Образ національного героя (жінки) в уявленнях студентської молоді

2. глобальне, екзистенціальне «Я»: твердження, які глобальні і які недостатньо виявляють відмінності однієї людини від іншого (людина розумна, моя сутність).

Два самостійних показника:

1. проблемна ідентичність (я нічого не знаю, хто я, не можу відповісти на це питання);

2. ситуативна стан: переживається стан на даний момент (голодний, нервую, втомився, закоханий, засмучений).

Колірний тест відносин (А.І. Лутошкіна) [36]

Цей тест застосовуеться для вивчення емоційних компонентів ставлень людини до значущих для нього людей і до себе і відображує як свідомий, так і частково неусвідомлюваний рівень цих ставлень.

Як відомо, одним із центральних компонентів соціально-психологічної структури особистості є її ставлення до самої себе і до людей, що становлять її безпосереднє оточення. Згідно теорії відносин В. Мясищева, система відносин, розвиваючись протягом життя людини, робить вирішальний вплив на соціальне функціонування особистості. Природно тому, що серед методів соціально-психологічного дослідження особистості важливе місце належить способам вивчення її стосунків зі значущими іншими.

Теоретичною основою КТВ є теорія відносин В. Мясищева, ідеї Б. Ананьєва про образну природу психічних структур будь-якого рівня і складності, подання О. Леонтьєва про чуттєвість тканини смислових утворень особистості, що регулює складні процеси її спілкування і діяльності.

Методичною основою КТВ є асоціативний кольоровий експеримент. Він базується на уявленні про те, що суттєві характеристики невербальних компонентів ставлень до значущих інших і до самого себе відображаються в колірних асоціаціях. Асоціативний кольоровий експеримент, згідно з цим припущенням, дозволяє виявити досить глибокі, частково неусвідомлювані компоненти відносин, що спотворюють захисні механізми вербальної системи свідомості.

Колірна сенсорика тісно пов'язана з емоційним життям особистості. Цей зв'язок, підтверджений у багатьох експериментально-психологічних дослідженнях, давно використовується в ряді психодіагностичних методів (тести Роршаха, Люшера та ін). У всіх цих методах, однак, реакція людини на колірні стимули використовувалася як індикатор загального афективного стану. КТВ відрізняється від цих методів своєрідним способом вилучення реакцій на колірні стимули (асоціативні реакції в КТВ - на відміну від вимірювання порогів або переваг в інших тестах) і іншої постановкою завдання тестового дослідження (вивчення конкретних відносин особистості в КТВ - на відміну від вивчення її загальних властивостей і станів в інших тестах).

При розробці КТВ був використаний набір колірних стимулів з восьмикольорового тесту М. Люшера. Цей набір відрізняється достатньою компактністю, зручний у застосуванні. При відносно невеликій кількості стимулів у ньому представлені основні кольори спектра (синій, зелений, червоний, жовтий), два змішаних тони (фіолетовий і коричневий) і два ахроматичних кольорів (чорний і сірий). Як показує досвід, асоціативні реакції на колір дуже чутливі до зміні його сенсорних характеристик. Тому виникає безумовна необхідність користуватися у всіх проведених експериментах суворо стандартним набором кольорів.

Тест проводиться за такою інструкціею: «Вам потрібно буде підібрати до кожного з людей і понять, які будуть зачитуватися, відповідні кольори для кожного з суб'єктів. Вибрані кольори можуть повторюватися. Кольори повинні підбиратися відповідно з Вашим особистим сприйняттям, а не по їх зовнішньому вигляду».

Проведення КТВ включає в себе наступні етапи:

1. Дослідник складає список осіб, а також понять, що мають для випробуваного істотне значення.

2. Перед випробуваним розкладаються на білому фоні у випадковому порядку кольору. Потім дослідник просить випробуваного підібрати до кожного з людей і понять, які послідовно їм зачитуються, відповідні кольори. Вибрані кольори можуть повторюватися. У разі виникнення питань дослідник пояснює, що кольори повинні підбиратися відповідно з характером людей, а не по їх зовнішньому вигляду.

Тест має два варіанти проведення, що розрізняються за способом вилучення колірних асоціацій. В короткому варіанті КТВ від досліджуваного вимагається підібрати до кожної особи або поняття який-небудь один підходящий колір. У повному варіанті випробуваний ранжує всі вісім кольорів у порядку відповідності поняття або особі, від «найбільш подібного, підходящого до самого несхожого, невідповідного». Короткий варіант КТВ призначений для завдань експрес-діагностики, повний варіант - для дослідних цілей.

3. Після завершення асоціативної процедури випробуваний ранжує кольори в порядку переваги, починаючи з «найкрасивішого», приємного для ока, і закінчуючи самим «негарним», неприємним.

4. Інтерпретація результатів тесту здійснюється в два етапи:

а) зіставлення кольорів, асоційованих з певним поняттям, за їх місцем (рангом) в розкладці по перевазі. Якщо з деякою особою або поняттям асоціюються кольори, що займають перші місця в розкладці по перевазі, значить, до даної особи або поняття досліджуваний ставиться позитивно, емоційно приймає його, задоволений своїм ставленням до нього. І, навпаки, якщо з поняттям або особою асоціюються кольори, що займають останні місця в розкладці за бажанням, значить, випробуваний ставиться до нього негативно, емоційно його відкидає. Формальним показником цього в короткому варіанті КТВ є ранг кольору, що асоціюється в розкладці по перевазі з даним поняттям; ця цифра може змінюватися від 1 до 8. У повному варіанті відповідний показник може бути інтерпретованим як коефіцієнт рангової кореляції Спірмена між асоціативною розкладкою і розкладкою по перевазі;

б) інтерпретація емоційно-особистісного значення кожної колірної асоціації, на основі чого може бути складено уявлення про змістовні особливості ставлення.

Таким чином, КТВ ґрунтується на двох вихідних положеннях:

Перше - кожен з випробовуваних колірних стимулів має визначене і стійке емоційне значення;

Друге - існує закономірність перенесення емоційних значень кольорів на стимули, з якими вони асоціюються.

Застосування даного тесту насамперед вимагає вивчення емоційних значень використовуваних кольорів. Кожен з кольорів КТВ має власний, чітко визначений емоційно-особистісне значення.

«Особистісні» характеристики кольорів, що входять в КТВ:

1. Синій: чесний, справедливий, незворушний, сумлінний.

2. Зелений: черствий, самостійний, незворушний.

3. Червоний: чуйний, рішучий, енергійний, напружений, чутливий, сильний, привабливий, діяльний.

4. Жовтий: говіркий, безвідповідальний, відкритий, товариський, енергійний, напружений.

5. Фіолетовий: несправедливий, нещирий, егоїстичний, самостійний.

6. Коричневий: поступливий, заздрісний, спокійний, чесний, розслаблений.

7. Чорний: непривабливий, мовчазний, упертий, замкнутий, егоїстичний, незалежний, ворожий, відлюдний.

8. Сірий: нерішучий, кволий, розслаблений, невпевнений, несамостійний, слабкий, пасивний.

Авторська анкета «Національний герой» (додаток 1)

Ця анкета була розроблена нами спільно з магістранткою Т. Метихатко для вивчення уявлень студентської молоді про національних героїв.

Анкета містить у собі 4 питання. Перше та четверте питання стосується рис, які притаманні національним героям, а 2-ге та 3-те -- персоналіям видатних особистостей з минулого та майбутнього.

2.3 Отримані результати та їх аналіз

Для опрацювання результатів були використані стандартні математично-статистичні процедури за допомогою комп'ютерного пакету SPSS for Windows (версія 17), а також первинна обробка емпіричних данних - частотний аналіз.

Так як ми вивчали уявлення студентів про національного героя (жінку), а це має тісний зв'язок з етнічною ідентичністю, то ми у своєму дослідженні використовували методику «Хто Я?» для визначення ступіня вираженності етнічної ідентичності.

По результатам методики «Хто Я?» ми розподілили всіх респондентів для зручності на 4 підгрупи за рівнем вираженності етнічної ідентичності. Результати розподілу та частотного аналізу цього показника подані у таблиці 1.



Таблиця 2.1

Показники розподілу респондентів та частотного аналізу за методикою «Хто Я?»

Рівень вираженності етнічно-регіональної ідентичності	Місце, на якому знаходиться характеристика етнічної ідентичності	Кількість опитаних з певним рівнем ідентичності	%
Високий	Від 1 до 7-ми	22	24
Середній	Від 8 до 13-ти	10	11
Низький	Від 14 до 20-ти	6	6,7
ідентичність не вираженна	У відповіді не зустрічаеться	53	58,3

На таблиці 2.1 показано, що більшість опитаних мають не вираженну етнічну ідентичність (58,3%), що свідчить про те, що для них є досить неактуальним питання про їх етнічну приналежність. Ми можемо пояснити це або глобалізацією сучасного світу в якому стираються можливі межі етнічності, або не бажанням даних респондентів сприймати та відтворювати у своїй Я-концепції цю сферу свого життя.

Другим показником по кількості є високий рівень етнічної ідентичності (24% опитаних). Цей показник можна пояснити тим, що на даний час гостро постала проблема визначення своєї етнічної ідентичності або її прийняття у зв'язку з гострою та неоднозначною ситуацією у країні. Так як, студентство завжди було найактивнішою у соціальному та політичному житті країни верствою населення, то саме цим ми можемо пояснити високий показник етнічної ідентичності у цих опитуваних.

Середній та низькі показники (11 та 6,7% відповідно) щодо етнічної ідентичності також зустрічаються у нашій вибірці, що на нашу думку може бути пояснено розсіюванням відповідей та тим, що не всі студенти мають критично низький або високий рівень етнічної ідентичності.

Перейдемо до результатів отриманих за допомогою анкети «Національний герой». Перш за все нас зацікавили показники, які були отримані за допомогою вільних відповідей на питання про те, які саме риси повинна мати жінка-героїня для того, щоб самоактуалізуватися у цьому амплуа. Риси, які ми виділили, опрацювавши відповіді респондентів за допомогою частотного аналізу подані у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Показники частотного аналізу якостей національного героя за анкетою «Національний герой»

Риса особистості	Кількістний показник	%
Сміливість	41	15,3
Розум	38	14,2
Доброта	22	8,3
Сила духу Чесність	19 19	7 7
Краса Патріотизм	18 18	6,7 6,7
Впевненість у собі Мудрість	14 14	5,2 5,2
Цілеспрямованість	13	4,9
Справедливість	12	4,6
Активність	11	4,2
Рішучість	10	3,8
Відповідальність Наполегливість	9 9	3,3 3,3

На першому місці по значимості тих рис, що мають бути у жінки-героїні виступила сміливість (15,3%). Важливість цієї риси для респондентів нашої вибірки може бути пояснена тим, що тількі смілива людина може заявити про себе як про героя, тобто людину як взмозі зробити певний сміливий вчинок, не підкоряючись при цьому ставленням у суспільстві до цього. Також щодо жінки-героїні можна сказати, що наявність цієї риси у минулих століттях у її характері вже певним чином робило її героїнею. Але як ми знаємо, в українському суспільстві з давніх-давен думки жінок поважалися у суспільстві, так як жінка була певним чином неофіційною головою сім'ї.

На другому місці по-важливості наші респонденти називають таку рису, яка обов'язково повинна бути у жінки-героїні як розум ( 14,2%). На нашу думку, цей показник є закономірним, оскільки розум для прийняття певних «героїчних» рішень є надважливим. Тобто наявність цієї риси у відповідях опитуваних, може свідчити про те, що для того, щоб тебе сприймали за достойну людину, особливо це стосувалося жінки минулого, ти повинен мати та проявляти свої інтелектуальні здібності.

Така риса характеру, як доброта (8,3%) теж є актуалізованою у нашій вибірці, оскільки думка про те, що кожна жінка, а особливо жінка-героїня повинні мати добре серце та робити добрі справи досі залишаеться актуальною, що свідчить про наявність певного образу жінки у наших опитуваних, а також це може бути відбиттям певних рис притаманних українцям, особливо жінкам.

Такі якості особистості як сила духу та чесність набрали однакову кількість відсотків ( по 7% відповідно). Це можна пояснити, на наш погляд, тим, що тільки та особистість, яка має таку рису характеру як чесність, тобто говорить про вісі свої вдачі та невдачі відкрито може бути сильною духом. Оскільки саме сильна духом особистість може бути досить честною людиною, то однозначно між цими якостями можна провети паралель, що і відобразилося у результатах нашого дослідження.

Краса та патріотизм теж мають однакову кількість відображену у відсотках ( 6,7% відповідно). Краса є невідємною ознакою будь-якої жінки, але не обов'язковою для жінки-героїні. На наш погляд виділена категорія може свідчити про те, що саме для нашої вибірки є актуальною фізична краса жінки, оскільки респонденти нашої вибірки відносяться до особливої категорії населення, а саме молоді. У молодому віці досить важливо почувати себе красивим, тому ця категорія і є досить актуалізованою у нашому дослідженні. Натомість патріотизм як якість для жінки національної героїні є дуже важливим, бо стати національною героїнею можливо лише завдяки любові до свого народу, своєї Батьківщини, рідної землі. Без патріотизму неможливим стає вчинок здійснений заради свого народу.

Впевненість у собі та мудрість також набрали однакову кількість відсотків (по 5,2% відповідно). Впевненість у собі повинна бути притаманною для жінки-героїні, бо ця риса допомагає у здійсненні величних вчинків заради свого народу. Саме впевненість у собі може бути поштовхом до вчинення будь-якої дії, особливо тієї, яка буде оцінена суспільством як певний прояв героїзму. Мудрість є також досить важливим компонентом для жіночої ролі загалом. Ця риса характеру споконвічно була притаманною українській жінці. Тому напевно архетипічно до сих пір її приписують як таку, що повинна мати місце у структурі характеру як звичайної жінки, так і жінки-героїні.

Респондентами з нашої вибірки також була виділена така риса як цілеспрямованість (4,9%). Цілеспрямованість допомагає людині у здійсненні її задумів, втіленню планів у життя. Саме вона сприяє тому, що людина досягає поставленної мети, незалежно від наявності певних бар'єрів на шляху до цієї мети. Тож і жінці-героїні повинна бути притаманна ця риса.

Справедливість як якість особистості також набрала досить питому вагу у нашому дослідженні (4,6%). Саме наявність у житті несправедливості, особливо по-відношенню до свого народу або Батьківщини штовхає жінку-героїню, яка має у своєму характері наявність такої якості особистостості як справедливість на бажання діяти, змінити ситуацію на краще, допомогти тим, хто страждає.

Така риса характеру як активність (4,2%) також входить до актуальних якостей, які на думку наших респондентів повинні бути у жінок, які творять героїчні вчинки. Бо саме активність є рушійною силою у житті людини, бо без активної життєвої позиції сі риси, які були перелічені вище не зможуть допомогти людині змінити своє та життя інших на краще. Активність часто штовхала представниць прекрасної статті до вчинення героїчних вчинків.

Рішучість (3,8%) як якість особистості також відіграє велику роль у сприйнятті нашими респондентами жінки-героїні. Так риса характеру як рішучість допомагає наважитися людині на здійснення чогось на перший погляд нездійсненого або досить складного. Жінці-героїні також, на нашу думку, повинна бути притаманна ця якість, оскільки саме вона дозволить їй зважитися на певний вчинок, якій потім може мати всі ознаки героїчності.

Такі якості особистості як наполегливість та відповідальність (по 3,3% відповідно) хоча і мають малий відсоток у нашій вибірці, але є також досить важливими для прийняття народом жінки-героїні. Наполегливість як риса характеру допомагає людині у здійсненні навіть досить важковиконуємих завдань, дозволяє їй не відступити від запланованого результату. Відповідальність у житті людини є також досить вагомою рисою особистості, оскільки саме відповідальність виконує роль певної моральності у вчинюваних людиною діях. Також вона допомагає у тому, щоб людина не відступила від наміченої цілі, боролася за свої погляди або досягнення певних результатів, навіть після деякого зниження інтересу до цієї ситуації.

Отже, ми можемо констатувати, що виділені нашими респондентами риси характеру, які на їх думку повинні бути притаманними жінці-героїні підштовхують її до вконання певних зобов'язань перед народом, оскільки всі вони направлені на підтримання виконання певної дії. Винятком з цього твердження є наявність виділення респондентами такої риси як краса, але це можливо, пояснюється тим, що вік наших опитуваних збігається з періодом молодості людини, а в цей час краса є досить актуальною та доцільною.

Розглянувши, основні риси, які були виділені нашими респондентами перейдемо до обговорення результатів отриманих за питанням про те, яких жінок з минулого можна назвати національними героїнями.

Результати частотного аналізу особистостей з минулого подані у таблиці 2.3.



Таблиця 2.3

Показники частотного аналізу особистостей з минулого за анкетою «Національний герой»

Постать з минулого	Кількістний показник	%
Леся Українка	52	51,4
Княгиня Ольга	17	16,8
Роксолана Не визначився	9 9	8,9 8,9
Марко Вовчок Ольга Кобилянська	7 7	7 7

У таблиці 2.3 показано, що найбільш претендує на звання національної героїні минулого Леся Українка (51,4% опитаних). Відомий літературознавець Борис Степанишин виділяє такі основні риси характеру Лесі Українки, як принциповість, скромність, самокритичність, велика сила волі, почуття людської гідності, милосердя, працьовитість, делікатність, жертовність, безстрашність і самостійність. Леся Українка не терпіла бездіяльності, пасивності, уважно стежила за розвитком суспільно-політичного руху, протестувала своєю єдиною зброєю - словом. Цій творчій активності митця ми завдячуємо її безсмертними творами. Лірика, драматичні поеми великої української поетеси сьогодні належать до кращих здобутків світової культури. Тому, на нашу думку, вибір більшістю респондентів саме цієї постаті з минулого свідчить про високий інтелектуальний смак, патріотизм наших опитуваних та бажання здобувати нові знання про культуру свого народу.

Другою особистістю по-значимості результатів є Княгиня Ольга (16,8%). Легендами овіяний образ княгині київської, дружини князя Ігоря -- Ольги, мудрої державної діячки, керівника і воїна, її діяльність залишила помітний слід у східнослов'янській історії Х ст. Велика княгиня Ольга (скандінавською -- Хельга) відома широкому загалу як свята й рівноапостольна церковна діячка. Стародавні літописці часто описують її як вродливу, енергійну, хитру й передусім мудру правительку. Найбільший комплімент робить цій жінці літописець-чоловік, повідомивши читача про її «чоловічий розум».

Ольгу не просто вшановували нащадки -- її було канонізовано. Прилучення Ольги до лику святих відбулося ще в домонгольські часи. Вона була п'ятою (після Бориса, Гліба, Феодосія Печорського, Микити Новгородського) святою. Іаков Мніх описує Ольгу напрочуд розумною, привабливою, мудрою, святою духом і тілом. Тяжіння у відповідях до образу княгині Ольги може свідчити у потребі наших респондентв до мудрості, працьовитості та рівності з чоловіками, оскільки Ольга вже на той час була прообразом сучасної жінки, яка намагається йти у ногу з чоловіками.

Також було названо таку історичну діячку, яка мала вплив на долю України як Роксолана (8,9% опитаних). Анастасія Гаврилівна Лісовська (народилася біля 1506 року -- померла біля 1562 року) була дочкою священика Гаврили Лісовського з Рогатина -- невеликого міста на Західній Україні, розташованого неподалік Тернополя. У XVI столітті ця територія належала Речі Посполитій і постійно підлягала спустошливим набігам кримських татар. Під час одного з них влітку 1522 року молода дочка священнослужителя потрапила у полон до ворога. Легенда свідчить, що це нещастя трапилося напередодні весілля Анастасії. Отже, проаналізувавши історичні та художні твори присвячені цій особі з минулого ми дійшли висновку, що її зовнішня краса поєднувалася з внутрішньою мудрістю, бо незважаючи на складні умови перебування у чужій країні, вона змогла зайняти гідне місце у чужоземному суспільстві. Також Роксолані були притаманні такі характеристики як здатність до прийняття вагомого рішення, глибока повага до своїх батьків, поважне ставлення до релігії та вміння протистояти ворогам. Але назвати її національною героїнею можна вже за те, що вона самопожертвувала собою заради рідної країни та незважаючи на все стійко сприймала життєві труднощі. Вибір цієї героїні як представника жінки героїні свідчить на нашу думку про те, що в сучасному суспільстві існує потреба саме в таких суспільних діячах як Роксолана, бо саме вони зможуть дати надію та опору своему народові у складних суспільних та політичних обставинах.

Також потребує уваги той факт, що 8,9% опитаних не змогли визначитися з кандидатурою жінки-героїні. Це можна пояснити поганим знанням історії свого народу або не бажанням цікавитися нею та певною відстороненістю від цієї проблематики.

Однакову суму відповідей набрали такі історичні постаті як Марко Вовчок та Ольга Кобилянська (по 7% відповідно).

Справжнє ім'я та прізвище Марко Вовчок -- Марія Олександрівна Вілінська. Марко Вовчок - це жінка, що ховалася за чоловічим ім'ям. Красуня, за якою страждали видатні, відомі й не дуже чоловіки в Росії та за кордоном. Росіянка за національністю, що стала, без перебільшення, українською народною письменницею. Високоосвічена людина, яка знала багато мов, була перекладачкою. Не кожна література у світі може похвалитися таким талантом, та ще й жіночим.

Ольга Кобилянська була людиною з європейським мисленням, її хвилювало питання емансипації -- вважала його віянням часу, коли не лише проблеми особистого життя змушували жінку підняти голову і подивитися на світ по-іншому. Кобилянська одна з перших в українській літературі звернулася до відображення жінок-інтелігенток, які прагнуть вирватися з міщанського середовища. У творах Кобилянської поведінка людей вперше в українській літературі стала пояснюватися внутрішніми, психологічними імпульсами. Так глибокі таємниці людської душі відкривалися читачам. І тоді твори, побудовані на українському національному матеріалі, аж ніяк не втрачаючи своєї локальної специфіки, стали сприйматися як загальнолюдські художні цінності. А це ті якості, що ніколи не старіють. Отже, те що ці дві унікальні письменниці мають однакову кількість відсотків можна пояснити унікальністю цих жінок у прагненні до прославлення своєї країни та підняття важливих та нагальних питань їхнього часу, зміні перспективної ролі жінки у суспільстві.

Отже, можна зробити висновок про те, що всі постаті, які вибиралися респондентами на ролі жінок-героїнь з минулого мали майже всі риси, які були озвучені вище та займалися або політичною, або літературною діяльністю, прославляючи при цьому власний народ та борючись за його інтереси.

Розглянемо тепер результати, що демонструють які ж з жінок-сучасниць на думку респондентів можуть претендувати на звання жінки національного героя. Результати частотного аналізу за анкетою «Національний герой» подані у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Показники частотного аналізу особистостей сучасності за анкетою «Національний герой»

Сучасна Особистість	Кількістний показник	%
Ліна Костенко	33	37,9
Ніхто	23	26,4
Юлія Тимошенко	16	18,4
Руслана Лижичко	8	9,3
Ольга Сумська	7	8

Згідно з таблицею найбільш притаманною роль жінки-героїні Ліні Костенко (37,9%). Ліна Костенко посідає виняткове місце в українській літературі останніх чотирьох десятиліть не завдяки радикальним творчим експериментам, не з огляду на зайняту політичну позицію чи «про вокативний» стиль життя. Ліна Костенко є видатною постаттю українського культурного життя завдяки своїй сильній особистості, принциповому запереченню позиції пристосуванства, яка характеризує багатьох радянських письменників, здатності мовчати в час, коли це мовчання означало відмову від спокус облаштувати своє життя ціною поступок. Загальне визнання видатної поетеси вона здобула завдяки вмінню синтезувати в своїй творчості найкращі риси української поезії і відкинути гірші.

У нашій вибірці деякі респонденти (26,4%) не змогли назвати ту особистість, яка б могла претендувати на роль жінки-героїні. На нашу думку, це може свідчити про те, що певна група молодих людей втратила певні орієнтири щодо постатей сучасників героїв, а також про те що на сьогоднішній день дуже важко знайти особистість, яка могла б претендувати на звання національного героя. На ці результати також могла вплинути нестабільна соціальна обстановка у країні, так як у цей час у свідомості людей можуть переважати інші теми для роздумів.

Значний відсоток опитаних (18,4%) вважають гідною звання жінки-героїні Юлію Тимошенко. Це можна пояснити тим, що Юлія Тимошенко - помітна особистість у політичному житті нашої країни. Ставлення людей до неї різне, але вона нікого не залишає байдужими. Ця постать наділена такими рисами як харизматичність, ораторські здібності, сміливість та прагненням до влади. Саме на ці якості часто орієнтуються молоді жінки вибираючи собі особистість для наслідування.

На тлі сучасних подій молодь також зацікавилась такою постатю як Руслана Лижичко (9,3% опитаних), про що свідчать дані нашої анкети. Руслана перемогла на конкурсі Євробачення у 2004 році та була номінована на звання Народної артистки України. Також вона є активною учасницею Майдану, що не може не викликати інтересу до цієї особистості.

Також не обішли увагою опитувані таку постать як Ольга Сумська (8% відповідно). Ольга Сумська - відома акторка та телевидуча, лауреат багатьох премій. Так як складна ситуація у країні змусила людей зацікавитися національною культурою, то саме цим можна пояснити вибір наших респондентів. Вона активно знімалася в українських фільмах та серіалах, тобто завжди пропагувала національне кіно, возвеличувала його.

Також ми поставили питання нашим респондентам щодо того, які риси є головними у сучасній жінці. Отримані результати по цьому питанню подані у таблиці 2.5.



Таблиця 2.5

Показники частотного аналізу важливих характеристик національного героя за анкетою «Національний герой»

Характеристики особистості	Кількістний показник	%
Внутрішні характеристики (складові емоційно-чуттєвих компонентів)	38	42
Зовнішні фактори (зовнішність)	9	9,8
Зовнішні прояви характеру (риси характеру, які відповідають за дії)	21	23
Сукупність усіх трьох характеристик	23	25,2

Проаналізувавши дані подані у таблиці 2.5 ми можемо зробити висновок про те, що наші респонденти вважають головними для сучасної жінки, а від так і для жінки-героїні внутрішні якості особистості (42% опитаних). Це можна пояснити тим, що сучасна молодь звертає особливу увагу на емоційність та чуйність жінки, тобто звертається до її внутрішнього світу.

На другому місці по частоті відповідей є сукупність усіх трьох компонентів (25,2%), а саме внутрішніх характеристик особистості, зовнішніх факторів та зовнішніх проявів характеру. На нашу думку це може свідчити про те, що для того, щоб досягти успіху та бути помітною у суспільстві сучасній жінці недостатньо володіти тільки внутрішніми характеристиками, що є підтвердженням завищення стандартів щодо жіноцтва у сучасному світі, а від так велику відповідальність, що лягає на тендітні жіночі плечі.

Здатність діяти для жінки вважають важливою якістю 23% опитаних. Це може свідчити про те, що у суспільстві існує думка про те, що сучасна жінка для досягнення успіху у особистому та професійному просторі повинна активно діяти, що призводить до деякої бездіяльності чоловіків та може негативно впливати на гендерні ролі обох статей та на уявлення про жінку вцілому та на жінку-героїню у частості.

Найменше у відсотковому значенні набрала така характеристика сучасної жінки як її зовнішній вигляд ( 9,8% опитаних). На нашу думку, це може мати пояснення у тому, що дивлячись на приклади відомих жінок, сучасна молодь розуміє те, що зовнішність для жінки не має такого важливого значення як колись, оскільки роль жінки у сучасному суспільстві змінилася, бо вона стала більш впевненою у собі та приймає самостійно рішення що стосуються особистого життя, а це знижує її залежність від чоловіків від так знижуючі нівелюючи роль зовнішності.

У нашому дослідженні ми намагалися виділити якості особистості яка б могла претендувати на звання жінки-героїні, тому скористалися результатами частотного аналізу за методикою кольоровий тест ставлення та створили усереднений образ уявлень студента. Показники частотного аналізу усередненого образу уявлень студента представлені у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Усереднений рівень вибору кольорового образу уявлень студента за методикою Кольоровий тест ставлення

Колір	Частота прояву	%
Жовтий	25	27,5
Червоний	19	20,9
Коричневий	17	18,7
Фіолетовий	19	20,9
Зелений	19	20,9
Синій	20	22
Сірий	38	41,8
Чорний	42	46,2

Жовтий колір (27,5 %) є найбільш прийнятним для наших респондентів тому він знаходиться на першому місці у розкладці за перевагою. Потім у порядку спадання симпатії та відповідно рангового місця йдуть такі кольори як червоний (20,9%), коричневий (18,7%), фіолетовий (20,9%), зелений (20,9%), синій (22%), сірий (41,8%) та чорний (46,2%).

Відповідно до таблиці 2.6 наші респонденти оцінюють себе як комунікабельних, відкритих, енергійних, що майже повністю збігаеться з характеристикою молодого віку у віковій психології. Але іноді вони проявляють безвідповідальність у своїх справах та через це можуть відчувати напруження у стосунках та справах, наприклад, у навчанні. Нашим респондентам також властива чуйність, що може виражатися у взаємовідносинах з певними людьми та може розвиватися у професійній діяльності опитуваних. Іноді вони проявляють особистісну чутливість, яка виражається в надмірній емоційності з деяких питань і навіть деякою образливістю на здавалося б нейтральні сигнали з боку інших людей.

У ситуації, яка потребує негайного вирішення вони проявляють силу духу та іноді вирішують її за допомогою своєї привабливоті або активної діяльності по її вирішенню. Також вони себе часто поводять спокійно та розслаблено, можуть поступатися, що само по собі є не дуже поганим, але іноді така бездіяльність призводить до заздрощів з боку опитуваних. На даний час вони проявлять себе як не завжди справедливі, дещо егоїстичні та нещирі особистості, що може бути поясненне тим, що нестабільна ситуація в країні та провідна діяльність деколи штовхає їх до того, щоб застосовувати ці якості при взаємодії з іншими людьми. Але позитивною рисою на даний момент є самостійність, що дозволяє вирішувати конфлікті та інші ситуації без будь-якої підтримки та бути впевненим при цьому у своїх діях.

Опитувані стримують у собі такі якості особистості як незворушність, чесність та справедливість. Це наводить нас на думку про те, що саме ситуація навчання не дає нашим респондентам відкрити ці якості. Також стримування цих якостей особистості може свідчити про те, що респонденти перебувають у стані фрустрації або стресу, що перш за все може бути пов'язаним з тим, яка ситуація сьогодні у нашій країні та ставлення оточення до цієї ситуації, іноді і негативне.

Респонденти активно переборюють у собі такі якості особистості як замкнутість, пасивність, некомунікабельність, слабкість та упертість, що може свідчити про їх бажання бути принятими молодіжним колективом, бути у центрі подій та вести активний образ життя так як якості пригнічуванні ними не досить цінуються у сучасному світі та не створюють умов для успішності людини як активного члена суспільства.

Отже, склавши усереднений портрет уявлень студента про себе ми дійшли висновку, що він перш за все намагаеться бути активним, самостійно вирішувати проблеми, спілкуватися з великою кількістю людей, що можна пояснити соціальною ситуацією в якій він знаходиться. Натомість стримує у собі такі якості як чесність та справедливість, що пояснюеться нормами сучасної моралі та ситуацією в країні вцілому, а також провідною навчальною діяльністю студентів. Респонденти активно переборюють у собі такі якості особистості як замкнутість, пасивність, некомунікабельність, слабкість та упертість.

Перейдемо тепер до розгляду усередненого портрету національної героїні, тобто уявлень про неї студентів. Результати за якими ми побудували усереднений психологічний портрет національного героя (жінки) подані у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Усереднений рівень вибору кольорового образу національного героя (жінки) за методикою Кольоровий тест ставлення

Колір	Частота прояву	%
Червоний	30	33
Жовтий	18	19,8
Коричневий	29	31,9
Фіолетовий	23	25,3
Зелений	27	29,7
Синій	28	30,8
Сірий	45	49,5
Чорний	51	56

Червоний колір (33%) є найбільш прийнятним для наших респондентів при оціні образу національного героя (жінки), тому він знаходиться на першому місці у розкладці за перевагою. Потім у порядку спадання симпатії та відповідно рангового місця йдуть такі кольори як жовтий (19,8%), коричневий (31,9%), фіолетовий (25,3%), зелений (29,7%), синій (30,8%), сірий (49,5%) та чорний (56%).

Згідно з таблицею 2.7 наші респонденти наділяють такими рисами жінку-героїню як чуйність та чутливість, що дозволяє їй сприймати як за свої негаразди інших людей, а також своо народу та глибоко відчувати страждання інших. У справах вона перш за все проявляє рішучість та силу духа без яких не можливо представляти інтереси своєї країни та боротися за них. Жінці-героїні притаманна енергійність та привабливість, що дозволяє їй швидко знаходити спільну мову з іншими людьми та заявляти про свої права. Вона напруженно діє досягаючи своєї мети через комунікабельність та відкритість іншим людям, що спонукає їх до розуміння та бажання допомогти жінці-героїні.

Також жінці-героїні притаманні такі риси характеру як поступливість, спокійність та чесність, що є традиційними для образу жінки в Україні та вже стали стереотипними уявленнями нашого суспільства про неї. Жінка національний герой діє самостійно, чим привертає до себе увагу суспільства. У деяких важких або стресових ситуаціях вона може проявляти заздрісність, нещирість та несправедливість до інших, але мабуть маючі на меті більш високі цілі, намагання вибороти для себе та інших певні права та свободи, покращити життя свого народу та Батьківщини.

Вона стримує у своїх зовнішніх проявах такі риси як незворушність, поступливість та справедливість, чим уводить в оману тих, хто вважає її занадто слабкою та нездатною на героїчний вчинок. Іноді вона намагається стримувати черствість, щоб відповідати істинному образу жінки.

Якостями, які є неприємлемі для образу національного героя(жінки) є так риси характеру як впертість та замкнутість, що не дозволяє досягати поставлених цілей через те, що не відбуваеться продуктивного спілкування з оточуючими. Егоїстичність та нерішучість, невпевненість у собі також, на думку наших респондентів, не можуть бути присутніми у характері жінки-героїні, оскільки вони заважають її активній життєвій позиції, призводять до нездатності жінки проявляти себе у житті своєї країни, що призводить до нівелювання образу національного героя ( жінки) як такого, що повинен бути у кожній країні, а тим паче у нашій.

Отже, проаналізувавши усереднений образ студента та усереднений образ національної героїні ми дійшли висновку про те, що бажанні якості особистості та якості, які людина прагне не виявляти у своєму характері збігаються, що свідчить про те, що наші респонденти приписують якості, які є наявними у них до образу національного героя(жінки) та про те, що в цілому позитивно ставляться до національного героїзму в цілому та жінки-героїні у частності.

Висновки до другого розділу

Провівши емпіричне дослідження проблеми образу національного героя (жінки) в уявленнях студентської молоді ми можемо зробити такі висновки:

За результатами частотного аналізу майже 58,3% опитаних не мають вираженої етнічної ідентичності, що свідчить про те, що для них не є актуальним питання про їх етнічну приналежність. Ми можемо пояснити це або глобалізацією сучасного світу в якому стираються можливі межі етнічності, або не бажанням даних респондентів сприймати та відтворювати у своїй Я-концепції цю сферу свого життя.

Перейдемо до результатів отриманих за допомогою анкети «Національний герой». На першому місці по значимості тих рис, що мають бути у жінки-героїні виступила сміливість (15,3%). Важливість цієї риси для респондентів з нашої вибірки може бути пояснена тим, що тільки смілива людина може заявити про себе як про героя, тобто людину як в змозі зробити певний сміливий вчинок. На другому місці по-важливості наші респонденти називають таку рису, яка обов'язково повинна бути у жінки-героїні як розум ( 14,2%). Тобто наявність цієї риси у відповідях опитуваних, може свідчити про те, що для того, щоб тебе сприймали за достойну людину, особливо це стосувалося жінки минулого, ти повинен мати та проявляти свої інтелектуальні здібності. Така риса характеру, як доброта (8,3%) теж є актуалізованою у нашій вибірці, оскільки думка про те, що кожна жінка, а особливо жінка-героїня повинні мати добре серце та робити добрі справи досі залишається актуальною, що свідчить про наявність певного образу жінки у наших опитуваних, а також це може бути відбиттям певних рис притаманних українцям, особливо жінкам.

Ми можемо сказати, що виділені нашими респондентами риси характеру, які на їх думку повинні бути притаманними жінці-героїні підштовхують її до виконання певних зобов'язань перед народом, оскільки всі вони направлені на підтримання виконання певної дії. Винятком з цього твердження є наявність виділення респондентами такої риси як краса, але це пояснюється тим, що вік наших опитуваних збігається з періодом молодості людини, а в цей час краса є досить актуальною та доцільною.

Розглянувши, основні риси, які були виділені нашими респондентами перейдемо до обговорення результатів отриманих за питанням про те, яких жінок з минулого можна назвати національними героїнями.

Найбільш претендує на звання національної героїні минулого Леся Українка (51,4% опитаних). Це може бути пояснено такими основними рисами характеру Лесі Українки, як принциповість, скромність, самокритичність, велика сила волі, почуття людської гідності, милосердя, працьовитість, делікатність, жертовність, безстрашність і самостійність.

Другою по-значимості результатів є Княгиня Ольга (16,8%). Тяжіння у відповідях до образу княгині Ольги може свідчити у потребі наших респондентів до мудрості, працьовитості та рівності з чоловіками, оскільки Ольга вже на той час була прообразом сучасної жінки, яка намагається йти у ногу з чоловіками.

Також було названо таку історичних постатей, як Роксолана, Марко Вовчок та Ольга Кобилянська. Також потребує уваги той факт, що 8,9% опитаних не змогли визначитися з кандидатурою жінки-героїні. Це можна пояснити поганим знанням історії свого народу або не бажанням цікавитися нею та певною відстороненістю від цієї проблематики.

Отже, можна зробити висновок про те, що всі постаті, які вибиралися респондентами на ролі жінок-героїнь з минулого мали майже всі риси, які були озвучені вище та займалися або політичною, або літературною діяльністю, прославляючи при цьому власний народ та борючись за його інтереси.

Найбільш притаманною роль жінки-героїні Ліні Костенко (37,9%). Ліна Костенко є видатною постаттю українського культурного життя завдяки своїй сильній особистості, принциповому запереченню позиції пристосуванства, а загальне визнання видатної поетеси вона здобула завдяки вмінню синтезувати в своїй творчості найкращі риси української поезії і відкинути гірші.

У нашій вибірці деякі респонденти (26,4%) не змогли назвати ту особистість, яка б могла претендувати на роль жінки-героїні. На нашу думку, це може свідчити про те, що певна група молодих людей втратила певні орієнтири щодо постатей сучасників героїв, а також про те що на сьогоднішній день дуже важко знайти особистість, яка могла б претендувати на звання національного героя.

Значний відсоток опитаних (18,4%) вважають гідною звання жінки-героїні Юлію Тимошенко, Руслану Лижичко та Ольгу Сумську, що свідчить про зацікавленість цими жінками сучасної молоді.

Більшість опитуваних вважають головними для сучасної жінки, а від так і для жінки-героїні внутрішні якості особистості (42% опитаних). Це можна пояснити тим, що сучасна молодь звертає особливу увагу на емоційність та чуйність жінки, тобто звертається до її внутрішнього світу.

Респонденти наділяють такими рисами жінку-героїню як чуйність та чутливість, що дозволяє їй сприймати як за свої негаразди інших людей, а також своо народу та глибоко відчувати страждання інших. У справах вона перш за все проявляє рішучість та силу духа без яких не можливо представляти інтереси своєї країни та боротися за них. Також жінці-героїні притаманна енергійність та привабливість, що дозволяє їй швидко знаходити спільну мову з іншими людьми та заявляти про свої права. Вона напруженно діє досягаючи своєї мети через комунікабельність та відкритість іншим людям, що спонукає їх до розуміння та бажання допомогти жінці-героїні.

Також жінці-героїні притаманні такі риси характеру як поступливість, спокійність та чесність, що є традиційними для образу жінки в Україні та вже стали стереотипними уявленнями нашого суспільства. Жінка національний герой діє самостійно, чим привертає до себе увагу суспільства. У деяких важких або стресових ситуаціях вона може проявляти заздрісність, нещирість та несправедливість до інших, але мабуть маючі на меті більш високі цілі, намагання вибороти для себе та інших певні права та свободи, покращити життя свого народу та Батьківщини.



Висновки

1. Поняття «образ» у психології сприймалося різними дослідниками не однаково. На сьогодні можна виділити три основних підходи до розуміння образу: конкретно-перцептивний, розширено-відзеркалюючий, соціально-перцептивний. Образ як термін використовується в філософії і психології, але при цьому в нього вкладається різний зміст. У гносеології під образом розуміється результативна сторона будь-якої форми відображувальної діяльності, а образ як категорія психологічної науки фіксує один з аспектів психічної реальності - пізнавальний - на відміну від праксичного та мотиваційного

2. Існує велика відміність у ставленні до жінки між Україною та іншими західними країнами, а також у створенні та сприйманні сім'ї як певного соціального інституту. З давніх-давен до жінки на Україні ставилися з великою повагою та пошаною, а також вважали її головою родини. Сучасні дослідження вказують на те, що багато жінок прагне до самостійності, лідерства та керуючих посад, але все ж таки головним прагненням сучасної українки залишається створення сім'ї, яка закріплюється коханням між подружжям.

3.Походження етнічної ідентичності розглядалося такими основними концепціями як примордіалістська та конструктивістська. Також існує теза про біосоціальну природу етнічності. Зональність етнічної культури спричинена також природною взаємодією українців із сусідніми народами.

Усі підходи виявляють єдність у тому, що для виокремлення етнічної групи першорядним чинником є етнічна ідентичність. Сучасні науковці поділяють етнічну ідентичність на кілька різних типів. Зокрема, існують декілька класифікацій цього поняття, а саме розроблена американськими вченими Дж. Маккейєм та Ф. Льюінсом, канадським етносоціолог Р. Бретоном та складніша для розуміння математична концепція системи ідентичностей В. Пекаря.

4. Термін «етнічність» до цього часу не має однозначного розуміння у дослідників. Вивчаючи українську націю дослідники виділяють такі позитивні риси українців як працьовитість, наполегливість, інтерес до виконуваного справи, вміння показати себе і свою роботу, акуратність, старанність, життєрадісність, діловитість, самостійність. А з негативних - необґрунтовану впертість, непоступливість, невміння йти на компроміс у взаємовідносинах. Український етнос відносять до інтровертованного та вважають цю рису ознакою української духовності. Також можна відмітити різницю у рисах характеру українців в залежності від району проживання. На сьогоднішній день психологи відмічають згубний вплив відалення сучасного українця від природи.

5. Феномен героїзму можна розглядати як цілісну багатокомпонентну систему, його дослідження являє собою багатогранний процес осмислення у різноманітних аспектах. Вчені підкреслюють моральну винятковість героя та виділяючи головні критерії героїзму такі як жертовність, готовність до смерті, надаючи тим самим печатку трагічної долі та підкреслюючи величність духу героя. Також існує паралель між героїзмом та такими рисами особистості як гордість та самоповага.

Після проведення емпіричного дослідження ми дійшли таких висновків:

За результатами частотного аналізу майже 58,3% опитаних не мають вираженної етнічної ідентичності.

На першому місці по значимості тих рис, що мають бути у жінки-героїні виступила сміливість. На другому місці по-важливості наші респонденти називають таку рису, яка обов'язково повинна бути у жінки-героїні як розум. Така риса характеру, як доброта теж є актуалізованою у нашій вибірці, оскільки думка про те, що кожна жінка, а особливо жінка-героїня повинні мати добре серце та робити добрі справи досі залишаеться актуальною. Ми можемо сказати, що виділені нашими респондентами риси характеру, які на їх думку повинні бути притаманними жінці-героїні підштовхують її до виконання певних зобов'язань перед народом, оскільки всі вони направлені на підтримання виконання певної дії.

Найбільш претендує на звання національної героїні минулого Леся Українка. Другою по-значимості результатів є Княгиня Ольга. Також було названо таку історичних постатей, як Роксолана, Марко Вовчок та Ольга Кобилянська. Також потребує уваги той факт, що значний відсоток опитаних не змогли визначитися з кандидатурою жінки-героїні.

Найбільш притаманною постатю на роль жінки-героїні сучасності виступає Ліна Костенко. У нашій вибірці деякі респонденти не змогли назвати ту особистість, яка б могла претендувати на роль жінки-героїні. На нашу думку, це може свідчити про те, що певна група молодих людей втратила певні орієнтири щодо постатей сучасників героїв, а також про те що на сьогоднішній день дуже важко знайти особистість, яка могла б претендувати на звання національного героя. Значний відсоток опитаних вважають гідною звання жінки-героїні Юлію Тимошенко, Руслану Лижичко та Ольгу Сумську, що свідчить про зацікавленість цими жінками сучасної молоді.

Більшість опитуваних вважають головними для сучасної жінки, а від так і для жінки-героїні внутрішні якості особистості. Це можна пояснити тим, що сучасна молодь звертає особливу увагу на емоційність та чуйність жінки, тобто звертається до її внутрішнього світу.

Респонденти наділяють такими рисами жінку-героїню як чуйність та чутливість, що дозволяє їй сприймати як за свої негаразди інших людей, а також своо народу та глибоко відчувати страждання інших. У справах вона перш за все проявляє рішучість та силу духа без яких не можливо представляти інтереси своєї країни та боротися за них. Також жінці-героїні притаманна енергійність та привабливість, що дозволяє їй швидко знаходити спільну мову з іншими людьми та заявляти про свої права. Вона напруженно діє досягаючи своєї мети через комунікабельність та відкритість іншим людям, що спонукає їх до розуміння та бажання допомогти жінці-героїні.

Також жінці-героїні притаманні такі риси характеру як поступливість, спокійність та чесність, що є традиційними для образу жінки в Україні та вже стали стереотипними уявленнями нашого суспільства. Жінка національний герой діє самостійно, чим привертає до себе увагу суспільства. У деяких важких або стресових ситуаціях вона може проявляти заздрісність, нещирість та несправедливість до інших, але мабуть маючі на меті більш високі цілі, намагання вибороти для себе та інших певні права та свободи, покращити життя свого народу та Батьківщини.



Література

1. Арутюнян Ю.В., Дробижева Л.М., Сусоколов А. А. Этносоциология. М., 1999.

2. Білий О. Воля до ідентичності (штрихи до історії реальної української держави після 1945 року) // Політична думка. 2000. №4. С. 31-- 40.

3. Бромлей Ю. В. Национальные процессы в СССР: В поисках новых подходов. 1989.

4. Васюта О.А. Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку. Тернопіль, 2001. С. 311-338.

5. Гнатенко П.И., Павленко В.Н. Этнические установки и этнические стереотипы. Днепропетровск, 1995.

6. Гнатенко П.І. Український національний характер. К.: “ДОК-К”,1997. С. 73-93.

7. Гончар Б.М. В пошуках ідентичності етносу і нації //Освіта, 1999. №26-27, 12-19 травня. С. 5.

8. Гордузенко В. Етнонаціональна група як компонент етнонаціональної структури українського суспільства // Соціальна психологія. 2006. № 3 (17). C. 173-180.

9. Григорович Л.А. Педагогика и психология/ Л.А. Григорович, Т.Д. Марцинковская. М.: Гардарики, 2003. 408 с.

10. Демина Л.Д., Ральникова И.А. Психическое здоровье и защитные механизмы личности - Изд-во Алтайского государственного университета, 2000г. 123 стр.

11. Донцов А.И., Стефаненко Т.Г., Уталиева Ж. Т. Язык как фактор этнической идентичности//Вопросы психологии 1997. № 4. С. 75-86.

12. Етнічна психологія: Навч.-метод. посіб. / За ред. В. Д. Хруща -- Івано-Франківськ,1994.

13. Этнопсихологический словарь / Под ред. В. Г. Крысько. М., 1998.

14. Енциклопедія етнокультурознавства. Частина друга. “Українська національна культура у часі і просторі. “А-Е” / Ю. Римаренко, В. Кремень, В. Чернець, Л. Шкляр. К., 2002. 530 с.

15. Євтух В. Б. Етнічність: енциклопедичний довідник / В. Б. Євтух ; Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова, Центр етноглобалістики. К.: Фенікс, 2012. 396 с.

16. Завалова Н.Д., Ломов Б.Ф., Пономаренко В.А. Образ в системе психической регуляции деятельности. М.: Наука, 1986. 176 с.

17. Ільїн В.В. Національно-духовне в контексті раціонально-глобального. //Людина і культура в умовах глобалізації [Зб. наук. ст.]. К.: Парапан, 2003. С. 156-162.

18. Ильенков 3. В. Идеальное. Философская энциклопедия, т. 2. М., 1962, с. 220.

19. Крысько В.Г. Этническая психология М.: Академия, 2008. 320 с.

20. Краткая философская энциклопедия. // ред. Губский Е.Ф., Кораблева Г.В., ЛутченкоВ.А., М., 1994. 576 с.

21. Краткий культурологический словарь // сост. О. М. Ладыгина, М. Б. Ладыгин, М.: Полярная Звезда, 2001. 94 c.

22. Крисаченко B.C. Екологічна культура. К., 1996. С. 47-55.

23. Кузьо Р.Г. Демократія. Громадянськість. Етнічність. М., 1999. 20.

24. Кучер В. Етнос і нація: проблеми ідентичності //Освіта. 1998. №64-65, 21-28 жовтня. С. 3.

25. Левкович В.П., Пешкова Н.Г. Социально-психологические аспекты проблемы этнического сознания // Социальная психология и общественная практика / Под ред. Е.В.Шороховой, В.П.Левкович. М.: Наука, 1985. С. 138-153.