Впровадження зарубіжного досвіду в практику роботи підприємств ресторанного господарства на прикладі роботи ресторану в готелі "Seemoone"
Теоретичні аспекти впровадження зарубіжного досвіду в практику роботи підприємств ресторанного господарства. Ресторанні господарства закордонного походження. Характеристика ресторану в готелі "Seemoone". Особливості організації обслуговування в ресторані.
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.03.2011 |
Размер файла | 331,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КУРСОВА РОБОТА
Запоріжжя - 2011
Зміст
- Вступ
- Розділ I. Теоретичні аспекти впровадження зарубіжного досвіду в практику роботи підприємств ресторанного господарства
- 1.1 Сутність та економічне значення ресторанного господарства
- 1.2 Розвиток ресторанного господарства під впливом зарубіжного досвіду
- 1.3 Ресторанні господарства закордонного походження
- Розділ ІІ. Характеристика ресторану в готелі "Seemoone"
- Розділ ІІІ. Аналіз роботи ресторану в готелі "Seemoone"
- 3.1 Особливості організації обслуговування в ресторані
- 3.2 Аналіз послуг ресторану
- 3.3 Аналіз та оцінка економічних показників діяльності ресторану
- 3.4 Аналіз та оцінка економічних показників ресторану
- Розділ IV. Резерви вдосконалення роботи ресторану готелю "Seemoone"
- Висновки та пропозиції
- Список використаної літератури
Вступ
Ресторанний бізнес у наш час - справа молода, але дуже вигідна. Рівень життя наших громадян підвищується з кожним днем. Їх уже не задовольняє обід у якій-небудь їдальні, їм потрібно добре відпочити, покуштувати чого-небудь незвичайного, просто з користю провести час. І за це вони готові добре заплатити. Тому відкриття ресторану в наш час може принести чималий доход. Але для цього необхідно вивчити ринкові закони, а також ті елементи ресторанної справи, які допоможуть виділитися серед конкурентів і зайняти високе місце.
Ресторанне господарство створює умови для досягнення суспільних цілей розвитку туризму. У ресторанах зустрічаються та знайомляться люди з різних країн, тут створюється сприятливе оточення для взаєморозуміння, корисних, ділових контактів, розвитку громадського та культурного життя. Ресторанне господарство отримує значну частку доходів як від внутрішнього, так і міжнародного туризму, активізує валютні надходження, створює умови для "експорту" послуг і входження їх до міжнародного ринку.
Створюючи в Україні індустрію туризму, намагаючись гідно увійти до міжнародного ринку туристичних послуг, необхідно реконструювати діючі, будувати нові сучасні підприємства ресторанного господарства, здатні конкурувати з кращими ресторанами світу, завоювати авторитет і популярність. На сьогодні в Україні немало ресторанів такого рівня.
Підприємства ресторанного господарства обслуговують досить різноманітний контингент відвідувачів-туристів як вітчизняних, так й іноземних, як організованих, так й індивідуальних. Для кожної категорії споживачів потрібні особливі методи, прийоми обслуговування. Цій цікавій та широкій темі присвячена моя робота.
Розділ I. Теоретичні аспекти впровадження зарубіжного досвіду в практику роботи підприємств ресторанного господарства
1.1 Сутність та економічне значення ресторанного господарства
У процесі обслуговування туристів ресторанне господарство відіграє особливо важливу роль і набуває специфічних рис, що дозволяє вважати ресторанне господарство в курортно-туристичних центрах складовою індустрії туризму. Характерною особливістю обслуговування туристів в готелях є надання їм повного комплексу послуг (сніданок, обід, вечеря).
Розрізняють два основних шляхи задоволення попиту - для організованих та індивідуальних туристів.
Організовані відпочиваючі, як відомо, сплачують гроші за харчування заздалегідь, коли купують путівку. Однак, витрати організованих відпочиваючих не вичерпуються придбанням путівки. Вони додатково купують фрукти, морозиво, напої тощо. Задоволенню цих потреб значною мірою сприяє розгалуженість мережі підприємств ресторанного господарства, рівень та якість обслуговування у них.
На відміну від організованих відпочиваючих, туристи-індивідуали мають, потребу не тільки в основних послугах підприємств ресторанного господарства, а й у додаткових, тобто відпустку обідів, вечерь до дому, а також туристичних наборах цих страв у спеціальній упаковці, придатній для споживання на лоні природи та в автомобілі, купівлі напівфабрикатів максимального ступеню готовності та ін. Підприємства ресторанного господарства в готелях сприяють залученню до обігу частки доходів туристів із різних регіонів. Таким чином, відбувається переливання купівельних фондів з одних. районів до інших, з однієї країни до іншої. Крім того, задоволення потреб за межами постійного місця проживання трансформує витрати купівельних фондів населення, зокрема, витрати на купівлю товарів заміняються витратами на послуги. А це сприяє мобілізації вільних грошових коштів населення.
Ресторанне господарство створює умови для досягнення суспільних цілей розвитку туризму. У ресторанах зустрічаються та знайомляться люди з різних країн, тут створюється сприятливе оточення для взаєморозуміння, корисних, ділових контактів, розвитку громадського та культурного життя.
Ресторанне господарство отримує значну частку доходів як від внутрішнього, так і міжнародного туризму, активізує валютні надходження, створює умови для "експорту" послуг і входження їх до міжнародного ринку. До того ж, "експорт" послуг здійснюється на досить вигідних умовах тому, що він не пов'язаний з транспортними витратами.
У ресторанному господарстві зосереджена значна частина матеріально-технічної бази туристичної індустрії. Від якості будівництва, рівня устаткування й обладнання, різноманітності її типів істотно залежить ступінь комплексного обслуговування та задоволення потреб туристів у різних туристичних районах країни.
Діяльність підприємств ресторанного господарства, що задовольняють потреби туристів, значною мірою пов'язана зі зміною потоку відпочиваючих у курортних і туристичних центрах. У залежності від режиму роботи підприємства ресторанного господарства поділяються на цілорічні - зонні, а за організацією слід розрізняти закриті, відкриті та змішай ми.
Закрита форма організації ресторанного господарства характеру підприємств організованого відпочинку (санаторії, будинки відпочинку, турбази та ін.), де відпочиваючі одержують повний комплекс (чотирьохразове чи триразове) харчування.
Відкрита форма організації ресторанного господарства розрахована на відпочиваючих самостійно, туристів-індивідуалів, а також організованих туристів, які харчуються за готівку та замовляють страви в будь-якій кількості й асортименті, що вказані у меню. Ця форма характерна для багатьох підприємств різних типів і категорій.
Змішана форма організації ресторанного господарства поєднує характерні особливості перших двох вищевказаних. Така форма зручна як для організованих, так і самостійно відпочиваючих туристів. Так, наприклад, на багатьох курортах і в туристичних центрах України, Болгарії, Іспанії, Угорщини організовані туристи за своїми талонами можуть харчуватися у певному чи кількох підприємствах ресторанного господарства. Це дозволяє туристам урізноманітнити своє меню, вибрати зручне для кожного випадку місце харчування.
Однією з форм підприємств ресторанного господарства, що сприяє кращому пізнанню традицій і культури країни перебування, є етнографічні ресторани та кафе, тобто такі, де національні особливості проявляються в інтер'єрі, одязі офіціантів, репертуарі оркестру і, саме головне, в асортименті страв і напоїв. Такі ресторани, як правило, відвідує більший контингент туристів.
1.2 Розвиток ресторанного господарства під впливом зарубіжного досвіду
Створюючи в Україні індустрію туризму, намагаючись гідно увійти до міжнародного ринку туристичних послуг, необхідно реконструювати діючі, будувати нові сучасні підприємства ресторанного господарства, здатні конкурувати з кращими ресторанами світу, завоювати авторитет і популярність.
На сьогодні в Україні немало ресторанів такого рівня. Прикладом можуть слугувати ресторани готельного комплексу "Київська Русь" (м. Київ), що за європейською класифікацією відповідає вимогам, що становляться до готелів "****". Тільки в готелі "Київський" працює три ресторани ("Європейський", "Польський", "Український") з відповідною кухнею.
Поряд з орендними підприємствами ресторанного господарства з'являються нові форми організації підприємства: малі, спільні, змішані, приватні. Наприклад, в Одесі відкрито кілька СП ресторанного господарства із залученням не тільки коштів інофірм, але й фахівців (менеджерів, кухарів, кондитерів). Одним з найпопулярніших є ресторан "Рішель'є", що входить до однойменного ресторанного комплексу (ресторан, нічний клуб, казино, бар). Це українсько-кіпрське СП, де обслуговування проводиться за європейським стандартом. Адміністративно-управлінський персонал, шеф-кухар - фахівці з Греції, Ізраїлю, Лівану. Ресторан має 110 посадкових місць, працює у 4 зміни (з 10-ї до 6-ї години), кухня різноманітна (українська, грецька, єврейська, ліванська).
Ресторани - підприємства громадського харчування, в яких поєднується організація харчування з відпочинком гостей готелю. В них пропонується найбільш широкий асортимент страв, напоїв, кулінарних виробів складного приготування, у тому числі фірмових страв. Відвідувачів у ресторані обслуговують офіціанти. Якщо у ресторані харчуються іноземні туристи, офіціанти повинні знати одну іноземну мову.
В ресторанах при готелях постійно організовують зустрічі різних свят, тематичні вечори, прийоми, презентації тощо. Ввечері працює оркестр. Страви та напої виготовляють висококваліфіковані повара, обслуговуванням гостей зайняті добре підготовлені офіціанти. Торгові приміщення обладнання з комфортом. Ресторани мають категорії - люкс, вищу, першу, другу.
Основною задачею офіціантів ресторану готелю є швидке та культурне обслуговування (особливо підприємства час сніданку та обіду). В готельних комплексах використовують різні форми обслуговування офіціантами: накриття столів-буфетів у залі, реалізація скомплектованих сніданків, обідів, приймання попередніх замовлень, бригадне обслуговування. Кількість місць в торгових залах має відповідати місткості готелю. При організації столів-буфетів на столах розміщують холодні закуски, кондитерські, хлібобулочні вироби, кисломолочні продукти, фрукти.
Холодні закуски виготовляють на виробництві так, їх легко було порціонувати. Буженіну, шинку, сир, ковбасні вироби нарізають кусочками по 25 г, викладають на блюда, лотки у вигляді цілого куска. Масло, джем, повидло краще реалізувати розфасованими в промисловій упаковці, чи порціями, виготовленими на виробництві. Лимони нарізають кільцями, фрукти викладають у вазах. Поряд виробів розміщують прибори для розкладування, тарілки для закусок, посуд для напоїв.
Кількість продукції, що виставляють в буфеті, визначають по терміну її реалізації та споживчого попиту. Відвідувач самостійно вибирає необхідні для сніданку закуски, перекладає їх за допомогою приборів на тарілку. Їдять за столом у торговій залі. За замовленням відвідувачів офіціанти подають другі страви та гарячі напої; відвідувачі розраховуються за отриману продукцію поряд стола-буфета чи з офіціантами, що працюють у залі.
Перші та другі страви, гарячі напої відпускають у залі на спеціальних соликах, мармитах, що знаходяться поряд стола-буфета. На них розміщують посуд для відпуску страв, встановлюють електрочайники, електрокавоварки, чайник з заваркою, нарізаний лимон, гаряче молоко, чайні чашки с блюдцями чи стакани з підстаканниками. Заварювати чай можна індивідуальними пакетами з заваркою.
Використання підприємства час сніданку столів-буфетів значно прискорює процес обслуговування, виключає з нього подачу холодних закусок, кисломолочних продуктів, фруктів, соків, гарячих напоїв.
Обслуговування скомплектованими сніданками постійної вартості і обслуговування за попередніми замовленнями вимагають додаткового сервірування столів з урахуванням особливостей обслуговування, асортименту страв.
Обслуговування у номерах готелів. Обслуговування у номерах потребує від робітників готелю особливої підготовки. Воно пов'язано не тільки з виповненням побажань гостей, сервірування стола, послідовністю подачі страв, технікою обслуговування, але й з правилами поведінки в номері.
ресторан готель закордонний обслуговування
Всі робітники готелю, що приймають участь в обслуговування номерів, повинні пройти спеціальний інструктаж про дотримуванні правил етикету, поведінки у номері.
Кількість офіціантів визначає в залежності від класу готелю, кількості проживаючих у ній гостей, наявність службових ліфтів, забезпечуючи зв'язок між поверхами, торговою залою та виробництвом ресторану.
На кожному поверсі готелю поряд службового ліфту бажано устаткувати приміщення для збереження невеликого запасу столової білизни, посуду, приборів, рюмок, фужерів, для приготування деяких закусок та напоїв, миття скляного посуду. Тут встановлюють шафи, сервант, виробничий стіл, кип'ятильник, настольну електроплиту, мийну ванну. Приміщення повинно відповідати санітарним вимогам, що пред'являють до підприємства громадського харчування.
Черговий офіціант перед початком роботи уточнює кількість переданих раніше замовлень, номера, з яких вони надійшли та час їх виповнення. Крім того, він підготовлює сіль, перець, гірчицю, посуд, необхідний для виповнення замовлень.
Готуючи піднос для подачі сніданку на одну особу, офіціант повинен мати предмети, необхідні для сніданку і приготовлені блюда розмістити на підносі так, як при сервіровці стола, оскільки страви можна приймати на підносі. Якщо передбачається сніданок (вечеря) на декілька осіб, то для подачі можна використовувати офіціантську візок.
Замовлення на обслуговування у номері, що не поступили зарання, можуть бути передані проживаючим черговому офіціанту по телефону. Інколи (у вечірні години) гості просять працівника ресторану прийти для складання замовлення в номер. Офіціант, взявши меню, приходить до номеру і питає дозволення увійти. У номері він повинен привітатися, уточнити, чи був виклик. Пропонуючи гостям меню, офіціант допомагає у виборі страв і складання замовлення, визначає місце, де можна потім призвести сервіровку. Це дозволяє йому скоріше виповнити замовлення.
Із службового приміщення офіціант по телефону передає замовлення на кухню ресторану і підприємства час його виповнення підготовлює посуд та прибори, що необхідні для сервірування столу в номері.
Якщо замовлення поступають у той час, коли черговий офіціант зайнятий обслуговуванням у номері, то їх приймає і реєструє у книзі обліку метрдотель чи інший член бригади офіціантів зали. Приймаючи замовлення, треба записати, з якого номеру він переданий, час його виповнення, асортимент страв та напоїв, особливості приготування, кількість гостей.
Підібравши необхідні для сервіровки предмети, офіціант розміщує їх на підносі так, щоб найбільш важкі знаходилися ближче до центру. З країв підносу навантаження повинно бути розподілено рівномірно. Якщо у номері немає обіднього столу, для сервірування використовують частину письмового столу чи журнальний столик. Сервірують стіл так як і в залі ресторану, але використовують меншу кількість скляного посуду. Якщо при обслуговування у номері використовують офіціантську теліжку, то на ній можна комплектувати декілька невеликих замовлень із номерів одного поверху.
Основна кількість продуктів для виповнення замовлень підприємства час сніданку офіціант отримує по заборному листу з кухні та буфету (з невеликим запасом). При цьому береться до уваги кількість продуктів, що необхідна для виповнення замовлень, що уже надійшли, та можливість надходження допоміжних.
Використовуючи свої службові приміщення на поверхах чи приміщення поверхових буфетів готелю, офіціант має можливість зварити яйця, сосиски, сардельки, приготувати яєчню, гарячі напої, розкласти на тарілки чи блюда нарізані на кухні ковбасу, шинку, сир, розлити в стакани кефір, молоко. Організована таким чином робота скорочує час на обслуговування.
Холодні закуски, складні за виготовленням, порціонні другі страви, які замовляють у денні та вечірні години роботи, офіціант отримує на кухні. Доставляє їх у номера у посуді з кришками чи накриває при переносі льняними серветками. Підприємства час обслуговування декількох гостей необхідно уточнити строки подачі других страв, десерту, чорної кави.
При великої кількості замовлень номера обслуговують два офіціанта. Один з них займається підготовчою роботою з підбору посуду для сервіровки, передачі та приймання замовлень з кухні та буфету, комплектацією замовлень на підноси, теліжку, а другий чи обидва безпосередньо обслуговують у номері. Після обслуговування офіціант прибирає всі прибори, посуд, приводить до порядку стіл. Інколи посуд, прибори за проханням гостей можна залишити у номері до наступного дня.
У книзі обліку посуду записують номер, у якому залишений посуд, та його кількість. При цьому попереджають горничну та чергову по поверху. Офіціанти другої зміни, перевіряючи перед початком роботи наявність переданого посуду, приборів і столової білизни, уточнити кількість, залишену у номері. У процесі роботи використаний звільнившийся посуд забирають з номера, відмічають у журналі обліку, що він повернений.
Додаткову плату за обслуговування у номерах встановлюють за тарифами на додаткові послуги, що утверджують місцеві органи влади. Для обслуговування в номерах можна виділяти окремі бригади офіціантів.
1.3 Ресторанні господарства закордонного походження
Бари - підприємства громадського харчування, в яких реалізуються напої та закуски. Їх обладнують в приміщеннях готелів, ресторанів, кафе. Вони можуть бути і самостійними підприємствами. В барах категорії люкс, вищої та першої споживачів в залі обслуговують офіціанти, за барною стійкою - бармени, в барах другої категорії у залі використовується самообслуговування, за барною стійкою споживачів обслуговує бармен, за буфетним прилавком - буфетчик.
В барах категорії люкс, кількість місць за барною стійкою складає не менш 50 % кількості місць за столами, вищої категорії - не менш 25, першої категорії - не менш 20%. В барах категорії люкс і вищої на кожне місце за барною стійкою передбачається не менш 0,8м довжини стійки, першої і другої категорії - 0,6м. Співвідношення місць за різними столами в барах категорії люкс також, як і в ресторанах відповідної категорії. В барах віщої категорії, %: за двохмісними столами - 80; чотирьох місцевими - 20; першої категорії: за двохмісними - 15; чотирьохмісними - 85; другої категорії: за двохмісними - 10; чотирьохмісними - 90.
В барах різної категорії правила забезпечення посудом, меблями, засобами реклами, музикальне обслуговування також як і в ресторанах відпорної категорії. По асортименту продукції розрізняють бари: загального призначення та спеціалізовані - десертні, вітамінні, молочні, пивні; по призначенню - танцювальні, диско-бари, ігрові (кегельбан). Обслуговування в них організують за барною стійкою чи за стійкою та столами.
Бари загального призначення організують при готелях в приміщеннях, суміжний з вестибюлем, холах, ресторанах, поряд основної зали чи у залі кафе. Тут реалізують різноманітні коктейлі, бутерброди, кондитерські вироби, фрукти, соки.
Вітамінний бар - це підприємство, що спеціалізується на приготуванні безалкогольних коктейлів, соків, салатів з овочів, фруктів, ягід та гарячих напоїв.
Інтер'єр бару повинен відповідати сучасним естетичним вимогам. Бар обладнують стійкою, низькотемпературними прилавками для морозива, заморожених фруктів, ягід, кавоварками, фризерами для приготування м'якого морозива з фруктово-ягідними наповнювачами. У асортименті бару повинні бути морси, відвари шипшини, трав, буряка, фруктово-молочні напої на основі кип'яченого молока, сливок, кефіру, протертого сиру, фізи на основі соків, сиропів, соки, мінеральні фруктові води, тонізуючі напої на основі чаю, кави, холодні чи гарячі, в залежності від пори року.
У барі також мають бути закуски, салати з овочів з фруктами, коктейль-салати із фруктів, фрукти, ягоди у натуральному вигляді, в сиропі, із сметаною, збитими сливками, фруктово-ягідні пюре; кондитерські вироби з наповнювачами меду, цукатів, фруктів, фруктово-ягідного желе. Десертний бар - це невелике підприємство в якому представлені широкий асортимент змішаних напоїв на основі соків, відварів фруктів, ягід, коктейлів групи коблєр, жельовані солодкі страви, фрукти, ягоди в сиропі, зі збитими сливками, сметаною. Асортимент доповнюють два-три найменування морозива з наповнювачами, декілька найменувань кондитерських виробів. В залежності від сезону в барі використовують свіжі чи консервовані, висушені фрукти, ягоди, кавуни, дині, цитрусові, ананаси, банани.
В барі використовують різноманітні види музичної апаратури. Обслуговують бармени та офіціанти.
Танцювальні бари організують в окремо стоячих будинках при готелях. Вони працюють переважно у вечірній час.
У залі виділяють місце для оркестру, танців, концертних виступів. При проектуванні таких барів на одне місце відводиться до 1,8 м2 за столиками та 0,4 м2 для танцювальної площадки.
Споживачів обслуговують поряд стойки бармени, а за столиками у залі - офіціанти. Асортимент продукції, що реалізується складається з вин, освіжаючих напоїв, коктейлів, а також невеликого асортименту холодних та гарячих закусок.
Одним з видів танцювального бару є дискобар, призначений для організації вечорів відпочинку молоді та святкових вечорів. Вхід в ці підприємства сплачується завчасно. У вартість білету включають вартість послуг музичного обслуговування, витрат на проведення лотерей, святкової вечері, меню якого розробляє підприємство.
Місце для танців в таких барах має бути передбачено при плануванні зали чи поряд бару у суміжному приміщенні.
Ігрові бари - підприємства, в яких реалізація коктейлів, спеціальних закусок, гарячих напоїв здійснюється у залах, де встановлені різноманітні ігрові автомати.
Ігрові бари розташовують в готельних комплексах та зонах відпочинку населення. Споживачів обслуговують бармени у стійки чи офіціанти за замовленнями.
Особливою групою підприємств громадського харчування є бари, призначені для реалізації певного виду виробу: гріль-бари, "снек"-бари, вітамінні.
Гріль-бари - підприємства, призначені для реалізації виробів з м'ясі, птиці, риби, жарені в електрогрилях, а також гарячих та холодних напоїв, натуральних вин, кондитерських виробів.
Розташовують гриль-бари в залах великих ресторанів, готельних комплексів та місцях відпочинку населення.
"Снек"-бари - підприємства, що поєднують у собі функції бара та закусочної. Поряд з організацією харчування в них реалізують різноманітні коктейлі та створюють умови для відпочинку відвідувачів. Ці підприємства розташовують в великих торгових центрах, на автострадах, центральних магістралях міста, у місцях масового відпочинку.
Розділ ІІ. Характеристика ресторану в готелі "Seemoone"
Готель "Seemoone" знаходиться в Анкарі, Туреччина. Це трьохзірковий туристичній готель на 43 номери, 115 місць. Готель має два поверхи. У всіх номерах власний туалет, душ, супутникове телебачення та телефон. До послуг гостей також: влісна автомобільна стоянка, ліфт, обмін валют, сейф у приймальній та готельний ресторан.
Ресторан знаходиться на першому поверсі готелю. Це невеликий ресторан на 100 посадкових місць. До ресторану є два входи - з приймальні готелю та з вулиці. Над входом з вулиці висить світлова вивіска з назвою ресторану. Ресторан складається з двох торгових залів - великої та малої, та кухні. Велика та мала торгові зали з'єднуються між собою проходом, з обох залів є вихід на кухню. Оформлення ресторану виконане у жовто-блакитних тонах. На стінах висять картини сучасних художників. Столи прямокутні, в основному шестимісні, є столи чотирьохмісні; столи стоять вздовж стін. На столах лежать білі скатертини, а зверху, з середині лежать маленькі кольорові паперові скатертини. Скатертини замінюються по мірі їх забруднення. На столах стоять невеликі вази зї штучними квітами. На підлозі, у кутках також стоять штучні квіти - фікуси.
У малій залі знаходяться сім шестимісних столів. У великій залі знаходяться сім шестимісних столів, три чотирьохмісні столи, шведський стіл, який складається зі столу для закусок, столу для посуду та приборів, столу для автомату з соками та автомату для нагрівання води для чаю та кави.
У ресторані користуються фаянсовим посудом восьмої групи художнього оздоблення. Для соків подають скляні стакани з кольоровим оздобленням, для спиртних напоїв у барі подають скляні чарки, стакани та келихи. Прибори металеві із нержавіючої сталі.
Музичне оформлення у ресторані представлене стереофонічною апаратурою.
У ресторані є тільки одна кухня. У кухні знаходяться: великий холодильник для зберігання продуктів та напоїв, стіл та шафа для посуду, столи для приготування холодних закусок, нарізання хліба, зелені, овочів. Навпроти стоїть електрична плита, стіл для електроприладів, стіл для овочів, мийна ванна. Кухня обладнана мікрохвильовою піччю, електорочайником, та електрокавоваркою, електром'ясорубкою, електроножем. До кухні є один службовий вхід. Кухня та торгові зали розділяються коридором для персоналу. Сміття з кухні виносять через коридор для персоналу у подвір'я готелю. Схему ресторану "Seemoone" представлено на рисунку 2.1.
Ресторан починає свою роботу о сьомій годині ранку та закінчує о 23-й годині. У ресторані працюють два куховари в одну зміну з 11-ї до 22-ї години, та чотири офіціанта. Офіціанти працюють по одному у дві зміни: один на сніданок з 7-ї до 11-ї години, та один на день та на вечір, з 11-ї до 23 години. Тижневий графік розділяється на два тижні: довгий та короткий. Наприклад, один тиждень працюють у понеділок, вівторок, п'ятницю, суботу та неділю; другий тиждень працюють у середу та четвер.
Сніданок починається восьмій годині ранку. О сьомій годині ранку офіціант починає готувати шведський стіл до сніданку. Він нарізає шматочками 2 види ковбаси, сир, шинку. Зранку привозять свіжий хліб, булочки, молоко та масло. Офіціант викладає ці продукти на тарілки. Потім він накриває шведський стіл. На столик для посуду він виставляє тарілки, прибори, чашки та стакани. Наливає в автомат для соків помаранчевий та яблучний сік. Наливає воду в автомат для кави та чаю, та вмикає його, заправляє касету з кавою, поруч ставить коробочку з пакетиками чаю. Поруч з автоматом для нагрівання води ставиться цукор, та нарізаний шматочками лимон. Потім він приносить з кухні та розставляє на столі холодні закуски: ковбасу, шинку, сир нарізаний шматочками, та сир, розфасований у виробничу упаковку.
Рис.2.1 - Схема ресторану у готелі "Seemoone"
I - приймальня; II - мала зала; III - велика зала: 1 - столи шестимісні, 2 - столи чотирьохмісні, 3 - стіл для закусок і страв, 4 - стіл для посуду та солових наборів, 5 - стіл для автомату з соком та напоїв
IV - кухня: 1 - холодильник, 2 - шафа для посуду, 3 - столик для посуду, 4 - стіл для виробництва, 5 - електрична плита, 6 - стіл для електроприладів, 7 - стіл для овочів, 8 - мийна ванна.
V - прохід з кухні до залів; VI - сходи на другий поверх.
Розставляє на столі йогурти, булочки, масло, печиво, мармелад, джем, молоко, пластівці. Потім офіціант накриває обідні столи чистими скатертинами. Сніданок починається о восьмій годині. Коли сніданок почався, офіціант по мірі закінчення приносить страви на шведський стіл.
Куховар тимчасом починає готувати перші та другі страви, випікає пиріжки, готує овочі для салатів. Асортимент перших страв як правило складається з двох-трьох найменувань. Асортимент гарнірів теж невеликий, як правило це - рис, картопля фрі, овочеві гарніри. Салатів у ресторані поряд сьома найменувань, в основному це овочеві салати. Другі страви виготовляються з м'яса, курки, риби. В основному страви виготовляються з напівфабрикатів.
Продукти у ресторан постачаються різноманітними продуктовими фірмами, що привозять продукти до ресторану. Ресторан не виготовляє напівфабрикати для продажу та не виготовляє самостійно кулінарні вироби, крім того, що кухар сам випікає пиріжки.
Розділ ІІІ. Аналіз роботи ресторану в готелі "Seemoone"
3.1 Особливості організації обслуговування в ресторані
Сніданки у ресторані готелю "Seemoone" організовуються за типом шведського столу, що значно прискорює обслуговування туристів. Сніданок починається о восьмій ранку. О сьомій годині ранку офіціант починає готувати шведський стіл до сніданку. Шведський стіл у ресторані складається з трьох столів - одного великого столу для страв та закусок, та двох столів маленьких, що стоять з боків великого столу. На великому столі стоять страви та закуски. Як правило сніданок складається з наступних страв: нарізані шматочками два види ковбаси - варена та копчена, сир, нарізаний шматочками та сир завернутий у виробничу обгортку, йогурти, здобні булочки, хліб, вершкове масло, молоко, варені яйця. На цьому ж столі праворуч лежать столові прибори. На столі, шо стоїть праворуч знаходиться посуд для сніданку. На столі, що стоїть ліворуч стоїть автомат для соків. Цей автомат розраховано на два види соків. Як правило у нього наливають апельсиновий та яблучний соки, але інколи туди наливається сік іншого виду. Поруч з автоматом для соку стоїть невелика кавоварка, яка також нагріває воду для чаю. Чай заварюється одноразовими пакетиками.
Усі страви офіціант готує самостійно. Він нарізає усі продукти, розкладує їх на великі тарілки, та самостійно накриває шведський стіл.
Сніданки по типу шведського столу організовують для туристів зі всіх країн окрім туристів з країн СНД. Нажаль апетит пострадянських туристів дуже великий, тому виникає ризик, що сніданку не вистачить на всіх мешканців готелю. тому для цих туристів пропонують сніданок по типу "Експрес-сервіс". Це оперативна форма обслуговування споживачів. Меню містить обмежений асортимент страв. На кухні на "експрес-сервіс" виділяється окремий працівник, який приймає та виконує замовлення. Інколи столи до сніданку накриваються вже готовими стравами, кількість порцій залежить від того, скільки осіб буде сидіти за столом.
Після закінчення сніданку, десь о дев'ятій, офіціант прибирає столи та миє посуд. З 10.30 до 12-ї години у ресторані перерва. У цей час починає свою роботу куховар. Він готує сніданок для персоналу готелю та ресторану. Як правило, це гарячі другі страви. О 12-й годині ресторан починає обслуговувати споживачів. Обслуговування споживачів проводиться офіціантом, який працює один на обидві зали. Він приймає замовлення від споживачів, потім передає замовлення куховару. Куховар готує замовлені страви, розкладує їх по тарілках, оздоблює готові страви. Потім офіціант виносить готові страви для споживача.
Розрахунок виконується після того, як відвідувач поїв. Офіціант приносить рахунок та чекає оплати. Оплата може проводитися готівкою, тоді офіціант вибиває чек у касовому апараті, або ж кредитною карткою.
Інколи у готелі розміщують учасників з'їздів, конгресів, нарад. Тоді обслуговування таких туристів передбачає триразове харчування.
Як правило, для зручності обслуговування, за кожним учасником делегації закріплюється певне місце за столом, а столи сервіруються заздалегідь. Розрахунок зі споживачами у такому випадку проводиться за безготівковою формою оплати. Учасникам з'їздів, конференцій видають книжки з розмінними талонами.
В процесі підготовки до обслуговування скомплектованими сніданками, обідами та вечерями офіціант до приходу споживачів виставляє на столі молоко, кефір, кондитерські вироби, фрукти, безалкогольні напої, соки, хліб, передбачені в меню. А на кухні заздалегідь готують холодні закуски, які в залежності від строку реалізації, інколи виставляють на столи заздалегідь. Якщо обслуговування проводиться з вільним вибором страв, то продукцію, що не швидко псується, та що користується попитом підприємства час сніданку чи обіду, готують на робочому місці офіціанта.
У ресторані готелю інколи обслуговують різноманітні банкети, свята, весілля. Обслуговування банкетів та урочистих подій може проводитися за різними формами, а саме:
- банкет-прийом за столом з повним обслуговуванням офіціантами;
- банкет з частковим обслуговуванням офіціантами;
- банкет-фуршет.
Банкет-прийом за столом з повним обслуговуванням офіціантами найчастіше, як форма організації обслуговування, застосовується на офіційних прийомах.
Замовлення на банкет-прийом приймає адміністратор від упорядників банкету, при цьому уточнює: дату, час його проведення, чисельність гостей, їх склад (стать, вік, національність, професію), подію, що відзначається, загальну суму асигнувань і суму на кожну персону, форму оплати, списки запрошених і почесних гостей.
Під час підготовки такого виду банкету працюють обидва куховари. Банкет обслуговують чотири офіціанти. Банкети у ресторані проводять у великій залі. Розміщення столів при обслуговування банкетів показано на рисунку 3.1.
Рис.3.1 - Розміщення столів при обслуговування банкету
Столи розміщують у вигляда літери Г або літери П, яко треба розмістити бальшу кількіть гостей.
Сервирування столів для банкету проходить у наступній послідовності: накривають столи скатертинами, потім розставляють посуд із порцеляни. Розкладують столові прибори, розставляють посуд із скла та кришталя (стакани, келихи, чарки тощо). Потім розкладують серветки, розставляють на столи квіти та спеції. При розстановці дотримуються правил розміщення посуду, приборів, серветок, квітів на столі.
Однією з особливостей сервірування банкету є те, що до набору кожного учасника банкету праворуч за пиріжковою тарілкою слід покласти картку меню, а також візитку з іменем гостя.
Повне обслуговування відвідувачів в залі включає наступні операції: зустріч адміністратором гостей, привітання та розміщення за столом гостей, прийом замовлення, передача замовлення на виробництво, отримання замовлення з кухні та подача страв відвідувачам, заміна та прибирання посуду (при підготовці столу до наступної страви, при прибирання столу після відходу відвідувачів), надавання інших послуг.
Банкет з частковим обслуговуванням офіціантами є характерним для неофіційних прийомів (сніданок, обід, вечеря чи просто частування з приводу якоїсь події, нагоди). Меню на таких прийомах менш вишукані, сервірування більш просте, на столах не розкладаються візитні картки, напої можуть наливатися гостями самостійно.
Банкет-фуршет (переклад з французької - "на виделку") - приводом для його проведення бувають звичайно ділові зустрічі, переговори, підписання угод та ін. Крім того, вони можуть бути організованими на відзначення різних ювілеїв, сімейних урочистостей та інших святкових заходів. Характерною особливістю банкетів-фуршетів є те, що гості їдять і п'ють стоячи біля столів, до меню включають широкий асортимент холодних, гарячих закусок і страв, десерт, гарячі напої. Закуски подають невеликими порціями - "під виделку" тому, що стіл сервірується без ножів. Другі страви також подаються тільки маленькими порціями, дрібно нарізаними, що не потребують ножа для вживання. Завдяки тому, що гості обслуговуються стоячи, на банкеті-фуршеті можна обслужити у 4-5 разів більше гостей, ніж за банкетним столом. Тривалість банкету-фуршету - 1-1,5 год. Столи для банкетів-фуршетів мають бути вищими звичайних. В ресторані звичайно для такого виду банкетів використовують столи, що використовуються для шведського столу. Накривають фуршетні столи спеціальними скатерками до підлоги.
Гостей на такому банкеті може бути більше ніж місць за столами, тому гостям, які не за столом, офіціанти підносять напої та закуски.
3.2 Аналіз послуг ресторану
Підприємство надає споживачам послуги, які по своєму соціально-економічному змісту поділяються на дві групи: основні і додаткові. До основних видів відносяться послуги по виготовленню продукції власного виробництва, її реалізація (а також покупних товарів) і організація споживання готових страв і виробів в обідньому залі підприємства.
Виконання цих функцій складає основу виробничо-торгової діяльності ресторану. Зміст робіт по основним послугам включений в перелік службових обов'язків працівників підприємства і є обов'язковим до виконання.
Ті види діяльності підприємства по обслуговуванню туристів, які здійснюються за межами встановлених для них функцій і службових обов'язків працівників, є додатковими послугами.
Додаткові послуги спрямовані на більш повне задоволення попиту населення і відвідувачів на різноманітні види обслуговування, сприяють росту об'єму товарообороту підприємства громадського харчування і підвищенню якості обслуговування.
Працівники підрозділу пропонують такі види додаткових послуг, як виготовлення страв з сировини замовника, виготовлення кулінарної продукції та кондитерських виробів за рецептурою замовника, упакування страв, які були придбані на підприємстві. Характеристика послуг, які підприємство фактично надає та може надавати, наведена в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 - Характеристика послуг ресторану
№ п/п |
Перелік послуг |
Фактично надає |
Може надати |
|
1. |
Послуги по виготовленню кулінарної продукції та послуг |
|||
1.1 |
Виготовлення кулінарної продукції та кондитерських виробів на замовлення споживачів, у тому числі у складному бенкетному виконанні |
+ |
+ |
|
1.2 |
Виготовлення страв з сировини замовника |
+ |
+ |
|
1.3 |
Послуги кухаря, кондитера у виготовленні страв, кулінарної продукції та кондитерських виробів на дому |
- |
+ |
|
1.4 |
Виготовлення кулінарної продукції та кондитерських виробів за рецептурою замовника |
+ |
+ |
|
1.5 |
Виготовлення на замовлення напівфабрикатів, кулінарних виробів |
- |
+ |
|
1.6. |
Виготовлення і реалізація продукції з використанням нетрадиційної сировини |
- |
+ |
|
2. |
Послуги з реалізації кулінарної продукції |
+ |
+ |
|
2.1 |
Реалізація кулінарної продукції та кондитерських виробів через торговий зал, буфет |
+ |
+ |
|
2.2 |
Реалізація кулінарної продукції поза підприємством |
- |
+ |
|
2.3 |
Відпуск обідів додому |
- |
+ |
|
3. |
Послуги з організації споживання та обслуговування |
|||
3.1 |
Організація та обслуговування святкових подій, бенкетів, індивідуальних замовлень, в тому числі на дому |
- |
+ |
|
3.2 |
Організація харчування та обслуговування учасників зборів, нарад |
+ |
+ |
|
3.3 |
Доставка кулінарної продукції та кондитерських виробів на замовлення споживачів, у тому числі у бенкетному виконанні |
- |
+ |
|
3.4 |
Доставка кулінарної продукції та кондитерських виробів на замовлення споживачів на робочі місця і додому |
- |
+ |
|
3.5 |
Організація раціонального комплексного харчування |
- |
+ |
|
3.6 |
Прийом замовлень на комплектацію наборів у дорогу |
- |
+ |
|
3.7 |
Організація дієтичного харчування |
- |
+ |
|
4. |
Інші послуги |
|||
4.1 |
Прокат столової білизни, посуду, приборів |
- |
+ |
|
4.2 |
Консультації спеціалістів у виготовленні, оформлені кулінарної продукції та кондитерських виробів |
- |
+ |
|
4.3 |
Упакування страв, які були придбані на підприємстві |
+ |
+ |
|
Разом: |
7 |
20 |
Періодично надходять замовлення на обслуговування святкових подій, банкетів, виготовлення кулінарної продукції та кондитерських виробів на замовлення споживачів, у тому числі у складному банкетному виконанні. Постійно реалізуються кулінарна продукція та кондитерські вироби через торговий зал.
3.3 Аналіз та оцінка економічних показників діяльності ресторану
Економічним призначенням підприємства є виробництво та реалізація продукції за якістю та кількістю, яка відповідає потребам та вимогам ринку. Обсяги виробництва продукції та темпи її реалізації характеризують масштабність розвитку економіки підприємства.
Вся продукція підприємства громадського харчування поділяється на продукцію власного виробництва та куповані товари.
Сума коштів від реалізації продукції власного виробництва складає обіг по продукції власного виробництва. До складу обігу по продукції власного виробництва включаються також виручка підприємств громадського харчування за виготовлення обідньої продукції із сировини, що надає замовник. Продукція власного виробництва в залежності від призначення того чи іншого її виду в харчуванні людини, а також від форми споживання можна поділити на обідню та іншу.
Обсяг реалізованої продукції ресторану у вартісному виразі складає товарообіг підприємства громадського харчування. З метою вивчення виконання динаміки цього показника робиться економічний аналіз.
Валовий товарообіг включає в себе два якісно різнорідних складових елементи: роздрібний та оптовий обіг.
До складу роздрібного товарообігу підприємства громадського харчування входять:
- продаж продукції власного виробництва та покупних товарів населенню;
- продаж готових виробів та іншої продукції громадського харчування - підприємствам для харчування контингенту, який там працює.
Сума від реалізації продукції власного виробництва (роздрібного та оптового) і обігу від реалізації купованих товарів утворює валовий товарообіг підприємства ресторанного господарства (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2 - Аналіз товарообігу ресторану
Показники |
Факт 2008р. |
Факт 2009р. |
Факт 2010р. |
Відхилення 2009р. від 2008р. |
Відхилення 2010р. від 2009р |
Відхилення 2010р. від 2008р |
||||
в сумі |
в % |
в сумі |
в % |
в сумі |
в % |
|||||
Валовий товарообіг, тис. у. о. |
859,1 |
1083,3 |
784,7 |
224,2 |
126,1 |
-298,6 |
72,4 |
-74,4 |
91,3 |
|
1. Роздрібний товарообіг тис. у. о. |
859,1 |
1083,3 |
784,7 |
224,2 |
126,1 |
-298,6 |
72,4 |
-74,4 |
91,3 |
|
1.1 Товарообіг по продукції власного виробництва, тис. у. о. |
671,9 |
795,5 |
618,9 |
123,6 |
118,4 |
-176,6 |
77,8 |
-53 |
92,1 |
|
- Питома вага товарообігу по продукції власного виробництва у загальному товарообігу, % |
78,21 |
73,43 |
78,87 |
- |
-4,78 |
- |
5,44 |
- |
-0,66 |
|
1.2 Товарообіг по покупним товарам, тис. у. о. |
187,.2 |
287,8 |
165,8 |
100,6 |
153,7 |
-122 |
57,6 |
-21,4 |
88,6 |
|
- Питома вага товарообігу по покупним товарам у загальному товарообігу, % |
21,79 |
26,57 |
21,13 |
- |
4,78 |
- |
-5,44 |
- |
-0,66 |
|
2. Оптовий товарообіг, т. у. о. |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Валовий товарообіг ресторану складається тільки з роздрібного, оскільки підприємство не займається оптовою реалізацією страв та кулінарних виробів.
Аналізуючи динаміку товарообігу та випуск продукції підприємства за 2008-2010 роки, ми прийшли до висновку, що товарооборот за цей період розвивався нерівномірно. Про це свідчать дані таблиці 3.2 Так, в 2010 році товарообіг зменшився у порівнянні з 2008 роком на 74,4 тис. у. о., або 8,7% і у порівнянні з 2008 роком - на 298,6 тис. у. о., або на 27,6%. При чому, у 2009 році спостерігається збільшення товарообороту у порівнянні з 2008 роком на 224,2 тис. у. о., або на 26,1% (рисунок 3.1)
Рис.3.1 - Динаміка розвитку валового товарообороту ресторану
Обіг по продукції власного виробництва характеризує обсяги виробництва продукції на підприємстві ресторанного бізнесу. Товарообіг по продукції власного виробництва за цей період розвивався за аналогічною схемою: спостерігається зменшення розміру товарообігу у 2010 році у порівнянні з 2008 роком на 53 тис. у. о. або 7,9% та на 176,6 тис. у. о. або 22,2% у 2010 році у порівнянні з 2009 роком, а у 2009 році товарообіг збільшився на 123,6 тис. у. о. або на 18,4% відносно 2008 року.
Склад товарообігу підприємства, тобто питома вага у ньому обігу по власній продукції і обігу по покупним товарам, характеризує рівень розвитку підприємства ресторанного бізнесу. Чим вищий показник питомої ваги товарообігу по продукції власного виробництва у валовому товарообігу, тим кращий рівень виробничо-торгової діяльності ресторану. Так, частка продукції власного виробництва у 2008 році становила 78,21%, у 2009 році - 73,43%, у 2010 році - 78,87%, що свідчить про кращий стан розвитку виробничої та торговельної діяльності підприємства у 2008 та 2010 роках у порівнянні з 2009 роком, коли спостерігається зменшення питомої ваги на 4,78% (таблиця 3.3).
Таблиця 3.3 - Аналіз динаміки і структури продажу основних груп товарів ресторану
Товари і товарні групи |
Факт 2009р. |
Факт 2010р. |
Відхилення 2010р. від 2009р |
||||
в сумі |
в % |
в сумі |
в % |
в сумі |
в % |
||
М'ясо та птиця |
140.0 |
12,9 |
144,0 |
18,4 |
4,0 |
5,5 |
|
Ковбасні вироби і копченості |
14,0 |
1,3 |
18,4 |
2,3 |
4,4 |
1,0 |
|
Молоко та молочні продукти |
20,0 |
1,8 |
30,0 |
3,8 |
10,0 |
2,0 |
|
Сир і бринза |
0,8 |
0,07 |
3,0 |
0,4 |
2,2 |
0,33 |
|
Консерви м'ясні |
16,0 |
1,5 |
0,8 |
0,1 |
-0,8 |
-1,4 |
|
Консерви рибні |
2,4 |
0,2 |
2,0 |
0,3 |
-0,4 |
0,1 |
|
Консерви овочеві |
22,0 |
2,0 |
3,4 |
0,4 |
-18,6 |
-1,6 |
|
Яйця |
24,0 |
2,2 |
77,0 |
9,8 |
53,0 |
7,6 |
|
Цукор |
14,0 |
1,3 |
116,8 |
14,9 |
102,8 |
13,6 |
|
Кондитерські вироби |
8,0 |
0,7 |
12,0 |
1,5 |
4,0 |
0,8 |
|
Чай |
1,0 |
0,09 |
5,0 |
0,6 |
4,0 |
0,5 |
|
Кава |
14,0 |
1,3 |
92,0 |
11,7 |
78, |
10,4 |
|
Борошно |
18,0 |
1,7 |
18,0 |
2,3 |
0 |
0,6 |
|
Хліб і хлібобулочні вироби |
15,0 |
1,4 |
19,0 |
2,4 |
4,0 |
1,0 |
|
Крупи та бобові |
19,0 |
1,75 |
14,0 |
1,8 |
-5,0 |
0,05 |
|
Макаронні вироби |
9,0 |
0,8 |
5,0 |
0,6 |
-4,0 |
-0,2 |
|
Овочі |
14,0 |
1,3 |
12,0 |
1,5 |
-2,0 |
0,2 |
|
Горілка |
27,0 |
3,3 |
26,0 |
2,3 |
-1,0 |
-1,0 |
|
Вина |
12,0 |
1,9 |
15,0 |
1,1 |
-3,0 |
-0,8 |
|
Шампанське |
16,0 |
1,5 |
15,4 |
1,96 |
-2,6 |
0,46 |
|
Безалкогольні напої |
24,0 |
3,1 |
30,0 |
2,8 |
-6,0 |
-0,3 |
|
Тютюнові вироби |
15,0 |
1,9 |
8,0 |
0,7 |
-6,0 |
-1,2 |
|
Інші групи товарів |
635,1 |
58,6 |
107,3 |
13,7 |
-527,8 |
-44,9 |
|
Разом |
1083,3 |
100 |
784,1 |
100 |
Проаналізуємо динаміку і структуру продажу основних груп товарів за 2009 та 2010 роки.
З таблиці 3.3 ми зробили висновок, що в 2010 році значно збільшився об'єм продаж кави (на 78 тис. у. о. або на 10,4%), цукру (на 13,6%), яєць (на 53 тис. у. о, або 7,6%), а також тютюнових виробів (6 тис. у. о. або на 1,2%), кондитерських виробів (4 тис. у. о. або 0,8%), м'яса та птиці (4 тис. у. о. або 5.5%), молока (10 тис. у. о. або 2%).
Зменшився об'єм продаж консервів овочевих (18,6 тис. у. о. або 1,6%), консервів м'ясних (0,8 тис. у. о. або 1,4%), круп та макаронних виробів (4 тис. у. о. або 0,2%), горілчаних виробів (1 тис. у. о. або 1%), вин (3 тис. у. о. або 0,8%), безалкогольних напоїв (6 тис. у. о. або 0,3%).
Такі зміни об'ємів продаж обумовлені насамперед змінами в структурі товарообігу ресторану за 2010 рік. В цьому році значно зменшився об'єм товарообігу по покупним товарам і відповідно збільшився по продукції власного виробництва.
Отже, аналізуючи динаміку розвитку товарообігу ресторану, ми прийшли до висновку:
1. Товарообіг за досліджуваний період розвивався нерівномірно.
2. Обсяг випуску продукції власного виробництва підприємства має тенденцію до зменшення за останній рік, що негативно характеризує стан розвитку підприємства.
3. Питома вага продукції власного виробництва у загальному товарообігу має досить високе значення і вона поступово збільшується, що позитивно впливає на виробничо-торгову діяльність підприємства.
Підприємство отримує прибутки і від позареалізаційної діяльності, і збитки від основної діяльності, при чому збитки значно перебільшують прибутки. Тому за досліджуваний період підприємство має лише збитки, при цьому спостерігається тенденція до постійного і значного збільшення відповідного показника.
Причина збільшення збитків за 2009 рік лежить у збільшенні рівня витрат на виробництво на 56,8% при низьких темпах зростання валового товарообороту (21,6%), валового доходу підприємства (33,9%).
Такий стан фінансово-господарської діяльності підприємства громадського харчування пояснюється перш за все нестабільністю економічних відносин, зниженням купівельної спроможності населення, затримка виплат заробітної плати, відсутністю готівки для закупівлі сировини та предметів матеріально-технічного призначення за помірними цінами, що безпосередньо впливає на зменшення обсягів реалізації продукції, доходів і прибутків підприємства.
Таблиця 3.4 - Аналіз результатів фінансово-господарської діяльності ресторану за 2008-2010р. р.
Показники |
Факт 2008р. |
Факт 2009р. |
Факт 2010р. |
Відхилення 2009р. від 2008р. |
Відхилення 2010р. від 2009р |
Відхилення 2010р. від 2008р |
||||
в сумі |
в % |
в сумі |
В % |
в сумі |
в % |
|||||
Валовий товарообіг, тис. у. о. |
859,1 |
1083,3 |
784,7 |
224,2 |
126,1 |
-298,6 |
72,4 |
-74,4 |
91,3 |
|
1. Роздрібний товарообіг тис. у. о. |
859,1 |
1083,3 |
784,7 |
224,2 |
126,1 |
-298,6 |
72,4 |
-74,4 |
91,3 |
|
1.1 Товарообіг по продукції власного виробництва, тис. у. о. |
671,9 |
795,5 |
618,9 |
123,6 |
118,4 |
-176,6 |
77,8 |
-53 |
92,1 |
|
-Питома вага товарообігу по продукції власного виробництва у загальному товарообігу, % |
78,21 |
73,43 |
78,87 |
- |
-4,78 |
- |
5,44 |
- |
-0,66 |
|
1.2 Товарообіг по покупним товарам, т. у. о. |
187,.2 |
287,8 |
165,8 |
100,6 |
153,7 |
-122 |
57,6 |
-21,4 |
88,6 |
|
-Питома вага товарообігу по покупним товарам у загальному товарообігу, % |
21,79 |
26,57 |
21,13 |
- |
4,78 |
- |
-5,44 |
- |
-0,66 |
|
2. Оптовий товарообіг, тис. у. о. |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
3. Валовий доход, тис. у. о. |
388,3 |
520,0 |
364,9 |
131,7 |
133,9 |
-155,1 |
70,2 |
-23,4 |
93,9 |
|
4. ПДВ |
64,9 |
87,0 |
60,7 |
22,1 |
147,0 |
-13,0 |
85,6 |
15,0 |
126,0 |
|
5. Валові витрати, тис. у. о. |
321,8 |
514,0 |
373,1 |
186,2 |
156,8 |
-140,9 |
72,6 |
45,3 |
113,8 |
|
5.1 Витрати на виробництво реалізованої продукції |
205,7 |
309,0 |
205,8 |
103,3 |
150,2 |
-103,2 |
66,6 |
0,1 |
100,1 |
|
6. Прибуток від реалізації продукції, тис. у. о. |
-4,4 |
-81 |
-68,9 |
76,6 |
1840,9 |
-12,1 |
85,1 |
64,5 |
1565,9 |
|
7. Прибуток від позареалізаційної діяльності, тис. у. о. |
4,4 |
28,0 |
- |
23,6 |
636,4 |
-28,0 |
- |
-4,4 |
- |
|
8. Балансовий прибуток, тис. у. о. |
- |
-53 |
-68,9 |
-5,3 |
- |
15,9 |
130 |
-68,9 |
- |
|
9. Податок на прибуток, тис. у. о. |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
10. Чистий прибуток, тис. у. о. |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
11. Рентабельність, % |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Рисунок 3.2 - Графік динаміки розвитку основних економічних показників ресторану за 2008-2010 роки, тис. у. о.
Отже, проаналізувавши стан розвитку фінансово-господарської діяльності ресторану за 2008 - 2010 роки, ми прийшли до висновків, що майже всі економічні показники (товарообіг, валовий доход, продуктивність праці та ін.) мають нерівномірний характер розвитку за досліджуваний період, частка продукції власного виробництва у загальному товарообігу становить 73 - 78%, що позитивно характеризує виробничу та торгову діяльність підприємства.
3.4 Аналіз та оцінка економічних показників ресторану
Для визначення стану розвитку фінансово-господарської діяльності ресторану проаналізуємо динаміку показників за 2009 та 2010 роки. Дані зведемо в таблицю 3.5.
Таблиця 3.5 - Аналіз економічних показників діяльності ресторану
Показники |
Факт 2009рік |
Факт 2010рік |
Відхилення 2010 від 2009року |
Подобные документы
Заклади ресторанного господарства при готелі. Організація експрес-обідів, бізнес-ланчів, "шведських ліній" та "столів-буфетів". Міні-бар у номері готелю. Обслуговування в обідній час. Додаткові послуги закладів ресторанного господарства при готелі.
реферат [69,5 K], добавлен 06.11.2012Розміщення закладу готельного господарства. Протипожежна безпека в готелі "Кедем". Особливості роботи служб прийому і розміщення у готелі. Функції інженерно-технічної служби. Діяльність служби обслуговування. Пропозиції щодо покращення роботи в готелі.
отчет по практике [204,6 K], добавлен 20.02.2015Ресторанна діяльность. Розвиток закладів харчування. Ознаки класифікації закладів ресторанного господарства. Типи підприємств харчування та їх характеристика. Загальні вимоги до закладів ресторанного господарства. Послуги ресторанів, барів, їдалень.
лекция [28,7 K], добавлен 26.10.2008Основні послуги у сфері готельного господарства згідно світовим стандартам. Загальний аналіз готельного комплексу "Братислава", характеристика діючого ресторану. Робота служби прийому і обслуговування туристів в готелі, обов'зки та функції покоївок.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 27.09.2010Теоретичні аспекти організації та обслуговування банкетів в закладах ресторанного господарства. Обслуговування святкового заходу в ресторані "Чайка" (м. Київ). Основні шляхи подолання недоліків та підвищення якості процесу обслуговування споживачів.
курсовая работа [3,6 M], добавлен 01.03.2016Місце ресторанного господарства в індустрії гостинності. Організація харчування і обслуговування учасників офіційних заходів в ресторані "Колиба". Розташування закладу і стан прилеглої території. Комфортність внутрішнього і зовнішнього дизайну приміщень.
отчет по практике [1,7 M], добавлен 29.06.2019Поняття, сутність та завдання організації дозвілля в індустрії гостинності. Технологія організації дозвілля гостів в готелі "Radisson Blu Resort". Удосконалення програми роботи з клієнтами, персоналом у готелі. Принципова особливість фахівця-аніматора.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 20.12.2013Основні послуги у сфері готельного господарства. Основи прийому та розміщення туристів. Загальна характеристика готельного комплексу "Братислава". Аналіз організації прийому і обслуговування туристів в готелі. Вдосконалення роботи готельного комплексу.
курсовая работа [62,2 K], добавлен 25.09.2010Теоретичні аспекти і сутність та економічне значення ресторанного господарства. Особливості технології надання послуг харчування туристів в готельних номерах. Характеристика ресторану та пропозиції і рекомендації для набуття швидких темпів розвитку.
курсовая работа [283,2 K], добавлен 27.03.2012Аналіз сучасних систем класифікації підприємств готельного господарства. Національні системи класифікації закордонних готелів. Класифікація підприємств готельного господарства за вітчизняними стандартами. Загальна структура служби покоївок в готелі "Yes".
курсовая работа [52,0 K], добавлен 11.08.2010