Методичний апарат для оцінювання військовослужбовців Національної гвардії України, схильних до суїцидальної поведінки

Размещено на http://www.allbest.ru

Методичний апарат для оцінювання військовослужбовців Національної гвардії України, схильних до суїцидальної поведінки

А.С. Колесниченко, Е.С. Куруч

Розглянуто найбільш поширені психодіагностичні методики щодо виявлення осіб, схильних до суїцидальної поведінки. Описано розроблені програми діагностики та можливої корекції військовослужбовців, схильних до суїцидальної поведінки. З'ясовано базові особистісно- характерологічні особливості осіб з ознаками суїцидальної поведінки і визначено основні завдання з організації та проведення психодіагностики в різних країнах світу.

Ключові слова: суїцидальна поведінка, військовослужбовці, психологічні особливості, психодіагностика, методики.

А. С. Колесниченко, Е. С. Куруч

МЕТОДИЧЕСКИЙ АППАРАТ ДЛЯ ОЦЕНИВАНИЯ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ НАЦИОНАЛЬНОЙ ГВАРДИИ УКРАИНЫ, СКЛОННЫХ К СУИЦИДАЛЬНОМУ ПОВЕДЕНИЮ

Рассмотрены наиболее распространенные психодиагностические методики по выявлению лиц, склонных к суицидальному поведению. Описаны разработанные программы диагностики и возможной коррекции военнослужащих, склонных к суицидальному поведению. Выяснены базовые личностно-характерологические особенности лиц с признаками суицидального поведения и определены основные задачи по организации и проведению психодиагностики в разных странах мира.

Ключевые слова: суицидальное поведение, военнослужащие, психологические особенности личности, психодиагностика, методики.

O. Kolesnichenko, O. Kuruch

METHODOLOGICAL APPARATUS FOR EVALUATING MILITARY SERVANTS OF THE NATIONAL GUARD OF UKRAINE INCLINED TO SUICIDAL BEHAVIOR

The article discusses the most common psychodiagnostic methods for identifying people are more likely to have suicidal behavior. Existing psychodiagnostic apparatus for diagnostics and possible correction of servicemen prone to suicidal behavior in different countries of the world are described. The basic personality and character traits of a person are revealed by signs of suicidal behavior, the main tasks of organization and conducting ofpsychodiagnostics in different countries of the world are defined. As a result of the study of scientific sources, it was found that the problem of diagnosing the propensity for suicidal behavior among military units in different countries of the world is not as wide-spread as that of civilians, but is introduced only in some leading countries of the world.

The theoretical studies which were conducted have allowed to define the concept of “suicidal behavior of the personality of the serviceman of the National Guard of Ukraine ” as an act of immoral activity, the purpose of which is the termination of one's life, characterized by a conscious, volitional (controlled, desirable) character, manifested as an outcome of complex social) psycho-traumatic factors and personality traits of a soldier of such activity and entails his own death.

It is proved that most of the existing techniques are not adapted to the specifics of the military organization. They do not take into account the social and environmental factors of suicidal risk, directly related to the specifics of military service, where military personnel are often unable to overcome the extreme conditions of military life on their own. They contain direct questions about the presence of suicidal thoughts and experiences and are therefore not recommended for widespread use, so as not to make ordinary people commit suicidal acts.

It is described that psychodiagnostic methods for detection and diagnostics of suicidal risk evaluate only the psychological side of the individual. From the same standpoint, criteria and indicators of motives for suicidal behavior and factors of its occurrence, as well as preventive measures, are being developed. However, the diagnosis of suicidal risk involves taking into account the multifactoriality of suicide, conducting activities not only to identify psychological but also social and environmental factors.

Keywords: suicidal behavior, military personnel, psychological characteristics of a person, diagnostics, methods.

Постановка проблеми

Актуальність проведеного дослідження пов'язана з необхідністю підвищення надійності оцінювання суїцидального ризику. У Національній гвардії України (НГУ) оцінювання ймовірності суїцидальної поведінки військовослужбовців є особливо необхідним, при тому, що у більшості випадків немає можливості поглибленого обстеження всього контингенту психологом, лікарем-психіатром. У цих умовах значущість психодіагностичних методик, тестів та засобів вимірювання суїцидального ризику істотно зростає.

З іншого боку, досить надійне прогнозування суїцидального ризику може бути основою для формування алгоритмів дій, пов'язаних з їх профілактикою. Однак нині таких надійних алгоритмів немає, і це пов'язано, насамперед, з проблемою надійності процедур виявлення осіб, небезпечних у суїцидологічному відношенні. Водночас у деяких наукових дослідженнях і в практиці набула незначної, але все ж таки популярності низка тестів та опитувальників. Їх застосування загалом не покращує стану справ у царині прогнозування суїцидальних ризиків і більше практикується від безвиході, як це ні парадоксально, особливо стосовно суїцидології. Основна проблема цих тестів - валідність, надійність та репрезентативність. Здебільшого результати тестування в таких анкетах і тестах залежать від характеру відповідей випробовуваних, і якщо у респондентів є бажання, то вони можуть бути легко ними викривлені. У зв'язку з недостатньою прогностичністю наявних методик нині триває активний пошук методичних підходів, у разі використання яких можна подолати недоліки традиційних методів оцінювання суїцидального ризику у військовослужбовців НГУ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на те, що проблеми самогубств розглядають у значній кількості наукових досліджень [4, 6, 10, 15, 17], методичне забезпечення психопрофілактичної роботи у НГУ потребує вдосконалення. Так, достатньо гостро постає проблема розроблення відповідного психодіагностичного інструментарію, створення корегуючих технологій, призначених для роботи в цьому напрямі, запровадження нових методів і форм психопрофілактичних заходів, які реалізуються у НГУ.

У ході розв'язування цієї проблеми вчені стикалися з вирішенням різних завдань. Зокрема, М. Мар'їна виділила особистісні якості, характерні для суїцидентів-працівників поліції, однак не навела психотехнології визначення особистісних критеріїв суїцидального ризику, на підставі яких можна здійснювати ймовірнісний прогноз ризику скоєння суїциду [10]. Науковці І. Кудрявцев та М. Ратінов досліджували особистісні детермінанти суїцидальної поведінки у межах проведення посмертних психологічних експертиз щодо осіб, які вчинили самогубство [8]. Аналіз самогубства та суїцидальних спроб у засуджених здійснила А. Тернавська [16].

Проведений аналіз наукових джерел засвідчив, що з організаційної точки зору заходи психологічної діагностики осіб, схильних до суїцидальної поведінки, стосуються насамперед працівників правоохоронних органів (військовослужбовців НГУ), а також військовослужбовців Збройних Сил України, діяльність яких пов'язана з високою небезпекою для себе й оточення, які несуть службу зі зброєю і мають доступ до даних, що становлять державну таємницю, які навчаються у вищих військових навчальних закладах та інші категорії.

Метою статті є обґрунтування методичного апарату для оцінювання військовослужбовців Національної гвардії України, схильних до суїцидальної поведінки.

Виклад основного матеріалу

На сьогодні дослідниками і практиками [3-6] накопичено значний досвід застосування загальнонаукових і спеціальних методів виявлення ознак суїцидальної поведінки. До таких методів належать: спостереження, бесіда, біографічний метод, аналіз документів, аналіз результатів і продуктів діяльності, експертне опитування, психодіагностичне обстеження та низка інших.

Основу роботи щодо виявлення осіб, схильних до суїцидальної поведінки, становлять вивчення й аналіз документів особової справи, що передбачає ретельне ознайомлення з характеристикою, довідкою про сімейний стан, перевірки відомостей про стан здоров'я. Особливу увагу звертають на осіб, які мали родичів з нервово-психічними захворюваннями або зі спробами суїциду чи самі їх здійснювали; перебували на обліку в психоневрологічному або наркологічному диспансері; схильні до глибокої депресії, мали захворювання або травми головного мозку; характеризуються слабким здоров'ям, мали відстрочки від служби в армії, часто змінювали місця проживання, навчання і роботи, виховувалися в сім'ях, у яких переважали конфлікти, несприятливі взаємовідносини, мали документально зафіксовані випадки девіантної та делінквентної поведінки (вживання алкоголю та наркотиків, втечі з дому, наявність судимості) тощо.

З метою виявлення ознак суїцидальної поведінки проводиться індивідуальна бесіда, упродовж якої одночасно здійснюється спостереження. Попередньо складається спеціальний алгоритм бесіди, в якому визначаються теми для обговорення і формулюються орієнтовні питання. У процесі бесіди та спостереження за поведінкою людини відмічаються несприятливі характерні прояви (виражена невпевненість, тривожність, пустотливість, нісенітні дії, сльозливість, дефекти мовлення, моторики, слабкий фізичний розвиток тощо), з'ясовуються проблемні питання, що потребували уточнення. Важливу роль для оцінювання підвищеного ризику суїцидальної поведінки можуть відігравати мотиви вступу на службу до НГУ. При цьому необхідно врахувати наявність таких відомостей, як неузгодженість між освітнім профілем і видом діяльності, несподівана зміна у характері попередньої діяльності, перехід на непрестижну роботу, службу, різке зниження посадового статусу, незрозуміле і водночас наполегливе прагнення служити саме в силових структурах та низка інших.

Для зниження ризику скоєння аутодеструктивних дій необхідне обов'язкове проведення психодіагностичного обстеження як для всіх кандидатів, які поступають на службу (первинно), так і для військовослужбовців НГУ (з певною періодичністю або за потребою). Особлива важливість такого заходу визначається тим, що здійснювана при цьому активна взаємодія фахівців різних служб (психологів, психіатрів, працівників кадрових органів) дає змогу вирішувати триєдине завдання:

1) своєчасно виявляти осіб з аутодеструктивною поведінкою;

2) визначати їх схильність до різних форм суїцидальної поведінки;

3) прогнозувати професійну успішність їх службово-бойової діяльності.

Що стосується відбору діагностично значущого психологічного інструментарію для виявлення військовослужбовців, схильних до крайніх видів деструктивної поведінки, зокрема до суїциду, то, як показує практика, така інформативність притаманна методам і методикам, наведеним нижче.

1. Методи структурованого інтерв'ю, стандартизованого самозвіту та бесіди у психодіагностиці суїцидального ризику (табл. 1).

Таблиця 1 Основні методи структурованого інтерв 'ю, стандартизованого самозвіту та бесіди у психодіагностиці суїцидального ризику

Таблиця 2 Основні психодіагностичні методики оцінювання суїцидального ризику у військовослужбовців