17) інші доходи, які підлягають оподаткуванню відповідно до чинного законодавства. Доходи, отримані в іноземній валюті, перераховані в валюту України за курсом Національного банку на час їх отримання.

Які види виплат “чорнобильцям” включаються до сукупного доходу сім'ї?

До сукупного доходу сім'ї при наданні субсидій включаються також деякі виплати, передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме:

1) підвищення оплати праці, підвищення стипендій і пенсій громадян, які працювали або працюють на територіях радіоактивного забруднення;

2) оплата додаткової відпустки;

3) різниця між заробітками у разі переведення на нижче оплачувану роботу;

4) середня зарплата, що зберігається за працівником у разі звільнення у зв'язку з відселенням;

5) компенсація за час вимушеного простою.

До сукупного доходу сім'ї не включаються:

1) аліменти, які сплачуються особою;

2) субсидії, на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового палива;

3) цільова одноразова допомога;

4) грошове забезпечення військовослужбовців строкової служби.

За який період треба брати доходи для визначення середньомісячного та річного сукупного доходу?

Слід розрізняти 4 категорії громадян за характером праці:

1) для громадян, які отримують доходи у вигляді зарплат, пенсій тощо розмір середньомісячного сукупного доходу для призначення субсидії обчислюється виходячи з даних (довідок) про доходи за 6 календарних місяці, що передують місяцю звернення за субсидією. діяльністю, кустарно-ремісничими промислами чи приватною практикою Розмір річного сукупного доходу визначається шляхом множення зазначеного середньомісячного сукупного доходу на 12.

2) Для громадян, які займаються індивідуальною підприємницькою, середньомісячний доход визначається на підставі даних місцевих державних податкових адміністрацій за попередній квартал, що передує місяцю звернення за субсидією.

3) для громадян, зайнятих на сезонних роботах, відповідно до “Списку сезонних робіт”, затвердженого КМУ, розмір середньомісячного доходу обчислюється виходячи з доходів за попередній повний сезон, поділених на 12 та скорегованих на коефіцієнт, що обчислюється як частка від ділення розміру мінімальної зарплати, що діє в місяці звернення за субсидією, на середньомісячний розмір мінімальної зарплати періоду, за який обчислюється доход.

4) для громадян, які мають фермерське господарство, середньомісячний доход визначається на підставі даних місцевих ДПА про обсяги доходів за попередній календарний рік, поділених на 12 з урахуванням корегувального коефіцієнта, описаного вище з усіма зауваженнями.

Для обчислення доходу непрацюючих громадян, яким призначено пенсію вперше, або якщо вони залишили роботу в період, за який враховуються доходи, і не мають інших доходів, крім пенсії, на розсуд пенсіонера враховується середньомісячний доход за 6 місяців до звернення за призначенням субсидії або розмір призначеної щомісячної пенсії.

В загальному випадку для отримання субсидії необхідно щоб усі працездатні громадяни працездатного віку протягом 6 місяців, що передують зверненню, працювали, навчалися на денних відділеннях вищих та професійно-технічних навчальних закладів, час навчання в яких зараховується до трудового стажу, або були зареєстровані в службах зайнятості населення, як такі, що шукають роботу. В цьому випадку вони мають отримувати доходи, однак за певних обставин, чи в окремих випадках, вони можуть їх не отримувати з незалежних від них причин.

Візьмемо випадок, коли серед приписаних у житловому приміщенні (будинку), є особи, які подають довідки до відділів (управлінь) субсидій про відсутність доходів за будь-який місяць протягом періоду, за який визначається сукупний доход, або місячний доход, який менший за неоподаткований мінімум доходів громадян і задовольняють одній з таких вимог:

1) перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи фірмою;

2) займаються підприємницькою діяльністю;

3) зареєстровані в службі зайнятості, як такі, що шукають роботу;

4) не перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою, чи організацією, але мають право на отримання субсидії

В цьому випадку в розрахунок субсидій кожен такий місяць включається місячний доход на рівні неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Цей пункт Положення є одним з тих, що породжує найбільше конфліктів, суперечок та труднощів при його застосуванні. Приміром, якщо особа подає довідку про те, що вона є працевлаштованою, але зарплата їй не нараховується (вона знаходиться у вимушеній відпустці чи т.п.). Інший приклад: особа зареєстрована в службі зайнятості, але не отримує допомоги по безробіттю і не отримує доходу хоча б один місяць. В таких випадках субсидія їй може бути призначена. Підкреслимо, що при таких доходах, менших за неоподаткований мінімум доходів громадян, діє те ж правило. Нагадаємо, що на січень 2004р. він становить 17 грн.

У разі коли квартиронаймачем є студент, що навчається на денному відділенні вищого або професійно-технічного закладу освіти, для призначення субсидії необхідно, щоб час навчання в ньому зараховувався до трудового стажу. Якщо його середньомісячний доход є меншим за неоподаткований мінімум доходів громадян, в розрахунок субсидії включається доход на рівні неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Аналогічно, якщо студент є просто одним з прописаних і отримує стипендію меншу від неоподаткованого мінімуму (чи не отримує її зовсім), в розрахунок субсидії включається його доход на рівні неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що на січень 2004 р. становив 17 грн.

Якщо після закінчення терміну отримання субсидії заявниками знову подаються довідки про відсутність доходів у окремих працездатних осіб, прописаних у житлі, - субсидія не призначається. Так само, якщо розмір середньомісячного доходу окремих членів сім'ї залишається меншим від неоподаткованого мінімуму доходів громадян, - субсидія не призначається. Виключення становлять лише особи (студенти, курсанти та інші), які навчаються на денних відділеннях вищих та професійно-технічних закладів освіти, час навчання в яких зараховується до трудового стажу.

Однак, виходячи з конкретних обставин, що склалися відділи (установи) субсидії можуть зробити виняток і призначити субсидію, але це робиться лише на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів місцевих і районних рад або утворених ними комісій.

Для призначення субсидії необхідно подати такі документи:

1) заяву;

2) довідку про склад сім'ї, забезпеченість житловою площею і комунальними послугами та розмір житлово-комунальних платежів;

3) довідки про доходи кожного з прописаних у житлі.

Однак, треба не лише продати ці, а і пред'явити деякі інші документи, а саме - паспорт (або інші документи, що посвідчують особу), трудові книжки - для непрацюючих пенсіонерів, медичні висновки ЛКК - для тих, хто не працює, а доглядає за дітьми на підставі цих висновків. Треба документально пересвідчитися, що особи, які мають право на субсидії при відсутності доходів - дійсно його мають. Крім того, в залежності від конкретних випадків слід вимагати й інші документи для встановлення права на одержання субсидії.

Довідка та заява подаються лише на типових формах, що затверджуються Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

А також, для нарахування субсидії можуть використовуватися відомості про доходи та розміри житлово-комунальних платежів у вигляді списків, довідок, даних на технічних носіях інформації. В цьому випадку перелік довідок, що вимагаються від заявника, може бути скорочено. Однак подаються вони не заявниками, а органами соціального захисту, виплатними центрами, службами зайнятості, житлово-експлуатаційними та іншими підприємствами, установами, організаціями.

Субсидії громадянам надаються за умови пред'явлення розрахункових книжок, квитанцій або аналогічних документів про фактичну оплату житлово-комунальних послуг за попередній період.

Від студентів, що навчаються у платних ВУЗах, можуть вимагатися копії контрактів та квитанцій, щодо оплати навчання.

Сім'ям, які мають заборгованість платежів за житлово-комунальні послуги, субсидії призначаються за умови укладання угоди між наймачем (власником) і відділом (управлінням) субсидій або надавачем послуг про погашення попередньої заборгованості. Якщо такий договір укладено з житлово-експлуатаційною організацією, його треба пред'явити.

Термін погашення заборгованості визначається за угодою сторін, виходячи з середньомісячного доходу на кожного приписаного у житлі. Залежно від цього встановлюються такі терміни погашення заборгованості:

Середньомісячний доход прописаних у житлі:

до 48 грн. - до 24 міс.

від 48.01 грн. + до 60 грн. - до 18 міс.

від 60.01 грн. до 80 грн. - до 12 міс.

від 80 і більше грн. - до 6 міс.

У виняткових випадках з урахуванням обставин, що склалися, термін погашення заборгованості може бути погоджено за рішенням районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або утворених ними комісій.

Якщо заявник, якому призначено субсидію, не сплачує відповідну частку житлово-комунальних послуг, то за поданням житлово-експлуатаційної організації, об'єднань (товариств) співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають комунальні послуги тощо, виплата субсидій припиняється. Винятки з цього правила і можуть бути пов'язані лише із затримками виплати зарплати, пенсії тощо.

Субсидія призначається на новий термін лише, якщо виникнення боргів за житлово-комунальні послуги протягом терміну попереднього призначення підтверджується відповідними документами про затримку у виплаті зарплати, пенсії тощо.

На новий термін субсидія призначається за умови укладання угоди про обов'язкову сплату визначеної частки вартості житлово-комунальних послуг в міру погашення заборгованості з виплати зарплати, пенсій, стипендій, державної допомоги тощо.

Рішення про призначення (не призначення) субсидій приймається протягом 10 днів після подання заяви та усіх належним чином оформлених документів.

Субсидія призначається:

1) з місяця звернення за її призначенням чи за її перерахунком

2) з часу підвищення розміру платежів протягом двох місяців - у разі затвердження нових тарифів і цін на житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та пічне побутове (рідке) паливо;

3) з місяця виникнення права на неї, якщо громадяни, приписані у житловому приміщенні (будинку), з незалежних від них причин (відрядження, хвороба тощо) що підтверджується відповідними довідками, не змогли своєчасно звернутися за призначенням субсидії, але не більш ніж за 1 місяць перед зверненням за призначенням субсидії.

Термін призначення субсидії залежать від видів субсидії та комбінації видів.

1) на 6 місяців - для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг;

2) на 12 місяців - якщо у житловому приміщенні (будинку) прописані і проживають тільки пенсіонери, які не працюють та інші непрацездатні громадяни, джерелом існування яких є лише пенсія та інші соціальні виплати. При збільшенні доходу, або зміні у складі прописаних заявників, яким призначено таку субсидію, обов'язково інформують відділи (управління) субсидій;

3) на календарний рік - для придбання скропленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива;

4) з місяця звернення до кінця поточного року - для субсидій на житлово-комунальні послуги при одночасному призначенні також субсидії на придбання скропленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива;

5) на опалювальний період, починаючи з місяця звернення за її призначенням чи перерахунком:

а) на оплату природного газу чи електроенергії, що споживаються на індивідуальне опалення, окремо;

б) на оплату житлово-комунальних послуг та природного газу (електроенергії), що споживаються на індивідуальне опалення, одночасно.

Після закінчення терміну субсидії необхідно підтвердити право на її призначення. Для цього необхідно подати лише заяву та довідки про доходи прописаних та у характеристиці житла і послуг з моменту попереднього призначення субсидії - якщо їх немає. Якщо такі зміни сталися, це має бути документально підтверджено.

Якщо у житловому приміщенні (будинку) прописані лише пенсіонери, які не працюють та інші непрацездатні громадяни, для підтвердження права на призначення субсидії надається лише заява, в якій підтверджується незмінність сукупного доходу, складу прописаних та характеристики житла та послуг з моменту попереднього призначення субсидії.

Якщо змінилися ціни чи тарифи на оплату послуг, на які призначено субсидію, відділи (управління) субсидії зобов'язані самостійно провести перерахунок без звернень власників. Якщо змінився склад прописаних у житлі чи сукупний доход, перерахунки субсидій робляться лише за зверненнями заявників - отримувачів субсидій.

Зауважимо, що заявники не зобов'язані це робити в усіх випадках. Приміром, якщо їх доход збільшився, вони можуть не звертатися за перерахунком і правомірно будуть отримувати субсидію до кінця терміну призначення. При повторному зверненні їх збільшений доход не тягне ніяких санкцій, бо це не було “поданням свідомо недостовірних відомостей”, які тягнуть за собою припинення виплати субсидії, що передбачено пунктом 20 Положення. Єдиним випадком коли заявники зобов'язані повідомляти відділ субсидій про збільшення доходів або зміни у складі сім'ї є призначення субсидії на 12 місяців. Це робиться у випадку, коли у житлі прописані і проживають лише пенсіонери, які не працюють та інші непрацездатні громадяни, джерелом існування яких є пенсія та інші соціальні виплати. В цьому випадку несвоєчасне повідомлення про зміни умов призначення субсидії може розглядатися як подання свідомо недостовірних відомостей і тягне за собою санкції - призначення субсидії на наступний термін та повернення надлишку перерахованих коштів.

Порядок проведення перерахунків призначених субсидій в межах терміну їх дії визначається Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевих і районних рад.

При першому зверненні - субсидія призначається, виходячи з установлених норм споживання.

На повторний термін - субсидія призначається виходячи з фактичного споживання послуг, але не більш від встановлених норм споживання.

Це означає, що треба по розрахунковим книжкам (квитанціям) розрахувати середньомісячну величину спожитої послуги протягом попереднього терміну отримання субсидії (заявник має пред'явити ці книжки) і взяти її за основу для розрахунку вартості послуг.

Субсидія надається в безготівковій формі і кошти перераховуються не заявнику, а тим підприємствам, що надають житлово-комунальні послуги, реалізують скроплений газ та паливо.

Розрахунок розміру субсидії на оплату житлово-комунальних послуг здійснюється в такій послідовності:

1. визначається середньомісячний сукупний доход та розмір обов'язкової частки плати заявника за житлово-комунальні послуги;

2. визначається загальний середньомісячний розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах норм володіння чи користування житлом та нормативів користування комунальними послугами у вашому населеному пункті;

3. визначений розмір субсидії - це різниця між розміром плати (у межах норм) і розміром обов'язкової частки плати заявника.

Приклад:

1) сукупний доход усіх приписаних на 3 (6) місяців становить 300 грн., середньомісячних доход - 100 грн. Якщо обов'язковий відсоток платежу становить 15%, то розмір обов'язкової частини плати заявника є 15 грн/місяць.

2) загальний розмір плати за житлово-комунальні послуги складає 67 грн., а в межах нормативів споживання 55 грн.

3) розмір щомісячної субсидії становить 40 грн.

Якщо розмір обов'язкової частки плати заявника, тобто 15% середньомісячного доходу усіх прописаних, більше ріж розмір плати в межах нормативів споживання, то субсидія не призначається. Приміром, при середньомісячному доході 400 грн. 15% сукупного доходу становлять 60 грн/міс., а оплата в межах нормативів 55 грн. Тому субсидія в цьому випадку не призначається.

Розрахунки розміру субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива здійснюються в такій послідовності:

1. визначається сукупний доход усіх прописаних у житлі і розмір обов'язкової частки плати за скраплений газ та паливо у цьому доході;

2. визначається розмір плати за скраплений газ та паливо не календарний рік у межах встановлених норм споживання;

3. визначається розмір субсидії - це різниця між вартістю плати за скраплений газ та паливо ( у межах норм споживання) і обсягом визначеного платежу.

Розрахунок розміру субсидії одночасно на придбання скропленого газу та палива і житлово-комунальні послуги здійснюється у такій послідовності:

1. визначається річний сукупний доход і розмір обов'язкової частки плати за скраплений газ, паливо та житлово-комунальні послуги у цьому доході;

2. визначається розмір плати за скраплений газ і паливо та житлово-комунальні послуги на календарний рік у межах встановлених норм споживання;

3. визначається розмір субсидії на календарний рік - це різниця між вартістю плати за скраплений газ, паливо та житлово-комунальні послуги у межах норм споживання і обсягом визначеного платежу;

4. річний розмір субсидії на кожний вид послуг розраховується пропорційно питомій вазі цих послуг у загальному розмірі платежів;

5. розмір щомісячної субсидії на житлово-комунальні послуги визначається шляхом ділення її річного розміру на 12. Субсидія на житлово-комунальні послуги призначається з місяця звернення до кінця календарного року.

В окремих, визначених Положенням, випадках, місцеві органи виконавчої влади або комісії, які ними утворюються, можуть робити винятки із загальних правил призначення субсидій. Всього Положенням передбачено 4 випадки, в яких комісія або місцеві органи можуть робити виключення щодо призначення субсидій:

1. при призначенні субсидій незалежно від розміру загальної площі житла 3;

2. при продовженні терміну погашення заборгованості з платежів за житлово-комунальні послуги ;

3. при призначенні субсидії, якщо у складі прописаних є працездатні громадяни працездатного віку, які не працюють і не навчаються на денних формах вищих навчальних закладів та професійно-технічних училищ, час навчання в яких зараховується до трудового стажу, та не зареєстровані в службах зайнятості як такі, що шукають роботу;

4. при призначенні субсидії, якщо після закінчення терміну отримання попередньої повторно подаються довідки про відсутність доходів у окремих працездатних громадян або якщо їх середньомісячний розмір залишається меншим від неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Комісії, що утворюються місцевими органами влади, працюють на підставі та в межах повноважень, визначеними положеннями про них. Положення затверджуються органами, що створюють комісії. Очолює комісію, як правило, заступник голови місцевого органу влади з питань соціального захисту.

Заявники у складних випадках можуть звернутися до комісії або місцевого органу виконавчої влади і на підставі їх рішення відділом призначається (не призначається) субсидія.

Підкреслимо, що у будь-якому випадку за діючим Положенням субсидію має право призначати лише відділ субсидії і робити винятки з загальних правил можна лише у випадках, встановлених Положенням.

Заявнику, якому відмовлено у призначенні субсидії необхідно звернутися до начальника відділу, подати заяву до комісії, або до органу місцевої влади. Якщо заявник не згоден із їх рішенням, він може оскаржити його у судовому порядку.

Отже, детально ознайомившись із основними принципами і структурою Програми житлових субсидій, можна дійти висновоку, що на сьогодні це є один із ведучих механізмів захисту малозабезпечених громадян України, в основі якої є адресний підхід до кожної малозабезпеченої сімї. Сьогодні за складних і суперечливих умов вкрай важливим є визнання на рівні держави необхідності підтримки таких сімей, адже, кожне людське життя має велику цінність, і держава має робити все можливе для громадян, що потребують соціального захисту.

2.2 Дослідження механізмів захисту малозабезпечених груп населення в соціальній роботі на прикладі житлових субсидій

Протягом останніх років дедалі більшого розвитку набули нові підходи до розв'язання проблем малозабезпечених верств населення: соціальні гарантії цієї категорії населення забезпечуються через посилення адресної допомоги (в залежності від майнового стану та доходів сім ї ) та вдосконалення контролю за використанням державних коштів.

Реалізація державних і соціальних програм (це допомога родинам із дітьми, малозабезпеченим сім'ям, житлові субсидії ) відбуваються через мережу 752 установи сфери управління Міністерства праці та соціальної політики, у яких зайнято майже 17 тисяч спеціалістів.

Щоб виявити за допомогою яких механізмів малозабезпеченим групам населення, спеціалісти соціальної служби забезпечують матеріальні і соціальні потреби найбільш уразливих груп населення, нами було проведено експериментальне дослідження на базі управління праці і соціального захисту населення Рівненської державної адміністрації в місті Рівному.

Для перевірки гіпотези дослідження нами була сформована група людей, яка складалася із 150 малозабезпечених сімей.

В досліджені взяли участь малозабезпечені сім ї, які обслуговуються управлінням праці і соціального захисту населення Рівненської державної адміністрації.

Виявленню найбільш ефективних механізмів захисту були опрацьовані документи і облікові листи управління праці і соціального захисту населення, а застосування адресної соціальної допомоги і надання субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, показало нам, наскільки дані механізми соціального захисту малозабезпечених груп населення ефективні на практиці, що в них потребує удосконалення, або й формування як відсутні.

Для уточнення ефективності вибраних нами механізмів захисту малозабезпечених верств населення ми використовували наступні методи: опитування, аналіз, узагальнення. Отримана під час опитування інформація дала змогу визначити, які саме види допомоги найбільше ефективно діють в практичній діяльності соціального працівника, і ставлення до соціального захисту тих, на кого він направлений.

Даний експеримент ми розпочали із класифікації обраних нами малозабезпечених сімей, наступним чином, із загальної кількості ми виділили:

1. малозабезпечені сімї, які складають лише пенсіонери - 60 сімей;

2. малозабезпечені сімї, які мають неповнолітніх дітей - 50 сімей;

3. малозабезпечені сімї, члени, яких є працездатні особи працездатного віку - 40 сімей.

На початку роботи з малозабезпеченими пенсіонерами нами було проведено акт обстеження житлово-побутових умов. Це дало можливість реально оцінити умови в яких проживають пенсіонери, майно, яким вони володіють і розрахувати середньомісячний сукупний доход. На основі результатів актів обстеження житлово-комунальних умов і робилися розрахунки субсидій для відшкодування витрат на оплату за користування житлом, або його утримання та комунальні послуги.

Більшості таким сім'ям субсидія надається на усю житлову площу, оскільки вона не перевищує 21 м. кв. На члена сімї і 10.5 м. кв. на усю сім'ю. На оплату комунальних послуг субсидія надавалася у 15% обов'язкової частки плати за комунальні послуги, в межах норм споживання, із середньомісячного сукупного доходу, тому що , в усіх цих сім'ях основним і єдиним доходом є пенсія.

Після закінчення терміну отримання субсидії пенсіонери (за умови, що вони ніде не працюють і не мають інших доходів окрім пенсії) для підтвердження права на призначення субсидії на наступний термін призначення субсидії, подається лише заява, в якій підтверджується незмінність сукупного доходу, складу прописаних та характеристики житла і послуг з моменту попереднього призначення субсидій. За даними опитування малозабезпечених пенсіонерів можна сказати, що субсидія на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, для них є реальною допомогою у підвищені свого матеріального становища. Як правило, усі досліджувані нами малозабезпечені сім'ї, члени яких є лише пенсіонери, після закінчення терміну отримання субсидії постійно підтверджують право на призначення субсидії на наступний період.

Друга група малозабезпечених сімей для подолання бідності, для яких ми застосовували, також лише субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, є малозабезпечені сім'ї які мають дітей.

На першому етапі дослідження малозабезпечених сімей з дітьми ми провели акт обстеження житлово-комунальних умов проживання, результати яких потім використали для розрахунку розміру житлових субсидій.

За результатами актів обстеження було виявлено, що на сьогодні малозабезпечені сім'ї, які мають дітей є одними з найменш соціально захищеними.

Основними доходами цих сімей є заробітна плата (в 42 сімей із обраних нами 50 заробітна плата не перевищує суми мінімальної заробітної плати ). Нагадаємо, що до сукупного доходу не включається допомога відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям ” для призначення згідно із Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми. Тому обчислення сукупного доходу цієї групи сімей робилося за даними довідок заробітної плати за 6 останніх місяці, перед зверненням за субсидією, довідки про дохід від земельної частки (паю), а також доходів від власного підсобного господарства. Виходячи із розрахунків середньомісячного сукупного доходу сім'ї, субсидія 42 сім'ям цієї групи надавалася у розмірі 15% , а 8 сім'ях у розмірі 20% обов'язкової частки плати за житлово-комунальні послуги.

Після закінчення дії терміну субсидії, уповноваженим власником знову подавалися заяви на призначення житлової субсидії на наступний термін. Цей факт показує , що даний механізм подолання бідності, у даному випадку не є досить ефективними. Як і зазначають самі одержувачі житлових субсидій, субсидія тільки підтримує рівень матеріального забезпечення сім'ї, але не збільшує його.

Застосовуючи субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, для підвищення рівня забезпеченості і соціального захисту для сімей, члени яких є працездатні особи працездатного віку, показало нам, що даний механізм роботи із малозабезпеченими сім'ями також лише підтримує їх середньомісячний сукупний доход, але не підвищує його. Ця категорія сімей після закінчення дії субсидії знову зверталася за повторним призначенням на наступний термін. До того ж субсидія на наступний термін у 35 цих малозабезпечених сімей призначалася на підставі тих самих довідок, що і у попередньому призначені.

Отже, у результаті проведеного нами експериментального дослідження, ми зробили висновки, що застосування тільки одного механізму подолання бідності на прикладі субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг є не досить ефективним.

В 150 малозабезпечених сімей, які ми досліджували, після отримання ними житлової субсидії, рівень матеріального забезпечення не підвищився. Усі вони після закінчення терміну дії субсидії зверталися за призначення на наступний термін. Можна лише зауважити, що окремим сім'ям, які складають тільки пенсіонери, основним і єдиним доходом яких є пенсія, надання субсидії допомагає підтримати і змінити матеріальний стан сім'ї . Оскільки, як ми з'ясували під час опитування, зменшення витрати на оплату житлово-комунальних послуг дає змогу збільшити витрати на продукти харчування, ліки тощо.

На основі отриманої під час дослідження інформації можна зробити висновок, що під час роботи з малозабезпеченими сім'ями потрібно використовувати комплексний вид допомоги. Також потрібно враховувати не тільки матеріальний стан і сукупний середньомісячний доход сімї, а й моральні цінності і психологічний стан.

Система соціальної допомоги в Україні потребує подальшого вдосконалення та розвитку не лише в напрямі підвищення потенціалу органів праці та соціального захисту населення усіх рівнів, а й налагодження досконалого моніторингу соціальних процесів та ефективності державних програм, вивчення громадської думки.

Висновки

В Україні існує досить високе розшарування суспільства за рівнем матеріального добробуту, яке є наслідком значної нерівності в розділі доходів населення. Бідність українського народу проявляється як у загальних низьких характеристиках добробуту, так і в концентрації значної частини ресурсів у окремих груп населення і позбавленні доступу до них решти.

Отже, бідність є наслідком водночас низького рівня життя пересічного громадянина і різкої майнової нерівності. Необхідно посилити контроль за обґрунтованістю призначення державної соціальної допомоги, підвищити адресність надання цього виду допомоги, що дасть змогу перерозподілити державні кошти на створення нових робочих місць, підвищення розмірів допомог.

Також слід зазначити, що проблеми українського суспільства можна розв'язати тільки шляхом удосконалення та оптимізації діяльності всіх органів центральної та місцевої виконавчої влади, до компетенції яких належить забезпечення достатнього рівня життєдіяльності функціонального спрямованих сімей та соціальний захист вразливих категорій населення. Вирішення зазначеної проблеми не може бути справою будь-якої окремої інстанції. потрібна координація діяльності державних і громадських структур, тісна щоденна співпраця служб соціального захисту органів охорони здоров'я, працівників освіти, культури, правоохоронців, науковців.

Спільними зусиллями можна добитися створення механізмів, які б забезпечували правові гарантії і свободи населення України, баланс суспільних інтересів.

Варто мабуть, зазначити, що у світовій практиці має місце ще й таке поняття, як „суб'єктивна бідність” яка є результатом самооцінки людиною свого рівня життя. Але це є, скоріше, стимулюючим фактором, що спонукає людину шукати можливість вище піднятися по соціальній „драбині” - отримати належну освіту чи підвищити кваліфікацію на високооплачувану роботу.

За результатом соціального опитування проведеного нещодавно в Україні 60% з тих, хто минулоріч відносить себе до категорії бідності - сьогодні так не вважає. Мабуть це і є головним показником стабілізації соціально-економічної ситуації, результатом якої є підвищення рівня життя людей.

Список використаної літератури

1. Аномалия социальной работы. т. 2. Феноменологии соціальної адаптации. - М., 1995.

2. Андреев И.Н. Православная конвенция милосердия в современной интерпретации // соціальна робота: теория, технология, образование. - 1998. -№1.- с. 82-85.

3. Васильев В.А. Как менять „черту бедности", - М., 1992.

4. Василькова Ю.В. Методика и опит работы соціального педагога. М., 2001.-160 с.

5. Методические рекомендации по разработке и реализации программ социальной занятости.

6. Горшкова O.A. Опит социальной роботы за рубежем (кратний курс лекции). - М,: соціально-технологический інститут - 1999. - 92 с.

7. Энциклопедия социальной работы . / Пер. С. Англ.. - М., 1994. в 3 т.

8. Інформаційно-аналітична записка щодо рівня життя населення у січні-листопаді 2002 р. -- К.: Управління доходів та рівня життя населення. - 2002. -16с.

9. Коваль Л.Г. Зверьова І.Д., Хльбік С.Р. Соціальна робота. - К., 1997.

10. Конституція України (основний Закон України). - Харків, 1995.

11. Манульская Е.Е. Право соціального обеспечения (учеб, пособие.) -- M.; ВЛАДОС. - 1997. 255 с.

12. Методические рекомендации по разработке и реализации программ социальной занятости.

13. Кличовик I.I. Соціальна робота (вступ до спеціальності). Ужгород: Патент, 1997.-190с.

14. Надання всіх видів соціальної допомоги за єдиною заявою (для фахівців місцевих органів праці та соціального захисту населення). - К.: Видавничий дім „K.M. Academia" . - 2002. - 91 с.

15. Наше право (освітньо-правові матеріали). Львів.: Центр правових і політичних досліджень „Сім", 2002. - 171 с.

16. Нове покоління незалежної України (1991 2001) (щорічна доповідь Президентові України, Верховній раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в України) / Під заг. ред. М.М. Ілляш. - К.: Державний інститут сім'ї та молоді, 2002. - 211 с.

17. Новиков В. Соціальна робота в Україні і за рубежем. - Ужгород: Грожда, 2000.-134с.

18. Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога М., 1997.

19. Основы социальной работы: учебник / Отв. ред. П.Д. Павленюк. - М., 1999,-368с.

20. Поволоцкая Л. Стратегія заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню. // Факти. - 2002. - № 51. - с. 12.

21. Попович Г.М. Соціальна робота в Україні і за рубежем. Ужгород: Гранда, 2000.-134с.

22. Савченко О. До закону України „Про державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти". // Процес та зарплата. - 2000. № - 42 (238). -С.4

23. Слезингер . Г.Э. Труд в условиях рыночной экономики. M.: Социльно-технический институт. - 1997. -216 с.

24. Сорока M.B. Рынок труда в России: социологический и социально-психологичекий анализ проблемы. - Ростов-на-Дону: Пегас. - 1995. - 186 с.

25. Социальная работа / Под ред. В.И. Курбатова. -- Ростов-на-Дону 1999. -576с.

26. Соціальна педагогіка / Під ред. М.А. Галугозової. - M., 2000.

27. Социальная работа (учебник для студентов вузов) / Под общ. ред. В.И. Курбатова. Серия „Учебники, учебные пособия". Ростов-на-Дону: „Фенікс", 2000. - 570 .

28. Справочное пособие по социальной работе. - М., 1997. - 114 с.

29. Стратегічні напрямки подолання бідності // Праця і зарплата. 2000. № 44 (240) - с. 5 - 7.

30. Сулейманова Г.В. Социальное обеспечение и социальное страхование. -М.: Владос, 1997-198 с.

31. Технология социальной работы: Учебное пособие / под. Ред. И.Б. Зайнышева. - М: 2002. - 240 с.

32. Технологія соціально-педагогічної роботи: Навч. Посібник / за ред. А.Й. Капська.

33. Типове положення про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської Міської державної адміністрації. // Праця і зарплата. - 2000. - № 138 (234). - с. 58. 34.Тучкова Э.Г. Право социального обеспечения (учеб. - методич. пособие).-M.: Владос. - 1995. - 190 с.

34. Шептенко П.А., Воронина Г.А. Методика и опыт роботы социального педагога. -М., 2001. - 160с