Образовательные, профессиональные, семейные, коммуникационно-культурные и иные ценностные ориентиры. Существенная вариативность ценностных ориентиров учащихся "статусных" образовательных учреждений (лицеев, гимназий) и массовых общеобразовательных школ.

Особенности социологии как науки об обществе. Изучение эволюционных изменений в социальных структурах и институтах. Исследование познавательных приемов, с помощью которых приходят к научным истинам. Различие и сходство обществознания с другими науками.

Понятие, структура и функции семьи с точки зрения социологии. Тенденции исторического изменения семьи, ее социальная сущность. Типология семейных структур, значение и характеристика основных семейных типов. Роль и ценность семьи для жизни общества.

Теоретико-аналітична реконструкція теорії структурації Е. Гідденса як спроби синтезу "структури-агентності" в соціології. Оцінка концепції структурації у розв’язку проблеми дуальності структури, визначеної як правила та ресурсу, і агентності чи агента.

Теоретико-аналітична реконструкція теорії структурації Е. Гідденса як спроба синтезу "структури-агентності" в соціології. Визначення перспектив та обмежень, що випливають з визначення структурації як нескінченного потоку вчинків у часі-просторі.

Дослідження активних акторів і пасивних учасників мереж, їх можливі комбінації та конфігурації. Окремі концепції мережевих війн, до яких автор відносить стратегії "безкомандного опору" і повстанський анархізм. Їх порівняльна характеристика та переваги.

Оценка активности учащейся молодежи в разных сферах общественной жизни. Доминирование в структуре социальной активности досуговой, интернет-сетевой, образовательно-развивающей и духовной форм. Стремление к достижению молодежью узколичностных целей.

Дослідження структурних елементів медіалогії, їх зв'язку та узгодженості між собою. Розробка практичного інструментарію, який сприятиме запобіганню розгойдуванню суспільства, медіаманіпуляції, розумінню громадськістю інтересів трансляторів інформації.

Основні парадигми сучасної соціології, їх порівняльна характеристика та аналіз. Життєвий шлях і наукова діяльність Парсонса, його вклад у розвиток науки. Мертон про соціальну структуру суспільства, аномалію, її різновиди. Концепція соціального конфлікту.

Порівняння структурних вимірів участі у двох українських революціях – Помаранчевій революції 2004 р. і Революції гідності 2013–2014 рр. Спільні риси обох протестних виступів: освіта, регіональна належність, мовні практики і зовнішньополітичні пріоритети.

Показано, що розвиток соціальної зрілості особистості відбувається поетапно і в процесі здійснення соціальної діяльності й збагачення соціального досвіду, особистість здобуває все більшу самостійність і стає повноцінним суб’єктом професійної діяльності.

Систематизація факторів, що впливають на успішність діяльності студентів-іноземців як суб'єктів взаємодії культур. Вміння інтерпретувати соціальні та культурні явища, а також уміння забезпечувати особисту безпеку й досягати своїми діями поставленої мети.

Структурний аспект суспільства у стані надзвичайності; інтерпретація його з боку К. Маркса, К. Шміта і Дж. Аґамбена. Реконструкція розуміння та концептуального опису екстраординарності у їх прямих висловлюваннях про структурні елементи такого стану.

Основні структурні чинники відтворення та репрезентації бездомності в сучасному українському суспільстві. Типологія соціальних репрезентацій бездомності в сучасному українському суспільстві. Вплив нормативних суджень на формування соціальної політики.

Дискурс як структурно-діяльнісний соціальний феномен, що складається з мови та соціального контексту її застосування. Основні властивості дискурсу, його декларативність та маніпулятивна спрямованість. Дослідження офіційного політичного дискурсу України.

Формування професійно-особистісних якостей майбутніх соціальних працівників, які доцільно розвивати в умовах університетської освіти з метою вдосконалення професійної підготовки фахівців спеціальності "Соціальна робота" до соціалізації дітей-сиріт.

Социология как наука: объект, предмет, структура и функции. Социальное поведение в его норме и отклонении. Основные этапы становления и развития социологии. Социальный конфликт в обществе. Методология и методы прикладного социологического исследования.

Структурно-типологічний підхід до оцінювання рівня сформованості громадянської ідентичності. Важливість глибокого аналізу когнітивних, емоційно-оцінних, поведінкових та образно-семіотичних компонентів громадянської ідентичності населення різного віку.

Результаты концептуализации отношений криминогенной личности к социальному окружению. Инвариантные и вариативные функции отношений к окружению и их значение для адаптации криминогенной личности, формирования ее самоотношения и соучастия в самореализации.

Анализ структурно-функциональных аспектов социальных явлений, определение взаимоотношений между социальной теорией и эмпирическими исследованиями. Структурно-функциональный подход к обществу в основных положениях теорий Дюркгейма, Мертона и Парсона.

Основные меры социальной поддержки малообеспеченным жителям льготных категорий района Чертаново Северное. Главная характеристика прав органов государственной власти субъектов Российской Федерации в области общественной защиты и поддержки инвалидов.

Актуальність дослідження особливостей феномену організаційної ідентичності працівника та необхідність створення чіткої теоретико-методологічної основи з метою його детального вивчення. Розгляд досліджуваного конструкту з позиції інтегрального підходу.

Ознайомлення з аспектами соціалізації в проблемній сім'ї: переважанням типу репродукції сімейного досвіду та засвоєнням типу конфігурації сімейних стосунків. Аналіз необхідності вивчення категорій соціалізувальних впливів на дітей із проблемних сімей.

Модель соціальної реабілітації осіб, які повернулися із зони антитерористичної операції (АТО). Форми та методи роботи соціального працівника, умови надання ефективної допомоги. Формування соціальної політики з урахуванням інтересів колишніх бійців АТО.

Поняття системи структурно-функціонального аналізу категорій суспільства, його основні риси. Характеристика соціологічних теорій Т. Парсонса, його головні принципи, функції, роль у науковому пізнанні суспільного життя та аналіз евристичних можливостей.

Структурно-функціональний аналіз як теорія суспільства та метод соціального дослідження. Історія формування та витоки функціоналізму. Характеристика структурно-функціоналістських ідей Т. Парсонса. Особливості структурного функціоналізму Р. Мертона.

Аналіз основних чинників, що впливають на формування соціальної комунікації в суспільстві. Характеристика головних складових комунікації. Підходи до визначення природи інформації. Вивчення взаємодії та взаємовпливу між інформацією та тим, що її викликає.

Анализ мотивационных установок участия в социальных практиках. Превалирование инструменталистских и гедонистических ценностей в среде студенческой молодежи, проявляющих социальную активность. Особенности ресурсообеспеченности, главные запросы молодежи.

Основные положения фундаментальных социологических теорий об обществе. Конфликтология и функционализм как инструмент для описания объединения людей, теории среднего уровня о предмете социологии. Роль социологического исследования в развитии данной науки.

Социологическая концепция Т. Парсонса, понятие социальной системы. Функциональный подход к рассмотрению общества Р. Мертона, "теории среднего радиуса действия". Структурно-функциональное объяснение причин и значения социальных конфликтов Л. Козером.