Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Приазовський державний технічний університет»

Кафедра «Соціологія та соціальна робота»

О. В. Мальцева

СОЦІАЛЬНЕ ІНСПЕКТУВАННЯ

з дисципліни «Соціальне інспектування»

Маріуполь 2015



ББК 60.5я73

Соціальне інспектування: конспект лекцій з дисципліни «Соціальне інспектування»для студентів напряму підготовки 6.130102 «Соціальна робота»всіх форм навчання / О. В. Мальцева. - Маріуполь: ПДТУ, 2015. - 64 с.

У даному навчальному виданні представлено короткий виклад курсу лекцій з дисципліни «Соціальне інспектування», що розрахований на підготовку бакалаврів, які навчаються за напрямком підготовки 6.130102 - «Соціальна робота».

У посібнику розкриті теоретичні та практичні (процесуальні) аспекти соціального інспектування, окреслюються його основні принципи, складові, етапи, методи тощо. Також подані контрольні питання до них, додатки, у яких представлені зразки документації щодо соціального інспектування, список літератури, що стануть у нагоді студентам всіх форм навчання в процесі підготовки до семінарських занять, виконання завдань самостійної роботи, контрольних робіт тощо.

Укладач О. В. Мальцева, канд. філос. наук, доцент

Рецензент В. В. Харабет, канд. пед. наук, доцент

Затверджено

на засіданні кафедри «Соціологія та соціальна робота»,

протокол № 4 від 01 жовтня 2015 р.

Затверджено

методичною комісією факультету соціально-гуманітарного факультету, протокол № 4 від 12 жовтня 2015 р.

© О. В. Мальцева, 2015

© ДВНЗ «ПДТУ», 2015



ЗМІСТ

ВСТУП

ЛЕКЦІЯ 1. СОЦІАЛЬНЕ ІНСПЕКТУВАННЯ, ЙОГО МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ

1.1 Поняття, мета та завдання соціального інспектування

1.2 Об'єкти та суб'єкти соціального інспектування. Роль ЦСССМД з організації соціального інспектування сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах

1.3 Функції соціального інспектування

ЛЕКЦІЯ 2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ЗДІЙСНЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ІНСПЕКТУВАННЯ

2.1 Законодавчі акти, що регламентують соціальне інспектування

2.2 Загальна характеристика Порядку здійснення центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, соціального інспектування сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (Наказ Міністерства України у справах молоді і спорту № 1480 від 27.05 2010)

ЛЕКЦІЯ 3. УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ІНСПЕКТУВАННЯ

3.1 Підстави для здійснення соціального інспектування

3.2 Діяльність ЦСССМД з організації соціального інспектування. Порядок утворення спеціальних комісій для здійснення соціального інспектування. Склад комісій для здійснення соціального інспектування

3.3 Структури, що мають взаємодіяти при виявленні та наданні соціальної допомоги сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах

ЛЕКЦІЯ 4. ПРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ІНСПЕКТУВАННЯ

4.1 Етапи соціального інспектування. Строки соціального інспектування

4.2 Методи соціального інспектування: обстеження; спостереження; інтерв'ю; бесіда; анкетування; тестування

4.3 Види соціального інспектування: планове, оперативне, моніторингове

ЛЕКЦІЯ 5. ЗМІСТ СОЦІАЛЬНОГО ІНСПЕКТУВАННЯ

5.1 Обстеження умов проживання та з'ясування наявності складних життєвих обставин. З'ясування причин виникнення складних життєвих обставин

5.2 Надання соціальних послуг під час соціального інспектування та виявлення потреби у подальшому соціальному супроводженні

5.3 Види соціальних послуг, що можуть надаватися сім'ям, які потрапили у складні життєві обставини

ЛЕКЦІЯ 6. РЕЗУЛЬТАТИ ЗДІЙСНЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ІНСПЕКТУВАННЯ

6.1 Система заходів соціального інспектування

6.2 Можливі результати соціального інспектування

ЛЕКЦІЯ 7. ОСОБЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ЗА ПІДСУМКАМИ СОЦІАЛЬНОГО ІНСПЕКТУВАННЯ

7.1 Специфіка заповнення Акту соціального інспектування

7.2 Встановлення і фіксація проявів складних життєвих обставин

7.3 Виявлення факторів, що негативно впливають чи можуть вплинути на забезпечення життєдіяльності дитини в сім'ї

7.4 Правила ведення Журналу реєстрації соціальних інспектувань

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

В умовах реформування соціальної сфери державна соціальна політика України спрямована на створення умов для досягнення високого рівня життя громадян шляхом підвищення якості соціальних послуг відповідно до потреб їх користувачів.

З прийняттям Законів України «Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» помітно активізувалася робота щодо регулювання надання соціальних послуг державними та неурядовими організаціями. У зв'язку з цимвиникла потреба у створенні механізму встановлення та гарантування якості соціальних послуг, дотримання її на державному і місцевому рівнях.

Одним із головних стратегічних напрямів реформування системи соціальних послуг є розроблення та впровадження у практику технології соціального супроводу сімей, дітей та молоді, що опинилися у складних життєвих обставинах, відпрацювання методик та методів оцінки індивідуальних потреб користувачів соціальних послуг. Такий підхід фокусується на потребах клієнта, його активній позиціїпід час оцінки, самовизначенні шляхом розвитку сильних сторін тощо.

Важливим етапом соціального супроводу є соціальне інспектування, що може розглядатися як його складова, тобто в контексті інших заходів, так і як самостійна технологія соціальної роботи.

Соціальне інспектування, як будь-яка інспекція (від лат.inspectio - огляд), спирається на певні основоположні принципи, передбачає визначення його процесуальних складових, етапів, методів тощо.

Соціальне інспектування включає в себе в залежності від його виду як оцінку потреб клієнтів, що перебувають у складних життєвих обставинах, так і аналіз попередньо проведеної соціальної роботи, визначення адекватності та ефективності тих методів, що були застосовані для покращення умов їх життя.

При цьому важливо виробити підхід до оцінки потреб клієнта, єдині переконання щодо факторів, які гарантують його безпеку і створюють сприятливе середовище для розвитку, єдині погляди щодо значення вивчення потреб людини як її «персональної концепції».

Позитивні характеристики системи надання соціальних послуг клієнтам на основі оцінки їхпотреб очевидні:

? поглиблюються взаємодія і партнерство соціальної служби та клієнта;

? підвищуються самооцінка клієнта і його самоповага;

? клієнт усвідомлює і реалізує право вибору;

? якісно надані послуги, визначені на основі оцінки потреб клієнта, стають хорошою рекламою, покращують імідж організації, соціального працівника.

Оцінка потреб дітей та сімей з дітьми є надзвичайно важливою умовою якості соціальнихпослуг вразливим категоріям населення. Здійснюючи цей процес, соціальні працівники маютькеруватися переконаннями:

? захист і забезпечення дотримання прав дітей - пріоритет у роботі;

? найкращим середовищем для виховання і розвитку дитини є сім'я.

Вищесказане набуває ще більшої значущості, коли йдеться про надання соціальних послугдітям і сім'ям, які опинились у складних життєвих обставинах, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування. У цьому разі надзавданням оцінки є визначення ресурсів громади, потенціалу найближчого оточення дитини для створення чи відновлення її можливостей зростати у сімейному середовищі.

Мета вивчення дисципліни «Соціальне інспектування»: знайомство з основами соціального інспектування, а саме: з його метою, принципами, соціальними функціями, правовими засадами, видами, порядком та результатами проведення тощо.

Завдання вивчення дисципліни:

- сформувати розуміння умов здійснення соціального інспектування;

- дати поняття про види та методи соціального інспектування, його функціональне призначення;

- розвити практичні навички роботи з нормативно-правовими документами, що регламентують соціальне інспектування.

Урезультаті вивчення курсу студент повинензнати:

§ суб'єкти та об'єкти соціального інспектування;

§ види і методи соціального інспектування;

§ порядок проведення соціального інспектування;

§ умови здійснення соціального інспектування;

§ основні нормативно-правові документи, що регламентують соціальне інспектування;

§ зміст соціального інспектування;

уміти:

§ оперувати термінологічним апаратом дисципліни;

§ застосовувати отримані знання в практичній діяльності;

§ заповнювати документи за результатами соціального інспектування;

§ надавати консультативні послуги сім'ям, що опинилися у складних життєвих обставинах;

§ працювати з навчальними посібниками, словниками, енциклопедіями, нормативними документами, навчальними планами і програмами;

§ писати доповіді, реферати, наукові статті для участі в науково-практичних конференціях.

Для успішного вивчення дисципліни потрібно добре знати такі курси: технології соціальної роботи, соціальна робота з різними групами клієнтів, основи права, соціологія.

Робота студентів над курсом включає: слухання лекцій, підготовку до семінарських занять, написання реферату, самостійне вивчення матеріалу.

При вивченні курсу «Соціальне інспектування» студенти повинні прослухати 12 годин лекцій та виконати 12 годин практичних занять і самостійно вивчити частину матеріалу по завданню викладача, користуватися методичними рекомендаціями з самостійного вивчення дисципліни.

Мета даного посібника. Познайомити студентів з основами соціального інспектування.

Виклад лекцій подається у ньому відповідно до навчальної програми дисципліни «Соціальне інспектування» для студентів за напрямком підготовки 6.130102 - «Соціальна робота», що затверджена на кафедрі «Соціологія та соціальна робота». Зміст даного курсу складається з 7 тем, які об'єднані у два змістовних модулі:

- Змістовний модуль 1. СОЦІАЛЬНЕ ІНСПЕКТУВАННЯ ЯК РІЗНОВИД СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ;

- Змістовний модуль 2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОГО ІНСПЕКТУВАННЯ.

Згідно з навчальною програмою дисципліни дане видання містить сім конспектів лекцій з дисципліни «Соціальне інспектування», контрольні питання до них, додатки, у яких подані зразки документації щодо соціального інспектування, список літератури, що стануть у нагоді студентам всіх форм навчання в процесі підготовки до семінарських занять, виконання завдань самостійної роботи, контрольних робіт тощо.



ЛЕКЦІЯ 1. СОЦІАЛЬНЕ ІНСПЕКТУВАННЯ, ЙОГО МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ

1.1 Поняття, мета та завдання соціального інспектування

Соціальне інспектування - це складова соціального супроводу, що представляє собою систему заходів, спрямованих на здійснення нагляду, аналізу, експертизи, контролю за здійсненням соціальних програм, проектів, умовами життєдіяльності, моральним, психічним та фізичним станом дітей та молоді, забезпечення захисту їхніх прав, свобод та законних інтересів.

Соціальний супровід - це один із сучасних напрямків соціальної роботи з сім'ями з дітьми, молоддю, який передбачає здійснення службами у справах неповнолітніх, центрами соціальних служб для молоді системного обліку та догляду дітей і молоді, які опинилися в складних життєвих ситуаціях; систематичних і комплексних заходів, спрямованих на подолання життєвих труднощів, збереження та підвищення соціального статусу дітей та молоді; низки заходів, спрямованих на подолання різних видів залежностей, які завдають шкоди психічному й фізичному здоров'ю дітей та молоді; соціальної опіки щодо дітей з вадами фізичного та розумового розвитку.

Соціальна робота із сім'ями з дітьми, молоддю ґрунтується на загальновизнаних гуманістичних, демократичних та правових засадах. Соціальний супровід та соціальне інспектування базується на таких принципах:

- законність;

- додержання і захист прав людини;

- диференційність;

- системність;

- індивідуальний підхід;

- доступність;

- конфіденційність у соціальній роботі;

- відповідальність суб'єктів соціальної роботи за додержання етичних і правових норм, вимог та правил здійснення соціальної роботи;

- добровільність у прийнятті допомоги.

Соціальна робота з сім'ями, дітьми та молоддю реалізується у різних сферах життя суспільства: громадській, економічній, освітній, виховній, культурній, оздоровчій.

Соціальне інспектування у сфері соціальної роботи з дітьми та молоддю здійснюється з метою контролю за додержанням вимог законодавства щодо захисту прав і свобод дітей та молоді.

Соціальний супровід здійснюється на регулярній основі протягом певного періоду.Термін здійснення соціального супроводу визначається індивідуально для кожної сім'ї або особи, але не повинен перевищувати шести місяців.

Тривалість соціального супроводу залежить від гостроти проблем, які існують у сім'ї чи особи, рівня розвитку адаптаційного потенціалу членів сім'ї або особи, ступеня функціональної спроможності сім'ї або особи щодо самостійного подолання труднощів, рівня розвитку зв'язків із соціальним оточенням тощо.

У разі необхідності за рішенням дорадчого органу термін здійснення супроводу може бути продовжено до одного року.

До здійснення соціального супроводу соціальний працівник може залучати, у разі потреби, інших фахівців та використовувати потенціал громади (за згодою).

Після трьох місяців здійснення соціального супроводу проводиться проміжне оцінювання ситуації, на підставі якої, за необхідності, уносяться зміни до Плану, що відображають зміни в потребах та становищі сім'ї.

Коли процес соціального супроводу відповідно до термінів, указаних у договорі, наближається до завершення, здійснюється моніторингове соціальне інспектування сім'ї або особи, на підставі якого приймається рішення про продовження або завершення соціального супроводу.

Питання щодо продовження здійснення соціального супроводу абойого завершення виноситься на розгляд дорадчого органу.

У разі письмової відмови сім'ї чи особи щодо винесення її питання на розгляд засідання дорадчого органу соціальний супровід може бути продовжено або припинено за рішенням Центру.

Після завершення соціального супроводу сім'я/особа в обов'язковому порядку інформується про способи й організацію соціальної підтримки, якими вона може скористатися в майбутньому.

За потреби, робота із сім'єю продовжується з метою надання необхідних соціальних послуг після завершення соціального супроводу.

1.2 Об'єкти та суб'єкти соціального інспектування. Роль ЦСССМД з організації соціального інспектування сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах

Об'єктами соціального інспектування є сім'ї, діти та молодь, які перебувають у складних життєвих обставинах.

До сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах належать:

- cім'ї з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх самостійно, у зв'язку з інвалідністю батьків або дітей, наркотичною або алкогольною залежністю одного з членів сім'ї, його перебування у місцях позбавлення волі, ВІЛ - інфекцією, насильством у сім'ї, безпритульністю, сирітством, зневажливим ставленням і негативними стосунками в сім'ї, безробіттям одного з членів сім'ї, якщо він зареєстрований в державній службі зайнятості як такий, що потребує працевлаштування;

- сім'ї, у яких існує ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт, та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- неповнолітні одинокі матері (батьки), яким потрібна підтримка;

- сім'ї, члени яких перебували чи перебувають на державному утриманні.

Суб'єктами соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах є:

- центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (координатор здійснення соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах);

- управління усправах молоді виконавчого комітету місцевих органів влади;

- Служба у справах неповнолітніх;

- територіальні заклади охорони здоров'я;

- відділ освіти виконавчого комітету місцевих органів влади;

- управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету місцевих органів влади;

- засоби масової інформації;

- органи внутрішніх справ.

Соціальне інспектування здійснюється насамперед центрами соціальних служб для молоді(ЦСССМД). Разом із ЦСССМД соціальне інспектування може проводитися спільно з відповідними органами виконавчої влади, яким законодавством надано право здійснювати інспекторський нагляд.

Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді:

- координує здійснення соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах;

- здійснює діагностування сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, у тому числі обов'язкове соціальне інспектування;

- розробляє спільно із сім'єю, яка опинилася в складних життєвих обставинах, План її супроводу;

- інформує установу Служба у справах неповнолітніх виконавчого комітету про випадки жорстокого поводження з дітьми;

- представляє, у разі потреби інтереси членів сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах тощо.

- поширює соціальну рекламу послуг різним типам сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах тощо.

У разі виникнення конфліктних ситуацій між соціальним працівником і сім'єю, обставин, які призводять до невиконання Плану або ускладнюють його реалізацію, та з метою попередження професійних ризиків, визначення шляхів ефективного соціального супроводу в Центрі проводяться наради спеціалістів. До участі в нарадах запрошуються суб'єкт(и) соціального супроводу.

Обов'язковою умовою взяття сім'ї чи особи під соціальний супровід спеціалістами Центру є добровільна згода сім'ї чи особи на соціальний супровід, шляхом укладання договору про здійснення соціального супроводу між повнолітнім представником сім'ї чи особою та Центром (у окремих випадках договір про здійснення соціального супроводу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування може бути укладений безпосередньо з дитиною, яка досягла 14-річного віку). У договорі визначено обов'язкову участь членів сім'ї чи особи у виконанні плану соціального супроводу. На підставі договору надаються соціальні послу ги, регулюються взаємні відносини та визначається відповідальність сторін.

Перед підписанням договору соціальний працівник, відповідальний за здійснення соціального супроводу повинен переконатись, що особа чи члени сім'ї усвідомлюють призначення та функції документу, права та обов'язки сторін, розуміють значення термінів. У разі необхідності соціальний працівник повинен роз'яснити положення договору.

Надання соціальних послуг у ході соціального супроводу здійснюється на регулярній основі:

- індивідуально кожному члену родини;

- усім членам родини;

- індивідуально або в групах з осіб, які складають значиме соціальне оточення особи чи сім'ї (найближчі родичі, сусіди, друзі тощо);

- в групах взаємопідтримки та взаємодопомоги.

Соціальний супровід передбачає комплекс соціальних послуг, спрямованих на допомогу у розв'язанні проблем сім'ї чи особи, що спричинили складні життєві обставини, які вона не може подолати самостійно, визначення головної проблеми, що провокує неблагополуччя, вирішення якої дозволить сім'ї чи особі в подальшому забезпечити належне функціонування.

До змісту соціального супроводу можуть входити наступні складові:

- фахова оцінка ситуації та складання плану заходів для подолання основної проблеми сім'ї, моніторинг його виконання;

- допомога в оформленні документів і запитів до відповідних інстанцій;

- сприяння в працевлаштуванні та професійному навчанні дорослих членів сім'ї;

- сприяння в лікуванні та реабілітації членів сім'ї;

- допомога у набутті членами сім'ї необхідних соціальних навичок;

- соціально-педагогічна, психологічна корекція;

- надання інформації;

- посередництво участі у групах самодопомоги;

- переадресація до окремих спеціалістів або інших закладів;

- психологічна допомога і підтримка;

- індивідуальне супроводження до служб чи закладів (у випадку необхідності);

- представництво інтересів дитини або членів сім'ї;

- сприяння в отриманні соціальних допомог, пільг, оздоровлення дітей.

У випадку перебування особи чи членів сім'ї у небезпеці, жорстокого поводження з дитиною, залишення без піклування батьків, неналежного догляду (занедбаності, недоїдання тощо), вчинення насильства щодо особи (у тому числі в сім'ї), або у разі, коли існує явна його загроза, обов'язковим є вжиття екстренних заходів, спрямованих на негайну підтримку, організацію вирішення невідкладних завдань, вилучення особи зі стресогенного оточення.

Екстренні заходи починаються у термін, який не перевищує 24 годин з моменту повідомлення чи виявлення та реєстрації повідомлення про вчинення насильства або реальної його загрози.

Соціальний працівник повинен здійснити невідкладні дії для забезпечення безпеки особи, якими, в разі необхідності, можуть бути: сприяння у негайному вилученні дитини з родини, наданні тимчасового притулку особі/членам сім'ї тощо.

У випадку перенаправлення особи чи членів сім'ї до закладу соціального обслуговування, здійснюється соціальний супровід сім'ї чи особи за місцем проживання.У випадку, коли для вирішення обставин, які спричинили сімейне неблагополуччя, сім'я чи особа не прикладає зусиль або систематично порушує умови договору, соціальний супровід повинен бути припинений. Після припинення соціального супроводу через порушення умов договору сім'ї, де проживають неповнолітні діти, на розгляд дорадчого органу/координаційної ради виноситься питання щодо виконання батьками їх батьківських обов'язків та направляється інформація до служби у справах дітей для подальшої роботи з сім'єю.

Справа соціального супроводу та акти соціального інспектування сім'ї чи особи є конфіденційним документом.

Спеціалісти, залучені до здійснення соціального супроводу та інспектування, повинні мати відповідну фахову підготовку/спеціалізацію, знання та навички, необхідні для роботи з сім'ями чи особами, які опинилися у складних життєвих обставинах, регулярно вдосконалювати свою компетенцію шляхом підвищення кваліфікації, навчання на курсах, семінарах, тренінгах

1.3 Функції соціального інспектування

Функції соціального інспектування - це певні напрямки діяльності соціальних служб, способи їх впливу щодо впорядкування, налагодження та нормалізації життя сімей, що потравили у складні життєві обставини.

Існує певний порядок соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах:

1. Виявлення сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Інформацію про сім'ї, які опинилися у складних життєвих обставинах, може отримувати будь-який із суб'єктів соціального інспектування у вигляді особистої заяви громадянина або звернення про допомогу одного з членів сім'ї, від організацій, установ, підприємств, органів охорони здоров'я, освіти, внутрішніх справ, установ виконання покарань, яку передають до центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Не допускається розголошення відомостей про особисте життя членів сім'ї, яка опинилася у складних життєвих обставинах, та іншої інформації особистого характеру, які стали відомі під час здійснення соціального супроводу.

2. Соціальне інспектування.

На підставі отриманої інформації центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді спільно зі службою у справах неповнолітніх та (у разі потреби) із залученням інших суб'єктів здійснюють соціальне інспектування сім'ї (визначають її склад, основні проблеми та потреби її членів тощо), за результатами якого складається акт обстеження житлово-побутових умов сім'ї.

За підсумками отриманих під час соціального інспектування інформації центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді формує та веде загальний банк даних цих сімей у журналі обліку сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

До основних соціальних функцій соціального інспектування належать:

- діагностична (встановлення порушень прав людини);

- попереджувально-профілактична (запобігання рецидивам порушення прав людини в сім'ї);

- інформаційна (інформування громадськості, представників державної влади про наявність порушень прав людини в сім'ї);

- наглядово-контрольна (облік і перевірка житлово-побутових умов у сім'ї, перевірка виконання членами сім'ї рекомендацій соціального педагога щодо запобігання порушення прав людини в сім'ї);

- охоронно-захисна (клопотання про позбавлення батьківських прав, вилучення дитини з сім'ї, направлення жертв сімейного насильства до кризових центрів, притулків для жінок і неповнолітніх);

- комунікативна (встановлення взаємодії соціального працівника з членами сім'ї з метою спонукання їх до подолання причин неблагополуччя в родині);

- координаційна(залучення медиків, психологів, юристів та інших фахівців до розв'язання проблем сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах).

Контрольні питання

1. Дайте визначення поняттю «соціальне інспектування». Порівняйте його з поняттям «соціальний супровід».

2. Якими є основоположні принципи соціального інспектування? Охарактеризуйте їх.

3. Яке місце в системі складових соціального супроводу займає соціальне інспектування?

4. Яким органом здійснюється соціальне інспектування?

5. Якою є роль ЦСССМД в організації соціального інспектування?

6. Дайте поняття «функції соціального інспектування». Назвіть відомі вам функції соціального інспектування.

7. На вирішення яких завдань спрямовані наглядово-контрольна та охоронно-захисна функції соціального інспектування?



ЛЕКЦІЯ 2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ЗДІЙСНЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ІНСПЕКТУВАННЯ

2.1 Законодавчі акти, що регламентують соціальне інспектування

До найважливіших законодавчих актів, що регламентують порядок соціального інспектування належать:

- Закон України «Про соціальні послуги» (2003);

- Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю»(2001, зі змінами 2005, 2006);

- Закон України «Про попередження насильства в сім'ї» (2001, зі змінами 2008);

- Спільний наказ «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися в складних життєвих обставинах» (від 14.06.2006 р. № 1983/388/452/221/56/596/106).

- Наказ Міністерства України у справах молоді і спорту № 1480 від 27.05 2010 Про затвердження Порядку здійснення центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, соціального інспектування сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.

Перш за все розглянемо Закони України «Про соціальні послуги» (2003) та«Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» (2001, зі змінами 2005, 2006).

За Законом України «Про соціальні послуги» (ст. 1) визначається поняття соціальних послуг.

Соціальні послуги- це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, здійснюваних щодо окремих соціальних груп чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, із метою поліпшення або відтворення їхньої життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

У відповідності до Закону України «Про соціальні послуги» основними формами надання соціальних послуг є матеріальна допомога та соціальне обслуговування.

Матеріальна допомога надається особам, що знаходяться у складній життєвій ситуації, у вигляді грошової та натуральної допомоги: продуктів харчування, засобів санітарії та особистої гігієни, засобів догляду за дітьми, одягу, взуття та інших предметів першої необхідності, палива, а також технічних і допоміжних засобів реабілітації.

Перелік соціальних послуг, опис їх змісту та якості зазначаються в Державному класифікаторі соціальних стандартів та нормативів, що затверджується Кабінетом Міністрів України і публікується в засобах масової інформації відповідними центральними органами виконавчої влади.

Із закону «Про соціальні послуги» довідуємося, що в Україні сфера надання соціальних послуг заснована на використанні та розвитку всіх форм власності, і складається з державного, комунального та недержавного секторів. До державного сектора входять суб'єкти, що надають соціальні послуги і знаходяться в державній власності, управління якими здійснюється центральними органами виконавчої влади. Комунальний сектор включає установи та заклади комунальної власності, які надають соціальні послуги і знаходяться в підпорядкуванні місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Управління державним та комунальним секторами здійснюється відповідними органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

До недержавного сектора відносяться громадські, благодійні, релігійні організації та фізичні особи, діяльність яких пов'язана з наданням соціальних послуг. Управління сектором здійснюється в порядку, визначеному законодавством та відповідними статутами.

Науково-методичне забезпечення сфери надання соціальних послуг здійснюється органами державного управління.

Фінансування соціальних послугв Україніздійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, спеціальних фондів, коштів підприємств, установ і організацій, плати за соціальні послуги, коштів благодійної допомоги (пожертвувань), коштів одержувачів соціальних послуг та інших джерел, передбачених законодавством.

У місцевих бюджетах повинні плануватися кошти, необхідні для фінансування соціальних послуг. У державному і місцевих бюджетах повинні передбачатися кошти для фінансування цільових програм надання соціальних послуг.

Фінансування територіальних програм розвитку соціальних послуг здійснюється за рахунок виділених місцевому бюджету цільових субвенцій чи шляхом кооперування коштів місцевих бюджетів на реалізацію спільних проектів.

Безоплатні соціальні послуги у нашій країні державними та комунальними суб'єктами в обсягах, визначених державними стандартами соціального обслуговування, надаються:

громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв'язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю, які не мають рідних, котрі повинні забезпечити їм догляд і допомогу;

дітям та молоді, які знаходяться у складній життєвій ситуації у зв'язку з інвалідністю, хворобою, малозабезпеченістю, сирітством, безпритульністю, конфліктами і жорстоким ставленням у сім'ї.

Клієнтами соціальної роботи є окремі люди, групи клієнтів, їхні родичі, сім'ї, громади, які не можуть самостійно подолати свої проблеми, вийти із життєвої кризи, самостійно функціонувати, а тому потребують сторонньої допомоги. Соціальний працівник має прагнути розвивати самостійність клієнтів, а клієнти не повинні залежати від соціального працівника. Їхні стосунки повинні бути партнерськими і взаємодіючими.

Ще один Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю»

(Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 42, ст. 213; 2005 р., N 10, ст. 191; 2006 р., N 12, ст. 104) є важливим для регулювання соціального інспектування і визначає організаційні і правові засади соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю.

У Розділі IЗакону України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» дається визначення термінів:

менеджмент у соціальній роботі з сім'ями, дітьми та молоддю - управління системою соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, спрямоване на реалізацію її завдань та пошук оптимальних шляхів їх вирішення;

оцінка потреб - процес збору, узагальнення та аналізу соціальними працівниками інформації щодо стану та життєвих обставин об'єкта соціальних послуг з метою визначення видів та обсягів послуг, їх впливу на процес подолання складних життєвих обставин;

соціальна робота з сім'ями, дітьми та молоддю - діяльність уповноважених органів, підприємств, організацій та установ, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю, а також фахівців з соціальної роботи та волонтерів, яка спрямована на соціальну підтримку сімей, дітей та молоді, забезпечення їхніх прав і свобод, поліпшення якості життєдіяльності, задоволення інтересів та потреб;

соціальне інспектування - система заходів, спрямованих на виявлення, здійснення аналізу, нагляду за умовами життєдіяльності сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, моральним, фізичним і психічним станом дітей та молоді, оцінку їх потреб, контроль за дотриманням державних стандартів і нормативів у сфері соціальної роботи;

соціальне обслуговування сімей, дітей та молоді - система соціальних заходів, спрямованих на сприяння, підтримку і надання послуг сім'ям, дітям та молоді з метою подолання або пом'якшення життєвих труднощів, підтримку соціального статусу та повноцінної життєдіяльності;

соціальна профілактика - вид соціальної роботи, спрямованої на запобігання складним життєвим обставинам сімей, дітей та молоді, аморальній, протиправній поведінці в сім'ях, серед дітей та молоді, виявлення будь-якого негативного впливу на життя і здоров'я дітей та молоді і запобігання такому впливу та поширенню соціально небезпечних хвороб серед дітей та молоді;

соціальна реабілітація - вид соціальної роботи, спрямованої на відновлення основних соціальних функцій, психологічного, фізичного, морального здоров'я, соціального статусу сімей, дітей та молоді;

соціальний супровід - вид соціальної роботи, спрямованої на здійснення соціальних опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених категорій дітей та молоді з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу;

супервізія - вид діяльності центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, спрямований на забезпечення належної якості соціальної роботи, запобігання професійним ризикам шляхом навчання соціальних працівників, наставництва та професійної підтримки на робочому місці;

фахівець із соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю - особа, яка має спеціальну освіту відповідно до вимог центрального органу виконавчої влади у справах сімей, дітей та молоді і здійснює соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю.

У Статті 3 визначаютьсясуб'єкти соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю. Суб'єктами соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю є:

- уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю;

- фахівці з соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

- об'єднання громадян, благодійні, релігійні організації;

- юридичні та фізичні особи, які надають соціальні послуги сім'ям, дітям та молоді;

- волонтери у сфері соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю.

До уповноважених органів належать:

- органи виконавчої влади;

- органи місцевого самоврядування;

- центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та їх спеціалізовані формування;

- служби у справах дітей.

Стаття 4 даного Закону визначає об'єкти соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю. Об'єктами соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю є:

- сім'ї, діти, молодь;

- професійні та інші колективи;

- соціальні групи, щодо яких здійснюється соціальна робота.

За Статтєю 5 встановлено основні принципи здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю. Соціальна робота з сім'ями, дітьми та молоддю ґрунтується на загальновизнаних гуманістичних, демократичних та правових засадах.

Основними принципами здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю є:

- додержання і захист прав людини;

- адресність та індивідуальний підхід;

- доступність та відкритість;

- добровільність вибору в отриманні чи відмові від отримання соціальних послуг;

- гуманність;

- комплексність;

- максимальна ефективність використання бюджетних та позабюджетних коштів суб'єктами соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

- законність;

- соціальна справедливість;

- забезпечення конфіденційності суб'єктами соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, дотримання ними стандартів якості, відповідальності за дотримання етичних і правових норм.

Стаття 6 стверджує, що суб'єктами соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю є:

- уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю;

- фахівці з соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

- об'єднання громадян, благодійні, релігійні організації;

- юридичні та фізичні особи, які надають соціальні послуги сім'ям, дітям та молоді;

- волонтери у сфері соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю.

До уповноважених органів належать:

- органи виконавчої влади;

- органи місцевого самоврядування;

- центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та їх спеціалізовані формування;

- служби у справах дітей.

У Розділі II ЗДІЙСНЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З СІМ'ЯМИ, ДІТЬМИ ТА МОЛОДДЮ виявляються:

Основні напрями державної політики у сфері соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю (Стаття 7);

Основними напрямами державної політики у сфері соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю є:

- визначення правових засад соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

- розроблення та реалізація загальнодержавних, регіональних програм соціальної підтримки сімей, дітей та молоді, соціального становлення молоді та інших програм стосовно сімей, дітей та молоді;

- організація та здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, надання їм соціальних послуг;

- здійснення менеджменту у соціальній роботі з сім'ями, дітьми та молоддю;

- забезпечення дотримання мінімальних соціальних стандартів здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

- створення сприятливих умов для функціонування і зміцнення сім'ї;

- сприяння відповідальному ставленню батьків до створення умов, необхідних для всебічного розвитку та виховання дітей;

- розвиток різних форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- утвердження здорового способу життя в сімейному, дитячому та молодіжному середовищі;

- здійснення соціально-профілактичної роботи, реабілітаційних заходів щодо відновлення соціальних функцій, психологічного і фізичного стану дітей та молоді, які зазнали жорстокості та насильства, залучалися до найгірших форм дитячої праці, соціальна підтримка ВІЛ-інфікованих дітей, молоді та членів їхніх сімей;

- інтеграція в суспільство дітей та молоді з функціональними обмеженнями;

- сприяння громадським організаціям, іншим об'єднанням громадян, фізичним особам у реалізації ними власних соціально значущих ініціатив і проектів у сфері соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю в порядку, визначеному законодавством;

- розвиток та підтримка волонтерського руху у сфері соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

- здійснення кадрового, науково-методичного, фінансового, матеріально-технічного, інформаційного забезпечення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

- встановлення та зміцнення зв'язків з соціальними службами за кордоном, інтеграція в міжнародну систему соціальної роботи.

Стаття 8 присвячена регламентації соціального обслуговування сімей, дітей та молоді.

Соціальне обслуговування сімей, дітей та молоді здійснюється в порядку, визначеному законодавством, шляхом надання комплексу соціальних послуг сім'ям, дітям та молоді, що передбачає:

- надання психологічних послуг з проведення психодіагностики, психологічної корекції, психологічної реабілітації, надання методичних порад;

- формування здорового способу життя, збереження здоров'я сімей, дітей та молоді;

- інформування з питань працевлаштування та сприяння в цьому;

- соціальну адаптацію, соціальний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- задоволення матеріальних потреб сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, згідно із законодавством;

- захист прав та інтересів осіб, посередництво у представництві інтересів сімей, дітей та молоді;

- виявлення, підтримка талановитих дітей та молоді;

- поширення просвітницьких та культурно-освітніх знань, об'єктивної інформації про види соціальних послуг, формування відповідального ставлення суспільства до соціальних проблем.

Стаття 9 присвячена соціальній профілактиці серед сімей, дітей та молоді

Соціальна профілактика в сімейному, дитячому та молодіжному середовищі передбачає здійснення:

- комплексних заходів, спрямованих на запобігання сімейному неблагополуччю, соціальному сирітству, насильству в сім'ї та жорстокому поводженню з дітьми, найгіршим формам дитячої праці;

- системного обліку і догляду за дітьми та молоддю, які виявили схильність до асоціальної поведінки;

- інформаційно-просвітницької, пропагандистської роботи в сім'ях, серед дітей та молоді за місцем проживання, навчання або роботи, спрямованої на формування в особистості стандартів позитивної поведінки, здорового способу життя.

Стаття 10 спрямована на організацію соціальної реабілітації сімей, дітей та молоді.

Соціальна реабілітація дітей та молоді передбачає здійснення:

- навчально-виховної реабілітації у загальноосвітніх школах-інтернатах для дітей та молоді, які потребують соціальної допомоги; у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) для дітей та молоді, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку; у загальноосвітніх санаторних школах (школах-інтернатах) для дітей, які потребують тривалого лікування;

- соціально-лікувальної та психологічної реабілітації у відповідних закладах охорони здоров'я дітей та молоді, які зазнали жорстокості, насильства, а також які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

- фізичної реабілітації дітей та молоді з фізичними, розумовими вадами у спеціалізованих фізкультурно-оздоровчих закладах (клубах, центрах тощо);

- медико-соціальної реабілітації дітей, які зловживають алкоголем, наркотиками і які за станом здоров'я не можуть бути направлені до шкіл соціальної реабілітації та професійних училищ соціальної реабілітації;

- соціально-освітньої реабілітації в школах соціальної реабілітації та професійних училищах соціальної реабілітації дітей, які скоїли правопорушення.

Соціальна реабілітація передбачає також працевлаштування, надання соціально-медичних, психолого-педагогічних, юридичних, інформаційних та інших видів соціальних послуг дітям, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та молоді, яка відбувала покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.

Соціальна реабілітація спрямовується на оптимізацію і коригування ставлення дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, до сім'ї та суспільства, виховання в них навичок до самообслуговування та самостійного проживання.

Власне соціальне інспектування у сфері соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю регламентує Стаття 11.

Соціальне інспектуванняздійснюється з метою виявлення, обліку, здійснення аналізу та оцінки потреб сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, контролю за умовами життєдіяльності, моральним, психічним і фізичним станом дітей та молоді, забезпеченням захисту їх прав, свобод і законних інтересів, дотриманням державних стандартів і нормативів у сфері соціальної роботи.

Соціальне інспектування здійснюється центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Порядок та умови здійснення соціального інспектування визначаються центральним органом виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та молоді.

За результатами соціального інспектування центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді:

- за необхідності звертаються до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій усіх форм власності;

- порушують перед відповідними органами клопотання про застосування передбачених законодавством санкцій до підприємств, установ та організацій усіх форм власності, громадян, накладення дисциплінарних та адміністративних стягнень на посадових осіб у разі порушення ними законодавства стосовно сімей, дітей та молоді;

- повідомляють про випадки вчинення насильства в сім'ї або загрозу його вчинення службу у справах дітей, органи опіки і піклування, кримінальну міліцію у справах дітей.

Стаття 12 визначає завдання суб'єктів соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю.

Завданнями суб'єктів соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю є:

- участь у виконанні загальнодержавних, регіональних та інших програм соціальної підтримки сімей, дітей та молоді;

- надання різноманітних соціальних послуг, соціально-медичної, психолого-педагогічної, правової, інформаційної, матеріальної та інших видів соціальної допомоги, консультування дітей та молоді;

- здійснення соціально-профілактичної роботи серед дітей та молоді, реалізація системи заходів щодо запобігання негативним явищам та їх подолання;

- розроблення та здійснення реабілітаційних заходів щодо відновлення соціальних функцій, морального, психічного і фізичного стану дітей та молоді, пристосування їх до безпечних соціальних та інших умов життєдіяльності, а також надання допомоги сім'ям, дітям та молоді, які потрапили у складні життєві обставини;

- впровадження державних соціальних стандартів і нормативів, нових форм, методів проведення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

- здійснення міжнародного співробітництва, вивчення і поширення передового міжнародного досвіду з питань соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

- здійснення інших повноважень у сфері соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю відповідно до законодавства.

Стаття 13 встановлює права та обов'язки суб'єктів соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю.

Суб'єкти соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю мають право:

- вносити до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо вдосконалення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, брати участь у їх реалізації;

- укладати в установленому порядку договори з підприємствами, установами та організаціями, у тому числі іноземними, про виконання ними робіт, що спрямовані на виконання завдань, передбачених статтею 12 цього Закону, та сприяють підвищенню ефективності соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

- створювати спеціалізовані формування, займатися благодійництвом у порядку, визначеному законодавством;

- одержувати від підприємств, установ та організацій усіх форм власності інформацію з питань соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

- проводити на підприємствах, в установах та організаціях соціологічні дослідження з проблем сімей, дітей та молоді;

- представляти інтереси сімей, дітей та молоді в їх відносинах з підприємствами, установами, організаціями.

Суб'єкти соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю зобов'язані:

- сумлінно здійснювати соціальну роботу з сім'ями, які перебувають у складних життєвих ситуаціях, дітьми та молоддю;

- керуватися у своїй діяльності основними принципами здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

- поважати гідність громадян;

- не допускати негуманних і дискримінаційних дій щодо об'єктів соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

- зберігати в таємниці інформацію, отриману в процесі виконання своїх обов'язків.

Стаття 14 встановлює права та обов'язки фахівця з соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю.

Права та обов'язки фахівця з соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю визначаються центральним органом виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та молоді.

Стаття 15 зазначає підстави для зміни або припинення надання соціальних послуг сім'ям, дітям та молоді.

Підставами для зміни або припинення надання соціальних послуг сім'ям, дітям та молоді визнаються:

- досягнення дітьми 18 років та молодими громадянами 35 років;

- добровільна відмова від отримання відповідного виду соціальних послуг, якщо ця відмова або її наслідки не порушують прав і свобод інших осіб та не становлять загрози життю особи, яка відмовляється від отримання відповідного виду соціальних послуг;

- припинення наявності підстав для надання соціальних послуг;

- інші обставини, встановлені законом.

Також у даному Розділі регламентується:

- Управління у сфері соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю (Стаття 16);

- Робота Центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (Стаття 17).

- Кадрове забезпечення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, підготовка фахівців з соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю та підвищення їхньої кваліфікації (Стаття 18).

В Законі зазначається, що оціальна робота з сім'ями, дітьми та молоддю, надання соціальних послуг сім'ям, дітям та молоді здійснюються на професійній основі, що передбачає відповідний рівень професійної компетентності.

Фахівець з соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю відповідно до повноважень, визначених центральним органом виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та молоді:

- здійснює соціальне інспектування та оцінку потреб;

- планує і визначає методи допомоги;

- надає соціальні послуги;

- забезпечує соціальний супровід, сприяє формуванню знань, вмінь, навичок;

- активізує ресурси громади;

- бере участь у супервізії;

- проводить моніторинг та оцінку якості соціальних послуг.

Соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю здійснюють штатні працівники відповідних закладів, установ, підприємств, служб, залучені спеціалісти та волонтери відповідно до укладених угод.

Підготовку фахівців з соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю різних освітньо-кваліфікаційних рівнів здійснюють навчальні заклади, які мають відповідну ліцензію, видану центральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки.

Підвищення кваліфікації фахівців з соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю здійснюють навчальні заклади післядипломної освіти, які мають відповідну ліцензію, видану центральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки.

Фахівці з соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю проходять підвищення кваліфікації згідно з вимогами законодавства, але не рідше одного разу на три роки.