Вплив засобів туристсько-краєзнавчої діяльності на морфо-функціональний стан дітей чорнобильської зони в умовах санаторно-курортного лікування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Актуальність. Аварія на Чорнобильській АЕС за масштабністю і радіаційними характеристиками променевого пошкодження має безпрецедентний характер. Чорнобильська аварія створила цілий комплекс соціально-економічних, екологічних, медичних та інших проблем для населення України. Результати численних досліджень показують негативний вплив малих доз радіації на стан здоров'я населення, що потерпіло від аварії. Накопичені в теперішній час факти, однозначно свідчать про зменшення кількості здорових, зростання хронічної захворюваності, як серед дорослого, так ще й в більшій мірі, серед дитячого населення.

Опромінення десятків тисяч ліквідаторів, свідків аварій та населення, що мешкало в зонах радіаційного забруднення, призвело до виникнення нових і загострення існуючих у населення недугів, передусім серцево-судинної системи, нервової та дихальних систем . За цих умов на перший план виходять проблеми ефективної фізичної реабілітації постраждалих, спрямованої на нормалізацію функцій організму.

Глобальний екологічний і економічна криза серйозно підвищила інтерес до рекреаційної можливості курортної медицини, яка оптимально впливає на стан трудових ресурсів. На початку III-го тисячоліття людство знову звернулося до природних методів оздоровлення. В Україні, за прогнозами експертів, розвиток інноваційних центрів здоров'я у вигляді, санаторіїв, реабілітаційних ценрів, рекропарків, рекрополісів, курортополісів і рекреаційних зон в традиційних курортних регіонах (узбережжя Азовського і Чорного морів, Крим, Карпати, Полісся) дозволить сформувати загальнонаціональну оздоровчу мережу, інтегровану в міжнародну світову спільноту. Природні рекреаційні ресурси України різноманітні. Вся її територія знаходиться в смузі кліматичного комфорту. Україна має прекрасні умови для організації відпочинку на берегах і лиманах Чорного і Азовського морів, водойм і річок, в Кримських горах і Українських Карпатах.

Центр творчості дітей та юнацтва Київщини ефективно проводить рекреаційно-оздоровчі заняття активним туризмом з дітьми, які мають проблеми зі здоров'ям. Відомо, що туристські заходи мають сильний рефлекторний вплив і виявляють різнобічний фізіологічний вплив на організм дітей, внаслідок чого виникає ряд місцевих і загальних реакцій, у яких беруть участь усі органи і системи. Одним із компонентів реабілітації та рекреації є туристсько-краєзнавча діяльність.

Катастрофічні наслідки постчорнобильського лиха призвели до відчутної деформації самого способу життя мільйонів людей та спричинили низку глобальних змін в організмі людини. Ці зміни, а саме серед "дітей Чорнобиля" спричиняють різноманітні захворювання [30].

Відхилення, що вимагають підвищеної уваги та спостерігаються в стані здоров'я постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, регламентують необхідність визначення раціональних та ефективних засобів впливу у поєднанні з природними факторами, спрямованих на оптимізацію їх функціонального стану [9].

Розкриття впливу засобів туристсько-краєзнавчої діяльності на морфо-функціональний стан дітей чорнобильської зони в умовах санаторно-курортного лікування є актуальною проблемою.

Мета дослідження - розкрити можливість використання засобів і методів туристсько-краєзнавчої діяльності та комплексу факторів санаторно-курортного лікування з метою підвищення ефективності процесу фізичної реабілітації осіб, які зазнали впливу факторів Чорнобильської аварії.

Завдання:

1.Проаналізувати сучасні аспекти реабілітації дітей, що зазнали шкоди Чорнобильського впливу та можливість використання туристсько-краєзнавчих засобів з метою вирішення даної проблеми.

2.Дослідити вплив “Програми занять туристсько-краєзнавчої діяльності” в рекреації та реабілітації дітей під час санаторно-курортного лікування;

3.Окреслити перспективи реабілітації дітей Чорнобильської зони засобами туристсько-краєзнавчої діяльності.

Об'єкт дослідження - психологічна та фізіологічна реабілітація осіб, які зазнали впливу факторів Чорнобильської аварії.

Предмет дослідження - застосування засобів туристсько-краєзнавчої діяльності та засобів санаторно-курортного лікування з метою реабілітації дітей шкільного віку, які проживають в зоні Чорнобильського сліду.

Методи дослідження - у роботі були застосовані наступні методи досліджень: аналіз і узагальнення науково-методичних джерел, самооцінка здоров'я за методикою САН, антропометричні виміри, визначення функціонального стану серцево-судинної да дихальної системи за допомогою діагностичного автоматизованого комплексу „КАРДІО +” (реографія, електрокардіограма, спірографія), метод математичної статистики.

Наукова новизна. Вперше серед дітей Чорнобильської зони було проведено дослідження впливу туристсько-краєзнавчої діяльності в умовах санаторно-курортного лікування. Доповнена система рекреаційних фізкультурно-оздоровчих заходів. Підтверджено позитивний вплив дозованого фізичного навантаження у поєднанні з природними факторами впливу на морфо-функціональний стан дітей Чорнобильської зони.

Теоретичне значення -дослідження полягає в аналізі сучасної науково-методичної літератури, що стосується основних форм реабілітації та рекреації дітей засобами туристсько-краєзнавчої діяльності та їх місце в оздоровленні та гармонійному розвитку дітей, що мешкають на забрудненій території. Обґрунтована доцільність використання методик обчислення та аналізу отриманих результатів.

Практичне значення - результати дослідження суттєво доповнять теоретико-методичне обґрунтування запропонованованої нами методики оздоровлення засобами туристьсько-краєзнавчої діяльності. Авторську програму можно застосовувати шкільними вчителями фізкультури, керівниками туристсько-краєзнавчих гуртків у роботі з дітьми, що мешкають у зоні Чорнобиля, профільних структурах лікування та оздоровлення дітей. Це дозволить формувати у дітей інтерес до фізичної активності та навички здорового способу життя через різні форми занять туристсько-краєзнавчою роботою, фізичною культурою. Заняття спортивним туризмом сприятимуть підвищенню опору організму шкідливим впливам зовнішнього середовища, своєчасному розвитоку усіх систем організму, підвищенню їх функціональних можливостей, формуванню правильної постави і стопи, загартуванню організму, дотриманню режиму дня та гігієни тіла.

Методика використання дихальної і коригуючої гімнастики сприятимуть покращенню функціонування дихальної системи, усуненню патологій неправильної постави та удосконаленню рівня фізичної підготовленості дітей.

Апробація роботи. За матеріалами дослідницької роботи статті надруковані в збірці “Дидактико-методичні аспекти фізичної культури” Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (м. Херсон, 2012) на науково-практичній конференції кафедри теорії та методики фізичного виховання ХДУ “ Актуальні проблеми юнацького спорту” (м. Херсон, 2011), в збірці студентських наукових робіт ХДУ “Магістерські студії” (м. Херсон, 2012) еще одна!.

Структура та обсяг роботи. Робота викладена на сторінках тексту, містить 2 таблиці. Складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У роботі використано 31 джерело.

Ключові слова: рекреація, реабілітація, спортивний туризм, оздоровчо-рекреаційний туризм, санаторно-куротне лікування, радіаційне забруднення.

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ АСПЕКТИ РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІЗ ДІТЬМИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ЗОНИ

1.1 Характеристика шкідливого впливу радіації на організм дітей

Сьогодні ми стоїмо на порозі того дня, який чорною позначкою увійшов у наше життя. Вибух на ЧАЕС започаткував новий відлік часу в долях українців. Після аварії на ЧАЕС було зафіксовано сліди радіаційного забруднення в Англії, США, Японії, на півночі Африки, тобто за 10 тисяч км від епіцентру вибуху. Загальна площа забрудненої території становить понад 600 тисяч кв. км, а кількість людей, які зазнали радіаційного впливу, - 23-24 млн. [2].

За даними національної академії наук України до «забруднених» радіоактивними елементами районів віднесено 12 областей України, що об'єднують понад 2 тисячі населених пунктів, на території яких проживає приблизно 2,5 мільйони чоловік, у тому числі біля 500 тисяч дітей віком до 14 років. Близько 3 млн. чоловік належать до постраждалих внаслідок катастрофи на ЧАЕС [3].

За даними Житомирського обласного управління статистики, починаючи з 1993 року, смертність перевищує народжуваність. Причому народжуваність - удвічі нижча, смертність дітей у нас - одна з найвищих у світі. Найбільше захворюваність спостерігається серед підростаючого покоління [24].

Аналіз матеріалів українського національного реєстру дозволив визначити наступні особливості загальної картини захворюваності дитячого та дорослого населення, що зазнало впливу радіації: захворювання крові та кровотворних тканин, недуги ендокринної системи та органів дихання, порушення нервової системи [5].

У структурі захворюваності переважають хвороби органів дихання - 38,2 %, хвороби сечостатевої системи - 11,9 %, хвороби органів травлення - 8,9 %. Завідувачка онкогематологічним центром Житомирської області дитячої лікарні Людмила Чмут стверджує, що, порівнянно з доаварійним періодом, стали частіше реєструватись випадки збільшення лімфатичних вузлів, лейкозу, поширеність захворювань кістково-м'язової, сечостатевої, ендокринної та імунної систем, органів дихання, онкологічних захворювань, на виникнення яких упливає багато факторів: техногенна ситуація, токсичні викиди виробництва, свинець на дорогах, бензоли, зростаюча кількість хімії в повсякденному житті, рівень життя людини [25]. Випромінювання діє не тільки на даний живий організм, але і на його, спадкоємців.

В останнє десятиріччя намітилася тенденція щодо помітного збільшення кількості випадків хвороб, які раніше були характерні для дорослого або навіть старіючого організму: остеопатія, остеохондроз, артеріальна гіпертензія, пухлини жіночих статевих органів у дівчаток, зростання кількості соціально значимих хвороб, збільшення питомої ваги хронічної патології у загальній захворюваності.

Відповідно до Висновків Чорнобильського форуму ООН підтверджено довгостроковий несприятливий ефект на психічне здоров'я всіх категорій постраждалих. Разом із розладами, пов'язаними зі стресом, вчені виділяють також органічні ураження мозку в учасників ліквідації аварії та розвиток ефектів радіаційного впливу на головний мозок.

Чорнобильська катастрофа вплинула не тільки на стан здоров'я дітей, а й на психічну діяльність: зниження уваги, пам'яті, нервово-психічні розлади, виникнення фрустрацій, конфліктів, підвищення гостроти емоційної напруженості. Учені стверджують, що існує кореляційна залежність між станом здоров'я дитини і її поведінкою [1].

Діти, що проживають у зоні радіаційного забруднення, страждають радіофобією та комплексом "приреченості". Майже кожна восьма дитина перебуває у стані депресії, інші - емоційної нестійкості, тривожності, песимістичної оцінки майбутнього, очікування хвороби, стресів, конфліктів, криз.

За даними Міністерства охорони здоров'я України, у осіб, які зазнали впливу радіації, відмічено наступні хворобливі симптоми: загальна слабкість - 95,6%, погіршення пам'яті - 71%, різке зниження працездатності - 53,4%, нестабільний сон - 63,8%, головний біль - 22% тощо.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визначає поняття здоров'я як соматичний, психічний та соціальний добробут людини. Дослідження медиків, психологів, соціологів, матеріали міжнародних конференцій щодо медичних і соціально-психологічних наслідків Чорнобильського лиха показали, що "суб'єктивні чинники" впливають на самопочуття людей, психічний стан, оцінку радіаційного ризику, рівень соціального напруження в різних регіонах зони Чорнобильської катастрофи. У групу ризику здебільшого потрапляють діти шкільного віку.

Аварія на ЧАЕС спричинила такі його зміни: затримка росту у 13,6 % випадків; зайва маса тіла у 21,7 % дітей (частіше у 8-річних хлопчиків - 30,9 % і 7-річних дівчаток - 31,8 %), 45,5 % - низький рівень гармонійного розвитку при вивченні закономірностей фізичного розвитку [25].

Комплексне психологічне обстеження дітей років, які проживають в Гомельській області, виявило в середньому більш низькі показники по всіх інтелектуальних функціях. Різним виявився і психомоторний розвиток. При цьому більш низькі показники сили рук і симетричності розвитку сили рук можуть вказувати на сповільнене формування латералізації, а виявлений більший відсоток дітей з високим тремором - свідчить про підвищену збудливість нервової системи [8].

Про порушення інтелекту свідчить збідніння суджень та умовиводів з втратою спроможності розуміти в повному об'ємі одержані відомості, неспроможність сполучення, аналізу і синтезу інформації, що надходить.

Виявлено тенденції до зниження показників оперативної пам'яті, уваги, погіршення стабільності та рухливості нервових процесів, переважання процесів збудження над процесами гальмування, точності реакції на об'єкт, що рухається, рівня продуктивності та швидкості інтелектуальних показників, функціональних можливостей центральної нервової системи, фізичної витривалості, часу додержання рівноваги тіла, збільшення динамічного тремору. Останні три ознаки свідчать про погіршення показників моторики [26].

Таким чином всі дані проаналізованої літератури свідчать про негативний вплив екологічно несприятливого довкілля на функціональний стан дітей, що мешкають в забруднених районах, це явище особливо небезпечне для нації.

1.2 Туристсько-краєзнавча діяльність як компонент рекреаційної роботи

Людина пізнає навколишній світ все життя, від першого до останнього подиху, адаптуючись в мінливих умовах зовнішнього середовища, взаємодіючи з іншими людьми і суспільством в цілому. Успішність адаптації багато в чому залежить від здоров'я: фізичного і психічного. Втрата будь-якої функції призводить до порушення життєдіяльності всього організму [22,23,27].

Малі дози радіації стимулююче впливають на організм дитини. Значне забруднення продуктів харчування, повітря, води та ґрунту радіонуклідами здійснює несприятливий уплив на функціонування всіх систем організму.

Туризм є унікальним засобом рекреації та реабілітації для людей з проблемами здоров'я, так як його функції відповідають реабілітаційним задачам, включають різні механізми адаптації та самоадаптаціі, за умови активної участі в процесі самого реабілітанта.

Саме туризм у сучасному світі сприймається як головна форма рекреаційної діяльності, перетворившись на потужну самостійну галузь нематеріального виробництва, яка задовольняє рекреаційні потреби.

При підборі групи враховують віковий склад, рівень фізичної підготовки і стан здоров'я дітей. Туризм пов'язаний з тривалим перебуванням на свіжому повітрі і тому справляє значний загартовуючий ефект. Цьому сприяє раціональний розподіл роботи та відпочинку, прийом повітряних ванн під час занять, тривалість яких визначається температурою повітря, швидкістю вітру, загартованістю дитини, водні процедури (обтирання, душ, купання).

Фізичне навантаження під час занять регламентується кількістю днів, об'ємом навантаження та інтенсивністю занять.

По-перше, туризм - це рухова активність. Відомо, що рух має велике значення в розвитку людини з перших хвилин життя. Рух різних частин тіла, тіла в цілому, переміщення в просторі - необхідний фактор розвитку фізичних і психофізіологічних якостей організму протягом усього життя. Хронічні захворювання, інвалідність, вікові зміни призводять, як правило, до зниження рухової активності, сприяючи тим самим зниженню психічної та фізичної стійкості організму.

Встановлено поліпшення функціонального стану, виявляючи у збільшенні обсягу крові, збільшенні потужності вдиху і видиху, поліпшення силових показників, витривалості дітей під впливом занять спортивним туризмом .[ ]

Систематичні заняття спортивним туризмом призводять до позитивних зрушень як суб'єктивних, так і об'єктивних показників: зниження ЧСС, зниження рівня артеріального тиску, швидке відновлення частоти ЧСС по закінченню дії фізичного навантаження.

Туризм дуже впливає на оздоровлення людей з обмеженими можливостями. Як відзначають вчені, туризм є чинником, що протидіє гіпокінезії, яка деструктивно впливає на здоров'я та психіку. Рухові обмеження значно знижують життєві можливості, служать причиною гноблення, зневіри, стресу, втрати віри в себе. Через туризм здійснюється терапія і профілактика психосоматичних захворювань, підтримання фізичної форми і здоров'я [ ].

По-друге, туризм створює середовище повноцінного спілкування, в якій людина з проблемами взаємодіє з різними людьми, встановлює соціальні контакти і має можливість виконувати різні соціальні ролі.

Туризм усуває відчуття втрати гідності, неповноцінності, інтегрує людей в суспільство.

Спорт і туризм створюють можливість встановлювати незалежні і різноманітні контакти, що допомагають отримати впевнену й ефективну життєву підтримку.

По-третє активний туризм допомагає відновити фізичні та психічні ресурси людини. Відпочинок при цьому носить активний характер, що допомагає відволіктися від монотонності побуту і роботи, пізнати світ ширше, познайомитися з різними традиціями, звичаями, новими людьми, дізнатися невідомі раніше природні явища.

По-четверте, екологічність туризму як виду діяльності. Сприятливий клімат, гарна природа, близькість водних просторів, наявність природних пам'яток, пам'яток матеріальної культури - все це сприяє позитивному психоемоційному настрою, що також є реабілітуючими фактором.

По-п'яте, туризм надає можливості для розвитку особистості. Гуманітарне значення туризму не тільки в його пізнавальності, але і в мирній спрямованості, в інтелектуально-виховному впливі на особистість, особливо на підростаюче покоління. Для ефективного використання туризму в якості реабілітаційного засобу для людей зі спеціальними потребами необхідно дотримувати наступні правила та умови:

1. Вид туризму підбирається в залежності від порушених функцій і відповідно до індивідуальної програми реабілітації; також необхідно враховувати персональний інтерес, бажання, фінансові можливості, місце проживання, очікувані реабілітаційні результати.

2. Туризм повинен бути безпечним для туристів і оточення.

3. Турист повинен мати деяку фізичну підготовку, готовність долати труднощі психологічного характеру і погодні умови.

4. Форми туризму повинні відповідати індивідуальності. Дуже важливі методичні тренінги, залежно від ступеня порушення функцій.

6. В туризмі фізичні навантаження і умови повинні бути адекватні стану здоров'я.

Туризм, рухова активність, дихальна гімстика, загартовування, масаж, стимулюють фізичну працездатність, формують і мобілізують захисні сили організму, сприяють його адаптації до зовнішнього середовища, тим самим відсуваючи рубіж хвороб.

У зв'язку з цим ми вважаємо, що саме туристсько-краєзнавча діяльність, як засіб реабілітації та оздоровлення дітей усуває порушення в стані організму, зміцнюєт фізичне і нервово-психічне здоров'я.

1.3 Вплив туристсько-краєзнавчої діяльності на функціональний та психоемоційний стан дітей

Бурхливі темпи науково-технічної революції змінили умови життя і вимагають перегляду багатьох уявлень, зокрема устрою життя. Як відомо, зростання нервово-емоційних навантажень на фоні малорухливого способу життя і відриву людини від природи, негативно впливають на її здоров'я [19].

Відомо, що туристські заходи мають сильний рефлекторний вплив і виявляють різнобічний фізіологічний вплив на організм підлітків, внаслідок чого виникає ряд місцевих і загальних реакцій, у яких беруть участь усі органи і системи.

Дослідження вчених Куца А.С. Романченко Н.І., Апанасенка Г.Л., Бекешка В.Г., стосовно фізичної реабілітації осіб, які зазнали впливу комплексу факторів Чорнобильської аварії, доводять ефективність кінезотерапії, тобто лікування за допомогою руху[1,2,3].

Існують різноманітні види застосування рухів з лікувальною метою, критерієм для їх поділу є участь пацієнта в лікувальних процедурах - активна чи пасивна. Але одним із най поширеніших видів кінезототерапії є лікувальна фізична культура (ЛФК). Основними формами ЛФК є корегуючи та дихальна гімнастика, фізичні вправи у воді, туризм, різноманітно спортивно-прикладні вправи, рухові ігри.

Одним з найкращих і доступних засобів зміцнення і оздоровлення організму є активний, спортивний туризм. Заняття активними видами туризму, спортивною технікою, участь в походах, подорожах підвищують витривалість, впевненіше в собі. Вплив туризму на людину різноманітний. Захоплення туризмом сприятливо впливає на фізичний стан людини. Основним змістом занять активним туризмом є подолання природних перешкод, природного рельєфу місцевості. Долаючи перешкоди, турист залишається фізично активним протягом всього походу, чого не скажеш про інші види фізичної діяльності людини. В туристичному поході дитина виконує сукупність фізичних і технічних дій які є загальноприйнятими в методиці фізичного виховання, але значно ширші, різноманітніші і природніші за своїм змістом. Дії дитини можуть бути і швидкісно-силовими, і власне силовими, і складнокоординаційними. Вони можуть мати відносно стабільні і змінні форми залежно від ситуативних умов [14, 22].

Постійно знаходячись під впливом фізичних навантажень під час занять спортивним туризмом, організм дитини перебуває на вершині оптимальної роботи практично всіх систем і органів. Активний туризм позитивно впливає на м'язову, серцево-судинну, дихальну системи, суглоби і зв'язки . Під час подолання різних природних і інших перешкод, у роботі задіяні всі без винятку групи м'язів. Найбільше навантаження припадає на м'язи, так званого, м'язового корсету, і особливо на м'язи ніг та рук [22].

Туристська діяльність впливае на якість роботи легенів людини. Легені виконують одну з найфундаментальніших функцій людського організму - дихання. Дихання забезпечує тканини і органи людини киснем, без якого неможливі основні фізіологічні і біохімічні процеси.

Якщо людина не одержує необхідної кількості свіжого повітря, або дихає неправильно - то кількість кисню, що поступає в організм, не відповідає тому, який виводиться з організму. Тому вона може отруїтись шкідливими відходами життєдіяльності, що викликає багато важких захворювань [3]. Чим глибше дихає людина, тим менше вдихів-видихів вона робить за хвилину, і тим триваліше і здоровіше її життя.

Фізична активність під час занять спортивним туризмом, дозволяє підвищити якісні показники основних параметрів легенів - глибину дихання і максимальну вентиляцію легенів. Так у дітей, що систематично займаються туризмом, глибина дихання може збільшуватися в 1,5-2 рази, а максимальна вентиляція легенів збільшується на 40-60% [15].

Після занять спортивним туризмом підвищується ефективність роботи серцево-судинної та дихальної системи, тому що збільшуються резерви серця та кисень більш ефективно використовується тканинами організму, тому туризм є не тільки засобом оздоровлення здорових дітей, але також засобом профілактики і лікування захворювань.

Діти, які займається туризмом на 30% менше хворіють ОРЗ. У них збільшуються резерви серця тому кисень більш ефективно засвоюється тканинами організму, збільшується життєва ємність легень, зменшується частота дихання [ ].

Під час одноразового фізичного навантаження організм пристосовує функції серцево-судинної та дихальної систем, щоб повністю задовольнити збільшену потребу активних м'язів. Якщо обидві системи змушені неодноразово задовольняти цю потребу, наприклад, внаслідок постійних тренувальних навантажень, вони адаптуються таким чином, що організм покращує свою діяльність.

Тренувальні навантаження, направлені на розвиток витривалості, призводять до збільшення об'єму циркулюючої крові. Це збільшення зумовлене, в основному, підвищеним об'ємом плазми. Може зростати також кількість еритроцитів, однак збільшення об'єму плазми, як правило, більш суттєве. Об'єм плазми, який зріс, зумовлює пониження в'язкості крові, що сприяє кращому кровообігу.

Оздоровчо-спортивна функція туристично-краєзнавчої діяльності має на меті удосконалення фізичного розвитку підростаючого покоління. Навантаження, що отримує організм під час занять, рівномірно розподілені в часі, його чергування з відпочинком та поступове зростання здійснює позитивний вплив на фізичний стан.

На думку Ю.Ф.Змановського, раціональна рухова діяльність повинна включати фізичні і розумові навантаження на сприятливому емоційному фоні, що може створюватися природним оточенням. За останні роки з'явилися дані про біохімічний аспект у механізмі впливу фізичного навантаження на регулюючі системи. Встановлено, що фізичні вправи на повітрі сприяють збільшенню продукції нейтро-пептидів - особливих речовин, що продуцируються мозком і граючих важливу роль у прояві психічних функцій, що сприятливо відбивається на настрої, поліпшенні сну, підвищенні апетиту. Ю.Ф. Змановський думає, що ці механізми складають матеріальну основу для нормального психічного розвитку дитини [10].

Активний відпочинок в лоні природи корисний всім, легкі іони освіжають повітря, знімають втому і нервову напругу, вони стимулюють діяльність серцево-судинної, дихальної і кровотворної систем, покращують терморегуляцію, знижують артеріальний тиск, підвищують тонус центральної і вегетативної нервової системи. Висока іонізація повітря підвищує окислювально-відновні процеси в нашому організмі, сприяє зменшенню і усуненню спазмів судин і бронхів [5].

Туризм привчає до здорового способу життя та сприяє фізичній та психологічній підготовці до подолання природних перешкод, формуванню прикладних умінь і навичок.

Численні наукові дослідження показують, що на психофізіологічні параметри людського організму безпосередньо благотворно впливає обсяг його рухової активності. Аналіз наукової літератури, присвяченої спортивно-оздоровчого туризму, показав, що практично відсутні дослідження динаміки зміни психофізіологічних показників організму людей, що систематично займаються спортивним туризмом [5].

Туристсько-краєзнавча робота є великою школою життя для підростаючого покоління. Крім виховання високих моральних якостей та естетичних почуттів, у дітей розвивається пам'ять, спостережливість, уява, сенсомоторні реакції, допитливість, творче мислення , формується світогляд, позитивний емоційний фон. Збагачуючи свій розум теорією і практикою пізнання дійсності, діти під час подорожей та екскурсій пізнають життя у всій його різноманітності.

Туристсько-краєзнавча діяльність, переносить дитину в нове ландшафтно-кліматичне середовище, забезпечує йому безпосередній контакт з природою. Надзвичайно важливе значення в цьому відношенні має і виховання відчуття колективізму, допитливості, патріотизму, бажання долати перешкоди та інших цінних моральних і вольових якостей, що відіграють вирішальну роль в профілактиці нервово-психічних захворювань і розладів [21].

Виховання засобами краєзнавчо-туристичної роботи дітей припускає організацію оздоровчо-пізнавальної діяльності засобами туризму під керівництвом педагогів таким чином, щоб виявлявся переважний вплив освітньо-виховного процесу на рухову, творчу, пізнавальну й емоційну сферу дитини в безпосередньому контакті з дійсністю - навколишнім природним і соціальним середовищем. При цьому індивідуалізована підготовка організму дитини до фізичних навантажень припускає необхідність їх строгого дозування по об`єму, величині, тривалості і напруженості відповідно до статі і віку, а також рівня функціонального і біологічного індивідуального розвитку [17, 22].

Висновки до 1 розділу

радіація діти реабілітація туристський

Із збільшення радіаційного забруднення навколишнього середовища має місце яскраво виражена тенденція до зниження рівня здоров'я [7]. Відхилення, що спостерігаються в стані здоров'я постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, вимагають підвищеної уваги суспільства, регламентують необхідність визначення раціональних та ефективних засобів впливу, спрямованих на оптимізацію функціонального стану.

Рекреаційний туризм спрямований на розширене відновлення фізичних, інтелектуальних та емоційних сил людини тобто це повноцінний відпочинок і оздоровлення людини засобами туристсько-краєзнавчої діяльності. Фізичне навантаження помірного обсягу, зміна обстановки і позитивний емоційний фон забезпечує перемикання нервово-емоційної сфери на нові об'єкти. Оздоровленню і повноцінному відновленню дитячого організму сприяє режим харчування, навантаження та відпочинку. Для активного туризму властивий цілий комплекс оздоровлюючих факторів, що впливають благотворно як на фізичний стан людини, так і на його нервово-емоційну сферу. Комплексна дія природних факторів та основних форм туризму, де помірні м'язові зусилля поєднуються з позитивними емоціями, складають оздоровчу ефективність рекреаційного туризму.

Природний вплив рухових якостей на фізичний розвиток є фізіологічно зумовленим і найбільш важливим чинником оптимального перебігу фізіологічних функцій організму. Ось чому у туристів має місце більш високе поліпшення багатьох фізіологічних показників, і в першу чергу показників кардіореспіраторної системи. Туристсько-краєзнавча робота все частіше стає складовою ланкою педагогічного процесу в школі, а спортивний туризм, туристські походи та подорожі розглядаються як засіб всебічного і гармонійного розвитку особистості, як важлива складова здорового способу життя.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Організація дослідження та контингент

Відомо, що рух є основним стимулятором життєдіяльності організму людини. Фізичні навантаження впливають на організм, підвищують його стійкість до несприятливих впливів навколишнього середовища. Такі природні фактори, як сонячна радіація, властивості повітряного й водного середовища, також зможуть служити важливими засобами зміцнення здоров'я, загартовування й підвищення працездатності.

У теперішній час усе ширше використовується порівняно тривале перебування в природних лікувальних умовах середовища, з метою стимулювання росту працездатності й загального зміцнення здоров'я.

Велике значення мають повітряні ванни та сонячне випромінювання. Цілюща дія ультрафіолетових променів давно використовується для лікування різних захворювань. Ультрафіолетові промені виконують складну дію, приводять до хімічних змін у тканинах, сприяють відновленню структури нуклеїнових кислот. Людина, позбавлена сонячних променів не одержує вітаміну D. У результаті виникають порушення нормальної діяльності різних органів, зменшується кількість кальцію в кістках, значно вповільнюються строки загоєння ран, з'являється схильність до простудних захворювань. Тому профілактика «сонячного голодування» обов'язкова [6].

Найбільш ефективне використання комплексу природних лікувальних факторів середовища, санаторно-курортного лікування та методів фізичної реабілітації з метою підвищення ефективності процесу нормалізації функцій організму, можливе в рекреаційних зонах Чорноморського узбережжя.

Однією з найбільш значимих курортних зон Херсонщини є Скадовська курортна зона, що розташована на узбережжі Джиралгацкої затоки Чорного моря.

На самому березі моря, у зоні розкішного приморського парку, який створює особливий затишок, розташований санаторій для дітей з батьками "Скадовськ". Курорт Скадовськ кліматичний, приморський, природа щедро нагородила цю землю. По кількості сонячних днів ці місця не поступаються Криму. Лікування хворих проводиться цілеспрямовано, індивідуально, в залежності від віку, загального стану здоров'я, наявності супутніх захворювань, враховуючи варіант клінічного протікання захворювання. ДП "Санаторій для дітей з батьками "Скадовськ" оздоровниця сімейного типу, функціонує сезонно, з 1 травня до 1 жовтня. Лікувальний профіль санаторію: захворювання органів дихання, та нервової системи. В 2010 році поступило на лікування 5108 хворих, проти 5574 - в 2009 році, із них дітей та підлітків - 3706, що становить 72,5% (76,3% - в 2009 році). Лікування отримали діти постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС із різних регіонів України в кількості 1200 чоловік. Лікувально-діагностична база спрямована на використання природних лікувальних факторів, фізіотерапевтичних методів, масажу, лікувальної фізкультури та інше [19].

Такі природні фактори, як сонячна радіація, властивості повітряного й водного середовища, також зможуть служити немаловажними засобами зміцнення здоров'я, загартовування й підвищення працездатності. Їхнє загальне значення, як життєве середовище, добре відомо. Досить сказати, що проблема збереження його є однією з актуальних загальнолюдських проблем.

Важливою особливістю клімату Скадовской курортної зони є відсутність різких коливань температури як улітку, так і взимку -- середня температура липня + 24,7°С, січня -2°С. Средньолітня температура становить +28°С при звичайній температурі води +27+28°С. На узбережжяі Джарилгацкої затоки відносна вологість повітря не висока - 60-80%, завдяки чому легше переноситься спека. Під час курортного сезону переважають південні й південно-західні легкі вітри - бризи, що вдень дмуть із моря на сушу, приносять свіже морське повітря, зменшуючи спеку. Уночі бризи несуть нагріте повітря зі степу, зм'якшуючи прохолоду.

Таке змішання степових і морських повітряних мас і наявність сірководню у водах Джиралгацкої затоки створює сприятливі умови для оздоровлення органів дихання. Завдяки високому змісту йодистих і бромистих солей (близько 2%) у водах Джиралгацкої затоки й інтенсивному випару, повітряний басейн курортної зони насичений цими іонами.

Природне радіоактивне тло на пляжах Скадовской курортної зони коливається в межах 2-12 мкф/година, тоді як середній природний радіоактивний фон Причорномор'я становить 18 мкф/година. Це дозволяє більш довгостроково перебувати під відкритим сонцем. Період можливої геліотерапії становить 8 місяців (березень-жовтень), оптимальних 6 місяців (квітень-вересень). Тривалість опромінення, для втримання границі еритеми, в червні - липні на відкритому обрії опівдні - 12-14 мін., а в 10 ч. ранку - 16-18 мін.

Ефективність впливу засобів фізичної реабілітації та природних чинників можливо збільшити завдяки комплексу санаторних процедур, прикладом яких є комплексна програма санаторно - курортного лікування в ДП «Санаторій для дітей та батьків» Скадовськ» [23].

Комплексне санаторно-курортне лікування пропонує використання головних природних факторів курорту Скадовськ, які включають в себе:

1. Кліматичні процедури які впливають на активний стан організму, сприяють покращенню діяльності багатьох систем: центральної і вегетативної нервової, серцево судинної та дихальної, метаболічних процесів в організмі;

2. Лікувальна фізична культура;

3. Фізкультурно-оздоровчі заходи.

Виділяють основні види кліматолікування: аеротерапію, аромотерапію, повітряні ванни, геліотерапію, морське купання (таласотерапія), фізкультурно-оздоровчі заходи, лфк, ранкова гімнастика, лікувальне веслування та купання (в морі, басейні, водоймі).

Дослідження проводились саме на базі санаторію ДП “Санаторій для дітей з батьками “Скадовськ” серед дітей віком 13-14 років з Волинської та Вінницької області, які мали кардіораспіраторні захворювання. Вони були розділені на контрольну та експериментальну групи по 16 чоловік, з однаковою кількістю хлопців та дівчат.

Дослідження проходило у декілька етапів:

На першому етапі ми працювали над аналізом літературних джерел над розробкою комплексної «Програми занять туристсько-краєзнавчою діяльністю в умовах санаторно-курортного лікування»;

На другому етапі відбувалось впровадження «Програми» при коротких термінах лікування, яка враховувала кліматичні умови, матеріально-технічну базу, профіль санаторію, яка включала в себе:

- Ранкову гімнастику.

- Дихальні лікувальні вправи.

- Туристські естафети, ігри.

- Орієнтування на місцевості, робота з компасом, картою та умовними знаками.

- Навчання основам юного туриста (в'язання вузлів, техніка та тактика подолання природних перешкод, наведення дистанцій, страхування, знання основних правил проведення змагань зі спортивного туризму, підготовка до участі у змаганнях з туристичної техніки на етапах).

На третьому этапі дослідженні передбачалось вивчення основних параметрів фізичного розвитку та функціонального стану дітей;

На четвертому етапі дослідження був проведений аналіз впливу запропонованої «Програми» на основні морфо-функціональні показники, разом з дихальною гімнастикою за методикою Стрельникової А. Н., а також корегуючою гімнастикою, яка вдало була освоєна спеціалістом ЛФК та з успіхом використовувалась для лікування і профілактики захворювань органів дихання та поліпшення постави.

2.2 Характеристика методів дослідження

Аналіз результатів дослідження дозволив нам встановити ефективність впливу застосованої «Програми» за допомогою наступних методів: аналіз та узагальнення науково-методичних джерел з проблеми рекреації та реабілітації дітей Чорнобильської зони, антропометричні виміри, лікарсько-педагогічні спостереження визначення функціонального стану серцево-судинної та дихальної системи за допомогою діагностичного автоматизованого комплексу „КАРДІО +” (реографія, електрокардіограма, спірографія), методи математичної статистики, самооцінка здоров'я за методикою САН.

За допомогою діагностичного автоматизованого комплексу „КАРДІО +” можна знімати і аналізувати електрокардіографічну (ЕКГ) інформацію з автоматичною видачею висновків за проведеними дослідженнями. В Додатку Б наведено протоколи отриманих результатів, що були отримані за допомогою діагностичного автоматизованого комплексу „КАРДІО +” та застосування методики реабілітації дітей засобами туристсько-краєзнавчої роботи.

Склад діагностичного автоматизованого комплексу „КАРДІО +”: персональний комп'ютер з процесором не нижче PENTIUM - 166; 32 МВ ОЗУ; 4 GB - об'єм вільного місця на вінчестері; монітор з розрішенням не менше 1024Ч678 та відео карта, яка може забезпечити таке розрішення; клавіатура, комп'ютерна миша, лазерний принтер.

Для отримання якісного запису ЕКГ потрібно суворо дотримуватися деяких загальних правил її реєстрації. Дослідження проводиться після 10 хвилинного відпочинку і не раніше, ніж за дві години після прийому їжі. Обстежуваний повинен бути роздягнутий до поясу, гомілки також звільнені від одягу. Запис ЕКГ проводиться у положенні лежачи на спині, що дозволяє досягнути максимального розслаблення. Запис ЕКГ здійснюється за загально прийнятою методикою, фіксуються три стандартних, три посилених та 6 грудних відведень. Отримані дані заносяться до пам'яті пристрою. Протипоказань для проведення даного дослідження не існує.

Обстеження дітей проводилося у першій половині дня, після 20-хвилинного відпочинку. Повторні дослідження виконувалися у той самий час, на тій самій апаратурі, тими самими дослідниками. Перед початком дослідження обстежуваному детально пояснювали особливості виконання відповідних дихальних маневрів [20].

Дихальна гімнастика А.Н. Стрельникової (методика проведення)

Заняття за методикою дихальної гімнастики Стрельникової слід проводити в невеликому провітрюваному приміщенні, натщесерце або через 1-2 години після їжі.

При виконанні довільних рухів слід намагатися, щоб думки випливали за відчуттями. Необхідно звільнятися від усього, що сковує рухи.

У вихідному положенні потрібно стояти прямо. Руки слід вільно опустити уздовж тулуба, ноги поставити на відстані трохи менше ширини плечей. Вдихи повинні бути короткими і миттєвими.

Необхідно змусити ніздрі змикатися. При вдихах плечі повинні не підніматися, а опускатися.

Вправи з дихальної гімнастики А.Н. Стрельникової виконуються в ритмі пісень, вальсів, який складає 8, 16, 32 такту. Такий рахунок є найбільш фізіологічним. Рахунок вдихів і рухів рекомендується проводити наступним чином:

1-2-3-4-5-6-7-8;

1-2-3-4-5-6-надцять;

1-2-3-4-5-6-24;

1-2-3-4-5-6-32.

Для кожної людини кількість вироблених вдихів і рухів повинно бути суто індивідуальним з урахуванням можливої активності, стану здоров'я, темпераменту і сили.

Тричі по 32 становить 96 вдихів-рухів і вважається "сотнею", 10 разів по 96 - 960 і вважається "тисячею". На початкових заняттях при спокійному, нормальному стані слід робити по 4, 8 або 16 вдихів-рухів з відпочинком в 3-4 с. Поступово число вдихів-рухів збільшується і досягає тридцяти. Поспіль можна виробляти стільки вдихів, скільки не стомлює і призводить до хорошого самопочуття.

При виконанні вдихів-рухів слід дотримуватися ритму, не поспішати, стежачи за тим, щоб вдихи були гучними, а видихи нечутними. Якщо з'явилася втома, можна зупинитися, відпочити і повернутися до виконання вправи з будь-якого рахунку.

Для зручності рахунку необхідно запам'ятати, що 8 дихальних вправ - це одна "вісімка", 16 - дві, 24 - три, 32 - чотири.

На першому тренуванні можна виконати 6-10 "сотень" вдихів-рухів за 2-3 рази з перервами. Приблизно через 1 міс тренувань можна без зупинки здійснювати не по 8 вдихів-рухів поспіль, а 32 вдихи-рухи без зупинки з відпочинком після завершення протягом 4-5 с. Протягом 2 міс тренувань загальна кількість вдихів-рухів повинно досягати 3, 5-4 тис. за кілька прийомів вранці, вдень і ввечері.

Заняття з кількістю до 4 тис. вдихів-рухів слід продовжувати, доки не настане значне поліпшення здоров'я, і тільки після цього число вдихів-рухів можна скорочувати, але не припиняти займатися зовсім, так як колишній стан може повернутися. З часом при регулярних тренуваннях виробляється стереотип здорового стану.

При поганому самопочутті, слабості або загостренні захворювання гімнастику необхідно робити сидячи або лежачи. Починати виконання вправ можна з 2-8 вдихів-рухів, відпочиваючи в перервах між ними 1-3 с і більше в залежності від стану організму. Чим гірше самопочуття, тим частіше слід повторювати невелику кількість вправ, збільшуючи їх у міру поліпшення стану і переходячи до виконання з положення лежачи в положення сидячи, з положення сидячи в положення стоячи.

Рекомендується робити за один урок весь комплекс вправ, але не кілька "сотень" однієї вправи. Займатися слід вранці і ввечері по 30 хв. При поганому самопочутті можна робити гімнастику кілька разів в день, скоротивши час виконання.

На одне заняття дихальною гімнастикою повинне йти не більше

30 хв. Гімнастику слід робити 2 рази на день: вранці та ввечері за 30 хв до їди або через 1-1, 5 години після їжі.

При нестачі часу можна робити весь комплекс дихальної гімнастики не по три "тридцятки" (однієї "сотні"), а по одній (32 вдихи-рухи) кожної вправи. Починати рекомендується з вправи "Долоньки" і закінчувати вправою "Кроки". Загальний час проведення гімнастики в такому випадку становить 6-7 хв.

При гастриті, коліті, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки рекомендується робити дихальну гімнастику по методу Стрельникової тільки за 30 хв або 1 год до їжі.

При виконанні вправ вважати подумки тільки по 8. Якщо ритм збивається, можна відпочивати 3-5 з після кожних 8 вдихів-рухів.

Вік для занять дихальною гімнастикою Стрельникової не обмежений. Вправи можна виконувати як дітям з 3-4 років, так і літнім людям.

Курс лікування дихальною гімнастикою зазвичай становить близько 1 міс при щоденному виконанні вправ.

При досягненні результату при лікуванні будь-якого захворювання не рекомендується кидати заняття гімнастикою, тільки в цьому випадку гарантований як терапевтичний, так і профілактичний ефект.

На початку тренувань по методиці дихальної гімнастики Стрельникової можливе легке запаморочення, яке повинно пройти до кінця заняття. Якщо запаморочення сильне, слід сісти і виконати комплекс вправ сидячи, роблячи паузи після кожних 4 вдихів-рухів, відпочиваючи від 5 до 10 с.

ДЕНЬ 1
Час проведення	Зміст	Дозування	ЧСС
Ранок	1.Тест. Проба Мартине. Антропометричні виміри. Пояснення як вести щоденник самоконтролю. 2. Вступне заняття. Знайомство з туристським спорядженням (туристські схеми вузлів, мотузки, спорядження для спортивної, туристичної техніки для подолання природних перешкод, компаса, спортивні карти, картки з умовними знаками, намети, спальні мішки, каремати).	90 хв.	(75-85 уд\хв)
Обід	1. Знайомство з правилами поведінки та ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ. Запобігання травматизму, долікарська допомога під час занять спортивним туризмом, виконанням фізичних вправ. (Додаткова література). ЕСТАФЕТА «ЗАГАДКИ ЛІСУ» Цю естафету можна провести на галявині як конкурс знавців природи. Заздалегідь друкують або пишуть на листках паперу у двох-трьох примірниках (залежно від числа команд) питання і розкладають їх на пеньках чарочка. Три команди - три контрольних пункти-пенька, де стоїть вихователь. Гра починається за загальним сигналом. Підбігши до пенька, перший гравець команди витягає собі питання і протягом хвилини пише на звороті відповідь. Олівець у вигляді естафети він віддає другому гравцеві команди, яка розташовується в 10 метрах від пенька. Після закінчення естафети голосно зачитуються питання і відповіді, які дали представники команд. За правильну відповідь нараховується 2 очка, за неповний 1. Нуль очок отримує команда, яка не відповіла на запитання. За швидкість закінчення естафети команді нараховується 2 заохочувальних очка. Нижче пропонується перелік питань: 1. Як орієнтуватися в лісі по павутині, по гілках дерев, корі, свіжих пнів, каменів? 2. Чи корисні лісові мурахи? Де і як вони проводять зиму? 3. Чому мурахи будують свої купи біля дерев і пнів? З якого боку від дерева завжди розташовуються мурашники? 4. Перерахуйте, які ви знаєте їстівні гриби і їстівні ягоди. 5. Чи корисні гусениці та метелики? Чи є між ними щось спільне? 6. Назвіть ознаки, за якими можна передбачити хорошу погоду і ознаки поганої (дощової) погоди. 7. Чи можна орієнтуватися по місяцю? Як визначити у напрямку серпа місяця, коли він сходить, а коли наростає? 8. Які жителі лісу проводять зиму в сплячці, які ведуть активний спосіб життя? 9. Підкресли: які птахи відлітають на південь, а які залишаються зимувати в лісі? (Снігур, синиця, шишкар, дятел, яструб, дрізд, щиголь, іволга, зозуля, сорока). Інвентар: картки, олівці.	60 хв.	(85-110 уд\хв)
Вечір	1. Анкета для суб'єктивної оцінки здоров'я; Робота з щоденниками самоконтролю; Тест САН. 2. Тест на силу м'язів спини та живота. Інвентар: питання, чисті бланки для відповідей.	60 хв.	(75-85 уд\хв)
ДЕНЬ 2
Ранок	Ранкова гімнастика. Проводить інструктор з фізичного виховання.	30 -45 хв.
Обід	Рухливі ігри. «ПОЧУТТЯ ЧАСУ» Інструктор говорить дітям: «Зараз я засічу на своєму годиннику 3 хвилини. Ви за моїм сигналом можете розійтися по галявині в різні боки, а коли вам здасться, що три хвилини з моменту мого сигналу вже минули, треба відразу підійти до мене (або зібратися на умовленому місці) ». Вихователь дає хлопцям сигнал і через три хвилини визначає самого точного. Така гра вчить дітей відчувати час. Можна змінювати умови гри - збільшити час або захопити всіх грою з попередньою умовою, що як тільки час для них закінчиться, треба відразу підбігти до обумовленого місця (в останньому випадку гру повинні організувати два вихователі). «ПОЧУТТЯ ВІДСТАНІ» Зупинившись де-небудь на дорозі, інструктор каже: - Бачите дерево, он ту високу сосну на повороті? Як ви думаєте, скільки кроків до цього дерева? Щоб перевірити правильність відповідей, всі йдуть, широко крокуючи і вважаючи кроки. Дійшовши до дерева, з'ясовують, чия відповідь виявилась точною. Потім намічають новий об'єкт, третій і так, якщо і тренуючись у визначенні відстані, рухаються довше. «ПОЧУТТЯ ПРОСТОРУ» Кільком гравцям зав'язують очі. Вони стають парами один проти одного на відстані витягнутих рук. Кожна пара утворює «ворота». Решта грають, розбившись на групи (по числу воріт), намагаються по одному пройти крізь ворота. Проходити треба безшумно, обережно, можна пригнувшись або поповзом. При найменшому шереху грають, що стоять в воротах, можуть підняти руки, щоб перепинити шлях, затримати того, хто проходить. . Перемагають ті гравці, які зуміють благополучно пройти через «ворота».	90 хв.
Вечір	Вивчення основи техніки спортивного туризму; Перила; Туристські вузли. Інвентар: туристське спорядження.	90 хв.
ДЕНЬ 3
Ранок	Ранкова гімнастика. Проводить інструктор з фізичного виховання.	30 -45 хв.
Обід	Навчання основним елементам при подоланні природних перешкод в спортивному туризмі. «ПАВУТИНКА ВЕРТИКАЛЬНА» Мотузки натягаються між двома деревами на відстані 2,5 - 3 метри. Дві паралельні мотузки прикріплюються у вигляді павутини між собою. Всією групі необхідно перебратися на протилежний бік павутини. Крізь одну клітинку може пролізти тільки одна людина. Обходити павутину можна. Якщо будь-хто зачепить мотузку, вся група повертається на вихідну позицію. Після виконання вправи вся група сідає на траву колом і діляться враженнями, говорять про те, що сталося. «КОЛОДА» Вся група встає на колоду в певному порядку. Членам групи необхідно помінятися місцями: 1-ий повинен встати на місце останнього члена групи, 2-ий на місці передостаннього і т.д. Під час виконання завдання не можна ставати на землю. В іншому випадку група повертається на вихідну позицію. Після виконання вправи слід проаналізувати дії дітей Інвентар: туристське спорядження.	60 хв.
Вечір	ЗНАЙОМСТВО З КОМПАСОМ; РУХ ПО АЗИМУТУ Мета: ознайомити дітей з компасом; навчити визначати сторони світу за компасом; навчити визначати напрямок вітру за компасом, за сонцем. Ознайомити зі спортивною картою, контрольними пунктами, умовними знаками. Бесіди на тему: Для чого призначений компас? Як працювати з компасом та спортивною картою?(Рис.1) Інвентар: туристське спорядження, додаткова література. Самостійна робота: підготуватись до вікторин за додатковою літературою. Рис. 1 Інвентар: туристичний компас, спортивні карти, план-схема місцевості, схема умовних знаків, контрольні пункти.	60 хв.	85-110 уд\хв
ДЕНЬ 4
Ранок	Ранкова гімнастика. Проводить інструктор з фізичного виховання.	30 45хв.
Обід	ЗНАЙОМСТВО З КАРТКОЮ І ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ На відкритому майданчику (Рис.2) відзначити всі КП в картці. Перемагає учасник, який швидше за інших і при цьому правильно виконав завдання. Вид орієнтування «Заданий напрямок». Рис.2 Інвентар: туристське спорядження, трафарет, олівці, ножиці. Самостійна робота: підготовка до вікторини зі спортивного орієнтування (Додаткова література).	90 хв.
Вечір	ТУРИСТСЬКА ВІКТОРИНА Назвіть кілька ознак передбачення погоди. Ознаки ясної погоди по хмарах, диму, вітру, температури, туману на ранкових і вечірніх зорях; ознаки дощу: по зірках (вночі), ранкової зорі, хмар, диму, температурі, вітру - до вечора. Ознаки погоди по поведінці павуків, по «квітам-барометром».

Подобные документы

• Експериментальне обґрунтування використання програми туристсько-краєзнавчого гуртка для дітей та батьків з метою підвищення функціональних можливостей організму та фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку

  Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Визначення ступеня впливу занять у туристсько-краєзнавчому гуртку на організм дітей 9-10 років на основі аналізу динаміки показників фізичного розвитку і стану серцево-судинної системи.
  
  курсовая работа [402,6 K], добавлен 08.12.2013
  

• Територіальна організація санаторно-курортного лікування в Україні

  Рекреаційно-туристичні ресурси України; формування, розвиток та функціонування територіальної організації санаторно-курортного лікування в Україні. Характеристика, принципи організації та державне регулювання процесу надання лікувально-оздоровчих послуг.
  
  курсовая работа [51,3 K], добавлен 13.10.2012
  

• Рекламная деятельность санаторно-курортного продукта

  Реклама как наиболее эффективное средство при продвижении санаторно-курортного продукта. Специфические особенности рекламы санаторно-курортного продукта. Характеристика нормативных документов, регулирующих санаторно-курортную деятельность в РФ.
  
  контрольная работа [39,7 K], добавлен 12.07.2011
  

• Вікова періодизація дітей для занять футболом

  Особливості розвитку організму дітей, які спеціалізуються на футболі. Морфо-функціональна характеристика організму дітей в зв’язку з ціленаправленим розвитком моторики. Вимоги до організації тренувального процесу з молодшими школярами та підлітками.
  
  курсовая работа [48,5 K], добавлен 30.04.2011
  

• Організація оздоровчого та лікувального туризму в Україні

  Необхідність санаторно-курортного лікування. Технологічні основи дослідження оздоровчо-рекреаційної діяльності в Україні. Розвиток лікувально-оздоровчого туризму. Аналіз організації оздоровчого та лікувального туризму на підприємстві "Чорне море".
  
  курсовая работа [53,8 K], добавлен 02.10.2014
  

• Сущность и задачи санаторно-курортного дела

  Рассмотрение и изучение санаториев как специализированных средств размещения. Организация санаторно-курортного обслуживания: организационно-правовая форма предприятия, нормативно-правовые документы, общая характеристика туристических услуг в санаториях.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 10.10.2012
  

• Вплив морфологічних показників дівчаток 11-12 років, що займаються художньою гімнастикою, на техніку виконання змагальних вправ

  Вплив занять фізичними вправами на функціональний стан організму дітей, фізичний розвиток дівчат 11-12 років. Технічна підготовка гімнасток на етапі поглибленої спеціалізації. Задачі, методи й організація досліджень. Обговорення результатів досліджень.
  
  курсовая работа [51,7 K], добавлен 26.09.2009
  

• Предоставление оздоровительных услуг в туризме

  Изучение особенностей формирования отечественного санаторно-курортного комплекса. Характеристика основных методов санаторно-курортного оздоровления. Организация и предоставление оздоровительных услуг в санатории-профилактории "Березки" г. Зеленогорска.
  
  курсовая работа [81,7 K], добавлен 22.07.2010
  

• Государственная политика в сфере санаторно-курортного лечения, оздоровления и отдыха

  История. Организация структуры управления туризма на экономическом уровне. Нормативно правовая база РФ. Международная координация в сфере туризма и санаторно-курортного лечения. Государственная политика международного сотрудничества в сфере туризма.
  
  контрольная работа [82,5 K], добавлен 15.11.2007
  

• Аналіз тенденції розвитку санаторно-курортних послуг

  Передумови рериторіального районування. Особливості розвитку санаторно-курортного господарства Карпатського регіону. Порівняльна характеристика санаторно-курортних послуг на прикладі "Синяк" та "Карпати". Охорона курортних ресурсів від забруднення.
  
  курсовая работа [78,7 K], добавлен 06.08.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам