Гендерний портрет Кіровоградської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ГЕНДЕРНИЙ ПОРТРЕТ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТВОРЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ

Звіт

„ТЕХНОЛОГІЇ ОПТИМАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ”

Зміст

Вступ

1. Методологія дослідження

1.1 Мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження

1.2 Опис інструментарію дослідження

2. Організація дослідження

2.1 Опитування експертів

2.2 Контент-аналіз

2.3 Аналіз документів

3. Представлення результатів дослідження по напрямках

3.1 Опитування експертів

3.2 Контент-аналіз найрейтинговіших друкованих ЗМІ Кіровоградщини

3.3 Аналіз даних статистики

4. Загальні висновки та рекомендації

Додатки

Вступ

Конституція України (стаття 24) гарантує всім громадянам рівні права незалежно від статі. Але юридична рівність не завжди обумовлює рівність фактичну. Саме тому питанням інтегрування ґендерного підходу в державну політику України, просування ґендерної рівності в усі сфери життєдіяльності суспільства приділяється значна увага. І в цьому ключі розуміння механізмів творення ґендерної політики є надзвичайно важливим.

Проголошений Україною курс на інтегрування до європейського співтовариства зумовлює перегляд механізмів здійснення державної політики, надання послуг органами влади. Країна, що обрала шлях інтегрування до світової спільноти, має визнати людину, її права своєю головною цінністю. Це означає, що жінки і чоловіки, незважаючи на біологічні відмінності, у суспільному контексті (економічні, політичні, освітні, культурні та інші права) повинні мати рівні можливості для власної самореалізації.

Разом з тим для України і по сьогодні ще характерна відсутність чіткого розуміння необхідності таких підходів. Подібна ситуація спостерігається не тільки на загальнонаціональному рівні, а й у регіональному вимірі.

Питання розвитку гендерного рівноправ'я потребує проведення відповідних аналітичних досліджень, впровадження гендерного аналізу в повсякденну практику управління соціально-економічними процесами та їх оцінки. Урахування на регіональному рівні гендерної складової при здійсненні тих чи інших політик дозволить максимально наблизити надаваємі державою послуги до конкретного споживача (мешканця Кіровоградщини); сприятиме забезпеченню гендерної чутливості, тобто, врахуванню існуючого становища жінок і чоловіків при плануванні певних дій чи політик.

Під час виконання дослідження вживалися такі терміни:

§ гендер (від англ, gender) - це поняття ввійшло у вжиток із соціології та визначає соціальну стать людини на відміну від біологічної статі, тобто соціально-рольовий статус соціальні можливості людини (чоловіка і жінки) в усіх сферах життєдіяльності, освіті, професійній діяльності, доступі до влади, розподілі сімейних ролей, репродуктивній поведінці тощо;

§ гендерна асиметрія - нерівність шансів чоловіків і жінок у різних соціальних сферах, обумовлена традиційними уявленнями про їх призначення;

§ гендерна демократія - система волевиявлення двох статей, жінок і чоловіків у громадянському суспільстві як рівних у можливостях і правах, що законодавче закріплені та реально забезпечені у політико-правових принципах, діях, розбудові суспільних і державних структур з урахуванням гендерних інтересів і потреб;

§ гендерна експертиза - 1) аналіз документів, текстів, програм, політики з позицій гендерних принципів; 2) розгляд соціальних, законодавчих, економічних та інших питань з позиції гендерних досліджень; 3) порівняльна оцінка на гендерність;

§ гендерна лексика - сукупність слів і словосполучень, фраз, правил і понять, які стосуються гендерної проблематики;

§ гендерна освіта - 1) процес засвоєння гєндерних знань, гендерне навчання; 2) сукупність гендерних знань, отриманих внаслідок гендерного навчання;

§ гендерна рівність (gender equality) - процес справедливого ставлення до жінок і чоловіків, тобто - це рівні права та рівні можливості для жінок і чоловіків у суспільстві, рівні умови для реалізації прав людини, участі в національному, політичному, економічному, соціальному та культурному розвитку; отримання рівних винагород за результатами участі;

§ гендерна свідомість - характеристика свідомості із встановленням відмінностей за типом чоловічого та жіночого (чоловіча та жіноча свідомість);

§ гендерна статистика - наука, яка вивчає та відображає співвідношення чоловіків і жінок у різних сферах життєдіяльності суспільства;

§ гендерна чутливість (gender sensitivity) - один із критеріїв оцінки планування змін, проектів, методів дослідження й аналізу. Чутливість у гендерному відношенні - це врахування існуючого становища жінок і чоловіків при плануванні певних дій. що сприяють встановленню гендерного балансу, не погіршуючи становища жінок і чоловіків;

§ гендернии аналіз - якісний та кількісний аналіз будь-якої інформації, що має гендерну цінність, мета якого - визначити присутність у відносинах, що вивчаються, невідповідності, нерівності та встановити межі гендерної дискримінації. Він охоплює збирання деталізованої гендерної інформації, яка стає основою політичного планування, встановлення міри впливу гендерних програм і планів на гендерну нерівність. Гендерний аналіз сприяє глибшому розумінню відмінностей у впливі жінок і чоловіків на політику розвитку, а також засвідчує як гендерне нерівні відносини можуть впливати на досягнення та цілі гендерної політики, зокрема на гендерну рівність;

§ гендерний розподіл праці - форма розподілу праці згідно із уявленням про "чоловічу" і "жіночу" роботу на базі гендерних відмінностей, які, хоч і створюються, як вважають, соціальне, є наслідком "природних" якостей і здатностей статей;

§ гендерні ролі (gender roles) - 1) зразки поведінки жінок і чоловіків, які ґрунтуються на традиційних очікуваннях, пов'язаних із статтю; 2) сукупність загальноприйнятих стереотипів, суспільних норм і правил поведінки, які визначають приналежність людини тій чи іншій статі;

§ гендерні стереотипи (gender stereotype) - 1) набір загальноприйнятих у суспільстві норм і суджень стосовно поведінки, мотивів, потреб жінок і чоловіків, що базуються на уявленнях про чоловіче (маскулінне) і жіноче (фемінне); 2) упереджені загальновизнані уявлення про статус чоловіка та жінки, норми їх поведінки, мотиви вчинків, які відображають існуючі гендерні відмінності та взаємовідносини;

§ глибинне інтерв'ю - метод збору інформації, що передбачає опитування респондента шляхом ведення з ним розмови за завчасно складеним сценарієм;

§ глибинне напівструктуроване інтерв'ю - вид глибинного інтерв'ю, що ведеться за завчасно складеним сценарієм, але передбачає варіативність відповідей респондента;

§ державна гендерна політика - це діяльність (або бездіяльність у разі свідомої відсутності такої діяльності) державних інституцій, спрямована на здійснення безпосередньо або опосередковано забезпечення рівних прав, свобод і можливостей для жінок і чоловіків, утвердження гендерної демократії та формування гендсрної культури в суспільстві;

§ дискримінація за статевою ознакою (sex discrimination) - практика, через яку одній статі надається перевага щодо іншої;

§ експерт - особа, що є компетентною в темі дослідження та може надати кваліфіковану відповідь на запитання дослідників;

§ експертне опитування - методика збору первинної інформації, що передбачає опитування експертів з тої чи іншої проблеми;

§ інтерв'юер - особа, що здійснює опитування;

§ маскулінність - 1) система властивостей особистості, що традиційно вважаються чоловічими; 2) сукупність ознак, які відрізняють чоловіка від жінки (вони передбачають відповідність власній статевій приналежності, прийняття статево-рольових стереотипів, дотримання чоловічих норм, вироблення типових для чоловічої статі форм поведінки, способів самореалізації);

§ опитувальник - перелік запитань, що ставляться респонденту;

§ первинна інформація - статистична інформація, зібрана під час контакту із респондентами;

§ польовий етап дослідження - безпосередній збір первинної інформації;

§ респондент - особа, яку опитують;

§ розшифровка інтерв'ю - підготовка друкованого варіанту розмови з експертом, попередньо записаної на диктофон.

§ сексизм - дискримінація за ознакою статі, тобто зверхнє, зневажливе ставлення представників однієї статі до іншої;

§ сім'я - 1) група осіб, споріднених через кревні зв'язки, шлюб або усиновлення чи удочеріння, що формують економічну одиницю, дорослі члени якої відповідають за виховання дітей; 2) унікальний соціальний інститут формування загальнолюдських цінностей, відтворення людських ресурсів, встановлення суспільних відносин;

§ торгівля людьми чи інша незаконна угода про передачу людини - продаж, інша оплачувана передача людини, а також здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законними чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою її втягнення у злочинну діяльність;

§ фемінність - 1) властивість особистості, що передбачає відповідність жінки власній психологічній статі, дотримання жіночих статево-рольових норм, типової для жінки поведінки, цінностей, установок, 2) сукупність ознак, які відрізняють жінку від чоловіка.

1. Методологія дослідження

1.1 Мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження

Метою дослідження є формування гендерного портрету Кіровоградської області задля привернення уваги представників влади, бізнесу, громадських організацій до врахування гендерних аспектів соціально-економічного розвитку області та застосування гендерного аналізу на стадії розробці програм, планів, проектів та їх оцінки.

Виходячи із загальної мети дослідження, передбачається вирішити такі завдання:

· аналіз представництва жінок і чоловіків в органах державної влади та органах місцевого самоврядування на різних ієрархічних рівнях із вивченням можливостей впливу статей на прийняття рішень щодо місцевого розвитку;

· аналіз соціально-економічного становища жінок і чоловіків в області;

· аналіз участі жінок і чоловіків в економічній діяльності;

· оцінка респондентами ступеню власної соціальної захищеності та рівня його залежності від гендерної складової;

· оцінка реального стану поінформованості мешканців області про суть гендерної демократії;

· надання практичних пропозицій по урахуванню гендерної складової в розробці програм, планів, проектів соціально-економічного розвитку області.

· визначення існуючих проблем, з якими стикаються ОГС, місцева влада, ЗМІ, групи населення, які потерпають від браку дотримання своїх прав на місцевому рівні;

· визначення та оцінка існуючого рівня співпраці органів влади з ОГС у питанні просування ідеалів гендерної рівності на Кіровоградщині.

Об'єктом дослідження є державний сектор (органи влади та місцевого самоврядування), сектор організацій громадянського суспільства (ОГС), Кіровоградщини та засобів масової інформації (ЗМІ).

Предметом дослідження є сектор активних ОГС, органів влади Кіровоградщини, що безпосередньо займаються впровадженням в регіоні гендерної політики, а також провідні ЗМІ Кіровоградщини.

Територією проведення дослідження є Кіровоградська область.

1.2 Опис інструментарію дослідження

Методи.

Методом збору емпіричної інформації було глибинне інтерв'ю з представниками ОГС, представниками місцевих органів влади та засобів масової інформації, які виступають в ролі експертів та відібрані за методом снігової кулі;

Крім того для досягнення поставленої мети та розв'язання конкретних завдань у дослідженні було використано такі методи аналізу: аналітико-описовий метод, за допомогою якого було проаналізовано статистичні матеріали з теми дослідження; метод контент-аналізу - для моніторингу найрейтинговіших регіональних ЗМІ на предмет частоти висвітлення інформації гендерного спрямування.

Вибірка.

а) Опитування експертів

Координацію державної політики по впровадженню ґендерної рівності на Кіровоградщині здійснює управління у справах сім'ї, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації, відділи у справах молоді та спорту райдержадміністрацій, міськвиконкомів. Вони підпорядковуються окрім управління молоді та спорту профільним заступникам з гуманітарних (соціальних) питань райдержадміністрацій та виконкомів міст обласного підпорядкування.

Крім того реалізацією в області цієї політики займаються й організації громадянського суспільства гендерного спрямування. Кількість останніх станом на початок 2007 року становить близько 100. Проте активно діє з них не більше 20 відсотків. Тому під терміном “активно діюча організація” розуміємо ОГС, яка відповідає таким критеріям:

· є офіційно зареєстрованою;

· працює не менше 2-х років;

· має досвід виконання не менше 2-х програм чи проектів та відома у своєму регіоні;

Певну роль у формуванні гендерної політики в регіоні у царині інформування громадськості про ідеали паритетної демократії відіграють місцеві ЗМІ.

Тож названі вище державні та громадські інституції разом із регіональними засобами масової інформації становлять основу експертної вибірки, що була сформована за методом снігової кулі та налічує:

· 25 експертів - представники керівного складу районних державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських рад обласного підпорядкування;

· 25 експертів - представники структурних підрозділів управління сім'ї, молоді та спорту Кіровоградської ОДА;

· 25 експертів - представники провідних регіональних громадських організацій.

· 25 експертів - представники місцевих мас-медіа.

Контактна інформація про залучених експертів наведена у Додатку 3.

б) Контент-аналіз

До складу вибірки увійшли п'ять найрейтинговіших друкованих ЗМІ, що розповсюджуються на всій території Кіровоградської області. До уваги брався кожен примірник зазначених ЗМІ, видрукуваний у 2006 році.

Обсяг вибірки становив:

1. газета „Діалог”- україномовна, наклад 97200 примірників (стать редактора - чол.)

2. газета „21-й канал” - двомовна, наклад 52600 примірників (стать редактора - чол.)

3. газета „Новий погляд” - двомовна, наклад 35000 примірників (стать редактора - жін.)

4. газета „Украина-Центр” - російськомовна, наклад 20145 примірників (стать редактора - чол.)

5. газета „Народне слово” - україномовна, наклад 19711 примірників (стать редактора - чол.)

Концепти, які бралися до уваги (одиниці сукупності):

· клас «Професія»: влада, професія, експерт, можливість, кар'єра, зростання, політика, вплив, професійна термінологія, назви спеціальностей, спеціалізацій, посад, керівник, управлінець, робота тощо;

· клас «Сім'я»: родина, сім'я, діти, допомога, дім, батьки, виховання, традиція, мати, батько тощо.

· клас «Самореалізація»: творчість, духовність, освіта, віра, релігія, активність тощо.

· клас «Ґендер»: рівність можливостей чоловіків і жінок, ґендер, паритетна демократія, паритет, представництво у владі, соціальна роль, маскулінність, фемінність, секстизм, ґендерні стереотипи, домінування, домашнє (побутове) насильство, ґендерний баланс тощо.

Емоційне ставлення до класу виражається по концептах, що він містить, і позначається таким чином (позитивне (+), негативне (-), нейтральне (=)).

2. Організація дослідження

2.1 Опитування експертів

Основні етапи дослідження:

§ підготовчий етап (формування технічного завдання; складання програми дослідження; формування вибірки, підготовка інструментарію, його удосконалення; формування групи інтерв'юерів та їх навчання; проведення пілотного дослідження);

§ етап польового дослідження (проведено 92 інтерв'ю з представниками цільових груп дослідження, проведено контент-аналіз ЗМІ, проаналізовано статистичні та аналітичні матеріали, а також результати попередніх соціологічних досліджень згідно теми дослідження);

§ етап аналізу результатів дослідження (проаналізовано результати дослідження, підготовлено звіт по одержаних результатах, підготовлено висновки та рекомендації за результатами дослідження)

2.2 Контент-аналіз

Контент-аналіз було проведено за методом одноразового вибіркового спостереження. На першому етапі дослідження були підібрані друковані засоби масової інформації, які мали наступні ознаки: 1) орієнтовані на масового читача; 2) розповсюджуються на території всієї області та 3) мають найбільший наклад (порівняно із усіма обласними виданнями). До аналізу не бралися видання, орієнтовані на моноґендерні групи (чоловічі або жіночі). На другому етапі дослідження були визначені концепти (критерії) та окремі лексичні одиниці (індикатори), які бралися до уваги під час проведення дослідження.

2.3 Аналіз документів

Аналіз документів, у тому числі статистичних даних було проведено із використанням аналітико-описового методу. Дані статистики на першому етапі було систематизовано за напрямками та періодами, на другому - піддано аналізу. Наведені у звіті дані статистики носять довідковий характер.

3. Представлення результатів дослідження по напрямках

3.1 Опитування експертів

Під час проведення глибинних інтерв'ю було опитано 92 експерти, з них 58 жінок та 34 чоловіки. Розподіл експертів по установах, які вони представляли, а також за статтю наведено на рисунках 1-2.

Рисунок 1 - Розподіл усіх експертів за статтю та кількістю

Рисунок 2 - Розподіл експертів за установою, статтю та кількістю

Опитування експертів здійснювалося на підставі спеціально розроблених опитувальників, зразок яких наведено у Додатку 1. Відповіді респондентів фіксувалися за допомогою аудіозаписуючого пристрою (диктофон), в подальшому розшифровувалися та оброблялися програмним аналітиком. Розшифровки відповідей експертів наведено у додатку 4.

Найбільш типові відповіді експертів на запитання інтерв'юерів наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 Найтиповіші відповіді експертів на запитання інтерв'юерів (у розрізі установ, які вони представляють)

Запитання опитувальника	Відповіді експертів (в розрізі установ, які вони предсавляють)
	РДА (виконком)	Відділ сім'ї	ЗМІ	ОГС	ЗАГАЛОМ
1. На вашу думку, які суспільні проблеми є найбільш вагомими для вашого регіону (не більше трьох)?	Безробіття населення (зокрема молоді) Скорочення кількості населення Неблагополучні сім'ї	Безробіття населення (зокрема молоді) Культурне дозвілля Неблагополучні сім'ї	Безробіття населення (зокрема молоді) Культурне дозвілля Відсутність взаємодії між органами влади	Безробіття населення (зокрема молоді) Культурне дозвілля Відсутність житла	Безробіття населення (зокрема молоді) Культурне дозвілля Неблагополучні сім'ї
2. А які причини їх викликали?	Відсутність промисловості в с/г районах Занепад сіл Зниження рівня моральності в суспільстві	Переорієнтація економіки Занепад сіл Зниження рівня моральності в суспільстві	Переорієнтація економіки Занепад культурної інфраструктури Недосконалість законодавства	Відсутність промисловості в с/г районах Занепад сіл Непрофесіоналізм чиновників	Відсутність промисловості в с/г районах Переорієнтація економіки Занепад сіл Зниження рівня моральності в суспільстві
3. Прошу вас коротко дати визначення поняттю „політика забезпечення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків”.	Розуміє поняття - 42% Не розуміє поняття - 58%	Розуміє поняття - 67% Не розуміє поняття - 33%	Розуміє поняття - 46% Не розуміє поняття - 54%	Розуміє поняття - 67% Не розуміє поняття - 33%	Розуміє поняття - 56% Не розуміє поняття - 44%
4. На вашу думку, чи є якісь труднощі в забезпеченні рівних можливостей жінок і чоловіків у вашому регіоні?	Так - 29% Ні - 71%	Так - 58% Ні - 42%	Так - 50% Ні - 50%	Так - 63% Ні - 37%	Так - 50% Ні - 50%
5.1 Чи пов'язані труднощі із наявністю у відповідальних органів професійних кадрів?	Так - 35% Ні - 65%	Так - 39% Ні - 61%	Так - 65% Ні - 35%	Так - 44% Ні - 56%	Так - 46% Ні - 54%
5.2… із наявністю у відповідальних органів ресурсів?	Так - 35% Ні - 71%	Так - 57% Ні - 43%	Так - 60% Ні - 40%	Так - 56% Ні - 44%	Так - 52% Ні - 48%
5.3 … із наявністю у відповідальних органів тих чи інших повноважень?	Так - 20% Ні - 80%	Так - 26% Ні - 74%	Так - 45% Ні - 55%	Так - 44% Ні - 56%	Так - 34% Ні - 66%
5.4 … різноплановістю підходів, що застосовуються?	Так - 30% Ні - 70%	Так - 52% Ні - 48%	Так - 45% Ні - 55%	Так - 56% Ні - 44%	Так - 46% Ні - 54%
5.5 … діючим законодавством?	Так - 35% Ні - 65%	Так - 30% Ні - 70%	Так - 50% Ні - 50%	Так - 56% Ні - 44%	Так - 43% Ні - 57%
6. Заходи чи події що відбулися в 2006-2007 роках стосувалися забезпечення гендерної рівності	Заходи відділу сім'ї - 30% Заходи ОГС - 17% Вибори - 9% Не було - 39% Інші - 0%	Заходи відділу сім'ї - 54% Заходи ОГС - 21% Вибори - 4% Не було - 21% Інші - 0%	Заходи відділу сім'ї - 17% Заходи ОГС - 29% Вибори - 17% Не було - 37% Інші - 0%	Заходи відділу сім'ї - 5% Заходи ОГС - 40% Вибори - 5% Не було - 35% Інші - 15%	Заходи відділу сім'ї - 27% Заходи ОГС - 27% Вибори - 9% Не було - 33% Інші - 4%
7.1 Хто з мешканців вашого регіону відчуває особливі труднощі при отриманні освіти? В чому полягають ці труднощі?	Малозабезпечені - 35% Мешканці сіл - 9% Молодь - 4% Ніхто - 35% Інші - 17% Неблагополучні сім'ї - 0%	Малозабезпечені - 42% Мешканці сіл - 13% Молодь - 4% Ніхто - 25% Інші - 16% Неблагополучні сім'ї - 0%	Малозабезпечені - 29% Мешканці сіл - 33% Молодь - 8% Ніхто - 13% Інші - 17% Неблагополучні сім'ї - 0%	Малозабезпечені - 50% Мешканці сіл - 10% Неблагополучні сім'ї - 10% Ніхто - 15% Інші - 15% Неблагополучні сім'ї - 10%	Малозабезпечені - 39% Мешканці сіл - 16% Молодь - 5% Ніхто - 22% Інші - 16% Неблагополучні сім'ї - 2%
7.2 ... отриманні медичного обслуговування? у чому полягають ці труднощі?	Малозабезпечені - 26% Мешканці сіл - 30% Ніхто - 22% Інші - 22% Неблагополучні сім'ї - 0%	Чоловіки - 13% Мешканці сіл - 46% Ніхто - 13% Інші - 28% Неблагополучні сім'ї - 0%	Малозабезпечені - 17% Мешканці сіл - 33% Ніхто - 21% Інші - 29% Неблагополучні сім'ї - 0%	Малозабезпечені - 25% Мешканці сіл - 25% Ніхто - 20% Інші - 20% Неблагополучні сім'ї - 10%	Малозабезпечені - 23% Мешканці сіл - 34% Ніхто - 19% Інші - 22% Неблагополучні сім'ї - 2%
7.3 ... прийомі на роботу? у чому полягають ці труднощі?	Молодь - 22% Жінки - 13% Без освіти - 17% Ніхто - 26% Інші - 13% Колишні в'язні - 9% Мешканці сіл - 0%	Молодь - 21% Жінки - 42% Без освіти - 12% Ніхто - 13% Інші - 12% Колишні в'язні - 0% Мешканці сіл - 0%	Молодь - 33% Жінки - 13% Без освіти - 8% Ніхто - 17% Мешканці сіл - 13% Інші - 6% Колишні в'язні - 0%	Молодь - 25% Жінки - 20% Без освіти - 20% Ніхто - 30% Інші - 5% Колишні в'язні - 0% Мешканці сіл - 0%	Молодь - 26% Жінки - 22% Без освіти - 15% Ніхто - 22% Інші - 9% Колишні в'язні - 2% Мешканці сіл - 4%
7.4 ... кар'єрному просуванні? у чому полягають ці труднощі?	Жінки - 22% Ніхто - 61% Інші - 17% Молодь - 0% Опозиція - 0%	Жінки - 21% Ніхто - 58% Інші - 13% Опозиція - 8% Молодь - 0%	Жінки - 4% Ніхто - 79% Інші - 9% Молодь - 8% Опозиція - 0%	Жінки - 25% Ніхто - 45% Інші - 30% Молодь - 0% Опозиція - 0%	Жінки - 18% Ніхто - 61% Інші - 18% Молодь - 2% Опозиція - 1%
7.5 ... сімейному житті? у чому полягають ці труднощі?	Молодь - 9% Жінки - 18% Неблагополучні сім'ї - 27% Малозабезпечені - 0% Ніхто - 27% Інші - 9%	Молодь - 33% Жінки - 33% Неблагополучні сім'ї - 4% Малозабезпечені - 17% Ніхто - 0% Інші - 13%	Молодь - 22% Жінки - 13% Неблагополучні сім'ї - 22% Мешканці сіл - 9% Ніхто - 13% Інші - 21%	Молодь - 22% Жінки - 18% Неблагополучні сім'ї - 4% Малозабезпечені - 13% Ніхто - 26% Інші - 17%	Молодь - 22% Жінки - 21% Неблагополучні сім'ї - 14% Малозабезпечені - 10% Ніхто - 17% Інші - 16%
7.6... вихованні дітей? у чому полягають ці труднощі?	Неблагополучні сім'ї - 45% Малозабезпечені- 0% Неповні сім'ї - 14% Ніхто - 18% Інші - 23% Молодь - 0% Жінки - 0%	Неблагополучні сім'ї - 13% Малозабезпечені- 8% Неповні сім'ї - 8% Ніхто - 0% Інші - 29% Молодь - 13% Жінки - 29%	Неблагополучні сім'ї - 22% Малозабезпечені- 0% Неповні сім'ї - 17% Ніхто - 14% Інші (всі) - 47% Молодь - 0% Жінки - 0%	Неблагополучні сім'ї - 4% Малозабезпечені- 12% Неповні сім'ї - 0% Ніхто - 25% Інші - 17% Молодь - 21% Жінки - 21%	Неблагополучні сім'ї - 32% Малозабезпечені- 4% Неповні сім'ї - 11% Ніхто - 14% Інші - 29% Молодь - 5% Жінки - 5%
8. Чи залежать труднощі названих вами категорій людей від їх статі?	Так - 41% Ні - 59%	Так - 54% Ні - 46%	Так - 52% Ні - 48%	Так - 52% Ні - 48%	Так - 50% Ні - 50%
9. Чи однаковою є роль чоловіків і жінок у вихованні дітей?	Так - 27% Ні - 73%	Так - 42% Ні - 58%	Так - 17% Ні - 83%	Так - 25% Ні - 75%	Так - 28% Ні - 72%
10. У яких сферах життя особливо гостро стоїть проблема дискримінації людини за ознакою статі?	Сім'я - 18% Робота (кар'єра) - 27% Нема - 45% Інші - 10%	Сім'я - 17% Робота (кар'єра) - 33% Нема - 50% Інші - 8%	Сім'я - 9% Робота (кар'єра) - 43% Нема - 57% Інші - 4%	Сім'я - 21% Робота (кар'єра) - 45% Нема - 50% Інші - 0%	Сім'я - 16% Робота (кар'єра) - 37% Нема - 51% Інші - 6%
11. Наскільки значною є кількість людей, що виїжджають за межі вашого регіону?	Виїжджає багато, чоловіки та жінки рівною мірою, на заробітки	Виїжджає багато, чоловіки та жінки рівною мірою, на заробітки	Виїжджає багато, чоловіки та жінки рівною мірою, на заробітки	Виїжджає багато, чоловіки та жінки рівною мірою, на заробітки	Виїжджає багато, чоловіки та жінки рівною мірою, на заробітки
12. Чи існує у вашому регіоні проблема насильного вивезення людей за кордон?	Так - 17% Ні - 83%	Так - 38% Ні - 62%	Так - 25% Ні - 75%	Так - 17% Ні - 83%	Так - 24% Ні - 76%
13. Що саме слід зробити у вашому регіоні, аби ефективно запобігати торгівлі людьми?	Дати роботу - 18% Роз'яснювальна робота - 52% Робити те саме - 30%	Дати роботу - 25% Роз'яснювальна робота - 53% Робити те саме - 22%	Дати роботу - 25% Роз'яснювальна робота - 42% Робити те саме - 33%	Дати роботу - 29% Роз'яснювальна робота - 42% Робити те саме - 29%	Дати роботу - 24% Роз'яснювальна робота - 47% Робити те саме - 29%
14. Чи знаєте ви кількість зареєстрованих випадків домашнього насильства у вашому регіоні? Наскільки офіційні цифри відображають реальний стан?	Кількість в основному знають, проте в дійсності випадків значно більше	Кількість в основному знають, проте в дійсності випадків значно більше	Кількість в основному знають, проте в дійсності випадків значно більше	Не знає 33% Думають, що в дійсності випадків значно більше - 100%	Кількість в основному знають, проте в дійсності випадків значно більше
15. Хто саме та яким чином може надати допомогу жертвам домашнього насильства у вашому регіоні?	Міліція - 44% Відділ сім'ї - 44% Соцслужба - 44% Лікарня - 9% ОГС - 9% Служба неповнолітніх - 13% Інші - 22%	Міліція - 63% Відділ сім'ї - 88% Соцслужба - 79% Лікарня - 33% ОГС - 0% Служба неповнолітніх - 0% Інші - 12%	Міліція - 33% Відділ сім'ї - 44% Соцслужба - 38% Лікарня - 8% ОГС - 0% Служба неповнолітніх - 4% Інші - 33%	Міліція - 38% Відділ сім'ї - 46% Соцслужба - 33% Лікарня - 13% ОГС - 17% Служба неповнолітніх - 0% Не знає - 21%	Міліція - 45% Відділ сім'ї - 56% Соцслужба - 49% Лікарня - 16% ОГС - 7% Служба неповнолітніх - 4% Інші - 22%
16. Що саме варто зробити у вашому регіоні, аби запобігати проявам домашнього насильства?	Роз'яснювальна робота - 44% Покарання - 9% Робити те саме - 26% Займатися вихованням - 22% Інше - 9% Дати роботу - 0%	Роз'яснювальна роботи - 33% Покарання - 17% Робити те саме - 13% Займатися вихованням - 16% Інше - 21% Дати роботу - 0%	Роз'яснювальна роботи - 33% Покарання - 8% Робити те саме - 17% Займатися вихованням - 4% Інше - 25% Дати роботу - 13%	Роз'яснювальна роботи - 45% Покарання - 14% Робити те саме - 5% Займатися вихованням - 14% Інше - 9% Дати роботу - 13%	Роз'яснювальна роботи - 39% Покарання - 12% Робити те саме - 15% Займатися вихованням - 14% Інше - 16% Дати роботу - 7%
17. Чи бачите ви труднощі в координації роботи із запобігання домашнього насильства у вашому регіоні?	Так - 22% Ні - 78%	Так - 63% Ні - 37%	Так - 58% Ні - 42%	Так - 23% Ні - 50% Не знає - 27%	Так - 42% Ні - 58%
18. Чи можете ви назвати неурядові (громадські, релігійні або благодійні) організації, що займаються гендерною чи сімейною політикою у вашому регіоні?	Релігійні - 22% ОГС - 43% Нема - 35%	Релігійні - 18% ОГС - 63% Нема - 29%	Релігійні - 25% ОГС - 50% Нема - 25%	Релігійні - 14% ОГС - 45% Нема - 41%	Релігійні - 19% ОГС - 49% Нема - 32%
19. Чи знаєте ви, чим саме займаються ці організації (поясніть більш детально)?	Благодійність - 28% Просвітництво - 23% Не знає - 45% Інше - 4%	Благодійність - 13% Просвітництво - 46% Не знає - 42% Інше - 4%	Благодійність - 25% Просвітництво - 37% Не знає - 38% Інше - 0%	Благодійність - 14% Просвітництво - 45% Не знає - 36% Інше - 5%	Благодійність - 20% Просвітництво - 38% Не знає - 40% Інше - 3%
20. Чи задоволені ви рівнем співпраці із гендерними НУО в вашому регіоні?	Так - 30% Ні - 70%	Так - 38% Ні - 62%	Так - 41% Ні - 59%	Так - 50% Ні - 50%	Так - 40% Ні - 60%
21. Чи брали представники вашої організації участь у заходах, пов'язаних із забезпеченням гендерної рівності?	Так - 61% Ні - 39%	Так - 88% Ні - 12%	Так - 67% Ні - 33%	Так - 59% Ні - 41%	Так - 69% Ні - 31%
22. Чи збирає ваша установа інформацію щодо реалізації гендерної політики?	Так - 61% Ні - 39%	Так - 79% Ні - 21%	Так - 33% Ні - 67%	Так - 59% Ні - 41%	Так - 58% Ні - 42%
23. Чи досліджує ваша установа проблеми, які хвилюють ваших клієнтів (отримувачів ваших послуг)?	Так - 65% Ні - 35%	Так - 75% Ні - 25%	Так - 48% Ні - 52%	Так - 64% Ні - 36%	Так - 63% Ні - 37%
24. Чи заохочує ваша організація зворотній зв'язок від громадськості в питанні забезпечення гендерної рівності?	Так - 61% Ні - 39%	Так - 62% Ні - 37%	Так - 67% Ні - 33%	Так - 45% Ні - 55%	Так - 59% Ні - 41%
25. Чи проводите ви кампанії для регіональних мас-медіа по висвітленню своєї позиції в напрямку впровадження гендерної рівності?	Так - 48% Ні - 52%	Так - 71% Ні - 29%	Так - 48% Ні - 52%	Так - 50% Ні - 50%	Так - 54% Ні - 46%
26. Хто на ваш погляд має бути відповідальним за впровадження гендерної політики у вашому регіоні?	Відділ сім'ї - 57% ОГС - 17% Інші - 26% Не знає - 0%	Відділ сім'ї - 71% ОГС - 13% Інші - 16% Не знає - 0%	Відділ сім'ї - 48% ОГС - 19% Інші - 5% Не знає - 28%	Відділ сім'ї - 55% ОГС - 18% Інші - 5% Не знає - 22%	Відділ сім'ї - 58% ОГС - 17% Інші - 13% Не знає - 12%

Наочне представлення відповідей експертів на окремі запитання інтерв'юерів представлене нижче. Разом із ними подано коментарі щодо відповідей експертів та окремі рекоендації.

Як свідчить діаграма, в цілому експерти розуміють суть поняття „гендерна політика”, а значить можуть адекватно оцінювати події у своєму регіоні з точки зору урахування гендерного компоненту. Натомість, доволі показовим є факт, що найменш компетентними в цьому питанні виявилися заступники голів РДА (міськвиконкомів) з гуманітарних питань, на яких законодавством України покладена функція координації гендерної політики на місцях. Хоча чи не найбільший відсоток позитивних відповідей на дане запитання демонструють начальники місцевих відділів у справах сім'ї та молоді, які є у безпосередньому підпорядкуванні профільних заступників голів. На наш погляд нестиковка позицій керівників та їх підлеглих у розумінні суті гендерних перетворень може призвести до гальмування даного напрямку роботи на місцях.

Рекомендації: проведення спеціалізованого навчання для представників РДА (міськвиконкомів), присвяченого їх ознайомленню основам гендерної теорії.

Подібна ситуація спостерігається й у середовищі регіональних друкованих ЗМІ, Тут відсоток експертів, які не розуміють суті „гендерної політики” є доволі значним (56%). А значить можемо припустити, що місцеві ЗМІ теоретично надають упереджену інформацію стосовно ролі та поведінки чоловіків та жінок, що не відповідає сучасному розумінню гендерних перетворень.

Рекомендації: проведення спеціалізованого навчання для представників регіональних друкованих ЗМІ, присвяченого їх ознайомленню основам гендерної теорії.

Рисунок 4 - Розподіл відповідей експертів на запитання анкети „Чи є якісь труднощі в забезпеченні рівних можливостей жінок і чоловіків у вашому регіоні?”.

Як свідчать дані діаграми, в цілому відповіді експертів розділилися навпіл. Труднощі у забезпеченні рівних можливостей жінок і чоловіків на місцях бачать переважно представники ОГС та відділів сім'ї та молоді - установи, які безпосередньо займаються впровадженням гендерної політики. Натомість особи, які впливають на процеси прийняття рішень, не бачать дану проблему як актуальну.

Рекомендації: пожвавлення діалогу між ОГС, владою та ЗМІ в питанні здійснення гендерної політики, обмін досвідом та труднощами, що виникають у даному напрямі роботи.



Рисунок 5 - Розподіл відповідей експертів на запитання анкети

а) Чи пов'язані труднощі із наявністю професійних кадрів?

б) … із наявністю у відповідальних органів ресурсів?

в) … із наявністю у відповідальних органів тих чи інших повноважень?

г) … різноплановістю підходів, що застосовуються?

д) … діючим законодавством?

Переважна більшість експертів пов'язує труднощі із впровадженням гендерної політики із нестачею ресурсів. І якщо представники влади (відділи сім'ї та РДА) заявляють переважно про нестачу фінансових ресурсів, то представники громадськості (ОГС та ЗМІ) говорять про нестачу інтелектуального ресурсу, а саме про відсутність підготовлених спеціалістів в гендерному напрямку. Другою за значимістю перешкодою на думку експертів є брак професійних кадрів. Тобто в районних відділах сім'ї чи ОГС просто не вистачає людей, які б здійснювали даний напрям діяльності. Значна кількість експертів вказувала на те, що така нестача кадрів зумовлює додавання обов'язків вже діючим спеціалістам, що призводить до фізичної неможливості останніх результативно займатися даною роботою.

Рекомендації: введення до штатного розпису відділів у справах сім'ї, молоді та спорту РДА (міськвиконкомів) штатної одиниці спеціаліста з гендерних питань.

Третьою за значимістю перешкодою є недосконалість українського гендерного законодавства. Показово, що найбільше такої позиції притримуються представники ОГС та ЗМІ, Натомість експерти, які безпосередньо зайняті виконанням законодавчих норм (представники влади) не бачать дану проблему як пріоритетну. З огляду на це можемо припустити, що представники ОГС та ЗМІ просто не обізнані з можливостями українського законодавства.

Рекомендації: проведення для представників ОГС та ЗМІ спеціалізованого навчання по висвітленню основ українського гендерного законодавства.

Рисунок 6 - Розподіл відповідей експертів на запитання анкети „Заходи чи події що відбулися в 2006-2007 роках та стосувалися забезпечення гендерної рівності”

На наш погляд доволі показовим є оцінювання експертами подій гендерного спрямування, що відбулися у їх регіонах в 2006-2007 роках. Практично третина з них заявляє, що в їх регіонах просто не було таких подій. А значить ми можемо говорити про те, що принаймні в третині районів Кіровоградщини не ведеться ніякої роботи із впровадження гендерної рівності.

Рекомендації: управлінню у справах сім'ї, молоді та спорту переглянути критерії оцінювання роботи власних структурних підрозділів в напрямку впровадження гендерної політики.

Заходи відділів сім'ї та місцевих ОГС запам'яталися приблизно однаковій кількості експертів. Проте показовою тут є думка представників ЗМІ. За їх свідченнями заходи ОГС їм запам'яталися майже 2 рази більше, ніж заходи відділів сім'ї та молоді. І це при тому, що районні друковані ЗМІ переважно є комунальними, тобто реально частіше надають інформацію органів влади, аніж громадських організацій. Причина тут може бути як у формальності заходів відділів сім'ї та молоді, так і в невмінні популяризувати ці заходи.

Рекомендації: проведення для представників відділів у справах сім'ї, молоді та спорту спеціалізованого навчання по методах взаємодії із ЗМІ та громадськістю в напрямку висвітлення гендерної політики.

Як і припускалося дослідниками, експертам від ОГС та відділів сім'ї та молоді запам'яталися переважно власні заходи. На наш погляд це говорить як про елементи корпоративної солідарності експертів, так і про певні труднощі у комунікації між гендерними ОГС і відділами сім'ї та молоді.

Рисунок 7 - Розподіл відповідей експертів на запитання анкети „Хто з мешканців вашого регіону відчуває особливі труднощі при отриманні освіти?”

На думку експертів особливі труднощі при отриманні освіти відчувають малозабезпечені громадяни (практично кожен четвертий). При цьому мова йдеться переважно про складнощі в отриманні вищої освіти. Другою за впливовістю групою, що має труднощі в доступі до освіти є мешканці сіл. І тут вже більше йдеться про дошкільну (дитячі садки) та середню освіти. Причина труднощів на думку експертів полягає у фактичному занепаді соціальної інфраструктури на селі.

Рекомендації: розробка спільно з управлінням освіти і науки Кіровоградської ОДА регіональної програми безбар'єрного доступу сільського населення Кіровоградщини до освітніх закладів.

Серед усього населення Кіровоградщини особливі труднощі при отриманні медичного обслуговування відчувають мешканці сіл. На це вказують відповіді третини опитаних експертів. На їх переконання труднощі полягають у першу чергу з доступністю медичних послуг, а також з їх якістю. Зокрема, незважаючи на те, що в сільській місцевості створено мережу ФАПів (фельдшерсько-акушерських пунктів) переважна більшість сільських жінок не може отримати медичну допомогу гінекологічного (акушерського) спрямування. А значить ризик виявлення в них різноманітних захворювань сечостатевої системи на пізніх стадіях є доволі значним. Аналогічна ситуація і з забезпеченням медичними послугами чоловіків із сільської місцевості. Вони практично не мають змоги пройти повноцінне медичне обстеження та отримати кваліфіковану допомогу в питанні збереження власної репродуктивної функції. А значить ми можемо припускати, що у найближчі 10 років відсоток хронічних захворювань, пов'язаних із репродуктивною функцією чоловіків та жінок, суттєво збільшиться.

Рекомендації: розробка спільно з управлінням охорони здоров'я Кіровоградської ОДА регіональної програми збереження репродуктивного здоров'я сільського населення Кіровоградщини, що передбачає посилення заходів профілактичного характеру в сільській місцевості.



Рисунок 9 - Розподіл відповідей експертів на запитання анкети „Хто з мешканців вашого регіону відчуває особливі труднощі при прийомі на роботу?”

Відповіді експертів демонструють загальноукраїнську тенденцію в питанні можливості працевлаштування вразливих верств населення. Традиційно високим є відсоток молоді, жінок з дітьми та некваліфікованих працівників, які відчувають особливі труднощі при отриманні роботи. Разом з тим в коментарях значної кількості експертів з'явилася й така група ризику, як „особи, що повернулися з місць позбавлення волі”. Вважаємо, що хоча лише 2% експертів виділили цю категорію, вже сьогодні варто приділити особливу увагу захисту прав колишніх в'язнів на отримання роботи. Адже відсутність уваги з боку влади та громадськості до проблем та потреб даної групи кіровоградців може призвести через певний час до виникнення соціального напруження якщо не в цілому по області, то принаймні в окремих її регіонах. При цьому слід звернути особливу увагу на той факт, що до такої групи ризику відносяться переважно чоловіки.

Рекомендації: посилення роботи центрів зайнятості та інших профільних служб в напрямку працевлаштування осіб, що відбули покарання та повернулися з місць позбавлення волі; запровадження програм ре соціалізації осіб, що знаходяться в місцях позбавлення полі з метою недопущення в них рецидивів протиправної діяльності.



Рисунок 10 - Розподіл відповідей експертів на запитання анкети „Хто з мешканців вашого регіону відчуває особливі труднощі при кар'єрному просуванні?

Переважна більшість експертів наголошує на тому, що ніхто з мешканців Кіровоградщини не відчуває особливих труднощів при кар'єрному просуванні (61%). Натомість практично кожен п'ятий говорить про труднощі жінок. Причину експерти вбачають як у побоюванні керівників, що жінки через потребу виховання дітей та догляду за ними не зможуть повною мірою виконувати професійні обов'язки, так і в пасивності самих жінок. Часто жінка прагне отримати роботу, проте зайнявши ту чи іншу посаду не докладає активних зусиль для власного кар'єрного просування, переключаючись на сім'ю та виховання. З рештою це призводить до відсутності „жіночого голосу” в процесі прийняття суспільно-важливих рішень та домінування у владній сфері чоловіків.

Рекомендації: запровадження механізму компенсації витрат на перебування дітей в дитячих садках чи школах для жінок, що працюють на підприємствах, в установах та організаціях Кіровоградщини як можливості вивільнення жінками власного часу, необхідного на виконання професійних обов'язків; створення пілотної тренінгової програми з гендерної освіти для чоловіків, дружини яких працюють, та її запровадження в сільських районах області.



Рисунок 11 - Розподіл відповідей експертів на запитання анкети „Хто з мешканців вашого регіону відчуває особливі труднощі у сімейному житті?”

Рисунок 12 - Розподіл відповідей експертів на запитання анкети „Хто з мешканців вашого регіону відчуває особливі труднощі вихованні дітей?”

На думку експертів особливі труднощі у сімейному житті відчуває 3 категорії мешканців Кіровоградщини - молоді сім'ї, жінки та неблагополучні сім'ї. Молоді сім'ї відчувають переважно труднощі в забезпеченні житлом, непідготовленості до подружнього життя тощо. Неблагополучні сім'ї - нерозуміння потреби здійснення виховання власних дітей. Жінки - необхідність виконувати роботу по веденню домашнього господарства та вихованню дітей. Водночас на думку експертів найбільше труднощів при вихованні дітей мають саме неблагополучні сім'ї (32%). Часто діти, що виховуються в таких сім'ях призвичаюються до асоціального способу життя, а зрештою і до вчинення протиправних дій.

Рекомендації: поширення позитивного досвіду роботи Мережі тато-шкіл (шкіл молодих татусів) Кіровоградської області на всі райони Кіровоградщини як ефективної форми підготовки молодих сімей до подружнього життя, появи та виховання дітей, що будується на ідеалах гендерної демократії; поширення досвіду роботи Християнського дитячого фонду в напрямку роботи із кризовими сім'ями та розвитку альтернативних форм виховання дітей (усиновлення, прийонмі сім'ї тощо).

Рисунок 13 - Розподіл відповідей експертів на запитання анкети ”Чи залежать труднощі названих вами категорій людей від їх статі?”

Практично половина експертів, що труднощі при доступі до освітніх, медичних послуг; отриманні роботи та кар'єрному просуванні; вихованні дітей та сімейному житті залежать від статі особи. А значить їх можна і треба називати гендерними проблемами, що повинні враховувати особливий підхід як до жінок, так і до чоловіків, які відчувають ці труднощі.

Рекомендації: запровадження програми підготовки чоловіків та жінок до подружнього життя; введення у загальноосвітніх школах області пілотної дисципліни „Основи соціальної етики”, поширення практики партнерських пологів на всі райони Кіровоградщини.



Рисунок 14 - Розподіл відповідей експертів на запитання анкети „Чи однаковою є роль чоловіків і жінок у вихованні дітей?”

Переважна більшість експертів наголошують на тому, що роль чоловіків та жінок у вихованні власних дітей не є однаковою. Незважаючи на те, що така рівність повинна існувати, реально більше в цьому процесі задіяні жінки. Чоловіки самоусуваються від процесу виховання, а в деяких випадках і залишають власні сім'ї з дітьми. З часом це може призвести до того, що в Україні може з'явитися нове покоління чоловіків - так-звані „інфантильні чоловіки”, внаслідок того, що жінка, яка змушена одноосібно займатися вихованням дітей (у тому числі хлопців), формує тим самим в них нову соціостатеву роль, що не передбачає яку-небудь активність чоловіка, у тому числі в сімейному житті.

Понад 51% експертів зазначають, що в області відсутня дискримінація людини за ознакою статі. Натомість доволі значна кількість експертів говорять про дискримування жінок у професійній сфері (37% експертів) та сімейній сфері (37% експертів). Мова йдеться про так звану непряму дискримінацію. З огляну на це доволі важливим є не стільки розробка якихось каральних заходів для порушників закону, як посилення заходів по виконанню діючих законів.



Рисунок 15 - Розподіл відповідей експертів на запитання анкети „У яких сферах життя особливо гостро стоїть проблема дискримінації людини за ознакою статі?”

Рекомендації: забезпечення виконання норми закону про неприпустимість розміщення оголошень чи іншої інформації про наявні вакансії та вимоги до кандидатів, що носять явно дискримінаційних оголошень; роз'яснення законодавства, що регламентує відповідальність за вчинення насильства у сім'ї.

Як свідчать дані опитування лише кожен четвертий експерт вважає, що у його регіоні наявна проблема насильного вивезення людей за кордон (торгівля людьми). Причому в деяких районах Кіровоградщини жоден представник цього району не підтвердив існування торгівлі людьми на їх території. Це може свідчити як про неактуальність даної проблеми для Кіровоградщини, так і про латентність (прихований характер) цієї проблеми. На нашу думку другий варіант є більш очевидним з огляду на те, що існування такої проблеми визнають 38% представників відділів сім'ї та молоді (які безпосередньо відслідковують дане соціальне явище), а також через те, що в переважній більшості експерти визнають існування поодиноких випадків насильного вивезення людей за межі району, хоча й не пов'язують це з існуванням проблеми. З огляду на це цікавими є думки експертів з приводу дій, які слід робити для запобігання явища торгівлі людьми. Переважна більшість експертів схиляється до ведення роз'яснювальної роботи (навчальні семінари, тематичні матеріали в ЗМІ, зустрічі з жертвами торгівлі людьми тощо), у той же час як майже 30% респондентів не вважають, що сьогодні варто робити щось відмінне від вже розроблених заходів. Не можна не згадати й про основні причини, які зумовлюють явище торгівлі людьми. Це масове безробіття в переважній більшості районів Кіровоградщини, виїзд у пошуках роботи за межі області молодих жінок та чоловіків працездатного віку. Саме тому 26% усіх експертів вважає, що ефективним заходом запобігання торгівлі людьми є надання роботи мешканцям Кіровоградщини.

Рекомендації: проведення у районах Кіровоградщини (особливо прикордонних та транспортних вузлах) роз'яснювальної роботи серед потенційних груп ризику (навчальні семінари, тематичні матеріали в ЗМІ, зустрічі з жертвами торгівлі людьми тощо), а також спільно із районними центрами зайнятості тематичних заходів із популяризації легальних форм працевлаштування.

На думку практично всіх експертів в області існує явище вчинення домашнього насильства. Причому офіційні дані далеко не завжди відображають реальну кількість випадків. На думку експертів реальна кількість є щонайменше вдвічі більшою за офіційні дані. А, якщо врахувати, що саме поняття насильства має чотири свої складові (фізичне, психологічне, сексуальне та економічне насильство), то можна говорити про всеохоплюючу проблему вчинення гендерного насильства на Кіровоградщині. На думку експертів для запобігання даної проблеми слід вести масштабну роз'яснювальну роботу, в першу чергу щодо того, що саме слід розуміти під насильством, як його визначати, а також які способи покарання передбачені в державі за вчинення насильницьких дій.

На наш погляд показовою є думка експертів з приводу необхідності введення більш жорстких покарань для насильників. Особливо значний відсоток респондентів, які виступають за такі нововведення, спостерігається серед представників влади. З цього ми можемо зробити висновок, що установи, які щоденно займаються проблемою гендерного насильства, просто не мають важелів впливу на цю проблему, а значить їх робота є малрезультативною.

Рекомендації: розробка та впровадження пілотної серії тематичних семінарів із виявлення гендерного насильства та методів його запобігання, адаптованої для потреб різних цільових груп; залучення громадських організацій до проведення цих семінарів; широке інформування громадськості про установи та організації, що можуть надати допомогу жертвам гендерного насильства; розробка та систематизація рекомендацій по внесенню змін до законодавства України, що регулює методи покарання за вчинення гендерного насильства, із наступною їх передачею відповідним органам законодавчої ініціативи.

Як видно з наведеної вище діаграми в цілому респонденти не бачать труднощів із координацією дій із запобігання домашнього насильства. Натомість 63% представників відділів сім'ї та молоді говорять, що такі труднощі існують. Полягають вони як з проблемним технічним забезпеченням даного напряму роботи (в першу чергу відсутність транспортних засобів чи паливно-мастильних матеріалів для виїздів у кризові сім'ї), так і з пасивністю органів внутрішніх справ щодо інформування відділів сім'ї та молоді про вчинені випадки насильства. В водночас представники ЗМІ заявляють про декларативність роботи із профілактики домашнього насильства, а також про неврегульованість механізму безперешкодного доступу представників влади у сім'ї, в яких насильство сталося.

Рекомендації: перегляд районними державними адміністраціями та міськвиконкомами критеріїв визначення установи, відповідальної за координацію роботи з профілактики домашнього насильства шляхом урахування необхідності забезпечення такої роботи матеріально-технічними та кадровими ресурсами; управлінню внутрішніх справ в Кіровоградській області посилити контроль над власними структурними підрозділами в напрямку фіксування фактів вчинення гендерного насильства та передачі цієї інформації усім зацікавленим особам та організаціям; залучення до виїзних мобільних груп представників місцевих ЗМІ для широкого інформування громадськості про роботу, що проводиться.

Розподіл відповідей експертів на запитання анкети „Чи можете ви назвати неурядові організації, що займаються гендерною чи сімейною політикою у вашому регіоні?”

Дані експертного опитування свідчать, що майже в половині районів області немає жодної організації громадянського суспільства (громадської організації), яка б займалася гендерною проблематикою. А значить у цих районах присутній тільки один підхід (державний) до впровадження гендерною політики. На наш погляд це суттєво позначається як на альтернативності підходів, так і на якості надаваємих послуг. Більше того, у тих районах, де гендерні ОГС існують, 40% респондентів (передусім представники влади) практично не знає чим вони займаються. Ці ж 40% не задоволені рівнем співпраці із гендерними ОГС. На думку експертів від влади більша активність з боку громадськості дозволила б якісніше проводити роботу в гендерному напрямі, краще враховувати потреби пересічних мешканців та залучати більше ресурсів на таку діяльність. З огляду на це можна говорити про розуміння органами влади існування гендерних ОГС та про їх бажання всіляко підтримувати ініціативи гендерних організацій.