ВСТУП

У Франції зосереджена величезна кількість культурних цінностей, практично кожне місто, а іноді й невеликі деревеньки, являють собою справжні музей історії й культури. Крім незліченних пам'ятників культури й прадавніх цивілізацій, країна має прекрасні природні умови - білосніжними схилами альпійських гір, прекрасними пляжами атлантичного й середземноморського узбереж, середньовічними замками, великими виноградниками й чарівними старими винокурнями, а також безліччю місць, пов'язаних з життям і діяльністю різних історичних діячів. Ця країна має величезні можливості для розвитку майже всіх видів туризму. Актуальність даної роботи укладуться в тому, що Франція є самою відвідуваною країною миру й у ній зосереджена величезна кількість культурних визначний пам'яток, які становлять інтерес для екскурсійного туризму.

Метою даної курсової роботи є розробка екскурсійного туру у Францію. Виходячи з мети роботи, були визначені наступні завдання: - визначити особливості розробки екскурсійного туру у Францію.

- розглянути практичну організацію туризму у Францію і зробити висновки.

Об'єктом вивчення є виїзний туризм у Францію. Предметом вивчення стала його практична організація.

Розділ I: ОСНОВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРСІВ І ТУРИСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ФРАНЦІЇ

1.1 Туристичні ресурси Франції

Францію відвідують більш ніж 70 міліонів іноземних туристів щорічно. Франція являеться найбільш відвідуюмою країною світу.

У Франції більш ніж 1 млн. км автодоріг, 32 тыс. км залізних доріг. Довжина берегової лінії складає 5,5 тис. км( найбільш великий пляж Европи). У Франції знаходиться 90 гірнолижних курортів.

В цій країні більш ніж 20 тисяч гостиниць, близько 4 тисяч музеїв, приблизно 1,5 тисячи замків, 40 тисяч історичних пам'ятників.

Морські узбережжя, простягнувши на 3120 км, омиваються Північним та Середземноморними морями, проливами Па-де-Кале, Ла-Манш і Біскайським заливом. Західний та північні райони Франції равнинні, в центрі та на сході - середньовисотні гори Центрального Французського масива, Вогезов та Юри. Південно-західну границю образують высокі Піренеи, а на південно-сході - Альпи, найбільш високі гори Захіної Європи. Загальна площа країни (з островами) складає 551,6 тис. кв.км.

Клімат - помірний морський, на сході перехідний к континентальному, на Середземномор'ї - субтропічний. Літо достатньо тепле (в червні-липні від +20 С до +25 С), зима м'яка (в січні від 0 С до +3 С) та достатньо сира, але сніг випадає рідко. Найбільш підходящий час для поїздки до Парижу - травень і вересень-листопад, Рив'єри - вересень. Гірські райони мають свій мікроклімат.

Види туризма, які найбільш розвинуті у Франції:

экскурсійний,

пляжний,

гірськолижний,

лікувально-оздоровчий,

спортивний

До найбільш популярних визначних пам'яток Парижа відносять Эйфелеву вежу (близько 6 млн відвідувачей у год), Центр Помпіду (5 млн), Лувр (5 млн), музей д'Орсе (2 млн), Триумфальна арка (1 млн). Париж входить в число найбільш відвідуйомих країн світу (25 млн туристів у прошлому році).Серед інших популярних экскурсійних об'єктів можно виділити Євродіснейленд, Собор Парижської богоматері, замки Луари, пригороди Парижа (Версаль, Фонтенбло, Шартр), Бургундія, Прованс, Марсель, Бордо.

Французські Альпи - найбільш високі гори Западної Європи, найбільший у світі центр зимового спорту. Популярні курорти регіону - Шамони и Куршевель, Валь д'Изер и Тінь в Валь-Торансе, Ле-Дез-Альп, Ля-Плань, Межев, Мерибель та ін.

Морські узбережжя Франції простягнулись на 3120 км. Сумрачні скали Бретані, довгі гряди дюн Атлантики, пляжі та бухти Середземномор'я, прекрасне узбережжя Корсики та Лазурний берег ("Рів'єра"), привертаютьувагу до себе міліони туристів. Саме тут виділяють такі курорти як: Кани, Ніцца, Ментона, Антіб, Сен-Тропе та інші.

У Франції також розвинут лікувально - оздоровчий туризм. Популярними являються такі курорти, як Ля Боль, Віши, Вітель, Йєр, Кеброн, Сен Гадан, Дарс.

У Франції немає категорій готелей 5*, тільки 1*, 2*, 3*, 4* і "4* luxe.

Крім готелей, на французських гірськолижних курортах є часні апартаменти, котрі не мають "зірковості", від самих простих до класу "de luxe". Є і резіденції, котрі мають офіціальну категорію. У багатьох резиденціях 4* є басейни, джакузі, сауна, фітнес-центр та ін. Також існують готели-резиденції, які складаються з двух корпусів: в одному -- гостиничні номера, в іншому -- апартаменти. Гості, які проживають в апартаментах можут користуватися усіма послугами готелю. Є варіанти проживання в окремих шале різного класу -- від скромних до VIP-шале з прислугою.

Коло туроператорів у Франції представлен відомими високо професіональними компаніями, давно давно працюючих на цьому ринку: "Джет Тревел", «Асент-тревел»,"Ланта-тур вояж", "Мондо турс", "Нева", "Французський дім", "Інна-тур", ВАО "Інтурист", "Болеро тур", KMP group и др. Всі ці туроператори пропонують різні варіанти парижських програм, а також в сезон - різноманітні экскурсіонні програми по французським провінціям, поєднуючи знайомство зі стариними замками та древніми городами з дегустацією блюд і вин, якими так славиться Франція. В останні сезони високим попитом також користувались авторские туроператорські програми Париж - Руан - Мен - Мішель - Нормандія (BSI Group), Париж - замки Луари - Бретань - Нормандія ("Мондо турс"), "Дванадцать французських міст" і Париж - Ніца - Венеція ("Туртрансвояж") та ін.

1.2 Экскурсійний туризм Франції

Париж та його околиці Версаль, Фонтенбло, Шартр, Живерні складають один із самих популярних районів серед туристів. Париж, до того ж, являється одним із найгарніших міст планети. Эйфелева вежа, собор Нотр-Дам-де-Парі (1163 рік), церква XIII століття Сен-Шапель, Триумфальна арка, Пале-Рояль, Елисейский дворець (резиденція президента республіки), Монмартр - один із самих відомих місць Парижа.

Культурні та історичні богатства Парижа безмежні - 134 музея, 137 театрів і концертних залів, 435 парків. Гостинична база Парижа нараховує 1146 готелей на 75 тис. місць, причому 75% з них - гостиниці туркласу.

Західна територия Франції знаходиться впродовж Атлантичного узбережжя. На півночі Нормандії і Бретані переважають холмиста місцевість, песчані пляжі і маленькі портові міста. Тут досі відчуваються кельтські корені цього регіону та його жителів. Найбільш великі міста на ззахідному узбережжі - Нант і Бордо, останній знаменитий своїми винами і архітектуройXVIII ст. Країна французьських басків займає південну частину Атланттичного узбережжя, курортне місто Біарріц відноситься до числа найбільш фешенебельних, яскравих і привабливих океанських курортів.

Схід країни включає області Эльзас, Лотарингія, Франш-Конте і Бургундія. Пейзаж холмистий, найбільш красиві міста - Мец, Страсбург, Нансі і Дижон - знаходяться в цьому регіоні, знаменитий своїми винами, - такими, як Пино Нуар, Шардоне і Жолті вина, вироблені на виноградниках гір Юра.

Центр Франції - в багатьох відношеннях найбільш тиха частина країни. Настоящим скарбом являється долина Луари, з численними замками і чудесними містечками. В Шартре знаходиться один із самых відомих і красивихготичних соборів Франції. Область Овернь, знаходиться в сердці Центрального гірного масива - одна з прекраснішиху Франції. Більшу її частину складають возвишеності, які пересічні річними долинами, де природа зберігається в своїй первохданності. Столица региона Клермон Ферран та містечко Пюи зі своїми историчними церквами, збудованими на височені вулканічного походження, відноситься до числа самих чудесних міст Франції.

Відомі туроператори по Франциії пропонують набір із кількох програм, пропонуючи схожі розміщення і переліт, но різне число стандартних экскурсій (обзорні по місту, подорож на кораблі по Сені, відвідування Лувра, "комерційні" відвідування музею парфюмерії та ювелірного центра та ін.) та кілька додаткових програм, серед яких найбільш популярна экскурсія на весь день в Євродіснейленд та відвідування російського кладовища Сент-Женевьєв-де-Буа.

Розділ II: ТУР ЯК ОСНОВНИЙ РИНКОВИЙ ПРОДУКТ

Тур - це програма, в межах якої реалізується мета перебування людини поза постійним місцем проживання, складена з урахуванням індивідуальних побажань, і комплекс заходів по її реалізації на відповідному якісному рівні.

Тури поділяють на види відповідно до мети подорожі та форми щодо організаційних заходів, класифікуються за кількістю учасників, сезоном та терміном перебування. Залежно від комплексу послуг та комфортності подорожування тури поділяються на класи обслуговування. Мотивація подорожі та решта її параметрів визначають програму тура. За формою тури поділяються на комплексні і індивідуальні. Індивідуальний тур передбачає забезпечення подорожування відповідно до побажань туриста. Комплексний тур формується туристичною фірмою, включає певний набір попередньо узгоджених з туристом послуг, вартість яких сплачується в повному обсязі.

Тур є ринковим продуктом туристичних підприємств, формою, яку набуває споживання послуг, матеріальних і нематеріальних благ, заходом, який реалізує мету подорожування і в той же час результатом діяльності тур фірми, джерелом її прибутку. Складовими туру є маршрут, програма та комплекс послуг по життєзабезпеченню туриста, в межах яких реалізується на відповідному якісному рівні мета подорожування. Маршрут і програму забезпечують мету подорожування, а міроприємства з життезабезпечення туриста під час подорожування - безпеку та комфортність при реалізації цієї мети.

Тури, які розробляються туроператорами, повинні відповідати таким принципам:

-Безпека ( всіх складових і на всіх етапах проходження туру );

-Комфортність ( задоволення життевих потреб в проживанні, харчуванні, транспортуванні та інших послугах на рівні, по можливості не нижчому ніж в постійному місці проживання ), тобто забезпечення якісного обслуговування під час подорожування;

- Ергономічність ( відповідність турпродукта та його складових фізіологічним та психологічним потребам туриста );

- достатність послуг, що пропонуються для задоволення потреб туриста під час подорожі, для реалізації мети подорожі;

- категоріальна відповідність ( всі складові тура повинні відповідати заявленому класу обслуговування );

- конкурентоздатність ( забезпечення прибутковості в діяльності турфірми )

Вибір форми турпродукту визначається метою та видом подорожі. Відповідно тури поділяють на рухомі, що передбачають інтенсивне пересування з максимально можливим охоплюванням об'єктів показу та стаціонарні, що передбачають більш спокійний відпочинок з обмеженими виїздами. За цим критерієм тур може формуватися в формі маршрутно - транспортного чи маршрутно - стаціонарного.

Здебільшого маршрутно - стаціонарну форму мають рекреаційні тури з метою відпочинку в певному місці або курортно - лікувальні тури, коли рухомість обмежена режимом лікування. Вибір схеми маршрутно - транспортного туру передбачає динамічні форми проведення дозвілля і більше підходить для пізнавальних, молодіжних програм.

Туристичний продукт характеризує діяльність туристичного підприємства, направлену на формування дружніх відносин з клієнтом, надання йому всебічної допомоги, додаткових і символічних вигод. Це може бути досягнуто шляхом високого рівня якості, швидкості обслуговування, консультаціями, інформацією і неформальним спілкуванням.

Тур - первинна одиниця туристського продукту, реалізована клієнтові як єдине ціле, продукт праці туроператора на певний маршрут, у конкретний термін і з певним комплексом послуг. Залежно від виду заявки туриста й від способу організації продажу тури можуть бути:

1. Індивідуальні (замовлені) тури - це тури, що формуються за бажанням і при особистій участі туриста. Йому пропонують на вибір різні варіанти обслуговування по кожному з видів послуг у передбачуванім місці відпочинку. Обрані туристом послуги формуються в програму тура. Звичайно такі замовлення формуються в агентствах і надходять потім для реалізації до туроператора.

2. Групові тури припускають продаж заздалегідь спланованого стандартного набору послуг, зорієнтованого на певний вид відпочинку, а також па соціальний клас туристів і їх вік і продаваного туристам в одному пакеті. Особливості підготовки й проведення такого виду тура (єдина для всіх програма, строго зв'язана зі строками й графіком подорожі) не дозволяють вносити які-небудь зміни до складу пропонованих послуг, тому турист може або купити його цілком, або взагалі відмовитися від його придбання.Такий вид комплексного обслуговування зветься пекидж- тури (від англ. package tour - пакетний тур). Готові пакетні тури дають можливість туроператорам використовувати спеціальні тарифи, і їх вартість звичайно нижче сукупних роздрібних цін на окремі послуги, що входять у пакет. Туроператори, що пропонують їх, повинні задовольняти певним вимогам і бути зареєстрованими в ІАТА (International Air Transport Association - Міжнародна асоціація повітряного транспорту). Серед інших вимог, висунутих IATA до таких тур, що випливають:

1. переліт повинен здійснюватися па рейсі однієї з авіакомпаній членів IATA 2. у вартість тура повинне бути включене розміщення в готелях на всьому протязі тура; 3. у вартість тура повинна бути включена хоча б одна з перерахованих нижче послуг: трансфер, екскурсії або оренда автомобіля.Усі зареєстровані тури одержують від IATA спеціальний номер (Itnumber), от чому ці тури ще іноді називають інклюзив- турами (inclusive tours), звичайно публикуемый у брошурі або повідомлюваний згодом турагенту оператором. У більшості випадків наявність у тура цього номера дає можливість туристичним агентствам одержати більшу суму комісійних при бронюванні й продажу квитків, пов'язаних з участю пасажира в такому турові.Більша частина вартості інклюзив- турів припадає на послуги з розміщення й транспортні послуги, менша - на оплату харчування. Витрати на інші послуги становлять невелику частку в загальній вартості.

Такого роду тури є головним предметом діяльності більшості туристських підприємств. Туристський пакет є основним (обов'язковим) комплексом послуг, надаваних у подорожі по індивідуальному або груповому плану, і має серійний характер, може пропонуватися в широкий продаж.Іноді туристський продукт асоціюють із поняттям туристський пакет, який включає чотири обов'язкові елементи: туристський регіон, транспортні послуги, послуги засобів розміщення, трансфер. Цей пакет обов'язкових туристських послуг і відрізняє туристський пакет від туристського продукту, тому що туристський пакет - це тільки частина туристського продукту, точніше, обов'язкова частина тура. Залежно від виду тура в ньому можуть бути відсутні ті або інші елементи.

Туристський маршрут - це заздалегідь спланований шлях пересування туристів протягом певного періоду часу з метою надання ним передбачених програмою обслуговування послуг.Комплекс послуг на маршруті - це ті умови, які не входять у туристський пакет, по які клієнт побажав включити в програму, а туроператор повинен обов'язково виконати.Додаткові туристсько-екскурсійні послуги - послуги, не передбачені ваучером або путівкою й відповідно не вхідні в основну вартість путівки й надавані але місцю відпочинку в міру виникнення потреби в них. До них відносяться: прокат, телефон, пошта, обмін валюти, додаткове харчування , та ін.Поряд з основними й додатковими послугами, різниця між якими полягає в їхньому відношенні до спочатку придбаного туристом комплексу послуг (турові), у структуру туристського продукту входять також супутні послуги, до яких відносять товари.Товари як елемент туристського продукту становлять його матеріальну частину й можуть включати карти міст, листівки, буклети, сувеніри, туристське спорядження й ін., а також товари, які є дефіцитними або більш дорогими в місцях постійного проживання туристів, тобто, що фактично здобуваються в місці відпочинку.

Останнім часом спостерігається помітна тенденція до переходу від методів масового маркетингу - "конвеєрного" туристського продукту до продукту диференційованому. Фірми змушено враховувати психологію споживачів- туристів, які прагнуть до досягнення максимальної волі у виборі послуг і усе більше віддають перевагу індивідуальним поїздкам, обраним по власному смакові. Групові тури па загальновідомі і явно "перенаселені" курорти багатьох уже не задовольняють. Загальною тенденцією є також скорочення набору послуг, що включаються в тур, за рахунок чого створюється ілюзія дешевих поїздок. Деякі підприємства формують туристський продукт тільки з обов'язкових послуг, які дозволяють їм одержати у виробників пільгові тарифи: проїзд, розміщення й трансфер. Інші необхідні послуги туристи здобувають у ході подорожі за додаткову плату.

РОЗДІЛ III: ОРГАНІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ

Звертаючись до поняття ринок, можна виділити два основні підходи до його визначення:Перший заснований на виділенні політико-ідеологічного й філософського змісту, коли в якості основних характеристик ринку розглядаються: - ринок як спосіб організації суспільного виробництва; - ринок як спосіб поведінки господарських об'єктів; - ринок як спосіб мислення. У практичному маркетингу абстрактне поняття ринку не застосовується. Ринок завжди конкретний. Тому перш ніж приступитися до його дослідження, необхідно визначити, на якому ринку працює підприємство. Для цього необхідно виділити конкретні товарні ринки, до яких належить і ринок туризму. Ринок туризму можна визначити як суспільно-економічне явище, що поєднує попит та пропозиція для забезпечення процесу купівлі- продажу туристського продукту тепер і в певному місці.При характеристиці ринку туризму необхідно враховувати наступні моменти: - основним предметом купівлі- продажу є послуги; - крім покупця й продавця в механізм туристського ринку включається значна кількість посередницьких ланок, які забезпечують зв'язок попиту та пропозиції;

попит на туристські послуги відрізняється рядом особливостей: більшою різноманітністю учасників поїздок по матеріальних можливостях, віці, цілям і мотивам; - еластичністю: індивідуальністю й високим ступенем диференціації; великій замещаемостю: віддаленістю за часом і місцем від туристської пропозиції; - туристська пропозиція також характеризується рядом відмітних характеристик: товари й послуги в туризмі мають потрійний характер (природні ресурси, створені ресурси, туристські послуги); висока фондомісткість галузі; низька еластичність; комплексність.Як і всякий інший товарний ринок, ринок туризму неоднорідний. У його структурі виділяються більш дрібні по своїх масштабах ринки. У зв'язку із цим існує досить багато ознак класифікації туристського ринку. Відзначимо лише найбільш важливі, які мають першорядне значення для маркетингових досліджень.З погляду просторових характеристик (територіального охоплення), виділяють ринки: - приміського туризму (поїздки городян за місто в період відпусток або у вихідні дні); - внутрішнрегіонального туризму (подорожі в рамках якого-небудь регіону); - внутрішньодержавного туризму (подорожі, обмежені рамками державних кордонів країни); - міжнародного туризму (поїздки за межі країни).З погляду особливостей і змісту маркетингової діяльності, виділяються наступні ринки: - цільовий, тобто ринок, на якім фірма реалізує або збирається реалізовувати свої цілі; - пошук, тобто ринок, що не має перспектив для реалізації певних послуг; - основний, тобто ринок, де реалізується основна частина послуг підприємства; - додатковий, продаж деякого обсягу послуг; - зростаючий, тобто ринок, що має реальні можливості для росту обсягу продажів; - прослоєний, тобто ринок, на якому комерційні операції нестабільні, але є перспективи перетворення в активний ринок за певних умов.

Тим часом, одного лише бажання явно недостатньо. Необхідно мати у своєму розпорядженні засоби для покупки. Платоспроможні ж споживачі повинні мати доступ до туристських послуг, здатних задовольнити їхні потреби. Якщо всі перераховані умови дотримуються, є підстава говорити про так званий дійсний ринок. Подібна класифікація корисна для планування маркетингу: будучи незадоволеної розмірами продажів, фірма розглядає перспективи й вибирає інструменти розширення ринку й насамперед за рахунок його частини, що обслуговується. Загальна мета дослідження ринку полягає у визначенні умов, при яких забезпечується найбільш повне задоволення попиту населення в туристських послугах і створюються передумови для ефективного їхнього збуту. відповідно до цього першочергового завдання вивчення ринку є оцінка поточного співвідношення попиту та пропозиції на туристські послуги, тобто кон'юнктури ринку. Поточне спостереження за розвитком кон'юнктури припускає збір, зберігання, перевірку, коректування, систематизацію й первинну обробку одержуваних даних про стан досліджуваного ринку.

Ціль аналізу кон'юнктурної інформації - виявлення закономірностей і тенденцій формування кон'юнктури досліджуваного ринку.за допомогою розглянутих показників можна дати оцінку рівню конкурентоспроможності підприємства з погляду освоєного їм ринкового потенціалу. Очевидно, що з ростом ринкової частки позиції підприємства виглядають усе більш стійкими. Справа в тому, що частка фірми на ринку найбільшим образом впливає на норму одержуваного прибутку.

РОЗДІЛ IV: РОЗРОБКА І ПРОСУВАННЯ НА РИНОК НОВОГО ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ

4.1 Стадії розробки туристичного продукту

Ситуація на українському ринку туристських послуг складається сьогодні таким чином, що спостерігається насиченість його турфірмами, що веде до жорсткості конкуренції. При цьому більшість туристських підприємств мають обмежені фінансові, трудові й інші ресурси. Отже, турфірмы не можуть розпорошувати свої зусилля з метою задоволення всіх клієнтів. Тому для ефективної й прибуткової діяльності беруть на озброєння концепцію цільового маркетингу, в основі якої лежить сегментація ринку й вибір цільових сегментів ринку. Після того, як туристське підприємство визначається у виборі найбільш перспективного цільового ринку, ухвалюється рішення про розробку конкретного туристського продукту для обраного сегмента ринку. Розробка будь-якого нового туристського продукту починається з пошуку ідей. Пошук ідей припускає визначення об'єкта подорожей. У якості джерел ідей для створення новинок можуть виступати: 1. споживачі, потреби й потреби яких можна виявити за допомогою опитувань, групових обговорень, що надходять пропозицій і скарг;

2. продукти конкурентів; 3. персонал фірми, що перебуває в повсякденному контакті із клієнтами; 4. статистика поїздок українських туристів за рубіж, яка показує самі популярні на сьогоднішній день напрямку.

Другим етапом розробки турпродукта є відбір ідей. Відбір ідей - це обґрунтування виду розроблювального продукту, головна мета такого відбору - знайти гарні ідеї і як можна швидше позбутися поганих.Після того як центральна ідея визначена й схвалена, наступає етап розробки концепції турпродукта і його перевірки. Слід розрізняти ідею продукту і його задум. Ідея продукту являє собою загальна вистава про можливий продукт, який фірма могла б запропонувати ринку. Задум продукту - пророблений варіант ідеї, виражений значимими для споживача поняттями (споживчими властивостями турпродукта). Споживчі властивості турпродукта визначаються корисністю й функціональністю вхідних у нього товарів і послуг, їх надійністю й здатністю задовольнити потреби покупця.Для того щоб розробити маркетингову стратегію слід провести докладний аналіз цільового ринку, планування позиції турпродукта, обсягу збуту, частки ринку й цільовому прибутку. Після цього можна приступати до аналізу маркетингових можливостей. Вони аналізуються по трьом основним критеріям: 1. аналіз ринкових можливостей, що відкриваються продуктом- новинкою 2. аналіз можливостей туристського підприємства 3. співвідношення наявних перспектив із цілями підприємстваЯкщо аналіз усіх зазначених основних частин маркетингових можливостей пройшов успішно, можна приступати безпосередньо до розробки турпродукта. Фірма визначає зміст свого продукту, куди входить: країна подорожі, вид туризму, сезон і тривалість поїздки, маршрут проходження, класність послуг. При розробці турпродукта необхідно вміти правильно скомпонувати пропозицію. Розроблений турпродукт підлягає економічній оцінці й доцільності впровадження його на ринок. Фактично даний етап припускає розробку бізнес-плану по виведенню продукту на ринок. Необхідно провести техніко-економічне обґрунтування тура:

- оцінити реальні витрати на розробку й реалізацію;

- визначити загальну вартість, норму прибутки, верхні й нижні границі прибутки;

- розробити стратегію й тактикові ціноутворення. Новий розроблений тур не відразу стає продуктом для продажу. Попередньо необхідно його експериментальне впровадження. Що найбільше часто зустрічаються формами експериментальної перевірки - апробації туристських продуктів є рекламні й навчальні тури, пробні продажі.Рекламні тури призначені для інформування цільової аудиторії про існування нового продукту, наочна демонстрація його споживчих властивостей, гідностей і конкурентних переваг. Звичайно рекламні тури проводяться для представників засобів масової інформації, авторитетних для цільових груп споживачів людей, а також турагентств, які згодом будуть здійснювати продаж даного продукту. Інфо- тури (навчальні тури) - це поїздки, органзовані туроператором, спрямовані на формування вистави про характеристики нового туристського продукту в співробітників відділу продажів самого туристського підприємства й представників турагентств. Основна мета інфо- турів - популяризація маршруту й ріст обсягу продаж у даному напрямку за допомогою:

1. ознайомлення з усіма елементами туристського продукту (розміщення, харчування, екскурсійне обслуговування) 2. вивчення технології надання тих або інших послуг їх виробниками демонстрації переваг співробітництва з туроператором - організатором інфо-тура. Пробні продажі проводяться для відносно невеликих груп туристів (як правило, постійних клієнтів підприємства) до початку сезону масових продажів. У цьому випадку новий продукт одержує реальну оцінку споживачів, що дозволяє внести необхідні корективи як у перелік послуг, так і в процес їх надання. Таким чином, етап випробування продукту в ринкових умовах дозволяє на практиці перевірити якість туристського продукту, потреба в ньому, доступність, ціни. У випадку позитивних результатів ринкового випробування туристське підприємство ухвалює остаточний розв'язок про виведення туристського продукту на ринок. Пробний маркетинг дає керівництву компанії необхідну інформацію для ухвалення остаточного рішення: випускати або не випускати новий продукт. Реалізація тура - це складна система операцій, що включає висновок договорів з постачальниками послуг і товарів, підготовку путівок і договорів, інформаційне забезпечення тура, бронювання й забезпечення туристів проїзними квитками, оформлення страховки, підготовку кадрів для тура, властиво організація тура.

4.2. Формування ціни турпродукту

Одним з найбільш важливих маркетингових розв'язків є розв'язок щодо встановлення ціни на товар. Ціна відбиває те, як споживачі сприймають продукт. Термін "маркетинг" є похідним від слова "ринок". Процес розробки специфічних стратегій, що сприяють досягненню цілей фірми на основі підтримки стратегічної відповідності між ними, її потенційними можливостями й шансами в області маркетингу називають маркетинговою стратегією. Попит - показник, що відбиває обсяг продажів визначеного тур продукту на обраному сегменті ринку. Попит буває: нееластичний, стабільний (незалежно від коливання цін), еластичний (мінливий у ту або іншу сторону, залежно від зміни цін). Туристський попит підтверджується платоспроможністю рекреаційних потреб людей, виражених у певній кількості турпродукта й послуг, які споживачі можуть придбати при певних цінах на турпродукт. Основою туристичного попиту є потреба людини у відпочинку, пізнанні, спілкуванні, яке й спонукує його до подорожі. Будучи елементом туристського ринку, попит формується на основі багатьох факторів об'єктивного й суб'єктивного характеру. Динамічний розвиток обумовлений дією комплексу демографічних, природно-географічних, соціально-економічних, науково-технічних факторів. Поряд з ними виділяється група суб'єктивних факторів, що включає смаки, переваги, національні традиції.

Пропозиція турпродукта - кількість турпродуктов (туристсько-екскурсійних послуг), яке виставлено на ринок при певному рівні цін. Якщо попит відбиває можливу місткість ринку, то пропозиція - це фактичний обсяг туристсько-екскурсійних послуг, пропонованих споживачеві на ринку. Співвідношення між попитом та пропозицією залежить від багатьох факторів, одним з яких є ціна. Завищені ціни приводять, за винятком одиничних випадків, до падіння попиту, а занижені - до втрати прибутки й нерентабельності підприємства. Тому кожне турпредприятие, що працює на ринку, повинне приділяти увагу політиці ціноутворення.Ціна - захід і регулятор рівноваги між попитом та пропозицією на туристському ринку. Це основний критерій вибору турпродукта для більшості споживачів і тому в першу чергу вона впливає на обсяг продажів. Витрати, пов'язані з виробництвом, просуванням і продажем турпродукта, а також норма прибутку звичайно включені в ціну. З метою встановлення правильної ціни на турпродукт необхідно проаналізувати такі фактори як:

1. ціни на послуги постачальників; 2. ціни на послуги, надавані конкурентами на ринку; 3. коливання в попиті; 4. сезонність; 5. психологічні фактори, пов'язані з модою, престижем.У туризмі застосовують диференційовані ціни. Диференціація цін може проводиться залежно від часу (сезон, несезон, проведення конгресів, Олімпіада), сегмента ринку й форми оплати (при оплаті в мінімальний строк - знижки). Конкуренція - взаємна боротьба підприємств за монопольне/краще положення на туристському ринку. Взаємодія елементів ринку приводить до його циклічності, тобто з ростом попиту збільшується пропозиція, що веде до підвищення цін і ця ситуація стимулює виробництво конкретного продута на ринку. У зворотному випадку, якщо пропозиція перевищує попит, відбувається зниження підприємницької активності по виробництві продукту. Після певного коливання цін наступає період рівноваги попиту та пропозиції, ринок приходить у рівноважний стан. "У сучасній економіці й маркетингу виділяють три методи встановлення ринкової ціни, що також актуально й серед туроператорів".У зв'язку із цим існують три методи ціноутворення:1. на основі витрат або витратний метод (сукупність повної собівартості турпродукта - використовується турфирмами, які прагнуть у першу чергу дістати прибуток від інвестицій)2. с орієнтацією на рівень конкурентів - метод характерний для тур-організацій. Ціни встановлюються нижче, вище або на рівні ринкових, залежно від вимогливості клієнтів, наданого сервісу, реальної або передбачуваної реакції конкурентів. Відмінна риса - відсутність постійної залежності між цінами й витратами. У цьому випадку для певної ціни розраховується середній рівень цін на ринку на основі каталогів, рекламних проспектів турфирм і готелів.3. с орієнтацією на попит - метод, заснований на вивченні бажань споживачів і встановленні цін, прийнятних для цільового ринку. Застосовується, якщо ціна є вирішальним чинником у придбанні продукту клієнтами. При розробці цінової стратегії турфирма повинна використовувати три методи у взаємозв'язку, інакше це може привести до непрямих або прямим збиткам. Необхідно врахувати особливості ціноутворення:

1. висока еластичність цін на різних сегментах туристського ринку. 2. розрив у часі між моментами встановлення ціни й купівлі - продажу турпродукта.Ціни на турпродукт є роздрібними, тому що вони призначені безпосередньо для споживання. Нездатність туруслуг до зберігання, внаслідок чого роздрібні продавці не розділяють із виробниками ризику, пов'язаного з утворенням нереалізованих запасів.Ціни треба орієнтувати на типові групи, а не на середнього клієнта. Собівартість турпродукта включає: візи й страховки, проживання, харчування, транспортні послуги (проїзд до країни, від аеропорту до готелю й назад), екскурсійне обслуговування, тобто включає ті послуги, які входять в обов'язкову програму тура. Непрямі витрати - витрати на керування й зміст турфірм (витрати на організацію набору груп, оренду, зміст офісу, зарплата). Ціна на турпродукт визначається методом нормативної калькуляції (це визначення вартості однієї одиниці послуг/товару) і включає витрати на людей, що супроводжують групу по маршруту.

Особливості ціноутворення: 1. ціни на певні види послуг туризму не входять у вартість турпродукта 2. груповий тур: чим більше людей, тем менше вартість тура розраховуючи на одну людину 3. ціна тура залежить від вікового складу туристів, тому що, наприклад, для дітей, школярів існують знижки.Прибуток закладається в ціну турпродукта, установлюється турфирмой у відсотках собівартості витрат (від 5 до 100 %, залежить від попиту).

РОЗДІЛ V: ПРОСУВАННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ

5.1. Реклама