Професійна переорієнтація випускників вищих навчальних закладів як чинник особистісного самоздійснення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

УДК 159.923.2: 37. 011.32

Професійна переорієнтація випускників вищих навчальних закладів як чинник особистісного самоздійснення

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Тичина Ірина Миколаївна

Івано-Франківськ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Житомирському державному університеті імені Івана Франка,

Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент

Музика Олександр Леонідович,

Житомирський державний університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри соціальної та практичної психології

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Савчин Мирослав Васильович,

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри психології;

кандидат психологічних наук, доцент

Коропецька Олеся Михайлівна,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,

доцент кафедри педагогічної та вікової психології.

Захист відбудеться 17 листопада 2009 р. о 13 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.04 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 78.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 78.

Автореферат розіслано « » жовтня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.Г. Паркулаб

психологічний професійний переорієнтація

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Розвиток особистості дорослої людини нерозривно пов'язаний з її професійним становленням і характеризується поступовим зростанням рівня суб'єктної активності та здатності до свідомої саморегуляції, що визначає ступінь особистісного самоздійснення у різноманітних сферах життя.

Самоздійснення особистості передбачає переважання внутрішніх чинників розвитку особистості над зовнішніми, вчинкове відстоювання власної індивідуальності (Б.Г. Ананьєв, С.Д. Максименко, В.А. Роменець, С.Л. Рубінштейн, Ш. Бюлер, А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс, К. Хорні). Перехід від зовнішньо детермінованого розвитку до саморозвитку зумовлений зростанням ролі їх внутрішніх чинників, які суттєво впливають на регуляційні процеси особистості, визначаючи унікальний для кожної людини ціннісний вектор розвитку (К.О. Абульханова-Славська, О.Г. Асмолов, Б.С. Братусь, Г.С. Грибенюк, З.С. Карпенко, О.О. Конопкін, М.В. Савчин, О.Б. Старо-войтенко, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко).

У професійній сфері особистісне самоздійснення відбувається через знаходження оптимального шляху саморозвитку, включаючи й професійну переорієнтацію як життєвий вибір особистості (Є.О. Клімов, В.В. Рибалка, Б.О. Федоришин). Проблема професійної переорієнтації розглядається у зв'язку з динамікою особистісного та професійного самовизначення впродовж життєвого шляху (Т.В. Кудрявцев), професійною орієнтацією та працевлаштуванням безробітних (В.П. Зінченко, В.В. Синявський). Досліджуються способи саморегуляції професійної діяльності у процесі вибору професії (Д.М. Завалішина, Л.М. Мітіна, О.К. Осницький, О.Р. Фонарьов), труднощі самореалізації особистості у професійній сфері (Л.О. Коростильова, А.К. Маркова). Процес професійної переорієнтації випускників вищих навчальних закладів вивчається у зв'язку з професійним самовизначенням на етапі завершення освіти (Е.Ф. Зеєр, М.С. Пряжніков, Е.Е. Симанюк).

У дослідженнях проблеми зміни професії досить повно розкриваються механізми розвитку особистості залежно від рівня психічної саморегуляції суб'єкта професійної переорієнтації. Однак недостатньо вивченими залишаються особливості розвитку особистості випускників ВНЗ у процесі зміни професії залежно від рівня розвитку особистісно-ціннісних регуляційних механізмів. Зокрема, актуальним є виявлення ціннісних критеріїв зміни професії, які визначають способи і стратегії самоздійснення випускників ВНЗ у процесі професійної переорієнтації. Таким чином, недостатня розробленість окресленої проблеми та її соціальна значущість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Професійна переорієнтація випускників вищих навчальних закладів як чинник особистісного самоздійснення».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 6 від 26.01.07 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 7 від 25. 09. 07 р.). Окремі частини дисертаційного дослідження виконувалися в межах проекту Державного фонду фундаментальних досліджень МОН України «Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків» (№ 07.07/00092). Отримані результати використовуються у регіональному освітньому експерименті «Ціннісна підтримка розвитку здібностей та обдарованості «Три кроки»» (наказ № 230 управління освіти і науки Житомирської облдержадміністрації від 27.08.2008 р.).

Мета дослідження: на основі вивчення особливостей рефлексії випускниками вищих навчальних закладів життєво-ситуаційних і особистісно-ціннісних ресурсів розвитку виявити психологічні умови, за яких професійна переорієнтація стає ефективним чинником самоздійснення особистості.

В основу дослідження покладено припущення про те, що ефективність професійної переорієнтації як чинника особистісного самоздійснення визначається високим рівнем розвитку рефлексії та ціннісної регуляції особистісного розвитку випускників вищих навчальних закладів.

Завдання дослідження:

1. Розробити теоретичну модель ціннісної регуляції професійної переорієнтації, яка відображала б особливості самоздійснення залежно від структурно-змістових особливостей ціннісної сфери і особливостей рефлексії випускниками ВНЗ ресурсів розвитку, в першу чергу, професійних здібностей.

2. Дослідити особливості особистісного самоздійснення випускників ВНЗ залежно від рівнів розвитку ціннісної регуляції професійної переорієнтації.

3. Виявити ціннісні критерії вибору нової професії та особливості стратегій особистісного самоздійснення випускників ВНЗ у процесі професійної переорієнтації.

4. Розробити програму індивідуально-орієнтованої ціннісної підтримки особистісного самоздійснення випускників ВНЗ у процесі зміни професії і перевірити її ефективність.

Об'єкт дослідження: процес особистісного самоздійснення випускників вищих навчальних закладів.

Предмет дослідження: структурно-змістові особливості професійної переорієнтації випускників вищих навчальних закладів як чинника особистісного самоздійснення.

Методи та організація дослідження: для вивчення проблеми професійної переорієнтації випускників ВНЗ здійснено аналіз та узагальнення наукових джерел; для отримання емпіричних даних про рівень розвитку професійних здібностей та обсяг професійного досвіду застосовано біографічну бесіду; для дослідження особливостей рефлексії професійних здібностей та ціннісних критеріїв зміни професії випускниками ВНЗ використано запропоновані О.Л. Музикою і модифіковані нами до завдань дисертаційного дослідження методики моделювання ціннісної свідомості (ММЦС) і вивчення динаміки здібностей (МВДЗ); для вивчення особливостей оцінки випускниками ВНЗ мотиваційного потенціалу отриманої і нової професії розроблено опитувальник на основі виділених Дж. Хекманом і Г. Олдхемом параметрів; для перевірки ефективності ціннісної підтримки особистісного самоздійснення випускників ВНЗ у процесі професійної переорієнтації використано формувальний експеримент; для обробки результатів дослідження застосовувався факторний аналіз. Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою програми STATISTIСA 6.0.

Дослідження проводилося впродовж 2005-2009 років на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка та Житомирського національного агроекологічного університету. Вибірка склала 144 особи.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали психологічні підходи до проблеми особистісного зростання і самоздійснення людини (Ш. Бюлер, С.Д. Максименко, А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл), погляди на життєвий шлях як історію суб'єктного розвитку особистості (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, С.Л. Рубінштейн), загальні засади розвитку здібностей особистості (В.М. Дружинін, Н.С. Лейтес, В.О. Моляко, К.К. Платонов, Б.М. Теплов, В.Д. Шадриков), основні положення про роль рефлексії у регулюванні суб'єктної активності (І.М. Семенов, В.І. Слободчи-ков, О.Б. Старовойтенко, С.Ю. Степанов, В.О. Татенко), основні положення про ціннісну регуляцію розвитку особистості (Б.С. Братусь, Д.О. Леонтьєв, З.С.Карпенко), положення про взаємозв'язок особистісного і професійного розвитку людини (В.П. Зінченко, Є.О. Клімов, Т.В. Кудрявцев, В.В. Рибалка, Б.О. Федоришин), дослідження процесів саморегуляції у професійній діяльності (Д.М. Завалішина, О.О. Конопкін, Л.О. Коростильова, А.К. Маркова, Л.М. Мітіна, О.К. Осниць-кий, О.Р. Фонарьов).

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що:

- вперше розглянуто особистісне самоздійснення як базовий компонент у структурі ціннісної регуляції професійної переорієнтації; виокремлено рівні ціннісної регуляції професійної переорієнтації залежно від особливостей рефлексії розвитку професійних здібностей і структурно-змістових особливостей ціннісної сфери;

- уточнено зміст поняття «стратегія самоздійснення» і виявлено стратегії особистісного самоздійснення випускників ВНЗ у процесі зміни професії;

- розширено уявлення про роль рефлексії професійних здібностей у самоздійсненні випускників ВНЗ у зв'язку з професійною переорієнтацією;

- подальшого розвитку набули теоретичні положення про роль особистісних цінностей у регуляції процесу самоздійснення особистості.

Практичне значення полягає в розробці та модифікації методів дослідження професійної переорієнтації як чинника особистісного самоздійснення, а також у доведенні ефективності програми ціннісної підтримки особистісного самоздійснення випускників ВНЗ у процесі зміни професії. Результати дослідження можуть бути використані в процесі перепідготовки в Центрах зайнятості населення.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Житомирського державного університету імені Івана Франка при викладанні курсів «Психологія праці», «Вікова психологія» та «Психологія особистісного та професійного зростання» для студентів соціально-психологічного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 506 від 26.06.2009 р.), в практику роботи міських та районних Центрів зайнятості Житомирської області (довідка № 14-214 від 05.10.09 р.), а також при проведенні регіонального освітнього експерименту «Ціннісна підтримка розвитку здібностей та обдарованості «Три кроки»».

Особистий внесок здобувача. Висунуті теоретичні положення та одержані емпіричні результати є самостійним внеском автора в розширення проблематики дослідження особистісно-професійного розвитку випускників вищих навчальних закладів, вивчення професійної переорієнтації як чинника особистісного самоздійснення. В спільній з О.Л. Музикою статті «Структура ціннісної регуляції особистісного розвитку випускників ВНЗ у процесі професійної переорієнтації» авторською є типологія суб'єктно-ціннісних стратегій особистісного самоздійснення випускників ВНЗ у процесі професійної переорієнтації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях лабораторії психології творчості Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, міжнародних науково-практичних конференціях «Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків» (Житомир, 2005), «Чорнобильська катастрофа: 20 років потому (інтер-дисциплінарні аспекти)» (Житомир, 2006), VIII міжнародній науковій психологічній конференції «Психологічні проблеми творчості» (Київ, 2008), всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми діяльності психологічної служби в системі освіти» (Суми, 2006), міжрегіональних семінарах «Програма ціннісної підтримки розвитку здібностей та обдарованості «Три кроки»» (Житомир, 2008, 2009).

Публікації. Основний зміст дослідження відображено у дев'яти публікаціях, з яких шість статей (одна - у співавторстві) надруковано у виданнях, включених до переліку ВАК України, один розділ - у колективній монографії та дві публікації - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 167 найменувань (18 сторінок), 6 додатків (38 сторінок). Основний зміст дисертації викладено на 172 сторінках. Робота містить 17 рисунків і 8 таблиць на 24 сторінках. Загальний обсяг роботи - 228 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання, описано теоретико-методологічну основу та методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію та відомості про структуру й загальний обсяг роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження професійної переорієнтації як чинника особистісного самоздійснення» проаналізовано теоретичні підходи до вивчення проблеми розвитку і самоздійснення особистості, розглянуто проблему співвідношення особистісного і професійного розвитку у зв'язку з особливостями ціннісної регуляції професійної переорієнтації випускників ВНЗ.

У концепції життєвого шляху Ш. Бюлер особистісне самоздійснення близьке за значенням до термінів «самореалізація», «самоактуалізація» і позначає процес та результат розвитку особистості протягом життя в цілому або на окремому його етапі.

Започаткований С.Л. Рубінштейном суб'єктний підхід у психології дозволяє розглядати особистісне самоздійснення як рух людини у напрямку до здатності бути першопричиною власного розвитку.

С.Д. Максименко пов'язує феномен самоздійснення особистості з сукупністю ретроспективних та прогностичних переживань людини, які визначають індивідуальну тему життя. Рефлексивне осмислення себе і свого місця у світі дозволяє людині «йти своїм шляхом, самостійно обираючи темп, час, зупинки, супутників, або ж невротично, фанатично йти вперед, не розбираючи дороги». При цьому «продуктивність життєвого шляху визначається балансом усвідомлення провідних цінностей та смислів і неусвідомлюваних переживань-рухів».

У працях Б.Г. Ананьєва, Є.О. Клімова, В.В. Рибалки, Б.О. Федоришина підкреслюється взаємозв'язок особистісного і професійного розвитку людини, а також проводиться думка про те, що проблема ціннісно-смислового самовизначення щодо професії і життя в цілому є актуальною впродовж всього життєвого шляху людини. Необхідність професійного самовизначення створює проблемну життєву ситуацію, вирішення якої, як доведено О.О. Конопкіним та В.І. Моросановою, потребує сформованої структури особистісної саморегуляції.

Результати досліджень динаміки професійного самовизначення (О.К. Осницький, М.С. Пряжніков), кризи вибору професії (Е.Ф. Зеєр і Е.Е. Симанюк) свідчать про те, що одним із можливих варіантів професійного самовизначення випускників ВНЗ є рішення змінити професію. Конструктивні варіанти розвитку особистості у професійній діяльності пов'язуються зі сформованими регуляторними механізмами, а виникнення кризових явищ і труднощі професійної переорієнтації - з проблемами регуляції і само-регуляції (В.П. Зінченко, Т.С. Чуйкова).

Наше дослідження спирається на запропоновану О.Л. Музикою модель суб'єктно-ціннісної регуляції розвитку особистості, в якій особистісне самоздійснення є основною ланкою. У результаті особистісно-ціннісного зважування життєвих завдань та здібностей і можливостей їх розвитку, як ресурсів для виконання цих завдань, робляться життєві вибори, розгортається конкретна діяльність, що змінює як саму людину, так і світ навколо неї.

У дисертації особистісне самоздійснення розглядається як суб'єктно детермінований рівневий процес реалізації випускниками ВНЗ програми особистісного саморозвитку шляхом зміни професії. У розробленій нами теоретичній моделі ціннісної регуляції професійної переорієнтації випускників ВНЗ особистісне самоздійснення займає центральне місце: усвідомлення ресурсів особистісного розвитку у процесі професійної переорієнтації > створення суб'єктивної моделі саморозвитку > самоздійснення як процес і результат реалізації моделі саморозвитку > оцінка і корекція особистісного розвитку у процесі зміни професії > ціннісний розвиток особистості (див.рис.1).

У результаті аналізу варіантів особистісного розвитку людини за межами професії, описаних О.М. Борисовою, Є.П. Єрмолаєвою, Л.О. Коростильовою, було висунуто припущення, що на імпульсивно-ситуативному рівні регуляції через недостатню рефлексію ресурсів розвитку в професійній сфері та формування випадкової моделі саморозвитку професійна переорієнтація відбувається на основі імпульсивних спорадичних реакцій і, як правило, не є чинником самоздійснення особистості. Особистісні цінності в ході професійної переорієнтації залишаються незмінними, оскільки цей процес регулюється майже винятково ситуативними і соціально зумовленими чинниками: наявністю чи відсутністю робочих місць, уявленнями про престижність професії тощо. Імпульсивне самоздійснення у процесі зміни професії може вести як до своєрідної «інкапсуляції» професійного розвитку і його ізоляції від особистісного, так і до різноманітних особистісних деструкцій, пов'язаних з особистісною деградацією, спричиненою нездатністю людини до компенсаторного розвитку у сферах, не пов'язаних із професією.

Ціннісна регуляція професійної переорієнтації на ситуаційно-ціннісному рівні характеризується фрагментарною рефлексією професій-них здібностей як ресурсів розвитку у професії. Відтак, у людини має формуватися суб'єктивна модель розвитку як способу адаптації до життєвої ситуації. Таким чином, самоздійснення особистості може бути ситуаційно, нормативно, експектаційно зумовленим і, залежно від ступеня відповідності особистісних цінностей і вимог професії, може вести до професійної адаптації чи до дезадаптації випускників ВНЗ.

Суб'єктно-ціннісний рівень регуляції професійної переорієнтації характеризується високо розвиненими професійними здібностями і їх розгорнутою рефлексією. Основу ціннісної регуляції становлять суб'єктні цінності, які розглядаються О.Л. Музикою як результат набуття ціннісного досвіду особистості, що відображений у таких значущих моральнісних та діяльнісних ціннісних конструктах, тісні кореляційні зв'язки між якими зумовлюють здійснення окремих діяльнісних, поведінкових чи вчинкових актів.

На цьому рівні суб'єктивна модель творчо-професійного саморозвитку ґрунтується на потребі особистості бути суб'єктом власного життя. Це спонукає людей відшуковувати такі ресурси саморозвитку, які робили б їх автономними щодо можливих змін життєвої ситуації, в тому числі й до вимушених змін професії. Такими ресурсами цілком можуть бути творчі здібності, які шляхом перенесення здатні забезпечувати успіх у різних сферах професійної діяльності.

Змістово-процесуальні особливості ціннісної регуляції зміни професії визначають відповідні стратегії самоздійснення у процесі професійної переорієнтації, які, спираючись на праці В.О. Моляко, ми трактуємо як індивідуально своєрідні поєднання мисленнєвих дій і операцій, що сформувалися у результаті ціннісного осмислення професійного досвіду та досвіду соціальної взаємодії задля розв'язання життєвих завдань, пов'язаних із новою професійною діяльністю.

У відповідності з запропонованою моделлю ціннісної регуляції професійної переорієнтації можливості суб'єкта відображати та інтегрувати у ціннісному досвіді окремі аспекти особистісного розвитку, адекватно оцінювати і коригувати їх залежать від рівня ціннісної регуляції. Таким чином, результати теоретичного аналізу підтверджують висунуте припущення про те, що професійна переорієнтація випускників ВНЗ залежить від розвитку регуляційних механізмів і стає вагомим чинником особистісного самоздійснення в цілісній структурі суб'єктно-ціннісної регуляції розвитку особистості.

У другому розділі «Дослідження особливостей ціннісної регуляції професійної переорієнтації випускників вищих навчальних закладів» описано методи і представлено результати дослідження особливостей зміни професії в залежності від розвитку окремих компонентів професійних здібностей і рівня їх рефлексії, ціннісних детермінант професійної переорієнтації випускників ВНЗ.

На першому етапі емпіричного дослідження з'ясовувалася роль професійного досвіду в процесі прийняття рішення про зміну професії та формувалася вибірка для подальшого вивчення. За результатами біографічного інтерв'ю 84 досліджуваних (58 % від загальної вибірки) мають досвід роботи. З них 38 осіб (45,2 %) вирішили змінити професію. Серед 60 випускників без професійного досвіду (42 % від загальної вибірки) таке рішення прийняли 19 осіб (31,7 %).

Вивчення особливостей рефлексії професійних здібностей здійснювалося за допомогою модифікованого варіанту МВДЗ. Випускників просили назвати й оцінити рівень розвитку власних професійних умінь, дій і операцій, з яких вони складаються, виокремити референтних осіб та особистісні якості, які мають відношення до успішності у професійній діяльності.

Результати дослідження на цьому етапі підтвердили наше припущення про існування трьох рівнів ціннісної регуляції професійної переорієнтації та їх зв'язок з особливостями усвідомлення ресурсів особистісного розвитку.

Випускники, які мають імпульсивно-ситуативний рівень ціннісної регуляції, усвідомлюють незначну кількість власне професійних умінь (27 %), як правило, не виділяючи окремі дії та операції, ототожнюють особистісні якості з професійними вміннями. Розвиток умінь пов'язується більшою мірою з навчальною (17,41 %), а не з професійною діяльністю (до цієї групи належать всього 9,59 % вмінь). Для випускників з обмеженою рефлексією типовим є переважання серед референтних осіб людей з позапрофесійного оточення (63 %). Це пояснюється відсутністю у цієї категорії досліджуваних професійного досвіду і відповідних цінностей. Відтак, вибір професії, як і решта життєвих виборів особистості, має випадкову зовнішньо обумовлену детермінацію.

Для випускників із ситуаційно-ціннісним рівнем регуляції характерним є усвідомлення більшої кількості професійних умінь (64 %) і їх співвіднесення з предметом й засобами певної діяльності, що дозволяє характеризувати їх як спеціальні (41,23 %) і одиничні (22,77 %). На цьому рівні регуляції серед референтних осіб переважають люди, пов'язані з професійною діяльністю (78 %) , які можуть об'єктивно оцінити не лише результат роботи, а й спосіб її виконання. Досліджувані цієї групи вже мають професійний досвід і це, очевидно, зумовлює те, що успішність у професії пов'язується ними з власною відповідністю етичним нормам, прийнятим у окремому професійному середовищі (61 %) або процесуальним вимогам професії (39 %). Фрагментарна рефлексія особистісних ресурсів і модель ситуаційно-адаптивного розвитку зумовлює ситуаційно залежну зміну професії.

На суб'єктно-ціннісному рівні регуляції випускники ВНЗ усвідомлюють як професійні не лише спеціальні (31,1 %) і одиничні (9,9 %) уміння, а й загальні (59 %), які можуть бути використані при виконанні різних діяльностей (комунікативні - 17 %, рефлексивні - 9 %, аналітичні - 13 %, регуляційні - 8 %, організаційні - 12 %). Серед референтних осіб є визнані професіонали. Про рівень професійних домагань досліджуваних свідчать їх високі досягнення у навчально-професійній сфері (нагороди на конкурсах, кар'єрний ріст). Більшість особистісних якостей, які пов'язуються з досягненням професійного успіху, є позитивними або нейтральними, однак виокремлюються й такі, які розглядаються досліджуваними як позитивні для професії і водночас негативні для взаємодії з іншими людьми (вміння досягати цілей за будь-яку ціну). Випускники із розгорнутою рефлексією ресурсів розвитку усвідомлюють творчі здібності як необхідні професійно важливі якості, що дозволяє їм конструювати модель творчо-професійного розвитку і здійснювати суб'єктно-ціннісний вибір нової професії у процесі професійної переорієнтації.

Для вивчення ціннісних детермінант професійної переорієнтації випускників ВНЗ використано модифікований варіант методики моделювання ціннісної свідомості (ММЦС). На основі рефлексії загальної життєвої ситуації конструювалася факторно-семантична модель ціннісної свідомості кожного досліджуваного без спеціального наголошування на проблемі професійної переорієнтації (матриця - значущі особи х ціннісні конструкти). Аналіз факторно-семантичних моделей ціннісної свідомості досліджуваних був спрямований на визначення рівня значущості ціннісних утворень (випадкові ціннісні конструкти, декларовані цінності, особистісні цінності), визначення структурно-змістових характеристик регуляційного статусу особистісних цінностей (моральнісні цінності, діяльнісні цінності, суб'єктні цінності), визначення рівня ціннісної регуляції професійної переорієнтації.

На основі аналізу факторно-семантичних моделей було конкретизовано і систематизовано дані про структуру ціннісної свідомості і змістове наповнення ціннісних утворень на імпульсивно-ситуативному, ситуаційно-ціннісному і суб'єктно-ціннісному рівнях регуляції професійної переорієнтації випускників вищих навчальних закладів (табл. 1.).

Таблиця 1 Взаємозв'язок рівнів ціннісної регуляції професійної переорієнтації та характеристик ціннісної свідомості випускників ВНЗ

Аналіз ціннісної свідомості людей, які розпочали займатися творчою діяльністю у складні періоди життя, показав, що ціннісні пріоритети, пов'язані з творчою діяльністю, дозволяють долати особистісні кризи і є одним з основних ресурсів самоздійснення.

У третьому розділі «Дослідження особистісного самоздійснення випускників вищих навчальних закладів у процесі зміни професії» представлено результати вивчення особливостей вибору нової професії залежно від її мотиваційного потенціалу та від рівня ціннісної регуляції професійної переорієнтації, описано суб'єктні стратегії особистісного самоздійснення у процесі зміни професії, представлено результати ціннісної підтримки особистісного самоздійснення в ході професійної переорієнтації.

Для виявлення відмінностей у мотивах зміни професії випускників з ситуаційно-ціннісною і суб'єктно-ціннісною регуляцією досліджуваним пропонувалося оцінити попередню і нову професії за такими критеріями: почуття і переживання, що виникають під час виконання професійних обов'язків, суб'єктивна задоволеність новою професією, показники результативності роботи.

Показник мотиваційного потенціалу (ПМП) вираховувався за формулою запропонованою Дж. Хекманом і Г. Олдхемом.

Аналіз отриманих результатів дослідження показує, що 91 % випускників із суб'єктно-ціннісним рівнем регуляції оцінюють нову професію як таку, що має вищий мотиваційний потенціал і сприяє особистісному самоздійсненню (середні показники: ПМП₂ = 1117; ПМП₁ = 465), де індекс біля показника означає нову (2) чи колишню (1) професію. При цьому спостерігаються відмінності в оцінках досліджуваними різноманітності навичок (8,5/7,8), автономності (5,9/3,4), зворотного зв'язку (8,7/6,0), які свідчать на користь нової професії. Отже, випускники із суб'єктно-ціннісним рівнем регуляції професійної переорієнтації надають перевагу професіям, що дозволяють розвинути широкий діапазон професійних здібностей, проявляти самостійність і незалежність. Випускники цієї групи обирають діяльність, яка передбачає певну свободу і можливість проявити творчість. При цьому нова професія не обов'язково має стосуватися таких традиційно творчих як, наприклад, письменництво чи образотворче мистецтво. Як творчу досліджувані характеризували роботу на державній службі, на виробництві, роботу менеджера з продажу тощо.

Випускники з ситуаційно-ціннісним рівнем регуляції професійної переорієнтації при зміні професії меншою мірою керуються її мотиваційним потенціалом: для 50 % з них ПМП₁ > ПМП₂; для 40 % досліджуваних цієї групи ПМП₁ < ПМП₂; на думку 10 % осіб, обидві професії мають схожі характеристики ПМП₁ = ПМП₂. Абсолютні значення ПМП для цієї групи випускників є значно нижчими, ніж у випускників із суб'єктно-ціннісним рівнем регуляції.

Отримані на цьому етапі дослідження дані свідчать на користь припущення про свідому зміну професії випускниками із суб'єктно-ціннісним рівнем ціннісної регуляції. Подальші дослідження орієнтувалися саме на цю групу випускників, оскільки вивчення особливостей самоздійснення на вищому рівні саморегуляції мало лягти в основу розробки розвивальних програм.

На основі біографічних бесід і факторно-семантичних моделей, отриманих на попередніх етапах дослідження за методикою ММЦС, було реконструйовано стратегії самоздійснення випускників ВНЗ у зв'язку з процесом професійної переорієнтації. На підставі даних, отриманих на попередніх етапах дослідження, визначено критерії виокремлення стратегій: особливості професійного досвіду та спрямованість соціальної взаємодії (табл. 2.).

Таблиця 2 Стратегії самоздійснення у процесі професійної переорієнтації випускників ВНЗ із суб'єктно-ціннісним рівнем регуляції

Вдалося виокремити стратегії, які забезпечують особистісне зростання у процесі самоздійснення: «економія особистісних ресурсів професії», «ціннісний обмін», «асертивність». А виокремлення таких стратегій як «самоізоляція», «змагання», «пошук себе» дало емпіричне підтвердження початковому припущенню про можливість непродуктивного самоздійснення навіть на суб'єктно-ціннісному рівні регуляції.

Основною ознакою продуктивних стратегій особистісного самоздійснення випускників є саморозвиток особистості у процесі зміни професії у напрямку особистісного зростання і суб'єктивного переживання почуття психологічного комфорту, що характерно для безконфліктної ціннісної свідомості. Встановлено, що стратегію економії особистісних ресурсів випускники ВНЗ використовують у тих випадках, коли не відбувається кардинальної перебудови, а здійснюється лише уточнення напрямку професійного розвитку, наприклад, при зміні спеціалізації («не потрібно створювати зайвих проблем», «ідеальна робота - та, де найпростіше виявити свої сильні сторони»). Виявлено, що ціннісний обмін стає домінуючою стратегією самоздійснення тоді, коли цінним для особистості є вміння адаптуватися до будь-яких умов, здатність використовувати для особистісного зростання найрізноманітніші обставини. При цьому досягнення інших людей не лише поціновуються, а й використовуються як додаткові референтні підкріплення для власного розвитку. Вміння досягати компромісу із собою та з іншими людьми формується на основі «феномену мінливої стійкості». Наприклад, опозиційні, на перший погляд, конструкти «переступивши межу», «сковородинське життя», «фінансова забезпеченість», «важливість аналітичних здібностей у розв'язанні буденних справ», як показує факторне моделювання, співіснують у ціннісній свідомості одного з досліджуваних. Асертивність стає домінуючою стратегією саморозвитку тоді, коли у ціннісному досвіді переважають способи саморозвитку через єднання з іншими людьми, сприяння їх розвиткові («є смисл використовувати знання не лише для себе», «шлях самотньої людини - тупиковий»). Ця стратегія характерна для обдарованих особистостей, які прагнуть поділитися досягнутим, та для випускників, що доглядали за тяжко хворими.

При непродуктивних стратегіях особистісного самоздійснення - самоізоляції, пошуку себе, змаганні - навіть успішна, на перший погляд, професійна переорієнтація може супроводжуватися поглибленням внутрішнього конфлікту, що виявляється у різноманітних варіантах конфліктності ціннісної свідомості. Про стратегію самоізоляції йдеться тоді, коли людина надає перевагу професіям, що вивільняють час для інших занять, з якими, власне, й пов'язується особистісне зростання та самоздійснення. Спостерігається відсторонення від людей («дистанційна робота дозволяє самому планувати робочий день», «фрілансер вільний у виборі замовлень», «не потрібно спілкуватися з колегами та з керівництвом»). Стратегія пошуку себе зумовлена особливими диспропорціями у ціннісній свідомості суб'єкта, коли спостерігається зменшення ціннісності «того, що належить мені» і збільшення ціннісності «того, чого я ще не маю» («пошук гармонії», «пошук краси», «пошук нового»). Змагання як стратегія самоздійснення базується на цінностях, пов'язаних зі спрямованістю на долання труднощів. Зміна професії пов'язується з новими можливостями для розвитку або ж із прагненням встановлювати нові особисті рекорди й отримувати визнання: «бажання, щоб батьки мною пишалися, щоб оточуючі захоплювалися», «не вірю, що можна працювати для шафи, навіть, якщо так і кажуть, то все одно сподіваються, що хтось оцінить», «я не претендую на відкриття великі, але я маю претензію побачити те, чого не помічає більшість».

Проблеми, пов'язані з ефективністю професійної переорієнтації як чинника особистісного самоздійснення, як з'ясувалося в описаних вище емпіричних дослідженнях, криються в основному у ціннісній сфері особистості та її рефлексивних процесах. Для вивчення можливостей підвищення ефективності професійної переорієнтації було застосовано спеціально адаптовану нами до завдань дослідження методику надання ціннісної підтримки. Як форма психологічного впливу, ціннісна підтримка спрямована на актуалізацію з допомогою рефлексії ресурсних компонентів ціннісного досвіду особистості з метою знаходження внутрішніх ціннісних детермінант розвитку, переосмислення ціннісних пріоритетів і створення нових схем суб'єктно-ціннісної регуляції професійної переорієнтації. Загальна процедура нагадувала дослідження за ММЦС, з тією лише різницею, що на етапі повторного факторного моделювання ціннісної свідомості в поле рефлексивного аналізу вводилася третина показників, які мають відношення до професійної діяльності суб'єкта (матриця - значущі особи з професій-ної сфери х ціннісні конструкти з професійної сфери). Такий підхід дозволив вирішити проблему «декларованих» цінностей: при першому моделюванні професійні цінності становили лише 32 % від усієї сукупності, що можна пояснити або їх витісненням на периферію свідомості, або ж існуванням важливіших для людини проблем. При другому моделюванні професійно важливі якості становили вже 61 %. Кожен досліджуваний мав змогу аналізувати можливості підтримки професійного розвитку від референтних осіб, змінюючи їх за критерієм кількості чи значущості. Значущі конструкти було узагальнено і у вигляді ресурсних особистісних якостей включено до загальножиттєвого контексту ціннісної свідомості, що дозволило повніше відобразити як суть проблем, пов'язаних із професійною переорієнтацію, так і внутрішні особистісно-ціннісні ресурси для надання ціннісної підтримки.

Таким чином, досліджувані мали змогу за допомогою власних, а не привнесених цінностей, змоделювати та оцінити перспективи самоздійснення і вибрати для себе ту факторно-семантичну модель, яка найбільше відповідає життєвим завданням і планам. При цьому досліджувані цілком свідомо добирали такі професійні (діяльнісні) і життєві (моральнісні) цінності, які завдяки тісній кореляції утворювали суб'єктно-ціннісне ядро особистісного самоздійснення.

Порівняльний аналіз ціннісної свідомості випускників ВНЗ до- і після надання ціннісної підтримки показав її ефективність (табл. 3.).

Таблиця 3 Результати експериментальної перевірки ефективності ціннісної підтримки професійної переорієнтації як чинника особистісного самоздійснення випускників ВНЗ

Примітка Статистична значущість результатів перевірялася за допомогою критерію кутового перетворення Фішера. Відмінності, значущі на рівні р0,05 позначено *; відмінності, значущі на рівні р0,06 позначено **

Природно, що досвід професійної діяльності, як складова ціннісного досвіду, виявився найвагомішим чинником, що впливав на ефективність ціннісної підтримки. Як видно з таблиці, серед досліджуваних з імпульсивно-ситуативним рівнем регуляції не виявилося осіб з професійним досвідом, а 22,22 % досліджуваних, що не мали професійного досвіду, у результаті ціннісної підтримки піднялися на вищий рівень ціннісної регуляції. Для тих досліджуваних, які не були включені у професійну діяльність (77, 78 %) і перебували на ситуаційно-ціннісному рівні регуляції, ціннісна підтримка виявилася неефективною, і вони не змогли піднятися на вищий регуляційний рівень саме через брак особистісно-ціннісного досвіду. У результаті ціннісної підтримки кількість досліджуваних з професійним досвідом на суб'єктно-ціннісному рівні регуляції збільшилася з 25,00 % до 62,5 %. У контрольній групі суттєвих змін за час проведення експерименту не відбулося. Ці дані засвідчують ефективність програми ціннісної підтримки професійної переорієнтації як чинника особистісного самоздійснення.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження свідчать, що основні завдання виконано, а узагальнення отриманих даних є підґрунтям для таких висновків:

1. Ефективність професійної переорієнтації випускників ВНЗ як чинника самоздійснення залежить від особливостей ціннісної регуляції особистісного розвитку. На основі аналізу літературних джерел було висунуто припущення, яке отримало емпіричне підтвердження, про те, що самоздійснення є центральною ланкою ціннісної регуляції, пов'язаною із плануванням і розгортанням суб'єктної активності, спрямованої на саморозвиток. Однією з основних ціннісних детермінант виявився професійний досвід, наявність якого є умовою включення професійної переорієнтації в процес особистісного самоздійснення випускників ВНЗ. Професійні здібності, як суб'єктивна інтерпретація професійного досвіду, беруть участь у процесі ціннісної регуляції професійної переорієнтації як діяльнісні (вміння, дії та операції), референтні (визнані професіонали або особи, які можуть надати підтримку професійному розвитку) і особистісно-ціннісні ресурси (особистісні якості як інтегральні здібності до певної професійної діяльності).

2. Встановлено, що рівень ціннісної регуляції впливає на особливості самоздійснення особистості в процесі професійної переорієнтації. Так, на імпульсивно-ситуативному рівні регуляції в результаті обмеженої рефлексії ресурсів розвитку в професійній сфері (труднощі рефлексії розвитку професійних здібностей) і формування імпульсивної моделі саморозвитку самоздійснення особистості у процесі зміни професії відбувається на основі випадкових чинників. На ситуаційно-ціннісному рівні регуляції через низький рівень усвідомлення розвитку професійних здібностей і, відповідно, фрагментарну рефлексію ресурсів розвитку та формування суб'єктивної моделі адаптивного розвитку відбувається ситуаційно залежне самоздійснення особистості, внаслідок чого у ціннісній свідомості виникають ізольовані моральнісні і діяльнісні цінності, роль яких у регуляції особистісного розвитку обмежена. Суб'єктно-ціннісний рівень регуляції професійної переорієнтації характеризується високим рівнем розвитку професійних здібностей, в тому числі творчих, які суб'єкт здатний переносити з одного виду діяльності на інший. Рефлексія розвитку творчих здібностей і їх інтеграція у ціннісній свідомості забезпечує усвідомлення варіативності професійного розвитку, конструювання моделі творчого розвитку в професії та вироблення суб'єктних стратегій самоздійснення. В основі цих регуляційних стратегій лежать суб'єктні цінності, репрезентовані у ціннісному досвіді особистості значущі моральнісні та діяльнісні ціннісні конструкти, тісні кореляційні зв'язки між якими зумовлюють взаємодію смислових та інструментальних компонентів регуляції окремих діяльнісних, поведінкових чи вчинкових актів.

3. Факторно-семантичне моделювання ціннісної свідомості випускників ВНЗ із суб'єктно-ціннісним рівнем регуляції дозволило виявити індивідуальні ціннісні критерії зміни професії та на цій основі емпірично підтвердити існування суб'єктних стратегій особистісного самоздійснення. Залежно від широти діапазону професійного досвіду і спрямованості соціальної взаємодії було виокремлено низку стратегій, які інтегрують професійну переорієнтацію у процес самоздійснення: «економія особистісних ресурсів», «ціннісний обмін», «асертивність». Водночас було емпірично підтверджено існування стратегій самоздійснення, які в ході професійної переорієнтації викликають ціннісну конфліктність і гальмують особистісний розвиток: «самоізоляція», «пошук себе», «змагання».

4. У результаті аналізу застосування індивідуально-орієнтованої ціннісної підтримки було отримано статистично значущі дані про можливість рефлексивної актуалізації ресурсних компонентів ціннісного досвіду особистості з метою переосмислення ціннісних пріоритетів, знаходження внутрішніх ціннісних детермінант розвитку і створення нових схем суб'єктно-ціннісної регуляції професійної переорієнтації. За підсумками розвивальної програми кількість випускників ВНЗ з вищим суб'єктно-ціннісним рівнем регуляції з 25, 00 % зросла до 62,50 %.

Проведене дослідження не претендує на вичерпний аналіз усіх аспектів складної та багатопланової проблеми особистісного розвитку випускників вищих начальних закладів у процесі професійної переорієнтації. Перспективи подальшого дослідження вбачаються у подальшому аналізі структурних та змістових особливостей ціннісної регуляції особистісного розвитку в процесі зміни професії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Тичина І.М. Особливості рефлексії здібностей у процесі професійної переорієнтації / І.М. Тичина // Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень: колективна монографія / [за ред. В.О. Моляко, О.Л. Музики]. - Житомир: Вид-во Рута, 2006. - С.157-170.

2. Тичина І.М. Проблема ціннісної регуляції професійного вибору студентів, що здобувають другу вищу освіту / І.М. Тичина // Вісник Харківського університету. Серія психологія: [зб. наук. праць]. - Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2005. - № 662. - Вип. 33. - С. 145-149.

3. Тичина І.М. Аналіз ціннісних детермінант професійної переорієнтації студентів із різним досвідом роботи / І.М. Тичина // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія №12. Психологічні науки: [зб. наук. праць]. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - № 6 (30), ч.1. - С. 253-262.

4. Тичина І.М. Особливості рефлексії здібностей у ситуації професійної переорієнтації / І.М. Тичина // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: [з6. наук. праць]. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. - № 12 (37). - С. 205-211.

5. Тичина І.М. Рефлексія здібностей у процесі професійної переорієнтації випускників з різним досвідом роботи / І.М. Тичина // Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості: [зб. наук. праць / за ред. В.О. Моляко]. - Т. 12. - Вип. 4. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2008. - С. 284-291.

6. Музика О., Тичина І. Структура ціннісної регуляції особистісного розвитку випускників ВНЗ у процесі професійної переорієнтації / О.Л. Музика, І.М. Тичина // Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості: [зб. наукових праць / за ред. В.О. Моляко]. - Т. 12. - Вип. 7. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2009. - С. 202-209.

7. Тичина І.М. Проблема ціннісної регуляції професійного вибору студентів, що здобувають другу вищу освіту / І.М. Тичина // Особистісні освітні потреби в системі післядипломної педагогічної освіти: [наук.-метод. зб. / за ред. М.М. Заброцького]. - Житомир - Київ, ЖОІППО, 2005. - С. 81-82.

8. Тичина І.М. Ціннісні стратегії професійної переорієнтації випускників вищих навчальних закладів / І.М. Тичина // Психологічні перспективи. - Вип. 12. - Луцьк: Редакційно-видавничий відділ «Вежа» Волинського національного університету імені Лесі Українки, 2008. - С.170-181.

9. Тичина І.М. Професійний вибір як життєвий вибір суб'єкта професійної діяльності / І.М. Тичина // Актуальні проблеми діяльності психологічної служби системи освіти / зб. матеріалів Всеук. наук.-практ. конф., 11-12 квітня 2006 р., Суми / ред. В.В.Бугаєнко [та ін]. - Суми, 2006. - С. 110-114.

АНОТАЦІЇ

Тичина І.М. Професійна переорієнтація як чинник особистісного самоздійснення випускників вищих навчальних закладів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07. - педагогічна та вікова психологія. - Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. - Івано-Франківськ, 2009.

У дисертаційному дослідженні розроблено теоретичну модель ціннісної регуляції професійної переорієнтації, яка відображає залежність розвитку особистості у професійній діяльності від рефлексії динаміки професійних здібностей і структурно-змістових особливостей ціннісної свідомості випускників ВНЗ.

Виділено імпульсивно-ситуативний, ситуаційно-ціннісний, суб'єктно-ціннісний рівні регуляції і проаналізовано особливості самоздійснення особистості у процесі зміни професії на кожному з них. В результаті психосемантичного аналізу ціннісних критеріїв зміни професії підтверджено, що випускниками ВНЗ із суб'єктно-ціннісним рівнем регуляції використовуються суб'єктні стратегії особистісного самоздійснення: самоізоляція, мінімізація особистісних ресурсів, пошук себе, ціннісний обмін, змагання, асертивність.

Експериментально доведено, що застосування ціннісної підтримки, основаної на рефлексії та актуалізації ціннісного досвіду особистості, сприяє конструюванню ефективних схем ціннісної регуляції професійної переорієнтації і робить її вагомим чинником особистісного самоздійснення випускників вищих навчальних закладів.

Ключові слова: особистісне самоздійснення, професійна переорієнтація випускників вищих навчальних закладів, ціннісна регуляція розвитку особистості у процесі зміни професії, стратегія особистісного самоздійснення, ціннісна підтримка.

Тычина И.Н. Профессиональная переориентация как фактор личностного самоосуществления выпускников высших учебных заведений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07. - педагогическая и возрастная психология. - Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника. - Івано-Франковск, 2009.

В диссертационном исследовании разработана теоретическая модель ценностной регуляции профессиональной переориентации, которая отображает зависимость развития личности в профессиональной деятельности от рефлексии динамики профессиональных способностей и структурно-содержательных особенностей ценностного сознания выпускников ВУЗ.

Выделено импульсивно-ситуативный, ситуационно-ценностный, субъектно-ценностный уровни регуляции и проанализировано особенности самоосуществления личности в процессе изменения профессии на каждом из уровней. В результате психосемантического анализа ценностных критериев изменения профессии показано, что выпускники высших учебных заведений с субъектно-ценностным уровнем регуляции используют субъектные стратегии личностного самоосуществления: самоизоляция, минимизация личностных ресурсов, поиск себя, ценностный обмен, соревнование, асертивность.

Экспериментально доказано, что использование ценностной поддержки личностного самоосуществления выпускников высших учебных заведений, основанной на актуализации рефлексивных возможностей личности, способствует конструированию эффективных схем ценностной регуляции саморазвития в процессе изменения профессии.

Ключевые слова: личностное самоосуществление, профессиональная переориентация выпускников высших учебных заведений, ценностная регуляция развития личности в процессе изменения профессии, стратегия личностного самоосуществления, ценностная поддержка.

Tychyna I. M. Professional reorientation as a cause of personality self-fulfillment of the higher education establishments alumni. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Psychology, specialty 19.00.07. - Pedagogical and Age Psychology. - Precarpathian Vasyl Stefanyk National University - Ivano-Frankivsk, 2009.

The thesis represents a theoretical model of the value regulation of the professional reorientation which reflects the dependency of the personality development in the professional activity on the reflection of the dynamics of the professional capacities and structural-substantial peculiarities of the value consciousness of the higher education establishments alumni.

Personality self-fulfillment is considered in this investigation as a subjectively determined process of the personality self-development program realization by means of the change of trade. The central component of the value regulation structure is the self-fulfillment of a personality which depends on the development and reflection of the professional capacities and structural-substantial peculiarities of the value sphere of the higher education establishments alumni.