Розвиток туристично-рекреаційної галузі Закарпаття

Передумови формування на ринкових засадах рекреаційно-туристичного комплексу Закарпаття. Фізико-географічне положення, природно-рекреаційні ресурси, історико-культурні об'єкти області. Стратегічні напрями туризму і їх центри. Розробка перспективного туру.

Рубрика Спорт и туризм
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.12.2015
Размер файла 889,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Унікальне фізико-географічне положення області

2. Унікальні природно-рекреаційні ресурси області

2.1 Ресурси оздоровчо-лікувального туризму

3. Унікальні історико-культурні об'єкти області

4. Перспективні напрями туризм та їх центри

5. Перспективні тури територією області

6. Перспективні проекти інвестиційно-інноваційні проекти

7. Стратегічні проекти розвитку туризму області

8. Створення власного перспективного туру

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Закарпаття - це чудовий край з мальовничими ландшафтами, які приваблюють туристів не тільки з України, а й з усього світу. Це край з всесвітньо відомими мінеральними джерелами, край садівництва і виноградарства. Закарпаття - це край "зеленого золота" - лісів, садів і виноградників, край мальовничих гір і долин, багатих цілющими мінеральними джерелами. Своєрідна краса природи, м'який клімат, курорти й архітектурні пам'ятники, чудесні літні і зимові маршрути, зручні шляхи сполучення - усе це зробило область краєм масового туризму. Щорічно область відвідує багато іноземних туристів.

Закарпатська область має розвинуту промисловість, сільське і лісове господарство. Далеко за межами області відомі закарпатські вина, мінеральні води, продукція лісової і деревообробної промисловості, художні вироби з дерева та інше. Закарпатська область розташована на південно-західних відрогах зелених Карпат, у границі з чотирма країнами (Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина), вона є тут воротами нашої держави. Через її територію здійснюються важливі транспортні зв'язки України з багатьма європейськими державами. Через гірські перевали Ужоцький, Веречанський, Воловецький(Бескидський), Торунський та Яблуницький(Ясінянський) Закарпатська область сполучена залізницями та шосейними дорогами з іншими областями України. Чотири п'ятих Закарпаття займають гори. Клімат області помірно-континентальний, пом'якшений близькістю Атлантичного океану. Майже половина Закарпаття вкрита лісами, які є багатством краю. Над поясом лісів розташовані полонини - субальпійські і альпійські луки. Багатий і різноманітний рослинний і тваринний світ області.

Цікава і історія Закарпаття. Закарпатська область з її лісистими горами і швидкими ріками, з потопаючими в садах і виноградниках, обновленими містами і селами, історичними пам'ятниками, курортами і будинками відпочинку є одним із найкрасивіших куточків України. Це одне з небагатьох унікальних місць, які цікаві для туристів у всі сезони. Взимку Закарпаття приваблює своїми чудовими гірськолижними курортами, термальними водами, зимовими базами відпочинку, а в інші сезони - своїми зеленими лісами, чистим повітрям, мінеральними джерелами, надзвичайно величною красою Карпатських гір, полонин і привітністю закарпатських людей.

Сьогодні туристично-рекреаційна галузь є пріоритетним напрямком розвитку економіки області. Мальовничі ландшафти, природні об'єкти (озеро Синевир, солоні озера та інші), багаті культурні, історичні, етнічні традиції, широка мережа туристично-рекреаційних та санаторно-лікувальних закладів дають можливість розвивати різні види туристичної діяльності. Зростає зацікавленість іноземних туристів у відвідинах регіону.

Закарпаття має унікальні передумови формування на ринкових засадах рекреаційно-туристичного комплексу, а саме:

- географічні - вигідне географічне положення створює їй певні переваги для прискореної інтеграції в європейські структури, єдина область України, яка межує з чотирма центральноєвропейськими державами;

- історичні - своєрідність краю, де збереглась висока культура господарювання, традиції і навики місцевого населення, що у поєднанні з близькістю країн Західної Європи створює передумови для швидкої адаптації населення до ринкових умов господарювання;

- транспортні - розвинута мережа автомобільних доріг та залізниць з врахуванням зручного географічного положення може принести реальну вигоду області;

- природні - наявність унікальних природних ресурсів: мінеральних вод, лісів, значних запасів підземних і поверхневих вод, інших корисних копалин індустріального значення, ландшафтно-кліматичних зон (на Закарпатті знаходиться найбільша вершина Українських Карпат - гора Говерла (2061); бере свій початок одна з найбільших річок Європи - Тиса; єдина в Україні Долина нарцисів - поблизу м. Хуст; високогірне озеро Синевир, розташоване на висоті 989 м;);

- рекреаційні - область володіє потужним природним потенціалом для санаторно-курортного лікування та оздоровлення людей, який може перетворити рекреаційну сферу в одну з провідних галузей економіки області;

- екологічні - порівняно низький рівень забруднення довкілля та виняткова екологічна роль Карпат на континенті сприяють позитивному іміджу області.

1. Унікальніть фізико-географічного положення області

Площа сучасної Закарпатської області складає 12,8 тис.кв.км або 2,1% від загальної площі України. Це - передостаннє місце серед областей країни. Область розташована між 47°53'43" і 49°05'54" північної широти та 22°48'29" і 24°37'38" східної довготи. Крайні точки області розташовані:

- північна - в хребті Східні Бескиди на кордоні з Польщею за 7 км на північ від с. Стужиця Великоберезнянського району;

- південна - вершина в Рахівських горах на кордоні з Румунією за 6 км на південний схід від с. Ділове Рахівського району;

- західна - на кордоні зі Словаччиною за 1,5 км на захід від с. Соломонове Ужгородського району;

- східна - в Чорногірському масиві (гора Піп Іван) на межі з Івано-Франківщиною за 12 км на схід від с. Луги Рахівського району.

Відстань від західної точки області до східної сягає 190 км по прямій, протяжність з півночі на південь змінюється від 100 км (по меридіану м. Мукачеве) до 50 км (по меридіану м. Рахів).

Географічний центр області знаходиться біля гори Кук, що в Толяному хребті, на межі Іршавського та Міжгірського районів.

Географічне положення Закарпаття характеризується такими рисами:

1. Область знаходиться на периферії (крайньому заході) України і дуже віддалена від столиці (відстань з Ужгорода залізницею приблизно 900 км), промислових районів Придніпров'я, Харкова і Донбасу, чорноморських портів.

2. Область займає центральне положення на Європейському субконтиненті: за однією з версій біля с. Ділове Рахівського району міститься географічний центр Європи.

3. Закарпаття - єдина область України, яка розташована за головними Карпатськими хребтами. Це підсилює її транспортну віддаленість від решти території країни, зв'язок з якою можливий лише через перевали. Найбільше значення серед них мають Ужоцький (абсолютна висота 889 м), Верецький або Ворітський (839 м), Воловецький або Бескидський (1014 м), Торунський (930 м) разом з Вишківським (941 м) та Яблуницький або Татарський (931м).

Якщо природні умови останньої (рельєф, клімат, грунтово-рослинний покрив тощо) майже всюди сприятливі для господарського і сельбищного освоєння людиною, то в Карпатах найкращі умови для цього мають міжгірні улоговини, долини рік, пологі схили і частково низькогір'я.

5. Закарпаття має оригінальне сусідське положення. Воно межує лише із Львівською (на відтинку 85 км) та Івано-Франківською (180 км) областями, причому виключно по гірських хребтах. У той же час його сусідами є чотири держави - Польща (33 км), Словаччина (98 км), Угорщина (135 км) та Румунія (190 км), що є унікальним явищем серед усіх прикордонних областей України. Державний кордон іде як по гірських хребтах, так і рівнинній території, на значному протязі - по р.Тиса та її притоках.

Відстані по авто- і залізничних шляхах від Ужгорода до столиць дев'яти лиць дев'яти європейських країн коротші за аналогічні відстані до Києва.

6. Область розташована на стику української, угорської і румунської етнічних територій, які становлять відповідно 89%, 10,5% і 0,5% від її площі.

7. Закарпаття лежить на найкоротших шляхах, що сполучають Україну і країни колишнього СРСР (насамперед Росію) з рядом країн Центральної і Південно-Східної (а далі й Західної та Південної) Європи. Від карпатських перевалів до державного кордону область перетинають 3 залізниці (в т.ч. 2 електрифіковані), 4 автодороги, нафтопровід "Дружба", газопроводи "Братерство", "Союз", "Західний Сибір - Західна Європа", продуктопровід Калуш - Тісауйварош, лінії електропередач енергосистеми "Мир", ЛЕП "Вінниця - Альбертірша", якими здійснюються міжнародні зв'язки. Залізниця і автодорога поздовжнього напрямку Кошіце - Чоп - Хуст - Сігету-Мармацієй з'єднують Словаччину з Румунією і частково використовуються в міжнародних транзитних перевезеннях.

Вигоди географічного положення (насамперед прикордонного і транспортного) разом із значними природними і трудовими ресурсами в умовах переходу економіки України до ринкового відкритого типу можуть заохотити надходження в область іноземного капіталу, сприяти формуванню вільних економічних зон.

Закарпатська область поділяється на 13 адміністративних районів. Площа середнього (за розмірами території) району становить близько 1 тис.кв.км; такими є Мукачівський і Хустський райони. Найбільшу площу мають Рахівський і Тячівський, найменшу - Перечинський і Воловецький райони.

Найнижчою ланкою адміністративно-територіального устрою є території, підпорядковані місцевим Радам народних депутатів. Станом на 1 січня 2004 р. в області існувало 10 міських, 22 селищні і 285 сільських Рад; останні об'єднували 576 сільських поселень. Більшість місцевих Рад мали в своєму складі по одному поселенню. 2 міста (Ужгород і Мукачеве) мають обласне підпорядкування, решта - районне.

2. Унікальні природно-рекреаційні ресурси області

За характером рельєфу територія області поділяється на дві частини: гірську (Українські Карпати) і рівнинну(Закарпатська низовина). На гори припадає близько 4/5 території. Гірські хребти Карпат витягнуті з північного заходу на південний схід. Закарпатська низовина має висоти 105-120 м з незначним похилом від гір до р. Тиси. Найвища вершина області та загалом країни - гора Говерла (2 061 м).

Клімат Закарпаття є помірно континентальним з достатнім і надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і мякою зимою. Зазначимо, що клімат Закарпаття в Українських Карпатах є найсприятливіший за кількістю комфортних днів для активного відпочинку.

Національний природний парк «Зачарований край»

Розташовується на території Іршавського району. Парк заснований у 2009 році, є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення і входить до складу природно-заповідного фонду України, оперативне управління здійснює Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства. Парк створено з метою збереження, відтворення та ефективного використання типових та унікальних природних комплексів Східних Карпат, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.

Загальна площа 6101 гектарів, у тому числі 5649 гектарів земель державного підприємства «Загатянське лісове господарство», що вилучаються в установленому порядку і надаються йому у постійне користування, та 452 гектари земель філії №1 «Іршавський лісгосп» державного підприємства «Агроспецсервіс», що включаються до складу парку без вилучення.

Карпатський державний заповідник

Територію Карпатського заповідника складають три розрізнені масиви, на висоті від 200 до 2061 м над рівнем моря. Найбільший з них - Угольсько-Широколужанський, розташований у центральній частині Українських Карпат, на південних схилах Полонинського хребта. Тут зосереджений найбільший у Європі масив букових пралісів. Чорногірський масив займає південний схил Чорногірського хребта. В ньому виділяються лісовий, субальпійський і альпійський висотні пояси. Третій масив - Хустський, або Долина нарцисів, де у великій кількості в природних умовах росте ця квітка поруч з іншими рідкісними рослинами: орхідеями, ірисами сибірськими та ін.

Заповідний масив «Долина нарцисів»

“Долина нарцисiв” - унiкальний ботанiчний об'єкт, в якому охороняється найбiльший в Середнiй Европi осередок нарцису вузьколистого. Цей середньоевропейський високогiрний вид поширений в Альпах, на Балканах i в Карпатах на висотах 1100-2060 м. Популяцiя в цьому рiвнинному локалiтетi збереглася з пiсляльодовикового перiоду i має релiктовий характер.

В “Долинi нарцисiв” зростає понад 400 видiв рослин, серед яких такi рiдкicнi.

Ботанічний заказник «Чорна гора»

Розташований у Вулканнічних Карпатах на площі 747 га на одній з найбільш цікавих у флористичному та фітоценотичному відношеннях вершин Гутинського хребта - Чорній горі. Заказник знаходиться у теплій кліматичній зоні. За даними метеостанції у м. Берегове середньорічна температура тут дорівнює 9,9 градусів, середня температура січня - мінус 3 градуси, липня - 21,1 градуси. Річна кількість опадів 780 мм.

Геологічну основу утворюють андезити, ліпарити, туфи, які місцями виходять на поверхню у вигляді стрімчакових скель. На цих вулканічних породах сформувалися буроземні грунти різної потужності.

Одним з 5 об'єктів в Україні,які входять до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО є букові праліси Карпат.

Букові праліси Карпат - це транснаціональний серійний природний об'єкт, що складається з десяти окремих масивів, які розташовані вздовж осі завдовжки 185 км від Рахівських гір та Чорногірського хребта в Україні на захід Полонинським хребтом до гір Буковські Верхи та Вігорлат у Словаччині.

Українсько-словацький об'єкт «Букові праліси Карпат» займає площу 77971,6 га, з яких 29278,9 га складають заповідне ядро, а 48692,7 га - буферну зону. Понад 70 відсотків території об'єкта знаходяться в Україні.

Цей об'єкт на світовому рівні становить надзвичайну цінність як взірець недоторканих природних комплексів помірних лісів та репрезентує найзавершеніші й найповніші екологічні моделі, де відображено процеси, що відбуваються в чистих та мішаних лісостанах за різноманітних природно-кліматичних умов.

Лише тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового та ряду інших видів з його ареалу. «Букові праліси Карпат» є надзвичайно важливим об'єктом для розуміння повної картини історії та еволюції роду бука, який завдяки своїй поширеності у північній півкулі є глобально важливим. Бук є однією із найважливіших складових помірних широколистяних лісів, які колись займали 40 відсотків території Європи.

В порівнянні з іншими лісовими об'єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, букові праліси Карпат вирізняються специфічною флорою та фауною (особливо троглобіонтних видів), які додають екологічної комплексності та завершеності цим екосистемам.

Печери Малої та Великої Угольки

У південній частині Угольського заповідного масиву, в межах стрімчакового середньогір'я, пролягає Мармороська тектонічна зона, складена малопотужними вапняково-мергелистими та терегенно-карбонатними відкладами юрського віку. Характерні для рельєфу цієї місцевості екзотичні вапнякові скелі заввишки до 70 м.ходи до цих печер знаходяться досить високо (100-300 м) над рівнем долини. Вони іноді настільки заросли чагарником, що знайти їх важко. Більшість печер сильно змиті і до кінця непрохідні. Цілком ймовірно, що вони являють собою залишки стародавніх шляхів стікання підземних вод, які залишилися після утворення долин Великої та Малої Угольки. На користь цього говорить і те, що входи до цих печер знаходяться на різному рівні по відношенню до дна долин, а округлість їх зводів свідчить про проходження тут в минулому напорно-сифонної циркуляції підземних вод.

Виходячи з цього, можна зробити припущення, що печери, які знаходяться у верхній частині вододільного хребта, більш стародавні, ніж ті, що розташовані нижче.

Водоспад Шипіт. У Міжгірському районі, біля села Пилипець, з 15-метрової висоти падає ще одне природне диво - найбільший в Закарпатській області водоспад Шипіт. На це диво природи приїздять подивитися численні туристи з усього світу.

Найкрасивіший водоспад Шипіт навесні: завдяки талим водам він стає буйним і неприборканим, несамовито спадає каскадами по скельних уступах.

Водоспад Скакало - невеликий водоспад із незвичайною назвою розташований у мальовничому місці. Назву отримав через воду, що падає з каменя на камінь.

Трумфанець (Трофанець) -- водоспад в Українських Карпатах. Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення. Труфанець - найвищий природний водоспад Закарпаття. Розташований у траси Ясиня-Рахів, у 2 км від повороту на Драгобрат.

Труфанець - найвищий природний водоспад Закарпаття. Розташований у траси Ясиня-Рахів, у 2 км від повороту на Драгобрат.

Потік бере початок у субальпійському поясі на висоті 1720 м у підніжжя гори Близниця. Довжина потоку - 2830 м. У лісовому поясі він частково (230 м) протікає під землею. Висота водоспаду 36 м. Утворює кілька каскадів.

Один із наймальовничіших водоспадів каскадного типу в Українських Карпатах, що має естетичне і рекреаційно-туристичне значення. Є гідрологічною пам'яткою природи.

Знаходиться на потоці Труфанець - правому припливі р. Чорна Тиса, на південно-східних схилах Свидовецького хребта. Утворений на місці виходу на поверхню стійких до руйнування піщаників.

Один із наймальовничіших водоспадів каскадного типу в Українських Карпатах, що має естетичне і рекреаційно-туристичне значення.

Є гідрологічною пам'яткою природи.

Синевир - найбільше озеро Українських Карпат, розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря. Входить у склад Національного природного парку "Синевир". Знаходиться у Міжгірському районі.

Озеро Синевир вважається найцікавішим об'єктом НПП і є однією з візитних карток Українських Карпат. Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря, має середню площу 4-5 гектарів, його середня глибина становить 8-10 м, максимальна - 22 м. Через висоту над рівнем моря і порівняну глибоководність, навіть у найтепліші дні прогріваються лише верхні 1-2 метри озера.

Озеро утворилося в результаті потужного зсуву, викликаного землетрусом, близько 10 тисяч років тому. На висоті 989 м гірські кам'янисті породи виросли на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків. У прозорій воді озера добре почуваються форель озерна, райдужна та струмкова.

Краєвиди відзначаються надзвичайною мальовничістю й величністю. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких становить 140-160 років, спадають прямо до водної поверхні. Посередині озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею всього кілька метрів. Звідси і народна назва озера - Морське око.

2.1 Ресурси оздоровчо-лікувального туризму

Надзвичайно багате Закарпаття на лікувальні мінеральні води. Всього враховано близько 400 виходів на поверхню (природні джерела та свердловини) мінеральних вод різного хімічного складу. Практично є всі відомі бальнеологічні групи вод за винятком радонових. Загальний дебіт мінеральних вод Закарпаття складає не менше половини запасів всього Карпатського регіону України.

Тобто, мінеральних вод в Закарпатті не менше, ніж у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях разом. В області є майже всі найвідоміші мінеральні води: гідрокарбонатні натрієві, хлоридно-гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні, кальцієво-магнієві, сульфатні, мишяковисті, кремнієві. Вони є основним бальнеологічним ресурсом Закарпаття. За відомими аналогами в області маємо 4 родовища типу Єсентукі, 3 родовища типу Боржомі і 3 родовища типу Арзні. Окрім цього в області є унікальні мінеральні води, які не мають аналогів, наприклад Кельчинська, Сойминська, Поляно-Квасівська та інші.

Основних родовищ мінеральних вод в Закарпатській області налічується 62, з яких у Кадастрі мінвод України представлено 39 із 207 в цілому по Україні. Налічується в області понад 360 джерел мінеральної води 30 типів різних за хімічним складом і лікувальними властивостями. Їх загальний добовий дебіт близько 10 тис. м3, з яких у теперішній час використовується близько 15 відсотків.

До державного стандарту України “Води мінеральні питні” внесено 19 типів мінвод Закарпаття. В області є майже всі найвідоміші мінеральні води: гідрокарбонатні натрієві, хлоридно-гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні, кальцієво- магнієві, сульфатні, миш'яковисті, кремнієві. Вони є основним бальнеологічним ресурсом Закарпаття.

Найбільшою цінністю є вуглекислі гідрокарбонатні та гідрокарбонатно-хлоридні натрієві мінеральні води. Є близько 30 родовищ мінеральних вод, фізико-хімічні, лікувальні властивості та дебети котрих достатньо вивчені, визнані перспективними для курортного будівництва. На базі цих родовищ одночасно можна б оздоровлювати 20-30 тис. чол. На жаль, потенціал використовується недостатньо. В області є лише сім невеликих санаторіїв, які належать Закарпатському відділенню ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» («Сонячне Закарпаття», «Поляна», «Квітка полонини» в Свалявському районі, «Карпати», «Синяк» - в Мукачівському, «Шаян» - в Хустському та «Верховина» в Міжгірському), три відомчі санаторії («Перлина Карпат», Кооператор», «Гірська Тиса») та близько 30 санаторіїв-профілакторіїв. Недостатньо використовується й туристичний потенціал області. Необхідно відзначити, що останні три-чотири роки на території Поляни ведеться інтенсивне будівництво, особливо в «Сонячному Закарпатті» та навколо нього. Було б добре, якби скоріше освоювалися й інші родовища цілющих мінеральних вод. Бажаючих оздоровлюватися на бальнеологічних курортах з кожним роком стає все більше. І це дає підстави для оптимістичних прогнозів.

Мало хто знає, що в Солотвино є дивні солоні озера, що дуже сприятливо впливають на шкіру людини, а бруд по своїх лікувальних властивостях не поступається бруду Мертвого моря. Вода в озері в кілька разів солоніше морської води. Концентрація солі близько 200 грам на літр. У цьому можна переконатися, вийшовши з води і постоявши на сонці 5 хвилин - на шкірі почне кристалізуватися сіль і з'являться маленькі крупинки. Вода в озері дуже тепла - 25-27 градусів. Води озера допомагають вилікувати захворювання опорно-рухового апарату, переломи кісток, радикуліт, псоріаз і інші.

Поляна - бальнеологічний курорт, на котрому функціонують два санаторії - «Сонячне Закарпаття» та «Поляна». Перший з них упродовж десятків років був базовим гастроентерологічним санаторієм для об'єднання «Закарпаткурорт». Щодо «Поляни», то це найстаріший із діючих санаторіїв області, вік якого перевищує 130 років.

Санаторії спеціалізовані для лікування хворих з хронічними захворюваннями органів травлення. Формально перелік захворювань такий же, як і для інших гастроентерологічних оздоровниць, але є деякі особливості. В офіційному переліку захворювань вказано, що приймаються хворі поза фазою загострення. У «Сонячному Закарпатті» та в «Поляні» без застосування медикаментів ефективно лікуються хворі на виразкову хворобу шлунку, дванадцятипалої кишки, ерозивні гастрити (дуоденіти) при наявності виразок, ерозій, якщо відсутні виразний больовий синдром і ускладнення, що вимагають хірургічного втручання.

Курорт Шаян знаходиться в прекрасному куточку Закарпаття, на відстані 15 км від залізничної станції Хуст, 60 км. - від міста Мукачево. Цілющі джерела Мармароша були відомі з давніх часів. А в 1952 році був відкритий будинок відпочинку, а в 1957 р. - санаторій «Шаян». Зараз це одна з кращих здравниць України. На території курорту працює безліч кафе, барів, ресторанів. Організовуються екскурсії по цікавих місцях Закарпаття: історичним пам'ятникам, замкам, форельним господарствам.

Основний лікувальний фактор - вуглекисла холодно маломінералізована кремниста гідрокарбонатно-натрієва мінеральна вода "Шаянська" за загальним вмістом гідрокарбонатів наближається до мінеральних вод "Боржомі", "Єсентуки", та "Віші-Селестон" (Франція), однак належить до Диліжанського типу через наявність у її складі метакремнієвої кислоти.

Покази до лікування: хронічний гастрит з секреторною недостатністю у фазі ремісії і нестійкої ремісії; виразкова хвороба шлунку і дванадцятиперстої кишки у фазі ремісії і нестійкої ремісії; постгастрорезекційний синдром у стадії компенсації і субкомпенсації; функціональні розлади кишечника; хронічний ентерит і ентероколіт у фазі ремісії і нестійкої ремісії; хронічний коліт у фазі ремісії; дискінезія жовчних шляхів; хронічний холецистит (бактеріальний ) у фазі загострення; калькульозний холецистит при больових приступах жовчної кольки; хронічний персистируючий гепатит; стан після перенесеного вірусного гепатиту, цукровий діабет інсулінозалежний, сечокислі діатези, хронічні захворювання сечовивідних шляхів, хронічні інтоксикації.

Драгобрат (Рахівський район) - гірськолижний курорт, який вважають найвищим на Україні (до 1700 м). Має розвинену інфраструктуру, бугельний 1000 м витяг, кілька 500 та 300 м бугельних витягів. Курорт придатний, як і для початківців, так і для профі. На цьому курорті природно сніг лежить найдовше (до квітня).

Основні витяги курорту Драгобрат розташовані на схилах гори Стіг, бугельні, довжиною біля 1000 м. Окрім цього є ще кілька коротких, гачкових, але у багатосніжні зими їх часто засипає снігом. Бугельні витяги розташовані зліва і по центру майже плоского безлісого схилу і закінчуються за 500 м до вершини г. Стіг.

Кваси - низькогірний курорт, 560 м над рівнем моря, в долині ріки Чорна Тиса, 15 км від районного центру м. Рахів. Перша письмова згадка про село Кваси датується 1684 роком. Назва села походить від слова "квасна вода", так на Гуцульщині називають мінеральну воду. У селі і справді є мінеральні джерела, вода з яких належить до типу "Арзні" і "Єсентуки". Першу водолікарню "Буркут" (інша назва мінеральної води гуцульською говіркою) було збудовано у середині ХІХ ст. У Квасах знаходиться санаторій "Гірська тиса", відомий своєю лікувальною базою.

Також є курорти Воловець, Подобовець та Пилипець, які приваблюють любителів гірськолижного спорту та сноуборду зручними трасами, м'яким кліматом. Загалом в області налічується 19 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням (у них налічується 3,9 тис. ліжок), 7 санаторіїв та профілакторіїв (0,4 тис місць), 35 баз та інших закладів відпочинку (місць - 2,2 тис), 557 дитячих оздоровчих таборів (6,1 тис місць).

3. Унікальні історико-культурні об'єкти області

У Закарпатській області хранителями історичного і культурного спадку є 14 музеїв, серед яких: Закарпатський краєзнавчий музей, який розташований у головному корпусі Ужгородського замку; Закарпатський музей народної архітектури та побуту, створений, як перший в Україні музей під відкритим небом; Закарпатський обласний художній музей ім. Й.Бокшая; Мукачівський історичний музей, розташований у замку «Паланок»; Хустський краєзнавчий музей; Музей «Берегівщини»; Виноградівський районний історичний музей; Великобичківський історико-краєзнавчий музей; Свалявський районний історичний музей; Мукачівська міська картинна галерея; Тячівський приватний музей «Сріберна земля» ім. В.Тегзи; Історичний музей солекопалень смт.Солотвино; Краєзнавчий музей Тернівської сільської ради; Народний історико-краєзнавчий музей ім.С.Вайди.

На початок 2012 року у музеях області налічувалося 190,2 тис. експонатів основного та 14,9 тис. - науково-допоміжного фонду. Не дивлячись на недостатнє фінансування музеї знаходять можливість поповнювати свої фонди. У 2011 році надійшло 5,7 тис. предметів основного фонду. Кожний десятий експонат основного фонду потребує реставрації. Реставровано протягом року лише 862 експонати основного фонду. На кінець 2012р. персонал музеїв склав 237 працівників, з них 84 - наукові співробітники та екскурсоводи.

Протягом року музеї відвідали 421,6 тис. осіб, що на 7,5% більше, ніж у 2011р. Із загальної кількості відвідувачів більше третини - школярі та студенти.

Унікальна скарбниця пам'яток народної архітектури Закарпаття коріннями своїми сягає у давньослов'янську і староукраїнську культурну основу.

В області знаходяться 523 пам'ятки історії, 494 - археології, 302 - містобудування та архітектури, 175 - ландшафтні, 93 - монументального мистецтва, 41 - садово-паркового мистецтва, 9 - науки і техніки.

На початок 2012 року 159 пам'яток культурної спадщини потребували проведення ремонтно-реставраційних робіт і лише на 8 з них заплановано проведення таких робіт, на які з місцевого бюджету протягом минулого року асигновано 591,0 тис.грн., що на третину менше, ніж у 2011 році. Протягом 2012 року розпочато ремонтно-реставраційні роботи на 5 пам'ятках культурної спадщини, завершено роботи - на одній.

Горянська ротонда - одна з найстаріших архітектурних пам'яток України загальноєвропейського значення. Розташована на останньому пагорбі Карпат,на околиці Ужгорода. Походження та вік ротонди невизначені до сьогодні. Найбільш ймовірним часом побудови ротонди вважають к. ХІІ-ХІІІ ст. Пам'ятка являє собою церкву, вівтарна частина якої є найбільш давньою і була первісно ротондою.

Ротонда збудована в романському стилі, секстаконхова, складена з цегли, близької до давньоруської плінфи, на вапняково-піщаному розчині з вкрапленнями цемянки. Перекрита куполом на шестикутному барабані, декорованим у верхній частині поребриком. У східній конхі збереглося вікно первісної вузької форми (замуроване). Всередині стіни ротонди розписані фресками XIV-XV ст. у італійській проторенесансній манері і, можливо, ще більш раннього часу.

Прибудована до ротонди готична нава прямокутна в плані. На її східній стіні знаходяться розписи XV ст., виконані в манері тирольської та чеської шкіл живопису. Являє собою найдавнішу культову споруду Закарпаття, надзвичайно цінну в архітектурному та мистецькому плані.

Ужгородська синагога - відкрита у 1910 році,була побудована передовими Австро-Угорськими архітекторами Людвігом Ферстером та Фрідєсом Феслом у пишномовному романтичному стилі, що сміливо поєднує візантійські та марокканські елементи. Після закінчення Другої світової війни у приміщенні розташувалася місцева філармонія (сьогодні - Закарпатська обласна філармонія) та народний хор, слугуючи місту міським концертним залом, що славився чудовою акустикою. Усю єврейську символіку було усунуто. За часів незалежності синагогу реставрували, завдяки чому встановився її оригінальний вигляд.

Палац Перені - колишній палац і парк барона Перені. Розташований у південно-східній частині міста Виноградова. Вважається одним з найстаріших на Закарпатті споруд такого типу. Будівля досить велика, масивна, прямокутна, двоповерхова. Наріжні чотирикутні вежі мають радше архітектурно-декоративне призначення, ніж оборонне. Численні реставрації та перебудови надали палацові барочного вигляду, так що тепер ніхто не може сказати, як він виглядав на початках. На фасадній стороні розміщений стильний портал, над ним,на високому фронті,- герб баронів Перені. Дах піднесений, барочний, покритий ґонтом. Стіни палацу товсті, масивні, кімнати порівняно низькі, перекриття склепінчаста. Під будовою просторі склепінчасті підвальні приміщення. Палац розташований серед стародавнього парку, в якому багато красивих і рідкісних дерев. На підході до палацу стоять одноповерхові флігелі.

Мукачівська ратуша - триповерхова адміністративна будівля у місті Мукачеве. Збудована на початку XX сторіччя (1904 р.), у стилі сецесії з елементами неоготики. Ратуша стоїть у самому центрі міста, на площі Миру та на початку вулиці Пушкіна.

Споруда зведена за проектом і під керівництвом будапештського архітектора Яноша Бабули-молодшого (деякі джерела твердять, що архітектором був Полгар). Архітектор надав ратуші риси стародавньої середньовічної архітектури. Це зокрема стосується ратушної вежі - квадратної в плані, що стоїть на могутніх опорах у формі стрілчастих арок. Вежа примикає до виступаючої частини будівлі з маленькими шпилястими баштами-еркерами по кутах. Вікна першого поверху також мають вигляд великих стрілчастих арок. Стіна фасаду розчленована пілястрами і завершується плавною хвилястою лінією невисокого аттіка.

На ратушній вежі - годинник-куранти. Згідно з архівними даними, його виготовив Йосип Шовінський. Механізм курантів зі сталі, а підшипники з бронзи. Годинник встановили наприкінці 1904 року, на той час він входив до числа пятірки найкращих баштових годинників у Європі. Головний механізм годинника розміщений у невеликій овальній кімнаті башти. У скляному ящику працює система шестерень і важелів, сполучених туго натягнутими тросами з двома дзвонами. Через кожні 15 хвилин по меншому дзвону ударяє молот, відбиваючи чверті години. Удари по великому дзвону сповіщають про цілу годину. закарпаття туристичний рекреаційний історичний

Мукачівська ратуша створює враження солідності й урочистості, як і належить резиденції міської адміністрації, котра містилась у цьому будинку за всякої влади.

Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий монастир

Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий монастир на Чернечій горі є визначною та однією з найвідоміших і найцікавіших пам'яток храмової архітектури Мукачева. Мукачевський монастир бере свій початок в XI столітті від нащадків великого князя Ярослава Мудрого, тобто від його дочки Анастасії і її чоловіка угорського короля Андрія I. За переказами, з королем з Києва приїхали ченці Києво-Печерського монастиря, які і заклали Мукачевську обитель.

Верецький перевал (Ворітський, перевал Руські Ворота) знаходиться на вододілі річок Стрия та Латориці (Воловець). Перевал має висоту 840 м над рівнем моря. Верецький перевал має давню історію.

З історичних джерел відомо, що у 888 р. візантійський імператор Лев VI Мудрий запросив угорців взяти участь у боротьбі проти болгар, дозволивши їм переселитися з Уралу та Поволжя до Дакії. Вже у 894-896 рр. основна маса мадярських племен на чолі з Арпадом під тиском печенігів зі сходу перейшла Карпати й завдала поразки болгарам та осіла на Середньодунайській низовині. Рух угорців через Верецький перевал підтверджують археологічні дослідження угорських поховань у селі Крилос неподалік Галича та місті Берегово на Закарпатті.

Навесні 1241 р. монголо-татарське військо на чолі з ханом Батиєм прорвалося через Руські Ворота, подолали укріплені засіки та рушили до Нижніх Воріт. В околицях селища воєвода Діонісій на чолі невеличкого русинського війська зробив невдалу спробу зупинити рух завойовників на Закарпаття.

4. Перспективні напрями туризм та їх центри

Одним з найперспективніших видів туризму в Закарпатті є транзитний туризм, для якого створено придорожній сервіс автомобільних трас, розвинена мережа мотелів, бістро, умови для пізнавального автотуризму вздовж основних транспортних магістралей, а також туристична інфраструктура за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей.

Не менш важливим є і специфічний прикордонний туризм (сусідський туризм). Особливостями прикордонного туризму є проведення на прикордонних нейтральних територіях Днів добросусідства, Днів регіону, Днів національного примирення, які сприяють зміцненню напрацьованих зв'язків. Новим напрямом став в краї регіональний туризм (туризм усім регіоном), тобто подорожі всіма восьма країнами Карпат.

Більшість туристів до Закарпаття обирають короткостроковий туризм, це можуть бути виїзди зі всією сім'єю, з компанією друзів або колег по роботі, чи до прикладу, романтична втеча з коханою людиною, стати свідком яскравої події, фестивалю або просто побродити по місту, насолоджуючись новими видами і повною бездіяльністю. Багато хто обирає і закарпатський вікенд-туризм (туризм вихідного дня), коли тривалість подорожі не перевищує 3-х діб і припадає на офіційні державні свята чи календарні вихідні дні, а особливо перебірливі подорожуючі купують послугу - нічний туризм, що дозволяє оцінити іншу унікальну, непередавану атмосферу, адже закарпатські міста скидають з себе денну метушню і перетворюються, на освітлені міріадами вогнів будинки, вулиці, храми, а ще нічні відвідування замків та палаців Ужгородщини та Мукачівщини.

В туризмі прийнято розрізняти чотири сезони туристичної активності:

· Сезон пік - період, найбільш сприятливий для організації рекреаційної діяльності людей, що характеризується максимальною щільністю туристів і найбільш комфортними умовами для рекреації. В Закарпатті це період різдвяно-новорічних свят взимку та цвітіння сакур навесні.

· Сезон високий - період найбільшої ділової активності на туристичному ринку, час дії найбільш високих тарифів на туристський продукт і послуги. В Закарпатті це січень для гірськолижних зон та липень-серпень для бальнеологічних закладів.

· Сезон низький - сезон зниження ділової активності на туристичному ринку, для якого характерні найнижчі ціни на туристський продукт і послуги. В Закарпатті це квітень та вересень.

· Сезон «мертвий» - період, максимально несприятливий для організації рекреаційної діяльності (наприклад, дискомфортні погодні умови). В Закарпатті це березень та листопад.

Щодо літнього туризму (зелений туризм) то найпопулярнішими місцевостями для літнього відпочинку в краї визнано, прирічкові та приозерні зони: Дідово, Теребля, урочище Воєводино, Андріївка, пляжні зони на Тисі, Ужі, Латориці та Боржаві, Колочава. За показниками кількості сонячних днів (біля 2000 год. у рік на рівнині і низькогірській частині та 1600 год. - в середньогірській) Закарпатська область поступається тільки південним областям України.

Зимовий туризм (білий туризм) найпопулярніший під час різдвяних і новорічних канікул, зокрема найвідвідуваніші зони це Драгобрат, Красія, Пилипець, Подобовець, Синяк. Найбільш сприятливими територіями для зимових видів відпочинку є гірські райони області, де тривалість залягання снігу складає 5-6 місяців, а його товщина 10-35 см. Це дає змогу сформувати ряд центрів зимових видів відпочинку і спорту. Зимовий туризм в Карпатах дає можливість скористатися значною кількість підвидів спортивного туризму - гірські лижі та слалом, сноубординг та сноутюбінг, ковзанярство та кьорлінг, а також насолодитися в зимових туристичних зонах купанням у термальних купелях Берегова і Косина під відкритим небом. Результати аналізу геоекологічних характеристик території досліджень дозволили визначити можливі місця розміщення гірськолижних полів та пролягання осей гірськолижного канатного транспорту, загалом було виділено 7 гірськолижних зон, на яких можна розмістити 16 крісельних, 17 буксирних та 2 гондольні канатні дороги, загальна пропускна здатність яких становить понад 29 тис. осіб/год.

Крім загальноприйнятого комерційного туризму, в Закарпатті розвивається і соціальний туризм, що субсидується з державного бюджету на соціальні потреби; для підтримки людей з низьким рівнем доходу для реалізації їхнього права на відпочинок та забезпечення відпочинку всіх і кожного члена суспільства шляхом широкого залучення до сфери туризму людей з низьким рівнем доходів.

Останнім часом в Перечинському, Воловецькому, Ужгородському та Мукачівському районах розвивається інсентив-туризм (заохочувальний туризм) та корпоративний туризм, що організовуються фірмами й іншими суб'єктами господарювання для своїх співробітників чи партнерів як винагорода за високі показники в роботі. Це в першу чергу пов'язано з багатьма етносами, їх полікультурністю та різними конфесіями що толерантно співіснують в Закарпатті. Під час рекламних турів нашим краєм працівники туристичних організацій відзначають, що найбільше їх приваблює різномаїття етносів в регіоні, гастрономія, геотуристичні маршрути та фестивальний рух.

За ступенем організованості в області найбільше розвивається організований туризм, в першу чергу це пов'язано з тим що експертами туристичної галузі краю вже розроблені і діють туристичні продукти, так за роки незалежності в області розроблено та створено тематичні туристичні маршрути, а саме: „Закарпатський туристичний шлях” (концепція пішохідних еко-туристичних шляхів загальною протяжністю близько 380 км.), „Закарпатський туристичний гастрономічний шлях” (представляє кулінарну майстерність та смакову гаму девяти національних кухонь народів, що проживають в Закарпатті), „Закарпатський туристичний винний шлях” (представляє традиції закарпатського домашнього виноградарства та виноробства), військовий шлях „Карпатська Україна” (приурочений до 70-річчя проголошення Карпатської України), військовий туристичний маршрут „Лінія Арпада”, туристичний маршрут „Гуцульськими стежками”, турмаршрут „Мінеральний Шлях”, „Закарпатський соляний шлях”, тематичні маршрути - „Солодкий шлях”, „Медовий шлях”, «Шляхами карпатських опришків», “Замки Закарпаття”, “Палаци Закарпаття”, “Дерев'яні храми Закарпаття”, “Древні кам'яні храми Закарпаття”, “Монастирі Закарпаття”, на теперішній час в області розроблено біля 110 туристичних маршрутів.

На початку ХХІ століття став активізовуватися незалежний туризм (аматорський туризм, дикий туризм), як форма неорганізованого туризму при якому туристи самі обирають район подорожі в Карпатах, і переважно не ма­ють чітко розробленого плану та програми походу, поклада­ються на свої власні сили й сприятливі умови, особливо він популярний в Закарпатті під час літніх відпусток або канікул. Для дитячого туризму область пропонує дитячі літні табори, бази відпочинку та унікальний дитячий санаторій в Ужгородському районі, так само споживачі шкільного туризму (педагогічний туризм, класний туризм, гуртковий туризм) можуть задовільнити свої потреби в краєзнавчих екскурсіях та різноманітних анімаціях, а ось молодіжний туризм в Закарпатті це насамперед - тематичні поїздки, пов'язані з маршрутами вихідного дня; оглядовими і тематичними екскурсіями на фестивалі, різноманітні акції та атракції.

Треба відмітити що у соціально-демографічному розрізі найбільш динамічно розвивається в Закарпатті сімейний відпочинок, на це спрямовані подальший розвиток служби побуту, системи громадського харчування, створення широкої мережі дитячих та оздоровчих закладів, у тому числі і туристських.

Цікавим ноу-хау за часи незалежності є гендерні особливості туристичної діяльності, так в деяких рекреаційних закладах Закарпатської області зявилися номера лише для жінок, до того ж одне з турагенств Ужгорода пропонує ексклюзивні тури для самотніх та розлучених людей з метою придбання нових друзів, розширення кола спілкування.

Важливо відмітити що Закарпаття перший регіон в Україні де активно пропагується туризм для осіб з фізичними і розумовими вадами (туризм для сліпих, туризм для глухонімих, звукові тури, туризм для людей з обмеженими властивостями), зокрема в Ужгороді було зроблено перший міський путівник в Україні для слабозрячих мовою Брайля, створено умови для безбарєрного проживання в двох десятках закладах області, а також проводиться традиційний щорічний соціальний фестиваль для людей з обмеженими властивостями.

Ще один з різновидів який отримав чимало прихильників в Закарпатті став клубний (хобі-туризм, party-туризм) туризм який поєднує людей зі спільними заняттям, інтересами й захопленнями, найпопулярнішими місцями цього виду стали Ужгород, Н.Селище, Колочава, Берегово, Рахів.

За роки незалежності динаміка появи нових різновидів в Закарпатті невпинно зростала, тому можна виділити наступні приклади:

· Пішохідний туризм (трекінг-туризм, легка хода, бекпекер) найпоширеніший вид спортивного туризму в краї, основною метою якого є подолання групою туристів маршруту по місцевості з місця відправлення до місця місця прибуття за вказаний проміжок часу. Наприклад, загальна довжина Закарпатського туристичного шляху досягає 380 км, а загальна кількість маршрутів перевищує 100. Найбільш відвідувані зони це Боржавські полонини та Чорногірський хребет.

· Повітряний туризм (авіатуризм, парашутний туризм) - один з різновидів туризму, в основі якого подолання маршруту в повітрі. В Закарпатті щороку відвідують тисячі любителів парапланінгу, дельтапланів та мотодельтапланів, які на Боржавських полонинах та Рахівських Альпах отримують рекреаційне задоволення.

· Водний туризм ( річковий туризм, озерний туризм) - один з різновидів туризму, в основі якого подолання маршруту водною поверхнею. Закарпатська область володіє найщільнішою мережею річок (1,7 км/км2) з найбільшим середньорічним стоком (понад 15 млрд. м3), до того ж на території області знаходяться 32 озера. В Закарпатській області поширені декілька підвидів водного туризму: сплав по річках (Тиса, Уж, Латориця, Боржава), рафтинг (Тиса, Ріка, Шопурка), каньйонінг (Шопурка).

· Підводний туризм (дайвінг-туризм, підводний туризм, снорклінг) - це різновид туризму в основі якого підводне плавання зі спеціальним спорядженням. В Закарпатському краї функціонують асоціація дайвінгу та фрі-дайвінгу, які пропонують туристам захоплюючі атракції (нічний дайвінг, рекреаційний дайвінг, дайвінг-полювання) на гірських озерах та на річці Тисі у Виноградівському районі.

· В'ючний туризм (кінний туризм, екіпажний туризм) - це різновид туризму на в'ючних засобах пересування. Велика кількість людей, чиї фізичні можливості обмежені і не дозволяють їм здійснювати подорожі поза проїжджими дорогами, знаходить в кінному туризмі вирішення багатьох своїх побажань, наприклад іпотерапія, яка розвивається в Свалявському районі, де базою служить гуцульська порода коней. Кінні туристичні маршрути в Закарпатті здебільшого одноденні з поверненням на основну базу і протяжністю 30-40 км. В даний час у нас починає розвиватися популярний і такий, що не вимагає спеціальної фізичної підготовки екіпажний туризм, зокрема в Ужгороді та урочищі Воєводино Перечинського району. Він, як і кінний туризм, дозволяє долати значні відстані, а правильно складений маршрут зможе познайомити мандрівних з красивими і неповторними куточками природи, побутом і архітектурою старовинних міст і сіл.

· Лижний туризм (гірськолижний туризм) - різновид туризму на лижних засобах пересування. Лижний туризм на Закарпатті має древню історію, це не тільки зони Драгобрат, Синяк, Красія, Подоб овець та Пилипець, а й нові місцевості Новоселиця, Велятино, Воєводино, Жденієво, Поляна, Усть-Чорна, Осій, Міжгір'я, Кобилецькі Поляна. Це і скі-тури (позатрасове катання) на гірських схилах без підйомників і гірськолижних курортів, і сноубординг, і сноутюбінг.

· Велосипедний туризм (велотуризм) - один з різновидів туризму, в якому велосипед (моноцикл, біцикл, трицикл, квадроцикл, веломобілі) служить головним або єдиним засобом пересування. Велотуризм як активний відпочинок полягає в проходженні на велосипеді численних закарпатських маршрутів (загальне число яких близько трьох десятків, найбільш відомий з яких «Зелений ровер» у Великоберезнянському районі), які містять загальнотуристичні та специфічні для велотуризму об'єкти екскурсійного характеру.

· Автомототуризм (автомобільний туризм, мототуризм. туризм на власному автомобілі, караванінг-туризм, автобусний туризм, автосафарі-туризм) - подорожі туристів до країн або місцевостей, що відмінні від їхнього постійного місця проживання, в яких основним засобом пересування виступає приватний, транспорт від фірми або орендований автомототранспорт. В Закарпатті внаслідок транзитної специфіки регіону активнго розвивається караванінг-туризм, це різновид автомобільного туризму з проживанням в автофургонах або автопричепах. Не менш популярний на прикордонних територія і автостоп-туризм, яким здебільшого користуються туристи з країн Західної Європи.

· Залізничний туризм - різновид туризму в якому головним засобом пересування є залізничний транспорт (паровоз, електропотяг, дрезина, фунікулер, трамвай, вагонетка, канатна дорога). Під час подорожі залізницею можна отримати задоволення від природних або культурних особливостей: ліси, озера, гори, пам'ятки архітектури, замки, храми. Великою популярністю користується вузькоколійний маршрут «Боржавська вузькоколійка», що пролягає Берегівським, Виноградівським та Іршавським районами.

· Агротуризм (аграрний туризм) - це різновид туризму метою якого відпочинок у сільській місцевості, де туристи деякий час ведуть сільський спосіб життя, знайомляться з місцевою культурою і місцевими звичаями, а також беруть участь у традиційних сільських роботах. Агротуризм добре розвинений в Рахівському, Хустському, Берегівському та Виноградівському районах. Агротурист стає частиною сім'ї і господарства, випробовує себе на фермі, а діти-агротуристи зможуть познайомитися ближче з господарськими тваринами. На фермах також є можливість ознайомитися з екологічним вихованням, тобто з екологічним господарством і вирощуванням біопродуктів.

· Алкотуризм (алкогольний туризм, п'яний туризм) - подорож в яку-небудь географічну місцевість з основною метою розпивання традиційних спиртних напоїв. Пізнаючи нові регіони, турист приділяє масу уваги історії, архітектурі, обов'язково знайомиться з релігійними обрядами і присвячує чимало часу дегустації національної кухні та смакуючи місцеві алкогольні традиції. Національний напій зазвичай пов `язаний з історією регіону і цілком гідний того, щоб туристи витратили кілька днів на вивчення його унікальної історії та процесу його виробництва, зокрема іршавська слив'янка, берегівська «барацківка», тячівська цуйка.

· Апітуризм (медовий туризм, бджолиний туризм) - різновид туризму, що має на меті дегустацію, споживання, купівлю продуктів бджільництва (мед, віск, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута, бджолиний підмор, перга, забрус, гомогенат з трутневих личинок) безпосередньо на місці у виробника. Туристи є дуже зручними покупцями продуктів бджільництва, адже вони приїжджають самі і купують продукцію прямо на пасіці, що суттєво знижує собівартість. Це зручно і для споживачів, адже відвідуючи пасіку і знайомлячись з технологією виробництва, покупець може бути впевнений у якості продукту. Недаремно саме в Закарпатті виник перший в Україні дегустаційний зал меду у місті Мукачево та функціонує Медовий туристичний маршрут Ужгород-Мукачево-Хуст-Вучкове.

· Археологічний туризм - це різновид туризму метою якого є відвідування місцевостей пов'язаних з археологією та археологічними розкопками. Під час таких поїздок туристи не лише можуть прослухати лекцію професійного археолога, але і доторкнутися до предметів сивої давнини. В Закарпатті такими місцевостями є Мала Копаня, Королево, Чепа, Ужгород.


Подобные документы

  • Наукові підходи до вивчення туристично-рекреаційних ресурсів. Суспільно-географічна оцінка туристичних ресурсів Полтавської області. Видатні історико-культурні пам’ятки, природно-рекреаційні ресурси. Особливості розвитку рекреаційного комплексу.

    курсовая работа [105,4 K], добавлен 29.12.2010

  • Природні умови та ресурси для розвитку туризму в Закарпатті. Основні туристичні потоки. Забезпеченість області місцями проживання для туристів. Основні пам'ятки природи Закарпатської області та її історико-культурні ресурси, туристично-рекреаційна сфера.

    реферат [6,4 M], добавлен 16.11.2013

  • Фізико-географічні умови розташування, географія та використання ресурсів області. Природні, кліматичні, бальнеологічні, водні, рельєфні, біотичні рекреаційні ресурси. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду та історико-культурні ресурси області.

    курсовая работа [198,6 K], добавлен 21.04.2010

  • Фізико-географічне положення та державно-адміністративний устрій Іспанії. Природно-кліматичні умови та історико-культурні ресурси країни. Курорти держави як складова розвитку туристичного ринку. Просування іспанського туризму на міжнародних ринках.

    курсовая работа [4,0 M], добавлен 06.03.2015

  • Теоретичні та методичні аспекти туристичного вивчення країни. Фізико-географічна та соціально-економічна характеристика Малайзії. Природно-рекреаційні, історико-культурні ресурси та туристичний комплекс країни. Особливості туристичного районування.

    курсовая работа [822,9 K], добавлен 11.09.2011

  • Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві Київської області. Особливості сучасних туристичних послуг. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Київської області. Розвиток готельного фонду.

    курсовая работа [700,4 K], добавлен 29.03.2013

  • Передумови та чинники формування туристичних регіонів. Природно-рекреаційні, історико-культурні ресурси Турецької республіки. Сучасний стан та динаміка туристичної галузі. Районування ресурсного потенціалу. Україно-турецькі туристичні зв’язки країни.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 09.06.2014

  • Географічне і економіко-географічне положення Кіпру. Природні та історико-культурні ресурси, природоохоронні території, соціально-економічні умови країни. Розвиток рекреаційного господарства і туризму. Туристичні і курортні центри, їх характеристика.

    курсовая работа [43,1 K], добавлен 20.05.2014

  • Загальні відомості про Республіку Словенію. Природно-рекреаційні умови та ресурси країни. Природоохоронні території, історико-культурні рекреаційні ресурси, соціально-економічні умови. Опис рекреаційно-туристичної галузі, районування території країни.

    курсовая работа [4,1 M], добавлен 11.03.2011

  • Основні тенденції розвитку туризму в Греції: загальні відомості про країну, її природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси. Особливості туристичного районування. Опис основних екскурсійних маршрутів Греції: Акрополь, Храм Зевса Олімпійського.

    дипломная работа [126,5 K], добавлен 22.07.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.