Вплив вокальної діяльності на набуття навичок саморегуляції та психічної стійкості особистості
Вокальна діяльність людини як процес постійного самовдосконалення особистості. Взаємозв’язок вокальної діяльності та інших психічних процесів. Методика і організація дослідження особливостей формування навичок саморегуляції в процесі вокальної діяльності.
| Рубрика | Психология |
| Вид | магистерская работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.01.2023 |
| Размер файла | 2,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1 12,5
5 62,5
25
25
50
25
режим харчування
0
25
75
12,5
37,5
50
Сукупність всіх компонентів28,1
11
46
43
21.8
46,8
31,2
Різниця
10,8
0,8
11,8
Психологічні показники
Констатуючий етап
Завершальний етап
Високий
Середній
Низький
Високий
Середній
Низький
Емоційність
12,5
37,5
50
12,5
50
37,5
Мотивованість
25
37,5
37,5
37,5
62,5
12,5
інтелектуальні здібності
12,5
25
62,2
50
37,5
12,5
темперамент
25
37,5
37,5
25
37,5
37,5
Сукупність всіх компонентів
18,9
34,3
46,8
31,2
46,8
25
Різниця
12,3
12,5
21,8
За отриманими результатами, рівень сформованості фізіологічних компонентів саморегуляції у учасників дослідної групи:
на високому рівні зріс на 25 %,
на середньому рівні зріс на 14,7 %
на низькому зменшився 31,3 %.
Рівень сформованості психологічних компонентів змінився:
на високому рівні зріс на 25 %,
на середньому рівні зріс на 3,2 %
на низькому зменшився 25 %.
На малюнках 4,5 можемо бачити наочні зміни, які відбулися в експериментальній групі протягом року. Стовпчики синього кольору значно зросли, а зеленого - зменшилися, що свідчить про результативність роботи.
В той же час діаграма контрольної групи також демонструє зміни, але вони не є такими виразними (мал..6,7). Як показало опитування учнасників контрольної групи, більшість змін обумовлені тим, що під кінець року росте необхідність отримання високих оцінок (в атестат та заліковки), і учні починають активніше працювати над собою. Але цей процес не є усвідомленим, адже робота відбувається «для галочки», або «здати - і забути». Таким чином результати самоконтролю не будуть довготривалими. За відсутності «дамоколова меча» мотивованість та саморегуляція знову повернуться до первинних показників, тобто - незадовільних. Відтак можна сказати, що без цілеспрямованої усвідомленої роботи, спрямованої на набуття конкретних навичок, ці показники не є результатом самоконтролю, бо вони відбулися через спонукання зовнішніми вимогами. Ми вже зясували, що самоконтроль - це навичка, обумовлена вимогами особистості до самої себе і не залежить від зовнішніх спонукань, адже особистість сам обирає: підкорятися Шкали оцінювання тестів та опитувальників ми розподілили по критеріям нашого дослідження. Для визначення рівня самоконтролю за психологічною групою компонентів необхідно було для кожного критерію виділити відповідні шкали з кожного тесту. Ми обирали не усі результати, а тільки лише ті, які, на нашу думку, є значущими для даної роботи чині новим умовам, а самоконтроль - це внутрішня необхідність, незалежна від зовнішніх умов.
Рис. 2.4.Динаміка розвитку компонентів самоконтролю (експериментальна група)
Рис. 2.5.Динаміка розвитку компонентів самоконтролю (контрольна група)
Порівнюючи таблиці та малюнки, можна упевнено сказати, що люди, які займаються співами, набувають свідомих, керованих і доволі стійких навичок самоконтролю.
Для підтвердження результатів хочеться через рік повторити опитування та тестування, щоб з'ясувати дійсну сталість набутих навичок і зрозуміти, наскільки ці навички знадобились учасникам в їх новій діяльності, як вони їх використовують.
Отже, кількісна та якісна обробка даних довела ефективність впровадженого нами комплексу форм, методів та засобів формування навичок самоконтролю.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
Наше дослідження формування навичок саморегуляції в процесі вокальної діяльності проводилося протягом 2021?2022 н. р. на базі Інституту мистецтв НПУ ім..М.П.Драгоманова (контрольну групу складали студенти Гуманітарного факультету) та ЗОШ №231 в м.Києві.
Досліджувальна вибірка складалася з 16 осіб. Експериментальну групу складали чотири підлітки та чотири студенти, що відвідували заняття з вокалу. Контрольну - четверо студентів та четверо однокласників підлітків, що добровільно погодилися взяти участь в експерименті,.
Завданнями практичного дослідження було:
· виявити наявний рівень саморегуляції та самоконтролю на базі обґрунтованих нами критеріїв та показників;
· розробити та описати програму заняття вокалом з використанням комплексу форм, методів та засобів, що сприяють формуванню саморегуляції та самоконтролю;
· перевірити ефективність запропонованої програми, використовуючи констатувальні методики першого етапу.
Розробивши показники самоконтролю, ми поділили їх на дві групи: фізіологічні та психологічні. До кожної групи ввійшли по чотири критерії. Психологічна група складалася з таких: емоційність, мотивованість, інтелектуальні здібності, темперамент. До фізіологічних ми віднесли такі: фізичну підготовленість, стан постави, контроль за дихально-артикуляційцною системою, режим харчування.
Ці дані викладені в таблицях 2.1. та 2.2.
На початку дослідження ми провели констатуючі тести в експериментальній та контрольній групі учасників, і записали їх результати в таблиці 2.3, 2.4.
Отримані цифри показали, що показники в обох групах приблизно однакові, за виключенням певних відмінностей, які в подальшому не впливали на результати експерименту.
Надалі в експериментальній групі відбувався навчальний процес із застосуванням методик, які презентовані в даній роботі як такі, що допомагають набуттю навичок самоконтролю. Оскільки самоконтроль ми розглядали з позиції і психології, і фізіології, то і в роботі над набуттям вокальних навичок використовувались методи, які впливали на психологічний та на фізичний стан учасників.
Вже серединний зріз показав суттєві зміни у показниках експериментальної групи. Це обумовлено тим, що в процесі роботи вони побавили, як досягати цілі, розвиваючи в собі самоконтроль. Ці маленькі успіхи навчили їх впевненості у собі і своїх діях і знизили залежність самооцінки від зовнішнього оцінювання сторонніх людей. Один з учнів, який переборов свою сором'язливість і навчився голосно і впевнено розмовляти публічно (його метою було якраз навчитися виступати перед колегами так, щоб не спотикатися, позбутися заїкання, розвинути в собі переконливого оратора), зізнався в кінці експерименту: «Я тепер настільки впевнено себе контролюю, що, мабуть, не злякаюсь і іншої аудиторії - і більшої за кількістю, і більш досвіченої, ніж я. Я вже не боюся людей, які можуть мене оцінити, адже я сам знаю свої можливості, а вони їх не знають».
Результати серединного зрізу викладені в таблицях 2.5 та 2.6 та на рисунку 2.3. Як можемо бачити, динаміка експериментальної групи відрізняється від динаміки контрольної. В останній теж відбуваються зміни, але вони не такі виразні.
В кінці року було зроблено останнє тестування - для підтвердження ефективності обраної методики. Результати подані в таблицях 2.7, 2.8
За отриманими результатами, рівень сформованості фізіологічних компонентів саморегуляції у учасників дослідної групи:
на високому рівні зріс на 25 %,
на середньому рівні зріс на 14,7 %
на низькому зменшився 31,3 %.
Рівень сформованості психологічних компонентів змінився:
на високому рівні зріс на 25 %,
на середньому рівні зріс на 3,2 %
на низькому зменшився 25 %.
На рисунках 2.4, 2.5 можемо бачити наочні зміни, які відбулися в експериментальній групі протягом року. Стовпчики синього кольору значно зросли, а зеленого - зменшилися, що свідчить про результативність роботи
Таким чином ми бачимо безумовний вплив обраної методики протягом року на розвиток регуляції та набуття навичок самоконтролю. Можливо, за використання даної методики таких результатів можна було б досягнути і в інших видах діяльності, але ми обрали саме заняття вокалом, оскільки автор даної роботи багато часу проводила саме за цими заняттями і помітила, що вони впливають на якісний розвиток особистості.
РОЗДІЛ 3. ЗМІСТ ТА УМОВИ РОЗВИТКУ НАВИЧОК САМОРЕГУЛЯЦІЇ В ПРОЦЕСІ ВОКАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
3.1 Психолого-педагогічні умови формування навичок самоконтролю і саморегуляції під час вокальної діяльності
Перш ніж розглянути сутність необхідних педагогічних умов розвитку саморегуляції у процесі вокальної діяльності, слід навести визначення деяких основних тверджень.
Умова - це необхідна обставина, яка робить можливим здійснення, створення, утворення чого-небудь або сприяє чомусь[Академічний тлумачний словник української мови, 1970-1980 http://sum.in.ua/s/umova/].До умов зазвичай відносять зовнішні і (або) внутрішні обставини, те, від чого що-небудь, залежить.
У філософському розумінні умови визначають зовнішні обставини, які детермінують виникнення певного явища, як результат цілеспрямованої діяльності Тобто, без створення конкретних обставин бажане явище не може виникнути.
Отже, в педагогічному контексті «педагогічні умови» слід розглядати, як обставини, пов'язані з організацією навчально-виховного процесу, з зовнішнім навчально-виховним середовищем, у якому відбувається пізнавальна, навчальна, науково-дослідницька і виховна діяльність, спрямована на формування або опанування певних знань, умінь і навичок, розширення кругозору, професійної компетентності тощо.
Спираючись на означене розуміння педагогічних умов у контексті дослідження розвитку навичок саморегулювання у процесі вокальної діяльності, ми виокремили наступні:
· створення творчої атмосфери на заняттях з вокальної підготовки;
· інтеграція індивідуально-аудиторної й концертної діяльності студентів;
· активізація вокальної діяльності студентів на основі самовираження.
Далі розглянемо сутність та методологію окреслених педагогічних умов
Творча атмосфера під час індивідуальних занять з вокалу, може бути створення за допомогою використання наступних методів:
· психологічної підтримки;
· створення ситуацій успіху;
· емоційно-образної концентрації;
· сценічно-рухової витримки;
· рольової гри;
· музично-акторського тренінгу.
Метод психологічної підтримки.
Психологічна підтримка - це система соціально-психологічних, психолого-педагогічних способів і методів допомоги особі з метою оптимізації її психоемоційного стану в процесі формування здібностей і самосвідомості, сприяння соціально-професійному самовизначенню, підвищенню конкурентоспроможності на ринку праці та спрямуванню зусиль особи на реалізацію власної професійної кар'єри.
Психологічна підтримка здійснюється шляхом оптимізації психологічного стану студентів, особливо тих, які зазнають труднощів у процесі навчання, встановлення міжособистісних відносин з викладачами та однокурсниками. Щоб психологічно підтримати студента, викладачеві необхідно орієнтуватися на його сильні сторони, проявляти повагу, приймати індивідуальність, вміти взаємодіяти, виявляти віру і емпатію, демонструвати оптимізм.
Метод створення ситуації успіху.
З педагогічної точки зору ситуація успіху - це цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому.
Ситуація успіху - це суб'єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища.Створена ситуація успіху стає точкою відліку для змін у взаєминах з оточуючими, для подальшого руху вгору на шляху перетворення та реалізації духовних сил.
Важливу роль в створенні ситуації успіхувідіграє сприятлива морально-психологічна атмосфера, яка ґрунтується на емоційній культурі викладача та його психологічній компетентності, що знижує у студентів почуття невпевненості і побоювання.
Реалізація методу створення ситуації успіху залежить насамперед від особистих характеристик студента, але існує і певний алгоритм:
1. Зняття страху.
2. Авансування успішного результату.
3. Прихований інструктаж.
4. Внесення мотиву.
5. Персональна винятковість.
6. Мобілізація активності або педагогічне виконання.
7. Висока оцінка деталей.
Створення ситуації успіху на заняттях з вокальної підготовки полягає у правильному виборі репертуару. Студенти повинні отримувати доступні для них завдання, виконання котрих буде надавати їм впевненості у собі, мотивуючи до подальшого розвитку.
Метод емоційно-образної концентрації.
Емоційно-образна концентрація передбачає інтерпретацію образів музичних творів. Інтерпретація завжди має індивідуальний характер, оснований на наявності у виконавця власної концепції втілення авторського задуму,при цьому набуття виконавської техніки розглядається як засіб розкриття образного змісту та відтворення емоційної драматургії твору.
Емоційно-образна концентрація є системою життєвих (емоційних, рухових, сенсорних, мовних, ситуативних тощо) асоціацій, які знаходять своє втілення у музичному матеріалі.«Вже при ознайомлені з твором виконавець накреслює в загальних рисах художні цілі і засоби їх технічного втілення. У свідомості музиканта весь час присутнє уявлення про те, як повинна звучати п'єса, які виражальні засоби будуть найбільш органічними для даної музики».
Метод сценічно-рухової витримки.
Метод сценічно-рухової витримки передбачає координацію рухів у процесі виконання вокального твору, а також набуття рухових навичок естетичної жестикуляції в концертному виконавстві. Метод сценічно-рухової витримки є невід'ємною частиною творчого вокального навчання, він полягає у розвинені кін естетичних відчуттіві являє собою породжене емоціями переміщення виконавця в сценічному просторі, котрі з'являються і зникають, відповідно до тематичної лінії твору.
Метод рольової гри.
Рольова гра - це один з методів ситуативного характеру навчання, що передбачає моделювання реальних ситуацій, з якими можна зіткнутися в житті, зокрема, у професійній діяльності. «Рольова гра» - це динамічний метод навчання, що передбачає відтворення і аналіз певних ситуацій.
У розвитку певних особистісних навичок «рольова гра» є перспективним методом, що забезпечує моделювання виконавського сценічного виступу, а отже - набуття досвіду сценічної поведінки.
Метод музично-акторського тренінгу
Акторський тренінг - це тренінг, розвиваючий акторську (сценічну) уяву, гучну і виразну мову, виразність жестів і рухів, вміння вживатися в образ, інші важливі для актора (на сцені або в житті) здібності та вміння.
Ю. Ємельянов визначає тренінг як групу методів розвитку здібностей до навчання і оволодіння будь-яким складним видом діяльності [15]. Під розумінням тренінгу, як творчого процесу навчання передбачається включення трьох двигунів психофізичного життя: розуму, волі, почуттів.
Загальною метою тренінгової програми є:
· сприяння процесу особистісного розвитку;
· реалізації творчого потенціалу;
· досягнення оптимального рівня життєдіяльності.
Під час музично-акторського тренінгу відбувається неформальне, невимушене спілкування, яке відкриває перед студентами безліч варіантів розвитку та розв'язання проблем інтерпретації музичних творів, самовдосконалення у музично-навчальному процесі, акторського вирішення сценічного відтворення музичних образів.
Метод музично-акторського тренінгу дає змогу студенту набути певних акторських навичок. Так відомий науковець І.Зязюн, досліджуючи аспекти формуванням педагогічної майстерності звертається до наукових праць театрального реформатора К. Станіславського, підкреслюючи цим вагоме значення використання методів театру у професійній підготовці майбутніх педагогів [18].
Використання методу музично-акторського тренінгу під час вокальних занять зі студентами педагогічних університетів забезпечує:
· набуття студентами нових професійних навичок та умінь;
· опанування нових технологій сценічної діяльності;
· зміну стилю виконання музичних творів;
· коригування підходів до процесу навчання;
· підвищення самооцінки;
· пошук ефективних шляхів розв'язання поставлених завдань завдяки об'єднанню в тренінговій роботі різних видів музичної діяльності.
Всі перераховані методи так чи інакше впливають на розвиток самоконтролю та самокерування. Але слід пам'ятати, що психологи вважають силу волі "обмеженим ресурсом", який протягом дня суттєво вичерпується. Навіть термін такий існує - "виснаження его".
Звісно, ми не завжди можемо вибирати, коли нам доведеться проявити самоконтроль, але якщо рішення серйозне (купівля автомобілю або, приміром розлучення), краще відкласти його до ранку. В іншому випадку наступного дня ви можете сильно розкаятися.
Самоконтроль використовує енергетичні резерви мозку, а це означає, що ви втрачаєте силу волі, коли відчуваєте голод. Одне дослідження показало, що судді частіше ухвалюють необдумані рішення до обідньої перерви.
Це також пояснює, чому ми часто втрачаємо самоконтроль і стаємо більш роздратованими перед обідом (до речі, англійською цей стан називається hangry від hungry "голодний" та angry "сердитий").
Втім, декілька ковтків солодкого напою допоможуть відновити ваші резерви самодисципліни. Вчені запевняють, що навіть, якщо ви не їсте солодкого, ви можете просто прополоскати рот напоєм - нервова система зреагує так, ніби цукор й справді потрапив в організм.
Хоча сила волі вичерпується протягом дня (а також коли ми голодні), існують способи, як її відновити. Один з них - це сміх. Недавній експеримент показав, що після того, як випробувані дивилися смішні відео, їм краще вдавалося контролювали свої імпульси. Так, їм було легше випити неприємний напій, корисний для їхнього здоров'я.
Самоконтроль означає подолання імпульсивного миттєвого бажання з метою отримати користь у майбутньому.
Як ми можемо бачити, створення умов для розвитку самоконтролю - хоч і нескладний процес, але він вимагає збоку викладача певної уваги і зосередженості. Це означає, що створити такі умови також може лише людина, яка опанувала навички самоконтролю.
3.1 Тренінгова програма з активізація та розвитку самоконтролю на заняттях з вокалу
На індивідуальних заняттях з вокального класу, до початку виконання вокальних вправ, пропонуємо застосовувати важливий та суттєвий для емоційного стану метод емоційного настроювання. Настрій студента/учня, (який визначається як зовнішніми так і внутрішніми психологічними чинниками) може бути не завжди позитивним та налаштованим на вокальну діяльність. Тому, для реалізації озвученого методу, ми проводимо коротку бесіду з метою усунення негативних думок та емоцій: проводимо аналіз ситуації, з'ясовуємо, що саме зараз відчуває студент/учень, розбираємо засоби боротьби або усунення даного переживання, переключаємо увагу на «тут і зараз», починаємо роботу.
Серед основних методів самоконтролю ми застосовували щоденник самоконтролю. Кожному досліджуваному ми пропонували завести зошит, в якому відбуватиметься аналіз власного емоційного стану та спостереження за змінами і думками. Результати самоконтролю повинні регулярно ньому. Регулярність означає не щоденність, а постійність. Для цього учень/студент має виділити два-три дні в тиждень (окрім тих, що зайняті безпосередньо співами) і відмічати необхідні показники. Приступаючи до його відання, необхідно визначитися з показниками (об'єктивними і суб'єктивними) функціонального стану організму.
Для початку можна обмежитися такими показниками, як самопочуття (гарне, задовільний, поганий), сон, апетит. Відображаючи дані про ЧСС в спокої можна об'єктивно судити про вплив тренувального процесу на стан серцево-судинної системи і організму в цілому. Важливим показником, що характеризує функцію серцево-судинної системи, є рівень артеріального тиску. Зошит поділяється на дві частини, в першій відбувається спостерігання за психологічними показниками протягом тижня: раз бо два рази на тиждень учень записує свої емоції та ситуації, які іїх викликали, проводить аналіз, чому виникли ці емоції і як вони впливають на самопочуття.
В другій половині з тією ж регулярністью контролюються фізіологічні показники - відмічається фізичний стан та описуються вправи, які були виконані. Там же відбуваються примітки щодо режиму харчування, різних меню, корисних знахідок тощо. Ця частина є обов'язковою, бо дуже часто ми не зважаємо на наше харчування, а продукти, які ми споживаємо, безпосередньо впливають на нас. Дієтологи кажуть «ми є те, що ми їмо». Людина, яка безконтрольно відноситься до їжі, не зможе повноцінно контролювати своє тіло і свою психіку.
Саморегуляція -- це вдатність людини керувати собою на основі знань про свої психологічні особливості. Сильна воля є основою для саморегуляції.
Для того щоб навчитися керувати своїми емоціями, можна використовувати кілька поданих нижче способів.
В щоденнику напишіть відповідь на питання:
1. Що допомагає вам підняти настрій, переключитися?
2. Що ви можете використовувати з перерахованих вище способів?
3. Складіть перелік цих способів, додавши свої.
4. Подумайте, які з них ви можете використовувати свідомо, коли відчуваєте напруженість або втома.
Найпростіший, але достатньо ефективний спосіб емоційної саморегуляції -- розслаблення мімічної мускулатури. Навчившись розслабляти лицьові м`язи, а також довільно і свідомо контролювати їх стан, можна навчитися керувати і відповідними емоціями. Вправи для релаксації м`язів особи включають завдання на розслаблення тієї або тієї групи мімічних м`язів (лоба, очей, носа, щік, губ, підборіддя). Суть їх -- у чергуванні напруження і розслаблення різних м`язів, щоб легко було запам`ятати відчуття розслаблення за контрастом із напруженням. Вправи виконують за активної спрямованості уваги на фази напруження і розслаблення за допомогою словесних самонаказів, самонавіяння. Після такого тренування можна легко за уявним наказом у потрібний момент розслабити всі м`язи.
Важливим резервом у стабілізації свого емоційного стану є вдосконалення дихання. Навчившись впливати на своє дихання, можна набути ще один спосіб емоційної саморегуляції. Значення дихальних вправ полягає у свідомому контролі за ритмом, частотою, глибиною дихання. Є безліч вправ із дихальної гімнастики, які навчать контролювати емоції.
Візуалізація - це створення внутрішніх образів у свідомості людини, тобто активізація уяви за допомогою слухових, зорових, смакових, нюхових, дотикових відчуттів, а також їх комбінацій. Відтворивши у свідомості образи зовнішнього світу, можна швидко відійти від напруженої ситуації, відновити емоційну рівновагу.
Різновидом візуалізації є вправи «сюжетної уяви», основані на навмисному використанні кольорів і просторових уявлень свідомості людини. Свідомі уявлення забарвлюються в потрібний колір, відповідний модельованому емоційному стану. Колір має могутню емоційну дію на нервову систему. Червоний, оранжевий, жовтий - кольори активності; блакитний, синій, фіолетовий - кольори спокою; зелений - нейтральний. Колірні (температурні, звукові, дотикові) відчуття краще доповнювати просторовими уявленнями. Якщо треба заспокоїтися, відпочити, потрібно представляти широкий, відкритий простір (морський горизонт, просторе небо, широка площа, обширна зала театру і т. д.). Для мобілізації організму на виконання відповідального завдання допомагають образи тісних, вузьких просторів з обмеженим горизонтом (вузька вулиця з високими будинками, ущелина, тісна кімната). Поєднання цих прийомів дозволяє викликати необхідний емоційний стан у потрібний момент (спокійний - просторий морський берег, зимовий пейзаж у бузкових сутінках; що бадьорить - літній пляж яскравим сонячним днем, сліпуче сонце, яскраво-жовтий пісок). Треба вжитися в картину, що представляється, відчути її і зафіксувати у свідомості. Поступово виникне стан розслаблення і спокою або, навпаки, активності й мобілізованості.
Самопідбадьорення полягає в тому, що ви звертаєтеся до самого себе з метою зміцнення віри в себе. Ви говорите собі: «У мене все вийде, я можу це зробити». Самонаказ - це веління самому собі: «Зберися, сконцентруй сили, перемагай!». Самонавіювання необхідне в разі потреби подолати свій страх перед труднощами, невпевненість у власних силах, нерішучість. Самопримус допомагає боротися з внутрішньою неорганізованістю, з лінощами, небажанням учитися й працювати. Самоаналіз полягає в умінні аналізувати свої вчинки, належно їх оцінювати. Він дає змогу виявляти позитивні й негативні моменти власних дій, щоб уникати помилок у майбутньому. Самоконтроль вчасно підкаже: «Стоп, ти робиш не те, ще раз подумай, потім знову дій!». Він дає можливість усвідомити й оцінити власні дії, емоції, думки.
Масаж та самомасссаж. Ми не можемо оминути цей спосіб зняття напруги і, як результат, опанування самоконтролем над власним тілом. В даному випадку ми не говоримо про масаж у кабінеті спеціаліста, а о прийомах впливу на тіло методами надавлювання, розтирання та розминання під час будь-якої діяльності, яка цьому не перешкоджає. Наприклад, на заняття співами я часто використовую розминання плечового поясу методом точеного натискання (поступово - від шиї до ключиці). І саме під час звуковіидобування, адже складний процес співу часто провокую людину на затисненні саме цих мязів. Протягом навчання ми надаємо також ази знань і навичок для самомасажу: долоней, плечей, ікроножних мязів, стоп. Самомасаж допомагає відчути власне тіло і зрозуміти більшість фізіологічних процесів у мізах та судинах.
Як метод опанування самокотролю на заняттях часто використовуэмо ходьбу, з тих самих причин, що і попередній метод, але вливаємо вже на тіло в цілому: на поставу, хребет, суглоби, великі групи мізяв. Під час розспівки чи виконання твору корисно виробляти м'яку впевнену ходу, розслаблену, але таку, що зберігає поставу, необхідну для співу.
Візуальний самоконтроль відбувається за допомогою дзеркала. Це також э необхідною складовою занять з вокалу. Під час співу важливо розуміти, як виглядають м'язи обличчя, провести кореляцію між поняттями «відчуваю»-«виглядаю», уміти уявити себе в тій чи іншій позі.
Також під час розспівок (а іноді - і виконання кантилени чи технічно складних моментів) ми використовуємо віджимання від поверхні, розподілене на всю співочу фразу. Процес контрольованого віджимання поєднаний зі співом допомагає контролювати дихальні м'язи та м'язи корпусу, надає конкретні відчуття роботи тих чи інших груп м'язів, допомагає активізувати певні ресурси організму, які потім модна викликати собі, лише пригадуючи «як працювали м'язи».
Метод прогресивної релаксації ми опишемо як для самостійної роботи, але його схема є активним і дієвим способом опанування самоконтролем.
Усі вправи проводяться за трьох етапною схемою: “Зосередитися-відчути-розслабитися”. На рахунок 1-2-3-4 проводиться напруження м'язів, на рахунок 1-2-3-4 - фіксація напруження, розслаблення може бути швидким, на рахунок 1.
Вправа 1. Розслаблення кисті правої (лівої) руки і передпліччя.
Зосередитися, відчути її, поволі на чотири рахунки (1-2-3-4) стиснути кулак, одночасно напружуючи передпліччя, утворюючи з плечем кут 90 градусів. Досягнувши максимального напруження і витримавши ще чотири рахунки (1-2-3-4) на рахунок 1 розслабити руку, в'яло кинувши її на місце.
Вправа 2. Розслаблення плеча.
Напружується кисть (у кулаці) правої (лівої) руки, м'язи передпліччя, плеча. Права (ліва) рука пряма, напружена, поволі підіймається догори (1-2-3-4) до вертикального положення. Зафіксувати напруження (1 -2-3-4) і розслабити руку (1). Рука в `яло падає на місце.
Вправа 3. Розслаблення м'язів стопи і гомілки.
Згинаємо праву (ліву) стопу, носочок її тягнемо на себе і напружуємо (1-2-3-4), фіксуємо напруження (1 -2-3-4) і розслабляємо (1).
Вправа 4. Розслаблення м'язів стегна.
Зігнути праву (ліву) ступню, потягнувши на себе носок (як у вправі 3), потім напружено зігнути ногу в коліні (1-2-3-4), намагаючись максимально підтягнути п'яту до таза. Зафіксувати напруження (1-2-3-4) і розслабитись (1). Вся нога розслабляється, п'ята зісковзує по ліжку, нога в'яло падає у вихідне положення.
Усі описані вправи проробляються з лівою рукою і ногою так, як і з правою.
Вправа 5. Розслаблення м'язів шиї.
Згинати шию назад (1-2-3-4), намагаючись занурити її глибше в подушку. Зафіксувати положення (1-2-3-4) і розслабитися (1).
Голова повертається у вихідне положення. Повертання голови з напруженням м'язів шиї у правий бік (1-2-3-4). Зафіксувати положення (1-2-3-4), розслабитися (1) повертанням голови у вихідне положення.
Повертання голови з напруженням м'язів шиї у лівий бік (1-2-3-4). Зафіксувати положення (1-2-3-4), розслабитись з повертанням голови у вихідне положення (1)
Вправа 6. Розслаблення м'язів обличчя.
Зосередитися на м'язах чола і напружити їх, зморщивши чоло (1-2-3-4). Зафіксувати напруження (1-2-3-4) і розслабитись (1). Щільно замружити очі (1-2-3-4), зафіксувати напруження (1-2-3-4), розслабитися (1). Відвести очі в крайнє ліве положення, зафіксувати напруження (1-2-3-4), розслабитися (1).
Щільно стиснути губи (1-2-3-4), зафіксувати напруження (1-2-3-4), розслабитися (1).
Щільно стиснути зуби (1-2-3-4), зафіксувати напруження (1-2-3-4), розслабитися (1).
Впертися кінчиком язика у верхню десну, штовхаючи ї вперед і вверх (1-2-3-4). Зафіксувати напруження (1-2-3-4). Розслабитися (1).
Таким чином ми використовували ці методи як основні для розвитку саморегуляції та самоконтролю. Окрім суто музичних (викладених в методиках сріву) та суто фізичних (таких, що застосовуються в спортивній залі) ці методи допомагають активно і цілеспрямовано опанувати такі складові особистості, як емоції, інтелект, темперамент, поставу, ходу, міміку.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3
Третій розділ даної роботи присвячений детальному розгляду методів та прийомів, які дозволяють людині набути навичок самоконтролю та саморегуляції в процесі заняття вокалом. Співи як вид хобі або професія мають дуже суперечливий рейтинг в думках пересічного громадянина. Більшості людей здається, що співати - це «просто відкривати рот і попадати в звуки». Через недостатній рівень розвиненості культури та мистецтва нашого суспільства ми маємо великій прогал у розвитку кожної особистості. Останні реформи зводять нанівець існування шкіл мистецтва, дитячих музичних шкіл, художніх та танцювальних. Натомість зявляється безліч секцій та гуртків, які не мають достатньо розробленої програми. Окрім цього, вони не є ланкою загальної суспільно значущого формування освіти та культури, в силу чого ці види дитячої зайнятості прирівнюються до «дозвілля», яке не має значення для професії. Тобто багато хто з батьків так і каже: «Навіщо тобі ці танці? Краще математику підтягни». Ми бачимо колосальний занепад розвитку саме індивідуальності.
Змінювати стан речей не є задачею даної роботи. Ми хотіли викласти об'єктивні дані, які могли б звернути увагу соціуму на проблему розвитку особистості саме засобами мистецтва. Високорозвинена особистість має і високий рівень самокерування, а отже - здатна досягати успіхів, бути надійною у відносинах, отримувати професійні знання і навички свідомо, а не «для галочки». Тобто, з усіх боків, вона стає гідним і цінним громадянином своєї держави.
Стосуючись педагогічних умов у контексті дослідження розвитку навичок саморегулювання у процесі вокальної діяльності, ми виокремили наступні:
· створення творчої атмосфери на заняттях з вокальної підготовки;
· інтеграція індивідуально-аудиторної й концертної діяльності;
· активізація вокальної діяльності на основі самовираження.
Умови, які ми описали в даній роботі, є необхідними не тільки для розвитку мистецьких навичок чи навчання. Вони допомагають відчути безпеку у спілкуванні, навчитися себе розуміти та розуміти іншого. Для цього необхідні навички самоконтролю, адже людина, яка не вміє відповідати за свої емоції та вчинки, може представляти осередок дискомфорту для інших і нестійкості для соціуму.
В третьому розділі також розглянуті основні методи набуття самоконтролю в процесі вокальної діяльності. Серед них: Метод психологічної підтримки, метод створення ситуації успіх, метод емоційно-образної концентрації, метод сценічно-рухової витримки., метод рольової гри, метод музично-акторського тренінгу. метод емоційного настроювання.
На кожному занятті до кожного з учнів використовувались методи та прийоми, що підбирались індивідуально. Вибір залежав від самопочуття людини на даний момент, від етапу роботи, і підкорявся досвіду особистості вчителя.
Таким чином ми використовували ці методи як основні для розвитку саморегуляції та самоконтролю. Окрім суто музичних (викладених в методиках сріву) та суто фізичних (таких, що застосовуються в спортивній залі) ці методи допомагають активно і цілеспрямовано опанувати такі складові особистості, як емоції, інтелект, темперамент, поставу, ходу, міміку
Розроблена методика допомогла студентам та учням отримати контроль над своїм тілом - певні групи м'язів, які відповідають за рівновагу, дихання, поставу, почали підкорятися вольовій сфері. З'явилась можливість керувати ними не лише процесі роботи над музичним твором, а і під час розмови, публічного виступу чи важливої бесіди. Це значно спростило комунікацію, покращило самопочуття та надало впевненості у собі. Дякуючи цьому, з'явились навички контролю не лише над фізичним станом, а й над певними психологічними процесами. Завдяки відслідковуванню самопочуття, аналізу т застосування описаних технік, вдалося навчитися регулювати стан хвилювання, страху, роздратування та розпачу.
Отже ми бачимо результативність розробленої методики для набуття людиною в процесі занять вокалом навичок самоконтролю та саморегуляції.
ВИСНОВКИ
Підводячи підсумки всіх результатів виконаного дослідження можна зробити такі висновки:
1. В роботі теоретично проаналізовано поняття та зміст саморегуляції в процесі вокальної діяльності; подано трактування термінів «саморегуляція» та «самоконтроль» з позицій психології, педагогіки та фізіології; розглянуто значення цих якостей для розвитку особистості, для ефективної діяльності, професійного та особистісного зростання; встановлено взаємозв'язок між вокалом та вищими психічними процесами особистості; з'ясовано відповідність та закономірності між вокальною діяльністю та набуттям конкретних навичок саморегуляції особистості.
2. Розроблено структуру вокальної діяльності, що сприяє розвитку саморегуляції; розглянуто та обґрунтовано дві групи компонентів, що її складають; детально розроблено критерії оцінювання рівнів самоконтролю на фізіологічному та психологічному рівнях; викладено вправи та тести для виявлення рівнів самоконтролю та саморегуляції.
3. Емпірично досліджено особливості формування навичок саморегуляції в процесі вокальної діяльності; виявлено відповідність компонентів та критеріїв, допрацьовано структуру та проаналізовано результати по всім показниками в обох групах - експериментальній та контрольній.
4. Обґрунтовано умови формування навичок саморегуляції під час вокальної діяльності; розроблено та апробовано тренінгову програму з активізація та розвитку самоконтролю в процесі занять вокалом; перевірено результати
За допомогою теоретико-методологічного аналізу виявлено, що усвідомлену саморегуляцію довільної активності особистості можна розглядати як процес ініціювання, підтримки та управління різними видами і формами зовнішньої та внутрішньої активності, спрямованої на досягнення поставлених суб'єктом цілей.
Показано, що психологічні механізми усвідомленої саморегуляції довільної активності можна представити як систему свідомих дій, яка виявляється:у плануванні та програмуванні навчально-професійної діяльності; створенні суб'єктивної моделі значущих умов її здійснення; визначенні суб'єктивних критеріїв досягнення мети діяльності; здійсненні контролю та оцінці реальних результатів; прийнятті рішення про корекцію системи саморегулювання. Причому, регуляторна діяльність зумовлюється низкою таких властивостей особистості, як гнучкість, самостійність, надійність, відповідальність, упевненість, напористість, тривожність, рефлексивність та інші. Показано, що до групи таких особистісних детермінант регуляторної діяльності також можуть бути віднесені мотиваційні, темпераментальні та характерологічні особливості.
На основі порівняння протягом року показників саморегуляції студентів та учнів контрольної та експериментальної груп виявлено позитивну динаміку в обох групах, але в експериментальній ця динаміка є виразнішою та більш показовою, що підтверджує ефективність обраної методики. Серединний зріз показав незначні відмінності, але вже заключний експеримент демонструє високі результати по всім показникам, розробленим авторами даної роботи.
Застосування зазначеної системи засвідчило позитивні зміни у саморегуляції учасниками експерименту своєї поведінки. Проведене нами дослідження не охоплює всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у подальшому вивченні саморегуляції та самоконтролю в процесі вокальної діяльності із застосуванням методів психо-фізіологічного впливу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абульханова К.А. С.Л. Рубинштейн - ретроспектива и перспектива // Проблема субъекта в психологической науке / Под ред.А.В. Брушлинского, М.И. Воловиковой, В.Н. Дружинина. - М.: Академический проект, 2000. С. 11-26.]
2. Абульханова К.А. С.Л. Рубинштейн - ретроспектива и перспектива // Проблема субъекта в психологической науке / Под ред.А.В. Брушлинского, М.И. Воловиковой, В.Н. Дружинина. - М.: Академический проект, 2000. С. 11-26.
3. Абульханова-Славская К.А.Деятельность и психология личности. - М.: Наука, 1980. -335с.
4. Актуальні проблеми сучасної музичної освіти : Матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. (12-16 травня 2005р.) / Ж. М. Володченко (упоряд.); Національна Всеукраїнська музична спілка; Асоціація музичної освіти та виховання; Національна академія мистецтв України; Ніжинський держ. ун-т ім. Миколи Гоголя ; кафедра вокально-хорової майстерності. -- Ніжин, 2005. -- 152 с.;
5. Ананьев Б.Г. О человеке как объекте и субъекте воспитания. // Избр. психол. труды: В 2 т. - М.: Педагогика, 1980. Т.2. -С. 9-102.
6. Антонюк В. Г. Становлення вокально-професійної освіти в Україні: проблема поліетнічності /В. Г. Антонюк; Київський національний ун-т культури і мистецтв. -- К. : Українська ідея, 1999. -- 28 с.;
7. Анцыферова Л.И. Психологическое содержание феномена «субъект» и границы субъектно-деятельностного подхода // Проблема субъекта в психологической науке / Под ред. А.В. Брушлинского, М.И. Воловиковой, В.Н. Дружинина. - М.: Академический проект, 2000. С. 27-42.
8. Аршава І.Ф. Емоційна стійкість людини та її діагностика: монографія /І.Ф. Аршава. - Д.: Вид. ДНУ, 2006. - 336с
9. Бабаєва H.A. Продуктивність методів саморегуляції в акмеологічній практиці: дис. канд. психол. наук : 19.00.13 / Н.А. Бабаєва. - М., 2004. - 268 с.
10. Бехтерева Н. П. Магия мозга и лабиринты жизни. СПб. Нотабене. 1999, Налимов В. В. Спонтанность сознания. Вероятностная теория смыслов и смысловая архитектоника личности. М., Прометей. 1985
11. Білоножко В.В,народний артист України, доцент Київського національного університету культури і мистецтв. «Розвиток особистості співака в контексті вокально-виконавської творчості.» Мистецтвознавство. Вісник КНУКіМ
12. Боришевський М.Й. Саморегуляція оцінної діяльності вчителя як вид психічної активності: навч.-методич. посібник / М.Й. Боришевський, І.М. Галян. - Дрогобич: Відродження, 2001. - 74 с.
13. Бояринцев В.П. Структурно-функциональный анализ динамических
14. Брушлинский А.В. Проблемы психологии субъекта. М.: Ин-т психол. РАН, 1994.
15. Брушлинский А.В. Андеграунд диамата // Проблема субъекта в психологической науке / Под ред. А.В. Брушлинского, М.И. Воловиковой, В.Н. Дружинина. - М.: Академический проект, 2000. С. 7-12
16. Вірна Ж.П. Інтернальність та індивідуальний стиль саморегуляції в професійному становленні психолога: педагогіка і психологіяпрофесійної освіти / Ж.П. Вірна. - 2003. - №1. - С. 192 - 202.
17. Вірна Ж.П. Мотиваційно-смислова саморегуляція особистості: панорама структурно-функціональних проявів / Ж.П. Вірна // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць. - К. : Гнозис, 2001. - Т.ІІІ - Ч.7. - С. 35-42.
18. Гаврилькевич В.К. Психодіагностичний інструментарій комплексного дослідження емоційної саморегуляції особистості // В.К. Гаврилькевич // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. пр. / за ред. С.Д. Максименка ; Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К., 2008. - Т. Х, ч. 5. - С. 104-113
19. Галян І. М. Психологічний аналіз сутності саморегуляції як особистісної здатності / І. Галян // Збірник наукових праць: філософія, соціологія,
20. Галян І.М. Мотиваційні аспекти саморегуляції психічних станів особистості / І.М. Галян // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. - Дрогобич : Редакційний відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2007. - С. 25-34.
21. Галян І.М. Професійна самосвідомість як засіб саморегуляції діяльності вчителя / І.М. Галян // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. - Дрогобич : Вимір, 2005. - С. 34-43.
22. Галян І.М. Психічні стани особистості та особливості їх саморегуляції / І.М. Галян // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Збірник наукових праць. Серія психологічна / головний редактор М.Й. Варій. - Львів : ЛьвДУВС, 2010. - С. 3-14.
23. Галян І.М. Психологічний аналіз особливостей процесу саморегуляції майбутніх педагогів / І.М. Галян // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського : збірник наукових праць / за ред. С.Д. Максименка, Н.О. Євдокимової. - Т.2. - Вип. 11 (99). - Миколаїв : МНУ імені В.О.Сухомлинського, 2013. - С. 63-66.
24. Галян І.М. Психологічний аналіз сутності саморегуляції як особистісної здатності / І.М. Галян // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ : Вид-во ДВНЗ «Прикарпатський 200 національний університет імені Василя Стефаника», 2015. - Вип. 20. - Ч. 1. - C.154-161.
25. Гринців М.В. Роль емоцій в розвитку здатності до саморегуляції / М.В. Гринців // Збірник наукових праць «Психологічні науки» Том 2, Випуск 10 (91). - 2014. - С. 84-88.
26. Демин А.Н. Прогнозированиежизненного пути в структуре регуляции поведения (на мат. сам. студентов педвуза): Автореф. дисс… канд. психол. наук: 19.00.07. -М., 1991. -16с.
27. Дмитриев Л. Б. Основы вокальной методики. М., Музыка. 1968, 2000, Андгуладзе Н. Д. О двойственной природе вокальной техники. // Canto
28. Долинська Л.В. Проблема особистісного зростання майбутнього вчителя // Освітній журнал: Мандрівець. - К., 1996. - С.37-41.
29. Дрожжина Н. В. Вокальне виконавство в системі музичного мистецтва естради : [автореф. дис... канд. мистецтвознавства : 17.00.03] /H. В. Дрожжина ; Харківський держ. ун-т мистецтв ім. І. П.Котляревського. -- Х., 2008. -- 16 с.;
30. Жайворонок Н. Б. Музичне виконавство як феномен музичної культури : [автореф. дис... канд. мистецтвознавства : 17.00.01] / Н. Б. Жайворонок ; Київський національний ун-т культури і мистецтв. -- К., 2006. -- 19 с.;
31. Журавльова Л.П. Психологія емпатії: Монографія. / Л.П. Журавльова. -Житомир: Вид. ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - 328 с.
32. Завалов Н.Д., Ломов Б.Ф., Пономаренко В.А. Образ в системе психической регуляции деятельности. - М.: Наука,1986. - 236 с.
33. Зарицька // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Психологія». - 2010. - № 6. - С. 33-37.
34. Зарицька В.В. Саморегуляція емоцій в структурі емоційного інтелекту / В.В.
35. Зейгарник Б.В., Братусъ Б.С. Очерки по психологии аномального развития личности. - М., 1980.
36. Зейгарник Б.В., Холмогорова А.Б.Саморегуляция поведения в норме и патологии // Психол. журнал. - 1989.-Т.10. - №2. - С. 12-132.
37. Зинченко В.П., Гордон В.М. Методологические проблемы психологического анализа деятельности // Системные исследования. - М., 1976. С. 82-127]
38. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции. М.: Изд-во МГУ, 1991. -140с.
39. Калин В.К. Воля. Эмоции. Интеллект. // Эмоционально-волевая регуляция поведения и деятельности. -М., 1983. -С. 171-175.
40. Касьяненко І. Г. Мотивація як засіб формування життєвої компетентності особистості / І. Г. Касьяненко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : зб. наук. праць. - Київ-Запоріжжя. - 2005. - Вип. 35. - С. 21-25.
41. Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості : навч. посіб. / Т. С. Кириленко. - К. : Либідь, 2007. - 256 с.
42. Конопкин О.А.Психическая саморегуляция произвольной активности человека (структурно-функциональный аспект) // Вопросы психологии.- 1995.- №1.-С.5-12.
43. Коропецька О. Психологічні детермінанти саморегуляції особистості / О. Коропецька // Психологія особистості. - 2010. - №1. - с. 115-123.
44. Крайнюк В. М. Психологія стресостійкості особистості: монографія. / В.М. Крайнюк. - К.: Ніка-Центр, 2007. - 432 с
45. Литовченко Н.Ф. Професійно орієнтований тренінг самопізнання та саморегуляції. Навчально-методичні матеріали для тренінгових занять студентів педагогічних вузів / Н.Ф. Литовченко. - Ніжин : НДПУ, 2002. - 72 с.
46. Ломов Б.Ф.Методологические и теоретические проблемы психологии.- М.: Наука, 1984.
47. Лурия А. Р. Основы нейропсихологии. М., Изд-во Московского университета. 1973
48. Льошенко О. А. Проблеми розвитку емоційної компетентності Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки / О. А. Льошенко. - Київ: Логос, 2012. - Вип. 14. - С. 119-126.
49. Максименко, С.Д. Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості / С.Д. Максименко, В.В. Клименко, А.В. Толстоухов. - К.: Видавництво Європейського університету, 2010. - 152 с.
50. Миславский Ю.А.Cаморегуляция и активность личности в юношеском возрасте. - М.: Педагогика. 1991.- 152 с.
51. Моросанова В.И.Индивидуальный стиль саморегуляции.- М., 1988. -192с.
52. Моросанова В.І. Опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки (ССПМ) : Керівництво / В.І. Моросанова. - М. : Когіто-Центр, 2004. - 44 с.
53. Моросанова В.І. Особистісні аспекти саморегуляції довільної активності людини / В.І. Моросанова // Психологічний журнал. - 2002. - Т. 23. - № 6. -С. 5-17.
54. Моросанова В.І. Самосвідомість і саморегуляція поведінки / В.І. Моросанова, Е.А. Аронова. - М.: Вид. ІП РАН, 2007. - 214 с.
55. Моросанова В.І. Стильова саморегуляція поведінки людини / В.І. Моросанова, Е.М. Коноз. - Питання психології. - 2000. - № 2. - С. 118-126.
56. Музична педагогіка та виконавство : [зб. ст.] / А. А. Семешко (ред.), П. Ф. Серотюк (упоряд.) -- Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2008. -- [вип. 1]. -- 64 с.;
57. Музична педагогіка та виконавство : [зб. ст.] /А. А. Семешко (ред.), П. Ф. Серотюк (упоряд.) -- Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2008. -- [вип. 2]. -- 79 с.;
58. Олександр Колодуб: Життя, творчість, спогади /I. Колодуб (авт.-упоряд.). -- К. : Муз. Україна, 2006. -- 160 с.;
59. Олександров Ю. М. Саморегуляція як чинник психологічного благополуччя студентської молоді : Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / Ю. М. Олександров. - Харків, 2010. - 19 с.
60. Олефір В. О. Психологія саморегуляції суб'єкта діяльності. Дис. докт. психол. наук: 19.00.01 / В. О. Олефір. - Харків, 2016. - 428 с.
61. Осницкий А.К. Умение саморегуляции в профессиональном самоопределении учащихся // Вопросы психологии- 1992.- №1-2. - С. 52-59
62. Платонов К. К. Система психологии и теория отражения. М., Наука. 1982, Анискина А. А., Барановская С. Л. Русская фонетика. М., 1980.
63. Плахотнікова І.В. Регуляторна роль окремих особистісних якостей в індивідуально-типових проявах саморегуляції довільної активності (журнал прикладної психології) / Плахотнікова І.В., Моросанова В.І. - 2004. - № 1.- С.23-30.
64. Прокофьєв Л. Е. Основи психологічної саморегуляції: навчальний посібник / Л. Е. Прокофьєв. - Спб.: Лань, 2003. - 167 с.
65. Психологическая наука в России ХХ столетия: проблемы теории и истории / К. А. Альбуханова-Славская, Л. И. Анцыферова, А. В. Брушлинский, В. В. Знаков, В. А. Кольцова ; РАН ; Институт психологии (Москва). -- М., 1997. -- 576 с.;
66. Саєнко Ю.В. Техніки і прийоми регуляції емоцій / Ю.В. Саєнко. // Питання психології. - 2010. - № 3. - С. 83-93. Чебикін О.Я. Емоційна регуляція пізнавальної діяльності : концепція, механізми, умови / О. Я. Чебикін. // Психологія і суспільство : український теоретико-методолог. соціогуманітарний часопис. -- 2017. -- № 3. -- С. 86-104.
67. Сємикін В. Г. Естрадне хвилювання (причини виникнення, способи адаптації) : [навч. пос.] / В. Г. Сємикін ; Донецька держ. музична академія ім. С. С. Прокоф 'єва. -- Донецьк: Вебер (Донецька філія), 2009. -- 105 с.;
68. Стахевич О. Г. Основи вокальної педагогіки : курс лекцій : [навч. пос. для студ. диригентсько-хорових ф-тів муз. та пед. вузів] /О. Г. Стахевич ; Харківська держ. академія культури; Сумський держ. педагогічний унт ім. А. С.Макаренка. -- Х. : ХДАК, 2002. - [ч. 1] : Природно-наукові теорії сольного співу. -- 92 с.;
69. Хомутова Л. Г. Создание художественного вокально-сценического образа : [метод. пос. для певцов]. -- Дніпропетровськ : Пороги, 1995. -- 50 с.;
70. Чебикін О.Я. Емоційна робота і емоційна регуляція / О. Я. Чебикін, С. О. Колот. // Наука і освіта. -- 2001. -- № 2-3. -- С. 80-87.
71. Чернова І. В. Музичне виконавство в ситуації постмодернізму : [автореф. дис... канд. мистецтвознавства : 17.00.01] /1. В. Чернова ; Львівська держ. музична академія ім. М. В. Лисенка. -- Л., 2007. -- 20 с.
72. Эткинс П. Порядок и беспорядок в природе. Пер. с англ. М., Мир. 1987, Бахуташвили Н. Очерки по истории вокального образования в Грузии. Тбилиси, Заря Востока. 1959
73. Юшманов В. И.Вокальная техника и её парадоксы. Изд. третье. -- СПб.: Издательство ДЕАН, 2007. -- 128 с
Електронні ресурси
74. http://llt.multycourse.com.ua/ua/page/22/104#7 (04/11/22)
75. https://ocnt.com.ua/samokontrol-spivaka/#:~:text=Самоконтроль%20співака%20--%20це%20вміння%2C%20завдяки,звуку%3B%20музикальність%20і%20художнє%20виконання. (04/11/22)
76. https://sumy-gospital.lic.org.ua/novyny-2/poniattia-samorehuliatsii-sposoby-samorehuliatsii/
77. https://sumy-gospital.lic.org.ua/novyny-2/poniattia-samorehuliatsii-sposoby-samorehuliatsii/ (04/11/22)
78. https://uahistory.co/pidruchniki/taglina-health-basics-9-class-2017/20.php (04/11/22)
79. https://works.doklad.ru/view/CFKh5oT2Bmk/all.html) (04.11.22)
80. https://www.bbc.com/ukrainian/vert_fut/2015/10/151002_vert_fut_six_steps_to_stronger_willpower_vp)
Размещено на Allbest.ru
Додаток А
Тест Кеттелла (16 RF-опитувальник)
|
Даний тест універсальний, практичний, дає багатогранну інформацію про індивідуальність. Він містить 105 запитань. Час дослідження коливається від 20 до 50 хвилин. Методика може застосовуватися як у групі, так і індивідуально, як у блоці з іншими методиками, так і самостійно. |
Подобные документы
Психологічна структура особистості. Головні однопорядкові підструктури особистості. Поняття про діяльність та її основні різновиди. Особливості спільної діяльності. Вплив соціального середовища на розвиток особистості. Загальний психічний розвиток людини.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 24.08.2011Історія розвитку вчення про темперамент, як динамічної характеристики психічних процесів і поведінки людини. Загальна психічна активність індивіда, моторика та емоційність, як основні компоненти темпераменту. Взаємозв'язок темпераменту та особистості.
курсовая работа [525,9 K], добавлен 10.03.2016Дослідження сутності темпераменту - характеристики індивіда з боку динамічних особливостей його психічної діяльності, тобто темпу, швидкості, ритму, інтенсивності психічних процесів і станів, що становлять цю діяльність. Темперамент діяльності та почуття.
контрольная работа [34,5 K], добавлен 23.02.2011Аналіз теоретичних підходів до дослідження проблеми спільної діяльності. Команда та колектив як суб’єкти спільної діяльності. Експериментальне дослідження соціально-психологічних особливостей уміння і готовності особистості до колективної праці.
курсовая работа [93,8 K], добавлен 27.06.2015Проаналізовано концепції стосовно довільної активності студентів у контексті саморегуляції. Виокремлено функціональні ланки, які реалізують структурно-повноцінний процес саморегуляції. Рекомендації для вдосконалення саморегуляції майбутніх фахівців.
статья [22,6 K], добавлен 27.08.2017Самопізнання як невід'ємний компонент психічного життя особистості. Проблема регуляції психічної діяльності. Саморегуляція окремих психічних процесів: відчуття, сприйняття, мислення. Застосування етичних знань і втілення етичних спонук в поведінці.
реферат [21,0 K], добавлен 03.01.2011Роль відчуття і сприймання у дітей шкільного віку, їх розвиток в загальному процесі формування й удосконалення психічної діяльності дитини. Вплив навчання в школі на психічні процеси, зростання продуктивності пам’яті, особливості логічного мислення.
дипломная работа [340,4 K], добавлен 27.09.2010Дослідження проблем розвитку особистості дитини в умовах психічної депривації. Особливості депривованого розвитку особистості: сповільненість і дезорганізація розвиту психічних процесів, реформованість самосвідомості, зниженість комунікативної активності.
статья [22,1 K], добавлен 07.11.2017Дослідження шляхів та умов формування саморегуляції у професійній діяльності вчителя. Вивчення особливостей управління пізнавальними процесами, поведінкою, емоціями і діями. Аналіз методу словесно-образного емоційно-вольового управління станом людини.
курсовая работа [60,3 K], добавлен 03.12.2012Суть видів, чинників, особливостей та фаз психічних реакції особистості при екстремальних ситуаціях. Динаміка психогенних розладів особистості, що розвиваються у небезпечних умовах. Зовнішні та внутрішні чинники, за яких може статися стресове становище.
статья [26,6 K], добавлен 18.12.2017
