Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності

стимулювати створення і розвиток невеликих (малих) підприємств готельного господарства різних форм власності;

підтримувати утворення асоціації та готельних ланцюгів;

активізувати комерційні способи приватизації та проведення аукціонів (у тому числі валютних) з продажу об'єктів готельного господарства;

розвивати систему бронювання та резервування місць і номерів у готелях з використанням електронних засобів зв'язку.

У період переходу до ринкових відносин на стані готельного господарства України особливо позначається фінансова політика держави, покликана сприяти нагромадженню вітчизняного й іноземного капіталу, зокрема в цін галузі. Фінансові питання мають нагальний характер, бо матеріально-технічна база готелів зношена більш як на 50 %. В Україні тільки почали з'являтися готелі класу 5 зірок, лише 13 готельних комплексів мають клас 4 зірки, 134 підприємства з більш як 1500 - клас 3 і 2 зірки. Забезпеченість місцями в готелях - найнижча в Європі (для порівняння: у нас - 2,7 місця на 1000 чол. населення, у Франції -- 18,2, в Іспанії -- 24,6).

Потреба у реальних інвестиціях у готельне господарство може бути частково задоволена завдяки самофінансуванню виробничого розвитку в результаті надання підприємствам податкових пільг. Аналізуючи нинішній стан справ, легко помітити, що розміри податку уніфіковані для всіх підприємств і що будь-які пільги в оподаткуванні практично відсутні. Пільгами користуються лише ті готельні підприємства, які мають право надавати послуги за іноземну валюту. В основному до них належать підприємства колишньої системи «Інтурист», а також комплекс відомчих, що обслуговують вищі органи влади.

У рамках заходів податкового характеру, спрямованих на розширення й відновлення основних фондів, можна було б звільнити низько-розрядні готелі (1-, 3-зіркові) від податку на додану вартість у розмірі 50 % від діючої ставки, тобто встановити її на рівні 5 % (діюча ставка - 10 %), як це робиться у розвинутих країнах. В усіх країнах - членах ЄС приділяється якнайсерйозніша увага стимулюванню готельного сектора економіки через податковий механізм. Для цього у 9 з 12 країн ЄС застосовується так званий скорочений податок на додану вартість. Розмір його коливається від 5,5 % (Франція) до 10 % (Ірландія). Проте для високорозрядних готелів («люкс», 4 і 5 зірок) цей податок встановлено у «стандартному» розмірі, від 12 % (Іспанія) до 22 % (Данія). Залежно від інтенсивності туристичного потоку, ПДВ диференціюється по різних регіонах у певних межах (±2,5 %). У деяких країнах Середземномор'я (Кіпр, Мальта) гостинність взагалі не обкладається цим податком, у Тунісі ПДВ становить лише 6%, в Ізраїлі готелі, що приймають іноземних туристів, не сплачують ПДВ, а в Єгипті така пільга діє протягом 10 років. Аналогічні заходи вживаються до підприємств, що утворюють інфраструктуру ринку послуг гостинності, насамперед тих, які забезпечують туристів харчуванням. Так, 7 з 12 країн ЄС обрали зменшений розмір ПДВ, тим часом як в Україні розмір його стандартний для всіх видів підприємств громадського харчування.

Зниження ПДВ у готельній індустрії відіграватиме важливу роль у забезпеченні конкурентоспроможності України на світовому ринку готельних послуг, насамперед, серед країн ЄС, Середземномор'я і Близького Сходу - цих найпопулярніших регіонів туризму.

Розвиток готельної індустрії в Україні великою мірою залежить від кількості малих підприємств; вони спроможні створити унікальний, неповторний колорит національної гостинності з її власною філософією, підтримати атмосферу здорової конкуренції у готельному бізнесі й стати об'єктами впровадження інновацій завдяки використанню приватного капіталу.

В Україні така тенденція лише започаткована. До малих підприємств у невиробничій сфері, згідно із Законом «Про підприємства», належать новостворювані або діючі підприємства з чисельністю працюючих до 25 чол. Більшість приватних готелів, створених за період ринкових реформ, є малими (середня чисельність працюючих у них - 13 чол.), але їхня питома вага у загальній кількості готелів становить близько 3 %, кількість місць - 2,3 %, обсяг реалізованого попиту - 0,9 %. Якщо за ціновими характеристиками і рівнем сервісу вони успішно конкурують з державними, то за кінцевими показниками господарської діяльності значно відстають.

У містах, де завантаженість готелів висока (90-95 %), невеликі готелі з невисокими цінами на проживання, але з комплексом необхідних послуг могли б придатися для розміщення подорожуючих з помірними доходами (пенсіонери, молодь та ін.). Невеликі фешенебельні «люкс-готелі», 5- й 4-зіркові готелі привабили б ділових людей і туристів своєю оригінальністю й високим рівнем індивідуального обслуговування.

Створення нових малих підприємств у сфері готельного господарства пов'язане з багатьма труднощами і вимагає розробити комплекс заходів для їх підтримки. Відсутність достатніх стартових коштів, високий процент за користування кредитами, неабиякий ризик банкрутства - такі основні причини гальмування приватного підприємництва у сфері послуг гостинності. Принагідне зауважимо, що у розвинутих країнах існує розгалужена мережа підприємств малого й середнього бізнесу, що складається з урядових, змішаних та приватних організацій. Вони діють як на комерційних засадах, так і на засадах бюджетного фінансування. Наприклад, у Франції малі й середні підприємства можуть одержувати до 1500 видів допомоги (фінансування, інновації тощо). Досвід організації справи, нагромаджений у багатьох країнах, доцільно використати у нас, бо підтримка готельного бізнесу забезпечить ще один шлях надходження коштів у бюджет.

Іноземні інвестиції є важливим джерелом збільшення функціонуючого капіталу, піднесення рівня сервісу й ефективності роботи підприємств різного типу. Щоб залучити іноземні капітали у нашу готельну й туристичну індустрію, необхідно відновити пільги, які були передбачені Законом України «Про іноземні інвестиції» від 13.03.1992р., але не підтверджені Законом України «Про режим іноземного інвестування» від 16.03.1996 р.

Підвищенню іміджу національної системи гостинності на світовому ринку сприятимуть позитивне вирішення питань розвитку галузей - складових інфраструктури туризму, чітка організація митного контролю, візового режиму тощо.

Уважний аналіз особливостей функціонування підприємств готельного господарства, його специфічних характеристик дає змогу визначити шляхи розвитку галузі та переходу її на якісно новий рівень функціонування.

Роль готельно - ресторанного господарства на сучасному етапі визначається характером і масштабами потреб людей у послугах з організації споживання матеріальних і духовних благ не в домашніх умовах.

Задоволення цих потреб - функція одночасно соціальна і економічна. Від того, як вона виконується, залежить здоров'я, працездатність, настрій, рівень життя людей.

готельний туризм бізнес

5. Розвиток інфраструктури туризму у Львові

Світовий туризм нараховує велику кількість напрямків діяльності, значна частина яких може успішно розвиватися у м.Львові.

В Україні надходження від туристичної діяльності становлять близько 9,5 відсотка обсягу внутрішнього валового продукту держави.

Аналізуючи статистичні дані (Таблиця 1) ми бачимо, що в 2001 році в області діяло 55 підприємств готельного господарства в тому числі: 40 готелів, 4 мотелі, 2 кемпінги, 2 готельно-офісні центри, 2 гірських притулки. Більше половини підприємств готельного господарства (58,2%) - колективної форми власності, 164% - державної, 5,4% - приватної, 20% - комунальної форми власності.

Протягом 2001 року послугами готельного господарства скористалося 164,3 тис. чол., з них іноземців - 32,6 тис. чол.

З 1999 року проходить державна сертифікація підприємств готельного господарства. На 1 січня 2002 року в області діяло 9 сертифікованих готелів:

4-х зіркові (готелі: “Дністер”, “Гранд-Готель”, “Замок Лева”)

3-х зіркові (“Львів-Супутник”, мотель “Гранд-Резон”)

2-х зіркові (“Гетьман”, “Власта”, “Жорж”)

1-о зірковий (“Тустань” м.Львів)

Використання туристичного потенціалу м.Львова може забезпечити не тільки більш повне задоволення духовних та рекреаційних потреб населення, але й принести значну економічну вигоду місту, послужити ініціатором розвитку інфраструктури та суміжних галузей економіки, зайнятості населення, захисту навколишнього середовища, створення сучасних зон відпочинку львів'ян, поліпшення роботи з охорони пам'яток історії та культури, збільшення потоку грошових надходжень від готелів та інших підприємств сфери обслуговування в бюджет міста.

Головною метою програми є планування та здійснення заходів, спрямованих на розвиток туризму, як однієї з пріоритетних та високорентабельних галузей економіки міста Львова. Створення умов для перетворення Львова у центр туристичного бізнесу європейського рівня.

Програма передбачає створення сприятливих умов для входження туристичної галузі Львова до світового туристичного ринку, що в свою чергу вимагає забезпечення на муніципальному рівні відповідної комфортабельності для туристів, впровадження системи стандартів їх обслуговування, гарантій безпеки тощо.

Програма виходить з необхідності удосконалення механізму виконання Закону України “Про туризм”, указів Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України з питань туризму, директивних документів державної влади у розвитку інфраструктури туризму, визначення і реалізації його основних напрямків, створення і функціонування служб та структур, які виконують завдання щодо покращання туристичної діяльності у місті Львові.

Реалізація державної політики у сфері туризму, та координація туристичної діяльності всіх суб'єктів підприємства незалежно від форм власності у місті, здійснюється Львівським міськвиконкомом.

Сприятливі умови для розвитку індустрії туризму і формування ринку конкурентоспроможних туристичних послуг створюються державою на основі нових механізмів господарювання, що в умовах вільної конкуренції дає можливість забезпечити насичення ринку високоякісним туристичним продуктом.

Туристична галузь в м.Львові розвивається, як на базі державного, так і приватного секторів. Тут важливо встановити баланс інтересів державних і представницьких органів влади з одного боку, об'єктів, фірм і організацій з другого. При цьому завдання перших - визначити загальну стратегію дій залежно від кон'юнктури ринку і відповідний режим економічного сприяння діяльності фірм та організації, встановлювати економічні регламенти розвитку.

Державна політика має бути спрямована на формування сприятливого ринкового середовища соціально-ефективного, економічно вигідного і екологічно прийнятного для розвитку туристичного бізнесу у м.Львові. Всі учасники процесу повинні мати спільну зацікавленість, свободу вибору пріоритетів, форм і видів діяльності.

Формування туристичної індустрії в місті, як міжгалузевого комплексу має відбуватися за активної участі та співпраці державних структур, консульських служб, фінансово-банківської підтримки, наукових та учбових закладів. Тісні взаємозв'язки між туристичною та іншими галузями економіки, сприятимуть створенню багатогалузевих корпоративних систем спроможних забезпечити прийом і якісне комплексне обслуговування туристів.

Залучення державних інвестиційних ресурсів повинно здійснюватись шляхом включення м.Львова до пільгових державних програм.

Першим прикладом успішної співпраці з місцевою владою було зменшення у м.Львові ставки готельного збору з 20% до 10%, введення податкових канікул по готельному збори для нових готелів на 3 роки і цільове направлення 50% надходжень від нього на інформаційно-рекламне забезпечення готельної діяльності. Ще одним прикладом співпраці стало прийняття рішення виконкому № 419 “Про звільнення від комунального податку, від збору на рекламу туристичних фірм”, які займаються приїздом не менше чим 200 гостей в рік. Їм надано право використовувати місцеву символіку.

Табл.1. Готелі та інші місця для короткотермінового проживання

Райони, міста обласного підпорядкування	Кількість
	1998	1999	2000	2001
	Одиниць
Всього по області	57	59	55	65
Кам'янка- Буський	2	2	2	3
Миколаївський	2	2	3	2
Мостиський	2	2	2	2
Пустомитівський	2	3	3	7
Сколівський	3	2	4	5
Львів	18	19	18	21
Дрогобич	3	3	3	2
Стрий	4	4	4	3
Трускавець	2	2	1	2
Червоноград	3	3	2	2

Табл.1(продовження) Готелі та інші місця для короткотермінового проживання

Райони, міста обласного підпорядкування	Одноразова місткість
	1998	1999	2000	2001
	Місць
Всього по області	5427	5093	4893	5706
Кам'янка- Буський	82	82	82	96
Миколаївський	231	216	227	208
Мостиський	52	52	52	52
Пустомитівський	95	145	115	237
Сколівський	66	40	105	112
Львів	3176	3047	3074	3197
Дрогобич	327	237	204	113
Стрий	147	147	145	131
Самбір	56	56	56	56
Трускавець	630	600	450	600
Червоноград	51	51	39	44

У Львові більше 2000 історичних і культурних пам'яток, його історичний центр внесений в список культурного спадку ЮНЕСКО. Разом з тим місто в 2001 році відвідало 70 тис. туристів, що становить 9% від кількості проживаючих. Ці та інші фактори не можуть викликати стурбованості розвитком готельної та ресторанної індустрії міста, а також усвідомлення необхідності просування міста як туристичного центру.

Туризм справедливо рахується послом миру, оскільки сприяє розвитку ініціатив доброї волі і кращого між культурного взаєморозуміння.

На даний час місто Львів може запропонувати туристам послуги готелів, перелік, яких висвітлений в періодичному виданні “Навігатор” 2001 рік.

Фешенебельні

Розрахунок по кредитними картками:

AE - American Express

CR - Cirrus

DC - Diners Club

MA - Maestro

MC - MasterCard

EC - EuroCard

VS - Visa

VSE - Visa Electron

1.ГРАНД ГОТЕЛЬ****

МС, VS, DC, ЕС, АЕ

просп. Свободи, 13

тел. 72-00-02, факс 76-94-84

Е-mail: grand@ghgroup.com.ua. http://www.

ghgroup.com.ua

Номерів:60. Одномісні Номери:10(85$/95$), Двомісні

Номери:20 (120$/135$), Номер Напів-Люкс: 22(140$),

Номер Люкс: 7(160$), Апартаменти: 1 (245$)

2.ДНІСТЕР****

АЕ

вул. Матейка, 6

тел. 72-07-83, 97-43-05, 97-43-06

Е-mail: dnister@cscd.lviv.ua http://www.dnister.lviv.ua

Номерів: 142. Двомісні Номери: 40/57(276грн./426грн.),

Номер Напів-Люкс: 33(536грн.), Апартаменти: 12(981грн.)

3.ЗАМОК ЛЕВА****

МА, МС, VS

вул. Глінки, 7

тел. 35-11-00, 35-11-02

Номерів: 14. Двомісні Номери: 7(250грн./укр.,410грн./іноз.),

Номер Напів-Люкс: 2(495грн.), Номер Люкс: 4(550грн.),

Апартаменти: 1 (710грн.)

Середнього класу

1.ЗАМОК ЛЕВА***

МА, МС, ЕС, VS, VSЕ

вул. Княгині Ольги, 116

тел.64-58-22, факс64-15-23

Номерів:199. Одномісні Номери:11(94грн./укр.;35$/іноз.), Двомісні

Номери:20 (150грн./46$), Номер Напів-Люкс: 5(234грн./86$),

Номер Люкс: 8(320грн./107$), Апартаменти: 5 (420грн./124$)

2.ГЕТЬМАН***

МА, VS

вул. Володимира Великого, 50

тел.64-99-81, 64-85-74

Номерів:94. Одномісні Номери:8(73* грн./укр.;144* /іноз.), Двомісні

Номери:77 (81,6* грн./159,2* грн.),

Номер Напів-Люкс: 4(120,4* грн./236,8* грн.),

Номер Люкс: 5(146,4* грн./288,8* грн.)

* - без харчування

3.ТУСТАНЬ*

VS

вул. Любінська, 168а

тел.69-28-82, факс69-28-80

Номерів:56. ОН:8(45,5грн.), Двомісні

Номери:44 (52грн./укр.,78грн./іноз.),

Номер Напів-Люкс: 2(78грн.),

4.БОГДАН

Номер Люкс: 2(110,5грн.)

МА, МС, VS, VSЕ

Львів-Бірки, вул. Хмельницького, 33-б

тел.59-32-27

e-mail:c_bohdan@LITech.net

Номерів:17 Двомісні Номери:10 (105грн.),

Номер Люкс: ???(205грн.),

Апартаменти: 1 (700грн.)

5.ЖОРЖ**

МС, VS

пл. Міцкевича, 1

тел. 72-59-52, факс97-11-44

e-mail: geoh@mail.lviv.ua http://

georgehotel.hyhermart.net

Номерів:37. Одномісні Номери:8(196грн./укр.;362грн./іноз.),

Двомісні Номери:19 (219,5 грн./382 грн.),

Тримісні Номери: 3 (308 грн./531,5 грн.),

Номер Напів-Люкс: 4(248,5 грн./430 грн.),

Номер Люкс: 3(296,5 грн./537 грн.)

6.НТОН**

МА, МС, VS

вул. Шевченка, 154

тел.33-31-23, 33-71-72

E-mail: nton@nton.lviv.gu.net http://nton.lviv.gu.net

Номерів:23. Двомісні Номери:8 (120 грн.),

Номер Напів-Люкс: 14(120 грн.),

Апартаменти: 1 (240грн.)

7.ВЛАСТА

МС, VS, ЕС

вул. Клепарівська, 30

тел. 33-34-35, 33-34-27, факс33-34-30

Номерів:161. Одномісні Номери:25(38,9 грн.),

Двомісні Номери:100 (36,2 грн.),

Тримісні Номери: 19 (39 грн.),

Номер Люкс: 15 (90,8 грн.),

Апартаменти: 2 (148 грн.)

8.ЛЬВІВ

VS

просп. Чорновола, 7

тел.792-272, 792-270, факс 792-547

Номерів:474. Одномісні Номери: 86(із вигодами),

75 (без вигод), (70 грн./ 30 грн.),

Двомісні Номери: 96/192 (100 грн./ 50 грн.),

Тримісні Номери: 16 (70 грн.),

Номер Напів-Люкс: 9 (200 грн.)

9.ТУРИСТ

вул. Коновальця, 103

тел. 35-23-91, факс 35-10-65

Номерів: 50. Двомісні Номери: 25 (71,4 грн./укр.; 106,4 грн./іноз.),

Тримісні Номери: 25 (77,1 грн./ 107,1 грн.)

10.НЕЗАЛЕЖНІСТЬ**

вул. Тершаківців, 6а

тел. 75-72-14

Номерів:98. Одномісні Номери: 7(60 грн./ укр.; 90 грн./ іноз.),

Двомісні Номери: 78 (62 грн./ 122 грн.),

Номер Напів-Люкс: 2 (120 грн./ 200 грн.),

Номер Люкс: 1 (140 грн./ 300 грн.

Економічні

1.КНЯЖИЙ

вул. Володимира Великого, 125 а

тел./факс 63-12-14

Номерів: 13. Двомісні Номери: 4,

Двомісні Номери: 3,

Чотиримісні Номери: 6 (10,1* грн./діти, 19,25* грн./дор.)

/* - за особу

2.ЕЛЕКТРОН

вул. Квітки-Основ'яненка, 4

тел. 33-50-44, 39-52-69, факс 33-52-27

Номерів: 22. Одномісні Номери: (30 грн./ укр.; 60 грн./ іноз.),

Двомісні Номери: (30 грн./ 60 грн.),

Тримісні Номери: (30 грн./ укр.; 60 грн./ іноз.)

3.СИХІВ

вул. Морозна, 14

тел. 22-32-20, 22-33-38, 21-37-75

Номерів: 35. Одномісні Номери: 5 (10,24 грн.),

Двомісні Номери: 10 однокімн. /6двокімн. (18,92 грн./ 33,92 грн.),

Номер Напів-Люкс: 5 (48,92 грн.),

Номер Люкс: 7 (55,42 грн.

Мотелі

1.ГРАНД-РЕЗОРТ***

МА, МС, VS, VSЕ, АЕ

Пустомитівський р-н, с. Басівка

тел. 97-16-06

Фешенебельний. Номерів: Двомісні Номери: 9 (2+7)

(2?80 грн. / 7?50 грн.),

Номер Люкс: 7(4+3) (4?376 грн./ 3?400; 513; 593),

Апартаменти: 1

2.ОЛЕНА

Львів-Брюховичі, вул. Балабанівка, 5

тел. 59-34-70, 59-51-81

E-mail: olena@is.lviv.ua http:\www.lato.com.ua

Середній клас. Номерів: 14. Двомісні Номери: 2/9

(226,7 грн./ 169,7 грн.),

Номер Напів-Люкс: 2 (281,7 грн.),

Номер Люкс: 1 (451,7 грн.)

3.КОЛИБА

Львів-Брюховичі, вул. Бурденка, 14

тел. 59-31-41, 93-70-82

Середній клас. Номерів: 12.

Одномісні Номери: 2 (100 грн.),

Двомісні Номери: 4 (200 грн.),

Номер Люкс: 1 (150 грн.), Котедж Люкс: 5 (550 грн.)

4. Бухта ВІКІНГІВ

МС, VS

Львівська обл., с. Підбірці

тел. 76-12-80

Середній клас. Номерів: 8.

Номер Напів-Люкс: : (120 грн.),

Номер Люкс: 2 (200 грн.)

6. Організційно - економічна характеристика готелів Львова

ТГК “Дністер” розташований в історичній частині міста біля старовинного парку. Відстань від аеропорту - 6 км, від залізничного вокзалу - 3 км. Туристично-готельний комплекс “Дністер” побудовано у 1983 році. У 1999 році проведена реконструкція і європейський ремонт. В травні 1999 року готель “Дністер” став місцем зустрічі Президентів 9 країн - учасників Саміту глав держав Центральної Європи. В листопаді 1997 року під час свого візиту в Україну в нашому готелі зупинялася Перша Леді Америки Хіларі Клінтон. В 1999 році у складі польської делегації в готелі проживала Іоланта Кваснєвські, в лютому 2000 року - Прем'єр-міністер Угорщини. Готель “Дністер” став місцем зустрічі бізнесменів та місцем проведення міжнародних симпозіумів, конференцій, семінарів, тощо. Полюбляють зупинятися в готелі і туристи. Всіх приваблює вдале місце розташування, високий рівень послуг та повна безпека.

Номерний фонд готелю складає 140 номерів, з яких 12 - апартаменти, 33 - напівлюкси, 57 - покращені, 38 - звичайні. Всі номери обладнані новими меблями, мають ванні кімнати, цілодобово холодна і гаряча вода, кабельне телебачення, прямий міжміський та міжнародний зв'язок з можливістю виходу в Інтернет. На кожному поверсі затишні холи.

Цілодобово працює служба прийому та служба безпеки. В готелі чотири ліфти фірми “KONE”, з них два - швидкісні.

До послуг гостей: бізнес-центр, ресторан, бар, кафе-бар, коференцзал, перукарня, косметичний кабінет, солярій, банк, газетно-сувенірний кіоск, продаж авіа та залізничних квитків, автопарк з 4-х машин (в тому числі мікроавтобус на 15 місць), паркінг, який цілодобово охороняється.

Туристично-готельний комплекс “Дністер” є членом багатьох міжнародних туристичних асоціацій та клубів, серед яких - “ASTA” (США), “Trade Leader's Club” (Іспанія), “Deutsche Reiseburo Verband” (Німеччина), “Best Eastern Hotels” (Росія). Ліцензія на туристичну діяльність АА № 001684.

ТГК “Перлина Карпат” розташований в мальовничій рекреаційній зоні Львівщини - місті Славському, в урочищі Східних Карпат.біля старовинного парку. Відстань від залізничного вокзалу - 3 км.

Туристично -готельний комплекс “Перлина Карпат” побудовано у 1983 році.

У 1997 засновано спільне українсько - кіпрське підприємство - Закрите акціонерне товариство “Туристична компанія “Перлина Карпат” , проведена реконструкція і європейський ремонт. Оригінальний стиль будівель нагадує Вам архітектуру Галичини початку ХХ століття.

Статут підприємства, Ліцензія № 02872 на надання готельно - туристичних послуг від 20.11.2000 року; Сертифікати відповідності на послуги голю і харчування, видані 15 березня 2002 року, штатний розклад працівників готелю, прейскурант цін за проживання і харчування туристів, меню ресторану - представлено в додатках (2 - 8)

Готель “Перлина Карпат” став місцем відпочинку спортсменів - гірськолижників, альпіністів, зустрічі бізнесменів та місцем проведення міжнародних симпозіумів, конференцій, семінарів, тощо. Полюбляють зупинятися в готелі і туристи. Всіх приваблює вдале місце розташування, високий рівень послуг та повна безпека.

Номерний фонд готелю складає 28 комфортабельних номерів, з яких 4 - апартаменти, 4 - напівлюкси, 20 - покращанні двомісні номери. Всі номери обладнані новими меблями, мають ванні кімнати, цілодобово холодна і гаряча вода, кабельне телебачення, прямий міжміський та міжнародний зв'язок з можливістю виходу в Інтернет. На кожному поверсі затишні холи.

Цілодобово працює служба прийому та служба безпеки.

З усіх кімнат відкривається чудовий гірський краєвид, а повна комплектація оновлених номерів дозволить Вам відчути себе по - справжньому зручно. З усіх кімнат відкривається чудовий гірський краєвид.

До послуг гостей: бізнес-центр, ресторан, бар, конференцзал, перукарня, косметичний кабінет, солярій, банк, газетно-сувенірний кіоск, продаж авіа та залізничних квитків, автопарк з 4-х машин (в тому числі мікроавтобус на 15 місць), паркінг, який цілодобово охороняється.

Туристично - готельний комплекс “Перлина Карпат” надає умові для активного відпочинку, є дитячий майданчик, басейн, сауна, басейн - джакузі, прокат гірських лиж, велосипедів, більярд, гольф, теніс.

Схема взаєморозміщення основних груп приміщень готелю - див. Рис. 3 (Додаток 4)

КП готель “Тустань” розташований в центральній частині другого за величиною міста Львівщини - Дрогобичі на площі Шевченка,1. Готельний комплекс “Тустань” засновано у 1963 році, свою нову назву і реєстрацію як колективне підприємство “Тустань” отримав у 1996 році, атестат акредитації видано 25.05.2000року, тоді ж був сертифікований як готель**( “дві зірки”)

Статут підприємства, Ліцензія № 02872 на надання готельно - туристичних послуг; Сертифікати відповідності на послуги голю і харчування, видані 15 березня 2002 року, штатний розклад працівників готелю, прейскурант цін за проживання і харчування туристів, меню ресторану - представлено в додатках.

Назва підприємства - Колективне підприємство готель “Тустань”

Підприємство створене з метою :

розвитку сфери послуг для задоволення потреб населення в готельному та ресторанному обслуговуванні;

сприяння економічному та культурному розвитку західного регіону України ;

залучення економічного потенціалу зарубіжних партнерів для розвитку Товариства і отримання прибутку.

Предметом діяльності Підприємства є:

надання туристичних, побутових та інших послуг громадянам України та іноземним громадянам на базі підприємства;

надання послуг громадського харчування, створення місць харчування;

організація відпочинку туристів і громадян України на власній і залученій базі.

Підприємство має загальну площу 4180 кв. м

Житлова площа всіх номерів - 833 кв.м

Місткість готелю - 76 місць

Кількість номерів - 38, з них

Люксів - 1

Напівлюксів - 3

Одномісних - 4

Двомісних - 26

Тримісних і більше - 4

Згідно штатного розпису в КП готелі “Тустань” працює 38 співробітник. Прейскурант по готелю розроблено згідно калькуляції собівартості по кожній категорії номерів (Додатки “Прейскурант цін на проживання і послуги

Рис.3 Схема функціональної організації приміщень готельного господарства малої місткості.

Приміщення служби прийому і обслуговування.

Торговельна група приміщень підприємств харчування.

Виробнича група приміщень підприємств харчування.

Приміщення господарського і комірного призначення.

Приміщення персоналу.

Приміщення житлової групи.

Карпатський регіон об'єднав чотири області Західної України: Львівську, Чернівецьку, Івано-Франківську і Закарпатську, що вже в XIX сторіччі були відомі як рекреаційний центр Європи. Ці області мають великий туристично-рекреаційний потенціал: тут є і комфортабельні готелі, і туристичні бази, і пансіонати, і притулки, а для аматорів зеленого туризму - сільські хати. Скрізь туриста очікує гостинний прийом, смачна їжа й увага хазяїв. НА жаль, винятково привабливі природні ресурси і рекреаційний потенціал Карпатського регіону поки ще мало відомий у світі, а отже, і невелика популяризація турпродукту регіону, мало приїжджаючих у наш край туристів.

Позитивних зсувів у розвитку вітчизняної туристичної галузі можна домогтися, тільки об'єднавши зусилля в просуванні турпродукту Карпатського регіону і цілеспрямовано працюючи над популяризацією регіону як привабливого туристичного центру. Саме з цією ціллю більше 3 років тому при сприянні програми ТАСІS і обласної держадміністрації регіону була створена Асоціація готелів і туристичних підприємстві Карпатського краю, що об'єднав цілий ряд комерційних туристичних структур

Співробітництво Асоціації з державними органами влади і депутатського корпусу регіону сприяє розвитку туристично - рекреаційного комплексу західних областей України. Проведена Асоціацією активна робота зі скасування ексурсійно-туристичного збору і спрощенню процедури реєстрації іноземних туристів у ВВІР України дали свої позитивні результати. У процесі рішення на державному рівні знаходяться зараз питання про зменшення ставки готельного збору і спрощення візового режиму для іноземних туристів, ініційованих Асоціацією.

За цими рядками лежить титанічна праця - письмові обертання до народних депутатів, у Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму, Асоціацію готельних об'єднань і готелів міст України, інші державні заклади і громадські організації.

Тим часом, залишається багато невирішених проблем, що мішають розвитку туристичної галузі в нашому регіоні. Це і невиправдано довга митна процедура на кордоні, що дратує наших гостей, неякісне дорожнє покриття, відсутність дорожніх знаків, що відповідають сучасним вимогам, що викликає численні скарги як наших, так і закордонних гостей. Ще надзвичайно мало спеціалізованих інформаційних центрів, у яких туристи могли б одержати необхідні дані й інформацію. Недостатньо видається довідкової літератури, путівників, рекламних листівок із казковими карпатськими видами, розмовників української мови для іноземців

Зараз Асоціацією проводиться робота з видання Карпатського туристичного путівника, у якому буде надана систематизована і детальна інформація про туристично-рекреаційні можливості чотирьох областей

Поточна робота членів Асоціації - активна популяризація і просування турпродукту, організація відпочинку в самих надзвичайних кутках краю. Ми пропонуємо туристам скористатися унікальною можливістю і побувати в кращих місцях регіону, спогади про які залишаться з ними на все життя

7. Рекомендації по підвищенню ефективності діяльності підприємства

Для покращання діяльності підприємства після проведення аналізу за даними фінансових звітів і розрахунку коефіцієнтів економічної ефективності доцільно застосувати такі кроки:

Слід розширювати шляхи отримання доходу. Оскільки за даними доходу підприємства видно, що дохід порівняно з минулим періодом зріс, але з ним зросли і непрямі податки. Цей фактор не дозволяє отримати підприємству чистого доходу.

Необхідно знижувати витрати підприємства. Згідно з даними за 2002 рік витрати зросли. Найбільш зросли матеріальні витрати. Найбільш негативним фактором є те, що сума витрат в підприємстві зростає випереджуючими темпами, ніж обсяг реалізації.

Варто підтримувати коефіцієнт зносу та коефіцієнт придатності хоча б на такому ж рівні, тому що збільшення коефіцієнту зносу у звітному періоді було незначним. Намагатися підтримувати зростання фондовіддачі, що характеризує покращання ефективності використання основних фондів.

Підвищувати ефективність використання оборотних засобів.

Всі ці кроки дозволять утримувати підприємство на достатньому прибутковому рівні і значно підвищити його рентабельність.

Розвиток міжнародного туризму потребує від фахівців готельно -ресторанного господарства глибокого вивчення зарубіжного досвіду щодо приготування їжі та обслуговування, а також національних особливостей харчування туристів. Одним із шляхів вирішення цього завдання є включення до меню, поряд із українською кухнею, кращих страв інших країн. У результаті відбувається взаємообмін і зближення структури споживання в різних регіонах країни, близького і далекого зарубіжжя.

Підвищенню іміджу національної системи гостинності на світовому ринку сприятимуть позитивне вирішення питань розвитку галузей - складових інфраструктури туризму, чітка організація митного контролю, візового режиму тощо. Створюючи в Україні індустрію туризму, намагаючись гідно увійти до міжнародного ринку туристичних послуг, необхідно реконструювати діючі, будувати нові сучасні підприємства готельно-ресторанного господарства, здатні конкурувати з кращими ресторанами світу, завоювати авторитет і популярність.

Список літератури

1. Конституція України// Відомості Верховної Ради України. - 1996.- №30 - Ст. 41

2. Про підприємництво: Закон України від 22.03.94 №22

3. Про захист прав споживачів: Закон України від 15.12.93 №3682

4. Про туризм: Закон України від 15.09.95 № 325/95 - ВР

5. Про основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року: Указ Президента України від 10.08.99 № 973/99

6. Нормативні документи по регулюванню діяльності підприємств та фірм, що займаються наданням туристських послуг на Україні // Держком України по туризму. - Київ, 1994

7. Положення про державну атестацію і переатестацію готелів, мотелів, кемпінгів, туристичних баз і комплексів та підприємств громадського харчування України, що приймають та обслуговують туристів // Держком України по туризму. - Київ, 1994

8. Правила користування готелями та надання готельних послуг в Україні // Держком України по туризму. - Київ, 1996

9. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. - К. Альтерпрес, 2001

10. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. - К. ВИРА - Р,2002. -252с.

11. Іванова Л.О. Маркетингові можливості сучасного готельного бізнесу в Україні. -Л, 1997.

12. Кабушкин Н.И., Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов. - Минск. ООО “Новое знание”, 2001

13. КвартальновВ.А. Менеджмент туризма. - М.: РМАТ, 1996

14. Соловьёв Б.Л. Менеджмент гостеприимства. - Рос междун. Акад. Туризма, 1997.

15. Справочник работника гостиничного хозяйства. - М.: Высш. Школа., 1998.

16. Федорченко В.К. Уніфіковані технології готельних послуг. - Київ. Вища школа. 2001.

17. Ходорков Л.Ф. Мировое гостиничное хозяйство. М.: ВКШ по иностранному туризму. 1991.

18. Чудновский А.Д. Туризм и гостиничное хозяйство. - М.: Ас. «Тандем», изд - во Экмос, 2000.

19. Уокер Д. Введение в гостеприимство: Пер. с англ. - М.: Изд. об - ние “ЮНИТИ” ,1999.

20. Журнал “Гостиничный и ресторанный бизнес”

Размещено на Allbest.ru