Становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

УДК 159. 955 - 053. 4

Становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Миргород Олена Іванівна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології імені Г.С.Костюка АПН України, лабораторія методології та теорії психології

Науковий керівник: член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор Балл Георгій Олексійович, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, лабораторія методології та теорії психології, завідувач

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, доцент Самойлов Олександр Єжиєвич, Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ МВС України, кафедра ОРД і ТЗ, професор

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Ладивір Світлана Олексіївна, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, лабораторія психології дошкільника, провідний науковий співробітник

Захист відбудеться « 30 » вересня 2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м.Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України

Автореферат розісланий « 28 » серпня 2009р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Л. Зливков

варіативність мислення дошкільний

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Реформування системи освіти в Україні висуває нові вимоги до суспільного дошкільного виховання. Період дошкільного дитинства особливо значущий для становлення та розвитку всіх психічних функцій людини. Тому важливо створити такі умови, які б сприяли розкриттю потенційних можливостей дитини, розвитку її здібностей та забезпечували успішність під час шкільного навчання і сприяли становленню важливих рис особистості, які б допомагали дитині вирішувати завдання у різних життєвих ситуаціях.

Зміна пріоритетів у системі сучасної освіти, переорієнтація на особистісно орієнтовану модель взаємодії педагога з дітьми потребує інноваційного підходу до психолого-педагогічної роботи з дітьми. У дошкільному віці закладається фундамент особистості та всіх ії сфер (емоційної, інтелектуальної та поведінкової). Одним із завдань сучасної психологічної науки є розробка ефективних корекційно-розвивальних засобів психологічного супроводу становлення пізнавальних здібностей у дітей дошкільного віку. Набуває актуальності проблема розвитку мислительної діяльності дитини, а саме розвитку таких якостей мислення, які б дозволяли вирішувати пізнавальні, а далі - навчальні завдання. Стереотипність, яка часто має місце у процесі впливу педагога на дитину при виконанні нею тих чи інших видів діяльності, не дозволяє розширити творчі можливості дошкільника. Тому становлення варіативності мислення є одним з важливих напрямків у теорії та практиці дошкільної освіти. До того ж здатність мислити варіативно сприяє формуванню таких якостей особистості, які допомагають людині аналізувати різні погляди, формувати та обстоювати власну думку.

Проблема розумового розвитку дітей дошкільного віку - одна з центральних у сучасних дослідженнях дитячої психології. Одне з важливих питань - вивчення сенситивності періоду дошкільного дитинства до впливу, який дозволяє сформувати певні психічні якості. Особливий інтерес вчених спрямований на потенційні можливості когнітивної сфери дитини.

Наразі накопичений та узагальнений багатий матеріал з розвитку мислення дітей дошкільного віку. У дослідженнях російських і українських вчених (Л.А.Венгер, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, О.В.Запорожець, С.О.Ладивір, Г.О.Люблінська, С.Л.Новосьолова, М.М.Поддяков, О.В.Проскура, Д.Б.Ельконін), зокрема тих, що безпосередньо стосуються розвитку варіативності мислення (Н.Є.Веракса, О.М.Дяченко, О.С.Єрмакова, О.З.Зак, І.Я.Каплунович, В.К.Котирло, Т.М.Овчинникова, О.М.Поддяков та ін.), виявлені можливості мислення дітей дошкільного віку. Результати проведених досліджень дозволили збагатити загальну теорію розвитку мислення дитини. Разом з цим, недостатньо розроблені питання, пов'язані з резервами інтелектуального потенціалу дошкільника, мало дослідженою залишається проблема творчого компонента мислення. Вивчення варіативності мислення найчастіше здійснювалося з дітьми шкільного віку. Існує проблема формування розумових операцій, якостей мислення у дітей дошкільного віку та керівництва цим процесом з метою його активізації. Спостереження за практичною роботою з дітьми показало, що наразі не в повній мірі створюються умови, які сприяють становленню варіативності мислення у різних видах діяльності. Більшість педагогів дошкільних закладів пов'язують розвиток мислення лише з розв'язанням задач математичного змісту. Натомість продуктивні види діяльності (малювання, конструювання, аплікація) більшою мірою використовуються для формування образотворчих або конструктивних вмінь та навичок і недостатньо - для розкриття і подальшого розвитку розумових здібностей дітей, зокрема варіативності мислення. Слід підкреслити, що варіативність мислення необхідна дошкільнику для розширення можливостей у період навчання в школі та у повcякденному житті. З урахуванням варіативного підходу дитині легше і швидше здійснювати вибір в тій чи іншій проблемній ситуації. В будь-якому виді діяльності дітям дошкільного віку бажано пропонувати такі задачі, розв'язання яких налаштовує на пошук різних способів та прийомів розумової діяльності.

Різні способи досягнення результатів можуть свідчити про проявлення розумових здібностей дітей. Тому сьогодні перед дошкільними працівниками на перший план висувається пошук нових методів навчання, які ще не використовувалися у традиційній практичній роботі, що створить основу для розкриття інтелектуального потенціалу дітей і в подальшому полегшить їх навчання в школі.

Разом з тим, у практичній роботі з дітьми виявлені суперечності між:

- наявним потенціалом розумової діяльності дітей і обмеженим використанням спеціальних методів і прийомів для становлення певних якостей мислення дитини, у тому числі варіативності мислення;

- необхідністю підвищення ефективності роботи з розвитку варіативності мислення (особливо дітей старшого дошкільного віку) та недостатньо розробленою системою роботи з розвитку варіативності мислення дітей.

Ці суперечності визначили проблему і зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження: «Становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконувалося у межах досліджень «Теоретико-методологічні засади гуманістичної орієнтації у психології» (номер державної реєстрації 0103U000319), «Інтегративно-особистісний підхід у психологічній науці та практиці» (номер державної реєстрації 0107U000308) лабораторії методології і теорії психології Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. Тема дисертації пов'язана з науково-дослідною темою кафедри практичної психології Інституту післядипломної освіти Севастопольського міського гуманітарного університету «Розвиток розумових здібностей у дітей» з метою удосконалення психологічного супроводу дітей в дошкільних навчальних закладах та розширення знань та професійних умінь практичних психологів дитячих садків. Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол №4 від 28 березня 2002 року) і погоджено з бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 25 лютого 2003 року).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально підтвердити можливість становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку. Розробити цілеспрямовану систему ігрових вправ, які сприяють становленню варіативності мислення, перевірити ефективність розробленої програми.

Завдання дослідження:

1. На базі аналізу наукової літератури окреслити теоретичні засади дослідження варіативності як якості мислення дітей дошкільного віку. Описати умови, які створюють можливість розвитку в дітей здатності мислити варіативно.

2. Розробити й апробувати методики дослідження варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку, зокрема визначити критерії оцінки рівня розвитку цієї якості.

3. Розробити та апробувати систему ігрових вправ, які сприяють становленню варіативності мислення у дітей шостого року життя. Визначити характерні особливості діяльності дітей під час розв'язання задач, побудованих за принципом варіативності.

4. Довести доступність для дітей старшого дошкільного віку задач, умови яких передбачають пошук декількох варіантів реалізації вимоги завдання.

Об'єкт дослідження - розумова діяльність дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження - способи становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку.

Гіпотеза дослідження: становленню варіативності мислення сприяє залучення дітей до розв'язання задач у формі ігрових вправ, умови яких передбачають пошук декількох варіантів реалізації вимоги завдання.

Теоретико-методологічні засади дослідження. Основні дисертаційні позиції ґрунтуються на наукових положеннях про залежність психічного розвитку дитини від особливостей змісту та структури її діяльності (О.М.Леонтьєв, О.В.Запорожець); про навчання, орієнтоване на «зону найближчого розвитку» дитини (Л.С.Виготський); про засвоєння досвіду дорослого, виникнення нових якостей психічної діяльності під час навчання та зрушення в розвитку, які розширюють можливості подальшого засвоєння нового, більш складного матеріалу (Г.С.Костюк, С.Д.Максименко). Використані наукові положення про децентрацію мислення дитини (Ж.Піаже), про розумову діяльність дітей дошкільного віку (Г.П.Антонова, О.М.Дяченко, В.В.Кондратова, С.О.Ладивір, Г.О.Люблінська, Н.О.Менчинська, С.Л.Новосьолова, Р.В.Овчарова, О.В.Проскура), про інтелектуальні здібності дошкільників (Д.Б.Богоявленська, А.З.Зак, Т.М.Землянухіна, М.М.Поддяков, О.М.Поддяков, А.Е.Симановський), про типи задач та їх особливості (Г.О.Балл), про варіативність застосованих способів дії під час розв'язання задач (О.І.Іванченко, І.Я.Каплунович, Т.М.Овчинникова), про значення гри та ігрових психотехнік для інтелектуального розвитку дитини (Дж.Брунер, В.О.Недоспасова, Н.І.Пов'якель, Т.В.Улькіна), про потенційні можливості дошкільників та гнучкість дитячого мислення (М.Є.Веракса, О.С.Єрмакова).

Методи дослідження: 1) теоретичні: аналіз наукової літератури з проблеми становлення і розвитку варіативності мислення у дітей; 2) емпіричні: констатувальний та формувальний психолого-педагогічний експеримент, спостереження, аналіз продуктів діяльності дітей в аплікації та конструюванні, статистична обробка й інтерпретація результатів експерименту (використано стандартну програму SPSS, версія 11).

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у період з 2003 по 2007 роки і складалося з чотирьох етапів.

На першому етапі (2003 - 2004 рр.) з'ясовувався стан вивчення проблеми варіативності мислення у дітей дошкільного віку в науковій літературі. Визначалися мета, завдання, розроблялася гіпотеза дослідження.

На другому етапі (2004 - 2005 рр.) розроблена програма експерименту, підібрані діагностичні методи дослідження, проведено констатувальний етап вивчення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку. Розроблена програма формувального експерименту.

На третьому етапі (2005 - 2006 рр.) проведено апробацію програми зі становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку та контрольний експеримент; проаналізована ефективність програми, здійснена перевірка гіпотези дослідження.

На четвертому етапі (2006 - 2007 рр.) проведена статистична обробка та якісний аналіз результатів експериментальної роботи, систематизація та узагальнення отриманого матеріалу, його інтерпретація з формулюванням висновків та практичних рекомендацій, літературне оформлення дисертаційного дослідження.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота проводилася на базі 14 дошкільних навчальних закладів м. Севастополя. Дослідженням було охоплено 150 дітей старшого дошкільного віку, з них: хлопчиків - 80, дівчат - 70. Програма зі становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку була розроблена та апробована в період з 2004 по 2007 роки.

Наукова новизна визначається тим, що:

- вперше здійснено спробу продемонструвати доступність для дітей старшого дошкільного віку завдань, умови яких передбачають знаходження декількох можливих варіантів результату;

- удосконалено психодіагностичний інструментарій з вивчення варіативності мислення дітей старшого дошкільного віку;

- розроблено програму зі становлення варіативності мислення, яка складається з ігрових вправ, побудованих на математичному, образотворчому та конструктивному матеріалі відповідно до вимог „Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»”;

- запропоновано різні варіанти ігрових завдань, що сприяють становленню варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку.

Теоретичне значення визначається тим, що:

- поглиблено уявлення про психологічну сутність поняття «варіативність мислення»;

- з'ясовано особливості становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку;

- обґрунтовано принцип оцінювання варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що апробований пакет діагностичних методик та авторська програма становлення варіативності мислення дітей можуть бути застосовані практичними психологами освітянської галузі, вихователями та психологічними службами дошкільних закладів. Ігрові вправи можуть використовуватися вихователями дошкільних закладів у роботі з дітьми на заняттях з формування елементарних математичних уявлень, розвитку мови, конструювання та аплікації.

Результати даного дослідження знайшли своє відображення в апробованих навчальних програмах ряду дисциплін для студентів спеціальності «Психологія», «Дошкільне виховання та практична психологія» («Організація психологічної служби», «Дитяча психодіагностика»). Матеріали дослідження знайшли застосування у лекціях та практичних заняттях зі слухачами курсів підвищення кваліфікації Інституту післядипломної освіти м. Севастополя.

Надійність і обґрунтованість результатів дослідження забезпечуються: методологічним обґрунтуванням базових позицій; застосуванням системи методів та прийомів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; проведенням експериментальної роботи з дотриманням вимог надійності та валідності, які забезпечувалися репрезентативністю вибірки та використанням методів математичної статистики для обробки отриманих даних; результативністю формувального експерименту. Достовірність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечено тривалістю проведення експерименту та можливістю відтворення отриманих результатів.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дослідження доповідалися та обговорювалися у рамках науково-практичних конференцій практичних психологів дошкільних закладів «Модернізація змісту дошкільної освіти» (м. Севастополь, 2005р.), «Розвиток розумових здібностей у дітей дошкільного віку» (м. Севастополь, 2006 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології: нові підходи, досвід, перспективи» (м. Севастополь, 2007 р.); на I Міжнародній конференції «Наука, освіта, суспільство очима молодих» - секція теоретичних та прикладних проблем психологічних досліджень (м. Рівне, 2008 р.), на засіданнях постійно діючого наукового семінару «Особистість у просторі культури» (м. Севастополь, 2007 - 2008 рр.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Дошкільне дитинство: інноваційний досвід освіти, проблеми, традиції та перспективи» (м. Переяслав-Хмельницький, 2008 р.), на засіданнях постійно-діючого міського семінару практичних психологів дошкільних навчальних закладів «Створення умов для розвитку мислення у дітей дошкільного віку» (2004 - 2006 рр.), педагогічних нарадах дошкільних навчальних закладів №7, №92 (2007, 2008 рр.), на нараді керівників дошкільних навчальних закладів м. Севастополя, які залучені до експериментальної діяльності (2005 р.).

Програма зі становлення варіативності мислення апробована у 14 дошкільних навчальних закладах (у групах старшого дошкільного віку), впроваджена в дошкільному навчальному закладі №7 м. Севастополя (довідка про впровадження дошкільного навчального закладу №7 від 20 травня 2008 року №29/1), в дошкільному навчальному закладі №92 м. Севастополя (довідка про впровадження дошкільного навчального закладу №92 від 15 вересня 2008 року №38), довідка міського управління освіти і науки від 6 жовтня 2008 року №3020.

Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження викладено в 9 публікаціях, 4 з яких опубліковано у наукових фахових виданнях, внесених до переліку ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація обсягом 178 сторінок складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел (210 найменувань, із них - 11 англійською мовою). Робота містить 33 таблиці та 8 рисунків, 6 додатків на 29 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 225 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі аргументовані важливість та актуальність теми дисертаційного дослідження; визначено його об'єкт, предмет, мету та завдання; сформульовано гіпотезу, розкрито методологічні й теоретичні засади дослідження, висвітлено наукову новизну, практичну цінність дослідження, наведено дані про апробацію та впровадження одержаних результатів.

У першому розділі - «Проблема розвитку мислення дітей дошкільного віку в психологічній теорії та практиці» - подано аналіз теоретичних концепцій вітчизняних та зарубіжних вчених щодо розвитку мислення у дітей дошкільного віку. Окреслено етапи розвитку дитячого мислення, формування розумових операцій у період дошкільного дитинства. В розділі розглянуті наявні підходи до дослідження мислення дошкільників (Р.Байаржон, Д.Б.Богоявленська, Дж. Брунер, Л.С.Виготський, О.В.Запорожець, Т.М.Землянухіна, С.О.Ладивір, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Новосьолова, Н.І.Пов'якель, М.М.Поддяков, О.В.Проскура, Д.Б.Ельконін та ін.). Висвітлені сучасні піходи про становлення варіативності мислення дітей (О.П.Іванченко, І.Я.Каплунович, Т.М.Овчинникова, О.М.Поддяков). Здійснено аналіз теоретичних та прикладних проблем становлення варіативності у дітей старшого дошкільного віку.

Дослідження мислення дітей має тривалу історію, проте й досі залишається чимало проблемних питань. У сучасних психологічних дослідженнях неможливо знайти відповідь на питання про природу варіативності дитячого мислення. Однак у ряді класичних досліджень (Л.С.Виготський, Н.О.Менчинська, М.М.Поддяков) містяться важливі методологічні вказівки, які стосуються феномену варіативності в мисленні дитини дошкільного та молодшого шкільного віку. О.М. Поддяков, вивчаючи особливості мислення дітей дошкільного віку під час експериментування з предметами, виявив важливий показник дій з предметами - ступінь їх варіативності та різноманітності. Т.М. Овчинникова, досліджуючи ставлення дітей до способу дій, виявила группу дітей, яких характеризує варіативність застосованих способів діяльності. І.Я.Каплунович описує образне мислення як систему, яка складається з п'яти підструктур, що перетинаються: топологічної, проективної, порядкової, метричної та композиційної, кожна з яких є показником готовності дитини до розв'язання завдань, побудованих за принципом варіативності.

Поняття «варіативність мислення» не здобуло достатньо повного окреслення, що дозволяє констатувати недостатню теоретичну розробку цього питання та відсутність практичних рекомендацій щодо цілеспрямованого розвитку здатності дітей мислити варіативно. В той же час спостереження за дітьми дошкільного віку свідчить про те, що в них постійно виникає потреба здійснювати вибір в ігровій, конструктивній та інших діяльностях, що свідчить лише про стихійне становлення цієї якості дитячого мислення.

Узагальнюючи позиції ряду авторів, визначено, що потенційні можливості дітей дошкільного віку значно більші, ніж це уявляли до недавнього часу, тому необхідно своєчасно створювати умови для становлення і розвитку якостей мислення дитини, які є необхідною передумовою для розкриття їх творчих здібностей.

Зроблено висновок, що проблема становлення варіативності мислення у дітей дошкільного віку становить значний інтерес для психологічної науки, а її експериментальна розробка набуває все більшого значення для фахівців з дошкільного виховання та практичних психологів. Представлений у дисертаційному дослідженні аналіз "Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»" в аспекті розвитку розумової діяльності підтверджує особливу значимість практичних розробок щодо становлення варіативності мислення дошкільників.

На підставі теоретичного аналізу досліджень мислення дітей дошкільного віку були визначені наступні висновки:

1. Діти дошкільного віку з метою отримання інформації про предмет можуть здійснювати з ним перетворювальні дії, важливим показником яких є ступінь їх варіативності.

2. Дітям дошкільного віку доступно відображення багатьох властивостей об'єкта. У рамках комплексного уявлення дитина може переходити від аналізу одних властивостей до інших.

3. Орієнтування в завданні та пошук способів його розв'язання передбачає володіння дитиною специфічними діями для даного виду завдань.

4. Багатоваріантний характер завдання дозволяє дитині проявити кмітливість та винахідливість, що сприяє розвитку самостійності мислення.

5. Досягнення в удосконаленні розумових дій трансформуються у структурні рівні організації процесу мислення та виступають як функціональні ступені розв'язання творчих завдань.

У другому розділі - «Констатувальний етап дослідження варіативного мислення дітей старшого дошкільного віку» - досліджуються способи оцінювання варіативності мислення. Подана характеристика конкретних методик констатувальної частини дослідження, адекватних завданням та віку досліджуваних, наведено якісно-кількісний аналіз одержаних результатів.

На етапі констатувальної частини дослідження було охоплено 300 дітей старшого дошкільного віку, з яких було утворено дві групи по 150 дітей у кожній.

Для проведення констатувального етапу дослідження нами було використано пакет взаємодоповнювальних методик, а саме: 1) «Розрізний квадрат» (авторська методика), 2) «Зміни фігуру» (О.Р.Лурія, М.М.Поддяков), 3) «Склади візерунок» (авторська методика), 4) «Підбери подібні картинки» (Г.С. Абрамова), 5) «Хто зайвий?» (І.Я.Каплунович).

Проведення констатувального етапу дослідження дозволило апробувати діагностичні методики, які були підібрані для вивчення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку.

В результаті проведеного експерименту було визначено критерії оцінки рівня розвитку варіативності мислення дітей старшого дошкільного віку:

високий рівень варіативності - дитина знаходить максимальну або наближену до неї кількість способів розв'язання задачі, середній рівень варіативності - дитина використовує більше одного способу розв'язання задачі, низький рівень - дитина використовує один спосіб, при якому отримує один правильний результат розв'язання задачі, або зовсім не може її розв'язати.

Визначені характерні особливості дітей:

1) з високим рівнем варіативності мислення - самостійно розв'язують завдання, спостерігається стійкість інтересу до змісту завдання, активно здійснюють пошук, отримують задоволення від процесу та результату завдання, що виконане;

2) з середнім рівнем варіативності мислення - під час розв'язання завдання спостерігається деяка кількість проб, притаманні характерні запитання до екпериментатора, частина з яких спрямована на уточнення правильності виконаних дій, об'єктивно оцінюють результати своєї діяльності, виправляючи помилки;

3) з низьким рівнем варіативності мислення - індиферентне прийняття завдання, може відмовитися від виконання завдання, якщо відчуває труднощі; при розв'язанні завдання не помічає помилки та, як правило, не виправляє їх; не має прагнення прийняти допомогу дорослого.

У групі №1 досліджуваних спостерігався низький (86 дітей), середній (63 дитини) та високий рівень (1 дитина) варіативності мислення. У групі №2 досліджуваних спостерігався низький (85 дітей), середній (59 дітей) та високий рівень (6 дітей) варіативності мислення.

Отже, на констатувальному етапі дослідження визначено наступне:

- виявлена доступність для старших дошкільників завдань, розв'язання яких передбачає пошук декількох варіантів правильного результату;

- виявлені результати у досліджуваних, які розподілені відповідно до рівнів варіативності мислення:

група №1 - високий (0,7%), середній (42%), низький (57,3%),

група №2 - високий (4%), середній (39,3%), низький (56,7%);

- результати констатувального етапу дослідження показали наявність достатньо великої кількості дітей з низьким рівнем варіативності мислення, що може свідчити про недостатню роботу з цього напрямку в дошкільних навчальних закладах;

- показники розумової діяльності дошкільників, які отримали середні результати (приблизно 40% дітей в кожній групі) свідчать про те, що здатність мислити варіативно може розвиватися у дітей цього віку;

- основні труднощі дітей були пов'язані зі стереотипним підходом до розв'язання задач: як правило, після отримання одного результату більшість дітей не здійснювали спробу подальшого пошуку.

За результатами констатувального етапу дослідження сформульовані висновки: 1) про недостатню роботу зі становлення варіативності мислення у дітей, з якими використовувалась традиційна система навчально-виховного процесу; 2) необхідність розробки програми розвитку варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку.

У третьому розділі - «Експериментальне вивчення становлення варіативності мислення у дітей шостого року життя» - подана програма становлення варіативності мислення дітей старшого дошкільного віку, яка складається з ігрових вправ, згрупованих у блоки: 1) пізнавальний розвиток та елементи логіко-математичних знань, 2) мовленнєвий розвиток та елементи грамоти, 3) художньо-естетичний розвиток та елементи конструювання, аплікації. Визначені принципи програми формувального експерименту: проблемність запропонованих завдань, які орієнтовані на «зону найближчого розвитку дитини»; систематичність - ігрові завдання пропонується використовувати в процесі систематичних занять з різних розділів програми; принцип активної та самостійної діяльності дітей, що створює умови для розвитку в них пізнавального інтересу, стимулює дітей до пошуку різних способів розв'язання задачі; принцип прийняття продуктів діяльності дітей, незалежно від їх якості.

Формувальним експериментом було охоплено 150 дітей експериментальної групи. Описана процедура впровадження ігрових вправ, до яких були залучені ці діти: 3 рази на тиждень вихователем як складова занять з математики, розвитку мови, конструювання, аплікації та 2 рази на тиждень практичним психологом у системі розвивально-корекційних занять з дітьми, в яких було виявлено низький рівень варіативності мислення.

У склад контрольної групи ввійшло 150 дітей, з якими використовувалась традиційна система навчально-виховної роботи.

Усі ігрові вправи, які розв'язували діти експериментальної групи, були складені з урахуванням принципу варіативності. Розв'язання завдань активізувало мислення дітей та сприяло формуванню настановлення на те, що завдання може мати декілька правильних відповідей. Ігри-вправи викликали інтерес у дітей, тому що були доступними за змістом та оформлені на добре знайомому програмовому матеріалі.

У завданнях було використано декілька структур, кожна з яких пропонувалася дітям у різних варіантах із зміною матеріалу (або сюжету) відповідно до теми заняття. Це розширювало можливості становлення варіативності мислення та викликало стійкий інтерес у дітей, тому що передбачало використання наочного та словесного матеріалу.

Під час апробації формувальної програми обов'язковими умовами були:

- поперемінне використання завдань математичного змісту, конструктивних та мовних завдань;

- використання різних варіантів кожного з завдань, умови якого дозволяли змінювати матеріал відповідно теми заняття;

- стимулювання дітей до розв'язування задач, які мають декілька правильних результатів.

У таблиці 1, як зразок, наведено частину ігрових вправ формувальної програми щодо становлення варіативності мислення.

Таблиця 1

Ігрові вправи, що спрямовані на становлення варіативності мислення дітей

Блок	Назва	Матеріал	Завдання
Пізнавальний розвиток та елементи логіко-математичних знань	«На що це схоже?»	6 карток з різними фігурками, контурне зображення яких схоже на який-небудь предмет	Назвати якомога більше предметів, схожих на дану фігурку
	«Чарівні крапки»	Таблиця з комірками, в кожній з яких намальована різна кількість крапок. Карточки з цифрами	Обвести олівцем наявні в двох комірках крапки, загальна кількість яких відповідає цифрі на картці. Знайти всі можливі варіанти
	«Сім'я трикутників»	Лист паперу із зображенням на ньому 10 крапок	З'єднати крапки так, щоб отримати якомога більше маленьких і великих трикутників. (Максимальна кількість 16)
	«Склади число»	Картки із зображенням цифр	Підібрати до заданого числа цифри (точніше кажучи, однозначні числа), сума яких складає задане число
	«Розділи круг на частини»	5 кругів, вирізаних з паперу. Простий олівець	Розділити кожний круг на рівні частини по-різному
	«Придумування загадок»	Дорослий називає слово, наприклад: «ранок»	Придумати різні варіанти загадок, вибрати найбільш вдалі
Мовленнєвий розвиток, елементи грамоти	«У зоопарку»	Малюнки із зображенням звірів і птахів	Назвати слова, що позначають тварин, у назві яких є звук «Л» (наприклад: слон, лисиця, білка тощо)
	«Зашифроване слово»	Дитині пропонується слово, наприклад: «колосок»	Придумати різні слова за першим складом: кора, коса, корова, колобок, коробка тощо
	«Що я загадав?»	Дорослий загадує предмет, називаючи його ознаки	Дітям пропонується назвати можливі варіанти відгадок
	«Склади речення»	Картинки з різними зображеннями	Скласти декілька речень з використанням запропонованих картинок
	«Заміни в слові літеру»	Картки із зображенням літер	Дорослий викладає слово та пропонує дитині шляхом заміни букв у ньому скласти нові слова
	«Заголовки до розповіді»	Текст короткої розповіді	Придумати декілька заголовків до запропонованої розповіді. Вибрати найбільш вдалі. Пояснити вибір
Художньо-естетичний розвиток та елементи конструювання, аплікації	«Візерунки»	Вирізані з паперу: великі та малі круги різного кольору, рослинні елементи	Скласти з однакових комплектів аплікаційного матеріалу різні візерунки
	«Різні вежі»	30 кубиків червоного та синього кольору (порівну)	Побудувати групи веж, кожна з яких буде відрізнятися від інших груп за ознакою. Назвати ці ознаки.
	«Вивіски магазинів»	Кольорові олівці; вирізані з паперу прямокутники	Намалювати на прямокутниках різні вивіски для відповідного магазину
	«Збери намиста»	Вирізані з паперу маленькі різнокольорові кола	Зібрати різні намиста (шляхом аплікації)
	«Збираємо врожай»	Вирізані з білого паперу геометричні фігури: великі, маленькі круги та овали	Намалювати різні овочі та фрукти на запропонованих кругах та овалах



Кожна ігрова вправа передбачає пошук дитиною різних способів виконання завдання, що дозволяє їй отримувати відповідні результати. Дорослий, підтримуючи активність дитини, вислуховує всі запропоновані дитиною варіанти відповідей. Під час їх фіксації та аналізу продуктів діяльності дітей в аплікіції, конструюванні виявлено середній показник кількості варіантів розв'язання завдань: 2 варіанти. Найбільш кмітливі діти змогли знайти до 3 - 5 варіантів правильного результату. В процесі формувального експерименту спостерігалась динаміка покращення показників розв'язання задач у більшості дітей. Поступово діти засвоювали та використовували варіативний підхід у розв'язанні задач. Аналіз даних формувальної частини дослідження засвідчив достатню ефективність розробленої та апробованої програми становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку.

Для проведення контрольного експрименту були використані наступні діагностичні методики: 1) «Переходи» (А.З.Зак), 2) «Вивчення варіативності мислення у конструктивній діяльності» (Ю.О.Афонькіна, Г.А.Урунтаєва, модифікована нами), 3) «Склади орнамент» (авторська), 4) «Доміно» (Є.Г.Самсонова, модифікована нами), 5) «Хто перший?» (Т.В.Череднікова). Ці діагностичні методики спрямовані на виявлення рівня варіативності мислення. Деякі з них є більш складними, наприклад «Переходи», порівняно з діагностичними завданнями констатувального етапу дослідження. Всі завдання добре структуровані, допускають не менш 2 - 3 способів розв'язання. Кожне завдання передбачає використання наочного матеріалу, що викликає інтерес дітей.

Проведення повторного тестування дослідження в експериментальній та контрольній групах показало наявність розбіжностей у результатах виконання завдань дітьми експериментальної групи порівняно з дітьми контрольної групи, особливо за показником найбільшої кількості відповідей, які змогла знайти кожна дитина. Ці дані відображені у таблиці 2 з урахуванням результатів за кожною методикою.

Таблиця 2

Кількість дітей, з експериментальної та контрольної груп, що знайшли найбільше правильних відповідей

Групи	Методики
	№1	№2	№3	№4	№5
	1зріз	2зріз	1зріз	2зріз	1зріз	2зріз	1зріз	2зріз	1зріз	2зріз
Експериментальна	1	36	5	75	45	99	8	61	22	49
Контрольна	3	12	6	20	37	47	4	30	31	46

Статистичну обробку результатів здійснено з використанням наступних методів математичної статистики: 1) непараметричного критерію Манна - Уітні 2) критерію Вілкоксона, 3) критерію знаків. Статистичними методами доведено ідентичність експериментальної та контрольної груп; здійснено порівняння результатів контрольного етапу дослідження експериментальної та контрольної груп; оцінено ефективність формувального експерименту, що підтверджено результатами аналізу продуктів діяльності в аплікації та конструюванні дітей експериментальної групи.

Порівняльний аналіз отриманих результатів дітьми експериментальної та контрольної груп свідчить про те, що програма формувального експерименту значно вплинула на рівень варіативності мислення дітей, які були охоплені експериментом.

Під час експерименту були виявлені позитивні тенденції у дітей:

1) ніхто з дітей не відмовився від виконання запропонованих завдань, не дивлячись на складність їх для окремих дітей;

2) після виконання завдань діти обмінювалися враженнями один з одним та зверталися з питаннями, чи будуть вони ще вирішувати такі завдання. Даний факт підтверджує зацікавленість дітей завданнями, побудованими за принципом варіативності.

Протягом формувального експерименту спостерігалося поступове зростання активності дітей під час виконання завдань. Успіх у розв'язанні кожного завдання посилював ініціативу, бажання продукувати можливі варіанти розв'язання завдання. Таким чином, у формувальному експерименті діти були залучені до систематичної пошукової діяльності, у процесі якої здійснювалося навчання дітей розв'язанню задач за принципом варіативності. Якщо спочатку спостерігався стереотипний підхід, який демонстрував звичку дітей розв'язувати завдання за знайомим алгоритмом, знаходячи один результат, то поступово діти засвоювали принцип варіативності та здійснювали пошук декількох варіантів правильного результату. Результативність формувального експерименту знайшла своє відображення у продуктивній діяльності дітей. Спостереження за дітьми експериментальної групи порівняно з дітьми контрольної групи показало наступне:

- діти використовували значно більшу кількість матеріалу (кубиків, елементів апликації) на заняттях з конструювання та аплікації;

- процес діяльності дітей характеризувався більшою ініціативністю та самостійністю;

- дитячі аплікації та будівлі створювалися дітьми за допомогою різних способів дії, використання яких урізноманітнювало продукти діяльності.

Результати повторних контрольних завдань показали наявність значних якісних змін під час розв'язання завдань після проведення формувального експерименту. Спостерігалось значне збільшення кількості способів, використаних дітьми експериментальної групи в ході розв'язання задач. Виявлено відмінності у прояві самостійності. Діти потребували меншої допомоги, здійснювали більше самостійних рішень. Отримані дані свідчать про те, що діти дошкільного віку здатні до самостійного розв'язання завдань, які передбачають пошук декількох правильних результатів.

Одним із свідчень результативності проведеної роботи є зміна кількості дітей відповідно рівню варіативності мислення (таблиця 3).



Таблиця 3

Порівняльна динаміка рівня варіативності мислення у досліджуваних до і після формувальних впливів

Рівні варіативності мислення	Експериментальна група (N=150)	Контрольна група (N=150)
	1-й зріз	2-й зріз	1-й зріз	2-й зріз
	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%
високий	1	0,7	61	40,7	6	4	31	20,6
середній	63	42	85	56,6	59	39,3	61	40,7
низький	86	57,3	4	2,7	85	56,7	58	38,7

Отже, підводячи підсумки результатів контрольного зрізу отримано такі дані: кількість дітей експериментальної групи з високими результатами збільшилася на 40 %, з середніми результатами - на 14,6 %, з низькими результатами - кількість дітей зменшилася на 54,4 %. У контрольній групі виявлена позитивна динаміка розвитку варіативності мислення, але вона не така значна, як у дітей експериментальної групи: відповідно до високого рівня показник зріс на 16,6 % , до середнього рівня - на 1,4 %, кількість дітей, які отримали низькі результи зменшилася на 18 %.

Таким чином, проведене дослідження підтвердило висунуту гіпотезу та дозволило зробити ряд висновків, які викладаються нижче.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне та експериментальне дослідження становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку. Виявлено психологічні особливості становлення варіативності мислення дітей.

За результатами проведеного дослідження можна констатувати наступне:

1. Аналіз існуючих досліджень засвідчив недостатність теоретичного та емпіричного опрацювання проблеми становлення варіативності мислення у дітей дошкільного віку. Відмічено, що у дошкільників постійно виникає проблема здійснення вибору в ігровій, конструктивній та в інших видах діяльності. Те, що діти в більшій чи меншій мірі вирішують ці проблеми, свідчить про стихійне становлення даної якості мислення. Разом з цим для повноцінного використання психологічних резервів дошкільного віку виявляється необхідною цілеспрямована робота щодо становлення варіативності мислення дошкільників та, відповідно, розробка її засад і методів.

2. Визначено, що для розвитку варіативності мислення у дітей необхідно надавати їм можливість у різних видах діяльності, відповідно системі освітньо-виховного процесу, розв'язувати завдання, умови яких передбачають пошук декількох варіантів реалізації вимоги завдання.

3. Розроблено систему діагностики варіативності мислення дітей старшого дошкільного віку. Визначені загальні вимоги до методик:

а) задача, яка ставиться до дитини, повинна допускати не менш 2-3 способів розв'язання;

б) задачі повинні бути добре структуровані, щоб було можливо легко порахувати число способів, якими скористувалася кожна дитина під час їх розв'язання.

4. Показником варіативності мислення є кількість способів, використаних дитиною для розв'язання задачі. Високий рівень варіативності - дитина знаходить три і більше способів розв'язання задачі, середній рівень варіативності - дитина знаходить два способи розв'язання задачі, низький рівень - дитина використовує лише один спосіб, при якому отримує один правильний результат розв'язання завдання, або зовсім не може його розв'язати.

5. У цілому, проведене дослідження підтвердило ефективність розробленої системи ігрових вправ, які сприяють становленню варіативності мислення у дітей шостого року життя.

6. Спостереження за розумовою діяльністю дітей під час розв'язання задач, побудованих за принципом варіативності, дозволило визначити характерні особливості діяльності дітей з різним рівнем варіативності мислення:

а) з високим рівнем - спостерігається стійкість інтересу до змісту завдання; вони активно здійснюють пошук, отримують задоволення від процесу та результату виконаного завдання; в більшості працюють самостійно;

б) з середнім рівнем - розв'язують завдання за допомогою деякої кількості проб; характерними є запитання до експериментатора, частина з яких спрямована на уточнення правильності виконаних дій; під час виконання завдань такі діти вміють бачити і виправляти помилки, що свідчить про те, що вони оцінюють результати своєї діяльності;

в) з низьким рівнем - індиферентно відносяться до завдання; часто відмовляються продовжувати виконувати завдання, особливо тоді, коли відчувають труднощі; при розв'язанні задач, як правило, не помічають помилки, не виправляють їх.

7. У цілому, проведене дослідження підтверджує доступність для дітей старшого дошкільного віку задач, умови яких передбачають пошук декількох варіантів реалізації вимоги завдання. Основні труднощі, з якими стикалися діти, полягали в тому, що у більшості з них був сформований стереотипний підхід до розв'язання задач. Діти, як правило, після отримання одного результату, не намагалися здійснювати подальший пошук.

8. Як підтвердило зіставлення результатів повторної діагностики в експериментальній групі, де дітей залучали до ігрових завдань, що активізують варіативність мислення, досягненні результати за кількістю способів розв'язання виявилися значно вищими, чим у контрольній групі, де використовувалися традиційні методи роботи з дітьми. Таким чином, підтверджено гіпотезу дослідження. Доведено можливість цілеспрямованого впливу на процес становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Перспективи подальших досліджень проблеми становлення варіативності дітей дошкільного віку ми вбачаємо в таких напрямках: дослідження особливостей мислення дітей молодшого та середнього дошкільного віку щодо розуміння принципу варіативності під час розв'язання доступних для них завдань з метою створення умов для послідовного становлення зазначених якостей розумової діяльності; дослідження прояву варіативності мислення у сюжетно-рольових іграх.

Результати дослідження опубліковано у виданнях

1. Миргород О. І. Вивчення варіативності мислення у дітей дошкільного віку / О. І. Миргород; за заг. ред. С. Д. Максименка та С. О. Ладивір // Актуальні проблеми психології. Том IV. Психолого-педагогічні основи розвитку особистісного потенціалу дитини в сучасному суспільстві: зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2007. - Вип. IV. - С. 107-118.

2. Миргород Е. И. Результаты исследования вариативных свойств мыслительной деятельности детей дошкольного возраста / Е. И. Миргород; за заг. ред. С. Д. Максименка // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць. - Т. X, вип. 4. - К., 2008. - С. 67-73.

3. Миргород О. І. Ігри з розвитку варіативності мислення для дітей старшого дошкільного віку / О. І. Миргород // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» : наук.-теорет. збірник. - Переяслав-Хмельницький, 2008. - Вип. 14. - С. 300-304.

4. Миргород Е. И. Развитие вариативности мышления у детей старшего дошкольного возраста в конструировании и аппликации / Е. И. Миргород; за заг. ред. С. Д. Максименка // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць. - Т. X, ч. 8. - К., 2008. - С. 400-406.

Результати дослідження відображені в матеріалах конференцій і семінарів:

5. Миргород О. І. Проблеми дослідження варіативності мислення у дітей дошкільного віку / О. І. Миргород // Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих науковців „Наука, освіта і суспільство очима молодих” (15-16 травня 2008 р., Рівне). - Рівне, 2008. - С. 122-125.

6. Миргород Е. И. Развитие комбинаторных способностей у детей дошкольного возраста / Е. И. Миргород; Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти // Дошкільна освіта. - Запоріжжя, 2003. - №2. - С. 68-74.

7. Миргород Е. И. Исследование проблемы развития мышления в дошкольном возрасте / Е. И. Миргород; Институт последипломного образования // Горизонты образования. - Севастополь, 2003. - №2. - С. 33-36.

8. Миргород Е. И. Феномен вариативности в мышлении детей / Е. И. Миргород // Збірник наукових статей XXVII Міжнародної науково-практичної конференції «Досягнення науки та освіти: перспективи і шляхи реалізації» (20-21 мая 2008 г.). - Севастополь, 2008. - С. 174-175.

9. Миргород Е. И. Игровые упражнения по развитию вариативности мышления у детей дошкольного возраста : метод. пособие [для воспитателей дошкольных учреждений]. - Севастополь : Рибэст, 2006. - 30 с.

Анотації

Миргород О.І. Становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології АПН України імені Г.С. Костюка, Київ, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячено теоретико-експериментальному вивченню становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку. Визначено недостатність теоретичного та емпіричного опрацювання проблеми становлення варіативності мислення у дітей дошкільного віку.

Поглиблено уявлення про психологічну сутність поняття «варіативність мислення». Варіативність мислення охарактеризовано як якість, що дозволяє дитині орієнтуватися в складних умовах діяльності та знаходити можливі варіанти розв'язання задачі.

Удосконалено психодіагностичний інструментарій з дослідження варіативності мислення дітей старшого дошкільного віку. Розроблено систему діагностики варіативності мислення дітей шостого року життя. Визначені загальні вимоги до методик і показник варіативності мислення - кількість способів розв'язання задачі. Продемонстровано доступність для дітей дошкільного віку завдань, умови яких передбачають пошук декількох варіантів реалізації вимоги завдання. Окреслено стан становлення варіативності мислення у дітей дошкільного віку, який досягається за існуючої системи навчально-виховної роботи в дошкільних навчальних закладах.

Розроблено програму становлення варіативності мислення дітей шостого року життя, яка складається з ігор-вправ, згрупованих у блоки: 1) пізнавальний розвиток та елементи логіко-математичних знань; 2) мовленнєвий розвиток та елементи грамоти; 3) художньо-естетичний розвиток та елементи конструювання, аплікації. Визначені принципи програми формувального експерименту та її основні завдання. Описана процедура впровадження ігрових вправ. Визначені обов'язкові умови проведення формувального експерименту. Описані характерні особливості діяльності дітей під час розв'язання задач.

На підставі отриманих даних дослідження доведено можливість цілеспрямованої роботи щодо становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку.

Ключові слова: варіативність мислення, принцип варіативності, показник варіативності мислення, самостійність мислення, способи розв'язання задач, становлення варіативності мислення.

Миргород Е.И. Становление вариативности мышления у детей старшего дошкольного возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07. - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии АПН Украины имени Г.С. Костюка, Киев, 2009.

Диссертация посвящена проблеме теоретико-экспериментального изучения становления вариативности мышления у детей старшего дошкольного возраста. Аргументирована актуальность темы диссертационного исследования, определены его основные задачи.

В работе рассмотрены многочисленные подходы по исследованию мышления дошкольников. Отмечено, что содержание понятия «вариативность мышления» не получило достаточно полного описания, что позволило констатировать недостаточную теоретическую разработанность этого вопроса и отсутствие практических разработок по целенаправленному развитию способности детей мыслить вариативно.

Сформулирован вывод о том, что проблема становления вариативности мышления у детей дошкольного возраста вызывает интерес в психологической науке, а её экспериментальная разработка приобретает всё большее значение для специалистов системы дошкольного образования. Представленный в диссертационном исследовании анализ "Базовой программы развития ребёнка дошкольного возраста «Я в Мире»" в аспекте развития умственной деятельности подтверждает особую значимость практических разработок по становлению вариативности мышления дошкольников.

Определён критерий вариативности мышления - разнообразие способов решения задачи. В соответствии с этим критерием обозначен принцип оценивания, который нашёл конкретизацию в показателе по количеству способов решения задачи: высокий уровень вариативности - ребёнок находит максимальное или приближающееся к нему количество способов решения задачи, средний уровень - ребёнок использует более одного способа решения задачи, низкий уровень - ребёнок использует один способ, при котором получает один правильный результат решения, или совсем не может её решить.

Усовершенствован психодиагностический инструментарий по исследованию вариативности мышления детей старшего дошкольного возраста. Разработана система диагностики вариативности мышления детей шестого года жизни. В процессе диссертационного исследования выявлена доступность для старших дошкольников задач, решение которых предусматривает нахождение нескольких вариантов правильного результата.

По результатам констатирующего эксперимента сделан вывод о том, что вариативность мышления у детей не получает становления в полной мере при существующей системе учебно-воспитательной работы в дошкольных учебных учреждениях. Показана необходимость целенаправленной работы по становлению данного качества у детей дошкольного возраста.

В диссертационной работе представлена программа становления вариативности мышления детей старшего дошкольного возраста, которая состоит из игровых упражнений, сгруппированных в блоки: 1) познавательное развитие и элементы логико-математических знаний, 2) речевое развитие и элементы грамоты, 3) художественно-эстетическое развитие и элементы конструирования, аппликации. Систематизация игровых упражнений по блокам отражает осуществление комплексного подхода в становлении вариативности мышления у детей путём вовлечения их в разные виды деятельности.