Порівняльна характеристика проблем соціалізації сільської і міської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Порівняльна характеристика проблем соціалізації сільської і міської молоді»

Зміст

Розділ 1. Поняття соціалізації

1.1 Термін соціалізації, її сутність, завдання, функції, основні відмінності, притаманні селу, селищу і місту

1.2 Молодь. Визначення терміну, поведінка, коло спілкування, захоплення, проблеми, молодіжні субкультури

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Експериментальне дослідження проблем соціалізації сільської та міської молоді

2.1 Специфічність проблем соціалізації сільської та міської молоді, розробка анкети для молоді, її первинне призначення

2.2 Порівняльна таблиця проблем соціалізації сільської та міської молоді

Висновки до другого розділу

Загальні висновки

Список використаної літератури

Розділ 1. Поняття соціалізації

1.1 Термін соціалізації, її сутність, завдання, функції, основні відмінності, притаманні селу, селищу і місту

У науці про людину термін «соціалізація» прийшов з політекономії, його початковим значенням було «усуспільнення» землі, засобів виробництва та ін.

Автором терміна «соціалізація» стосовно до людини, очевидно, є американський соціолог Ф. Г. Гідінгс, котрий у 1887 р. у книжці «Теорія соціалізації» вжив його в значенні, близькому до сучасного, -- «розвиток соціальної природи або характеру індивіда, підготовка людського матеріалу до соціального життя».

Проте, осмислення проблеми соціалізації почалося задовго до поширення відповідного терміна. За висловом одного із американських фахівців з теорії соціалізації, питання про те, яким чином людина стає компетентним членом суспільства, «старе, як Біблія». Воно завжди було в центрі уваги філософів, письменників і авторів мемуарів, а в останній третині XIX ст. почало інтенсивно досліджуватися соціологами і соціальними психологами.

До утвердження теорії соціалізації як самостійної галузі відповідні дослідження відбувалися в рамках інших, традиційних проблем людинознавства (завдання виховання, формування і розвиток особи й суспільства, форми наступності в культурі та ін.). З появою в науковому обігу поняття «соціалізація» сталася переорієнтація цих робіт у нове русло, і до середини XX ст. соціалізація перетворилася в самостійну міждисциплінарну галузь досліджень. Сьогодні проблему соціалізації або її окремі аспекти вивчають філософи, етнографи, соціологи, психологи, кримінологи і представники інших наук.

Ґрунтуючись на суб'єкт-суб'єктному підході, соціалізацію можна трактувати як розвиток і самозмінювання людини в процесі засвоєння і відтворення культури, що відбувається у взаємодії людини із стихійними, відносно спрямовуваними і цілеспрямовано створюваними умовами життя на всіх вікових етапах.

Сутність соціалізації полягає в тому, що в процесі її людина формується як член того суспільства, до якого вона належить. Е. Дюркгейм, котрий одним із перших звернув пильну увагу на проблему соціалізації, підкреслював, що будь-яке суспільство прагне сформувати людину відповідно до наявних у неї певних універсальних, моральних, інтелектуальних і навіть фізичних ідеалів. Природно, ці ідеали змінюються залежно від історичних традицій, особливостей розвитку і соціального устрою суспільства. Водночас сьогодні соціалізація має багато характеристик, спільних чи більш або менш підхожих для різних суспільств. Про них піде мова далі.

Соціалізація проходить під впливом величезної кількості різноманітних умов, які так чи інакше відбиваються на розвитку людей. Ці умови прийнято називати факторами. На сьогоднішній день не всі вони навіть виявлені, а з відомих далеко не всі вивчені. Про одні ми знаємо досить багато, про інші -- обмаль, про треті -- майже нічого. Більш або менш вивчені умови, чи фактори, соціалізації можна об'єднати в чотири групи.

Перша -- мегафактори (мега -- дуже великий, всесвітній) -- космос, планета, всесвіт, які тією чи іншою мірою через інші групи факторів справляють вплив на соціалізацію всіх мешканців Землі.

Друга -- макрофактори (макро -- великий) -- країна, етнос, суспільство, держава, які впливають на соціалізацію мешканців у певних країнах (цей вплив опосередковано двома іншими групами факторів).

Третя -- мезофактори (мезо -- середній, проміжний) -- умови соціалізації великих груп людей, вирізнюваних за місцевістю і типом поселення, в яких вони живуть (регіон, місто, селище); за належністю до аудиторії тих або інших мереж масової комунікації (радіо, телебачення та ін.) і за належністю до тих або інших субкультур.

Мезофактори впливають на соціалізацію як прямо, так і опосередковано через четверту групу -- мікрофактори. До них належать фактори, що безпосередньо впливають на конкретних людей, котрі з ними взаємодіють: сім'я і домашнє вогнище, сусідство, групи ровесників і співробітників, різні громадські, державні, релігійні і приватні організації, мікросоціум.

Найважливішу роль у тому, як формується людина, відіграють люди в безпосередній взаємодії з якими проходить її життя. їх прийнято називати агентами соціалізації. За своєю роллю в соціалізації агенти розрізняються залежно від того, наскільки вони значущі для людини, як будується взаємодія з ними, в якому напрямку і якими засобами вони чинять свій вплив.

Кожна людина є об'єктом соціалізації. Про це свідчить те, що зміст процесу соціалізації визначається зацікавленістю суспільства в тому, щоб людина успішно оволоділа ролями чоловіка або жінки (статтєво-рольова соціалізація), створила міцну сім'ю (родинна соціалізація), могла б і хотіла компетентно брати участь у соціальному і економічному житті (професійна соціалізація), була законослухняним громадянином (політична соціалізація) і т. ін.

Універсальне завдання соціалізації -- сформувати в тих «новачків», що вступають у суспільство, як мінімум, почуття лояльності і, як максимум, почуття відданості щодо системи. Згідно з його поглядами, людина «вбирає» в себе загальні цінності в процесі спілкування із «значущими іншими». Внаслідок цього дотримування загальноприйнятих нормативних стандартів стає частиною її мотиваційної структури, її потребою.

Певною мірою умовно можна вирізнити три групи завдань, які вирішує людина на кожному віковому етапі або етапі соціалізації: природно-культурні, соціально-культурні і соціально-психологічні.

Людина не тільки об'єкт і суб'єкт соціалізації. Вона може стати її жертвою. Це пов'язано з тим, що процес і результат соціалізації містять у собі внутрішню суперечність.

Успішна соціалізація передбачає, з одного боку, ефективну адаптацію людини в суспільстві, а з другого -- здатність певною мірою протистояти суспільству, а точніше -- частині тих життєвих колізій, які заважають розвитку, самореалізації, самоствердженню людини.[№ 1, с. 96-98]

Перебіг соціалізації певним чином зумовлюється типом поселення, в якому проживає людина. В селах і на хуторах характерний стабільний склад жителів, тісні сусідські і родинні зв'язки, елементи традиційної сусідської общини. Відсутність значних соціальних і культурних відмінностей між жителями роблять спілкування тісним і охоплюючи усі боки життя. Сильний соціальний контроль поведінки людини вимушує багатьох жителів села корегувати її в окремих ситуаціях відповідно до усталених соціальних вимог. Характер сільськогосподарської праці створює можливість через системи свят церковного календаря широко застосовувати релігійну психотехніку для формування єкопсихологічної системи селянина.

Місто створює якісно нові умови для соціалізації різновікових груп населення. Місто розрізняють за величиною (малі, середні, великі, гіганти), за функціями (адміністративні, промислові, культурні, транспортні, курортні, тощо), за часом заснування (старі, малі), за складом жителів (старі, молоді, моноетнічні, полієтнічні тощо). Залежно від величини пропонує своїм жителям певний темп життя, який зростає із збільшенням кількості жителів і відповідної їм міської території. Умови соціальної мобільності, горизонтальної і вертикальної. Місто створює поліпшені умови для самовияву особистості, розвитку на базі внутрішньо інтенційної спрямованості рефлексу цілі. Тут легше підшуковувати відповідні референтні групи з метою організації в них ситуації успіху клієнта. Дозволяють жителю успішно проходити відомі точки біфуркації. Місто має властивість збіднювати емоційно-образну основу сприйняття світу людьми, відірваними від природи. А ця основа закладена у джерелах будь-якого творчого процесу.

У селищах, мешканці яких, з одного боку, емансиповані від сільського способу життя, а з іншого боку, не узвичаїлись у міському способі однак повної однозначності в стилі та характері життя мешканців цих населених пунктів немає, оскільки це значним чином визначається функціями кожного селища. Поширені такі їхні типи: робітничі, курортні, приміські, колишні райцентри. Серед селищної молоді найчастіше побутує бажання «відбутися» і «досягти кар'єри» у великих містах. Нерідко це є сильним стимулом для самовдосконалення.

Широкий вплив на формування єкопсихологічної системи особистості справляють мезочинники соціалізації. До них відносять регіони країни, міста, селища, села, засоби масової комунікації, субкультури. Їхній наплив на соціалізацію людини починає посилюватися уже в підлітковому віці, що пояснюється розширенням масштабів впливу. [№ 13, с. 106-114]

1.2 Молодь. Визначення терміну, поведінка, коло спілкування, захоплення, проблеми, молодіжні субкультури

Визначення поняття «молодь» важливе не тільки для вироблення єдиного підходу до встановлення вікових меж молоді, а й для з'ясування питання про сутність молоді, її місце у соціальній структурі суспільства, соціальних показників, в яких відображається специфіка соціального статусу молоді.

Існує декілька підходів до визначення поняття «молодь». Найпростішим з них є використання вікових ознак як найголовнішого параметра, що характеризує молодь як певну соціально-демографічну групу. Поширеним є підхід, який розглядає молодь як перехідну фазу від соціальної ролі дитини до соціальної ролі дорослого. Інколи молодь розглядають як соціально-демографічну групу, головною характеристикою якої є процес соціалізації. Ця позиція передбачає, що найважливішими показниками, які дають змогу розкрити сутність молоді, є не стільки вікові параметри, скільки соціальні показники процесу соціалізації. За цим підходом до молоді відносять тих молодих людей, які ще не почали самостійне трудове життя (тобто учнів), а також працюючих, які ще не мають сім'ї.

Молодь як соціальна спільнота -- це сукупність людей молодого віку в усіх сферах їх діяльності і виявах їх духовного життя.

У Законі України «Про сприяння соціальному розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 року № 2998, розділ 1, стаття 1 визначено: «Молодь, молоді громадяни - громадяни України віком від 15 до 28 років.», «Молода сім'я - подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 28 років, або неповна сім'я, в якій мати (батько)віком до 28 років». [№ 2, с. 187-198]

Подивимося на дозвілля молодих людей їхніми очима. Яким вони його бачать, що вподобають, які зміни в захопленнях сталися останнім часом? І як саме воно пов'язане зі шкідливими звичками юнаків і дівчат.

Серед позитивних змін, що відбулися протягом останніх двох років, можна помітити такі. Дещо більше молоді люди стали виконувати різні роботи по дому, на присадибних ділянках, рукодільничати, майструвати, займатися домашніми тваринами, проводити час зі своєю родиною, зрештою, підробляти, щоб мати додаткові кошти на життя.

При цьому, працює на присадибних ділянках сільських дітей вдвічі більше в процентному відношенні, ніж міських, і в півтора рази більше, ніж селищних. Зате займається домашніми тваринами втричі більше міських дітей, ніж селищних і значно більше, ніж сільських.. Хоча на селі термін “доглядати домашніх тварин” означає серйозну працю, а в місті - бавитися хом'ячком чи вигулювати кота. Різними домашніми роботами значно частіше займаються дівчатка, ніж хлопці, учні шкіл і ПТУ, аніж студенти.

Найменше, як не дивно, прилучена до всіх видів домашніх клопотів та захоплень молодь, що мешкає в селищах міського типу.

Дещо посилився потяг юнаків і дівчат до проведення дозвілля у родинному колі.

Досить помітно зменшилася за рік, головним чином за рахунок мешканців СМТ, кількість юнаків і дівчат, які вільний час віддають переглядові телепередач чи відеофільмів. При цьому, коротають час біля телевізора більше дівчата, ніж хлопці, школярі, аніж учні ПТУ та студенти. Поряд з цим майже на два відсотки зросла кількість любителів комп'ютерних ігор та інтернет-спілкування.

Вивчаючи молодіжні проблеми, неможливо обходитися простим констатуванням позитивних чи тривожних фактів життєдіяльності молодих людей. Потрібен глибокий системний аналіз буття молоді, чим покликана займатися соціологія молоді.

Сучасна молодь є дезорганізована. Їй властиве: по-перше - песимізм; по-друге - агресивність, екстремізм та кримінальність. Молодь сьогодні не представляє сьогодні єдиної політичної сили, її електорат є роздрібненим.

Однією з проблем молоді на сьогодні є проституція, здобування коштів так би мовити «легким шляхом». Стаття «Гіркий присмак плодів московського «раю» газети «Моменти»:

«У сексуальному рабстві, як виявилося, дотепер перебуває багато дівчат з Луганської області й для них перспектива повернення додому практично нульова. Нещасних там насильно утримують і на них «висять» такі астрономічні борги перед сутенерами, за які вони не в змозі розрахуватися до кінця життя.

В умовах економічної кризи та масового безробіття найближчим часом прогнозується активізація злочинної діяльності торговців людьми, які своїм потенційним жертвам обіцятимуть золоті гори в Москві, Туреччині,Єгипті, на Близькому Сході тощо». [№ 10, с. 32]

Розповсюдження ВІЛ/СНІДу також є проблемою сьогодення. Позашлюбні зв'язки, секс-вседозволеність, жага до нових відчуттів та частої зміни партнерів, нетерпіння недоліків, вплив ЗМІ та телебачення, пропаганда сексуальної свободи дає молоді, як основній категорії, право на дії, не завжди правильні і безпечні:

«За даними Об'єднаної програми ООН по СНІДу, у світі зареєстровано близько 50 млн. випадків захворювання СНІДом, з яких 33,6 млн. чоловік живуть з ВІЛ-інфекцією і СНІДом (близько 1,1% жителів планети). Щодня близько 16 тисяч чоловік заражаються ВІЛ-інфекцією (по 11 заражень за кожну хвилину), з них біля половини припадає на молодих людей від 15 до 24 років (по 5 заражень за кожну хвилину). 16,3 млн. чоловік вмерли від СНІДу з початком епідемії, з них 3,6 млн. - діти до 15 років. У 1998 році від СНІДу у світі вмерли 2,5 млн. чоловік, у 1999 - 2,6 млн. чоловік. Наприклад, від малярії на планеті в рік вмирає один мільйон чоловік. Однак малярія відноситься до епідемій зі стабільною кількістю смертей, а епідемія СНІДу продовжує розвиватися, і кількість смертей зростає рік від року».

Коло спілкування молоді душе широке і різноманітне. Інтернет надав можливості спілкування з будь-ким: від дванадцятирічного хлопчика до зрілого чоловіка, від учениці сьомого класу до бабусі, яка викладає уроки вишивання хрестиком. У цьому віці притаманна неймовірна цікавість до всього, який характер шкоди чи користі це б не носило. Загалом це однолітки, або люди старші за віком, бо сімнадцятирічному хлопцю набагато легше самоствердитися за рахунок висловів, прикладів, дій, висловлювань старшого брата, батька, наставника, бо всі слова з його вуст мають дуже велику вагу, авторитет. Але всім людям властиво помилятися, чи навмисне провокувати помилки.

Поведінка молодих людей в основному досить неврівноважена, заснована на емоціях, в пошуку екстриму, сильних вражень, пригод, наповнена новими знайомствами, ідеями, цілями. Молодь чутлива до змін у моді, активна у скоєнні помилок. Ті, хто не зміг відокремити свій власний стиль частіше всього приймають образ, який є «модним» - ось вам і зародження субкультур: емо, готи, скінгеди, хіпі, панки та ін.

Молодіжна субкультура - неформальні угрупування, які відображають ставлення певної групи молоді до процесів у суспільстві. Угрупування мають свої цінності, які є дещо відмінними від загальноприйнятих. Мають специфічну манеру спілкування, стиль поведінки та одягу, певний спосіб мислення та світосприймання.

Молодіжні субкультури є природним елементом постмодерної епохи, яка прийшла на зміну тоталітарній уніфікації та передбачає плюралістичність, різноманіття ідей, думок,різноманіття культур, цінностей, що робить життя насиченим і різнобарвним.

Своєю чергою, молодіжні субкультури, будучи складовими загальної молодіжної культури, виступають факторами соціокультурної модернізації та пост модернізації. Молодіжна культура разом із субкультурами в умовах радикальних змін у суспільстві становить форму соціальної адаптації молоді, своєрідний буфер між традиційною культурою, загальноприйнятими цінностями та елементами «опору» щодо чинного соціально-культурного порядку та панівної системи молодіжної культури. Молодіжні групи перетворюються на самостійні міні-суспільства.

Кожна молодіжна субкультура має свою центральну ідею або систему ідей, яка визначає її характер і є тотожною меті її існування. У субкультурах трансформується традиційні погляди й формується «свій» образ світу та спосіб буття в ньому. соціалізація молодь міський сільский

Хоч представники основних молодіжних субкультур не заперечують культури суспільства загалом, але вони значно відрізняються від неї, формуючи свій світ і його особливу картину. [№ 15, с. 64]

Узагалі субкультурна активність молоді характерна, головним чином, для великих міст. Це невипадково, оскільки саме в місті достатньо соціальних зв'язків, тому є реальна можливість вибору, яка лежить в основі субкультурної активності молоді.

Етнокультурна соціалізація молоді - це засвоєння молоддю здатності до збереження національної культури, відтворення традицій, підтримка міжнаціонального спілкування і збагачення культур. Зміст етнокультурної соціалізації молоді полягає перш за все у вивченні рідної мови і її використанні. Дальше - це засвоєння основ рідної національної культури і використання її на практиці. Сьогодні ми спостерігаємо наступну картину: старші підлітки формують свою етнокультурну автономність: у спілкуванні між собою використовують свою молодіжну мову, форму одягу, тобто свою молодіжну субкультуру.

Висновки до першого розділу

Процес соціалізації - це складний багатогранний процес, спрямований на засвоєння індивідом соціального досвіду, цінностей, норм, установ, властивих суспільству, соціальних груп, до яких він належить. Неабияку роль у цьому процесі відіграють засоби масової інформації, які виступають не тільки джерелом отримання інформації, а й надають взірці для наслідування молоді.

Людина розвивається у взаємодії з навколишнім середовищем, проте життя її є індивідуальним надбанням, а процес розвитку особистості завжди -- глибоко неповторним явищем. її соціально-психологічні індивідуальні властивості виявляються в якостях темпераменту, рисах характеру, у специфіці інтересів, комунікативних якостей, інтелекту, потреб і здібностей. Соціальна поведінка -- відносно узгоджена і послідовна сукупність соціально значущих вчинків особистості.

Соціальна психологія з'ясовує, як структурні складові особистості виявляються в поведінці під час засвоєння нею соціального досвіду, як відбувається процес соціально-психологічного відображення дійсності, за допомогою яких соціально-психологічних механізмів здійснюється задоволення потреб людини в соціумі, який соціологія трактує як соціальне життя.

Соціальне життя -- упорядкована система взаємодій індивідів, сукупність видів, форм спільної діяльності людей, спрямованої на забезпечення умов і засобів їх існування, реалізацію інтересів, цінностей, потреб, у тому числі й потребу спілкуванні, встановленні соціальних контактів.

Соціальне життя насичене різноманітними, часто взаємозумовленими, змінами. Наприклад, зміни в економіці, політиці, духовному житті суспільства супроводжуються змінами в соціальній поведінці особистості. Взаємовплив, взаємозв'язок соціального життя та соціальної поведінки людини реалізуються у таких сферах:

- взаємозв'язок людини з безпосереднім середовищем її життєдіяльності, взаємини особистості з групою;

- зміна способу та форм життєдіяльності людини під впливом перетворень у суспільстві;

- вплив змін, що відбуваються у суспільстві, на людину і зворотний вплив людини на середовище.

Соціальна психологія з'ясовує закономірності і механізми, які підпорядковують поведінку конкретного індивіда у реальній соціальній групі. Вона значно більше, ніж соціологія, зважає на регулятори поведінки особистості, пов'язані з усією системою міжособистісних відносин.

Соціальне самопочуття молоді є одним з головних показників розвитку суспільства, а проблема формування її свідомості -- однією з провідних у соціології. Для того щоб формування молоді відбувалося адекватно суспільним процесам, необхідно визначити її роль і місце в суспільстві, з'ясувати її труднощі та проблеми. Серед них є традиційні -- кохання, дружба, пошуки сенсу життя, створення сім'ї тощо. Вирішення багатьох проблем залежить від факторів соціального життя. Йдеться про вибір професії, життєвого шляху, самовизначення, професійну мобільність тощо. Не менш актуальними є здоров'я, освіта молоді, спілкування її з дорослими й однолітками. [№ 4, с. 83-135]

У західних країнах соціологічний інтерес до молодіжної проблематики посилювався у періоди загострення так званих «молодіжних» проблем -- значний сплеск злочинності, наркоманії, кризові явища у сфері праці (безробіття), освіти, прояви політичного, національного екстремізму тощо. Від соціології суспільство жадало рекомендацій, соціальних технологій, які б могли допомогти йому у вирішенні цих проблем. Тому головна увага спрямовувалася передусім на практичне розв'язання проблеми, а теоретичний аспект здебільшого ігнорувався. Внаслідок цього у деяких західних країнах соціологія молоді не має самостійного наукового статусу, вона більш пов'язана із соціальною практикою, ніж із теорією.

В Україні склалася подібна ситуація, хоча причини цього дещо інші: насамперед нехтування реальними молодіжними проблемами у колишньому Радянському Союзі, недостатня увага до них в сучасних умовах; «нормативний» підхід до вивчення соціальних процесів у молодіжному середовищі, який панував у суспільних науках, коли певні прогресивні вияви, явища, притаманні окремим прошаркам молоді, приписувались усій молоді країни; розгляд молоді винятково як об'єкта впливу з боку соціальних інститутів. Це спричинило недорозвинутість теоретичних засад соціології молоді, особливості соціологічних досліджень молодіжних проблем на сучасному етапі.

Визначення поняття «молодь» важливе не тільки для вироблення єдиного підходу до встановлення вікових меж молоді, а й для з'ясування сутності молоді, її місця у соціальній структурі суспільства, соціальних показників, які відображають специфіку її соціального статусу. [№ 7, с. 136-154]

Розділ 2. Експериментальне дослідження проблем соціалізації сільської та міської молоді

2.1 Специфічність проблем соціалізації сільської та міської молоді, розробка анкети для молоді, її первинне призначення

Регіон - частина країни, що є цілісною соціально-економічною системою, володіє спільністю економічного, політичного і духовного життя, загальним «історичним минулим, культурною і соціальною своєрідністю.

Регіон - це простір, в якому відбувається соціалізація, формування, збереження і трансляція норм способу життя, збереження і розвиток (або навпаки) природних і культурних багатств. Кожна країна і об'єктивно, природно-географічно, і суб'єктивно, в свідомості її жителів, є сукупність територій-регіонів, що розрізняються між собою.

Вплив регіональних умов на соціалізацію має різний характер і має ряд характерних особливостей. Природно-географічні особливості регіону (ландшафт, клімат, корисні копалини) багато в чому визначають ступінь його урбанізованості, характер економіки, кількість і міру стабільності населення, тобто опосередкований впливають на багато аспектів соціалізації жителів. Клімат може робити і безпосередній вплив на людину, на його здоров'я, працездатність, психічний стан, тривалість життя.

Сільський тип поселення продовжує залишатись ефективним фактором соціалізації покоління, що підростає, оскільки в ньому і нині досить сильним є соціальний контроль за поведінкою людини. Відносно стабільний склад жителів села, слабка їх соціально-професійна культурна диференціація, тісні родинні і сусідські зв'язки, «відкритість» спілкування, близьке спілкування дорослих і дітей, природо доцільний, непоспішний, розмірений ритм життя та інше є реальними передумовами для появи неповторних рис у поведінці жителів села.

Іншими є умови соціалізації покоління, що підростає у місті, яке є осереддям матеріальної і духовної культури суспільства. Міське населення складається із численних соціальних верств і професійних груп, які мають найрізноманітніші ціннісні орієнтації і стилі життя.

У місті людина одержує великий обсяг вражень, різної інформації (транспорт, реклама, потік людей, окремі люди, установи, організації та ін.). Особистість має широкий вибір кола і груп спілкування, що дозволяє набути досвіду соціальних взаємодій, краще орієнтуватися у дійсності, що оточує. Всі ці особливості не можуть бути не враховані в процесі навчання і виховання підростаючого покоління.

Особливу роль у процесі соціалізації відіграють засоби масової комунікації, які є різновидом масового спілкування людей. Серед них перше місце за своїм впливом на дітей посідають електронні засоби: кіно, телебачення, відео, що витіснили собою друковані засоби.

Демографічні характеристики регіону істотно впливають на ціннісні орієнтації і стиль життя дітей, підлітків, хлопців, на їх установки у сфері між особових відносин в цілому, а також між вікових, між статевих і міжетнічних відносин, на соціально-психологічну ситуацію в регіоні.

Багато в чому це пов'язано з тим, що в сільських поселеннях дуже сильний соціальний контроль поведінки людини. Оскільки жителі небагато, зв'язки між ними достатньо тісні, остільки всі знають все і про всіх, анонімне існування людини практично неможливе, кожен епізод його життя може стати об'єктом для оцінки з боку оточення. Все це призводить до того, що навіть школа, унаслідок її тісної інтегрованості в сільське життя, впливає на виховання підростаючих поколінь значно менше, ніж міська. І це не дивлячись на те, що вона володіє більшою, ніж міська школа, можливостями впливу на життя своїх учнів. І сільська сім'я впливає на соціалізацію своїх членів в основному в тому ж напрямі, що і село як мікросоціум, часто незалежно від соціально-професійного положення і освітнього рівня батьків.

Особливу роль в соціалізації сільських жителів грає вплив міста, що постійно росте, на село. Воно проводить певну переорієнтацію життєвих цінностей між реальними, доступними в умовах села, і такими, які властиві місту і можуть бути для сільського жителя лише еталоном, мрією.

Місто володіє рядом характеристик, які створюють специфічні умови соціалізації його жителів, особливо підростаючих поколінь.

Сучасне місто об'єктивно - осередок культури: матеріальною (архітектура, промисловість, транспорт, пам'ятники матеріальної культури), духовною (утворена жителів, установи культури, учбові заклади, пам'ятники духовної культури). Завдяки цьому, а також кількості і різноманіттю шарів і груп населення місто - осереддя інформації, потенційно доступної його жителям.

В той же час місто - осереддя криміногенних чинників, кримінальних структур і груп, а також всіх видів поведінки, що відхиляється. У місті велика кількість неблагополучних сімей з криміногенним потенціалом; є велика кількість споживачів наркотичних і токсичних засобів (особливо серед молоді); існують неформальні групи і об'єднання з антисоціальною спрямованістю; поширено захоплення азартними іграми; спостерігається масове залучення різних груп жителів до дрібної комерції, реально або потенційно криміналізованою; існують стійкі злочинні угрупування, що залучають до свого складу і в сферу свого впливу молодь і підлітків. [№ 8, с. 126-139]

Місто характеризує також міський спосіб життя, що історично склався, включає наступні основні ознаки:

- переважання анонімних, ділових, короткочасних, часткових і поверхневих контактів в між особовому спілкуванні, але в той же час висока міра вибірковості в емоційних привязанностях;

- невелика значущість територіальних спільностей жителів, в основному слаборозвинені, виборчі і, як правило, функціонально обумовлені сусідські зв'язки;

- висока суб'єктивно-емоційна значущість сім'ї для її членів, але в той же час поширеність інтенсивного поза сімейного спілкування;

- різноманіття стилів життя, культурних стереотипів, ціннісних орієнтації;

- нестійкість соціального статусу городянина, велика соціальна мобільність;

- слабкий соціальний контроль поведінки людини і значна роль самоконтролю унаслідок наявності різноманітних соціальних зв'язків і анонімності.

Названі вище характеристики роблять місто могутнім чинником соціалізації людини, бо створюють умови дітям, підліткам, юнакам для здійснення вибору і прояву мобільності.

Місто як осереддя культури, а також про соціальних, асоціальних і антисоціальних явищ, міський спосіб життя в цілому надає кожному своєму жителеві величезний ряд самих різних альтернатив. Це створює потенційні можливості для індивідуального вибору в різних сферах життєдіяльності.

Відзначимо лише деякі з них, найбільш істотні для соціалізації підростаючих поколінь.

По-перше, місто надає величезна кількість альтернатив, будучи своєрідним «вузлом» інформації і інформаційним полем. І річ не лише в тому, що в нім зосереджені культурно-освітні, комерційні, інформаційні і інші організації. Носіями інформації є членом багатьох колективів і груп, причому територіально між собою часто не зв'язаних: місця проживання, учення, проведення дозвілля, занять улюбленою справою можуть далеко стояти один від одного.

По-друге, в місті істотно диференційовані взаємодії і взаємини. Тут значно розрізняється схвалювана і не схвалювана поведінка дорослих і молоді взагалі, хлопчиків і дівчаток, підлітків і старшокласників зокрема. Спілкування між дорослими і молодшими (у сім'ї, в школі і взагалі) у міру дорослішання хлоп'ят, як правило, стає менш інтенсивним і відкритим.

Спілкування з однолітками має явно виражені вікові особливості. Воно йде зазвичай в групах, що виникають в класі, у дворі. Проте чим старше стає дитина, тим частіше він може шукати і знаходити партнерів поза класом, школою, двором. Так або інакше норми такі, що спілкуватися хлоп'ята вважають за краще в певних компаніях (приятельських або дружніх), доступ в які буває утруднений для «новеньких».

По-третє, соціально-культурна диференціація міського населення, з одного боку, а з іншої - досить тісне територіальне сусідство представників різних соціальних і професійних шарів призводять до того, що юний міщанин не тільки бачить і знає різні стилі життя і ціннісні спрямування, але і має можливість «приміряти» їх на себе. Фактично юний городянин може одночасно брати участь як би в декількох «соціальних світах». У кожному з цих «світів» складається свій кодекс вимог, свої стандарти життя і спілкування. Все це значно розширює загальнокультурний і соціальний кругозір дітей, підлітків, юнаків, хоч і зовсім необов'язково в позитивному напрямі.

В цілому роль міста в соціалізації дітей, підлітків, юнаків визначається тим, що воно надає кожному городянинові потенційно широкі можливості вибору кругів спілкування, систем цінностей, стилів життя, а отже, і можливостей самореалізації і самоствердження.

З метою створення порівняльної таблиці була розроблена анкета, яку проходили молоді люди від 15 до 28 років за таких умов: постійне проживання на території міста/села, достовірні та аргументовані відповіді, добровільність, тощо.

Питання в анкеті були підібрані таким чином, щоб можна було відчути різницю проблем молоді міст та сіл, відстежити розбіжності та загальні риси, відокремити складності соціалізації.

Також ставилися провокаційні питання щодо відношення до цивільного шлюбу, значення Інтернет у житті, формування власного ідеалу, втілення у життя заповітної мрії, які сприяли роздумам, ствердженню власних принципів, ідей, виникненням дискусій тощо.

Це метод збору фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою. Його застосовують для одержання інформації про типовість певних явищ навчально-виховного процесу. Анкетне опитування проводять для з'ясування біографічних даних, поглядів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок та особистісних рис опитуваних. Залежно від характеру інформації та способів її отримання використовують такі типи анкетного опитування:

-- суцільне (охоплюються великі групи населення) та вибіркове (здійснюють опитування певної групи учасників);

-- усне (за типом інтерв'ю) та письмове (робота з бланковими анкетами);

-- індивідуальне та групове;

-- очне (безпосереднє опитування) та заочне (поштою, телефоном тощо).

Анкета є набором запитань, кожне з яких логічно пов'язане з головним завданням дослідження. Важливими для анкети є її композиція (розташування запитань), мова і стиль їх формулювання, оформлення, рекомендації щодо заповнення анкети. Починається вона зі вступної частини, в якій зазначають, хто, з якою метою проводить опитування, вміщують інструкцію щодо заповнення, зосереджують увагу на способі повернення заповненої анкети. Вступний текст повинен задати учням настрій співробітництва. Вона має забезпечувати отримання правдивих відповідей як стосовно опитуваного, так і щодо проблеми, які є предметом дослідження.

За формою анкети бувають:

-- відкриті -- анкети, в яких інструкція не обмежує способу відповіді на запитання (Напишіть назву професії, яку б Ви обрали);

-- закриті -- анкети, що мають варіанти відповідей, з яких потрібно вибрати одну (альтернативні) (Чи згодні Ви з твердженням, що професія вчителя є однією з кращих? а) безумовно згоден; б) згоден; в) не певен; г) не згоден), які допускають вибір декількох варіантів відповідей -- «питання-меню» (не альтернативні);

-- напіввідкриті -- передбачають не тільки можливість скористатися однією з наведених відповідей, але й запропонувати свою;

-- полярні -- анкети, що виявляють стандартизований набір якостей особистості, ступінь виразності яких може бути оцінений за 4-5 бальною шкалою (уважно проаналізуйте досвід роботи учителів та оцініть рівень розвитку у них педагогічних якостей: «5» -- якість притаманна вчителю вищою мірою; «4» -- помітно виражена; «3» -- мало виражена; «2» -- не виражена; «0» -- не вдалося її виявити).

За змістом питання анкети поділяють на:

-- прямі, коли зміст запитань і об'єкт інтересу збігаються (Чому Ви обрали педагогічну професію?);

-- непрямі, коли зміст запитань та об'єкт інтересу дослідника різні (З ким із своїх товаришів Ви б хотіли сидіти за партою?).

За функціями питання анкети поділяють на: основні (спрямовані на збір інформації про зміст досліджуваного явища), неосновні (запитання-фільтри, спрямовані на з'ясування основного запитання, перевірку щирості відповідей).

Підвищенню достовірності служить і забезпечення можливості учневі ухилитися від відповіді, дати невизначену відповідь. Для цього в анкеті передбачають такі варіанти відповідей: «мені важко відповісти», «буває по-різному» тощо. Важливо, щоб запитання не мали у своїх формулюваннях явних або неявних підказок. При формулюванні оціночних запитань і варіантів відповідей обов'язково стежать за збалансованістю позитивних і негативних суджень.

При створенні анкети важливо щоб: питання точно характеризували явище, а очікувані відповіді на них були достовірними; питання були як прямими, так і непрямими, як закритими, так і відкритими; вони не містили підказок, а також неоднозначного розуміння їх змісту; давали достатній простір для відповідей; містили контрольні комбінації: прямі, опосередковані запитання, особисті, безособові запитання; передбачали попередню перевірку ступеня розуміння запитань на невеликій кількості учнів і коригування змісту анкети.

Надійність даних анкетного опитування перевіряють повторним опитуванням за тією ж процедурою тих самих осіб (визначається стійкість інформації), а також контролем даних анкетного опитування за допомогою інших методів.

Перевага анкетування в тому, що воно є порівняно економним методом збору даних, дає змогу їх аналізувати й обробляти за допомогою статистики. Особливо ефективний цей метод при масових опитуваннях.

2.2 Порівняльна таблиця проблем соціалізації сільської та міської молоді

Критерій	Міська молодь	Сільська молодь	Проблеми соціалізації
Кількість людей, які відповіли на питання анкети	25 дівчат, 25 хлопців місто Севастополь, Сімферополь	30 дівчат, 20 хлопці Джанкойський район, село Майське,Ближнє, селище Азовське	Велика різниця у кількості жителів, контактів між ними, засобів і шляхів самоствердження та самореалізування.
Вік	від 19 до 28	від 15 до 28	Кризовий «перехідний вік», становлення особи, самовизначення, зміна місця мешкання у зв'язку з вибором місця вчення, зміна місця проживання
Місце проживання	Квартира у багатоповерховому будинку	Власний дім	У власному домі велика прилягаюча територія, господарство, звідси і відповідальність, більш розвинені навички праці у молоді, походженням з сіл та селищ. У квартирі-обмеження дій, зважаючи на інтереси сусідів, право на спокій. Саме тому молодь міста достатньо добре контролює власні емоції, імпульси або ж подавляє їх, створюючи власні комплекси, незгоди, негаразди.
Наявність домашніх тварин, догляд за ними	«Домашні улюбленці»(Катя, 19) 19 дівчини і 13 хлопців на це питання відповіли: «Немає»	Домашня худоба: птахи, тварини, крупна і дрібна рогата худоба. Годування, догляд за ними. Прибирання у будинку, готування їжі	Однозначно, молодь села більш пристосована до праці на землі. Молодь міста в деяких випадках навіть уяви не має, як доглядати чи що саме їсть та чи інша домашня тваринка.
Садова ділянка, город	У декількох є дачі розміром від 1 до 4 соток, але молоді люди відношення до обробки не мають.	Від 5 до 10 соток, Відношення до обробки, поливу рослин, які ростуть там мають 25 дівчат і 18 хлопців	Сільська молодь більш адаптована до праці на землі, більш споріднена з природою, але натомість відірвана від технічного прогресу. Міська молодь не має практики оброблення земельної ділянки, це становить проблему соціалізації, яка зумовлюється психологічною та фізичною непідготовленістю підлітків і молоді міста до роботи на землі.
Склад родини	1(Катя,19); 2(Наташа,28); 2(Юля,19); 2(Олена,19); 1(Ільяс,24) інші результати більш-менш однотипні до наведених вище	4(Вова,16); 4(Христина,15); 3(Ельнара,28); 3(Артем, 19) інші результати більш-менш однотипні до наведених вище	Міські сім'ї мають частіш всього 1-2 дитини, що, власне, відображається на її поведінці, одній дитині в родині знайомі такі якості як егоїзм, використовування батьківської любові, надмінність, що ускладнює процес соціалізації у майбутньому. У сільський місцевості поширені багатодітні сім'ї, це дає дитині шанс ще змалку вчитися контактувати зі своїми братами і сестрами, шукати шляхи, підходи, теми спілкування. Володіючи такою практикою, їй легше, ніж міській, буде влитися в новий колектив дитячого садочку, школи, інституту, робочий колектив.
Самостійність (готування їжі, домашні клопоти)	«Макарони, яєчню»(Олена,19); «Долма, плов, лагман»(Ільяс,24); «Мівіну» вмію з пакетика вийняти і окропом залити»(Рустем, 23); «Олів'є!»(Вова,23); «Яєчню з приправами»(Женя,22)	«Піроги вмію готувати, хліб, піцу»(Яна,16); «Борщ полюбляю, самсу»(Ельнара, 28); «Курку по-пекінськи»(Юля, 15); «Різні страви з тіста»(Оксана,22); «Торт дуже смачний вмію»(Віка,19); «Омлет, коли дуже голодний. І плов, якщо свято»(Вова,16)	Молодь з села ніколи не помре з голоду, бо вміє готувати і досить не вередлива у виборі їжі. Звідси і більш широкий контакт з оточуючими: обмін рецептами, власні премудрості, секрети приготування. З горожанами складніше: їх овочі ростуть на полицях в супермаркетах, молоко ніяк не зв'язане з коровою, пакетик з чимось неймовірним і не схожим на їстівне в мікрохвильовій печі за 2 хвилини перетворюється на вироб кулінарного мистецтва.
Місце навчання, майбутня професія	«Інститут. Через з роки буду педагогом»(Олена,19); «В інституті вчуся на бухгалтера»(Наташа,28); «Фінансист я майбутній»(Женя, 22); «Навчаюсь у Сімферополі і через 1,5 року буду комп'ютерним інженером»(Володимир, 23)	Азовський НВК - 1 хлопець і 2 дівчини, «Майський НВК»(Христина, 15); «Технікум. Буду юристом»(Віка,19); «Гімназія. Стану людиною»(Аня,16); «Університет. Філологом англійської мови»(Наташа,20)	У селі більш обмежений вибір закладів освіти. Менталітет села недооцінює власні можливості і тому страждає від заниженої самооцінки. Випускники шкіл частіш йдуть не до ВНЗ, а до технікумів, ПТУ, обираючи більш доступні види професій: кухар, слюсар, автомеханік, маляр, тощо. Парадокс: саме такі професії мають попит на ринку праці. Молодь міста буквально поголовно проривається в ряди студентів ВНЗ, чим престижніших, тим краще, і саме це сприяє знаходженню у «вищих» колах суспільства, виховує в них риси аристократизму, інтелігенції, і звісно, це заважає їм знайти шляхи пересічення з однолітками статусом нижче.
Місце роботи, мета.	«Працюю вчителем, бо обожнюю дітей»(Олена,19); «Працюю вчителем, бо мені подобається працювати і мати власні гроші»(Катя,19); «Аналітиком працюю 9 годин в день»(Олена,22); «Я власний підприємець і займаюся всім, що пов'язано з комп'ютерною мережею»(Женя,22)	«Слюсар. Мені подобається»(Ар-тем,19); «Фельдшер у відділі швидкої допомоги »(Оксана,22); «Медичним працівником. Треба годувати двох дітей»(Ельнара,28); «Вчителем і педагогічним організатором, бо працювати повинні усі люди»(Наташа,20)	Місто надає молоді більш широкий вибір місць роботи, а звідси - і більший вибір шляхів самоствердження, самореалізації, в забезпечених сім'ях діти працюють на низькооплачуваних, але цікавих та креативних роботах, бо це викликає задоволення і заробіток, як таковий не має значення. Молодь в селі працює там, де є, і за те, що заплатять. Робота зазвичай важка і платять небагато, але обирати не доводиться. Робочих місць малувато, кандидатів на них багато, тому про креативні ідеї і кардинальні зміни навіть не замислюються. Це такий образ тихого слухняного працівника, якому буде достатньо важко в галасливому колективі, наприклад, рекламної фірми, де лідер «рухає вгору» неординарно мислячих кандидатів.
Проведення дозвілля	«Відпочиваю разом з друзями у місті»(Олена,19); «Відпочиваю, наприклад, у клубах «Papillon»,Coctail-hall «В облаках»,загалом, веселі культурні місця»(Юля,19); «Їду в місто, зустрічаюсь з друзями»(Олена, 22); «Проводжу час с коханою людиною»(Вова, 23)	«Відпочиваю» (Оксана,22); «Готую обід для родини»(Ельнара, 28) «Спілкуюсь з родиною»(Наташа, 20)	Дозвілля молодь міста проводить ну дуже активно, і в цьому, безперечно дає фору селянам. Починаючи від різноманіття представників субкультур, закінчуючи власними маленькими музикальними гуртками, молодь міста дуже швидко знаходить спільну мову з самими різними індивідами. Маючи менший поріг сором'язливості вони можуть легко вливатися в групи, пробувати себе в різному, легко виходити із таких організацій. Представники ж сільської молоді досить нерішучі, і в силу свого виховання уникають осуду оточуючих. Це заважає їм навіть наближатися до представників субкультур, що звісно, відображається на засвоєнні та відтворенні культури.
Користування суспільним транспортом	Кожен день, по декілька раз.	Дуже рідко,1 - 3р. на місяць	Представники міста більш комунікативні, звикли до швидкості міста, постійного руху. Це залишає слід і в спілкуванні з іншими. Розмови горожан насичені, яскраві, швидкі, часто змінювані. Сільське життя більш розмірене, спокійне, врівноважене. Контактів мало, але вони більш стійкі.
Кількість контактів у записній книжці мобільного телефону, з них постійне спілкування з групою в…	120/30(Олена,19); 200/35(Женя,22); 70/40(Ільяс,24);	35/10(Артем,19); 60/10(Вова,16); 30/5(Аня,16); 80/25(Оксана,22);	Міська молодь надає перевагу заочному спілкуванні, що порушує процес набуття досвіду прямого контакту з людьми. Сільська молодь має прямий контакт спілкування, але з обмеженою кількістю людей, що гальмує процес саморозвитку та самореалізації.
Хобі	«Граємо з друзями на музичних інструментах «фанк» по вихіднім на головній площі міста»(Юля,19); «Футбольний фанат, шаленію від галасу трибун»(Ільяс,24); «Працюю з комп'ютером, ходжу до фітнес-центру, 3 рази в місяць відвідую басейн»(Женя,22)	«Люблю танцювати»(Віка, 19) «Футбол, музика»(Оксана, 22); «Мозкувати над кросвордами»(Наташа,20); «Туристичний гурток»(Христина, 15); «Бодібілдінг»(Ар-тем,19); «Футбол та тренажери»(Вова, 16)	Почнемо ось з чого: вибір у сільській місцевості гуртків значно менший, підлітки та молодь самі шукають собі заняття. Усі гуртки може і засновані на гуманістичних початках, але теж залежать від матеріальної бази. Не кожен студент чи учень зможе собі це дозволити, тому більшість про них тільки чують. Раз не беруть участі, значить, їм важче буде пристосуватися до режиму певного міського кружка за незнанням правил, специфіки та й загалом, ролі своїй у цій справі.
Проведення вільного часу	«Відпочиваю у нічному клубі "Премьер", бо там діє dress code та face control, безпечно, гарно, стильно, вишукано. Витрачаю близько 300 грн.»(Ільяс, 24); «Просто в захваті від арт-кафе «Мадам ШоКо», я там постійний клієнт»(Женя,22); «STUDIO 41», бо цей клуб заслужено вважається одним з самих епатажних у Криму. Це вже не місце відпочинку, це стиль життя. Залишаю там від 150 до 500 грн.»(Вова,23); «Ніколи не забуваю про "Турбину" у торгівельному центрі «Мусон», бо це боулінг-клуб на 18 доріжок!»(Рустем, 23); «У самому центрі міста знаходиться бар "Qbar", він відрізняється від інших затишком і спокоєм, у той же час за склом - галаслива вулиця ділового кварталу» (Наташа,28); «"Ringo Star", кофейня "Greenwich", «Баркас»(Олена,22)	«У нашому сільському діско-барі,збираюсь туди дуже довго, накладаю яскравий макіяж, витрачаю від 20 до 100 грн.»(Віка,19); «Зустрічаюсь з друзями у кафе «Хортиця», надаю перевагу класичному стилю, витрачаю близько 100 грн.»(Оксана,22); «У більярдному залі,одягаю короткі спідниці, витрачаю з кошт все, що маю, бо живу одним днем.»(Аня,16)	З місцевою молоддю все більш-менш зрозуміло: звикли вони до гарного сервісу, до космічних цін, постійного обслуговування, але якщо відправити їх у село, то будуть вони нудьгувати і скаржитись на відсутність вражаючих закладів. По сільських дорогах не дуже зручно ходити на шпильці, та й почуття власної гідності не дозволить спілкуватися з тими, хто приходить в кросівках. Пірнути з головою молоді міста в таку атмосферу, м'яко кажучи, важко. На відміну від міста, де як не крок, так клуб чи бар, де можна легко визначитися з можливостями власних витрат і вибрати заклад «по кишені» і спілкуватися там собі на здоров'я, соціалізуватися, в селі вибір зовсім небагатий - діско-бар, кафе, більярд - кафе. І це ледь не єдині місця, де водночас збирається уся молодь району, нехай і один раз у тиждень. Стає зрозумілим, чому дівчата так розфарбовуються і одягаються. Незвиклі до нічного життя, вони, вже після дванадцятої ночі мружать очі і про соціалізацію і мови не йде. Звісно, це і фінансова сторона: чи більш коштів ти залишаєш за ніч, тим більший твій авторитет. А чим більший авторитет, тим більш зв'язків і охочих стати твоїми «вірними друзями», внаслідок цього зростає впевненість і самооцінка, що не аби як відобразиться на майбутній соціалізації десь у великому місті.
Наявність комп'ютера вдома, кабельного ТБ.	У 50 є комп'ютер, у 36 - кабельне ТБ.	У 18 вдома є комп'ютер, кабельне ТБ є у 7.	Закинь селян у місто, дай їм ноутбуки, і вони потроху почнуть ними оволодівати. Такий самий експеримент: молодих людей міст відправимо у село і відберемо комп'ютери - справа закінчиться істерикою…
Значення Інтернета у житті	«Користуюсь кожен день, бо «Нет» замінює телевізор»(Рустем,23); «16 годин на добу»(Ільяс,24); «24 години на добу, бо це ще й моя робота»(Женя,22); «5 раз на тиждень, залежить від бажання»(Вова,23); «Дуже часто»(Катя,19); «Складно чітко відокремити години роботи в Інтернеті, та й загалом, працює він у мене вдома 24 години на добу,7 днів на тиждень»(Наташа, 28);	«Сиджу в Неті кожен день, бо там багато цікавого»(Вова,16); ще у 3 підключений Інтернет, найпоширеніші відповіді «качаю музику, дивлюсь картинки, відео, фільми».	Переваг Інтернету не дорахуєшся. Але є і недоліки. Дуже багато недоліків. Горожани, завдяки Інтернету, більш комунікабельні і легше йдуть на контакт,знаходять відповіді на питання, що їх хвилюють. Але вседозволеність у мережі підриває виховання. Потік інформації такий великий, що за комп'ютером вони проводять буквально усі вечори, вільні від робочого часу. Смайли, картинки, символи замінюють живе людське товариство, тим більш, що у таких поширених на сьогодення соціальних мережах, у людей не буває поганого настрою. А якщо і буває, то навколо великій вибір для спілкування. Сільська молодь Інтернет майже не використовує. Це, звісно, мінус. Але у них більше часу на живе спілкування, прямий контакт. Це практика, досвід, що позитивно впливає на подальше спілкування і соціалізацію в тому числі.
Відвідування культурних місць(кіно, театр) та місць догляду за зовнішністю(салони, перукарні)	Кінотеатри відвідують усі з опитуваних. Найпоширеніші: «Москва», «Росія», «Победа». Театри відвідують 2 людини: «Театр ім. Луначарського». Про перукарні хлопці не забувають 2 рази на місяць, дівчата згадують про фітнес, пілатес, йогу, SPA-салони, кімнати для релаксу.	Суспільне «Ні» щодо кінотеатрів, театрів. Перукарні відвідують від 1 до 2 раз в місяць, інші місця догляду не знайомі.	Знов таки, все впирається в матеріальну базу. У селян відсутня жага до шику та красивого життя, вони навіть його лякаються. Жителів міста матеріальна база майже не лякає, бо вона є насамперед. Вони знають, що надягти на світські раути, коктейльні вечоринки, у чому піти в ресторани, театри тощо. Якщо поміняти одне одного місцями, то перші будуть почувати себе відірваними від культури, а інші будуть ніяковіти, наче не в своїй тарілці.
Благодійність	«Це допомога малозабезпеченим сім'ям, людям, тваринам»(Олена, 19); «Це добре, людям потрібно допомагати»(Юля, 19)	«Це допомога іншим людям»(Яна,16); «Це дуже добре і шляхетно»(Наташа,

Подобные документы

• Спорт як фактор соціалізації молоді

  Соціологія молоді - як спеціальна галузь соціологічного знання. Предмет і види соціалізації – процесу входження індивіда в соціум, при якому змінюється структура особистості та структура суспільства. Роль спорту у соціалізації сучасної української молоді.
  
  курсовая работа [77,9 K], добавлен 04.12.2011
  

• Роль волонтерства у процесі соціалізації студентської молоді

  Розгляд питання походження волонтерства у світі та Україні, його головних рис та включеності у простір соціальної політики: заміщення функцій державних органів влади щодо вирішення проблем зайнятості, соціального забезпечення та соціалізації молоді.
  
  статья [24,5 K], добавлен 18.08.2017
  

• Дитячі та молодіжні громадські організації як суб'єкти політичної соціалізації

  Визначення сутності політичної соціалізації як елементу соціальної структури. Політична культура молоді України та її розвиток в умовах реформ. Роль дитячих та молодіжних об’єднань у процесі політичної соціалізації на прикладі Волинської області.
  
  контрольная работа [46,4 K], добавлен 21.12.2014
  

• Особливості соціалізації дітей у неповних сім'ях

  Поняття "соціалізація" та сучасні теорії соціалізації. Особистість у процесі соціалізації. Роль сім’ї у формуванні особистих якостей. Неповна сім'я як несприятливий фактор соціалізації особистості. Ставлення матері чи батька до дитини в неповній сім'ї.
  
  курсовая работа [499,1 K], добавлен 04.04.2015
  

• Основні принципи формування політичної активності студентської молоді

  Дослідження політичної активності в контексті принципів її розгортання у просторі та часі. Важливі напрями політичної соціалізації. Роль політичної активності молоді у культурній складовій державотворення. Причини низької зацікавленості молоді політикою.
  
  статья [27,5 K], добавлен 29.08.2013
  

• Соціалізація молоді, позбавленої батьківського піклування

  Мета соціального гуртожитку та галузі соціалізації: діяльність, спілкування, самопізнання. Напрями та принципи роботи фахівців соціального гуртожитку. Успішність соціалізації молоді, позбавленої батьківського піклування, в умовах соціального гуртожитку.
  
  реферат [19,7 K], добавлен 13.02.2011
  

• Формування духовної культури у студентської молоді в процесі соціалізації

  Огляд тлумачень дефініцій "соціалізація", "духовний потенціал", "духовність" в працях науковців. Розкриття суті духовної культури особи, її ролі в соціальному розвитку суспільства. Шляхи формування духовної культури студентів в процесі їх соціалізації.
  
  статья [21,4 K], добавлен 23.12.2015
  

• Особистість в соціології

  Сутність і стадії соціалізації; етапи, агенти, інститути. Поняття адаптації, інтеріоризації; специфіка соціалізації дітей, молоді, дорослих, людей похилого віку. Соціологічна концепція індивіда, людини; віртуальна особистість - феномен сучасної культури.
  
  курс лекций [47,7 K], добавлен 06.04.2012
  

• Процес соціалізації юнаків та дівчат

  Сім’я як певна соціальна спільнота з конкретною системою зв’язків і взаємодії між її членами, унікальний суспільний інститут. Знайомство з особливостями процесу соціалізації юнаків та дівчат. Аналіз проблем соціалізації особистості в юнацькому віці.
  
  дипломная работа [678,4 K], добавлен 07.06.2014
  

• Вплив релігії на процес соціалізації особистості

  Сутність процесу соціалізації, її механізми та етапи. Фактори соціалізації особистості. Релігія як фактор соціалізації. Вплив традиційних релігійних вірувань на процес соціалізації особистості. Деструктивний вплив тоталітарних культів на особистість.
  
  курсовая работа [76,6 K], добавлен 12.02.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам