Особливості побудови тренувального процесу футболістів-ветеранів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська державна академія фізичної культури

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

Особливості побудови тренувального процесу футболістів-ветеранів

Перевозник Володимир Іванович

Харків - 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківській державній академії фізичної культури, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту.

Науковий керівник: доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Мулик Вячеслав Володимирович, Харківська державна академія фізичної культури, проректор з навчально-методичної роботи.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Друзь Валерій Анатолійович, Харківська державна академія фізичної культури, професор кафедри біологічних основ фізичного виховання і спорту;

кандидат педагогічних наук, професор Шамардін Валерій Миколайович, Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, проректор з навчальної работи, завідуючий кафедрою спортивних ігор.

Провідна установа: Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.С. Ашанін

Анотація

Перевозник В.І. Особливості побудови тренувального процесу футболістів-ветеранів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт. - Харківська державна академія фізичної культури, Харків, 2004.

Дисертація присвячена розробці науково-методичних основ побудови тренувального процесу футболістів-ветеранів різних вікових груп. У роботі розкрито методологію побудови тренувального процесу футболістів-ветеранів. Проведені дослідження особливостей функціонального стану організму і рівня фізичної підготовленості футболістів-ветеранів різних вікових груп (35-40 років; 41-45 років; 46-55 років). Проведено порівняльний і кореляційний аналіз техніко-тактичних дій футболістів-ветеранів з урахуванням рівня функціонального стану організму і фізичної підготовленості у різні вікові періоди спорту ветеранів.

Розроблені програми тренувального процесу з урахуванням навантажень і застосування засобів тренувань для футболістів різних вікових груп.

Ключові слова: футболісти-ветерани, тренувальний процес, функіональний стан, фізична підготовка, техніко-тактичні дії, вікові періоди, кореляційна залежність, достовірність.

Аннотация

Перевозник В.И. Особенности построения тренировочного процесса футболистов-ветеранов. - Рукопись.

Диссертационная работа на соискание научной степени кандидата наук по физической культуре и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт. - Харьковская государственная академия физической культуры, Харьков, 2004.

Диссертация посвящена актуальной проблеме построения тренировочного процесса футболистов-ветеранов.

Цель исследования - разработать научно-методические основы построения тренировочного процесса футболистов-ветеранов различных возрастных групп.

Методология исследований основана на учете последовательности и взаимосвязи основных сторон подготовленности, теории функциональных систем, закономерностей процессов утомления, восстановления и адаптации организма к физическим нагрузкам, долговременного воздействия больших тренировочных и соревновательных нагрузок на организм спортсменов, спортивного долголетия.

Методы исследования: теоретический анализ и обобщение научно-методической литературы; педагогические методы исследования; медико-биологические методы исследований; методы математической статистики.

Научная новизна состоит в том, что впервые определен оптимальный режим тренировочных занятий для футболистов-ветеранов различных возрастных групп; выявлены особенности функционального состояния организма футболистов-ветеранов 35 лет и старше; определен уровень развития физических качеств футболистов различных возрастных групп (35 -40 лет; 41-45 лет; 46-55 лет); выявлена корреляционная зависимость между показателями функционального состояния организма, уровня развития физических качеств, количественными и качественными показателями технико-тактических действий футболистов-ветеранов различного возраста; разработано содержание тренировочных занятий, предусматривающее комплексное поддержание уровня двигательных качеств у футболистов-ветеранов; выявлены различия функциональной, физической и технико-тактической подготовленности футболистов-ветеранов различного возраста.

В работе обобщены и проанализированы научные достижения и практический опыт планирования и проведения тренировочного процесса футболистов-ветеранов.

Проведенные исследования выявили, что функциональное состояние организма, уровень проявления физических качеств и уровень технико-тактических действий у футболистов-ветеранов снижается после активных выступлений в спорте неравномерно. Наибольшие изменения показателей сердечно-сосудистой системы по отношению к данным, полученным в период активных занятий отмечены в ЧСС, АД сист., АНАМЕ и АМЕ.

В первой возрастной группе (35-40 лет) в большей степени снижаются результаты, связанные с проявлением скоростно-силовых качеств, а так же специальной и скоростной выносливости. Достоверно увеличивается количество передач “поперек” (p<0,05), при незначительном увеличении их ошибок (p>0,05) при передачах “вперед”.

Во второй возрастной период (41-45 лет) отмечено достоверное снижение всех исследуемых показателей физической подготовленности по сравнению с исходными (p<0,05), в то время, как с предыдущими результатами (35-40 лет) достоверных отличий, за исключением прыжка в высоту с места, не выявлено (p<0,05). Однако достоверно сокращается количество передач мяча “вперед” (p<0,05) за счет увеличения передач “поперек” (p<0,01), снижается количество обводок и приемов мяча (p<0,05), при этом увеличивается количество ошибок в передачах “вперед” и “поперек”, а так же в приеме мяча и качестве “обводки” (p<0,01).

Показатели результатов тестирования старшей возрастной группы (46-55 лет) достоверно не изменилось по отношению к возрасту 41-45 лет (p>0,05), что свидетельствует о стабилизации уровня проявления физических качеств.

В то же время по сравнению с исходными данными, полученными во время активных занятий, уменьшилось количество передач “вперед” (p<0,01) и “поперек” (p<0,05), при этом снизилось их качество (p<0,05), сократилось количество приема мяча (p<0,001) и увеличилось количество ошибок (p<0,01), а также на общем фоне снижения количества “обводок” (t=2,04; p>0,05) увеличилось количество ошибок при их выполнении (p<0.01).

Определена корреляционная зависимость у футболистов первой (35-40 лет) и второй (41-45 лет) возрастных групп преимущественно между тестами, отражающими функциональное состояние организма и уровня проявления двигательных качеств. У футболистов-ветеранов 46-55 лет выявлена в большей степени корреляционная зависимость технико-тактических действий от функциональных возможностей организма спортсменов.

Проведенные педагогические исследования позволили разработать тренировочные программы для футболистов ветеранов различного возраста. Так, для поддержания уровня физических качеств и функционального состояния футболистов 35-40 лет необходимы четырехразовые тренировочные занятия в недельном микроцикле, кроме календарной игры. У футболистов 41-45 лет целесообразно в соревновательном периоде использовать трехразовые, а в базовых мезоциклах подготовительного периода - четырехразовые тренировочные занятия в недельном микроцикле. Для футболистов 46-55 лет наиболее оптимальными являются 2-3 тренировки в недельном микроцикле, без учета одной календарной игры.

Также установлено, что использование отдельных занятий для развития физических качеств, особенно видов выносливости, является целесообразным в подготовительном периоде, а также в отдельных развивающих микроциклах соревновательного периода, преимущественно у футболистов 35-40 лет. Занятия комплексной направленности необходимо использовать для футболистов-ветеранов всех возрастных периодов, в которых в подготовительной части эффективно применять упражнения для развития скоростных качеств, в основной - средства технико-тактической подготовки игровой направленности, а в заключительной - упражнения аэробно-восстановительного характера.

Основные положения разработанных тренировочных программ внедрены в подготовку ведущих команд-ветеранов Харьковской области и сборную команду г. Харькова, победителя чемпионата Украины 2003 года.

Ключевые слова: футболисты-ветераны, тренировочный процесс, функциональное состояние, физическая подготовка, технико-тактические действия, возрастные периоды, корреляционная зависимость, достоверность.

Annotation

Perevoznick V.I. Peculiarities of the training process activities for the veteran football-players. - Manuscript.

The thesis is presented for candidate of science in Physical Culture and Sport, specialty 24.00.01 - Olympic and professional Sport. - Kharkov State Academy of Physical Culture, Kharkov, 2004.

The thesis is devoted to devising scientific-methodical basis of the training process working out for veteran football-players of different aged groups. It deals with methodologies of creating the veteran football-players training process.

The research of the organism functional state features of veteran football-players of different aged groups (35-40, 41-45, 46-55 years). We carried out correlative and comparative analysis of veteran football-players taking into organism and physical skill in different aged periods of sports veterans.

The programs of training process with an account of loads and realization of the training methods for the different aged football-players are worked out.

Key words: veteran football-players, training process, physical preparedness, tactical-technical activities, aged periods, correlative dependence, authenticity.

1. Загальна характеристика

футболіст ветеран тренувальний

Актуальність роботи. Проблемам побудови багаторічної підготовки спортсменів присвячені фундаментальні праці М.Г. Озоліна, 1970; М.Я. Набатнікової, 1982; В.П. Філіна, 1987; В.М. Платонова, 1988, 1997; Л.В. Волкова, 1990, 1997; В.Г. Алабіна, 1993; К.П. Сахновського, 1997. У своїх роботах учені представляють багаторічну підготовку, що складається з 4 чи 5 етапів, останній з який завершується спортом вищих досягнень. В останні роки з'явилися роботи (Г.М. Арзютов, 2001; В.В. Мулик, 2002), у яких розглядається і подальша тренувальна і змагальна діяльність, тобто спорт ветеранів.

У багатьох видах спорту (легка атлетика, велоспорт, лижний спорт, спортивні ігри й ін.), у тому числі й у футболі, проводяться змагання серед ветеранів різного рівня, включаючи і чемпіонати континентів і світу. Проведено вже чотири чемпіонати світу з футболу серед вікових категорій спортсменів-ветеранів старше 35 і 45 років, у яких успішно брала участь і збірна команда України.

Стали традиційними міжнародні і республіканські турніри (Запоріжжя, Феодосія), а також регулярні обласні першості (Донецька, Харківська та інші області).

На матеріалі футболу виконана велика кількість дисертаційних робіт, у яких розглядається методика побудови тренувального процесу футболістів різних вікових груп: юних (Д.В. Чулибаєв, Е.В. Скоморохов, С.Ю. Тюленьков, 1986; К.П. Сахновський, 1990), кваліфікованих (Ю.М. Арестов, М.А. Годік, 1980; С.И. Бондар, 1992; С.Ю. Тюленьков, 1998), жінок-футболісток (В.В. Соломонко, О.В. Соломонко, Г.А. Лисенчук, 1997; А. Зайцев, В. Левін, 2001).

У той же час наукових досліджень, що стосуються особливостей побудови тренувального процесу футболістів-ветеранів, немає.

Поряд з цим значна кількість футболістів не закінчують свою спортивну діяльність після 35 років, беручи участь у змаганнях команд ветеранів. Тому стає очевидним незакінченість багаторічного тренувального процесу, у зв'язку з чим виникає питання розробки системи підготовки футболістів-ветеранів.

З урахуванням цього науково-методичне обґрунтування, практична розробка і реалізація системи підготовки ветеранів-футболістів є актуальним науковим напрямком у теорії і методиці побудови тренувального процесу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності зі Зведеним планом науково-дослідної роботи Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту на 2001-2005 р.р. за темою: 1.2.18 “Оптимізація навчально-тренувального процесу спортсменів різного віку і кваліфікації в спортивних іграх” (номер державної реєстрації 0101U006471).

Мета роботи: розробити науково-методичні основи побудови тренувального процесу футболістів-ветеранів різних вікових груп.

Завдання роботи:

Здійснити аналіз сучасного стану системи побудови тренувального процесу спортсменів-ветеранів, визначити проблеми і методологію їхнього вирішення.

Виявити особливості функціонального стану організму і рівня фізичної підготовленості футболістів-ветеранів різних вікових груп (35-40 років; 41-45 років; 46-55 років).

Провести порівняльний аналіз техніко-тактичних дій футболістів-ветеранів з урахуванням рівня функціонального стану організму і фізичної підготовленості.

Розробити програми тренувального процесу ветеранів-футболістів різних вікових груп, експериментально перевірити їх ефективність і впровадити в практику спортивної діяльності.

Об'єкт досліджень - тренувальний процес футболістів-ветеранів.

Предмет досліджень - програми побудови тренувального процесу футболістів-ветеранів різних вікових груп.

Методологія досліджень базувалася на системному підході, що включає інтеграцію науково-методичних основ:

побудови тренувального процесу, що враховує послідовність і взаємозв'язок основних сторін підготовленості (М.Г. Озолін, 1970; Л.П. Матвєєв, 1977; В.М. Платонов, 1980,1987, 1997; Л.В. Волков, 1990, 1997);

теорії функціональних систем (П.К. Анохін, 1975);

вікових змін у функціонуванні систем організму (М.А. Фомін, 1986; В.С. Міщенко,1990; Дж.Х. Уілмор, Д.Л. Костілл, 1997);

стомлення, відновлення й адаптації організму до фізичних навантажень, облік яких необхідний при побудові тренувального процесу футболістів (М.Я. Горкін, 1962; Н.В. Зімкін, 1970; Ф.З. Меєрсон, 1986; В.Д. Моногаров, 1986; М.Г. Пшеннікова, 1986; В.М. Платонов, 1988);

довгострокового впливу великих тренувальних і змагальних навантажень на організм спортсменів (В.К. Бальсевич, В.А. Запорожанов, 1987);

спортивного довголіття (Г.М. Арзютов, 2001; В.В. Мулик, 2002).

Методи дослідження. Вибір методів визначався завданнями та існуючими вимогами до проведення педагогічних досліджень. Були використані методи теоретичного аналізу й узагальнення науково-методичної літератури; педагогічні методи дослідження; медико-біологічні методи досліджень; методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

уперше визначений оптимальний режим тренувальних занять для футболістів-ветеранів різних вікових груп;

виявлено особливості функціонального стану організму футболістів-ветеранів 35 років і більше;

визначено рівень розвитку фізичних якостей футболістів різних вікових груп (35-40 років; 41-45 років; 46-55 років);

виявлено кореляційну залежність між показниками функціонального стану організму, рівня розвитку фізичних якостей, кількісними і якісними показниками техніко-тактичних дій футболістів-ветеранів різного віку;

розроблено зміст тренувальних занять, що передбачає комплексну підтримку рівня рухових якостей у футболістів-ветеранів;

виявлено різницю функціональної, фізичної і техніко-тактичної підготовленості футболістів-ветеранів різного віку.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості широкого використання теоретичних положень дисертації, що стосуються спорту ветеранів і запропонованих методичних розробок у процесі спортивної підготовки.

Фактичний матеріал, висновки і практичні рекомендації, отримані в результаті досліджень, можуть використовуватися при роботі з ветеранами-футболістами, а також при читанні лекцій з теорії спорту і футболу у вузах спортивного профілю.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці проблеми, визначенні мети і задач досліджень, а також методичних підходів для їхнього вирішення. Автор безпосередньо брав участь у тренувальному процесі (як тренер і гравець) і проведенні досліджень, що дало можливість повною мірою вивчити проблему підготовки ветеранів у футболі.

У розробці окремих фрагментів досліджень брали участь студенти-дипломники. У спільних публікаціях здобувачу належить пріоритет в організації, проведенні та аналізі результатів досліджень.

Апробація результатів досліджень дисертації здійснювалася в процесі практичної підготовки футболістів-ветеранів команд “Металіст” і “Авек” м. Харків, “Авангард” м. Дергачі, що брали участь у республіканській і обласній першостях, а також у виді викладу теорії на II, III, IV і V Міжнародних наукових конференціях студентів, аспірантів і молодих викладачів вищих навчальних закладів “Фізична культура, спорт та здоров'я” (2000, 2001, 2002, 2003 р.р., м. Харків), у доповідях на обласних курсах підвищення кваліфікації тренерів з футболу (2000, 2001, 2002, 2003 р.р., м. Харків).

Висновки і практичні рекомендації впроваджені в тренувальний процес футболістів-ветеранів і навчальний процес Харківської державної академії фізичної культури, про що свідчать представлені акти впровадження.

Публікації. Здобувачем опубліковано 12 робіт за темою дисертації, з яких 5 статей у виданнях, затверджених ВАК України, 4 навчально-методичних рекомендацій у співавторстві, 3 статті і тези в збірниках наукових праць.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку джерел, додатків і актів упровадження. Викладена на 209 сторінках тексту, ілюстрована 90 таблицями і 15 малюнками. У бібліографії приведено 246 джерел, з них 23 іноземні публікації.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтована актуальність досліджуваної проблеми, визначено мету, задачі, об'єкт, предмет і методологію досліджень; показаний зв'язок дослідження з науковими темами; розкриті наукова новизна і практична значимість, особистий внесок здобувача; представлена сфера апробації результатів дослідження і кількість публікацій, структура та обсяг дисертації.

У першому розділі “Стан і перспективи розвитку спорту ветеранів у футболі” проаналізовані й узагальнені наукові праці, присвячені віковим змінам функцій і систем організму людини, впливу фізичних вправ на функціонування систем організму і регулюванню режимів рухової діяльності людей у зрілому віці. Представлено характеристику видів підготовленості футболістів і узагальнені дані побудови тренувального процесу в різних структурних утвореннях річної підготовки.

Аналіз спеціальних літературних джерел і узагальнення досвіду тренувальної діяльності футболістів-ветеранів дозволили визначити методологію досліджень, в якій необхідною умовою при побудові тренувального процесу є збереження спортивного довголіття й активної рухової діяльності.

У другому розділі “Методи й організація досліджень” представлений комплекс методів, які використовуються в спортивній науці: методи теоретичного аналізу й узагальнення науково-методичної літератури; педагогічні методи досліджень (інтерв'ювання й опитування футболістів-ветеранів, педагогічні спостереження, контроль змагальної діяльності, спеціальні педагогічні іспити й експерименти); медико-біологічні методи досліджень (частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, електрокардіографія, антропометрія); методи математичної статистики.

Методологія досліджень передбачала поетапність педагогічних експериментів. Дослідження проводилися на футболістах-ветеранах трьох вікових груп (І група - 35-40 років; ІІ група 41-45 років; ІІІ група - 46-55 років) протягом 1988-2004 рр. Основна частина досліджень здійснювалася під час спеціальних тестувань, проведених у м. Харкові в лабораторних і польових умовах.

На першому етапі (1988-1992 рр.) відбувалося формування предмета досліджень. У ці роки нами проводилися спостереження за тренувальною і змагальною діяльністю гравців команд майстрів “Металіст” м. Харків, “ОСКОЛ” м. Куп'янськ і команд футболістів-ветеранів, що беруть участь у першості Харківської області “Авангард” Дергачі і “Авангард” Мерефа, які були провідними в даній першості.

На другому етапі (1993-2000 рр.) дослідження були присвячені виявленню вікових змін фізичної, функціональної і техніко-тактичної підготовленості футболістів-ветеранів. Дослідження проводилися на футболістах-ветеранах у трьох вікових групах. У старшій групі (46-55 років) дослідження охоплювали чотири вікові періоди: до 35 років (у період активних занять), 35-40 років, 41-45 років і 46-55 років. У віковій групі 41-45 років дослідження проводилися в період їхнього виступу в командах майстрів, у 35-40 років і 41-45 років. У групі ветеранів спорту 35-40 років дослідження здійснювалися в період завершення активних занять футболом.

Дослідження (2001-2004 рр.) були спрямовані на розробку системи підготовки в різних структурних утвореннях (макро-, мезо-, і мікроциклах) футболістів-ветеранів різного віку й експериментальне виявлення їхньої ефективності. З цією метою проводилися три серії досліджень за участю експериментальних груп, складених з 10 чоловік у кожній з них. У цей же період здійснювалося теоретичне, математичне і прикладне узагальнення результатів, а також систематизувалися показники всіх експериментів. На підставі досліджень розроблені програми, засоби і методи підтримки фізичної і функціональної підготовленості, а також виявлено взаємозв'язок їх із техніко-тактичними діями футболістів-ветеранів різних вікових груп.

У третьому розділі “Дослідження основних сторін підготовленості футболістів-ветеранів різного віку” проведена порівняльна характеристика функціональних показників, рівня прояву фізичних якостей і техніко-тактичних дій футболістів-ветеранів у різні вікові періоди.

Виявлено, що протягом досліджуваних вікових періодів змінюються показники функціонального стану організму футболістів-ветеранів (рис. 1).

Так, показники стану серцево-судинної системи футболістів-ветеранів знижуються після активних виступів у змаганнях, починаючи з 35-40 років, однак достовірні зрушення (p<0,05) відбуваються у віці після 41 року.

Найбільші зміни відзначені в даних ЧСС (35-40 років - t₁=2,99, p<0,05; 41-45 років - t₂=4,55, p<0,01; 46-55 років - t₃=5,15, p<0,001), АТ сист. (t₁=2,77, p<0,05; t₂=3,94; t₃=4,45; p<0,01), АНАМЄ (t₁=2,90, p<0,05; t₂=3,71; t₃=4,19; p<0,01) і АМЄ (t₁=3,44; t₂=4,40; t₃=4,57; p<0,01).

Зростово-вагові показники футболістів-ветеранів мають достовірні (p<0,05) зміни в частині ваги тіла спортсменів, що підвищується стосовно оптимального: у 35-40 років (t=2,44, p<0,05), 41-45 років (t=2,95, p<0,05) і 46-55 років (t=2,38, p<0,05); у той же час зріст ветеранів вірогідно (p>0,05) не зменшується.

Установлено закономірність зниження рівня показників фізичних якостей у різні періоди спорту ветеранів (рис. 2). Результати тестування показали, що після припинення активних занять футболом, поступово знижується рівень фізичних якостей, однак у досліджуваних вікових періодах він відбувається нерівномірно.

У перший віковий період (35-40 років) значно знижуються результати, пов'язані з проявом швидкісно-силових якостей (р<0,05) і спеціальної швидкісної витривалості (р<0,01), що більшою мірою обумовлюється припиненням активної тренувальної діяльності і різким збільшенням маси тіла спортсменів. Проведений кореляційний аналіз також показує тісний взаємозв'язок ваги тіла і показників стрибка в довжину (r₁), висоту (r₂) і п'ятикратного (r₃), а також бігу на 200 м (r₄) (r₁=-0,59; r₂=-0,60; r₃=-0,75; r₄=0,56).

Виявлено зниження результатів у віковому періоді 41-45 років у порівнянні з попереднім (35-40 років) в стрибку у висоту з місця (р<0,05), у той час як в інших показниках вони вірогідно не значні (р>0,05). У той же час відзначена кореляційна залежність між окремими показниками фізичної підготовленості і даними тестів функціонального стану організму футболістів-ветеранів.

Негативна кореляційна залежність установлена між частотою серцевих скорочень і бігом на дистанції 30 м (r=-0,63) і 200 м (r=-0,58), а також діастолічним артеріальним тиском і біговими тестами - тестом Купера (r=-0,55) і бігом на 200 м (r=-0,72), анаеробною метаболічною ємністю серцевого м'яза і бігом на 30 м (r=-0,55) і 200 м (r=-0,64). Середню кореляційну залежність також мають показники сістолічного артеріального тиску і тестів із виявом швидкісно-силових якостей - бігу на 30 м (r=0,63) і п'ятикратного стрибка (r=0,61). Аеробна метаболічна ємність серця має тісний взаємозв'язок з тестом Купера (r=0,64).

Результати старшої вікової групи (46-55 років) вірогідно не змінилися (р<0,05) стосовно попереднього тестування (41-45 років), що може свідчити про стабілізацію рівня прояву рухових якостей.

Рис. 1. Числові значення t-критерію і достовірні рівні (p) зміни показників функціонального стану футболістів-ветеранів 46-55 років у період активних занять і на етапах спорту ветеранів (n=10)

Рис. 2. Числові значення t-критерію і достовірні рівні (p) зміни рівня вияву фізичних якостей у футболістів-ветеранів 46-55 років у період активних занять на етапах спорту ветеранів (n=10)

Зміни в показниках функціонального стану серцево-судинної системи спричинили за собою і погіршення результатів тестування рівня прояву фізичних якостей. Частота серцевих скороченьмає середній кореляційний зв'язок з бігом на 30 м (r=-0,60) і на 200 м (r=-0,63); сістолічний артеріальний тиск із бігом на 30 м (r=0,57), п'ятикратним стрибком (r=0,54) і бігом на 200 м (r=0,59); діастолічний артеріальний тиск із тестом Купера (r=-0,67); анаеробна метаболічна ємність серця з бігом на 30 м (r=-0,65), стрибком у довжину (r=-0,64) і бігом на 200 м (r=-0,53); аеробна метаболічна ємність з тестом Купера (r=0,65) і бігом на 200 м (r=-0,50). Крім цього результати педагогічного тестування фізичних якостей в усі вікові періоди корелюють з вагою тіла спортсменів-ветеранів, яка підвищується особливо відразу ж після закінчення активної тренувальної діяльності, що позначається на зниженні результатів тестування рухових якостей. Таким чином, нами встановлено, що зміна функціонального стану футболістів-ветеранів спричиняє зниження рівня прояву фізичних якостей.

Основою змагальної діяльності в командних ігрових видах спорту є техніко-тактичні дії, тому фахівці футболу велику увагу приділяють визначенню їхнього кількісного і якісного показників (С.Г. Бакшин, 1987; Н.В. Яружний, 1993).

У проведених нами дослідженнях техніко-тактичних дій установлені їх кількісні і якісні зміни в залежності від віку футболістів-ветеранів (рис. 3). Так, в основних компонентах технічних прийомів спостерігається тенденція до зниження кількісних і якісних показників, що вказує на погіршення динаміки ігрової діяльності.

У першому віковому періоді спорту ветеранів (35-40 років) вірогідно збільшується кількість передач “поперек” (p<0,05), у той же час відзначається незначне збільшення помилок при передачах “вперед” (p>0,05). В інших компонентах техніки достовірних змін не виявлено (p>0,05). Даному віковому періоду властива кореляційна залежність показників, що характеризують зниження фізичних якостей, переважно швидкісно-силового характеру, і тестів, які відображають функціональний стан серцево-судинної системи з техніко-тактичними діями, що обумовлюють їхні кількісні параметри.

У футболістів-ветеранів у 41-45 років вірогідно зменшується кількість передач м'яча “вперед” (p<0,05) за рахунок збільшення передач “поперек” (p<0,01), знижується і кількість обведень і прийомів м'яча (p<0,05). Поряд з цим у даний віковий період збільшується кількість помилок при передачах “вперед” і “поперек”, а також у прийомі м'яча і якості “обведення” (p<0,01). Кореляційна залежність тестів, що характеризують прояв фізичних якостей, а також тестів, що відображають функціональний стан серцево-судинної системи, переважно виражена в збільшенні кількості помилок при виконанні техніко-тактичних дій футболістів-ветеранів.

Вірогідно більш значне зниження досліджуваних показників відзначено у футболістів-ветеранів у віці 46-55 років. У порівнянні з вихідними даними, отриманими під час активних занять, зменшилася кількість передач “вперед” (p<0,01) і “поперек” (p<0,05), при цьому знизилася їхня якість (p<0,05), скоротилася кількість прийомів м'яча (p<0,001) і збільшилася кількість помилок (p<0,01), а також на загальному зниженні кількості “обведення” (t=2,04; p>0,05) збільшилася кількість помилок при їхньому виконанні (p<0,01). Аналіз також показує збільшення кореляційної залежності тестів, що відображають фізичну підготовленість і функціональний стан серцево-судинної системи футболістів-ветеранів 46-55 років і кількістю помилок, які виникають при передачах “вперед” і прийомах м'яча. Дане положення свідчить про те, що зниження фізичних і функціональних можливостей негативно позначається на атакуючому потенціалі футболістів-ветеранів.

Рис. 3. Числові значення t-критерію і достовірні рівні (p) зміни показників ігрової діяльності футболістів-ветеранів 46-55 років у період активних занять і на етапах спорту ветеранів (n=10)

У четвертому розділі “Планування тренувального процесу футболістів-ветеранів різного віку” представлене обґрунтування тренувальних програм, мікроциклів і занять, спрямованих на підтримку рівня прояву рухових якостей у футболістів-ветеранів різного віку.

Для визначення оптимального режиму тренувань у тижневому мікроциклі змагального періоду нами проводилися дослідження на футболістах-ветеранах трьох вікових груп (35-40 років; 41-45 років; 46-55 років) протягом трьох мезоциклів, кожний з яких містить чотири мікроцикли.

У першому мезоциклі тренування складалися з двох занять на тиждень, у другому - із трьох, у третьому - з чотирьох. До початку досліджень було проведено контрольне тестування на визначення рівня прояву фізичних якостей і стану функціональної системи організму футболістів-ветеранів, а потім, після наступних мезоциклів, іспити повторювалися. У якості тестів використовувалися загальноприйняті у футболі вправи, що відображають спеціальну фізичну підготовленість. Крім цього постійно (щодня) проводився контроль за самопочуттям футболістів за допомогою ведення щоденника самоконтролю, у якому фіксувалися - ЧСС, сон, апетит, бажання тренуватися, характеристика реакції організму на фізичні навантаження. Усі тренувальні заняття складалися з традиційної розминки, двосторонньої гри і заключної частини, що є загальноприйнятим у тренуванні футболістів-ветеранів. Тривалість заняття складала 90 хвилин.

Результати тестування футболістів-ветеранів 35-40 років показали, що при дворазових тренуваннях у тижневому мікроциклі вірогідно знижуються результати всіх тестів рівня прояву фізичних якостей, використаних у дослідженнях, що може свідчити про недостатню кількість тренувальних впливів на функціональну систему футболістів; триразові тренування за багатьма показниками приводять до повторення вихідних результатів, а в окремих тестах (біг на 30 м і 200 м, стрибки в довжину з місця) і перевершують; збільшення кількості тренувань до чотирьох у тижневому мікроциклі позитивно впливає на поліпшення переважно результатів тестів, пов'язаних з бігом (тест Купера, біг на 30 і 200м) і окремих стрибкових вправ (п'ятикратний стрибок, стрибок у довжину з місця). Так само після першого мезоциклу на 9,7 ум. од. зменшилися середньо групові показники аеробної метаболічної ємності серця (p<0,05), у той час як анаеробна продуктивність серцевого м'яза скоротилася на 4,5 ум. од. (p>0,05). Збільшення кількості тренувальних занять до трьох на тиждень привело до достовірного (p<0,05) підвищення як анаеробної, так і аеробної складових метаболізму серця в порівнянні з попереднім мезоциклом. Наступний мезоцикл, у якому збільшилася кількість тренувань до чотирьох, вплинув на подальше підвищення показників аеробної метаболічної ємності серцевого м'яза (p<0,05), у той час як анаеробна складова має тенденцію зниження (p>0,05).

Таким чином, проведені дослідження показують, що для підтримки рівня фізичних якостей і функціонального стану організму у футболістів-ветеранів першої вікової групи (35-40 років) необхідні чотириразові тренувальні заняття в тижневому мікроциклі, крім календарної гри. Це дає можливість перед кожним тренувальним заняттям мати позитивні “сліди” від попередніх, що є гарною передумовою адаптації до наступних фізичних навантажень.

У футболістів-ветеранів 41-45 років відзначена та ж закономірність зміни результатів тестування, що була відзначена у спортсменів першої групи (35-40 років). У бігу на 30 м гірші результати показані при чотирьох тренуваннях на тиждень (p<0,05). Це може свідчити про те, що швидкісні якості меншою мірою виявляються при чотириразовому тренувальному режимі, який створює стан утоми, на фоні якої падає швидкість.

Результати бігу на 200 м, який вимагає прояву швидкісної витривалості, виявилися найбільш низькими при дворазових заняттях на тиждень у порівнянні з іншими тренувальними режимами (p<0,05). У той же час результати тесту Купера вірогідно знизилися після першого мезоциклу стосовно вихідного (p<0,05), а поліпшення їх відбулося після другого і третього мезоциклів тільки в порівнянні з першим мезоциклом (p<0,05). Разом з тим, після другого мезоциклу вони повертаються до вихідного і навіть перевершують їх (p>0,05). Збільшення тренувальних занять до чотирьох у тижневому мікроциклі не дозволило надалі підвищити результати стрибкових тестувань (p>0,05), що може свідчити про рівнозначний вплив три- і чотириразових тренувань для підтримки або ж підвищення рівня фізичних якостей футболістів-ветеранів 41-45 років.

Тестування впливу тренувальних навантажень на функціональну систему організму футболістів-ветеранів середньої вікової групи виявило, що найбільш підтримуючим фізичним навантаженням для роботи серцевого м'яза є триразовий тренувальний режим. Протікання метаболічних процесів, що відбуваються в організмі спортсменів-ветеранів, у визначеній мірі змінюється під впливом тренувальних навантажень. Так, зниження анаеробної метаболічної ємності серця має тенденцію до підвищення після дво- і триразових тренувань у тижневому мікроциклі (p>0,05), у той час як у мезоциклі з використанням чотирьох тренувань вірогідно погіршилися показники АНАМЄ в порівнянні з іншими тренувальними режимами (p<0,05). Аеробна метаболічна ємність серцевого м'яза футболістів-ветеранів навпаки вірогідно підвищується в залежності від кількості тренувань (p<0,05).

Таким чином, використання різних тренувальних режимів у футболістів-ветеранів 41-45 років показує, що найбільш доцільними в змагальному періоді є триразові, а в базових мезоциклах підготовчого періоду - чотириразові тренувальні заняття в тижневому мікроциклі. Даний режим дозволяє підтримувати необхідний рівень прояву фізичних якостей, а також не допускати стомлення, яке накопичується, що дуже важливо в спорті ветеранів.

У футболістів-ветеранів 46-55 років після першого мезоциклу, у тренувальному процесі якого використовувалися два тренувальних заняття на тиждень, не відзначено достовірних змін у жодному з тестів, які відображають рівень прояву фізичних якостей (p>0,05). У результаті застосування другого мезоциклу з трьома тренувальними заняттями на тиждень також не виявлено достовірних змін (p>0,05), як стосовно вихідних результатів, так і даним, отриманим після першого етапу експерименту. Однак намітилася певна тенденція до підвищення результатів тестів, що відображають фізичну підготовленість футболістів, пов'язану з проявом витривалості (тест Купера, біг 200 м) і швидкісно-силових якостей (п'ятикратний стрибок, стрибки в довжину і висоту з місця). У той же час трохи погіршилися результати у прояві швидкості (біг 30 м).

Фізичні навантаження, отримані футболістами-ветеранами 46-55 років в результаті використання чотирьох занять у тижневому мікроциклі, завдали гнітючої дії на рівень прояву рухових якостей. Так, у порівнянні з вихідними, вірогідно (p<0,05) погіршилися результати тесту Купера, бігу на 30 м і 200 м. Результати цих тестів знизилися також і в порівнянні з показаними футболістів після другого мезоциклу (p<0,05). У тестах із застосуванням стрибків вірогідно погіршилися результати після третього мезоциклу в порівнянні з даними другого мезоциклу з триразовими тренувальними заняттями в тижневому мікроциклі (p<0,05).

Результати тестування функціонального стану серцево-судинної системи футболістів-ветеранів у старшій віковій групі показали, що для підтримки рівня фізичних якостей найбільш оптимальними є два тренувальні заняття в тижневому мікроциклі, крім календарної гри. Так, частота серцевих скорочень у спокої після першого мезоциклу склала 65,8 ударів за хвилину, у той час, як після третього мезоциклу вона підвищилася на 3,4 удари за хвилину (p<0,05). Артеріальний тиск у футболістів-ветеранів у мезоциклі з чотирма тренувальними заняттями на тиждень також підвищився стосовно результатів після першого тренувального мезоциклу (p<0,05). Анаеробна і аеробна метаболічна ємність серцевого м'яза вірогідно зменшилася (p<0,05) після третього мезоциклу в порівнянні з даними інших мезоциклів. Дані зміни показників серцево-судинної системи футболістів-ветеранів 46-55 років свідчать про те, що чотириразові тренувальні заняття більш істотно впливають на організм спортсменів і приводять до стану стомлення. Тому найбільш оптимальним варіантом для футболістів-ветеранів старшого віку є 2-3 тренування в тижневому мікроциклі, крім однієї календарної гри. Збільшення кількості тренувальних занять буде негативно впливати на функціональну систему організму футболістів-ветеранів старшої вікової групи, що спричинить за собою зниження рівня прояву фізичних якостей і появи стану перетренованості.

Дуже важливим у тренувальному процесі спортсменів-ветеранів є підтримка визначеного рівня розвитку фізичних якостей, що є основою при виконанні змагальних вправ. Дослідженнями встановлено, що зниження рівня прояву фізичних якостей - аеробної і швидкісної витривалості, швидкості, швидкісно-силових якостей - спричиняє погіршення якості виконання технічних прийомів і тактики їхнього застосування. Тому під час проведення тренувальних занять необхідно приділяти особливу увагу підтримці такого рівня розвитку фізичних якостей, який дозволить повною мірою ефективно застосовувати всі технічні елементи гри у футболі.

Проведений аналіз тренувальної діяльності футболістів-ветеранів (анкетування, опитування) дозволив нам виявити, що для підтримки необхідного рівня розвитку фізичних якостей використовуються два основних варіанти побудови занять. Перший складається з включення в тренувальний цикл окремих занять із загальної фізичної підготовки: переважно тривалий біг (40-50 хвилин), спеціальні бігові і стрибкові вправи, вправи силового характеру та інші тренувальні засоби загальнорозвиваючого характеру. Другий передбачає введення в кожне заняття, у підготовчу її частину, вправ, спрямованих як на розминку, так і на розвиток фізичних якостей. Крім цього в заключній частині заняття футболістами-ветеранами використовуються також вправи силового характеру і вправи для розвитку гнучкості.

Для визначення ефективності використання різних варіантів підтримки рівня прояву рухових якостей нами проведені дослідження в трьох вікових групах: 35-40 років; 41-45 років; 46-55 років, по 10 чоловік у кожній. У цих групах протягом першого мезоциклу в тренувальних заняттях у підготовчій і заключній частині застосовувався комплекс вправ, спрямованих на підтримку необхідного рівня фізичних якостей. У другому мезоциклі виділялося одне тренувальне заняття в тижневому мікроциклі, спрямоване на підтримку рівня розвитку фізичних якостей. До початку експерименту і після закінчення кожного мезоциклу нами було проведене тестування, результати якого підлягали математичній обробці.

Результати дослідження показали, що для підтримки необхідного рівня фізичних якостей у футболістів-ветеранів можуть використовуватися різні варіанти, основними з який є як окремо плановані тренувальні заняття, так і заняття із застосуванням спеціально спрямованих вправ. Використання кожного з них залежить від віку спортсменів, розвитку фізичних якостей, періоду річної підготовки та ін.

Так, футболістам-ветеранам першої (35-40 років) і другої (41-45 років) вікових груп для розвитку видів витривалості доцільно використовувати окремі тренувальні заняття в тижневому мікроциклі. Оскільки розвиток витривалості є однією з основних задач підготовчого періоду, то саме в цей період варто виділяти спеціальні заняття із загальнофізичної підготовки. Окремі тренувальні заняття в основному необхідно використовувати для розвитку фізичних якостей, що вимагають прояву видів витривалості, як аеробної, так і анаеробно-аеробної спрямованості. Ці заняття ефективно застосовувати насамперед у підготовчому періоді, а також в окремих мікроциклах змагального періоду, коли необхідно підвищити рівень загальної фізичної працездатності.

Для футболістів-ветеранів старшої вікової групи (46-55 років) не доцільно виділяти окремі тренувальні заняття для підтримки рівня розвитку рухових якостей.

Вправи швидкісно-силового характеру необхідно використовувати футболістам-ветеранам усіх вікових періодів у підготовчій частині тренувальних занять, у якій можна застосовувати спеціальні бігові і стрибкові вправи, які сприяють підтримці рівня їхнього прояву в ігровій діяльності.

У п'ятому розділі “Аналіз і узагальнення результатів досліджень” представлені результати визначення кореляційної залежності рівня прояву рухових якостей, функціонального стану організму і техніко-тактичних дій футболістів-ветеранів різних вікових груп.

Виявлено, що в перші роки спорту ветеранів (35-40 років) існує тісний взаємозв'язок між показниками: вага тіла і п'ятикратний стрибок (r=-0,68); АНАМЄ і біг 200 м (r=-0,68); АМЄ і тест Купера (r=0,68); “обведення” і біг 200 м (r=0,67); помилки при “обведенні” і біг 200 м (r=0,68); тест Купера і помилки при прийомі м'яча (r=-0,70).

У футболістів-ветеранів 41-45 років сильна кореляційна залежність виявлена між даними досліджень: тест Купера і АМЄ (r=0,74); біг 30 м і АНАМЄ (r=-0,75); біг 200 м і АНАМЄ (r=-0,74), і АТ діаст. (r=-0,72); стрибок у висоту і вага тіла (r=-0,68); біг 30 м і помилки при “обведенні” (r=0,69).

Особливості кореляційної залежності техніко-тактичних дій від рівня розвитку фізичних якостей і функціонального стану футболістів-ветеранів 46-55 років представлені на рис. 4, на якому видно, що в даній віковій групі більш виражена кореляційна залежність техніко-тактичних дій від функціональних можливостей організму спортсменів. Особливо простежується взаємозв'язок помилок при виконанні передач, “обведенні” і прийомі м'яча, від аеробної метаболічної ємності серцевого м'яза. Це свідчить про те, що на фоні зниження працездатності футболістами допускається більше помилок при виконанні техніко-тактичних прийомів.

Таким чином, очевидно, що зниження кількості і якості техніко-тактичних дій футболістами-ветеранами тісно взаємопов'зане з рівнем прояву рухових якостей і станом функціонування систем організму.

Рис. 4. Кореляційні зв'язки техніко-тактичних дій і показників функціонального стану і тестів рівня прояву фізичних якостей футболістів ветеранів 46-55 років

Умовні позначки: 1-предачі вперед, 2-предачі назад, 3-передачі поперек, 4-помилки при передачах вперед, 5-помилки при передачах назад, 6-помилки при передачах поперек, 7-обведення, 8-помилки при обведенні, 9-прийом м'яча, 10-помилки при прийомі м'яча, 11-тест Купера, 12-біг 30м, 13-стрибок у довжину з місця, 14-п'ятикратний стрибок, 15-біг 200м, 16-стрибок у висоту з місця, 17-вага, 18-ЧСС, 19-АД сіст., 20-АД діаст., 21-АНАМЄ, 22-АМЄ

Висновки

Аналіз літературних джерел і узагальнення практичного досвіду тренування футболістів-ветеранів виявили відсутність наукових розробок, які стосуються побудови тренувального процесу з урахуванням вікових змін функціонального стану організму спортсменів, що дозволило визначити методологію досліджень, засновану на обліку: послідовності і взаємозв'язку основних сторін підготовленості; теорії функціональних систем; закономірностей процесів стомлення, відновлення й адаптації організму до фізичних навантажень; довгострокового впливу великих тренувальних і змагальних навантажень на організм спортсменів; спортивного довголіття.

Проведені педагогічні дослідження дозволили виявити, що після закінчення активних виступів у спорті багато хто з футболістів (75-80%) не припиняють тренувальну і змагальну діяльність, при цьому кількість спортивних занять на тиждень складає від 2 до 5, тривалістю 70-90 хвилин. Поряд з цим респонденти відзначають, що на заняттях, в основному, використовується ігрове двостороннє тренування, яке не дає можливості підтримувати необхідний рівень розвитку фізичних якостей, що після 41 року приводить до різкого зниження спеціальної фізичної працездатності, для підтримки якої вимагаються розробки адаптованої методики тренування з урахуванням віку футболістів-ветеранів.

Функціональний стан організму футболістів-ветеранів знижується після активних виступів у спорті нерівномірно. Найбільші зміни показників серцево-судинної системи футболістів стосовно даних, отриманих у період активних занять, відзначені в ЧСС (35-40 років - t₁=2,99, p<0,05; 41-45 років - t₂=4,55, p<0,01; 46-55 років - t₃=5,15, p<0,001), АТ сіст. (t₁=2,77, p<0,05; t₂=3,94, p<0,01; t₃=4,45, p<0,01), АНАМЄ (t₁=2,90, p<0,05; t₂=3,71, p<0,01; t₃=4,19, p<0,01) і АМЄ (t₁=3,44, p<0,01; t₂=4,40, p<0,01; t₃=4,57, p<0,01).

Визначено, що показники тестування рівня фізичної підготовленості футболістів-ветеранів різні в окремі вікові періоди. У перший віковий період (35-40 років) більшою мірою знижуються результати, пов'язані з проявом швидкісно-силових якостей (біг 30 м; стрибок у висоту з місця; п'ятикратний стрибок - p<0,05), а також спеціальної і швидкісної витривалості (тест Купера - p<0,05; біг 200 м - p<0,01). У другий віковий період (41-45 років) відзначене достовірне зниження всіх досліджуваних показників фізичної підготовленості в порівнянні з вихідними (p<0,05), у той час, як з попередніми результатами (35-40 років) достовірних відмінностей, за винятком стрибка у висоту з місця, не виявлено (p<0,05). Показники результатів тестування старшої вікової групи (46-55 років) вірогідно не змінилися стосовно віку 41-45 років (p>0,05), що свідчить про стабілізацію рівня прояву фізичних якостей.

Установлено кореляційну залежність результатів тестів рівня прояву фізичних якостей і морфо-функціонального стану організму футболістів-ветеранів у різному віці. У перші роки спорту ветеранів (35-40 років) виявлений взаємозв'язок ваги тіла і показників: стрибка в довжину з місця (r=-0,59), стрибка в висоту з місця (r=-0,60), п'ятикратного стрибка (r=-0,75) і бігу на 200 м (r=0,56). У футболістів-ветеранів 41-45 років визначена кореляційна залежність результатів стрибкових тестів, тестів швидкісно-силового характеру і показників серцево-судинної системи (ЧСС, АТ сіст., АНАМЄ). Показники АНАМЄ (r₁), АТ сіст. (r₂) і ЧСС (r₃) у футболістів старшої вікової групи (46-55 років) корелюють з бігом на 30 м (r₁=0,65; r₂=0,57; r₃=-0,60) і 200 м (r₁=0,53; r₂=-0,59; r₃=-0,63), тест Купера з АТ діаст. (r=-0,67) і АМЄ (r=0,65).

Дослідження техніко-тактичних дій футболістів-ветеранів виявили різницю кількісних і якісних характеристик у футболістів-ветеранів різного віку. У футболістів-ветеранів 35-40 років вірогідно збільшується кількість передач “поперек” (р<0,05), при незначному збільшенні помилок при передачах “вперед” (р>0,05). Футболісти 41-45 років вірогідно скорочують кількість передач м'яча “вперед” (р<0,05) за рахунок збільшення передач “поперек” (р<0,01), знижується кількість обведень і прийомів м'яча (р<0,05), при цьому збільшується кількість помилок у передачах “вперед” і “поперек”, а також у прийомі м'яча і якості “обведення” (р<0,01). Вірогідно більш значиме зниження досліджуваних показників відзначено у футболістів-ветеранів старшої вікової групи (46-55 років). У порівнянні з вихідними даними, отриманими під час активних занять, зменшилася кількість передач “вперед” (p<0,01) і “поперек” (p<0,05), при цьому знизилася їхня якість (p<0,05), скоротилася кількість прийому м'яча (p<0,001) і збільшилася кількість помилок (p<0,01), а також на загальному фоні зниження кількості “обведень” (t=2,04; p>0,05) збільшилася кількість помилок при їхньому виконанні (p<0,01).

Виявлено кореляційну залежність показників, що відображають діяльність серцево-судинної системи і техніко-тактичні дії у футболістів-ветеранів усіх вікових груп:

у першій (35-40 років) - кількість помилок при “обведенні” і ЧСС (r=0,56), АТ сіст. (r=0,82), АТ діаст. (r=0,53); АНАМЄ і кількістю передач “вперед” (r=0,60) і “обведень” (r=0,56);

у другій (41-45 років) - кількість передач “вперед” і ЧСС (r=0,62), АТ сіст. (r=0,63), АНАМЄ (r=0,68); помилки при “обведеннях” і АТ сіст. (r=0,65), АНАМЄ (r=-0,67);

у третій (46-55 років) - помилки при передачах “вперед” і ЧСС (r=0,60), АТ сіст. (r=0,68), АТ діаст. (r=0,64), АНАМЄ (r=0,53); АНАМЄ і кількість прийомів (r=0,62) і “помилок” при прийомах (r=-0,66) м'яча.

Визначено кореляційний взаємозв'язок кількості і якості техніко-тактичних прийомів і показників рівня розвитку фізичних якостей футболістів-ветеранів різного віку:

бігу на 30 м (r₁), стрибка у довжину з місця (r₂), п'ятикратного стрибка (r₃) і кількості “обведень” (r₁=0,70; r₂=-0,68; r₃=-0,57), а також саме помилок при їхньому виконанні (r₁=0,68; r₂=-0,56; r₃=-0,64); швидкісної витривалості (біг 200 м) і кількості передач “вперед” (r=0,65) і помилок при них (r=0,65) у футболістів 35-40 років;