Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності

Вступ

Актуальність розвитку сфери послуг в ринковій економіці

Наше сьогодення - час, коли молода самостійна Україна робить кроки до інтеграції в Європу, в світ, де господарюють економіки з високорозвиненими технологіями.

Ринковий готельний бізнес, якого ми прагнемо досягти, неможливий без загальноукраїнських нормативних технологічних засад, особливо в галузі гостинності, яку можна вважати національною рисою українського народу. Усім відома традиція зустрічати почесних гостей хлібом-сіллю.

Слово гостинність (фр. hospice) означає "притулок подорожніх", "благодійний дім".

Гостинність як науковий термін визначає систему заходів та порядок їх здійснення з метою задоволення найрізноманітніших побутових, господарчих і культурних запитів гостей туристських підприємств, їх запобігливого обслуговування наданням низки послуг.

Послуга - це результат безпосередньої взаємодії виконавця та споживача, а також особиста діяльність виконавця, спрямована на задоволення потреб споживача.

Готельна послуга - це результат діяльності готельного підприємства, спрямованої на задоволення відповідних потреб туриста.

За роки незалежності в Україні досягнуто певних успіхів у розвитку індустрії туризму. Вітчизняна туристична сфера стає невід'ємною складовою світового туристичного ринку. У 1997р. у м.Стамбулі на ХІІ Генеральній Асамблеї Всесвітньої туристичної організації (ВТО) Україну було прийнято дійсним членом цієї, впливової міжнародної, міжурядової організації, що об'єднує 138 країн світу. Туризм - це динамічне орієнтоване на споживача явище, що постійно розвивається. Одна з найбільших індустрій світу.

Туризм включає такі компоненти:

Подорожі:	Круїзи
	Літаки
	Автобуси
	Залізниці
	Автомобілі
Проживання:	Готелі і мотелі
	Конференції
	Виставки
	Зустрічі
Харчування:	Ресторани
	Кафе
	Бари
Відпочинок і дозвілля:	Ігри
	Парки
	Розваги
	Атракціони

Всесвітня рада по туризму і подорожам вказує на такі характеристики сучасного туризму:

Найбільша індустрія світу, яка має приблизно $ 3,5 трлн. оборотного капіталу.

Це ведучий виробник промислової продукції, чий внесок в валовий національний продукт складає 6,1%.

Ведучий платник податків.

Роботодавець 127млн людей, тобто кожного п'ятого з усіх працюючих.

Галузь світової економіки, яка найшвидше розвивається.

Міжнародний туризм, як одна з форм міжнародних економічних відносин набув в сучасних умовах величезні масштаби і став вказувати суттєвий вплив на політичні, економічні і культурні зв'язки між державами.

У процесі обслуговування туристів готельне господарство відіграє важливу роль і набуває специфічних рис, що дозволяє вважати готельно - туристичні центри важливою складовою індустрії туризму.

На сучасному етапі розвитку ринкової економіки потрібно розробляти нові стратегії в діяльності готельно - туристичного комплексу. Це обумовлено формуванням нового підходу до вирішення проблем цього функціонування. Суть цього підходу полягає в тому, що підприємство розглядається, як виробнича, економічна і соціальна система, що розвивається . Вона змінюється в часі підлягає впливу факторів зовнішнього середовища і сама деякою мірою впливає на середовище .

Тому актуальною і доцільною є курсова робота на тему “Готельне господарство в Україні на сучасному етапі”.

Метою дослідження даної теми є вивчення сучасних тенденцій і проблем розвитку готельного господарства в Україні.

Основне завдання дослідження полягає в розробці напрямків вдосконалення розвитку готельного бізнесу, а також розробка рекомендацій щодо раціоналізації діяльності готелів, як основної складової інфраструктури галузі туризму.

1. Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності

За роки незалежності в Україні досягнуто певних успіхів у розвитку індустрії туризму і готельного господарства. Вітчизняна туристська сфера стає невід'ємною складовою світового туристського ринку. У 1997 p. у м. Стамбулі на XII Генеральній Асамблеї Всесвітньої туристської організації (ВТО) Україну було прийнято дійсним членом цієї впливової міжнародної міжурядової організації, що об'єднує 138 країн світу. Свідченням високого авторитету України у світовій туристській спільноті стало обрання її до складу Виконавчої Ради ВТО. У Діловій Раді ВТО Україну представляє Київський інститут туризму, економіки і права, готельний комплекс "Дніпро" та Київська міська державна адміністрація.

Стрімка інтеграція у світове туристське співтовариство пояснюється вигідним географічним положенням України. Вона знаходиться у центрі Європи, на перехресті як транзитного, так і кінцевого руху мільйонів людей (7,6 млн у 1998 р.) зі сходу на захід ("Шовковий шлях"), з півночі на південь ("З варяг у греки").

Українська держава визначила туристську діяльність однією з пріоритетних галузей національної економіки і культури. Це закріплено в Законі України "Про туризм" (1995 р.).

Очевидно, що в умовах розвитку нашої держави туризм має бути дієвим засобом формування ринкового механізму господарювання, надходження значних коштів до бюджету, однією з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, залучення широких верств населення до вивчення історико-культурної спадщини.

До тенденцій розвитку підприємств індустрії гостинності, що набули розвитку за останні десятиліття, належать:

поглиблення спеціалізації готельної та ресторанної пропозиції;

утворення міжнародних готельних і ресторанних ланцюгів;

розвиток мережі малих підприємств;

упровадження в індустрію гостинності нових комп'ютерних технологій.

Останнім часом поряд із традиційними повносервісними готелями і ресторанами з'являється все більше спеціалізованих підприємств зі скороченим набором послуг і страв. Спеціалізація підприємств може бути найрізноманітнішою. Готелі можуть орієнтуватися на обслуговування представників визначеного сегмента туристського ринку: наприклад, на клієнтів, що присвячують свою відпустку грі в гольф, катанню на лижах, кінним турам і т. ін., туристів, що виїжджають на конгреси, виставки, ярмарки тощо.

Ресторани, як правило, спеціалізуються на виготовленні національних страв. Величезну популярність у всьому світі набули ресторани швидкого обслуговування, що спеціалізуються на гамбургерах і смаженій картоплі (McDonald's), піці (Pizza Hut, Domino, Little Geasar), біфштексах (Sizzler), морепродуктах (Red Lobster), сандвічах (Subway). У зв'язку з цим особливу увагу привертають ресторани з орієнтацією на певну тему: Дикий Захід, рок-н-рол, футбол, літаки, залізниця, ностальгія за 50-ми та ін. Звичайно, вони пропонують обмежену кількість страв, їхнє головне завданий полягає в створенні настрою та відповідної атмосфери.

Поглиблення спеціалізації підприємств гостинності взаємопов'язане з такою найважливішою тенденцією, як створення міжнародних ланцюгів, що мають велике значення у розробці та впровадженні високих стандартів обслуговування.

Говорячи про ланцюг, розуміють групу підприємств, що здійснюють колективний бізнес і перебувають під безпосереднім контролем керівництва ланцюга. Ланцюг може мати власні будинки або орендувати їх. Керівництво ланцюга має переваги при розподілі прибутку, але разом з тим відповідає за всі втрати, можливі при будь-яких (зокрема фінансових) операціях.

Більшість із того, що зараз вважається "стандартом у виробництві", або мало свій початок, або одержало підтримку в готельних ланцюгах, Holiday Inns був першим готельним ланцюгом, що активно використовував телеконференцію. Готелі корпорації "Хайятт" завжди будуть асоціюватися з великим фойє з елементами планування атріуму і скляних ліфтів. Овочеві бари, вікна, що відкочуються, комп'ютерний облік номерного фонду - це лише деякі приклади нововведень.

До середини 90-х років під контролем найбільших готельних об'єднань і ланцюгів перебувало понад 30% усього світового готельного фонду. Як і багато інших тенденцій, створення готельних ланцюгів було започатковано у США. Особливо інтенсивно це впроваджувалося в економіку гостинності в 60-х роках. До початку 90-х років вплив американських готельних ланцюгів став домінуючим у світі (табл. 2.1). Вони витиснули з десятьох головних світових готельних ланцюгів європейські ланцюги Travelodge International і Master Hosts International, залишивши тільки два - Ассог (Франція) і Forte PLC (Велика Британія).

Міжнародна готельна асоціація (МГА) поділяє готельні ланцюги на три категорії:

перша - корпоративні ланцюги - готельні корпорації, що володіють численними підприємствами;

друга - ланцюги незалежних підприємств, що об'єднуються для використання загальної системи бронювання, концепції маркетингу, реклами й інших дорогих для окремого підприємства послуг;

третя - ланцюги, що надають управлінські послуги.

Таблиця 2.1 Визначні готельні ланцюги у світі

Назва готельного ланцюга	Кількість підприємств	Кількість номерів	Кількість країн, у яких розміщені підприємства
Hospitality Franchise Sistem	4400	435 000	6
Holiday Inns Word-wide	2031	365 309	62
Choise Hotels International	3467	299 881	38
Best Western International	3401	276 659	60
Accor	2205	252 887	73
Marriott Hotels і Recorts	898	186 656	27
ITT Sheraton Corp.	417	129 937	61
Forte PLC	959	98 450	60
Hilton Hotels Corp.	223	92 119	8
Carlson Hospitality Group	368	83 258	39

Існує багато точок зору стосовно того, що послужило причиною успіху ланцюгів. Проте явними причинами є сталість якості продукту, ідентичність послуг на різних підприємствах, а також доступність цін.

Кожний тип готелю, що входить у готельний ланцюг, має свою марку. Перевагою компаній, що суворо дотримуються своїх фірмових найменувань, є те, що користувачі послуг одного готельного ланцюга досить чітко уявляють якість обслуговування і розміщення на підприємстві, що належить до цього ланцюга, незалежно від його місця розташування. Це дає можливість задовго до відкриття нового готелю проводити його рекламу і бронювання, будучи впевненими, що постійні клієнти нададуть перевагу новому готелю відомої марки випадковому вибору, зробленому під час поїздки. Практика свідчить, що готельний ланцюг ще задовго до відкриття готелю починає проводити бронювання місць. З цього часу назва готелю й усі його реквізити включаються в національний перелік готелів, а також у всілякі спеціальні довідники.

Вже майже 30 років журнал Hotels публікує готельні рейтинги. У 1971 p. було покладено початок цій традиції. Тоді список включав 100 найбільших ланцюгів, у 2000 p. він збільшився втричі. У 1970 і 1991 pp. рейтинг (за кількістю контрольованих номерів) очолювала американська компанія Holiday Inns Inc. Якщо в 1970 р. до неї входило 1293 готелі на 182,5 тис. номерів, то в 1991 p. - вже 1645 готелів на 325,1 тис. номерів. У 1995 p., незважаючи на значний ріст, компанія перемістилася на друге місце, поступившись лідерством Hospitality Franchise Sistem (HFS).

Рейтинг 1999 p. очолювали Cendant Corp. на 542,6 тис. номерів і Bass Hotels на 471,7 тис. номерів. Процес централізації управління в готельному бізнесі в 90-х роках ставав більш інтенсивним.

Зі 100 головних готельних ланцюгів 1970 p. нині зберегли свої позиції лише 11. Насамперед слід зазначити безпрецедентну перемогу Marriott Int. Ще в 1970 p. корпорація включала 21 готель на 7,6 тис. номерів, а у 1999 p. вона зайняла третє місце, маючи 1880 готелів на 355 тис. номерів. Крім Marriott Int., із тих часів збереглися Hilton Hotels, Best Western Int., Hilton Int., Hyatt Hotels, Forte Hotels Group і ще ряд невеликих готельних ланцюгів. Усі інші або поглинули корпорації, що процвітали, або позбулися положення лідерів. У 1994 p. корпорація ITT Sheraton купила престижний ланцюг Ciga, а у 1998 р. сама виявилася поглинутою Starwood Hotels. Тоді ж Marriott Int. придбала 49 % власності ще престижнішої корпорації Ritz Carlton.

У рейтингу 1970 р. 9-те місце займав болгарський "Балкантурист", 20-те - радянський "Інтурист", 24-те - чехословацький Cedok, 36-те -угорська Hungaria, 60-те - польський Orbis. З усіх готельних ланцюгів соціалістичних країн зберігся лише Orbis. У 1970 р. на його частку припадало 3,4 тис. номерів, а в 1999 p. - 10,2 тис. номерів.

Що стосується нашої країни, то національних готельних ланцюгів в Україні немає, а готелі об'єднані в асоціації. Проте світова практика і ситуація на вітчизняному ринку індустрії гостинності свідчать про те, що прийшов час відродити готельні ланцюги. При цьому вони мають об'єднувати готелі не тільки одного міста або регіону, а стати загальноукраїнськими або навіть міжнародними.

Визначальною тенденцією розвитку світового готельного господарства в 90-х pp. залишалася централізація управління. Практично всі готельні ланцюги світу, незалежно від їхнього рейтингу, зазнаючи жорсткої конкуренції, шукали будь-які можливості для збільшення свого потенціалу. У 1992-1996 pp. лідером рейтингу був Hospitality Franchise System (HFS). У цей період йому вдалося поглинути такі великі компанії, як Ramada Inns і Howard Johnson. Але у 1997 p. настала черга HFS: його поглинув ланцюг, що динамічно розвивається.

Наприкінці століття явно набирав темпи процес централізації управління Cendant Corp., що очолив рейтинг готельних ланцюгів. Якщо за 1970-1991 pp. Holiday Inns збільшив контроль у готельному господарстві тільки на 106 тис. номерів, то в 90-х контроль лідера зріс уже до 214,8 тис. номерів. Правда, це були вже зовсім інші компанії. Збільшення спостерігалося в усіх рангових позиціях рейтингу. У 1970 p. перша десятка рейтингу об'єднала 4987 готелів на 502,4 тис. номерів, у 1991 p. - вже 13813 готелів на 1847 тис. номерів, у 1999 p. - 25827 готелів на 3083,9 тис. номерів. Тільки в 90-х роках число контрольованих номерів виросло майже в 1,7 раза, або на 1236,7 тис.

Централізація управління в дрібних готельних ланцюгах відбувається інтенсивніше, ніж у великих. До централізації менш схильні так звані управлінські компанії (consortia). Тут лідером донедавна була Utell International, що у 1992 p. контролювала 1360 тис. номерів, у 1997 - 1998 pp. її змінила REZ Solutions Inc. (1560 тис. номерів), а у 1999 p. - Pegasus Solutions (1803 тис. номерів).

Процес укрупнення готельних ланцюгів ґрунтується насамперед на розвитку системи франчайзингу (нині приблизно 80 % готелів входять у ланцюги на правах франчайзингу). У 1999 p. із 6315 готелів, керованих Cendant Corp., 6258 входили в цю компанію на умовах франчайзингу. Bass Hotels & Resorts (2-ге місце в рейтингу) керує усіма своїми 2886 готелями тільки на таких умовах. З 1880 готелів більш відомої компанії Marriott Int. (3-тє місце в рейтингу) 998 також мають франчайзингові угоди. А з 716 готелів Starwood Hotels (8-ме місце в рейтингу) за даною системою працюють 299. 310 готельних ланцюгів, що займали перші місця в рейтингу 1970 p., 9 зміцнили своє становище в 1999 p.

Якщо порівняти списки готельних ланцюгів першої двадцятки рейтингу у 1991 та у 1999 pp., то багатьох уже немає. Вийшли з гри торгові марки Holiday Inns (1-ше місце в 1991р.), HFS (2-ге місце), ІТТ Sheraton (7-ме місце), Promus (12-те місце), Intercontinental Hotels (16-те місце), Ramada Inter (18-те місце), Westin Hotels (19-те місце).

Нинішні лідери Cedant Corp., Bass Hotels, Starwood Hotels у 1991 p. були нікому не відомі. Більше того, у 1999 р. про себе заявили порівняно недавно утворені готельні ланцюги, що відразу потрапили в рейтинг. Серед перших 100 фірм десять готельних ланцюгів уперше згадуються тільки в 1999 p. З них слід відзначити такі: TUI Group (17-те місце) включає 172 готелі на 43,4 тис. номерів, Millennium (23-тє місце) - 117 готелів на 30,3 тис. номерів. Interstate Hotels Corp. (24-те місце) - 158 готелів на 29,4 тис. номерів. Звичайно, найбільш відомі ті готельні ланцюги, що оперують у багатьох державах, а не обмежуються контролем готелів однієї країни. На початку 90-х років лідерами з міжнародної діяльності були Ассог, представлені у 66 країнах; ІТТ Sheraton - у 61 країні; Holiday Inns - у 55 країнах; Hilton Int., Inter-Continental, Best Western Hotels - у 47 країнах. У лідерів 1999 p. міжнародна операційна діяльність значно розширилася. Bass Hotels має готелі в 98 країнах, Best Western Int. - у 84 країнах, Ассог - у 81 країні, Starwood Hotels - у 80 країнах, Carlson Hospitality Worldwide - у 57 країнах, Marriott Int. - у 56 країнах, Hilton Int. - у 53 країнах, Forte Hotel Group - у 51 країні. Багато готельних ланцюгів прагнуть територіальне розширити свою діяльність.

Процес зростання значення готельних ланцюгів в управлінні світовим готельним господарством характеризується істотним протиріччям: з одного боку, укрупнюються головні готельні ланцюги, що оперують у багатьох країнах, з іншого, - все більше країн створюють власні готельні ланцюги, що успішно конкурують з інтернаціональними монополіями. Штаб-квартири 325 готельних ланцюгів, що потрапили в рейтинг журналу Hotels за 1999 p., розташовані в 39 країнах. Причому понад 60 % із них припадає на США, 17 штаб-квартир - у Великій Британії, 14 - у Японії, 11 - у Німеччині, 8 - у Гонконгу, по 6 - у Франції і Сінгапурі (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Номерний фонд відомих готельних ланцюгів

1970	1991	1999
Назва ланцюга	К-ть но-мерів, тис.	Назва ланцюга	К-ть но-мерів, тис.	Назва ланцюга	К-ть но-мерів, тис.
Holiday Inns	182,5	Holiday Inns	327,1	Cendant Соrp.	542,6
ІТТ Sheraton Corp.	59,6	HFS	289,0	Bass Hotels	471,7
Hilton Hotels Corp.	46,5	Best Western Int.	266,1	Marriott Int.	355,9
Howard Johnson	39,5	Silver Spring	214,4	Ассог	354,7
Best Western Int.	37,0	Ассог	212,5	Choice Hotels Int.	338,3

Таким чином, готельні ланцюги мають в управлінні готелі місткістю 5698,7 тис. номерів. Лідируюче положення зберігають США, на частку яких припадає 62,5 % від усіх номерів, а на частку головних європейських країн - усього 27,1 %. Роль готельних ланцюгів в управлінні постійно зростає. У табл. 2.3 наведено кількість готельних номерів у ланцюгах у різних країнах світу за 1999 р. Нині готельні ланцюги об'єднують приблизно половину всіх існуючих у світі готелів.

Крім готельних ланцюгів, на світовому туристському ринку активно функціонують специфічні об'єднання, основна мета яких - виявляти кращих представників готельного бізнесу. Наприклад, з 1928 р. проводить роботу з визначення найкращих готелів світу міжнародна корпорація "Ведучі готелі світу". Вона щорічно поміщає дані про кращі підприємства у своєму спеціальному каталозі. Міжнародна організація "Привілейовані готелі і курорти світу" проводить таку роботу близько 30 років. З 1968 р. функціонує міжнародна готельна асоціація "Найтихіші готелі світу", штаб-квартира якої знаходиться в Парижі. При вступі в цю асоціацію оцінюються три критерії: природне і приємне навколишнє середовище; затишна будівля та інтер'єр готелю з характерним виглядом; гостинність, що відповідає всім сучасним вимогам, у тому числі і чудовій кухні.

Питаннями координації функціонування готельних ланцюгів і асоціацій незалежних готелів і ресторанів у Європі займається Конфедерація національних асоціацій готелів і ресторанів Європейського економічного співтовариства (ХОТРЕК).

Кількісний ріст готельних ланцюгів, їхнє злиття й об'єднання справляють помилкове враження про зниження різноманіття пропозиції та відпочинку. Проте на практиці спостерігається інша тенденція: поширення ланцюгів не може задовольнити всіх різноманітних вимог туристів (через деяку знеособленість, стандартизованість обслуговування), що створює підґрунтя для розвитку малих незалежних готелів, які роблять ставку на унікальність і неповторність. Такі готелі спеціалісти вважають прототипами готелів XXI ст.: комфортабельні, без ресторану (передбачається, що ресторан знаходиться поруч), побудовані в сільському стилі, пропонують послуги за помірну ціну і мають все необхідне для роботи та відпочинку, де клієнти можуть одержати вишукане персоніфіковане обслуговування. Саме унікальність малого готелю є головним інструментом ринкової політики.

Таблиця 2.3 Кількість готельних номерів у ланцюгах світу

Країна	Кількість номерів, тис.	Частка, %
США	3567,0	62,5
Велика Британія	738,6	13,0
Франція	469,7	8,2
Іспанія	203,0	3,6
Японія	157,2	2,8
Німеччина	129,9	2,3
Інші країни світу (33)	361,2	6,3
Всього	5898,7	100,0

Як свідчить практика, малі готелі у своїй більшості - це незалежні готелі, тобто вони перебувають у вільному володінні, розпорядженні і користуванні володаря, що одержує прибуток від такої власності. Наявність договірних зобов'язань з іншими компаніями в питаннях управління або використання чужого знака обслуговування не призводить до зміни статусу підприємства як незалежного стосовно інших суб'єктів ринкових відносин.

За останні десятиліття ніщо так не підвищило професіоналізм та продуктивність підприємств і організацій індустрії гостинності, як впровадження нових комп'ютерних технологій, що докорінно змінили способи ведення готельного бізнесу, дали можливість власникам підприємств розв'язати ряд проблем і створили багато зручностей клієнтам.

Прагнення задовольнити запити споживачів стало стимулом для розробки гнучких пакетів прикладних програм, спроможних настроюватися на потреби користувачів. Однією з таких програм є програма "Готель". Вона призначена для локальної автоматизації технологічних процесів прийому, розміщення, харчування і надання додаткових послуг туристам. Ця програма складається з таких блоків:

автоматизоване робоче місце "Портьє";

підсистема "Ресторан";

підсистема "Склад";

підсистема "Технічне обслуговування";

підсистема "Бухгалтерський облік".

На робочому місці "Портьє" автоматизовані такі функції:

прогноз завантаження номерного фонду;

введення даних з резервування;

бронювання місць під планові заїзди груп туристів і відпочиваючих;

оформлення заїзду гостей;

реєстрація туристів і відпочиваючих;

переселення;

зміна даних по окремих групах і окремих відпочиваючих;

розрахунок із проживаючими;

контроль за оплатою і виїздом;

оформлення виїзду відпочиваючих і організованих груп туристів;

облік і видача довідок щодо проживаючих у готелі;

формування звітних документів про роботу готелю та його основних підрозділів;

формування контрольних журналів роботи персоналу пo змінах.

Підсистема "Ресторан" призначена для автоматизації таких дій:

розробка графіків харчування організованих туристів і відпочиваючих;

розробка меню з урахуванням замовлень і періодичності його зміни;

управління виробництвом;

управління обслуговуванням;

облік індивідуальних замовлень;

ведення розрахункових операцій тощо.

Підсистема "Технічне обслуговування" використовується для:

аналізу поточного стану номерного фонду;

планування вибуття номерів на ремонт і реконструкцію;

аналізу поточного стану інженерних систем і комунікацій (енерго- водо-, газо-, теплопостачання, ліфтових господарств, теле-, радіо-, відеокомунікацій і систем тощо);

розробки графіків технічного обслуговування і ремонту інженерних систем і комунікацій;

забезпечення і контролю санітарно-гігієнічних норм у готелі (температури, вологості, рівня шуму, освітленості і т. ін.).

Для безперебійної роботи готелю і ресторану необхідно точно визначити потребу в усіх видах промислових і продовольчих товарів, що можливо тільки при існуванні налагодженої, чітко працюючої системи інформації про наявність різноманітних товарів на складі. Забезпечує таку інформацію програма "Склад". 1

Програма "Бухгалтерський облік являє собою комплекс програмних засобів, що реалізують функції всіх підрозділів бухгалтерії: облік основних засобів (фондів), матеріальних цінностей, товарів, коштів і фінансово-розрахункових операцій, розрахунок зарплати, зведений бухоблік і звітність.

На готельних підприємствах може бути використаний і ряд інших прикладних програм ("Керівник", "Телефонний довідник", "Діловодство", "Кадри", "Маркетинг" і т. ін.). У діяльності готельних закладів велике значення має використання можливостей міжнародних систем бронювання і резервування, інтегрованих у глобальній мережі Інтернет. До таких систем належать:

"Amadeus", "Worldspan", "Galileo", "Sabre", "Fidelio Hotel Bank".

"Amadeus" є найпопулярнішою комп'ютерною системою бронювання, здатною надавати більшу кількість міжнародних послуг, ніж будь-яка інша. Система "Amadeus" Hotels пропонує точну і скориговану до останньої хвилини інформацію про розміщення орієнтовно в 35 тис. готелів та інших засобах розміщення в усьому світі. Вона надає відомості про місце розташування готелю, наявність вільних місць, про набір послуг і спеціальних розцінок, що обумовлюються конкретним агентством.

Розділи бронювання готельних послуг існують і в глобальній комп'ютерній мережі Інтернет. Найпопулярнішим є Travel Web, відкритий у березні 1996 p. американською комп'ютерною компанією "Pedasus Systems". Travel Web містить інформацію про 94 країни світу, про всі ведучі готельні ланцюги і понад 200 авіакомпаній. Крім бронювання, вона має у своєму розпорядженні зручну систему пошуку готелів і авіа-рейсів, що відповідають вимогам клієнтів.

2. Готелі звичайні і надзвичайні

Сьогодні в світі нараховується близько 30 тис. готелів різного рівня.

Самим великим готелем в світі є “Ambassador City Jomtien”, який знаходиться в Таїланді, в місті Патайя. Він нараховує 5100 номерів і займає площу 40 акрів.

Сто років тому існували 2 типи підприємств розміщення: розкішні готелі для багатих клієнтів і постоялі двори для всіх решта. Сьогодні ринок готельних послуг пропонує велике різноманіття форм і видів підприємств розміщення. Причому кожний мандрівник може знайти для себе те, що йому по душі і кішені.

В світовому готельному фонді можна виділити дві головні групи :

Готельні підприємства для постійного проживання.

Готелі для тимчасового проживання, які в свою чергу поділяються на::
- транзитні готелі, які обслуговують любий контингент в умовах тимчасової зупинки;

-готелі ділового призначення, які обслуговують осіб, що перебувають в ділових поїздках і відрядженнях;

-готелі для відпочинку (туристичні, курортні).

Сьогодні світова система готелів може задовольнити будь-який смак.

За статистичними даними Всесвітньої туристської організації у 1997 p. у світі налічувалось 14 млн номерів на 29 млн місць.

У Нідерландах знаходиться найвищий у світі плаваючий готель. Цей комфортабельний п'ятиповерховий "корабель" курсує між причалами Амстердама і створює повну ілюзію морської подорожі.

Існує підводний готель, розташований на дні Персидської затоки в державі Бахрейн. Він налічує шість корпусів, сполучених між собою оригінальними переходами. Всередину готелю можна потрапити лише у спеціальних прозорих ліфтах, які опускають любителів екзотики в море.

Подібний готель є у Флориді, тільки він розрахований усього лише на шість осіб і тому вважається найменшим у світі (загальна площа становить 135 м2).

У Сінгапурі знаходиться найвищий готель світу - 73 поверхи.

Один з токійських готелів, місткістю 1300 номерів, пропонує найшвидший сервіс у світі.

Максимальний час, який затрачає гість на оформлення, оплату номера, отримання ключів та ін., - 45 с. Усе здійснюється автоматично, з допомогою спеціальних відеоконтрольних приладів.

Найдорожчий у світі номер "люкс" розташований у головному будинку готелю "Фермонт" у Сан-Франціско.

Готель збудований у 1927 р. Вартість "люкса" становить шість тисяч доларів (без податків). Клієнт цілодобово забезпечений найрізноманітнішими послугами: ресторани, бари, басейн, сауна, перекладач, покоївка, дворецький, водій і т. ін.

3. Розвиток готельного господарства в Україні

Аналіз сучасного стану засобів розміщення в Україні виявив неузгодженість як термінологічну, типологічну, статистичну, так і за формами управління, володіння і рівнями комфорту. Наприклад, у статистичному бюлетені Держкомтуризму України за 1998 p. усі засоби розміщення згруповані за двома напрямами: підприємства готельного типу (Hotel facilities) і підприємства оздоровлення і відпочинку (Recreational facilities) (табл. 1.4). Багатопрофільність засобів розміщення потребує їхньої уніфікації (термінологічного, типологічного і понятійного апарату) за видом функціональної програми: туристські комплекси, санаторні комплекси, комплекси відпочинку.

Таблиця 1

Заклади готельного типу	Заклади оздоровлення та відпочинку
Назва	Україна	Київ	Назва	Україна	Київ
Готелі	916	52	Санаторії	482	13
Гуртожитки	369	27	Пансіонати з лікуванням	65	-
Клуби з проживанням	2	1
			Санаторії-профілакторії	416	14
Кемпінги	9	1	Поліклініки, лікарні	10	1
Мотелі	15	-	Будинки відпочинку	50	1
Молодіжні бази,			Пансіонати відпочинку	242	2
гірські притулки	11	-	Бази відпочинку	1913	19
Готельно-офісні центри	6	1	Дитячі приміські оздоровчо-санаторні бази	14	-
Всього	1328	82	Всього	3192	50

Туристські комплекси - сукупність рекреаційних підприємств, різних за функціями, місткістю понад 1000 місць, розміщених на туристському маршруті й об'єднаних загальною функціональною програмою - туризм. Туристські комплекси включають різноманітні типи туристських підприємств: туристський готель, туристська база, автотуристські підприємства (мотор-готель, мотель, кемпінг), водні туристські підприємства (бо-тель, ботокемпінг, флотель, флотокемпінг, акватель), мобільні туристські підприємства (потяг, теплохід), флайтель, туристський притулок і хатина.

Санаторні комплекси - сукупність рекреаційних підприємств, різних за функціями, місткістю понад 1000 місць, розміщених у лікувальній місцевості (курорті) і об'єднаних загальною функціональною програмою - лікування. Санаторні комплекси включають різноманітні типи санаторних підприємств: санаторій, санаторій-профілакторій, дитячий санаторій, спеціалізований санаторій, санаторний табір, лікарня.

Комплекси відпочинку - сукупність рекреаційних підприємств, різних за функціями, місткістю понад 1000 місць, розміщених у міській, приміській або міжосельній зонах відпочинку й об'єднаних загальною функціональною програмою - відпочинок-релаксація. Комплекси відпочинку включають різноманітні типи підприємств: база відпочинку, будинок відпочинку, пансіонат, дитяча дача, дитячий табір, молодіжний табір, санаторій-пансіонат, курортний готель.

Сучасна типологія засобів розміщення визначається розвитком рекреаційної інфраструктури, забезпеченням її нормативно-експлуатаційними актами, виявленням функціонально-технологічних структур.

Типологічна уніфікація засобів розміщення дає змогу створити стандарт засобів розміщення, центральною частиною якого має бути їхня класифікація на основі класифікації засобів розміщення, розробленої ВТО (табл. 1.5).

Усі засоби розміщення можна класифікувати за формами, видами й типами. Форми засобів розміщення визначаються основним видом діяльності: тільки розміщення або розміщення плюс послуги. Традиційно тільки розміщення надавали підприємства неготельного типу (поп hotel type). Розміщення плюс послуги надавати підприємства готельного типу. Види засобів розміщення визначаються соціальними умовами розміщення: колективні, індивідуальні, приватні. Типи засобів розміщення визначаються їхнім функціональним профілем.

Відмітною рисою підприємств готельного типу є технології готельних послуг.

Структурні зміни в готельному господарстві України вимагають упровадження уніфікованих технологій для створення нової політики "готельної марки": підвищення якості послуг і комфортності підприємств, використання нових технологій та комплексної автоматизації технологічних процесів.

Засоби розміщення є основними джерелами статистичних даних із внутрішнього туризму. Для обстеження засобів розміщення використовуються конкретні методи:

1) реєстрація засобів розміщення;

2) перепис засобів розміщення;

3) обстеження гостей у засобах розміщення.

За статистикою в 1990 р. у колишньому Радянському Союзі налічувалося близько 350 тис. готельних місць.

Нині у Росії - 250 тис. готельних місць (у Москві - 75 тис. місць, у Санкт-Петербурзі - близько ЗО тис. місць); в Україні - 120 тис. місць (у Києві - 16 тис. готельних місць).

За статистикою ВТО майже половина готельних місць світу (40 %) розміщені в Європі.

Показник забезпеченості готелями визначається кількістю готельних місць на 1000 жителів.

Нормативним показником вважається 10 готельних місць на 1000 жителів. По Україні такий показник становить 2,3 готельних місця на 1000 жителів, по Києву - 6 готельних місць (для порівняння: у Москві - 9,3 готельних місця; у Санкт-Петербурзі - 6,4; у Парижі - 38,4; у Відні - 25,6).

Таблиця 2

Засоби розміщення
Форми	Види	Типи
Готельного типу	Колективні засоби розміщення	Туристські комплекси Комплекси відпочинку Санаторні комплекси Мобільні (потяг, теплохід)
	Індивідуальні засоби розміщення	Бунгало Намет Автофургон Ротель Караван
Неготельного типу	Колективні	Гуртожиток Молодіжні будинки
	Індивідуальні	Приватний будинок Квартира Кімната Дача Яхта
	Приватні	Тайм-шер - власність, обмежена часом Готель типу кондомініум

Показник забезпеченості готелями змінюється по регіонах.

Аналіз статистичних даних щодо засобів розміщення з 1995 p. виявив тенденцію зменшення їхньої кількості до 1999 р. на 70 одиниць (5%) (табл. 1.6).

Статистичні дані характеристик найбільш поширеного типу засобів розміщення - готельного підприємства - включають: час уведення в експлуатацію, місткість, середню завантаженість, середню вартість номера, оборот ресторану, розташування, форми управління.

Для управління готельним підприємством, організації функціонального і технологічного процесів використовують ряд визначальних показників:

1. Рівень завантаження готельного підприємства - відсоток завантаження:

Відсоток завантаження дає можливість порівнювати роботу двох цілком непорівнянних за своїми характеристиками готельних підприємств.

Загальне середньорічне завантаження готелів коливається в межах 70-72 % і є результатом багатьох чинників: фізичного стану підприємства, попиту на певний день тижня або сезону, конкуренції на ринку, місця розташування і т. д.

2. Кількість номерів, зайнятих більше ніж однією особою, - відсоток подвійного завантаження:

Цей показник дає уявлення про якісну сторону завантаження номерів і має значення за наявності одно- і багатомісних номерів.

Таблиця 1.6

Рік	Заклади готельного типу	Заклади оздоровлення та відпочинку
	Кількість	Кількість
	закладів	номерів	місць	Службовців	закладів	місць
1995	1396	62360	130869	28100	3224	548000
1996	1368	60601	125268	27206	3071	514000
1997	1375	58464	119803	26312	3007	500000
1998	1328	55487	113797	24604	3168	500000
1999	1326	51450	104224	26300	3410	534000

Потенціал готелю не використовується повністю, тому що двомісні номери звичайно продаються за вищу ціну, ніж одномісні.

У США заселити у двомісний номер сторонніх один одному гостей не можна без їхньої згоди, оскільки існує право на усамітнення і захист (Privacy and Protection Rights). Тому використовується ціна на номер, а не на місце.

При низькому рівні завантаження готелю середня вартість номера буде нижча. Сегментація номерного фонду за рівнем сервісу і ціни ставить за мету реалізацію в першу чергу дорожчих номерів.

Світова статистична служба готельної індустрії в 1997 p. (журнал "Готель" за 1999 p., №1, с. 4, 5) опублікувала результати досліджень:

середня зайнятість номерів (Average Daily Rev Par) у Європі становила 65,4 %; у США і Канаді - 68,6 %; у Латинській Америці - 65,4 %; в Азії - 71,2 %; в Австралії і Новій Зеландії - 72,8 %.

Оперативна статистика, зібрана в 25 країнах світу, засвідчила, що найвищих показників щодо зайнятості номерів досяг Сінгапур - 79,4 %, найменші виявилися в Хорватії - 42,3 %.

В Україні у 1997 р. показник середньої зайнятості номерів/місць становив 21,6 %, у 1998 р. - 21 %; у Києві в 1997 р. - 42,95 %, у 1998 р. - 35,5 %, у 1999 р. - 21,46 %. Наприклад, за даними 1997 р. місткість готелів - 119 803 місця; продано ліжко-місць за рік - 9 418 000. Отже, середня зайнятість місць 21,6%:

Загалом, у світі нараховується близько 307 683 готелів, із загальною кількістю номерів 11 333 199. На кожний готельний номер припадає приблизно один службовець. У світовій готельній індустрії зайнято 11 194 418 готельних службовців, що становить 5 % від загальної кількості службовців, зайнятих у туристській індустрії. Світова готельна практика пропонує градацію відношення чисельності персоналу до кількості готельних місць: 0,22-0,76.

В Україні починаючи з 1992 p. спостерігається скорочення числа готельних підприємств, зменшення кількості місць і чисельності персоналу. Так, з 1992 по 1995 p. кількість готелів зменшилася на 15,6 %, номерів - на 11,6 %, місць - на 16,6 %, число готельних службовців - на 3,4 %. З 1995 по 1998 p. скорочення кількості готелів сповільнилося і становило 4,9 %, номерів - 11,1 %, місць - 13,05 %, але зріс відсоток скорочення готельних службовців до 7,4 %. При цьому показник чисельності персоналу на одне готельне місце з 1992 p. постійно зростав (від 0,18 до 0,21), а з 1995 p. - стабілізувався (0,215 - 1995 p.; 0,217 -1996 p.; 0,219 - 1997 p.; 0,216 - 1998 р.) (табл. 1.7).

У Києві з 1995 р. змінюються кількісні й якісні характеристики готельних підприємств: кількість готелів скоротилася на 5,75 %, номерів - на 17 %, місць - на 27 %, число готельних службовців - на 12,3% (табл. 1.8).

На чисельність персоналу впливає рівень комфорту - категорія готелю, підтверджена сертифікатом.

За статистикою 1998 р. в Україні 50,8 % готельних підприємств було заявлено на сертифікацію (табл. 1.9).

Станом на 11.06.2000 р. підтвердили свою категорію тільки 9 % готельних підприємств по Україні та 43% - по Києву (табл. 1.10).

Таблиця 1.7

Рік	Кількість персоналу на одне місце
	Україна	Київ
1995	0,215	0,30
1996	0,217	0,34
1997	0,219	0,36
1998	0,216	0,36
1999	0,25	0,36

Таблиця 1.8

Рік	Кількість
	Підприємств готельного типу	номерів	МІСЦЬ	службовців
1995	87	8908	18765	5629,6
1996	82	8245	16411	5406
1997	80	8331	15754	5691
1998	82	7413	13722	4939
1999	82	6948	12757	4592,5

Динаміка сертифікації підприємств готельного типу визначається існуючими формами власності та управління. За статистикою 1998 р. готельні підприємства колективної форми власності становили 57 %, державні - 40,5 %, приватні - 2,6 % від загальної кількості готельних підприємств. При цьому було заявлено на сертифікацію: з колективних - 45,6 %, з державних - 56 %, з приватних - 80 % (табл. 1.11).

Таблиця 1.9

Готельні підприємства	*	**	***	****	*****	Всього
Україна	Всього	3 них
	1328	916 -готелів 6- готельно-офісних центрів 15 - мотелів	372	151	110	19	4	656
			4	1	-		-	5
			11	2	1	-	-	14
675
Київ	82	52 - готелі	16	14	21	1		52
		1 - готельно-офісний центр	1	-	-	-	-	1
53

Таблиця 1.10

Категорія готельного підприємства	Україна	Київ
*	8	3
**	24	8
***	25	9
****	7	3
*****	4	2
Всього заявлено на сертифікацію	675	53
3 них підтверджено	64	23

Таблиця 1.11

Форма власності готельних підприємств	Загальна кількість	Відсоток до загальної Кількості	Заявлено на сертифікацію
Приватна	35	2,64	28
Державна	538	40,51	ЗОЇ
Колективна	753	56,7	344
Власність міжнародних організацій	2	0,15	2

Крім того, форми управління готельними підприємствами визначаються їхньою підпорядкованістю різним відомствам (за статистикою 1998 p. таких відомств було 18 по готельних підприємствах і 41 по санаторних).

Таке розходження і неузгодженість форм управління впливають на технологію, якість і вартість готельних послуг. Наприклад, за статистичними даними 1997 p. середня ціна проживання в готелях України зросла за рік на 11 %, у готелях Києва - на 26,5 %. Зростання цін визначило динаміку прибутків від експлуатації за рік (табл. 1.12).

Зростання доходів (у 1999 р. на 71 % порівняно з 1996 р.) при загальному зниженні інших показників (місткості - на 17 %', надання ліжко-ночей - на 25 %) пов'язано з інфляційними процесами і ринковими умовами ціноутворення. На рівень цін впливає кілька чинників:

розмір собівартості й нормативного прибутку, рівень конкуруючих цін, співвідношення попиту і пропозиції.

Собівартість виробництва послуг є вихідною базою калькуляції цін, нижче яких готель не може продавати свої послуги. Завдання зниження собівартості до рівня купівельної спроможності вимагає скорочення чисельності персоналу, впровадження високопродуктивних ресурсозберігаючих технологій, комплексної автоматизації технологічних процесів.

РЕЗЮМЕ

1. Концепція розробки уніфікованих технологій готельних послуг передбачає створення спеціальних технологічних стандартів, спрямованих на розробку єдиної "готельної марки".

2. Аналіз сучасного стану засобів розміщення в Україні виявив неузгодженість як термінологічну, типологічну, статистичну, так і за формами управління, володіння і рівнями комфорту.

Таблиця 1.12

Рік	Кількість Готельних підприємств	Кількість готельних місць	Надано ліжко-ночей (людино-ночей), тис.	Дохід від експлуатації за рік, тис. грн.
	Україна	Київ	Україна	Київ	Україна	Київ	Україна	Київ
1996	1368	82	125268	16411	10927	2813,8	165812	74852,9
1997	1375	80	119803	15754	9174	2470	182222	91734
1998	1328	82	113797	13722	8728,7	1770,6	220400,8	107966
1999	1326	82	104224	12757	8166,7	1710,7	283719,2	144437

Так, у статистичному 6юлетені за 1998 р. Держкомтуризму України всі засоби розміщення згруповані за двома напрямами: підприємства готельного типу (Hotel facilities) і підприємства оздоровлення та відпочинку (Recreational facilities).

Типологічна уніфікація засобів розміщення дає змогу створити стандарт, центральною частиною якого має стати їхня класифікація на основі класифікації, розробленої ВТО. Усі засоби розміщення можна класифікувати за формами, видами й типами.

Структурні зміни в готельному господарстві України вимагають упровадження уніфікованих технологій для створення нової політики "готельної марки": підвищення якості послуг і комфортності підприємств, використання нових технологій та комплексної автоматизації технологічних процесів.

Зростання доходів (у 1999 р. на 71 % порівняно з 1996 р.) при загальному зниженні інших показників (місткості - на 17%, надання ліжко-ночей - на 25%) пов'язане з інфляційними процесами і ринковими умовами ціноутворення. На рівень цін впливає кілька чинників: розмір собівартості й нормативного прибутку, рівень конкуруючих цін, співвідношення попиту і пропозиції.

4. Сучасні тенденції та проблеми

Значне місце в галузі підприємництва та малого бізнесу посідає готельне господарство. Ця сфера послуг має велике соціально - економічне значення, дає досить швидке повернення вкладених коштів.

Для розвитку готельного господарства в Україні створене правові поле, а саме - діють законодавчі акти, які визначають головні принципи функціонування господарюючих суб'єктів: Закон України «Про підприємництво», «Про підприємницьку діяльність». Безпосередньо для підприємства готельного господарства цими законами передбачені три основні умови його діяльності як повноправного учасника ринку:

Самостійність - право вільно обирати напрями і обсяги роботи, ділових партнерів, розпоряджатись результатами своєї діяльності;

самоокупність - повне покриття власних витрат за рахунок одержаних коштів;

самофінансування - забезпечення розширеного відтворення усіх ресурів, досягнення необхідного рівня рентабельності.

Велику роль у становленні цивілізованого ринку товарів і послуг відіграють Закони України «Про захист прав споживачів», «Про обмеження монополізму та недопущення несумлінної конкуренції у підприємницькій діяльності». Вони надають споживачам право вимагати відповідної якості обслуговування, що має спонукати готельні підприємства підвищувати свою конкурентоспроможність, прагнути до утвердження позитивного іміджу на ринку послуг.

Цілий ряд нормативних документів тепер потребує поновлення з урахуванням міжнародних вимог щодо етапу розвитку готельного господарства та якості послуг.

Готельне господарство є важливою частиною туристичної Індустрії. Подальшому розвитку готельного господарства в Україні повинен сприяти розвиток туризму, для цього є необхідні передумови і нагальна потреба .

«Туризм, як всесвітній соціальний феномен ввійде в історію людства нарівні з факторами, які визначають напрямки майбутнього життя і мислення» - прозвучало на Всесвітній нараді з міжнародного туризму в Акапулько (Мексика) у 1995 році. Масштабність і багатомірність цього явища пояснює множинність визначень туризму, який вивчається різними науками, кожна з яких розкриває одну з його сторін. Термін «туризм» означає такі поняття, як особливий вид міграцій населення, що вивчається демографією, географією, юридичними науками, економікою сфери обслуговування населення по виробництву товарів і наданню послуг, які задовольняють особисті, матеріальні та духовні потреби в місцях тимчасового перебування.

За даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО) кількість міжнародних туристів у світі в 1999 році склало 728,4 млн чоловік. Відповідно до прогнозів Європейської туристичної комісії, створеної в межах Спільного ринку, обсяги міжнародного туризму будуть щорічно збільшуватися на 5% та більше і до 2010 року сягнуть 937 млн чоловік.

Зростання населення Землі, розвиток урбаністичних процесів, агломерування розселення, інтенсифікація економіки і, як наслідок цього, зростання прибутків і культурного рівня населення, створюють соціально - економічні і психологічні передумови для перетворення туризму в потужний процес. Туризм є невід'ємною частиною життя населення всіх континентів. Ця сфера послуг є високоприбутковою і найбільш вигідною, посідаючи третє місце у світі за обсягом експортних послуг, поступаючись тільки перед нафтовою промисловістю і радіоелектронікою. Як свідчать дані ВТО надходження від міжнародного туризму та їх частка у світовому експорті має тенденцію до стабільного зростання. На міжнародний туризм припадає майже 7% обсягів світової торгівлі.

Також збільшуються валютні надходження від міжнародного туризму. У 1999 році вони становили 341,5 млрд $, а у 2005 очікується їх збільшення до 450 млрд. ам. долл. Найбільший рівень валютних надходжень в Європі і складає 47,7% від світового рівня.

У сфері туризму зайнятий кожний 16-й працюючий на планеті. Таким чином - це значна галузь економіки. Близько 125 країн світу вважають його однією з найважливіших галузей свого господарства. Наприклад, у США туризм є другою за чисельністю зайнятих у галузі.

Дослідження Університету в Теннесі (США) стверджують, що 1000 чоловік, що опинилися в готелі, створюють 279 робочих місць в основних галузях індустрії туризму і 107 - в допоміжних і суміжних.

Тобто, розвиток туризму і, разом з ним, розвиток готельного господарства забезпечує зайнятість населення.

Проте в Україні ця сфера розвинута ще недостатньо. У 1995 р. частка готельного господарства у ВНП становила лише 0,2 % . Для порівняння: у країнах Центральної Європи цей показник становить 6-7 %.

Закон України «Про туризм» регламентує деякі організаційно-економічні аспекти діяльності туристичних готелів (сертифікація готельних послуг та організації харчування, ліцензування підприємств готельного господарства, формування доходів від проживання туристів тощо).

Крім існуючих у правовому полі законодавчих нормативних актів щодо організації підприємницької діяльності до основних засобів поліпшення роботи готельного господарства в Україні є ліцензування та сертифікація.

Мета ліцензування - захистити права й інтереси споживачів, забезпечивши певний рівень обслуговування, дотримання екологічних, санітарних норм і правил тощо. З іншого боку, маючи дозвільний характер, ліцензування створює умови, за яких ліцензуючий орган дістає необмежені можливості для відмови або застосування необгрунтованих санкцій. Для того, щоб сформувати дієздатну систему ліцензування, потрібно:

конкретизувати умови господарювання, необхідні для одержання ліцензії;

розробити положення про порядок видачі ліцензії на діяльність у сфері готельного господарства; таке положення має включати перелік документів, наявність яких забезпечує видачу ліцензії без усіляких перешкод;

визначити розмір державного збору за видачу ліцензії, диференційовано для підприємств комерційної і соціальної сфери;

визначити ліцензуючий підрозділ у складі місцевих органів самоврядування, передбачивши його відповідальність за необгрунтовану відмову у видачі ліцензії;

передбачити, що в тих випадках, коли готелі розташовані на економічно вигідних територіях (міські центри, райони з високою концентрацією контингентів потенціальних споживачів послуг), ліцензії видаються на конкурсних засадах;

встановити умови діяння ліцензії (перелік можливих порушень і порядок застосування санкцій), включаючи підстави для позбавлення ліцензії;

забезпечити контроль за виконанням зобов'язань, які послужили підставою для видачі ліцензії.

Важливе значення для організації готельного господарства має також система сертифікації готельних послуг. Йдеться про документальне підтвердження того, наскільки якість послуг, що надаються, відповідає конкретним стандартам. Сертифікація послуг повинна ставити вимоги перед суб'єктом господарювання щодо збереження життя й охорони здоров'я людей, охорони навколишнього середовища (екологія, додержання санітарно-гігієнічних норм і т. ін.), збереження майна клієнтів тощо. Специфіка роботи готельних підприємств така, що проводити сертифікацію послуг у момент їх надання, тобто повсякчасний моніторинг, неможливо. Тому слід сертифікувати умови функціонування конкретного готелю, а певний їх рівень визначає можливості готельного сервісу, типи й напрями господарської діяльності. З огляду на це необхідно виробити систему вимог до якості послуг, технології обслуговування різних категорій споживачів, інших показників діяльності. Характеристика виконання цих вимог ляже в основу атестації готелю.

Щоб інтенсифікувати розвиток галузі, на сучасному етапі слід вжити заходів до реальної трансформації відносин власності, включаючи всі об'єкти (засоби виробництва, землю, майно). Поряд із створенням правової бази приватної власності необхідно послабити податковий тиск па підприємства будь-якої форми власності. Перш за все треба вдосконалити вже прийняті законодавчі акти, які регламентують масову приватизацію. Створення приватних підприємств передбачає як важливу умову їх існування впевненість у довготривалій перспективі та її гарантованості. Взагалі на частку приватних готелів в Україні припадає менше 5 % від загальної потужності працюючих підприємств (Для порівняння, у більшості міст Європи більше половини готелів - 50- 60% знаходиться у приватній власності). Механізм приватизації готелів способом акціонування з контрольним пакетом акцій (51 %) у держави не сприяє створенню конкурентного середовища.

Труднощі функціонування підприємств готельного господарства в умовах ринкових відносин за принципами самоокупності та самофінансування і необхідність координувати їхню діяльність на фоні розвитку конкурентного змагання об'єктивно спричинили утворення на регіональному рівні (область, місто) асоціацій. Це добровільні об'єднання, куди входять готелі різної підпорядкованості та різних форм власності; їхня мета -розвиток ринку послуг гостинності, утворення так званих готельних ланцюгів, підтримання становища здорової, сумлінної конкуренції.

Для налагодження справи у масштабах країни, прискорення приватизаційних процесів необхідно:

визначити напрям і методи державного регулювання та координації готельного господарства в ринкових умовах;

відпрацювати механізм відшкодування коштів під час відчуження готельних підприємств від відомчої власності, одержання ними статусу самостійних юридичних осіб і включення їх до списку приватизованих об'єктів;