Мета: дати можливість учасникам відчути переживання, які виникають під час тиску на них.

Хід вправи. Учасникам пропонується розділитися на пари і зафіксувати свій внутрішній стан під час вправи. Нехай X тисне долоні учасника У, який чинить опір (тривалість 30 сек.) По команді “стоп” учасники міняються ролями і вправа повторюється. Обговорення.

Під час обговорення результатів роботи заповнюється схема позицій партнерів у спілкуванні і визначається провідну стратегію поведінки в конфлікті.

Конкуренція

Уникнення

Співробітництво

Пристосування

Компроміс

Запитання для обговорення:

При якій поведінці в конфлікті партнер "тисне"?

При якій поведінці в конфлікті партнер може відчути себе переможеним?

Яка поведінка в конфліктній ситуації вважається найкращою для обох партнерів?

2. Вправа “Уникнення неприємностей” (20 хв.)

Мета: визначити позитивні та негативні сторони уникнення, як форми поведінки в конфлікті.

Хід вправи. Групи ділиться на дві підгрупи. Одній з них пропонується назвати позитивні сторони уникнення як форми поведінки в конфлікті) І навести приклади з життя, а другій - негативні і проілюструвати й прикладами.

Запитання для обговорення:

Чому люди уникають конфліктів?

3. Вправа “Стратегії поведінки” (20 хв.)

Мета: познайомити учасників з різними видами поведінки у конфліктній ситуації.

Хід вправи. Група ділиться на чотири підгрупи. Кожній підгрупі пропонується на вибір картки з таким змістом:

Конкуренція “Щоб я переміг, ти повинен програти”.

Пристосування “Щоб ти виграв, я повинен програти”.

Компроміс “Щоб кожен з нас щось виграв, кожен повинен щось програти”.

Співробітництво “Щоб я виграв, ти теж повинен виграти”.

Кожній підгрупі пропонується обговорити, підготувати і продемонструвати конфліктну ситуацію, в якій показується певний вид поведінки.

Запитання для обговорення:

Як цей вид поведінки в конфлікті впливав на ваш емоційний стан, ваші почуття?

Які причини спонукають людей обирати такий стиль поведінки її конфлікті, який негативно впливає на їх емоційний стан?

Який стиль найконструктивніший для добрих взаємостосунків?

Блок 7. Розвиток сенситивності

1. Гра-розминка “Комплімент” (10 хв.)

Хід вправи.

Кожен учасник по колу говорить сусіду хороші слова, компліменти.

2. Вправа “Дзеркальне відображення” (20 хв.)

Мета: розвинути спостережливість учасників групи.

Хід вправи.

Група ділиться на пари. Учасники стають обличчям один до одного і домовляються, хто починає виконувати завдання, а хто його продовжувати-ме. Той, хто починає, робитиме різні рухи руками, головою, очима, всім тілом. Другому учаснику треба максимально точно повторити всі рухи партнера. Через деякий час, за сигналом керівника, партнери міняються ролями.

Запитання для обговорення:

Які спостереження у ході виконання завдання?

Чи виникало відчуття передбачення дій партнера, за рахунок чого?

Які почуття виникли стосовно партнера?

3. Вправа “Два в одному” (20 хв.)

Мета: навчитися учасникам розуміти інших, розвивати навички невербального спілкування.

Хід вправи. Кожен учасник вибирає собі пару і отримує аркуш паперу, одну на двох ручку і малюватиме спільний малюнок. Обом учасникам потрібно ручки тримати разом, малювати не перемовляючись.

Запитання для обговорення:

Які почуття виникли під час спільного малювання?

Чи вдалося намалювати задумане?

Які були труднощі?

Блок 8. Культура спілкування

1. Бесіда (10 хв.)

Учасники обговорюють вплив негативної інформації та деяких граматичних форм на нашу поведінку щодо посилення психологічних проблем

2. Вправа “Сила слів” (15 хв.)

Мета: навчитися правильно підбирати слова для визначення свого стану.

Хід вправи. Порівняйте, яка фраза звучить більш вагомо та переконливо? Де проблема мов законсервована?

У формі дієслова У формі іменника

Я боюся Я відчуваю страх

Я вирішив Я прийняв рішення

Я тривожуся Мене мучить тривога

Я образився У мене залишилася образа

Спільне обговорення.

3. Вправа “Коли Я прошу” (15 хв.)

Мета: навчити учасників виражати свої почуття без оцінок, невдоволення, образ.

Хід вправи.

Керівник групи перед учасниками ставить завдання: опишіть своїми словами, що ви відчуваєте стосовно кожного. Значущого Іншого, коли висловлюєте своє прохання згідно з наведеними нижче категоріями:

очікую певну відповідь;

вважаю, що маю право (заслуговую) позитивної відповіді;

почуватиму себе ображеним, розлюченим, покинутим, якщо мої прохання не буде задоволене;

я вважаю, що краще взагалі не говорити про свої бажання, а тільки яким-небудь чином натякну;

я прошу тоді, коли впевнений, що прохання буде виконане.

Після обговорення слід визначитись із поняттям - прохання та вимога.

Прохання - це чесний вираз своєї позиції та своїх бажань, зроблений V такій формі, що інша людина може погодитися або відмовити, оскільки ми просите висловити її позицію та її бажання.

Вимога - це побажання, висловлене в категоричній формі, і передбачення його виконання.

4. Вправа “Прохання та вимоги” (20 хв.)

Мета: дати можливість учасникам відчути переживання та емоції під час прохання та вимоги.

Хід вправи.

Група ділиться на пари. Один з двох учасників просить іншого щось у вимогливій формі. А потім учасники міняються ролями. Після цього учасники просять щось, виражаючи свої почуття, а потім знову міняються ролями.

Запитання для обговорення:

Що ви відчуваєте, коли вимагаєте?

Що відчуває людина від якої вимагають?

Що ви відчуваєте коли просите?

Що ви відчуваєте коли вас просять?

5. Бесіда-підсумок. “Прийняття себе” (15 хв.)

Запитання для обговорення:

Чи не зробив я під час цих занять якихось “незвичних” для мене відкриттів, які порушують моє звичне уявлення про себе?

Що мені важко було прийняти ?

Чи міг я розкрити себе перед групою?

Що я дозволив побачити в собі іншим людям?

Вихідна анкета

Інструкція: Відмітьте позначкою відповідь на кожне запитання. Ваші відповіді та коментарі сприятимуть вдосконаленню та проведенню даного тренінгу .

II. Відмітьте за шестибальною шкалою, де 6 - дуже добре, 1 - незадовільно):

1. Побудову та структуру тренінгу - 123456

2. Вибір та ефективність форм роботи 123 45 6

3. Атмосфера 12345 6

4. Роботу керівника 123 45 6

III. Завдання тренінгу були:

1. Зрозумілі

3. Ваш варіант

IV. Поставлені керівником тренінгу завдання:

1. Повністю виконані

2. Деякою мірою виконані

3. Не виконані

V. Мої очікування від тренінгу:

1. Повністю виконані

2. Деякою мірою виконані

3. Не виконані

VI. Тривалість тренінгу була:

1. Занадто довгою

2. Адекватною

3. Надто короткою

VII. Тренінг був:

1. Весь цікавий

VIII. Інформація надана на тренінгу була для мене:

1. Майже уся нова

2. Деякою мірою новою

3. Майже уся відомою

IX. Чи залишилися Ви задоволеними від власної роботи на тренінгу?

1. Так 2. Не зовсім 3. Ні

X. Які ще думки стосовно тренінгу Вам хотілося б ще висловити?

XI. Спробуйте відтворити у вигляді малюнка Ваш настрій від програми. Якщо у Вас є бажання, можете залишити інформацію про себе:

Рекомендації щодо попередження сімейних конфліктів

Розроблено багато рекомендацій по нормалізації подружніх взаємин, попередженню переростання суперечливих ситуацій в конфлікти (У.Владін, Д.Капустін, І.Дорно, А.Егидес, В.Льовковіч, Ю.Рюріков).

Більшість з них зводиться до наступних:

Поважайте себе, а тим більше іншого. Пам'ятайте, що він (вона) найближча для вас людина, батько (мати) ваших дітей. Прагніть не накопичувати помилки, образи, а відразу реагувати на них. Це виключить накопичення негативних емоцій.

Уникайте сексуальних докорів, оскільки вони не забуваються.

Не робіть зауважень один одному у присутності інших (дітей, знайомих, гостей і так далі).

Не перебільшуйте власні здібності і достоїнства, не рахуйте себе завжди і у всьому правим. Більше довіряйте і ревнощі зводьте до мінімуму.

Будьте уважними, умій слухати і чути людину.

Не опускайтеся, піклуйтеся про свою фізичну привабливість, працюй над своїми недоліками.

Ніколи не узагальнюйте навіть явні недоліки людини, ведіть розмову тільки про конкретну поведінку в конкретній ситуації.

Відносься до захоплень один одного з цікавістю і пошаною.

У сімейному житті іноді краще не знати правду, ніж в що б те не було намагатися встановити істину.

Прагніть знаходити час для того, щоб хоч би іноді відпочити один від одного. Це допоможе зняти емоціонально-психологічну перенасиченість спілкуванням.

Окремі автори виділяють окремо поради для чоловіка та дружини. Ці поради в основному стосуються молодого подружжя, а не сімей зі стажем.

Для молодих дружин

Багато засмучень і навіть страждання в сімейному житті пов'язано з тим, що чоловік не відповідає вирощеному в душі ідеалу. У згоді із сталими уявленнями, більшість жінок цінують в чоловіку надійність, уміння ухвалити рішення у важкій ситуації, самостійність. Ці прекрасні якості можна підсилити в будь-якому чоловіку. Проте в тій сім'ї де дружина намагається всі рішення приймати сама - це зробити важче. Напрошується висновок -ухвалювати рішення одноосібно недоцільно перспективніше - спонукати чоловіка до рішень.

Не соромтеся своїй слабкості, якщо ви боїтеся темноти, не можете носити важкі сумки, або забивати цвяхи. Мужність розвивається швидше, якщо чоловік частіше виступає як захист і опора слабкої жінки. Уміння заохочувати прояв здібностей коханого визначає і ділову кар'єру чоловіка, яка багато в чому залежить від дружини виявляти невпинний інтерес і співучасть в його професійних справах. Він повинен бути упевнений, що знайде в дружині не тільки зацікавленого слухача, але і друга, який, перш за все, спробує зрозуміти і розділити його позицію, встати на його оборону незалежно від об'єктивних обставин. Сприяння жінки в підтримці, відчуття власної гідності у всіх членів сім'ї, в значній мірі визначає її власну життєстійкість і самопочуття. Надзвичайно прикрашає жінку такт і церемонність. Навіть якщо їй хочеться сказати “так” їй не слід поспішати Основні життєві цінності формуються в батьківській сім'ї. Образ, ідеал улюбленої жінки багато в чому навіяний спогадами молодої людини про образ матері. І якщо дружина хоче зрозуміти які якості особливо цінує в ній чоловік, корисно уважно вивчати матір і бабусю чоловіка. Те, що багато чоловіків вибирають собі дружину ґрунтуються на тому наскільки вона схожа на матір - факт надійно встановлений. Тому, знаючи про властивості матері чоловіка можна, якоюсь мірою передбачити якості, які визначають вибір цього чоловіка. Не дивно, що розуміння жіночих якостей, які він цінує в матері допоможе дружині зрозуміти і розвинути ті якості свого характеру, які особливо цінує чоловік. Тому стає зрозумілою згубність зіставлення собі свекрухи і прагнення посварити з нею чоловіка. Це порушує ідеальний образ дружини, вносить глибокий розлад до його душевного життя і руйнує його психічне здоров'я. Мати може ревнувати сина до дружини, враховуючи це, треба у кожному випадку враховувати вік свекрухи. Наприклад, бажано вибирати їй подарунки як жінці, а не як літній людині. Якщо хочете зберегти мир в сім'ї не втручайтеся в сварки чоловіка зі свекрухою, оскільки подібне вторгнення образить її, якою б не була ваша позиція. Краще просто виражати розгубленість і заклопотаність.

Для молодих чоловіків

Для молодих чоловіків, кажучи про причини нерозуміння в сім'ї, перш за все треба пам'ятати про різну домінантність чоловіків і жінок. Як показали дослідження, серед чоловіків частіше зустрічаються особистості з лівою домінантною півкулею. Нерозуміння поведінки жінок, переконало чоловіків, що жіноча логіка це відсутність всілякої логіки. Проте це більшою мірою логіка відчуттів і відносин. Жінки інтуїтивно вважають головним достоїнством чоловіка розум, логіку і надійність - (виправдання для тих хто не має великого). Чоловіки так само інтуїтивно більше всього чаруються зовнішньою красою жінок, - тому говорять, що чоловіки і жінки люблять по-різному. Чоловіки очима, а жінки вухами. Жінці необхідне підтвердження любові щоденно інакше вона почне думати і говорити, що її давно розлюбили. Потреба любові у жінки значно сильніша, ніж у чоловіка. Це пов'язано з роллю матері. Позбавлена любові жінка швидше стає деспотичною, оскільки не має можливості розкритися як жінка. Тому відмітивши в поведінці дружини подібний трюк потрібно, перш за все подумати про те, що чи задоволена її потреба в любові.

Як показують результати досліджень в житті багатьох чоловіків центр тяжіння їх інтересів доводиться на службовий поділ, а у жінок, особливо в певному віці домінують проблеми сімейних відносин. Звідси зрозуміло що при втраті новизни у відносинах у жінок раніше чим у чоловіків може виникнути незадоволеність сімейним спілкуванням і нудьга починає активно роз'їдати інтимні стосунки. У подібній ситуації чоловікові слід подолати лінь і організувати нестандартні ситуації, що допоможе йому і дружині обернуться один до одного новими гранями свого характеру.

Що ж таке вдалий комплімент? Це не штамп, а прояв доброзичливої уваги, людині потрібно говорити те, що більше всього підтримає її в даній ситуації.

Роблячи комплімент пам'ятай, що в кожній людині є хороше. Виділяючи і підкреслюючи це хороше не поскупимося на похвалу - в цьому і полягає мистецтво компліменту, його позитивна роль, він закріплює краще в людині фіксуючи це краще.

Жінки вдалий подарунок розглядають як глибоке розуміння їх бажань, здатність чоловіка перейти від декларування відчуттів до вчинків.

Наприклад, чоловік волає: “Я тебе так люблю, що готовий подарувати тобі всі зірки і місяць на додачу” - “не треба місяць - хочу черевики”. Благий порив вичерпується під впливом прози життя - і інших неприємностей.

Пам'ятаєте, що любов не можна воскресити, а тим більше збудити докорами і закликами.

Любов тримається на людських достоїнствах, її не укріпити постійним підкресленням недоліків. Можна воскресити радісним (несамовито захопленим) настроєм.

Якщо чоловіки більш схильні до любові в періоди тривог і небезпек, то жінки в спокійній і що розташовує обстановці.

Якщо любов слабшає те слід шукати нові способи винагороди і заохочень, оскільки старі поступово знижують свою цінність - до них звикають.

Висновки до другого розділу

1. Список проблем, що наводяться нижче, є найбільш частими приводами для звернення до консультанта в консультацію. Серед переліку проблем варто назвати такі: різні конфлікти, взаємне невдоволення, пов'язані з розподілом подружніх ролей та обов'язків; конфлікти, проблеми, невдоволення чоловіка й жінки, пов'язані з відмінностями в поглядах на сімейне життя й міжособистісні стосунки; сексуальні проблеми, невдоволення однієї людини іншою в цій сфері, їх взаємне невміння налагодити нормальні сексуальні стосунки; складності й конфлікти у взаєминах подружньої пари з батьками одного або обох чоловіка й жінки; хвороба (психічна або фізична) одного з подружжя, проблеми й труднощі, зумовлені необхідністю адаптації родини до захворювання, негативним ставленням до себе й навколишнього світу з боку самого хворого або членів його родини; проблеми влади й впливу в подружніх взаєминах; відсутність тепла в стосунках між чоловіком і жінкою, дефіцит близькості й довіри, проблеми спілкування.

2. Один із таких найбільш поширених, що часто використовуються в сімейній терапії конструктів можна умовно позначити як роль батьківської родини.

3. Тісно пов'язаний з вищенаведеними уявленнями ще один конструкт, що нерідко самостійно використовується для аналізу подружньої взаємодії. Це уявлення про те, що більшість проблем і конфліктів, пов'язаних із стосунками, є наслідком несвідомої боротьби чоловіка й жінки за владу та вплив у сім'ї, їхньої конкуренції один з одним.

4. Консультування можна проводити з одним членом подружжя, а можна з двома.

РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ СІМЕЙНИХ КОНФЛІКТІВ

3.1 Опис методик дослідження

В даний час в психології існує величезна кількість конкретних методичних прийомів дослідження міжособистісних подружніх відносин. І проте, однією з гострих проблем сімейного консультування є отримання повної, об'єктивної, достатньої інформації про шлюбно-сімейну ситуацію клієнта. Від цієї інформації залежить точність і постановка діагнозу, вибір методів і напряму колекційної роботи і ефективність допомоги.

Збір інформації припускає наявність у консультанта певної моделі сім'ї і шлюбу, можливих джерел їх дестабілізації. Концептуальні установки консультанта служать впорядкуванню отримуваної від клієнта інформації. Проте теорія сім'ї і шлюбу ще далека від завершеності. Це приводить до значних розбіжностей в методиках і характері зібраної інформації, її інтерпретації і використанні. Саме з цієї причини А.Н. Волкова і Т.М. Трапєзнікова зробили спробу скласти програму збору інформації про подружню пару.

Стиль поведінки у конфліктній ситуації (методика К. Томаса)

(див. Додаток 1)

Мета: визначення способу виходу особистості з конфліктної ситуації. Необхідний матеріал: бланк методики К. Томаса.

Хід виконання: методику можна проводити в групі. Експериментатор подає наступну інструкцію: „Опитувальник складається з подвійних тверджень: А і Б. Уважно прочитайте кожне висловлювання і виберіть те, яке більшою мірою відповідає вашій поведінці в конфліктній ситуації.

Обробка результатів: за твердження, яке збігається з ключем, нараховується 1 бал. Бали за кожною шкалою підсумовуються. Про стиль поведінки у конфліктній ситуації будуть свідчити найбільші суми за тією чи іншою шкалою.

Ключ до опитувальника

Інтерпретація результатів: для опису типів поведінки людей у конфліктних ситуаціях К.Томас використовує двомірну модель регулювання конфліктів, основними факторами якої є кооперація, пов'язана і увагою людини до інтересів інших людей, втягнутих у конфлікт, та наполегливість, для якої характерний акцент на захисті власних інтересів. У відповідності до цих основних факторів К.Томас виділяє такі і способи регулювання конфліктів:

суперництво (конкуренція) як прагнення добитися задоволення моїх інтересів на шкоду іншому;

пристосування - принесення у жертву власних інтересів заради іншого;

компроміс;

уникнення - характерна як відсутність прагнення до кооперації, так і відсутність тенденції до досягнення власних цілей;

співробітництво - учасники конфліктної ситуації приходять до альтернативи, яка повністю вдовольняє інтереси обох сторін.

Висновки

Але є ряд сфер, де такий стиль вирішення конфлікту буде доцільним. Так, суперництво може мати місце в спорті, бізнесі, політиці. Цей стиль поведінки доцільно використовувати у випадках, коли треба відстояти справу, підштовхнути когось до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях.

Стиль уникнення

Людина, яка використовує цей стиль, не співпрацює з іншими, щоб вирішити проблеми, а просто ухиляється від вирішення конфлікту. Відповідальність за вирішення тих чи інших проблемних питань перекладається на партнера.

Стиль компромісу

Людина, яка бажає частково задовольнити як свої домагання, так і прагнення партнера, відзначається компромісним типом поведінки. Люди, схильні до компромісу, як правило, міркують так: “Краще синиця в жмені, ніж журавель в небі”, “Якщо не можеш перемогти, шукай нічию”, “Сьогодні мені -- завтра тобі”. Але оскільки повністю їх інтереси не задовольняються, то обидві сторони зберігають напруження, незадоволення, що з часом призводить до нових конфліктів.

Часто вважають, що компроміс -- чи не найкращий вихід із конфліктної ситуації. Але це не так. У ситуаціях, коли вирішується не дуже важлива справа або коли немає часу і компроміс дає змогу його зберегти -- тоді доцільно використовувати цей стиль. А в інших випадках все-таки варто звернутися до співробітництва. У будь-якому випадку при компромісі вирішується питання, “як різати пиріг”, у той час, як при співробітництві -- “як цей пиріг зробити більшим”.

Стиль пристосування (поступки)

Пристосування (поступка) -- це стиль поведінки в конфлікті, при якому учасник конфлікту відмовляється від своїх інтересів заради інтересів іншої людини для того, щоб підтримувати з нею добрі стосунки.

Людина з такими поглядами схильна вважати: “Я програю, зате виграють інші”. Це знаходить своє вираження у висловлюваних типу: “Вбий свого ворога добротою”, “Пливи за течією”, “Не можна воювати з вітряками”, “Добрі справи не залишаються без винагороди” тощо.

Така поведінка у конфліктних ситуаціях доцільна у стосунках із найближчими людьми, особливо коли необхідна допомога і підтримка для слабкого і хворого. Але коли такий стиль використовувати постійно -- це може призвести до того, що людина весь час буде програвати. Це може позначитися на особистому розвитку людини та її стосунками з іншими. Протилежна сторона, що звикла до перемог, завжди чекатиме нових поступок. Якщо ж людина спробує змінити свою поведінку, то її можуть звинуватити у підступності.

У яких ситуаціях доцільний цей стиль? Перш за все тоді, коли відсутні власні інтереси, коли людина знає, що помиляється, коли вона впевнена, що інші види поведінки дадуть ще гірший результат. Тимчасові поступки можливі, коли людина "Будує трамплін для нових дій", "Заліковує рани", прагне зменшити втрати. Але при цьому не слід забувати, що партнер буде чинити тиск, очікувати і вимагати все більшого і більшого. Таким чином, стосунки можуть стати підозрілими і недовірливими.

Стиль співробітництва

Співробітництво -- це такий стиль поведінки, при якому людина прагне встановити рівновагу між власною метою та зацікавленістю в реалізації інтересів іншого. Уданому випадку сторони займають взаємовигідну позицію "дорослий-дорослий". Людині, що використовує стиль співробітництва, властивий пошук інформації і виявлення власної позиції без агресії. Вона діє на основі принципу: "я хочу, щоб досягли того, чого хочете ви, я хочу добитись того, чого хочу я".

Позиція людей, які прагнуть вирішити конфлікти на основі співробітництва, відбивається в таких міркуваннях: "Одна голова добре, а дві краще". "Що добре для тебе, то добре для мене", "Разом ми сильніші". Спільна перемога складається не з окремих перемог кожного, а в результаті співробітництва двох.

Співробітництво сприяє подальшому зближенню людей, їх єдності, взаємній турботі. Цей спосіб допомагає попередити образливість, розірвати ланцюг неприємних стосунків між людьми вдома, на роботі, з друзями. У результаті такого підходу з'являються такі нові ідеї, творче співробітництво, задоволення інтересів партнера.

Тест «Чи конфліктна ви особа?»

(див. Додаток 2)

Мета: визначення рівня конфліктності особистості. Необхідний матеріал: бланк тесту.

Хід виконання: тест можна проводити в групі. Експериментатор подає наступну інструкцію: “Тест містить 11 тверджень. Уважно прочитайте кожне висловлювання і виберіть те, яке більшою мірою відповідає вашій поведінці в конфліктній ситуації. Обведіть кружечком літеру, яку Ви обрали. Не намагайтеся своїми відповідями створити приємне враження. Свою думку висловлюйте вільно і відверто, тільки в такому разі Ви отримаєте достовірні дані про свої психологічні особливості. Краще давати ту відповідь, яка першою спаде на думку. Кожне наступне твердження читайте після того, як дасте відповідь на попередні, старайтеся також не залишати наведені питання-твердження без відповіді. Якщо у Вас виникнуть які-небудь запитання, пов'язані із заповненням бланку, задайте їх експериментаторові перед тим, як почнете роботу над тестом-опитувальником. Якщо все зрозуміло, починайте давати відповіді”.

Обробка результатів: за твердження, яке збігається з ключем, нараховується

1 бал. Бали за кожною шкалою підсумовуються.

Ключ: відповідь «а» - 4 бали, «b» - 2 бали, «с» - 0 балів.

30-44 балів

Ви тактовні, не любите конфліктувати, легко уникаєте критичні ситуації. Коли ж вам доводиться вступати в суперечку, то Ви враховуєте, як це відіб'ється на Вашому положенні і відносинах з друзями. Ви прагнете бути приємним для тих, що оточують, але коли їм потрібна допомога, не завжди наважуєтеся її надати.

15 - 29 балів

Про Вас говорять, що Ви конфліктна особа. Ви наполегливо обстоюєте свою думку, незважаючи на обставини.

10- 14 балів

Ви шукаєте приводів для суперечок, велика частина яких зайві, дріб'язкові. Любите критикувати, але тільки коли це вигідно Вам. Ви нав'язуєте свою думку, навіть якщо не мають рації.

Тест «Наскільки ви терпимі?»

(див. Додаток 3)

Мета: визначити рівень терпимості особистості. Необхідний матеріал: бланк тесту.

Хід виконання: тест можна проводити в групі. Експериментатор подає наступну інструкцію: “Тест містить 9 твердження. Уважно прочитайте кожне висловлювання і виберіть те, яке більшою мірою характеризує Вас в певній життєвій ситуації. Обведіть кружечком літеру, яку Ви обрали. Не намагайтеся своїми відповідями створити приємне враження. Свою думку висловлюйте вільно і відверто, тільки в такому разі Ви отримаєте достовірні дані про свої психологічні особливості. Краще давати ту відповідь, яка першою спаде на думку. Кожне наступне твердження читайте після того, як дасте відповідь на попередні, старайтеся також не залишати наведені питання-твердження без відповіді. Якщо у Вас виникнуть які-небудь запитання, пов'язані із заповненням бланку, задайте їх експериментаторові перед тим, як почнете роботу над тестом-опитувальником. Якщо все зрозуміло, починайте давати відповіді”.

Обробка результатів: за твердження, яке збігається з ключем, нараховується

1 бал. Бали за кожною шкалою підсумовуються.

Ключ: за відповіді lb, 2b, Зb, 4а, 5b, 6b, 7b, 8b, 9a - no 2 бали.

0-3 балів.

Ви непохитні і уперті, з вашим характером важко підтримувати нормальні відносини з людьми, які думають інакше, ніж Ви, не погоджуються з тим, що Ви робите і говорите. У Вас низький рівень терпимості.

6-12 балів.

Середній рівень терпимості. Ви здатні твердо відстоювати свої переконання, але умієте і діалог вести, міняти свою точку зору, хоча здатні і на зайву різкість.

14- 18 балів.

Твердість Ваших переконань відмінно поєднується з тонкістю, Ви можете прийняти будь-як ідею, з розумінням відноситеся до інакомислен-ня, достатньо критичні до своєї позиції і поважаєте позицію іншого. Це говорить про високий рівень терпимості.

3.2 Аналіз результатів проведеного дослідження

У досліджені брали участь 23 сімейні пари. У процесі роботи з сімейними парами була проведена анкета для отримання загальних даних (1. Ім'я. 2. Сімейний стаж. 3. Кількість дітей. 4. Їх вік)

Загальні дані досліджуваних пар

1. Тетяна і Сергій. Сімейний стаж 25 років. Двоє дітей (21 рік і 19 років)

3. Валентина і Віктор. Сімейний стаж 18 років. Двоє дітей (16 років і 12 р.)

4. Оксана і Володимир. Сімейний стаж 6 років. Один син (4 року)

5. Світлана і Андрій. Сімейний стаж 5 років. Один син (3 року)

6. Світлана і Анатолій. Сімейний стаж 8 років. Один син (6 років)

7. Анжела і Микола. Сімейний стаж 7 років. Одна дочка (5 років)

8. Наталія і Олександр. Сімейний стаж 7 років. Одна дочка (5 років)

9. Леся і Миколай. Сімейний стаж 8 років. Одна дочка (6 років)

10. Світлана і Володимир. Сімейний стаж 11 років. Одна дочка (9 років)

11. Валентина і Володимир. Сімейний стаж 9 років. Одна дочка (8 років)

12. Ярослава і Сергій. Сімейний стаж 6 років. Одна дочка (2 років)

13. Ірина і Олександр. Сімейний стаж 15 років. Дві дочка (10 р. і 8 років)

14. Алла і Ваня. Сімейний стаж 10 років. Двоє дітей (8 років і 2 місяці)

15. Оксана і Олександр. Сімейний стаж 10 років. Двоє дітей (7 років і 3 p.)

16. Вікторія і Сергій. Сімейний стаж 6 років. Одна дочка (6 років)

17. Алла і Володимир. Сімейний стаж 15 років. Один син (12 років)

18. Світлана і Сергій. Сімейний стаж 7 років. Двоє дітей (8 років і 2 p.)

19. Зоя і Максим. Сімейний стаж 20 років. Двоє дітей (19 років і 15 p.)

20. Катерина і Анатолій. Сімейний стаж 17 років. Одна дочка (7 років)

21. Ліда і Сергій. Сімейний стаж 11 років. Одна дочка (7 років)

22. Галина і Олександр. Сімейний стаж 2 років. Двоє дітей (7 років і 9 міс.)

23. Анастасія і Миколай. Сімейний стаж 20 років. Двоє дітей (18 років і 12 р.

Аналіз результатів за тестом «Чи конфліктна ви особа?»

З метою визначення рівня конфліктності особистості проводився тест «Чи конфліктна ви особа?». В результаті дослідження отримані наступні дані, які представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Рис. 3.1. Порівняння типів сімейних відносин В- високий, С-середній, Н- низький.

Обробка результатів Якщо проаналізувати отримані результати до тренінгу і після його проведення, то ми можемо побачити суттєві зміни (Рис. 3.1).

Ті досліджувані, які отримали високі бали 30-44 (Н ), не конфліктні. Вони тактовні. Не люблять конфліктів. Уміють їх злагодити, легко уникають критичних ситуацій. Коли ж їм доводиться вступити в суперечку, то вони враховуєте як це може вплинути на їх службове становище, або на приятельські відносини. Вони прагнуть бути приємним для оточуючих, але коли близьким необхідна допомога вони не завжди наважується її надати. До тренінгу таких пар - 9%, після тренінгу - 13%

Від 15 до 29 балів (С). Схильні до конфліктів. Вони наполегливо відстоюють свою думку, незважаючи на те, як це вплине на їх службові і особисті відносини. І за це їх завжди поважають. До тренінгу кількість таких пар становила 35%, а після тренінгу - 52%. Отже ми бачимо, що частина досліджуваних пар, які були конфліктними перейшли в групу «схильні до конфліктів».

Досліджувані, які отримали 10-14 балів (В) - конфліктні. Вони шукають приводів для суперечок, більшість з яких зайві, дріб'язкові. Люблять критикувати, але тільки коли це вигідно їм. Нав'язують свою думку, навіть якщо не праві. До тренінгу в дану групу входило 53% досліджуваних, після тренінгу - 35%.

Аналізуючи подружні пари, ми зустрічаємо «чисті» варіанти, коли чоловік та дружини конфліктні В-В, або схильні до конфліктів С-С, бо не конфліктні Н-Н. але трапляються різні варіації.

Аналіз результатів за тестом «Оцінка рівня терпимості»

З метою дослідження рівня терпимості у досліджуваних використову-вався тест «Оцінка рівня терпимості». Результати дослідження представлені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.

Узагальнюючі кількісні дані оформлюємо в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3.

Проаналізувавши отримані результати, ми можемо побачити, що після проведення тренінгу рівень терпимості як у жінок так і чоловік покращився (Рис. 3.2, 3.3.).

Рис. 3.2. Результати рівня терпимості (жінки)

Рис. 3.3. Результати рівня терпимості (чоловіки)

Досліджувані, які набрали 0-3 балів мають низький рівень терпимості. Як правило вони непохитні і уперті, їм важко підтримувати нормальні відносини з людьми, які думають інакше, або роблять і говорять по-іншому.

Досліджувані, які набрали 6-12 балів мають середній рівень терпимості. Вони здатні твердо відстоювати свої переконання, але умієть і діалог вести, міняти свою точку зору, хоча здатні і на зайву різкість.

Досліджувані, які набрали 14-18 балів мають високий рівень терпимості. Вони можуть прийняти будь-яку ідею, з розумінням відноситеся до інакомислення, достатньо критичні до своєї позиції і поважаєте позицію іншого. Це говорить про високий рівень терпимості.

Аналіз результатів за методикою К.Томаса.

З метою вивчення стилю поведінки у конфліктній ситуації була проведена методика К. Томаса. За результатами дослідження у групі чітко виділилися два стиля взаємодії: компроміс та пристосування.

Стиль компромісу

Людина, яка бажає частково задовольнити як свої домагання, так і прагнення партнера, відзначається компромісним типом поведінки. Але оскільки повністю їх інтереси не задовольняються, то обидві сторони зберігають напруження, незадоволення, що з часом призводить до нових конфліктів.

Зазвичай компроміс супроводжується своєрідним торгом, у процесі якого сторони сповіщають, наскільки вони можуть поступитися. Компроміс-- це серія кроків: чим більше затягується цей процес, тим гірші стосунки між партнерами.

Стиль пристосування (поступки)

Пристосування (поступка) -- це стиль поведінки в конфлікті, при якому учасник конфлікту відмовляється від своїх інтересів заради інтересів іншої людини для того, щоб підтримувати з нею добрі стосунки.

Така поведінка у конфліктних ситуаціях доцільна у стосунках із найближчими людьми, особливо коли необхідна допомога і підтримка для слабкого і хворого. Але коли такий стиль використовувати постійно -- це може призвести до того, що людина весь час буде програвати. Це може позначитися на особистому розвитку людини та її стосунками з іншими. Протилежна сторона, що звикла до перемог, завжди чекатиме нових поступок.

Якщо ж людина спробує змінити свою поведінку, то її можуть звинуватити у підступності.

Після проведення тренінгу для досліджуваних став характерний стиль співробітництва, збільшилася кількість людей із стилем - компроміс. Стиль співробітництва Співробітництво -- це такий стиль поведінки, при якому людина прагне встановити рівновагу між власною метою та зацікавленістю в реалізації інтересів іншого. Уданому випадку сторони займають взаємовигідну позицію “дорослий-дорослий”. Людині, що використовує стиль співробітництва, властивий пошук інформації і виявлення власної позиції без агресії. Вона діє на основі принципу: “я хочу, щоб досягли того, чого хочете ви, я хочу добитись того, чого хочу я”.

Співробітництво сприяє подальшому зближенню людей, їх єдності, взаємній турботі. Цей спосіб допомагає попередити образливість, розірвати ланцюг неприємних стосунків між людьми вдома, на роботі, з друзями. У результаті такого підходу з'являються такі нові ідеї, творче співробітництво, задоволення інтересів партнера.

Узагальнюючі результати дослідження представлені у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4.

Якісний аналіз результатів діагностики стратегії поведінки в ході конфліктної взаємодії на основі таблиці 3.4 та графіка (Рис. 3.4).

Рис. 3.4. Графік змін стратегії поведінки в конфліктній ситуації

Сформулюємо гіпотезу: Но: кількість осіб, в яких стратегія компромісу стала домінуючою після проведеного соціально-психологічного тренінгу конструктивної особистісної взаємодії у ситуації сімейних конфліктів не змінилося.