Психологічні особливості статеворольової поведінки підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г. С. КОСТЮКА

УДК 159.9:37.015.3

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАТЕВОРОЛЬОВОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Лукомська Світлана Олексіївна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія методології і теорії психології, м. Київ

Науковий керівник: кандидат психологічних наук БАСТУН Наталія Анатоліївна, Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія методології і теорії психології, провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор РИБАЛКА Валентин Васильович, Інститут педагогіки професійної освіти та освіти дорослих АПН України, відділ педагогічної психології і психології праці, провідний науковий співробітник

кандидат психологічних наук ВОЛОДАРСЬКА Наталія Дмитрівна, Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія психології особистості ім. П. Чамати, старший науковий співробітник

Захист відбудеться «19» листопада 2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.453.02 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України, за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України, за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2

Автореферат розісланий «17» жовтня 2009 р.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Останніми роками в українському суспільстві реалізуються численні спроби реформування освітньої галузі, системи соціального захисту та охорони психічного здоров'я. Процес гуманізації соціальних інституцій передбачає відмову від авторитарності та переорієнтацію на загальнолюдські цінності, врахування у навчально-виховному й реабілітаційному процесах освітніх потреб та життєвих запитів учнів. Посилився інтерес до вивчення міжстатевих відмінностей, відбувається поступова лібералізація уявлень про стереотипи статеворольової поведінки, а пропаганда в засобах масової інформації зразків поведінки «справжніх чоловіків і жінок» і відсутність науково обґрунтованої та впроваджуваної програми статевого виховання, призводять до формування у підлітків неадекватних уявлень про статеворольову поведінку, характерну для своєї та протилежної статі, виникнення дисгармоній у розвитку якостей, що визначаються як «маскулінність» і «фемінність». Особливо актуальна ця проблема для підлітків з легкою інтелектуальною недостатністю, які через свою стигматизованість практично не включені в систему життєдіяльності суспільства і тому мають порушені механізми засвоєння моделей поведінки (в тому числі й статеворольової). За таких умов проблема вивчення психологічних особливостей статеворольової поведінки підлітків із різним рівнем інтелектуального розвитку набуває все більшого значення.

Вітчизняні й зарубіжні психологи досліджували різні аспекти психосексуального розвитку, статеворольової ідентифікації та поведінки підлітків з нормальним інтелектом. Зокрема, вплив статеворольової ідентичності на соматичне здоров'я вивчали Т. Л. Безсонова, О. С. Кочарян, зв'язок статевої ідентичності із девіантною сексуальною поведінкою - Ю. М. Антонян, В. П. Голубєв, Б. Л. Гульман, М. В. Дворянчіков, Д. М. Ісаєв, В. Є. Каган, О. С. Кочарян, А. Л. Салагаєв, А. В. Шашкін, Н. Ходоров, К. Гілліган, Д. Грубін, Е. Хейльбрун; розвиток статевої ідентичності у різному віці - В. С. Агєєв, А. Адлер, О. П. Бєлінська, Т. В. Виноградова, О. А. Денисов, Е. Еріксон, О. В. Завгородня, В. В. Москаленко, В. Г. Романова, В. В. Семенов, О. А. Тихомандрицька, Е. Фромм; вплив статеворольової поведінки на соціальну адаптацію - Б. Є. Алєксєєв, М. В. Дворянчіков, С. М. Єніколопов, Я. Л. Коломінський, E. Маккобі, К. Жаклін, Е. Іглі; вплив психологічної статі на Я-концепцію - О. С. Кочарян, Н. Є. Харламенкова, I. Доі, П. Ларсон, Дж. Спенс; ґендерний підхід до виховання підлітків - В. С. Агєєв, Ю. Є. Альошина, Т. В. Виноградова, І. С. Кльоцина, І. С. Кон, Н. Ю. Масолікова, Н. К. Радіна, В. В. Рибалка, О. Ю. Терешенкова. У руслі генетико-моделювального підходу до розуміння механізмів онтогенезу особистості (С. Д. Максименко) в узагальненому вигляді окреслені механізми виникнення особистісних новоутворень під впливом соціальної ситуації (значною мірою це стосується і категорій маскулінності/фемінності).

Однак проблема психологічних особливостей статеворольової поведінки підлітків з легкою інтелектуальною недостатністю, незважаючи на її актуальність, не перебувала у фокусі наукового дослідження у вітчизняній психології, педагогіці та медицині. Залишаються відкритими питання стосовно існування відмінностей у статеворольовій поведінці підлітків з різним рівнем інтелекту.

Насьогодні Міністерством праці та соціальної політики спільно з Міністерством освіти і науки України реалізується Концепція соціальної адаптації осіб з розумовою відсталістю, впроваджуються нові стратегії роботи з підлітками, проте проблеми формування статеворольової поведінки в них майже не представлені.

Дана проблема частково висвітлюється у працях російських і зарубіжних учених, зокрема І. С. Кона, Д. М. Ісаєва, В. Є. Кагана, Г. С. Васильченка, Л. М. Шипіциної, Н. Л. Бєлопольської, А. І. Веселкова, О. Г. Нагаєвої, А. Л. Вольтфогель. Дж. Келлі, Дж. Ольсен, Б. Стронг розглядають особливості проявів сексуальності та психосексуального розвитку людей з різними видами інвалідності, у тому числі й з розумовою відсталістю. Дж. Келлі зазначає, що в усіх без винятку людей поступово розвиваються індивідуальні способи сприйняття та розуміння сексуальності, а також особисті преференції, пов'язані з сексуальною орієнтацією та поведінкою.

Актуальність і нерозробленість психологічного аспекту зазначеної проблеми зумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження «Психологічні особливості статеворольової поведінки підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку».

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах тематичного плану НДР лабораторії методології і теорії психології Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України в рамках комплексних тем «Теоретико-методологічні засади гуманістичної орієнтації в психології» № державної реєстрації 0103U000319 та «Інтегративно-особистісний підхід у психологічній науці та практиці» № державної реєстрації: 0107U000308.

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України 25. 12. 2006 р., протокол № 10 та узгоджена у Раді з координації досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 24. 04. 2007 р., протокол № 4.

Об'єкт дослідження: статеворольова поведінка як біосоціокультурний феномен.

Предмет дослідження: психологічні особливості статеворольової поведінки підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку.

Мета дослідження: визначити психологічні особливості статеворольової поведінки підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку та окреслити шляхи її вдосконалення.

Гіпотези дослідження:

Між статеворольовою поведінкою та Я-концепцією підлітків існує зв'язок, характер якого залежить від рівня інтелектуального розвитку.

Застосування тренінгу самоприйняття та діалогічних методів сприяє розширенню статеворольового репертуару й підвищує ступінь самоприйняття підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку.

Завдання дослідження:

Здійснити теоретичний аналіз проблеми становлення статеворольової поведінки в підлітковому віці.

Визначити та порівняти психологічні особливості статеворольової поведінки підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку.

Проаналізувати зв'язок між статеворольовою поведінкою, Я-концепцією та особливостями міжособистісних стосунків підлітків.

Розробити тренінг самоприйняття з використанням методик школи діалогу культур, спрямованого на розширення уявлень підлітків про статеворольову поведінку.

Теоретико-методологічна основа дослідження: принцип єдності свідомості і діяльності (С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв), генетичний підхід у психологічних дослідженнях (Ж. Піаже, Л. С. Виготський, Е. Еріксон, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко), теорії формування самосвідомості (М. Й. Боришевський, Л. І. Божович, Р. Бернс, С. Р. Пантилєєв, В. В. Рибалка, В. В. Столін, П. Р. Чамата), концептуальні положення гуманістичної психології щодо самореалізації особистості (Г. О. Балл, Н. Д. Володарська, А. Маслоу, К. Роджерс, Е. Фромм, К. Юнг); діалого-культурологічний підхід в освіті (М. М. Бахтін, Г. О. Балл, М. В. Бастун, В. С. Біблер, С. Ю. Курганов, В. Ф. Литовський), теоретичні положення ґендерної психології (Ю. Є. Альошина, С. Бем, Т. В. Бендас, В. О. Геодакян, Т. В. Говорун, О. В. Завгородня, Д. М. Ісаєв, В. Є. Каган, О. М. Кікінежді, І. С. Кльоцина, І. С. Кон, О. С. Кочарян), положення про соціально-психологічний тренінг (В. Ю. Большаков, О. Ф. Бондаренко, І. В. Вачков, Т. В. Зайцева, Р. Кочюнас, К. Рудестам, К. Фопель, Т. С. Яценко); культурологічна модель інтелектуальної недостатності (Н. А. Бастун). статеворольовий тренінг поведінка підлітковий

Методи дослідження: теоретичний аналіз проблеми - окреслено теоретико-методологічні засади вивчення статеворольової поведінки підлітків із різним рівнем інтелектуального розвитку; спостереження - вивчено вираженість статевотипізованих якостей у поведінці підлітків із різним рівнем інтелектуального розвитку; статеворольовий опитувальник С. Бем - визначено статеворольову ідентифікацію підлітків (гіпермаскулінність, гіперфемінність, маскулінність, фемінність, андрогінність); діагностика міжособистісних стосунків (тест Лірі, модифікація Л. Собчик) - проаналізовано вираженість у поведінці підлітків конформних і домінантних тенденцій; метод портретних виборів (тест Сонді, модифікація Л. Собчик) - визначено провідні потреби та характерологічні риси підлітків; методика дослідження самоставлення (С. Пантилєєв) - вивчено особливості Я-концепції підлітків з різною статеворольовою поведінкою; методика вивчення статево-вікової ідентифікації (Н. Бєлопольська) - досліджено сформованість аспектів самосвідомості, пов'язаних із статевою та віковою ідентифікацією підлітків із зниженим інтелектом; а також розроблена нами методика вивчення особливостей психосексуального розвитку дітей та підлітків - визначено особливості перебігу психосексуального розвитку підлітків.

Для статистичної обробки даних застосовувалися методи математичної статистики, представлені в програмі SPSS 13.0.

Організація та експериментальна база дослідження:

Дослідження проводилося у три етапи протягом 2004 - 2008 рр.

На першому етапі (2004 - 2005 рр.) здійснено теоретичний аналіз проблеми, розроблено програму емпіричного дослідження.

На другому етапі (2006 - 2007 рр.) проведено емпіричне дослідження, спрямоване на вивчення особливостей статеворольової поведінки підлітків із нормальним і зниженим інтелектуальним розвитком; створено модель статеворольової поведінки, визначено характеристики гіперрольової, маскулінної, фемінної, андрогінної, андрогінно-маскулінної та андрогінно-фемінної поведінки; проаналізовано зв'язок статеворольової поведінки, Я-концепції та особливостей міжособистісних стосунків підлітків.

На третьому етапі (2008 р.) вивчено вплив основних інститутів соціалізації та соціальних стереотипів на формування статеворольової поведінки підлітків, розроблено та апробовано тренінгову програму з використанням діалого-культурологічних методів.

У дослідженні брали участь 179 підлітків віком від 13 до 15 років, які навчаються в Смілянській гімназії, ліцеї «Універсум» (м. Київ), загальноосвітній школі № 1 (м. Сміла), спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті № 8 (м. Сміла), відвідують соціально-психологічні реабілітаційні центри м. Києва.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалася використанням методів, адекватних меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; кількісним і якісним аналізом отриманих результатів; статистичною оцінкою емпіричних даних.

Наукова новизна дослідження. Вперше а) визначено статеворольові особливості підлітків із легкою інтелектуальною недостатністю; б) створено модель статеворольової поведінки підлітків; в) розроблено методику вивчення психосексуального розвитку підлітків із різним рівнем інтелектуального розвитку; г) розкрито зв'язок статеворольової поведінки, Я-концепції та особливостей міжособистісних стосунків підлітків; д) використано методи школи діалогу культур для вдосконалення статеворольової поведінки підлітків.

Подальшого розвитку набули положення про психологічні особливості статеворольової поведінки.

Удосконалено процес виховної та реабілітаційної роботи з підлітками на основі застосування розробленої в процесі дослідження моделі статеворольової поведінки.

Теоретичне значення дослідження полягає у а) розширенні наукових уявлень про статеворольову поведінку; б) визначенні особливостей Я-концепції та міжособистісних стосунків підлітків із різними видами статеворольової поведінки; в) виокремленні чинників, які впливають на становлення статеворольової поведінки підлітків; г) обґрунтуванні психологічних умов вдосконалення статеворольової поведінки засобами тренінгу самоприйняття з використанням методик школи діалогу культур.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці методики оцінки психосексуального розвитку дітей та підлітків із різним рівнем інтелектуального розвитку, а також створенні та апробації програми тренінгу самоприйняття з використанням методів школи діалогу культур. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у підготовці психологів, корекційних, соціальних педагогів та соціальних працівників, а також у консультативній роботі психологів системи освіти, соціально-психологічних реабілітаційних центрів, соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Впровадження результатів дослідження здійснювалося в формі соціально-психологічних тренінгів у практиці Благодійного фонду «Паростки» (Довідка № 16 від 21. 02. 2008 р.) та громадської організації «Долоні» (Довідка № 146 від 15. 06. 2008 р.).

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалося у формі доповідей та повідомлень на круглому столі «Реалізація права на повноту самореалізації та особисте життя молоді з особливими потребами» (м. Київ, грудень 2005 р.); Сьомому Міжнародному Тижні освіти дорослих в Україні «Освіта дорослих для збереження роду, землі і води» (м. Київ, вересень 2006 р.); «Перших Коломінських читаннях» (м. Київ, березень 2007 р.); науково-практичній конференції «Особистісно-орієнтована психологія і шкільна освіта» (м. Малин, квітень 2007 р.); науково-практичній конференції «Особистісне зростання і гуманізація стосунків між поколіннями» (м. Полтава, квітень 2007 р.); Сьомому Міжнародному тижні освіти дорослих в Україні «Освіта дорослих для культури ціложиттєвого навчання» (м. Київ, вересень 2007 р.); науково-практичній конференції «Гуманістичні універсалії освітнього простору: можливості для самореалізації особистості» (м. Київ, вересень 2007 р.); Першій Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми психології спілкування» (м. Рівне, листопад 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-психологічний вимір розвитку сім'ї» (м. Київ, травень 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Научный поиск в воспитании: парадигмы, стратегия, практика» (м. Севастополь, червень 2008 р.); П'ятому Міжнародному симпозіумі з біоетики «Біоетика науки та технологій: проблеми та рішення» (жовтень, 2008 р.); круглому столі «Раціогуманістична орієнтація в психології: традиції і сучасність» (м. Київ, листопад 2008 р.

Публікації. Зміст і результати роботи відображено в 8 однооосібних наукових публікаціях, 4 з них - у фахових виданнях, включених до переліку ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків (10 сторінок), списку використаних джерел - 220 (17 сторінок). Основний зміст дисертації викладено на 200 сторінках. Повний зміст дисертації викладено на 210 сторінках. Робота ілюстрована 22 таблицями (26 сторінок) та 8 рисунками (8 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи. Визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження. Розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено дані про апробацію роботи, структуру та обсяг.

У першому розділі дисертації - «Статеворольова поведінка як предмет психологічного дослідження» розкрито теоретико-методологічні засади вивчення статеворольової поведінки підлітків із різним рівнем інтелектуального розвитку. Проаналізовано зміст понять «стать», «ґендер», «статева роль» та «статеворольові стереотипи», обґрунтовано біосоціокультурну природу статеворольової поведінки, розглянуто підходи стосовно її дослідження у вітчизняних та зарубіжних психологічних школах, визначено роль підліткового періоду у формуванні стереотипу статеворольової поведінки.

Проблеми психологічної статі, статеворольової соціалізації та особливості статеворольової поведінки неодноразово ставали предметом дослідження як зарубіжних учених (З. Фройд, К. Хорні, Е. Еріксон, Л. Колберг, Дж. Спенс, С. Бем, Р. Хельмрайх, Т. Парсонс, Р. Бейлз, Дж. Банкрофт, Дж. Плек, E. Маккобі, К. Жаклін, K. Декс, Г. Блюм, Дж. Келлі, Дж. Ольсен, Б. Стронг, Б. Є. Алєксєєв, Д. М. Ісаєв, В. Є. Каган, В. С. Агєєв, Ю. Є. Альошина, Т. В. Бендас, Т. В. Виноградова, І. С. Кльоцина, Н. Ю. Масолікова, Н. К. Радіна, О. Ю. Терешенкова, Н. Є. Харламенкова), так і вітчизняних психологів та педагогів (М. Й. Боришевський, О. С. Кочарян, Т. В. Говорун, Н. М. Городнова, О. М. Кікінеджі, О. В. Завгородня, В. В. Москаленко, В. Г. Романова, та В. В. Третьяченко).

Аналіз науково-психологічної літератури показує неоднозначність та суперечність визначень досліджуваного феномена. Досі тривають дискусії стосовно особливостей використання понять «стать» та «ґендер»: іноді деякі дослідники вживають їх як синоніми (Е. Маккобі) та в залежності від контексту (І. Кон). Б. Є. Алєксєєв вважає, що термін «стать» (sex) близький за змістом до поняття паспортної або демографічної статі, а термін «ґендер» (gender) не має прямого аналога в російській мові і більше співвідноситься з уявленням про психологічну стать. К. Декс пропонує вживати поняття «стать» (sex) для співставлень, в яких люди діляться за демографічними категоріями - «чоловік і жінка», а «ґендер» (gender) - для порівняння співвідношення маскулінності та фемінності в поведінці конкретної людини.

У наукових психологічних джерелах немає одного визначення поняття «статеворольова поведінка». На думку представників психоаналітичного підходу (З. Фройд, К. Хорні, М. Кляйн, Г. Блюм, Б. Вайтінг, Дж. Вайтінг) статеворольова поведінка зумовлена біологічною статтю. У контексті епігенетичної моделі Е. Еріксона висвітлено роль соціалізації у становленні статевої ідентичності людини. Подібного погляду дотримуються Т. Парсонс та Р. Бейлз, які підкреслюють роль сім'ї у формуванні маскулінних (інструментальних) і фемінних (експресивних) якостей. Представники теорії соціального научіння (А. Бандура, Р. Волтерс) практично не враховують існування біологічних відмінностей між чоловіками та жінками й наголошують, що статеворольова поведінка підлітків формується під впливом реакцій заохочення та осуду з боку соціального оточення. Усі наведені вище теорії є біполярними, тобто характеризують людину як маскулінну або фемінну. Відповідно найбільше соціально адаптованими є жінки з фемінною, а чоловіки - з маскулінною статеворольовою поведінкою. Наприкінці 80-х років ХХ-го століття широкої популярності набула маскулінна модель статеворольової поведінки (A. Карсруд, E. деГрегоріо, К. Карвер, К. O'Герон, Дж. Орлофскі, Дж. Аубе). Вона постулює існування позитивної кореляції між маскулінними якостями і психічним здоров'ям. Представники теорії андрогінії (С. Бем, Дж. Спенс, А. Стейман, Д. Фокс) вважають, що андрогінні особистості, які поєднують і чоловічі, і жіночі якості, легше адаптуються в суспільстві та мають вищий ступінь самоприйняття. Аналіз сучасних тенденцій показав, що статеворольова поведінка не обмежується усвідомленням людиною себе як представника певної статі чи вираженістю якостей маскулінності/фемінності. Вона зумовлена також ставленням особистості до себе, своєї статевої належності, до власних соціальних ролей і виражається в міжособистісній взаємодії (З. М. Ахметгалєєва, В. Є. Каган, О. С. Кочарян, Н. Є. Харламенкова, Дж. Спенс, I. Доі, П. Ларсон).

Отже, статеворольова поведінка - це поведінка, властива представникам певної статі при виконанні ними своїх соціальних ролей. Вона зумовлена біологічними чинниками (морфофункціональною організацією людини, еволюційними програмами) та статеворольовими стереотипами маскулінності й фемінності. Насьогодні статеворольова поведінка розглядається не лише з погляду відхилень від норми, але й у контексті її зв'язку з Я-концепцією, що формується переважно в підлітковому віці.

Зазначимо, що питання статеворольової поведінки підлітків зі зниженим інтелектом вітчизняними і зарубіжними психологами практично не вивчалися. Лишаються нез'ясованими подібні та відмінні риси статеворольової поведінки підлітків з нормальним інтелектом і легкою розумовою відсталістю. Тому наше емпіричне дослідження присвячене визначенню особливостей статеворольової поведінки, чинників її становлення, впливу на міжособистісні стосунки та ставлення до себе підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку.

У другому розділі - «Емпіричне вивчення психологічних особливостей статеворольової поведінки підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку» - визначено методологічні засади дослідження статеворольової поведінки підлітків з різним рівнем розумового розвитку, розкрито психологічні особливості та проаналізовано спільні й відмінні риси статеворольової поведінки підлітків з нормальним інтелектом та легкою інтелектуальною недостатністю, обґрунтовано психологічну специфіку маскулінності, фемінності, андрогінності, гіперрольової, андрогінно-фемінної та андрогінно-маскулінної статеворольової поведінки.

Метою емпіричного дослідження було вивчення й порівняння психологічних особливостей статеворольової поведінки, а також визначення її зв'язку з Я-концепцією підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку.

Для дослідження статеворольової поведінки та її компонентів були використані такі методики: спостереження, статеворольовий опитувальник С. Бем, діагностика міжособистісних стосунків (тест Лірі, модифікація Л. Собчик), метод портретних виборів (тест Сонді, модифікація Л. Собчик), методика дослідження самоставлення (С. Пантилєєв), методика вивчення статево-вікової ідентифікації (Н. Бєлопольська), а також розроблена нами методика вивчення особливостей психосексуального розвитку дітей та підлітків.

У дослідженні взяли участь 179 підлітків віком від 13 до 14 років, які навчаються в гімназії (м. Сміла), ліцеї «Універсум» (м. Київ), загальноосвітній середній школі № 1 (м. Сміла), спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті № 8 (м. Сміла) та відвідують соціально-психологічні реабілітаційні центри.

Емпіричне дослідження складалося з п'яти етапів. На першому етапі нами були визначені особливості психосексуального розвитку, вираженість статевотипізованих якостей у поведінці підлітків із різним рівнем інтелектуального розвитку, а також вивчено статево-вікову ідентифікацію підлітків із легкою розумовою відсталістю.

Було встановлено, що перебіг психосексуального розвитку у підлітків із нормальним рівнем інтелекту загалом відповідає нормативному. В окремих випадках простежується акселерація статевого дозрівання, яка виражається, зокрема, у зниженні віку початку місячних (до 10-11 років). Водночас у підлітків з легкою розумовою відсталістю перші відомості про стать з'являються у 5-6 років. При цьому переважна більшість батьків намагається відстрочити період, коли дітям необхідно буде розповісти про статеві відмінності. Проте в підлітковому віці у побудові статево-вікової послідовності за методикою Н. Бєлопольської відхилень від норми у них виявлено не було, а статеве дозрівання має ті ж самі вікові межі, що і у їхніх ровесників з нормальним інтелектом.

Щоб проаналізувати ступінь вираженості статевотипізованих якостей у підлітків із різним рівнем інтелектуального розвитку, ми запропонували педагогам, які викладають в класах, де навчаються обстежувані нами підлітки, оцінити за п'ятибальною шкалою, наскільки в поведінці учнів виявляються характеристики, які зазвичай вважаються «жіночими» або «чоловічими». Основою для визначення характеристик був статеворольовий опитувальник С. Бем. Було з'ясовано, що у підлітків із нормальним рівнем розумового розвитку найбільше виражені такі якості як амбітність (94% дівчат і 89% хлопців), енергійність (62% дівчат і 64% хлопців), здатність до співпереживання (92% дівчат і 87% хлопців). Натомість сором'язливість, сентиментальність та сміливість для підлітків із нормальним рівнем інтелектуального розвитку практично не характерні. Водночас у підлітків з легкою розумовою відсталістю педагоги зазначають яскраво виражену сором'язливість (93% дівчат і 50% хлопців) та емоційну вразливість (87% дівчат та 70% хлопців).

Другий етап дослідження присвячений вивченню та порівнянню статеворольової поведінки підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку за опитувальником С. Бем.

Зазначимо, що існували певні труднощі в розумінні підлітками деяких тверджень даної методики. Це стосується не лише підлітків із легкою розумовою відсталістю, але і опитаних учнів загальноосвітніх шкіл та ліцеїв. Зокрема, респондентам необхідно було пояснювати значення таких слів, як «амбітність», «честолюбство», «сентиментальність» і «тактовність».

Враховуючи існування великого діапазону значень у проміжку (- 1<IS<1) за статеворольовим опитувальником С. Бем, ми вважаємо за доцільне введення в аналіз статеворольової поведінки категорій андрогінно-маскулінної поведінки (- 1<IS<0) у дівчат та андрогінно-фемінної (0<IS<1) - у хлопців. Отже, розроблену нами модель статеворольової поведінки можна представити так (рис. 1).

Рис. 1. Модель статеворольової поведінки

Визначені нами категорії статеворольової поведінки дозволяють уточнити її психологічні особливості в підлітків із різним рівнем інтелектуального розвитку (табл. 1).

Таблиця 1 - Статеворольова поведінка підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку

* ГМ - гіпермаскулінність, М - маскулінність, АМ - андрогінно-маскулінна поведінка, А - андрогінність, АФ - андрогінно-фемінна поведінка, Ф - фемінність, ГФ - гіперфемінність

Хлопці з нормальним рівнем інтелектуального розвитку характеризуються андрогінною (71,1%), андрогінно-фемінною (21,1%) та маскулінною (7,8%) статеворольовою поведінкою. Натомість дівчатам із нормальним розумовим розвитком властива андрогінність (43,6%), андрогінно-маскулінна (43,6%) і фемінна (12,8%) статеворольова поведінка. Гіперрольова поведінка (гіпермаскулінна і гіперфемінна) підліткам із нормальним інтелектом не притаманна. За результатами застосування t-критерію для чоловічої та жіночої вибірки відмінностей у проявах маскулінних і фемінних якостей у підлітків різної статі виявлено не було (p > 0,05).

Дівчата зі зниженим інтелектом характеризуються фемінною (50,3%), гіперфемінною (21,9%) та андрогінною (18,8%) статеворольовою поведінкою. Водночас хлопцям притаманна здебільшого андрогінно-фемінна (50,0%), гіпермаскулінна (16,7%), фемінна (14,7%) і маскулінна (5,6%) статеворольова поведінка. Відмінності між хлопцями та дівчатами зі зниженим інтелектом є статистично достовірними за шкалами маскулінності (p < 0,001) й андрогінності (p < 0,001), тоді як за шкалою фемінності статистично значущих особливостей серед підлітків чоловічої та жіночої статі виявлено не було (p = 0,242).

Порівняльний аналіз статеворольової поведінки підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку показав, що підлітки з нормальним інтелектом мають вищий рівень маскулінності (0,65) і нижчий рівень андрогінності (0,00), ніж їхні ровесники з легкою розумовою відсталістю (0,70 і 0,53 відповідно). Відмінності між ними є статистично значущими (p = 0,001). Натомість показники за шкалою фемінності в них статистично не відрізняються (p = 0,166).

На третьому етапі емпіричного дослідження було проведено діагностику міжособистісних стосунків (тест Лірі, модифікований Л. Собчик) та актуальних потреб підлітків (метод портретних виборів). У відсотках представлено кількість опитаних підлітків.

Підлітки з нормальним інтелектом характеризуються помірною вираженістю (до 12 балів) незалежного-домінуючого (98,9%), прямолінійного-агресивного (98,9%), владного-лідируючого (97,9%), співробітницького-конвенціального (96,8%), недовірливого-скептичного (96,8%) і відповідального-великодушного (94,6%) типів міжособистісних стосунків. Натомість невираженими (0-3 бали) є покірний-сором'язливий (95,7%) і залежний-слухняний (94,6%) октанти. Статистично значущих відмінностей між представниками чоловічої та жіночої статі виявлено не було (p > 0,05).

Водночас підлітки з легкою інтелектуальною недостатністю характеризуються невираженістю (0-3 бали) незалежного-домінуючого (98,8%), владного-лідируючого (97,7%), прямолінійного-агресивного (96,5%) та співробітницького-конвенціального (61,6%) типів міжособистісних стосунків. Помірні показники (4-8 балів) виявлені за відповідальним-великодушним (85,8%) октантом. Водночас складнощі міжособистісної взаємодії (9-12 балів), а почасти і соціальна дезадаптація (13-16 балів) зумовлені високими показниками за покірним-сором'язливим (59,3% та 10,6% відповідно), залежним-слухняним (54,7% та 4,6%) і недовірливим-скептичним (50,0% та 4,7%) типами міжособистісних стосунків (У відсотках представлено кількість опитаних підлітків). Статистична перевірка за критерієм Манна-Уітні показала, що відмінності у вираженості рис владного-лідируючого, незалежного-домінуючого, недовірливого-скептичного, покірного-сором'язливого, залежного-слухняного та співробітницького-конвенціального типів міжособистісних стосунків у підлітків з нормальним і зниженим інтелектом є статистично достовірними (р < 0,001). Натомість за прямолінійним-агресивним і відповідальним-великодушним октантами відмінності між підлітками є статистично незначущими (p > 0,05).

Проаналізувавши потреби підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку, приходимо до висновку, що актуальними для них є переважно афіліативні потреби. Підлітки з нормальним інтелектом характеризуються високим рівнем активності, вираженою мотивацією досягнень, імпульсивністю у висловлюваннях та вчинках. Водночас їхні ровесники з легкою розумовою відсталістю прагнуть до контактів з оточуючими, проте нерідко уникають їх через почуття провини і бажання лишатися в колі близьких та добре знайомих людей.

Четвертий етап дослідження присвячено визначенню особливостей Я-концепції підлітків за методикою самоставлення С. Пантилєєва. Було з'ясовано, що підлітки з нормальним та зі зниженим інтелектом статистично значуще відрізняються за усіма аспектами самоставлення (p < 0,001), окрім «внутрішньої конфліктності» (р = 0,304), яка практично їм не властива. Підлітки з нормальним рівнем інтелекту характеризуються вищим ступенем відкритості, впевненості в собі, та позитивним ставленням до себе, аніж їхні ровесники з легкою розумовою відсталістю, яким притаманна схильність до самозвинувачень, ригідна Я-концепція, небажання змінюватися на тлі негативного ставлення до себе і сумнівів у цінності власного внутрішнього світу.

Проаналізувавши зв'язок між особливостями Я-концепції і статеворольовою поведінкою, приходимо до висновку, що підлітки з фемінною, маскулінною, андрогінною, андрогінно-фемінною та андрогінно-маскулінною статеворольовою поведінкою характеризуються рефлексивністю, відносно стійкою самооцінкою, прагнуть до самовдосконалення й самореалізації в соціально значущих видах діяльності. Натомість гіпермаскулінні й гіперфемінні підлітки здебільшого невпевнені в собі, мають низьку самооцінку, схильні до самозвинувачень та не прагнуть до особистісного зростання. Вони погано адаптуються в суспільстві, схильні до аутодестуктивних і антисоціальних дій.

На п'ятому етапі дослідження нами було проаналізовано кореляційні зв'язки між статеворольовою поведінкою, Я-концепцією та особливостями міжособистісних стосунків підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку, що дало можливість визначити особистісні якості, особливості Я-концепції та характерні риси міжособистісних стосунків, властиві підліткам з різною статеворольовою поведінкою (табл. 2).

Таблиця 2 - Особливості Я-концепції, особистісних якостей і міжособистісних стосунків підлітків з різними видами статеворольової поведінки

В цілому підлітки з фемінною, макулінною, андрогінною, андрогінно-фемінною та андрогінно-маскулінною статеворольовою поведінкою здебільшого є комунікабельними, оптимістичними, прагнуть до самореалізації та самовдосконалення. Натомість гіперфемінні й гіпермаскулінні підлітки невпевнені у собі, схильні до агресивних вчинків, спрямованих як проти інших людей, так і проти себе. Аналіз зв'язку статеворольової поведінки підлітків зі ставленням до себе і характером міжособистісної взаємодії дозволив нам визначити її позитивні та негативні риси, спрогнозувати можливі ризики соціальної дезадаптації у підлітків із гіперрольовою поведінкою і розробити корекційну програму, спрямовану на розширення уявлень про особливості статеворольової поведінки і підвищення ступеня самоприйняття підлітків із різним рівнем інтелектуального розвитку.

У третьому розділі - «Вдосконалення статеворольової поведінки підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку» - висвітлено результати впровадження тренінгу самоприйняття із застосуванням методик школи діалогу культур, спрямованого на удосконалення комунікативних навичок підлітків, формування позитивного ставлення до себе та своєї статевої ролі, розширення уявлень підлітків про статеворольову поведінку, притаманну жіночій і чоловічій статі; проаналізовано вплив провідних інститутів соціалізації (сім'ї, навчальних закладів, позашкільних установ та засобів масової інформації) на становлення статеворольової поведінки підлітків.

Становлення статеворольової поведінки підлітків відбувається в ході залучення до різних інститутів соціалізації. Було з'ясовано, що в сучасних умовах провідну роль у цьому процесі відіграють засоби масової інформації. Батьки здебільшого побоюються статевого дозрівання своїх дітей і потребують сторонньої допомоги у вихованні підлітків. При цьому батьки підлітків із нормальним рівнем інтелектуального розвитку сприймають підлітковий вік як важкий життєвий етап, після якого їхня дитина стане самостійною. Водночас для родин, де виховуються підлітки зі зниженим інтелектом, перехідний вік стає «початком кінця», періодом, після якого їхня дитина стане повністю залежною від батьків і поступово почне втрачати в розвитку. Навчальні заклади та позашкільні установи також не мають достатніх можливостей для формування статеворольової поведінки учнів, а їхні статеворольові особливості в навчально-виховному процесі часто не враховуються. Отже, актуальним стає вдосконалення статеворольової поведінки, розширення уявлень про «чоловічі» та «жіночі» якості й створення умов для особистісного росту підлітків із різним рівнем інтелектуального розвитку.

Методологічною основою розробленої нами тренінгової програми є положення про соціально-психологічний тренінг (В. Ю. Большаков, О. Ф. Бондаренко, І. В. Вачков, Т. В. Зайцева, Р. Кочюнас, К. Рудестам, К. Фопель, Т. С. Яценко) та діалого-культурологічний підхід в освіті (Г. О. Балл, М. В. Бастун, В. С. Біблер, С. Ю. Курганов, В. Ф. Литовський, Т. А. Російчук). Поєднання соціально-психологічного тренінгу та уроків-діалогів не є випадковим, оскільки тренінг, на думку Т. В. Зайцевої, є «культурним знаряддям», що використовується для освоєння нової чи зміни старої форми поведінки. Оволодіння новими знаннями, уміннями та навичками відбувається в межах зони найближчого розвитку, яку Л. С. Виготський характеризує як діалогічну та колективну і наголошує на великій ролі «вмілішого значимого іншого», яким для підлітків (особливо зі зниженим інтелектом) має стати психолог або педагог. Культура визначає систему цінностей, заборон і правил, пов'язаних із поведінкою людини як представника певної статі. Стереотипи маскулінності та фемінності кожної історичної епохи відображаються в культурних традиціях втілених у творах культури та мистецтва. Створена нами тренінгова програма розрахована на 7 занять тривалістю 1,5 години кожне. Окрім комунікативних ігор, вправ на релаксацію та на згуртування, в процесі тренінгу учасниками були обговорені фрагменти творів Е. Хемінгуея, Г. Квітки-Основ'яненка, М. Соколян та Д. Чопра. У тренінгах взяли участь 58 підлітків з нормальним інтелектом і 64 підлітки з легкою розумовою відсталістю.

До та після реалізації тренінгової програми нами було проведено тестування підлітків за статеворольовим опитувальником С. Бем, методикою «Діагностика міжособистісних стосунків» та опитувальником самоставлення. Порівняємо отримані результати.

Після проведеного тренінгу в підлітків із нормальним рівнем розумового розвитку зменшилися показники за шкалою фемінності у дівчат та маскулінності у хлопців, натомість зросла кількість осіб із андрогінною статеворольовою поведінкою (табл. 3).

Таблиця 3 - Зміна показників статеворольової поведінки підлітків із різним рівнем інтелектуального розвитку після тренінгу

* ГМ - гіпермаскулінність, М - маскулінність, АМ - андрогінно-маскулінна поведінка, А - андрогінність, АФ - андрогінно-фемінна поведінка, Ф - фемінність, ГФ - гіперфемінність

** Д - до проведення формувального експерименту, П - після формувального експерименту

Результати опитування підлітків з нормальним інтелектом за методикою С. Бем до та після проведення тренінгу виявилися статистично незначущими (ІS=0,0821, при р = 0,317 за критерієм Вілкоксона). Водночас у підлітків з легкою інтелектуальною недостатністю ми спостерігаємо суттєву зміну показників статеворольової поведінки (ІS=0,5709, при р = 0,016). У дівчат зі зниженим інтелектом зменшилися показники за шкалами гіперфемінності та фемінності, натомість зросли показники за шкалою андрогінності. Хлопці з легкою розумовою відсталістю після проведеного тренінгу характеризуються андрогінністю (якої раніше у них не було), маскулінністю та зниженням показників гіпермаскулінної, фемінної і андрогінно-фемінної статеворольової поведінки.

Вплив тренінгової програми на міжособистісні стосунки та ставлення до себе підлітків із різним рівнем інтелектуального розвитку нами було перевірено за допомогою критерію Вілкоксона для залежних виборок. Існує статистично значуще збільшення показників за владним-лідируючим, незалежним-домінуючим і відповідальним-великодушним типами міжособистісних стосунків (р < 0,01), а також зменшення середніх значень за недовірливим-скептичним, покірним-сором'язливим і залежним-слухняним типами стосунків (р < 0,01) у підлітків із легкою розумовою відсталістю. Водночас у середовищі підлітків із нормальним рівнем розумового розвитку простежується статистично значуще збільшення середніх значень за співробітницьким-конвенціальним і відповідальним-великодушним типами міжособистісних стосунків (р < 0,01), тоді як за недовірливим-скептичним - ми констатуємо їхнє зменшення (р < 0,05).

У підлітків із нормальним інтелектом існує статистично значуща зміна показників за шкалами «самокерівництво», «дзеркальне Я», «самозвинувачення» (р < 0,01) та «самоприйняття» (р < 0,05). В учасників тренінгу підвищився ступінь самоприйняття, очікування позитивного ставлення оточення, вміння брати відповідальність за власні вчинки та знизився рівень самозвинувачення. Водночас для підлітків з легкою розумовою відсталістю характерною є зміна всіх аспектів самоставлення (р < 0,01). Після проведеного тренінгу в них підвищився рівень рефлексивності, самоприйняття, самоповаги та самокерівництва, натомість знизився ступінь самозвинувачення, внутрішньої конфліктності та самоприв'язаності (ригідності Я-концепції).

Отже, в результаті проведеного тренінгу в підлітків із легкою розумовою відсталістю зменшилися показники гіпермаскулінної і гіперфемінної статеворольової поведінки, натомість збільшилися показники за шкалою андрогінності в підлітків як із нормальним, так і зі зниженим інтелектом. Підлітки із нормальним рівнем розумового розвитку активно включалися в діалогічне спілкування від самого початку діалогу, вони активно висловлювали свої думки з приводу поданих історій, а також давали коментарі позиціям інших учасників тренінгу. Стосовно осіб із зниженим інтелектом, то на перших заняттях вони переважно обмежувалися коментарями чужих позицій без висловлення власних, проте згодом стали вільно виражати свої почуття та брати активну участь у дискусіях.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нові підходи до вирішення проблеми психологічних особливостей статеворольової поведінки підлітків із різним рівнем інтелектуального розвитку, що підтверджує висунуті гіпотези, а саме:

У результаті теоретичного аналізу було з'ясовано, що статеворольова поведінка є біосоціокультурним феноменом; вона зумовлена біологічними чинниками (морфофункціональною організацією людини, еволюційними програмами) та статеворольовими стереотипами маскулінності й фемінності. Насьогодні вона вивчається у зв'язку із Я-концепцією, що формується переважно в підлітковому віці.

Виявлено, що дівчата з нормальним рівнем інтелектуального розвитку характеризуються андрогінною, андрогінно-маскулінною та фемінною статеворольовою поведінкою, тоді як хлопцям притаманна адрогінна, маскулінна і андрогінно-фемінна поведінка. Підліткам властиві співробітницький-конвенціальний та відповідальний-великодушний типи міжособистісних стосунків, що свідчить про їх прагнення дотримуватися соціальних норм поведінки та ідеалізацію гармонії міжособистісної взаємодії. Для них характерне бажання мати широке коло друзів, серед яких вони переважно оптимістичні та комунікабельні, натомість у взаємодії з дорослими - нерідко бувають критичними, імпульсивними та скептично налаштованими. Загалом опитані підлітки здебільшого впевнені в собі, характеризуються високим рівнем рефлексивності, зацікавлені в пізнанні свого внутрішнього світу і прагнуть до узгодженості ідеальних та реальних уявлень про себе.

З'ясовано, що статеворольова поведінка дівчат зі зниженим інтелектом є переважно фемінною, гіперфемінною та андрогінною, тоді як хлопцям здебільшого властиві андрогінно-фемінна, гіпермаскуліннна, андрогінна і маскулінна поведінка. У міжособистісних стосунках підлітки з легкою розумовою відсталістю схильні бути пасивними, слухняними та орієнтуватися на думку референтних осіб. Вони часто незадоволені собою, песимістично оцінюють власне майбутнє, уникають контактів і соціальних ролей, що можуть привернути до них увагу оточення. Опитані підлітки характеризуються напруженістю афіліативної потреби, почуттям провини за свою інтелектуальну та соціальну некомпетентність. Вони мають низький рівень самоповаги і самоприйняття, схильні до самозвинувачень, при цьому вважають, що не можуть самостійно впливати на своє життя, покладаючи відповідальність за власну долю на батьків, педагогів та інші зовнішні чинники.

Порівняльний аналіз статеворольової поведінки, особливостей самоставлення та міжособистісних стосунків підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку дозволив нам визначити психологічні особливості не лише маскулінності, фемінності та андрогінності, але й андрогінно-фемінної поведінки хлопців та андрогінно-маскулінної поведінки дівчат, а також риси гіперфемінної та гіпермаскулінної статеворольової поведінки. Було з'ясовано, що підлітки з фемінною, маскулінною, андрогінною, андрогінно-фемінною та андрогінно-маскулінною статеворольовою поведінкою характеризуються рефлексивністю, відносно стійкою самооцінкою, прагнуть до самовдосконалення і самореалізації в соціально значущих видах діяльності. Натомість гіпермаскулінні та гіперфемінні підлітки переважно невпевнені в собі, мають низьку самооцінку, схильні до самозвинувачень і не прагнуть до особистісного зростання. Вони погано адаптуються до суспільних вимог та схильні до аутодеструктивних дій і антисоціальних вчинків.

Теоретично та емпірично доведено існування зв'язку між статеворольовою поведінкою та Я-концепцією підлітків, характер якого залежить від рівня інтелектуального розвитку. Зокрема, негативне ставлення до себе, схильність до самозвинувачень, незадоволеність афіліативних потреб нерідко призводять до формування гіперфемінної поведінки у дівчат зі зниженим інтелектом. Водночас висока внутрішня конфліктність, низький рівень самоприйняття, ригідність Я-концепції, незадоволеність потреби в домінуванні часто стають причиною гіпермаскулінної статеворольової поведінки у хлопців зі зниженим інтелектом.

Ефективним методом розширення уявлень підлітків про статеворольову поведінку та підвищення ступеню їх самоприйняття є соціально-психологічний тренінг із застосуванням методик школи діалогу культур. Після тренінгу у підлітків із легкою розумовою відсталістю зменшилися показники за гіперрольовою статеворольовою поведінкою, натомість зросла кількість андрогінних підлітків як із нормальним, так і зниженим інтелектом. Учасники тренінгу стали більш рефлексивними, впевненими в собі, менш тривожними і залежними від настановлень дорослих. Створена нами тренінгова програма виявилася ефективною для підлітків із різним рівнем розумового розвитку, що дає змогу надалі її впроваджувати як у загальноосвітніх школах, ліцеях і гімназіях, так і в спеціальних школах-інтернатах.

Перспективи дослідження полягають у вивченні впливу дитячо-батьківських стосунків на формування статеворольової поведінки підлітків з нормальним інтелектом і розумовою відсталістю різного ступеню тяжкості, впровадженні тренінгової програми і діалогічних методик у практику виховної роботи спеціальних шкіл-інтернатів, а також використанні отриманих знань для вдосконалення існуючих і розробки нових навчальних програм підготовки педагогів й психологів системи освіти та соціального захисту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лукомська С. О. Особливості статеворольової поведінки підлітків і навчально-виховний процес / Світлана Лукомська // Соціальна психологія. - 2008. - №4 (30). - С. 158-166.

2. Лукомська С. О. Соціальні стереотипи у формуванні статеворольової поведінки підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку / Світлана Лукомська // Соціальна психологія. - 2007. - №5 (25). - С. 141-148.

3. Лукомська С. О. Статево-рольова поведінка підлітків зі зниженим інтелектом у контексті гуманістичної психології / С. О. Лукомська // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К.: Міленіум, 2008. - Вип. 36. - С. 198 -206.

4. Лукомська С. О. Психологічна допомога батькам у формуванні адекватного ставлення до статевого дозрівання і статеворольової поведінки підлітків / Світлана Лукомська // Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. статтей / за ред. С. Д. Максименка, М. М. Слюсаревського. - К.: Міленіум, 2008. - Вип. 21 (24). - С. 138-149.

5. Лукомська С. О. Системний аналіз статеворольової поведінки підлітків з нормальним і зниженим інтелектом / С. О. Лукомська // Системний погляд.

6. Лукомська С. О. Формування статеворольової поведінки підлітків в освітньому просторі / Лукомська С. О. // Гуманістичні універсалії освітнього простору: можливості для самореалізації особистості. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 28 - 29 вересня 2007 року). - Житомир: Видавництво ЖДУ ім. І.Франка, 2007. - С. 181-188.