Вплив засобів масової інформації на ціннісні орієнтації молоді

УЧАСНИК 10

Зараз модною з точки зору впливу на цінності молоді стає кінематографія, де виявляються приклади доблесті, милосердя, служіння ідеї. Це все приклади гідні наслідування. Адже не всі молоді люди орієнтуються на хижацтво і споживацтво.

УЧАСНИК 11

Молодь часто відтворює зразки поведінки, де містяться особистий магнетизм, “модна” поведінка та оформлення зовнішності. Всі вони є засобами впливу на її цінності.

Сумарний коментар-таблиця дог відповідей учасників 1-11.

УЧАСНИК 12

Сьогодні немає жодного американського фільму, де б молоду людину не спокушали успіхом і славою. Бути успішним - звучить майже як рекламний слоган. Через демонстрацію успішності молодих людей закликають до наслідування.

УЧАСНИК 13

Використовуючи ці засоби впливу та протидії чужому впливу, людина намагається подолати суперечливу ситуацію, що склалася у відносинах із партнером. При цьому, такі форми впливу, як переконання, навіювання та прохання можуть використовуватись у діалозі рівноправних партнерів, так і у випадку тиску на партнера, то примус, деструктивна критика, ігнорування та маніпуляція відображають методи “боротьби,” спрямовані на перемогу над партнером.

УЧАСНИК 14

Навіть якщо психологічний вплив має двосторонній і взаємний характер, кожна із сторін свідомо або без свідомо приймає настанову щодо асиметричного розподілу певних ресурсів, що створюють спонукання до взаємодії.

УЧАСНИК 15

Так, телебачення дозволяє в найбільшій мірі впливати на пізнавальні цінності, оскільки воно є медіалідером і задає тематику віртуального простору, що відтворюється іншими ЗМІ.

УЧАСНИК 16

У героїв всіх художніх жанрів відеострічок буває досить дивне поводження. Це поводження так, наче в світі нікого, окрім них, немає, утверджує уявлення про «героїзм» та «високі моральні якості», пов'язані із вкрай обмеженою особистістю.

Аналітичний коментар. Серед відомих у психології впливу засобів впливу телебачення на регулятори прояву активності найбільш помітними є методики формування диспозицій і впливу на соціальну згуртованість . Асоціювання стимулів, як уже відзначалося, слугує діючою технологією впливу в змішаних жанрах, наприклад, в еротичних бойовиках, де змішування сексу і насильства не тільки гедонізує насильство, але і зміщує рівні критичності в сприйнятті насильства як деструктивного явища.

Таке ж асоціювання безперешкодно відбувається і з іншими диспозиціями: помстою, відстоюванням потоптаної гідністю, зганьбленою любов'ю і державною безпекою.

Так, в ідеологічному бойовику “Морська піхота” формуються диспозиції ксенофобії шляхом введення в сюжет фільму елементу несподіванки: у перших кадрах спланована операція захоплення провалюється через підступництво і підлість “чеченців”, що відкрили вогонь по підрозділу морської піхоти тоді, коли вона намагалася прорватися в саме серце ворожого керівництва. Виходить, що не ворог сам по собі, а диспозиція ксенофобії починає керувати сприйняттям і оцінкою ситуації, створюючи безпрецендентну етнопаранойю в американському суспільстві.

Дана психотехнологія навіть занадто примітивна: наші хлопці - гарні, тому що вони борються за демократію і стріляють за графіком, їхні хлопці - погані, тому що стріляють через кут, підступні і мінливі в задумах. Дуже просто буває візуально відмаркувати сторону, що обороняється, як бандитів і змовників, і цього цілком достатньо, щоб сформувати диспозицію позитивної оцінки всіляких організованих дій влади проти насильства і терору самозванців, що посмітили встати проти американського богопорядку.

УЧАСНИК 17

Моделювання пізнавальної складової цінностей молоді відбувається по лінії створення подразників-фантомів - символізацій більш престижного (прогресивного, новітнього, кращого, зручного, поширеного і т.п.) стилю, представленого чи-то в товарах повсякденного попиту, чи-то в автоіндустрії, комп'ютерній техніці, нових знайомствах тощо.

УЧАСНИК 18

В ціннісному плані автори сценаріїв популяризують ролі злочинців, спонукаючи молодих людей до використання неоднозначних стандартів та критеріїв в оцінці ситуації, що може розглядатись як прийом психологічного впливу.

УЧАСНИК 19

Багато в чому телебачення і преса впливають на поведінку молодих людей через установки. Установки (аттитюди, диспозиції), як нам відомо з курсу соціальної психології - механізми свідомості та безсвідомого, що виражають готовність суб'єкта сприймати певним чином об'єкт чи ситуацію, в якій він перебуває та забезпечують цілеспрямований характер діяльності щодо об'єкта.

Аналітичний коментар. “Організмічні прийоми, - відзначає один із засновників психонетики О.Г. Бахтіяров,- формують структури свідомості, а механічні - поведінку, неконтрольовану свідомістю... Маніпуляція механічна за своєю природою, і саме ця її властивість розглядається як загрожуюча з точки зору немашинних, немеханічних картин світу. Проблема не в тому, що маніпуляція змушує об'єкт маніпуляції здійснити дещо йому невластиве (дію у зовнішньому середовищі або зміну цінностей чи цільових установок у внутрішній), а в тому, що маніпуляція надає своєму об'єкту машинного характеру, що з боку носіїв організмічних та вольових картини виявляється заниженням онтологічного статусу. Машина з точки зору носіїв організмічного погляду на світ нижче за своїм статусом, ніж організм, а з точки зору волюнтаристського підходу організм нижче за волю. Таким чином, тривога в ставленні до маніпуляцій обумовлена наявністю наявністю осіб з вираженим організмічним чи вольовим началом, які не бажають уподібнюватись механічним системам” [ Цит. за: Бахтияров, 2002, с.164].

УЧАСНИК 20

Засобами впливу на цінності серед молодих людей виступає спеціальним чином підібрана мова. В НЛП є такий прийом, як підлаштування.

Аналітичний коментар. Під підлаштуванням в теорії НЛП розуміють сукупність технік дзеркалізації вербальної та невербальної комунікації, який призводить до відтворення глибинного безсвідомого контакту із реципієнтом.

УЧАСНИК 22

Сучасний текст для молодіжної аудиторії здійснює вихід за межі письмового тексту в розумінні використання незвичних лексико-граматичних засобів передання інформації (будь-які усні тексти передаються як письмові без урахування доцільності природи такого передання).

УЧАСНИК 23

В публікаціях молодіжної преси можна часто зустріти ілюстративне захоплення примітивом. Це також є засобом впливу на цінності молоді.

УЧАСНИК 24

В журнальних публікаціях на молодь часто впливають підвищено емоційний стиль написання (лексика у найвищих ступенях порівняння, жаргонізми).

УЧАСНИК 25

Я вважаю, що, хоча автори іноді пишуть примітив, вони ідеалізують життєвий екстремізм маргіналів. Взагалі, в естетиці жаху репортери молодіжних видань найчастіше обирають по-справжньому сатанинські теми…

УЧАСНИК 26

“Крутизна-ексцентрика-анормативність-насильство-молодість-прогресивність...” приблизно такий ланцюжок цінностей намагаються нав'язати ведучі популярних телепрограм та автори статей у молодіжних виданнях.

УЧАСНИК 27

Найбільший обсяг публікацій з першої теми є чітко спрямованим на ціннісні орієнтації успіху і самовираження. Однак робиться це переважно на проамериканських шоу-героях (героїнях), які “заводять” ненормативними висловлюваннями молодь.

УЧАСНИК 28

В фільмах молодих людей часто закликають «розслабитись». Це означає не прагнути до високого, а прагнути до того, до чого прагне більшість.

УЧАСНИК 29

Сучасні еротичні та порнографічні відеофільми є для багатьох людей своєрідним «тренінгом» інтимного життя і символічного поповнення досвіду спілкування.

УЧАСНИК 30

Еротика і порно призначені для того, щоб молоді люди не прагнули до духовних цілей. Це, на мою думку, також стає засобом впливу.

УЧАСНИК 31

В порнопродукції молодих людей спокушає необмежена влада над іншою людиною, передусім - жінкою. Це відвертий сексизм, який подається як норма. І це не може не обурювати. До того ж, тут використовуються засоби НЛП.

Аналітичний коментар. Хоча в НЛП мова йде про думки-віруси, в аналітичній моделі дослідження відео доцільно звернути увагу на фрейми-віруси, тобто обмежуючі рамки сприйняття екологічності сексу. До таких фреймів, зокрема відносяться:

А) “Фрейм іллегальності варіативного сексу”, або, відповідний йому фрейм “монотонії легального (шлюбного) сексу”. Зовсім природним виявляється позашлюбний роман, а ще краще - вільна любов як антитеза будь-яким сексуальним зобов'язанням. Говорячи мовою НЛП, у реципієнта формується когнітивна карта сексу, на якій усі пункти проходження відзначені знаками “табу”, що може спричиняти, наприклад, у підлітків, численні перверсивно-девиантні модифікації сексуальної поведінки, а в зрілої вікової аудиторії - рецидиви підліткових вибухів у виді серійних романтичних захоплень.

Б) “Фрейм тотожності сексу, еротики й особистого щастя”, що створює претензійний запит на єдність інтимно-особистісного і сексуального компонентів у щасті двох. В умовах соціально-економічної кризи, що збільшує внутрішньо-сімейну незадоволеність шлюбним партнером, фрейм запускає життєву програму мандрів у пошуках казкового принца (казкової принцеси) іноземного походження, що звичайно завершується одержанням права на проживання в США чи однієї з країн Західної Європи.

В) Фрейм “високої ціни справжнього сексу” - чисто американський варіант фреймування шлюбно-легалізованої проституції, чи переведення секс. активності в розряд високооплачуваних послуг.

Перераховані вище фрейми цілком економічні з погляду фрактальної позначки-програми американського соціуму, у якій секс виступає інструментом пристосування в товарній інтеграції на ринку особистостей. Власне, продажна ціна такого роду послуг “підвищується” про мірі того, як у масову свідомість упроваджуються відповідні міфи, призначені для психотропного руйнування менш стійких етносоциальных співтовариств. Тим самим у науковому дискурсі актуалізується тема розробки і впровадження у відеопродукцію віртуальної психотропної зброї.

УЧАСНИК 32

Високе почуття в еротиці та порнографії стає звичною річчю: кохання-використання, кохання-панування, кохання-узалежнення, кохання-імідж, кохання-товар…

УЧАСНИК 33

У порнофільмах кохання пов'язується передусім з технікою фізіологічних стосунків, яка стає демонстративною. В цьому плані розвитку почуттів надається другорядне значення, а інтимні стосунки переходять у форму спортивного змагання.

УЧАСНИК 34

Коли молода людина переживає певну конфліктність у стосунках із соціальними авторитетами, вона звертається до віртуальної реальності. Там можна завжди перемагати. На мою думку, це магічні засоби впливу на життєві цінності молоді.

УЧАСНИК 35

Молода людина, яка іноді захоплюється мелодрамами, мало-помалу знецінює інтимні стосунки у свідомості, починаючи в тій же мірі несерйозно ставитись і до свого майбутнього партнера. Це - техніка «знецінення» почуттів. Вона підтверджує думку славнозвісної актриси Б.Бардо: «Голівуд - це те місце, де вам можуть сплатити 50 тис. доларів за поцілунок і 50 центів за душу.»

УЧАСНИК 36

Я, наприклад, вважаю, що більшість засобів впливу пов'язані із образами багатства, влади і соціального престижу. Володіти всім цим стає необхідним, щоб домогтися успіху. Найчастіше в журналах і на телебаченні популяризуєтсья життя представників вищого класу. У багатьох створюється враження, що так мають жити всі. На мою думку, це і є один із засобів впливу. Непогано описує їх Чалдіні…

Аналітичний коментар. Р. Чалдіні класифікує методи впливу в залежності від ресурсу та мішені впливу. Автор, наводячи конкретні приклади, звертає увагу передусім на те, чим впливає ініціатор і на що він при цьому діє. Виходячи із структури книги, можна логічним чином виокремити такі групи методів впливу: етико-дистрибутивні методи впливу (через соціальний обмін та соціальні зобов'язання); методи впливу на інерційні регулятори психічної активності (ІРПС) через когнітивний дисонанс та негативні емоції); соціально-конвенційні методи впливу (через громадську думку, моду, масовий попит, наслідування); гедоністично-аттрактивні методи впливу (через завоювання прихильності та привабливості в очах адресата); соціально-ієрархічні методи впливу (через атрибутику офіційних авторитетів); економіко-дистрибутивні методи впливу (через регулювання розподілу і перерозподілу дефіцитних ресурсів).

Коли ми вивчали курс «Психологія міжособових взаємин», то нам розповідали про феномен маскоподібного спілкування. Воно дозволяє уникати психологічних складнощів і гострих кутів. В такий спосіб спілкуються герої мелодрам, бойовиків і еротичних фільмів. Там багато чого не «проговорюється», а тому у глядачів складається враження, що у цих людей все «ок». Отже, це є один із засобів впливу на свідомість молоді та її ціннісні орієнтації.

Аналітичний коментар. Учасник має на увазі перфекціоністське спілкування, орієнтоване не стільки на «утворення спільного» скільки на демонстрацію власних переваг учасників спілкування.

УЧАСНИК 38

На мій погляд, основною технікою для більшості технологій впливу є зваблення. Так, зваблення. На мові психології його називають «фасцінація»(є такий термін). У житті героїв кінострічок відбувається щось «чарівне», а отже, люди, які дивляться ці фільми прагнуть до такої чарівності…

УЧАСНИК 39

Серед української молоді нині поширена думка, що якщо ми не можемо жити так, як в Європі, то треба мігрувати. За моїм переконанням, засоби масової інформації впливають на цінності молоді через оцінку перспективи майбутнього. Сьогодні можна спостерігати явище його «знецінення». Оскільки по українських каналах ми то і чуємо про нестабільність, виникає бажання звідси втекти… Отже, формуються цінності молодих втікачів, які шукають щастя на чужих землях.

Аналітичний висновок по відповідях на питання 2.

На основі дослідження відповідей учасників фокус-групи у впливі ЗМІ на ціннісні орієнтації молоді диференціюються три складові:

А) Програма впливу (режим інформаційно-психологічної взаємодії).

Б) Технології впливу.

В) Види (засоби, техніки) впливу.

Програма впливу (режим інформаційно-психологічної взаємодії) - це сукупність стратегічних цільових орієнтирів агента впливу-ЗМІ на адресата. При цьому він може керуватися одним із таких стратегічних пріоритетів:

а) доведення до адресата різних образів, емоційних станів, установок, стереотипів з метою породження позитивного резонансу і відповідних поведінкових реакцій. Таку програму можна назвати імперативною. Ціннісні орієнтації за цих обставин пропонуються як готові зразки-нормативні моделі, які молодь має приймати на віру.

б) привнесення в психіку адресата таких психічних змістів, які реалізують латентне програмування його психіки і спонукають його до поведінки, що не відповідає його власним цінностям, потребам та іншим джерелам активності та складовим побудови суб'єктивного образу і психічної регуляції. Така програма може називатись маніпулятивною. Ціннісні орієнтації тут сугестуються або ж привносяться штучно таким чином, щоб привнесення сприймалося молоддю-адресатом як акти вільного вибору.

в) створення у адресата установки на діалог і коммунітаризацію смислових диспозицій, утворення простору «спільної мови». Така програма може називатись комунікативно-розвиваючою. Ціннісні орієнтації тут стають предметом внутрішньої роботи по аутотрансформації свідомості в бік виходу на нові пріоритети.

Технологія впливу - це сукупність алгоритмів перетворення певного сегменту психічної (ідеальної) реальності, що може бути пов'язаний із а) структуруванням образу; б) оцінкою і «тестуванням» образу; в) використанням образу в психічній регуляції поведінки. Є підстави вести мову про когнітивно-орієнтовані, драйверно-орієнтовані та регулятивно-орієнтовані технології, або ж технології впливу на когнітивну, емотивно-оціночну та вольову складову психіки. Найпоширенішими технологіями впливу серед сучасних ЗМІ ( в першу чергу це стосується телебачення) можна вважати НЛП (нейролінгвістичне програмування) та окремі елементи технологій фрейдистського, юнгіанського психоаналізу та онтопсихоаналізу за Менегетті ( в відеосюжетах психологічних тріллерів, бойовиків та еротичних мелодрам).

Види (засоби, техніки) впливу - ситуативно зумовлені інструменти корекції, трансформації, модифікації психічних утворень, що є складовими відповідних технологій впливу на структурування образу, формування драйверів активності та вольових її регуляторів. Так, в межах застосування технологій впливу на когнітивну складову ціннісних орієнтацій можуть використовуватись такі засоби як апеляція до прецедентів досвіду, переконання, використання авторитетних суджень і т.п.

В межах технологій впливу на драйвери активності виділяють такі прийоми як емоційна фасцінація, демонстративна видозміна способів задоволення потреб, активізація або блокування смислоутворення тощо.

В межах технологій впливу на складову психічної регуляції виокремлюються такі засоби впливу як насадження стереотипів (стереотипізація), диспозицій, нормативні преференції, вплив на Я-образ тощо.

Технології впливу на ціннісні орієнтації можуть застосовуватись у будь-якій програмі, тобто, бути підпорядковані різним стратегічним цільовим настановам. Те ж саме стосується і засобів по відношенню до програм.

В подальших підрозділах ми розглянемо технології впливу на ціннісні орієнтації молоді та окремі найбільш поширені засоби. Програми впливу було докладніше розглянуто в розділі ІІ, то ж повертатись до цього блоку не є доцільним.

Технології впливу ЗМІ на когнітивну складову ціннісних орієнтацій молоді

Відповідною картинкою, відеорядом, різноманітними технічними ефектами із застосуванням НЛП засоби масової комунікації можуть формувати свідомість або створювати в уяві глядача потрібну реальність, що не має нічого спільного з дійсністю. Іноді для цього просто достатньо змістити акценти. Телебачення дозволяє демонстрацію з ста чоловік показати багатотисячним розгніваним натовпом, і навпаки, багатотисячні акції протесту утиснути до рівня дрібних сутичок.

Активне співробітництво міжнародних медіахолдингів з урядами держав дозволяє формувати ціннісні орієнтації цілих поколінь людей.

Виокремивши в ціннісних орієнтаціях когнітивну, емотивно-енергетичну та регулятивну складову, можна дійти до висновку про те, що не всі засоби масової інформації впливають на них однаково. Так, телебачення дозволяє в найбільшій мірі впливати на когнітивний блок цінностей, оскільки воно є медіалідером і задає тематику віртуального простору, що відтворюється іншими медіакластерами. В меншій мірі впливатиме на масову свідомість преса, оскільки текстово-графічні засоби потребують певної аналітичної роботи, пошукових зусиль, врешті-решт - належних розумових здібностей по відстежуванню мозаїчних повідомлень. Тому в сучасних умовах пресі “делегуються” виключно інформативні та резонансні теми; її перформативна і трансформуюча роль на масову свідомість, у порівнянні з 19-20 століттям значно зменшилась.

Важливим каналом трансляції впливу на когнітивну складову цінностей молоді виступає кіноіндустрія, представлена декількома жанрами. Серед художніх жанрів за рівнем впливовості домінують, судячи з відповідей учасників, мелодрама і бойовик. Вплив телепередач про політику скоріше негативний, ніж позитивний, тому молодь дивиться їх скоріше для того, щоб дізнатися про черговий сюрприз або ж взагалі не дивиться.

Мелодраматичний жанр специфічний тим, що драматичний сюжет, пов'язаний у класичній драмі із колізією людського вчинку та несприятливими життєвими обставинами, зміщується на тематику кохання та сексуальних стосунків. Фактично, смисловим епіцентром мелодрами є не унаочнена любов - почуття, що не підлягає соціальній демонстрації одночасно стикається із обмежуючими його соціальними нормами. У мелодрамі кожен герой виступає втіленням нестримної життєвої сили кохання, егоцентрично-самотнього і високого завдяки своїй виключності. Одночасно воно є доволі стереотипним і повторюваним від фільму до фільму, оскільки містить деякі однотипні формоелементи. Саме вони й роблять мелодраму привабливою і популярною для молоді. Що це за формоелементи? На нашу думку, їх можна звести до чотирьох груп.

По-перше, це формоелементи, пов'язані з кіноміфологемами “вільної любові” та індетермінального успіху. Варто розібратись з тим, що ж розуміють кінопродюсери під “вільною любов'ю”. Застосовуючи і залучаючи до аналізу широко відомі сюжети “Філософії в будуарі”, можна припустити, що вільна любов - це обов'язково любов-страждання, або ж любов, зведена до садомазохістських відносин з елементом екзотики. Демонстрація страждання в любові є обставиною, яка придушує нормальні прояви емоційності і за рахунок цього цурається природності кохання. Останнє має бути надприродним або ж антиприродним, для чого і створюється штучна еротизація атмосфери інтимних стосунків.

Молоді люди з гедоністичною життєвою орієнтацією, одним з варіантів якої є симуляризовані стосунки з протилежною статтю, переймаються мелодраматичністю як зручною формою облаштування власного інтимного життя: існує однобічне прагнення до глибоких переживань без продуктивного ефекту, що можна позначити як потребу в гострих відчуттях. Воно повністю імпонує молодим людям із простим внутрішнім та легким зовнішнім життєвим світом, впливаючи безпосередньо і на їх ставлення до шлюбу.

В шлюбному житті справжня мелодраматичність виражається у розрахункових, роздвоєних відносинах. З одного боку, відбувається підміна образів: романтичне кохання переоцінюється як мелодраматичне; з іншого боку, вуалюється поверховість подібної романтики.

Молода людина, яка іноді захоплюється мелодрамами, мало-помалу девальвує інтимно-сутнісний зв'язок у свідомості, починаючи в тій же мірі несерйозно ставитись і до свого майбутнього партнера, результатом чого стає поширення в суспільстві випадкових нетривалих шлюбних союзів без відповідної реєстрації. Водночас підвищується привабливість позашлюбних (“романтичних”) пригод в офіційному шлюбі, зростає кількість подружніх зрад та розлучень.

Безперешкодно-поверхові форми співіснування людей в мелодрамі спотворюють живу складність реального процесу взаємоадаптації молоді; зростає нетерпимість до так званих “проблемних” ситуацій, де від іншого вимагається неритуалізована віддача та глибоке проникнення у внутрішній світ партнера. Вона заміщується та витісняється паразитизмом та театральністю.

“... варіант даної лінії онтогенезу,- пишуть І.Ю. Кулагіна та В.Н. Колюцький,- пов'язаний із шлюбом з метою забезпечення паразитичного існування за рахунок чоловіка (дружини). Цей варіант найбільш характерний для дівчат. Однак як свідчить відзначене німецькими соціологами збільшення кількості шлюбів зовсім юних молодих людей із зрілими жінками, він не такий частий як у юнаків.

При альтернативному аналозі простого та складного життєвого світу гедоністична установка реалізується через механізм терпіння. Життєвий світ підконтрольний принципу реальності, який виступає як відкладений принцип задоволення. Тут для убезпечення існування, зведеного до задоволень та розваг, доводиться прибігати до тієї чи іншої активності, тобто, відповідної діяльності.

Одним з варіантів даної лінії онтогенезу є існування за рахунок дрібного шахрайства чи участі в якості простих виконавців у кримінальних структурах” [ ;356].

Для прикладу візьмемо хоча б широко відому еротичну мелодраму “9 з половиною тижнів”. Головний герой (популярний актор Мікі Рурк) виявляє справжню піонерську фантазію для урізноманітнення свого співперебування з жінкою, вдаючись до гастрономічних прийомів самозбудження у ліжку і поза ним. Тут уся режисура і уява обивателя стає на коліна перед вишуканим розливанням меду по животі коханки, ковтанням желе і консервованих фруктів із зав'язаними очима, як і перед статевим актом на сходах брудного підвалу. І все це має продемонструвати передусім відсутність умовностей у коханні і одночасно насолоду, яку кохання отримує в своїй тваринно-збоченій модифікації. У такому відвертому натуралізмі ще раз простежується синдром нереалізованої природи та ексгібіоністського об'єктивізму інтимного життя.

У мелодрамах образ вдалого кохання, як правило, презентує гангстер з широким “розмахом”, в ролі ж коханки виступає повія без ознак моральності. Насамперед тут розкривається замисел режисури щодо спрощення метафізики любові, зведення останньої до ролі побутового декору і фону кривавого злочину. Тим самим влада матеріального і фізичного переростає межі розумного: кохання стає механічним, майже “індустріальним” актом без будь-яких ознак почуття, заміщуючись серією відпрацьованих екранних рефлексів.

В ціннісному плані автори сценаріїв популяризують девіантні ролі, спонукаючи молодих людей до використання неоднозначних стандартів та критеріїв в оцінці ситуації, що може розглядатись як прийом психологічного впливу. Адже в повсякденні треба керуватись деяким послабленим аналогом моральності, і , водночас, жити в дусі епохи динамічного кохання. Останнє стосується в однаковій мірі і рекламної практики, де дисоціація цінностей не лише породжує девіантофільні моделі життя особи, але і деконсолідує суспільство.

“Руйнування єдиної системи стандартів, - відзначає Т.С. Кабаченко,- може здійснюватись не лише за рахунок діяльності засобів масової інформації, але і в рекламній практиці. Це породжує передумови для переживання невизначеності в оцінці конкретних обставин та сторін життя у реципієнтів. Особливо це може мати негативні наслідки для молодих людей (курсив мій - авт.), які знаходяться на етапі самовизначення. Прикладом такої дестабілізуючої реклами може слугувати сучасна вітчизняна реклама, розміщувана у масових виданнях, московської нерухомості, вартість метра площі якої в 600$ подається як унікально низька. І це на фоні багатьох тисяч жителів комуналок, біженців, переселенців, безробітної молоді - всіх, хто має доходи, неспівмірні навіть із вартістю одного метра цього житла”[ ;265].

По-друге, мелодрама - без сумніву, жанр катарсичний, розрахований на внутрішні проблеми жінки, на її максималістичне незадоволення набридлою буденністю та пошуком “сильного плеча”, якого так не вистачає зі зрозумілих для всіх причин. Катарсичний ефект досягається не в останню чергу за рахунок дотику між ускладненою реальністю духовності та ілюзорно-спрощеними моделями вирішення проблем, які здебільшого пропонуються у мелодрамах. Окрім цього мелодраматичний жанр багато в чому “прокручує” варіації своєрідної легко-підліткової любові серед дорослих, котра така популярна серед жіночого загалу. У своїх ідеалістичних фантазіях молодь знаходить мелодраму як натяк на можливі кращі і оптимальніші умови для самореалізації, де авантюрно-лицарське начало реалізує себе лише через бурхливу жіночу уяву, спроможну домалювати схему індетермінального успіху.

З егоістичною лінією онтогенезу ассонує враховувана в кіноіндустрії юнацька потреба в саморозкритті. “Юнацька потреба в саморозкритті, - відзначає І.С. Кон,- часто переважає інтерес до розкриття внутрішнього світу іншого, спонукаючи не стільки обирати друга, скільки створювати його. Справжня інтимність, тобто, суміщення життєвих цілей та перспектив друзів при збереженні індивідуальності та особливості іншого, можлива тільки на основі відносно стабільного образу “Я”. Оскільки цього немає, підліток коливається між бажанням повністю злитися з іншим та страхом втратити себе в цьому злитті” [ ;233].

По-третє, у мелодраматичному ракурсі бачення використовується своєрідний варіант послабленої психотерапії. Цей прийом широко відомий у літературі та філософії ХІХ століття та у французьких екзистенціальних романах Сартра і Камю: довести, що життя є абсурдним, що воно є лише жалюгідною комедією - означає зняти більшу частину негативних емоцій; адже людська психіка сприймає трагізм і недосконалість лише там, де існує фінально-передбачувана мета, яка є фатально невідворотною для вчинків окремих акторів. Не в останню чергу кінематограф спирається тут на деякі технології нейролінгвістичного програмування; зокрема, Р.Бендлер описує застосування цієї технології таким чином: “Модифікувати минулі спогади дійсно достатньо просто. Наступна річ, якій би я хотів вас навчити - це те, що я називаю “найкращою терапією”. Вона є гарною тим, що це ще і прихована терапія, так що ви всі можете її зараз апробувати.

Подумайте про неприємне утруднення або розчарування і добре продивіться цей фільм, щоб побачити, чи псує він вам настрій. Якщо не псує, виберіть інше. Потім знову запустіть цей фільм і, як тільки він почнеться, пустіть фоном будь-яку приємну гучну циркову музику. Слухайте циркову музику до самого кінця фільму. Тепер знову продивіться висхідний варіант фільму. Чи покращує це ваше самопочуття? Для більшості з вас це перевертає трагедію на комедію, і ви відчуєте полегшення. Якщо у вас є згадки, що викликають злість чи роздратування - накладіть на них циркову музику. Якщо ви прокрутите його з нею, то, повернувшись у наступний раз, вона (згадка) буде автоматично супроводжуватися цією музикою і викликати інші відчуття. Для декількох з вас циркова музика може бути неналежним фоном для цієї конкретної згадки... Прокручуйте фільм так, як ви звичайно це робите, щоб з'ясувати, чи турбує він вас зараз.

Після перегляду навпаки чи відчуваєте ви з приводу цієї згадки те ж саме? Певно, що ні. Це трохи схоже на промовляння фрази навпаки: смисл змінюється...”[ ;312].

При прокручуванні мелодрами на телеекрані відбувається те ж саме, що і в лабораторних умовах, але з деякими видозмінами: внутрішня драма екзотеризується і до кінця фільму “прокручується” у супроводі мелофону, який ілюструє усю абсурдність подій. Потім у реципієнта виникають асоціативні зв'язки між драматичним епізодом його власного життя та сюжетом фільму; відбувається їх взаємонакладання, в результаті чого реципієнт вживається у мелодраматичну колізію. Його власна драма стає комедією. Прокручування у зворотньому порядку відбувається вже після перегляду фільму. Настає очікуваний катарсис і психологічне полегшення.

В радіопрограмах, створюваних спеціально для молоді, є можливим вплив на підлітковий контингент за рахунок первинного закріплення образу мікрогрупової привабливості, створюваного ведучим.

Наприклад, радіо “Молодь” виступає транслятором соціал-патріотичних програм для молодого покоління. З менш відомих програм в українському медіапросторі функціонують “Радіо “Рокс” та інші канали, які пропонують молодій аудиторії “авторитетне” бачення дійсності із інтересів замовника: частина з них підігрівають молодь в плані спілкування на гарячі теми, інша частина популяризує вільний спосіб життя без особливих утруднень та проблем, тобто, збільшує привабливість тієї самої гедоністичної орієнтації, де складний внутрішній світ уживається із легким зовнішнім світом.

Найменший вплив в сучасній Україні здійснюється через інтернет-канал, що пояснюється малодоступністю інтернет-мережі для широких мас-населення і переважно внутрішнім, інтровертним характером комунікаційної взаємодії в суспільстві в цілому. Тут Україна стає своєрідним втіленням антиглобалізму, повертаючись обличчям до моделі комунікації доіндустріального суспільства.

Вплив на когнітивну складову цінностей молоді відбувається також через моделювання часової перспективи. Очевидно, що молоде покоління може мати молодість лише тоді, медіамашина комунікації повертається до майбутнього і спонукає молодь до серйозних міркувань. Майбутнє є передусім образом невизначеності, що потребує психологічного напруження для розв'язання не лише поточних, але і стратегічних проблем.

Звичайно, сучасна ситуація в Україні відзначена “тоталізацією модусу теперішньості” (Ж. Бодрійяр).

“Зупинивши власні машини бажань, Україна втрачає не якесь абстрактне майбутнє, вона починає втрачати свою молодь, інтереси якої починають пов'язуватися з машинами бажань інших країн. Сталін недарма казав про письменників як про “інженерів людських душ”. В будь-якому суспільстві хтось має займатись не лише тілом власних громадян, але й душею. І віддати це комусь майже неможливо...

Відбувається досить конфліктна зміна інформаційного поля України, в якому новими стають всі ключові елементи. Наповнення цього поля не відповідає реальному стану країни, а йде попереду, бо будується на різного роду символізаціях.

Одним з інформаційних конфліктів цього періоду слід вважати переорієнтацію ... на символи західної культури. Подібний підхід не дає можливості адекватно оцінювати власний контекст, призводить до розчарувань” [ Почепцов, Теорія комунікації ;239].

Дана наукова оцінка стосується відвертого протиріччя між нав'язуваною ЗМК євроцентристською та проамериканською символізацією життєвого світу молоді та її перспективами: абсолютно адекватною реакцією стає поява понаднормативних домагань, що не співпадають із можливостями суспільства, загальне омолодження злочинності, образ якої стає дедалі більш звичним для молодих людей.

“Розкрутка” криміналітету і популяризація насильства здійснюється через телебачення та масову літературу.

Так, кіножанр бойовика здебільшого розрахований на підлітковий героїчний епос пубертатної кризи. Це період, коли все здається невідповідним максималізовано-загостреному світовідчуттю, коли усвідомлення безмежності життєвих сил, поєднане з руйнівною енергією юнацького романтизму, підносить особистість до найвищого рівня розколу і неочікуваних вчинків. Імператив сили і випадку і тут слугує для розгортання сюжетної лінії.

Головні герої кінобойовиків - машини або людино-машини, що не визнають моралі слабкості і соромляться її. Вони вживають виключно за рахунок наслідування тих сил зла, з якими ведуть нещадну боротьбу. Шлях до раю, таким чином, прокладається через пекло Армагеддону зі сліпими і некерованими за людським планом силами. Як тільки вдається пересилити їх - і все нормалізується саме по собі. Хаос, як і будь-що інше, позбавлений трансцендентності: він не у вадах людської раціональності як такої, а лише в її недостатності і неповноті. Проблема свободи, таким чином, вирішується не через моральну рефлексію, перегляд збочених принципів біологізованого інтелекту, а через удосконалення системи техноконтролю. Дещо є поганим тому, що не винайдено засіб панування над ним. Людина також зіпсована лише настільки, наскільки з її “складністю” рахуються.

Аналогічним чином герої кінобойовиків стають “досконалими”: вміння повернути у прах все створене твоїми руками - це теж, як виявляється потрібно для повноцінного життя. Психологіка знищення підбиває підсумок технотронної ери, Ерос мімікрує в Танатос.

Бестселлери “чорного чтива”, що йдуть з Росії в автентичних текстах або ж перекладах “чорнухи” з англомовних видань, також атрибутизують злочинний світ як звичну тематику повсякдення. Немає сенсу детально згадувати про імена Д. Донцової, В. Марініної та багатьох інших, що змагаються за пальму першості в героїзації криміналітету, додаючи “перцю” ще і закручуванням у єдину сюжетну спіраль політичних перипетій посттоталітарного суспільства. Самосприйняття молоді, налаштованої до того ж достатньо критично щодо будь-яких заважаючих жити негараздів, отримує додаткову порцію негативу, спонукаючи до девіації як до єдино можливої стратегії самоствердження за умов дефіциту майбутнього.

“Злочинець,- пишуть з цього приводу О. Донченко та Ю. Романенко,- приваблює обивателя саме тому, що він єдиний, кому у цьому соціумі вдається бути самим собою, а не грати чужі, штучно нав'язані ролі. Легітимація злочинності у масовій свідомості є одночасно і проявом протесту решти суспільства проти експлуатативної стратегії політично правлячого класу, і одночасно виразом захоплення цим “героєм”. Злочинець - це людина, яка живе в “точках екстремуму”, у постійних “граничних ситуаціях”. Сублімативні можливості злочинного способу життя приваблюють молодь, яка у девіантній поведінці вбачає прояв своєрідного аристократизму та елітарності: злочинна аура лише виводить на рівень свідомості те, що приховує підсвідоме. Саме тому незлочинна поведінка розцінюється як різновид лицемірства”. [ ;233].

Технології впливу на енергетично-емотивну складову ціннісних орієнтацій

Прийоми впливу на джерела активності мають власну специфіку, оскільки відносяться не до побудови інформаційних моделей, а до енергетичної мобілізації та рівня активації масової свідомості. Їх призначення полягає не стільки в тому, щоб імперативно спонукати до певної активності, скільки в можливості непомітного, латентного підживлення різноманітних нерівноважних станів.

Створення джерел активності відбувається через формування нових джерел активності, , вплив на процеси смислоутворення, зміну спонукальної функції мотиву або ж через регуляцію ступеня опосередкованості в задоволенні потреб та реалізації інших мотивів поведінки активністю інших.

І якщо в більш інтелектуальних жанрах реклами, відеопродукції, радіопередач існує смислове навантаження у вигляді внутрішньої проблемності, то вплив на емотивно-енергетичну складову ціннісних орієнтацій молоді передбачає виключно порушення рівноважності буденного.

На те в психології особи використовується спеціальний термін - гетеростаз, тобто, пошук напруження.

Прикметою сучасної цивілізації стає нудьга - дефіцит гострих відчуттів, що має безпосереднє відношення до зростання ступеня зручності життя. В епохах минулого нерозбещеність комфортом очевидно відбивалася і на рівні інтелектуалізму комунікацій та розваг: самодостатність індивіда коштувала дорожче, ніж в масовому суспільстві. Сьогодні багато в чому така можливість втрачена, а тому телебачення, радіо, преса, Інтернет мають якимось чином підтримувати гетеростаз у публіки. Молодь сьогодні, як і раніше, поводить себе підкреслено гетеростатично. Достатньо згадати новітні віяння в моді, музиці, кіномистецтві, політиці, що з'являлися через бунтарські нахили хіппі, панків, рокерів, скінсів та інших представників молодіжних субкультур.

У різних ЗМК є свої засоби впливу на емоції, потреби, схильності, ідеали, переконання та почуття молодих людей.

Перше місце в цьому переліку займає, зрозуміло, телебачення. Двома гетеростатичними темами кіно можна вважати жахи та еротично-порнографічну сюжетику.