Вплив соціальної реклами на формування особистості підлітка

Підлітки прагнуть зіставити себе з навколишнім середовищем, що в деякому розумінні є їх вразливим місцем. У юному віці дуже сильна схильність особистості впливу середовища, підлітки тяжіють до престижу бренду. Проблема полягає в тому, що маркетологи, маніпулюючи цим тяжінням, стимулюють підлітків до використання матеріальних цінностей, штучно наділяючи цінності здатністю визначити те, ким є покупець. Таким чином, безліч підлітків відчуває психологічний тиск. Особливо страждають ті з них, чиї реальні пристрасті йдуть врозріз з тими, що нав'язуються сьогодні рекламою [16, с. 41].

Образи, сформовані соціальною рекламою, впливають на розуміння і сприйняття нами соціальної реальності, внаслідок чого у підлітків формуються і певні схеми вирішення конкретних соціальних завдань.

Реклама як соціальне явище стратифіцує соціальну групу молоді, що вчиться, формує трьох основних соціальних типів молодих людей [15, с.60].

Соціальний тип «адвертофіли» об'єднує учнів, досить часто звертає увагу на будь-якого роду рекламу і вважають, що реклама здебільшого корисна для суспільства, оскільки допомагає їм пристосуватися до сучасного життя.

Соціальний тип «скептики» - що вчаться, нейтрально відносяться до реклами, зрідка помічають рекламну присутність і вважають, що реклама як соціальне явище навряд чи впливає на молодь.

Соціальний тип «негативісти» - вкрай негативно відносяться до будь-яких проявів реклами, прагнуть уникати контактів з рекламною інформацією і вважають, що реклама згубно впливає на молодь, формуючи споживчу поведінку.

Соціальний тип «адвертофіли» - що вчаться, вкрай негативно відносяться до будь-яких проявів реклами, прагнуть уникати контактів з рекламною інформацією і вважають, що реклама згубно впливає на молодь, формуючи споживчу поведінку.

Перший соціальний тип «адвертофіли» переважає в структурі соціальної групи сучасної молоді, що вчиться. Цей соціальний тип є найбільш пристосованим до сучасних соціальних умов і чітко орієнтований на досягнення особистої незалежності. В основному даний тип поширений серед підлітків та старшокласників. Ця категорія молоді відрізняється найбільш високим рівнем конформізму, адже прагнення бути в группі та мати бегато друзів переважає у поведінці даної категорії. Вони ж відрізняються високим рівнем індивідуалізму, эгоцентричні і переважно орієнтовані на досягнення лише матеріального успіху. «Адвертофіли» минають соціалізацію в основному в умовах повної сім'ї, частенько сім'я представлена в трьох поколіннях, батьки найбільш успішні і утворені. Економічна соціалізація даного типа найбільш успішна, причому мотивом в трудовій діяльності є фінансова незалежність Підлітки дуже залежні від думки оточуючих, а особливо тих, хто є для них прикладом. Ціннісні орієнтації таких молодих людей більш орієнтовані на досягнення особистого благополуччя. Саме переважання даного соціального типу є індикатором становлення суспільного споживання.

Розвиток індивідуального споживання в сучасному суспільстві пов'язаний із збільшенням числа проблем соціального, екологічного і техногенного характеру. Масова агресія реклами в умовах міста веде до подальшого розриву соціальних зв'язків, самоти і дезорієнтації особи. Молоді належить пережити крах ілюзій щодо того, що ринкові стосунки відкриють для них «нові соціальні можливості», «можливості самореалізації». У товаристві споживання колективістські і трансцендентні мотиви людської природи штучно пригнічуються і спотворюються, людське існування стає одновимірним і неповноцінним. Неминуча плата - порожнеча, фрустрація і депресія, яку людина намагається заглушити гострими відчуттями, наркотиками, антидепресантами.

У цих умовах критично важливою стає здібність суспільства до забезпечення самозбереження, саморозвитку і системної цінності. Унікальним потенціалом для вирішення даного завдання володіє такий багатоплановий, комплексний і неоднозначний феномен як соціальна реклама, що в значній мірі формує світогляд особи, її ціннісні орієнтації, погляди, установки і що транслює ідеї, соціальні настрої, стереотипи поведінки.

В процесі аналізу соціальних типів молодих людей виявлено, що соціальний тип «адверофіли» найбільш сприйнятливий як до проявів комерційною, так і соціальної реклами. Очікуваним результатом роботи з молоддю в цьому напрямі стане поступова соціальна мобільність - перетікання з соціального типа «адвертофіли» в інших соціальних типів, і, відповідно, зменшення частки вище згаданого соціального типа в структурі молоді, що вчиться.

Так, як один з шляхів оптимізації процесів соціалізації молоді, що вчиться, під впливом реклами повинен стати встановленням балансу між кількістю комерційної і соціальної реклами, свого роду обов'язкової норми.

2.3 Обгрунтування зв'язку негативних наслідків впливу реклами на світогляд підлітків

Свідомість виступає потужним двигуном поведінки людей, визначальним фактором їх соціальної активності. Щоб телевізійна передача була сприйнята використовуються різноманітні методи психологічного впливу, тому, глядач повинен навчитися аналізувати інформацію та критично мислити, інтелектуально й емоційно бути готовим до цього.

Проведене дослідження впливу реклами через різні засоби масової інформації дозволило з'ясувати, що вони пропагують значною мірою цінності негативні або суперечливі з точки зору морального становлення особистості. Це знижує позитивний вплив медійного переказу на підлітків. Тому виникає необхідність допомогти молодим людям навчитися аналізувати та осмислювати потік інформації, що надходить в їх свідомість.

На рівень сприйняття телепрограми глядачем впливають такі фактори, як актуальності інформації, її зв'язок з іншими повідомленнями, вербальна і візуальна єдність змісту і форми матеріалу, емоційна насиченість, популярність, образність і чіткість викладу.

Підлітковий період завершує підготовку до самостійного життя людини, формування цінностей, світогляду, вибір професійної діяльності та затвердження цивільної значущості особистості. В результаті і під впливом цих соціально-особистісних чинників перебудовується вся система відносин юнака з оточуючими його людьми і змінюється його ставлення до самого себе [13, с. 45].

З віком вплив соціального фактору на психологічний розвиток людини посилюється. Фізичне формування вже майже закінчилося, але при всьому цьому з'являється «найцінніше придбання ? відкриття свого внутрішнього світу». Відбувається перехід від зовнішнього управління до самоврядування. Для управління необхідна інформація, яку юнак починає шукати, як у своєму внутрішньому, так і в зовнішньому світі, що його оточує. Тому цілком природно, що в цьому віці нерідко виникає сильний потяг до мас-медіа [10, с.56].

Довгий час телебачення вважалося безпечним, проте останнім часом багато говориться про те, що частий і безсистемний перегляд телепередач може спричинити за собою погані наслідки для психічного розвитку дитини. В час, коли підростає перше покоління «екранних» дітей, ці наслідки стають все більш очевидними. Відзначається різке зниження фантазії та творчої активності дітей. Вони втрачають здатність і бажання чимось зайняти себе. Не докладають зусиль для винаходу ігор, для створення власного уявного світу. Відсутність внутрішнього світу відбивається і на стосунках між дітьми.

Тривожним симптомом, згідно з даними огляду наукових досліджень, є пряма залежність між значенням коефіцієнта інтелекту молоді та часом, що він проводить біля телевізора. У середньому, чим більше діти дивляться телепрограми, тим нижче значення їх коефіцієнту. Чим більше уваги підліток приділяє телебаченню, тим менше у нього залишається часу на читання літератури, приготування уроків, розвиток здібностей та інтересів, які сприяли б навчанню. Таким чином, надмірне захоплення телепередачами найчастіше означає недостатньо високий показник інтелекту і низьку успішність у школі.

Нерідко телебачення формує у підлітків упевненість у тому, що сильніший завжди правий, свобода - це можливість робити все, що заманеться. Телебачення, по-перше, створює такі телепрограми і фільми, де показується нібито соціальний статус та успіх людини, її щастя та, взагалі, сенс буття залежать від тих матеріальних благ і предметів розкоші, якими вона володіє; по-друге, показує те, що є внутрішнім і соціальним табу людини (порнографія, насильство, смерть, страждання інших, злочинність), з метою розбудити всі низькі в ній інстинкти та привернути її увагу до телевізора. Потім у реальному житті людина вже не може обійтися без цих «цінностей», вона шукає всі можливі шляхи, щоб отримати необхідну суму грошей на їх придбання, що викликає зростання злочинності та падіння моралі у суспільстві [10, с.57].

Культ жорстокості, насильства, порнографії, що нині пропагується в ЗМІ, особливо на телебаченні та в комп'ютерних мережах, призводить до неусвідомленого бажання молоді наслідувати його, сприяє закріпленню подібних стереотипів поведінки в її власних звичках і способі життя, знижує рівень граничних обмежень і правових заборон, сприяє появі негативних норм поведінки в суспільстві, що, в свою чергу, відкриває шлях до втрати морально-ціннісних установок, до правопорушень [10, с.58].

Рівень моралі, культурні запити і потреби сучасної молоді є однією з найвагоміших соціокультурних характеристик українського суспільства, а специфіка соціалізації молодих людей визначатиме майбутнє України.

Тому діяльність телебачення, що формує інтереси та потреби тієї чи іншої людини й українського суспільства загалом, повинна бути спрямована, зокрема, на формування високих моральних якостей, національної свідомості, громадянської гідності.

Отже, реклама як ефективний засіб впливу на молоде покоління в нинішніх умовах глобалізації покликане сприяти насамперед зміцненню у молоді морально-духовного, національно-громадянського імунітету нейтралізувати антиукраїнські руйнівні сили. Якісною можна вважати таку рекламу, в якій ідейна, тематична спрямованість охоплює всі її складові частини: ті, які інформують, орієнтують, навчають, формують уявлення, цінності, естетичні смаки, ті, що спонукають до самопробудження, самопізнання, морально-духовного самовдосконалення, а не формують ілюзію.

Висновок до розділу ІІ

Образи, сформовані соціальною рекламою, впливають на розуміння і сприйняття нами соціальної реальності, внаслідок чого у підлітків формуються і певні схеми вирішення конкретних соціальних завдань. Враховуючи, що свідомість підлітків найбільш схильна до впливу і має меншу резистентність дії масової культури, реклама здатна стати значущим засобом освіти молодіжного населення, істотно потіснивши при цьому традиційні, оскільки є недорогим, зручним і надзвичайно ефективним джерелом інформації.

Ступінь впливу реклами на не повністю сформовану психіку впливає не лише на низький рівень опору до навіювання реклами, а й на психічні стани, умови розслабленності, збудженності, особистісна невизначенність, дефіцит часу, низький рівень критичного та аналітичного мислення.

Під впливом реклами, формуються різні соціальні типи молодих людей: «адвертофіли» - які часто звертають увагу на рекламу різного характеру та вважають, що вона завжди доносить до суспільства лише корисну інформацію; «скептики» - нейтрально відносяться до реклами та не вірять в соціальний вплив реклами на особистість; «негативісти» - мають вкрай негативне відношення до реклами та намагаються не сприймати інформацію через рекламу.

Отже, реклама як ефективний засіб впливу на молоде покоління в нинішніх умовах глобалізації покликане сприяти насамперед зміцненню у молоді морально-духовного, національно-громадянського імунітету нейтралізувати антиукраїнські руйнівні сили.



РОЗДІЛ ІІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ НА СВІДОМІСТЬ ПІДЛІТКІВ

3.1 Діагностика впливу соціальної реклами на особистість підлітка

Для діагностики впливу реклами на особистість підлітка нами використовувалися:

- Анкетування «Вплив реклами на особистість», метою якого є:

1) визначити відношння підлітків до реклами;

2) визначити емоції, які виникають при перегляді реклами;

3) виявити основні засоби масової інформації поширення реклами серед опитуваних;

4) визначити обізнаність опитуваних про ефект «25-го кадру» та його не свідомого впливу на свідомість;

5) визначити кількість часу, який підлітки проводять за телебаченням та в інтернет-мережі.

Тест «На скільки ви схильні до навіювання реклами», метою якого є виявити несвідомий рівень схильності до навіювання (сугестивності). Тест складається з 18 запитань (2 варіанта відповіді), які визначають схильність опитуваного до реклами за 4 рівнями.

За підсумками проведеного анкетування можна зробити наступні висновки, що більшість підлітків нейтрально відносяться до реклами - 42, 5% опитуваних, негативне ставлення до реклами має - 35%, 15% - вкрай негативно налаштовані на рекламу і лише 7, 5 % позитивно сприймають рекламу.



Таблиця 1

Відношення підлітків до реклами

Відношення до реклами	Вкрай негативне	Негативне	Нейтральне	Позитивне
Початкові результати	15%	35%	42,5%	7,5%
Кінцеві результати	10%	20%	60%	10%

На відкрите запитання « Як ви проводите свій вільний час?» більшість респондентів надають перевагу перегляду телепередач та спілкуванню в соціальних мережах (інтернет-просторі) - 56%, з цього можна зробити невтішний висновок про те, що підлітки велику кількість часу перебувають під впливом реклами.

Аналізуючи результати часу, який підлітки проводять перед телевізором та комп'ютером, отримуємо:



Таблиця 2

Перегляд телепередач та перебування в інтернет-просторі

	До 1 години	2-3 години	4-5 годин	6 та більше годин	Взагалі не приділяю вільного часу
Перегляд телепередач	5%	40%	45%	10%	0%
Інтернет-простір	15%	27,5 %	22,5%	35%	0%

Основною емоцією, яка виникає у підлітків під час перегляду реклами є байдужість (47,5%), а у 22,5 % респондентів вона викликає роздратування.

На запитання «Чи купували Ви товари під впливом реклами за останній місяць?» нами було отримано результати, які підтверджують мимовільне сприйняття рекламної продукції, результати наведені у таблиці:

Таблиця 3

Придбання рекламованих товарів за останній місяць:

Здійснили купівлю товару	Не здійснювало купівлю товару	Не замислювалося, купуючи товари
40%	5%	55%

Досліджуючи обізнаність респондентів про таке поняття як «Ефект 25-го кадру» ми прийшли до висновків, що 10% - знають що це таке, та навіть задумувалися про його дію на свідомість людини, 7,5% - не вірять в дію даного ефекту, 22,5% чули про «ефект 25-го кадру», але не знають визначення даного ефекту. Невтішним висновком стало те, що 35% опитуваних навіть не чули про вплив реклами на особистість таким способом.

Аналізуючи бажання підлітків спробувати новий рекламний продукт ми дійшли висновку, що 45% опитуванних піддаються бажанню спробувати продукт , а 55 % утримуються від бажання.

Отримавши результати відповідей на запитання «Чи виникало у Вас бажання бути схожим на героя реклами та дотримуватися його стилю життя?»



Таблиця 4

	Так	Інколи	Ніколи
Відповіді у %	40%	25%	35%

Досліджуючи засоби масової інформації, які найбільше впроваджують рекламу у суспільство, ми прийшли до наступних висновків:телебачення проекує 35% реклами, газети - 10 %, радіо - 17%; інтернет-простір - 25% та зовнішня реклами - 13%.

Аналізуючи результати дослідження ми виділили основні продукти, які на погляд підлітків найчастіше рекламують у ЗМІ: алкоголь, тютюнові вироби,одяг, продукти харчування та медикаменти і косметика.

Аналізуючи відповіді респондентів та підсумовуючи результати, можна дійти висновків, що найбільший вплив реклами на психіку підлітків здійснюється через телебачення та інтернет-мережу.

Підсумки проведеного тестування «На скільки ви схильні до навіювань?»

Для аналізу отриманих результатів нами було використано математико-статистичний метод G - критерій знаків (Мак-Немара)

Н0 - тренінги для підвищення критичного та аналітичного мислення підвищують рівень стійкості до навіювання реклами

Н1 - тренінги для підвищення критичного та аналітичного мислення не впливають на підвищення рівня стійкості до навіювання реклами

За результатами тестування (до проведення тренінгів):

- високий рівень стійкості до несвідомого впливу реклами та аналізу отриманої інформації спостерігався у 7 опитуваних (17,5%)

- достатній рівень стійкості до несвідомого впливу реклами та аналізу отриманої інформації спостерігався у 11 опитуваних (27,5 %)

- низький рівень стійкості до несвідомого впливу реклами та аналізу отриманої інформації спостерігався у 12 опитуваних (30%)

- не критичне мислення та високий рівень схильності до навіювання реклами спостерігався у 10 опитуваних (25%)

За результатами тестування (після проведення тренінгів):

- високий рівень стійкості до несвідомого впливу реклами та аналізу отриманої інформації спостерігався у 15 опитуваних (37,5%)

- достатній рівень стійкості до несвідомого впливу реклами та аналізу отриманої інформації спостерігався у 16 опитуваних (40%)

- низький рівень стійкості до несвідомого впливу реклами та аналізу отриманої інформації спостерігався у 5 опитуваних(12,5%)

- не критичне мислення та високий рівень схильності до навіювання реклами спостерігався у 4 опитуваних (10%).

Результати тестування

№ опитуваного	Рівень схильності до навіювання від реклами до проведення тренінгів	Рівень схильності до навіювання від реклами після проведення тренінгів	Зсув
1	3	4	-1
2	6	4	+2
3	12	12	0
4	4	3	+1
5	16	15	+1
6	2	2	0
7	13	11	+2
8	7	5	+2
9	16	15	+1
10	5	4	+1
11	12	13	-1
12	15	5	+10
13	8	9	-1
14	4	3	+1
15	8	10	-2
16	15	15	0
17	5	4	+1
18	12	10	+2
19	15	15	0
20	4	3	+1
21	12	10	+2
22	8	7	+1
23	15	5	+10
24	14	11	+3
25	11	10	+1
26	16	4	+12
27	9	5	+4
28	12	12	0
29	8	7	+1
30	13	11	+2
31	17	9	+8
32	9	5	+4
33	12	12	0
34	17	8	+9
35	8	7	+1
36	12	11	+1
37	13	12	+1
38	10	5	+5
39	17	9	+6
40	12	11	+1

Кількість позитивних зрушень = 30

Кількість негативних зрушень = 4 (G емп)

G кр.=14 (р?0,05)

12 (р?0,01)

Гіпотеза про те, що проведення тренінгів з формування критичного та аналітичного мислення підвищить рівень стійкості та опору навіювання реклами підтвердилася.

3.2 Експериментальне впровадження соціально-педагогічних умов що зменшать негативний вплив реклами на підлітків

Формування засад критичного ставлення щодо засобів масової інформації та сприяння формуванню інформаційно-педагогічної культури

В умовах глобального впливу на суспільство мас-медіа, які пропонують часом альтернативні “картини реальності”, все більш потрібною особистості стає така якість як “критичність”. Ми вважаємо, що вплив ЗМІ не матиме негативних наслідків на соціалізацію дітей та підлітків у яких сформовано критичне ставлення до мас-медіа.

Критичне ставлення до ЗМІ ми розглядаємо як активну, вибіркову позицію особистості, що передбачає наявність уміння аналізувати повідомлення ЗМІ, чітко визначати власне відношення стосовно повідомлень ЗМІ та обумовлює вольову регуляцію взаємодії із засобами масової інформації. На нашу думку, однією з умов сформованості критичного ставлення підлітків до ЗМІ є формування у них критичного мислення. Саме критичне мислення пов'язане із умінням протидіяти різним формам вторгнення в особисте життя людини, тенденціям маніпулювати її свідомістю.

Критичне мислення є показником морального здоров'я певної групи людей, нації або держави. Загалом, критичне мислення розглядають як незаперечну умову суспільного прогресу. Ознаки людини, що критично мислить:

1) відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатись до інших поглядів, оцінювати різні шляхи вирішення проблеми;

2) компетентність (прагнення обґрунтувати свою думку за допомогою реальних фактів і знання справи);

3) інтелектуальна активність (виявлення інтелектуальної ініціативи у конфронтаційних ситуаціях, небайдуже сприйняття подій);

4) допитливість (вміння проникнути у сутність джерел інформації);

5) незалежність мислення (відсутність конформізму стосовно групи

6) вміння дискутувати;

7) проникливість (здатність до проникнення у сутність питання, явища, інформації);

8) самокритичність.

Один із засновників теорії критичного мислення, М.Ліпман називає 6 базових елементів критичного мислення:

1) відповідність контексту;

2) орієнтування на цільову аудиторію;

3) нестандартність мислення, що не ґрунтується на алгоритмах чи інших механічних процедурах;

4) розробка критеріїв, що містять у собі стандарти, вимоги, умови, узагальнення, норми, правила, принципи, обмеження тощо;

5) самокорекція;

6) відчуття контексту, що вимагає доцільність вживання критеріїв у певній ситуації та їх можливих модифікацій.

Підліткам необхідно зрозуміти, що уміння критично мислити і критично ставитися до ЗМІ є особливо важливим зараз, коли постійно відбувається масова і витончена обробка суспільної свідомості. Падіння моралі в суспільстві, характерне для українського сьогодення, призводить до стрімкого зростання дезінформації з метою використати інших людей в своїх егоїстичних цілях.

Людина, що критично ставиться до ЗМІ, при аналізі повідомлень задає собі наступні питання:

1) у чому полягає проблема;

2) до яких висновків дійшов автор щодо цієї проблеми;

3) у чому полягають причини, що привели його до такого висновку (необхідно бути пильними щодо невідповідної аргументації, в оману можуть ввести неправильно оброблені статичні дані та інша недостовірна інформація);

4) автор спирається на факти чи на погляди (факти можна перевірити, погляди перевірити неможливо, вони можуть базуватися на голослівних твердженнях);

5) автор виражає свої думки нейтрально чи емоційно (за манерою викладу інколи можна побачити підґрунтя, за емоціями можуть бути приховані недостовірні дані) тощо.

Ми розуміємо, що для підлітка буде вкрай складно аналізувати повідомлення ЗМІ за усіма цими ознаками, але за умови наявності критичного ставлення до них, він зможе принаймні перевірити надану інформацію у інших джерелах або проаналізувати, що було надано у повідомленні - факти чи міркування.

Підліток, що шукає інформацію у мережі Інтернет має розуміти, що інформація з мережі є менш достовірною, аніж друкована (яку перевіряють редактори та коректори, видаляючи неточності, помилки, хибні дані тощо) і тому необхідно знайти контактну інформацію автора або інформацію про проект та обов'язково перевірити її за допомогою інших джерел (книжок, журналів, вчителів, батьків, експертів тощо).

Ми вважаємо, що програма формування критичного ставлення підлітків до ЗМІ зменшить негативний вплив реклами на поведінку підлітків.

Школа, як один із інститутів соціалізації, сприяє залученню підлітків до різноманітних видів діяльності. Найхарактернішими для організації педагогічного процесу в навчальному закладі є такі види діяльності, як: пізнавальна (навчання, розумова гра, читання, інтелектуальне спілкування); естетична (всі види художньої творчості); фізична (праця, фізична культура, спорт); управлінська (будь-яки види організаторської роботи); спілкування (обмін знаннями, емоціями, вміннями, соціальними цінностями). На нашу думку, вкрай бажаним є залучення підлітка якщо не до всіх, то до переважної більшості із зазначених видів діяльності.

Останнім часом у підлітковому середовищі все частіше спостерігаються негативні тенденції, пов'язані із беззмістовним проведенням вільного часу. Складна економічна ситуація в країні призводить до того, що батьки змушені майже весь час присвячувати роботі, в цей час підлітки залишаються віддані самі собі. Беззмістовне проведення підлітками вільного часу призводить до посилення криміногенної ситуації в державі, поширення шкідливих звичок, зростання серед неповнолітніх числа наркоманів. Надзвичайно важливою проблемою є те, що у підлітків не формується дозвіллєва культура, це обумовлює невміння раціонально використовувати вільний час, обирати різноманітні форми дозвіллєвої діяльності, наповнювати їх цікавим змістом.

Велика кількість клубів за місцем проживання припинили свою діяльність внаслідок економічних причин, участь у роботі деяких (наприклад, спортивних) - вимагає коштів, школа зменшила кількість виховних заходів, спрямованих на організацію дозвілля, батьки зазвичай не мають часу організовувати дозвілля дітей. Саме тому у підлітків превалює неорганізоване дозвілля і більшість із них звертаються до ЗМІ. Людина духовно збідніла, обмежена, з низькою культурою дозвілля іспит самотності й неробства витримати не може.

Залучити учнів до організованого дозвілля і тим самим зменшити негативний вплив на них ЗМІ, можливо за умови об'єднання зусиль батьків, школи, громадських організацій і самих дітей. Необхідно створити та розвинути традиції співпраці, співдружності учнів, вчителів та батьків; створити дозвіллєве середовище; включити батьків у активну підтримку дозвіллєвої діяльності дітей у період шкільних канікул, у дні свят (і не тільки), залучити батьків до проведення туристських походів, екскурсій (відвідування як виставок та музеїв, так і власної роботи, виробництва); спільний пошук дітей і дорослих, вироблення ними цінностей, норм, правил життя; спільна різноманітна дозвіллєва діяльність, знаходження стимулів активності учнів у просторі вільного часу, розширення особистісних свобод (дорослих і дітей). Дозвілля, як ніяка інша діяльність, надає можливість усвідомити себе особистістю, індивідуальністю, самоствердитися, розвинути власні інтереси та здібності та одночасно усвідомлювати себе частиною колективу або групи.

Таким чином, нами були сформульовані і обґрунтовані ті соціально-педагогічні умови, що дозволять зменшити негативний вплив ЗМІ на соціалізацію підлітків. Дані умови можуть виступати основою програми формування критичного ставлення підлітків до ЗМІ.

Висновок до розділу ІІІ

Вплив реклами на свідомість підлітків має несвідомий характер. Реклама маніпулює поведінкою підлітків, що підтвердили результати опитування, але створення сприятливих соціально-педагогічних умов та середовища та застосування спеціальних методів та навичок засвоєння підлітками основ аналітичного та критичного мислення - має позитивний вплив на свідомість підлітка та формує у нього вищий поріг опору до впливу реклами.

Робота з формування свідомого сприйняття впливу ЗМІ повинна повинна мати мультидисциплінарний характер, тобто робота повинна скеровуватися не лише на підлітка, а і на його оточуюче середовище.



ВИСНОВКИ

Систематизація й узагальнення результатів теоретико-експериментального дослідження впливу соціальної реклами на особистість підлітка дають підстави зробити такі висновки:

1. Проаналізовано теоретичні підходи до проблеми впливу реклами на формування особистості підлітка. В Україні сучасна соціальна реклама виникла тільки у перші роки незалежності. Тому, можна вважати, що цей вид реклами в молодій українській державі досліджувався порівняно мало i потребує детальнішого теоретичного аналізу та поглибленого вивчення.

2. Розкриті сучасні засоби масової інформації та їх вплив на особистість підлітка. На сьогоднішный день реклама стала невід'ємною складовою суспільного життя. Залежно від засобів передачі розрізняються телевізійна, радіореклама, друкарська (реклама в газетах, журналах); зовнішня реклама - (плакати, щити); поліграфічна - (буклети, конверти, блокноти); поштова - (листівки, листи, ділова кореспонденція) і комп'ютерна (поширювана по мережі інтернет). Методи психологічного впливу реклами впливають на різні психічні структури підлітка, як на свідомому, так і на несвідомому рівні, до них відносяться: методи переконання, навіювання, метод гіпнозу, психоаналітичний метод, метод нейролінгвістичного програмування та метод лінгвістичного маніпулювання. Особливе місце серед вищевказаних методів займають метод навіювання, адже у підлітковому віці ще не достатньо сформований рівень опору до навіювання, аналітичне та критичне мислення.

3. Розглянуто соціально-психологічний процес сприймання реклами підлітками. Образи, сформовані соціальною рекламою, впливають на розуміння і сприймання нами соціальної реальності, внаслідок чого у підлітків формуються і певні схеми вирішення конкретних соціальних завдань. Враховуючи, що свідомість підлітків найбільш схильна до впливу і має меншу резистентність дії масової культури, реклама здатна стати значущим засобом освіти молодіжного населення, істотно потіснивши при цьому традиційні, оскільки є недорогим, зручним і надзвичайно ефективним джерелом інформації. Ступінь впливу реклами на не повністю сформовану психіку впливає не лише на низький рівень опору до навіювання реклами, а й на психічні стани, умови розслабленності, збудженності, особистісна невизначенність, дефіцит часу, низький рівень критичного та аналітичного мислення.

4. Розглянуто рекламу як чинник формування особистості підлітків. Під впливом реклами, формуються різні соціальні типи молодих людей: «адвертофіли» - які часто звертають увагу на рекламу різного характеру та вважають, що вона завжди доносить до суспільства лише корисну інформацію; «скептики» - нейтрально відносяться до реклами та не вірять в соціальний вплив реклами на особистість; «негативісти» - мають вкрай негативне відношення до реклами та намагаються не сприймати інформацію через рекламу. Отже, реклама як ефективний засіб впливу на молоде покоління в нинішніх умовах глобалізації покликане сприяти насамперед зміцненню у молоді морально-духовного, національно-громадянського імунітету нейтралізувати антиукраїнські руйнівні сили.

5. Проведено експериментальне дослідження особливостей впливу реклами на свідомість підлітків. Діагностика впливу соціальної реклами на особистість підлітка дає підстави нам зробити висновок, що вплив реклами на свідомість підлітків має несвідомий характер. Реклама маніпулює поведінкою підлітків, що підтвердили результати опитування, але створення сприятливих соціально-педагогічних умов та середовища та застосування спеціальних методів та навичок засвоєння підлітками основ аналітичного та критичного мислення - має позитивний вплив на свідомість підлітка та формує у нього вищий поріг опору до впливу реклами. Підтвердилася гіпотеза про те, що проведення тренінгів з формування критичного та аналітичного мислення підвищить рівень стійкості та опору навіювання реклами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про рекламу» [Електронний pесурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/270/96-вр

2. Аронсон О. О социальной рекламе [Электронный ресурс] / Олег Аронсон. URL: http://www.socreklama.ru/srarticle.php?artiid=26.

3. Богомолова Н. Н. Социальная психология массовой коммуникации: Учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по направлению и специальности «Психология» Текст. / Н. Н. Богомолова. -- М.: Аспект Пресс,- 2008. - 191с.

4. Булах, Т. Д. Специфіка телевізійної реклами [Текст] / Т. Д. Булах // Вісник Харківської державної академії культури. - 2010. - 230 с.

5. Бугрим В. Соціальна реклама в інформаційному суспільстві / В. Бугрим //Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2004. - №50. - 150 с.

6. Бутенко Н.Ю. Соціальна психологія в рекламі: [навч. посіб.] / Бутенко Н.Ю.- К.: КНЕУ, 2006. -384 с.

7. Гапчук О.В. Маніпуляція свідомістю людей за допомогою реклами [Електронний ресурс] / О.В.Гапчук. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/18_DNI_2010/Economics/68186.doc.htm.

8. Германов В. Г. Вплив засобів масової інформації на підсвідомість: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.08 / В. Г. Германов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т журналістики. - К., 2003. - 30 c.

9. Головина JI. В. Восприятие вербальной и иконической информации: проблема взаимовлияния Текст. / JI. В. Головина // Текст, контекст, подтекст: Сб. науч. тр. М.: АН СССР, Ин-т языкознания, 1986. - 67с.

10. Голота І. I. Проблеми та перспективи соціальної реклами в Україні [Електроний ресурс] / І.І Голота - Режим доступу до ресурсу:http://www.adme.ru/social.

11. Горюненко Т. В. Вплив телебачення на дитячу аудиторію / Т. В. Горюненко // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Щоквартальний науковий журнал. - 2010. - N 3. -257 с.

12. . Горбенко Г.В., Ефекти та ефективність масової комунікації. Практика соціальної реклами в сучасному суспільстві. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http//irbis-nbuv.gov.ua

13. Гуцало Е. У. Вікова психологія: Курс лекцій / Е. У. Гуцало; Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. Каф. психології. - Кіровоград, 2004. - 187 c.

14. Демченко С.В. Масова комунікація як чинник формування громадського суспільства в незалежній Україні / С. Демченко. - Дніпропетровськ: Вид-во Маковецький, 2009 - 368 с.

15. Дейнегіна Т. О. Педагогічний вплив телебачення на розвиток і здоров'я дитини / Т.О. Дейнегіна // Освіта Донбасу: Науково-методичне видання. - 2005. - N5/6. -138 с.

16. Дмитриева Л. М. Социальная реклама: учеб. пособие для студентов вузов / Л. М. Дмитриева. - Москва: Юнити-Дана, 2009. - 271 с.

17. Допира А. И. Воздействие экранного насилия на подрастающее поколение: история социально- психологических последствий / А. И. Допира // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - № 8. - 123 с.

18. Дубасенюк О.А. Синергетичний вплив засобів масової інформації на розвиток особистості / О.А. Дубасенюк // Новые технологии обучения: сб. науч. тр. Учебно-воспитательная среда и нравственность в XXI веке // Спец. вип. № 62. Інститут инновационных технологий и содержания образования Министерства образования и науки Украины. Академия международного сотрудничества по креативной педагогике. - Киев-Винница. 2010. - 178 с.

19. Дуброва Т. Вплив засобів масової інформації на формування особистості дитини / Т. Дуброва // Психолог. - 2008. - №46/47 . -248 с.

20. Дрозд А. Г. Соціальна реклама в Україні. Оцінка розвитку та проблем / А. Г. Дрозд // Соціальна педагогіка: теорія та практика : методичний журнал. - 2006.- № 2. - 89 с.

21. Ємельянов В. Вплив телебачення на дитину / В. Ємельянов // Психолог дошкілля. - 2012. - N 6. - 12 с.

22. Здіорук С. І. Психологічне обґрунтування використання ЗМІ та різних видів рекламної продукції з метою профілактики нарко-, токсикоманії та алкоголізму / С. І. Здіорук // Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - № 10. - 28 с.

23. Калашникова Л. В. Психологія розвитку: Навч.-метод. посіб. для студ. вищ. пед. закл. освіти / Л. В. Калашникова, О. М. Гурова, В. Г. Зубченко, І. Л. Уличний; Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. - Кіровоград, 1999. - 332 c.

24. Колядюк Р. О. Соціальна реклама - інструмент впливу на масову свідомість та стиль життя у суспільстві / Р.О. Колядюк // Теорія і практика соціальної реклами в Україні: тези допов.наук.конф. - К: - 2004. - 40 с.

25. Кондратская В. Л. Методы влияния аудиовизуальной социальной рекламы [Електронний ресурс] / В.Л Кондратская, А.Д Жукова - Режим доступу: http://www.snphilolsocom.crimea.edu/arhiv/2012/uch_25_1_p2fn/072.pdf

26. Кондратюк С.М. Сприйняття соціальної реклами різними віковими групами [Електронний ресурс] / С.М Кондратюк - Режим доступу до ресурсу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2015/2/387.pdf

27. Лаврик, О. В. Соціальна реклама в сучасному медіапросторі: до визначення поняття [Текст] / О. В. Лаврик // Филология. Социальная коммуникация. - 2008. - №1. - 187 с.

28. Лебедев-Любимов А.ЛЗЗ Психология рекламы. -- СПб.: Питер, ил. -- (Серия «Мастера психологии»), 2002. -- 368 с:

29. Музикант В.Л. Теорія і практика сучасної реклами. - М. - 1998р. - С.100

30. Николайшвили Г. Г. Социальная реклама: Теория и практика / Г. Г. Николайшвили. - Москва: Аспект Пресс, 2008. - 191 с.

31. Олійник В.В. Соціальний контекст маніпуляційного впливу реклами [Електронний ресурс] / Олійник В.В. - Режим доступу : http://h.ua/story/48583/.

32. Основи реклами: навч. посібник для студентів вузів, Г. Л. Васильєв, В. А. Поляков. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - 719 с.

33. Обритько Б. А. Рекламна діяльність [Текст]: курс лекцій / Б. А. Обритько. - К. : МАУП, 2002. - 240 с.

34. Перепелиця У. Як рекламу зробити ефективної чи як можна стати відомим / У. Перепелиця. - Ростов-на-Дону: Фенікс, М.: Зевс, 1997. -168с.

35. Попова Ж.Г. Психологічні аспекти сприйняття реклами споживачем [Електронний ресурс] / Попова Ж.Г. - Режим доступу : (http://www.cfin.ru/press/marketing/2001-5/08.shtml).

36. Психологические аспекты социальной рекламы [Електронний ресурс] - Режим доступу :http://www.advertology.ru/article37963.html.

37. Паршенцева Н. Социальная реклама Электронный ресурс. / Н. Паршенцева.URL:http://www.gumer.info/bibliotekBuks/Psihol/Article/parshsoc.php.

38. Психологические тесты онлайн. Психология рекламы [електронний ресурс] - Режим доступу:http://psyfactor.org/tests/intro.php?dir=recl3

39. Ромат Є.В. Психологічні аспекти соціальної реклами [Електроннийресурс] / Ромат Є.В. - Режим доступу: http://www.elitarium.ru/2008/04/16/psikhologicheskie_aspekty_reklamy.html.

40. Соснюк О. П. Особливості сприймання підлітками різних типів соціальної реклами - [Електронний ресурс] / О. П. Соснюк - Режим доступу:http://www.soc.univ.kiev.ua/sites/default/files/library/elopen/aktprob.19.176.pdf

41. Савельєва О. О. Введение в социальную рекламу [Текст] : науч.-попул. издание / О. О. Савельєва. - М. : РИП-холдинг, 2006. - 168 с.

42. Савельєва О. О. Телевизионная реклама и телевизионный контент [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.hse.ru/ pubs/share/direct/document/113201612э. - Назва з екрану.

43. Соціальна реклама та соціальний контекст маніпуляційного впливу реклами [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2010/Economics/66721.doc.htm. - Назва з екрану

44. Ученова В.В., Старых Н.В. Социальная реклама Издательство: Индекс Медиа Год: 2006, - 304 с.

45. Федотова Л. Н. Соціологія рекламної діяльності: Підручник для вузів / - 3-е изд., Испр. і доп. - М.: Видавництво Онікс, 2007. - 560 с.

46. Феофанов О.А. Реклама. Новые технологии в России. Учебное пособие для подготовки профессионалов в сфере рекламы.(Санкт-Петербург: Издательство «Питер», 2000. 255 с.

47. Федотова Л.Н. Социология рекламной деятельности. - М.: Гардарики, 2002. - 272с

48. Шубіна І. Феномен соціальної реклами в сучасному суспільстві / І. Шубіна // Реклама та життя. - 2009. - № 4. - 54 с.

49. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. - СПб.: Прайм-Еврознак, 2003. - 448с.



Додаток А

Анкетування «Вплив реклами на особистість»

1. Як Ви відноситеся до реклами?

1) вкрай негативно

2) негативно

3) нейтрально

4) позитивно

2. Як Ви проводите свій вільний час?

3. Скільки часу щодня у Вас займає перегляд телепередач?

1) до 1 години

2) 1-3 години

3) 4-5 годин

4) 6 годин та більше

4. Скільки часу в день Ви приділяєте інтернет-простору?

1) до 1 години

2) 1-3 години

3) 4-5 годин

4) 6 годин та більше

5. Виникали ситуації коли прокручування рекламного ролика викликало у Вас будь які емоції?

1) байдужість

2) роздратування

3) злість

4) сміх

5) заздрість

6. Чи купували Ви товари під впливом реклами за останній місяць?

1) так

2) ні

3) не задумувався над цим, купляючи товар

7. Чи чули Ви про ефект 25 кадру?

1) так, серйозно над цим задумуюсь

2) так, але не вірю в дію

3) так, знайоме слово але принцип дії мені не відомий

4) ні, не чув

8. Чи викликала у Вас реклама бажання спробувати рекламний продукт?

1) так

2) ні

9. Чи виникало у Вас бажання бути схожим на героя реклами та дотримуватися його стилю життя?

1) так

2) декілька раз виникало таке бажання

3) ніколи

10. Оцініть від 1 до 5 балів засоби масової інформації, які, на Ваш погляд, мають найбільшу кількість реклами (де 1- найменший відсоток, а 5 - найбільший)

1) телевізор

2) газети

3) радіо

4) інтернет-простір

5) зовнішня реклама (брошури, Біг-борди)

11. Відмітьте 5 рекламних продуктів, які, на Ваш погляд найчастіше, найчастіше рекламують:

1) одяг, взуття

2) алкоголь

3) побутова хімія

4) засоби особистої гігієни

5) косметика

6) автомобілі

7) тютюнові вироби

8) солодощі

9) продукти харчування

10) медикаменти

11) свій варіант ____________

Тест «На скільки ви схильні до навіювань?»

Інструкція: Перед вами ряд словесних штампів, що використовуються у відомих рекламних роликах. Відмітьте ті з них, які викликають у вас чітку асоціацію з певним товаром або фірмою-виробником.

1) Не дай собі сумувати!

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

2) Чиста робота, блискучі результати!

-слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

3) Твоя відповідь сонцю.

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

4) Природний вибір.

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

5)За покликом серця.

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

6) Даруйте радість!

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

7) Смак перемоги.

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

8) Чистіть з блиском, дійте з головою.

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

9) Якість, якій можна довіряти.

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

10) Свіже дихання полегшить сприйняття.

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

11) Райська насолода.

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

12) Змінимо життя на краще!

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

13) З'їв -- і порядок!

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

14) Знак гарного смаку і традицій.

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

15) Встояти неможливо!

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

16) Живіть без болю.

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

17) П'ять порад для довгого та активного життя.

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

18) Спробувавши раз, їм і зараз.

- слоган викликає чітку асоціацію з товаром

- не викликає

Обробка результатів:

1-й варіант відповіді оцінюється в 1 бал

2-й варіант - 0 балів

Інтерпретація :

1-5 балів: високий рівень стійкості до несвідомого впливу реклами та аналізу отриманої інформації

5-11 балів: достатній рівень стійкості до несвідомого впливу реклами та аналізу отриманої інформації

12-14 балів: низький рівень стійкості до несвідомого впливу реклами та аналізу отриманої інформації

15-18 балів: некритичне мислення та високий рівень схильності до навіювання реклами



Курс тренінгів (Соціально-педагогічні умови формування критичного та аналітичного мислення)

Тренінгове заняття «Вплив телебачення на свідомість сучасної молоді»

Мета тренінгу: активізувати критичне, аналітичне ставлення учасників до впливу телебачення на свідомість, визначити основні прийоми телебачення.

1. Вступне слово тренера

Мета: ознайомити учасників тренінгу з темою та основними проблемами нашого сьогоднішньої зустрічі.

2. Вправа на знайомство

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, згуртувати групу.

Хід виконання: тренер (соціальний педагог, практичний психолог, шкільний психолог чи вчитель, який має спеціальні навичку у роботі з групою) просить учасників тренінгу по черзі назвати своє ім'я, основне занять та хобі. Тренер починає першим. Потім пропонує повернутися до свого сусіда з праворуч і привітатися з ним особисто, називаючи його по імені. Далі -- повернутися до свого сусіда з ліва і так само привітатися з ним.

Рефлексія

-- Що ви відчували?

-- Чи запам'ятали ви імена учасників тренінгу?

-- Скільки імен ви запам'ятали?

3. Вправа «Вироблення правил роботи»

Мета: прийняття правил роботи групи.

Хід виконання: учасники складають та приймають правила роботи для даної групи на час роботи у цьому тренінгу і намагаються їх дотримуватися.

Орієнтовні правила роботи групи:

1) Приходити вчасно

2) Спілкування за принципом «тут і тепер»

3) Конфіденційність

4) Мобільні на «вібро»

5) Говорити від власного імені

6) Оцінювати факти, а не людину

7) Активність

8) Лаконічність

9) Толерантність

10) Відповідальність за свої слова та вчинки

11) Чесність та щирість

4. Вправа «Очікування від тренінгу»

Мета: визначення сподівань та очікувань учасників щодо заняття.

Матеріали: плакат з малюнком дерева, стікери, ручки.

Хід виконання: тренер просить учасників подумати, чого вони очікують від заняття, сформулювати це однією фразою. Вислови записуютьо на стікерах і прикріплюють на плакат дерева (на кроні дерева, його гілках, або біля крони).

5. Анкетування «Ти та засоби масової інформації, комп'ютер»

Мета: анонімне діагностування учасників групи для перевірки їхньої життєвої позиції по відношенню до засобів масової комунікації, самоаналіз.

Матеріали: бланки з анкетою, ручки.

Хід виконання: учасникам тренінгу роздають бланки з анкетою. Відповівши на запитання, учасники повертають заповнені бланки тренеру для подальшої обробки результатів.

Бланк анкети

«_______»__________20__р.

1. Вік____________

2. Стать ________

3. Яким засобам масової інформації Ви надаєте найбільшу перевагу:

а) Інтернету

б) телебаченню

в) радіо

г)пресі

4. Скільки часу Ви проводите за телевізором?

а) у робочий день ___________

б) у вихідний день___________

5. Які передачі Ви дивитеся по телевізору

а) новини

б) музичні програми

в) художні фільми

г) серіали

д)розважальні програми

е) політичні програми

є) спорт

ж) мультфільми

з) все підряд

6. Ви дивитися по телебаченню художні фільми, то це --

а) українські фільми

б) закордонні фільми (вкажіть країну)___________________

7. Яким фільмам надається перевагу?

а) комедії

б) трилери

в) документальні

г)мюзикли

д) детективи

е) містика

є) мелодрами

ж) фільми жаху

з) бойовики

і) інші (вкажіть)_____________________________

8. Яким телевізійним каналам ви надаєте перевагу?

1.__________________________________________

2.__________________________________________

3.__________________________________________

4.__________________________________________

5.__________________________________________

9. Який телевізійний герой Вам найбільше подобається і чим? Якщо є такий. (Вкажіть героя і риси, притаманні йому)

________________________________________________________________

________________________________________________________________

10. Якщо у вас вдома є ПК ( так / ні ), то Ви на ньому:

а) слухаєте музику

б) дивитися фільми

в) граєте у ігри

г) працюєте з робочими, науковими програми

11. Скільки часу ви проводите за комп'ютером?