Психолого-педагогічний супровід формування професійно-методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з дітьми передшкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru

Психолого-педагогічний супровід формування професійно-методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з дітьми передшкільного віку

Непомняща І.М., Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»

Вступ

Дошкільна освіта є ключовим етапом у формуванні особистості дитини і має вирішальне значення для її подальшого розвитку. Майбутні фахівці дошкільної освіти відіграють надзвичайно важливу роль у створенні сприятливого освітнього середовища, яке сприяє гармонійному розвитку дітей. Однак, успішне виконання цієї відповідальної ролі вимагає від педагогів високого рівня методичної спрямованості, професійних навичок і компетентностей.

Також, сучасне суспільство вимагає від педагогів дошкільної освіти не лише вміння ефективно надавати освітні послуги, але і бути педагогами-дослідниками, готовими адаптувати свою роботу до індивідуальних потреб кожної дитини. Від них очікується здатність використовувати сучасні педагогічні технології, активні методи, інноваційні підходи, та враховувати різноманітні психологічні та соціокультурні аспекти навчання та виховання. Проте, існує низка проблем, які ускладнюють формування методичної спрямованості у майбутніх фахівців дошкільної освіти. Зокрема, це відсутність структурованого підходу до формування методичної спрямованості у вищих навчальних закладах, відсутність чітких стандартів та методичних рекомендацій що призводить до недостатньо якісної підготовки майбутніх педагогів дошкільної освіти; неоднорідність підходів до формування методичної компетентності: різні навчальні заклади можуть використовувати різні педагогічні методи та підходи, наслідком чого є неоднорідність підготовки фахівців дошкільної освіти;

швидкі зміни у суспільстві та освітніх технологіях вимагають від педагогів дошкільної освіти постійної самоосвіти, професійного розвитку, опановування нових педагогічних технологій та інноваційних методів.

Актуальність дослідження обґрунтовується необхідністю врахування сучасних вимог до системи дошкільної освіти та підготовки фахівців у ЗВО. Психолого-педагогічний супровід допомагає майбутнім фахівцям розуміти, як адаптуватися до нових реалій та забезпечувати високий рівень освіти; дозволяє майбутнім фахівцям навчитися індивідуалізувати свої підходи до виховання дітей, враховуючи їхні особистість і потреби; надає можливість майбутнім фахівцям вдосконалити свої вміння в аспекті планування та проведення занять, взаємодії з дітьми тощо.

Дослідження проблеми формування методичної спрямованості професійної діяльності майбутніх фахівців дошкільної освіти є актуальним завданням у забезпеченні якісної освіти для дітей та підготовки компетентних педагогів, які здатні впливати на їхній розвиток і виховання.

Отже, актуальність проблеми дослідження, несумнівно, визначається низкою об'єктивних факторів і важливих суспільних потреб, серед яких можна визначити: ключову роль дошкільної освіти в розвитку особистості дитини, соціокультурні та психологічні виклики сучасності щодо вимог для підготовки фахівців дошкільної освіти, зміни в педагогічній науці та практиці, необхідність високої якості дошкільної освіти та глобалізація та міжкультурна взаємодія. Зупинимось на визначені означених проблемах, сутність яких зводиться до того, що дошкільний вік є найбільш чутливим і важливим періодом у формуванні ментальних, соціальних та когнітивних здібностей дітей. Методично підготовлені фахівці є ключовими агентами впливу на цей процес.

Сучасне суспільство ставить перед фахівцями дошкільними освіти складні завдання: врахування різноманітних культурних, соціальних та психологічних особливостей дітей, розвиток креативності, підготовку до цифрової епохи тощо. Це вимагає від фахівців високого рівня методичної компетентності. Розвиток педагогічної науки та впровадження нових методичних підходів у виховання та навчання вимагають, щоб майбутні фахівці були добре обізнані з оновленими тенденціями та інноваціями у галузі дошкільної освіти. Висока якість дошкільної освіти визначає майбутнє суспільства, сприяючи розвитку інтелектуальної, соціальної та моральної культури нового покоління. Досягнення цієї якості залежить від підготовки кваліфікованих та методично спрямованих педагогів. У сучасному світі міжкультурна взаємодія є нормою, і дошкільні педагоги повинні бути готові до роботи з дітьми з різних культур і національностей, що потребує розвинутої методичної компетентності в аспекті міжкультурної взаємодії.

У зв'язку з цим, дослідження процесу формування методичної спрямованості у майбутніх фахівців дошкільної освіти є надзвичайно актуальним завданням, оскільки воно сприяє підготовці якісних педагогів, здатних ефективно впливати на розвиток дітей у сучасному світі, а також впроваджувати інновації та відповідати на виклики сучасності в галузі дошкільної освіти.

Сутність проблеми зводиться до того, що необхідність формування професійно-методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти та їх підготовка до роботи з дітьми передшкільного віку є надзвичайно актуальною в умовах сучасного світу, де зростають вимоги до якості дошкільної освіти та розвитку дітей. Психолого-педагогічний супровід цього процесу є ключовим, оскільки він дозволяє майбутнім фахівцям навчитися адаптувати свої методи та підходи до індивідуальних потреб дітей, розуміти психологічні особливості розвитку дітей передшкільного віку та забезпечувати високий рівень якості дошкільної освіти, враховуючи сучасні вимоги та інновації.

Мета дослідження полягає у вивченні та аналізі психолого-педагогічного супроводу процесу формування професійно-методичної спрямованості підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти для роботи з дітьми передшкільного віку з метою виявлення ефективних стратегій, методів та інструментів, спрямованих на підвищення якості підготовки майбутніх фахівців, їхню компетентність та готовність працювати з дітьми передшкільного віку в сучасному освітньому середовищі. Конкретні завдання дослідження включали: педагогічний супровід передшкільний

вивчення психолого-педагогічних та соціокультурних аспектів процесу формування методичної спрямованості у майбутніх фахівців дошкільної освіти;

аналіз факторів, які впливають на формування методичної спрямованості та визначення їхньої ролі в процесі професійної підготовки студентів;

визначення оптимальних педагогічних підходів і методів, що сприяють успішному формуванню методичної компетентності студентів дошкільної освіти.

встановлення зв'язку між рівнем методичної спрямованості та якістю професійної діяльності майбутніх фахівців дошкільної освіти.

розробка рекомендацій для закладів дошкільної освіти з метою підвищення ефективності навчання та формування методичної спрямованості у майбутніх педагогів дошкільної освіти.

Виклад основного матеріалу

Вихідними положеннями для розв'язання завдань було визначення того, що процес формування методичної спрямованості професійної діяльності у майбутніх фахівців дошкільної освіти включає психолого- педагогічні та соціокультурні аспекти, які важливо враховувати для успішної підготовки майбутніх педагогів.

Спираючись на визначення професійної спрямованості Г. Кашконової як якісної характеристики особистості, «яка утворена сукупністю ціннісних орієнтацій, переконань, схильностей, здібностей особистості, які знаходять вияв в мотивах вибору професії; цілеспрямована взаємодія викладача і студентів, в процесі якої засвоюються знання, уміння і навички певної професії» [8, с. 16- 17], вчені (Т. Кружева, Я. Левченко, Ю. Руденко) досліджують різні сторони професійної спрямованості [10, 11, 15]. На думку А. Богуш мовленнєво- методична спрямованість підготовки майбутніх магістрів дошкільної освіти «це і процес, і результат їхнього професійного зростання, їхнє прагнення до мовленнєво-методичної досконалості у професійно-методичній роботі управлінського сегменту ЗДО» [2, с. 12]. Досліджуючи різні аспекти спрямованості особистості педагога І. Зязюн, Л. Крамущенко, І. Кривонос та інші науковці у своїх дослідженнях вказують на багатоаспектність цієї спрямованості, яка може виявлятися у різних аспектах педагогічної діяльності: спрямованість на самоутвердження, спрямованості на засоби педагогічного впливу, спрямованість на учнів, де вчитель акцентує увагу на адаптації дітей до дитячого колективу та вимогам сучасного навчального середовища, спрямованість на мету педагогічної діяльності. На підставі цих досліджень можна виділити поняття методично орієнтованої спрямованості професійної діяльності майбутнього фахівця дошкільної освіти, яке відображає важливість використання методичних засобів та підходів у педагогічній діяльності.

На підставі вищезазначеного можна зробити висновок, що орієнтація майбутнього фахівця дошкільної освіти на професійно-методичну діяльність проявляється через особисте позитивне ставлення до неї та характеризується стійкою усвідомленістю її ролі та значення для формування власної методичної культури під час їх фахової підготовки.

З урахуванням вищезазначеного до психолого- педагогічних аспектів були віднесені психологічна готовність майбутніх фахівців, яка включала: розуміння психологічних особливостей дітей передшкільного віку, їхніх потреб і особливостей розвитку; комунікативні навички майбутніх фахівців дошкільної освіти сприятимуть їх ефективній взаємодіяти з дітьми, батьками та колегами; розуміння методичних підходів майбутніми педагогами передбачало засвоєння різноманітних методичних підходів до роботи з дітьми, включаючи ігрові, творчі, інклюзивні та інші методи, що підтримують індивідуальний розвиток дітей.

Соціокультурні аспекти передбачали врахування культурного контексту досліджуваної проблематики, в напряму вивчення культурних особливостей та цінностей суспільства, в якому працюватимуть майбутні фахівці; соціальну відповідальність педагогів дошкільної освіти які мають бути готові працювати у різних соціокультурних групах дітей та враховувати їхні особливості; взаємодію з батьками та розвиток співпраці з метою створення сприятливого навколишнього середовища для розвитку дітей. Розуміння соціокультурних аспектів формування методичної спрямованості також включає врахування потреб дітей з особливими освітніми потребами та забезпечення їх інклюзивної освіти. Урахування психолого- педагогічних та соціокультурних аспектів допомагає майбутнім фахівцям дошкільної освіти краще підготуватися до роботи з дітьми передшкільного віку та забезпечити їхній оптимальний розвиток і виховання в сучасному суспільстві.

Необхідно підкреслити, що формування методичної спрямованості у майбутніх фахівців дошкільної освіти залежить від різноманітних факторів, які впливають на їхню професійну підготовку. Визначимо їхню роль у процесі психолого- педагогічного супроводу підготовки фахівців дошкільної освіти. Насамперед у стандарті вищої освіти за спеціальністю 012 «Дошкільна освіта» другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальною компетентністю визначена «здатність здійснювати методичний супровід освітньої діяльності» та програмним результатом навчання, що забезпечую формування цієї компетентності «організовувати методичний супровід освітньої діяльності в мультикультурному середовищі закладу дошкільної освіти...» [13]. Зважаючи на це, що освітня програма маючи прикладну орієнтацію визначає зміст і обсяг знань, які майбутні фахівці повинні засвоїти, надає основну структуру для навчання і включає методичні підходи та практичні завдання, які забезпечують підготовку, зокрема, і до методичної спрямованості професійної діяльності майбутніх фахівців дошкільної освіти.

Здійснюючи психолого-педагогічний супровід цієї підготовки викладачі не лише передають знання, а й моделюють педагогічні підходи та стиль роботи для майбутніх педагогів. Можливість отримувати практичний досвід під час проходження виробничої практики сприяє застосуванню теоретичних знань на практиці й навчанню в реальних умовах професійної діяльності. Важливим фактором цього процесу також є мотивація студентів і їхні цінності, які впливають на те, наскільки вони відкриті для процесу навчання і формування методичної спрямованості власної професійної діяльності. Соціокультурний контекст, включаючи суспільні вимоги, культурні особливості та сучасні тенденції в освіті, також впливає на формування методичної спрямованості, майбутні фахівці повинні враховувати ці фактори, щоб відповідати сучасним вимогам. Урахування цих факторів допомагає забезпечити ефективну підготовку майбутніх фахівців дошкільної освіти та формування їхньої методичної спрямованості, яка відповідає потребам і вимогам сучасного освітнього середовища.

Успішне формування методичної компетентності студентів дошкільної освіти досягається за допомогою застосування у процесі підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти психолого-педагогічного супроводу, з використанням оптимальних підходів і методів, які сприяють цьому процесу. Психолого-педагогічний супровід методичної спрямованості підготовки фахівців дошкільної освіти дозволяє студентам активно досліджувати педагогічні ситуації, розв'язувати практичні завдання та проблеми, з якими вони стикатимуться в майбутньому, самостійно навчатися розробляти методики та плани роботи з дітьми. У процесу супроводу студентами створюється професійне портфоліо, яке вони можуть використовувати під час проходження виробничої практики та рефлексія, яка дозволяє студентам систематизувати свої досягнення, відстежувати власний професійний розвиток та робити висновки з практичного досвіду. Регулярна рефлексія сприяє вдосконаленню педагогічних навичок. Створення і реалізація педагогічних проєктів допомагають студентам розвивати творчість, планування та організацію роботи з дітьми. Проєкти включають створення навчально-методичних матеріалів, організацію заходів для дітей передшкільного віку тощо.

З урахуванням постійних змін у цілях підготовки фахівців дошкільної освіти, реформування освітнього процесу у дошкільних закладах (що обумовлено впливом різних факторів, таких як стан розвитку освіти, інформаційне оточення, індивідуальні особливості вихованців та освітні тенденції), вимоги до методичної підготовки майбутніх вихователів- методистів також зазнають змін. Однією з ключових цілей цього процесу є формування професійно-методичної спрямованості у майбутніх фахівців дошільної освіти. Питання психолого- педагогічного супровіду протягом останніх років у науково- педагогічній літературі досліджувалася у таких проблемних площинах: педагогічний супровід, як система підтримки та допомоги людині в освітньо-виховному процесі (Т. Седова) [16], педагогічний супровід майбутніх викладачів вищої школи у процесі професійної підготовки (Н. Мирончук) [12], психологічний супровід особистісно зорієнтованого виховання (Д. Бех) [1], організація психологічного супроводу (А. Жукова, В. Мальцева) [4], методично-мовленнєвим супроводом, як систему засобів, методів, прийомів, методичних технологій та лінгводидактичних умов, спрямованих на ефективне формування у майбутніх вихователів комунікативно-мовленнєвої компетенції (А. Богуш) [3], психолого-педагогічний супровід професійно-особистісного розвитку педагога (А. Батаршев), організація педагогічного супроводу в навчальному середовищі (В. Квас, О. Ярошинська) [9, 17]. Досліджуючи різні аспекти супровіду дослідники визначають зміст та структуру супроводу в контексті власних пошукових інтересів, визначають умови та методи його здійснення: комунікативно-мовленнєвий супровід майбутніх фахівців ЗДО, як багатокомпонентне поняття, яке містить цикл психолого-педагогічних, мовознавчих та фахових методичних дисциплін, спрямованих на розвиток і формування професійного українського мовлення майбутніх фахівців і вихователів (А. Богуш) [3], особливості створення моделі психолого-педагогічного супроводу особистісного розвитку майбутнього педагога (А. Зимянський) [6], організація психолого- педагогічного супроводу дитини в умовах дошкільного закладу (В. Зінченко) [7].

Психолого-педагогічний супровід передбачає спільне навчання, роботу в групах та колективне навчання, що сприяє обміну досвідом та співпраці викладача зі студентами, між студентами. Вони вчаться взаємодіяти, вирішувати конфлікти та спільно розробляти методики освітньо-виховної роботи. Використання інтерактивних методів, які стимулюють активну участь студентів у процесі навчання, таких як обговорення, рольові ігри, аналіз кейсів тощо, допомагає розвивати їхні аналітичні та комунікативні навички. Практична робота в закладах дошкільної освіти є важливою частиною підготовки та дозволяє студентам отримувати реальний досвід роботи з дітьми та виробляти педагогічні навички. Вивчення спеціалізованих питань в рамках навчальних дисциплін та участь у педагогічних семінарах допомагає студентам засвоювати актуальні та специфічні знання про виховання та освіту дітей дошкільного віку. Отже, психолого-педагогічний супровід сприяє розвитку методичної компетентності студентів дошкільної освіти, допомагаючи їм готуватися до викликів та завдань, які вони зустрінуть у своїй професійній діяльності.

Зв'язок між рівнем методичної спрямованості та якістю професійної діяльності майбутніх фахівців дошкільної освіти є надзвичайно важливим і визначає, наскільки ефективними та компетентними вони будуть у своїй педагогічній роботі. Зміст цього процесу включає розуміння та освоєння методик та методів роботи з дітьми передшкільного віку, планування та адаптацію методик до конкретних освітніх потреб, використання рефлексії та самооцінки, наявність навичок взаємодії з дітьми та їхніми батьками, володіння інструментами оцінки й відстеження прогресу, спільну роботу з колегами та співпраця в команді.

Сутність змістового аспекту досліджуваної проблеми зводиться до того, що майбутні фахівці дошкільної освіти повинні вивчати різні методи та методики роботи з дітьми, включаючи ігрові, творчі, інтерактивні та інші. Розуміння та освоєння цих методів допомагає створювати цікаві та ефективні навчальні ситуації для дітей, бути здатними адаптувати розроблені методики до потреб та особливостей конкретної групи дітей, що містить розробку індивідуальних планів та програм для дітей із різними потребами. Самоаналіз і рефлексія грають важливу роль у підвищенні методичної спрямованості. Майбутні фахівці повинні бути здатні критично оцінювати свою роботу та вдосконалювати її на основі власного досвіду, бути здатними взаємодіяти з дітьми, відповідати на їхні потреби та виявляти емпатію є важливою частиною якісної педагогічної діяльності, конструктивно взаємодіяти з родинами дітей. Майбутні фахівці повинні вміти оцінювати прогрес дітей, використовуючи різні інструменти та методи оцінки. Це допомагає налагодити індивідуальну роботу та підвищити якість навчання та виховання, бути здатними спільно працювати з іншими педагогами та фахівцями у сфері дитячої освіти допомагає обмінюватися досвідом, впроваджувати інновації та забезпечувати спільну педагогічну роботу.

У результаті розгляду цього питання можна сказати, що загальний рівень методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти безпосередньо впливає на якість їхньої професійної діяльності. Ті, хто володіють високою методичною компетентністю, здатні надавати дітям якісну та ефективну освіту, розвивати їхні потенційні можливості та забезпечувати високий рівень виховання в дошкільних установах.

Вищевикладене наголошує на необхідності докладного розгляду питання щодо теоретичних аспектів професійно- методичної спрямованості та психолого-педагогічного супроводу процесу підготовці майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з дітьми передшкільного віку.

У дослідженні було висунуто передбачення, що процес формування методичної спрямованості професійної діяльності у майбутніх фахівців дошкільної освіти буде успішним при організації психолого-педагогічного супроводу підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти в ЗВО з використанням сучасних інтерактивних педагогічних методів і технологій та їх впровадження в освітній процес:

- створення середовища, що стимулює і сприяє успіху у навчанні;

індивідуалізація навчання (врахування індивідуальних особливостей та потреб кожного студента), що передбачає гнучкість та адаптованість освітньо-професійних програм до різних стилів навчання і темпів освоєння матеріалу студентами;

практико-орієнтований процес підготовки фахівців у ЗВО: активна практика в закладах дошкільної освіти є важливою складовою успішного формування методичної спрямованості. Взаємодія з дітьми, колегами сприяє практичному засвоєнню педагогічних методів і навичок;

сприяння самостійному навчанню та дослідженням: заохочення студентів до самостійного навчання, дослідницької роботи та аналізу освітніх практик сприяє їхньому особистісному і професійному зростанню.

Організація психолого-педагогічного супроводу процесу підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти передбачає наявність досвідчених викладачів-наставників, які можуть надавати консультації, відповідати на запитання та надавати фахові поради та підтримку в адаптації до вимог навчання та сприяти психологічному комфорту студентів під час формування методичної спрямованості, оцінку та ретельний аналіз результатів навчання, що допомагає студентам відстежувати свій професійний прогрес і вносити необхідні корективи у свою діяльність.

Як початковий пункт у науковій характеристиці обґрунтовано використовується визначення поняття «професійно-методична спрямованість майбутніх фахівців дошкільної освіти», яка являє складний педагогічний підхід, спрямований на підготовку фахівців дошкільної освіти до якісної та ефективної роботи з дітьми передшкільного віку. Ця спрямованість передбачає такі основні складові, як: теоретична підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти у професійно- методичної спрямованості їх майбутньої діяльності; розвиток педагогічних навичок, таких як планування та проведення занять, взаємодія з дітьми, робота з батьками, оцінювання та аналіз результатів навчання, вміння використовувати різні методи та педагогічні прийоми для досягнення найкращих результатів.

Однією з ключових складових професійно-методичної спрямованості є здатність індивідуалізувати навчання та виховання відповідно до потреб та особливостей кожної дитини. Майбутні фахівці повинні вміти адаптувати педагогічні підходи та програми до індивідуальних можливостей та потреб дітей. Професійно-методична спрямованість передбачає постійний аналіз власної діяльності та педагогічного процесу, а також постійне самовдосконалення. Майбутні фахівці повинні бути готові до вивчення нових методів та підходів, а також до вдосконалення власної педагогічної майстерності.

Важливою складовою професійно-методичної спрямованості є розвиток навичок соціальної взаємодії та співпраці з іншими педагогами, батьками, а також іншими фахівцями, які працюють з дітьми. Спільна робота з іншими професіоналами може покращити результати виховання та навчання. Також, майбутні фахівці повинні бути обізнаними щодо сучасних педагогічних інновацій, технологічних засобів навчання та інших актуальних питань у галузі дошкільної освіти, бути готові впроваджувати нові методи та підходи для покращення роботи з дітьми.

Узагальнюючи сказане можна відзначити, що професійно- методична спрямованість майбутніх фахівців дошкільної освіти включає теоретичну підготовку, педагогічні навички, здатність до індивідуалізації навчання, аналіз та самовдосконалення, соціальну взаємодію та співпрацю, а також орієнтацію на актуальність і інновації в галузі дошкільної освіти.

Сутність вищевикладеного зводиться до того, що методична спрямованість професійної діяльності - це підхід або стратегія, яка передбачає використання систематичних методів, підходів та інструкцій для досягнення конкретних професійних цілей чи завдань, врахування найкращих практик, стандартів, рекомендацій і засобів, що сприяють оптимальному виконанню завдань у конкретній сфері чи професії.

Методична спрямованість допомагає фахівцям визначати, які кроки й ресурси необхідно використовувати для досягнення мети, а також як оцінювати та покращувати результати професійної діяльності. Вона може передбачати навчання, дослідження, планування, аналіз та інші дії, спрямовані на постійне підвищення якості та ефективності професійної роботи.

Теоретичні засади формування методичної спрямованості професійної діяльності майбутніх фахівців дошкільної освіти передбачають набуття навичок створення та впровадження навчальних та виховних програм, вміння адаптувати їх до вікових та індивідуальних особливостей дітей передшкільного віку. Крім того, важливо розвивати навички індивідуалізації навчання, майбутні фахівці повинні вміти створювати умови для кожної дитини з метою максимального розвитку її потенціалу. Формування методичної спрямованості також включає в розуміння процесу оцінювання та аналізу результатів навчання та виховання. Майбутні фахівці повинні навчитися об'єктивно оцінювати успіхи дітей і вживати кроки для вдосконалення навчального процесу. Крім цього, важливо розвивати навички соціальної взаємодії та співпраці з батьками дітей передшкільного віку. Майбутні фахівці повинні вміти комунікувати з батьками, вислуховувати їхні погляди та спільно працювати для досягнення найкращих результатів виховання дітей. Слід додати, що формування методичної спрямованості також включає в орієнтацію на актуальні та інноваційні педагогічні підходи та технології. Майбутні фахівці повинні бути готові впроваджувати нові методи та практики для покращення процесу виховання та навчання дітей. Звідси випливає, що специфіка формування методичної спрямованості полягає у тому, що цей процес вимагає поєднання теоретичних знань з практичними навичками, а також надає можливість майбутнім фахівцям розвивати свою професійну ідентичність та ставати справжніми експертами в галузі дошкільної освіти.

Процес психолого-педагогічного супроводу формування професійно-методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з дітьми передшкільного віку є складним і має свої особливості, серед яких:

Індивідуалізація супроводу, яка передбачає спрямованість на забезпечення розв'язання конкретних проблем та потреб кожного студента.

Постійне навчання та розвиток як самих студентів, так і викладачів, які повинні навчатися та вдосконалювати свої знання та навички. Це передбачає участь у навчальних семінарах, майстер-класах, стажуваннях та інших формах професійного розвитку.

Супровід включає можливість отримання практичного досвіду роботи з дітьми передшкільного віку. Студенти повинні мати можливість спостерігати та брати участь у реальних виховних та навчальних ситуаціях. Під час супроводу важливо проводити регулярний аналіз та оцінку роботи майбутніх фахівців. Зворотний зв'язок допомагає стати висококваліфікованими та відповідальними вихователями, сприяти їхньому професійному зростанню та розвитку в цій важливій сфері діяльності.

Супровід передбачає індивідуальну підтримку та навчання під керівництвом викладачів та вихователів-практиків студентів-практикантів. Керівники практики надають студентам необхідні методичні рекомендації та матеріали, відвідують студентів на практиці та надають їм методичну підтримку, допомагаючи їм застосовувати теоретичні знання в реальних педагогічних ситуаціях. Співпрацюючи зі студентом викладач і студент спільно вирішують педагогічні завдання, а також обмінюються досвідом і рефлексіями з метою поліпшення професійних навичок студентів. Викладач надає конструктивну оцінку роботи студентів, а також забезпечує зворотній зв'язок щодо їхнього професійного зростання, ідентифікує сильні та слабкі сторони, допомагає розкрити та розвивати професійні цінності, сприяє їхньому ознайомленню з етикою та стандартами педагогічної діяльності в дошкільних установах. Супровід сприяє розвитку рефлексії серед майбутніх фахівців, здатності аналізувати свою роботу, виявляти сильні та слабкі сторони, розробляти стратегії для подальшого розвитку. Визначені особливості процесу психолого-педагогічного супроводу сприяють професійно-методичної спрямованості підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з дітьми передшкільного віку та забезпечують їхній професійний розвиток.

З огляду на це, були розроблені теоретичні засади побудову процесу психолого-педагогічного супроводу - надзвичайно важливого компоненту формування методичної спрямованості професійної діяльності у майбутніх фахівців дошкільної освіти. Основні складові психолого-педагогічного супроводу в цьому контексті включають:

діагностику потреб та особливостей студентів, що передбачає виявлення індивідуальних потреб, мотивації, особистісних рис та можливостей майбутніх фахівців дошкільної освіти під час здійснення психолого-педагогічного супроводу процесу їх підготовки до професійної діяльності. Це дозволяє підібрати найефективніші методи та підходи до їх професійного розвитку.

на основі результатів діагностики в процесі психолого- педагогічного супроводу викладач допомагає студентам розробити індивідуальну освітню траєкторію «як персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб'єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання» [5] та власну освітню програму, які враховують їхні особисті цілі та потреби у формуванні методичної спрямованості;

підтримку у розв'язанні освітніх проблем і труднощів: супровід викладача надає психологічну та педагогічну підтримку студентам у розв'язанні проблем, з якими вони можуть зіткнутися під час їх навчання і формування професійно- методичної спрямованості, що включає консультативну роботу зі студентами;

сприяння саморефлексії й самооцінки: психолого- педагогічний супровід допомагає студентам розвивати навички саморефлексії та самооцінки своєї професійної діяльності. Вони навчаються аналізувати власні досягнення, виявляти сильні та слабкі сторони та планувати подальший професійний розвиток;

сприяння розвитку педагогічної компетентності: психолого-педагогічний супровід допомагає студентам розвивати педагогічну компетентність, включаючи навички планування і проведення занять, адаптацію до різних вікових груп дітей, роботу з особливими потребами дітей тощо;

підтримку в адаптації до практичної діяльності: під час проходження виробничої практики у закладах дошкільної освіти, здійснюючи психолого-педагогічний супровід керівник практики від закладу вищої освіти надає студентам допомогу у вирішенні практичних завдань, включаючи методичну роботу, взаємодію з дітьми, спілкування з батьками, організацію освітньо-виховних заходів;

моніторинг формування професійно-методичної спрямованості: психолого-педагогічний супровід не завершується з завершенням освітньої програми та може продовжуватися, у формі супервізорства, у перші роки практичної роботи, а також допомагати розв'язувати професійні питання й виклики.

В цілому, психолого-педагогічний супровід є важливим ресурсом для успішного формування методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти. Він сприяє розвитку компетентності та впевненості студентів у їхній професійній діяльності, а також забезпечує якісну освіту та виховання дітей у дошкільних закладах.

Результатом психолого-педагогічного супроводу формування професійно-методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з дітьми передшкільного віку є підготовка висококваліфікованих педагогів, здатних ефективно взаємодіяти з дітьми передшкільного віку, створення освітнього середовища, що стимулює, використання різноманітні педагогічні підходи та методи, розуміти та враховувати особливості розвитку кожної дитини, а також готовність до професійної самореалізації та постійного розвитку в галузі дошкільної освіти. Результатом такого супроводу є покращення якості педагогічної роботи з дітьми передшкільного віку та сприяння їхньому повноцінному розвитку. Для визначення рівнів готовності майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійно-методичної спрямованості обрано наявність компонентів, а якісні ознаки їхньої готовності - за показники.

З метою перевірки рівня готовності майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійно-методичної спрямованості на констатувальному етапі дослідження був проведений діагностичний експеримент. На першому етапі експериментального дослідження нами було застосовано: методика діагностики навчальної мотивації студентів А. Реана, В. Якуніна; адаптована методика дослідження мотивації професійної діяльності О. Бондарчук, Л. Карамушки; авторська методика визначення рівня мотивації майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійно-методичної спрямованості.

Другий етап дослідження був направлений на визначення рівня комунікативної установки. Для вивчення даних питань було застосована методика діагностики комунікативної установки В. Бойка.

На третьому етапі експериментального дослідження досліджували рівень змістовних знань щодо методичної спрямованості майбутньої професійної діяльності, це визначали за допомогою авторського опитувальника «Визначення рівня знань щодо методичної спрямованості майбутньої професійної діяльності фахівців дошкільної освіти».

Останнім етапом експериментального дослідження було визначення рівня сформованості практичних вмінь студентів у професійно-методичній спрямованості власної діяльності. практичних вмінь студентів у професійно-методичній спрямованості власної діяльності. Для вивчення даного питання було застосовано авторські навчальні індивідуально-дослідні завдання на підготовку майбутніх фахівців дошкільної освіти до методичної спрямованості професійної діяльності.

Результати проведеного дослідження дали підставу для виділення дуже високий, високого, задовільного та незадовільного рівня готовності майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійно-методичної спрямованості.

На основі даних, представлених у таблиці 1, можна зробити висновок, що більшість учасників експериментальної та контрольної груп на констатувальному етапі експериментального дослідження мали задовільний рівень готовності до професійно-методичної спрямованості, менша частина високий рівень, і зовсім відсутні студенти, які показали дуже високий рівень.

Таблиця 1.

Показники рівнів готовності до професійно методичної спрямованости

Задовільний рівень можна визначити як такий, на якому спостерігається позитивна динаміка, але на шляху до вищих рівнів професійно-методичної спрямованості студентів існують певні перешкоди, спричинені різними факторами, що гальмують процес їх підготовки до означеної діяльності. До них можна віднести відсутність відповідного практичного педагогічного досвіду та вмінь у роботі з дітьми, оскільки майбутнім фахівцям може бути важко впроваджувати професійні методи й підходи без практичного досвіду; недостатність професійної підготовки, спрямованої на підготовку до професійної діяльності в закладах дошкільної освіти, може перешкоджати розвитку необхідних навичок та знань; брак мотивації студентів до навчання та роботи у сфері дошкільної освіти може призвести до зниження готовності до професійної діяльності; відсутність підтримки та належного супроводу навчальних закладів та роботодавців може ускладнювати підготовку та індивідуальні психологічні чинники, такі як страх перед відповідальністю, низька самооцінка, можуть бути гальмівними факторами у готовності до професійно-методичної спрямованості майбутньої діяльності. Така тенденція не може не засмучувати, адже рівень методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти на пряму впливає на загальну професійну компетентність та ефективність професійної діяльності. Враховуючи ці гальмівні фактори, була розроблена експериментально-дослідна програма психолого- педагогічного супроводу формування професійно-методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з дітьми передшкільного віку.

Студенти, які демонстрували дуже високий рівень професійно-методичної спрямованості проявляють постійний інтерес до педагогічної сфери та методичної роботи, активно залучалися до навчання, завжди прагнули поглибити свої знання та навички у методичній спрямованості. Ці студенти відзначалися великою пристрасністю до роботи з дітьми в дошкільних закладах. Вони розуміють важливість своєї ролі в розвитку дітей і відчували глибоку моральну відповідальність, активно досліджували та вивчали різні методичні підходи та практики в дошкільній освіті, прагнули постійно покращувати свою методичну компетентність та впроваджувати нові інноваційні методи у своїй роботі. Студенти володіли відмінними комунікативними навичками та здатністю до співпраці, були відкриті для обміну досвідом з колегами та викладачами, завжди готові взяти участь у методичних дискусіях та спільних проєктах. Ці студенти володіли глибокими знаннями щодо педагогічних теорій, методик виховання та навчання дітей передшкільного віку, ретельно вивчали та розуміли основи методичної роботи та вміють застосовувати їх на практиці, успішно виконували індивідуальні навчально-дослідні завдання та завдання виробничої практики, були здатні ефективно застосовувати методичні підходи у роботі з дітьми, відзначалися високим рівнем організаційних навичок та здатністю до рефлексії щодо власної педагогічної практики, винятковими здібностями та ретельним підходом до педагогічної діяльності та методичної спрямованості.

Студенти, які демонстрували високий рівень професійно- методичної спрямованості, виявляли інтерес до навчання та завжди прагнули досягати високих результатів. Вони активно долучалися до всіх аспектів навчального процесу і прагнули поглибити свої знання у галузі дошкільної освіти. Ці студенти проявляли інтерес до професії вихователя. Вони відчували покликання працювати з дітьми та виховувати їх, і ця мотивація допомагала їм розвивати свої професійні навички. Студенти з високим рівнем професійно-методичної спрямованості вважали методичну спрямованість важливою складовою своєї професійної діяльності, розуміли, що глибокі знання та вміння в галузі методики виховання і навчання дітей є основою їхньої професійної компетентності. Ці студенти володіли зразковими навичками спілкування та співпраці з колегами, батьками та дітьми, були відкриті до обміну досвідом та готові до конструктивного співробітництва з іншими фахівцями в галузі дошкільної освіти, мали глибоке розуміння педагогічних теорій, методик та практик, що стосуються дошкільної освіти. Вони відзначалися обізнаністю у сучасних тенденціях у галузі дошкільної освіти та були готові застосовувати ці знання на практиці. Студенти успішно виконували індивідуальні навчально-дослідні завдання та завдання виробничої практики та виявляли вміння застосовувати методичні підходи в роботі з дітьми, розробляли і виконували завдання планів та індивідуальних програм роботи з дітьми передшкільного віку та ефективно взаємодіяли з дітьми та їхніми батьками. Ці студенти володіли необхідними навичками, знаннями та мотивацією для якісної роботи з дітьми в дошкільних закладах.

Студенти, які демонструють задовільний рівень професійно-методичної спрямованості мали середню мотивацію до навчання. Вони виявляли інтерес до певних аспектів своєї освіти, але могли мати обмежену мотивацію до інших аспектів освітньої програми, мали певний інтерес до роботи в галузі дошкільної освіти, але цей інтерес був обмеженим або пов'язаним з певними аспектами професії, виявляли обмежений інтерес до методичної спрямованості своєї професійної діяльності та можуть не завжди розуміти її важливість. Ці студенти володіли базовими навичками спілкування, але виявляли обмежену готовність до активного співробітництва з колегами та іншими фахівцями в галузі, мали базові знання про педагогічні методики та теорії, але їх розуміння було поверхневим, і вони не завжди були здатні застосовувати їх на практиці. Студенти виявляли практичні уміння здійснення методичної роботи, але їх досвід був обмеженим, вони потребували більше практики та досвіду для вдосконалення своєї методичної компетентності та потребували додаткового навчання та практики, щоб досягти вищого рівня професійно-методичної спрямованості до діяльності у майбутньому.

Студенти, які демонстрували незадовільний рівень професійно-методичної спрямованості проявляли обмежений інтерес до навчання, у деяких ситуаціях, навіть демотивацію, могли не завжди бути зацікавлені в здобутті знань і розвитку своєї освіти. Ці студенти виявляли байдужість або низький інтерес до роботи в галузі дошкільної освіти, не розуміли важливості та цінності цієї професії, також не розуміли важливості методичної спрямованості у своїй майбутній діяльності та виявляли низький інтерес до розвитку цих навичок, мали обмежену готовність до співпраці та комунікації з іншими фахівцями та колегами в галузі. Студенти фрагментарні знання щодо методики роботи в дошкільній освіті, а також не розуміли основних понять і принципів, демонстрували недосконалі практичні навички в галузі методичної роботи, мали труднощі у розробці та впровадженні методичних планів та програм, виявляли незадовільний рівень готовності до професійної діяльності та методичної спрямованості та потребували значного покращення в мотивації, знаннях та навичках для досягнення задовільного рівня професійної підготовки.

Теоретичний аналіз основних аспектів психолого- педагогічного супроводу та специфіку формування професійно- методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти дали нам підстави для розроблення експериментальної моделі означеного процесу.

Модель психолого-педагогічного супроводу формування професійно-методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти була спроектована з метою надання наочного уявлення про процес психолого-педагогічного супроводу формування професійно-методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти. Отже, розглянемо кожен структурний елемент означеної моделі.

Метою психолого-педагогічного супроводу професійно- методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти е побудова системно-комплексного процесу формування професійно-методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з дітьми передшкільного віку шляхом створення умов для їхнього гармонійного особистісного та професійного розвитку, формування компетентностей, необхідних для успішної роботи з дітьми передшкільного віку, а також надання методичної підтримки для вдосконалення їхньої педагогічної діяльності.

У попередніх публікаціях нами були визначені компоненти та їх показники підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до методичної спрямованості професійної діяльності, серед яких: мотиваційно-ціннісний, спрямованості професійної діяльності, серед яких: мотиваційно-ціннісний, комунікативно-регулятивний, когнітивний, діяльнісно-методичний [14], представлені у таблиці 2, що дало підставу схарактеризувати рівні підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійно-методичної спрямованості.

Рис. 1. Експериментальна модель психолого- педагогічного супроводу формування професійно-методичної спрямованості фахівців дошкільної освіти

Таблиця 2.

Компоненти готовності до професійно-методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти

Педагогічними умовами, що були передбачені для ефективної організації психолого-педагогічного супроводу визначені наступні:

Створення для студентів середовища, що стимулює та сприяє їхньому успіху у навчанні в процесі формування професійно-методичної спрямованості фахівців дошкільної освіти до роботи з дітьми передшкільного віку означає створення оптимальних умов, які сприяють активному і якісному навчанню та розвитку студентів з метою глибокого засвоєння необхідних педагогічних знань та навичок: створення комфортного та освітнього середовища, що стимулює, де студенти відчувають підтримку, мають доступ до необхідних ресурсів (доступ до сучасного обладнання, бібліотеки, інтерактивних навчальних матеріалів, структурований розклад), технічного обладнання та літератури для вивчення та практичного впровадження педагогічних підходів. Середовище, що стимулює також включає використання методів для підтримки мотивації студентів (завдання інтерактивного та творчого характеру, проєкти тощо), які спонукають студентів до активного навчання і саморозвитку.

Індивідуалізація навчання у контексті формування професійно-методичної спрямованості фахівців дошкільної освіти до роботи з дітьми передшкільного віку допомагає студентам дошкільної освіти досягати більшого успіху, оскільки вона враховує їхні потреби та стимулює особистий та професійний розвиток кожного студента та передбачає створення умов, де враховуються індивідуальні особливості та потреби кожного студента, забезпечуючи гнучкість та адаптованість освітньо-професійних програм до різних стилів навчання і темпів освоєння матеріалу студентами:

індивідуалізація навчальних завдань передбачає складання для кожного студента індивідуальних практичних завдань. Викладачі повинні розуміти, що студенти мають різні рівні підготовки, інтереси та стилі навчання. Тому важливо надавати можливість обирати завдання, проєкти або теми, які відповідають їхнім індивідуальним потребам та мотивації;

гнучкість навчального процесу створює можливість для студентів обрати індивідуальну траєкторію навчання. Освітні програми повинні бути гнучкими й адаптованими до потреб студентів. Це означає, що можливість вибору дисциплін, модулів або методів навчання дозволяє студентам підлаштовувати навчання під свої індивідуальні потреби та темпи освоєння матеріалу;

надання підтримки та консультації студентів, можливість звертатися до викладачів чи наставників для отримання підтримки, консультацій та індивідуальних порад допомагає студентам вирішувати труднощі та розробляти індивідуальні навчальні стратегії;

розробка критеріїв оцінки виконаних робіт студентами з врахуванням індивідуальних досягнень. Система оцінювання повинна бути справедливою та враховувати індивідуальні досягнення студентів. Це дозволяє їм бачити свій прогрес та розвивати методичні навички, не відчуваючи надмірного тиску або недооцінки.

Практико-орієнтований процес підготовки фахівців дошкільної освіти у закладах вищої освіти підкреслює важливість активної практики в закладах дошкільної освіти та взаємодії з дітьми та колегами як важливу складову успішного формування методичної спрямованості майбутніх педагогів:

практичний досвід в дошкільних закладах: Студенти мають можливість відвідувати заклади дошкільної освіти, набувати практичний досвід роботи з дітьми передшкільного віку, що допомагає їм зрозуміти реальні виклики та можливості в цій галузі;

взаємодія з дітьми в процесі навчання, що включає спостереження, взаємодію, планування та проведення освітньо- виховних заходів для дітей передшкільного віку;

взаємодія студентів один з одним та з педагогами є важливим аспектом формування професійно-методичної спрямованості, взаємний обмін досвідом, колегіальна підтримка та спільне планування освітньо-виховних заходів сприяють розвитку педагогічних методів та навичок;

практичне засвоєння педагогічних методів і навичок сприяє конкретному засвоєнню педагогічних методів та навичок, що дозволяє студентам навчатися на практиці та адаптувати теоретичні знання до реальних умов роботи з дітьми передшкільного віку.

Практико-орієнтований підхід реалізовувався шляхом інтерактивних форм проведення практичних занять та виробничої практики, таких як групові обговорення, рольові ігри, вправи з вирішення педагогічних завдань проєктна робота та інші практичні завдання, які стимулюють активну участь студентів у навчальному процесі. Наприклад, студенти брали участь в рольових іграх, де відтворювали реальні ситуації, з якими можуть стикатися вихователь-методист та педагоги в дошкільних закладах. Обговорюючи проблеми методичного спрямування, студенти розвивали критичне мислення та навички роботи у команді, спільного розв'язання завдання. Досліджуючи реальні кейси з практики роботи в дошкільних закладах студенти аналізують їх, намагаючись знайти оптимальні рішення. Проведення під час проходження виробничої практики майстер-класів досвідченими вихователями- методистами студенти отримують досвід педагогічного аналізу освітньо-виховного процесу в роботі з дітьми передшкільного віку. Портфоліо розвитку передбачало створення студентами особистого портфоліо, де вони збирали свої найкращі роботи, методичні педагогічні плани, враження від практики та рефлексії. Під час проведення дискусії та дебатів студенти обговорювали актуальні проблеми методичної роботи, висловлювати свої точки зору та аргументували їх в рамках дискусій та дебатів.