Психологічні особливості особистісного і професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г. С. КОСТЮКА

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Психологічні особливості особистісного і професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови

19. 00. 07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Барашева Дар'я Євгенівна

Київ - 2008

Анотація

Барашева Д.Є. Психологічні особливості особистісного і професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата психологічних наук за фахом 19. 00. 07 - педагогічна і вікова психологія. Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено вивченню психологічних особливостей особистісного і професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови.

У роботі визначено самоідентифікацію як критерій виявлення особистісних і професійних особливостей становлення майбутнього викладача іноземної мови, а її розвиток як спосіб оптимізації інтеграції особистістих і професійних смислів. Диференційовано, по перше, психологічні особливості особистісного становлення: 1) прагнення до ідентифікації себе як екзистенційної даності, до самовизначення і саморозуміння; 2) тенденція до саморефлексії у міжособистісному спілкуванні; 3) прагнення до визначення своєї ролі у власному суспільному житті, по-друге, психологічні особливості професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови: 1) особистість стикається з необхідністю присвоєння образу професії перетворюючого характеру (професія педагога), що актуалізує суб'єктну активність через розвиток творчих здібностей, самосвідомості, рефлексії, відповідальності; 2) професійний образ педагога-словесника передбачає розвиток суб'єктної активності в інтерсуб'єктному спілкуванні; 3) спеціальність викладача іноземної мови вимагає ототожнення особистості студента себе із образом лінгвокультури, мова якої вивчається.

У дослідженні доведено, що продуктивність процесу психологічного становлення особистості майбутнього викладача іноземної мови в період професійного навчання залежить від гармонійної інтеграції психологічних особливостей його особистісного і професійного становлення. Актуалізація самоідентифікації особистості студента у соціально і професійно значущих образах і ролях сприяє трансформації особистості в нову інтегративну функціональну систему - свідомий суб'єкт інтерсуб'єктних взаємовідносин.

Ключові слова: психологічні особливості особистісного становлення, психологічні особливості професійного становлення, викладач іноземної мови, самоідентифікація, інтеграція особистісних і професійних смислів, усвідомлена суб'єктність.

Аннотация

Барашева Д.Е. Психологические особенности личностного и профессионального становления будущего преподавателя иностранного языка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19. 00. 07 - педагогическая и возрастная психология. Институт психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию психологических особенностей личностного и профессионального становления будущего преподавателя иностранного языка.

В работе в качестве критерия психологических особенностей личностного и профессионального становления будущего преподавателя иностранного языка определена самоидентификация личности; доказано, что ее развитие является способом оптимизации интеграции личностных и профессиональных смыслов. Кроме того, дифференцированы, во-первых, психологические особенности личностного становления: 1) стремление к идентификации себя как экзистенциональной данности, к самоопределению и самопознанию; 2) тенденция к саморефлексии в межличностном общении; 3) стремление к определению своей личной роли в общественной жизни, во-вторых, психологические особенности профессионального становления будущего преподавателя иностранного языка: 1) личность сталкивается с необходимостью присвоения образа профессии преобразующего характера (профессия педагога), что актуализирует субъектную активность через развитие творческих способностей, самосознания, рефлексии, ответственности; 2) профессиональный образ педагога-словесника предусматривает развитие субъектной активности в интерсубъектном общении; 3) специальность преподавателя иностранного языка требует отождествления личностью студента себя с образом лингвокультуры, язык которой изучается. Данные эмпирического исследования демонстрируют дисбаланс интеграции личностных и профессиональных эмотивно-когнитивных конструктов.

Разработана программа психологического сопровождения процесса личностно-профессионального становления будущего преподавателя иностранного языка, главной психолого-педагогической задачей которой стало развитие самоидентификации студентов в социально и профессионально значимых образах, и функционирование в соответствующих ролях. Внедрение разработанных психолого-педагогических мероприятий в практику учебно-воспитательной работы педагогического вуза способствовало самоопределению студентов в области межличностного общения, в профессии педагога, в специальности преподавания иностранного языка, в самофутурировании, вцелом способствовало достижению студентами статуса личностной и профессиональной идентичности.

Построена теоретическая интеграционная модель личностного и профессионального становления будущего преподавателя иностранного языка. В основу модели легло проверенное теоретически и эмпирически положение о том, что продуктивность психологического становления личности будущего преподавателя иностранного языка в период его профессиональной подготовки зависит от гармоничной интеграции личностных и профессиональных эмотивно-когнитивных конструктов. Актуализация и развитие самоидентификации личности студента в социально и профессионально значимых образах и ролях способствует трансформации личности в новую функциональную интегративную систему - сознательный субъект интерсубъектных взаимодействий.

Ключевые слова: психологические особенности личностного становления, психологические особенности профессионального становления, преподаватель иностранного языка, самоидентификация, интеграция личностных и профессиональных смыслов, осознанная субъектность.

Abstrakt

Barasheva D. Psychological peculiarities of a future foreign language teacher personal and professional development. - Manuscript.

The dissertation for the Candidate degree in psychological sciences in the specialty 19. 00. 07 - Pedagogical and Age Psychology. - G. S. Kostiuk Institute of Psychology of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The dissertation is devoted to the study of psychological peculiarities of a future foreign language teacher personal and professional development.

Self-identification is stipulated in this work as the criteria of personal and professional peculiarities of the development of a future foreign language teacher. Personal and professional peculiarities of their development are differentiated. The former include tendencies for identification personal: a) self-existence; b) self-reflection in interpersonal communication; c) role in social life and activity. The latter refer to the following peculiarities: a) personality faces a necessity of appropriating the image of a creative reorganizing profession (which is pedagogue); b) language teacher's professional image implies development of a subject's activity in the sphere of inter-subjects' communication; c) the speciality of a foreign language teacher demands their identification in the culture of a foreign language they teach.

Difficulties of the integration of personal and professional senses are distinguished. The program for psychological accompaniment is elaborated and effectiveness is experimentally tested. The integral model of personal and professional development of a future foreign language teacher is built.

It is stipulated that productivity of psychological development of a future foreign language teacher in the period of professional training depends on harmonic integration of the personal and professional peculiarities. Provided with actualizing self-identification in socially and professionally valuable images, their personalities are transformed into new integrative systems - conscious subjects of inter-subjects' mutual activity.

Key words: psychological peculiarities of personal development, psychological peculiarities of professional development, foreign language teacher, self-identification, integration of personal and professional senses, realized self-causality.

психологічний самоідентифікація викладач

1. Загальна характеристика дисертації

Актуальність дослідження. В умовах трансформації українського суспільства і модернізації освіти у відповідності з Національною доктриною розвитку освіти в Україні особлива відповідальність покладається на психологічну і педагогічну науки. Основним психолого-педагогічним завданням сучасної освіти є відтворення основ розвитку людини в глобалізованому інформаційному суспільстві, зокрема освітньому. Важливим чинником модернізації освітніх процесів є їх психологічне забезпечення та психологічний супровід.

Процес становлення особистості викладача іноземної мови є одним з найвідповідальніших в умовах одночасної інтеграції України в інтеркультурний простір і націоналізації суспільства. Вища школа під час професійної підготовки має сформувати особистість нового типу, характеристиками якої будуть, перш за все, усвідомлена суб'єктна активність в інтерсуб'єктній взаємодії, стійка система особистісних цінностей, прагнення до творчості й перетворення суспільного життя, стійка національна свідомість, інтеркультурна толерантність і комунікативність. Проте, сучасному стану підготовки викладачів іноземної мови бракує психологічного забезпечення гармонізації інформаційної і особистісної складових у формуванні майбутнього фахівця. Такий стан детермінований певними недоліками процесу інтегрування особистісних психологічних особливостей студентів і професійних інформативних освітніх вимог.

До проблеми становлення особистості зверталися багато вчених. Досліджувалася проблема особистості як свідомого феномену, питання детермінант і механізмів внутрішньої мотивації, що спонукають людину до діяльності (Б. Ананьєв, Г. Костюк, С. Максименко, А. Маслоу, К. Роджерс, С. Рубінштейн, Т. Титаренко та ін. ). Проводився детальний аналіз психологічних механізмів ідентифікації особистості в різних соціальних ролях (Е. Берн, Е. Еріксон, В. Зливков, Л. Шнейдер та ін. ). Здійснювалися узагальнення досліджень вікових особливостей функціонування особистості людини в соціумі (Д. Бокум і Г. Крайг, Л. Обухова, Л. Підкоритова, Г. Рудь, О. Сапогова та ін. ). Було здійснено аналіз кризових явищ та, зокрема, значення кризи професійного самовизначення й ідентичності в становленні особистості (Н. Волянюк, Ж. Вірна, Є. Зеєр, Г. Ложкін, А. Могилевський Є. Симанюк та ін. ). Вивчався вплив загальних та індивідуальних здібностей особистості на професійне самовизначення і становлення (Є. Климов, Н. Самоукіна та ін. ). Було розглянуто питання взаємозв'язку особистісного і професійного розвитку людини (Б. Волков, Т. Буякас, О. Кулешова, Н. Пряжніков, Т. Соломка та ін. ). У плані психолого-педагогічної діяльності детально вивчалися система професійних стосунків, особливості педагогічної комунікації її учасників, умови гармонійного розвитку особистості у психолого-педагогічній системі (Г. Балл, М. Боришевський, О. Винославська, М. Дригус, С. Мусатов, Р. Мей, М. Савчин). Проводилося дослідження у сфері впливу мови і культури на розвиток індивіда (Р. Кісь, K. Леві-Строс, О. Леонтьєв, А. Маслова, В. Наумов, О. Потебня, О. Хроленко, Л. Щерба та ін.).

Проте за межами досліджень залишилось питання окреслення психологічних особливостей особистісного і професійного становлення студента - майбутнього викладача іноземної мови. Адже період навчання студентів у вищій школі детермінований (як віковою ознакою) найбільшою сенситивністю юнацтва до самовизначення, саморефлексії, аналізу усталених загальних соціальних і конкретних професіональних установок і пріоритетів, усвідомлення своєї ролі у житті соціума, прагненням активної особистісної діяльності. Спеціальність викладача іноземної мови, крім того, актуалізує ототожнення особистості у рідномовній культурі й ідентифікацію образу іншомовної, а також зіставлення феноменів рідної й іноземної лінгвокультур. Від психологічних особливостей процесу особистісного і професійного становлення в умовах отримання конкретної спеціальності залежить специфіка функціонування системи цінностей і орієнтирів, реалізації особистої активності людини в площині суб'єктних й інтерсуб'єктних взаємовідношень у майбутньому.

Отже, ми спрямували дослідження на вивчення особливостей особистісного і професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови з метою поліпшення умов його становлення під час професійної підготовки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить у комплексну програму наукових досліджень лабораторії теорії і методології психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Тему затверджено Вченою радою інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол № 14 від 12 жовтня 2004 р. ) і погоджено з координаційною Радою Президії АПН Україні (протокол № 1 від 31 січня 2006 р. ).

Мета дослідження: виявити й обґрунтувати психологічні особливості особистісного і професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови в період його навчання у вищій школі та визначити шляхи поліпшення психологічних умов даного становлення.

Завдання дослідження: 1) здійснити теоретичний аналіз підходів до вивчення проблеми психологічного становлення особистості; 2) проаналізувати наукові підходи до питання професійного становлення особистості; 3) визначити і з'ясувати критерій виявлення психологічних особливостей особистісного і професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови; 4) провести емпіричне дослідження особливостей, що вивчаються; 5) розробити і провести апробацію програми психологічного супроводу, націленого на поліпшення умов особистісно-професійного становлення студентів - викладачів іноземної мови; 6) побудувати теоретичну модель становлення майбутнього викладача іноземної мови в період його професійної підготовки.

Об'єкт дослідження: особистісне і професійне становлення студента в умовах навчання у вищій школі.

Предмет дослідження: психологічні особливості особистісного і професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови.

Гіпотеза: продуктивність процесу психологічного становлення особистості майбутнього викладача іноземної мови в період професійного навчання залежить від гармонійної інтеграції психологічних особливостей його особистісного і професійного становлення. Актуалізація самоідентифікації особистості студента у соціально і професійно значущих образах і ролях сприятиме трансформації особистості в нову інтегративну функціональну систему - свідомий суб'єкт інтерсуб'єктних взаємовідносин.

Методологічна і теоретична основа роботи базуються на концептуальних положеннях досліджень: розуміння феномену особистості, основних детермінант і механізмів її становлення (Б. Ананьєв, Г. Костюк, С. Максименко, С. Рубінштейн, Т. Титаренко); психології психо-соціального розвитку особистості (Е. Еріксон, Дж. Марсіа, З. Фройд); феномену ідентифікації в структурі особистості (Е. Берн, В. Зливков, Л. Шнейдер, Д. Юм); специфіки професіонального чиннику в становленні особистості (Т. Буякас, Н. Волянюк, Є. Зеєр, Є. Климов, Г. Ложкін, Н. Пряжников, Н. Самоукіна, Є. Симанюк, Дж. Холанд); проблеми гармонійного розвитку особистості у психолого-педагогічній системі (Г. Балл, О. Винославська, М. Дригус, С. Занюк, С. Мусатов, Р. Мей, М. Савчин); феномену взаємозв'язку мови і культури (В. Бєлянін, О. Леонтьєв, В. Маслова, О. Потебня, Е. Сепір, Д. Слобін, Л. Щерба); лінгвокультурологічного підходу до феномену самовизначення особистості (Л. Виготський, Р. Кісь, В. Манакін, В. Наумов, К. Леві-Строс, О. Хроленко); комплексного підходу до програмування психологічного супроводу (Н. Волянюк, Л. Шнейдер).

Методи дослідження: 1) теоретичні: аналіз наукової літератури з проблеми особистісного і професійного становлення; теоретичне моделювання; 2) емпіричні: спостереження, самоспостереження, метод самооцінки, тестування; констатувальний та формувальний експерименти; статистична обробка й інтерпретація результатів.

Наукова новизна дослідження полягає: 1) у визначенні психологічних особливостей особистісного і професійного становлення студента - майбутнього викладача іноземної мови; 2) у визначенні критерію виявлення цих особливостей; 3) у розробці комплексного психолого-педагогічного підходу, що оптимізує особистісне і професійне становлення майцбутнього викладача іноземної мови; 4) у побудові теоретичної інтеграційної моделі становлення особистості студента-викладача іноземної мови під час його професійної підготовки.

Теоретична значущість дослідження полягає: 1) у розширенні й поглибленні знань про психологічні закономірності особистісного і професійного становлення майбутніх викладачів іноземної мови; 2) у визначенні психологічного критерію виявлення особливостей становлення особистості майбутнього викладача іноземної мови в процесі його професійної підготовки; 3) у теоретичному моделюванні психологічного процесу становлення студента в умовах професійної підготовки.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що: 1) упровадження розробленої програми психологічного супроводу в планування навчально-виховного процесу забезпечує підвищення рівня ефективності професійної педагогічної підготовки студентів; 2) запропонована інтеграційна модель особистісного і професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови може бути використана для подальшого вивчення проблеми; 3) результати дослідження можуть бути використані в процесі розробки програм, методичних рекомендацій і спецкурсів із застосуванням методів активного соціально-психологічного навчання при підготовці фахівців гуманітарного профілю у ВНЗ.

Надійність і обґрунтованість результатів дослідження забезпечуються: методологічним обґрунтуванням базових позицій; коректним вибором психологічних методів його проведення; використанням стандартизованих і адаптованих діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження; валідністю даних, що базується на кількісній обробці і якісному аналізі емпіричних даних; репрезентативністю вибірок і застосуванням методів математичної статистики.

Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 2004 - 2007 рр. Загальна вибірка склала 200 респондентів, якими стали студенти-викладачі іноземної мови 2-4 курсів філологічного факультету Севастопольського міського гуманітарного університету.

Апробація результатів роботи. Про основні теоретичні положення і результати емпіричного дослідження доповідалося на IV науково-методичній конференції «Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи» (м. Київ, 27-28 жовтня 2005 р. ), на IV Міжнародній науково-методологічній конференції «Поняття множини в гуманітарному пізнанні: клас - поле, ієрархія - континуум, схожість - суміжність» (м. Севастополь, 10-12 травня 2006 р. ), на V Міжнародному семінарі «Освіта в багатокультурному суспільстві: традиції та інновації» (м. Севастополь, 22-24 травня 2006 р. ), на III Науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу СМГУ «Актуальні проблеми гуманітарної освіти» (м. Севастополь, 26 травня 2006 р. ), на Міжнародній конференції «Єдність в протилежності - виклик глобалізації» (м. Кельце - Сташув, Польща, 8-10 грудня 2006 р. ), на V Міжнародній науковій конференції «Значущість, функція і структура в гуманітарному пізнанні» (м. Севастополь, 11-16 травня 2007 р. ), на II Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми психолінгвістики» (м. Переяслав-Хмельницький, 25-26 жовтня 2007 р. ), на VII Міжнародному семінарі «Релігія і суспільство: криза ідентичності та нові виклики постсекулярного суспільства» (м. Ялта, 8-10 листопада 2007), на Міжнародній конференції «Європа гомогенна або компліментарна: проблема стосунків» (м. Кельце, Польща, 7-9 грудня 2007г. ); а також на засіданнях лабораторії методології і теорії психології Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і гіпотезу дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, подані структура організації дослідження й дані про апробацію матеріалів дослідження.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні основи проблеми становлення майбутнього викладача іноземної мови» - розглянуто основні концептуальні психологічні підходи до проблеми становлення особистості; визначено психологічні умови становлення особистості як суб'єкта власного життя і як суб'єкта професійної діяльності; визначено специфіку становлення особистості педагога, зокрема особистості викладача іноземної мови.

Теоретичний аналіз проблеми свідчить, що основною сучасною тенденцією дослідження феномену особистості є тенденція до вивчення особистості як свідомого феномену, що діє, саморозвивається і зумовлений взаємодією трьох основних складових: біологічної, соціальної та власної активності. Становлення особистості передбачає, по-перше, процес перетворення індивіда як природної істоти з єдністю природженого і набутого в суб'єкт власних і соціальних перетворень, по-друге, набуття і розвиток якості суб'єктності як відмінної ознаки людини на шляху перетворення індивіда в особистість. За Г. Костюком, загальним механізмом розвитку індивіда, що народжується біологічною істотою, але має потенцію стати особистістю, є співвідношення трьох детермінант: навчання, виховання і психічного розвитку. За С. Максименком, ядром особистості є специфічна єдність біологічної і соціальної детермінант, а механізмом становлення й розвитку особистості є «нужда» як явище біосоціальної природи. За С. Рубінштейном, через об'єднання біологічного і соціального в індивідуальному акцентується поетапне діяльносне саморозуміння й самопізнання особистості. За Т. Титаренко, детермінантами особистісного розвитку є біологічний чинник, фактор раннього віку і батьківського виховання та суб'єктність (самодетермінація), а механізмом задіяння системи детермінант є життєвий вибір особистості, в акті якого експлікується суб'єктність як така. Психологічним механізмом становлення особистості також вважають рефлексію (А. Яцюрик); конструювання й проектування соціальних здібностей (В. Давидов); потенційну готовність до саморозкриття (Л. Анциферова).

Детермінуючими умовами становлення особистості як суб'єкта діяльності визначають професійне самовизначення й професійну діяльність (Т. Буякас, Е. Еріксон, О. Швидкий, Л. Шнейдер та ін.). На віковому етапі юнацтва самовизначення індивіда у професіональній діяльності є одним із найзначущих чинників становлення особистості. Від перегляду і диференціації вже сформованих і детермінації нових цінносних ориєнтирів й настановлень залежить напрямок і специфіка реалізації власної активності індивіда у майбутньому. Професійна площина стає умовою розкриття особистісного потенціалу, реалізації суб'єктної активності (Н. Волянюк, Г. Ложкін, Н. Пряжников, Н. Самоукіна, Дж. Холанд, Т. Титаренко, Л. Шнейдер та ін.). Для успішної самореалізації особистість має подолати кризу професійної ідентичності, що є рушійним фактором її поступового становлення (Ж. Вірна, Э. Зеєр, А. Могилевський, Є. Симанюк та ін.).

Специфікою становлення педагога є присвоєння образу професії перетворюючого характеру (Є. Климов), що дає можливість успішної соціалізації через реалізацію свого внутрішнього творчого потенціалу в сфері комунікації й організації міжособистісного спілкування (Г. Балл, М. Боришевський, О. Винославська, В. Зливков, С. Мусатов та ін.). В той же час, теоретично сформульовані умови процесу професійної підготовки у вищій педагогічній школі часто не збігаються з самим процесом, тому констатується низький рівень професійної свідомості, через що виникають перешкоди досягненню статусу особистісної і професійної ідентичності, а також в успішній соціалізації особистості (О. Іщенко, О. Коропецька, Н. Носова, Л. Овсянкіна, Т. Ткачук, Т. Щербан та ін.). Викладач іноземної мови у своєму професійному становленні змушений не тільки оволодіти навичками використання коду іншої мови, але й заглибитися в лінгвокультурні особливості менталітету народу, мова якого вивчається (О. Потебня, І. Рум'янцева, Л. Щерба, А. Хроленко та ін.). Відбувається певна ідентифікація себе із ментальністю, що відбита в специфіці іншомовної діяльності.

У другому розділі - «Емпіричне дослідження особливостей становлення викладача іноземної мови в період його професійної підготовки» - обґрунтовано самоідентифікацію особистості як критерій психологічних особливостей особистісного й професійного становлення студентів-викладачів іноземної мови; визначено психологічні особливості особистісного й професійного становлення майбутніх викладачів іноземної мови під час професійної підготовки.

На підставі теоретичного аналізу (С. Баклушинський, М. Борневассер, Т. Буякас, Е. Еріксон, Ю. Качанов, Н. Шматко, Л. Шнейдер, Т. Стефаненко, Д. Юм та ін.) ми дійшли висновку, що самоідентифікація є психологічним показником вищого порядку в емоційно-когнітивній організації особистості, ніж ідентифікація. Остання є більш детермінованою неусвідомлюваною характеристикою, тоді як перша включає характер усвідомленості. С. Баклушинський, Е. Бєлінська, С. Васильковська, Е. Еріксон, Л. Шнейдер самоідентифікацію розуміють як психологічний процес: емоційно-когнітивне прагнення особистості до самоусвідомлення як екзистенції, тотожності собі, приналежності групі; М. Борневассер, Ю. Качанов, Н. Шматко - як засіб досягнення ідентичності: властивість особистості конструювати інтеграційний образ «Я», що включає самоусвідомлення, самооцінку, самоповагу; Т. Буякас, В. Зливков - як спосіб життєдіяльності: здатність суб'єкта, диференціюючи образи «Я» реального і «Я» ідеального, актуалізувати «Я» динамічне з метою перетворення образу «Я» реального в образ «Я» ідеального, що й забезпечує динаміку розвитку. Отже, самоідентифікація є особистісним утворенням, синтезом структурних (продукування емотивно-когнітивних конструктів і поєднання їх у індивідуальну інтегративну систему) й функціональних характеристик (властивість свідомо трансформувати інтегративну систему особистісних емотивно-когнітивних конструктів під впливом суб'єктних мотивів й інтерсуб'єктної взаємодії). Домінантною одиницею у цьому синтезі ми бачимо особистісну усвідомленість (в ототожненні особистістю себе як екзистенційної даності і як одиниці соціальної групи у конкретних варіативних умовах міжособистосної взаємодії).

У професійній сфері, що є формою реалізації суб'єктної активності індивіда, самоідентифікація особистості набуває специфічних ознак, зумовлених певним видом професійної діяльності, необхідністю присвоєння нових професійних образів у нових умовах міжособистісного спілкування. Щодо майбутнього педагога-викладача іноземної мови, його професійна підготовка передбачає присвоєння нових образів і формування конкретних професійно важливих якостей: креативності, рефлексії, емпатії, спілкування тобто комунікативних й організаторських умінь (Б. Волков, Є. Зеєр, Є. Климов та ін. ). Спеціальність викладача іноземної мови, зокрема, передбачає тренування одночасно двох ролей - носія образу рідної і демонстратора образу іншомовної культур (В. Наумов, І. Рум'янцева, О. Потебня, Л. Щерба та ін.). Отже, від процесу самоідентифікації залежать особливості особистісного й професійного становлення студентів.

Емпіричне дослідження самоідентифікації студентів-викладачів іноземної мови з метою виявлення психологічних особливостей особистісного і професійного становлення проводилося у вибірці з 200 студентів (майбутніх викладачів іноземної мови) 2-4 курсів філологічного факультету Севастопольського міського гуманітарного університету. Як спосіб виявлення особливостей особистісного й професійного становлення під час професійної підготовки викладачів іноземної мови був визначений ступінь розвитку самоідентифікації через дослідження таких характеристик: 1) креативності як властивого кожному індивідові вродженого потенціалу розвитку і як необхідної професійної якості педагога (за методикою креативності Джонсона); 2) комунікативних і організаторських здібностей як форм і способів реалізації особистісної активності і як професійно важливих якостей педагога (за методикою комунікативних і організаторських здібностей (КОЗ) В. Синявського і Б. Федоришина); 3) системи особистісних ціннісних орієнтацій і установок як фундаменту для особистісного становлення і як основи для реалізації суб'єктної активності у професійно спрямованій діяльності (за методикою ціннісних орієнтацій М. Рокича, адаптованою до розв'язуваних нами завдань); 4) статусу ідентичності у лінгво-культурній сфері як компоненту структури ідентичності особистості і як підґрунтя для усвідомленого формування професійного образу носія-демонстратора іноземної мови та інтеркультурного комуніканта (за авторською методикою культурних мовних особистісних орієнтацій (МКМОО)).

Таблиця 1 Результати експериментального дослідження психологічних особливостей становлення студентів-викладачів іноземної мови

Результати дослідження (табл. 1) демонструють: 1) розмитість уявлень у сфері особистісних цінностей (розмитий рівень розвитку системи ціннісних орієнтирів буттєвого типу в 39,6% виборів детермінації термінальних цінностей і 39,1% - інструментальних, низький рівень у 30,3% виборів термінальних цінностей та у 37,4% інструментальних); 2) психологічні труднощі в сфері міжособистісного спілкування (рівень розвитку комунікативних здібностей в 22% виборів нижче задовільного, у 20,9% - незадовільний, у 22,6% - задовільний; рівень розвитку організаторських здібностей в 16,5% виборів нижче задовільного, в 16% - незадовільний); 3) при високому рівні розвитку творчих здібностей у 62,6%, середній результат в 22,5% виборів і низький - у 14,9%. Більш того, дослідження особливостей самоідентифікації студентів-викладачів іноземної мови за ознакою культурної мовної приналежності демонструє певний дифузний стан. З одного боку, зафіксовано низький рівень усвідомленого уявлення респондентів про особистісну систему національно-культурних мовних пріоритетів: 1) 30% респондентів не вважають значущим у особистісному становленні фактор рідної мови, але 27% усвідомлюють важливість її знання; 2) тільки у 33% виборів респонденти вважали необхідним прищеплення дитині любові й пошани до рідної мови та у 37% усвідомлюють значущість виховання любові й пошани до національної культури; 3) менше половини респондентів (44%) демонструють готовність до усвідомлення й прийняття своєї культурної мовної приналежності. З другого боку, зневага до мовного фактора в особистісному становленні не заважає студентам підходити до проблеми кросскультурної взаємодії з інших позицій: 1) 56% виступають проти переходу людства на один мовний комунікативний код; 2) 64% вважають необхідним збереження національно-культурних традицій; 3) 63% вважають несправедливим існування «привілейованих» мов.

Виявлено, що особистісне і професійне становлення майбутніх педагогів-викладачів іноземної мови має певні особливості. По-перше, становлення студента-викладача іноземної мови передбачає присвоєння та включення до структури особистості двох образів: педагога і викладача іноземної мови. Образ педагога вимагає тренування ролей вихователя (формування системи цінностей), організатора, суб'єкта інтерсуб'єктних відносин (налагоджування міжособистісного спілкування) й перетворювача (актуалізування творчої особистісної активності). Образ викладача іноземної мови вимагає тренування ролей демонстратора культури тої мови, що вивчається (присвоєння образу іноземної лінгвокультури), носія рідної мовної культури (диференціювання образу рідної лінгвокультури) й інтеркультурного комуніканта (тренування навичок кросскультурної комунікації). По-друге, особистісне й професійне становлення відбувається у тісному взаємозв'язку, отже, інтегруються особистісні і професійні смисли у цільну структуру особистості. Інтерпретація результатів приводить до висновку, що процес особистісного і професійного становлення студентів-викладачів іноземної мови характеризується певними психологічними проблемами, що зумовлені присвоєнням нових професійних образів і тренуванням відповідних ролей. Такий стан є кризовим і може нести загрозу набуття дифузного статусу ідентичності.

У третьому розділі - «Психологічне моделювання особистісно-професійного становлення студента-викладача іноземної мови» - розроблено програму психологічного супроводу професійного становлення студента-викладача іноземної мови; проведений порівняльний аналіз психологічних особливостей особистісно-професійного становлення студента-викладача іноземної мови в умовах запропонованого психологічного супроводу і без нього; побудовано інтегративну модель становлення майбутнього викладача іноземної мови.

З метою надання психологічної допомоги у досягненні статусу ідентичності студентів-викладачів іноземної мови в особистістій та професійній сферах було розроблено програму психологічного супроводу. Відповідно до мети й завданнь (табл. 2) здійснення супроводу проходило в чотири етапи: сприяння самовизначенню у сфері міжособистісного спілкування, у професії педагога, у спеціальності викладання іноземної мови, у самофутуруванні.

Таблиця 2 План проведення психологічного Тренінгу оптимізації особистісно-професійного становлення студентів-викладачів іноземної мови (ТООПС(ім))

Примітка: ПВЯ - професійно важливі якості

Методики ТООПСС(ім) (табл. 2) є взаємодоповнюючими. Творчі здібності стимулюються у процесі актуалізації самоідентифікації у різноманітних ролях, у процесі прийняття рішень і їх реалізації у програванні проблемних ситуацій соціального і професійного характеру. Педагогічна спрямованість діяльності як професійна детермінанта розвитку визначає вибір проблемних ситуацій, що програються у процесі тренінгу. Лінгвокультурологічний вплив вивчення іноземної мови враховується при тренуванні навичок лінгвокультурологічної компетенції. Розвиток навичок самоаналізу дає можливість самостійної рефлексії і прогнозування індивідуальної стратегії майбутньої міжособистісної взаємодії. У таких умовах оптимізується подолання основної складності віку - ролевої самоідентифікації. Функціональну значущість тренінгу забезпечує виконання вимог до його організації, програмування і проведення.

Експериментальне впровадження тренінгу здійснювалося в групі респондентів, що брали участь у першому етапі дослідження. Загальну вибірку з двохсот респондентів було поділено на дві: експериментальну й контрольну.

Аналіз, порівняння й інтерпретація даних діагностичного і рубіжного тестування виборок дозволяє констатувати: 1) статистично незначні відмінності в більшості випадків при початковому і рубіжному тестуванні контрольної вибірки; 2) статистично значущі відмінності в показниках початкової діагностики і рубежу експериментальної групи (при первинно зафіксованій дифузії в розподілі виборів показників рівня розвитку вимірюваних здібностей на етапі рубіжної діагностики зафіксовано розподіл виборів на високі показники: розвитку творчих здібностей - 53,9% «дуже високий», 38,5% «високий» і 7,7% «середній»; комунікативних - 92,3% «високий» і 7,7% «низький»; організаторських - 92,3% «високий» і 7,7% «задовільний»; системи термінальних цінностей буттєвого типу - 53. 9% «високий», 30,8% «середній», 15,4% «розмитий»; інструментальних цінностей буттєвого типу - 61,5% «високий», 23,1% «середній», 15,4% «розмитий»); 3) статистично значні відмінності в показниках рубежів експериментальної і контрольної виборок із перевагою першої.

Результати проведення методики культурних мовних особистісних орієнтацій МКМОО демонструють значний зріст показників експериментальної групи. У розподілі виборів демонструється високий рівень розвитку самоідентифікації за національно-культурною мовною ознакою: усвідомлення особистісної національно-культурної тотожності (показники тверджень №3, №5, №9); актуалізація особистісної відповідальності в питанні національно-культурного розвитку в масштабі держави і світу (показники тверджень №1, №2, №3); високий рівень розвитку національно-культурної мовної самосвідомості (показники тверджень №4, №6, №7, №8).

Заходи тренінгу, спрямовані на тренування навичок самоідентифікації, призвели до розвитку самосвідомості, рефлексії, креативності, умінь міжособистісної взаємодії, необхідних як у професії педагога, так і в соціальній життєдіяльності особистості в цілому.

Тренування навички творчої самореалізації сприяло усвідомленню власних творчих здібностей, стимулювало креативність у самопрезентації і сприяло узгодженню власних уявлень людини про свою особистість і сприйняття її образу соціумом. Тренування навичок рефлексії забезпечило усвідомлення образів «Я» реального, ідеального і динамічного, усвідомлення особистісної причинності в реалізації процесу життєдіяльності. Аналіз себе як окремої особи і як одиниці соціуму сприяв визначенню сильних і слабких сторін особистості. Тренування комунікативних і організаторських навичок допомогло визначенню і побудові адекватної в конкретних умовах життєдіяльності індивідуальної стратегії міжособистісного спілкування. Тренування навичок ролевої самоідентифікації в конкретній професії педагога стимулювало творчу активність особистості, реалізацію функції перетворення, особистісну відповідальність. Усвідомлена диференціація й аналіз образів рідної й іншомовної культур сприяли збереженню у студента-викладача іноземної мови свєї культурної тотожності і в той же час можливості демонстрації образу культури мови, що вивчається, адекватним чином використовуючи і когнітивний, і емоційний контексти. У результаті усвідомлення особистісних пріоритетів у професійній, соціальній, культурній міжособистісній взаємодії утворення інтеграційного образу «Я» стало основою формування і тренування навички самофутурування, прогнозування майбутньої стратегії міжособистісної взаємодії в професії і соціумі в цілому.

Актуалізація самоідентифікації особистості у різноманітних образах і ролях міжособистісної взаємодії сприяла досягненню студентами статусу особистісної ідентичності, усвідомленню своєї суб'єктності, позиції активного учасника і перетворювача життя. Важливою особливістю є набуття нової якості в структурі особистості - якості усвідомленої суб'єктності.

Теоретичний і емпіричний аналіз психологічних особливостей особистісного й професійного становлення студента-викладача іноземної мови став основою побудови інтегративної моделі особистісно-професійного становлення студента-викладача іноземної мови (рис. 1). Тенденція розвитку особистості в період професійного становлення центрується в особливостях процесу самоідентифікації індивіда як особистості і як носія образу професії. Домінантою стає власна свідомість. Новий образ, образ обраної професії, актуалізує зіставлення вже сформованого образу «Я» як екзестенційної даності, що диференціює себе в соціальних умовах, і конкретного професійного образу, що сформований певним соціумом і продиктований його потребами. Зіставлення сукупного образу «Я», образу професії, що презентує соціум, та образу себе у професії, що теоретично моделює індивід, актуалізує самоідентифікацію особистості у суб'єктнії та інтерсуб'єктнії особистісній й професійній взаємодії. Самоідентифікація у професії детермінує особливості професійного образу, що стане особистісно значущим і буде присвоєний структурі особистості. Образ професії диференціює індивідуальні психологічні особливості, що будуть розвиватись у першу чергу згідно з соціально-професійним замовленням.

Рис. 1. Схема інтегративної моделі особистісно-професійного становлення студента - майбутнього викладача іноземної мови

У процесі синтезу структурних та функціональних характеристик відбувається інтеграція засвоєних раніше образів і стереотипів, а також відібраних і привласнених морально-етичних пріоритетів і установок та нових, що продиктовані умовами професійного контексту. Образ «Я» трансформується в новий інтегративний образ «Я» особистості. Характеристики нового інтегративного образу залежать, по-перше, від психологічних особливостей самоідентифікації особистості в період професійного становлення, інтеграції індивідуальних емотивно-когнітивних конструктів і тих, що зумовлює професійний образ. По-друге, від властивості свідомо трансформувати інтегративну систему особистісних емотивно-когнітивних конструктів під впливом суб'єктних мотивів й інтерсуб'єктної взаємодії в умовах соціально-професійного контексту. Структуру особистості у новому інтегративному образі «Я» залежно від психологічних особливостей протікання даної інтеграції характеризує або психологічне новоутворення - усвідомлена суб'єктність, або наявність загрози дифузного статусу ідентичності.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні психологічних особливостей особистісного і професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови в період його професійної підготовки у вищій школі, а також у визначенні шляхів поліпшення психологічних умов його особистісного і професійного становлення. Узагальнення результатів дослідження дало підстави для таких висновків.

1. Сучасний стан досліджень у сфері психології особистості демонструє загальну тенденцію до вивчення особистості як свідомого феномену, трьома основними факторами становлення якого є такі: біологічна та соціальна складові особистості й її власна активность. Остання детермінує інтегративну взаємодію трьох факторів у процесі становлення особистості. Власна активність реалізується через психологічний механізм становлення особистості у життєвому виборі особистості, в акті якого експлікується суб'єктність, у діяльнісному саморозумінні й самопізнанні, у рефлексії, у конструюванні й проектуванні соціальних здібностей, у потенційній готовності до саморозкриття; у суб'єктності тощо. У своєму становленні особистість проходить основні умовні стадії: з індивіда перетворюється в особистість, що має характерну ознаку суб'єктності та прагне стати індивідуальністю. Отже, становлення особистості є процесом набуття якості суб'єктності як способу самопізнання й самореалізації у життєдіяльності.

2. Професія виступає складовою соціальної детермінанти становлення особистості. На віковому етапі юнацтва самовизначення індивіда у професійній діяльності є одним із найзначущих чинників становлення особистості. Від того, як відбудеться диференціація вже сформованих і детермінація нових ціннісних орієнтирів й установок, залежить напрямок і специфіка реалізації власної активності індивіда у майбутньому. Професійна площина стає умовою розкриття особистісного потенціалу, реалізації суб'єктної активності. Під час професійної підготовки відбувається зіставлення образів професії, свого «Я», себе у професії, в результаті чого особистість присвоює (частково або повністю) чи відторгає новий образ, - актуалізується криза професійної ідентичності.

3. Становлення особистості майбутнього викладача іноземної мови на етапі професійної підготовки вимагає від індивіда усвідомлення особистісних індивідуальних особливостей, професійно важливих якостей, ототожнення себе із образом професії педагога, диференціювання образів рідної й іншомовної лінгвокультур. В цьому процесі актуалізується власна рефлексія і свідомість особистості, відбувається інтеграція особистісних і професійних смислів. Самоідентифікація є критерієм виявлення особистісних і професійних особливостей становлення майбутнього викладача іноземної мови, а її розвиток - способом оптимізації інтеграції особистістих і професійних смислів.

4. Психологічними особливостями особистісного і професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови визначені такі. По-перше, у контексті особистістого становлення для молоді є характерним: 1) прагнення ідентифікації себе як екзистенційної даності, самовизначення і саморозуміння; 2) тенденція до саморефлексії у міжособистісному спілкуванні; 3) прагнення визначення своєї ролі у власному і суспільному житті. Професійний контекст формує підґрунтя для реалізації особистісних психологічних тенденцій становлення особистості. По-друге, професійне становлення майбутнього педагога-викладача іноземної мови на етапі професійної підготовки має свої специфічні риси: 1) особистість стикається з необхідністю присвоєння образу професії перетворюючого характеру (професія педагога), що актуалізує суб'єктну активність через розвиток творчих здібностей, самосвідомості, рефлексії, відповідальності; 2) професійний образ педагога-словесника передбачає розвиток суб'єктної активності в інтерсуб'єктному спілкуванні; 3) спеціальність викладача іноземної мови вимагає ототожнення особистості студента із образом лінгвокультури, мова якої вивчається, із образом, який викладач має демонструвати учням.

5. Аналіз результатів емпіричного дослідження психологічних особливостей особистісного і професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови приводить до висновку, що в період професійної підготовки індивід стикається з проблемою інтеграції особистісних і професійних смислів та переживає кризу професійної ідентичності, що актуалізує й кризу особистісної ідентичності в цілому. При зіткненні особистісних і професійних смислів індивід переживає змішування уявлень про образ свого «Я», образ професії і образ себе у професії. Дані емпіричного дослідження демонструють дисбаланс інтеграції особистісних і професійних емотивно-когнітивних конструктів.

6. Упровадження у процес професійної підготовки майбутніх викладачів іноземної мови розробленої авторської програми психологічного супроводу особистісного і професійного становлення сприяє самовизначенню студентів у сфері міжособистісного спілкування, у професії педагога, у спеціальності викладання іноземної мови, у самофутуруванні, а також досягненню статусу особистісної і професійної ідентичності. Психологічні заходи забезпечили розвиток самосвідомості, рефлексії, самоаналізу, креативності, умінь міжособистісної взаємодії, необхідних як у професії педагога, так і в соціальній життєдіяльності особистості в цілому.

7. Реалізація авторської програми в експериментальній групі забезпечила: 1) усвідомлення власних творчих здібностей, стимулювання креативності у самопрезентації та узгодження власних уявлень людини про свою особистість і сприйняття її образу соціумом; 2) усвідомлення образів «Я» реального, ідеального і динамічного, а також особистісної причинності в реалізації процесу життєдіяльності; 3) визначення і побудову адекватної в конкретних умовах життєдіяльності індивідуальної стратегії міжособистістого спілкування; 4) активізацію творчої активності особистості, реалізацію функції перетворення, особистісну відповідальність; 5) усвідомлену диференціацію образів рідної й іншомовної лінгвокультур, що сприяло зміцненню у студента - викладача іноземної мови своєї культурної тотожності, а також адекватній сучасній професіональній меті демонстрації образу культури мови, що вивчається; 6) формуванню нового інтеграційного образу «Я», що стало основою формування і тренування навички самофутурування, прогнозування майбутньої стратегії міжособистісної взаємодії в професії і соціумі в цілому. Актуалізація самоідентифікації особистості у всіх образах і ролях міжособистісної взаємодії сприяла досягненню студентами статусу особистісної ідентичності, усвідомленню своєї суб'єктності, позиції активного учасника і перетворювача життя. Важливою особливістю стало набуття нової якості в структурі особистості - усвідомленої суб'єктності.

8. Узагальнення результатів дослідження привело до побудови інтегративної моделі особистісно-професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови. Тенденція розвитку особистості в період професійного становлення центрується в особливостях процесу самоідентифікації індивіда як особистості і як носія образу професії. У процесі синтезу структурних та функціональних характеристик відбувається інтеграція засвоєних раніше образів і стереотипів, а також відібраних і привласнених морально-етичних пріоритетів і установок та нових, що продиктовані умовами професійного контексту. Образ «Я» трансформується в новий інтегративний образ «Я» особистості. Характеристики даного нового інтегративного образу залежать, по-перше, від психологічних особливостей самоідентифікації, інтеграції індивідуальних емотивно-когнітивних конструктів і тих, що зумовлюють професійний образ; по-друге, від властивості свідомо трансформувати інтегративну систему особистісних емотивно-когнітивних конструктів під впливом суб'єктних мотивів й інтерсуб'єктної взаємодії в умовах соціально-професійного контексту. Структуру особистості у новому інтегративному образі «Я» залежно від психологічних особливостей протікання даної інтеграції характеризує або психологічне новоутворення - усвідомлена суб'єктність, або наявність загрози дифузного статусу ідентичності.