Методичний апарат для оцінювання військовослужбовців Національної гвардії України, схильних до суїцидальної поведінки

На відміну від опитувальника PS, що оцінює один із основоположних предикторів самогубства, методика RFL-48 призначена для дослідження факторів, що перешкоджають вчиненню суїцидальних дій. Вона розроблена М. М. Линеханом, в її основу покладено постулати когнітивно-поведінкової теорії суїцидальної поведінки [30]. Цей інструмент дає змогу не тільки оцінити антисуїцидальні фактори, але й успішно прогнозувати ризик повторення спроби самогубства [31]. У результаті проведених досліджень адаптовані та широко застосовуються у практичній діяльності психологів різні варіанти “Reasons for Living Inventory”: RFL-M - для військовослужбовців [22], RFL-A - для підлітків [24], RFL-OA - для осіб літнього віку [36]. Факторна структура, надійність і валідність RFL-48 підтверджені на вибірках суїцидентів у Малайзії [18], Швеції [20], Колумбії [24], США [34], Італії [35].

У Збройних Силах України (ЗС України) вивчення ступеня вираженості суїцидального ризику у військовослужбовців є обов'язком усіх посадових осіб, які мають у підпорядкуванні особовий склад. Порядок вивчення соціально-психологічних процесів у військових частинах (підрозділах) та індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців визначено наказом Міністра оборони України від 29.06.2010 р. № 336 [11]. Водночас проводити психологічні дослідження, застосовувати професійні психодіагностичні методики мають право посадові особи з освітою не нижче рівня “спеціаліст” за спеціальністю “психологія”.

Психологічне вивчення з метою виявлення ступеня вираженості суїцидального ризику у військовій частині ЗС України із застосуванням психодіагностичних методик проводиться: під час прибуття особового складу до військової частини (як складова загального соціально- психологічного вивчення); під час відбору військовослужбовців до несення служби зі зброєю; із військовослужбовцями, у яких було виявлено ознаки суїцидальної поведінки, депресивного стану, ситуативних реакцій; щоквартально з усім особовим складом із застосуванням однієї з психодіагностичних методик виявлення суїцидального ризику.

Як психодіагностичний інструментарій фахівцями-психологами ЗС України використовуються такі засоби. Експрес-анкета “С-1” проводиться у підрозділі з метою виявлення факторів суїцидального ризику, особливостей ставлення військовослужбовців до проблеми самогубства. Однак отримані дані дають поверхневу інформацію і є основою для аналізу ситуації та подальших досліджень у цьому напрямі, застосовуються 1 раз на квартал.

Методика виявлення осіб з підвищеним ризиком суїцидальної поведінки (карта ризику суїцидальності) призначена для визначення ризику скоєння суїциду та його оцінки. До методики включено 31 фактор ризику суїциду, вона застосовується під час вивчення документів військовослужбовців, аналізу результатів їхньої діяльності, індивідуальної діагностичної бесіди. 31 фактор методики не є питаннями для опитувальника. Достовірність методики підвищується, якщо її застосовувати з використанням інших джерел інформації та засобів вивчення особистості. Під час заповнення карти слід виходити не тільки із суб'єктивної оцінки людини самої себе, але і з уявлень командирів, товаришів по службі, рідних і близьких тощо. На основі матеріалів попереднього вивчення особистості, а також за результатами вільної бесіди визначається наявність цих факторів. Опитувальник “Ризик-С” призначений для виявлення осіб, схильних реалізувати суїцидальні дії. Методику створено на основі додаткових шкал багатофакторного особистісного опитувальника “Адаптивність 200”. Він містить шкалу достовірності, яка призначена для оцінювання щирості відповідей військовослужбовців (надійності отриманих даних), та шкалу суїцидального ризику, яка застосовується для виявлення осіб, схильних до вчинення суїцидальних дій. У Національній гвардії України проблема діагностики особистісних критеріїв суїцидального ризику також є актуальною. У науково-дослідному центрі службово-бойової діяльності НГУ в межах науково-дослідної роботи “Профілактика суїцидальної поведінки серед військовослужбовців Національної гвардії України” визначено типологію психологічних особливостей військовослужбовців НГУ, які скоїли суїцидальні спроби, та розроблено програму профілактики суїцидальної поведінки серед військовослужбовців НГУ [16]. За результатами психологічних, соціологічних та медичних досліджень проблеми суїцидальної поведінки військовослужбовців НГУ розроблено посібник, в якому подано класифікацію і наведено причини самогубств, фактори суїцидального ризику, запропоновано психодіагностичний інструментарій для визначення ризику скоєння суїциду [6], а також видано наукову статтю [14]. Суїцидальний ризик у НГУ визначається директивою командувача НГУ № 11 від 28.05.2019 р. [2], для чого використовуються психодіагностичні методики “Схильність до суїцидальної поведінки” (автор М. Горська) та анкета “Оцінка депресивних станів” (Patient Health Questionnaire - PHQ-9). Остання складається з дев'яти пунктів і є ефективною тільки у діагностиці глибокого депресивного розладу.

Висновки

психодіагностика військовослужбовець суїцид

Проведені теоретичні дослідження дали змогу визначити поняття “суїцидальна поведінка особистості військовослужбовця НГУ” як акт аморальної діяльності, метою якої є припинення власного життя, що характеризується усвідомленим, вольовим (керованим, бажаним) характером, проявляється як результат складної взаємодії зовнішніх (професійних і соціальних) психотравмуючих факторів діяльності та індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовця, що спричиняє власну смерть.

Незважаючи на значну кількість суїцидологічних досліджень в Україні та за кордоном, вивчення особливостей прояву суїцидальної поведінки серед військовослужбовців НГУ потребує продовження. У зв'язку з недостатньою валідністю, надійністю та прогностичністю наявних методик нині триває активний пошук методичних технологій, завдяки використанню яких можна подолати недоліки наявних методів оцінювання суїцидального ризику.

1. Більшість існуючих методик оцінювання суїцидального ризику не адаптовані до специфіки військової служби. Вони не враховують соціально-середовищних факторів суїцидального ризику, які прямо пов'язані зі специфікою військової служби, перебуваючи на якій військовослужбовці часто не в змозі самотужки подолати складні умови військового життя.

2. Існуючі психодіагностичні методики оцінюють лише психологічну сторону особистості військовослужбовця. Із цих же позицій розробляються критерії та показники мотивів суїцидальної поведінки, фактори їх виникнення та превентивні заходи. Однак діагностика суїцидального ризику передбачає врахування багатовекторності суїциду, проведення заходів щодо виявлення не тільки психологічних, але і соціально-середовищних факторів. Тому є потреба у розробленні такої психодіагностичної методики оцінювання схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовців НГУ, яка дасть змогу виявити осіб за відповідними показниками з урахуванням особливостей впливу соціально- середовищних факторів військової служби.

Перелік джерел посилання

1. Вагин Ю. Р. Профилактика суицидального и аддиктивного поведения у подростков. Пермь, 1999. 103 с.

2. Про вдосконалення роботи з профілактики суїцидів серед особового складу Національної гвардії України : директива командувача НГУ від 28.05.2019 р. № 11.

3. Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців: метод. посіб. / О. М. Кокун та ін. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2016. 234 с.

4. Исаев Д. С., Шерстнев К. В. Психология суицидального поведения : метод. рекомендации для студ. по спецкурсу. Самара, 72 с.

5. Клиническая суицидология : монография. Днепропетровск : Пороги, 2006. 415 с.

6. Колесніченко О. С., Мацегора Я. В., Приходько І. І., Чижевський С. О. Профілактика самогубств серед військовослужбовців Національної гвардії України : посібник / за заг. ред. проф. І. І. Приходька. Харків : НА НГУ, 2016. 117 с.

7. Котенёв И. О. Психологическая диагностика постстрессовых состояний у сотрудников органов внутренних дел : метод. пособие для практ. психологов. Москва : МЦ при ГУК МВД России, 1997. 40 с.

8. Кудрявцев И. А., Ратинов Н. А. Криминальная агрессия (экспертная типология и судебно-психологическая оценка). Москва : Изд-во Моск. ун-та, 2000. 192 с.

9. Леонтьев Д. А. Тематический апперцептивный тест. Москва : Речь, 2004. Серия: Диагностика. 254 с.

10. Марина И. Е. Психологическое сопровождение личности, склонной к суицидальным формам поведения : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01 / Сиб. гос. технол. ун-т. Красноярск, 2006. 248 с.

11. Про затвердження Положення про організацію військово-соціологічних, соціально- психологічних та психологічних досліджень у Збройних Силах України : Наказ Міністра оборони України від 29.06.10 р. N° 336.

12. Пакулина С. А. Психодиагностика суицидального поведения детей и подростков : метод. пособие. Челябинск : АБРИС, 2014. 209 с.

13. Погодин И. А. Суицидальное поведение: психологические аспекты : учеб. пособие. 2-е изд., стереотип. Москва : Флинта, 2011. 189 с.

14. Приходько І. І., Мацегора Я. В., Колесніченко О. С. Типізація індивідуально- психологічних особливостей у військовослужбовців, схильних до суїцидальної поведінки. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Педагогічні та психологічні науки. 2018. № 1. С. 174-203.

15. Психологічна профілактика суїцидальної поведінки працівників органів внутрішніх справ : метод. рек. / за заг. ред. С. І. Яковенка. Київ : КІВС, 2000. 119 с.

16. Тернавська А. А. Запобігання суїциду серед засуджених у виправних колоніях України : дис. ... канд. юрид. наук. Київ : Національна академія внутрішніх справ, 2019. 226 с.

17. Юнацкевич П. И. Основы психологопедагогической диагностики и коррекции суицидального поведения. Санкт-Петербург : ВИКА им. А. Ф. Можайского, 1998. 160 с.

18. Aishvarya S. [et al.]. Psychometric properties and validation of the Reasons for Living Inventory in an Outpatient Clinical Population in Malaysia. Comprehensive Psychiatry. 2014. Vol. 55. № 1. P. 107-113.

19. Beck A. T., Kovacs M., Weiss A. Assessment of suicidal ideation: The Scale for Suicide Ideation. J. Consult. Clin. Psychol. 1979. Vol. 47 (2). P. 343-352.

20. Berlim M. T. [et al.]. Psychache and Sucidality in Adults Mood Disordered Outpatients in Brazil. Suicide and LifeThreatening Behavior. Vol. 33. № 3. P. 242-248.

21. Chodkiewicz J. [et al.]. Polish Adaptation of the Psychache Scale by Ronald Holden and Coworkers. Psychiatria Polska. 2017. Vol. 51. № 2. P. 369-381

22. Deutch A-M., Lande G. A. The Reasons for Living Scale-Military Version: Assessing Protective Factors Against Suicide in a Military Sample. Military Medicine. 2017. Vol. 182. № 7. P. 1681-1686.

23. Dobrov E., Thorell L. H. Reasons For Living Translation, Psychometric Evaluation and Relationship to Suicidal Behavior in a Swedish RandomSample. Nordic Journal of Psychiatry. Vol. 58. № 4. P. 277-285.

24. Garcia J. V., Acosta C. A. P. [et al.]. Validation of the Reasons for Living Inventory (RFL) in Subjects with Suicidal Behavior in Colombia. Revista Colombiana de Psiquiatria. 2009. Vol. 38. № 1. P. 65-84. URL: http://www.scielo.org.co/scielo.php?pid=S0034- 74502009000100006&script=sci_arttext&tlng=pt (дата звернення: 29.04.2020).

25. Gregory K., Brown Ph. D. Review of Suicide Assessment Measures for Intervention Research with Adults and Older Adults. Unpublished manuscript, Department of Psychiatry, University of Pennsylvania. Pennsylvania, PA: Charles Press, 2003. 57 p.

26. Holden R. R. [et al.]. Development and Preliminary Validation of a Scale Psychache. Canadian Journal of Behavioural Science. 2001. Vol. 33. № 4. P. 224-232.

27. Juhnke G. E. SAD PERSONS scale review. Meas. Eval. Couns. Devel. 1994. Vol. 27. P. 325-328.

28. Koolaee A., Mahmmodi O. Standardization of Reasons for Living Inventory for Adolescents: Diagnosis, Appraisal, Therapy and Rehabilitation of People who Attempt. Iranian Rehabilitation Journal. 2008. Vol. 6. № 1. P. 47-58. URL: http://irj .uswr.ac.ir/browse.php?a_id=33&slc_lang=en &sid=1&ftxt=1 (дата обращения: 29.04.2020).

29. Levinger Sh., Holden R.R. Reliability and Validation of the Hebrew Version of the Reasons for Attempting Suicide Questionnaire (RASQ-H) and its Importance for Mental Pain. Suicide and Life-Threatening Behavior. 2014. Vol. 44. № 1. P. 13-18.

30. Linehan M.M. [et al.] Reasons for Stay in Alive when You are Thinking of Killing Yourself: The Reasons for Living Inventory. Journal of Consulting and Clinical Psychology. 1983. Vol. 51. № 2. P. 276-286.

31. Lizardi D. [et al.]. Perceived Reasons for Living at Index Hospitalization and Future Suicide Attempt. Journal of Nervous and Mental Disease. 2007. Vol. 195. № 5. P. 451-455.

32. Meerwijk E. L., Weiss S. J. Does Suicidal Desire Moderate the Association between Frontal Delta Power and Psychological Pain? Published January. 2016. Vol. 4. № 4. P. e1538-e1542.

33. Paykel E. S. [et al.]. Suicidal feelings in the general population: A prevalence study. Brit. J. Psychiatry. 1974. Vol. 124. P. 460-469.

34. Range L. M., Knott E. C. Twenty Suicide Assessment Instruments: Evaluation and Recommendations. Death Studies. 1997. Vol. 21. № 1. P. 25-58.

35. Ronconi L., Testoni I., Zamperini A. Validation of the Italian Version of the Reasons for Living Inventory. TPM. 2009. Vol. 16. № 3. P. 151 - 159. URL: https://pdfs.semanticscholar.org/391c /1c503c11d3a7b3c7b5a4b5 c8f416197f9ef2.pdf (дата звернення: 24.04.2020).

36. Segal D. L., Needham T. N. An Exploration of Gender Differences on the Reasons for Living Inventory among Older Adults. Death Studies. 2007. Vol. 31. № 6. P. 573-581.

37. Soumani A. [et al.]. Mental Pain and Suicide Risk: Application of the Greek Version of the Mental Pain and the Tolerance of Mental Pain Scale. Psychiatriki. 2011. Vol. 22. № 4. P. 330-340.

Размещено на Allbest.ru