Стан або рівень розвитку досліджуваного об'єкта за виділеними критеріями характеризують показники. В тлумачному словнику С. Ожегова, «показник» (у більшості випадків) - це узагальнена характеристика якого-небудь об?єкта, процесу або його результату, поняття їх властивостей, зазвичай, виражена в чисельній формі Ожегов С. И. Словарь русского языка: 70000 слов / Сергей Иванович Ожегов // Под ред. Н. Ю. Шведовой. - 23-е изд., испр. - Москва : Русский язык, 1990. - 917 с., с. 715.

Науковець О. Прядко визначає такі критерії вокального розвитку:

мотиваційний критерій (показники: ступінь прагнення до розвитку власного співацького голосу, ступінь прагнення до здійснення вокальнопедагогічної діяльності, міра зацікавленості вокальним мистецтвом);

вокально-виконавський критерій (показники: рівень розвитку вокально-технічних умінь та навичок, ступінь сформованості художньовиконавських умінь та навичок);

оцінювально-діагностичний критерій (показники: рівень сформованості навичок діагностування власного співацького процесу та діагностування співацького процесу інших вокалістів);

когнітивний критерій (показники: рівень обізнаності студентів з питань вокальної педагогіки, ступінь володіння тезаурусом вокальної педагогіки, ступінь обізнаності з історією вокальної педагогіки та сучасними тенденціями її розвитку).

На основі аналізу наукової та навчально-методичної літератури, зокрема досліджень І. Зимньої [37], М. Михаськової [52], О. Прядко [76], Л. Тоцької [71] нами були виділені компоненти вокальних компетенцій майбутніх учителів музичного мистецтва, критерії та показники їх сформованості, що подано у таблиці (табл. 1.1).

Проаналізувавши доступну літературу, а також на основі власного досвіду автора даної роботи (п'ятнадцятирічного заняття вокалом та семирічного у якості фітнес-тренера) ми виділили дві групи компонентів вокальної діяльності, що сприяють розвитку самоконтролю та саморегуляції:

Перша група - це фізіологічні компоненти:

- фізична підготовленість (вольова робота мязів та скелета),

- положення постави,

- контроль за дихально-артикуляційною системою,

- режим харчування.

Друга група - психологічні компоненти:

- емоційність,

- мотивованість,

- інтелектуальні здібності,

- темперамент.

Виходячи з вищевикладеного теоретичного матеріалу, в таблицях (табл. 1.1 та 1.2) ми визначили критеріїї та показники вокальної діяльності, що сприяють розвитку самоконтролю та саморегуляції. Як можемо бачити, вокальна діяльність має досить складний механізм впливу на організм і психіку людини, через що стає можливим визначити навички і прийоми, необхідні особистості для опанування цією діяльністю.

Ми виокремили фізіологічні та психолоічгі компоненти, через те що спів - це процес психо-фізіологічний, тому необхідно розглядати усі його складові. Під фізичною підготовленістю ми розглядаємо уміння особистості керувати власною скелетно-мязовою системою, підкорюючи її певним цілям. Зрозуміло, що керувати можна тільки системою активною, розвиненою, яка має необхідні для діяльності ресурси. Отже загальна фізична підготовленість є обов'язковою запорукою якісного вокалу.

Таблиця 1.1

Критерії та показники фізіологічних компонентів самоконтролю особистості

Рівні Критерії	Високий	Середній	Низький
Фізична підготовленість	1.Учень вільно здійснює 9-10 віджимань від підлоги або від столу (залежить від загальних можливостей), не порушуючи постановку і керуючи всіма групами мязів синхронно та рівномірно. 2.Учень вільно і спокійно виконує рухи за схемами (права рука - три рухи, ліва - два, див.дод.Д) протягом 16 рахунків.	1.Учень вільно здійснює 6-8 віджимань від підлоги або від столу, не порушуючи постановку і керуючи всіма групами мязів синхронно та рівномірно. 2.Учень виконує рухи за схемами протягом 12-16 рахунків, але робить незначні помилки та сам виправляється.	1.Учень вільно здійснює до 6 віджимань, надалі починає втрачати постановку та рівномірність рухів. 2.Учень не можк виконати навіть 6 рахунків, на збиваючись.
Положення постави	1.Сагітальний та фронтальний вигляд постави в тонусі, на погляд, відповідає необхідному анатомічному та функціональному вигляду (див. малюнок ) 2. Затиснуті під пахвами олівці знаходяться у паралельному положенні (див.малюнок )	1.Сагітальний та фронтальний вигляд постави в тонусі, на погляд, дещо відрізняється від необхідного, але дозволяє досягнути правильного функціонування (див. малюнок ) 2. Затиснуті під пахвами олівці знаходяться положенні, трохи зміненому (див.малюнок )	1.Сагітальний та фронтальний вигляд постави в тонусі не відповідає анатомічному та функціональному вигляду (див. малюнок ) 2. Затиснуті під пахвами олівці «дивляться» один на одний, знаходяться в різній площині (див.малюнок )
Контроль за дихально-артикуляційною системою	1.Учень вміє рівномірно розподіляти провітря протягом всього видиху; вміє коротким та сильнім видихом загасити полум'я свічки (опис вправи у дод.Л). 2.Учень спокійно і ритмічно читає вправи (див. дод.З), не сбиваючись та не плутаючи фонеми. 3. Учень спокійно, рівномірно та на одній гучності і в одному темпі читає скоромовку « Як на гірці на пагорбі » (дод.К), рахуючи до 20 і більше	1.Учень вміє розподіляти повітря протягом всього видиху, але не досить рівномірно, полум'я іноді коливається; вміє коротким та сильнім видихом загасити полум'я свічки, хоча для цього може знадобитись дві спроби.. 2.Учень спокійно і ритмічно читає вправи, іноді плутаючи фонеми, але дочитує до кінця. 3. Учень рівномірно та на одній гучності читає скоромовку « Як на гірці на пагорбі », рахуючи від 10 і більше, поступово втрачаючи гучність та чіткість	1.Учень не вміє розподіляти повітря протягом видиху, полум'я іноді коливається нерівномірно; не вміє коротким та сильнім видихом загасити полум'я свічки, навіть з двох спроб 2.Учень читає вправи, плутаючи фонеми, не дочитує до кінця, сбивається. 3. Скоромовку « Як на гірці на пагорбі », не може прочитати рівномірно, ритмічно, на одній гучності.
Режим харчування	1.Учень усвідомлює важливість правильного харчування, не зловживає фаст-фудами, розуміє основні принципи правильного співставлення продуктів. 2. Дотримується режиму триразового харчування рівномірно розподіленого протягом дня.	1.Учень усвідомлює важливість правильного харчування, не зловживає фаст-фудами, але мало знає про принципи здорового харчування. 2. Дотримується режиму триразового харчування не постійно, порушуючи рівномірність протягом дня..	1.Учень не усвідомлює важливість правильного харчування, часто «перехоплює» бутерброди та снеки, не слідкує за рівнем калорій, засвоєнням білків та кільністю сахарів. 2. Не дотримується режиму триразового харчування.

Постава як стрижень співацького апарату викоремлена від загальної фізичної підготовленості через те, що іноді людина має дуже міцні і розвинені мязи, але не тієї групи, яка потрібна. Через невідповідність напруження мязів неможливе вільне і кероване дихання,через що, в свою чергу, не відбувається правильне звукоутворення. Такми чином координація постави людиною - це окремий показник якості самоконтролю. Так, як і в академічних танцях, постава для вокаліста є основою руху, а спів - це вид руху енергії, як було зазначено в попередніх розділах. Рух тим складніший, що його не видно пересічній людині, яка ніколи не займалася цілеспрямовано вокалом, не зрозуміє зміни, які відбуваються зі співаком під час звукоутворення. Все, що неочевидно, викликає певні непорозуміння і недовіру. Однак, гарну, горду поставу, яка виникає під час співу, помітно навіть необізнаному слухачу і глядачу, а для професіонала вона є яскравим показником того, що людина володіє тілом, а значить - і голосом.

Контроль за дихально-артикуляційним апаратом - це показник не лише вокальної діяльності, а й логопедичної чи артистичної. Без дихання неможливий звук як такий, а без правильнох роботи артикуляційного апарату неможливий якісний звук. Саме дихально-артикуляційний апарат - у таком тісному взаємозв'язку - є показником самоконтролю та саморегуляції особистості. Рівномірний певної сили видих гарнтує гучний и приємно забарвлений тембрами звук. Всі актори це знають, К.Станіславський звертався до розвитку дихання як основополагаючої якості актора у своїх порадах. Але не лише щільність та швидкість видиху впливає на звук. Справа в тому, що артикуляційний апарат - це складна фізіологічна система, яка взаємодіє з повітрям, яке подають легені, і навичка керувати цими процесами у взаємодії вимагає від особистості цілої низки якостей від природжених до набутих.

Ми винесли режим харчування в показники фізіологічного самоконтролю через очевидну, але не завжди усвідомлену причину: ми є тим, що їмо. І це стосується якраз набуття мязами конкретної сили, пружності та витривалості. Є багато гарних спортсменів, які не можуть одразу опанувати навички співу саме тому, що режим харчування налаштований на набуття найбільшої сили мязів, а не пластичності і витривалості. Окрім того якісний спів натщесерце неможливий, одразу післі об'ємного прийому їжі також. Тут важливо дотримуватись балансу між частотою прийомів та поживною якістю останньої. Під режимом харчування ми розуміємо, перш за все, правильне прогнозування власної діяльності, навичок особистісної логістики, що, погодьтеся, вимагає від людини самоконтролю та самокерування. Під час розподілу ресурсі часу необхідно чітко усвідомлювати, яка діяльність очікує попереду, завтра, на наступному тижні, і скільки часу необхідно виділити на підготовку до неї. Наприклад, в день співу - це знають всі вокалісти - не можна їсти насіння, горішки, шоколад. Хоча вони доволі поживні, але у цієї їжі є певні показники, які не сприяють якісному звукоутворенню, тобто від неї потрібно утиматись. Безпосередньо перед співом небажано пити каву, а тоже цей напій треба куштувати заздалегідь. Такі дрібниці, здавалося б, не конче важливі, та коли вони є постійними вимогами для життя і певної діяльності, ці «дрібниці» структурують особистість і допомагають їй досягнути мети не лише стосовно обраної діяльності, а й багато в якиїфнших галузях життя. Отже, це також є показником самокерування та самоорганізації.

Псхологічні критерії оцінювання самоконтролю включають в себе емоційність, мотивованість, інтелектуальні здібності та темперамент (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Критерії та показники психологічних компонентів самоконтролю особистості

Рівні Критерії	Високий	Середній	Низький
Емоційність	Учень розуміє власні емоції, вміє їх адекватно переивати та виражати; відчуває емоційну забарвленість у творах мистецтва.	Учень розуміє власні емоції, але на завжди може їх коректно назвати та виражати; емоційноу забарвленість у творах відчуває, але сумнівається.	Учень погано дає собі раду увираженні емоцій, не може визначитись,які саме емоції він передживає; у творах мистецтва йому складно визначити емоційне забарвлення.
Мотивованість	Учень цілеспрямовано відвідує заняття, свідомо набуває конкретних навичок, уміє палнувати власну діяльність, прогнозувати свої результати.	Учень усвідомлює власні цілі, але дещо складно підкоряє їм свою емоційну сферу. Іноді ефективність робти залежить від настрою. Планування і прогнози власної результативності розпливчасті.	Цілеспрямованість відвідування занять підкорена настрою. Так само відбувається робота: «хочу -працюю, не хочу - не працюю.»
Інтелектуальні здібності	Учень розуміє процеси, що відбуваються, розуміє специфіку завданнь та як їх виконати; має досвід самовираження, багаж емоційних та інтелектуальних асоціацій, вміє проводити паралелі.	Учень не завжди розуміє завдання, або виконує не дуже сумлінно, вважаючи не вадливим якість виконання. Досвід самовираження є, але неусвідомлений і некерований. Асоціативне мислення розгалужене, нечітке.	Процеси навчання важко даються розумінню, усвідомленню та керуванню. Завдання виконуються з труднощами. Асоціацій виникає мало, іноді - недоречні, такі що заважають, а не допопмагають.
Темперамент	Учень усвідомлю власні риси темпераменту,акцентуації, здібності, вміє ними користуватись, презентувати себе, прогнозувати свою поведінку і поведінку інших, виходячи з власного життєвого досвіду.	Учень знає терміни «темперамент», «акцентуація», «здібності», але поутається у визначенні власних характеристик, рідко використовує свої риси собі на користь.	Учень погано усвідомлює власні риси азарктеру, їх впоив на життя і діяльність, не вміє керувати і використовувати свої здібності.

Оскільки найпоширенішим загальним визначенням інтелекту є визначення Д. Векслера: «Інтелект - це сукупність здібностей або глобальна здатність індивіда діяти цілеспрямовано, мислити раціонально й ефективно спілкуватися з оточенням», ми розуміємо, що інтелектуальні здібності людини мають велике значення в її самоорганізації. Але Говард Гарднер (Gardner, 1983) розробив свою теорію множинного інтелекту як радикальну альтернативу тому, що він називає «класичним» поглядом на інтелект як на здатність до логічних роздумів. Модель Говарда Гарднера включає щонайменше сім основних підвидів (форм) інтелекту, серед яких, поряд із традиційними вербальним і логіко-математичним, просторовий, музичний, тілесно-кінестетичний, міжособистісний (interpersonal) і внутрішньоособистісний (intrapersonal) інтелект.

Одним із виокремлених Г. Гарднером типів інтелекту є соціальний інтелект, який визначається як здатність розуміти людей і впливати на них. Емоційний інтелект розглядають як підструктуру соціального інтелекту, яка включає здатність спостерігати власні емоції і емоції інших людей, розрізняти їх і використовувати цю інформацію для керування мисленням і діями.

Поняття «емоційний інтелект» почали використовувати з 1990 року з подачі американських дослідників Пітера Селовея і Джека Майєра. Вони об'єднали в цьому понятті групу ментальних здібностей, які допомагають усвідомити і зрозуміти власні емоції і емоції навколишніх. Відповідно до опису, запропонованому Майєром і Селовеєм, виокремлюють чотири складники емоційного інтелекту.

Точність оцінки та вираження емоцій - це розуміти свої емоції та емоції інших людей, пов'язані як з внутрішніми, так і з зовнішніми подіями. Це здатність визначати емоції за думками, фізичним станом, зовнішнім виглядом, поведінкою. Це здатність точно визначати емоції і пов'язані з ними потреби. Те, як і про що ми думаємо, залежить від того, як ми почуваємося. Емоції впливають на розумовий процес і готують нас до певних дій. Ця здатність допомагає зрозуміти, як використовувати емоції і думати ефективніше. Керуючи своїми емоціями, людина може дивитися на світ під різними кутами і розв'язувати проблеми ефективніше.

Розуміння емоцій означає, що людина вміє визначити джерело емоцій, класифікувати їх, розпізнавати зв'язок між емоціями і словами, інтерпретувати значення емоцій, розуміти складні почуття, переходи між емоціями і подальший розвиток емоцій.

Як говорилося вище, емоції впливають на мислення, тому їх потрібно враховувати під час вирішення завдань, ухвалення рішень і вибору своєї поведінки. Вміння керувати своїми і чужими емоціями дозволяє використовувати інформацію, яку дають емоції, викликати емоції або усуватися від них.

Таким чином на перще місце у нашому дослідженні психологічних критеріїв ми поставили емоційність.

Деякі дослідники (зокрема, Деніел Голдман у бестселері «Emotional Intelligence») вважають, що «емоційна компетентність» (EQ) відіграє важливішу роль, ніж «академічна» (IQ). На досягнення життєвого успіху і розумові здібності впливають лише приблизно на 20 %, а решта (80 %) - належить іншим чинникам, зокрема, й емоційному інтелекту.

Індивіди з високим рівнем розвитку емоційного інтелекту мають виражені здібності до розуміння власних емоцій і емоцій інших людей, а також до управління емоційною сферою, що обумовлює більш високу адаптивність і ефективність у спілкуванні. Кінцевий продукт емоційного інтелекту - ухвалення рішень на підставі відображення і осмислення емоцій, які є диференційованою оцінкою подій, що мають особистісне значення. Емоційний інтелект лежить в основі емоційної саморегуляції.

Мотивованість є другою складовою психологічних критеріїв. Всі знають, як наше емоційне ставлення впливає на мотиви діяльності. Тому ми вважаємо за потрібне розглядати усвідомлену мотивованість як важливу частину самокотролю особистості.

Вносячи до критеріїв інтелектуальні здібності, ми маэмо на увазі мождилвість швидкого і якісного засвоєння нових знань людиною, спираючись на поперелній досвід та попередній багаж знань, уміння проводити аналогії, пареллелі, використовувати незвичні асоціації.

Останнім з критеріїв ми включили темперамент. Характер людини це масштабна і багаторівнева психічна крнструкція, врахувати всі її складові у взаємодії під час саморегуляції - задача не для даної роботи. Але ми можемо прослідкувати вплив темпераменту на швидкість опанування самоконтролем і довести важливість усвідомлення власних особливостей ждя успішного керування собою.



ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Спів - це психофізіологічний процес, який задіює емоційну, інтелектуальну та соціальну сфери людини. Виконавці впевнено приступають до відтворення вокальних звуків, але якість такого відтворення є результатом роботи над собою, оскільки людина в даному випадку виступає як виконавець, слухач і музичний інструмент одночасно.

Процес вокально-виконавської творчості утворюється і відбувається в надзвичайно складній і довершеній психічній лабораторії, де водночас протікають процеси переживання й осмислення вражень і почуттів та перетворення їх на мову мистецтва. Формування вокально-художніх образі. в спрямовується свідомістю та інтуїцією співака, отже - вимагає активної та розвиненої уяви. Неповторність співака, спосіб його життєдіяльності визначають психофізіологічні особливості, необхідні для продуктивного функціонування тіла.. Потреби, мотиви, естетичні ідеали детермінують особистісну спрямованість, забезпечуючи вибіркову активність творчої діяльності, а весь вокальний матеріал, який виконує співак, стає відображенням суті, проявом його індивідуальної своєрідності, результатом життєвого і вокального досвіду.

Таким чином, заняття вокалом є активним і якісним способом самовдосконалення. Під час співу людина має можливість відчувати і формувати власне тіло, оскільки без належної фізичної підготовки процес звукоутворення значно ускладнюється, постає необхідність розвитку конкретних груп м'язів, і не лише в силовому смислі, але й в динамічному

Вже зрозуміло, що вокал активізує такі процеси особистості, як: пам'ять (короткострокову та довгострокову, механічну та сенсорну, слухову і зорову), увагу (мимовільну і довільну, довготривалу і короткотривалу), мислення (критичне, абстрактне, аналітичне, перспективне, гностичне тощо), а також уяву, сприймання і сенсо-моторні навички.

Виходячи з вищесказаного, ми маємо можливість говорити про психіку як систему самокерування, що здатна до саморегуляції. Важливість саморегуляції та самокерування особистістю є запорукою успішної діяльності, а отже - активного просування в будь-якій сфері реалізації. Тобто для кар'єри у будь-якій галузі людина має опанувати навички самоконтролю і саморегуляції.

Ми бачимо, що вокальний спів тісно пов'язаний з усіма процесами нашого тіла і психіки. Як ми побачили, вокальний звук - це не просто коливання повітря від пружного тіла, а складний багаторівневе явище передачі енергії, і вимагає від особистості співака суттєвої самоорганізації.

Найважливішими компонентами саморегуляції є такі компоненти, як: планування, програмування, моделювання, оцінювання результатів, гнучкості,самостійності.

У розробленні критеріїв ми не могли оминути емоційний інтелект, адже він складає левову частку творчої особистості. Як було розглянуто вище, емоційний інтелект - це здатність визначати емоції за думками, фізичним станом, зовнішнім виглядом, поведінкою, це здатність точно визначати емоції і пов'язані з ними потреби. Те, як і про що ми думаємо, залежить від того, як ми почуваємося. Емоції впливають на розумовий процес і готують нас до певних дій. Ця здатність допомагає зрозуміти, як використовувати емоції і думати ефективніше. Керуючи своїми емоціями, людина може дивитися на світ під різними кутами і розв'язувати проблеми ефективніше.

Проаналізувавши доступну літературу, а також на основі власного досвіду автора даної роботи (п'ятнадцятирічного заняття вокалом та семирічного у якості фітнес-тренера) ми виділили дві групи компонентів вокальної діяльності, що сприяють розвитку самоконтролю та саморегуляції: фізіологічні (фізична підготовленість, положення постави, контроль за дихально-артикуляційним апаратом, режим харчування) та психологічні (емоційність, мотивованість,інтелектуальні здібності, темперамент).

Ці компоненти ми розглядали яка основу вибору необхідних методик, технік, тренінгів,медитацій та вправ для розвитку вміння саморегуляції.

Підсумовуючи сказане, можна стверджувати, що саморегуляція поведінки є інтегративною властивістю особистості, яка об'єднує в собі інтелектуальні, мотиваційні, вольові, емоційні сфери особистості. Загалом можна констатувати, що саморегуляція - це єдність соціальних та психологічних проявів свідомості і самосвідомості особистості.



РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК САМОРЕГУЛЯЦІЇ В ПРОЦЕСІ ВОКАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

2.1 Методика та організація дослідження особливостей формування навичок саморегуляції в процесі вокальної діяльності.

Наше дослідження формування навичок саморегуляції в процесі вокальної діяльності проводилося протягом 2021?2022 н. р. на базі Інституту мистецтв НПУ ім. М.П. Драгоманова (контрольну групу складали студенти Гуманітарного факультету) та ЗОШ №231 в м. Києві.

Досліджувальна вибірка складалася з 16 осіб. Експериментальну групу складали чотири підлітки та чотири студенти, що відвідували заняття з вокалу. Контрольну - четверо студентів та четверо однокласників підлітків, що добровільно погодилися взяти участь в експерименті,.

Дослідження проводили в три етапи. На першому - констатувальному - етапі експерименту фіксувалися показники емоційного стану обох груп досліджуваних, який склався в звичайних умовах їхньої життєдіяльності. На другому етапі - формувальному - передбачалося активне формування саморегуляції емоційного стану в процесі регулярних та постійних занять вокалом. Третій етап - констатуючий - мав на меті зіставлення результатів та підтвердження ефективності обраної методики формування.

Завданнями практичного дослідження було:

· виявити наявний рівень саморегуляції та самоконтролю на базі обґрунтованих нами критеріїв та показників;

· розробити та описати програму заняття вокалом з використанням комплексу форм, методів та засобів, що сприяють формуванню саморегуляції та самоконтролю;

· перевірити ефективність запропонованої програми, використовуючи констатувальні методики першого етапу.

Змістом аудиторних занять з вокалу за програмою з дисципліни «Вокальний клас» є:

· розігрів голосового апарату за допомогою співу вокальних вправ для співацького дихання, дикції, артикуляції, звукоутворення, звукоформування, звуковедення;

· акцентування уваги студентів та учнів на фізичному стані свого тіла, активізація конкретних груп м'язів, слідкування за поставою;

· опрацювання творів a capella (в сольному виконанні);

· спів творів a capella (в ансамблевому виконанні - дует, тріо);

· опрацювання вокалізів;

· спів високохудожніх творів у супроводі концертмейстера.

Для фіксування рівня саморегуляції (психологічні компоненти) ми використовували такі психодіагностичні методики:

· 16-ти факторний особистісний опитувальник (Р. Кеттела) (Додаток А);

· Тест Холла для визначення рівня емоційного інтелекту (Додаток Б);

· опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки» (В.І. Моросанова) (Додаток В);

· дослідження вольової саморегуляції (А.В. Звєрьков, Е.В. Ейдман) (Додаток Д).

Шкали оцінювання тестів та опитувальників ми розподілили по критеріям нашого дослідження. Для визначення рівня самоконтролю за психологічною групою компонентів необхідно було для кожного критерію виділити відповідні шкали з кожного тесту. Ми обирали не усі результати, а тільки лише ті, які, на нашу думку, є значущими для даної роботи.

Наприклад, аналізуючи результати за опитувальником Кеттела, ми спирались на важливі для нас показники: інтелект (В), емоційна стабільність (С), стриманість (F), спокій (О), самоконтроль (Q1), низька тривожність (F1), врівноженість (F3), конформність (F4). На наш погляд, саме ці показники можуть продемонструвати динаміку та рівень самоконтролю та саморегуляції особистості.

Користуючись розробленими нами критеріями, ми віднесли показники результатів тестів таким чином (табл. 2.1).

До критерію «емоційність» ми віднесли шкали «спокій» та «низька тривожність» теста Кеттела, результати за шкалами: емоційна обізнаність, емпатія, управління своїми емоціями тесту Холла, гнучкість - за опитувальником Моросанової. Оскільки розвинута емоційна сфера людини проявляється в ситуаціях, які спочатку викликають у нас емоційну реакцію, яка передує будь-якій дії чи рішенню, розуміння своїх емоцій та емоцій оточуючих ми розглядали як обов'язків показник усвідомлення людини та передумову для опанування саморегуляцією.

«Мотивованість» ми виразили шкалами «емоційна стабільність» та «самоконтроль» за тестом Кеттела, «самомотивація» за тестом Кеттела, «моделювання», «планування» та «самостійність» за опитувальником Моросанової, «наполегливсіть» за тестом Звєрькова-Ейдмана. На наш погляд, саме ці показники дають чітко зрозуміти, що…

До «інтелектуальних здібностей» ми долучили «інтелект» та «конформність» з тесту Кеттела, бо вважаємо, що ці два показники корелюють між собою в діяльності, яка є показовою для виявлення самоконтролю і саморегуляції. Також сюди включили «розпізнавання емоцій інших людей» з тесту Холла, «оцінювання результатів», «програмування» з опитувальника Моросанової.

Для критерію «темперамент» ми обрали шкали «стриманість» та «врівноваженість» (Кеттел), адже ці якості є показовими для людини, яка вміє себе контролювати і відповідає за свої слова і вчинки, та «володіння собою» (Звєрьков-Ейдман).



Таблиця 2.1

Показники компонентів самоконтролю (психологічна група компонентів)

Опитувальник критерій	Тест Кеттела	Тест Холла	Опитувальник Моросанової	Звєрьков, Ейдман
Емоційність	спокій (О), низька тривожність (F1	Емоціцйна обізнаність Емпатія Управління своїми емоціями	Гнучкість
Мотивованість	емоційна стабільність (С), самоконтроль (Q1)	Самомотивація	Моделювання Планування Самостійність	Наполегоивість
Інтелектуальні здібності	інтелект (В), конформність (F4).	Розпізнавання емоцій інших людей	Оцінювання результатів Програмування
Темперамент	стриманість (F), врівноваженість (F3)			Володіння собою

Для фіксування рівня саморегуляції (фізіологічні компоненти) ми використовували такі методики (табл. 2.2):

· мануально-м'язове тестування

· вправи на контроль за вольовою роботою різних груп м'язів (Додаток Ж);

· тест на якість положення постави (Додаток З);

· дихальні вправи та скоромовки (Додаток К).

Тест на фізичну підготовленість має нам показати ступінь володіння людиною власним тілом. Ми не чекаємо конкретних силових навичок, в тесті нас цікавить рівень витривалості та якість (точність) керування власними м'язами та скелетом. Тобто виконання вправ є показником самоконтролю збоку фізіологічної складової особистості, адже психіка і фізіологія тісно пов'язані. Перша група вправ спрямована на точність і економність рухів. Під час співу необхідно точно розподіляти ресурси свого тіла - рівновагу, напруження діафрагми, динамічну роботу постави - для чого потрібно відслідковувати ті моменти, які ці ресурси поглинають: м'язові затискання та неправильний розподіл центра ваги тіла. Тести дадуть нам можливість побачити процес опановування конкретними навичками керування тілом та окремими групами м'язів. Одним з показових тестів на самоконтроль ми вважаємо тест на поставу. Під час занять вокалом відбуваються певні фізіологічні зміни, та вони не можуть бути такими суттєвими, як від занять фітнесом. Проте тіло реагує на постійне динамічне навантаження певних груп м'язів, які поступово приходять до необхідної форми. Саме тому тест на поставу приведений в таблиці за двома показниками: в спокої та в тонусі. Справа в тому, що людина може не займатися цілеспрямовано саме фітнесом, виправленням своєї постави, набуттям силового ресурсу, але під час занять вокалом вона набуває уміння керувати конкретними м'язами, внаслідок чого вони стають більш гнучкими та витривалими. Тест на поставу має нам показати саме навичку керувати положенням тіла, необхідним для якісного звукоутворення. Через це ми привели в таблиці два стани: спокою (перед співом) та тонусу (в процесі співу)

Контроль за дихально-артикуляційною системою є показовим через те, що багато з людей під час хвилювання втрачають можливість говорити, і це є показником саме втрати контролю над дихально-артикуляційним апаратом. В процесі занять вокалом людина відкриває для себе і напрацьовує навички свідомого керування всіма м'язами, які відповідають за звукоутворення, а отже, розуміє принцип контролю за цією психофізіологічною системою власного організму. Тест має показати уміння: керувати швидкістю вдиху та видиху (видихати швидко, повільно утримуючи вільність і розслабленість; вдихати глибоко і швидко, глибоко і повільно), силою видиху (змінювати щільність потоку повітря, що видихається), тривалістю видиху (довго і рівномірно, швидко і поривчасто);

· керувати артикуляційним апаратом (губами, різними частинами язика, гортанню).

· поєднувати дихальний і артикуляційний процеси (поєднувати різні звуки з різною швидкістю та гучністю, зберігаючи при цьому чіткість;)

З'ясувати режим харчування, в великій мірі, можливо лише зі слів самої людини. Тому для цього ми використали щоденник самоконтролю (з дод.Д), в якому просто виділили окрему частину «харчування». Метою цього тестування є відслідкування усвідомленого ставлення людини до власного здоров'я і самопочуття методом правильного і раціонального режиму харчування. На початку роботи з щоденником є необхідність допомагати з контролем за цією частиною щоденника. Більшість людей не знає і не розуміє принципправильного режиму харчування. Але будь-який фізіолог, дієтолог, гастроентеролог, терапевт впевнено скаже, що від цього конче залежить і самопочуття, і здоров'я. Саме тому нехтування цією частиною нашого життя ми віднесли до відсутності самоконтролю. Адже самоконтроль та самокерування мають за мету покращення самопочуття і, як наслідок, якості життя та продуктивності роботи, що, в свою чергу, є показником успішності. Таблиця 2.2 Показники компонентів самоконтролю (фізіологічна група компонентів)

Тест на фізичну підготовленість. відмінно	Учень вільно робить 10 віджимань (від колін, від поверхні столу, або від підлоги), зберігаючи протягом вправи постановку, не затримуючи дихання.	Учень вільно виконує вправу, допускаючи 1-2 помилки (на етапі ознайомлення з завданням та налаштування) в середньому або швидкому темпі (60-80ударів за хвилину)..
Добре	Учень вільно робить 8-10 віджимань, поступово втрачаючи постановку, затримуючи дихання на два і більше віджимань.	Учень виконує вправу, допускаючи 1-2 помилки, в середньому або повільному темпі (40-60 ударів за хвилину).
Задовільно	Учень може зробити менше 6 віджимань, жаліється,що важко втримати симетричну постановку, затримує дихання або задихається..	Учень виконує вправу, допускаючи помилки,і л ише в повільному темпі (до 40 ударів за хвилину)
Тест на положення постави. Відмінно	У фронтальній площині (огляд спереду)	В сагітальній площині (огляд збоку)
	У спокої	У тонусі	У спокої	У тонусі
	1.Положення голови рівне, плечі розслаблені, знаходяться на однаковому рівні на однаковій відстані від тулуба. 2. Олівці в руках знаходяться чітко паралельно, кінчики «дивляться» вперед	1.Положення голови рівне, плечі розслаблені, дещо відведені назад через вигин грудної клітини, необхідний для підтримання дихання. 2. Паралельність не змінюється	Точки потилиці, лопаток та хрестця знаходяться на одній лінії, точки підборіддя та лоба майже на одній вертикалі.	Точки залишаються незмінні
Добре	1.Положення голови дещо змsщене відносно вертикальної вісі 2.кінчики олівців спрямовані в перспективі в одну точку.	1. Положення голови змінюється в залежності від напруження робочих мязів. 2. Паралельність може змінюватись, але олівці «дивляться» назовні	Є невеликів відхилення від вертикальної вісі.	В тонусі контрольні точки приходять до норми
Задовільно	1.Потилиця або «завалена», або занадто піднята. плечі напружені/підняті, на різному рівні. 2. Кінчики олівців дивляться майже один на одний, можуть знаходитись на різній висоті.	1.Положення голови або не змінюється, або змінюється незначним видом. 2. Кінчики олівців міняють висоту, але не змінюють направлення «всередину»	Відхилення наявні в усіх трьох площинах, одна або дві точки мають сильний непропорційний прогин.	В тонусі положення може змінюватись, але не вбік покращення
Тест на контроль за дихально-артикуляційною системою. Відмінно	Дихальні вправи	Артикуляційні вправи	Поєднання дихання і артикуляції
	Вправи на повільний і швидкий видих учень виконує вільно, відповідно до інструкцій.	Учень читає стовпчики з фонематичними вправами спокійно, впевнено, в середньому темпі, роблячи 1-2 помилки на один лист вправ.	Промовляючи скоромовку, дихання розподіляє рівно, всі приголосні і голосні звучать однаково закінчення слів не «ковтає», рахує до 25-33
Добре	Учень виконує вправи, відповідно до інструкцій, але повільний видих втрачає рівномірність, а швидкий-недостатньо пружний. .	Учень читає стовпчики з фонематичними вправами в середньому або повільному темпі, роблячи 1-2 помилки на один лист вправ.	Під час промовляння скоромовки дихання поступово втрачає силу, звук - рівномірну гучність, приголосні і голосні звучать по-різному, закінчення слів іноді «ковтає», рахує до 15-25
Задовільно	Складно керує рівномірністю видиху (або дуже швидко закінчується повітря, або навпаки - не може утворити пружний стовб повітря),	Учень часто помиляється, не може витримати темп та ритмічність.	Не може рівномірно віимом=вити довгу фразу, приголосні і голосні проговорює неточно, «жує», «ковтає» закінчяення, рахує до 10-20
Тест на контроль за режимом харчуваннґ Відмінно: всі відповіді «так» Добре: три-чотири відповіді «так» Задовільно Менше трьох «так»	1.Учень свідомо підходить до триразового харчування, 2.Знає і розуміє важливість мікроелементів, білків та вуглеводів, які продукти можна поєднувати, як краще сбалансувати. 3.Дотримується приблизно рівних часових проміжків між прийомами їжі, 4.Не зловживає фаст-фудом, кавою, чаєм та газованими напоями. 5.Слідкує за кількістю води, що випиває в день.

Експеримент відбувався протягом року. На початку ми провели тестування за всіма критеріями учасників контрольної та експериментальної груп. Під час опитування багато хто з них відчули, що насправді не так гарно контролюють себе, як вважали. Тобто поняття «самоконтроль» вони знали, усвідомлювали його значення, але не розуміли принципи і критерії, за якими можна визначити свій власний рівень самоконтролю. Вже на початку експерименту стало видно, як люди ставляться до цього феномену особистості: хто як підходив до відповідей, наскільки сумлінно і чесно дотримувались вимог тестування, старанно виконували діагностичні вправи. Хочеться зауважити, що вже на цьому етапі можна було побачити тих, хто зробить успіхи протягом року і тих, хто майже не просунеться вперед и саморозвитку. Так, наприклад, одна учениця категорично відмовилася працювати над співом, використовуючи методи фізичної корекції, вправи на дихання, поєднане з динамікою всього тіла, відмовилася працювати над поставою, мотивуючи це тим, що «я буду виглядати, як дурна». Також зауважимо, що учасники експериментальної групи іноді перетиналися на заняттях, зустрічалися, були у постійному спілкуванні, і більшість з них не боялась «виглядати смішно» - ці всі люди мали високий рівень мотивованості. Ті з них, хто соромився, але виконував вправи, мав середній рівень мотивованості, який протягом року - за результатами завершального етапу - майже всі перейшли в високий рівень.

Це зумовлено тим, що в процесі роботи вони побавили, як досягати цілі, розвиваючи в собі самоконтроль. Ці маленькі успіхи навчили їх впевненості у собі і своїх діях і знизили залежність самооцінки від зовнішнього оцінювання сторонніх людей. Один з учнів, який переборов свою сором'язливість і навчився голосно і впевнено розмовляти публічно (його метою було якраз навчитися виступати перед колегами так, щоб не спотикатися, позбутися заїкання, розвинути в собі переконливого оратора), зізнався в кінці експерименту: «Я тепер настільки впевнено себе контролюю, що, мабуть, не злякаюсь і іншої аудиторії - і більшої за кількістю, і більш досвіченої, ніж я. Я вже не боюся людей, які можуть мене оцінити, адже я сам знаю свої можливості, а вони їх не знають».

Тобто робота за пропонованою програмою надає людині впевненості, перш за все, в своїх силах і уміння ці сили розуміти, оцінювати і прогнозувати. Ця впевненість виросла саме з того, що людина отримала інструмент самокерування. Знання та навички, здобуті під час занять вокалом, знадобились і в повсякденному житті. Учасниця експерименту, яка кулька років тому вийшла заміж, народила дитину, жалілася, що погано розмовляє з донькою: то лякає, то «сюсюкає». Їй хотілося навчитися говорити так, щоб дитина і розуміла, і слухалася, і відчувала себе любимою і значущою. Протягом занять ми робили акцент на опанування вільного та природного тембру, використання всього діапазону інтонацій - в тому числі мовленнєвих, а не лише співацьких - набутті навичок розмовляти різною гучністю та швидкістю. До речі, цю учасницю часто мучили головні болі, оніміння в шиї та плечах. В процесі заняттями співу вона навчилася розслаблятися, тримати правильно голову, керувати руками, плечами, кистями. Це додало їй жіночості, привабливості, вона відчула - і побачила - себе в новому амплуа, зрозуміла, що може вести себе по-різному і відчувати себе по різному, зрозуміла причини свого самопочуття та роздратування на дитину. Це додало їй мотивованості для подальших сумлінних і регулярних занять, що в свою чергу дозволило навчитися розмовляти з дитиною впевнено, без крику, вчасно відчувати зміни власного настрою та правильно на них реагувати, не ображаючи дитину. Таким чином учасниця набула навичок самоконтролю і змогла краще вибудувати своє сімейне життя та навчити саморегуляції власну дочку.

З цих прикладів ми можемо бачити, що заняття вокалом, ніби доволі далекі від побуту та звичайного робочого життя, мають великий вплив на особистість в цілому. Протягом року ми досліджували та відмічали зміни не тільки у фізіології та психіці учасників, але і спостерігали за тим, як ці зміни відбиваються на їх житті, аналізували, допомагають чи заважають, порівнювали з тими учасниками, хто не захотів (з різних причин) опанувати весь спектр навичок самоконтролю.

2.2 Результати дослідження особливостей формування навичок саморегуляції в процесі вокальної діяльності.

Як можемо бачити, процес набуття особистістю вокальних навичок задіює весь комплекс компонентів - і фізіологічні, і психологічні. Це доводить гіпотезу, що творча діяльність розвиває в людини всі складові особистості. В конкретному випадку ми бачимо, як заняття вокалом сприяють не лише інтелектуальному розвитку, підвищенню емоційності, але і розвиває контроль над власним тілом, звичками. Тобто саморегуляція відбувається на фізичному і психологічному рівні.

Підрахунок по кожному критерію відбувався таким чином: учасники проходили тестування, результати вносилися до відповідної колонки в таблиці критеріїв, після чого отримана сума розділялась на чотири (кількість критеріїв), завдяки чому ми отримали показові результати.

Ми бачимо представлений в таблицях (табл. 2.3 та табл. 2.4) рівень самоконтролю на початку експерименту. Контрольна і експериментальна група мають певні відмінності в показниках. Справа в тому, що ми намагалися обрати учасників приблизно одного віку (в рівній кількості студентів з різних факультетів та факультету мистецтв, учнів старших класів ЗОШ), але учасники експериментальної групи вже певний час мали практику занять співами, тому в показниках «постава» та «контроль за дихально-артикуляційною системою». Також є невелика різниця в показниках психологічної групи критеріїв, адже у людей, що займаються мистецькою діяльністю, емоційність та мотивованість більш проявлена, чим і пояснюється їх бажання займатися обраною діяльністю. В експерименті також брали участь два учні та два студенти, які перший рік обрали для себе заняття вокалом, тому ми мали надію, що саме вони покажуть основний результат застосування новітньої методики.

На початку експерименту ми бачимо у групах такі показники фізіологічних компонентів:

Таблиця 2.3

Рівень сформованості самоконтролю (фізіологічні показники)

	Контрольна група	Експериментальна група
	Високий	Середній	Низький	Високий	Середній	Низький
фізична підготовленість	25	50	25	25	12,5	37,5
положення постави	0	50	50	12,5	37,5	75
контроль за дихально-артикуляційною системою	12,5	62,5	25	12,5	37,5	50
режим харчування	0	25	75	12,5	25	75
Сукупність всіх компонентів	11	46	43	15,6	28,1	59,3

- високий рівень 11% в контрольній групі та 15,6% в експериментальній;

- середній рівень в контрольній групі 46%, в експериментальній 28,1% (експериментальна має нижчі показники);

- низький рівень в контрольній групі 43%, в експериментальній 59,3.

Високі показники фізіологічних компонентів, скоріше за все, були результатами студента з фізкультурного факультету та учня ЗОШ, що активно відвідував заняття з факультативу волейболу. Учасники експериментальної групи або не займалися власною фізичною підготовкою, або переважала все ж таки культурно-мистецька діяльність, тобто фізичні вправи мали підтримуючий характер

Таблиця 2.4

Рівень сформованості самоконтролю (психологічні показники)

	Контрольна група	Експериментальна група
	Високий	Середній	Низький	Високий	Середній	Низький
емоційність	12,5	37,5	50	25	50	25
мотивованість	25	37,5	37,5	25	37,5	37,5
інтелектуальні здібності	12,5	25	62,2	25	25	50
темперамент	25	37,5	37,5	12,5	37,5	50
Сукупність всіх компонентів	18,9	34,3	46,8	21,8	34,3	40.7

Показники психологічних компонентів мають менше відмінностей:

- високий рівень у контрольної групи всього на 2 відсотки нижче, ніж у експериментальної;

- середній має різницю лише 3 відсотки на користь експериментальної групи;

- а ось низький в експериментальній групі нижче майже на 6 відсотків.

На нашу думку, ці показники демонструють те, що учасники, які мали певний досвід занять з вокалу, вже розпочали свій розвиток, хоча й не так цілеспрямовано, як ми запропонували в своїй програмі. Таким чином їхні показники за критеріями «емоційність» та «інтелектуальні здібності» є вищими за контрольну групу.

Порівняння результатів контрольної та експериментальної груп наглядно видно на діаграмі (рис. 2.1).



Контрольна група

Експериментальна група

Рис. 2.1. Результати контрольної та експериментальної груп

Протягом року ми активно застосовували методи, викладені в даній роботі, відслідковували зміни, що відбувалися з учасниками та фіксували результати. Робота з особистістю проводилася на всіх рівнях. Окрім суто музичних занять, відбувались бесіди під час яких з'ясовувався емоційний стан, фізичні відчуття, пропозиції щодо певних нюансів роботи. Акцент робився на САМОрегулюванні, САМОвідчутті та САМОконтролі. Учень мав відслідкувати власні відчуття, думки, побажання.

Для виявлення якісних змін та розуміння, чи відбуваються вони в обраному напрямку, було зроблено серединний зріз: проведено опитування, повторне тестування і аналіз результатів. В таблицях 2.5 та 2.6. представлені результати серединного зрізу в обох групах. Протягом часу мали відбутися зміни природним шляхом - студенти та учні постійно розвиваються, навчаються, набувають нових навичок, знань та умінь. Наше завдання було відслідкувати ці зміни та доказати, що частина з них (конкретно - в експериментальній групі) відбувались завдяки нашій програмі.

На діаграмі ми можемо бачити динаміку змін у середині експерименту (рис. 2.2).

Констатуючий етап експерименту

Серединний зріз

Рис. 2.2. Динаміка розвитку навичок саморегуляції (контрольна група)

В контрольній групі відбулися такі зміни у фізіологічних показниках:

- високий рівень збільшився на 4,7 %;

- середній зменшився на 2,3 %;

- низький зменшився на 2,4 %.

Психологічні показники змінилися таким чином:

- високий зменшився на 3.2 %;

- середній збільшився на 3,4 %;

- низький зменшився на 2,1 %.

Результати дослідження наведені у таблицях (табл. 2.5 та 2.6).

Таблиця 2.5 Рівень сформованості самоконтролю (фізіологічні показники)

	Контрольна група	Експериментальна група
	Високий	Середній	Низький	Високий	Середній	Низький
фізична підготовленість	37,5	37,5	25	37,5	37,5	37,5
положення постави	0	62,5	37,5	25	50	25
контроль за дихально-артикуляційною системою	25	50	25	37,5	25	37,5
режим харчування	0	25	75	25	37,5	50
Сукупність всіх компонентів	15,7	43,7	40,6	31,2	37,5	37,5
Таблиця2.6 Рівень сформованості самоконтролю (психологічні показники) Серединний зріз
	Контрольна група	Експериментальна група
	Високий	Середній	Низький	Високий	Середній	Низький
Емоційність	12,5	37,5	50	37,5	50	12,5
Мотивованість	12.5	37,5	50	37,5	37,5	25
інтелектуальні здібності	12,5	50	37,5	25	50	25
темперамент	25	37,5	37,5	25	37,5	37,5
Сукупність всіх компонентів	15,7	40,6	43,7	31,2	43,8	25

Як можемо бачити, в контрольній групі не відбулося суттєвих змін щодо розвитку самоконтролю, хоча середній рівень фізичних показників піднявся. Вважаємо що це стало результатом того, що один з учасників протягом дослідження відновив заняття у спортзалі, які перервав на певний час за станом здоровця. Відвідування спортзалу вплинуло на фізичний стан, а отже змінило показники фізичного самоконтролю.

Констатуючий етап експерименту

Серединний зріз

Рис. 2.3. Динаміка розвитку навичок саморегуляції (експериментальна група)

Аналізуючи результати експериментальної групи ми бачимо наступну картину.

Фізіологічні показники:

- високий рівень покращився на 19,2%;

- середній виріс на 11,5%;

- низький зменшився на 24,5%.

Психологічні показники:

- високий рівень покращився на 9,4%;

- середній покращився на 6,3%;

- низький зменшився на 15,7%.

Опитування показали, що частина учасників експериментальної групи в процесі роботи за програмою, відчули збільшення мотивованості, адже змогли побачити і відчути зміни власних навичок. Окрім того вони отримали початкові уміння аналізу та самоаналізу, оскільки мали змогу відвідувати заняття один одного і розуміти процеси, які відбуваються під час співу. Відмічаючи роботу інших співаків, вони пригадували власні відчуття, порівнювали, аналізували, задавали питання. Ці прийоми є одним з дієвих методів, використаних в даній роботі. Учні вокального класу мали можливість отримати досвід не лише підчас власних занять, але і побачити заняття інших учнів, побачити, як працює система і зрозуміти, що навіть одні і ті ж самі вправи діють на кожного особливим чином. Це спонукало до активного аналізу та самоаналізу, і, як результат - до розвитку самоконтролю саморегуляції.

Серединний зріз показав значні зміни у показниках самоконтролю експериментальної групи. Це відобразилося, перш за все, у фізіологічних показниках. Як ми казали вище, люди, які вже обрали мистецтво як частину свого життя, мають більш високі психологічні показники самоконтролю, адже сам по собі вибір і цілеспрямований рух в обраному напрямку є результатом конкретних вимог до себе і уміння досягати цілей. Тому, на наш погляд, зміни саме фізіологічних показників під час експерименту демонструють результативність програми. Тобто в процесі роти над собою для досягнення нового рівня самоконтролю, учні відчули необхідність підвищити свої фізіологічні навички.

В контрольній групі відбулися несуттєві зміни, навіть , частинка показників зменшилася. Це стосується мотивованості. З плином часу навчання стає напруженим, учні втрачають сили і бажання отримувати нові знаня, бо метою стає «здати залік/екзамен/контрольну», На жаль це є не тією мотивацією, яка спонукає до саморозвитку.

Малюнок 2 демонструє зростання якраз психологічних показників, адже почалася робота над набуттям вокальних навичок. Оскільки даний процес включає, перш за все, усвідомлені дії особистості, необхідні для звукоутворення, починає активно працювати самоаналіз та самоконтроль.

В кінці року було зроблено останнє тестування - для підтвердження ефективності обраної методики. Результати подані в таблицях 2.7, 2.8

Табиця .2.7

Порівняльна таблиця Рівень сформованості компонентів самоконтролю експериментальної групи

Фізіологічні показники
	Констатуючий етап	Завершальний етап
	Високий	Середній	Низький	Високий	Середній	Низький
фізична підготовленість	25	12,5	37,5	37,5	37,5	25
положення постави	12,5	37,5	75	25	50	25
контроль за дихально-артикуляційною системою	12,5	37,5	50	37,5	25	37,5
режим харчування	12,5	25	75	25	50	25
Сукупність всіх компонентів28,1	15,6	26	59,4	31,2	40,7	28,1
Різниця	25	14,7	31,3
Психологічні показники
	Констатуючий етап	Завершальний етап
	Високий	Середній	Низький	Високий	Середній	Низький
Емоційність	25	50	25	50	37,5	12,5
Мотивованість	25	37,5	37,5	62,5	25	12,5
інтелектуальні здібності	25	25	50	50	37,5	12,5
темперамент	12,5	37,5	50	25	50	25
Сукупність всіх компонентів	21,8	34,3	40.7	46,8	37,5	15,7
Різниця	25	3,2	25

Таблиця 2.8

Порівняльна таблиця. Рівень сформованості компонентів самоконтролю контрольної групи

Фізіологічні показники
	Констатуючий етап	Завершальний етап
	Високий	Середній	Низький	Високий	Середній	Низький
фізична підготовленість	25	50	25	37,5	50	12,5
положення постави	0	50	50	12,5	50	37,5
контроль за дихально-артикуляційною системою

Подобные документы

• Спільна діяльність як фактор формування особистості

  Психологічна структура особистості. Головні однопорядкові підструктури особистості. Поняття про діяльність та її основні різновиди. Особливості спільної діяльності. Вплив соціального середовища на розвиток особистості. Загальний психічний розвиток людини.
  
  контрольная работа [29,7 K], добавлен 24.08.2011
  

• Темперамент людини та його вплив на діяльність особистості

  Історія розвитку вчення про темперамент, як динамічної характеристики психічних процесів і поведінки людини. Загальна психічна активність індивіда, моторика та емоційність, як основні компоненти темпераменту. Взаємозв'язок темпераменту та особистості.
  
  курсовая работа [525,9 K], добавлен 10.03.2016
  

• Темперамент в структурі особи

  Дослідження сутності темпераменту - характеристики індивіда з боку динамічних особливостей його психічної діяльності, тобто темпу, швидкості, ритму, інтенсивності психічних процесів і станів, що становлять цю діяльність. Темперамент діяльності та почуття.
  
  контрольная работа [34,5 K], добавлен 23.02.2011
  

• Уміння і готовність особистості до спільної групової діяльності

  Аналіз теоретичних підходів до дослідження проблеми спільної діяльності. Команда та колектив як суб’єкти спільної діяльності. Експериментальне дослідження соціально-психологічних особливостей уміння і готовності особистості до колективної праці.
  
  курсовая работа [93,8 K], добавлен 27.06.2015
  

• Саморегуляція як системно організований процес внутрішньої психічної активності студентів

  Проаналізовано концепції стосовно довільної активності студентів у контексті саморегуляції. Виокремлено функціональні ланки, які реалізують структурно-повноцінний процес саморегуляції. Рекомендації для вдосконалення саморегуляції майбутніх фахівців.
  
  статья [22,6 K], добавлен 27.08.2017
  

• Довільна та мимовільна саморегуляція

  Самопізнання як невід'ємний компонент психічного життя особистості. Проблема регуляції психічної діяльності. Саморегуляція окремих психічних процесів: відчуття, сприйняття, мислення. Застосування етичних знань і втілення етичних спонук в поведінці.
  
  реферат [21,0 K], добавлен 03.01.2011
  

• Програма діагностики пізнавальних психічних процесів дітей молодшого шкільного віку

  Роль відчуття і сприймання у дітей шкільного віку, їх розвиток в загальному процесі формування й удосконалення психічної діяльності дитини. Вплив навчання в школі на психічні процеси, зростання продуктивності пам’яті, особливості логічного мислення.
  
  дипломная работа [340,4 K], добавлен 27.09.2010
  

• Психологічний супровід як засіб реабілітації та адаптації депривованої особистості юнацького віку

  Дослідження проблем розвитку особистості дитини в умовах психічної депривації. Особливості депривованого розвитку особистості: сповільненість і дезорганізація розвиту психічних процесів, реформованість самосвідомості, зниженість комунікативної активності.
  
  статья [22,1 K], добавлен 07.11.2017
  

• Саморегуляція фізичного і психічного стану вчителя

  Дослідження шляхів та умов формування саморегуляції у професійній діяльності вчителя. Вивчення особливостей управління пізнавальними процесами, поведінкою, емоціями і діями. Аналіз методу словесно-образного емоційно-вольового управління станом людини.
  
  курсовая работа [60,3 K], добавлен 03.12.2012
  

• Наукові підходи до вивчення екстремальних ситуацій в спортивно-туристичній діяльності особистості

  Суть видів, чинників, особливостей та фаз психічних реакції особистості при екстремальних ситуаціях. Динаміка психогенних розладів особистості, що розвиваються у небезпечних умовах. Зовнішні та внутрішні чинники, за яких може статися стресове становище.
  
  статья [26,6 K], добавлен 18.12.2017
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам