Навчання дітей плаванню в ранньому та шкільному віці, як засіб гартування і зміцнення організму

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «ОЗДОРОВЧЕ ПЛАВАННЯ» НА ТЕМУ:

«Навчання дітей плаванню в ранньому та шкільному віці, як засіб гартування і зміцнення організму»

Виконала:

студентка групи 1235-2 з/л

Сипко К.А.

Запоріжжя, 2018



Зміст

Введення

1. Аналіз літературних джерел по темі дослідження

1.1 Плавання сприяє оздоровленню, фізичному розвитку і загартовуванню дітей

1.2 Вплив занять плаванням на серцево-судинну, дихальну систему і опорно-руховий апарат

1.3 Вплив занять плаванням на центральну нервову систему

1.4 Позитивний вплив плавання: загартовування організму дітей і вдосконалення механізму терморегуляції, підвищення імунологічних властивостей

1.5 Роль, місце і значення плавання в структурі засобів фізичного виховання

1.6 Навчання дітей плаванню

2. Організація і методика досліджень

2.1 Методи і організація дослідження

2.2 Структура тренувальних циклів

2.3 Принципи ефективності навчально-тренувального процесу

3. Результати дослідження та їх обговорення

3.1 Дослідження зниження захворюваності

3.2 Визначення функціональних проб з дозованим фізичним навантаженням

3.3 Динаміка зміни росту

3.4 Вимірювання маси тіла

Висновок

Список використаної літератури



Введення

Уміння плавати відноситься до числа життєво-необхідних навичок. Плавання є і одне з найважливіших засобів фізичного виховання, завдяки чому воно входить у зміст програм фізичного виховання дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, середніх і вищих спеціальних навчальних закладів. Разом з тим, дані свідчать про низький відсоток дітей, які вміють плавати. плавання захворюваність виховання фізичний

Незважаючи на зусилля ряду дослідників з пошуку найбільш ефективних засобів, цілеспрямовано впливають на формування техніки рухів у процесі навчання плаванню, бажаний результат поки не досягнуто: навчальний процес займає тривалі терміни, досить високий відсоток дітей, не освоїли навик плавання. Це особливо актуально для дітей дошкільного віку, оскільки в даному періоді відбувається найбільш інтенсивне формування знань, умінь, навичок. З цим віком пов'язано глобальне психічне новоутворення - довільність психічних процесів і поведінки, що виявляється в здатності керувати своєю розумовою і руховою діяльністю.

Виконання плавальних дій, пов'язаних з переміщенням тіла людини у водному середовищі, створює певні труднощі для сприйняття власних рухів і управління ними. Успішне оволодіння руховою дією в значній мірі залежить від того, наскільки розвинена в учня здатність до правильного сприйняття і оцінки власних рухів, наскільки адекватні його рухові уявлення. Практика показує, що в процесі навчання діти в більшості випадків мають невірні уявлення про досліджуваному русі.



1. Аналіз літературних джерел по темі дослідження

1.1 Плавання сприяє оздоровленню, фізичному розвитку і загартовуванню дітей

В даний час перед нашою державою достатньо гостро коштують проблеми здоров'я зростаючого покоління, виховання у дітей потреби здорового способу життя, здоровому дозвіллі.

На мій погляд серед багатьох масових видів спорту, мабуть тільки плавання поєднує можливість гармонійного розвитку організму, яскраво виражену оздоровчу спрямованість і важливе прикладне значення. За своїм динамічним характеристикам плавання є одним з доступних засобів фізичної культури для осіб різного віку і підготовленості.

Плавання є унікальним видом фізичної активності. Специфічні особливості впливу плавання на дитячий організм пов'язані з активними рухами у водному середовищі. При цьому організм людини піддається подвійному впливу: з одного боку - фізичних вправ, з іншого - унікальних властивостей водного середовища, в якому виконуються ці вправи. Не можна забувати, що вода має особливе значення для людського організму. Який на 80% складається з води (клітини мозку на 90% складаються з води), всі життєво важливі процеси протікають у водному середовищі організму, а перші 9 місяців розвитку людського організму відбуваються в водному середовищі.

Досвід педіатрів показує, що раннє навчання плаванню сприяє гармонійному розвитку малюків і позитивно впливає на розвиток усіх систем організму: покращує дихання, кровообіг, зміцнює опорно-руховий апарат, благотворно позначається на діяльності центральної нервової системи.

Турбота про фізичний розвиток дитини є майже настільки ж важливою для його гармонійного розвитку, як раціональний режим, регулярне та повноцінне харчування, достатній сон і часте перебування на свіжому повітрі.

Ранній фізичний розвиток - це цілий комплекс вправ, методів і дій, спрямованих на фізичний розвиток маляти перших кількох місяців. Безсумнівно, раннє немовлятове плавання впливає на покращення фізичного розвитку дитини.

Плавання - це фізична дія, основу якого складає утримання переміщення людини у воді в необхідному напрямку. Під час плавання, яке є засобом масажу шкіри і м'язів, дитина долає значну опору води, постійно тренуючи опорно-руховий апарат, тобто здійснюється своєрідна гімнастика.

Під час плавання очищуються потові залози, що сприяє активізації шкірного дихання і рясному притоку крові до периферичних органів.

Горизонтальне положення під час плавання - це своєрідний стан невагомості, який активізує кровообіг, розвиваючи і зміцнюючи серцево-судинну систему.

Краще всього починати навчання плаванню з 2-3-х тижневого віку, але не пізніше 3 місяців, тому що кожна дитина народжується з певними вродженими рефлексами, які після 3 місяців згасають. Це плавальні вроджені рефлекси, завдяки яким дитина здатна навчатися плаванню.

Батьки повинні розуміти, що навчання малюка плаванню можливо, поки у малюка не зникли тонічні рефлекси, на зміну яким приходять статокинетичні рефлекси, і навчання плаванню практично вже неможливо до 3-4 річного віку, коли дитина буде в змозі свідомо виконувати команди інструктора.

Купання, плавання, ігри та розваги на воді - один з найкорисніших видів фізичних вправ, вони сприяють оздоровленню дітей, зміцнюють їх нервову систему. Тому чим раніше привчити дитину до води, навчити його плавати, тим повніше позначиться позитивний вплив плавання на розвитку всього дитячого організму.



1.2 Вплив занять плаванням на серцево-судинну, дихальну систему і опорно-руховий апарат

Перш за все, м'язова система дитини дошкільного віку розвинена слабо, її маса становить 22-24% маси тіла (у дорослого-40%). За своєю будовою, складом і функцій м'язи дітей відрізняються від м'язів дорослої людини. М'язи дитини містять більше води, в той же час у них менше білкових і неорганічних речовин, їх механічна міцність нижче. М'язові пучки ще погано сформовані, недостатньо розвинений і іннерваціонний апарат м'язової системи.

У дитини м'язи скорочуються повільніше, ніж у дорослого, але самі скорочення відбуваються через менші проміжки. Вони більш еластичні і при скороченні в більшій мірі коротшають, а при розтягуванні - довшають. Цими особливостями м'язової системи дитини пояснюється той факт, що діти швидко втомлюються, але фізична стомлюваність швидше проходить. Звідси зрозуміла непристосованість дитини до тривалих м'язовим напруженням, одноманітним статичних навантажень.

Плавальні рухи дитина робить за допомогою великих м'язових груп рук, ніг, тулуба, вже досить добре розвинених до 3-5 років. На тлі їхньої інтенсивної діяльності в рух залучаються і слаборозвинені дрібні групи м'язів. Тому для всебічного розвитку м'язової системи дітей заняття плаванням особливо сприятливі.

Рухи, при плаванні характеризуються великими амплітудами, простотою, динамічністю. У циклі плавальних рухів напруга і розслаблення м'язових груп послідовно чергуються, і м'язи дитини перебувають у сприятливих умовах. Короткочасні м'язові напруги, чергуючись з моментами розслаблення, відпочинку, не втомлюють дитячий організм, дозволяють йому справлятися зі значним фізичним навантаженням протягом тривалого часу.

Серцево-судинна система дитини добре пристосована до потреб зростаючого організму. Об'єм крові у дитини (на 1 кг маси) відносно більше, ніж у дорослого, але шляхи пересування її по судинах коротше і швидкість кровообігу вище. Судини відносно широкі, і струм крові по ним від серця не утруднений. Струм крові у напрямку до серця полегшується великою рухливістю дитини: м'язи під час руху проштовхують венозну кров по судинах. Але треба мати на увазі, що серце дитини швидко втомлюється при напрузі, легко збуджується і не відразу пристосовується до змін навантаження, ритмічність його скорочень легко порушується. Звідси необхідність частого відпочинку для дитячого організму. Ці особливості серцево-судинної системи дитини треба враховувати при виборі фізичних вправ.

При плаванні органи кровообігу дитини перебувають в полегшених умовах діяльності завдяки положенню тіла плавця; близькому до горизонтального, роботі великих м'язових груп з великим дуг, механічній дії тиску води на поверхню тіла, що допомагає відтоку крові від периферії і полегшують пересування її до серця. Правильний ритм роботи м'язів і дихальних органів також сприятливо впливає на діяльність серцево-судинної системи.

Так як фізичне навантаження на серце під час плавання можливо довільно дозувати, плавання є одним з ефективних видів лікувальної фізичної культури, сприяючи розвитку і зміцненню здоров'я тих, у кого ослаблена серцева діяльність.

Органи дихання дітей мають свої особливості: вузькість дихальних шляхів, ніжність і легка ранимість слизових оболонок, велика кількість в слизових оболонках і стінках дихальних шляхів кровоносних і лімфатичних судин. Це обумовлює полегшене проникнення інфекції в органи дихання, сприяє виникненню запальних процесів дихальних шляхів і роздратування від надмірно сухому повітрі, особливо в приміщеннях.

У людей, що систематично займаються плаванням, розвинені дихальна мускулатура і органи дихання, спостерігається гарна узгодженість дихання з рухами. При плаванні людина дихає чистим, позбавленим пилу і досить зволоженим повітрям. При вдиху під час плавання дихальні м'язи несуть додаткове навантаження у зв'язку з необхідністю долати опір води, необхідне зусилля здійснюється і при видиху в воду. Внаслідок посиленої діяльності дихальні м'язи зміцнюються і розвиваються, покращується рухливість грудної клітини, збільшується життєва ємкість легенів. У плавців вона досягає 5000-7300 см ³ і більше.

Систематичні заняття плаванням, купання сприятливо позначаються на розвитку органів дихання дошкільнят. Життєва ємність легень зростає у них до 1800-2100 см ³. Опорно-руховий апарат дитини знаходиться в стадії формування. Тому хребет у дитини м'який, еластичний, природні кривизни його ще не закріплені і в лежачому положенні випрямляються. Зважаючи на таку податливість він легко піддається ненормальним вигинам, які можуть потім закріпитися, утворити деформацію. При плаванні підйомна сила води, що підтримує дитину на поверхні, як би полегшує тіло, тому знижується тиск на опорний апарат скелета, особливо на хребет. У зв'язку з цим плавання є ефективним засобом зміцнення скелета, активно використовується як коригуючий (виправляє дефекти) засіб.

У дітей дошкільного віку, ще недостатньо розвинений тазовий пояс, тільки починається окостеніння хрящової тканини. Тому надмірно різкі навантаження на нижні кінцівки дітей суворо протипоказані, зокрема не можна рекомендувати стрибки у воду з висоти більше ніж 40-50 см. М'які ритмічні рухи ніг при плаванні забезпечують велике і різнобічне навантаження на нижні кінцівки. Тим самим створюються дуже сприятливі умови для поступового формування і зміцнення твердої опори нижніх кінцівок - тазового поясу.

Зважаючи на вікової слабкості зв'язково-м'язового апарату і незакінчений процесу окостеніння стопа дитини легко піддається деформації, у результаті часто розвивається плоскостопість. Воно може бути викликано надмірним навантаженням на стопи або неправильним розподілом її на внутрішній і зовнішній склепінні стоп. Велика динамічна робота ніг в безопорному положенні при плаванні надає зміцнюючу дію на формування дитячої стопи, допомагає попередити захворювання плоскостопістю.

У лікувальній гімнастиці плавання знаходить все більш широке застосування в якості засобу для профілактики і лікування різних порушень у поставі дітей, наприклад сколіозів, кифозов (зміни нормальної форми хребта), а також тугорухливості суглобів і різних наслідків дитячого паралічу (поліомієліту).

У процесі плавання розвивається координація, ритмічність рухів, необхідна для будь-якої рухової діяльності і всіх життєвих проявів дитячого організму. Однак засвоєння певного ритму рухів представляє для дошкільнят досить складне завдання. Вироблення навичок ритмічних рухів відбувається в різноманітно організованою і самостійною діяльності дітей. Але плавання особливо ефективно сприяє розвитку ритму рухів у дошкільнят, а тим самим і вдосконалення діяльності всіх систем дитячого організму.

1.3 Вплив занять плаванням на центральну нервову систему

Центральна нервова система інтенсивно розвивається в перші три роки життя дитини. Вже в 2-2,5 рока загальна картина будови головного мозку у дітей мало відрізняється від будови у дорослого. Клітини кори головного мозку дітей мають велику здатність фіксувати і утримувати встановлені знову пристосувальні зв'язки. Висока пластичність кори головного мозку в дитячому віці багато в чому визначає і здатність дитини до порівняно легкому освоєнню нових рухів.

До 6 років у дитини діяльність ЦНС процеси збудження ще переважають над процесами гальмування, тому, як правило, дошкільник дуже рухливий, його рухи швидкі, імпульсивні, увага нестійка. Дитині дошкільного віку властива схильність до наслідування. У зв'язку з цим навчання дітей рухів доцільно засновувати на наочному показі. Разом з тим в дошкільному віці відбувається активне оволодіння мовою. Тому пояснення при розучуванні рухів має велике значення.

У 5-6 років діти досить добре освоюють і виконують різні довільні рухи. Однак у них спостерігається ще деяка непідготовленість до виконання складних рухових дій через повільну концентрацію гальмування, відзначається слабка здатність аналізувати м'язові напруги, неточність у відповідь рухів на комплексні подразники і т.д. У зв'язку з цим руху дошкільнят часто неточні, безладні, неекономні, супроводжуються залученням в роботу зайвих груп м'язів, значним посиленням діяльності серцево-судинної і дихальної систем.

У дітей до 7 років властивості центральної нервової системи такі, що вони швидко втомлюються, але й швидко відпочивають, тому великі короткочасні навантаження з частими перервами припустимі в навчанні плавання дошкільнят. Дітей більше стомлює одноманітна діяльність, що вимагає великої точності рухів.

1.4 Позитивний вплив плавання: загартовування організму дітей і вдосконалення механізму терморегуляції, підвищення імунологічних властивостей

Раннє плавання є чудовим стимулом до активного розвитку малюка, впливає практично на всі органи і системи дитячого організму. Це універсальний засіб загартовування, фізичного розвитку, виховання. Відомо, що теплоємність води майже у 28 разів вища за теплоємність повітря, організм людини втрачає у воді в 30 разів більше тепла, ніж на повітрі. Саме з цієї причини водні процедури є дуже сильним загартовуючим засобом. Плавання підвищує стійкість організму до гострих респіраторних захворювань. Помічено, що якщо у «плаваючих» малюків все ж виникають ГРЗ, то вони мають більш легкий перебіг, мінімальну тривалість і рідше розвиваються ускладнення.

Правильне фізичне виховання дитини немислимо без загартовування її організму. Найефективніші засоби загартовування - повітря, сонце, вода. Найбільш дієвим є загартовування водою. Його легко диференціювати - за силою і тривалістю завдяки різним способам застосування води необхідної температури - при обтиранні, обливанні, купанні. Особливо ефективні купання, плавання, так як поєднують в собі вплив на організм дитини вода, повітря, сонячних променів і супроводжуються рухом.

Для досягнення корисного ефекту загартовування і зміцнення організму необхідно дотримуватися кількох правил:

· Заняття повинні проводитися регулярно, інакше досягнений ефект загартовування буде знижуватися;

· Не допустимо великий перепад темпиратури, в результаті якого є велика ймовірність застудитися;

· Необхідно збільшувати заняття за часом в залежності від набутих навичок.

1.5 Роль, місце і значення плавання в структурі засобів фізичного виховання

До засобів фізичного виховання відносяться гігієнічні фактори, природні сили природи, фізичні вправи. На фізичний розвиток людини надають також вплив різноманітні рухи, що входять у різні види діяльності (такі як наприклад праця та ін), безумовні рефлекси, масаж.

Повноцінне вирішення завдань фізичного виховання досягається тільки при комплексному застосуванні всіх засобів, так як кожне з них по різному впливає на організм.

Гігієнічні фактори (режим занять, відпочинку, сну і харчування, гігієна приміщення, майданчики, одягу, взуття, фізкультурного інвентарю тощо) підвищують ефективність впливу фізичних вправ на організм. Якщо вправи проводяться в чистому, світлому приміщенні, то у дітей виникають позитивні емоції, підвищується працездатність, полегшується освоєння цих вправ і розвиток фізичних якостей.

Гігієнічні фактори мають і самостійне значення: вони сприяють нормальній роботі всіх органів і систем. Наприклад, доброякісне і регулярне харчування забезпечує своєчасну доставку всім органам необхідні поживні речовини, сприяє нормальному росту і розвитку дитини, а також позитивно впливає на діяльність травної системи і попереджає її захворювання. Нормальний сон забезпечує відпочинок і підвищує працездатність нервової системи. Правильне освітлення попереджає виникнення захворювань очей (короткозорість тощо) і створює найбільш сприятливі умови для орієнтування дітей у просторі. Чистота приміщення, фізкультурного обладнання, інвентарю, іграшок, атрибутів, а також одягу, взуття, тіла дітей служить профілактикою захворювань. Дотримання режиму дня привчає дітей до організованості, дисциплінованості.

Природні сили природи (сонце, повітря, вода) посилюють ефективність впливу фізичних вправ на організм дитини. Під час занять фізичними вправами на повітрі, при сонячному випромінюванні у дітей виникають позитивні емоції, більше поглинається кисню, збільшується обмін речовин, підвищуються функціональні можливості всіх органів і систем. Сонце, повітря і вода використовуються для загартовування організму, для підвищення пристосування організму до підвищеної і зниженій температурі. У результаті вправляється терморегулюючий апарат і організм людини набуває здатність своєчасно реагувати на різкі й швидкі зміни метеорологічних факторів. При цьому поєднання природних сил природи з фізичними вправами збільшує ефект загартовування. Природні сили природи використовуються і як самостійний засіб. Вода застосовується для очищення шкіри від забруднення, для розширення та звуження її кровоносних судин, механічної дії на тіло людини. Повітря лісів, садів, парків, що містить особливі речовини (фітонциди), сприяє знищенню мікробів, збагачує кров киснем. Сонячні промені сприяють відкладенню вітаміну С під шкірою, охороняють людини від захворювань. Важливо застосовувати всі природні сили природи, найбільш доцільно поєднуючи їх.

Фізичні вправи - ??специфічний засіб фізичного виховання, що використовується для вирішення оздоровчих, освітніх і виховних завдань. Тому фізичні вправи широко застосовуються в різні періоди життя людини.

Рухи, що входять у різні види діяльності, надають позитивний вплив на організм дитини, якщо дотримується правильна постава, а також дозування фізичного навантаження.

З усіх циклічних видів спорту плавання відрізняється від інших тим, що їм можна займатися мало не з народження. І в той же час багато дітей більш старшого віку, підлітки, юнаки і навіть дорослі в нашій країні або взагалі не вміють плавати або пересуваються у воді неправильно, не відчуваючи достатніх навантажень, а отже, плавають без особливої ??користі для здоров'я.

Плавання, як і інші циклічні вправи, робить благотворний вплив на ССС, сприяючи збільшенню її потужності, економічності, життєдіяльності. При систематичних заняттях плаванням поліпшується терморегуляція, збільшується інтенсивність кровотоку, зміцнюються серцеві м'язи. Поліпшується і газообмін, що дуже важливо для повноцінного розвитку молодого організму. (Але все це, звичайно, тільки при достатньо вірною техніці плавання і правильне дихання.) Помірні плавальні навантаження роблять благотворний вплив на нервову систему, «знімаючи» стомлення, покращуючи сон і підвищуючи працездатність.

Плавання може ефективно використовуватися для попередження і навіть лікування досить поширених серед сучасних дітей та підлітків порушень постави і сутулості. Так. при плаванні брасом відбувається випрямлення хребта. А у підлітків, плаваючих вільним стилем, звичайно відзначаються високі темпи зростання.



1.6 Навчання дітей плаванню

Зараз існує можливість масового навчання плаванню малюків практично в кожній родині - у домашній ванні, причому цілий рік, без перерв. І цю можливість потрібно використати в повній мірі. Дитині 1-2 років, не кажучи вже про грудних дітей, «домашнього басейну» цілком достатньо для того, щоб він гармонійно розвивався фізично, ріс здоровим і загартованим, дисциплінованим і придбав необхідні навички для подальшого освоєння спортивного плавання в басейні дитячого саду, загальноосвітньої школи або будь-якому іншому.

Так на (Рис. 1) та (Рис. 2) показано як навчають дітей раннього віку плавати в умовах дитячої поліклініки.

Рис. 1. Навчання грудних дітей плаванню на грудях

Рис. 2. Навчання грудних дітей плаванню на спині

Але навіть якщо з яких-небудь причин дитини не навчали з грудного віку, то в однорічному віці це буде зробити складніше, але все ж анатомічні і фізіологічні особливості дитини сприяють освоєнню рухів у воді. Його питома вага менша, ніж у дорослого, тому він набагато легше і краще (стабільніше) тримається на воді, тіло має добре обтічну форму; рухливість суглобів і зв'язкового апарату дозволяє успішно освоювати різноманітні рухи. Дитина починає говорити - її словниковий запас до двох років становить 220-400 слів, розуміє ж він набагато більше. Він уже вільно повзає, перевертається зі спини на живіт і навпаки, лежачи на животі, піднімає тулуб, спираючись на руки, самостійно переходить з положення лежачи в положення сидячи і навпаки, ходить на четвереньках, починає ходити (спочатку в бічному напрямку), лазить по драбинці на невелику висоту, може самостійно підповзати під лавку, пролазити в обруч.

Активні рухи укріплюють м'язову і серцево-судинну системи дитини, більше того, розвиток рухів знаходиться в прямій залежності від зовнішнього середовища. Таким чином, заняття у воді і виконання різних рухів, пов'язаних із подоланням її опору, - найважливіший фактор гармонійного розвитку малюка. Горизонтальне положення, своєрідний стан водної невагомості, активізує кровоток до працюючих м'язів, що сприяє їхньому розвитку і зміцнює серцево-судинну систему. Це робоча поза плавця, його вихідне положення для подальшого виконання плавальних рухів.

Особливо слід сказати про дихання. У цьому віці дихання дитини часте і поверхневе, що пояснюється великою потребою організму в кисні і в зв'язку з цим напруженою роботою апарату дихання. Перебування у воді, виконання різних рухів, видихи у воду, затримка дихання під час занурень розвивають і зміцнюють апарат дихання.

Оздоровче, лікувальне і гігієнічне значення плавання в житті людини, і особливо дитини, важко переоцінити. За даними фахівців, дозовані заняття плаванням сприяють лікуванню захворювань серцево-судинної системи: ішемії, стенокардії, міокардиту, неврозів та ін

Під час плавання людина долає значний опір води, постійно тренує всі м'язові групи (в тому числі і дуже дрібні), радикально сприяючи усуненню різних дефектів постави та ліквідації плоскостопості. Постійне купання і плавання загартовують організм, формують стійкий імунітет не тільки до простудних, але й до деяких інфекційних захворювань. І тут вирішальним є температурний фактор.

У зв'язку з постійним подоланням опору води і великій її щільністю виконання вдиху і видиху під час плавання для новачка утруднено, і йому доводиться докладати додаткових зусиль, сприяють зміцненню легенів, бронхів, судин, а також міжреберних м'язів. У міру оволодіння одним із способів плавання дихання стає природним, звичним, а збільшення швидкості плавання сприяє подальшій тренуванні апарату дихання.

При плаванні спортивними способами виконуються рухи з великою амплітудою, з участю великих м'язових груп, і, як вже зазначалося, при значному опорі води. Таким чином, систематичне виконання вправ у воді розвиває координацію і точність рухів, гнучкість і силу, а подолання в прискореному темпі спочатку невеликих відрізків, а потім, у міру підготовленості, середніх і довгих дистанцій сприяє розвитку швидкості та витривалості. Циклічність рухів, властива плавання як виду спорту, не тільки гармонійно розвиває руховий апарат, але й формує ритмічне глибоке дихання.

Процес навчання плаванню дітей 1-2 років, якщо побудувати його методично правильно (що передбачає послідовне вивчення вправ на базі природного зростання і розвитку дитини, а також його рухової підготовленості), сприяє не тільки загартовуванню, формування навичок, що складають основу вивчення способів пересування у воді , а й у зв'язку з цим формування основних рухів. Наприклад, в 12-18 місяців дитина починає самостійно і досить швидко ходити - саме така ходьба допомагає йому зберігати рівновагу. Однак ноги малюка поки ще зігнуті в колінах, тулуб нахилено вперед, - звідси короткий і нерівномірний крок, зайві рухи. Виконуючи ходьбу у домашньому басейні (в полегшених умовах), дитина розвиває ці рухи і тим самим удосконалює навички ходьби.

Іноді доводиться чути, що саме у віці 3-5 років дитина боїться води і тому йому нібито необхідний комплекс попередніх вправ для ліквідації водобоязні. За даними багаторічних спостережень автора, таких дітей у зазначеному віці зовсім небагато; опитування тренерів, що працюють з даним контингентом, показав, що їх не більше 5%.

Таким чином, проведений аналіз даної літератури свідчить про актуальність проблеми оптимізації навчально-тренувального процесу в плаванні.



2. Організація і методика досліджень

Наше дослідження проводилося на базі Сеченовськоє спортивного комплексу в групі з плавання складається з 15 осіб, 7 з яких дівчинки і 8 хлопчики у віці 9-10 років. Діти в цій групі знаходяться на початковому етапі навчання. У ході дослідження нами було проведено опитування щодо захворюваності займаються. Ми порівнювали показники захворюваності за 2008 і за 2009 роки. Далі ми вимірювали ЧСС до фізичного навантаження і після до повного відновлення ЧСС. Вихідні показники ЧСС становлять: 65-70 ударів за хв. Також ми провели антропометрічесскіе вимірювання зросту і ваги займаються дітей представлені в табл. 2,3,4. Вихідні дані брали за вересень 2009 року Контрольне вимірювання росту проходило в квітні 2010 року. Для проведення цього дослідження ми брали вихідні показники за 3 періоди: травень 2009 року, вересень 2009 року, грудень 2009 року і контрольне вимірювання в квітні 2010 року.

У ході дослідження була використана наступна система методів: емпіричні: вивчення, узагальнення педагогічного досвіду; анкетування, інтерв'ювання, бесіда, спостереження результатів навчальної та виховної діяльності; аналіз психофізичних параметрів здоров'я школярів; експериментальна робота, включена в природний освітній процес.

2.1 Методи і організація дослідження

Педагогічні спостереження застосовували для визначення характеру і величини тренувальних навантажень.

На першому етапі досліджень визначали вплив інтенсивності тренувальних навантажень на стан адаптивних процесів і на різні тренувальні процеси. Проводився моніторинг стан здоров'я та фізичного розвитку дітей, визначення на його основі заходів щодо поліпшення роботи;

- Медико-педагогічні спостереження за методикою фізвиховання і загартовування дитячого організму, за фізіологічною реакцією дітей, відповідністю навантаження їх віковим та індивідуальним можливостям;

- Санітарно-педагогічний нагляд за місцями, де проводяться фізкультурні заняття і гартують процедури, за гігієнічним станом обладнання, посібників, одягу і взуття займаються дітей. [4]

У ході дослідження ми опертя лись на показники (вихідні і в динаміці) здоров'я, рівня фізичної підготовленості дітей.

Досить повні відомості для комплексної оцінки фізичного стану дитини б чи отримані при обліку та аналізі антропометричних та фізіометріческіх даних, показників фізичної підготовленості та працездатності.

Антропометричні обстеження - вимірювання росту, маси тіла, окружності грудної клітки - виробляй лись загальноприйнятими способами.

Визначення функціонально их проб с до зи зованою фізичним навантаженням. (Дистанція - 2 5 метрів за 30 секунд). Результати функціональної проби оцінивши алісь наступним чином: за ступенем зміни частоти серцевих скорочень відразу ж після навантаження; за часом повернення цих показників до вихідних величинам. Так, нормальною реакцією організму прийнято вважати таку, якщо після функціональної проби відзначається почастішання частоти серцевих скорочень (пульс) на 25-30% по відношенню до вихідної величини.

Про сприятливі ??реакції на дозоване фізичне навантаження свідчить відсутність задишки, млявості, втоми, запаморочення.

2.2 Структура тренувальних циклів

Річний цикл - спочатку тренування за часом становили 30 хвилин, ближче до кінця року вони склали 60 хвилин. Заняття проходили 5 днів на тиждень, 6 день відводився на відновлювальні та процедури, що гартують, 7 день цілком виділявся для відпочинку. За тиждень було проведено:

3 тренування на воді;

2 тренування в спортзалі;

1 тренування на свіжому повітрі;

Використання сауни і контрастного душу як відновлюючий і загартовуючий засіб.

Річний цикл був розділений на поліпропіленгліколів кожному з яких був збільшений обсяг тренувального навантаження і гартувальних процедур для отримання найвищих показників тренованості і як наслідок зміцнення здоров'я займаються.

2.3 Принципи ефективності навчально - тренувального процесу

Педагогічні принципи навчання і виховання в плаванні органічно пов'язані в єдиному навчально-тренувальному процесі обучення й тренування. Як у навчанні, так і в тренуванні ставши ціль завдання вивчення і вдосконалення техніки плавання, поступового підвищення рівня тренованості, загартування і зміцнення організму. Початкове навчання плаванню є першим етапом навчально-тренувального процесу, де вивчення техніки та освоєння досвіду плавання складають головну визначальну завдання поряд з підвищенням рівня тренованості і вдосконаленням таких фізичних якостей, як координація рухів, сила, гнучкість, витривалість, швидкість, спритність. Навчально-тренувальний процес у плаванні здійснюється л ся у відповідності з основними принципами фізичного виховання - принципами навчання, що виховує, всебічного розвитку, оздоровчої спрямованості та прикладною.

Процес навчання, що виховується під безпосереднім керівництвом тренера, чия роль багато в чому визначає формування особистості дитини. Крім високої професійної підготовленості педагог повинен мати якості передової людини нашого суспільства, бути всебічно розвиненим, культурним, бути прикладом чесного ставлення до справи, дисциплінованості, акуратності, об'єктивності й послідовності у своїх вимогах і вчинках. Ступінь вираженості цих якостей в особистості педагога визначає ефективність процесу навчання, що виховує.

Оздоровча спрямованість. Завдання зміцнення здоров'я є основою на навчально-тренувальних заняттях плаванням у всіх ланках радянської системи фізичного виховання.

Гігієнічні фактори і закаливающее вплив сонця, повітря і води при заняттях плаванням в природних водоймах збільшується стійкість організму до несприятливих впливів зовнішнього середовища.

Прикладна спрямованість. У програм е навчання плаванню тренер передбачало окрім освоєння життєво необхідний их навик ів плавання ознайомлення з правилами безпеки на воді.

Для успішного навчання плаванню дотримуючи основні педагогічні принципи, що відображають методичні закономірності навчання і виховання, - принципи свідомості і активності, систематичності, доступності, наочності та індивідуалізації.

Педагог застосовує велику кількість засобів (варіанти вправ, ігри, пірнання, стрибки у воду), методів і форм організації занять.

Активно займаються направлення зосередженні на виховання у дітей самостійності, ініціативи. Одна з форм виховання цих якостей - навчання найпростішим педагогічним навичкам та навичкам самоконтролю. З перших же уроків плавання, розподіляючи дітей по парах, доручаючи їм стежити за безпекою та поправляти помилки один одного, педагог привчає їх відрізняти гарне виконання від поганого.

Методи навчання - це такі способи і прийоми роботи педагога, застосування яких забезпечує швидке та якісне вирішення поставленого завдання - освоєння досвіду плавання. При навчанні плавання користуються трьома основними групами методів: словесними, наочними і практичними. Словесні методи і ВИКОРИСТОВУЮТЬ опис, пояснення, розповідь, бесіду, розбір, даючи вказівки, оцінку дій, команди і розпорядження, підрахунок і ін. Педагог допомагає учням створити уявлення про досліджуваний рух, зрозуміти його форму, зміст, спрямованість впливу, осмислити і усунути помилки. Коротка, точна, образна і зрозуміла мова педагога підвищує ефективність застосування цих методів. Емоційне забарвлення мови посилює значення слів, допомагаючи вирішення навчальних та виховних завдань, показує ставлення педагога до справи, учням, стимулює їх активність, впевненість, інтерес. У зв'язку зі специфікою плавання всі необхідні пояснення, розбори, оцінки проводяться в підготовчій і заключній частинах уроку на суші. Коли група знаходиться у воді, застосовуються тільки лаконічні команди, підрахунок, розпорядження, оскільки для займаються погіршуються умови чутності і зростає небезпека переохолоджуватися. Опис використовується для створення попереднього уявлення про досліджуваний рух. Описуються найбільш характерні його елементи без пояснення, чому треба робити так. Розповідь застосовується переважно при організації ігор. Бесіда у формі запитань і відповідей підвищує самостійність і активність учнів, допомагає педагогу краще дізнатися їх. Розбір гри або підведення підсумків уроку проводиться після виконання будь-якого завдання.

Аналіз та обговорення допускаються помилок при виконанні вправ, порушень правил гри та ін Н ацелівают учнів на коригування своїх дій. Вказівка ??найчастіше носить методичний характер, акцентуючи увагу на деталях або ключових моментах виконуваного руху, освоєння яких дає можливість, потім виконати вправу в цілому. Методичні вказівки на уроках плавання даються для попередження та усунення помилок перед виконанням кожної вправи, під час і після нього. Вказівки уточнюють окремі моменти у виконанні вправи, роз'яснюють умови для правильного його відтворення, підказують відчуття, що повинні виникати при цьому. Команди та розпорядження застосовуються для управління групою і процесом навчання. Урок плавання, як на суші, так і у воді проводяться під команду викладача. Команди та розпорядження подаються голосно, чітко і в наказовому тоні.

Наочні методи. Використання наочних методів допомагає створити у занятті конкретні уявлення про досліджуваний рух, що особливо важливо при навчанні спортивній техніці. Перегляд досліджуваного руху з одночасним відтворенням темпу або ритму створюють уявлення про форму і характер його відтворення. Поряд з образним поясненням наочне сприйняття допомагає зрозуміти сутність руху, що сприяє швидкому й міцному його освоєнні. Особливо велика роль наочного сприйняття при навчанні дітей. Сильно виражена схильність до наслідування, особливо у молодших школярів, робить наочність найбільш ефективною формою навчання рухам. До наочних методів ставляться показ вправ і техніки плавання, використання навчальних наочних посібників, кінограм і кіно - кольцовок, застосування жестикуляції.

Метод вправ. Цей метод характеризується багаторазовим виконанням руху в цілому і по частинах з урахуванням величини фізичного навантаження, яка регулюється шляхом зміни кількості виконуваних вправ в уроці, їх складності, кількості повторень, темпу виконання, тривалості відпочинку між вправами та ін.

Вивчення техніки плавання проводиться шляхом багаторазового виконання окремих її елементів, спрямованого на оволодіння способом плавання в цілому, тобто застосовуються два методи розучування - по частинах і в цілому. Всі вправи, які використовуються в процесі навчання плаванню, становлять єдину методичну систему, що передбачає послідовність вивчення окремих вправ, що підводять до освоєння техніки плавання в цілому.

Метод розучування по частинах. Розучування по частинах полегшує освоєння техніки плавання, зменшує кількість допускаються помилок, що в цілому скорочує терміни навчання та підвищує його якість. Освоєння окремих елементів техніки розширює руховий досвід, збагачуючи моторику занять. Основу методу розучування по частинах становить система підвідних вправ, послідовне вивчення яких веде в кінцевому підсумку до освоєння способу плавання в цілому. У процесі початкового навчання плаванню застосовується велика кількість підводних вправ, які за структурою схожі з рухами досліджуваного способу плавання. Як вже говорилося, в основі розробки цих вправ лежить «позитивний перенос» рухових навичок, який проявляється найбільш ефективно на початкових етапах навчання.

Широке використання цих вправ не тільки реалізує принцип доступності в практиці початкового навчання, але й поступово підводить учня до цілісного виконання рухової дії, зменшуючи при цьому кількість допускаються помилок. Розучування по частинах на початкових етапах навчання плаванню психологічно вмотивовано, так як освоєння найпростіших рухів приносить моральне задоволення, виховує впевненість у своїх силах, що особливо важливо на перших кроках навчання.

Метод розучування в цілому. Сюди входить плавання з повною координацією рухів, а також плавання за допомогою рухів ніг і рук з різними варіантами поєднання цих рухів. Цей метод застосовується на завершальних етапах освоєння техніки способу плавання після вивчення її елементів по частинах. Підкреслимо, що вдосконалення техніки плавання проводиться тільки шляхом цілісного виконання плавальних рухів. Спочатку цілісне розучування техніки плавання здійснюється в полегшених умовах: плавання впоперек басейну; пропливання коротких відрізків з затримкою дихання; пропливання коротких відрізків кролем з диханням через 2-3 гребка; плавання за допомогою рук кролем і видихами у воду з поплавцем між ногами і інші вправи. Потім у міру освоєння техніки чергують плавання в полегшених і в звичайних умовах, поступово переходячи на плавання з повною координацією рухів.

Змагальний і ігровий методи. У цих методів є багато спільного. Вони широко застосовуються при початковому навчанні плаванню для підвищення емоційності та динамічності занять. Загальним методичним правилом є обов'язкове попереднє розучування рухів або вправ, перш ніж вони стануть об'єктом змагання або гри. Однак між цими методами існує принципова відмінність: в 15 ігровому методі завжди є сюжетний зміст, тоді як у змагальному його немає.

Змагальний метод. Його відрізняють наступні ознаки:

1) досягнення перемоги в результаті граничної мобілізації своїх можливостей;

2) вміння показувати максимальний рівень фізичної і психічної підготовленості у боротьбі за першість.

Все це пред'являє високі вимоги до морально-вольовим якостям, сприяючи вихованню хвиль, наполегливості, самовладання вже на перших заняттях в басейні. Застосування змагального методу дає велику фізичне і психічне навантаження, ніж звичайний метод багаторазових повторень.

Ігровий метод. Для нього характерні:

1) емоційність і суперництво, притаманні в рамках правил гри;

2) варіативної застосування отриманих умінь і навичок у зв'язку з мінливими умовами гри;

3) вміння виявляти ініціативу і приймати самостійні рішення в ігрових ситуаціях;

4) комплексне вдосконалення фізичних і морально-вольових якостей: спритності, швидкості, сили, витривалості, швидкості орієнтування, а також винахідливості, сміливості, волі до перемоги та ін.

Гра допомагає вихованню почуття товариства, витримки, свідомої дисципліни, вміння підпорядковувати свої бажання інтересам колективу. Гра, як і змагання, підвищує емоційність занять плаванням, будучи гарним засобом перемикання з одноманітних, монотонних рухів, характерних для плавання. Тому змагальний і ігровий методи необхідно застосовувати з перших уроків плавання.

Також тренер надає допомогу у виконанні вправ, коли він і учень діють спільно. Така ситуація виникає при виконанні вправи, коли потрібно уточнити деталь техніки або виправити помилку учня. Для цього учень займається з допомогою педагога кілька разів відтворює рух, фіксує потрібне положення тіла або кінцівок, імітує вправу.

Таким чином, ми вважаємо що навчально-тренувальний процес проходив на високому рівні так як, успіх навчання визначається комплексним застосуванням системи трьох груп методів: словесних, наочних, практичних. У кожному конкретному випадку критерієм ефективності застосовуваних методів навчання є відповідність їх:

1) завдань навчання і специфіці навчального матеріалу;

2) віком та підготовленості учнів:

3) умов занять.

Таким чином, для вирішення поставлених завдань нами були використані адекватні і достатні (у кількісному відношенні) засоби і методи розвитку (рухових здібностей), схема організації та методи оцінки їх ефективності.



3. Результати дослідження та їх обговорення

3.1 Дослідження зниження захворюваності

В результаті опитування було виявлено що в результаті навчання дітей плаванню, захворюваність на ГРВІ знизилася на 30%.

Рис. 3. Показники зниження захворюваності у дітей, які займаються плаванням

Виходячи з показників цієї таблиці безумовно, необхідно відзначити, що плавання є ефективним засобом загартовування, підвищення стійкості до простудних захворювань і впливу низьких температур. До того ж, відбуваються зміни в крові підвищують захисні властивості її імунної системи, збільшуючи опірність інфекційним і простудним захворюванням.

Отже, в результаті занять плаванням на організм людини виявляється різнобічне позитивний вплив. У оздоровчих цілях плавання доступно і корисно практично всім віковим категоріям.



3.2 Визначення функціональних проб з дозованим фізичним навантаженням

У систематично займаються плаванням наголошується фізіологічне урежение пульсу до 60 і менш ударів в хвилину. При цьому серцевий м'яз працює могутньо і економно.

З наведеної табл. 1 видно що на першому етапі серцевий ритм повертався до вихідних показників на протязі 5-6 хвилин, що говорить про низьку підготовленості що займаються. Але в результаті підвищення фізичного навантаження, ЧСС стала знижуватися до вихідних даних вже на 3-4 хвилинах.

Таким чином, в результаті занять плаванням в серцево-судинній системі виро зошлі позитивні зміни (у вигляді посилення скоротливої ??здатності м'язової стінки судин і поліпшення роботи серця), які призвели до більш швидкого транспортування крові, насиченої киснем, до периферичних ділянок тіла і внутрішніх органів, що сприяє активізації загального обміну речовин.

Таблиця 1. Результати функціонально их проб с до зи зованою фізичним навантаженням

Віднов н овленіе		Вимірювання ЧСС в		Вимірювання ЧСС в
ЧСС за часом.		початку експери-		Наприкінці експери - мента.
		мента.
1 хвилина		120 уд / хв.		110 уд / хв.
2 хвилина		115 уд / хв.		95 уд / хв.
3 хвилина		110 уд / хв.		80 уд / хв.
4 хвилина		90 уд / хв.		70 уд / хв.
5 хвилина		85 уд / хв.
6 хвилина		70 уд / хв.

У результаті ми можемо сказати, що поліпшило фізична підготовленість що займаються і покращеного серцевого ритму, це свідчить про зміцнення серцево-судинної системи.

3.3 Динаміка зміни росту

Таблиця 2. Динаміка зміни росту у дівчат і хлопчиків

Хлопчики		Дівчатка
зростання за вересень 2009р(див.)	зростання за квітень 2010р.(див.)	зростання за вересень 2009р.(див.)	зростання за квітень 2010р.(див.)
123,6	127,5	123,4	127,4
122,5	133,1	120,0	132,7
124,0	135,0	123,1	135,3
120,2	136,5	122,7	138,4
122,9	134,5	121,3	127,6
123,1	128,9	120,9	128,0
120,0	128,5	123,5	131,7
124,6	134,3

Роблячи висновки з цих показників можна сказати: діти мають показники нижче середнього зросту, відповідно до фізіологічних показниками для даного віку, підвищили свої показники до середнього, це говорить про те, що плавання сприяє не тільки зміцненню здоров'я, а й підвищенню фізичних якостей організму дітей . Також з таблиці видно, що зростання дівчаток трохи більше хлопчиків, на контрольному вимірі. Так само в Ліянь на зростання робить і географічне середовище, клімат, спосіб життя. Регулярні заняття фізичними вправами і спортом сприяють посиленню росту, впливаючи на товщину і довжину кісток, і впливають на зростання організм у цілому в основному до 16-18 років у жінок і 18-20 років у чоловіків. Після 22 років збільшити зростання можна за рахунок виправлення дефектів постави (сутулість) усунення сколіозів та інших недоліків тіла.



3.4 Вимірювання маси тіла

Таблиця 3. Динаміка зміни маси тіла у хлопчиків

Травень	Вересень	Грудень	Квітень
2009рік	2009 рік	2009 рік	2010 рік
28,2	27,9	28,0	32,0
29,5	29,0	29,0	32,6
27,4	27,0	27,1	31,4
29,3	28,8	28,8	32,8
27,0	26,5	26,7	30,9
28,8	28,1	28,1	32,3
27,4	27,1	27,1	31,5
26,7	26,3	26,4	30,4

Таблиця 4. Динаміка зміни маси тіла у дівчаток

травень	вересень	грудень	квітень
2009 рік	2009 рік	2009 рік	2010 рік
25,4	25,0	25,0	30,0
26,5	26,1	26,2	30,6
27,4	27,0	27,1	31,4
26,3	25,8	25,8	31,7
28,0	27,5	27,7	31,9
25,8	25,1	25,1	29,3
26,4	26,0	26,1	30,5

У початковому періоді тренувань маса тіла знизилась, потім вона стабілізується, а надалі за рахунок приріста м'язової маси кількість виросла. Це говорить про те, що тренувальний процес був побудований правильно.

Всі вище перераховані дослідження дають нам говорити сповною упевненістю про те, що проведеня дослідження дозволило виявити особливості загартування і зміцнення організму, фізичного, нервово-психічного розвитку, емоційного та імунного статусу, у дітей які займаються плаванням.



Висновок

За визнанням фахівців всього світу, період від народження дитини до її вступу до школи є віком найбільш стрімкого фізичного і психічного розвитку людини, первісного формування якостей, необхідних протягом усього подальшого життя. Відмінною особливістю цього періоду є те, що саме в дошкільному віці забезпечується загальний розвиток, що служить основою для набуття в подальшому будь-яких спеціальних знань і навичок освоєння різних видів діяльності. У дошкільному віці дитина набуває основи особистої культури, її базис, відповідний духовним цінностям.

Пластичність і висока лабільність організму дошкільнят визначає їх високу чутливість до впливу факторів зовнішнього середовища. У числі факторів, які негативно позначаються на стані здоров'я, вказуються: погіршення умов навколишнього середовища, зниження рівня життя, стрес, гіподинамія та інші.

Методика навчання плаванню дітей дошкільного віку повинна спиратися на основні дидактичної вимоги педагогіки і мати виховуючий і розвиваючий характер. Загальнодидактичні принципи - свідомість, систематичність, наочність, доступність, міцність і приватні методичні положення теорії фізичного виховання - принцип зростання навантаження, повторності здійснюються при проведенні занять у відповідності з віковими особливостями дітей.

Обов'язково в роботі з дошкільнятами - індивідуальний підхід. Крихкість, несформованість дитячого організму вимагає ретельного обліку здібностей, схильностей, а головне - можливостей кожної дитини. Тільки при строгому обліку статі, віку, ступеня фізичного розвитку і здоров'я, схильності до простудних захворювань, звички до води і змін температурних умов, індивідуальних реакцій на фізичні навантаження можна знаходити найбільш вірні прийоми роботи під час навчання плаванню дітей.

Актуальними напрямками, істотно підвищують ефективність здоров'язбереження і здоров'яформуванія в ході фізичного виховання дітей у ранньому віці, є: модернізація проективних установок навчально-виховного процесу відповідно до онтогенетичними і статевими закономірностями розвитку дітей, реалізація у практиці технологій педагогічного контролю фізичної підготовленості, що враховують статево індивідуальні характеристики фізичного розвитку; виключення зі змісту фізичного виховання афізіологічних коштів; організація цілорічної рухової діяльності; корекція організаційних аспектів навчально-виховного процесу; адекватне проективним установкам медико-біологічне забезпечення фізичного виховання; підвищення рівня медико-біологічної професійної компетентності вчителів фізичної культури.

Встановлено актуальність формування пріоритетів у багаторічному циклі фізичної підготовки на основі врахування онтогенетичних особливостей розвитку дітей 7-10 років, що обумовлюють необхідність акцентованих педагогічних впливів з метою інтенсивного виховання витривалості, сили постуральних м'язів і координаційних здібностей учнів.

Стратегічною лінією багаторічного процесу здоров'язбереження і здоров'яформуваня молодших школярів у процесі фізичного виховання є забезпечення цілорічної рухової активності, що обумовлює нівелювання негативної тенденції зниження рівня фізичної підготовленості в канікулярні періоди.

Ефективною організаційно-технологічною основою забезпечення даної вимоги є розроблені і експериментально обгрунтовані програми цілорічної фізичної підготовки дітей 7-10 років, спадкоємність яких базується на основі єдності проективних, змістовних, процесуальних і контрольно-облікових блоків.

Адекватна індивідуальна оцінка рівня фізичної підготовленості учнів може бути реалізована тільки при наявності спеціальних градацій, які передбачають взаємозв'язок реєстрованих параметрів з довжиною і масою тіла, які у віковому діапазоні 7-10 років істотно змінюються, і які враховують антропометричні параметри школярів, ступінь надійності контрольних вправ і залежність підсумкової оцінки тестування від вихідного рівня розвитку фізичних якостей.