Особливості психологічного простору особистості студентів-психологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Кафедра загальної та практичної психології

Курсова робота

Особливості психологічного простору особистості студентів-психологів

студентки 3-го курсу

групи П - 31

факультету психології та соціальної роботи

спеціальності "психологія"

Гижи Аліни Миколаївни

науковий керівник:

доцент Тимошенко О.А.

Ніжин 2011

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми дослідження психологічного простору особистості

1.1 Поняття психологічного простору особистості у психології

1.2 Поняття ціннісних орієнтацій особистості у психології

1.3 Особливості психологічного простору особистості

Розділ 2. Методи та методики дослідження особливостей психологічного простору особистості та ціннісних орієнтацій

2.1 Методологічні засади дослідження психологічного простору особистості та ціннісних орієнтацій

2.2 Методи, методики та процедура дослідження

Розділ 3. Дослідження особливостей психологічного простору особистості та ціннісних орієнтацій

3.1 Результати вивчення особливостей психологічного простору особистості

3.2 Результати вивчення ціннісних орієнтацій особистості

3.3 Встановлення наявності зв'язку між психологічним простором особистості та її ціннісними орієнтаціями

Висновки

Список літератури

Додатки

Вступ

Поняття "психологічного простору", відображає тенденцію сучасної психології особистості до наближення природознавчої та гуманітарної парадигми, номететичного та ідеографічного підходу, співвідносять в собі якість та кількість, тому може бути використаним і для феноменологічного підходу. Простір життя особистості характеризує її соціальний світ, її досягнення, діяльності, її світ в його вимірах. Але в особистості є і простір свого життя, обставини вибудувані нею, або нав'язані ззовні. Особистості властивий свій внутрішній простір, який включає будову простору переживань, фантазій і планів. Їхньою загальною характеристикою виступає відношення людини до них і співвідноситься в них. Ці характеристики відіграють визначену роль в його розвитку і обумовлюють не тільки його суб'єктну, але й суб'єктивну позицію як відносно простір свого людського світу, включаючи світ природи, так і відносної безмежності простору як феномену загального буття, викликаючи в потребу його пізнанні і відкритті себе в ньому. Суверенність психологічного простору особистості сприяє її відокремленню від інших людей, а також є передумовою для формування в неї індивідуальності.

Дослідженням проблеми простору особисті займалися: "психологічне поле" К. Левін, "індивідуальний життєвий простір" А. Адлер; А. Конгро,С.К. Нартова-Бочавер, Т.М. Титаренко.

Актуальність теми. Проблема простору особистості в сучасній психологічній науці розглядається в багатьох теоретичних концепціях та експериментальних дослідженнях. Підвищена цікавість науковців до цього питання пояснюється насамперед важливістю докладнішого дослідження психологічного простору і для психологічної науки взагалі.

Психологічний простір - це система орієнтирів, за допомогою яких особистість визначає місцезнаходження предметів, їх тотожність або неможливість по відношенню один до одного, і найголовніше визначає своє місце і значення серед інших явищ буття. З огляду на важливу роль психологічного простору в становленні й розвитку життєвих сил суб'єктів, ми обрали тему нашої роботи, визначили мету, об'єкт та предмет дослідження.

Об'єкт дослідження: психологічний простір особистості.

Предмет дослідження: особливості психологічного простору особистості студентів психологів.

Гіпотеза: існує зв'язок між психологічним простором особистості та її ціннісними орієнтаціями.

Мета дослідження: розкрити зміст особливостей психологічного простору у студентів-психологів; підтвердити чи спростувати гіпотезу дослідження.

Відповідно до мети і гіпотези поставленні такі завдання дослідження:

1. Провести теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури стосовно проблеми особливостей психологічного простору особистості.

2. Провести теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури стосовно проблеми ціннісних орієнтацій особистості.

3. Виявити особливості психологічного простору особистості та їх зв'язок з ціннісними орієнтаціями.

4. Зробити висновки.

Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми дослідження психологічного простору особистості

1.1 Поняття психологічного простору особистості у психології

На початку двадцятого століття, соціолог Г. Зімелль запропонував поняття особистий простір. В кінці 60-х р. цього сторіччя швейцарський дослідник Хедігер ввів термін "особиста дистанція".

Психологічний простір - це територія, куди оточуючі не вправі проникати без запрошення господаря. Це зона комфорту, де ми почуваємо себе впевнено і захищено. Вторгнення на психологічну територію співрозмовника майже напевно викличе негативну реакцію з його боку і може стати причиною серйозних розбіжностей або навіть конфлікту.

Слід пам'ятати, що особистий простір це не тільки речі, що належать людині, а й також місця, які вона вважає "своїми" (улюблене крісло, улюблений столик в кафе тощо), і відстань, на яку вона може підпустити до себе оточуючих, не відчуваючи при цьому дискомфорту.

Психологічний простір особистості може бути визначене як суб'єктивно значимий фрагмент буття, тобто істотний, що виділяється з усього багатства проявів світу і визначальний актуальну діяльність і стратегію життя людини. Психологічний простір включає фізичних і психологічних явищ, з якими людина ототожнює себе. Вони стають значущими для суб'єкта, коли набувають особистісний сенс, і тому межі психологічного простору охороняються фізичними та психологічними засобами.

Близькими за змістом поняттями є ідентичність (тотожність самому собі), емпіричне "Я" (включає складові частини особистості), "Я" - концепція (представляє рефлексію буття), самість (несвідома сутнісна основа особистості). Використовуючи співвідношення психологічного простору особистості з ідентичністю можна уподібнити співвідношенню функції з її межею: це спроба з тією чи іншою мірою точності наблизитися до того, що не може бути досягнуто.

Простір рухливий, і залежить від інтенсивності та осмисленості життєдіяльності людини. Так, воно може розширюватися за наявності невизначених перспектив, що відповідає стадії життєвого пошуку, залишатися стабільним у разі набуття відповіді і стягуватися при виникненні надцінної ідеї, в стані закоханості і т.п. Однак ми схильні розглядати психологічний простір швидше як стійку характеристику особистості, ніж як її стан. У просторі можна виділити його обсяг, кількість вимірювань, збереження (стійкість-рухливість кордонів). Воно розвивається в онтогенезі і взаємодіє з іншими якостями особистості. Але найбільш важливим, на наш погляд, є міцність його меж, дає людині переживання суверенності власного "Я", відчуття впевненості, безпеки, довіри до світу. Таким чином, не дуже цікаво, яким "метражем" обчислюється простір, головне, щоб воно було суб'єктивно достатнім для людини (Нартова-Бочавер).

Психологічний простір, який людина відчуває як своє, дозволяє йому відокремитися, відмежувати від світу предметів, соціальних і психологічних зв'язків, представляють фон, середовище його життєдіяльності. У залежності від того, чи сприймається навколишній світ як чужий або родинний, будується і власна діяльність людини в ньому, приймаючи агресивне або кооперативне забарвлення. Межі простору визначають відношення до малого і великого соціуму - родині та друзям, соціальної групи, етносу, людству. Сприйняття соціуму як свого дозволяє проявлятися конструктивним тенденціям, життя - творчим, які проводять людину через прозорі для нього соціальні кордони (завдяки чому, як зазначав Е. Еріксон, формується "широка ідентичність", почуття спільності з широким колом людей). Якщо ж соціум відчувається як чужий, ці межі можуть блокуватися, обмежуючи поле самоактуалізації особистості виникненням ксенофобії різного масштабу - від життєвої агресивності до нетерпимості до соціально-етнічним групам. Міра переживання свого і чужого, визначає здатність особистості до діалогу і спільної творчості в будь-яких сферах життєдіяльності.

Психологічний простір особистості можна співвіднести з основними проявами психічного: воно переживається суб'єктом як збережене чи порушене, що виражається в почуттях спокою чи неспокою; усвідомлюється поблизу своїх кордонів і не усвідомлюється в тих областях, які останнім часом не піддавалися змінам; виражається в поведінці, направленому на об'єкти, значущі для внутрішнього світу.

Стосовно до поведінки людини поняття "особистий простір" було вперше використано Р. Соммер, основоположником науки проксемики. Вона вивчає закономірності просторового розміщення і поведінки людей в аспекті переживання ними суб'єктивного комфорту, що досягається завдяки наявності у кожного невидимої просторової "оболонки". Р. Соммер, проте, розглядав особистий простір переважно територіально і як стабільна освіта (Абрамова Ю.Г., 27-29, 35).

Зв'язок і взаємоперетворення духовного, або ідеального, зовнішнього і внутрішнього в людський життєдіяльності визнавались психологами різних напрямків. К.Г. Юнг розглядав ці процеси в зв'язку з проблемою синхроністичності і пророцтва. Співіснування в особистості явищ різної природи відмічено також А. Адлером, який в "індивідуальний життєвий простір" людини включав не тільки об'єктивно існуюче об'єктивне середовище і свідоме ставлення до її елементів, але й складову людського безсвідомого. А К. Левін, враховуючи контекстуальність і рухливість явищ внутрішнього світу, прагнув визначити життєвий простір, як систему всіх реально існуючих для людини фактів, причому існування заявляло про себе "демонструючою взаємодією індивіда". Досліджуючи склад життєвого простору, він підкреслював, що є схильність обмежитися тільки психологічними явищами, подібними мотивам, когнітивним схемам, цілям, і виключить фізичні та соціальні стани, які не мають прямого впливу на людину. Але існують стани і процеси, які звичайно відносяться до фізичних, економічних чи правових явищ і тим не менш мають прямий вплив на індивіда. Тому, за К. Левіним, вони також повинні бути введені в життєвий простір людини.

Психологічний простір завжди унікальний, тому, що його основою є переживання "Я" і особистісна ідентифікація людини.

Простір рухливий і залежить від інтенсивності і осмисленості життєдіяльності людини. Так, він може розширюватися при наявності "рихлих" і невизначених перспектив, що відповідають стадії життєвого пошуку, залишатися стабільним у випадку набуття відповіді і стягування при виникненні зверх цінної ідеї, в стані закоханості і т.д.. Однак слід розглядати психологічний простір, як стійку характеристику особистості, а не як її стан. В просторі можна виділити його об'єм, кількість вимірювань, збереженість (стійкість - рухливість меж). Він розвивається в онтогенезі і взаємодіє з іншими якостями особистості. Але найбільш важливим є міцність його меж, яка дає людині переживання власного "Я", почуття впевненості, безпеки, довіри до світу.

Психологічний простір особистості - значний фрагмент буття, який визначає активну діяльність і стратегію життя суб'єкта і захищений йому доступними фізичними та психологічними засобами. Воно включає комплекс фізичних, соціальних і суто психологічних явищ, з якими людина себе ототожнює (територію, особисті предмети, соціальні прихильності, установки). Ці явища стають значущими в контексті психологічної ситуації, набуваючи, для суб'єкта особистісного сенсу і починають охоронятися всіма доступними йому фізичними та психологічними засобами (Нартова-Бочер).

Ключове місце в феноменології психологічного простору займає стан його кордонів - фізичних та психологічних маркерів, що відокремлюють область особистого контролю і приватності одну людину від такої галузі іншого.

Психологічний простір - це інтеріоризована і персоналізована суб'єктом частина (Нартова-Бочавер). Психологічний простір - це територія, куди оточуючі не вправі проникати без запрошення господаря. Це зона комфорту, де ми почуваємо себе впевнено і захищено. Вторгнення на психологічну територію співрозмовника майже напевно викличе негативну реакцію з його боку і може стати причиною серйозних розбіжностей або навіть конфлікту.

Слід пам'ятати, що особистий простір це не тільки речі, що належать людині, а й також місця які він вважає "своїми" (улюблене крісло, улюблений столик в кафе тощо), і відстань, на яку він може підпустити до себе оточуючих, не відчуваючи при цьому дискомфорту.

Отже, психологічний простір можна визначити, як суб'єктивно значимий фрагмент буття, тобто існуючий, виокремлюючи із всього скарбу проявів світу і визначаючий актуальну діяльність і стратегію життя людини. Психологічний простір включає комплекс фізичних, соціальних і суто психологічних явищ, з якими особистість співставляє себе (територія, предмети, установки). Він стає визначальним для суб'єкта, коли набуваються особистісного сенсу, і тому межи психологічного простору охороняються фізичними і психологічними засобами.

1.2 Поняття ціннісних орієнтацій особистості у психології

Проблема ціннісних орієнтацій особистості, являється однією з ключових в психології. Це викликано тим, що внаслідок змін, які відбулися в нашому суспільстві і спонукали до відмови від стереотипів перед особистістю відкрилась можливість постановки власних цілей і визначення реальних умов їх досягнення. Формування таких цілей на кризових етапах розвитку суспільства, коли старі принципи втратили своє значення,а нові ще не утвердилися, актуалізує потребу вивчення ціннісних орієнтацій, їх ієрархічну структуру, а також фактори, що їх трансформують.

Результати аналізу психологічної літератури свідчать про те, що вивченню цієї проблеми приділялась значна увага. Але, на жаль поняття "цілісність" використовувалось в різноманітних значеннях. Як правило, увага фахівців зосереджувалася на класифікації існуючих різноманітних підходів до проблеми формування ціннісних орієнтацій особистості.

У вітчизняній психології цінності розглядалися як такі, що були тотожні спеціальним нормам, механізм дії яких не був опосередкований особливостями внутрішнього та зовнішнього світу особистості. Починаючи з 60-70-х років ХХ ст., з'являються нові підходи до вивчення ціннісних орієнтацій особистості. Дослідження сутності самих понять "цінність", "ціннісні орієнтації" Д.О. Леонтьєвим, В.О. Ядовим, Б.С. Братусем; аналіз динаміки ціннісних орієнтацій І.С. Коном; дослідження взаємовпливу процесу навчання і розвитку особистості (С.Д. Максименко) мають важливе значення в процесі аналізу формування і трансформації ціннісних орієнтацій особистості.

Якщо під ціннісними орієнтаціями розуміти відносно стабільне, вибіркове ставлення людини до сукупності матеріальних благ та ідеалів, які розглядаються як предмети, цілі та засоби для задоволення потреб життєдіяльності людини, то в такому розумінні ціннісні орієнтації акумулюють весь життєвий дослід, накопичений в індивідуальному розвитку особистості. Власний життєвий досвід особистості визначає її взаємовідносини з іншими людьми, а також зміни особистості, в першу чергу, по відношенню до самої себе.

Користуючись принципом єдності та діяльності для рішення проблеми самосвідомості в цілому, і динаміки ціннісних орієнтацій зокрема, ми можемо припустити, що цей процес носить опосередкований характер, оскільки він породжується і розвивається в життєдіяльності людини. Вплив на особистість нової ситуації становиться змістом її внутрішнього світу, що призводить до зміни створеної структури ціннісних орієнтацій, пов'язаної з переробкою змісту цієї ситуації.

Дослідження проблеми ціннісних орієнтацій зумовлено соціальними змінами в суспільстві під час яких система цінностей суттєво змінюється. Поряд з очевидним впливом соціуму на процес формування цінностей, припускається їх розгляд як індивідуальне утворення, маюче комплексний характер і займаючи одне з найважливіших місць в структурі особистості. Ціннісні орієнтації виступають в якості особистісноформуючої системи і пов'язані із розвитком самосвідомості, усвідомленням положення власного "я" в системі суспільних відношень до найважливіших компонентів структури особистості, по рівню сформованості якої можна говорити про загальний її рівень розвитку.

Одними з перших вітчизняних дослідників процесу формування ціннісних орієнтацій і чинників, які впливають на їх становлення були В.Б. Ольшанський, А.Г. Здравомислов, В.А. Ядов та інші. В.Б. Олшанський розглядав ціннісні орієнтації як прагнення особистості чи групи до різних форм соціальної значущості. А.Г. Здравомислов і В.А. Ядов пов'язували поняття ціннісних орієнтацій з психологічними поняттям установки особистості, тому що поняття "цінність" само по собі носило суто суспільний характер, данні установки особистості стали розглядатися як соціальні, а сам феномен ціннісної орієнтації - як соціально-психологічний, згідно з їх поглядами, ціннісні орієнтації являють собою установку особистості на ті чи інші цінності матеріальної і духовної культури суспільства.

Усвідомлення особистістю власних потенційних можливостей, перспективи особистісного і професійного росту спонукає її до постійного експериментування, що розуміється як пошук , творчість, можливість вибору. Вирішальним елементом даної ситуації особистісного розвитку є можливість і необхідність робити вибір, а виходить відчувати свою волю з одного боку, і свою відповідальність за усе, що відбувається і відбудеться, з іншого.

Отже, аналізуючи цілісні орієнтації можна робити висновки проте, яке місце та позицію займає особистість у структурі суспільства, які соціальні ролі виконує чи хоче виконувати. Такий підхід до вивчення ціннісних орієнтацій призводить до необхідності розгляду їх у контексті більш складних утворень особистості, зокрема, у структурі самосвідомості, життєвих відношень особистості, її життєвого світу в цілому, особистісного розвитку. Ціннісні орієнтації наступають як результат саморозвитку особистості, структурування відносно зовнішньої діяльності процесу реалізації і процесу розгортання особистісних цінностей і смислів.

Головні проблеми , які спричинені знаходженням життєво важливих цілей сенсу життя і можливостей їх досягнення стоять перед кожним. Оскільки, ціннісні орієнтації знаходяться в основі вибору життєвих цінностей людини, то їх знання допомагають з'ясувати причини їх вчинків та дій.

1.3 Особливості психологічного простору особистості

Як вище зазначалось, психологічний простір суб'єктивний значимий фрагмент буття, що визначає актуальну діяльність і стратегію життя людини. Воно включає комплекс фізичних, соціальних і суто психологічних явищ, з якими людина себе ототожнює (територію, особисті предмети, соціальні прихильності, установки). Ці явища стають значущими в контексті психологічної ситуації, набуваючи, для суб'єкта особистісний сенс і починають охоронятися всіма доступними йому фізичними та психологічними засобами.

Психологічний простір, який людина відчуває як свій, дозволяє їй бути вільною, відмежуватися від світу предметів, соціальних і психологічних зв'язків, які представляють його фон, середовище його життєдіяльності. В залежності від того, чи сприймається оточуючий світ як чужий чи рідний, будується і власна діяльність людини в ньому, прийняття агресивної чи кооперативної фарби. Межі простору визначають відношення до малого та великого соціального соціуму - сім'ї, друзів, соціальної групи, етносу,людству. Сприйняття соціуму як свого дозволяє проявитися конструктивним, життєтворчим тенденціям, які породжуються особистістю через прозорі для нього соціальні межі . Якщо ж соціум відчувається як чужий, ці межі можуть блокуватися, обмежуючи поле самоактуалізації особистості виникненням ксенофобії різного масштабу - від житейської агресивності до нетерплячості до соціально-етнічних груп. Міра переживання свого і чужого , на наш погляд, визначається властивістю особистості до діалогу і сумісної творчості в будь-яких сферах життєдіяльності.

Отже, виділяють наступні властивості психологічного простору особистості:

- Людина відчуває простір як своє, присвоєне або створене ним самим і тому представляє цінність.

- Він має можливість контролювати і захищати усе, що знаходиться та виникає всередині простору.

- Психологічний простір особистості не рефлексує без виникнення проблемних ситуацій. Воно "прозоро" і тому важко піддається позитивному опису.

На підставі теоретичного аналізу літератури, виділені шість вимірювань (секторів) психологічного простору особистості, що відображають фізичні, соціальні, і духовні аспекти людського буття:

1. Власне тіло (виникає в онтогенезі)

Людина відкриває власне тіло раніше іншій реальності і навчається ним користуватися завдяки розвитку сенсорики і моторики. Насильство над тілом може виражатися у фрустрації базальних потреб - в їжі чи комфорті; носильні годування, незручна поза, жорстоке поводження - це впровадження в простір людини.

Тілесність у всіх своїх формах (харчова поведінка, секс, комфортність пози, зручний одяг) виконує в онтогенезі психологічного простору різні функції.

Основні функції тілесності в житті людини:

- Встановлення контакту з власними потребами і частинами тіла (саме прийняття);

- Встановлення контакту з навколишнім середовищем (передбачення змін та отримання зворотного зв'язку);

- Забезпечення базової довіри до світу ;

- Розвиток суб'єктивності (незалежності від середовища і її змін) ;

- Можливість дослідницької та конструктивної діяльності;

- Можливість освоєння території;

- Можливість встановлювати тривалу, надійну симпатію;

- Територія.

У психології частіше вивчається територіальність у вузькому сенсі слова: як та площа (зазвичай в домашньому середовищі), яку суб'єкт вважає особистої та безпечної для себе.

У фізичному просторі особиста територія, зазвичай, починає виділятися в міру розвитку локомоцій, коли людина може переміщатися з однієї кімнати в іншу, самостійно відкривати двері, встановлюючи, таким чином, межі.

Поняття територіальності було введено вперше в XVII столітті англійським дослідником Дж. Реєм, який вивчав поведінку солов'я. В етології, науці про інстинктивних засадах поведінки (які не відміняються і у людини як біосоціальної істоти), багато видів активності пояснюються поняттям територіальності: на додачу до того, що кожен вид розташовується в певному ареалі, окремі особини закріплюють за собою також "особисті" ділянки території , площа якої достатня для того, щоб забезпечити себе їжею.

Всередині і поза особистої території особина веде себе по-різному: найбільш напруженими у взаємодії виявляються кордону, де відбуваються битви, які "ведуть до просторового розрідженню популяцій, забезпечуючи кожної особини володіння певним об'єктом або територією, необхідними для відтворення вигляду. У результаті попереджається спільне користування такими об'єктами, яке в багатьох випадках було б згубним або принаймні менш ефективним ".

Таким чином, межі відокремлюють індивідуальне життя особини (або приватне життя, як це прийнято говорити про людей) від життя видовий, громадської, причому це відділення еволюційно виправдано, забезпечуючи безпеку нормальної життєдіяльності живої істоти .

Передбачається, що зміна кордонів індивідуальної території служить сигналом для специфічної поведінки особи: або захисту шляхом агресивно оборонного поведінки, або втечі до місця більшій безпеці. При цьому зоною особливої психологічної напруженості є межа особистої і чужої території. На думку К. Лоренца і Н. Тінбергена, ці інстинктивно закріплені зразки поведінки, що склалися протягом тисячоліть, продовжують функціонувати і у людини, частково трансформувавшись у соціальні інстинкти, а частково проявляючись у динаміці внутрішнього світу особистості.

Стосовно до поведінки людини поняття "особистий простір" було вперше використано Р. Соммер, основоположником науки проксемики. Вона вивчає закономірності просторового розміщення і поведінки людей в аспекті переживання ними суб'єктивного комфорту, що досягається завдяки наявності у кожного невидимою просторової "оболонки". Соммер, проте, розглядав особистий простір переважно територіально і як стабільний освіта.

Функції територіальності в житті людини:

- Позначення соціальної ідентичності (статус у групі);

- Можливість контролювати інтенсивність соціальних контактів;

- Можливість контролювати потік інформації;

- Можливість захищатися від надсильної стимуляції середовищі і вторгнень;

- Можливість конструктивної діяльності;

- Можливість психологічної реабілітації.

2. Особисті речі (артефакти)

Дуже часто посилення контролю над світом особистих речей відкриває процес відновлення самоповаги у жінок, що пережили кризу розставання з чоловіком.

У чоловіків є також особливо інтимні предмети нечасто використовувані знаки самовираження їх "внутрішньої дитини".

Предмети і у дорослих є текстом, алегоричним повідомленням іншим людям про себе. Речі відображають міру самоповаги і духовної розвиненості суб'єкта, і багато людей взаємодіють між собою саме мовою речей.

Основні функції особистих речей:

Ш Знаряддя діяльності;

Ш Комунікативні посилання;

Ш Засоби самопрезентації;

Ш Засоби підтримки особистої та соціально ідентичності;

Ш Засоби встановлення контакту з дійсністю;

Ш Засоби заміщення соціальних об'єктів;

Ш Ресурс,самі підтримки та стихійної психотерапії;

Ш Маркери особистої території;

Ш Часовий режим (звички, планування, жайворонок-сова, першість).

3. Звички як тимчасова форма володіння простором також є предметом ідентифікації людини.

4. Соціальні зв'язки (референтна група, родичі, друзі)

Близькі люди, які відображають різні потреби людини, і які починають брати участь у просторі за мірою розподілу соціального світу на "своїх" та "чужих" і, на думку І.С. Кона, також пов'язані територіальним інстинктом.

5. Смаки і цінності (цінності, світогляду, смаки, уподобання)

Смаки ми розуміємо як вираз упередженості по відношенню до об'єкта, не життєво важливого, але необхідного для підтримки ідентичності. Прагнення наполягати на своїх смаки не може бути пояснено одночасно в контексті виробленого людиною дії, воно передбачає індивідуалізовану інтерпретацію: наприклад, маленька дитина не може аргументувати свою нелюбов до манної каші її шкідливим впливам на здоров'я; він просто її не любить і хоче їсти вівсянку. Якщо батьки все ж таки стануть наполягати на своїй це буде переживатися як насильство над психологічним простором дитини.

Розділ 2. Методи та методики дослідження особливостей психологічного простору особистості та ціннісних орієнтацій

2.1 Методологічні засади дослідження психологічного простору особистості та ціннісних орієнтацій

Для визначення особливостей психологічного простору особистості та наявність чи відсутність зв'язку з цінностями, ми використали діагностичний комплекс методик, який був запропонований послідовно групі опитуваних. Даний комплекс складався з наступних компонентів:

1. Опитувальник "Суверенність психологічного простору" новий метод діагностики особистості ( Нартова-Бочавер С.К.)

2. Методика "Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості" (Бубнов С.К.).

3. Методика "ціннісних орієнтацій" (М. Рокич).

Таке поєднання діагностичного комплексу, на нашу думку, дозволяє найбільш інформативно висвітлити особливості психологічного простору особистості та цінностей у студентів-психологів.

При дослідженні різних форм взаємодії людини з світом використовується поняття "психологічний простір особистості" (див. Додаток 1), яке автор, Нартова-Бочавер С.К., розглядає, як значимий фрагмент буття, який визначає актуальну діяльність і стратегію життя суб'єкта і захищений їм доступними фізичними і психологічними засобами. Емпірично виділяють 6 вимірювань психологічного простору особистості: фізичне тіло, територія, особисті речі, звички, друзі (соціальні зв'язки) та цінності. Склад кожної із шкали не може бути використано для вивчення психологічного простору особистості за іншою шкалою: так, твердження про суверенність структури цінностей не пов'язане з суверенністю тілесного носія психологічних якостей.

Суверенність фізичного тіла людини констатується у відсутності спроб порушити його соматичне благополуччя, а депривованість - в переживанні дискомфорту, викликаного доторканнями, запахами, примушенням у відправленні його фізіологічних потреб. Суверенність території означає переживання безпеки фізичного простору на якому знаходиться особистість, а депривованість - відсутність територіальних меж. Суверенність речей передбачає повагу до особистої власності людини, використовувати яку може тільки він, а депривованість - невизнання його права мати власні речі. Суверенність звичок - це прийняття часової форми організації життя людини, а депривованість - насильні спроби змінити комфортний для суб'єкта розподіл часу.

Суверенність соціальних зв'язків виражає право мати друзів та знайомих, які можуть не узгоджуватися з близькими, а депривованість - контроль над соціальним життям людини.

Суверенність цінностей передбачає вільний вибір смаків і світобачення, а депривованість - насильне прийняття. Через широту компонентів психологічного простору, було нами вибрано саме цю методику.

Методику " діагностики структури ціннісних орієнтацій особистості", яка розроблена Бубновим С.С. (див. Додаток 2), було обрано нами через виділення одинадцяти структурних компонентів ціннісних орієнтацій, які властиві більшою чи меншою мірою всім досліджуваним.

Сучасні психологічні дослідження структури та класифікації цінностей базуються на дослідженнях М. Рокича (див. Додаток 3).

Дослідник стимулював інтерес до цінностей у психології, запропонував зрозуміле визначення цього поняття, в якому відбилося його погляди щодо цінностей як керуючих принципів життя.

Він виділив дві категорії духовних цінностей:

1) базові, термінальні, стабільні, (цінності - цілі , або кінцевий, очікуваний стан існування), наприклад: рівність;

2) інструментальні (цінності - засоби, або бажаний модус поведінки;властивості особистості, здібності), які допомагають або заважають досягненню мети: наприклад, витримка, тверда воля, чесність, освіченість, працездатність, акуратність.

2.2 Методи, методики та процедура дослідження

Дослідницькою базою нашого дослідження, особливостей психологічного простору особистості, був Ніжинський державний університет імені М. Гоголя ( студенти факультету психології та соціальної роботи). психологічний ціннісний орієнтація особистість

Спираючись на мету та завдання дослідження, для проведення необхідного дослідження було обрано групу досліджуваних, чисельністю 20 осіб (17 дівчат та 3 хлопці). Ця групи складалися із студентів - психологів. Дослідження проводилося в 2 етапи: спочатку було запропоновано методику "Суверенність психологічного простору" Нартова-Бочавер С.К., а потім через 1 тиждень методики: "Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій" Бубнова С.С. та "ціннісні орієнтації " Рокича М.

Опитувальник 1 (додаток 1) - "Суверенність психологічного простору особистості" автором є Нартова-Бочавер С.К.. Він включає 8 тверджень і 6 шкал: суверенність фізичного тіла, речей, соціальних зв'язків і цінностей особистості. Опитувальник складається з 6 шкал, які відображають вимірювання психологічного простору. Кожне твердження може або прийматися, або відкидатися респондентом. Теоретично передбачалося, що відповідь, яка відповідає ключу, збільшує показник суверенності, а відповідь, яка не співпадає з ключем, - показник депривованості. . Результати, які були отримані за допомогою опитувальника " Суверенність психологічного простору особистості" див. таблиця 1.

Опитувальник 2 (додаток 2) ґрунтується на методиці діагностики реальної структури ціннісних орієнтацій, розроблений Бубновим С.С. Методика складається з 66 тверджень і 11 шкал: приємне часове проведення, відпочинок; високе матеріальне забезпечення; пошук і насолодження прекрасним; допомога та милосердя до інших людей; кохання; пізнання нового в світі, природі, людині; високий соціальний статус і управління людьми; визнання і повага людей; соціальна активність; спілкування; здоров'я. Результати, отримані за допомогою опитувальника "Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості" (С.С. Бубнов) див. таблиця 2.

Опитувальник 3 (додаток 3) ґрунтується на методиці " ціннісних орієнтацій", яка була розроблена Рокичем М. Методика складається з 2-ох списків цінностей: термінальні (список А) та інструментальні (список Б), до кожного із списків додається набір з 18 карточок з позначеннями цінностей. Задачею досліджуваних було розставити їх по порядку значимості від 1 до 18. Список цінностей А складався: активного діяльнісного життя; життєвої мудрості; здоров'я; цікава робота; краса природи та мистецтва; кохання; матеріально забезпечене життя; наявність хороших та добрих друзів; суспільне визнання; пізнання; продуктивне життя; розвиток; розваги; свобода; щасливе сімейне життя; щастя інших; творчість; впевненість в собі. Список цінностей Б складався: акуратність; вихованість; високі вимоги; життєрадісність; дисциплінованість; незалежність; непримиримість до не достатків в собі та інших; освіченість; раціоналізм; самоконтроль; сміливість у відстоюванні своєї думки; тверда воля; терпимість; широта поглядів; чесність; ефективність у справах; піклування. Результати, отримані за методикою "ціннісні орієнтації" Рокича М. див. таблиці 3, 4.

Розділ 3. Дослідження особливостей психологічного простору особистості та ціннісних орієнтацій

3.1 Результати вивчення особливостей психологічного простору особистості

Як засвідчують результати дослідження особливостей психологічного простору особистості студентів - психологів НДУ ім. М. Гоголя, між респондентами існують певні відмінності.

Охарактеризуємо їх докладніше.

За результатами відповідей на запитання опитувальника 1 (додаток 1) студенти зробили такі вибори:

1. Серед найвищих шкал суверенності психологічного простору переважна більшість студентів обрала суверенність території (57,4%), хоча досить значним середнім показником також є шкала суверенності соціальних зв'язків, що означає переживання безпеки фізичного простору на якому знаходиться людина, тобто безпека особистісної частини особистості чи власної кімнати, гральної моделі місця проживання. А також виражається право мати друзів і знайомих, які можуть бути не схваленими близькими людьми.

2. Депривованість чітко у групі респондентів не виражена, але у деяких досліджуваних спостерігається така тенденція за окремими шкалами. Так за шкалою фізичного тіла спостерігається у досліджуваної №3 (Г.М.) та у досліджуваного №14 (М.М.), це означає, що особистість констатується у відсутності спроб переживання дискомфорту, викликаного доторканням, запахами; за шкалою речей - у досліджуваної №4 (Г.М.), це може свідчити про невизнання свого права мати особисті речі. Найбільша депривованість спостерігається у досліджуваних (М.О., М.А., П.С., Ш.Г., Ш.Ю.) за шкалою цінностей - це свідчить про насильне прийняття смаків та світобачення.

3. Розглядаючи кожну особистість окремо то, можна говорити про те, що найбільші показники у відсотковому відношенні спостерігається за шкалою соціальних зв'язків ( досліджувана Д.О. - 85%), шкалою території (досліджувані: Г.О. - 80%, Л.Ю. - 79%); найменші показники спостерігаються у досліджуваних: М.О. (14%), Н.Б. (14%) - за шкалою соціальних зв'язків, у досліджуваної Г.М. (21%) - за шкалою фізичного тіла.

Отже, дане опитування дозволило виявити особливості психологічного простору особистості і побудувати структуру особливостей психологічного простору особистості (таблиця 5) за даними результатів отриманих за допомогою методики.

3.2 Результати вивчення ціннісних орієнтацій особистості

Методики, які були використані для виявлення ціннісних орієнтацій - методика "діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій" Бубнова С.С. та методика "ціннісних орієнтацій" Рокича М., дали змогу отримати такі результати:

Ш серед найвищих термінальних цінностей життя переважна більшість студентів (60%) обрала здоров'я; одними серед головних також є свобода (10%), кохання (10%) та щасливе сімейне життя (10%). Найменш прийнятими термінальними цінностями виявилися: суспільне визнання (20%), щастя інших (20%) та творчість (20%). Серед інструментальних цінностей - чіткість (25%), а також по 20% отримали такі цінності: життєрадісність та незалежність. Одними з найменш виражених, які респонденти віднесли на останні місця є: неприйнятність до недоліків інших (35%) та високі запити (вимоги)

Ш Провідними компонентами реальної структури стали ( таблиця 6) - приємне часопроведення та відпочинок (13%), а також - допомога та милосердя до інших людей (12%). Останнє є саме тим компонентом, який виділяє студентів - психологів від інших. Високими показниками також є кохання (11%) і визнання та повага людей (11%). Останні місця в структурі цінностей зайняли - пізнання нового в світі, природі, людині (7%); соціальна активність (7%).

3.3 Встановлення наявності зв'язку між психологічним простором особистості та її ціннісними орієнтаціями

Таблиця 1. Узагальнення результатів отриманих даних за допомогою методик

№	Прізвище, ім'я	Методика "суверенність психологічного простору"	Методика "Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій"	Методика "ціннісних орієнтацій"
				Термінальні	інструментальні
.1.	Б.М.	СТ ( 64 %)	Високий соц. статус (6)	Свобода, здоров'я, щасливе сімейне життя	Життєрадісність, незалежність, творчість
22.	Б.В.	СЗ ( 69%)	Допомога людям (5)	Здоров'я, щасливе сімейне життя, кохання	Чіткість, відповідальність, освіченість
33.	В.Л.	СТ (57%)	Допомога людям (5)	Щасливе сімейне життя, творчість, здоров'я	Незалежність, активність, вихованість
44	Г. М.	СЗ (72 %)	Пошук прекрасного (6)	Здоров'я, кохання, життєва мудрість	Чіткість, творчість, сміливість
55.	Г.О.	СР (65%)	Допомога людям (5)	Кохання, здоров'я, щасливе сімейне життя	Акуратність, вихованість, відповідальність
66.	Г.Н.	СЦ ( 67%)	Допомога людям (6)	Здоров'я, свобода, щасливе сімейне життя	Життєрадісність, раціоналізм, широкий погляд
7.7.	Д.С.	СЦ (67%)	Здоров'я (4)	Життєва мудрість, суспільне визнання, активна життєва діяльність	Високі вимоги, вихованість, самостійність
88.	Д.О.	СС (85%)	Відпочинок (5)	Здоров'я, кохання, щасливе сімейне життя	Чіткість, піклування, терпимість
99	К.О.	СТ (78%)	Допомога людям (6)	Здоров'я, свобода, розвиток	Широта погляду,чіткість, піклування
110	К.Н.	СТ ( 71%)	Спілкування (6)	Щасливе сімейне життя, кохання, матеріальне забезпечення	Незалежність, самостійність, життєрадісність
111	К.К.	СТ (72%)	Відпочинок (6)	Здоров'я, щасливе сімейне життя, матеріальне забезпечення	Життєрадісність, вихованість, активність
112.	Л.Ю.	СТ ( 79%)	Високе матеріальне забезпечення (6)	Матеріальна забезпеченість життя, продуктивне життя, активна життєва діяльність	Сміливість, самостійність, активність
113.	Л.О.	СЗ (74%)	Допомога людям (6)	Здоров'я, щасливе сімейне життя, кохання	Чіткість, відповідальність, освіченість
114	М.М.	СТ (64%)	Відпочинок (4)	Здоров'я, матеріальна забезпеченість, цілісне визнання	Освіченість, відповідальність, раціоналізм
115.	М.О.	СФТ (64%)	Допомога людям (5)	Здоров'я, свобода, розвиток	Широта погляду, чіткість, піклування
116.	М.А.	СТ (72%)	Високе матер. Забезпечення (6)	Здоров'я, життєва мудрість, цілісне визнання	Акуратність, чіткість, ефективність у справах
117.	Н.Б.	СЗ (69%)	Відпочинок (5)	Кохання, щасливе сімейне життя, впевненість в собі	Незалежність, життєдіяльність, активність
118.	П.С.	СЗ (54%)	Допомога людям (6)	Здоров'я, щасливе сімейне життя, кохання	Чіткість, освіченість, непримеримість
119.	Ш.Г.	СЗ (62%)	Допомога людям (4)	Свобода, активна життєва діяльність	Життєрадісність, активність, вихованість
220.	Ш.Ю.	СЗ ( 72%)	Відпочинок (5)	Здоров'я,, кохання, наявність хороших друзів	Незалежність, високі вимоги, активність

Провівши дослідження у студентів - психологів НДУ ім. Гоголя, ми отримали дані, які можна спостерігати в узагальнюючій таблиці. Але щоб встановити чи підтвердити наше наукове припущення, слід обчистити коефіцієнт кореляції.

Нами був використаний коефіцієнт рангової кореляції Спірмена:

,

Де

- сума різниці рангів,

- кількість досліджуваних.

Інтерпретація результатів. Після дослідження були виявлено, що середній груповий показник суверенності психологічного простору є 50,8%, з них: суверенність фізичного тіла - 46,8%, суверенність території - 57,4%, суверенність речей - 46,5%, суверенність звичок - 49,2%, суверенність соціальних зв'язків - 56,5%, суверенність цінностей - 48,75%. Показники психологічного простору ми спів ставляємо з показниками ціннісних орієнтацій і маємо такі результати: суверенність території співвідноситься з такими територіальними цінностями: здоров'ям, щасливим сімейним життям, коханням, інструментальними цінностями: незалежністю, життєрадісністю та чіткістю, а також з відпочинком, допомогою людям та високим матеріальним забезпеченням.

Суверенність звичок - територіальні цінності: здоров'я, щасливе сімейне життя, інструментальні: чіткість, відповідальність, освіченість.

Суверенність фізичного тіла - територіальні цінності: свобода, здоров'я, розвиток; інструментальні: широта погляду, чіткість, піклування, а також з допомогою людям.

Суверенність речей - територіальні цінності: здоров'я, щасливе сімейне життя, здоров'я; інструментальні: акуратність, вихованість, відповідальність, а також допомога людям.

Суверенність цінностей - територіальні: здоров'я, щасливе сімейне життя, кохання, свобода; інструментальні: життєрадісність, раціоналізм, широта погляду, самостійність, також - допомога людям.

Суверенність соціальних зв'язків - територіальні цінності - здоров'я, щасливе сімейне життя, інструментальні - чіткість, піклування, терпимість, а також відпочинок та піклування.

Як зазначалось вище, встановлення наявності чи відсутності зв'язку відбувалося за допомогою кореляційного аналізу Спірмена, і були виявлені такі результати:

Ціннісні орієнтації	Показники кореляції,
1. Приємне часопроведення, відпочинок	0,913
2. Соціальна актиність	0,890
3. Кохання	0,863
4. Насолодження прекрасним	0,854
5. Допомога та милосердя до інших людей
6. Високий матеріальний стан	0,851
7. Визнання та повага людей	0,847
8. Відповідальність	0,822
9. Високий соціальний статус	0,813
10. Спілкування	0,807
11. Здоров'я	0,462

Дані результати свідчать про наявність тісного зв'язку між особливостями психологічного простору та ціннісними орієнтаціями особистості. Додатковий результат свідчить про прямий зв'язок. Всі ці підстави дають змогу стверджувати, що гіпотеза нашого науково-дослідницького дослідження підтвердилася.

Висновки

З метою реалізації завдань досліджень нами була проаналізована література вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо проблем особливостей психологічного простору особистості та ціннісних орієнтацій. Був розроблений комплекс діагностичних методик, який в поєднанні з теоретичним підґрунтям , дозволив висвітлити особливості вираження психологічного простору та життєвих цінностей. Таке поєднання найбільш ґрунтовно дало можливість спів ставити результати досліджень. Діагностичний комплекс методик складався з: опитувальника "суверенності психологічного простору особистості", методики "діагностика реальної ціннісної структури особистості" та методики "ціннісних орієнтацій".

Було проведено теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури стосовно проблеми особливостей психологічного простору особистості. психологічний простір можна визначити, як суб'єктивно значимий фрагмент буття, тобто існуючий, виокремлюючи із всього скарбу проявів світу і визначаючий актуальну діяльність і стратегію життя людини. Психологічний простір включає комплекс фізичних, соціальних і суто психологічних явищ, з якими особистість співставляє себе (територія, предмети, установки). Він стає визначальним для суб'єкта, коли набуваються особистісного сенсу, і тому межи психологічного простору охороняються фізичними і психологічними засобами. Психологічний простір включає в себе 6 шкал: суверенність фізичного тіла, суверенність території, суверенності речей, звичок, соціальних зв'язків, цінностей.

Аналіз літератури дав нам такі результати. Ціннісні орієнтації можна, як розуміти відносно стабільне, вибіркове ставлення людини до сукупності матеріальних благ та ідеалів, які розглядаються як предмети, цілі та засоби для задоволення потреб життєдіяльності людини, то в такому розумінні ціннісні орієнтації акумулюють весь життєвий дослід, накопичений в індивідуальному розвитку особистості. Власний життєвий досвід особистості визначає її взаємовідносини з іншими людьми, а також зміни особистості, в першу чергу, по відношенню до самої себе.

Аналізуючи цілісні орієнтації можна робити висновки проте, яке місце та позицію займає особистість у структурі суспільства, які соціальні ролі виконує чи хоче виконувати.

Було виявлено наявність прямого зв'язку між особливостями психологічного простору особистості та її ціннісними орієнтаціями. Зв'язок було виявлено за допомогою кореляційного аналізу Спірмена. З цього випливає що гіпотеза нашого дослідження підтвердилася.

Список літератури

1. Абрамова Ю.Г. Психология среди: история и направления // Вопроси психологии. 1995. №2. С. 130-131.

2. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологи. М.1995.

3. Ананьев Б.Г. О проблеме современного человекознания. - СПб.: Питер, 2001.

4. Анастази А. Психологическое тестирование. М: В 2 т. - М., 1992.

5. Бубнов С.С. Ценноснние ориентации личности // Журнал Психология. 2005. №6. С.15 - 23.

6. Бодалев А.А., Столин В.В. Общая психодиагностика. - СПб.: Речь,2006. - 440 с..

7. Валединская О.Р., Нартова - Бочавер С.К. Личное пространство человека и возможности его "измерения" // Психология зрелости и старения. М., 2002. Лето. С. 60-77.

8. Конгро А. Наше личностное пространство: (Психологические исследования) // Наука и жизни. - 1991. - №7.- с. 92-98.

9. Кошова І.В., Наказна І.М., Кресан О.Д. Методичні рекомендації до написання курсової роботи з психології: для студентів спеціальності "практична психологія". - Ніжин: Видавництво НДПУ ім. М. Гоголя, 2004. - 18 с.

10. Куницина О.А. Ценности личности // Психологический журнал. - 2006. - №6. - с. 34-45.

11. Курсові роботи з психології: Методичний посібник для студентів педагогічних спеціальностей / Укл.: Бойправ М.Д., Гришко В.В., Нещерет О.І. та ін.; за заг. ред.. Щотки О.П. - Ніжин: Видавництво НДІ ім. М. Гоголя, 2005. - 76 с.

12. Леви Т.С. Пространство - темная модель розвития личности // Психологический журнал. - 2008. - №1. - с. 23-33.

13. Левин К. Теория поля в социальных науках. СПб., 2000

14. Матвейчук Е.А. Личное жизненное пространство мальчиков и девочек // Психология и жизни. М.: МОСУ, 2000. Віп. 1. С. 14-20.

15. Нартова-Бочавер С.К., Малярова Н.В., Несмеянова М.И, МУхортова Е.А. Ребенок в карусели развода. М., 2001.

16. Нартова-Бочавер С.К. Развитие жизненного пространства ребенка в онтогенезе // Стратегия образование в ХХІ веке: проблемы и перспективы. М., 2001. С. 280.

17. Нартова-Бочавер С.К. Понятие "психологического пространства личности" и его єврестические возможности // Психологическая наука и образование. 2002. №1. С. 35-42.

18. Нартова-Бочавер С.К. Понятие "психологического пространства личности": обоснование и прикладное значение // Психологический журнал. - 2003. - №6. - С. 27-36.

19. Психологія особистості: навчально-методичний посібник для студентів педагогічних вузів. - Ніжин. - 2000.

20. Пространство и время в психологи и философии: спецвипуск // Мир психологи. - 2009. - №1.

21. Социум как пространство - время бытие человека. Подборка статей // Мир психологи. - 2009. - №1. С. 12-25.

22. Титаренко Т.М. Сучасна психологія особистості: навч. посібник // Психологічний інструментарій. - 2009. - №2. - 232.

Додатки

Додаток 1

Опросник "Суверенность психологического пространства" новый метод диагностики личности

Автор: С.К. Нартова-Бочавер

Инструкция:

Вам предлагается оценить утверждения теста, который описывает действо человека. Если содержание утверждения относится к Вам, следует поставить галочку в ячейке, соответствующей "Да". Если в Вашей жизни подобных ситуаций не встречалось, поставьте галочку в ячейке, соответствующей "Нет". Если Вам трудно вспомнить, как было на самом деле, представьте себе наиболее вероятное положение дел. Этот тест не измеряет интеллектуальные способносности, потому правильных или неправильных ответов не существует, каждый вариант встречается в реальной жизни. Постарайтесь не раздумывать долго, время заполнения теста - 20 минут.

Спасибо!

1. Случалось, что я был (была) вынужден(а) носить одежду, которая мне не нравилась.

2. Меня в детстве стригли, не спросив на то моего желания.

3. Я всегда имел уголок для игры, который мог обустроить по собственному вкусу.

4. Решения о проведении каникул и выходных чаще принималось без меня.

5. Уже в раннем детстве я отказался носить неудобную одежду.

6. У нас было в порядке вещей, если родители переключали телевизор на свой канал, когда я его смотрел.

7. Часто мне приходилось терпеть, когда родственники тискали и целовали меня.

8. Даже в детстве я был уверен, что без меня никто не трогает мои игрушки.

9. Я всегда имел возможность поиграть дома в одиночестве, корда мне этого хотелось.

10. В детстве бывало, что я носил одежду, в которой чуствувал себя посмешищем, и боялся, что меня будут дразнить.

11. Я обижался, когда меня в порядке наказания шлепали или давали подзатыльники.

12. Я раздражался, если вовремя стирки мама вытряхивала мои вещи из карманов.

13. В нашем доме запрещалось, подкрепятся, "перехватывая куски" между завтраком, обедом и ужином.

14. Обычно родители не запрещали слушать музыку, которая мне нравится, даже если она их раздражала.

15. Меня никогда не заставляли, есть насильно, как других детей.

16. Я часто огорчался, когда родители наводили порядок в моих игрушках.

17. Для меня было неприятным переживанием, когда мне стригли ногти.

18. У меня всегда было место (стол, сундучок, коробка), где я мог спрятать дорогие мне предметы.

19. Помню, что я сильно грустил оттого, что мне не разрешали ложиться спать чуть позже, чем это было принято.

20. Нередко бывало, что нужные мне вещи покупались как поощрение за хорошую учебу или поведение.

21. Случалось, что детский праздник был для меня испорчен, если я был одет не так, как хотелось.

22. Обычно меня спрашивали, что я хотел бы на завтрак, обед или ужин.

23. Мне не нравилось, если без разрешения брали мою чашку или расческу.

24. Когда я чуствувал себя обиженным, я имел привычку запираться в ванной или туалете.

25. Я расстраивался, корда не мог доиграть из-за того, что взрослые звали меня к себе.

26. Если друзья предлагали мне переночевать у них, родители обычно не возражали.

27. Мне удавалось обычно устроить детский праздник так, как мне хотелось.