Оптимізація навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ системи МВС засобами фізичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

УДК 796.015.1-057.875

ОПТИМІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КУРСАНТІВ ВНЗ СИСТЕМИ МВС ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

ГОРПИНИЧ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Харків 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківській державній академії фізичної культури, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Самойлов Микола Григорович, Харківська державна академія фізичної культури, завідувач кафедри педагогіки та психології.

Офіційні опоненти доктор психологічних наук, професор Вісковатова Тетяна Павлівна, Інститут математики, економіки та механіки Одеського національного університету імені І.І.Мечнікова, завідувач кафедри диференціальної та експериментальної психології;

кандидат педагогічних наук, доцент Градусов Володимир Олексійович, Харківська державна академія фізичної культури, завідувач кафедри олімпійського і професійного спорту.

Захист відбудеться „20” січня 2011р. о 12:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.862.01 у Харківській державній академії фізичної культури за адресою: 61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківської державної академії фізичної культури за адресою: 61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99.

Автореферат розісланий „____”_____________2010 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

В. С. Ашанін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Головною метою реформи вищої школи в Україні є внесення динамізму в систему освіти, її гуманізація та забезпечення студентам можливості вибору змісту і рівня своєї освіти. Результатом цих змін має бути суттєве підвищення якості професійної підготовки фахівців. Відомо, що в процесі перебудови і становлення будь-якої системи виникає багато протиріч. Стосовно професійної підготовки майбутніх офіцерів органів внутрішніх справ, яка здійснюється в системі ВНЗ закритого типу, можна відмітити, що тут складнощів більше ніж у цивільних університетах.

Такі чинники як незакінченість перебудови системи освіти, незрілість деяких її складових, наявність протиріч у її здійсненні, обумовлюють існування складнощів, що негативно діють на курсантів. Разом з тим, потрапляючи в університети, де діють військові статути, закон «Про міліцію», велика кількість наказів та інструкцій, курсанти опиняються в умовах, які зовсім не схожі на звичні для них - домашні. Відрив від родини, знайомих, друзів, необхідність беззаперечно виконувати розпорядок дня, вимоги слідування безлічі наказів, приводять до розвитку нервово-психічних розладів, до виникнення негативних змін у психіці, сумнівів відносно правильності вибору професії і, взагалі, негативного відношення до служби в міліції.

Аналіз літератури свідчить, що особливо багато складнощів і найбільший тиск на нервово-психологічну діяльність відчувають курсанти перших курсів, які тільки почали пристосовуватись до нових умов навчання і служби (О. О. Назаров, 2001; Н. П. Сергієнко, 2005). У зв'язку з цим деякими науковцями пропонується пошук шляхів та засобів підвищення ефективності адаптації курсантів, психологічної корекції негативних змін у їх психіці, психотерапевтичні заходи зниження напруженості та ін. (А. А. Трусь, 1998; Г. А. Гайдукевич, 1999; Т. І. Олійник, 2001; О. М. Кокун, 2004). Що стосується застосування з цією метою засобів фізичної культури, то такий підхід не знайшов глибокого наукового обґрунтування. Дослідження, в яких доводиться ефективність та дієвість засобів фізичної культури націлені на удосконалення програм з фізичного виховання, на розробку комплексів фізичних вправ, які піднімуть рівень загальної фізичної та спеціальної підготовки курсантів (О. Ф. Хміляр, 2004; С. А. Антоненко, 2005; Ю. П. Сергієнко, 2005; О. А. Ярещенко, 2008).

Разом з тим існують дослідження, в яких переконливо доведено, що спортивні тренування, засоби фізичного виховання і фізична активність є важливими факторами зниження нервово-психічної напруженості, захворюваності і підтримки психосоматичного здоров'я людини (Г. Д. Горбунов, 1994; В. А. Щербина, 1998; В. Й. Бочелюк, 2003; Т.П.Висковатова 2005; М. Г. Самойлов, 2008).

Враховуючи актуальність і необхідність удосконалення системи вищої освіти в Україні, процесу професійної підготовки майбутніх офіцерів, покращення адаптації курсантів до навчально-службової діяльності, ми вирішили провести дане дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження даної проблеми входить до Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України з питань сім'ї, молоді та спорту в рамках теми за шифром 2.4.12.1п та за номером держреєстрації 0106U011985 «Психолого-педагогічне обґрунтування підвищення ефективності спортивної діяльності та відновлювальних процесів після фізичних навантажень»

Роль автора у виконанні теми полягала у виявленні впливу додаткових занять рукопашним боєм на фізичну підготовленість та особистісні якості курсантів.

Мета дослідження: обґрунтувати шляхи оптимізації навчально-службової діяльності курсантів засобами фізичного виховання.

Для реалізації цієї мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз сучасного стану професійної підготовки у ВНЗ системи МВС України та визначити роль в цьому процесі фізичного виховання курсантів.

2. Виявити особливості впливу занять рукопашним боєм на фізичну підготовленість курсантів 1 та 4 курсу та рівень їх адаптації до навчально-службової діяльності.

3. Установити роль навчально-тренувальних занять з рукопашного бою у прояві захворюваності та підтримці психосоматичного здоров'я курсантів.

4. Обґрунтувати вплив на організм курсантів фізичного навантаження, яке здійснюється в комплексі з психологічним тренінгом, та сформулювати практичні рекомендації курсантам.

Об'єкт дослідження: навчально-службова діяльність курсантів ВНЗ системи МВС України.

Предмет дослідження: виявлення можливостей оптимізації навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ системи МВС засобами фізичного виховання. тренувальний курсант рукопашний бій

Методи дослідження. Розв'язання поставлених завдань здійснювалось наступними методами дослідження:

- теоретичні - аналіз наукової літератури, нормативних документів МВС України, особових справ та медичних карток курсантів;

- психологічні - метод оцінки особистісних рис (карта дезадаптації Д. Скотта); експрес-оцінка адаптивності; опитувальник «Загальне здоров'я - GHQ-28»; Фрейбургський особистісний опитувальник; психодіагностика конфліктності та агресивності І. Ільїна та П. А. Ковальова; діагностика рівня тривожності Тейлора; особистісний опитувальник Р. Б. Кеттелла;

- педагогічні - оцінка виконання нормативів фізичної підготовки; визначення фізичної працездатності за даними тесту PWC¹⁷⁰ та МСК; визначення адаптаційного потенціалу; Гарвардський степ-тест; шкала оцінки фізичного здоров'я; проби Штанге та Генчі; аналіз фізичної підготовленості курсантів: тестування швидкості, сили, гнучкості, спритності, витривалості та швидкісно-силових якостей;

- математичні - статистична обробка даних, визначення рівня їх достовірності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

ь виявлено позитивний вплив на якості особистості курсантів занять обраним видамом спорту (рукопашним боєм);

ь установлено, що застосування курсантами занять рукопашним боєм підвищує рівень їх працездатності, фізичної підготовленості та адаптації до навчально-службової діяльності;

ь доведено, що навчально-тренувальні заняття курсантів у поєднанні з соціально-психологічним тренінгом зменшують рівень захворюваності та підтримують їх психосоматичне здоров'я;

ь експериментально підтверджена наявність позитивних змін у психофізіологічних показниках організму курсантів в результаті використання ними комплексу з фізичного навантаження та психологічного тренінгу.

Набуло подальшого розвитку удосконалення професійної підготовки фахівців з вищою освітою;

Уточнено сучасні уявлення про дію негативних чинників і протиріч у процесі навчання та служби курсантів у ВНЗ закритого типу.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що:

- дані про наявність протиріч, дію стресогенних чинників на психіку, здоров'я та фізичну підготовленість курсантів викладачі та керівники підрозділів ВНЗ закритого типу можуть використовувати у своїй практичній діяльності;

- викладачі кафедр фізичного виховання мають фактичний матеріал для обґрунтованої рекомендації курсантам, особливо початкових курсів, займатись добровільно обраним видом спорту;

- психологічні та медичні служби університетів МВС України, використовуючи отримані дані, мають можливість здійснювати моніторинг навчально-службової діяльності курсантів з врахуванням дії на них додаткових фізичних навантажень і забезпечити консультації та кваліфіковане проведення викладачами кафедр фізичного виховання психологічної підготовки;

- використовуючи одержані в дисертації результати, курсанти отримують можливість активно і усвідомлено оптимізувати самоуправління навчально-службовою діяльністю, застосовуючи з цією метою засоби фізичного виховання та психологічного тренінгу;

- дані про особливості впливу фізичних навантажень, що здійснюються в комплексі з психологічним тренінгом на організм курсантів, на їх психологічну та соматичну сфери, на рівень опірності до захворювань можуть бути використані викладачами для подальших наукових досліджень і читання лекцій у ВНЗ системи МВС та спортивних ВНЗ України.

Основні положення дисертаційного дослідження впроваджені у Харківській державній академії фізичної культури; у Дніпропетровському національному університеті ім.О. Гончара ; у Дніпропетровській державній медичній академії;та Харківському національному університеті внутрішніх справ про що свідчать акти впровадження (від 14.10.2010, 27.10.2010, 23.11.2010, 25.11.2010).

Особистий внесок здобувача полягає в аналізі літературних джерел, проведенні експерименту, обробці отриманих результатів та формулюванні висновків. У роботах, надрукованих у співавторстві, дисертантом виконані експеримент та обробка одержаних даних.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Отримані в дослідженні результати розглядались на засіданнях кафедр фізичного виховання Харківського національного університету внутрішніх справ та кафедри педагогіки і психології Харківської державної академії фізичної культури.

Одержані дані також доповідались на науково-практичних конференціях: «Формування та розвиток особистості в умовах вузів МВС України» (Харків, 2007); «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2007); «Фізична культура, спорт і здоров'я» (Харків, 2008, 2009).

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено в 5 публікаціях у фахових виданнях ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 181 сторінки тексту, містить 21 рисунок, 25 таблиць. Список використаних джерел складає 192 найменування, з них іноземних джерел - 28.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначено зв'язок роботи з науковими планами та проблемами, об'єкт та предмет дослідження, зазначено методи дослідження, висвітлено новизну, наукове і практичне значення роботи. Крім того, містяться дані про апробацію результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.

Перший розділ: «Сучасний стан професійної підготовки у ВНЗ системи МВС України» присвячено теоретичному аналізу наукових і методичних праць з цієї проблеми. Дослідниками показано, що сучасний стан професійної підготовки фахівців правоохоронної системи має багато недоліків. До них відносять незакінченість перебудови системи освіти, незрілість її складових, наявність протиріч у її втіленні у життя (М. І. Ануфрієв, 1999; О. О. Назаров, 2001; І. І. Приходько, 2008). Виявлено також, що на курсантів навчальних закладів закритого типу, порівняно зі студентами цивільних університетів, діє цілий ланцюг стресогенних чинників: розрив з батьками, товаришами, звичними домашніми умовами; необхідність цілодобово перебувати у навчальному закладі, а відпочивати в казармі; беззаперечно виконувати вимоги статуту, наказів, інструкцій та всього начальницького складу.

Перелічені та інші чинники негативно впливають на курсантів, що проявляється у постійних нервово-психічних напруженнях, підвищенні депресивності, дратівливості, апатії, агресивності, тривожності, формуванні і розвитку психічних зривів, підвищеній кількості симптомів соматичних захворювань (Н. П. Сергієнко, 2004; О. Ф. Хміляр, 2004).

Більшістю авторів визначається необхідність пошуку шляхів боротьби з даними проявами і рекомендуються переважно наступні заходи: психологічна корекція негативних станів (В. І. Барко, 1995 ), психотерапевтичні впливи (Н. В. Андрєєв, 1997), підвищення ролі виховних заходів (Д. О. Кобзін, 1999) тощо. Стосовно використання з цією метою засобів фізичного виховання спеціальних досліджень не виявлено. Водночас багатьма дослідниками наголошується на позитивному впливі засобів фізичної культури на процес фізичної підготовленості курсантів, на зміцнення їх здоров'я, на отримання умінь та навиків необхідних для виконання в майбутньому своїх службових обов'язків (О.В. Зеленюк, 2004; С.А.Білітюк, 2006). При цьому акцентується увага на недостатньому рівні фізичної підготовки у ВНЗ системи МВС, на зниженні інтересу курсантів до занять з фізичного виховання, на ослабленні їх психофізичнихможливостей (О. А. Ярещенко, 2008).

Існують також роботи, в яких наголошується на позитивному значенні для підняття рівня фізичної підготовленості курсантів спортивної спеціалізації за обраним видом спорту (С. А. Гапонова, 1994; С. В. Голомазов, 1994).

Підходячи до проблеми поліпшення професійної підготовки майбутніх фахівців правоохоронної системи, науковці розуміють, що вирішувати її треба комплексно, а саме: враховуючи якості особистості, індивідуально-психологічні можливості курсантів, їх інтереси і бажання самовизначитись, їх фізичну підготовленість, вік, стан здоров'я та рік навчання. Однак експериментальне підтвердження можливостей впливу на перелічені чинники та управління їх розвитком в результаті застосування спортивного тренування здійснено фрагментарно.

Аналіз літератури не дав чітких відповідей і на питання про можливість і особливості впливу занять певним видом спорту на рівень прояву якостей особистості курсантів, на їх працездатність та психофізіологічні функції. Не виявлено також досліджень, в яких обґрунтовувались би питання комплексної дії на організм курсантів фізичних навантажень у вигляді тренувань з добровільно обраного виду спорту у сукупності з психологічним антистресовим тренінгом.

У другому розділі: «Методи та організація дослідження» надається характеристика осіб, які приймали участь у дослідженні.

Дисертаційне дослідження проводилось поетапно протягом 2006-2009 рр. На першому етапі здійснено формулювання мети, завдань, об'єкта та предмета дослідження. Відповідно до поставлених завдань була сформульована вибірка досліджуваних осіб.

Експериментальне дослідження проводилось на базі Академії внутрішніх військ МВС України. У ньому прийняли участь 140 курсантів віком від 17 до 23 років чоловічої статі, які навчались на першому та четвертому курсах вказаної академії. З них було сформовано дві групи: перша група - це курсанти першого курсу, їх кількість складала 50 осіб; друга група складалась із 50 курсантів, які навчались на четвертому курсі академії (таблиця 1).

Таблиця 1

Кількісні та паспортні дані про осіб, які приймали участь у дисертаційному дослідженні

№ п/п	Групи досліджених осіб	К-ть осіб (n)	Курс	Вік	Стать
1.	Студенти Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»	20 20	1 4	17-19 20-23	Чол. Чол.
2.	Курсанти Академії внутрішніх військ МВС України	50 50	1 4	17-19 20-23	Чол. Чол.
	Підгрупи з різною успішністю у навчально-службовій діяльності
3.	З низькою успішністю	23
4.	З середньою успішністю	36
5.	З високою успішністю	11
6.	Курсанти Академії внутрішніх військ	50	1	17-19	Чол.
	Підгрупи з різною успішністю у навчально-службовій діяльності
7.	З низькою успішністю	22
8.	З середньою успішністю	34
№ п/п	Групи досліджених осіб	К-ть осіб (n)	Курс	Вік	Стать
9.	З високою успішністю	14
10.	Курсанти Академії внутрішніх військ	50	4	20-23	Чол.
	Підгрупи розділені за наявністю хвороб
11.	Часто хворіючи (1а)	24	1	17-19	Чол.
12.	Нехворіючі (1б)	26	1	17-19	Чол.
13.	Часто хворіючи (4а)	18	4	20-23	Чол.
14.	Нехворіючі (4б)	32	4	20-23	Чол.
	Підгрупи, у які зачислені курсанти, що займались у спортивних секціях
15.	Перший курс	20	-	17-23	Чол.
16.	Четвертий курс	20	-	17-23	Чол.
	ВСЬОГО (осіб, які приймали участь у дослідженні)	180

Для переконання, що саме умови навчання та служби діють на курсантів, ми порівнювали їх дію з умовами навчання студентів у цивільному ВНЗ.

З цією метою була сформована контрольна група (n=40), яка складалась із студентів Харківського національного технічного університету (ХНТУ-ХПІ) і за паспортними даними відповідала групі курсантів першого (n=20) та четвертого (n=20) курсів.

На першому етапі дослідження кожна група курсантів була поділена на три підгрупи, які за результатами навчання та оцінками експертів відповідали низькому, середньому та високому рівню успішності у навчально-службовій діяльності. В результаті в першій групі, що складалась з першокурсників було виділено 23 особи з низькою успішністю, 36 - з середньою, 11 - з високою успішністю у навчанні та службі. Друга група - це курсанти четвертого курсу, які були розділені на підгрупи з низькою успішністю - 22 особи, середньою - 34 та високою - 14 курсантів.

На другому етапі нашого дослідження прийняли участь курсанти першого та четвертого курсів академії. Вибір курсантів першого і четвертого курсів обумовлений різним рівнем їх адаптації до умов навчання і служби. З метою виявлення впливу занять обраним видом спорту на психосоматичне здоров'я курсантів їх було розділено на підгрупи часто хворіючих і нехворіючих зовсім. З курсантів першого та четвертого курсів, які упродовж навчально-службової діяльності часто хворіли були сформовані перша - 1а (n=24) і друга - 4а (n=18) експериментальні групи. Відповідно, з курсантів, які за період навчання не звертались за медичною допомогою були сформовані групи нехворіючих: першого - 1б (n=26) та четвертого - 4б (n=32) курсу. Експериментальним групам курсантів було запропоновано самостійно здійснити вибір виду спорту, яким вони бажали б займатись додатково до занять з фізичного виховання.

Перед вибором виду спорту, яким вони хотіли б займатись, з ними були проведені бесіди для виявлення їх інтересу до спортивних занять і, крім того, роз'яснення, що їм дадуть тренування з обраного виду спорту.

Після п'яти таких бесід курсанти виявили бажання займатись рукопашним боєм. Паралельно з заняттями рукопашним боєм з курсантами проводився соціально-психологічний тренінг за методикою Л.Є.Унесталь розроблений спеціально для спортсменів та з використанням антистресового тренінгу за даними А.П. Ситнікова(1995). З двома експериментальними групами першого (n=20) та четвертого (n=20) курсів протягом дев'яти місяців проводились тренування три-чотири рази на тиждень тривалістю 2-2,5 години кожне.

Для визначення впливу занять рукопашним боєм на рівень фізичної підготовленності та фізіологічні показники курсантів ми використовували педагогічне тестування з урахуванням положень, викладених у працях відомих науковців(Л.В.Волкова,1997; В.А.Запорожанова 1990; Л.П.Сергієнко, 2007; Б.М.Шияна,2000). Використовувались методи визначення фізичної працездатності (тест PWC 170), МСК, адаптаційний потенціал з урахуванням ЧСС, АТ, віку, маси та довжини тіла Д.Н.Давиденко,(Г.С. Нікіфоров,2005). Використовували також Гарвардський степ-тест, проби Штанге та Генчі та інтегральний метод оцінки рівня фізичного здоров'я Д.Н.Давиденко (2005).

Виявлення особливостей впливу занять рукопашним боєм на якості особистості курсантів здійснювались комплексом психологічних методів дослідження: карта дезадаптації Скотта( Л.Н.Собчик, 1990), експрес-оцінка адаптивності (А. Анастази,1982), особистісний опитувальник Р.Б. Кеттела і Фрейбургський особистісний опитувальник, оцінка агресивності за методом І.Ільїна та П.А.Ковальова, тривожність визначалась за Тейлором (Д.Я.Райгородський, 2008) Статистична обробка виконувалась за рекомендаціями Е.В.Сидоренко (2003).

На третьому етапі проводився педагогічний експеримент метою якого було виявлення особливостей впливу занять рукопашним боєм на фізичні, фізіологічні і психологічні параметри курсантів першого і четвертого курсів, які мали різний рівень адаптації до навчально-службової діяльності.

Третій розділ: «Особливості впливу занять рукопашним боєм на навчальну та службову діяльність курсантів військового навчального закладу» містить результати змін, які відбулись у психологічній сфері курсантів внаслідок застосування ними спортивноих тренувань з рукопашного бою та психологічного тренінгу. Так, установлено, що навчально-тренувальні заняття, що здійснювались в комплексі з психологічним тренінгом, викликають суттєві зміни у психіці курсантів. Після експерименту, порівняно з контролем, у курсантів, які тренувались, збільшується рівень прояву соціально прийнятих, позитивних якостей особистості: товариськості - на 1,3 бала, маскулінізму - на 0,4 бали (p<0,05-0,01).

Водночас негативні якості особистості у них стали проявлятись менше: невротичність - на 2,6 бала, спонтанність - на 2,5 бала, реактивність - на 3,3 бала, сором'язливість - на 2,5 бала, інтроверсія - на 0,9 бала, емоційна лабільність - на 2,7 бала (p<0,05-0,01). Особливо важливим є зменшення рівня прояву таких негативних якостей як депресивність: вона зменшилась на 3,1 бала, безкомпромісність, відповідно, на 1,04 бала, негативна агресія - на 1,52 бала, конфліктність - на 3,83 бала (p<0,05-0,01). Тобто застосовуваний експериментальний комплекс (тренування+психологічний тренінг) позитивно впливає на психологічну сферу курсантів.

Вплив спортивних тренувань з рукопашного бою, які здійснювались у комплексі з психологічним тренінгом, привів до поліпшення фізичної працездатності курсантів - виявлено збільшення потужності виконуємої курсантами роботи: у сукупності з даними про фізичну працездатність і МСК до та після експерименту, вони представлені у таблиці 2.

Одержані результати переконують у наявності позитивного впливу експериментальних чинників на визначаємі показники.

Відновлення функцій серцево-судинної системи курсантів після тренувань з рукопашного бою також покращилось: у першокурсників - на 23,05 ум. од. (в контролі - на 1,01 ум. од.), а у курсантів четвертого курсу - на 25,04 ум. од. (в контролі - на 1,30 ум. од.) при p<0,05.

Таблиця 2

Показники фізичної працездатності та МСК у курсантів першого і четвертого курсів

Вимірювані показники	Контрольна група (n=20)	Експериментальна група (n=20)
	До експерименту	Після експерименту	t p	До експерименту	Після експерименту	t p
	Перший курс
W, кгм/хв	837,46±4,51	855,11±4,50	2,72 <0,05	835,21±31,07	946,42±32,24	2,74 <0,05
PWC170, кгм/хв	944,26±4,35	958,22±4,35	2,26 <0,05	940,52±46,55	1106,40±47,38	2,49 <0,01
МСК, мл/хв	3108,21±33,62	3346,12±35,43	5,08 <0,001	3502,07±306,8	4866,17±310,5	3,12 <0,01
Вимірювані показники	Контрольна група (n=20)	Експериментальна група (n=20)
	До експерименту	Після експерименту	t p	До експерименту	Після експерименту	t p
	Четвертий курс
W, кгм/хв	840,20±4,32	863,34±4,43	3,74 <0,01	841,06±31,24	964,17±32,17	2,74 <0,01
PWC170, кгм/хв	950,11±4,15	970,54±4,23	3,45 <0,01	949,13±58,45	1198,34±59,30	2,99 <0,01
МСК, мл/хв	3616,14±33,45	3865,24±33,51	4,43 <0,001	3726,42±255,3	4982,31±259,7	3,44 <0,01

Позитивно вплинув експериментальний комплекс і на рівень соціально-психологічної адаптації курсантів до умов навчально-службової діяльності. Після експерименту показники психічної втоми зменшились у першокурсників на 1,52 ум. од. (в контролі - на 0,42 ум. од.), а у курсантів четвертого курсу - на 1,69 ум. од. (в контролі - 0,14 ум. од.) при p<0,05-0,01.

Зменшився також рівень прояву тривожності, а коефіцієнт адаптації - навпаки - виріс у першокурсників на 0,17 ум. од. (в контролі - на 0,01 ум. од.), а у курсантів четвертого курсу - 0,19 ум. од. (в контролі - на 0,02 ум. од.) при p<0,05-0,01.

Після експериментального впливу курсанти стали краще сприймати себе, у них зросли показники емоційного комфорту, а емоційного дискомфорту, залежності та конфліктності - навпаки - зменшились.

Передбачаючи, що різниця між отриманими даними курсантів першого і четвертого курсів обумовлена впливом на відновлювальні процеси різного ступеня їх адаптації, ми дослідили й останню. Виявилось, що основні показники адаптації у курсантів першого курсу значно менші, ніж у курсантів з четвертого курсу. У перших підвищений рівень психічної втоми і тривожності при знижених показниках працездатності та саморегуляції. Показники вегетативної регуляції функцій та коефіцієнт адаптації у першокурсників також низькі. При цьому слід підкреслити, що збільшення ступеня пристосованості курсантів до навчально-службової діяльності стало можливим завдяки дії занять добровільно обраним видом спорту.

Для розвязання завдань нашого дослідження необхідно було виявити вплив спортивних тренувань на фізичну підготовленість курсантів. Результати одержані після її оцінки наведені у таблиці 3 та 4.

Таблиця 3

Показники фізичної підготовленості курсантів першого курсу до та після експерименту

Види випробувань	Контрольна група (n=20)	Експериментальна група (n=20)
	До експерименту	Після експерименту	t p	До експерименту	Після експерименту	t p
1.	13,5±0,078	13.3±0,083	1,81> 0,05	13,4±0,14	12,9±0,12	2,77 <0,01
2.	817,9±2,35	810,1±2,14	2,20 <0,05	816±4,02	803,0±3,64	2,39<0,05
3.	11,2±0,12	11,6±0,14	2,22 <0,05	11,0±0,33	12,2±0,37	2,44 <0,05
4.	23,5±0,21	26,1±0,18	2,30 <0,05	24,0±2,21	32,2±2,45	2,25 <0,05
5.	9,1±0,02	9,0±0,02	1,78 >0,05	9,2±0,36	8,0±0,31	2,60 <0,05
6.	211,3±0,31	212,2±0,36	2,317 <0,05	211,6±7,26	235,4±8,17	2,32 <0,05

Примітка: 1 - біг на 100 м (с); 2 - біг на 3000 м (хв.); 3 - нахили тулуба вперед з положення сидячи (см); 4 - згинання і розгинання рук в упорі, лежачи на підлозі (к-ть разів); 5 - човниковий біг 4х9 м (с); 6 - стрибок у довжину з місця (см).

Таблиця 4

Показники фізичної підготовленості курсантів четвертого курсу до та після експерименту

Види випробувань	Контрольна група (n=20)	Експериментальна група (n=20)
	До експерименту	Після експерименту	t p	До експерименту	Після експерименту	t p
1.	13,4±0,10	13,2±0,9	2,53< 0,05	13,5±0,21	12,8±0,18	2.69 <0,05
2.	814,2±0,27	806±0,26	2,22 <0,05	8150±4,16	800,0±3,73	2,67 <0,05
3.	11,4±0,19	11,9±0,18	1,92 >0,05	11,6±0,31	12,8±0,36	2,60 <0,05
4.	24,1±0,083	26,8±0,078	1,81 >0,05	24,0±2,15	33,7±2,35	2,46 <0,05
5.	9,3±0,033	9,0±0,036	2,17 <0,05	9,4±0,38	8,1±0,32	2,65 <0,05
6.	212,5±0,12	213,9±0,14	2,33 <0,05	212,8±7,28	235,6±8,16	2,10 <0,05

Примітка: 1 - біг на 100 м (с); 2 - біг на 3000 м.(с); 3 - нахили тулуба вперед з положення сидячи (см); 4 - згинання і розгинання рук в упорі, лежачи на підлозі (к-ть разів); 5 - човниковий біг 4х9 м (с); 6 - стрибок у довжину з місця (см).

Перевірка дії тренувальних занять з рукопашного бою на такі якості як швидкість, витривалість, гнучкість, сила, спритність та швидкісно-силові якості курсантів показала, що всі вони змінились на краще, але по-різному як окремі якості, так і у курсантів першого і четвертого курсів. Так, найбільше зросли показники сили: у курсантів першого курсу на 8,2 рази (в контролі - на 2,6 разів) при p<0,05, а у курсантів четвертого курсу - на 9,7 разів (в контролі - на 2,7 рази) при p>0,05. Тренування з обраного виду спорту покращили і показники спритності та швидкісно-силових якостей. Найменше змінились швидкість та гнучкість.

Ми розуміли, що заняття курсантів рукопашним боєм має велике значення для більш ефективного виконання ними в майбутньому своїх службових обов'язків, але не меншу значущість для них ці заняття мають з позицій задачі з укріплення здоров'я. Саме у зв'язку з цим ми вважали за необхідне вияснити як навчально-тренувальний процес впливає на адаптацію та стан фізичного здоров'я курсантів. Отримані дані представлені у таблицях 5 та 6.

Як видно з представлених результатів, після експерименту на краще достовірно (p<0,01-0,05) змінюються показники співвідношення маси та довжини тіла, ЖЄЛ та сила кисті до маси тіла, ЧСС до систолічного артеріального тиску.

Таблиця 5

Показники адаптаційного потенціалу курсантів першого курсу до та після експерименту

Вимірювані показники	Контрольна група (n=20)	Експериментальна група (n=20)
	До експерименту	Після експерименту	t p	До експерименту	Після експерименту	t p
Маса тіла / довжина тіла (г/см)	465,5±4,32	446,8±4,23	3,09 <0,01	466,0±10,12	434,4±9,45	2,28 <0,05
ЖЄЛ / маса тіла (мл/кг)	52,1±0,22	52,5±0,22	1,8 >0,05	52,6±2,14	60,5±2,35	2,49 <0,05
Сила кисті / маса тіла (%)	63,1±0,12	63,5±0,14	2,22 <0,05	64,0±1,48	70,2±1,76	2,70 <0,01
ЧСС*АТсист / 100 (ум. од.)	97,4±0,2	98,1±0,3	1,94 >0,05	96,8±3,4	86,3±3,3	2,21 <0,05
Час відновлення ЧСС (хв)	2,3±0,042	2,2±0,038	1,78 >0,05	2,2±0,15	1,6±0,11	3,33 <0,01
Загальна оцінка (бали)	4,6±0,036	4,7±0,033	2,17 <0,05	4,6±0,79	7,9±0,85	2,87 <0,01

Таблиця 6

Показники адаптаційного потенціалу курсантів четвертого курсу до та після експерименту

Вимірювані показники	Контрольна група (n=20)	Експериментальна група (n=20)
	До експерименту	Після експерименту	t p	До експерименту	Після експерименту	t p
Маса тіла / довжина тіла (г/см)	437,1±2,35	430,3±2,14	2,10 <0,05	435,9±10,12	401,3±9,45	2,50 <0,05
ЖЄЛ / маса тіла (мл/кг)	57,7±0,28	58,3±0,25	1,66 >0,05	58,0±3,65	68,1±3,30	2,13 <0,05
Сила кисті / маса тіла (%)	67,8±0,4	68,7±0,5	1,69 >0,05	68,0±2,13	77,6±2,36	3,02 <0,01
ЧСС*АТсист / 100 (ум. од.)	86,3±0,2	86,0±0,2	1,07 >0,05	85,7±4,02	71,8±3,64	2,56 <0,05
Час відновлення ЧСС (хв)	1,8±0,051	1,7±0,056	1,33 >0,05	1,8±0,19	1,1±0,18	2,69 <0,05
Загальна оцінка (бали)	6,6±0,18	7,0±0,21	2,53 >0,05	6,7±1,20	10,8±1,17	2,45 <0,05

Визначення психічного здоров'я показало аналогічні зміни, а саме: у першокурсників після експерименту воно поліпшилось на 11,5 балів, а у їх колег з четвертого курсу на 15,9 балів (p<0,05). Тобто і в цьому випадку активність поліпшення психічного здоров'я у курсантів першого курсу слабша, ніж у курсантів четвертого курсу. Це результат того, що на перших діє ціла низка стресогенних факторів, до яких вони не встигли пристосуватись.

У подальшому дослідженні ми додаткову фізичну активність у вигляді спортивних тренувань розглядали як фактор, який може привести до зниження рівня захворюваності та підтримки психосоматичного здоров'я курсантів. Аналіз медичних карток курсантів показав, що першокурсники хворіють частіше, а їх одужання здійснюється довше, ніж у їх колег з четвертого курсу.

Виявилося, що курсанти, які часто хворіли, мали значно більший рівень прояву негативних якостей особистості. І навпаки - нехворіючі курсанти характеризувались наявністю і достатньо високим ступенем прояву соціально бажаних, позитивних індивідуально-психологічних якостей. Тобто захворюваність курсантів має прямий зв'язок з якостями особистості.

Установлено також, що часто хворіючи курсанти більше, ніж не хворіючи, вважають, що їх здоров'я повною мірою залежить від дії на них оточуючих чинників і, перш за все, службових і навчальних. Показана також залежність успішності в навчально-службовій діяльності курсантів від частоти їх захворюваності. Так, наприклад, серед високо успішних курсантів 1 курсу, не хворіючих - 84,7%, а курсантів четвертого курсу - 90,3%, водночас низько успішних серед перших - 26,9%, а других - 43,2%.

Водночас, слід наголосити на тому, що серед курсантів, які займались рукопашним боєм, не хворіючих було 95,5% першокурсників і 97,9% - курсантів четвертого курсу. Тобто першоджерелом фізичного здоров'я і успішності у навчанні та службі були спортивні тренування. А якщо врахувати, що курсанти, які тренувались і проходили соціально-психологічний тренінг, мали значно нижчі показники ступеня прояву негативних якостей особистості, були більш психологічно стійкими і пристосованішими до умов навчання і служби, то додаткові фізичні навантаження слід вважати основним важелем у процесі оптимізації навчально-службової діяльності курсантів.

Аналіз взаємозв'зку навчально_службової діяльності курсантів зі спортивним тренуванням показав, що у першокурсників з середньою успішністю 42,4%, а серед курсантів четвертого курсу 45,1%. З високою успішністю перших - 38,2%, а других - 43,3%.

На завершальному етапі було здійснено інтерпретацію власних даних, порівняння їх з результатами досліджень інших науковців, сформульовані висновки та практичні рекомендації курсантам.

В четвертому розділі: «Аналіз і узагальнення одержаних данних» здійснено аналіз одержаних даних. Перш за все, акцентується увага на необхідності поліпшення або оптимізації умов життєдіяльності курсантів уВНЗ закритого типу. Аргументується непогодженість з авторами досліджень, які вважають, що оптимізувати навчально-службову діяльність курсантів можна за рахунок посилення вимог та обовязкового і беззаперечного виконання усіх пунктів статуту і наказів командирів.

Підкреслюється, що вперше була поставлена задача оптимізації навчально-службової діяльності засобами фізичного виховання. Попередніми дослідниками не вирішувались питання за допомогою використання спортивних тренувань курсантів довести можливість підвищення самооцінки, інтересу до навчання, служби і майбутньої професії. Не вирішувалась проблема за допомогою спортивного тренування знизити прояв тривожності, депресивності, дратівливості, зниження нервово-психічного напруження і рівня психосоматичної захворюваності курсантів.

Попередніми дослідниками також не ставилась мета оптимізувати навчально-службову діяльність курсантів завдяки використанню такого методологічного прийому як спортивне тренування з обраного виду спорту, яке здійснювалось у комплексі з психологічною підготовкою у вигляді антистресового психологічного тренінгу. Припускалось, що саме добровільність вибору виду спорту курсантами обумовить наявність позитивних емоцій у тренуваннях, а психологічна підготовка підніме рівень їх емоціональної стійкості, здатність проявляти вольові зусилля та опірність до дії стресогенних факторів.

Позитивним у нашому дослідженні ми вважаємо експериментальний доказ взаємозвязку і взаємовпливу чинників навчально-службової діяльності курсантів і, головне, можливість через застосування спортивного тренування подіяти на будь-який з них. Експериментальний комплекс поліпшив навчально-службову успішність курсантів, їх особисті якості, фізичне і психічне здоров'я, фізичну працездатність, фізичну підготовленість, опірність до захворювань та інші процеси.

У процесі дослідження було отримано три групи даних, які підтвердили, або доповнили результати інших авторів і дані, що одержані вперше.

Так, в результаті проведення дисертаційного дослідження, набула подальшого розвитку проблема удосконалення фахівців з вищою освітою( Г.Є.Іванова,2000; М.Т.Кобза,2002; С.А.Романченко,2006) і безпосередньо у вузах закритого типу (Г.А.Гайдукевич,2000; В.І.Дяченко,2000; І.П.Закадко,2001;О.А.Ярещенко,2008).

Доповнені висновки науковців про позитивну роль примінення засобів фізичного виховання у фізичній підготовленності( Л.М.Долженко,2006) та соматичного здоров'я студентів та курсантів( О.В.Зеленюк,2004).

Вперше отримано експериментальні дані, що демонструють позитивний вплив на якості особистості курсантів занять добровільно вибраним видом спорту( рукопашним боєм). В науковій літературі також були відсутні дані про можливість оптимізації навчально-службової діяльності курсантів заняттями зі спортивних тренувань у поєднанні із соціально-психологічним тренінгом.

Впеше також доведено, що навчально-тренувальні заняття у комплексі із соціально-психологічним тренінгом підвищують фізичну підготовленість, рівень психосоматичного здоров'я та знижують захворюваність курсантів.

Отримані дані дали змогу наприкінці четвертого розділу дисертації сформулювати практичні рекомендації курсантам.

ВИСНОВКИ

1. У процесі професійної підготовки курсантів у ВНЗ системи МВС України виникає багато протиріч і складнощів. До перших відноситься невідпрацьованість, неузгодженість та неможливість застосування багатьох принципів Болонської угоди у сучасних університетах нашої держави. До других слід віднести різку зміну умов життя та навчання курсантів порівняно з домашніми, що є головним чинником у виникненні у них депресивних станів, нервово-психічних напружень, негативних змін у психіці, падіння опірності організму та підвищення захворюваності.

З метою підняття рівня пристосованості до навчально-службової діяльності курсантів, авторами рекомендується використання методів психологічної корекції, психотерапії, соціальної активізації та ін. Можливість використання з цією метою методів фізичної культури і, тим більше, у комплексі з психологічним тренінгом, науковцями не досліджувалась.

2. Навчально-тренувальні заняття з обраного виду спорту (рукопашний бій), які проходили у комплексі з психологічним антистресовим тренінгом, позитивно подіяли на якості особистості курсантів.

В результаті їх дії курсанти стали більш товариськими, урівноваженими, відкритими, безкомпромісними, емоційно стійкими. Водночас після експерименту негативні якості особистості у них стали проявлятись менше. Особливо важливим є зменшення рівня прояву невротичності, спонтанності, реактивності, депресивності, конфліктності і агресивності. Це ті якості, які різко знижували навчально-службову активність курсантів, викликали появу негативних психічних станів та думок про помилковість вибору професії, породжували негативне відношення до оточуючих, до вузу і взагалі до служби в органах внутрішніх справ.

Саме тому, вплив спортивних тренувань у комплексі з психологічним тренінгом треба розглядати як суттєвий засіб позитивної дії на психологічну сферу курсантів, від стану якої багато в чому залежить їх успішність у навчально-службовій діяльності. Установлено також, що після експерименту курсанти мали значно підвищений рівень соціально-психологічної адаптації, емоційного комфорту та саморегуляції.

3. У поліпшенні умов навчання та служби курсантів важливим показником є підйом рівня їх працездатності. Виявлено, що тренування у комплексі з психологічним тренінгом привели до збільшення потужності виконуємої курсантами фізичної роботи: у першокурсників на 111,21 кгм/хв (в контролі - на 17,65 кгм/хв), а у курсантів четвертого курсу - на 123,11 кгм/хв (в контролі - на 23,14 кгм/хв) при p<0,05-0,01. Фізична працездатність (за тестом PWC¹⁷⁰) після тренувань зросла у першокурсників на 165,88 кгм/хв (в контролі - на 13,96 кгм/хв), а у курсантів четвертого курсу - на 249,21 кгм/хв (в контролі - на 20,43 кгм/хв) при p<0,05-0,01. При цьому максимальне споживання кисню у першокурсників збільшилось на 1364,1 мл/хв (в контролі - на 237,91 мл/хв), а курсантів четвертого курсу - на 1255,89 мл/хв (в контролі - на 249,1 мл/хв) при p>0,01.

Здатність до відновлення після фізичного навантаження за показниками серцево-судинної системи у курсантів, які тренувались з рукопашного бою, також покращилась: у першокурсників - на 23,05 ум. од. (в контролі - на 1,01 ум. од.) при p<0,05, а у курсантів четвертого курсу - на 25,04 ум. од. (в контролі - на 1,30 ум. од.) при p<0,05.

4. Застосовуваний експериментальний комплекс (тренування + психологічний тренінг) позитивно подіяв і безпосередньо на фізичну підготовленість курсантів, викликавши в різній мірі покращення показників швидкості, витривалості, гнучкості, сили, спритності та швидкісно-силових якостей.

Тренування у комплексі з психологічним тренінгом привели до значного покращення показників фізичної підготовленості курсантів. Так, у першокурсників показник бігу на 100 м зменшився на 0,5 с (в контролі - на 0,2 с), у курсантів четвертого курсу - на 0,7 с (в контролі - на 0,2 с) при p<0,05. Біг на 3000 м у перших зменшився на 13,0с.(в контролі - на 7,0 с), а у других - на 15,0с.(в контролі - на 8,0с.) при p<0,05. Показники нахилу тулуба вперед з положення сидячи збільшились у перших - на 1,2 см (в контролі - на 0,4 см) при p<0,05, а у других - на 1,2 см (в контролі - на 0,5 см) при p>0,05. Згинання і розгинання рук в упорі лежачи у перших збільшилось на 7,2 разів (в контролі - на 0,6 разів), а у других - на 7,8 разів (в контролі - на 0,2 разів) при p<0,01-0,05. Час виконання човникового бігу 4*9 зменшився у перших на 1,2 с (в контролі - на 0,1 с), а у других - на 1,3 с (в контролі - на 0,1 с) при p<0,01-0,05. Показник стрибка у довжину з місця збільшився у перших - на 23,8 см (в контролі - на 0,9 см), а у других - на 24,8 см (p<0,05) (в контролі - на 1,4 см, при p>0,05).

Отримані дані свідчать, що курсанти з експериментальних груп в своїй майбутній професійній діяльності більш ефективно переноситимуть фізичні навантаження при виконанні оперативних задач.

Вплив тренувального процесу, який проходив у поєднанні з психологічним тренінгом, на фізичне здоров'я курсантів полягав у тому, що у курсантів першого курсу показник співвідношення маси і довжини тіла зменшився на 31,6 г/см (p<0,05) (в контролі - 18,7 г/см, p<0,01), а у курсантів четвертого курсу - на 34,6 г/см (в контролі - на 6,8 г/см) при p<0,05. Відношення ЖЄЛ до маси тіла у перших збільшилось на 7,9 мл/кг (p<0,05) (в контролі - на 0,4 мл/кг, p>0,05), а у других - на 10,1 мл/кг (в контролі - на 0,6 мл/кг) при p<0,05. Показник відношення сили кисті до маси тіла у перших зріс на 6,2% (в контролі - на 0,5%, при p<0,05), а у других - на 9,6% (p<0,05) (в контролі - на 0,9%, при p>0,05). Відношення ЧСС до АТ збільшилось у перших на 10,5 ум. од. (в контролі - на 0,7 ум. од.), а у других - на 13,9 ум. од. (в контролі - на 0,3 ум. од.) при p<0,01. Час відновлення ЧСС зменшився у перших на 0,6 хв (в контролі - на 0,1 хв, при p<0,05), а у других - на 0,7 хв (в контролі - на 0,1 хв) при p<0,05. Загальна інтегральна оцінка фізичного здоров'я у першокурсників збільшилась на 3,3 бала (в контролі - на 0,1 бал), а у їх колег з четвертого курсу - на 4,1 бала (в контролі - на 0,4 бала, при p<0,05).

5. Дослідження взаємозв'язків між якостями особистості курсантів та частотою їх захворюваності показало, що 77,7% курсантів, які часто хворіли, мали значний ступінь прояву соціально небажаних якостей особистості: конфліктність, недовірливість, дратівливість, агресивність, тривожність, депресивність. Водночас 81,2% курсантів, які не хворіли, характеризувались товариськістю, психологічною стійкістю, безконфліктністю, сміливістю, соціальною активністю та схильністю до ризику.

У часто хворіючих курсантів збільшено і суб'єктивне сприйняття рівня особистої захворюваності: вони часто відчувають симптоми захворювань та висловлюють скарги на болі у різних частинах організму.

У той же час серед курсантів першого курсу, які займались рукопашним боєм часто хворіючих було - 4,5%, а нехворіючих - 95,5%. У їх колег з четвертого курсу тренувальні заняття також обумовили підняття рівня опірності до захворювань і серед них часто хворіючи було всього 2,1%, а нехворіючих - зовсім 97,9%.

Показано також, що спортивні тренування позитивно подіяли і на успішність у навчально-службовій діяльності курсантів. З середнім рівнем успішності їх серед першокурсників 42,4%, а серед курсантів четвертого курсу - 45,1%. З високим рівнем успішності їх серед перших - 38,2%, а серед других - 43,3%. Це означає, що фізичні навантаження у вигляді тренувань, які здійснювались у поєднанні з психологічним тренінгом мобілізували курсантів прикласти зусиль і на успішне виконання навчально-службової діяльності.

6. Враховуючи наявність позитивної дії на оптимізацію навчально-службової діяльності курсантів, застосування засобів фізичного виховання в комплексі з психологічним антистресовим тренінгом слід рекомендувати їх використання з метою гуманізації в процесі формування особистості офіцерів, підняття рівня їх фізичної підготовленості і психосоматичного здоров'я та активного впливу на їх професійну підготовку як майбутніх фахівців правоохоронної системи держави.

Перспективою подальшого дослідження може бути обґрунтування ролі фізичної активності, рекреації та великого арсеналу різних видів спорту у процесі становлення майбутніх фахівців, в укріпленні та збереженні їх здоров'я.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Горпинич О.О. Оптимізація навчально-службової діяльності методами фізичної культури / О.О. Горпинич, М.Г.Самойлов // Слобожанський науково-спортивний вісник. 2006. №9. С. 178-180.

2. Горпинич О.О. Можливості підвищення рівня адаптації до учбово-службової діяльності курсантів методами фізичної культури/ О.О.Горпинич // Молода спортивна наука України: Зб. Наук праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 11. Л., 2007. С. 14.

3. Горпинич О.О. Оптимізація учбово-службової діяльності курсантів за допомогою занять спортом/ О.О. Горпинич//Слобожанський науково-спортивний вісник. 2007. №12. С. 319-322.

4. Горпинич О.О. Позитивний вплив занять спортом на учбову та службову діяльність курсантів військового навчального закладу / О.О. Горпинич Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2007. №5, С. 5-8.

5. Горпинич О.О. Спортивна спеціалізація як засіб підвищення фізичної працездатності та адаптаційних процесів у курсантів військового вузу / О.О.Горпинич, М.Г.Самойлов // Слобожанський науково- спортивний вісник. 2009. №3. С. 324-328.

АНОТАЦІЯ

Горпинич О. О. Оптимізація навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ системи МВС засобами фізичного виховання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Харківська державна академія фізичної культури. Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту. Харків, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі оптимізації навчально-службової діяльності курсантів, які навчаються у ВНЗ системи МВС, засобами фізичного виховання. Експериментальним шляхом показано, що застосування курсантами рукопашним боєм в комплексі з психологічною підготовкою у вигляді антистресового психологічного тренінгу позитивно впливає на різні складові навчально-службової діяльності.

Навчально-тренувальні заняття з добровільно обраного виду спорту (рукопашний бій) сприяли прояву позитивних якостей особистості курсантів, обумовили підвищення їх фізичної працездатності, психологічної стійкості, потужності виконуємої роботи і фізичної підготовленості. Курсанти, які займались цим видом спорту мали високі показники адаптації, опірності організму до захворювань і були більш успішними у навчально-службовій діяльності.

Враховуючи наявність у курсантів, особливо початкових курсів, великої кількості стресогенних чинників, постійних нервово-психічних напружень, негативних психічних станів і паралельного падіння фізичних можливостей та рівня фізичної підготовленості слід рекомендувати їм використання спортивних тренувань з самостійно обраного виду спорту.

Навчально-тренувальні заняття будуть ефективними при поєднанні їх з цілеспрямованою антистресовою психологічною підготовкою курсантів, яка суттєво впливає на покращення їх індивідуально-психологічних особливостей. Використання рекомендованого експериментального комплексу дозволить оптимізувати навчально-службову діяльність курсантів, які навчаються у ВНЗ закритого типу.

Ключові слова: навчально-службова діяльність, рукопашний бій, фізична підготовленість, курсанти військових ВНЗ.

АННОТАЦИЯ

Горпинич А. А. Оптимизация учебно-служебной деятельности курсантов способами физического воспитания. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. Харьковская государственная академия физической культуры. Министерство Украины по делам семьи, молодежи и спорта. Харьков, 2010.

Диссертационное исследование посвящено проблеме оптимизации учебно-служебной деятельности курсантов, которые обучаются в ВУЗах системы МВД, способами физического воспитания. В работе исследуются курсанты первого и четвертого курсов Академии внутренних войск Украины и студенты гражданского университета. В качестве фактора оптимизирующего жизнедеятельность курсантов избраны учебно-тренировочные занятия самостоятельно выбранным видом спорта (рукопашный бой).