Розвиток туристично-рекреаційної галузі Закарпаття

· Астрономічний туризм ( зоряний туризм, місячний туризм) - це різновид туризму метою якого є відвідування місцевостей пов'язаних з астрономічними явищами. Спостереження за кометами, зоряним небом, місячними та сонячними затемненнями, відвідання місць падіння метеоритів завжди викликало цікавість у людей. Так зокрема, у місті Ужгород знаходиться унікальна обсерваторія УжНУ, звідси можна вивчати небосхил. Найбільш допитливі можуть відвідати місце падіння найбільшого в Європі метеорита в селі Княгиня або ж метеоритну зону поблизу села Кваси.

· Болотний туризм - це різновид туризму метою якого є відвідання заболоченої місцевості. Унікальна рослинність, специфічна фауна, неповторні рельєфи та особлива атмосфера. Все це можна відчути на території найбільшого закарпатського болота Чорний Мочар у Берегівському районі.

· Військовий туризм (воєнний, мілітарі, зброярський туризм) - це різновид туризму метою якого є відвідування місцевостей пов'язаних з військовими та воєнними діями. Військовий туризм -- це туризм на місцях боїв (Красне поле, Рокосово) і історичних битв (Мукачево-Підгоряни) для всіх зацікавлених, а також для ветеранів і родичів загиблих воїнів, відвідування існуючих та історичних військових об'єктів (Лінія Арпада, лінія Масарика) і полігонів (чеських стрільців в Ужгороді), катання на військовій техніці, стрільба зі зброї на полігонах і в тирах, участь у військових навчаннях та маневрах, перебування на полігонах в якості глядачів -- military tour, до таких також можна віднести і тури на відвідування воєнних концтаборів та тюрем. Для найактивніших створено мілітарі-отель «ГрінГоф» в селі Гукливе та працює Військовий туристичний маршрут Закарпаття.

· Винний туризм - різновид туризму, що має на меті дегустацію, споживання, купівлю вина безпосередньо на місці у виробника. Принципи винного туризму дуже прості: дегустувати вина тільки в місцях їх виробництва, щоб міцно зв'язати в своїй пам'яті та своїй уяві букет і смак напою з таємницею його походження через природу, історію та дух місцевості, технологічну культуру виробництва, особисто познайомитися з виноробами, дізнатися про вікові традиції господарства. Саме під час відвідування 60 дегустаційних залів по Винному туристичному маршруті в Закарпатті можна побачити плантації виноградників, здійснити візит до дегустаційних залів та підвалів, що пропонують послуги дегустації вина, відвідати винні фестивалі (Мукачево, Берегово, Виноградово, Ужгород).

· Весільний туризм - це різновид туризму метою якого є відвідування місцевостей для проведення весільних церемоній. Атракція яка користується вже понад 10 років неймовірним успіхом, причиною цьому і дешевий бюджет для іноземців, і національні традиції для вихідців з інших регіонів України, і звичайно Карпатська екосистема регіону. Сьогодні свої весілля в Закарпатті споживачі весільного туризму відзначають і на гірських вершинах (Говерла, Боржавські полонини), і в пралісі (Карпатський заповідник), і в повітрі (дельтаплани Полонина Руна). Є весільні тури, які включають організацію символічної шлюбної церемонії за місцевими звичаями і традиціями (Ужгородський, Міжгірський райони).

· Грибний туризм - різновид туризму, що має на меті відвідування місць виростання їстівних грибів, пошук, споживання та купівлю грибів безпосередньо в грибному регіоні. Грибний туризм, яким славиться Закарпаття, це чудова можливість побродити лісом, знайти їстівний гриб, презентувати товаришам по відпочинку свої здобутки. В грибному туризмі існує і свій квест, наприклад пошук найякісніших категорій грибів, наприклад разом з досвідченим гідом знайти гриб Цезаря в Хустському районі поблизу Рокосова, або ж у Перечинському районі знайти знаменитий трюфель.

· Гастрономічний туризм -- це різновид туризму, пов'язаний з ознайомленням та дегустацією національних кулінарних традицій країн світу. Організація гастрономічних турів сприяє відродженню національних кулінарних традицій Закарпаття, зокрема це і угорська, і словацька, і румунська, і ромська, і німецька, і чеська, і австрійська, і українська, і єврейська національні кухні . Під час гастрономічних турів турист в Закарпатті може відвідати ресторани національної кухні (ромський ресторан в Ужгороді, словацький в Сторожниці, угорський у Великій Бийгані, австрійський у Чинадієві, румунський в Солотвині), взяти участь в гастрономічних фестивалях (голубців, бограча, юшки, бринзи, тушкованого півня), взяти участь в приготуваннях національних страв (мастер-класи, гастрономічна анімація).

· Геотуризм - це різновид туризму який характеризує повернення до унікальної культури та самобутньої історії місць відпочинку масового туриста. У 2008 році на Першій Всесвітній конференції з геотуризму в місті Перт Австралія, де серед інших країн була представлена закарпатськими вченими з УжНУ і Україна (з Європи було всього 4 країни), було зазначено - геотуризм прагне не завдавати шкоди навколишньому середовищу та закликає насолоджуватися справжністю місць. Також треба відзначити, що в багатьох регіонах Закарпаття створ геопарки та ландшафтні парки, які задовольнять культурні та рекреаційні потреби туристів. В Закарпатській області наявні три великі природозаповідні території придатні для геотуризму. Найбільшим за площею є Карпатський біосферний заповідник. Він займає майже 2,5% території Карпатського регіону. Його екосистеми віднесені до найцінніших на нашій планеті і з 1993 року входять до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Загальна площа заповідника - 53, 63 тис. га. У складі Карпатського біосферного заповідника налічується шість відокремлених масивів та ботанічні заказники державного значення “Чорна Гора” і “Юліївська Гора” (Виноградівський р-н). Вони розміщені на території Рахівського, Тячівського, Хустського і Виноградівського районів.

· Діловий туризм (бізнес, MICE-туризм) - це подорожі, що здійснюються з метою участі в конгресах, зборах, семінарах і інших важливих ділових заходах. Зважаючи на наявність пунктів перетину кордонів до чотирьох країн Шенгенської зони та близькість двох міжнародних аеропортів (Будапешт та Кошіце) в Закарпатті активно розвивається бізнес-туризм, головними чинниками для якого є зустрічі, інсентив, конференції, виставки.

· Демонологічний туризм (туризм за привидами) - це різновид туризму в якому туристи бажають оригінально насолодитися історико-культурною і релігійною специфікою незвичайних куточків планети, які пов'язані з демонологією. Власне, демонологія це сукупність міфічних народних уявлень і переконань, яка спирається на віру в існування злих духів (демонів). Демонологічний туризм викликає інтерес в багатьох екстремалів та та непосидючих людей, наприклад, ночівля в Чинадіївському замку, чи фотополювання на чудовисько Чорного Мочара, або ж екскурсія володіннями графа Дракули в селі Драгово Хустського району, або ж подорож місцями де за легендами живуть злі духи словянської міфології в Чорному лісі село Грабово Мукачівського району. Крім того для особливо зацікавлених турфірми організовують демонологічні квести з пошуками захованих скарбів опришків Довбуша, Пинті, Шугая.

· Екологічний туризм (туризм орієнтований на природні туристські ресурси, природний туризм, м'який туризм) - це різновид туризму спрямований на еколого-просвітницьку рекреаційну діяльність, протягом якої мандрівник вивчає навколишнє середовище, де природа є головною цінністю. Основна причина виникнення екологічного туризму знаходиться у невідрегульованості відносин у системі «суспільство-природа», або в туристичній інтерпретації -«туризм-екологія», саме з цією метою і було створено Закарпатський туристичний шлях довжиною понад 300 км.

· Екстремальний туризм - різновид туризму який пов'язаний з певним ступенем ризику. Різномаїття видів екстремального туризму в наш час просто захоплює. Кожний вигадує щось особливо новеньке, аби лиш привабити туристів та просто любителів гострого відчуття. Закарпаття для екстремалів приготували оригінальні тур продукти серед яких ЗІП-лайн в урочищі Воеводино, каньйонінг на річці Шопурка, рафтінг у верхівях Тиси, парапланіг на Боржавських полонинах, вільне скелелазіння вна Смерековий камінь в Зачарованому краї.

· Етнічний туризм (ностальгічний, етнографічний туризм) - різновид туризму, який здійснюється туристами на місця свого історичного проживання. Етнічний туризм це хороший спосіб дізнатися більше про своє коріння або вивчити історію необхідного народу вченим, любителям. Найбільше відвідують Закарпаття туристи, що постраждали від Другої світової війни, з метою пошуку могил свої родичів - євреї, угорці, німці, чехи, словаки, росіяни.

· Історичний туризм (історико-культурний туризм) - це різновид туризму метою якого є відвідування місцевостей пов'язаних з історією та історичною спадщиною. Закарпатська область володіє також значною кількістю пам'ятників дерев'яної народної архітектури XVII-XIX ст., є багато адміністративних, культових і житлових кам'яних споруд VII-VIII ст. на території Закарпаття збережено 118 дерев'яних церков, збудованих упродовж останніх п'яти сторіч. В області на облік взято понад 700 пам'яток історії та культури, в тому числі понад 100 пам'яток архітектури. Пам'ятки архітектури в Закарпатті охоплюють період в понад 1000 років і репрезентують всі основні стилі європейської архітектури.

· Кінотуризм - це різновид туризму метою якого є відвідування місцевостей пов'язаних з теле-та кіноіндустрією. Шанувальники кіно і телебачення готові платити чималі гроші і терпіти будь-які негаразди, щоб побувати на місцях зйомок своїх улюблених фільмів або серіалів. Чимало туристів відвідують місця зйомок голлівудського фільму «Ватерлоо» на території села Нижнє Солотвино, чи місця де знімали «17 миттевостей війни» - санаторій «Карпати», чи місця зйомок кінофільму «Карпатське золото» Невицький замок.

· Кавовий туризм - тури, що проходять по місцевостях - центрам кавового виробництва. Споживання кави відіграє дуже важливу роль у спілкуванні між людьми. При цьому чашка кави міцно асоціюється з моментом спокою між напруженими частинами дня або з пробудженням вранці, коли людина або залишається наодинці зі своїми думками, або неспішно розмовляє з друзями чи рідними. Саме ці соціальні моменти дали поштовх великій популярності кавового туризму. Зокрема в Ужгороді створено кавовий туристичний маршрут з відвідування кавової дегустації та скульптур кавоману та кавовій чашці.

· Конференц-туризм - різновид туризму що здійснюються з метою участі в конференціях. Великі компанії та організації проводять конференції регулярно на території Закарпатської області через близькість кордону з країнами Шенгенської зони та через значний вибір конферец-послуг і відповідно туристичних анімацій для відвідувачів конференцій. Насьогодні в Закарпатті є всі ресурси для проведення наукових, ехо, веб, відео, бізнес та прес-конференцій.

· Літературний туризм (книжний туризм) - це різновид туризму метою якого є відвідування місцевостей пов'язаних з всесвітньою літературною творчістю. Літературний туризм на батьківщину улюбленого автора чи вигаданого персонажа, захоплює багатьох людей зі всього світла. Одна думка про те, що турист може пройти дорогою, по якій ходив улюблений герой, і побачити те, що бачив він, викликає почуття невимовного захвату. Деякі книголюби подолають будь-які відстані, щоб пройти слідами улюбленого персонажа або наживо побачити прекрасні види, що так хвилюють душу через телевізійні екрани. В Закарпатті для таких туристів створено всі умови з відвідання місць що описані в романі «Микола Шугай, розбійник» Івана Ольбрахта у селі Колочава, детектива «Гордубал» Карела Чапека в Мукачівському районі, поезії Шандора Петефі в Берегівському районі.

· Лісовий туризм - багатоденна з нічлігом подорож групи людей по визначеному маршруту з метою відпочинку, фізичного розвитку, пізнання. За площею лісового фонду Закарпаття входить до першої п'ятірки серед областей України, а за запасами деревини і за лісистістю область посідає перше місце. Площа лісів складає біля 50 % всієї території області. На душу населення в нас припадає 0,55 га лісів, тоді як для України в цілому цей показник складає 0,17 га. Найбільш лісистими є гірські райони, що дає можливість для широкого розвитку туризму і рекреації. Оздоровлення та відпочинок туристів та населення області в основному здійснюється на території зелених зон і курортних лісів.

· Мисливський туризм (аутфітер-тур) - різновид туризму метою якого є пошук, вистежування, переслідування та здобич деяких видів диких тварин. Широкого розвитку в Закарпатті набув і мисливський туризм, оскільки туристи-мисливці вважають за необхідне здійснити випробування своїх емоцій у різних регіонах Карпат, що вважаються найбільш багатими на фауну у Європі.

· Музейний туризм - різновид туризму, специфіка якого полягає у використанні туристського потенціалу музеїв і територій, які до них прилягають. Найбільш відвідуваними музеями в Закарпатті є Ужгород: музей краєзнавчий та народної архітектури і побуту, Мукачево: музей краєзнавчий в замку Паланок, Грушево: музей Срібна земля, Берегово: музей вина та краєзнавчий.

· Орхідейний туризм - це різновид туризму метою якого є відвідання місць поширення орхідей. Орхідеї відрізняються різноманіттям колірних забарвлень, ароматів і розмірів. Ці квіти можна зустріти практично у всіх земних екосистемах, а в Карпатах ростуть їх різновиди відомі під назвою У 2008 році одна з закарпатських тур агенцій розробила туристичний маршрут «Орхідеї Карпати». Родину орхідей представляють у Карпатах переважно зозулинці, на Говерлі, на Пожижевській полонині, на Брескулі та Свидовці -- на висоті близько тисячі метрів над рівнем моря, -- туристи знайомляться з найгарнішими північними орхідеями -- «зозулині» або «Венерині черевички», інші орхідейні дрімлик, рожевий зозулинець та любка дволиста туристи можуть побачити в масивах Чорногори та в передгір'ях Закарпаття.

· Пригодницький туризм - різновид туризму, пов'язаний з фізичними навантаженнями та організацією нестандартних турів у екзотичні й екологічно чисті природні резервації та включає незвичайні подорожі, нетрадиційні транспортні засоби. До пригодницького туризму в Закарпатті відносяться похідні експедиції на полонини Руна, Боржава, Красна, сафарі-тури (мисливство, риболовля, фотополювання) в національник парк «Синевир» чи в Ужанський національний парк.

· Романтичний туризм - це різновид туризму метою якого є відвідування місцевостей пов'язаних з ідеалами та мріями туриста. Набільш романтичними місцями в Закарпатті експерти-туризмознавці визначили скелі «кохання» в Рахівському районі, парад наречених в Ужгороді.

· Релігійний туризм (сакральний туризм, паломницький туризм, езотеричний туризм) - різновид туризму, пов'язаний з наданням послуг і задоволенням потреб туристів, що прямують до святих місць і релігійних центрів, що знаходяться за межами звичайного для них середовища. Понад 60 діючих монастирів, традиційні релігійні свята що проводяться з великим розмахом, понад 30 діючих релігійних напрямів - все це приваблює туристів паломників, езотериків, прихильників сакрального.

· Рекреаційний туризм - різновид масового туризму з метою оздоровлення, лікування і відпочинку, відновлення і розвитку фізичних, психологічних і емоціональних сил. Рекреаційні тури характеризуються тривалістю подорожі, невеликою кількістю міст, що входять у маршрут, широким використанням авіаційного транспорту і насамперед чартерних рейсів. За кількістю та якістю лікувальних мінеральних вод Закарпаття займає перше місце на Україні, але в області відсутні родовища лікувальних грязей та озокериту. Тут зосереджено 620 джерел мінеральних вод, з яких більше 300 є вивченими. Крім відомих санаторіїв, бальнеологічних комплексів, в Закарпатті є понад два десятки SPA та велнес-обєктів, що надають послуги кліматолікування, бальнеолікування, спелеотерапії. Найвідвідуванішими зонами рекреаційного туризму в нашій області є Синяк, Поляна, Голубине, Неліпино, Шаян, Сіль, Нижнє Солотвино, Ужгород, Карпати, Виноградово, Кваси, Сойми.

· Рибальський туризм - різновид туризму метою якого є лов риби та інших водних живих ресурсів. Рибальський туризм це водночас промисел і розвага. Статистика підтверджує, що багато людей, які досягли у житті певного визнання (це переважно політики, вчені, бізнесмени) були завзятими рибалками. Закарпатські туроператори пропонують рибалкам-туристам відвідати для ловлі елітних різновидів риби форелі, харіуса - урочище Воеводино, урочище Вовчий, село Чорноголова або ж ловля сомів місто Чоп, село Великі Комяти, не менш захоплюючою є рибалка на Тисі, де вершиною рибальського щастя є дунайський лосось або вугор.

· Садово-парковий туризм (садовий туризм, парковий туризм, квітковий туризм) - різновид туризму пов'язаний з відвідуванням місцевостей садово-паркового мистецтва. Спеціальні пропозиції, пов'язані з відвідуванням мальовничих садів та парків Ужгорода (парк Лаудона, ботанічний сад), Мукачева (період цвітіння сакур та магнолій), Хуста (період цвітіння нарцисів), а також фестивалів квітів - фестиваль троянд в селі Дідово ще одна туристична новинка, яка повинна залучити гостей і посприяти розвитку внутрішнього туризму Закарпаття.

· Спелеологічний туризм (спелеотуризм, спелестеологічний туризм) - різновид туризму, зміст якого полягає в подорожах в природних підземних порожнинах (печерах) та подоланням в них різних перешкод (сифони, колодязі) з використанням різного спеціального спорядження (акваланги, карабіни, мотузки, гаки, індивідуальні страхувальні системи). Підвид спелеотуризму - спелестологічний тур, це дослідження історичних підземних об'єктів спелеологічними методами. На території Закарпаття відомо близько 50-ти печер. Більшість печер Закарпаття знаходиться на території Тячівського району. Найбільша печера - це печерна система Черлений Камінь, Тячівський р-н, що має довжину 1.200 метрів, знаходиться в долині річки Терешул. В печерну систему входять ярусні печери Сифон, Каньйон, Нова. На території Угольського масиву відомо біля 30 карстових порожнин, входи до яких знаходяться досить високо (100-300 м) над рівнем долини. У Рахівському районі є багато старих закинутих шахт. Найцікавішими є Довгоруня та Черемшина, які знаходяться неподалік від села Ділового. Ці шахти є антропогенними утвореннями, але їх вертикальні ділянки мають природне походження. У Перечинському районі відомо кілька маленьких тектонічних печерок, розташованих на хребті Санаторія на висоті приблизно 500 м, а також печера на горі Полонина Руна. У Великоберезнянському районі природні порожнини розташовані недалеко від села Лубня, найбільша з них, завдовжки 138 м, - печера Ролінг Стоунз. В Ужгородському районі, на північ від с. Глибокого, є кілька шахт, утворених внаслідок добування залізної руди для анталовецького ливарного цеху в 30-х роках ХХ ст. Печери різні за довжиною - від кількох метрів до 240 м.

· Сирний туризм - тури, що проходять по місцевостях - центрам виробництва сиру. Хоча більшість наявних у продажу сирів у краї виробляється з коров'ячого молока, в багатьох регіонах також виробляють сир з молока кіз та овець, у Закарпатті відомо центри сирного туризму це брендова сироварня в селі Нижнє Селище Хустського району та сирні фестивалі «Молочна ріка» село Стужися та «Гуцульська бринза» місто Рахів.

· Спортивний туризм -- різновид туризму з подолання певного відрізку земної поверхні, який називають маршрутом. При цьому під «земною поверхнею» мається на увазі не лише ґрунтова поверхня Землі, але також і кам'яна, і водна. Під час проходження маршруту долаються різні специфічні природні перешкоди. Наприклад, гірські вершини і перевали (у гірському туризмі) або річкові пороги (у сплавах річками). В Закарпатті щороку в урочищі Дубки проходять міжнародні змагання зі спортивного туризму, а на горі Пікуй відбуваються щорічні спортивно-туристичні акції серед професіоналів.

· Туризм солодощів (солодкий туризм) - різновид туризму пов'язаний з відвідуванням місць споживання та виробництва солодощів. Кондитерські традиції різних національностей: німців, угорців, словаків, австрійців Закарпаття вже кілька років приваблюють закордонного та внутрішнього туриста, саме для нього і було створено туристичний маршрут «Солодке Закарпаття» та солодку родзинку краю торт «Ужгород».

· Тематичний туризм (подієвий туризм) - різновид туризму основна мета якого присвячена якій-небудь події. Унікальні тури, що поєднують в собі традиційний відпочинок та участь в самих видовищних заходах планети, поступово завойовують все більшу популярність. Подієвий туризм - це чудова атмосфера свята, індивідуальні умови відпочинку і незабутні враження.

В подієвому туризмі Закарпаття можна виділити кілька тематичних видів:

1) національні фестивалі і свята, загальне число яких сягає понад 300 протягом року;

2) театралізовані шоу - парад Миколаїв, Ужгородська регата, парад наречених:

3) фестивалі музики, кіно і театру - фестиваль Пора було, Сакура фест, Бавка:

4) гастрономічні фестивалі - Червене вино, Болирвершень, Закарпатське божоле, Гуцульська ріпа, Молочна ріка,

· Термальний туризм (геотермальний туризм) - різновид туризму пов'язаний з відвідування геотермальних вод. Терма?льні во?ди -- підземні води, що мають підвищену температуру (вище 20 °C). У теплопостачанні існує розподіл джерел слаботермальние (20-50 ° C), термальні (50-75 ° C) і високотермальні (75-100 ° C), а в бальнеології - на теплі або субтермальні (20-37 ° C), термальні (37-42 ° C) і гіпертермальні (більше 42 ° C). Гарячі джерела Закарпаття здавна застосовувалися для лікування хворих, а відповідний розділ медицини називається бальнеологія. Найпопулярніші місця геотермального туризму - це Берегово, Косонь, Велятино, Виноградово, Нижнє Солотвино, Верхній Бистрий, де знаходяться відомі геотермальні басейни.

· Фото-туризм - різновид туризму повязаний із захоплення туристів фотографією, що у супроводі фотогіда знімають найживописніші та недоторкані масовими туристами місця. Фототуризм поєднує теорію і практику фотографії з подорожами в заповідні місця та відпочинком, зокрема до Смерекового каменю, Соколиних скель, Обавського каменю, озер Синевир та Липовецьке.

· Чайний туризм - тури, що проходять по місцевостях - центрам вирощування чайного куща. 1949 року бригада співробітників Всесоюзного науково-дослідного інституту чаю й субтропічних культур як експеримент висадила в декількох районах Закарпаття саджанці різних сортів чаю. В основному, це були грузинський, кубанський, індійський, явайський і цейлонський. Краще за інших акліматизувались до закарпатської землі, оточеної з усіх боків горами, грузинський і кубанський сорти. Учені мотивували це тим, що умови на Закарпатті максимально наближені до чайного району Грузії - Анасеули. У 1953 році академік Академії Наук СРСР І.Чхеїдзе заявив, що згодом Закарпаття зможе забезпечувати чаєм всю Україну. У своїй монографії “Культура чаю у Закарпатті” вчений відзначав удале географічне розташування області і м'який клімат, що дозволяє поставити виробництво чаю на промислову основу. Для такої голосної заяви в Чхеїдзе були всі підстави. Тоді фахівці-чаївники вже на третій рік після закладки плантації зуміли зібрати з гектару 1300 кілограмів чайного листа. На більш зрозумілій для споживача мові фінансів, виходить, що з кілограма сирого листа відповідно до існуючих норм, можна одержати 80-100 грамів готової продукції, а сьогодні туристи мають змогу відвідати унікальну чайну плантацію в 2,5 гектари поблизу міста Мукачево, яка вважається най північнішою плантацією чаю в Європі.

· Ягідний туризм - різновид туризму, що має на меті відвідування місць поширення диких ягід, пошук, споживання та купівлю ягід безпосередньо в ягідному регіоні. Лісові ягоди, яких чимало в Карпатах - це безцінні джерела поживних речовин, вітамінів, мікро та макроелементів, що надають організму енергії, зміцнюють здоров'я та підсилюють імунітет. До дикорослих плодів і ягід відносять плоди зерняткових, що ростуть в лісах - яблуні, груші, горобини; кісточкових -- абрикоса, дерена, аличі, терена, вишні, кизила (дерену); горіхоплідних - волоського горіха, ліщини, а також ягідних рослин - малини, ожини, чорниці, суниць, брусниці, журавлини, буяхів, обліпихи. Найпопулярнішими маршрутами ягідного туризму є: Міжгірський, Воловецький та Перечинський райони. До прикладу у селі Гукливий щороку проводиться фестиваль чорниць «Верховинська яфина».



5. Перспективні тури територією області

Винний шлях

"Закарпатський туристичний винний шлях" об'єднав 12 винних підвалів та дегустаційних залів кращих виноробів, де приймають відвідувачів з метою популяризації закарпатських вин.

У кожному з них Вам запропонують від 6 до 12 найменувань ,,божественного напою”, серед яких відомі марочні вина (до прикладу ,,Троянда Закарпаття”) та нові, нещодавно створені знавцями виноробства.

Окрім того, туристам запропонують скуштувати страви найсмачнішої закарпатської кухні, адже в кожному іншому закладі вони різні, і в жодному винному підвалі та залі не повторюються. На базі 5-ти підвалів, які отримали сертифікати Інституту виноградарства та виноробства імені В.Є. Таїрова розроблено "Тур вихідного дня".

У рамках екскурсії також заплановані культурно-розважальна програма та, за бажанням, купання у винній ванні або організація винної бані. Тур сплановано за схемою "все включено".

Гастрономічний туристичний шлях

"Гастрономічний туристичний шлях" дає змогу ознайомитися із традиційними блюдами національних меншин, які проживають на території Закарпаття. Турист зможе скуштувати блюда української, угорської, словацької, циганської, німецької та єврейської кухні: місцеві словацькі гомбовці та кнедлики, німецькі мисливські ковбаски, ромську гурку, єврейський човлент, угорські лечо та бограч.

Маршрут екскурсії: Берегівський та Ужгородський райони Закарпатської області.

Шлях передбачає:

- відвідання національних ресторанів Закарпаття на вибір гостей (угорський, словацький, німецький, польський, ромський, гуцульський, румунський, єврейський, чеський та австрійський);

- участь у гастрономічних фестивалях упродовж року;

- ознайомлення з історією та рецептурою національної кухні відповідно до сезонів;

- участь у приготуванні національних блюд;

- участь у національних святах, пов'язаних з народною гастрономією;

- відвідання кращих винних дегустаційних залів Закарпаття (Ужгород, Берегово);

- дегустація вина, сирів, меду, наливок, палинок, настоянок, виготовлених за традиційними національними рецептами народів Закарпаття.

Протяжність маршруту: 100 км

Час подорожі: 8-10 годин

Тривалість подорожі: ознайомча - 1 день, екскурсійна - 2 дні, анімаційна - 3-5 днів. Зокрема, презентовано словацький гастрономічний маршрут. Залежно від часу - одноденний тур чи більш тривалий.

Мінеральні води Закарпаття

До цього маршруту входять не лише лікувальний туризм, а й пізнавальна програма про історико-культурні особливості, тобто відпочиваючі дізнаються, хто відкрив води та їхні цілющі властивості, хто тут лікувався, чому, до прикладу графи Шенборни, побудували в Закарпатті таку розгалужену мережу купелей з використанням мінеральної води. Знаменита родина створила кілька міні-лікувальних центрів у Лумшорах (Перечинський район), с. Поляна (Свалявський район), с. Синяк (Мукачівський район), с. Шаян (Хустський район) та інші. Окрім того, туристичний шлях пропонуватиме нові послуги - велнес- та спа-процедури, які базуються на використанні місцевих ресурсів.

У туристичному маршруті ,,Мінеральні води Закарпаття” міститься інформація про наявність мінеральних джерел Закарпаття, які використовуються з лікувальною метою в місцевих санаторіях. У межах маршруту створені так звані великі, середні та малі мінеральні кола, а також термальний туристичний маршрут. Під час цих маршрутів мандрівники можуть скуштувати різні види мінеральних вод, а також відчути зовнішній лікувальний ефект мінеральних та термальних ванн, ознайомитися з бальнеологічними властивостями мінеральних вод Закарпаття.

У рамках маршруту:

ознайомлення з історією вод;

дегустація води;

бальнеологічне використання мінеральних вод (ванни, душ, лікування);

участь туристів у єдиному в Україні фестивалі мінеральних вод (с. Поляна - Уклин, Свалявський район).

Соляний шлях

Солотвино - Олександрівка - Драгово - Свалява

1. Солотвино

Солотвино розташоване за 195 км від Ужгорода на правому березі річки Тиса. Близько 250 мільйонів років тому тут хлюпотіли хвилі величезного океану, який залишив по собі ,,напам'ять” про себе найбільші в Європі соляні поклади. Їх почали розробляти ще до нашої ери.

Соляні копальні завжди були спокусливим об'єктом для загарбників. Наприклад, для римлян. Напочатку ІІ століття нашої ери легіони римського імператора Марка Ульпія Трояна захопили Дакську державу, яка на той час існувала на цих землях, та заснували замість неї провінцію своєї імперії Верхня Дакія. Саме тоді (чи не вперше?) в хроніках згадується Солотвино.

Головне в ланцюгу цих озер - озеро Кунігунда (глибиною майже 8 метрів), соляний розчин якого сприяє лікуванню багатьох захворювань опорно-рухового апарату та шкіри.

2. Олександрівка (solyanka)

Олександрівка або Шандрово (назва, яка прижилися в селі ще з часів Австро-Угорської імперії) знаходиться за 24 кілометри від Хуста. Тут майже 700 дворів, у яких мешкає близько двох з половиною тисяч населення. понад 100 років тому на території села діяло кілька соляних копалень.

Найвідоміша соляна криниця знаходиться метрів за 100-200 від початку села під старими горіхами. Старожили Шандрова кажуть, що за ропою до них приїжджають не лише із закарпатських сіл та містечок, але й із сусідніх Чехії, Угорщини та Словаччини. Туристів олександрівська солярня вабить насиченістю йоду в ропі. Крім того, подібні природні соляні джерела для них - своєрідне диво світу. Сьогодні ропу, в Шандорові використовують для закладки овочів, засолювання сала. Для отримання солі Олександрівську ропу виварюють і таким чином отримують з неї поживний багатий на йод продукт. Було проведено експеримент у 2007 році: два з половиною літри ропи, виварено її й отримано… 900 грамів чистісінького продукту.

3. Драгово (solyanka)

Як пише Drahny Fr. (1924): "Жупа Марамороська найбагатша мінеральними водами. В 98 селах тут відомі 234 мінеральні джерела, багато з яких знаходяться біля залізничного шляху Кіральгаза-Ясіня. З драгівської води виварювали сіль і село входило до так званого «Соляного шляху».

4. Свалява (solyanka)

Назва Свалява пов'язана зі словом "сіль", у тому смислі, що тут знаходяться соляні мінеральні джерела Зі свалявської мінеральної води виварювали сіль, а містечко входило до так званого «Соляного шляху».

Хоча перші записи про Свалявську мінеральну воду відносяться до XV століття, перші свідчення про вивіз Свалявської мінеральної води з'являються в добу правління останнього Ракоці (1676-1735), тоді з домінії вивозили разом із винами і квасну воду буркутів у бочках аж до Москви, її ставили на рівні з "єгерською" (тобто карлсбадською та марієнбадською). У 1826 році на джерелі існували і популярні серед населення купелі, однак у 1834 році його, як і Плосківське джерело, орендували тільки для вивозу бочками, для виробництва (виварювання солі).

Військовий туризм

Військовий туристичний маршрут ,,Лінія Арпада''

Свалява - Уклин - Верхня Грабівниця - Підполоззя - Гукливе - Міжгір'я - Синевир

Найпопулярнішою серед об'єктів військового туризму в Закарпатті є лінія Арпада. Це багатокілометрова фортифікаційна споруда, яка мала 99 опорних пунктів, 759 ДОТів, 394 ДЗОТи, 439 відкритих вогневих рубежів, 400 км траншей і стрілецьких окопів, 135 км противотанкових перепон. Лімнія Арпамда створювалася в 1943-1944 роках для оборони від наступаючої Червоної Армії.

Найпрезентабельніша зона - Верхньої Грабівниці, де знаходиться 1,5-кілометровий тунель із боковими відхиленнями. Там зберігалась амуніція і зброя, були розташовані контрольні виходи, вентиляційні шахти.

У селі Гукливий Воловецького району знаходиться єдиний в Україні та країнах СНД мілітарі-отель ,,Грінгоф'', де знаходилася ставка угорської армії. Тут проходив ,,мукачівський напрямок'' лінії Арпада. Укріплення складалися з двох потужних вузлів оборони польового типу на перевалах і шести вузлів довгострокової оборони котрі ,,закривали'' долину річки Латориця. Загалом збереглися залишки: 35 дзотів, 95 дотів, 8 ліній протитанкових споруд, сотні вогневих точок, 6 протитанкових ровів, 4 полоси мінних полів, ескарпи, лісові завали.

Стежками опришків

Туристичний маршрут ,,Стежками опришків'' є різновидом історико-культурного туризму, що підкреслює історико-культурну різноманітність Закарпаття.

Територія маршруту: село Вишка - місто Берегово - село Лісарня - село Репинне - село Колочава-місто Хуст - селище Ясіня

Ідея маршруту: Під час екскурсій маршрутом використовується саме міфологія і діяльність опришків у Карпатському регіоні як історична спадщина.

Маршрут охоплює всі райони Закарпатської області. По кожному району виготовлено окремі розробки, пов`язані з конкретними опришками, які там діяли. А в тих місцях, де були легендарні опришки, прокладено єдиний маршрут.

Практичне використання маршруту:

Ознайомлення з історією опришківського руху Закарпаття

Представлення анімативних програм: квести, реконструкція, пошук скарбів;

Представити гастрономію опришків

Коротка довідка: Вперше опришки згадуються у документах XVI століття. У зв'язку з посиленням феодально-кріпосницької експлуатації і національного гніту на західноукраїнських землях рух опришків спочатку розгорнувся в Карпатських горах. Діяли опришки з ранньої весни до пізньої осені невеликими загонами. Партизанська тактика раптових ударів, сувора конспірація, глибоке співчуття і цілковита підтримка з боку селянства, яке постачало їм зброю і харчі, давали можливість опришкам вести успішну боротьбу проти гнобителів. У XVI-XVII століттях зброєю опришків були луки, списи, сокирки. Пізніше, у 18-19 ст., нею стали рушниці, пістолі, ножі, рогатини. Символом бойової доблесті опришків були топірці (бартки), на яких вони присягалися, коли вступали у загони. За допомогою численних військових частин і каральних загонів австрійському уряду вдалося придушити опришківський рух. Остаточно опришківські прояви в Закарпатті були ліквідовані чеською жандармарією у 20-х роках ХХ століття, а потім в 50-х роках радянською міліцією. Останнім ватажком опришків був Микола Стаєр. Про опришківський рух складено багато народних пісень, легенд, переказів.



6. Перспективні проекти інвестиційно-інноваційні проекти

30 жовтня 2014 року відбулася стартова конференція проекту «Підтримка економіки Закарпатської області через розвиток та промоцію її туристичного потенціалу».

Участь у конференції взяли голова обласної ради Іван Балога, депутати обласної ради,голови райрад, міські голови,представники профільних управлінь ОДА, окремих агенцій регіонального та місцевого розвитку, координатори мережі туристично-інформаційних центрів, науковці та ін. Закарпатська обласна рада виграла європейський грант на загальну суму понад 890 тисяч євро на проект «Підтримка економіки Закарпатської області через розвиток і промоцію її туристичного потенціалу». Сума співфінансування з фондів ЄС становитиме 712 тисяч євро. Період реалізації проекту - до липня 2016 року.

Співдоповідачем проекту виступає комунальне підприємство «Агенство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» Закарпатської облради».

Прогнозовані результати проекту - розширення мережі туристичної інфраструктури регіону, упорядкування та облаштування мережі туристичних шляхів Закарпатської області, підвищення рівня поінформованості відвідувачів регіону про його туристичний потенціал через он-лайн ресурси, збільшення кількості широкомасштабних туристичних промоційних заходів, створення теоретичної бази розвитку інфраструктури області та проведення тренінгових заходів по управлінню туристичною інфраструктурою та її розвитку для працівників районних адміністрацій, місцевих органів влади та агентств місцевого розвитку.

Туризм може стати бюджетоутворюючою галуззю Закарпаття. В ОДА планується створення управління туризму. І це має стати одним з двигунів розвитку туризму.

Учасниками реалізації проекту будуть територіальні громади Закарпатської області, місцеві агенції та асоціації розвитку, суб'єкти туристичної діяльності, викладачі та студенти туристичних відділень та факультетів вищих навчальних закладів, учнівська молодь.

Визначені основні заходи проекту. Серед них - фінансово-економічний аналіз туристичної інфраструктури області, будівництво об'єктів туристичної інфраструктури (туристичного кемпінгу, туристичних стоянок вздовж туристичних шляхів та мотузкового парку), розміщення дорожніх інформаційних туристичних знаків, тренінг для представників місцевих влад по управлінню та розвитку туристичної інфраструктури регіону, тренінг по сервісу в туризмі, участь у щорічних туристичних подіях, туристичний фестиваль, 2-денний інформаційно-промоційний тур по збудованих об'єктах інфраструктури, промоційний тур по пілотному відрізку туристичного маршруту для осіб з обмеженими фізичними можливостями, розробка рекомендацій до Програми розвитку туризму Закарпаття на 2016-2022 роки, промоційні фільми, туристичний путівник “Карпатський Туристичний Шлях» та ін.

Під час активної дискусії учасники цікавились підвищенням рівня поінформованості відвідувачів Закарпаття про його туристичний потенціал, упорядкуванням доріг облаштуванням мережі туристичних шляхів Закарпатської області. На всі запитання учасники отримали вичерпні відповіді.



7. Стратегічні проекти розвитку туризму області

Одним з найбільш привабливих і перспективних регіонів з точки зору розвитку туризму в Україні є Закарпаття. Його унікальне прикордонне географічне розташування та багатий природно- й етнокультурно-ресурсний потенціал забезпечили області визнання найбільш перспективної рекреаційної зони Європи з можливістю цілорічного (позасезонного) обслуговування туристів.

Для отримання максимальної користі від туризму, прикордонний регіон повинен розробляти регіональну туристичну політику, що базується на стратегічному плануванні та є одним із напрямів соціально-економічної політики держави. Основною метою маркетингової стратегії розвитку туризму є створення високоефективного конкурентоспроможного туристичного комплексу, що забезпечує широкі можливості для обслуговування українських та іноземних громадян, а також робить значний внесок у розвиток економіки країни.

Для того, щоб реалізувати цю стратегію у сфері туризму, необхідно створити організаційну структуру, спроможну здійснювати пошук необхідної інформації, забезпечувати її узгодження між фірмою та оточенням, а також приймати раціональні рішення, пов'язані з функціонуванням підприємств на ринку. З цією метою у туристичних регіонах на адміністративному рівні повинні створюватися відділи і посади, відповідальні за формування туристичного продукту та його підтримку, пошук потенційних ринків збуту.

Сьогодні туристично-рекреаційна галузь є пріоритетним напрямком розвитку економіки області. Мальовничі ландшафти, природні об'єкти (озеро Синевир, солоні озера та інші), багаті культурні, історичні, етнічні традиції, широка мережа туристично-рекреаційних та санаторно-лікувальних закладів дають можливість розвивати різні види туристичної діяльності. Зростає зацікавленість іноземних туристів у відвідинах регіону.

Якщо найбільшими донорами для України є США, то для Закарпатської області перше місце займають фонди Європейського Союзу. Іншими донорами є Канада, Великобританія, ФРН, Нідерланди, Швейцарія, Японія, Корея, ООН, Світовий банк, ЕБРР та ін.

Основною програмою Європейського Союзу, як для Закарпатської області, так і України в цілому, до 2008 року була Програма ТАСІС. Починаючи з 2008 року на території України реалізовується новий Інструмент Сусідства та партнерства Європейського Союзу ENPI, який об'єднує у собі програми ТАСІС та ІНТЕРРЕГ.

Закарпаття як основний регіон є учасником 2-х програм, а саме: Програма сусідства: «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна», «Польща-Бєларусь-Україна».

Згідно з Індикативною програмою, 2007 - 2013 роки визначені бюджетними роками впровадження Програм сусідства. Бюджет програми сусідства «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна» становить 68 млн. євро, «Польща-Бєларусь-Україна» відповідно - 202 млн. євро.

Можна навести ряд прикладів перших успішних проектів Програм сусідства від Закарпатської області.

Серед них:

- Розробка і впровадження транскордонної соціально-медичної реабілітаційної програми для дітей - представників національних меншин і соціально незахищених верств населення (Муківська обласна дитяча лікарня)

- Проект словацько-української транскордонної співпраці у сфері туризму (Неприбуткова організація “Панонія”)

- Комплексне дослідження можливостей використання біомаси в угорсько-словацько-українському прикордонному регіоні (Агентство регіонального розвитку і прикордонного співробітництва “Закарпаття”)

- Розробка угорсько-українського комплексного плану розвитку протипаводкового захисту і водного господарства в басейнах Берег та ріки Боржави (Закарпатське обласне виробниче управління по меліорації і водному господарству - Закарпатоблводгосп)

- Проект сприяння підприємництву уздовж словацько-українського кордону (Асоціація розвитку малого і середнього бізнесу та інновацій “Ужгород - ХХІ-й вік)

- Будівництво регіонального Туристично-інформаційного центру в Закарпатській області (Українсько-угорський центр регіонального розвитку)

- Створення Центру українсько-польських ініціатив в м. Ужгороді (Фонд розвитку транскордонного співробітництва та Міжнародна асоціація інституцій регіонального розвитку «МАІРР»)

- "Велокраїна" (в рамках програми транскордонного співробітництва Румунія - Молдова - Україна);

- проект "Зелені Полонини - зелена магістраль для розвитку туризму та співпраці;

- проект "Управління транскордонними дистанціями в Закарпатській області та Саболч-Сатмар-Березькому регіоні";

- "Гостинний дім" - Програма розвитку транскордонного багатокультурного екоагротуризму: туризм, обмін культурними цінностями, економічний розвиток;

- проект "Міст через українсько-словацький кордон";

- проект Програми добросусідства Польща - Білорусь - Україна за фінансової підтримки ЄС "Створення передумов для розвитку туристичної інфраструктури прикордонних територій на базі замкових комплексів";

- Програма підтримки, підготовки та реалізації проектів

транскордонного співробітництва у сфері туризму Мукачева на

2011-2012 рр.

На сьогодні у Закарпатській області реалізовуються чотири проекти на загальну суму 2750,4 тис. євро, а саме: ,,Розвиток Берегівської транскордонної польдерної системи в басейні річки Тиса”, ,,Чиста вода”, ,,Транскордонні можливості розвитку транспортної логістики”, ,,Покращення транскордонного автомобільного руху через будівництво об'їзної дороги навколо м. Берегово”. Торік в області підписано 7 контрактів між аплікатами та контактуючим органом з боку Європейської Комісії - Представництвом Європейської Комісії в Україні на отримання міжнародної технічної допомоги в рамках Програм сусідства. Загальний обсяг додаткових коштів, залучених у розвиток різних сфер економіки та соціальну сферу Закарпаття, складає 1, 2 млн. ЄВРО (при цьому враховуються тільки ті проекти, які вже реалізуються). Таким чином, Закарпатська область стає лідером у освоєнні транскордонних програм, про що свідчать звіти органів управління та секретаріатів Програм сусідства.

Закарпатська область бере активну участь у проекті “Міжнародна мережа інституцій регіонального розвитку Центральної Європи, регіонів Дунаю та Адріатики «СЕДА-2»”. В цьому проекті представлені партнерські органи влади та розвиткові організації з таких країн: Австрія, Німеччина, Італія, Франція, Греція, Іспанія, Словенія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща, Румунія



8.Створення власного перспективного туру

Програма туру: «Замки Закарпаття»

1 день:

Виїзд із Львова - приїзд до Чинадієво ( екскурсія з гідом замком «Сент-Міклош», обід) - Мукачево( панорамний огляд замку Паланок) - Невицьке( екскурсійний огляд замку) - Середнє(екскурсія замком тамплірів) - Квасово ( поселення в садиби )

2 день:

Квасово (сніданок, огляд руїн замку) - Виноградово( екскурсійний огляд замку Канків) - Королево (екскурсія до замку Нялаб) - Хуст( огляд замку) - повернення до Львова

Чина дієво

Посеред старовинного містечка Сент-Міклош розташований похмурий середньовічний замок барона Перені(14ст), з цікавим інтер'єром, потаємним ходом та спальнею Ілони Зрілі, в якій вона зустрілася з графом Імре Текелі, через це його ще називають «Замок кохання».

Середнє

Тут збереглися руїни замку тамплієрів(8ст), найсильнішого католицького ордену,це єдина фортеця в Закарпатті з елементами романського стилю.

Невицьке

Посеред лісу над мальовничою долиною річки Уж височіють руїни славного колись на все Закарпаття Невицького замку (14ст), який служив колись укриттям для жінок та дівчат, він ще й досі вражає своєю величністю і розмірами.

Квасово

Давнє поселення над річкою Боржавою, зацікавить шукачів старовини залишками фрагментів стін феодального замку (12-13ст), що розташований на п'ятнадцяти метровій вулканічній горі й зводився з метою захисту сухопутного соляного шляху.

Виноградів

Західно-українська столиця вина, розташована у підніжжі Чорнох гори і має свій замок Канко (13-16ст), із залишками готичного храму та каплиці (16ст). романтичні руни замкуі зараз ваблять численних туристів та кінематографістів.

Королево

Королівське місце відомо здавна своїм унікальним кліматом, найвідомішою стоянкою людей у центрально-східній Європі, а також залишками королівського замку Нялаб (144-17ст).

Хуст

Столиця Карпатської України знаходиться на перетині рік Ріки та Тиси. Над містом височать живописні руїни неприступного та нездоланного Хустського замку (11-16 ст), якийсь колись належав родині графа Драга (Дракули).

Із Замкової гори видно чарівні карпатські пейзажі та панораму міста.

Сільце

Поруч із селом на вершині гори колись знаходилось одне із найменш відомих фортифікаційних украплень Закарпаття - замок Бодулів (13 ст), який був збудований на місці давніх городищ та бів зруйнований за незрозумілих обставин у Середньовіччі.



Висновки

Закарпаття - мальовничий куточок України, має унікальне геополітичне й географічне положення. Він унікальний за своїми ресурсами і за своїм геоекономічним положенням у світі. Він має неповторну історичну траєкторію й глибоку самобутню культуру, що дозволяє в плині століть не підкоряти, а обєднувати навколо себе десятки народів і народностей. Карпати знову стають популярними як у нашій країні, так і за її межами.

По території Закарпаття пролягає багато різноманітних туристичних маршрутів гірських, водних, пішохідних, велосипедних, автомобільних. У регіоні не тільки унікальні природні можливості, а й надзвичайна культурно-історична спадщина. Велика перспектива розвитку в області молодіжного, сімейного туризму (спортивний, экотуризм, пригодницький, релігійний, конференц-туризм, тематичний, індивідуальний пізнавальний). Закарпатська область визнана найбільш перспективною рекреаційною зоною (здравницею) Європи, тут можливо круглорічне обслуговування туристів.

Туризм у Закарпаття має особливе значення тому що він обєднує сучасну інфраструктуру з унікальними історичними й культурними аспектами. Закарпаття володіє всім необхідним для розвитку сучасної туристичної індустрії. Оскільки жодна галузь світового господарства не працює так інтенсивно й стабільно, як туризм, у всіх розвинених країнах надається виняткове значення зміцненню її матеріально-технічної бази й розширенню інфраструктури. Підняття якості надаваних рекреаційно-туристичних послуг до світового рівня і їхня диверсифікованість зацікавить іноземних туристів, підвищить їх відвідуваність у регіоні, забезпечуючи в перспективі вихід на світовий ринок рекреаційно-туристичних послуг, розвиваючи в'їзний туризм, як один із пріоритетних напрямків турбізнесу.



Список використаних джерел

1. Антосяк В. М., Довганич Я. О., Павлей Ю. М., Покиньчереда В. Ф., Поляновський А. О. Природно- заповідний фонд Закарпатської області: Довідник

2. Гамора Ф. Д., В. І. Камендаря. Зачаровані Карпати: Заповідники та національні природні парки Закарпаття

3. Гринів Л.С. « Розвиток рекреаційного підприємництва в Українських Карпатах. Проблеми регіональної політики.»

4. Дубович І. А. «Особливості та перспективи розвитку українсько-польського транскордонного співробітництва у галузі туризму»

5. Ернест Нусер Стаття Європейські Програми сусідства «Транскордонне співробітництво Закарпатської області».

6. Закарпатська обласна державна адміністрація [Електронний ресурс] Режим доступу http://www.carpathia.gov.ua

7. Закарпатська область. Золота еліта України http://transcarpathia.ukrgold.net/ukr

8. Закарпатський Туристичний Інформаційний Портал Електронний ресурс Режим доступу http://www.karpataljaturizmus.info/

9. Заповідні території Карпатських гір. [Електронний ресурс] Режим доступу http://carpathians.org.ua

10. Історико-культурна спадщина України.

11. Кифяк В.Ф.,Кифяк О.В. «Стратегічні напрями розвитку сфери рекреації і туризму в Закарпатській області та її вплив на соціально-економічний стан регіону//Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Соціально-економічний розвиток регіону: діагностика,стратегія управління.»

12. Котигорошко В. Закарпаття в давнину Краєзнавство. Географія. Туризм.

13. Лютак О.М. Пріоритетні напрями розвитку туристично-рекреаційної сфери транскордонних регіонів [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.rusnauka.com

14. Програма розвитку туризму та рекреації в Закарпатській області.

15. Реалії та перспективи тур індустрії Закарпаття «ЄС інвестуватиме в розвиток туристичної галузі Закарпаття понад 700 тисяч євро» [Електронний ресурс.] Режим доступу http://arr.com.ua