Порівняльна характеристика проблем соціалізації сільської і міської молоді

20)

Молодь села вряд чи віддасть потом зароблену копійку у фонд, наприклад, соціальної допомоги людям з обмеженими функціями. Їхнє виховання складається таким чином, що не дозволяє розкидувати гроші направо і наліво, навіть якщо це - благодійність.

Волонтерство та участь у соціальних організаціях

«Маю бажання приймати участь»(Женя,22);

«Не приймаю участі, але хотілося б»(Юля,19);

«Є бажання допомагати»(Оле-на,19)

Не зацікавило жодного з учасників анкетування

«Це несерйозно !» - відповість вам будь-хто, народжений у селі: «Займатися справами безкоштовно!» Вони соціально не готові на таки вчинки. Міська молодь простіше реагує на такі залучення к проблемам інших людей. Знову ж, матеріальна сторона.

Мрія, віра у її здійснення

«Стати вченим робітником інституту або відділу освіти»(Катя,19);

«Мрію подорожувати і хочу відвідати багато гарних місць»(Олена,19);

«Мрію бути щасливою і свято в це вірю!»(Юля,19);

«Знайти добре фінансовану роботу і одружитися»(Женя,22);

«Мрію жити в Швейцарії, але смутно в це вірю, бо не та влада в Криму»(Рустем,23)

«Мати гарну роботу і заробити на машину»(Віка,19);

«Придбати великий будинок»(Ельнара,

28);

«Вийти заміж за заможного, гарного,сильного хлопця і ніколи не працювати»(Аня,

16);

«Скоріш закінчити школу і поїхати вчитися до міста»(Юля,15);

«Я реаліст»(Оксана,

22);

«Злітати в Париж»(Наташа,

20);

«Стати студентом ВНЗу»(Вова,16);

«Стати далекобійником»(Артем,19)

Мрії молоді схожі, бо це притаманно вікові. Але все ж таки є в них відмінності. Мрії тих, хто живе в сільській місцевості більш приземлені і ближчі до реалій життя. Мріють про гарну роботу, власний будинок, стати студентом престижного університету. Мрії людей міст більш абстрактні і мало пов'язані з реальністю. «Хочу, щоб не було зла», «Мрію врятувати весь світ», «Хочу бути щасливою» - це саме ті приклади мрій. Як це впливає на соціалізацію? Дуже просто. Є, наприклад, установка: хочу придбати авто. Вона конкретна і реальна, тому за словом підуть дії: знайомства з людьми, які професійно пов'язані з куплею-продажем авто. Таким людям буде цікаво спілкуватись одне з одним, бо вони обидва зацікавлені в цьому. Будь-яке спілкування вчить, тому людина, яка хоче придбати авто мало-помалу буде більш впевнено почувати себе в колах автолюбителів, що в майбутньому дасть їй (людині) змогу таки здійснити свою заповітну мрію.

Проблеми

«Відсутність робочих місць і попиту на молодих працівників»(Рустем,23);

«Немає свого житла»(Ільяс,24);

«Проблема працевлаштування! Але все можливо, якщо чітко рухатись до цілі»(Женя,22);

«Проблеми є у кожного»(Наташа,

28);

«Я працюю над своїм жахливим характером»(Оле-на,19);

«Не вистачає терпіння на важливі справи»(Катя,19)

«Є проблеми на власному фронті, але я про це не розповідатиму»(Аня,16);

«В основному в матеріальному плані»(Віка,19);

Всі інші запевнили, що в них проблем немає.

Проблеми села: відсутність інтересу влади та громади до розвитку та становленню, відновленню сил працевіддачі села, відсутність мобільності у вирішені важливих питань щодо існування, захисту жителів,гідного відшкодування тяжкої фізичної праці. Звиклі до певного специфічного розпорядку дня, їм буде важко знайти себе у режимі міста, де рух продовжується 24 години на добу. Проблема соціалізації міських жителів зумовлена більш фізично легкою працею та більшими матеріальними витратами. Загалом, і ті, і ті за умови змінених місць проживання буду почувати себе відрізаними від свого соціального кола, що спричинятиме почуття незрозумілості, відокремленості, самотності тощо.

Ідеал людини, якості, які ціную в ній

«Доброта, розуміння, піклування»(Катя,

19);

«Відвертість, чесність, цікавість»(Олена,

19);

«Чесність та ніжність»(Юля,19);

«Тверезий погляд на життя,оптимізм»(Наташа,28);

«Відвага, щирість, твердість духу»(Вова,23);

«Розуміння, сприйняття чужих проблем, підтримка, серйозність намірів,відповідальність»(Женя,22);

«Розум, почуття гумору,вимогливість до себе та оточуючих»(Ільяс,24);

«Гуманізм, людяність…а загалом це мій батько»(Рустем,23)

«Блондин з голубими очима/Гарнюня та сексапільний хлопець»(Віка,19);

«Самостійні чоловіки, які з нічого можуть зробить цукерку/вірність, відповідальність»

(Ельнара,28);

«Аби мене кохав/розуміння, довіра, доброта»(Аня,16);

«Добрий, гарний,сильний»

(Юля,15);

«Аби чесним був»(Оксана,22);

«Мій ідеал-мій коханий. І ціную я в ньому те, що він кохає мене такою, яка я є»(Наташа,20);

«Розум,красоту, фігуру»(Артем,19);

«Виховання»(Вова,

16)

Радію, що прості людські цінності не втрачаються в швидкому русі буденного життя. Розглянемо на прикладі дівчат. Міські баришні більш вимогливі до людей, немало важливу роль грає матеріальне забезпечення, статус, зовнішня краса. Їм потрібна романтика, шалені витівки і таке інше. Звідси і проблема соціалізації номер один: не співпадіння бажаного і отриманого. На відміну від міста, село бере що є, бо обирати не доводиться і робить з цього те,що хоче бачити. Але рідко виходить щось більш-менш пристойне. Хлопці на селі не проти вжити нецензурні вирази і навіть не раз на день. Грубість, тільки практичний склад розуму це проблема щодо села. Вони не такі зваблені в ділах амурних, як хлопці міст, навчені пресловутим Інтернетом, доступом ЗМІ. В місті їм важче буде знайти споріднену душу, бо щоб зрозуміти його одразу, треба знати психологію сіл та селищ та мати не абияке терпіння.

Матеріальна забезпеченість людини, з якою я зв'яжу власне життя…

«Ні, у кожного бувають не дуже добрі періоди в житті»(Рустем,23);

«Вважаю, що основну суму вкладень повинен зароблять чоловік»(Женя,22);

«Я збираюся сім'ю будувати, а не бізнес!»(Вова,23);

«Так, важливо. Щоб ми могли жити і ні в чому собі не відмовляти, змогли забезпечити дітей»(Олена,19);

«Тягнути сім'ю - не жіноча робота»(Катя,19)

«Не має для мене значення»(Артем,

19);

6 дівчат і 1 хлопець наголосили на тому, що чим більшим буде заробіток, тим краще.

Висновки просяться самі собою: для селян важливо, щоб партнер був забезпеченим. Це обумовлюється найскладнішим та найсильнішим інстинктом: виживання. Обрати, наприклад, дівчині з села кандидата із міста буде досить складно, тому що вона не зрозуміє сучасних нетрадиційних угруповань. Їй потрібен класичний стиль сімейного ладу, де чоловік є господарем, головою і головним годувальником в родині. Для дівчини міста матеріальна забезпеченість теж важлива, але не так категорично. Звідси, і кандидатів в партнери у них стає більше. Але і тут нюанс: натомість їй потрібні красиві відносини, і не кожен хлопець з села може їх забезпечити.

Ідея цивільного шлюбу для мене…

Усі дівчата і хлопці

одноголосно висловилися «за».

16 хлопців - «за» цивільний шлюб, 26 дівчат - «проти».

Щось нове не завжди хороше. Чи хороше, але не завжди. Консерватизм переконань чи модерновий погляд?

Плюси чи мінуси цивільного шлюбу

«Навколо свадьби забагато галасу»(Рустем,23);

«Перевірено на собі. Дуже добре»(Ільяс,24);

«Перед реєстрацією шлюбу необхідно зрозуміти, наскільки все серйозно. Цивільний шлюб дає таку можливість.»(Женя,22);

«Дуже добрий засіб перевірити стосунки»(Вова,

22)

«Це можливість впізнати одне одного краще. Чи виграти час, щоб назбирати гроші на весілля»(Олена,19);

«А чому б і не придивитися?»(Катя,19)

«Якщо люди кохають одне одного, то штамп в паспорті вже не важливий»(Артем,

19);

«Ця ідея не співпадає з моєю точкою зору»(Віка,19);

«Не хочу бути матір'ю-одиначкою»(Ель-нара,28);

«Це несерйозно»(Яна,

16);

«З милим рай і в шалаші, і навіть без одруження»(Ната-ша,20);

«Просто підтримую і все»(Вова,16)

Спробуй-ка дівчина з села пожити цивільним шлюбом з хлопцем! Це ганьба, сором, розпуста! Саме цьому жодна така дівчина ніколи не згодиться на цивільний шлюб, навіть у місті, де навіть сусіди по дробиній площадці бувають не знайомі. Її психологія, виховання, переконання не дозволять їй переступити через себе. На противагу, у місті ідеї цивільного шлюбу набули не абиякий розмах і отримали підтримку від молоді. Відсутність відповідальності, певних ролей у сім'ї загалом влаштовує молодь міста, яка не розуміє, наскільки серйозний крок створення сім'ї. Але вона простіше підходить до вирішення подібних питань, і саме тому статтєво-рольова соціалізація проходить швидше, ніж з'являється штамп у паспорті.

Висновки до другого розділу

На основі табличних даних, можна дійти висновку, що проблеми сільської та міської місцевості відрізняються одне від одного, бо мають різний первинний характер. Матеріальна база недостатнього рівня, відсутність робочих місць, залежність дій від рівня уваги, що спричиняють тісні сусідські стосунки - ось навіть не всі проблеми села. Щодо міста, можна сказати, що основними проблемами там є: надлишок інформації, швидкість життя, не використання ресурсів фізичної сили, натомість, активне навантаження інтелектуального рівня. Основною метою, полегшуючу соціалізацію сільської молоді в місті є її залучення до культури. Сприятимуть цьому екскурсії випускників шкіл до різних міст, відвідування театрів, кіно, залучення молоді до самостійної діяльності, відкриття гуртків театрального, живописного, мистецького напрямків. Натомість, молоді міста необхідно контактувати з природою, залучатися до діяльності, яка націлена на фізичну загартованість, дотримуватися ідеї поваги до старших поколінь, набуватися терпіння, яке виховує в людині почуття гідності, відповідальності за власні дії.

Загальні висновки

Таким чином, сьогодні перед українською молоддю відкриваються можливості самостійної інтерпретації соціальної дійсності і вибору способів дій, стилю життя, які є, на її думку, найбільш адекватні суспільним змінам. У політичній сфері молодь здатна здійснити значну підтримку новообраного політичного курсу, сприйняти демократичні цінності з урахуванням власних національно унікальних традицій, виступити не тільки об'єктом, але й активним суб'єктом політики.

Характеризуючи місце і роль сільської молоді в соціальній структурі суспільства, слід брати до уваги, що їх визначають дві групи чинників: соціально-економічні та природно-історичні.

Соціально-економічні чинники охоплюють тип соціально-економічної системи, стан і рівень її розвитку, співвідношення питомої ваги аграрного і промислового секторів народного господарства, тип політичної системи і загальний рівень розвитку культури суспільства. При цьому в межах однієї соціально-економічної системи характер рольових функцій молоді може істотно змінюватися. Так, за перехідних умов, а також за соціально-економічної нестабільності будь-яка система відводить молоді авангардну роль, спрямовану на здійснення соціально-економічних перетворень, політичні сили змагаються за прихильність і підтримку молоді й прагнуть повести її в потрібному їм напрямі. Утім, за умов стабільного суспільства роль молоді зводиться, головним чином, до засвоєння й відтворення соціального досвіду, нагромадженого попередніми поколіннями.

Такі само критерії із певними корективами ми можемо застосувати до місця молоді і зокрема сільської в суспільстві. Внутрішньо нестабільне суспільство стимулює соціальні переміщення молоді, її міграції, незважаючи на спроби владних структур стабілізувати ситуацію (пригадаймо державні програми стосовно сільської молоді).

По-іншому впливають на роль і місце сільської молоді природно-історичні чинники. Її вікова та поселенська належність особливим чином стабілізує динамічний процес вростання в трансформаційні економічні та соціальні відносини. Матеріал, наведений у дисертації, дає підстави стверджувати, що вікова і поселенська належність сільської молоді є найважливішою складовою її вихідної соціальної матриці, котра, поряд з іншими розглянутими вище чинниками, визначає роль і місце цієї групи в суспільстві.

Отже, сільська молодь належить до соціальних утворень, що формуються й функціонують під впливом природно-історичних чинників інтеграційного характеру. Проте під впливом соціально-економічних умов макро- і мікрохарактеру складається її внутрішня соціальна стратифікованість. [№ 17, с. 206-214] За своїми віковими характеристиками сільська молодь за сучасних умов в цілому ідентична молоді взагалі й містить у своєму складі головні вікові когорти з властивими їм особливостями етапів самовизначення. Але за якісними характеристиками процесів соціалізації та професіоналізації сільська молодь відрізняється від міської обмеженішими стартовими умовами соціальної та професійної мобільності; зазвичай більш раннім залученням до продуктивної виробничої діяльності, нижчим за якісними показниками рівнем освіти тощо.

Ознаками, що надають сільській молоді якісної визначеності, зокрема, є:

а) належність до сталої поселенської структури сільського типу, до сільського соціуму, які створюють умови формування специфічного, якісно визначеного способу життя;

б) участь, безпосередня або потенційна, в особливому різновиді діяльності, який узагальнено визначається як “сільськогосподарське виробництво”, або в інших різновидах діяльності, що прямо чи опосередковано забезпечують процес виробництва сільськогосподарської продукції;

в) включенiсть до системи економічних відносин, характерних для аграрного сектору економіки та його конкретних об'єктів;

г) особливості процесів соціалізації та професіоналізації, і, таким чином, особливості набуття відповідного соціального статусу.

Суттєвий вплив на зміни соціального портрета сільської молоді справляє її економічне становище, зумовлене загальною соціально-економічною кризою суспільства. Так, соціально-професійні орієнтації молодших груп сільської молоді від акцентування соціальної значущості й змістового аспекту обраної професії деформуються до орієнтацій на суто “інструментальні”, тобто матеріальні можливості професії, а оцінювання місця роботи в розумінні молоді схиляється в бік “заробляння грошей”. Цей чинник спрацьовує й у плані поселенських орієнтацій. Якщо раніше сільська молодь орієнтувалась на місто з метою розширення діапазону застосування особистісних можливостей, то зараз місто розцінюється як осередок, в умовах якого легше вижити.

Невизначеність напрямків розвитку суспільства викликає у частини сільської молоді невіру в майбутнє, применшення ролі держави у формуванні системи соціальних відносин та забезпеченні нормальних умов життя. Найрадикальніші елементи молоді стають носіями девіантної поведінки, але найпоширенішою реакцією на політичні колізії є соціальна апатія.

Незважаючи на колізії, характерні для суспільства, що трансформується, сільське суспільство вводить сільську молодь у своєрідну, набагато більше, ніж у місті, персоніфіковану систему суспільних відносин. Сільський соціум виконує функції своєрідного соціокультурного мікроклімату, в якому відбувається формування ціннісних і соціально-професійних орієнтацій молоді. Сільська громада значною мірою виконує нормативно-контролювальні функції, визначаючи соціально прийнятні норми поведінки й мобільності молоді. Зрештою, сільська спільнота формує у молоді села доволі усталені навички життєвого укладу. [№ 18, с. 304-312]

Проблеми соціалізації молоді міста зумовлюються в такій послідовності:

a) проживання в квартирі не дає можливості повністю витрачувати свої емоції, координувати дії, подавлювати їх, внаслідок цього - депресії, стреси, почуття невдоволеності, під контролю.

b) швидкість життя в місті у декілька разів перевищує швидкість життя у селі, тому жителі повинні пристосовуватися до прискорених інтелектуальних процесів, реакцій, дій тощо.

c) матеріальні витрати, які можна дозволити собі, проживаючи у місті, стимулюють до бажання поласувати забороненим і кинутися у крайнощі.

d) розвинені технології знайшли своє використання у місті, але при цьому витіснили людську фізичну працю.

e) соціальні мережі - Інтернет, вже здається, зовсім не використовують свою соціальну функцію, лише функцію комунікацій. Серед безкорисних знайомств, яскравих видео-роликів, блуканню по сайтах у пошуках того, що розфарбує цим вечором твоє сіре існування, молодь зовсім не помічає витраченого часу.

f) насичена культурна програма по вечорах, нічне життя створює особливий візерунок у психіці молоді, змінює стереотипи, руйнує ідеали, які були створені у підлітковому віці, дитинстві.

g) маючи великій вибір у обиранні місць навчання, роботи, міська молодь обирає більш творчі спеціальності і професії, але не завжди реалізує себе, або ж знаходить шляхи реалізації.

h) відвідування перукарень, салонів краси, фітнес-клубів, SPA-салонів, клубів аромотерапії та інших таких закладів змушує пильно відстежувати рухи моди.

Проблема полягає в тому, що нині мода націлена не на скромність, целомудріє, інші людські цінності, а зовсім на протилежне.

Таким чином, проблеми соціалізації сільської та міської молоді є в чомусь споріднені, в чомусь мають розбіжності. Їх вивчення дасть змогу детальніше розібратися в нюансах адаптації людини до нового середовища.

Список використаної літератури

1. Артемьев Т.И. Развитие личности и ее способностей. М.: Академія,-1982г.-280с., С 96-98.

2. Архипова С. П. Соціальна педагогіка. Навчально-методичний посібник. Черкаси-Ужгород:Мистецька лінія,2002.-268с.,С187-198.

3. Буева Л.П. Социальная среда и сознание личности. М.: Академія, 1968г.

4. Виховання національно свідомого, патріотично зорієнтованого молодого покоління, створення умов для його розвитку як чинник забезпечення національних інтересів України: аналітично-інформаційні матеріали. - К.: Державний ін-т проблем сім'ї та молоді, 2003. - С. 83 - 135.

5. Главник О. П. Соціальний працівник.//СПД-ФО.-2002.-№19(67),с. 2

6. Головатий Н. Ф. Социология молодежи: Курс лекций.- К.: МАУП, 1999. - 224 с.

7. Клочко М., Ордешук П. Временные предпочтения: отбор или социализация (исследование украинских студентов) // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2005. - № 1. - С. 136 - 154.

8. Козлова О. Н. Социализация в поле безнадежности и за ее пределами // Социально-гуманитарные знания. - 2002. - № 2. - С. 126 - 139.

9. Кравченко А.И. Социология: уч. пособие.- М.: Академия, 2002.-260 с.

10. Моменти. Додаток до газети МВС України «Іменем Закону».//Преса України.-2001.-№1(29) с.32

11. Мудрик А.В. Социализация и воспитание подрастающего поколения. М. 1990г.

12. Мудрик А.В. Социальная педагогика. Академия. М., 2000г.- 245с. С 61-67.

13. Пальчевський С. С. Соціальна педагогіка Навчальний посібник. - К.:Кондор,2005.-560с. С106-114.

14. Титов Б. А. Социализация детей, подростков и юношества в сфере досуга. СПб, 1997 г.

15. Хольвінська Л. М.Соціальний педагог. -//ФО-П.-2007.-№11(23),с.64. psiholog@1veresnya.com.ua

16. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. - Львів: Кальварія, 2003.-215с.

17. Чигрин В.О. Сільська молодь в умовах перехідного суспільства (штрихи до соціального портрету) // Нова парадигма: Альманах наук. праць. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- Вип. 27.- С. 206-214.

18. Чигрин В.О. Ціннісні орієнтації сучасної сільської молоді // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: Міжвузівський збірник наукових праць. Вип. 33/34.-Одеса: Астропринт, 2007. - 360 с. (Вип. 34. - С. 304-312).

19. Бреслав Г.М. Уровни активности учения школьников и этапы формирования личности // Формирование активности учащихся и студентов в коллективе. -- Рига, 1985. -- С. 45--49.

20. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве. -- М., 1990.

21. Возрастные особенности психического развития детей / Под ред. И.В.Дубровиной, М.ИЛисиной. -- М., 1982.

22. Антонов А.І. Сучасна сім'я // Соціологія сімї. М.: 2005. - 640 с.

23. Волков Ю.Г., Добреньков В.И., Кадария Ф.Д., Савченко И.П., Шаповалов В.А. Социология молодежи: Учеб. пособие /Под ред. проф. Ю.Г.Волкова. - Ростов-н/Д.: Феникс, 2001. -576 с.

24. Волков Ю.Г., Нечипуренко В.Н., Попов А.В., Самыгин С.И. Социология: Учеб. пособие. - Ростов-н/Д: Феникс, 1999. - 512 с.

25. Девятков В. “Пожелай мне удачи в бою…” //Тюменские известия от 16 октября 2003 года.

26. Добренько В.И., Кравченко А.И. Социология: В 3 т. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 520 с.

27. Дубин Б. Вверх по лестнице, не ведущей никуда: Жизненные ориентиры современной российской молодежи // Социально-гуманитарные знания. - 2003. - №1

28. Завьялова Н.Ф. Проблемы девиантного поведения //Социс. - 1999

- № 7. - С.23-31.

29. Карпухин О.И. Молодежь России: особенности социализации и самоопределения // СОЦИС. 2000. № 3.

30. Касьянов В.В., Нечипуренко В.Н. Социология права. - Ростов н/Д: Феникс, 2002. - 480 с.

31. Лисовский В.Т. Советское студенчество: социологические очерки. М.: Юнита, 1990.

32. Луков В.В. Проблема обобщающих оценок положения молодежи // СОЦИС. 1998. № 12.

33. Льюис К.С. Христианское поведение // Иностранная литература. 1990. №5.

34. Маликова Н.Н. Типология отношения студентов к наркомании //Социс. - 2000 - №7. - С. 50-57.

35. Менеджмент в социальной сфере /Под ред. А.Н.Силина. - Тюмень: Издательство “Вектор Бук”, 2000. - 192 с.

36. Морозов В.В., Скрябов А.П. Противоречивость социализации и воспитания молодежи в условиях реформ. //Социально-политический журнал. 2002. №1.

37. Мухина В.С. Возрастная психология. - М.: Академия, 2003

38. Никольский Д. Социология молодежи. - М.: Феникс, 2002.

39. Овчарова Р.В. Практическая психология образования. - М.: «Акдемия», 2003.

40. Перов И.М. Неформальные молодежные объединения // Социально-гуманитарные знания. - 2002. - №5. С.18-35.

41. Проблемы социализации молодежи. Реферативный сборник. - М.: Юнита, 2001

42. Профилактика девиантного поведения молодежи. Уч. пособие. /Научный ред. В.Т.Лисовский. СПб.-М.-Березники, 1998.

43. Проценко Е.Н. Наркотики и наркомания /Сер.: Путь к новой жизни. - 1999. - № 12. - 200 с.

44. Раковская О. А. Социальные ориентиры молодежи: тенденции, проблемы, перспективы - М.: "Наука" 1999.

45. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. - Самара: БАХРАХ, 1999.

46. Руткевич М.Н., Рубина Л.Я. Общественные потребности, система образования, молодежь. - М.: Политиздат, 1998.

47. Ручкин Б.А. Молодежь и становление новой России // СОЦИС. 1998. №

48. Сикевич З.В. Молодежная культура: "за" и "против". - СПб.: Питер, 1999.

49. Социология молодежи. Под ред. В. Т. Лисовского. - СПб.: Изд-во СПбГУ. 1999.

50. Сунгатуллина Г. Ценностные ориентации и мотивационная сфера подростков и молодежи, приобретающих опыт социально-значимой деятельности // Вестник МГУ.- 2002.- №3. - С.158-163.

51. Тарасов А. Молодежь как объект классового эксперимента // Свободная мысль. 1999. № 10.

52. Формирование мировоззренческой культуры молодежи. / Под ред. В.Г. Табачковского. - М.: Академия, 1999.

53. Чупров В.И. Молодежь в общественном воспроизводстве // СОЦИС. 1998. №3

Размещено на Allbest.ru