Роль культурного та соціального капіталів у суб'єктивній оцінці здоров'я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль культурного та соціального капіталів у суб'єктивній оцінці здоров'я

Павло Середа,

маґістр соціології (НаУКМА, 2021); аспірант кафедри соціології факультету соціальних наук і соціальних технологій (НаУКМА) (04655, Київ, вул. Волоська, 8/5, корп. 4)

Катерина Мальцева,

кандидат філософських наук (2003), PhD (2010, University of Connecticut, USA), доцент, кафедри соціології факультетусоціальних наук і соціальних технологій (НаУКМА); афілійований дослідник (University of Connecticut, USA) (04655, Київ, вул. Волоська, 8/5, корп. 4)

ПАВЛО СЕРЕДА, КАТЕРИНА МАЛЬЦЕВА

Роль культурного та соціального капіталів у суб'єктивній оцінці здоров'я

Сучасна епідеміологічна ситуація ще раз привернула увагу наукової спільноти та полісі-мей- керів до важливості розуміння соціальних джерел біологічних ризиків. Упродовж кількох останніх десятиліть висновки емпіричних досліджень нерівностей у здоров'ї привертали увагу до складних причинних зв'язків між соціально-економічним статусом індивіда та його чи її здоров'ям. Існує кілька теоретичних моделей для пояснення нерівностей у здоров'ї, які зосереджуються на різних аспектах впливу соціально-економічного статусу. Ці моделі демонструють, що показники здоров'я розподілені між різними групами у популяції нерівномірно, проте є обмеженими у своїх поясненнях механізмів відтворення нерівності у здоров'ї. Хоча самі спостереження щодо впливу соціально-економічного статусу на здоров'я не є новими й походять щонайменше від ідей соціальної медицини ХІХ століття, зараз ми знаємо значно більше про соціальні чинники у патернах здоров'я, захворюваності та смертності. Розвиток підходів до розуміння нерівності у здоров'ї, а також збагачення соціологічного знання завдяки інкорпорації інформації з епідеміології, медицини, генетики та інших дотичних наук змінили й засадниче визначення самого здоров'я. Відповідно, має розвиватися і методологічний вимір оцінювання соціальних чинників у здоров'ї. Проведене авторами дослідження передбачало з'ясування ролі культурного та соціального капіталів у суб'єктивних оцінках здоров'я з боку дорослого населення України. У 2020-2021 роках було проведено двохфазове дослідження мішаним способом із залученням напівструктурованого інтерв'ювання (п = 10) для розроблення інструменту для подальшого анкетування (п = 156). У результаті аналізу було виявлено градієнт наявності капіталів щодо культурного капіталу в аспекті сприйняття здоров'я як частини суб'єктивної його оцінки. Індивіди, більш обізнані в царині здорового способу життя і спроможні втілювати набуті знання у своєму способі життя, водночас мали вищі показники всіх форм капіталів. Це підтримує ідею того, що здоров'я є одним із проявів культурного смаку, що формує статусне розрізнення. Щодо механізмів взаємодії капіталів, виявлено, що культурний капітал втіленний у знаннях про здоров'я має зв'язок з культурним капіталом в аспектах харчування та дотримання власних звичок щодо зміцнення здоров'я, а також з таким складником соціального капіталу, як соціальна підтримка. Змінні культурного капіталу є пов'язаними між собою, а також зі складниками соціального капіталу у вигляді соціальної підтримки та наявності корисних контактів. Соціальний капітал є багатовимірним конструктом у межах якого різні фактори взаємодіють між собою. Соціальна підтримка виступає медіатором між соціальним та культурним капіталом.

Ключові слова: самооцінка здоров'я, соціальні детермінанти здоров'я, градієнт, теорія капіталів, П'єр Бурдьє, кількісні методи

ПАВЕЛ СЕРЕДА, ЕКАТЕРИНА МАЛЬЦЕВА

Роль культурного и социального капиталов в субъективной оценке здоровья п'єр бурдьє культурний капітал харчування

PAVLO SEREDA,

MA in Sociology (National University of "Kyiv-Mohyla Academy", 2021), Postgraduate Student at the Department of Sociology, Faculty of Social Sciences and Social Technologies, National University of "Kyiv-Mohyla Academy" (8/5 Volosska St., Build. 4, Kyiv, 04655)

KATERYNA MALTSEVA,

Candidate of Sciences in Philosophy (2003), PhD in Anthropology (2010), Associate Professor at the Department of Sociology at the Faculty of Social Sciences and Social Technologies, National University of "Kyiv-Mohyla Academy". Affiliated Research Fellow (University of Connecticut, USA) (8/5 Volosska St., Build. 4, Kyiv, 04655)

Cultural and social capitals as factors in self-rated health

The present-day epidemiological situation has once again drawn attention of the scientific community and policy makers to the importance of understanding of the social sources of biological risks. During the past few decades the empirical research into heath disparities has revealed the complex links existing between the socioeconomic status of an individual and his or her health. There are several theoretical models that explain health disparities chiefly focusing on various facets of the socioeconomic status and their effects on health. Those models point to the unequal distribution of health across different groups within a population, but they remain rather limited in terms of accounting for the mechanisms of its maintenance. Although the idea of the effects of socioeconomic status on health is not new and dates back at least as far as 19th c. social medicine, the body of knowledge regarding the social patterns of health, disease and mortality has increased considerably since then. Burgeoning new approaches to health disparities as well as incorporation of data from the epidemiological, medical, genetic and similar connected disciplines have enriched the sociological knowledge and changed the very conceptualization of health. The methodological means of assessing the social factors in health should be enhanced accordingly. The present study contributes to this empirical literature. The aim of the present study was to explore the factor of the cultural and social capitals in self-rated health status among the adult Ukrainians. During 2020-2021 the authors have conducted a two-phase mixed methods study employing the results of semi-structured interviews (n = 10) to develop a survey instrument (n = 156). The results pointed to the gradual data structure in self-rated health based on the cultural capital criterion. Individuals who were more knowledgeable in terms of healthy lifestyle habits and capable of translating this knowledge into practice adhering to it in their lifestyle, also had higher scores on all other forms of capital. This finding supports the notion that health is linked to the cultural taste which forms the status distinctions. As for the mechanisms of the interaction of capitals, it was found that cultural capital in the domain of health is connected to the variables of the cultural capital in the domain of diet and healthy habits, as well as with the social support aspect of the social capital. Cultural capital variables were intercorrelated among themselves, as well as with such aspects of social capital as social support and useful contact networks. Social capital emerged as a multidimensional construct with multiple interrelated compounds. The relationship between social and cultural capitals was mediated by social support availability.

Keywords: self-rated heath, social determinants of health, gradient, theory of capitals, Pierre Bourdieu, quantitative methods

Дослідження нерівностей у здоров'ї виявили складні причинні зв'язки між соціально-економічним статусом (СЕС) індивіда та його чи її здоров'ям. Існує кілька теоретичних моделей пояснення нерівностей у здоров'ї, які зосереджуються на різних аспектах впливу СЕС [Carpiano, Link, Phelan, 2008]. Ці моделі демонструють нерівномірність розподілу показників здоров'я між різними групами в популяції, проте виявляються обмеженими щодо пояснення механізмів відтворення нерівності у здоров'ї. Утім, саме спостереження впливу СЕС на здоров'я не є новим і сягає корінням щонайменше ідей соціальної медицини ХІХ століття, тож зараз ми знаємо значно більше про соціальні чинники у патернах здоров'я, захворюваності та смертності. Розвиток підходів до розуміння нерівності у здоров'ї, а також збагачення соціологічного знання завдяки інкорпоруванню інформації з епідеміології, медицини, генетики та інших дотичних наук змінили й засадниче визначення самого здоров'я. Наприклад, 1946 року ВООЗ визначила здоров'я як «стан повного фізичного, ментального та соціального благополуччя», а не лише як відсутність хвороб, як це було попередньо визначено [World Health Organization, 1995]. Подальші уточнення ВООЗ вказують на те, що для досягнення такого стану в індивідів мають бути можливості виявляти та реалізовувати прагнення змінюватися чи справлятися з умовами середовища. Здоров'я розуміють як «ресурс для повсякденного життя, а не мету життя» і розглядають в сенсі позитивної концепції, що робить наголос як на доступних індивідові соціальних ресурсах, так і на фізичних можливостях [World Health Organization, 2009]. Зокрема, додано таку інтерпретацію здоров'я, як «здатність адаптуватися до умов та самоорганізовуватися, стикаючись із соціальними, фізичними та емоційними викликами» [Huber et al., 2011]. Тому наразі з'являються моделі, які зосереджуються на механізмі відтворення нерівності у здоров'ї з урахуванням нової інтерпретації визначення здоров'я [Cockerham, 2013].

До цих підходів належать і спроби адаптувати підхід П'єра Бурдьє до вивчення нерівності у здоров'ї. За такого розуміння здоров'я набуває актуальності підхід П. Бурдьє крізь призму визначення нерівності у суспільстві. Тобто передбачається, що індивіди перебувають у боротьбі за позиції у полях соціальної структури, що описується через поняття габітуса та капіталів [Bourdieu, 1984]. Цей підхід описує механізм формування практики із застосуванням концептів сприйняття, наявності та реалізації власних ресурсів. Останнє визначення здоров'я та підхід Бурдьє мають точки перетину в моменті здатності адаптуватися з огляду на наявні ресурси, й це дає змогу отримати знання про механізми відтворення нерівності у здоров'ї.

Таким чином, зміна погляду на концептуалізацію здоров'я тягне за собою появу нових методологічних засад для вимірювання нерівності у здоров'ї. До вже наявних конструктів, таких як соціально-економічний статус, додаються нові, латентні, до яких належать культурний та соціальний капітали. Виявлення таких механізмів має розширити знання щодо відтворення нерівності у здоров'ї, які надалі можуть втілюватися у розробленні інтервенцій (тобто в організації зусиль чи політик, що мають на меті покращити психічне чи фізіологічне здоров'я на рівні популяції чи зменшити поширеність поведінки, що є шкідливою для здоров'я). Мета цього дослідження полягає у з'ясуванні ролі культурного та соціального капіталів у суб'єктивних оцінках здоров'я з боку дорослого населення України.

Дослідження нерівності у здоров'ї на підставі підходу П'єра Бурдьє

Згідно з підходом П. Бурдьє, доступні індивідові ресурси відіграють роль капіталів, що зумовлюють відтворення нерівності. Проте у цьому підході вони працюють у комплексі з аґентністю, що скеровує використання цих ресурсів різними шляхами, створюючи відмінності між різними статусними групами [Veenstra, Abel, 2019]. Капітали є ресурсами індивіда, керованими за допомоги габітусу, проте водночас габітус діє в рамках наявності певних ресурсів. Такий підхід може пояснити механізми, які відтворюють практики, пов'язані зі здоров'ям у різних статусних групах. Адаптація підходу Бурдьє включає дослідження форм капіталів, їхнього впливу на здоров'я, а також впливу стилю життя індивіда та його практик щодо здоров'я на підставі становища в соціальний структурі [Veenstra, 2018; Abel, Frцhlich, 2012; Cockerham, 2013].

Головними формами капіталу в сучасному суспільстві є економічний, культурний та соціальний [Bourdieu, 1984]. Економічний капітал стосується грошей та інших матеріальних благ, як-от майно, які можуть бути безпосередньо перетворені у гроші. Втілення економічного капіталу відбувається в комплексі з культурним та соціальним капіталами. Своєю чергою, культурний капітал -- це ресурси, ґрунтовані на домінувальних символічних/культурних системах [Veenstra, Abel, 2019; Abel, Frцhlich, 2012]. Культурний капітал ділиться на ін- ституціалізований, об'єктивний та інкорпорований. У дослідженні нерівності у здоров'ї останнім часом найбільша увага приділяється інкорпорованому культурному капіталу -- знанню та навичкам, які індивід має й може використовувати і які відображаються у коґнітивних схемах індивіда, що, зокрема, відіграють свою роль у формуванні певних практик щодо здоров'я.

Прикладом використання підходу Бурдьє є дослідження здорового способу життя як набору практик, зокрема пов'язаних з харчуванням та фізичною активністю й відмінних у різних категоріях населення. Так, нижчі показники СЕС асоціюються зі шкідливим для здоров'я стилем життя, а вищі -- з корисним [Oude Groeniger et al., 2019]. Одним із пояснень поширеності здорового способу життя у вищих статусних групах суспільства є те, що він потребує більших зусиль для його підтримання. Дотримання високих вимог щодо здорового способу життя надає групам із вищим статусом можливість вирізнятися на підставі поведінки, пов'язаної зі здоров'ям [Wiltshire, Lee, Williams, 2019]. Поряд із тим, ті, кому властивий вищий рівень участі в культурному житті, частіше займаються спортом, ходять пішки або їздять на велосипеді у вільний час і з більшою ймовірністю виконують рекомендації щодо споживання фруктів і овочів [Abel, 2008; Turrell, Kavanagh, 2006; Darmon, Drewnowski, 2008]. Знання та навички щодо здорового харчування становлять частину інкорпорованого культурного капіталу [Kamphuis et al., 2015]. Сильний зв'язок між культурною участю і поведінкою, пов'язаною зі здоров'ям, не передбачає, що участь в культурній діяльності (англ. cultural participation) буде безпосередньо мотивувати людей до більш здорової поведінки, проте передбачає, що соціалізація в середовищі з високим статусом призводить до появи смаків, які вимагають докладання істотних зусиль задля формування статусних розрізнень [Blasius, Friedrichs, 2008]. Інкорпорований культурний капітал потенційно є джерелом знань і про саме здоров'я, і про необхідні дії, спрямовані на його підтримання [Abel, 2007; Gagne, Frohlich, Abel, 2015]. Зокрема, це стосується знань, які дають змогу індивідові, зважаючи на власні ресурси, приймати рішення стосовно кращої адаптації до умов для підтримання власного здоров'я. Таким чином, зв'язок між соціально-економічним становищем, фізичною активністю і здоровим харчуванням може відображати широкий спектр культурних переваг і смаків, пов'язаних із соціальним становищем людини.

Крім того, передумовою певної поведінки є наявність відповідного культурного знання. Таким чином, участь у «високій» культурній діяльності пов'язана з процесом соціалізації в соціокультурному середовищі з уподобаннями «складного» способу життя і тенденцією до увиразнення соціальних відмінностей [Mackenbach, 2012].

Соціальний капітал, втілюваний у здоров'ї, є одним з латентних механізмів відтворення нерівності у здоров'ї, який передбачає множинність підходів до його визначення. Загалом можна виокремити три основні підходи до визначення соціального капіталу через макро-, мезо- та мікропоказники [Song, 2013]. Перший підхід базується на розгляді соціального капіталу як показника довіри - як міжособистісної, так і довіри до інституцій [Newton, 2001]. За цим підходом, громадянська активність збільшує соціальний капітал та є спільним ресурсом суспільства як так званий «громадський (громадянський)» капітал (англ. civic capital) [Bartscher, Seitz, Siegloch, Slotwinski, Wehrhцfer, 2021]. Другий підхід стосується вивчення самих мереж у їхніх кількісних та якісних характеристиках і здатності індивіда мобілізувати мережі для реалізації власних цілей [Granovetter, 1973; Burt, 2004]. Цей підхід робить акцент на можливості використання певних характеристик власних мереж, наприклад наявності структурних «дір» або слабких зв'язків, як соціального капіталу. Заповнення таких структурних дірок шляхом поєднання не пов'язаних між собою груп, уможливлює отримання інформації та використання її у власних цілях. І третій підхід зосереджується на розгляді соціального капіталу з огляду на ресурси, присутні в соціальній структурі та втілювані у мережах взаємодій індивідів [Coleman, 1988; Lin, 2001]. Ресурси можуть бути як матеріальними, так і нематеріальними, наприклад, інформація та обмін інформацією. Базуючись на цих підходах, ми маємо три ідеальні типи, які в поєднанні дають змогу отримати більш повну картину. Визначення соціального капіталу, згідно з Бурдьє, поєднує два останні підходи та передбачає доступ до капіталів інших членів мережі, тобто до тих соціальних зв'язків, які можуть бути мобілізовані індивідом для особистих цілей [Bourdieu, 1970; Bourdieu, 1984].

Потік інформації у мережі безпосередньо стосується і здоров'я, тому різноманітність інформації може підвищувати знання щодо здоров'я. Поряд із тим було помічено захисний вплив гомогенної мережі на ментальне здоров'я у групах, що пояснюється наявністю більшої кількості тісних зв'язків, які надають соціальну підтримку [Tulin, Smith, 2020]. Одним із найвпливовіших застосовно до здоров'я аспектів соціального капіталу є соціальна підтримка, пов'язана з емоційною, інформаційною та матеріальною допомогою, що дає змогу опосередковувати неґативні моменти в житті індивіда та підтримувати позитивні, тим самим сприяючи його здоров'ю [Song, 2013; Kawachi, Berkman, 2014; Sweet et al., 2017]. Отже, соціальний капітал в аспекті здоров'я втілюється як соціальна підтримка й передбачає гомогенність або гетерогенність мережі індивіда та наявність у ній зв'язків, які можуть стати корисними для індивіда у досягненні його цілей.

Механізм взаємодії капіталів у аспекті здоров'я

У вивченні впливу капіталів на здоров'я слід звертати увагу на їхню взаємодію, оскільки корисність і можливість застосування кожного з них для індивіда часто залежить від інших форм капіталу. Тобто економічний капітал per se може сприяти практикам, корисним для здоров'я, проте інші форми капіталу можуть зробити цей процес швидшим, ефективнішим тощо, тобто одна форма капіталу посилюється наявністю іншої форми капіталу [Abel, Frцhlich, 2012]. Наприклад, володіння економічним капіталом саме по собі не забезпечує міцного здоров'я, якщо немає знань про корисне споживання їжі, що виявляються через культурний капітал [Pampel, Krueger, Denney, 2010]. Ефективність тієї чи іншої форми капіталу каталізується володінням іншою формою капіталу. Так, ефект наявності достатнього для користування послугами приватних лікарень економічного капіталу може бути пришвидшений за допомоги соціального капіталу -- у мережі або лікарів, або людей, які знають медичних спеціалістів, які б надали найкращі послуги.

Ще один тип взаємодій капіталів становлять компенсаційні взаємодії, коли одна форма капіталу стає особливо ефективною, якщо за відсутності інших форм капіталу заповнює таку «прогалину» [Veenstra, Abel, 2019]. Культурний капітал може бути використаний через знання про здорове харчування або інші превентивні заходи, як-от профілактичний похід до лікаря, що може зменшити ризики погіршення здоров'я тих індивідів, які не мають достатнього економічного капіталу [Pinxten, Lievens, 2014].

Збільшення капіталу -- це процес, в якому застосування однієї форми капіталу сприяє успішному набуттю іншої форми капіталу і, відповідно, «виробництву» здоров'я. Взаємодія між капіталами при набутті капіталу може бути свідомим, стратегічним вибором людей, які бажають збільшити капітали (наприклад, поповнити гроші, витрачені на освіту). Використання інституціалізо- ваного культурного капіталу в формі університетського диплома може сприяти збільшенню інкорпорованого культурного капіталу у вигляді знань та навичок, які можуть знадобитися для здобуття високооплачуваних посад, що забезпечують високий рівень економічного капіталу [Veenstra, Abel, 2019]. Натомість інкорпорований культурний капітал у вигляді знань та навичок уможливлює вступ до університету, що в подальшому конвертується в інституціалізований культурний капітал [Nora, 2004], який, своєю чергою також дає змогу накопичувати соціальний капітал у вигляді професійних знайомств, що можуть бути реалізовані в пошуку високооплачуваної роботи [Burt, 2002; Lin, 2001].

Отже, через дослідження практик, пов'язаних зі здоров'ям, та капіталів індивідів, використовуваних у певних практиках, ми можемо виявляти механізми реалізації нерівності у здоров'ї серед різних статусних груп. Тобто, з одного боку, ми маємо здоровий спосіб життя як індивідуальний вибір кожної людини, а з іншого -- цей вибір обмежується зовнішніми умовами, за яких індивід може робити вибір.

Методи

Дизайн дослідження поєднує якісний і кількісний підходи (з акцентом на кількісному). Така логіка дизайну дослідження зумовлена метою дослідження, яка передбачає виявлення ролі культурного та соціального капіталів у суб'єктивній оцінці здоров'я, тож особливості таких конструктів потребують комплексного підходу до вивчення їх у певному соціокультурному середовищі. Логіка вибору комбінованих методів пов'язана також із розробленням інструментарію для даного дослідження, адже це потребувало інтеґрації вже наявних знань та розуміння контексту.

Якісна фаза дослідження

Якісний компонент у дослідженні було використано для виявлення елементів, пов'язаних із габітусом та капіталами в аспекті здоров'я. Капітали, зокрема культурний та соціальний, концептуалізувалися як ресурс, застосовний в аспекті здоров'я, наприклад: інформація про здоров'я (як частина культурного капіталу), наявність мережі (соціальна підтримка) у сенсі наявності контактів, що можуть сприяти здоров'ю та доступу до певних складових капіталів членів своєї мережі у вигляді інформації про сприятливі щодо здоров'я практики [Veenstra, Abel, 2019].

На першому етапі дослідження було проведено короткі напівструктурова- ні інтерв'ю з метою формування спектра інформації щодо проявів капіталів у аспекті здоров'я задля розроблення кількісного інструментарію. Добір респондентів здійснювався за методом доступності та методом снігової грудки. Для інтерв'ю було відібрано респондентів різного віку, представників різних професій, а також жителів таких міст України, як Київ та Вінниця, задля розуміння досвіду індивідів з різними соціально-демографічними характеристиками. Загалом було проведено десять напівструктурованих інтерв'ю за допомоги онлайнового зв'язку (Zoom, Skype, Telegram) з огляду на карантинні обмеження, спричинені пандемією COVID-19. Збирання даних тривало з 24.11.2020 до 15.12.2020. Запитання ґайду були спрямовані на те, щоб: виявити, який зміст респонденти вкладають у поняття здоров'я; зрозуміти, з яких джерел респонденти переважно беруть інформацію про здоров'я; які практики щодо здоров'я визнають сприятливими; які з них застосовують у власному досвіді; чи відмінні ці практики від практик, культивованих у їхній сім'ї. Після аналізу проведених інтерв'ю було виокремлено важливі елементи, надалі використовувані для побудови інструментарію для кількісної частини дослідження (табл. 1). Для кожної з шести визначених тем було виокремлено головні тематичні характеристики, які було взято до уваги у формулюванні анкетних запитань для наступного етапу проєкту.

Кількісна фаза дослідження

У рамках кількісного етапу було проведено опитування з використанням сервісу онлайн опитування LimeSurvey. Поширення онлайнової анкети здійснювалося через сайти соціальних мереж, а також з використанням рекламного поширення за допомоги FacebookAds на сайті соціальної мережі Facebook. Анкетування проведено навесні 2021 року. Інструмент (анкета) складався з шести блоків. Перші чотири блоки містили запитання щодо харчових практик, сприйняття здоров'я, організаційних навичок та соціальних аспектів мережі індивіда. П'ятий блок включав запитання про задоволеність дозвіллям та перелік дозвіл- лєвих практик, що 'їх респонденти мали, зокрема, до карантинних обмежень Змінні з цього блоку не брали участі в аналізі, розглядуваному в нинішній публікації.. Шостий блок містив стандартну демографічну інформацію (табл. 2). Демографічний блок містив запитання для виявлення соціально-демографічних характеристик (гендер, вік, освіта, працевлаштованість та фінансовий стан індивіда).

Табпиця 1 Коротке узагальнення результатів проведених інтерв'ю

Перевірка надійності шкал та побудова індексів

Наступним кроком в аналізі було утворення шкал для культурного та соціального капіталів. Тестування надійності шкал здійснювалося в кілька етапів: пошук зв'язків всередині блоків запитань; факторний аналіз (для перевірки на наявність декількох конструктів); перевірка на надійність за показником а Кронбаха; побудова адитивних індексів. В перебігу аналізу було утворено три шкали для різних аспектів культурного капіталу (табл. 3-5) та три шкали для соціального капіталу (табл. 6-9).

Таблиця 3

Шкала «Культурний капітал в аспекті харчування» (а Кронбаха = 0,75)

Таблиця 5

Шкала «Культурний капітал в аспекті оцінки міри дотримання власних практик/звичок/рутини щодо здоров'я» (а Кронбаха = 0,70)

Перша шкала стосується харчових звичок у повсякденному житті. До неї входять запитання, що стосуються знання про окремі харчові звички, про те, як стежити за споживанням калорій та поживних речовин, про вибір більш корисних продуктів, дотримання графіка харчування та перевірку інформації щодо продуктів на предмет поживних речовин та складу [Kamphuis, 2015;

Pinxten, Lievens, 2014]. Шкала спрямована на виявлення інкорпорованих знань щодо харчової поведінки та відображає частину культурного капіталу в аспекті харчування (високі показники означають більше знань про харчові практики, які можуть сприяти здоров'ю). Показник а Кронбаха дав змогу створити адитивний індекс (надалі у моделях - змінна cult_food). Середнє значення індексу становить 33,47 за максимального значення 40,00.

Друга шкала складається із запитань, які стосуються ставлення до власного здоров'я, його оцінювання та сприйняття. В основі цього блоку лежить логіка визначення здоров'я через здатність адаптуватися до умов для кращого самопочуття [Abel, 2007; Huberetal, 2011]. Виходячи з такого визначення було включено запитання про оцінювання власних зусиль щодо стеження за здоров'ям, про сприйняття наявності ресурсів та знань для задовільного стеження за здоров'ям та про значущість наявності знань щодо здоров'я. Ці запитання спрямовані на виявлення сприйняття респондентами 'їхньої здатності адаптуватися на підставі своїх ресурсів; це також становить компонент культурного капіталу в аспекті здоров'я. Показник а Кронбаха дав змогу створити індекс, який буде використовуватись у моделях як змінна cult_health. Середнє значення індексу становить 31,99 за максимального значення 44,00.

Третя шкала стосується організаційних навичок індивіда, що включає окремі практики з підтримання здоров'я та із самоорганізаційних аспектів. Зокрема, до них належать такі практики, як стеження за сном та за фізичною формою, відвідування лікарні для перевірки основних медичних показників та прогулянки. Самоорганізаційні аспекти проявляються через підтримання стабільності своїх практик, оцінку вміння зорганізовувати власне життя та оцінку розуміння напрямку руху в житті [Cockerham, 2013]. Таким чином, ця шкала відображає частину культурного капіталу в аспекті оцінки міри дотримання практик/звичок/ рутини щодо здоров'я. Показник а Кронбаха для цієї шкали дав змогу створити адитивний індекс, який надалі буде використовуватись як змінна cult_org. Середнє значення індексу становить 25,82 за максимального значення 40,00.

Блок запитань щодо соціального капіталу у вигляді соціальних аспектів мережі індивіда має неоднорідні значення кореляції між запитаннями, через що виокремлюються різні підгрупи запитань. Це зумовлено тим, що в цьому блоці присутні різні аспекти соціального капіталу у вигляді: соціальної підтримки, оцінка респондентом наявності в мережі контактів, які можуть бути корисними для індивіда, характеристик гомогенності / гетерогенності мережі та відчуття виключення з мережі взаємодій. Тому для перевірки поділу цього блоку на різні конструкти було використано зменшення розмірностей за допомоги методу принципових компонент з методом обертання варімакс (із попередньою перевіркою на ортогональність факторів). Перед проведенням процедури змінні, що мали неґативні значення кореляції були перекодовані на обернену шкалу.

Було виокремлено 5 факторів з параметрами власних значень, більшими за одиницю, але в цьому випадку п'ятий фактор містив одну змінну. Тому з огляду на 4 початкові аспекти було вирішено обрати 4 фактори для аналізу. Для кожного з побудованих факторів було розраховано показники а Кронбаха. Показник KMO (Kaiser-Meyer-Olkin Measure of Sampling Adequacy) становить 0,810 (p < 0.0001), що є більшим за 0,6 та свідчить про відносну якість факторної моделі [Tabachnick, Fidell, 2013].

Перший фактор, що утворився в результаті аналізу, за змістом змінних стосується соціальної підтримки (табл. 6).

Таблиця 6

Перший фактор: соціальна підтримка

До цього фактора потрапили 8 змінних, які стосуються емоційної підтримки, відчуття потрібності, розуміння та можливості отримати допомогу у своєму оточенні, наявність сильних зв'язків та людей, які піклуються про своє здоров'я, а Кронбаха за цими змінними становить 0,760, середнє значення індексу -- 24,49 за максимального 32,00. Надалі цей індекс скорочено позначатиметься і буде використовуватись як soc_support.

Другий утворений фактор за змістом змінних стосується інструментальної складової мережі індивіда (табл. 7). До цього фактора потрапили 4 змінні, які стосуються сприйняття наявності в оточенні людей, які можуть бути корисними в діяльності індивіда; є здібними та здатними на компетентні рішення та дії; й ті, хто зможе потенційно допомогти в разі потреби; а також наявність великої кількості знайомих з різних сфер. За цими змінними а Кронбаха становить 0,780, середнє значення індексу -- 24,49 за максимального 32,00, цей індекс буде використовуватись як soc_insrt.

Таблиця 7

Другий фактор: Оцінка респондентом наявності в мережі контактів, які можуть бути корисними для індивіда

До третього фактора увійшли 6 змінних, які стосуються гетерогенності / гомогенності як характеристики мережі індивіда (табл. 8). Зокрема, це твердження про характеристики мережі індивіда, такі як наявність взаємодій та сила зв'язків у мережі взаємодій загалом, а також про належність індивіда до різних не пов'язаних між собою підгруп. а Кронбаха за цими змінними становить 0,855, середнє значення індексу становить 14,60 за максимального 24,00. Далі буде використовуватися коротке позначення індексу -- soc_ties.

Таблиця 8

Третій фактор: характеристики гомогенності / гетерогенності мережі

“ Змінні було перекодовано в обернену шкалу.

Четвертий фактор складається із 4 змінних, які стосуються відчуття виклю- ченості з мережі взаємодій (табл. 9).

Табпиця 9

Четвертий фактор: відчуття виключеності з мережі взаємодій

Зокрема, йдеться про твердження щодо бажання мати більшу кількість корисних контактів та контактів, які могли б надати емоційну підтримку; про відчуття виключеності із соціальних взаємодій у своєму оточенні та відчуття того, що власні проблеми в цьому оточенні належить розв'язувати самостійно. Однак показник а Кронбаха для цієї шкали не дає змоги побудувати за цими запитаннями індекс.

Таким чином, у результаті аналізу для перевірки шкал було отримано 6 індексів. Індекси «культурний капітал в аспекті здоров'я», «соціальна підтримка» та «оцінка респондентом наявності в мережі контактів, які можуть бути корисними для індивіда» не мають нормального розподілу за критерієм Шапіро-Віл- ка; індекси «культурний капітал в аспекті харчування», «культурний капітал в аспекті оцінки респондентом міри, якою він чи вона дотримується рутини власних звичок щодо здоров'я» та «гетерогенності / гомогенності мережі» мають нормальний розподіл.

Профіпь капіталів за рівнем суб'єктивної оцінки своїх знань щодо зміцнення здоров'я

Для реалізації цього завдання було застосовано метод аналізу консенсусу. Статистично цей метод реалізується за допомоги методу головних компонент, проте виміри побудовано не за змінними, а за транспонованою матрицею відповідей, тобто за респондентами. Це надає можливість виявляти міру консенсу- альності стосовно відповідей у вибірці та виявляти людей, які мають культурну компетенцію щодо певного явища. Для інтерпретації результатів використовується перший фактор -- через особливість формування факторів у методі головних компонент, який формує перший фактор з найбільшою часткою поясненої дисперсії. Як змінну, за якою було здійснено пошук культурної компетенції, було взято «культурний капітал в аспекті здоров'я». Далі було проведено фак- торизацію методом головних компонент за респондентами та відібрано навантаження респондентів на перший фактор для подальшого аналізу.

Наступним кроком було зіставлення значень індексів респондентів з їхнім значенням факторного навантаження. Після цього навантаження на перший фактор було просортовано й поділено на квартилі, за якими знайдено середні значення для індексів, які стосуються капіталів. Поділ на квартилі дав підстави виокремити чотири категорії людей -- від тих, хто має низькі культурні компетенції щодо оцінки своїх знань щодо зміцнення здоров'я (1 квартиль), до тих, хто має високі компетенції (4 квартиль). Отримані результати свідчать про наявність ґрадаційного збільшення показників за чотирма з показників (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл значень індексів за квартилями

Для перевірки статистично значимої різниці середніх було використано тест one-way ANOVA, усі змінні мали статистично значимі відмінності середніх між групами у вигляді квартилів. З кожним квартилем збільшується значення індексів і, відповідно, підвищується оцінка респондентом наявності капіталу. Таким чином, люди, які були більш культурно компетентними в аспекті оцінки своїх знань щодо зміцнення власного здоров'я, тобто мали вищий культурний капітал щодо здоров'я, одночасно мали вищі показники інших капіталів.

Щодо індексу гетерогенності мережі індивіда спостерігалася обернена ситуація, за якої вищі квартилі мали нижчі значення за цим показником (рис. 2). Через особливість формулювання запитань вищі значення за цим індексом вказують на більш гомогенну структуру мережі в індивіда, а низькі показники -- на більш гетерогенну. Це свідчить про те, що люди, які мали вищий культурний капітал щодо оцінки своїх знань щодо зміцнення здоров'я, водночас мали більш гетерогенні мережі, що, згідно з однією з версій підходу до визначення соціального капіталу, вказує на наявність більшого соціального капіталу [Burt, 2004].

Рис. 2. Розподіл значень індексу характеристик соціальної підтримки за квартилями

Взаємодія капіталів у формуванні оцінки своїх знань щодо зміцнення здоров'я

Для виявлення взаємодії капіталів було виконано аналіз кореляцій між індексами, після чого було побудовано моделі структурних рівнянь (Structural equation modeling (SEM)) в статистичному середовищі RStudio за допомоги пакета lavaan. Для побудови показника кореляцій було обрано критерій Пірсона (рис. 3). Загалом усі індекси мають статистично значимий зв'язок між собою, окрім індексу гомогенності мережі індивіда, який має статистично значимий зв'язок лише зі змінними соціальної підтримки та оцінки респондентом наявності корисних контактів, які належать до відповідної частини соціального капіталу. Зв'язок між показниками культурного капіталу та соціального капіталу є сильним як всередині конструктів, так і між конструктами. Тому для виявлення взаємозв'язку між показниками соціального та культурного капіталів було використано моделювання структурних рівнянь.

Рис. 3. Коефіцієнти кореляції Пірсона з показниками статистичної значимості *p < 0,05; **p < 0,01; ***p < 0,001 та розподіл відповідей індексів. Культурний капітал в аспектах: cult_food -- харчування; cult_health -- здоров'я; cult_org -- підтримання власних звичок щодо здоров'я; соціальний капітал було втілено в таких змінних: socjies -- характеристики гомогенності мережі; soc_support -- соціальної підтримки; socjnsrt -- наявності корисних контактів.



Моделювання структурних рівнянь дає змогу виявляти більш складну взаємодію факторної структури пояснюваного явища [Weston, 2006]. Структурні рівняння в цьому випадку використано як аналіз шляху (англ. path analysis), що відображається як лінійні реґресії в декілька рівнів. Структурні рівняння потребують теоретичного підґрунтя для побудови моделей, а також можуть бути використані для експлораторного аналізу [Schreiber et al., 2006]. У цьому дослідженні використання такого аналізу обґрунтовується наявністю взаємозв'язків між теоретичними конструктами, зокрема капіталами, проте воно має експло- раторний характер, спрямований на виявлення можливої структури зв'язків.

Побудову структурних рівнянь було виконано в кілька етапів. Для початку було обрано головну залежну змінну, для якої здійснювалися пошуки предик- торів. Далі для кожного окремого предиктора здійснювався пошук власних пре- дикторів. Як головну залежну змінну визначено «культурний капітал в аспекті здоров'я», як незалежні використовувалися інші показники культурного капіталу «в аспекті харчування» та «в аспекті підтримання власних звичок щодо здоров'я» та соціального капіталу у вигляді «соціальної підтримки», «наявності корисних зв'язків» та «гомогенності мережі». Також для контролю до моделі було включено соціально-демографічні показники: «відчуття комфортності життя з наявним доходом», вік, стать, освіта (власна та батьків) та працевлаш- тованість.

Предикторами для «культурного капіталу в аспекті здоров'я» були «культурний капітал в аспекті харчування» та «підтримання власних звичок щодо здоров'я», соціальний капітал у вигляді «соціальної підтримки» та «комфортність наявного доходу». Всі незалежні змінні виявили позитивний зв'язок з «культурним капіталом в аспекті здоров'я», тобто зі збільшенням цих показників збільшується і значення цього капіталу. Інші аспекти соціального капіталу та соціально-демографічні показники не набували статистично значимих значень. Ця модель пояснює 56% дисперсії (табл. 10).

Далі в рамках аналізу шляху було знайдено власні предиктори для кожного з предикторів культурного капіталу в аспекті здоров'я. Проте пошук предикторів здійснювався за порядком величини реґресійного коефіцієнта, після чого він не використовується як незалежна змінна. Порядок пошуку: 1. для культурного капіталу в аспекті харчування; 2. для культурного капіталу в аспекті підтримання власних звичок щодо здоров'я; 3. для соціальної підтримки. До моделі увійшли також соціально-демографічні показники для контролю. Таким чином було змодельовано структурне рівняння (табл. 10).

Таблиця 10

Реґресійні коефіцієнти моделювання структурних рівнянь

Назви змінних	B	Стандартна похибка	p
Культурний капітал в аспекті здоров'я	adj. R2 = 0,56
Культурний капітал в аспекті харчування	0,41	0,07	0,000
Культурний капітал в аспекті підтримання власних звичок щодо здоров'я	0,34	0,08	0,000
Соціальний капітал: соціальна підтримка	0,32	0,07	0,000
Відчуття комфортності життя з наявним доходом	0,91	0,35	0,010
Культурний капітал в аспекті харчування	adj. R2 = 0,27
Культурний капітал в аспекті підтримання власних звичок щодо здоров'я	0,49	0,08	0,000
Соціальний капітал: соціальна підтримка

Страница:

•  1 
•  2 

статья "Роль культурного та соціального капіталів у суб'єктивній оцінці здоров'я" скачать

Подобные документы

• Дослідження стану соціальної політики у сфері охорони здоров’я в Україні

  Соціальна політика у сфері охорони здоров’я як забезпечення доступності та медико-санітарної допомоги, її головні цілі. Практичні аспекти соціальної політики у сфері охорони здоров’я у програмі "Відкриті долоні", "Орандж кард" та "Пілотний проект".
  
  дипломная работа [86,3 K], добавлен 21.10.2014
  

• Досвід медико-соціальної реабілітації інвалідів у США

  Дослідження історичних передумов медико-соціальної реабілітації інвалідів в США. Визначення змісту поняття "інвалідність" та вивчення соціальних, економічних і емоційних наслідків патології здоров'я. Керування якістю відновлення здоров'я інвалідів.
  
  реферат [31,7 K], добавлен 16.12.2011
  

• Стан соціальної галузі України

  Розгляд системи, структури (дошкільна, середня, професійно-технічна, вища, аспірантура, докторантура) і рівнів освіти та заходів, направлених на її вдосконалення. Аналіз рівня та якості медичного обслуговування. Оцінка стану закладів охорони здоров'я.
  
  курсовая работа [53,3 K], добавлен 02.03.2010
  

• Демографічна ситуація в Україні та шляхи її покращення

  Аналіз демографічної ситуації в Україні. Проблеми розміщення населення країни. Причини демографічної кризи. Характеристика факторів, що впливають на демографічну ситуацію: природний та механічний рух населення, економічне забезпечення охорони здоров’я.
  
  курсовая работа [416,0 K], добавлен 16.01.2011
  

• Оцінка санітарного та епідемічного благополуччя населення міста Львова на основі даних соціологічного опитування

  За допомогою анкетування серед випадково обраних у Львові домогосподарств з’ясовано стан здоров’я населення та окремі чинники його формування, вивчено санітарно-епідеміологічний стан міста. Визначення основних хвороб, які докучають респондентам.
  
  статья [431,8 K], добавлен 11.09.2017
  

• Формування здорового способу життя дітей з неблагополучних сімей

  Вплив сімейного неблагополуччя на здоров'я та повноцінний розвиток дітей. Основні аспекти формування здорового способу життя. Розгляд діяльності центрів соціальної допомоги дітям з емоційними розладами. Програми фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді.
  
  курсовая работа [69,2 K], добавлен 24.10.2010
  

• Теоретичний аналіз понять "діти з вадами розвитку", "діти з вадами функцій", "діти з відхиленнями у стані здоров'я", "неповносправні особи"

  Виокремлення дітей з вадами розвитку в соціальну групу, яка має свої соціокультурні особливості й потребує особливих умов організації життєдіяльності. Причини відхилень у здоров'ї дітей та медико-педагогічний аспект реабілітації і корекції їх розвитку.
  
  курсовая работа [64,1 K], добавлен 26.02.2011
  

• Ставлення людини до здоров’я

  Розробка методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження. Розробка та логічний аналіз анкети. Організація та методика проведення опитування респондентів. Аналіз та узагальнення результатів соціологічного дослідження, статистика.
  
  практическая работа [1,8 M], добавлен 28.04.2015
  

• Концепція соціального факту Е. Дюргейма

  Соціологічні погляди Еміля Дюркгейма. Розробка методу соціології. Основні ознаки соціальних фактів. Соціальна зумовленість поведінки людей та соціальне здоров'я по Дюркгейму. Основні джерела соціальної еволюції. Характерна ознака соціальних явищ.
  
  реферат [16,4 K], добавлен 25.08.2010
  

• Соціальна робота з одинокими людьми похилого віку

  Аналіз соціально-побутових, психологічних та медичних потреб одиноких людей похилого віку. Основні завдання та напрямки соціальної роботи. Дослідження відношення до свого здоров’я та способу життя у жінок похилого віку. Аналіз результатів експерименту.
  
  курсовая работа [424,9 K], добавлен 27.08.2014
  

Другие документы, подобные "Роль культурного та соціального капіталів у суб'єктивній оцінці здоров'я"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам