Рекреалогія в Україні

Вони здебільшого недовгі (загальна їх довжина - 34,4 км; найдовша печера - Червона (13,7 км) у Сімферопольському р-ні), однак належать до числа найбільш глибоких (найглибша в Україні печера - Солдатська, 517 м; на другому місці - Каскадна, 400 м; на третьому - Нахімовська, 374).

Найдовші в Україні печери зосереджені в Подільсько-Буковинській карстовій області. Так, поблизу с Коралівка (Тернопільська обл.) відкрито вхід у печеру Оптимістична. На Тернопільщині знаходяться також печери Озерна (107,0 км; с Коралівка, с Сапогів), Кришталева (22,0; с Кривче), Млинки (21,0; с Залісся), Вертеба (7,820; смт. Більче-Золоте), Угринь (2,12), Тимкова Скеля (1,78), Ювілейна (1,50). Серед печер Чернівецької області - Золушка (Попелюшка) (80,0; с Подвірне), Буковинка (2,30; Новоселицький р-н), Баламутівська (с. Баламутівка), Піонерка (с. Юрківці); на Хмельниччині - Атлантида (2,50; с. Завалля) та ін.

В Чернівецькій області розташовані 3 карстово-спелеологічні заказники: Молочнобратський карстовий масив, Чорнопотоцький та Юрківський карст.

Третьою в Україні за кількістю карстових порожнин є Передгірно-Кримська область. Тут відомо 18 печер, шахт і гротів, які досить активно використовуються в туристичних цілях. Серед печер цієї карстової області - Зміїна (310 м), Міжгір'я (210 м). Тут знаходяться також відомі печерні міста

38. Охарактеризуйте рекреаційні ліси України

Рекреаційні ліси - це один із компонентів природних рекреаційних ресурсів, що є невід'ємною частиною лісових екосистем, призначеною для задоволення потреб населення у лікуванні, відпочинку і туризмі. Ліс є не просто складовою біосфери, а «найскладнішим і найпотужнішим рослинним угрупованням» [6, с 273], яке впливає на кліматичний та гідрологічний режим місцевості, продукування кисню, процес ґрунтоутворення та захист ґрунтів від ерозії, поширення представників флори і фауни тощо.

Лісовкрита площа в Україні, за різними даними, становить від 14,2 до 17,9%. Слід зазначити, що території з природною рослинністю займають в Україні лише 27% [9]. Внаслідок фізико-географічних умов і антропогенного впливу розміщення лісів в Україні є надто нерівномірним: Українські Карпати - 40,5%, Крим - 32%, Полісся - 26,1%, лісостеп - 12,2%, степ - 3,8%. Найбільш залісненими є Закарпатська та Івано-Франківська області (відповідно 56% і майже 40% [17]), а найменш - Запорізька (1,2%) (див. картосхему 7). Лісистість території має важливе значення для вибору режиму природокористування.

Флора України налічує понад 25 тисяч видів, у т.ч. у складі природних рослинних угрупувань 76 видів листяних і хвойних дерев та 278 - чагарників, які в різних поєднаннях розосереджені по території країни. Найпоширенішими є хвойні породи - 54% від площі всіх лісів, у т. ч. сосна - 35,9%, ялина - 9,9%.

Серед листяних найчастіше зустрічаються дуб (27%), бук (9%), береза (4,8%), вільха (3,8%), граб (2,6%) Полісся - сосна, дуб, береза, вільха, осика, граб;

- лісостеп - дуб, граб, бук, ясен, клен, в'яз, акація;

- степ - дуб, сосна, біла акація, гледичія; у байрачних лісах -дуб, клен, ясен, берест;

- Українські Карпати - ялина, бук, ялиця;

- Кримські гори - дуб пухнастий, дуб скельний, бук, граб, сосна.

39. Дайте характеристику найвідомішим дендропаркам України

В Україні функціонує 35 дендропарків загальною площею 1466,9 га, з них 20 - загально державного значення (див. картосхему 10).

Першість серед українських дендропарків належить уманській Софіївці, де унікальна колекція екзотичних дерев і чагарників (550 видів і форм) поєднується з нагромадженням каміння (геологічний музей під відкритим небом), водними джерелами і творіннями садово-паркової архітектури. Він створений у рекордно короткий термін (1796-1800 pp.) за велінням графа Потоцького на честь його дружини Софії

На декілька років раніше (1793 рік) закладений один із найкрасивіших і найбільших за площею (297,0 га) дендропарк України - Олександрія в м. Біла Церква. Задуманий як заміська резиденція графа К. Браницького, він також витриманий у романтичному стилі.. Стронге. В межах парку є гармонійно поєднанні лісові масиви (близько 800 видів і форм дерев і чагарників при домінуванні багатовікових дубів), паркова архітектура у стилі пізнього неокласицизму (палац, турецький будиночок, колонада Ехо, китайський та арковий містки, колона смутку, кругла альтанка, композиція «Лев» та ін), ставки і водоспади, мальовнича долина річки Рось.

На відміну від більшості парків України, домінантою Тростянецького дендропарку (Ічнянський р-н Чернігівської області) виступає не архітектура, а сама природа. Посеред близько 20 лісових масивів (Бабусин, Прохолода, Метечь, Вітерець, Наталии, Ялинки та ін.) сформовано живописні галявини. Парк веде свою історію від 1830 року, Найстарішим серед дендропарків України є Оброшинський у Пусто-митівському районі на Львівщині, закладений у 1730 році

40. Охарактеризуйте найвідоміші ботанічні сади України

Одним із найдавніших в Україні є ботанічний сад ім. академіка Фоміна при Київському університеті імені Тараса Шевченка, закладений у 1839 році. Проект, проф. Р.Е. Трауетфеттера. В оранжереях саду, будівництво яких розпочато в 1846 році, зібрана найстаріша колекція пальм, араукарій, саговиків у закритому ґрунті. Тут найповніше представлені форми кактусів і сукулентів, багата колекція декоративних рослин (понад 300 видів). Унікальним є багатоярусний сад хвойних порід.

В Одеському ботанічному саду представлена ділянка дикого степу з властивим для нього трав'яним покривом, що налічує значну кількість відповідних видів. Тут є також колекція катальпи квітучої, кам'яна гірка з мексиканськими опунціями, конвалієве дерево, колекція цитрусових, горіхів, персиковий сад. У ботанічному саду Львівського національного університету ім. І. Франка зібрано 179 екзотичних та садово-гібридних видів і форм дерев, вікові липи, колекція троянд, жоржин, ірисів, тюльпанів, гіацинтів, гладіолусів що в поєднанні з архітектурними спорудами XVIII ст. створюють живописні краєвиди.

Улюбленим місцем відпочинку киян, особливо в пору цвітіння бузку (понад 1000 кущів), є Національний ботанічний сад ім. М. Гришка НАН України, створений у 1936 році. Він відрізняється мальовничими природними ландшафтами (перепад висот у межах саду - близько 90 м), природною «вписаністю» в міське середовище (панорама Дніпра, вид на музей Великої вітчизняної війни, Києво-Печерську лавру та Видубецький монастир).

41. Дайте характеристику найбільшим природним національним паркам України

(ПЗФ). В Україні до числа об'єктів ПЗФ віднесено 510 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, з них 88 - загальнодержавного значення (20, див. картосхему 8). Попри свою рекреаційну цінність, вони виконують також екологічну функцію.

Серед парків - пам'яток садово-паркового мистецтва виділяються: Не-мирівський (м. Немирів, Вінницька обл.), ім. Т.Г. Шевченка (м. Дніпропетровськ), Трощанський (Чуднівський р-н, Житомирська обл.), Партизанської слави (смт. Делятин, Івано-Франківська обл.), Згурівський (Київська обл.), Хутір Надія та Онуфріївський (Кіровоградська обл.); Гостра могила (м. Луганськ), Стрийський, Високий замок, Шевченків гай (м. Львів), Кардамичівський (Одеська обл.), Хомутецький і Полтавський міський (Полтавська обл.), Гощанський (Рівненська обл.), Тростянецький (Сумська обл.), Більче-Золотецький та Скала-Подільський (Тернопільська обл.), Краснокутський, Наталіївський, Шарівський (Харківська обл.), Сатанів-ська перлина, Самчиківський, Полонський (Хмельницька обл.), Корсунь-Шевченківський, Тальнівський, «Соснівка» (Черкаська обл.), Сокиринсь-кий (Чернігівська обл.), парки Південного берега Криму (Алупкинський, Лівадія, Масандрівський та ін.), Володимирська гірка, Марийський, Феофанія, Голосіївський ім. М. Рильського, Сирецький (м. Київ).

Оздоровче та естетичне значення мають паркові зони санаторіїв і будинків відпочинку. Зокрема, значному підвищенню лікувального та оздоровчого ефекту сприяє іонізуюча, фітонцидна та мікрокліматична дія паркових насаджень санаторіїв «Карпати» (Чинадійово); «Сокіл», «Морський прибій», «Дюльбер», «Гірський», «Ай-Даніль» (ПБК); санаторіїв м. Саки; «Гопри» (Херсонська область); «Аркадія», ім. Чкалова (Одеса); курортів Немирів, Шкло, Моршин, Великий Любінь, Роздол (Львівська область); Хмільник (Вінницька область); Пуща-Водиця (м. Київ) та ін., що так само входять до ПЗФ України. Зокрема, курортні ліси Трускавця з переважанням грабово-дубово-ялицевих, ялицевих, букових насаджень займають площу 4,2 тис. га. Мальовничий рельєф місцевості, багатий видовий склад місцевої флори, наявність унікальних екземплярів дерев віком до 120-160 років, просторова організація лісових насаджень обумовлюють їх естетичний та оздоровчий вплив.

42. Визначте основні курортні місцевості України

Курортної місцевості як території з природними факторами, сприятливими для зміцнення здоров'я, лікування та профілактики захворювань [7], замінене поняттям «лікувально-оздоровча місцевість», яке трактується як природна територія, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер* кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. За кількістю санаторіїв і пансіонатів із лікуванням першість належить АР Крим (145 закладів), Львівській (71) та Одеській (33) областям, на які припадає 45,7% їх загального числа і 59,4% місткості в масштабі України. Натомість у Волинській, Житомирській, Кіровоградській, Сумській, Чернівецькій, Чернігівській областях і Севастополі їх кількість не перевищує 10, а загальна місткість становить менше 5% від загальноукраїнської.

На чотири регіони України -- Крим, Донеччину, Херсонщину та Ми-колаївщину -- припадає 83,4% загального числа і 86,3% місткості будинків і пансіонатів відпочинку. Наслідком реорганізації матеріальної бази рекреації стало зменшення кількості таких об'єктів, і у 2003 році у Вінницькій, Житомирській, Закарпатській, Луганській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій областях вони взагалі не значились.

48% кількості і 20% фонду розміщення в дитячих оздоровчих таборах припадає на Хмельницьку (1204), Полтавську (1030), Харківську (815), Черкаську (744), Сумську (723) та Луганську (715) області. Традиційно високою є їх кількість у Донецькій, Херсонській та Одеській і низькою -- в Київській, Львівській, Рівненській, Тернопільській областях і Севастополі.

Географія санаторно-курортних закладів України (див. рис. 8.2 та табл. 8.2) значною мірою відповідає територіально-компонентній структурі рекреаційних ресурсів та рекреаційних потреб. При цьому слід акцентувати увагу на двох групах областей:

лідери -- АР Крим (16,7% санаторно-курортних закладів України), Донецька (14,6%), Одеська (11,6%), Дніпропетровська (7,1%), Миколаївська (5,6^%), Запорізька (5,3%) області;

аутсайдери -- Кіровоградська, Вінницька, Житомирська, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька області та Севастополь (менше 1,0%).

43. Охарактеризуйте найдавніші пам`ятки архітектури України

Найдавніші в Україні пам'ятки архітектури і містобудування зосереджені в Північному Причорномор'ї. Це давньогрецькі поліси Херсонес (Севастополь), Пантікапей (Керч), Ольвія (Очаків), Керкінітида (Євпаторія), Тіра (Білгород-Дністровський), Неаполь Скіфський (Сімферополь) та ін. В Криму, в Бахчисарайському районі, виявлені також найдавніші з відомих печерних міст - Ескі-Кермен (У-УІ), Мангуп-Кале (УІ-ХУ), Чуфут-Кале (Х-ХУІІІ) - і Успенський печерний монастир (УІІІ-ХІХ). Серед подібного роду пам'яток представляють інтерес ранньослов'янські печерні храми в с. Міжгір'я Тернопільщині («Святиня язичницька») та в с.Бокота на Хмельниччині.

Архітектурна спадщина періоду Київської Русі (ІХ-ХІІІ) в її первісному вигляді збереглася лише частково. Це Софійський собор, Золоті ворота, церква Спаса на Берестові, Успенський собор і Троїцька надбрамна церква в Києво-Печерській Лаврі, Михайлівський собор Видубицького монастиря, Михайлівський Золотоверхий монастир, церкви Богородиці Пирогощі та Кирилівська в Києві, Спаський собор, Борисоглібський собор, Іллінська церква, Єлецький Успенський монастир, П'ятницька церква в

Чернігові, церква Василя в Овручі, Спасо-Преображенський собор у Нов-город-Сіверському, Юріївська (Успенська) церква в Каневі, Успенський собор у Володимир-Волинському, церква Св. Пантелеймона в с. Шевченкове Івано-Франківської області, церква Св. Миколи у Львові, «Горянська ротонда» в Ужгороді, церква Іоанна Предтечі в Керчі та ін.

44. Охарактеризуйте основні музеї в Україні

Перші в Україні музеї були відкриті в Миколаєві (1806), Феодосії (1811), Одесі (1825) і при Київському університеті (1835). За даними довідника «Музеї України», сьогодні в країні функціонує понад 550 офіційно зареєстрованих музеїв, з яких 18 мають статус національних. Значна кількість музеїв зосереджена в Києві, Львові, Кам'янець-Подільському, Чернігові, Одесі, Переяслав-Хмельницькому. Багато музейних установ у Черкаській, Чернігівській, Вінницькій, Донецькій областях та АР Крим (див. табл. 6.1). Кожне, навіть невелике, містечко і чимало сіл України мають свої краєзнавчі музеї, експонати яких присвячені місцевій історії. Всього на громадських засадах функціонує близько 7 тис. музеїв [10].

Своєю специфікою відрізняються музеї: історії соляних копалень (Солотвино Закарпатської обл.), писанки (Коломия Івано-Франківської обл.), лісу і сплаву (НПП «Синевир» Закарпатської обл.), авіації і космосу (Житомир і Полтава), діаспори (Чернівці), мініатюрної книги (Горлів-ка Донецької обл.), рідкісної книги (Ніжин Чернігівської обл.), порцеляни (Баранівка Житомирської обл.), історичних коштовностей, гетьманства та однієї вулиці (Київ), ткацтва (с. Обуховичі Київської обл.), вишиваних ікон та образів і аптека-музей «Під чорним орлом» (Львів), партизанської слави (в катакомбах с. Нерубайське Одеської обл.), цукру (с. Чорномик Вінницької обл.), бджільництва (Гадяч Полтавської обл.) та ін... Картинні галереї, що володіють цінними колекціями творів українських і зарубіжних художників, створено в Києві, Львові, Одесі, Харкові, Феодосії, Луцьку, Воловці (народних майстрів) та інших містах.

Заповідників і музеїв: серед них статус національних мають «Давній Галич», «Кам'янець», «Києво-Печерська Лавра», «Могила Т.Г. Шевченка», «Переяслав», «Софія Київська», «Чернігів Стародавній», «Чигирин», «Херсонес Таврійський», «Хортиця»; загальнодержавних -- «Гетьманська столиця» в Батурині, «Олеський замок», «Підгорецький замок», «Стара Одеса», «Старий Крим», «Стародавній Київ». Заповідники і музеї такого профілю функціонують також в Алупці, Бахчисараї, Вишгороді, Глухові, Дубно, Жовкві, Качанівці, Керчі, Луцьку, Нов-город-Сіверському, Острозі, Путивлі, Святогірську та ін.

45. Охарактеризуйте перші приватні санаторно-курортні заклади України

Заснування бальнеологічних, грязьових і приморських курортів в Україні відноситься до І пол. XIX ст. Перші спеціальні заклади, що функціонували на базі використання лікувальних властивостей мінеральних джерел, виникли на території нинішніх Львівської, Харківської, Закарпатської областей та на берегах одеських лиманів, озер Саки, Сасик, Ріпне, Сліпне. Це були переважно приватні санаторно-курортні заклади, що обслуговували багатих пацієнтів. З них на окрему згадку заслужили:

бальнеолікарня і перші житлові будинки для здавання в наймикурортникам у Немирові Львівської обл. (1814);

«купіль» на Вишківській замковій горі в Закарпатті (1818);

перша в Україні грязьова лікарня в Саках (1827);

систематичне використання лікувальних грязей оз. Ріпне, на березі якого з 1831 року функціонує відділення Чугуївського військового госпіталю (1827) (нині -- курорт Слов'янськ);

перша бальнеолікарня в Трускавці (1827);

відкриття Одеських грязьових курортів (1829);

перший курортний заклад на лимані Куяльник (1833);

облаштовуються грязелікарня та ванни в Чокраці при Керченському військовому госпіталі (1848);

приватний санаторій у Моршині, переданий згодом Спілці лікарів Галичини (1876);

грязелікарня на Мойнакському озері, що започаткувала функціонування курорту Євпаторія (1886).

Становлення державного курортного господарства починається у 20-і pp. XX ст. Вже в 1925 році на території України функціонувало 7 курортів, з яких Одеса, Слов'янськ і Бердянськ мали статус загальнодержавних. Передвоєнні роки можна охарактеризувати як період інтенсивної розбудови курортів України: на 1941 рік у республіці функціонувало 517 санаторіїв та 237 будинків відпочинку. Труднощі повоєнного часу відчутно позначились на стані курортного господарства. Навіть після входження Криму, який традиційно вважався одним із найбільших рекреаційних районів країни, кількість санаторіїв і будинків відпочинку станом на 1955 рік становила відповідно 506 і 148. На момент розпаду СРСР на території України функціонувало 505 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, 556 санаторіїв-профілакторіїв та 332 будинки і пансіонати відпочинку на 320 тис. ліжок [на основі 5, 16, 17].

46. Охарактеризуйте санаторно-курортні заклади, що спеціалізуються на лікуванні захворювань системи кровообігу

Найбільш численними в Україні є санаторно-курортні заклади, що спеціалізуються на лікуванні захворювань системи кровообігу. Більшість санаторіїв і профілакторіїв з лікуванням даного медичного профілю припадає на: АР Крим -- «Київ», «Лівадія», «Запоріжжя», «Енергетик» (Ялта); «Зоряний», «Мирний», «Шевченко», «Прикордонний» (Євпаторія); Одесу -- «О.М. Горького», «Дружба», «Лермонтовський», «М. Чувиріна», «Батьківщина», «Україна», «Фонтан», «Чорноморський», «Юність»; Донецьку область -- «Артема», «Донецьк», «Сонячний», «Шахтар» (Святогірськ); «Щурівський» (Красний Лиман), «Ювілейний» (Слов'янськ). Важливими центрами є також Бердянськ («Азов», «Бердянськ», «Лазурний», «Приазов'я»), Ворзель («Зоря», «Україна»), Кваси («Гірська Тиса»), Поляна («Поляна»), Брюховичі («Львів»), Великий Любінь («Любінь Великий»), Кремінна («Озерний»), Верхньодніпровськ («Славутич»), Щербинці тощо.

47. Охарактеризуйте санаторно-курортні заклади, що спеціалізуються на лікуванні захворювань органів травлення

Здравниці, що спеціалізуються на лікуванні захворювань органів травлення, приурочені до джерел мінеральної води і локалізуються здебільшого -- у Львівській-- «Берізка», «Весна», «Дніпро», «Алмаз», «Каштан», «Кристал», «Рубін» (Трускавець), «Дністер», «Мармуровий палац», «Перлина Прикарпаття», «Черемош», «Пролісок», «Ранок» (Моршин), «Роздол» (Роздол), «Шкло» (Шкло); Закарпатській -- «Верховина» (Сойми), «Квітка Полонини» (Голубине), «Поляна» (Поляна), «Шаян» (Шаян), «Синяк» (Синяк); Полтавській -- «Березовий гай», «Миргород», «Полтава», «Хорол» (Миргород) -- областях. Широковідомими є санаторно-курортні заклади даного профілю в Бердянську («Бердянськ», «Лазурний»), Березівці («Березівські Мінеральні Води»), Пісочині («Рай-Оленівка»), Степані («Горинь»), Одесі («О.М. Горького»), Феодосії («Восток»). Розвідка та оцінка нових джерел мінеральної води відкриває перспективи заснування санаторно-курортних закладів даного профілю не лише в західних і центральних областях, а й на півдні та сході України.

48. Охарактеризуйте санаторно-курортні заклади, що спеціалізуються на лікуванні захворювання органів дихання нетуберкульозного характеру

Захворювання органів дихання нетуберкульозного характеру є лікувальним профілем таких закладів, як «Буревісник», «В.Куйбишева», «Волга», «Гірник», «Комунари», «Кримська оздоровниця», «Марат», «Місхор», «Пальміро Тольятті», «Парус», «Україна», «Ясна Поляна», «Севастополь» (Велика Ялта), «Карасан», «Алушта», «Робочий куточок», «Слава», «Утьос» (Алушта) в Криму; «Шахтар» (Святогірськ), «Донбас» (Слов'янськ), «Щурівський» (Красний Лиман) у Донецькій; «Квітка Полонини» (Голубине), «Синяк» (Синяк) у Закарпатській; «Золота Нива», «Патрія» (Сергіївка), «Перлина» (Одеса) в Одеській областях. Серед інших -- «Бердянськ», «Лазурний» (Бердянськ), «Приморський» (Приморськ, Запорізької обл.), «Сонячний» (Очаків), «Ялинка» (Курортне, Харківської обл.), «Водоспад» (Яремча), «Озерний» (Кремінна).

49. Охарактеризуйте санаторно-курортні заклади, що спеціалізуються на лікуванні захворювань опорно-рухового апарату

Досить широкою є географія лікування захворювань опорно-рухового апарату. Це санаторії «Зоряний», «Мирний», «Геліос», «Прикордонний», «Жовтень», «Таврида», «Шевченко», «Ударник» (Євпаторія), «їм. Бурденко», «Саки» (Саки) в АР Крим; «Золота Нива», «Патрія» (Сер-гіївка), «М. Семашко» (Куяльник), «Лермонтовський» в Одеській області; «Бердянськ», «Лазурний» (Бердянськ), «Кирилівка» (Кирилівка), «Приморський» (Приморськ) у Запорізькій області; «Донбас», «Слов'янський», «Ювілейний» (Слов'янськ), «Металург» (Маріуполь) в Донецькій області. Важливими центрами є також Хмільник, Дніпродзержинськ, Кваси, Синяк, Черче, Немирів, Затока, Гола Пристань та ін.

50. Охарактеризуйте санаторно-курортні заклади, що спеціалізуються на лікуванні захворювань сечо-статевої системи та урологічні захворювання

Захворювання сечостатевої системи -- лікувальний профіль спеціалізованих санаторно-курортних закладів Євпаторії, Чинадієвого, Миргорода, Голої Пристані, Куяльника, Бердянська, Трускавця, Неми-рова (Вінницька обл.), Ялти та ін. На лікуванні гінекологічних захворювань спеціалізуються санаторії та профілакторії «Геліос», «Жовтень», «Передовик» (Євпаторія), «Золота Нива», «Патрія» (Сергіївка), «Бердянськ», «Приазов'я», «Лазурний» (Бердянськ), «Донбас», «Ювілейний» (Слов'янськ), «Синяк» (Синяк), «Металург» (Маріуполь), «Кирилівка» (Кирилівка), «Любінь Великий» (Великий Любінь), «Гопри» (Гола Пристань). Урологічні захворювання є профільними для таких санаторно-курортних закладів, як «Берізка», «Алмаз», «Весна», «Дніпро», «Каштан», «Кристал», «Рубін» (Трускавець), «Донбас», «Ювілейний» (Слов'янськ), «Бердянськ», «Лазурний» (Бердянськ), «Щурівський (Красний Лиман), «Гірська Тиса» (Кваси), «Шаян» (Шаян), «Шкло» (Шкло) та ін.

51. Охарактеризуйте санаторно-курортні заклади, що спеціалізуються на лікуванні захворювань шкіри

В структурі профспілкових санаторно-курортних закладів на лікуванні захворювань шкіри спеціалізуються «Лазурний» у Бердянську, «Синяк», «Любінь Великий» та «Немирів» -- у однойменних населених пунктах. Серед інших можна назвати санаторії-профілакторії «Берізка» в Сатанові та «Авангард» у Немирові Вінницької області, лікувальним профілем яких є післяопікова реабілітація.

Виходячи з наведеного вище, можна зробити висновок, що цілющі властивості природного середовища України використовувалися місцевим населенням ще до початку нашої ери (Крим), а більш чи менш систематично -- з XV-XVI ст. (Карпати). Сучасна ж організаційно-управлінська і територіальна схема рекреаційного господарства України почала формуватися в кінці XIX -- на початку XX ст. Сьогодні Україна має розгалужену мережу санаторно-курортних закладів різного медичного профілю. Спостерігається урізноманітнення форм і способів управління рекреаційним господарством. При цьому серйозною проблемою в функціонуванні рекреаційної сфери залишається відсутність відлагод-женого механізму управління, відповідного ринковим умовам функціонування.

52. Охарактеризуйте заповідні території Украйни

Заповідників і музеїв: серед них статус національних мають «Давній Галич», «Кам'янець», «Києво-Печерська Лавра», «Могила Т.Г. Шевченка», «Переяслав», «Софія Київська», «Чернігів Стародавній», «Чигирин», «Херсонес Таврійський», «Хортиця»; загальнодержавних -- «Гетьманська столиця» в Батурині, «Олеський замок», «Підгорецький замок», «Стара Одеса», «Старий Крим», «Стародавній Київ». Заповідники і музеї такого профілю функціонують також в Алупці, Бахчисараї, Вишгороді, Глухові, Дубно, Жовкві, Качанівці, Керчі, Луцьку, Нов-город-Сіверському, Острозі, Путивлі, Святогірську та ін.Вирішення проблеми поліпшення екологічного стану території України у першу чергу слід починати з впровадження системи природоохоронних заходів у тих регіонах, де сьогодні екологічна ситуація найбільш напружена і які мають найбільше соціально-економічне значення для нашої держави.

Такими регіонами уряд визнав: Донецько-Придніпровський, Поліський, Карпатський, Азово-Чорноморський. Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

В Україні природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. До природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони: заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні, пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Законодавством Автономної Республіки Крим може бути встановлено додаткові категорії територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Природні заповідники - це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються з господарського користування. Заповідник - вища форма охорони природних територій, природна лабораторія, де ведуться комплексні наукові дослідження. Заповідники є в кожному великому природному комплексі.

У зоні мішаних лісів - Поліський на півночі Житомирської області. Охороняється ландшафт мішаних лісів.У Лісостепу - Канівський (Черкаська обл.), Медобори (Тернопільська обл.), Розточчя (Львівської обл.). Охороняються ландшафти Лісостепу.У Степу - Асканія-Нова і Чорноморський (Херсонської обл.), Дніпровсько-Орільський (Дніпропетровська обл.), Луганський (Стрільцівський Степ, Провальський Степ, Станично-Луганський Степ), Український степовий (Михайлівська цілина в Сумській області, Хомутівський степ у Донецькі обл., цілина в Сумській обл., Кам'яні могили в Запорізькій обл.), Дунайські плавні (Одеської обл.). Об'єктами охо

53. Охарактеризуйте історико-архітектурні пам`ятки України, які включено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Києво-Печерська Лавра, Софія Київська, історичний центр Львова, Кам'янець-Подільський.

54. Охарактеризуйте історико-архітектурні пам`ятки України дерев`яного зодчества

Серед найкращих зразків дерев'яного зодчества, яких особливо багато на Поліссі і в Карпатах -- церкви Св. Дмитрія (XV, с. Гішин Волинської обл.), Св. Параскеви (ХУ-ХУІІІ, с. Олександрівка, Закарпатської обл.), Спасо-Преображенська (XVI, с. Нуйно Волинської обл.), Вознесіння Господнього «Струківська» (XVI, смт. Ясиня Закарпатської обл.), Благовіщення Богородиці (XVI, Коломия Івано-Франківської обл.), Миколаївська (XVII, с. Гусний Закарпатської обл.), Св. Михайла (XVII, с. Ісаїв Львівської обл.), Св. Юра (XVII, Дрогобич), Різдва Богородиці (ХУІІ-ХУІІІ, с. Жубровичі Житомирської обл.), Хрестовоздвиженська (ХуіІІ, Кам'янець-Подільський), Св. Миколи (XVIII, Вінниця), Троїцький собор (XVIII, Новомосковськ; найбільша дерев'яна сакральна споруда в Україні), Троїцька (XVIII, с. Троковичі Житомирської обл.), Св. Миколи (XVIII, с. Данилове Закарпатської обл.), Троїцька (XVIII, с. Бушеве Київської обл.), Св. Юрія (XVIII, с. Батетичі Львівської обл.), Св. Трійці (XVIII, с. Коротичі Рівненської обл.), Св. Трійці (XVIII, смт. Степань Рівненської обл.), Вознесіння Господнього (XVIII, Чортків Тернопільської обл.), Пресвятої Богородиці (XVIII, Берислав Херсонської обл.), Св. Іоанна Сучавського (XVIII, с. Виженка Чернівецької обл.), Різдва Богородиці (XIX, с. Матків Львівської обл.), Воздвиження Чесного Хреста (XIX, с. Опірець Львівської обл.), Св. Іллі (XIX, с. Шепіт Чернівецької обл.) та ін. Серед кам'яних культових споруд виділяються:

- церкви - Різдва Христового (ХІІІ-ХІУ, Галич), Різдва Богородиці (ХІУ-ХУ, Рогатин Івано-Франківської обл.), Миколаївська (ХУ-ХУІІ, Кілія Одеської обл.), Миколаївська (XVI, Олевськ), Успенська (XVI, с. Крилос Івано-Франківської обл.), Воздвиження (XVI, Дрогобич Львівської обл.), Воздвиженська (XVI, Тернопіль), Успенська (ансамбль ХУІ-ХУІІ, Львів), Іллінська (XVII, Суботів), Михайлівська (XVII, Переяслав-Хмельницький Київської обл.), Успіння Богородиці (XVII, с. Низкиничі Волинської обл.), Іллінська (XVII, Київ), Миколи Притиска (XVII, Київ), Спасо-Преображенська (XVIII, Великі Сорочинці Полтавської обл.), Св. Іллі (XVIII, Новомиргород Полтавської обл.), Андріївська (XVIII, Київ), Покрова Богородиці (XVIII, Київ), Миколаївська з дзвінницею (ХУІІІ-ХІХ, Диканька), Запорізька (XVIII, Берислав), Греко-Софіївська (XVIII, Херсон), Воскресіння Христового (XVIII, Суми), Троїцька (XIX, Приморськ), Трьох-Ана-стасіївська (XIX, Глухів Сумської обл.), Воскресіння (XIX, Форос АР Крим), Свято-Миколаївська (XIX, Миколаїв), Покрова Богородиці (XX, с. Пархомівка Київської обл.), церква-меморіал «Козацькі могили» (XX, с. Пляшева Рівненської обл.);

- собори - Різдва Богородиці (ХІУ-ХУ, Козелець), Вірменський (ХІУ-ХХ, Львів), Латинський кафедральний собор Вознесіння Пресвятої Діви Марії (ХІ\/-Х\ЛІІ, Львів), Миколаївський (XVII, Ніжин Чернігівської обл.), Вознесенський (XVII, Переяслав-Хмель-ницький Київської обл.), Велика Лаврська дзвіниця (XVII, Київ), Троїцький (XVII, Чернігів), Покровський (XVII, Харків), Спасо-Преображенський (XVII, Ізюм Харківської обл.), Преображенсь-кий (XVIII, Дніпропетровськ), Св. Антонія і Феодосія (XVIII, Васильків Київської обл.), Троїцький (XVIII, Новомосковськ Дніпропетровської обл.), Св. Юра (XVIII, Львів), Святодухівський (XVIII, Ромни Сумської обл.), Покровський (XVIII, Київ), Різдва Богородиці (XVIII, Козелець), Володимирський (XIX, Київ), Свято-Пантелеймонівський (XIX, Одеса), Св. Варвари (XIX, Бердичів Житомирської обл.), Спасо-Преображенський (XIX, Житомир), Покрова Богородиці (XIX, Ізмаїл Одеської обл.), Св. Володимира (ХІХ-ХХ, Севастополь), Миколаївський кафедральний (XX, Чернівці);

- костели -- Св. Варфоломія (ХІІ-ХУІІ, Дрогобич Львівської обл.), Св. Єлизавети (ХІІІ-ХУ, Хуст Закарпатської обл.), Домініканський (ХУ-ХУІІ, Кам'янець-Подільський Хмельницької обл.), Пресвятої Діви Марії, колегіата (Х\/ІІ-Х\/Ш, Івано-Франківськ), єзуїтів (XVII, Луцьк), єзуїтів (XVII, Львів), Св. Лаврентія (XVII, Жовква Львівської обл.), бернардинців (XVIII, Луцьк), Домініканський (XVIII, Тернопіль), Миколаївський (XVIII, Мукачеве Закарпатської обл.), Миколаївський (XIX, Київ), Св. Олександра (XIX, Київ); монастирі і лаври -- Сурб-Хач (вірменський) (ХІУ-ХУІІІ, Старий Крим), Унівський монастир-фортеця (ХІУ-ХУІІІ, с. Унів Львівської обл.), Домініканський (ХІХ/-Х\/ІІІ, Львів), Троїцький (XV, с. Тригір'я Житомирської обл.), Святогірський (Успенський) монастир-фортеця (XV, с. Зимне Волинської обл.), Почаївська Свято-Успенсь-ка лавра (ХУІ-ХУІІІ, Тернопільської обл.), Троїцький монастир-фортеця (ХУІ-ХУІІ, с. Межиріч Рівненської обл.), Мовчанський (ХУІ-ХІХ, Путивль Сумської обл.), Густинський (XVII, Чернігівська область), Манявський скит (XVIII, с. Манява Івано-Франківської обл.), Бернардинський (XVII, Львів), Мгарський (ХУІІ-ХУІІІ, Полтавська область), Хрестовоздвиженський (ХУІІ-ХУІІІ, Полтава), Святогірська Успенська лавра (ХУІІ-ХІХ, Святогірськ Донецької обл.), Флорівський (ХУІІ-ХІХ, Київ), Крехівський (ХУІІ-ХХ, Львівська обл.), Бернардинський (ХХ/1И-ХІХ, Луцьк); караїмські кенаси в Києві та Євпаторії; мечеті в Євпаторії (Джу-ма-Джамі), Феодосії, Сімферополі; синагоги в Києві, Сатанові, Луцьку, Чернівцях, Гусятині, Умані, Дрогобичі (найбільша хоральна); кірхи в Києві, Луцьку та ін.

Размещено на Allbest.ru