Психологічні умови формування уявлень про моральні норми у дошкільному віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО МОРАЛЬНІ НОРМИ У ДОШКІЛЬНИКІВ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

ЗУБРИЦЬКА-МАКОТА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

Івано-Франківськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДВНЗ «Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка», Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Савчин Мирослав Васильович,

Дрогобицький державний педагогічний

університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри психології

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Павелків Роман Володимирович,

Рівненський державний гуманітарний

університет, проректор з науково-методичної роботи

кандидат психологічних наук, доцент

Федорчук Віктор Миколайович,

Кам'янець-Подільський національний університету імені Івана Огієнка

доцент кафедри психології освіти

Захист дисертації відбудеться “ 8 ” квітня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.04 у ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» за адресою 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» за адресою 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

моральний норма дошкільний психологічний

Актуальність теми. Моральна проблематика життя окремої особистості та суспільства перебуває у центрі громадських та наукових дискусій останнього часу. Ствердження моральних цінностей в індивідуальній свідомості - завжди актуальна проблема психолого-педагогічної науки, що відображено у завданнях сучасної освіти, зафіксованих у її програмних документах, в яких ставиться завдання гуманізації, морального відродження суспільства, становлення особистості як суб'єкта власного життя та ін. (Державна національна програма „Освіта (Україна XXI століття)”, Національна доктрина розвитку освіти). Виконання завдань освітньої політики передбачає психологічне дослідження умов, чинників та механізмів, які лежать в основі морального розвитку особистості. Зокрема, це стосується питань морального становлення дошкільника, оскільки саме у цьому віці лежать витоки тих важливих передумов, які впливатимуть на подальший моральний розвиток їх особистості.

На етапі дошкільного дитинства уможливлюється формування первинного ступеня свідомої саморегуляції iндивiдуальної поведінки, яка ґрунтується на засвоєних уявленнях про моральні норми і вироблених особистістю моральних принципах та суб'єктивних нормах. Тому в контексті проблеми морального виховання зростаючого покоління формування уявлень про моральні норми, починаючи з дошкільного віку, є одним із шляхів її розв'язання.

Загальні тенденції засвоєння людських моральних норм, перетворення їх у «свої» досить детально прослідковано у вітчизняній психології (Л.Божович, О.Кульчицька, В.Мухіна, Є.Субботський, С.Якобсон та ін.), проте співвідношення поведінкових, емоційних і пізнавальних аспектів цього процесу і тим більше співвіднесення стадій морального розвитку з віковими можливостями психіки залишається проблематичним. З генетико-когнітивістських позицій трактується становлення моральності особистості та її психологічних передумов (Ж.Піаже і Л.Кольберґ).

У працях А. Бандури, І.Беха, М.Боришевского, І.Булах, П.Гальперіна, М.Гінзбурга, З.Карпенко, Л.Кольберґа, Д.Ельконіна, Д.Леонтьєва, О.Леонтьєва, С.Максименка, В.Москальця, Л.Орбан-Лембрик, Р.Павелківа, Ж.Піаже, С.Рубінштейна, М.Савчина, Б.Скінера, Є.Субботського, Д.Фельдштейна, Н.Чепелєвої, С.Якобсон, J.Gilligan, H.Haste, B.Puka здійснена психологічна інтерпретація проблеми, відстежена логіка переходу зовнішнього морально-етичного припису в особистісну норму. Завдяки виконаним дослідженням простежено багато важливих ліній морального розвитку, встановлено психологічні особливості різноманітних аспектів цього процесу.

Значна частина наукових досліджень присвячена проблемі нормативності як основної характеристики поведінки дитини-дошкільника. Результати досліджень Л.Артемової, Л.Божович, С.Карпової, Т.Каштанової, В.Котирло, М.Лісіної, Т.Поніманської, Л.Почеревіної, А.Рузської, Є.Субботського, В.Шевченко, С.Якобсон та ін. констатують, що моральна норма, якщо вона усвідомлено закріплена та емоційно збагачена, перетворюється у відповідну якість особистості. На етапі дошкільного дитинства моральні норми виступають і як мотиви поведінки. Тому в основу виховання моральної поведінки у дітей дошкільного віку покладено ознайомлення їх з відповідними моральними нормами.

Вивчення теоретичних засад проблеми дає змогу загострити увагу на декількох її аспектах, а саме: недостатній теоретичній базі та методичному забезпеченні процесу розвитку моральних норм в дошкільному віці в різних видах активності дитини з урахуванням складності механізму становлення морального розвитку й вікових особливостей дітей дошкільного віку; необхідності визнання впливу на засвоєння моральних норм суперечності між потенційними можливостями розвитку суб'єктності дитини й умовами для її актуалізації в освітньому процесі.

Окреслені науково-практичні завдання розвитку дошкільної освіти в Україні в єдності з актуальною проблематикою сучасної психологічної науки й зумовили вибір теми дослідження: “Психологічні умови формування уявлень про моральні норми у дошкільників”.

Зв`язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до основних положень перспективного та поточного планів наукових досліджень і є складовою науково-дослідної роботи кафедри психології Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка на тему «Психологічні умови розвитку моральної свідомості та самосвідомості особистості» (протокол № 2 від 13.01.2005р.).

Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 3 від 19.03.2009 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 3 від 27.04. 2010 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному аналізі та експериментальному вивченні особливостей уявлень про моральні норми дошкільників і на цій основі розробленні програми цілеспрямованого формування уявлень про моральні норми з урахуванням умов, що опосередковують цей процес.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

Теоретично проаналізувати проблему розвитку уявлень про моральні норми у дошкільників.

Експериментально дослідити вікові можливості засвоєння уявлень про моральні норми у дошкільному віці.

Розробити та апробувати на ефективність програму формування уявлень про моральні норми у дошкільників.

Об'єкт дослідження - уявлення дошкільника про моральні норми.

Предмет дослідження - психологічні умови ефективного розвитку та засвоєння уявлень про моральні норми у дошкільному віці.

В основу дослідження було покладено припущення про те, що особливістю уявлень дошкільників про моральні норми як когнітивно-перцептивного образу моральної дії (вимоги) є їх мисленнєва конкретизованість (наївна логічність), емоційна збагаченість, а в операційному плані - інтегративна детермінація моральної поведінки та опосередкування регулювального впливу дорослого на поведінку.

Ефективному засвоєнню дошкільниками цих уявлень сприяє реалізація спеціальної програми, що передбачає актуалізацію когнітивних та емоційних чинників, а також залучення дошкільників до спеціальних тренінгових занять.

Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичний аналіз філософської, психологічної, соціологічної та педагогічної літератури, що дозволило з'ясувати актуальність проблеми, міру її вивченості, допомогло визначити концептуальні засади дослідження; спостереження за характером активності дошкільників та особливостями взаємодії вихователів та дітей, дітей з однолітками; анкетування батьків дало змогу з'ясувати особливості формування уявлень про моральні норми у дошкільників, їх внутрішні та зовнішні детермінанти, а також поведінкову складову уявлень про моральні норми; метод експерименту (констатувальний, формувальний та контрольний) слугував для вивчення психологічних особливостей уявлень про моральні норми та для моделювання умов формування та засвоєння уявлень про моральні норми. Для досягнення поставлених цілей дослідження застосовувався комплекс психодіагностичних методик, який складався з таких діагностичних блоків: перший блок - спрямований на психодіагностику емоційної складової уявлень про моральні норми у дошкільників - методика «Сюжетні картинки» на визначення емоційного ставлення до моральної норми та методика на визначення моральних орієнтацій «Що ми цінуємо в людях»; другий блок - спрямований на психодіагностику когнітивної складової уявлень про моральні норми у дошкільників - методика «Бесіда», призначена для вивчення уявлень дітей дошкільного віку про моральні якості, та методика для вивчення уявлень дітей дошкільного віку про дотримання моральних норм «Закінчи історію». Отримані експериментальні результати опрацьовувалися за вимогами статистичного аналізу з наступною якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням. У роботі використовувалися методи комп'ютерної обробки експериментальних результатів (програма Statistica 6.0).

База дослідження. Експериментальне дослідження здійснювалось упродовж 2005-2009 років на базі дошкільних навчальних закладів № 35 та № 43 у м. Львові, Першому церковному дитячому садочку „Ангелятко” у м. Дрогобич Львівської області. Експериментом було охоплено 120 дітей віком від 4 до 6 років (з них 58 хлопчиків, 62 дівчаток), до дослідження було залучено 216 дорослих (194 батьків і 22 працівників дитячих садків).

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у тому, що:

- вперше представлено сутнісну характеристику уявлення про моральну норму у дітей дошкільного віку як максимально конкретизований когнітивно-перцептивний (наївно-логічний), емоційно збагачений образ моральної дії, що виступає регулятором моральної поведінки та опосередковує регулюючий вплив дорослого на моральну поведінку дитини;

- виявлені емпіричним шляхом особливості прояву та рівнів розвитку когнітивної, емоційної та поведінкової складових уявлень дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку; представлено характеристику адекватно-гармонійного, дисгармонійного і деформованого типів уявлень;

- визначені й описані психологічні умови, що впливають на формування та реалізацію уявлень про моральні норми у поведінці дошкільників: гностично-емоційна, мотиваційно-вольова, соціально прагматична, трансгенеративна, ігрова, культурна. Зазначені умови склали контекст конструювання спеціальної розвивальної корекційної програми.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані у дослідженні результати про умови формування уявлень про моральні норми у дошкільному віці дозволяють вирішувати проблему формування моральних норм та особливостей саморегуляції поведінки дошкільника, програма формування та розвитку уявлень про моральні норми дошкільників в освітньому процесі та програма спеціальних занять з розвитку моральних норм можуть бути використані вихователями та дитячими психологами у ході психолого-педагогічного супроводу морального становлення особистості. Матеріали дослідження можуть бути використані для вдосконалення змісту курсів «Вікова та педагогічна психологія», «Загальна психологія», «Психологія особистості», «Дитяча психологія» у ВНЗ як елемент психологічної освіти та психологічної підготовки майбутніх психологів та педагогів.

Запропонований комплекс спеціальних занять може бути використаний для цілісної програми формування та розвитку уявлень про моральні норми у дошкільників у дитячих дошкільних закладах, а також для проведення подальших досліджень з проблеми. Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Львівського державного університету внутрішніх справ (довідка № 4 від 19.01.2011р.), дошкільний навчальний заклад компенсуючого типу № 38 у м. Львові (довідка № 38 від 07.12.2010р.), дошкільні навчальні заклади № 35 у м. Львові (довідка № 1 від 04.01.2011р.), № 43 у м. Львові (довідка № 24 від 30.12.2010р.), № 1 у м. Львові (довідка № 26 від 23.11.2010р.).

Апробація результатів дисертації. Головні тези й результати дослідження знайшли відображення у виступі автора на Другій міжнародній науково-практичній конференції «Особистість у розбудові відкритого демократичного суспільства в Україні» (Дрогобич, 2005); на Міжнародній науково-практичній конференції «Особистісне зростання і гуманізація стосунків між поколіннями» (Полтава, 2007); на Другій міжнародній науково-практичній конференції “Соціалізація особистості в умовах системних змін теоретичні і прикладні проблеми» (Київ, 2008); на Міжнародній науково-практичній конференції у Львівському державному університеті внутрішніх справ «Психологічні аспекти національної безпеки» (Львів, 2007); на Другій міжнародній науково-практичній конференції у Львівському державному університеті внутрішніх справ «Психологічні аспекти національної безпеки» (Львів, 2008); на Третій міжнародній науково-практичній конференції у Львівському державному університеті внутрішніх справ «Психологічні аспекти національної безпеки» (Львів, 2009).

Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено у 12 одноосібних статтях (серед яких 7 - у наукових фахових виданнях, включених до списку ВАК України; 1 - матеріали науково-практичної конференцій), 4 текстах тез доповідей на науково-практичних конференціях і круглих столах.

Структура й обсяг дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 13 додатків на 27 сторінках, списку використаних джерел на 20 сторінках (204 найменування, із яких 11 - іноземними мовами). Загальний обсяг становить 229 сторінки друкованого тексту, з них 183 сторінки основного тексту. Робота містить 5 рисунків, 23 таблиці на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано загальний стан вивчення проблеми у психологічній науці, визначено мету, завдання дослідження, його об'єкт і предмет, окреслено комплекс методів та методик дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано інформацію про апробацію і впровадження результатів дослідження, структуру і обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі - “Теоретичний аналіз проблеми формування уявлень про моральні норми у дошкільному віці” - розкрито психологічну сутність моральних норм та уявлень про них; вікові передумови виникнення уявлень про моральні норми у дошкільному віці; соціально-психологічні чинники та механізми становлення уявлень про моральні норми особистості на етапі дошкільного дитинства та умови їх цілеспрямованого формування.

Значна частина наукових досліджень присвячена проблемі нормативності як основної характеристики поведінки дитини-дошкільника. Результати досліджень Л.Артемової, Л.Божович, В.Котирло, М.Лісіної, Т.Поніманської, Л.Почеревіної, А.Рузської, Є.Субботського, С.Якобсон та ін. констатують, що моральна норма, якщо вона усвідомлено закріплена і емоційно збагачена, перетворюється у відповідну якість особистості. Результати психологічних досліджень Л.Виготського, Г.Люблінської, С.Рубінштейна доводять, що успішне усвідомлення дитиною важливих морально-етичних норм опосередковується функціонуванням її емоційної сфери.

Аналіз виникнення уявлень про моральні норми особистості дошкільника дає підставу стверджувати про існування такого онтологічного зв'язку: моральне почуття - моральний мотив - моральне знання (М.Боришевський, О.Галян). Л.Виготський вважав, що сила впливу соціальної ситуації, в якій особистість зростає, стає значущою лише під впливом переживання. Л.Божович стверджувала, що у понятті «переживання» виділено і позначено ту важливу психологічну дійсність, з вивчення якої треба починати аналіз значення ситуації в розвитку дитини; переживання є тим вузлом, у якому пов'язані різноманітні впливи зовнішніх і внутрішніх обставин і формуються уявлення про моральну норму. Емоційне переживання, поєднане з інтелектуальним розумінням суті певної норми, є провідним компонентом у її засвоєнні, і одержало назву емоційно-гностичного комплексу. У межах різних досліджень цей комплекс розглядали О.Асмолов, С.Максименко, Т.Титаренко та ін.

Протягом дошкільного віку у психіці дитини виникають особливо важливі для виникнення уявлень про моральні норми новоутворення. У дитини з'являється внутрішнє, особисте життя, спершу у пізнавальній сфері, а потім і в емоційно-мотиваційній. Формуються у дошкільників розумові дії та операції, які стосуються розв'язування пізнавальних та особистих завдань. Для пізнавальних процесів характерний синтез зовнішніх і внутрішніх дій, об'єднаних у єдину інтелектуальну діяльність. Усвідомлені дошкільником норми і правила поведінки починають керувати його поведінкою, перетворювати його дії на довільні та морально регульовані вчинки.

Дослідження Л.Баскакової, З.Богуславської, Л.Божович, О.Корзакової, О.Леонтьєва, Л.Славіної, Д.Ельконіна, і багатьох інших психологів показують, що різні мотиви по-різному впливають на мобілізацію зусиль дитини, на успішне виконання дошкільниками різних доручень і спеціальних завдань у різних видах діяльності. Дотримання дитиною правил поведінки становить фундамент для засвоєння складніших моральних норм. Дитина спроможна вирішувати моральні проблеми, висловлюючи при цьому моральні судження, які виникають на основі появи уявлення про моральні норми. Так, Ж.Піаже, досліджуючи моральні судження дітей, зробив висновок, що моральні уявлення дітей змінюються від морального реалізму до морального релятивізму.

Виявлено різні підходи науковців до обґрунтування чинників впливу на виникнення і розвиток уявлень дошкільників про моральні норми. В етичному розвитку відбувається формування моральних уявлень, гуманного ставлення до інших, позитивної емоційної спрямованості поведінки, навичок співпраці та взаємодії з партнером, взаєморозуміння, співпереживання (В.Котирло, Ю.Приходько). Природу дитячого розвитку визначає практика дитячого виховання, стосунки між батьками і дітьми, а також впливи соціального оточення (Р.Сірс). Представники теорії соціального научіння - Н.Міллер та Дж.Долард - запропонували принцип підкріплення, під яким вони розуміють усі впливи, що стимулюють повторення попередньої реакції. Констатується, що будь-якої форми поведінки, зокрема проявів моральних норм, можна набути через її наслідування. Згідно з теорією соціального научіння А.Бандури діти навчаються поводитися шляхом спостереження за поведінкою інших людей, наслідуючи передусім своїх батьків, що становить одну із умов формування уявлень про моральні норми.

Засвоєння дитиною норм і правил, уміння співвідносити свої вчинки з цими нормами поступово призводить до формування перших проявів довільної поведінки, для якої характерні неситуативність, стійкість, відповідність зовнішніх учинків внутрішній позиції. Підвищенню цілеспрямованості дій сприяє усвідомлення дітьми обов'язковості завдань і вимог, що ставлять перед ними дорослі. Така взаємодія дозволяє дорослому впливати на уявлення про моральні норми у дитини і виступає важливою умовою формування цих уявлень.

На основі вище наведених тверджень уявлення про моральну норму ми визначаємо як конкретизований (не завжди логічно обґрунтований) та емоційно збагачений образ моральної дії (впливи), що імперативно детермінує поведінку особистості. Тоді уявлення про моральну норму дошкільників можна визначити як максимально конкретизований (наївно-логічний) та емоційно збагачений образ моральної дії (впливу), що імперативно детермінує їх поведінку та опосередковує регулювальний вплив дорослого на цю моральну поведінку.

У другому розділі - “Емпіричне дослідження особливостей уявлень про моральні норми у дошкільному віці” - обґрунтовується методичні підходи до констатувальної частини дослідження; аналізуються психологічні критерії уявлень про моральні норми у дошкільному віці; експериментально досліджуються специфіка когнітивної, емоційної та поведінкової складових уявлень про моральні норми та їх взаємозв'язків у дітей дошкільного віку; характеризуються рівні, типи та вікові тенденції розвитку уявлень про моральні норми у дошкільному віці.

Під час констатувального етапу експерименту нами було створено три експериментальні групи дошкільників: молодші дошкільники (4-річні, n = 43) - експериментальна група 1; середні дошкільники (5-річні, n = 40) - експериментальна група 2; старші дошкільники (6-річні, n = 37) - експериментальна група 3. Загальна кількість - 120 дітей дошкільного віку. У дослідженні взяли участь 216 дорослих (194 батьків та 22 вихователів дитячого садка).

Структура констатувального експерименту включала два етапи. На першому етапі вивчалися психологічні особливості уявлень про моральні норми дошкільників, зокрема їх когнітивної, емоційної та поведінкової складових. Вивчення когнітивної складової передбачало діагностику усвідомлення дітьми сутності норми моральної поведінки. Вивчення емоційної складової полягало в діагностиці особливостей емоційних переживань з приводу моральних норм, емоційного ставлення до них. Вивчення поведінкової складової передбачало діагностику проявів моральної поведінки у ситуації морального вибору, моральної спрямованості у взаємодії з одноліткам тощо. Другий етап констатувального експерименту мав завдання, з'ясувати особливості морально-психологічної ситуації, у якій відбувається формування уявлень про моральні норми у дошкільників.

Для розв'язання завдань дослідження було використано такі методи дослідження: констатувальний, формувальний та контрольний експерименти, спостереження за поведінкою та діяльністю дошкільників, анкетування дорослих, індивідуальні та групові бесіди на морально-етичні теми з дітьми та дорослими, малювання малюнків, розв'язування морально-етичних колізій. На основі цього були встановлені критерії, якими керуються діти, батьки та вихователі в уявленнях про моральні норми та їх розумінні; було проведено психолого-педагогічний аналіз умов формування уявлень про моральні норми у дошкільному віці.

Діагностику когнітивної складової уявлень про моральні норми дітей дошкільного віку здійснювалося за допомогою методик: «Бесіда» та «Закінчи історію». Рівні сформованості когнітивної складової уявлень про моральні норми у дошкільників визначалися за такими критеріями:

- високий (3 бали): дитина називає моральну норму, володіє знаннями про особливості моральної норми, правильно оцінює моральні аспекти поведінки інших дітей і аргументує свою оцінку (деталізує, вербалізує їх сутність);

- середній (2 бали): у дитини наявні знання щодо моральних норм (їх деталізованість, дещо неповна вербалізація їх сутності), дитина називає моральну норму, правильно оцінює поведінку інших дітей та дорослих, але не аргументує свою оцінку;

- низький (1 бал): наявні фрагментарні знання про характеристики моральних норм, часткова деталізованість, неповна і неадекватна вербалізація їх сутності; дошкільник оцінює поведінку інших дітей як моральну чи неморальну (правильну чи неправильну, добру чи погану), але оцінку не аргументує і не називає саму моральну норму;

- нульовий (0 балів): у дитини відсутні знання, не розуміє та усвідомлює сутність моральних норм, не може оцінити власні вчинки і вчинки інших дітей та дорослих.

Діагностику емоційної складової уявлень про моральні норми здійснювалася за допомогою методик: «Сюжетні картинки» та «Що ми цінуємо у людях». Рівні сформованості емоційної складової визначалися за такими критеріями:

- високий (3 бали): емоційні реакції в ситуації моральної колізії адекватні, яскраві, проявляються у міміці, активній жестикуляції та ін.; адекватно емоційно реагує на власні моральні дії та вчинки;

- середній (2 бали): емоційні реакції адекватні, але виражені недостатньо; не завжди адекватно емоційно реагує у незнайомій ситуації моральної поведінки;

- низький (1 бал): емоційні реакції неадекватні; неточне, інколи помилкове трактування власних моральних дій та вчинків інших людей та власних;

- нульовий (0 балів): емоційні реакції неадекватні або відсутні взагалі.

Діагностику поведінкової складової уявлень про моральні норми дітей дошкільного віку ми здійснили за допомогою спостережень за дотриманням дошкільниками моральних норм під час ігор, взаємодії з однолітками та дорослими, правил поведінки у дитячому садку тощо; бесід на морально-етичні теми, що містили моральні колізії, аналізу казкових ситуацій і малюнків, які дошкільники малювали після рефлексії; бесід та анкетування батьків та вихователів. Рівні сформованості поведінкової складової уявлень про моральні норми визначалися за такими критеріями:

- високий (3 бали): адекватні моральні дії та вчинки відповідно до їх сутності в оточенні дітей чи дорослих; дотримання моральних норм незалежно від наявності контролю з боку дорослих;

- середній (2 бали): адекватні моральні дії та вчинки у знайомій моральній ситуації та неадекватні у незнайомій ситуації; інколи спостерігаються сумніви у виконанні моральної норми у ситуації відсутності контролю з боку дорослих;

- низький (1 бал): дошкільник переважно не дотримується моральних норм; сумнівається у доцільності виконання моральної норми, не виконує їх у ситуації відсутності контролю з боку дорослих;

- нульовий (0 балів): дитина не дотримується у своїй поведінці моральних норм; неправильне (або відсутнє) трактування власних моральних дій та вчинків відносно їх сутності.

З метою визначення характеру впливу дорослих на становлення уявлень про моральні норми у дитини-дошкільника проводилися спеціально спрямовані бесіди з батьками і вихователями. На їх основі була створена анкета, яка дала можливість конкретніше оцінити складові уявлень дітей про моральну норму, одержати більш стандартизовані результати на важливі для дослідження запитання. Це дозволило зробити кількісний та якісний аналіз впливу оточення на формування уявлень та дотримання дітьми моральних норм. У табл. 1 представлені дані про рівень розвитку окремих складових уявлень про моральні норми дошкільників.

Таблиця 1

Рівні розвитку складових уявлень дошкільників про моральні норми

№	Складові уявлень про моральні норми	Рівень розвитку
		Високий	Середній	Низький	Нульовий
		К-сть	%	К-сть	%	К-сть	%	К-сть	%
1	Когнітивна	10	8,3	56	46,6	46	38,3	8	6,4
2	Емоційна	18	15	68	56,6	27	22,5	7	5,8
3	Поведінкова	12	10	39	32,5	38	31,6	31	25,8

Когнітивна складова розвинута на високому рівні у 8,3% дошкільників, на середньому у 46,6%, на низькому - 38,3% і на нульовому - 6,4%, що підтверджує дослідження психологів про вторинність у засвоєнні уявлень про моральні норми даної складової. Відповідно, про первинність засвоєння емоційної складової уявлень про моральні норми свідчать представлені нами результати у таблиці - високий рівень засвоєння у 15% дошкільників, середній рівень у 56,6% (це найвищий результат), низький рівень - 22,5% і нульовий у 5,8% (найнижчий результат). Поведінкова складова, згідно отриманих даних засвоюється в останню чергу. Тут високий рівень становить - 10%, середній - 32,5%, низький - 31,6% і нульовий - 25,8%. Отримані результати дозволяють прослідкувати тенденцію до засвоєння уявлень про моральні норми у дошкільників.

У констатувальному експерименті статистичний аналіз розподілу частот показників когнітивної складової уявлень про моральні норми (тест «Бесіда») у групах дошкільників був проведений за допомогою ч2-критерію Пірсона. Для n=120 кількість ступенів свободи у=119. Критичні значення критерію ч2 Пірсона при у=119 для рівнів статистичної значущості: ч2_кр 0,05 = 145,46 та ч2_кр 0,01 = 157,79, при цьому умова статистичної достовірності різниці розподілу частот показників буде виконуватися при дотриманні ч2_емп > ч2_кр 0,05.Емпіричне значення ч2-критерію Пірсона становить ч2_емп = 48,543. Таким чином, ч2_емп = 48,543 < ч2_кр 0,05 = 145,46 (р<0,05).

Це означає, що статистично достовірних розбіжностей між розподілом показників когнітивної складової (тест «Бесіда») уявлень про моральні норми у групах дошкільників не встановлено на рівні статистичної значущості р<0,05.

У констатувальному експерименті статистичний аналіз розподілу частот показників емоційної складової уявлення про моральні норми (тест «Що ми цінуємо у людях») у групах дошкільників був проведений за допомогою ч2-критерію Пірсона.

На основі підсумкового визначення кількісного та якісного складу чинників формування уявлень про моральні норми у дошкільників було проведено обчислення кореляційних зв'язків за допомогою коефіцієнта рангової кореляції r_s Спірмена між 4 методиками, що визначають когнітивну емоційну та поведінкову складові уявлень про моральні норми та 8-ма питаннями анкети для батьків щодо дотримання моральних норм дітьми.

Для кількості досліджуваних n=120 критичні значення коефіцієнта рангової кореляції Спірмена r_s емп на статистично значущих рівнях:

r_s кр = 0,31 (р<0,05); r_s кр = 0,4 (р<0,01).

Для виконання умови достовірності кореляційного зв'язку необхідне виконання умови r_{s емп >} r_s кр0,05, причому зв'язок тим більше достовірний, якщо виконується умова r_{s емп >} r_s кр0,01.

За результатами кореляційного аналізу характеру взаємозв'язків показників уявлень дошкільників про моральні норми, здійсненого на основі розрахунку коефіцієнта рангової кореляції r_s Спірмена, можна констатувати, що на рівні статистичної значущості р<0,05 виявлено прямі кореляційні зв'язки між когнітивними та емоційними складовими уявлень дошкільника про моральні норми та відповідями батьків на питання анкети щодо поведінки дітей та їх уявлень про моральні норми.

Проаналізовані кореляційні зв'язки вказують на залежність між уявленнями про моральні норми у дітей дошкільного віку та оцінкою батьків щодо реалізації цього уявлення в їх поведінці (поведінкова складова уявлень про моральну норму).

Обчислено кореляційні зв'язки між складовими (когнітивна, емоційна та поведінкова) уявлень про моральні норми (табл.2).

Таблиця 2

Кореляційні зв'язки за Спірменом r_s емп (р?0,05) між складовими уявлень про моральні норми та типами розвитку у дошкільників уявлень про моральні норми

Складові уявлень про моральні норми	Типи розвитку уявлень про моральні норми у дошкільників
	Адекватно-гармонійний	Дисгармонійний	Деформований
	Ем	Ког	Пов	Ем	Ког	Пов	Ем	Ког	Пов
Емоційна	1			1			1
Когнітивна	+	1		-	1		p>0,05	1
Поведінкова	+	+	1	p>0,05	p>0,05	1	p>0,05	p>0,05	1

Це дало змогу виділити типи розвитку у дошкільників уявлень про моральні норми. Для першого типу - адекватно-гармонійного - характерною є пряма кореляція між усіма складовими уявлень про моральні норми. Це означає, що високі показники кожної складової залежать одна від одної, тобто перебувають у прямому кореляційному зв'язку. Результати взаємозв'язків складових уявлень про моральні норми для другого типу - дисгармонійного - характеризуються оберненою кореляційною залежністю, тобто чим вищий рівень розвитку однієї складової уявлень про моральну норму, тим нижчий іншої, і навпаки. Третій тип - деформований - не виявляє жодних значущих зв'язків між окремими компонентами складових уявлень про моральні норми.

Ми одержали кількісні дані, які стосуються вікової динаміки розвитку уявлень про моральні норми у дошкільників. На основі цього були виділені однозначні тенденції (табл. 3.). Так, з'ясувалося, що діти молодшого дошкільного віку мають краще розвинуту емоційну складову уявлень про моральні норми, ніж когнітивну та поведінкову. Вона відповідає дисгармонійному типу уявлень. Такий тип розвитку уявлень про моральні норми дуже рідко зустрічається у старших дошкільників та інколи зустрічається у середніх дошкільників. Також виявилося, що деформований тип уявлень найчастіше зустрічається у молодшому та середньому дошкільному віці і фактично відсутній у старших дошкільників. Адекватно-гармонійний тип часто зустрічається у старших дошкільників і зовсім не зустрічається у молодших дошкільників.

Таблиця 3

Віковий розподіл типів уявлень про моральні норми

№ з/п	Типи уявлень про моральні норми	Молодші дошкільники	Середні дошкільники	Старші дошкільники
1.	Адекватно-гармонійний	-	0,5	+
2.	Дисгармонійний	+	+	+
3.	Деформований	+	+	0,5

(«+» - тип виявлено, «-» - тип не виявлено, «0,5» - тип виявлено, але зустрічається рідко)

Отже, з'ясування типів та рівнів розвитку уявлень про моральні норми у дошкільників має не тільки теоретичне, але й практичне значення. Зокрема, виникає можливість побудови діагностичних процедур та корекції використовуваних батьками та вихователями технологій виховання моральної поведінки завдяки адекватнішому впливу на складові уявлень про моральні норми дитини.

У третьому розділі - “Психологічні умови і шляхи формування уявлень про моральні норми у дошкільному віці” - обґрунтовано і представлено методику, зміст та основні результати формувального етапу дослідно-експериментальної роботи. На основі емпіричних даних констатувального експерименту та спираючись на узагальнення психологічних досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців, які стосуються формування уявлень про моральні норми у дошкільників, на етапі формування було створено, реалізовано та перевірено на ефективність тренінгову програму.

Метою формувальної тренінгової програми був розвиток уявлень про моральні норми у дошкільному віці через розвиток усіх складових уявлень про моральні норми, за допомогою спеціально підібраних завдань. При складанні Програми враховувалися вікові особливості дошкільників, зокрема завдання, які використовувалися з метою формування уявлень про моральні норми, є відповідними і посильними для засвоєння і виконання дошкільниками.

На основі результатів констатувального етапу експерименту було створено експериментальну і контрольну групи: 1 експ. гр. (n = 15) та 1 контр. гр. (n = 15) - дошкільників 5 річного віку. Формування груп здійснювалося за принципом їх гомогенності, про що свідчать результати ч2-критерію Пірсона, а також підтверджує нормальний розподіл кожної вибірки.

У роботі було використано комплекс методів: 1) ігри як необхідний навчальний і розвивальний елемент у формуванні уявлень про моральні норми у дошкільників (рольові, комунікативні ігри) і завдання, спрямовані на розвиток довільності, усвідомлення «необхідності дотримуватися правил і норм; 2) завдання з використанням терапевтичних метафор, що переконувало дітей у необхідності дотримуватися моральних норм; 3) емоційно-символічні методи: групове обговорення різних моральних норм; використання дитячих малюнків, виконаних на теми моральних колізій; спрямоване малювання; 4) використання народних та авторських казок, віршів, прислів'їв та приказок. Вправи та ігри тренінгової програми розроблені автором та іншими дослідниками й адаптовані відповідно до мети та завдань програми формувального етапу дослідження.

Матеріали, що стосувалися формування уявлень про конкретну моральну норму, представлялися в чотирьох блоках. У першому блоці пропонуються iнформацiйні матеріали, що стосуються моральної норми, визначення за словником, вислови видатних людей про неї. Другий блок спрямований на допомогу дорослим i включав практичні поради щодо формування уявлень про моральну норму в дитини. Практичні матеріали, представлені у третьому блоці, містять приклади народної мудрості, фольклорні та лiтературнi тексти, дидактичні вправи, проблемні морально-етичні ситуації, завдання i запитання, орієнтовну модель заняття з дитиною, що безпосередньо впливало на формування уявлень про моральні норми у дошкільника. Завдання четвертого блоку спонукали дитину до критичного осмислення своєї поведінки вiдповiдно до загальноприйнятих уявлень про моральну норму i виявляли рівень засвоєння уявлень про ту чи іншу моральну норму, що було орієнтиром у проведенні індивідуальної роботи з досліджуваним. Для досягнення та реалізації поставленої мети організовувалися спеціальні заняття, а також бесіди з батьками та вихователями.

Тренінгова програма передбачала 11 занять тривалістю 30 хвилин кожне і здійснювалась відповідно до загальноприйнятих норм та принципів тренінгової роботи.

Після завершення формувального впливу на експериментальну групу дошкільників було проведено контрольний експеримент, завдяки якому встановлено ефективність впливу тренінгової програми на формування у дітей уявлень про моральні норми. Результати експериментального дослідження динаміки розвитку всіх показників когнітивної, емоційної та поведінкової складових уявлень про моральні норми дошкільниками за результатами формувального експерименту по групах зведені до підсумкових таблиць.

Таблиця 4

Тип уявлень про моральні норми досліджуваних контрольної та експериментальної груп

№	Тип уявлень про моральні норми	Контрольна група	Змі ни	Експериментальна група	Змі ни
		Кількість	%	%	Кількість	%	%
1	Адекватно-гармонійний	0	0	0	0	0	13,3
2	Дисгармонійний	9	60	66,7	8	53,3	73,3
3	Деформований	6	40	33,3	7	46,7	13,3

Тип уявлень дошкільників контрольної та експериментальної груп в результаті проведеного формувального експерименту змінились у напрямі до підвищення результатів. У експериментальній групі протягом проведення тренінгу відбулись суттєві зміни у деформованому типі, кількість дошкільників у групі зменшилась до 2-ох осіб. Відповідно збільшилась кількість дошкільників із дисгармонійним типом уявлень до 11 осіб, а також з'явились 2-оє з адекватно-гармонійним типом уявлень про моральні норми. Говорячи про зміни у контрольній групі, то тут теж відбулись певні переміщення - дошкільників деформованого типу зменшилось на 1 дитину, яка перемістилась до дисгармонійного типу, що можна пояснити високою сензитивністю розвитку дітей у цьому віці. Дані зазначені у табл. 4 підтверджують позитивний вплив тренінгової програми на розвиток уявлень про моральні норми.

Застосування критерію знаків та ч2-критерію Пірсона до всіх параметрів когнітивної, емоційної та поведінкової складових уявлень про моральні норми дозволило стверджувати, що за час проведення формувального експерименту у дошкільників контрольної групи не відбулося статистично достовірних змін, пов'язаних із розвитком та формуванням уявлень про моральні норми.

У результаті виконання умов G_емп>G_кр0,05 та ч2_емп>ч2_кр0,05 для критерію зсувів та ч2-критерію Пірсона за всіма 4-ма тестами когнітивної, емоційної та поведінкової складових уявлень про моральні норми у дошкільників експериментальної групи можемо стверджувати, що під час проведення формувального експерименту у дошкільників експериментальної групи відбулося зростання (підвищення) показників параметрів уявлень про моральні норми на статистично значущому рівні р<0,05.

У результаті застосування комплексної програми впливу на формування розуміння моральної норми у дошкільників під час формувального експерименту в експериментальній групі відбувся достовірний розвиток всіх показників уявлень про моральні норми на статистично значущому рівні, на відміну від показників контрольної групи.

У контрольній групі дошкільників у структурі комплексу параметрів уявлень про моральні норми зафіксовані різноамплітудні коливання середніх значень кількісних рівнів оцінювання параметрів, що характеризуються середніми показниками від -3% до +1,36%, і є статистично не достовірними, тобто у ході формувального експерименту різноспрямовані зміни когнітивної, емоційної та поведінкової складових уявлень про моральні норми дошкільниками визначаються несистемними коливаннями під впливом різних чинників, що не мають статистично достовірних характеристик спрямованості зрушень.

В експериментальній групі дошкільників за 3-ма складовими (когнітивною, емоційною та поведінковою) уявлень про моральні норми зафіксовано зростання середніх показників кількісного рівня оцінювання у середньому на 18,25% на статистично значущому рівні, що підтверджується відповідними критеріями достовірності, тобто у ході формувального експерименту зміни усіх 3-ох параметрів мають достовірний характер спрямованого зростання під розвивальним впливом тренінгової програми впливу на формування уявлень про моральні норми у дошкільників.

На основі даних теоретичного та кореляційного аналізу в якості факторів формування розуміння моральної норми дошкільниками була визначена виразність оцінки батьками поведінки своїх дітей, що опосередковано вказує на трансформацію суб'єктивних уявлень дошкільників про моральні норми в об'єктивні поведінкові показники. Для перевірки достовірності характеру змін цих факторів була обґрунтована необхідність застосування суб'єктивної оцінки батьками динаміки розвитку моральної поведінки дітей протягом проведення формувального експерименту.

Застосування критерію знаків G виявило статистично значущі зсуви лише у батьків дошкільників експериментальної групи (p<0,05). Батьки дітей з експериментальної групи схильні вище оцінювати своїх дітей як таких, що дотримуються у поведінці моральних норм.

На підставі об'єктивних та суб'єктивних факторів оцінювання розвитку уявлень дошкільників про моральні норми можна констатувати, що їх розвиток достовірно відбувся у дошкільників експериментальної групи. На основі отриманих даних можна стверджувати, що проведення тренінгових занять з дошкільниками забезпечило формування уявлень про моральні норми, які, зокрема, вплинули на когнітивну, емоційну та поведінкову складові. Одержані результати підтвердили висунуті припущення та дозволили зробити загальні висновки.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення проблеми умов формування уявлень про моральні норми у дошкільному віці, яке проявилося в аналізі стану розробленості проблеми розвитку уявлень про моральні норми у дошкільників у психолого-педагогічній літературі; визначенні внутрішніх та зовнішніх детермінант розвитку та засвоєння уявлень про моральні норми в дошкільному віці; з'ясуванні вікових можливостей засвоєння уявлень про моральні норми; розробленні програми формування уявлень про моральні норми у дошкільників.

Теоретично проаналізувавши проблему розвитку уявлень про моральні норми у дошкільників, ми прийшли до таких висновків.

1. Уявлення про моральні норми - це конкретизований (не завжди логічно обґрунтований), емоційно збагачений образ моральної дії (впливу), що зумовлює поведінку особистості. Відповідно, уявлення про моральну норму дошкільників можна визначити як максимально конкретизований (наївно-логічний) та емоційно збагачений образ моральної дії (впливу), що імперативно детермінує їх поведінку та опосередковує регулюючий вплив дорослого на моральну поведінку.

2. В результаті емпіричного дослідження виявлено, що на найвищому рівні розвинута емоційна складова уявлень про моральні норми, дещо нижче - когнітивна складова і найнижче розвинута поведінкова складова. Отримані результати дозволяють прослідкувати тенденцію до засвоєння уявлень про моральні норми у дошкільників - спочатку дитина повинна на емоційному рівні сформувати уявлення про моральну норму, потім осмислити його з допомогою знань, які у неї вже є про норму, щоб далі могти використовувати сформовані уявлення у поведінці.

3. На основі аналізу зв'язків між рівнями розвитку окремих складових уявлень про моральні норми було виділено три їх типи: адекватно-гармонійний (усі складові розвинені і перебувають у позитивному кореляційному зв'язку), дисгармонійний (окремі складові розвинені на різних рівнях, між ними є обернена кореляційна залежність), деформований (усі складові розвинені на низькому рівні).

4. Виявлена вікова динаміка розвитку уявлень про моральні норми за їх типами: у молодших дошкільників переважає дисгармонійний тип і не виявлено адекватно-гармонійного; у середніх виявлено усі типи, але найбільше дисгармонійного і деформованого, у старших - переважає адекватно-гармонійний і дисгармонійний та рідко зустрічається деформований тип.

5. У формувальному експерименті були використані наступні засоби: різного виду ігри (рольові ігри; елементи психодрами; комунікативні ігри; ігри) і завдання, спрямовані на розвиток довільності); завдання з використанням «терапевтичних» метафор та інших емоційно-символічних методів: групове обговорення різних моральних норм; обговорення дитячих малюнків, виконаних на теми моральних дилем; обговорення почуттів та думок дошкільників; спрямоване малювання на певні теми; читання та обговорення творів літератури (народних та авторських казок, віршів, прислів'їв та приказок); дидактичні завдання, спрямовані на аналіз та формування уявлень про моральні норми у дошкільників.

6. На підставі об'єктивних та суб'єктивних показників оцінювання розвитку уявлень дошкільників про моральні норми можна вважати, що їх розвиток достовірно відбувся у дошкільників експериментальної групи, зокрема, збільшилася кількість дітей з адекватно-гармонійним типом сформованості, в основному за рахунок дітей з дисгармонійним типом і з деформованим типом. У значної частини дітей з деформованим типом вдалося сформувати дисгармонійний тип, а в окремих випадках і гармонійний. В контрольній групі не виявлено статистично значущих змін. Це підтверджується оцінкою батьками їх як більш моральних, що вказує на реалізацію уявлень дітьми у повсякденному житті, а не лише в умовах експерименту.

7. На основі проведеного експерименту були виділені психологічні умови, що впливають на формування уявлень про моральні норми дошкільника. До таких умов віднесли: 1) гностично-емоційну, яка включає формування зацікавленого емоційного ставлення до норми, поєднане з розумінням її змісту; 2) мотиваційно-вольову, що передбачає психологічну підтримку дитини в ухваленні рішення щодо розв'язання певної моральної колізії; 3) соціально-прагматичну, яка полягає в позитивному підкріпленні моральної поведінки дитини (похвала, заохочення тощо); 4) трансгенеративну - використання впливу родинних традицій, сімейних цінностей і життєвих сценаріїв гідного життя в ролі еталону належної моральної поведінки; 5) сюжетно-рольову гру як конгеніальну віковим можливостям психічного розвитку дошкільників форму засвоєння досвіду моральної поведінки; 6) культурну - аналіз та осмислення літературних джерел: казок, міфів, притч, прислів'їв та інших джерел авторської творчості.

Проведене дослідження не вичерпує усієї глибини поставленої проблеми. Перспективи подальшої науково-дослідної роботи вбачаємо у вивченні впливу морально-психологічної атмосфери сім'ї дошкільника на становлення в нього адекватних уявлень про моральні норми, вимоги до літературних джерел, що використовуються для формування уявлень про моральні норми у дітей дошкільного віку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Гнатів І. В. Моральна норма як складова моральної свідомості дитини / І. В. Гнатів // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / за ред. академіка С. Д. Максименка. -- К. : Міленіум, 2007. -- Вип. 32. -- С. 90--99.

Гнатів І. В. Формування моральної норми у дошкільному віці / І. В. Гнатів // Наукові студії із соціальної та політичної психології : зб. статей /[редкол. : С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін.] -- К. : Міленіум, 2007. -- Вип. 16 (19). -- С. 164--172.

Зубрицька І. В. Примітка. Прізвище Гнатів змінено на Зубрицька відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу. Серія 1-СГ № 033567 від «16» жовтня 2007 року. Вікові аспекти розвитку моральних норм / І. В. Гнатів // Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / [за ред. С. Д. Максименка]. -- К. : ГНОЗІС, 2008. -- Т. Х, -- ч. 3. -- С. 181--188.

Гнатів І. В. Психологічні умови засвоєння моральних норм / І. В. Гнатів // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна : зб. наук. праць / [гол. ред. В. Л. Ортинський]. -- Львів : ЛьвДУВС, 2008. -- Вип. 1. -- С. 296--306.

Зубрицька І. В Психолого-педагогічні засоби розвитку моральних норм у дошкільному віці / І. В. Зубрицька // Науковий вісник Львівського державного Університету внутрішніх справ. Серія психологічна : зб. наук. праць / [гол. ред. В. Л. Ортинський]. -- Львів : ЛьвДУВС, 2009. -- Вип. 1. -- С. 112--123.

Зубрицька І. В. Психічне підґрунтя моральної норми у свідомості особистості / І. В. Зубрицька // Проблеми сучасної психології : зб. наук. праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / [за ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої]. -- Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2009. -- Вип. 6. -- ч. 1. -- С. 254--261.

Зубрицька І. В. Дослідження особливостей моральних норм у дошкільному віці / І. В. Зубрицька // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна : зб. наук. праць / [гол. ред. М.Й. Варій]. -- Львів : ЛьвДУВС, 2010. -- Вип. 1. -- С. 14--26.

Гнатів І. Моральні засади у творенні особистості громадянина у дошкільному віці / Ірина Гнатів // Особистість у розбудові відкритого демократичного суспільства в Україні: зб. матеріалів Другої міжнар. наук.-практ. конф., 6--8 жовт. 2005 р., Дрогобич / [ред. кол. : М. Й. Боришевський, В. П. Москалець та ін.]. -- Дрогобич : Коло, 2005. -- С. 303--311.

Гнатів І. В. Формування моральних норм та моральної свідомості як детермінанта здорової нації / І. В. Гнатів // Психологічні аспекти національної безпеки : тези Міжнар. наук.-практ. конф., 22--23 берез. 2007 р., Львів. -- Львів : Арал, 2007. -- С. 70--71.