Роль культурного та соціального капіталів у суб'єктивній оцінці здоров'я

0,27

0,09

0,002

Культурний капітал в аспекті підтримання власних звичок щодо здоров'я

adj. R² = 0,18

Соціальний капітал: наявність корисних контактів

0,56

0,13

0,000

Відчуття комфортності життя з наявним доходом

1,34

0,38

0,000

Соціальний капітал: соціальна підтримка

adj. R² = 0,59

Соціальний капітал: наявність корисних контактів

1,19

0,08

0,000

Соціальний капітал: характеристики гомогенності мережі

0,11

0,05

0,040

Соціальний капітал: наявність корисних контактів

adj. R² = 0,03

Соціальний капітал: характеристики гомогенності мережі

0,10

0,05

0,044

^a Індекс adj. R², або скориґований R² є модифікованою версією індексу R², який кориґує значення показника R² на підставі кількості незалежних змінних у моделі.

Модель культурного капіталу в аспекті харчування складається з культурного капіталу в аспекті підтримання власних звичок щодо здоров'я та соціальної підтримки. Своєю чергою, модель культурного капіталу в аспекті підтримання власних звичок щодо здоров'я складається з наявності у мережі корисних контактів та відчуття комфорту за наявного доходу. Предикторами для соціальної підтримки стали наявність корисних контактів та характеристики гомогенності мережі. Так, предиктором для змінної наявності корисних контактів у мережі була характеристика гомогенності мережі. Якість моделі мала високі показники: значення х² дорівнює 12,385, тоді як p = 0,192, тобто модель є такою, що є задовільною щодо даним. Значення RMSEA = 0,049 (CI 0,00-0,087), тоді як p = 0,451, це вказує на високу відповідність моделі [Xia,Yang, 2019]. Значення Comparative Fit Index (CFI) = 0,991, а Tucker-Lewis Index (TLI) = 0,971, що також свідчить про належну якість відповідності моделі.

Усі коефіцієнти мають позитивне значення, тобто зі збільшенням наявності перелічених капіталів збільшується значення інших капіталів (рис. 4). Таким чином, культурний капітал в аспекті здоров'я має зв'язок зі змінними культурного капіталу в аспектах харчування та підтримання власних звичок щодо здоров'я, а також зі складовою соціального капіталу у вигляді соціальної підтримки. Змінні культурного капіталу є пов'язаними між собою, а також зі складовою соціального капіталу у вигляді соціальної підтримки та наявності корисних контактів. Будучи більш багатовимірним конструктом, соціальний капітал відіграє більшу роль, оскільки впливає через більшу кількість каналів (рис. 4). Змінні соціального капіталу також мають між собою зв'язок.

Рис. 4. Схематичне зображення моделювання структурного рівняння Нестандартизовані реґресійні коефіцієнти вказані для кожного зв'язку в супроводі показників статистичної значимості *р < 0,05; **p < 0,01; ***p < 0,001 та adj.R² для кожної залежної змінної. Культурний капітал в аспектах: cult_food -- харчування; cult_health -- здоров'я; cult_org -- підтримання власних звичок щодо здоров'я. Соціальний капітал було втілено в таких змінних: soc_ties -- характеристики гомогенності мережі; soc_support -- соціальної підтримки; soc_insrt -- наявності корисних контактів.

Слід зазначити, що характеристики гомогенності мережі мали також позитивні коефіцієнти у реґресійних рівняннях для соціальної підтримки та наявності корисних контактів. Це може пояснюватися особливістю визначення самого явища соціальної підтримки. Соціальна підтримка загалом асоціюється з наявністю сильних зв'язків, яким більш притаманна емоційна підтримка, тоді як гомогенним мережам властиві саме такі зв'язки через невелику кількість їх [Granovetter, 1973]. Позитивний вплив на наявність корисних контактів може бути пояснений тим, що корисні контакти, своєю чергою, впливають на соціальну підтримку, тому сприйняття наявності корисних контактів респондентами асоціюється з наявністю близьких контактів у мережі, через що саме гомогенність мережі, а не сильніші зв'язки є чинником позитивного впливу.



Висновки та обмеження дослідження

Культурний капітал у вигляді ресурсів, ґрунтованих на домінувальних символічних/культурних системах, поділяється на інституціалізований, об'єктивований та інкорпорований. Інкорпорований культурний капітал є найбільш дієвим щодо пояснення нерівності у здоров'ї, оскільки він включає аспект знань, реалізовуваних на практиці. Такі знання можуть стосуватися інформації щодо підтримання власного здоров'я та мати позитивний вплив на здоров'я. Підтримання здоров'я є складником культурного смаку, що формує статусне розрізнення, тому сприйняття здоров'я є частиною культурного капіталу. Поняття соціального капіталу -- це комплексний конструкт, який передбачає різні виміри та підходи. Головними аспектами пояснення нерівності у здоров'ї є концепти соціальної підтримки, гетерогенності / гомогенності мережі та наявності ресурсів у мережі, які можна використовувати для досягнення власних цілей. Цінність такого підходу для вивчення нерівності у здоров'ї полягає не в окремішньому розгляді культурного та соціального капіталів, а в аналізі механізмів взаємодії цих капіталів. Так, капітали в сукупності взаємодіють, і ця взаємодія має різні прояви, зокрема: капітали можуть підсилювати дію один одного; компенсувати нестачу одного іншим, збільшуватися за рахунок один одного. Таким чином, вимірювання капіталів як потенційних ресурсів для здоров'я дає змогу виявляти механізми відтворення нерівності у здоров'ї. У рамках цього дослідження було розроблено інструментарій, який охоплює складові (1) культурного капіталу, такі як: оцінка респондентом власного здоров'я, оцінка респондентом харчових звичок та оцінка знання щодо зміцнення здоров'я, і (2) соціального капіталу, такі як: соціальна підтримка, гомогенність / гетерогенність мережі та сприйняття наявності у мережі корисних контактів. У результаті було виявлено ґрадієнт наявності капіталів щодо культурного капіталу в аспекті сприйняття здоров'я як складової його оцінки. Більш культурно компетентні в аспекті оцінки власного здоров'я індивіди, які мають більший культурний капітал в аспекті здоров'я, одночасно мають вищі показники всіх форм капіталів. Це підтримує ідею того, що здоров'я є складником культурного смаку, що формує статусне розрізнення.

Щодо механізмів взаємодії капіталів виявлено, що культурний капітал в аспекті здоров'я має зв'язок з культурним капіталом в аспектах харчування та підтримання власних звичок щодо здоров'я, а також з таким складником соціального капіталу, як соціальна підтримка. Змінні культурного капіталу є пов'язаними між собою, а також із соціальним капіталом у вигляді соціальної підтримки та наявності корисних контактів. Соціальний капітал впливає через більшу мережу каналів на культурний капітал через соціальну підтримку. Водночас соціальний капітал є багатовимірним конструктом, у межах якого різні фактори взаємодіють між собою.



Джерела / References

1. Abel, T (2007). Cultural capital in health promotion. In: D.V McQueen, I. Kickbusch, L. Potvin, J.M. Pelikan, L. Balbo, T. Abel (Eds.), Health and Modernity: The Role of Theory in Health Promotion (pp. 43-73). New York, NY: Springer.

2. Abel, T (2008). Cultural capital and social inequality in health. Journal of Epidemiology & Community Health, 62 (7), e13-e13.

3. Abel, T., Frohlich, K. (2012). Capitals and capabilities: Linking structure and agency to reduce health inequalities. Social Science & Medicine, 74 (2), 236-244.

4. Bartscher, A.K., Seitz, S., Siegloch, S., Slotwinski, M., Wehrh^er, N. (2021). Social capital and the spread of COVID-19: Insights from European countries. Journal of Health Economics, 80, 10253 (1-15).

5. Blasius, J., Friedrichs, J. (2008). Lifestyles in distressed neighborhoods: A test of Bourdieu's “taste of necessity” hypothesis. Poetics, 36(1), 24-44.

6. Bourdieu, P. (1977). Outline of a Theory of Practice. Cambridge, UK: Polity.

7. Bourdieu, P. (1984). Distinction. Cambridge, MA: Harvard University Press.

8. Burt, R. (2002). The social capital of structural holes. The New Economic Sociology: Developments in an Emerging Field, 148 (90), 122.

9. Burt, R. (2004). Structural holes and good ideas. American Journal of Sociology, 110 (2), 349-399.

10. Carpiano, R.M., Link, B.G., Phelan, J.C. (2008). Social inequality and health: future directions for the fundamental cause explanation. In: A. Lareau, D. Conley (Eds.), Social Class: How Does It Work (pp. 232-263). New York, NY: Sage Foundation.

11. Cockerham, W.C. (2005). Health lifestyle theory and the convergence of agency and structure. Journal of health and social behavior, 46 (1), 51-67.

12. Cockerham, W. (2013). Bourdieu and an update of health lifestyle theory. In: Medical Sociology on the Move: New Directions in Theory (pp.127-154). New York, NY: Springer.

13. Coleman, J. (1988). Social capital in the creation of human capital. American Journal of Sociology, 94, 95-120.

14. Gagne, T., Frohlich, K., Abel, T. (2015). Cultural capital and smoking in young adults: applying new indicators to explore social inequalities in health behaviour. The European Journal of Public Health, 25 (5), 818-823. DOI: 10.1093/eurpub/ckv069

15. Huber, M., Knottnerus, J., Green L., et al (2011). How should we define health? BMJ, 343: d4163. DOI: 10.1136/bmj.d416

16. Mackenbach, J.P. (2012). The persistence of health inequalities in modern welfare states: the explanation of a paradox. Social Science & Medicine, 75 (4), 761-769.

17. Nora, A. (2004). The Role of Habitus and Cultural Capital in Choosing a College, Transitioning From High School to Higher Education, and Persisting in College Among Minority and Nonminority Students. Journal of Hispanic Higher Education, 3 (2), 180-208. DOI: 10.1177/1538192704263189

18. Kamphuis, C., Jansen, T., Mackenbach, J., Van Lenthe, J. (2015). Bourdieu's cultural capital in relation to food choices: a systematic review of cultural capital indicators and an empirical proof of concept. PloS One, 10 (8), e0130695.

19. Kawachi, I., Berkman, L. (2014). Social capital, social cohesion, and health. Social Epidemiology, 2, 290-319.

20. Lin, N. (2001). Social capital: A theory of social structure and action. Cambridge: Cambridge University Press.

21. Newton, K. (2001). Trust, social capital, civil society, and democracy. International Political Science Review, 22 (2), 201-214.

22. Pampel, F., Krueger, P., Denney, J. (2010). Socioeconomic disparities in health behaviors. Annual Review of Sociology, 36, 349-370.

23. Pinxten, W, Lievens, J. (2014). The importance of economic, social and cultural capital in understanding health inequalities: using a Bourdieu-based approach in research on physical and mental health perceptions. Sociology of Health & Illness, 36 (7), 1095-1110.

24. Schreiber, J., Nora, A., Stage, F., Barlow, E., King, J. (2006). Reporting structural equation modeling and confirmatory factor analysis results: A review. The Journal of educational research, 99 (6), 323-338.

25. Song, L. (2013). Social Capital and Health. In: Cockerham W (Ed/), Medical Sociology on the Move. S.l.: Springer. DOI: 10.1007/978-94-007-6193-3_12

26. Sweet, D., Byng, R., Webber, M., et al (2017). Personal well-being networks, social capital and severe mental illness: exploratory study. The British Journal of Psychiatry, 212 (5), 308-317.

27. Tulin, M., Smith, S. (2020). Poverty and mental health among migrants: When is ingroup exposure more protective than social ties? SSM -- Population Health, 11, 100599 (1-8). DOI:10.1016/j. ssmph.2020.100599

28. Turrell, G., Kavanagh, A.M. (2006). Socio-economic pathways to diet: modelling the association between socio-economic position and food purchasing behaviour. Public Health Nutrition, 9 (3), 375-383.

29. Veenstra, G. (2018). Infusing fundamental cause theory with features of Pierre Bour- dieu's theory of symbolic power. Scandinavian Journal of Public Health, 46(1), 49-52. DOI: org/10.1177/1403494817748253

30. Veenstra, G., Abel, T. (2019). Capital interplays and social inequalities in health. Scandinavian Journal of Public Health, 47 (6), 631-634.

31. Weston, R. (2006). A Brief Guide to Structural Equation Modeling. The Counseling Psychologist, 34 (5), 719-751. DOI: 10.1177/0011000006286345

32. Wilkinson, R., Pickett, K. (2006). Income inequality and population health: a review and explanation of the evidence. Social Science & Medicine, 62 (7), 1768-1784.

33. Wiltshire, G., Lee, J., Williams, O. (2019). Understanding the reproduction ofhealth inequalities: Physical activity, social class and Bourdieu's habitus. Sport, Education and Society, 24 (3), 226-240.

34. World Health Organization (1995). Constitution of the world health organization. Retreived from: https://www.who.int/governance/eb/who_constitution_en.pdf

35. World Health Organization (2009). Milestones in health promotion: statements from global conferences. Retreived from: https://www.who.int/healthpromotion/Milestones_Health_Promo- tion_05022010.pdf

36. Xia, Y., Yang, Y. (2019). RMSEA, CFI, and TLI in structural equation modeling with ordered categorical data: The story they tell depends on the estimation methods. Behavior Research Methods, 51 (1), 409-428.

Размещено на Allbest.ru