Характеристика настрою курсантів-першокурсників під час офлайн навчання в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

ХАРАКТЕРИСТИКА НАСТРОЮ КУРСАНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ ПІД ЧАС ОФЛАЙН НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Лип'юк А.М. курсантка 1 курсу,

Захаренко Л.М. кандидат психологічних наук, старший

науковий співробітник наукової лабораторії проблем

психологічного забезпечення та психофізіологічних досліджень

Анотація

У статті здійснено вивчення психологічних особливостей актуального настрою курсантів першого курсу, які навчаються офлайн у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання у період дії воєнного стану в Україні, зокрема під час бомбардувань столиці. Визначено, що актуальний настрій курсантів першого курсу не характеризується загальним негативним емоційним фоном. Задоволеними потребами респондентів є у потреба у безпеці та захисті.

Ключові слова: настрій; курсанти; воєнний стан; офлайн навчання.

Summary

Lypiuk A. M. 1st year cadet, National Academy of Internal Affairs

Zakharenko L. M. Ph.D. in Fsychologg, senior researcher of the scientific laboratory on problems of psychological support and psychophysiological research, National Academy of Internal Affairs

CHARACTERISTICS OF THE MOOD OF FRESH-YEAR CADETS DURING OFFLINE EDUCATION UNDER THE CONDITIONS OF MARITAL STATE

Introduction. During the period of martial law in Ukraine, the psycho-emotional state of higher education students significantly affects the productivity of their studies and mastery of the chosen profession. The situation of martial law in the country, the bombing of the capital and the respondents' stay in civil defense shelters caused a stress reaction in them, which manifested itself differently in each of them: it encouraged the effectiveness of activity or contributed to its sharp reduction, which was reflected in their wellbeing and current mood in the time of the survey.

Purpose: study of the specifics of the actual mood of first-year cadets who study offline in a higher education institution with specific study conditions during the period of martial law in Ukraine.

Methods. The research used the following methods of scientific research: theoretical (analysis, synthesis, comparison, generalization), empirical (testing), mathematical (methods of statistical processing of empirical data).

Originality. The psychological features of the actual mood of the first-year cadets, who study offline during the period of martial law in Ukraine, were studied and analyzed. The sample consisted of 30 first-year cadets (both male and female) studying offline at the National Academy of Internal Affairs, aged 17 to 20 years (mean, 17.4 years). Christopher Markert's projective psychodiagnostic technique was used, which is designed to identify unconscious motivations and assess current emotional states. Based on the results of the research, the components of the cadets' actual mood, the satisfaction of their actual needs, are described.

Conclusion. It was determined that the current mood of first-year cadets is not characterized by a general negative emotional background. Satisfied needs of the respondents are the need for security and protection.

Key words: mood; cadets; martial law; offline learning.

Вступ

У період дії воєнного стану в Україні освітня діяльність студентської молоді характеризується розумінням ними «нової норми життя», яка склалася в умовах російсько-української війни; зниженням або відсутністю мотивації до навчання; відчуттям виснаженості, неорганізованості та байдужості до учбової діяльності; появою певних труднощів в організації навчання, які впливають на життя та самопочуття [15].

На фоні дії зовнішнього стресофактору - воєнного стану в Україні, ведення активних бойових дій - у студентів фіксуються негативні тривожно-депресивні емоції (зокрема, емоційно деструктивний настрій та наростання емоційного напруження), що зумовлюють зниження рівня їх стресостійкості [4]. Психоемоційний стан студентів під час війни значно впливає на продуктивність їх навчання, а перепади настрою відносяться до стресогенних чинників, поява яких була спричинена війною [6].

Мета статті: вивчення особливостей актуального настрою курсантів-першокурсників, які навчаються офлайн у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання у період дії воєнного стану.

Завдання: провести психодіагностику настрою як актуального психоемоційного стану курсантів у поточний момент часу; охарактеризувати його компоненти. настрій курсант психологічний воєнний

Теоретичне підгрунтя

Про зміну світосприйняття курсантів-гвардійців у воєнний час пишуть Міршук О., Васильченко Р. (2022) та зазначають, що важливою умовою комфортного сприйняття ними освітнього процесу стало перебування родини у безпеці [11].

Науковці Лазаренко В. К., Саніна Н. А. (2022) вказують, що більшість студентів медичного вишу, які навчаються у період дії воєнного стану, хоч і відчувають агресивність, занепокоєння, розпач, апатію, однак займаються волонтерською діяльністю, переживають радісні емоції та мають низький рівень поширеності песимізму [9].

Хоменко-Семенова Л., Прохоренко Я. (2022) визначили, що перегляд новин у період воєнного стану студентами вишів негативно впливає на їхніх психоемоційний та фізичний стан (викликає негативні та тривожні емоції, внутрішній дискомфорт у тілі, зменшує навчальну мотивацію, заважає зосередженості на навчанні) [13].

Голубенко Т., Діордіца І., Сіра Л. (2022) дійшли висновку, що психолого-педагогічна адаптація здобувачів вищої освіти до освітнього процесу в умовах воєнного стану вимагає від них включення у нове середовище, засвоєння нових форм та способів діяльності [2].

Пристосуванню курсантів у навчально-професійних умовах сприяє стресостійкість, адже успішні стратегії подолання стресу дозволяють пережити смисложиттєві кризи, фрустрації, допомагають уникнути конфліктів [8]. Слід враховувати, що здобувачі вищої освіти жіночої статі більш зосереджені, захоплені, уважні, але більше схильні до негативних емоційних станів (пригніченість, засмученість, переляканість, сором, тривожність), ніж здобувачі вищої освіти чоловічої статі; невстигаючі студенти демонструють більше почуття провини; студенти-оптимісти мають помітно вищий позитивний афект, ніж студенти-песимісти [5]. Оптимізм є важливою психологічною детермінантою життєвої позиції особистості, адже допомагає долати труднощі у досягненні поставлених цілей, тому необхідно впроваджувати психолого-педагогічні засоби розвитку конструктивної життєвої позиції особистості у систему вишів [12]. Негативний настрій може стимулювати прояв альтруїстичних вчинків, а позитивний настрій - сприяє позитивним думкам, відмінному емоційному стану, які часто детермінують прояви альтруїзму [7].

У підручниках з психології зазначають, що настрій є одним із видів емоційних реакцій (поряд із емоційним тоном відчуттів та емоціями (включаючи афекти) [1, 452]. Настрій - це «загальний емоційний стан, який своєрідно забарвлює на певний час діяльність людини, характеризує її життєвий тонус» [1, 122]; «загальний емоційний стан, який не спрямований на щось конкретне» [10, 807]. Настрій, власне, є емоційний тонус людини.

На відміну від інших емоційних компонентів настрій має такі характеристики: нижчий емоційний фон, аніж почуття або емоції; більша часова тривалість, порівняно з емоцією; багатоплановість; погано визначена причина його змін; наявність ефекту зараження [1].

Настрій включає п'ять компонентів: емоційний компонент (домінуюча емоція є емоційною основою настрою), релятивний компонент (визначає відповідність чи невідповідність сприйманого і бажаного), когнітивний компонент (інтерпретація, розуміння та оцінка поточної життєвої ситуації), мотиваційний компонент (поведінкова спрямованість настрою), компонент фізичного самопочуття (настрій відображає особливості тілесного, психічного (душевного) і духовного буття людини) [4; 10].

Настрій людини може бути позитивним (проявляється у її бадьорості й високому тонусі) та негативним (пригнічує, демобілізує, спричиняє пасивність особистості) [10, 807]. На різке погіршення настрою може вплинути зовнішній фактор.

Методи дослідження

У дослідженні використовувались теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), емпіричні (тестування), математичні (методи статистичного опрацювання емпіричних даних) методи наукового дослідження.

У дослідницький процес було залучено 30 курсантів першого курсу (порівно осіб чоловічої та жіночої статі), які навчаються офлайн у Національній академії внутрішніх справ, віком від 17 до 20 років (середнє значення - 17,4 роки).

Використовувалась проєктивна психодіагностична методика Крістофера Маркерта (Christopher Markert), яка призначена для виявлення неусвідомлених спонукань та оцінки актуальних емоційних станів [14]. Ця проєктивна методика заснована на підсвідомому ототожненні картинок з емоціями, образами, діями тощо. Вона складається із восьми абстрактних фігурок, кожна з яких символізує певний стан людини.

Відповідно до завдань дослідження респондентам потрібно було обрати «найприємнішу фігурку» та «найнеприємнішу фігурку». Вибір «найприємнішої фігурки» вказує на той стан людини, який є неї найбільш бажаним, а вибір «найнеприємнішої фігурки» вказує на найбільш небажаний стан в даний момент. За отриманим таким чином вектором визначався той динамічний стан, в якому знаходиться саме в цей час респондент.

Для обробки результатів дослідження було використано описову статистику, біноміальний критерій m при р=0,50 та допустимому об'ємі вибірки 2<n<50. Статистична обробка даних проводилася з допомогою функцій та формул версії Excel, яка входить у програмний пакет Microsoft Office 2007.

Результати і обговорення

Дослідження проводилось восени 2022 року у період дії воєнного стану в Україні, коли місто Київ зазнало чи не найбільших бомбардувань, а оголошення про повітряну тривогу звучали кілька разів на добу, змушуючи здобувачів вищої освіти, які навчалися офлайн, перебувати в укриттях цивільного захисту по декілька годин.

Проводилось послідовно два опитування, результати кожного з яких аналізувались, а потім проводилось порівняння отриманих результатів першого та другого опитувань. Насамперед, це стосувалось обрання респондентами фігурок, які подобаються та не подобаються (табл. 1, 2, 3).

Таблиця 1

Частота вибору респондентами фігурок (кількість виборів загалом) у першому та другому опитуваннях

Згідно з даними таблиці, загалом у першому опитуванні респонденти обирали всі фігурки (подобаються / не подобаються) від одного до вісімнадцяти разів, у другому - від трьох до дев'ятнадцяти разів. Респонденти в обох опитуваннях обирали всі із запропонованих фігурок хоча б один раз.

Таблиця 2

Частота вибору респондентами фігурок, що подобаються (кількість виборів загалом) у першому та другому опитуваннях

Відповідно до даних таблиці у першому опитуванні респонденти жодного разу не обрали фігурку №6, як таку, що подобається. За допомогою біноміального критерію m визначено, що у першому опитуванні респонденти частіше обирали фігурку №2 (n=15), як таку, що подобається, ніж у другому опитуванні (p<0,05).

Таблиця 3

Частота вибору респондентами фігурок, що не подобаються (кількість виборів) у першому та другому опитуваннях

Згідно з даними таблиці респонденти жодного разу не віднесли до фігурок, що не їм подобаються, фігурку №3 (у першому опитуванні) та фігурку №2 (у другому опитуванні). За допомогою біноміального критерію m визначено, що вибори респондентами фігурок у першому та другому опитуваннях статистично значимо не відрізняються (p>0,05).

І у першому, і у другому опитуваннях За допомогою біноміального критерію m визначено, що у першому опитуванні респонденти обирали фігурки №2 (n=18) та №4 (n=15) частіше, ніж у другому опитуванні (p<0,05). У другому опитуванні респонденти обирали фігурку №8 (n=19) частіше, ніж у першому опитуванні (p<0,05).

настрій респондентів описувався 17 числами, які є його характеристиками. У першому опитуванні найчастіше вживалися числа 20, 28, 48 (від 3 до 5 разів), а решта чисел - по одному разу. У другому опитуванні найчастіше вживалися числа-характеристики 51, 42, 55 (від 3 до 4 разів), а решта чисел - від одного до двох разів. Узагальнені дані подані у таблиці 4.

Таблиця 4

Узагальнена таблиця номерів-характеристик настрою респондентів у першому та другому опитуваннях

За допомогою біноміального критерію Наявність почуття гумору у є ознакою m визначено, що частота обрання кожного з особистісної зрілості, адже завдяки гумору чисел у обох опитуваннях не перевищує половини випадків (1<m<5; p>0,05) у кожному з опитувань. Тобто, у обидвох опитуваннях кожне із чисел-характеристик зустрічається менше, ніж у половині випадків, а тому не виступає характеристикою групового настрою респондентів, а є лише індивідуальною характеристикою.

Відповідно до отриманих результатів встановлено:

- п'ятеро курсантів у першому опитуванні відчували ефективність (намагання впорядкувати та організувати все навколо), у другому - заклопотаність (зайнятість справами), натхнення (бажання зробити життя цікавішим), діловитість (прагнення до здійснення реальних справ та виняткової, унікальної діяльності), причину (прагнення формувати свої думки на основі фактів);

- четверо курсантів у першому опитуванні виявляли прагнення прогресу (бажання якихось змін, однак брак конкретних власних ідей щодо цього), а у другому - заклопотаність (зайнятість справами), силу (бажання діяти рішуче й енергійно), помірність (бажання уникнути хвилювань і заспокоїтися) та гумор. можна дистанціюватися від проблеми хоча б тимчасово і виробити на неї новий погляд;

- троє курсантів, які проявили реалізм (реалістичний погляд на світ), у другому опитуванні проявили діловитість (прагнення до здійснення реальних справ та виняткової, унікальної діяльності), виразність (бажання досягти успіху), неформальність (прагнення відійти від формальних обставин життя і надати життю природної форми);

- троє курсантів у першому опитуванні проявили швидкість (бажання розпочати роботу), а у другому опитуванні - порядок (прагнення впорядкувати своє життя), серйозність (прагнення до самоспостереження за своїм емоційним станом), неформальність (прагнення відійти від формальних обставин життя і надати життю природної форми);

- двоє курсантів, які виявили впевненість у першому опитуванні, у другому опитуванні - швидкість (бажання розпочати роботу);

- троє курсантів, які у першому опитуванні виявили різні прагнення (стабільність, природність чи порядок) через відчуття нестабільності, бажання бачити в житті радість та прагнення впорядкувати своє життя, у другому опитуванні - безтурботність. Безтурботність - це своєрідний емоційний захист, «включивши» який можна спокійно ставитися до труднощів життя, не переймаючись проблемами та проявляючи емоційну відстороненість (протилежність до емоційної залученості);

- двоє курсантів виявили прагнення формувати свої думки на основі фактів, у другій - простоту (бажання задовольнятися простими речами життя) та помірність (бажання уникнути хвилювань і заспокоїтися);

- двоє курсантів, які у першому опитуванні виявили гнучкість (бажання бути уважним і не терпіти) та гумор, вказали на помірність у другому опитуванні. Поведінкова гнучкість є одним з важливих аспектів лідерської поведінки;

- один курсант у першому опитуванні проявляє допитливість, яка у другому опитуванні переходить у натхнення. Натхнення є станом найвищого піднесення, коли пізнавальна й емоційна сфери спрямовані на розв'язання творчої задачі, завдяки чому долається внутрішнє напруження, а енергія перенаправляється на соціально прийнятні цілі;

- один курсант прагне дозвілля (бажання відпочити через прихований неспокій), а у другому опитуванні - серйозність. Серйозна людина відзначається вдумливістю, розважливістю у своїх думках і вчинках, ставленні до життя;

- один курсант прагне виразити себе, а у другому опитуванні - проявити простоту (бажання задовольнятися простими речами життя);

- один курсант у першому опитуванні вказав на неформальність (прагнення відійти від формальних обставин життя і надати життю природної форми), а у другому - дозвілля (бажання відпочити через прихований неспокій);

- один курсант у першому опитуванні акцентував увагу на зовнішності (як сукупності тілесних характеристик), а у другому опитуванні - на реалізмі. Реалізм допомагає оцінювати свої сили і можливості, знати собі ціну, досягати успіху і правильно сприймати невдачі;

- один курсант виявив рішучість (вміння приймати обдумані рішення у складній обстановці), а у другому опитуванні - доброту. Доброта - це джерело індивідуальної мотивації, уміння поступитися своїм «я», «хочу» заради «ми», «зобов'язаний».

Відповідно до отриманих результатів у момент опитування респондентам чоловічої статі характерні схильність до проявів швидкості, ефективності, впевненості, рішучості, сили, помірності та гумору. Натомість респондентам жіночої статі характерні допитливість, реалізм, стабільність, дозвілля та гнучкість, прагнення формувати свою думку на основі фактів. Решта характеристик не відрізняються.

Визначено, що актуальними потребами респондентами у момент опитування є пізнавальні та соціальні потреби. Задоволеними є потреби респондентів у безпеці та захисті.

Встановлено, що дві третини опитаних проявляють різні види активності: пізнавальну активність (половина респондентів); соціальну активність (кожен шостий респондент); творчу активність (двоє осіб). Майже кожен четвертий респондент відчуває пасивність (безтурботність, бажання зберегти душевний спокій, уникати емоційного залучення; намагання відійти від складних, інтелектуальних завдань та насолоджуватися життям).

Висновки

1. Ситуація воєнного стану у країні, бомбардування столиці та перебування респондентів в укриттях цивільного захисту викликала у них стресову реакцію, яка по-різному проявилася у кожного з них: спонукала до ефективності діяльності чи сприяла різкому її зменшенню, що відобразилося на їх самопочутті та актуальному настрої у момент проведення опитування.

2. Актуальний настрій курсантів першого курсу не характеризується загальним негативним емоційним фоном. Курсанти-першокурсники переживають різний спектр емоцій, які визначили їхній актуальний настрій у момент опитування. Задоволеними потребами респондентів є у потреби у безпеці та захисті.

3. Емоційний компонент настрою більшості респондентів характеризується домінуванням стенічних емоцій, які збільшують активність, енергію та життєдіяльність, але у третини респондентів домінують астенічні емоції, які зумовлюють реактивність поведінки та пасивне споглядання.

4. Когнітивний компонент настрою респондентів відображають їхні погляди на навколишній світ (філософський, реалістичний, гумористичний). Реалістичне ставлення до світу допомагає респондентам збалансувати позитив та негатив, адекватно сприймати навколишню дійсність та оцінювати свої сили. Філософське пояснення людського існування нагадує респондентам, що не все піддається раціональному осмисленню, а використання гумору та здатність до гумористичного пояснення подій, що відбуваються навкруги, дозволяє їм виробити оптимістичний погляд на життя.

5. Мотиваційний компонент настрою респондентів характеризує їх поведінка, що спрямована як на прояви активності (пізнавальної, соціальної, творчої), так і на прояви пасивності (відпочинок та насолода життям). Загалом поведінці курсантів першого курсу притаманні активність та дієвість, прагнення змінювати, насамперед, себе, прагнення до пізнання навколишнього, зокрема світу обраної професії.

6. Компонент фізичного самопочуття більшості респондентів характеризується підвищеним тонусом, включенням захисних механізмів психіки - сублімація (проявляється у творчості), інтелектуалізація (у навчальній діяльності), раціоналізація (прагнення пояснити життя), а також наявністю психоемоційної втоми, проявів емоційної відстороненості та зниженого тонусу у третини опитаних.

7. Релятивний (оцінний) компонент настрою респондентів чоловічої статі характеризує більша схильні до активності, яка приведе до змін, а респондентів жіночої статі - до стабільності, хоча вони здатні до швидкої адаптації до змін, нових умов життєдіяльності.