу від початкової вартості, %	П t	25
Ставка податку з доданної вартості, %	Пдв	20
Ставка податку на будивництво й утримання доріг, %	Пбд	2
Ставка податку з прибудку,%	Пп	30
Норма річних відрахувань на амортизацію автобусів, %	На	25

ВСТУП

У наш час у багатьох містах нашої держави замість старих автобусів приходять нові маршрути з новими транспортними засобами (частіше всього це мікроавтобуси місткістю не більше двадцяти пасажирів). Виникає багато запитань пов'язаних з цим процесом.

По - перше - як дослідити кількість пасажирів, які перейдуть на новий маршрут зі старого і яку для цього розрахунку потрібно мати інформацію. Для визначення параметрів роботи маршруту, що відкривається були проведені табличне і документоване обстеження роботи існуючого автобусного маршруту. За результатами табличного обстеження була отримана інформація про обмін пасажирів на існуючих зупиночних пунктах. Документоване обстеження дозволило зібрати інформацію про добовий обсяг перевезень на існуючому маршруті в робочий день. Візуальне обстеження дає можливість дізнатись про коефіцієнти нерівномірності обсягів перевезення за напрямками. Крім того було проведене опитування пасажирів про їх готовність користуватися послугами маршрутного таксі. В результаті цього опитування стало можливим визначити частку пасажирів які згідні користуватись послугами нового таксі у загальному обсязі перевезень.

По - друге - чи вигідно введення нового маршруту замість старого? Які витрати буде нести підприємство та який прибуток воно отримає ? За якими показниками треба порівнювати схожі проекти? Які з показників найбільш важливі та яком з них потрібно приділяти найбільшу увагу? І головне - як їх розраховувати (що на них впливає, що зменшує, а що збільшує, а також в яких випадках вони не розраховуються зовсім)? На ці та багато інших важливих і цікавих запитань я спробую відповісти в цьому курсовому проекті.

Для його вирішення мені доведеться використовувати навички з таких дисциплін як організація перевезення пасажирів, вища математика, інформатика, основи експлуатації транспортних засобів і, головне, з дисципліни введення в проектний аналіз.

Курсовий проект буде складатись з трьох основних розділів:

- Розрахунок плануємих доходів від перевезення пасажирів. В цьому розділі ми з'ясовуємо кількість потенційних пасажирів, що будуть користуватись мікроавтобусами а також плануємі доходи від перевезення цих пасажирів.

- Розрахунок витрат. В цьому розділі ми розглядаємо як знаходяться витрати і які вони бувають а також з'ясуємо питання що до податків і зборів.

- Оцінка ефективності проекту. В цьому розділі ми дізнаємось про показники, які дають змогу з точки зору ефективності проекту порівняти декілька проектів. Дізнаємось як їми оперувати та які з них найбільш важливі.

1.ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТКИ ПАСАЖИРІВ , ЩО БУДУТЬ ОБСЛУГОВУВАТИСЯ МАРШРУТНИМИ ТАКСІ

Для відомих значень ємності зупиночних пунктів по відправленню і прибуттю можливі різні варіанти матриці кореспонденцій , кожний з яких обумовлює своє значення обсягу перевезень на маршрутному таксі. Тому метою розділу є обробка результатів обстеження рейсового обміну пасажирів на маршруті й вибір конкретного значення обсягу перевезень для маршрутного таксі , що зменшує ступінь ризику для даного інвестиційного проекту.

1.1.Перетворення маршруту

При десятьох зупиночних пунктах на маршруті загальна кількість кореспонденцій на ньому дорівнює сорока п'яти , що робить розрахунки занадто трудомісткими. Для скорочення набору можливих варіантів матриці кореспонденцій існуючого маршруту , що відповідають даним про обмін пасажирів на зупиночних пунктах , необхідно скоротити кількість зупиночних пунктів шляхом їхнього об'єднання.

Новий варіант маршруту складається з п'ятьох зупиночних пунктів ; схеми маршрутів наведенні на рис.1.1.

l₁₂ l₂₃ l₃₄ l₄₅ l₅₆ l₆₇ l₇₈ l₈₉ l₉

l'₁₂ l'₂₃ l'₃₄ l'₄₅

Рис 1.1. Схема маршруту до і після перетворення.

Для перетвореного маршруту розраховуємо довжини перегонів за залежністю (1.1)

(1.1)

де - відповідно довжини перегонів існуючого і перетвореного маршрутів.

За отриманими даними заповнюємо матрицю відстаней між зупиночними пунктами (Таблиця 1.1.)

Наприклад , розрахуємо довжину перегону :

(1.2)

l'₁₂= (1,73+0,81)+1,14=2,51 км

Інші розраховуємо так само і заносимо до таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Матриця відстаней між зупиночними пунктами

Номера пунктів відправлення	Номера пунктів прибуття
	2	3	4	5
1	2,51	4,61	7,26	10,15
2		2,1	4,75	7,64
3			2,65	5,54
4				2,89

Розраховуємо довжину маршруту до (L_M) і після (L^/_M) перетворення зазалежністю (1.2.):

(1.2),

де n_O - кількість зупиночних пунктів на маршруті.

11,65 км

10,15 км

Для перетвореного маршруту визначаємо ємності зупиночних пунктів за залежностями (1.3)(1.4)

1<i<5,

НО_І = i =1, (1.3.)

i =5,

де НО_і , НО^,_і - відповідно чисельність пасажирів , що ввійшли в транспортний засіб на зупиночному пункті існуючого і перетвореного маршрутів.

НР_{2і - 1} + НР_2і , при 1<I<5,

НР^,_і = НР₉ + НР₁₀ - НО₉ , при і = 5, (1.4)

0 , при і = 1,

де НР_і , НР^,_і - відповідно чисельність пасажирів , що вийшли з транспортного засобу існуючого і перетвореного маршрутів.

Розрахуємо , наприклад , чисельність пасажирів , що вийшли з транспортного засобу на другій зупинці перетвореного маршруту:

НР₂^/ = 5+16=21 пас

Кількість пасажирів, які ввійшли та вийшли на інших зупинках перетвореного маршруту, розраховуємо так само і заносимо у Таблицю 1.2.

Таблиця 1.2. Кількість пасажирів, які ввійшли та вийшли на зупинках.

Показник	Номер зупиночного пункту
	1	2	3	4	5
НО'	49	33	41	33	0
НР'	0	21	43	28	64

Далі заповнюємо матрицю коефіціентів на основі результатів обстеження , що приведені в Таблиці 1.3. В ній визначена частка пасажирів , які бажають скористатися послугами запропанованого маршруту в залежності від відстані поїздки.

Таблиця 1.3. Результати опитувань пасажирів

Значення коефіціентів визначаємо за залежністю (1.5):

(1.5).

Розрахуємо , наприклад, коефіціент цільової функції для ділянки l₁₂

k₁₂ =(2,51) =0,12

Інші коефіціенти розраховуємо так само і заносимо до Таблиці 1.4.

Таблиця 1.4. Коефієнти цільової функції , k_ij

Номери пунктів відправлення	Номери пунктів прибуття
	2	3	4	5
1	0,12	0,23	0,44	0,48
2	--	0,12	0,23	0,44
3	--	--	0,12	0,36
4	--	--	--	0,12

З урахуванням залежності (1.5), Таблиці 1.3 і значень довжини перегонів існуючого маршруту розраховуємо базове значення цільової функції :

, (1.6)

0,120+0,032+0,1221+0,1233 =7

Для існуючого і перетвореного маршрутів будуємо епюру потоків пасажирів. Для існуючого маршруту розраховуємо обсяг перевезення пасажирів за рейс.

. (1.7).

25+24+20+13+22+19+19+14+2=0+5+16+9+34+21+7+31+35=158 пас

1.2. Мінімальний обсяг перевезень

Метою цього і наступного підрозділу курсової роботи є визначення варіанта матриці кореспонденцій , що мінімізує (максимізує в підрозділі 1.3) чисельність пасажирів , згодних користуватися послугами маршрутного таксі.

Як систему обмежень використовуємо рівняння , які описують зв'язок між величинами кореспонденцій і ємностями зупиночних пунктів для відправлення і прибуття перетвореного маршруту. Базові системи обмежень у підрозділах 1.2 і 1.3 відрізняються , оскільки в них у якості вільних змінних виведенні різні кореспонденції для скорочення кількості інтерацій при визначенні

Базова система обмежень (1.8):

(1.8)

Розрахунок значення коефіціентів b_i (1.9):

(1.9)

У нашому випадку:

b₁= 49-21=28

b₂= 21+43-49=15

b₃= 49+33-21-43=18

b₄= 41+33-64=10

b₅= 64-33=31

Якщо b₁ , b₃ або b₅ мають негативні значення , то будь-яке рішення буде неприпустимим.

Визначаємо базове значення цільової функції для даного випадку :

(1.10).

Для нашого випадку базове значення має такий вигляд :

7+0,23•28+0,12•15+0,23•18+0,12•10+0,12•36 = 31,74

Цільова функція має такий вигляд :

(1.11)

Q_min=31,74+(-0,23+0,44+0,12-0,23) h₁₄+(-0,23+0,48+0,12-0,23+0,12-0,36) h₁₅+(-0,23+0,44+0,12-0,36)h₂₅=31,74+0,1 h₁₄-0,1 h₁₅-0,03 h₂₅

Далі вирішується задача лінійного програмування за допомогою стандартного варіанта симплекс-методу.

Отримуємо систему обмежень

З виразу 3 системи рівнянь виражаємо значення h₁₅ та підставляємо його до цільової функції.

Отримане значення є мінімальним потенційним обсягом перевезень

Q_min=31,73+0,1h₁₄-1,8+0,1 h₁₄+0,1h₂₄+0,1h₂₅-0,03h₂₅=29,93+0,2 h₁₄+0,1 h₂₄+0,07 h₂₅ ;

Q_min=29,93; h₁₄=0; h₂₄=0; h₂₅=0; h₁₅=18; h₁₃=10; h₂₃=33; h₃₄=28; h₃₅=13.

1.3. Максимальний обсяг перевезення

Базова система обмежень для даного випадку приведена в системі рівнянь:

(1.12)

Разраховуємо значення коефіцієнтів:

(1.13)

У нашому випадку:

b1= 43-33=10

b2= 28-41=-13

b3= 64-33=31

b4= 33

b5= 41

Визначаємо базове значення цільової функції для даного випадку:

Q_max=Q+k₁₃b₁+k₁₄b₂+k₁₅b₃+k₂₃b₄+k₃₄b₅ (1.14)

Q _max= 7+0,23•10-0,44•13+0,48•31+0,12•33+0,12•41=27,34

Цільова функція має такий вигляд:

Q_max= Q_max+( k₁₃-k₁₄-k₂₃+k₂₄)h₂₄+( k₁₃-k₁₅-k₂₃+k₂₅)h₂₅+( k₁₄-k₁₅-k₃₄+k₃₅)h₃₅max (1.15)

Q_max=27,34+(0,23-0,44-0,12+0,23) h₂₄+ (0,23-0,48-0,12+0,44)h₂₅+(0,44-0,48-0,12+0,36)h₃₅=27,34-

0,1h₂₄+0,07h₂₅+0,2h₃₅

Вирішується задача лінійного програмування лише з тією різницею, що метою є одержання негативних значень усіх коефіцієнтів цільової функції.

Отримуємо систему обмежень

В даному випадку (b₂<0), першим кроком повинно бути переведення із числа базисних у число вільних змінної, яка стоїть в лівій частині рівняння. У базисну перетворюється змінна, що стоїть у правій частині зі знаком (+). Отримане рівняння перемножується на (-1) і значення нової вільної змінної підставляється у всі інші рівняння системи і в цільову функцію.

Отримане значення h₃₅ підставляємо до цільової функції:

-Q_max=Q_min=-29б94-0,1h₂₄-0,07h₂₅-0,2h₁₄ min

З рівняння 3 системи рівнянь виражаємо h₁₄ та підставляємо до цільової функції

-Q_max=Q_min=-33,56+0,1h₂₄+0,13h₂₅+0,2h₁₄ min

Отримане значення Q_max є максимальним потенційним обсягом перевезень для даної епюри обміну пасажиро потоків

Q_max=33,56; h₂₄=0; h₂₅=0; h₁₅=0; h₃₅=31; h₁₃=10; h₁₄=18; h₂₃=33; h₃₄=10.

1.4. Оптимальний обсяг перевезень

Основним ризиком при реалізації даного інвестиційного проєкту є ризик невиходу на запланований обсяг перевезень. При достатньо високому ступені достовірності вихідної інформації основними причинами цього ризику є:

- Невідомий характер розподілу кореспонденції, що призводить до того, що фактичний обсяг перевезень Q_ср якимось чином розподілений у межах між Q_min та Q_max включно;

- Наявність інших інвесторів у даній сфері, що можуть відкрити свої маршрути, які частково або цілком збігаються з аналізованим.

Для оцінки імовірності реалізіції ризику невиходу на запланований обсяг перевезень Р_q (подія q) необхідно визначити імовірність відкриття іншого маршруту Р_m (подія m) та імовірність того, що фактичний обсяг перевезень буде меншим запланованого Q_п , який вибирається в даних межах [Q_min іQ_max] P_h (подія h).

Оскільки відкриття ще одного маршруту обов'язково призведе до скорочення обсягу перевезень на новому маршруті, то імовірність невиходу на запланований обсяг визначається як імовірність об'єднання довільних незалежних подій:

, (1.16)

тоді максимальна імовірність реалізації ризику невиходу на запланованний обсяг P_qmax дорівнює:

P_qmax=min(P_h+P_m;1) (1.17)

Мінімальне значення цієї імовірності P_qmin визначаємо з формули:

P_qmin=max(P_h і P_m) (1.18)

Мета визначення оптимального обсягу перевезень за рейс полягає в мінімізації величини P_qmax.

Величину P_h визначаємо з припущення про нормальний закон розподілення величини фактичного обсягу перевезень Q_ф на маршруті, що відкривається. При цьому параметри закону розподілу визначаються з умов:

, (1.19)

де -СКВ величина Q_ф.

Значення імовірності того, що Q_ф<Q_н , приведені в Таблиці 1.5.

Q=Q_max-Q_min (1.20)

Q=33,56-29,93=3,63 пас

Разрахуємо одну з верхніх величин. Наприклад , (Q/12+ Q_min)

Q/12+ Q_min=3,63/12+29,93=30,23 пас

Значення інших інтервалів розраховуємо так само і заносимо до таблиці 1.5.

Величину Р_m для різних значень Q_а визначаємо з припущення, що при високих значеннях Q_п і, як слідство, значних провізних можливостях нового маршруту, імовірність відкріття ще одного маршруту буде дуже невисока, отже:

P_mmin=0.05 при Q_n=Q_min (1.21).

Максимальне значення Р_m у заданих межах відповідає Q_min і разраховується за залежністю:

, при Q_n=Q_min (1.22)

Величину Q_p - значення рейсового обсягу перевезення - визначаємо вище за результатами обстежень

P_m.mах= 1/(1+150(29,93/158)³)= 0,5

Проміжні значення імовірності відкриття ще одного маршруту знаходимо лінійною інтерполяцією за формулою:

(1.23)

Розрахуємо Р_m, наприклад, для Q_p =Q/12+ Q_min

Р_m=0,5-((30,23-29,93)/3,63) (0,5-0,05))=0.46

Інші значення імовірності відкриття ще одного маршруту разраховуємо так само і заносимо до Таблиці 1.5.

Після визначення величин P_h<P_m за залежностями (1.17) та (1.18) розраховуємо показники P_qmin i P_qmax значення імовірності невиходу на запланований обсяг перевезень. Результати заносимо в Таблицю 1.5.

Наприклад, для Q_n=Q_min +Q/12 маємо:

P_qmax=min(0,0013+0,5;1)= 0,5013

P_qmin=max(0.0013; 0,5)= 0,5

Інші значення імовірності невиходу на запланований обсяг разраховуємо так само і заносимо в Таблицю 1.5.

Оптимальний обсяг перевезень для розглянутого маршруту Q_n вибираємо з колонки, де значення P_qmax мінімальме.

На підставі обраного Q_n визначаємо планове значення потенційних пасажирів розглянутого маршруту в загальному обсязі перевезень за напрямком Y_H

, (1.24)

Y_H=30,54/158=0,19

Таблиця 1.5. Розрахунок імовірності невиходу на плановий обсяг перевезень.

Плановий обсяг перевезень за рейс, Qn, пас	29,93	30,23	30,54	30,84	31,14	31,44	31,75	32,05	33,56
Імовірність перевищення планового обсягу фактичного Ph	0.0013	0.0062	0.0228	0.0668	0.1587	0.3085	0.5	.9772	0,9986
Імовірність відкриття додаткового маршруту.	0,5	0,46	0,43	0,39	0,35	0,32	0,28	0,24	0,05
Імовірність невиходу на запланований обсяг (Максимал) Pqmax	0,5013	0,4662	0,4528	0,4568	0,5087	0,6285	0,78	1	1
Імовірність невиходу на запланований обсяг (Мінім) Pqmіx	0.5	0.46	0.43	0.39	0.35	0.32	0.5	0.9772	0.9986

1.5. Розрахунок рейсових пасажиропотоків

Передбачається що з метою досягнення максимального обсягу перевезення пасажирів новий маршрут буде працювати за даним розкладом. Тому для його розробки необхідно мати інформацію про структуру пасажиропотоку на існуючому маршруті.

Для цього будуємо матриці кореспонденцій за даними розділів 1.2 і 1.3. Результат зводимо у Таблиці 1.5 та 1.6.

Таблиця 1.6. Матриця кореспонденцій при мінімальному обсязі перевезень.

Райони відправлення	Райони прибуття
	2	3	4	5
1	2,52	2,3	0	8,64
2	-	3,96	0	0
3	-	-	3,36	4,68
4	-	-	-	3.96

Таблиця 1.7. Матриця кореспонденцій при максимальному обсязі перевезень.

Райони відправлення	Райони прибуття
	2	3	4	5
1	2,52	2,3	7,92	0
2	-	3.96	0	0
3	-	-	1.2	11,16
4	-	-	-	3.96

Для кожного варіанту матриці кореспонденції будуємо епюру рейсового пасажиропотоку на маршруті і визначаємо максимальний пасажиропотік F_max:

F_max=max(F_ij) (1.25)

де F_ij - пасажиропотік ділянки ij.

Для мінімального обсягу перевезень:

F_max=17.28 пас

Для максимального обсягу перевезень:

F_max=20.28 пас

Далі треба розрахувати коефіцієнт переходу від обсягу перевезення до пасажиропотоків К_пп для обох варіантів:

, (1.26)

і - індекс, що означає належність до варіанта з Q_min і Q_max:

17.28/29,93=0.58

20,28/33,56=0,6

Остаточне значення К_пп разраховується лінійною інтерполяцією за залежністю (1.27).

0,58+((30,54-29,93)/3,63)(0,6-0,58))=0.58

2. РОЗРАХУНОК ПЛАНОВИХ ДОХОДІВ ВІД ПЕРЕВЕЗЕНЬ

Базою для розрахунку доходів на маршруті, що проектується, є показники роботи існуючого маршруту і наявна частка пасажирів.

2.1 Обсяг перевезень на існуючому маршруті

На вихідних даних визначаємо середнє значення за рік, значення добового обсягу перевезень на існуючому маршруті.

(2.1).

(15000•241+ 150000.45• (365 - 241)) / 365=12198 пас

Обсяг перевезень за місяць , у якому проводилось обстеження Q_mIo, дорівнює:

(2.2).

Для нас І₀ - 3 місяць.

У сьомому місяці - 31 день.

Q_m5=12198 31=378138 пас

Середньомісячний обсяг перевезень дорівнює:

(2.3).

378138/1.033=366059 пас

Обсяг перевезень за рік визначаємо за залежністю:

(2.4).

Q_др=366059_12=4392708 пас

Розраховуємо обсяги перевезень на існуючому маршруті за кожен місяць:

(2.5).

Розрахуємо обсяги перевезень , наприклад , для 9 місяця:

Q_др5=3660591.106 =404861 пас

Для інших одинадцяти місяців Q_дмі розраховуємо так само і заносимо в Таблицю 2.1.

Перший місяць у таблиці визначається І_в , тобто першим внеском по лізінгу.

2.2. Обсяг перевезень на маршруті, що відкривається

Загальний зв'язок між обсягами перевезень на існуючому маршруті і маршруті, що відкривається, визначаємо величиною Y_н при припущенні про незалежність структури пасажиропотоків від періоду року.

Для більшості періодів величина Y_н буде постійною. Проте слід враховувати, що для виходу на планові обсяги перевезень буде потрібен деякий проміжок часу, протягом якого частка потенційних пасажирів буде нижче планового значення.

У даному разі величину частки потенційних пасажирів визначаємо за залежністю (2.6):

(2.6).

Якщо за вихідними даними І_п<І_с через перехід на новий календарний рік, то в залежності (2.6) для І_сі<І_п значення І_п на 12.

Для кожного місяця базового року розраховуємо значення обсягу перевезень на маршруті, що відкривається за залежністю (2.7)

Q_omi=Q_gmiV_Hi (2.7).

Разраховуемо , наприклад , для І=7 (сьомого місяця):

Y_H7=

Q_om5=404861•0=0пас

Інші значення розраховуємо так само і заносимо в таблицю 2.1.

Розраховуємо значення місячних обсягів для інших років реалізації проекту. При їхньому визначенні слід враховувати, що вони будуть однакові для різних років, оскільки для прогнозування використовується гіпотеза про достатню стабільність структури пасажиропотоків протягом періоду реалізації інвестиційного проекту.

Тому можна розраховувати обсяг перевезень по місяцях тільки для першого року:

Q_1mi=Q_дмi Y_H (2.8).

Наприклад , для одиннадцятого місяця обсяги перевезень будуть складати:

Q_1m5=404861 0,19=76924 пас

Для інших місяців розраховуємо так само і заносимо до Таблиці 2.1.

Обсяг перевезень у базовий і перший рік реалізації проекту визначаємо по кварталах, починаючи з І_в. Обидва розрахунки ведуться в цілому за рік та за залежністю (2.9) з використанням даних четвертого рядка Таблиці 2.1.. Для базового року і п'ятого рядка для інших двох років.

, (2.9)

де к - номер першого місяця розрахункового періоду t (або кварталу року);

m_t - кількість місяців у розрахунковому періоді.

Наприклад, розрахуємо Q₁:

Q₁=76924+65935+51259+54946+79149+80610+77689+70316+66700+64474+71846+74767=834615 пас.

Поквартально розраховуємо так само і заносимо в Таблицю 2.1.

Таблиця 2.1. План перевезення пасажирів на існуючому маршруті.

Показники	Місяці
Місяці	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
Обсяг первезень на іс-нуючому маршруті QДМi, пас	404861	347024	269785	289187	416575	424262	408888	370086	351051	339337	378139	393513
Частка потенційних пасажирів у базовий рік, YHi	0,00	0,00	0,019	0,12	0,17	0,19	0,19	0,19	0,19	0,19	0,19	0,19
Обсяг перевезень на маршруті, що відкривається в базовий рік, QOMI, пас	0,00	0,00	5126	34702	70818	80610	77689	70316	66700	64474	71846	74767
Обсяг перевезень на маршруті, що відкривається в перший рік, Q1MI, пас	76924	65935	51259	54946	79149	80610	77689	70316	66700	64474	71846	74767

2.3. Розрахунки доходів на маршруті

Доходи від превезень на маршруті розраховуємо для першого року в поквартальному розрізі, для інших років - рік в цілому.

Д_t =Q_t T , де (2.10).

Q_t - обсяг перевезень за t - період, пас

Д_t - прибуток за t - період, грн.

Т - тариф, грн.

У нашому випадку Т приймаємо 1 грн. Розрахуємо доходи на маршруті за третій квартал першого року:

Q₁= 5126 пас

Д₁=51261=5126 грн

Для інших кварталів цього та іншого років доходи розраховуємо так само і заносимо до таблиці 2.2

Таблиця 2.2. Планові доходи від перевезень за періодами.

Показники	Рік
	0	1	2	3
	Квартал
	1	2	3	4	1	2	3	4
Доходи Дt, грн	5126	186130	214705	211087	194118	214705	214705	211087	834615	834615
Обсяг перевезень Qt, пас	5126	186130	214705	211087	194118	214705	214705	211087	834615	834615

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ НА МАРШРУТІ

3.1. Розподіл пасажиропотоків за годинами доби і напрямками

Базою для розрахунку пасажиропотоків є добовий обсяг перевезень на існуючому маршруті, коефіцієнти годинної нерівномірності обсягів перевезення і частка пасажирів Y_H. На їхній основі розраховуємо середнє значення годинного обсягу перевезення на маршруті, що аналізується за формулою:

(3.1).

t_p - тривалість роботи на маршруті за день.

(15000/(1,10617))0,19 =132 пас

Значення обсягів перевезення за годинами доби розраховуємо за залежністю:

(3.2).

Розрахуємо, наприклад для інтервалу 5-6 годин:

Q_ч5-6=1320,57=75,0 пас

Для інших інтервалів обсяг перевезень за годинами доби розраховуємо за залежністю так само і заносимо в Таблицю 3.1.

Значення обсягу перевезення у максимально завантаженому напрямі для кожної години доби Q_maxi визначаємо на основі коефіцієнтів нерівномірності обсягів перевезення за напрямками. Коефіцієнт розраховуємо за залежністю (3.3):

, (3.3)

де Q_пр, Q_обр - відповідно обсяг перевезень у прямому та зворотньому напрямках.

Тоді обсяг перевезень у максимально завантаженому напрямку:

(3.4).

Наприклад , Q_max5-6= 53пас

Для інших інтервалів обсяг перевезень у максимально завантаженому напрямку розраховуємо так само і заносимо до Таблиці 3.1.

Пасажиропотік на максимально завантаженій ділянці визначаємо з урахуванням коефіцієнта переходу від обсяга перевезень до пасажиропотоків.

F_maxi=K_ппіQ_maxi (3.5).

Наприклад , F_max5-6=0,5853 = 31 пас

Для інших інтервалів пасажиропотоки розраховуємо так само і заносимо в Таблицю 3.1.

3.2. Експлуатаційні характеристики маршруту

Основною характеристикою роботи на утворюваному маршруті є добовий пробіг. В даній курсовій роботі приймаємо розрахунок пробігу на маршруті, виходячі з середніх значень пасажиропотоку на маршруті.

Для кожної години доби на основі значень пасажиропотоків на максимально завантаженій ділянці визначаємо кількість рейсів:

, (3.6).

де q_a - місткість автобусу, пас.

Розрахунок проводимо, для прикладу, лише для ділянки 5-6.

Np_5-6=31/16=1,9

Для інших годин доби розрахунок ведемо так само і заносимо до Таблиці 3.1.

Отримані значення кількості рейсів за робочий день округлюємо з точністю до одного знака після коми і підсумовуємо.

(3.7)

N_pp=1,9+3,9+5,6+6,6+3,7+1,9+2+1,7+2,2+2,6+3+3,2+4,8+5,9+5+3+1,5=58,5

Потім розраховуємо необхідну кількість автобусів для кожної години доби:

A_i=N_pi t_обі, (3.8).

де t_обі - розрахунковий час оберту для і-тої марки автобусу, год.

(3.9)

t_об=((210,15)/26,5)+7/30=1год

Далі розраховуємо необхідну кількість автобусів для кожної години доби:

А_5-6=1,91=2 авт

Розрахунки N_pi і А_і проводимо для всіх інтервалів доби і отримані результати заносимо до Таблиці 3.1.

Далі потрібно визначити експлуатаційну швідкість на маршруті:

(3.10)

V_э=210,15/1=20,3 км/год

Кількість рейсів вихідного дня визначаємо за коефіцієнтом зниження доходів:

N_рв=N_pp К_зд (3.11)

N_рв=58,50,45=26,3

Далі розраховуємо необхідну кількість рейсів за рік:

N_рг=N_pв D_p+ N_рв (D_k -D_p) (3.12).

N_рг=58,5241+26,3(365-241)= 17359,7

Визначаємо середню кількість рейсів за квартал:

N_pk=N_pг / 4 (3.13).

N_pk=17359,7/ 4 = 4339,9

Необхідну кількість автобусів для роботи в робочій день визначаємо як максимальне значення протягом одного дня:

А_рд=мах (А_і, і=1...t_p) (3.14).

А_рд=7 авт

Кількість автобусів вихідного дня визначаємо аналогічно кількості рейсів:

А_кв=А_рд К_зд (3.15).

А_кв=70,45=4 авт

Розраховуємо необхідну кількість автомобіле-днів на маршруті:

AD_м=A_рд D_р + A_вд (D_к - D_в) (3.16).

AD_м=7 241+ 4(365-241) = 2183 авт - дн.

Кількість автомобіле-днів у господарстві визначаємо, виходячи з коефіцієнтів випуску:

(3.17).

AD_x=2183/0.68=3210 авт - дн.

Облікову кількість автомобілів розраховуємо за залежністю (3.18):

А₀=max(A_рд; ) (3.18).

А₀=9 авт

Отримані значення А₀ округлюємо до цілого в більшу сторону.

Нульовий пробіг розраховуємо, виходячи з кількості автомобіле- днів для кварталу і року:

(3.19).

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”(Для кварталу):

L₀₁= 5,3•21833/12 = 2892,5 км

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”(Для року):

L₀₁=5,3•2183 =11569,9 км

Пробіг на маршруті за відповідні періоди L_mt визначаємо за залежністю (3.20):

L_мt=2l_м N_pt (3.20).

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”(Для кварталу):

L_м1=210,154339,9=88100 км

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”(Для року):

L_м1=210,1517359,7=352401,9 км

Загальний пробіг за період визначаємо як суму пробігу на маршруті й нульового пробігу:

L_t=L_0t + L_mt (3.21).

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”(Для кварталу):

L₁=2892,5+88100=90992,5 км

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”(Для року):

L₁=11569,9+ 352401,9 =363971,8 км

Таблиця 3.1. Розрахунок пасажиропотоків за годинами доби.

Показники	Години доби
	5-6	6-7	7-8	8-9	9-10	10-11	11-12	12-13	13-14	14-15	15-16	16-17	17-18	18-19	19-20	20-21	21-22
1. Годинний обсяг перевезень, Qчі, пас /год	75	129	172	205	135	94	108	92	119	139	153	161	172	182	150	99	59	2244
2. Обсяг перевезень у максимально завантаженому напрямку, Qмахі, пас/год	53	109	157	184	103	53	55	48	62	72	82	90	132	164	138	84	41
3. Пасажиропотік на максима-льно завантаженій ділянці, Fмахі, пас/год	31	63	91	107	60	31	32	28	36	42	48	52	77	95	80	49	24
4. Кількість рейсів за годину Npi, од	1,9	3,9	5,6	6,6	3,7	1,9	2	1,7	2,2	2,6	3	3,2	4,8	5,9	5	3	1,5	58,5
5. Необхідна кіль-кість автобусів, Аі, од	2	4	6	7	4	2	2	2	3	3	3	4	5	6	5	3	2

4.РОЗРАХУНОК ВИТРАТ НА РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОЕКТУ

Витрати на реалізацію заходів у розрахунковий період включають капітальні вкладення, поточні витрати, виплати по позиковому капіталу і податки.

З_t=K_t+И_t+С_t+П_t, (4.1).

З_t - витрати на виробництво продукції за розрахунковий період, грн;

И_t - поточні витрати на транспортний процес та організацію виробництва, грн;

K_t - капітальні вкладення за розрахунковий період, грн;

С_t - виплати по позиковому капіталу, грн;

П_t - основні податки і збори, що виплачуються державним і місцевим органам влади, грн;

Всі складові та витрати в цілому розраховуємоо для двох марок мікроавтобусів (ГАЗ 32213 і Nissan). Типовими періодами розрахунків є квартал і рік.

4.1. Капітальні витрати на проект

Оскільки умови лізінгу є менш жорсткими за фінансовим кредитом, то в даній роботі розглядаються варианти фінансування інвестіційного проекту через лізінг. Умови лізінгу передбачають передачу мікроавтобусів лізінгоотримавачу після планової оплати вартості автобусів і винагороди лізінгодавцю (фінансовий лізінг). Термін лізінгової угоди збігається з терміном реалізації інвестиційного проекту.

Виходячі з цього, обсяг капітальних вкладень у рухомий склад визначається як величина першого внеску по лізінгу й витрат на оформлення лізінгової угоди і доставку автомобілів. Ці капіталовкладення здіснюють на місяць І_в і розраховуються за залежністю:

К_Ів=А₀(Цд+Ц_аП₀/100) (4.2).

К_Ів=9(500+6660014 / 100)=88416 грн

Обсяг капіталовкладень визначається також на організаційні заходи в місяць, що попередує ефективній експлуатації проекту І_С-1. Ці капіталовкладення здійснюються також за розрахунок власних коштів інвестора:

К_Іс-1 =S₀+A₀S_y (4.3).

К_Іс-1 =1000+9120=2080 грн

Отримані значення капіталовкладень включаємо в показники відповідного кварталу першого (базового) року експлуатації проекту.

4.2. Поточні витрати на виробництво продукції

Поточні витрати для періоду t визначаємо за формулою:

И_t=З_пвt+З_пt+З_мt+З_тоt+З_шt+З_зпt+З_згt (4.4),

З_пвt - витрати на зарабітню платню водіїв, грн;

З_пt - витрати на палива, грн;

З_мt - витрати на мастильні матеріали, грн;

З_тоt - витрати на техничне обслуговування і ремонт автомобілів, грн;

З_шt - витрати на автомобільні шини, грн;

З_зпt - витрати на заробітню платню управлінського персоналу, грн;

З_згt - загально господарські витрати.

За аналізований період приймається квартал для першого і другого року і для іншіх років.

Витрати на заробітню платню водіїв:

З_пвt = Н_зн D_t (4.5).

Розрахуємо, наприклад , для першого кварталу базового року:

для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель” :

З_пв1=0,125126=615,12 грн

Витрати палива на маршруті визначаємо на основі загального пробігу на маршруті за період:

З_пt=Q_пtЦ_пК_пt (4.6)

Витрата палива на маршруті визначається на основі загального пробігу на маршруті за період:

Q_мt = L_t H_A/100 (4.7).

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”:

Q_м1 =90992,5•19,4 / 100=17652,5 л

Додаткову потребу в паливі при експлуатації автомобіля в зимовий період розраховуємо для кожного періоду з урахуванням того, що зимовим вважається період з грудня по березень включно:

Q_зt = (Q_мt Н_з m_зt) / (m_t 100) (4.8).

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”:

перший квартал - 0 зимових місяців

Q_з1 = 0л

другий квартал - 0 зимових місяців

Q_з2 = 0л

третій квартал - 2 зимових місяців

Q_з3 =(17652,553)/(3100)=882,6 л

четвертий квартал - 2 зимових місяців

Q_з4 =(17652,553)/(3100)=882,6 л

Загальний обсяг витрат палива за період:

Q_t=Q_мt (1+K_вг / 100) + Q_зt (4.9).

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”:

Для 1 та 2 кварталу: Q_mt=17652,5 л

3 та 4 кварталу: Q_мt= 17652,5(1+2/100)+882,6=18888,15 л

Тепер можемо розрахувати витрати на автомобільне паливо:

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”:

1 та 2 квартал: З_п1=17652,50,81,03=14545,66 грн

3 та 4 квартал: З_п4=18888,150,81,03=15563,84 грн

Витрати на мастильні матеріали:

З_мt = (Н_м Ц_м + Н_рм Ц_рм) Q_t / 100 (4.10).

Розрахунки будемо вести тільки для 1 кварталу, для інших розрахунки ведуться так само.

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”:

З_м1 =(0,1•3,9+2•2)17652,5 / 100=774,94 грн

Витрати на ТО і ремонт:

З_ТОt = Н_ТОР L_i / 1000 (4.11).

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”:

З_ТО2 =11190992,5 / 1000=10100,17 грн

Витрати на автомобільні шини обчислюємо для кожного періоду як внесок на планове придбання шин, виходячи з нормативу відрахувань на відновлення шин:

З_шt = Ц_ш N_ш (L_t / 1000) (Н_ш / 100) (4.12)

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”:

З_ш1 =130•6•(90992,5 / 1000)•(1,06 / 100)= 752,32грн

Витрати на заробітню платню управлінського персоналу визначаємо з урахуванням чисельності персоналу:

З_пt = N_п D₀ m_t (1+Н_н / 100) (4.13),

де N - чисельність управлінського персоналу.

У курсовій роботі чисельність управлінського персоналу розраховуємо в залежності від облікової кількості автомобілів:

N_п = 2+А₀ 0,15 (4.14).

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”:

N_п =2+90,15=3,4

Тепер можемо розрахувати заробітню платню для управлінського персоналу.

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”:

З_п1=3,43203(1+37,5 / 100)= 4884 грн

Загальногосподарські витрати:

З_згt = (З_пвt + З_пt + З_mt + З_ТОt + З_уt + З_шt) Н_н / 100 (4.15).

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”:

З_зг1=(615,12+14545,66+774,94+10100,17+752,32+4884)20/100=6034,92грн

Після визначення всіх складових можемо визначити суму поточних витрат.

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”:

И₁=615,12+14545,66+774,94+10100,17+752,32+4488+6034,92=37311,13 грн

Для інших кварталів всі показники розраховуюємо так само і заносимо до таблиці 4.1

Таблиця 4.1. Поточні витрати по проекту. Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”

Види витрат	Рік
	0	1	2	3
	Квартали
	1	2	3	4	1	2	3	4
1. Зарплата водіїв Зпвt, грн.	615,12	22335,6	25764,6	25330,44	23294,16	25764,6	25764,6	25330,44	100153,8	100153,8
2. Витрати на паливо Зпt, грн.	14545,66	14545,66	15563,84	15563,84	14545,66	14545,66	15563,84	15563,84	60219	60219
3. Витрати на мастильні матеріали Зmt, грн.	774,94	774,94	829,19	829,19	774,94	774,94	829,19	829,19	3208,26	3208,26
4. Витрати на ТО і ремонт ЗТОt, грн	10100,17	10100,17	10100,17	10100,17	10100,17	10100,17	10100,17	10100,17	40400,68	40400,68
5. Витрати на автошини Зш, грн	752,32	752,32	752,32	752,32	752,32	752,32	752,32	752,32	3009,28	3009,28
6. Заробітня платня управлінського персоналу Зупt, грн	4488	4488	4488	4488	4488	4488	4488	4488	17952	17952
7. Загальногосподарські витрати Ззгt, грн	6034,92	10379,02	11279,3	11192,47	10570,73	11064,82	11279,3	11192,47	44107,32	44107,32
8. Сума поточних витрат Иt, грн	37311,13	63375,71	68777,42	68256,43	64525,98	67490,51	68777,42	68256,43	269050,34	269050,34

4.3 Виплати по позиковому капіталу

Оскільки для даного проекту використовується фінінсовий лізінг як форма майнового кредиту, то виплати являють собою проценти виплат по лізінговій угоді. Вважається, що фундатори проекту мають обсяги власного капіталу, достатнього для оплати можливих збитків на початку експлуатації проекту. Виплати по лізінгу здійснюються по кварталах. Перший термін оплати - наприкінці першого кварталу після сплати першого внеску. Обсяг виплат по лізінгу для періоду t визначаємо за залежністю:

C_t = A_c Ц_a П_р m_t / (12 100) (4.16)

Для автомобіля ГАЗ 32213 “Газель”:

C_t =9•66600•25•3 / 1200=37462,5 грн

4.4. Основні податки і збори

Всі види податків поділяємо на три види:

– податок з доданої вартості ПДВ;

– податок на будивництво і зміст доріг НБД;

– податок з прибутка ПП.

У даному підрозділі визначаємо порядок розрахунку основних податків. Додаткові податки і збори враховуються загальною сумою в загальногосподарських витратах.

Оскільки тариф на перевезення пасажирів вже враховує ПДВ, то обсяг відрахувань на цей податок визначається велечиною:

(4.17)

Величину ПДВ для періоду t визначаємо з урахуванням того, що частина його вже була сплаченна при придбанні матеріальних цінностей та оплаті послуг сторонніх організацій. Тому спочатку розраховуємо суму ПДВ', що був сплачений у процесі роботи:

ПДВ^/_t = (З_пt + З_мt + З_оt + З_шt + 0,3 З_згt) П^/_дв (4.18)

де 0,3 - приблизна частка матеріальних цінностей і послуг сторонніх організацій у загальнотранспортних витратах.

Розрахуємо ПДВ^/ за перший квартал:

ПДВ^/₁ =(14545,66+774,94+10100,17+752,32+0,36034,92) 0,17=4757,21 грн

Величину виплат у бюджет розраховуємо за залежністю (4.19):

ПДВ_t =D_t П^/_дв - ПДВ'_t (4.19).

Для першого кварталу маємо:

ПДВ₁=5126•0,17-4757,21 = -3885,79 грн

Обсяг відрахувань на будівництво доріг:

ПБD_t = (D_t - ПДВ_t - ПДВ^/_t) П_бд / 100 (4.20).

Розрахунки ведемо для першого кварталу базового року:

ПБD₁ =(5126-0-4757,21)2 / 100= 7,4 грн

Для інших кварталів розрахунки проводимо так само і заносимо до Таблиці 4.2.

Для розрахунку податку з прибутку спочатку необхідно визначити величину амортизаційних відрахувань АВ. Для періоду t їхня велечина дорівнює:

АВ_t = (4.21),

Б_аt - сумарна балансова вартість автобусів на початок періоду t.

Сумарну балансову вартість автобусів на початок період t визначаємо з їхньої балансової вартості на початок попереднього періоду.

Б_аt-₁ і амортизаційних відрахувань за попередній період АВ_t-₁

Б_аt = Б_аt-₁ - АВ_t-₁ (4.22).

Балансову вартість автобусів у перший період визначаємо як повну їхню вартість з урахуванням витрат на доставку і придбання без урахування ПДВ за залежністю (4.23):

Б_а1 =А₀ (Ц_д + Ц_а)(1-П^/дв) (4.23).

Б_а1 =9(500+66600)(1-0,17)= 501273 грн

АВ₁=501273253 / (12•100)= 31329,56 грн

Для другого кварталу:

Б_а2 =501272-31329,56 =469942,44 грн

АВ₂=469942,44 253 / (12•100)= 29371,47 грн

Чистий прибуток:

ЧП_t = D_t - ПДВ_t - ПБD_t - И_t + ПДВ^/_t - C_t - АВ_t (4.24).

Для першого кварталу:

ЧП₁ =5126-0-7,4-37311,13+4757,21-37462,5-31329,56 = -96227,38 грн

Величина податку з прибутку:

, (4.25).

Для першого кварталу:

ПП₁ =0 (ЧП<0)

Загальна сума основних податків і зборів, що виплачуються з рівняння:

П_t = ПДВ_t + ПБД_t + ПП_t (4.26).

Для першого кварталу:

П₁=0+7,4+0=7,4 грн

Для інших кварталів розрахунки проводимо так само і заносимо до Таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 Розрахунок податків.

Види витрат	Рік
	0	1	2	3
	Квартал
	1	2	3	4	1	2	3	4
ПДВt' . що був сплачений у процесі роботи.	4757,21	4978,76	5206,98	5202,55	4988,53	5013,73	5206,98	5202,55	20411,79	20411,79
ПДВt	0	26663,34	31292,87	30682,24	28011,53	31486,12	31292,87	30682,24	121472,76	121472,76
Обсяг відрахувань на будівництво доріг, ПБДt.	7,4	3089,76	3564,1	3504,04	3222,36	3564,1	3564,1	3504,04	13854,6	13854,6
Чистий прибуток по проекту, ЧПt.	-96227,38	30966,28	51279,4	50569,93	41682,87	57026,79	57544,43	56442,53	226017,31	244712,76
Величина податку з прибутку, ПП.	0	9289,88	15383,82	15170,98	12504,86	17108,04	17263,33	16932,76	67805,19	73413,83
Види витрат	Року
	0	1	2	3
	Квартали
	1	2	3	4	1	2	3	4
1.Балансова вартість автомобілів на початок періоду, Баt, грн.	501272	469942,44	440570,97	413035,28	387220,57	363019,28	340330,57	319068,91	299127,1	224345,32
2.Капітальні вкладення Кt, грн.	90496	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
3.Поточні витрати на транспортний процес і організацію виробництва, Иt, грн.	37311,13	63375,71	68777,42	68256,43	64525,98	67490,51	68777,42	68256,43	269050,34	269050,34
4.Виплати по позиковому капіталу, Сt, грн.	37462,5	37462,5	37462,5	37462,5	37462,5	37462,5	37462,5	37462,5	149850	149850
5.Основні податки, Пt, грн.	7,4	39042,98	50240,79	49357,26	43738,75	52158,26	52120,3	51119,04	203132,55	208741,19
6.Витрати на виробництво продукції за розрахований період, Зt, грн.	165277,03	139881,19	156480,71	155076,19	145727,23	157111,27	158360,22	156837,97	622032,89	627641,53

Таблиця 4.3 Основні податки і збори

5. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТУ

5.1. Визначення ставки дисконту

Сьогодні процес визначення ставки дисконту формалізований не повною мірою. Це пояснюється різним відношенням суб'єктів інвестиційної діяльності до окремих аспектів інвестиційного проекту. Загальний характер ставки дисконту потребує одночасного урахування в ній різних сторін аналізованого проекту, наприклад, терміна реалізації проекту, ступеня ризику інвестицій на різних стадіях розвитку проекту, інвестиційної привабливості галузі та регіону, в яких реалізується проект, складу інвестиційного капіталу, відповідності напрямку інвестиційного проекту поточній діяльності інвестора тощо.

Природно, що різне відношення потенційних інвесторів до тих самих показників приведе до різних ставок дисконту. Але в будь-якому разі потрібне базове значення ставки дисконту, відносно якого і буде вирішуватись питання про її конкретний розмір для аналізованого проекту.

У курсовому проекті за основу прийнятий метод визначення ставки дисконту на основі середньобар'єрної ставки. У цьому випадку за базове значення ставки дисконту приймається зважена середня вартість капіталу S_k інвестиційного проекту:

S_k=d (1 - П₀/100) S_д + а S_a (5.1),

де Sд і S_a - відповідно вартість боргу кредиту та акціонерного капіталу, %;

d і а - відповідно частка боргу й акціонерного капіталу в структурі капіталу.

Вартість боргу й акціонерного капіталу являють собою відповідні процентні ставки. У першому випадку це відсоток щорічних виплат по кредиту. В другому - обсяг щорічних дивідендів щодо вартості акцій.

Відповідно до варіанта фінансування даного інвестиційного проекту частка акціонерного капіталу приймається рівною нулю:

а = 0 (5.2).

Частка боргу в структурі капіталу визначається з умов лізінгової угоди. Оскільки вважається, що власних коштів достатньо для оплати початкового внеску, а загальний обсяг капіталу дорівнює вартості автобусів і початкового внеску, то частка боргу визначається за залежністю (5.3):

(5.3).

Вартість боргу в цьому випадку приймаємо як процентні виплати по лізінгу:

S_d=П_р (5.4)

У нашому випадку частка боргу дорівнює:

d=9(500+66600) / (88416+2080+9(66600+500))=0,9

S_k=0,9(1-30/100)25=15,75

Після того, як ми визначили розміри S_k , за допомогою таблиці 5.1 підраховуємо значення ставки дисконту для конкретного проекту. При виборі ставки дисконту варто враховувати, що низьке її значення означає підвищення можливості прийняття позитивного рішення по проекту.

Таблиця 5.1. Співвідношення ставки дисконту і середньої вартості капіталу для різноманітних інвестиційних проектів.

Категорія інвестицій	Рівень ризику для інвестора	Ставка досконту, що використовується
1. Розширення чинного виробництва	Середній	d=Sk
2. Виробництво нових товарів або послуг	Вище за середне	d>Sk

Для нашого випадку підходить друга категорія інвестицій. У курсовому проєкті недостатньо визначити ставку дисконту в розрізі року, оскільки показники перших двох років розраховуються в поквартальному розрізі. Відповідно дисконтні ставки для кожного кварталу залежать від річної ставки дисконту, номера аналізованного року і визначаються як рішення рівняння (5.5):

(5.5),

де t - номер року аналізованого інвестиційного проекту;

П - кількість виділених у розрізі періодів (для розбивки по кварталах П=4)

d_пt - розміри ставки дисконту для аналізованого періоду.