Розвиток готельного господарства в контексті проведення Євро–2012 в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

Розвиток готельного господарства в контексті проведення Євро-2012 в Україні

Вступ

Актуальністю теми є «фактор ЄВРО-2012», який є важливим для майбутнього готельного бізнесу України. Належне проведення чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012, яке буде проходити в чотирьох містах-претендентах: Києві, Донецьку, Харкові і Львові створить для України атмосферу відкритості та гостинності, що дозволить привабити мільйони нових туристів, значно поповнити бюджети різних рівнів, сприятиме укріпленню авторитету країни на міжнародному рівні. Не останню роль у цьому питанні відіграють заклади розміщення. Підготовка до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу створить позитивну ситуацію, коли держава відчуває конкретну зацікавленість в прискореному розвитку і ефективній роботі всіх складових туристичної сфери, особливо готельної індустрії. Це залучення інвестицій в будівництво нових і модернізації існуючих готелів, формування нового конкурентного середовища в готельному бізнесі як наслідок зростання кількісних і якісних показників в сфері гостинності, прихід на ринок нових міжнародних мереж, нові підходи щодо підготовки кадрів та підвищення якості послуг.

Завдяки створенню нових готелів їх кількість збільшилися майже на 80 одиниць, або на 6,5 %. Найбільше зростання відбулося у Луганській обл. - на 23 одиниці, у Львівській - на 10, у Києві - на 8, у Чернівецькій - на 5, в Івано-Франківську - на 4, у Криму і Житомирі - на 3. Найбільше підприємств готельного господарства розміщено у Києві - 9,2% від загальної кількості, Львові - 8,7%, Дніпропетровську - 8,4%, Криму - 6,3%, Луганську - 6,3%, Одесі - 6,0% та Донецьку - 5,5 %. Зараз в Україні функціонує 4 п'ятизіркові готелі: «Прем'єр-Палас» у Києві, «Донбас-Палас» у Донецьку, «Україна» у Дніпропетровську, «Ортодос» у Одесі. Гостей обслуговує близько 38 чотирьохзіркових готелів, 280 - тризіркових та однозіркових, решта - майже 490 готелів - не мають категорії.

Предметом дослідження є готельна мережа України в контексті проведення ЄВРО-2012.

Мета - дослідити готельну мережу України у відповідності до євро стандарту у зв'язку з проведенням ЄВРО-2012.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- висвітлити історію формування готелів України;

- показати сучасний стан готельного господарства;

- розглянути проблеми та перспективи розвитку готельної індустрії;

- показати розвиток готельного господарства в контексті проведення ЄВРО-2012.

Найважливішою вимогою УЄФА до України є наявність достатньої кількості готелів відповідної категорії - як для потреб організаторів, так і для прийому вболівальників і гостей ЄВРО-2012. Збільшення номерного фонду буде проводитися за рахунок будівництва нових і реконструкції існуючих готелів. Для вирішення проблем розміщення гостей на час проведення чемпіонату з ЄВРО-2012 є актуальним використання студентських гуртожитків, квартир, приватних будинків, зведення хостелів. До 2012 року в Україні буде реконструйовано 51 гуртожиток. До ЄВРО-2012 в Україні необхідно збудувати ще 143 готелі, 12 з яких повинні бути п'ятизірковими. На будівництво готелів для проведення в Україні фіналу Чемпіонату Європи з футболу 2012 року потрібно щонайменше 200 млн. доларів. На думку аналітиків, залучення інвестицій має стати національним планом економічного розвитку країни на наступні роки. Контроль за виконання всіх вимог здійснюють державні органи.

Для підготовчих заходів до проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу в 2012 році будуть використані кошти бюджету країни та інвесторів, а також кошти від Європейського Союзу.

Якість обслуговування являється сьогодні наболілою проблемою в сфері гостинності України. Для її вирішення потрібно впроваджувати системи управління якості у відповідності з вимогами міжнародних стандартів.

Відсутність дешевих кредитів на будівництво готелів залишається головною проблемою при підготовці української готельної інфраструктури до ЄВРО-2012. Другою проблемою являється недосконала система реєстраційного бронювання номерів, а також невідповідність цін запропонованих послуг у готелях.

Основною причиною неналежної підготовки є фінансова криза, а також недостатній рівень розвитку готельної інфраструктури в кількісному і якісному значенні.

Специфіка джерельної бази послужили нормативні документи, законодавчі акти та закони України з питань розвитку туризму, курортів, готельного господарства, державна статистична звітність, що характеризує результати функціонування суб'єктів туристичної, санаторно-курортної і відпочинкової діяльності в Україні протягом 1993-2007 років.

Робота складається зі вступу, 4 розділів, висновків; містить 91 сторінку тексту, 3 рисунки, 3 таблиці, додатки. Список джерел включає 44 найменувань літератури і електронних публікацій.

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти розвитку готельного

господарства

1.1. Історія розвитку готельного господарства в Україні

Зважаючи на прадавню історію готельної справи у світі, на території сучасної України вона бере свій початок у 9-11 ст. Стародавня Русь завдяки своєму географічному положенню стала центром перехрещування торговельних шляхів між Заходом і Сходом, Північчю та Півднем. Налагоджуються стійкі торговельні відносини, різнобічні культурні та релігійні зв'язки. Після прийняття християнства на Русі із Візантії до нашої країни потяглися священики, перекладачі, переписувачі книг, ремісники. І потреба у розміщені зростала, але тогочасне розміщення ще не можна назвати готелями. Саме як готельна справа на Русі вона зароджується в 12-13 ст. Це був час князівських міжусобиць і монголо-татарського загарбань. Величезні володіння монголів потребували добре налагодженого зв'язку підкореними землями. Цей зв'язок здійснювали ханські гінці, які мали постійну потребу в ночівлі та відпочинку. Постоялі двори, притулки, корчми як компонент міського господарства відомі в Україні ще з часів Київської Русі. І не випадково, що центром готельного господарства на Русі був Київ. Так, на Подолі, неподалік від Торговища, приїжджі купці будували свої двори, де зупинялися на час перебування в місті [22].

На Русі аж до 16 ст. центральною фігурою у встановленні та зміцненні зв'язків з іншими країнами був «гість». Гостинні двори складалися із рядів крамниць, торговельних приміщень і складів, об'єднаних укритими галереями. У 17 ст. споруди гостинних дворів доповнювали прямокутні майдани, обнесені кам'яними стінами з вежами та проїзною брамою. Такі гостинні двори були побудовані в Москві, Архангельську, Києві та інших містах.

У 16 - першій половині 17 ст. Київ був одним із головних торговельних центрів Східної Європи, де перехрещувалися торговельні шляхи зі сходу на захід, і навпаки. З Польщі, Кримського ханства, Туреччини, Молдови, Греції, Угорщини, країн Західної Європи через Київ рухалися товари до Московської держави і далі на схід. Для заїжджих купців у місті створювалися спеціальні гостинні двори.

Проте бурхливий розвиток готелебудівництва розпочався після приєднання України до Московської держави. Почалося будівництво поштового тракту від Москви до Києва через Калугу, Конотоп, Глухів, Путивль із поштовими дворами та станціями, що одночасно виконували функції готелів. ( Перший поштовий двір був засновано у 1725 році. Там можна було відпочити, поїсти, змінити коней і пожити кілька днів). Наприкінці 18 - на початку 19 ст. на Бессарабській площі існувала поштова станція. Біля неї для потреб подорожуючих було відкрито трактир із номерами. Пізніше там було збудовано готель «Національ» (тепер на цьому місці знаходиться кінотеатр «Орбіта»).

У 80-90 - х роках 19 ст. на Бессарабській площі також було збудовано готель «Пале - Рояль» у стилі французького ренесансу.

Найкращі готелі Києва того часу було засновано на Хрещатику, що формувався у 70-х роках 19 ст. як діловий центр міста з розкішними магазинами, банками та іншими установами. Не дивно, що саме тут розташувалися такі відомі готелі, як «Гранд - Готель», «Французький», «Бель-Вю».

Найстарішим був готель «Європейський». Він знаходився на місці теперішнього культурного центру «Український дім». Цей готель збудований у 1851 році, мав вишуканий вигляд та мав найкращий у місті ресторан (1).

На розі Пушкінської та Бібіковського бульвару (тепер бульвар Тараса Шевченка) було зведено готель «Палас». Він діє і тепер під назвою «Прем'єр Палас». Неподалік знаходився готель «Марсель», який на той час вважався дуже вишуканим і добре обладнаним. У ньому було встановлено перший у місті ліфт [22].

Готелів вистачало на всіх приїжджих, а умови проживання могли задовольнити смаки та примхи найвибагливіших клієнтів. Назви київських готелів кінця 19- початку 20 ст. відображали обширну географію Європи: «Європейський», «Малороссия», «Дрезден», «Россия»,»Петербургская», «Английская», «Лувр», «Лондон», «Рим», «Неаполь».

Друга світова війна завдала величезних збитків готельному господарству України, багато готелів були зруйновані. Тому в 50-х - 60-х роках держава почала активно вкладати кошти в розбудову готельного господарства. Проте життя тих років не стимулювало розвитку готельної бази в Україні. Тільки у 70-х роках київські власті звернулися до будівництва готельної бази. Але при будівництві нових готелів на той час не приділялося належної уваги комфорту та рівню обслуговування, зважаючи на невибагливість радянських людей.

У 80-ті роки були побудовані нові готелі «Інтуристу»: у Києві - «Либідь» і «Братислава», у Харкові - «Інтурист» і «Мир», у Львові - «Дністер», в Ужгороді - «Закарпаття», в Одесі - «Чорне море», у Запоріжжі - «Запоріжжя», у Полтаві - мотель «Інтурист», у Чернівцях - «Черемош», у Херсоні - «Фрегат». В Ялті спільно з югославськими фахівцями в мальовничому Масандрівському парку було введено в експлуатацію готель «Ялта-Інтурист» [6].

З 1970 по 1980 рік готельний фонд «Інтуристу» збільшився майже в 4 рази, перевищивши 50 тисяч місць, з них 10 096 тисяч готельних місць знаходиться в Україні. Сприяли розвитку інфраструктури туризму визначні міжнародні заходи, що проводилися в СРСР. Так, 22 літні Олімпійські ігри (1980 р.) стали для «Інтуристу» ще одним значним досягненням. Для того щоб прийняти 300 тисяч гостей, що приїхали на Олімпіаду, треба було значно розширити мережу готелів у Москві, Ленінграді, Києві, Мінську й Таллінні. Після отримання незалежності Україна стала на нову сходинку у розвитку засобів розміщення, які є найважливішими елементами туризму: якщо немає розміщення - немає й туризму. Це незаперечна й жорстка вимога економіки будь якого туристичного регіону або центру, який прагне твердих та великих доходів від прийому туристів і експлуатації своїх туристичних ресурсів. Прибутки від продажу розміщення становлять у сучасних готелях від 50 до 75% усіх доходів та дають 70 - 80% чистого прибутку.

Саме готельні підприємства виконують одну з важливих функцій в обслуговуванні: забезпечують туристів житлом та побутовими послугами. Витрати туристів на готельні послуги становлять від 30 до 70% всіх витрат туристів. Окрім того, комфорт - головний предмет вимог, які пред'являють туристи до готельного сервісу [6].

1.2 Основні підходи і методи вивчення готельної мережі України

Готельне господарство України як невід'ємна складова туристичної інфраструктури не чітко зазначено в правовій базі туризму, відсутнє й поняття «готельні послуги». Тому більша частина закладів розміщення різних форм власності , які надають послуги тимчасового проживання, не мають правового захищення, існують самі по собі, навіть не уявляючи ані про державні стандарти, ані про галузеві нормативні документи. Рівень та стандарти обслуговування у відомчих готелях встановлюють директори заводів, яким готелі підпорядковані, персонал не знає елементарних готельних правил, користується застарілими документами та технологіями.

В умовах, що склалися, назріло питання про прийняття закону про готельну діяльність, який з урахуванням специфіки цього бізнесу міг би сформувати сприятливе правове поле для стимулювання розвитку галузі.

Особливу тривогу нині викликає частка заміських рекреаційних закладів розміщення (санаторіїв - профілакторіїв, баз відпочинку, пансіонаті), необхідних для розвитку внутрішнього туризму. Багато з них гинуть, кинуті напризволяще через відсутність коштів у підприємств, яким вони належать, матеріальна база занепадає. З іншого боку, деякі заміські відомчі заклади розміщення нормально функціонують та користуються попитом і для відпочинку, і для проведення семінарів. Вони практично повністю завантажені під час літнього сезону, а деякі працюють цілорічно як звичайні готелі та часто у несезонний період приймають гостей, у тому числі іноземців.

Характерною рисою нинішнього готельного господарства України є його розрізненість, відсутність даних про кількість закладів розміщення згідно з їх категоріями. Існуюча система статистичного обліку готельних підприємств у розрізі їх категорій дає викривлену картину. Причиною цього є різні підходи до визначення категорії готелю. Згідно з діючою Інструкцією щодо заповнення державної статистичної звітності за формою №1 - готель (річна) «Звіт про роботу готелю» у розділі 4.1 всі готельні підприємства (не тільки суб'єкти туристичної діяльності) повинні поряд із типом підприємства позначити категорію. Але тільки суб'єкти туристичної діяльності дійсно мають певну категорію, яку їм присвоєно після сертифікації, та підтверджену сертифікатом відповідності, одержали сертифікат відповідності на надання готельних послуг [23].

За даними Департаменту туризму і курортів, в Україні діє близько 4,5 тисяч підприємств, що надають послуги розміщення (заклади для оздоровлення та відпочинку, готелі, турбази, мотелі, кемпінги і т. ін.). За даними Держстандарту, в Україні 1232 готелі, з них 900 пройшли сертифікацію і лише 160 мають категорійність (зірки). Інші готельні підприємства, які не віднесені до суб'єктів туристичної діяльності, сертифікації не проходили і не мають офіційно підтвердженої категорії. Однак вони також вказують «категорію», яка фактично відповідає розрядам, присвоєним ще за радянських часів на підставі документу, що втратив силу з появою стандарту «Класифікація готелів».

Беручи статистичні дані, в період з 2000 до 2005 року, кількість готелів і інших закладів тимчасового проживання в Україні повільно зменшувалось. В той же час кількість житлової площі і сама кількість місць зростала. Завдяки цьому йшло постійне зростання в'їздного туризму, в тому числі ділового і організованого і ріст загальної кількості клієнтів готелів і їх завантаженості.

Існує декілька важливих факторів, які вплинули на процес зменшення кількості готельних об'єктів. Після приватизації великої кількості готелів і інших закладів тимчасового проживання стало питання про найбільш вигідне для власника використання їх як об'єктів нерухомості. Перепрофілювання готелів в нерухомість з іншими цілями. В кожному регіоні країни на місці колишніх готелів з'являлися офісні центри або житлові будинки. Разом з цим, починаючи з 2001 року, спостерігається постійний зріст загальної площі готелів і кількість номерів. Загальна кількість готелів при цьому зменшується з 1308 до 1232.

Готельна індустрія України розвивається не так динамічно, як би цього хотілось. Про це свідчать дані статистики. За останні п'ять років дохід готелів виріс майже втричі. З 2002 року в готельний і ресторанний бізнес інвестовано три з половиною мільярди гривень - і це тільки офіційні дані. Повільно, але впевнено росте загрузка - в кращих готелях Києва вона сьогодні вища, ніж в середньому по Європі. В країні з'явився не один десяток нових об'єктів - великих і малих готелів, курортних комплексів.

Слід зазначити, що структурування готельного ринку знаходиться поки що на початковому етапі. Формування готельних мереж тільки починається розвиватися. І тому розробка більш вищих стандартів обслуговування клієнтів і експлуатації приміщень, уніфікація інформаційних, маркетингових технологій, новий рівень підготовки кадрів розроблення методичної бази - це тільки частина того, що може принести готельній індустрії України створення і розвиток національних сіток. Їх розширення значно підніме рівень конкуренції в секторі, заставить всі без винятку готелі працювати краще і ефективніше [25].

Розділ 2. Готельне господарство України

2.1 Сучасний стан розвитку готельного господарства України

Належний рівень розвитку готельного господарства необхідний кожній державі. Станом на перше січня 2007 року в Україні функціонували 1269 готелів та інших місць для тимчасового проживання, експлуатувалися майже 54 тисячі номерів на 111 тисяч місць. Більше як дві третини (69,2%) від усієї кількості підприємств готельного господарства є підприємствами приватної форми власності (в основному це великі підприємства з кількістю працівників до 50 осіб). Підприємства державної та комунальної форми власності мали приблизно одинакові частки (15,6% та 15,2%, відповідно) серед усіх підприємств готельного господарства.

Однією з передумов розроблення обґрунтованої маркетингової політики готельного господарства є виявлення тенденцій, що виявляються на ринку готельних послуг. Аналіз розвитку готельного господарства України за останні 15 років [Додаток А] дозволяє виділити принаймні два періоди, у межах яких тенденції виявилися протилежними, У 1993 - 2005 роках показники потужності готельного господарства невпинно зменшувалися. З додатку А видно, що кількість готелів зменшилася на 28%, їхня житлова площа - на 15%, кількість номерів - на 29%, кількість місць - на 34%. Серед основних чинників попиту на готельне обслуговування та пропозиції готельних послуг на початку аналізованого періоду переважали: економічний спад, інфляційні процеси, погіршення добробуту населення, фінансова нестабільність підприємств [42].

Наприкінці цього періоду додалися чинники структуризації матеріально - технічної бази підприємств готельного господарства шляхом зменшення багатомісних, низькорентабельних номерів, скорочення кількості місць у номері для підвищення якості готельного обслуговування.

Починаючи з 2005 року спостерігається зростання техніко - економічних показників готельного господарства України. За останні два роки їхня кількість збільшилася майже на 80 одиниць, або на 6,5% завдяки створенню нових готелів. Найбільше зростання кількості підприємств готельного господарства відбулося у Луганській області - на 23 одиниці, у Львівській - на 10, умісті Києві - на 8, у Чернівецькій - на 5, в Івано-Франківській - на 4, у Автономній республіці Крим та Житомирській області - на 3 підприємства, відповідно.

Зараз в Україні найбільше підприємств готельного господарства розміщено у Києві (9,2% від загальної кількості), Львівській (8,7%), Дніпропетровській (8,4%) областях, Автономній Республіці Крим (6,3%), Луганській (6,3%), Одеській (6,0%) та Донецькій (5,5%) областях (рис. 1).

Таким чином, ринок готельних послуг сконцентрований переважно у культурних, ділових, індустріальних та туристичних центрах, місцях відпочинку туристів, зонах транспортного руху міжнародного значення.

Про розвиток ринку готельних послуг свідчить кількість готельних місць на одну тисячу населення країни. Згідно з міжнародними стандартами цей показник має становити щонайменше 10. Враховуючи кількість населення України, кількість готельних місць тут повинна становити 460 - 470 тисяч. Функціонує ж значно менше - 111 тисяч, тобто обсяги пропозиції готельних місць нижчі від міжнародного нормативу в понад чотири рази. Приміром, тільки у м. Києві має бути не менше як 27 тисяч готельних місць, тепер же їх тільки 15,5 тисяч. За рівнем забезпеченості готельними місцями на душу населення Київ поступається Москві удвічі, Парижу - вшестеро. При цьому Київ потребує не тільки висококласних готельних комплексів, а й недорогих тризіркових готелів економ - класу для обслуговування внутрішніх туристів, студентів, молоді, представників малого та середнього бізнесу [44].

Щодо показника фактичної завантаженості підприємства готельного господарства, то він був найвищим у 1981 р. - 85%. У період 1986 - 1990 роках цей показник коливався у межах 75 - 79%. Протягом наступних десяти років спостерігалося різке, систематичне зниження рівня завантаженості підприємств готельного господарства до 21% [ Додаток А].

Рис. 1. Розподіл готелів та інших місць для тимчасового проживання за регіонами України станом на 1 січня 2007 р.

Таким чином, у цей період підприємства готельного господарства були завантажені лише на одну п'яту частину. Починаючи з 2000 року завантаженість підприємств готельного господарства дещо збільшується, досягаючи 33% у 2005 році. За останні чотири роки використовувалося приблизно 30 місць зі 100 підготовлених для обслуговування гостей [7].

Рис.2. Динаміка завантаженості підприємств готельного господарства

України у 1993-2007 рр.

Згідно з даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО) середня завантаженість у готелях світу становить 65 - 75%. В Україні цей показник коливається від 13% у Херсонській області до 63% у м. Києві. Упродовж останнього року номерний фонд підприємств готельного господарства, крім столиці, найліпше використовувався у Чернігівській області та у м. Севастополі (завантаженість по 38%), у Вінницькій (37%), Миколаївській (35%), Запорізькій (33%), Рівненській та Черкаській областях (по 32%, відповідно). Водночас у 18 регіонах України показник рівня завантаженості підприємств готельного господарства був нижчим, ніж у середньому по країні. Яскраво відображає сучасний стан готельного господарства України динаміка обсягу фактичного надання готельних послуг у мільйонах людино - осіб. Як видно з табл.1, починаючи з 1993 року відбувається обвальний спад обсягів готельних послуг: від 27 млн. людино - діб до 82 млн. людино - діб у 2000 р., тобто обсяги діяльності за цей період скоротилася майже у 3,5 рази. Протягом наступних семи років обсяги надання готельних послуг збільшилися у півтора разу й становили близько 13 млн. людино - діб [28].

Таблиця 1. Динаміка обсягів надання послуг і завантаженості підприємств готельного господарства України у 1993-2007 рр.

Станом на початок року	Обсяги надання готельних послуг, млн. людино-діб	У тому числі	Питома вага готельних послуг, наданих іноземним громадянам, %	Базисні темпи змін надання готельних послуг, %	Завантаже-ність, %
		Іноземним громадянам, млн. людино-діб
1993	27,0	1,4	5,2	100,0	47
1994	23,9	4,4	18,4	88,5	44
1995	17,5	3,6	20,6	64,8	34
1996	14,0	2,9	20,7	51,8	29
1999	8,7	1,1	12,6	32,2	21
2000	8,2	0,9	11,0	30,4	21
2001	8,9	0,9	10,1	32,9	24
2002	9,2	1,2	13,0	34,1	25
2003	9,8	1,4	14,3	36,3	26
2004	11,1	1,6	14,4	41,1	30
2005	11,5	2,0	17,4	42,6	31
2006	12,6	2,3	18,3	46,7	33
2007	12,5	2,4	19,2	46,3	31

Незважаючи на позитивну динаміку цього показника у зазначений період, станом на перше січня 2007 року обсяги надання готельних послуг скоротилися на 86,6 тисяч людино - діб, або на 0,7% порівняно з попереднім роком. Зниження обсягів надання готельних послуг відбулося в одинадцяти регіонах України.

Згідно з функціональною структурою підприємств готельного господарства на території України послуги з тимчасового проживання надають 807 готелів, 15 мотелів, 8 готельно-офісних центрів, 4 кемпінги, 35 молодіжних турбаз та гірських притулків, 219 гуртожитків [табл. 2].

Як і раніше, найпоширенішими в Україні є готелі - 63,6% загальної кількості та гуртожитки - 17,3%. Аналізуючи функціональну структуру готельного господарства, можна зробити висновок, що в Україні щорічно неухильно зменшується кількість гуртожитків для приїжджих. В основному відбувається їх надання у комунальну власність під постійне житло. Варто зазначити, що останнім часом поряд із традиційними підприємствами готельного господарства, що пропонують своїм клієнтам повний комплекс послуг із розміщенням, харчування та обслуговування, є інші місця для тимчасового проживання (літні будиночки, приватні садиби, котеджі, квартири, тощо). Частка цих підприємств становить 14,3% від загальної кількості підприємств готельного господарства. Ринок послуг таких доповню вальних засобів розміщення розвивається останнім часом швидше, ніж готельна сфера загалом [7].

Як засвідчує рис. 3, такі поширені у більшості країн типи підприємств готельного господарства, як мотелі, кемпінги, молодіжні турбази та гірські притулки, в Україні трапляються рідко, хоча вони могли би стати гідними конкурентами для інших типів підприємств та сприяти подальшому розвиткові галузі.

Однією з най важливіших характеристик кості готельного господарства є рівень комфорту, який своєю чергою визначає категорію готелів. Рівень комфорту - це комплексний критерій, складниками якого є стан номерного фонду та приміщень загального користування, стан меблів, інвентарю, предметів санітарно - гігієнічного призначення, наявність і стан закладів харчування, інформаційне забезпечення і технічне оснащення, стан будівлі готелю, під'їзних шляхів, облаштованість прилеглої території, кількість і кваліфікація персоналу тощо.

Зараз в Україні функціонують чотири п'ятизіркові готелі: «Прем'єр - Палас» у м. Києві, «Донбас - Палас» у м. Донецьку, «Україна» у м. Дніпропетровську, «Ортодос» у м. Одесі. Гостей обслуговують близько 38 чотиризіркових готелів, 280 - тризіркових, двозіркових та однозіркових; решта - майже 490 готелів - не мають категорії.

Незважаючи на те, що частка готелів без категорії за останній рік зменшилася на 16%, вона залишається невиправдано високою (60%), насамперед через невідповідність комплексові вимог до матеріально - технічного забезпечення [2].

Таблиця 2. Технічно-економічні показники підприємства готельного господарства України станом на 1січня 2007 р.

Типи підприємств готельного господарства	Кількість підприємств, одиниць	Розподіл підприємств за типами, %	Місткість підприємств, місць	Кількість номерів у підприємствах, одиниць	Середня кількість
					номерів	місць
					У підприємствах, одиниць
Готелі	807	63,6	72548	40191	50	90
Мотелі	15	1,2	726	354	24	48
Готельно офісні центри	8	0,6	353	230	29	44
Кемпінги	4	0,3	280	119	30	70
Молодіжні турбази та гірські притулки	35	2,8	5186	1965	56	148
Гуртожитки	219	17,2	12632	4724	22	58
Інші місця для тимчасового проживання	181	14,3	18944	6063	33	105
Разом	1269	100	110669	53646	42	87

Особливістю готельного господарства України є те, що багато закладів побудовано 20-30 років тому. Сьогодні їхній архітектурний вигляд, комунікації та дизайн безнадійно застаріли. Навіть за наявності коштів на модернізацію вона не завжди є економічно доцільною. Наприклад, середня площа одного готельного номера у цілому по Україні сьогодні становить 20,9 квадратних метрів, у Києві - 22,8 квадратних метрів, тоді як за кордоном таких номерів уже давно навіть не проектують. По - друге, в індустрії гостинності величезну роль відіграє якість обслуговування. Багато українських готелів дозволяють собі замислюватися про номенклатуру та якість готельних послуг у міру власного розуміння, а брак належної конкуренції (особливо у регіонах) дає змогу утримувати високі ціни за ненав'язливого рівня комфорту.

Інші причини функціонування великої кількості готелів без відповідних категорій пояснюються тим, що низка готелів проводить поточний або капітальний ремонт і реконструкцію; деякі готелі перебувають на стадії ліквідації; новозбудовані готелі ще не встигли одержати категорію; значна кількість готелів перейшла у власність фізичних осіб, які не мають потреби в отриманні сертифікату «зірковості», оскільки це вимагає значних фінансових витрат.

Вагомим джерелом отримання прибутків і дієвим способом підвищення конкурентноздатності готельного господарства є розширення кількості додаткових послуг. Дослідження засвідчило, що перелік додаткових послуг українських готелів та інших місць для тимчасового проживання є значно скромнішим, ніж у більшості готелів Європи, що пропонують своїм клієнтам понад 80 найменувань додаткових послуг. В Україні тільки незначна частка (52,:%) підприємств готельного господарства має у своєму складі такі об'єкти сервісу, як ресторани, кав'ярні та бари, 41% - сауни та пральні, лише 23% - автостоянки.

Про слабке сервісне становище українських підприємств готельного господарства свідчить той факт, що тільки одна п'ята частина (21,!%) їхніх доходів залежить від надання додаткових послуг. Приблизно такою самою (19,4%) є частка доходів від іншої діяльності (здебільше йдеться про оренду приміщень) [19].

За підсумками 2006 року на будівництво нових та технічне переоснащення наявних готелів за рахунок усіх джерел фінансування використано 610,7 млн. грн.. інвестицій в основний капітал, що майже на третину (31,6) менше від обсягу 2005 року. Питома вага інвестицій, спрямованих у розвиток готельного господарства у 2006 році становила тільки 0,5% у загальному обсягу освоєних капіталовкладень (у 2005 р.-0,8%). При цьому обсяг прямих іноземних інвестицій у розвиток діяльності готелів т інших місць для тимчасового проживання на перше січня 2007 року становив 183,0 млн. дол. США, що становить 0,9% від загального обсягу прямих інвестицій в економіку України.

Недостатній обсяг інвестицій та капіталовкладень у готельне господарство є наслідком того, що чинне законодавство та органи влади різних рівнів своїми діями і далі відлякують як вітчизняних. Так і закордонних інвесторів, які очікують зрозумілих і прозорих правил своєї діяльності на ринку готельних послуг України. Нестача привабливого інвестиційного клімату (документи, зем6льні ділянки, пільги на завезення готельного обладнання, якого не виробляють в Україні, інші преференції) значною мірою зумовлює відсталість українських підприємств готельного господарства [42].

Рис. 3. Розподіл підприємств готельного господарства за типами у %

Підвищенню конкурентних позицій українського ринку готельних послуг сприятиме розвиток зовнішньоекономічної діяльності України, вдосконалення технологій, запровадження нових видів та форм обслуговування, проведення послідовної маркетингової політики [28].

2.2 Вимоги УЄФА до номерного фонду та розміщення вболівальників і

гостей ЄВРО-2012

Серед позитивних факторів, які є важливими для майбутнього готельного бізнесу являється «фактор ЄВРО - 2012». Однією важливою вимогою УЄФА до України є наявність достатньої кількості готелів відповідної категорії - як для потреб організаторів, так і для прийому вболівальників і гостей чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012». Головними інспекторами УЄФА буде проведена оцінка готовності існуючих і реально запланованих до будівництва або реконструкції готелів - на основі цієї оцінки будуть прийматися рішення про степінь готовності України до проведення Євро - 2012.

Ці жорсткі і конкретні вимоги пробудили інтерес на вищому рівні державні органи щодо питання розвитку готельної індустрії.

Важливою вимогою щодо проведення чемпіонату являється розвинута і якісна транспортна інфраструктура. Адже розвиток інфраструктури транспорту безперечно впливає на туристичні потоки, а інформація про нову транспортну інфраструктуру дозволяє набагато краще планувати готельні проекти [30, c.9].

Найголовнішою проблемою Євро-2012 можуть виявитися українські готелі, вірніше - недостатня кількість готелів в потрібному місці і в потрібній кількості.

Скільки, яких, де і в який час потрібно готельних номерів для того, щоб гідно виконати вимоги ЄВРО - 2012. в першу чергу слід чітко розібратися з поставленими вимогами УЄФА, а потім визначити кількість вболівальників, які прибудуть на чемпіонат Європи з футболу.

Основні вимоги УЄФА щодо категорії готелів і групам прибулих на ЄВРО-2012

Групи:

Готелі - штаб-квартири

Готелі - міні-штаб-квартири

Базові табори команд

Трансферні готелі для команд

Базові табори суддів

Готелі для розміщення служби контролю

Готелі для телерадіокомпаній - організаторів телевізійного ефіру

Готелі для спонсорів

Готелі для корпоративних VIP - клієнтів

Готелі для засобів масової інформації

Готелі для постачальників і для служби безпеки

Для кожної групи існують описані в деталях вимоги щодо розміщення.

Готелі - штаб квартири

Оскільки в штаб - квартирі буде проживати Президент УЄФА і члени Виконкому, і їх гості, директори УЄФА, оперативний персонал ЄВРО - 2012, готель, де буде розташована штаб - квартира, повинен відповідати стандарту 5 зірок. В час пік в готелі - в день до і день після матчу потрібно буде розмістити, по меншій мірі, 200 чоловік. Одна із штаб - квартир розміститься у Варшаві, друга - в Києві. В період між матчами кількість потрібних готельних номерів знизиться до 80 чоловік [30, c.11].

Окрім високого рівня послуг від готелю вимагається широкий спектр можливостей для роботи офісних приміщень УЄФА, проведення прес - конференцій і інших заходів - загальна площа конференц - приміщень і робочих офісів може скласти до 2000 кв.м.

Готель повинен надати такі послуги:

190 стандартних номерів зі стандартним пакетом послуг, серед яких слід відмітити вимоги мати підключення до Інтернету WiFi

38 апартаментів для керівництва УЄФА

2 президентські апартаменти, де у вимогах не вказано кількість кімнат. Готелі - штаб - квартири повинні знаходитись в центрі міста і мати зручне транспортне сполучення зі стадіоном.

У двох готелях штаб - квартирах буде проживати основна група на протязі всього періоду проведення змагань. Керівництво УЄФА буде прибувати за день до матчу і вибувати з готелю на наступний день.

В штаб квартирі також буде орендуватися один великий приватний зал УЄФА на 40 чоловік, де потрібно буде розмістити 10 диванів і журнальних столиків, 3 великі плазмові телевізори, забезпечити роботу бара і постійну подачу чаю, кави і закусок. В цьому залі повинні бути умови для проведення невеликих зустріч і коктейлів.

УЄФА також просить готель надати на час проведення турніру складську зону площею 500 кв. метрів, стоянку на 100 автомобілів, біля готелю повинна бути зона висадки для двох автобусів і додатково зона очікування для 3 великих автобусів.

Готелі - міні - штаб квартири

Для проведення чемпіонату в кожному місті, де будуть проходити матчі, також знадобиться готель для міні - штаб - квартири. Це повинні бути п'ятизіркові готелі меншого розміру, розташовані поблизу стадіонів.

В таких готелях УЄФА потрібно по 63 стандартні номери, 15 апартаментів для директорів і 2 президентські апартаменти. Вимоги до них аналогічні вимогам основним штаб - квартирам. Очікується стандартна загрузка в 20 номерах на весь період чемпіонату, 80 номерів - за день матчу в період 24 годин після матчу [30, c.15-16].

В міні штаб - квартирах також потрібно обладнати 3 офіси для персоналу УЄФА, кімнату відпочинку для водіїв і складське приміщення на 50 метрів.

Вимоги щодо стоянки обмежуються 25 автомобілями.

Зрозуміло, що у всіх категоріях штаб - квартир готель повинен гарантувати відповідний рівень безпеки і спокою гостей.

Базові табори команд

Роль таких таборів дуже важлива для якісного проведення чемпіонату, оскільки вони забезпечують підготовку команд перед матчем. Ці готелі повинні відповідати 5- зірковому рівню і забезпечувати виключно високий рівень комфорту, спокою і безпеки команд під час їх перебування в країні.

Тут слід підкреслити, що базовий табір повинен знаходитися на відстані не більше години їзди до аеропорту і максимум в 20 хвилинах їзди до тренувального поля відповідного класу.

Крім забезпечення проживання команд готелі - базові табори повинні надати площі для проведення нарад команд, приватні зони відпочинку, ексклюзивний доступ в спортзал і басейн. Для команди також потрібно буде організувати окреме місце для харчування і зону на кухні, де буде працювати шеф - кухар команди. Дуже важливо, щоб в готелях - базових таборах місця проживання, харчування і відпочинку були б ізольовані від інших гостей готелю.

За день до матчу команди переїжджають в трансферний готель, це якщо їх базовий табір не знаходиться у тому місті. Де будуть проходити матчі (або на відстані до 100 км від стадіону).

В базовому таборі потрібна наявність 55 стандартних двохмісних номерів, 5 півлюкси, 5 апартаментів для керівництва. Хоча у вимогах УЄФА і написано про необхідність кількості у всіх категоріях номерів прасувального пресу, вірогідно, футболістам під час проведення чемпіонату буде не до прасування речей.

В кожному готелі для потреб команди повинно бути обладнано два робочі офіси і два приміщення для нарад - на 40 чоловік і на 12 чоловік (надійно ізольованих з ціллю захисту інформації). Команді потрібна буде постійна зона відпочинку площею до 300 квадратних метри з великою кількістю диванів і крісел, великим плазмовим телевізором і постійною подачею закусок і напитків. Для повноцінної підготовки команді потрібен басейн і тренувальний зал, який на період користування команди повинен бути закритий для інших гостей готелю [30, c.18].

Крім звичайних вимог, команда також потребує зону фізіотерапії - для проведення масажів і спеціальних процедур. Тут також повинна бути можливість зберігати спеціальне медичне обладнання і матеріали.

Готель також повинен забезпечити конфіденційність входу і виходу гравців в готелі, стоянка для 10 легкових автомобілів, автобуса команди і однієї великої машини, місце для складу площею 150 кв. метри - і якісну охорону спокою, конфіденційності, автомобілів, матеріалів і обладнання.

В базових таборах команд діють аналогічні вимоги УЄФА в якості захисту комерційних інтересів спонсорів.

Трансферні готелі

В кожному місті, де буде проходити матч командам необхідно надати 2 трансферні готелі, куди команди будуть прибувати за день до матчу. Повертатися в базовий табір команди будуть або зразу після гри, або на наступний день. Вимоги до цих готелів також на рівні 5 зірок. Вони повинні бути розташовані не більше ніж за 30 хвилин їзди від стадіонів. Обидва готелі повинні бути однакового стандарту і пропонувати однакові ціни на номери.

Особливо важливим і тут буде конфіденційність в зоні перебування команд, можливість в окремому приміщенні харчуватися, приготовленому шеф - кухарем команди. Тренувальне поле повинно знаходитись не більше, ніж в 15 хвилинах їзди від готелю.

Як і в базовому таборі, потрібно 55 стандартні номери, 5 півлюкси, кімната для проведення засідань і зона фізіотерапії. Тренувальний зал і басейн, які передбачені стандартом 5 зірок, також повинні бути доступні для команди в ексклюзивному режимі.

Базові табори для суддів

Це готель також повинен відповідати вимогам 5 зірок і надати суддям виключно високий рівень конфіденційності і безпеки. Він повинен бути розміщений в тихому місці, але одночасно - не дуже далеко від місцевих зон відпочинку, туристичних об'єктів - судді повинні повноцінно відпочивати в перервах між матчами. Серед варіантів відпочинку може бути гольф і басейн, також театр, казино, клуб. В ідеалі, готель повинен бути розташований неподалік від міста, де пройде фінал з футболу. З базового табору судді будуть вибувати в міні - штаб - квартири в міста, де проходять матчі - по тій же схемі, що і команди. За чотири дні до фіналу залишені судді переїжджають в штаб - квартиру. УЄФА.

Всім суддям повинні бути надані однакові номери, тому готель повинен мати як мінімум 85 стандартні двохмісні номери, де в кількість потрібних вимог УЄФА включило наявність достатньо містких шаф для розміщення речей на 3 тижні перебування, підключення до Інтернету/WiFi , платне телебачення і прасувальний прес.

Суддям знадобиться повністю обладнаний великий зал для прес - конференцій на 150 чоловік, зал для нарад на 20 чоловік з круглим столом і укомплектований екраном великого розміру, підвісними проекторами і дошками для заміток, відкрита робоча кімната на 10 чоловік з телевізором з великим екраном, робочий кабінет.

Повинна бути обладнана зона для відпочинку (200 - 300 кв. м.) з великою кількістю комфортабельних диванів, крісел і журнальних столиків, телевізором з великим екраном, Інтернет/WiFi і зоною подачі свіжих закусок і напитків.

Крім того, в перервах між матчами суддям також потрібен доступ до тренувальних об'єктів для підтримання спортивної форми - вони повинні знаходитись на відстані до 10 хвилин їзди від готелю [30, c.18].

Вимоги щодо кухні готелю будуть виключно високими, оскільки судді, з однієї сторони хотіли б отримати широкий вибір страв. З другої - якісь проблеми зі шлунком також являються критичними (адже судді працюють на полі не менше, ніж футболісти). Рум - сервіс повинен працювати 24 години на добу. Ресторани також повинні бути готові до виконання спеціальних вимог суддів щодо харчування.

Готель для служби допінг-контролю

Ця служба вимагає розміщення в готелі рівня 4 або 5 зірок не дуже далеко від офіційної лабораторії і від аеропорту (на кожен матч будуть виїжджати 4 працівники служби).

В готелі повинно бути 19 стандартних номерів і 1 люкс для керівника служби. Вимоги щодо номерів аналогічні тим, які надаються для готелю для суддів.

З числа робочих приміщень в готелі потрібне одне офісне приміщення зі свобідним плануванням на 20 чоловік і зал для засідань на цю ж кількість місць з демонстративним обладнанням.

Готель для компанія організатора трансляції

Не менш важливою для організації чемпіонату являється робота - організатора трансляції. Структурний підрозділ УЄФА «UEFA Media Technologies SA» (UMET) відповідає за забезпечення всіх матчів в режимі реального часу національним компаніям для трансляції. Ця компанія і відповідає за ведення офіційних сайтів УЄФА і Євро-2012.

Окрема група продакшн і технічної підтримки на місці події більша - вона складається з 120 спеціалістів, які прибувають в місто в день матчу і потребують готелів на два дні. Їх потрібно розмістити в готелі класу 4 або 3 зірок.

Основна група Міжнародного центру сповіщення, яка відповідає за організацію його діяльності і наданні послуг національним телекомпаніям, складається з 80 чоловік, які будуть працювати в місті, де будує розташований Міжнародний центр сповіщення, на протязі 12 тижнів. Для неї необхідно надати готель класу 4 зірок або апартаменти такого ж рівня, розташовані не дальше 30 хвилин їзди від Міжнародного центру сповіщення і неподалік від центра міста.

Група штатних працівників організації транслювання складається з 250 чоловік. Обов'язковою вимогою буде наявність в номерах Інтернет/Wi Fi.

Виключні організатори транслювання

Це ті міжнародні або національні телекомпанії, які заключили з УЄФА домовленість про організацію транслювання матчів. Ця група гостей потребує розміщення в 4 - зіркових готелях, розташованими як можна ближче до стадіону.

Спонсори

Нема потреби говорити, наскільки важливо якісно розмістити представників компаній спонсорів, яких буде не так і багато, і дійсно численну групу спеціальних гостей спонсорів і вищого керівництва цих компаній. В групу корпоративних партнерів входить 6 головних партнерів УЄФА, 4 чемпіонату ЄВРО - 2012 і 4 національні спонсори від кожної країни організатора. Гості спонсорів і вище керівництво компаній потребують проживання тільки в 5 - зіркових готелях. Організаційний персонал компаній спонсорів може бути розміщений і в 4 - зірковому готелі, якщо він знаходиться неподалік від місця проживання керівництва і їх гостей.

Готелі для корпорацій - VIP - клієнтів

В цю групу входять великі міжнародні компанії, які придбають пакети квитків для вищого керівництва цих компаній і їх корпоративних клієнтів. Такі пакети традиційно включають в себе квитки на три матчі і відповідне VIP - обслуговування в приналежній до стадіону зоні. Для цієї групи також необхідно готелі рівня 5 - зірок - краще поблизу стадіону, але можлива також і в 70 - кілометровій зоні від місця проведення гри [30, c.19].

Розміщення представників ЗМІ

Кількість акредитованих на матчах спортивних журналістів ймовірно буде коливатися від декілька десятків на групових матчах до декілька сотень і навіть тисяч - в день фіналу. Для їх розміщення УЄФА вимагає як 3 - 4 зіркові готелі, так і приватні апартаменти. Для цієї категорії гостей принципово важливою умовою стане наявність доступу до Інтернету.

Постачальники і служба безпеки

Ця категорія гостей, яку можна розмістити в трьохзіркових готелях - але бажано поблизу стадіону - кількість номерів становитиме від 100 - 120 на групових матчах - понад 250 - на фінальному.

Згідно вимог щодо організації розміщення в готелях, потрібно обов'язково підкреслити, що правила УЄФА допускають наступне:

ніхто з вболівальників не може розміщатися в одному готелі з командами;

ніхто із суддів не може розміщатися в одному готелі з командою;

ніхто із групи ЗМІ не може розміщатися в одному готелі з суддями;

жоден готель не повинен виставляти розцінки вище пікового сезону;

спонсори, які пропонують одну категорію не повинні розміщатися в одному готелі;

спонсори і групи корпоративних VIP - клієнтів не повинні розміщатися разом.

Виходячи із основних потреб в усіх названих вище категоріях гостей, спеціалісти УЄФА зробили розрахунок по максимальній загрузці на приймаючі міста України по групам готелів 3, 4 і 5 зірок.

Для початку, у вирішенні проблем розміщення гостей ЄВРО - 2012 потрібно як можна скоріше розписати місця для всіх вболівальників, які придбають квитки на матч. Якщо виходити з того, що 80% глядачів на фінальну гру прибудуть з інших країн, їх кількість складе близько 56 тисяч - саме вболівальники з квитками будуть заздалегідь планувати поїздку і думати про житло [30, c. 21].

Загальна потреба в готельних номерах до ЄВРО-2012 у приймаючих містах:

Київ

23 готелі 4-5 зірок - 2815 номерів

Готелі 2-3 зірок - 3000 номерів

Готелі 1-2 зірок - 200 000 номерів

Дефіцит - 22 000 номерів

Харків

8 готелів 4-5 зірок - 710 номерів

Готелі 2-3 зірок - 1 000 номерів

Готелі 1-2 зірок - 25 000 номерів

Дефіцит - близько 14 000 номерів

Донецьк

10 готелів 4-5 зірок - 930 номерів

Готелі 2-3 зірок - 1000 номерів

Готелі 1-2 зірок - 35 000 номерів

Дефіцит - близько 17 500 номерів

Львів

8 готелів 4-5 зірок - 810 номерів

Готелі 2-3 зірок - 1000 номерів

Готелі 1-2 зірок - 40 000 номерів

Дефіцит - 12 000 номерів

Систематизована база даних, створена на основі такої інвентаризації, допоможе зрозуміти, скільки гостей в час пік місто реально зможе прийняти в приватному секторі - і, з розрахунком реалізуючих інвестиційних проектів, розглядати, у випадку необхідності, додаткові варіанти [12].

2.3 Класифікація готелів

В Україні вимоги до класифікації готелів та аналогічних засобів розміщення незалежно від форм власності та відомчої належності встановлює ДСТУ 4269:2003 «ПОСЛУГИ ТУРИСТИЧНІ. КЛАСИФІКАЦІЯ ГОТЕЛІВ». Згідно якого:

- готельні послуги - це діяльність з розміщення та надавання тимчасового проживання споживачам у засобах розміщування, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням;

- готель це підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що надає готельні послуги, не обмежені щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів.

Класифікацію готелів та аналогічних засобів розміщування за категоріями здійснюють згідно із загальною характеристикою готелю, яку визначають комплексом вимог до:

матеріально-технічної оснащеності;

переліку надаваних послуг;

кваліфікації персоналу.

Категорії позначають символом -- «*» (зірка). Готелі класифікують за п'ятьма категоріями. Найвищу категорію готелю позначають -- «*****», найнижчу -- «*».

Категорію готелю зазначають на його вивісці, на квитанціях, у реєстраційній картці гостя та в рекламних документах.

Вимоги до кожної категорії готелів, наведені в цьому стандарті, є мінімальні і їх потрібно виконувати у повному обсязі.

Можуть бути відхили від вимог до матеріально-технічної оснащеності готелів та переліку надаваних в них послуг, якщо будинок готелю відноситься до пам'яток історії чи архітектури, за виконання таких умов:

--керівництво готелю надає документальне підтвердження, засвідчене уповноваженим органом, що виконання вимоги неможливе з погляду збереження історичного характеру будинку, навколишніх забудов та прилеглої території;

--відхил не призведе до значного зниження вимог, встановлених для даної категорії готелю;

--в інформаційних та рекламних матеріалах, що стосуються готелю, подають інформацію про історичний характер будинку і пов'язані з цим відхили від вимог до матеріально-технічної оснащеності чи переліку надаваних послуг.

Вимоги до готелів усіх категорій

Готель повинен мати зручні під'їзні шляхи з необхідними дорожніми знаками, упорядковану і освітлену прилеглу територію, майданчик з твердим покривом для короткотермінового паркуван- ня і маневрування, за наявності окремого входу в ресторан -- вивіску з його назвою.

Готель, що займає частину будинку, повинен мати окремий вхід.

Архітектурно-планувальні і будівельні елементи готелю та використовуване технічне устаткування повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-9.

У готелі потрібно створити умови, щоб убезпечити життя, здоров'я туристів, зберегти їхнє майно та захистити навколишнє середовище згідно з ДСТУ 4268 та розділу 5 цього стандарту.

Готелі мають бути оснащені інженерними системами і устаткуванням, які забезпечують:

постійне електропостачання;

гаряче і холодне водопостачання (цілодобово);

каналізацію;

опалення, що забезпечує температуру в межах від 18 °С до 22 °С у житлових і громадських приміщеннях;

вентиляцію (природну або примусову), яка забезпечує нормальну циркуляцію повітря і запобігає проникненню сторонніх запахів у номери і громадські приміщення;

телебачення (підведення до усіх номерів);

телефонний зв'язок;

--освітлення у номерах: природне (не менше одного вікна), штучне, забезпечене лампами розжарювання -- 100 лк; люмінесцентними лампами -- 200 лк; у коридорах -- цілодобове освітлення.

Готель потрібно розміщувати у сприятливих екологічних умовах.

Проектуючи нові та реконструюючи наявні готелі, треба передбачати устаткування для задоволення потреб інвалідів та інших мало мобільних груп населення згідно з вимогами ДБН В 2.2-9 та розділу 6 цього стандарту.

Під новими готелями розуміють готелі, окремі корпуси, уведені в експлуатацію або реконструйовані після надання чинності цьому стандарту.

У готелі потрібно створювати всі необхідні умови для особистої гігієни, харчування і відпочинку персоналу. Приміщення для персоналу готелю повинні мати відповідне категорії готелю сучасне устаткування, зокрема санітарне [29].

Вимоги до готелів різних категорій

Вимоги до готелів наведено у Додатку А.

Загальні вимоги щодо урахування потреб інвалідів

Вхід до готелю повинен бути пристосований до потреб інвалідів та інших маломобільних груп населення.

Служба приймання повинна мати спеціальне місце для обслуговування особи, що рухається на візку.

Готелі усіх категорій повинні мати щонайменше один номер, пристосований до потреб інвалідів.

У загальнодоступній частині готелю принаймні один туалет повинен бути пристосований до потреб інвалідів.

У громадських приміщеннях (вестибюль, холи, приміщення для харчування тощо) потрібно визначити місця для особи, що рухається на візку.