Культурологічно орієнтований навчальний діалог як чинник професійного становлення майбутнього психолога

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Культурологічно орієнтований навчальний діалог як чинник професійного становлення майбутнього психолога

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Пахомова Ольга Леонідівна

Івано-Франківськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Слов'янському державному педагогічному університеті,

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Солодухова Ольга Георгіївна,

Слов'янський державний педагогічний університет, завідувач кафедри психології.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Савчин Мирослав Васильович,

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

завідувач кафедри психології;

кандидат психологічних наук, доцент

Радчук Галина Кіндратівна,

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

завідувач кафедри практичної психології.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гуманістичні орієнтири сучасних навчальних технологій підготовки фахівців XXI століття у ВНЗ повинні бути пов'язані з провідними принципами гуманізації освіти, серед яких, як вважають вітчизняні психологи Г.О. Балл, А.Г. Волинець, С.О. Копилов, В.Ф. Литовський, С.Д. Максименко, є надання переваги культурологічно-діалогічній стратегії освіти, що полягає в розбудові рівноправного суб'єкт-суб'єктного спілкування учасників навчально-виховного процесу не тільки в школі, але й у вищих навчальних закладах.

Однією з найактуальніших проблем професійного становлення психолога є формування його психологічної культури як цілісного новоутворення в процесі фахової підготовки. У свою чергу психологічна культура є складником культури особистості. Оскільки людина усвідомлює себе неповторною й автономною особистістю, органічно вплетеною в систему професійної та суспільної культури, сприяння становленню і розвитку культури особистості має бути провідною метою гуманізації освіти і професійної підготовки фахівця.

Психологічна культура формується як стихійно, так і завдяки цілеспрямованим впливам на особистість. Одним із них є спеціально організоване навчальне діалогічне спілкування викладачів і студентів, що забезпечує розвиток особистості майбутнього студента та підвищення рівня його самосвідомості в процесі професійного становлення.

Формування професійної психологічної культури майбутнього психолога передбачає «перехід від домінанти розуму, що пізнає, до розуму діалогічного» (В.С. Біблер). А відбувається за умови, коли навчальний процес підготовки майбутнього психолога у ВНЗ буде представлено як діалогічне спілкування, як культурологічно орієнтований навчальний діалог з суб'єкт-суб'єктними відносинами.

Сутність діалогічного підходу в контексті нашого дослідження полягає у зміні смислу підготовки майбутнього психолога як фахівця, що полягає в переході до людини не просто освіченої, а й до людини культури, яка володіє культурою мовлення, мислення, спілкування, поведінки, емоційно-ціннісного світосприйняття, професійного саморозвитку, оскільки справжні виховання, освіта та професійна підготовка водночас є засвоєнням духовних, культурних, гуманістичних цінностей в ході розвивальної суб'єкт-суб'єктної педагогічної взаємодії, як вважають Г.О. Балл, В.С. Біблер, З.С. Карпенко, С.Д. Максименко.

Сутність реалізації культурологічно-діалогічної стратегії у сфері виховання та освіти, як відзначав А.В. Брушлінський, полягає в тому, що, з одного боку, ніхто не володіє абсолютною істиною та єдино правильними ідеалами, не може вести за собою людей, нав'язуючи їм ті чи інші погляди; з іншого ж боку, основою суспільства є певна система соціальних норм і духовних цінностей, засвоєння яких кожною особистістю є абсолютно необхідним.

Таким чином, методологічним підґрунтям нашого теоретичного дослідження, побудови констатувального та формувального експериментів є діалогічно-культурологічний підхід в освіті, концептуальні варіанти якого активно розробляються в сучасній вітчизняній психології та педагогіці (Г.К. Радчук, Т.Д. Щербан та ін.).

Втім, як зазначає ряд провідних сучасних психологів і педагогів, культурологічно орієнтованим має бути весь освітній процес; невипадково зараз розвивається культурологічна модель освіти, спрямована на особистість, на становлення творчого фахівця. Таким чином, у психологічній літературі є певні напрацювання, що висвітлюють проблему професійного становлення особистості. Однак, проблема змісту, функцій і механізмів діалогічно-культурологічно орієнтованого спілкування в професійному становленні психолога вичерпно не розкрита в літературі й досі та не була окремим предметом психологічного дослідження.

Таким чином, актуальність проблеми приведення змісту, методів і форм професійної підготовки майбутніх психологів до новітніх тенденцій вищої освіти зумовила вибір теми нашого дисертаційного дослідження: «Культурологічно орієнтований навчальний діалог як чинник професійного становлення майбутнього психолога».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося згідно з тематичним планом наукової роботи кафедри психології Слов'янського державного педагогічного університету «Самореалізація та самоактуалізація особистості в діяльності». Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Слов'янського державного педагогічного університету (протокол № 8 від 29. 03. 2007 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 28. 10. 2008 р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, експериментально виявити та перевірити особливості організації, змісту, форм та методів проведення культурологічно орієнтованого навчального діалогу в контексті професійного становлення майбутнього психолога.

Об'єкт дослідження - професійне становлення майбутнього психолога.

Предмет дослідження - психологічні особливості культурологічно орієнтованого навчального діалогу як чинника професійного становлення майбутнього психолога.

Гіпотеза дослідження. Професійне становлення майбутнього психолога відбувається мірою його становлення суб'єктом діалогічного спілкування й освоєння професійної психологічної культури. Моделюючи професійно релевантні особливості майбутньої професійної діяльності, культурологічно орієнтований навчальний діалог здатен виконати свої освітні, розвивальні, формувальні та коригувальні функції за умови насичення його змісту відповідними компонентами - когнітивно-інформаційним, комунікативним, особистісним.

Завдання дослідження:

1. Розкрити теоретико-методологічні засади дослідження культурологічно орієнтованого навчального діалогу в професійному становленні майбутнього психолога.

2. Обґрунтувати критерії та виявити емпіричні показники сформованості комунікативної психологічної культури студентів-психологів упродовж навчання у ВНЗ.

3. Розробити, апробувати і перевірити ефективність різноманітних форм культурологічно орієнтованих навчальних діалогів як умови фасилітації професійного становлення майбутніх психологів.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали: принципи системного підходу до аналізу психічних явищ (Б.Ф. Ломов, О.М. Леонтьєв); фундаментальні положення про особистість, її професійний розвиток та формування (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.В. Рибалка); діалогічний підхід до вивчення психічного розвитку особистості в онтогенезі (Г.О. Балл); системний підхід до розуміння особистості (Г.О. Балл, Л.Ф Бурлачук, З.С. Карпенко, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, Т.С. Яценко), положення про взаємозв'язок навчання, виховання та психічного розвитку студента як майбутнього фахівця, особистісну орієнтацію навчально-виховного процесу (С.Д. Максименко, Г.С. Костюк, Г.О. Балл, В.А. Семиченко), культурологічні концепції діалогу В.С. Біблера, М. Бубера та розвиток їхніх поглядів у сучасній вітчизняній психології в працях Г.О. Балла, З.С. Карпенко, С.Д. Максименка, В.Ф. Литовського, Г.К. Радчук; базові принципи особистісної психокорекції майбутніх психологів (О.Ф. Бондаренко, В.А. Семиченко, Н.В. Чепелева, Т.С. Яценко), діалогічний підхід до процесу особистісного становлення (М.М. Бахтін, М. Бубер, Г.О. Ковальов, Т.О. Флоренська), основоположення гуманістичної психотерапії та психокорекції (К. Роджерс, Т.М. Титаренко та ін.), концепції професійної освіти і становлення особистості майбутніх психологів Ж.П. Вірної, С.Д. Максименка, В.А. Семиченко, О.Г. Солодухової, Н.В. Чепелєвої, Т.С. Яценко.

Для розв'язання поставлених завдань був застосований комплекс методів. Теоретичні: аналіз проблеми дослідження на основі вивчення культурологічної, психолого-педагогічної та науково-методичної літератури, побудова концептуальної моделі професійного становлення фахівця як суб'єкта діалогічного спілкування, систематизація та узагальнення психологічних даних щодо використання діалогічного підходу до формування професійної психологічної культури майбутнього психолога. Емпіричні методи: спостереження, бесіди, анкетування, стандартизовані діагностичні методики на етапі констатувального експерименту, формувальний експеримент (реалізація розробленої авторської корекційно-розвивальної програми та визначення її ефективності); методи математичної статистики (кореляційний та однофакторний дисперсійний аналіз).

З метою визначення особливостей впливу культурологічно орієнтованого навчального діалогу на професійне становлення майбутнього психолога були використані методики збору емпіричних даних: анкетування, метод експертних оцінок, методика оцінки самоконтролю у спілкуванні (культури поведінки) М. Снайдера; методика визначення культури мислення та індивідуальних стилів мислення А. Алексєєва, Л. Громова, методика визначення комунікативності (культури спілкування) В.Ф. Ряховського; методика багатофакторного дослідження особистості Кеттела (16PF опитувальник).

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі психологічного і педагогічного факультетів Слов'янського державного педагогічного університету Донецької області протягом 2007-2010 років. Дослідження включало констатувальний, формувальний та контрольний етапи, в якому брали участь 300 студентів І - V курсів, з яких було 275 дівчат і 25 юнаків, і 25 викладачів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше описані психологічні особливості діалогічно-культурологічного спілкування в процесі професійного становлення майбутнього психолога в умовах навчальних (семінарських) занять, спеціального тренінгу, при застосуванні інтерактивних форм і методів спільної навчальної діяльності викладачів і студентів;

- виявлено вплив діалогічно-культурологічного спілкування в процесі професійної підготовки майбутнього психолога на становлення його професійної психологічної, в тому числі - комунікативно-діалогічної культури і розвиток професійно важливих якостей особистості;

- експериментально встановлені зв'язки між типологічними особливостями особистості майбутнього психолога і особливостями його діалогічного спілкування; виявлено важливі для ефективної комунікації та психологічного впливу особистісні якості, які пов'язані з особливостями наявного педагогічного спілкування;

- розроблено й апробовано програму культурологічно діалогічного тренінгу як форми навчального діалогу та визначена його роль у професійному становленні майбутнього психолога.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що методичний комплекс дослідження та розроблений культурологічно-діалогічний тренінг можуть бути використані у діяльності викладачів ВНЗ, розроблена та апробована система форм і методів організації культурологічно орієнтованих навчальних діалогів може бути широко запроваджена у практику роботи сучасних ВНЗ для фасилітації професійного становлення майбутніх психологів у рамках особистісно орієнтованої парадигми освіти.

Результати дослідження використані для розроблення спецкурсу «Системна модель діалогічного тренінгу», який увійшов у програму навчальної дисципліни «Соціальні моделі психокорекції», що викладається на психологічному факультеті Слов'янського державного педагогічного університету. Впровадження здійснювалося шляхом використання системної моделі культурологічно-діалогічного тренінгу в процесі навчальних занять на ІІІ, ІV, V курсах психологічного факультету.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес підготовки психологів у Черкаському національному університеті на кафедрі психології (довідка № 232/03 від 30. 04. 2010 р.).

Апробація та впровадження результатів дисертаційного дослідження. Основні результати дослідження висвітлено в наукових статтях та матеріалах конференцій, семінарів, а також обговорено на таких форумах: «Роль спілкування з викладачами в розвитку у студентів психологів психологічної культури взаємин» (Ужгород, 2004); «Вплив особистісних якостей психолога на згуртованість та сумісність трудового колективу» (Луганськ, 2006); «Особливості мотиваційно-ціннісних відношень в професійному становленні студентів» (Київ, 2009); на звітних науково-практичних конференціях кафедри психології Слов'янського державного педагогічного університету (2008-2010 рр.).

Особистий внесок здобувача до публікацій, підготовлених у співавторстві, пов'язаний з обґрунтуванням експериментальних результатів, зокрема ролі культурологічно орієнтованого діалогу в професійному становленні майбутніх психологів.

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 12 наукових праць, з них у фахових психологічних виданнях опубліковано 8 статей, з яких - 4 одноосібних, 2 статті опубліковано в педагогічних фахових виданнях, решта - тези наукових конференцій, методичні рекомендації.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 3 додатків на 20 сторінках, списку використаних джерел (234 найменування, з них 8 - іноземною мовою). Робота містить 24 таблиці, 3 рисунки. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 224 сторінки, основний - 180 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено об'єкт, предмет, сформульовано мету, гіпотезу, завдання дослідження, розкрито методологічні і теоретичні засади, висвітлено наукову новизну, практичну цінність, представлено відомості стосовно апробації результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження культурологічно орієнтованого навчального діалогу в професійному становленні майбутнього психолога» розкриваються основні теоретичні положення, аналізується ступінь розробленості досліджуваної проблеми в психології, визначаються сутність, функції та специфіка культурологічно-діалогічного підходу до навчального спілкування у вищому навчальному закладі, виявляються передумови створення та використання прийомів діалогу на заняттях з психології, дається характеристика розробленості структурних компонентів професійного становлення майбутнього психолога, аналізується зміст ключового поняття «культурологічно орієнтований навчальний діалог» у різних напрямах психології, філософії, педагогіки та його значення в становленні діалогічної стратегії навчання.

Аналіз психологічної літератури з проблеми культурологічно орієнтованого навчального діалогу (Г.О. Балл, М.М. Бахтін, В.С. Біблер, Л.С. Виготський, В.Ф. Литовський, С.Д. Максименко) показав, що культурологічна підготовка майбутнього психолога являє собою систему психолого-педагогічного забезпечення процесу професійного становлення фахівця, засвоєння культурологічних знань і вмінь, обумовлених гуманістичними ціннісними орієнтаціями, взаємозумовленої єдності культурологічної спрямованості навчальних діалогів та підвищення культуромісткості змісту навчання у вищому навчальному закладі, визнання діалогічної стратегії навчання як адекватної форми здійснення суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладача і студентів.

У дослідженні в якості світоглядної та методологічної основи професійного становлення майбутнього психолога вибрана сучасна парадигма особистісного та культурологічно орієнтованого навчального діалогічного підходу до професійної підготовки психолога. Особистісно та культурологічно орієнтоване навчання характеризується як таке, що забезпечує розвиток особистості, підтримку її індивідуальності, повноцінне задоволення її освітніх, професійних, духовних, життєвих, культурних потреб та запитів, надає особистості вибір способів самореалізації в культурно-освітньому просторі ВНЗ, а однією з основних функцій цього процесу є культуротворча, що забезпечує збереження, передачу, відтворення і розвиток культури мислення, мовлення, спілкування та поведінки засобами освіти.

Серед українських дослідників, які присвятили свої праці проблемам професійного становлення психологів на етапі навчання у ВНЗ, були: І.П. Андрійчук, О.Г. Біла, Ж.П. Вірна, Н.М. Давидюк, Т.М. Данилова, Х.М. Дмитерко-Карабин, Н.Б. Завіниченко, О.М. Ігнатович, Т.А. Кадикова, О.О. Міненко, Л.В. Мова, В.Д. Потапова, А.Г. Самойлова, І.Г. Тимощук.

Серед російських дослідників останніх років, які присвятили свої праці проблемам професійного становлення психологів на етапі навчання у ВНЗ, слід назвати: А.А. Букіну, Д.К. Войтюк, В.А. Гавриленко, М.П. Лекареву, А.Р. Мусалаєву, М.В. Новікову, В.А. Плешакова, І.А. Подоровську, А.Ю. Попова, С.П. Попову, Л.К. Портнову, І.А. Савенкову, С.С. Седову, Ю.Г. Хлоповських, Н.Г. Храмову, Є.В. Шатілову, Н.А. Щербакову та ін.

Аналіз літератури з проблеми культурологічно орієнтованого навчального діалогу показав, що діалогічний підхід в освіті у вищому навчальному закладі одночасно виступає і як культурологічний, і як особистісний. Так, Г.О. Балл, А.Г. Волинець, С.О. Копилов запропонували новий термін для його назви - «діалогічно-культурологічний підхід» та окреслили основні принципи, на яких він будується:

· професійне становлення майбутнього психолога здійснюється у процесі культурологічно орієнтованих навчальних діалогів;

· діалогічне спілкування здійснюється в системі «викладач-студенти», тобто «суб'єкт-суб'єкт», завдяки чому формується особистість майбутнього психолога, культура його мислення, мовлення, поведінки, діалогічно-творча сторона культури професійного становлення;

· приймаючи до уваги особливості діалогічного спілкування, необхідно будувати навчально-виховний процес у ВНЗ з урахуванням паритетних суб'єкт-суб'єктних взаємин у спілкуванні.

Професійне становлення майбутнього психолога, засноване на культурологічно-діалогічній стратегії професійної підготовки, являє собою структуру, компоненти якої, на нашу думку, можуть бути зведені у три конструкти: когнітивний компонент, що включає розвиток у майбутнього студента культури мислення, формування світоглядних настановлень, пізнавальної сфери загалом у процесі вивчення фахових дисциплін; комунікативний компонент професійної психологічної культури, що включає культуру мовлення, спілкування, розвиток комунікативних здібностей; особистісний компонент, що передбачає розвиток культури поведінки, повагу до особистості-партнера діалогу, саморозвиток, самосвідомість, прагнення до самовдосконалення.

В опрацьованій літературі структура професійного становлення майбутнього психолога розкрита недостатньо, особливо в контексті культурологічно орієнтованих навчальних діалогів, потребують уточнення репродуктивна та діалогічно-творча сторони культури професійного становлення, що і склало предмет та визначило завдання нашого експериментального дослідження.

У другому розділі «Експериментально-діагностичне дослідження особливостей культурологічно орієнтованого навчального діалогу як чинника професійного становлення майбутніх психологів» описано організацію, методи і методики експериментального дослідження, представлено результати констатувального етапу дослідження та проведено аналіз отриманих результатів. Констатувальний експеримент складався з ряду послідовних серій: метод анкетування було застосовано для виявлення уявлень про діалогічне спілкування та професійне становлення майбутніх психологів; метод експертних оцінок (експертами виступили 25 викладачів психологічного факультету); методика В.Ф. Ряховського на визначення комунікативності (культури спілкування); методика М. Снайдера оцінки самоконтролю в спілкуванні (культури поведінки); методика А. Алексєєва, Л. Громова на визначення індивідуальних стилів мислення (культури мислення); багатофакторний особистісний опитувальник Кеттела з метою самооцінки особистісних якостей і комунікативних рис.

На ІІ етапі дослідження був проведений формувальний експеримент, метою якого була організація і проведення культурологічно орієнтованих навчальних діалогів з метою оптимізації професійного становлення майбутніх психологів. У ході цього експерименту ми визначили рівні сформованості культури мислення, спілкування, емоційно-поведінкових особливостей студентів-психологів.

На ІІІ етапі дослідження проводився контрольний експеримент, де застосовувалися ті самі психодіагностичні методики з метою коректного порівняння результатів.

Для кількісного аналізу емпіричних даних застосовувалися методи математичної статистики. Контрольний експеримент проводився з метою встановлення значущості змін, які відбулися в результаті проведення культурологічно орієнтованих навчальних діалогів, та визначення їх впливу на розвиток когнітивно-комунікативних та особистісних якостей майбутніх психологів.

Емпіричному дослідженню передувала розробка концептуальної моделі професійного становлення майбутніх психологів в умовах культурологічно орієнтованого навчального діалогу (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель професійного становлення майбутнього психолога в умовах культурологічно орієнтованого навчального діалогу

На основі анкетування та експертних оцінок було виявлено три типи особистості студентів-майбутніх психологів. Пояснювальний тип особистості характеризувався тим, що студенти самокритично аналізували особистісні якості, які повинні бути притаманні психологу, на першому курсі виділено 20,2% студентів цього типу особистості, на другому курсі 30,3%, на третьому курсі виділено 35,2%, на четвертому курсі 45,4% і на п'ятому курсі 65,1% студентів.

Костатувальний тип особистості характеризувався тим, що студенти в анкетах обмежувались перерахуванням деяких особистісних якостей психолога без їх ґрунтовного аналізу. На першому курсі до цього типу особистості було віднесено 60,4%, на другому курсі 45,3%, на третьому курсі 35,8%, на четвертому курсі 20,4%, на п'ятому курсі 15,2% студентів.

Змішаний тип особистості характерний тим, що студенти намагалися обґрунтувати професійно важливі якості психолога і уособлювали перехідний від констатування до самоаналізу тип особистості. Так, до цього типу особистості на першому курсі було віднесено 19,4%, на другому курсі 24,4%, на третьому курсі 29,2%, на четвертому курсі 34,2%, на п'ятому курсі 19,7% студентів.

Пояснювальний тип особистості в професійній підготовці психологів починає домінувати на старших курсах, а констатувальний тип виявлено переважно на молодших курсах, коли ще недостатньо сформована культура професійного становлення майбутнього фахівця.

За результатами експертних оцінок та анкетування були виділені структурні компоненти професійної психологічної культури (табл. 1).

Таблиця 1

Показники професійної психологічної культури

(за результатами анкетування студентів-психологів, %)

Структурні компоненти професійної психологічної культури	Розподіл за курсами
	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
І.Когнітивний компонент (культура мислення)	30,2	40,4	50,4	60,2	70,1
ІІ. Комунікативний компонент (культура спілкування, мовлення)	28,3	28,4	48,7	57,4	68,3
ІІІ. Особистісний компонент (розвиток самосвідомості професійної культури поведінки)	41,5	41,2	55,6	60,2	65,2

Результати експертного аналізу показали, що студенти не готові до творчого діалогу, не володіють достатньою інформацією про продуктивне спілкування, у них недостатньо сформовані особистісні якості, а їх спілкування будувалося на основі взаємодії «суб'єкт-об'єкт» і носило репродуктивний характер.

У процесі експертного аналізу діалогічного спілкування виділені функції відображення, взаємовпливу. Відображувальна функція в діалогічно-культурологічному спілкуванні викладачів і студентів пов'язана з самим предметом спілкування, образно-поняттєвим характером засвоюваних студентами теоретичних основ психологічної науки. Функція взаємовпливу пов'язана з розвитком когнітивного, комунікативного та особистісного компонентів професійного становлення. Ці функції взаємопов'язані і підсилюють одна одну в діалогічно-культурологічному спілкуванні, оскільки професійне мислення корелює з професійною підготовкою фахівців. На основі результатів констатувального етапу дослідження виявлені рівні культури діалогічного спілкування (табл. 2).

Таблиця 2

Рівні культури діалогічного спілкування в констатувальному експерименті за даними експертної оцінки викладачів (%)

Курси	Рівні культури діалогічного спілкування
	І низький	ІІ нижче середнього	ІІІ середній	IV вище середнього
І курс	25,2	30,3	10,2	25,4
II курс	22,3	35,3	18,4	30,3
III курс	20,2	30,5	25,4	25,2
IV курс	15,2	30,8	26,3	27,7
V курс	10,2	35,7	20,2	35,7

Таким чином, лише IV рівень (вище середнього) і частково ІІІ (середній) рівні культури діалогічного спілкування є спілкуванням рівноправних партнерів, це спілкування в контурі «суб'єкт-суб'єкт», який символізує мотиви руху до істини в самопізнанні і в опануванні професійною майстерністю.

На основі знаходження коефіцієнтів лінійної кореляції за формулою Пірсона було визначено зв'язок між рівнями діалогічного спілкування та виявленими якостями особистості студента - майбутнього психолога.

Так, з вище середнім рівнем культури діалогічного спілкування значуще корелюють комунікативність (r = 0,86), доброта (r = 0,84), чуйність (r = 0,80), акуратність (r = 0,62), впевненість у собі (r = 0,61); принциповість (r = 0,41). Встановлено обернені зв'язки між такими властивостями особистості негативного спрямування і культурою діалогічного спілкування, як: злопам'ятність (r = - 0,2), зарозумілість (r = - 0,1) при p?0,05.

Підтверджено, що у спілкуванні здійснюється міжособове пізнання та самопізнання студентом - майбутнім психологом особистісних і психічних якостей, смислу і механізмів поведінки і діяльності. Як зауважує Г.О. Балл, провідну роль у діалогічному спілкуванні відіграє мотив руху до істини та конструктивне використання засобів, що перебувають у розпорядженні партнерів по спілкуванню. Домінування такого мотиву в навчальній діяльності сприяє професійному становленню майбутнього психолога.

За методикою Кеттела найбільше виражені такі професійно важливі особистісні якості у студентів четвертого-п'ятого курсів: відкритість у спілкуванні (від 6,2 до 8,3 балів), гнучкість мислення (від 5,3 до 7,0 балів), експресивність (від 5,7 до 6,3 балів), нормативність поведінки (від 5,1 до 5,3 балів), самоконтроль у спілкуванні (від 6,0 до 6,2 балів), розкутість у спілкуванні перебувала в межах від 4,4 до 5,2 балів, адекватна самооцінка. На перших-других курсах найбільш вираженими особистісними якостями виявились такі, як замкнутість у спілкуванні, мовчазність (від 8,1 до 9,2 балів), ригідність мислення (від 4,8 до 6,2 балів), емоційна нестійкість (від 4,3 до 5,4 балів), за фактором «стриманість» отримано досить високі показники (від 5,3 до 6,2 балів); за фактором «непостійність поведінки» виявлено розкид показників від 5,4 до 6,2 балів. Досить низький самоконтроль у спілкуванні (від 3,2 до 3,4 балів), порушення самоконтролю (від 6,0 до 6,4 балів). Розкутість у спілкуванні на першому - другому курсах становила від 1,8 до 2,0 балів, виявлена досить висока напруженість у спілкуванні в межах від 5,7 до 6,3 балів.

За показниками стійкості та адекватності самооцінки виявлено, що студенти перших-других курсів схильні до завищення рівня домагань та самооцінки тих своїх особистісних якостей, що сприяють розумінню психічного стану іншої людини, її емоційних переживань. Студенти старших курсів виявили значно більшу самокритичність, вони більше уваги приділяють самовдосконаленню, розвитку навичок спілкування, тобто володіють вищою професійною психологічною культурою, що підтверджено вищими показниками позитивних якостей особистості за факторами B, C, F, Q, MD, достовірними на рівні p?0,05.

Таблиця 3

Рівні сформованості психологічної культури професійного становлення у майбутніх психологів (за стандартизованими методиками, %)

Рівень сформованості	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	0	10,2	20,2	25,2	35,3
Середній	32,3	30,3	30,4	35,6	40,4
Низький	67,7	59,5	49,4	39,2	24,3

Результати дослідження показали невисокі рівні сформованості психологічної культури в процесі професійного становлення майбутніх психологів, домінування репродуктивної сторони культури діалогічного спілкування та недостатній розвиток діалогічно-творчої сторони професійної психологічної культури, слабкий розвиток культури мовлення, мислення, низькі рівні комунікативних здібностей. Недостатня сформованість необхідних когнітивних, комунікативних та особистісних якостей, які входять у структуру професійної культури майбутніх психологів, приводять до того, що навчальне спілкування і зокрема навчальний діалог будується за принципом суб'єкт-об'єктного впливу на відміну від діалогу, побудованого на суб'єкт-суб'єктній основі.

У третьому розділі роботи «Особливості організації та результати формувального експерименту в умовах культурологічно орієнтованого навчального діалогу» представлені матеріали культурологічно орієнтованих навчальних діалогів у контексті професійного становлення майбутнього психолога. Професійне становлення як діалогічна взаємодія суб'єктів педагогічного діалогічного спілкування будувалося на таких засадах:

- орієнтування студентів на розуміння навчальної інформації на заняттях, її використання в процесі діалогічного спілкування;

- засвоєння смислу, формулювання запитань та пошук відповідей, формулювання діалогічних висловлювань щодо думок і переживань, підготовка до їх обговорення, внутрішнє продумування діалогу;

- розвиток когнітивно-комунікативної діяльності, осмислення своїх особистісних якостей.

З урахуванням цих засад були розроблені етапи реалізації психокорекційної програми культурологічно орієнтованого навчального діалогу-тренінгу:

1 етап - ситуації психологічної взаємодії, завдання: уявити, продумати, написати діалоги між партнерами спілкування. Навчальні предмети: «Вікова психологія», ІІІ курс; «Соціальна психологія», ІV курс; «Теоретичні і методологічні проблеми психології», V курс; «Соціальні моделі психокорекції», V курс;

2 етап - проведення групових дискусій, діалогів на навчальних заняттях. Завдання: психотренінг з обговоренням психологічних проблем.

3 етап - діалогічне спілкування в ситуаціях ділової гри, КВК, тренінги та ділові ігри поза заняттями на виховних годинах. Завдання: стимулювання комунікативної активності, розвиток здібностей до діалогічного спілкування, загальної психологічної культури діалогічного спілкування.

У розробці психотренінгових програм культурологічно діалогічного спілкування ми використовували дискусійні та ігрові методи на основі визначених цілей і завдань психокорекційної роботи. З метою ілюстрації процесу створення студентами - майбутніми психологами власних діалогів як творчої сторони культури професійного становлення в дисертаційному дослідженні представлено цикл занять із психології, групові дискусії, рольові ігри та психологічні КВК.

Таблиця 4

Послідовність проведення культурологічно орієнтованих навчальних діалогів

№	Завдання	Зміст роботи	Висновки
1.	Побудова культурологічно орієнтованих навчальних діалогів на основі творчого підходу	Культурологічно орієнтовані діалоги на практичних (семінарських) заняттях	Розвиток комунікативних здібностей, особистісних якостей, необхідних для професійного становлення
2.	Знайомство, привітання, правила діалогічного спілкування. Пошук цікавих спільних тем для діалогу	Знайомство, психогімнастичні вправи, міні-діалоги, вправа «інтерв'ю», «заморожений»	Досягнення невимушеності в спілкуванні, бажання гравців продовжувати діалог
3.	Взаємодія в парах, розповісти один одному цікавий випадок з життя чи якусь історію з практики	Діалогічні вправи «Я - психолог», «Я - людина», «Твоя візитівка», «Самопрезентація», обговорення психологічних проблем	Розвиток комунікативної взаємодії в системі «студент-студент», розвиток комунікативних здібностей і активності, збагачення досвіду діадичного спілкування
4.	Діалог у командах, розподіл ролей і послідовності висловлювань учасників	Вироблення правил діалогічного спілкування, вміння вступати у вербальний контакт, вправи «Скажи про мене правду», «Який я», «Порадій за мене»	Розвиток когнітивно- комунікативної і мотиваційно-ціннісної сфер особистості, збагачення досвіду спілкування в процесі розгортання діалогів
5.	Невербальна діалогічна комунікація	Жестами, мімікою виявити радість спілкування, потребу в контакті та ін.	Розвиток емоційної саморегуляції, впевненості у собі
6.	Заключний етап, контрольні вправи і запитання на перевірку вироблених вмінь і здібностей	Програвання ролі психолога в ситуаціях спілкування з клієнтами під час практики в школі, ліцеї	Перевірка вироблених комунікативних здібностей, вмінь, навичок, проявів комунікативної культури у спілкуванні з різними людьми

Результати контрольного етапу дослідження показали, що студенти - майбутні психологи оволоділи організаційно-методичною психологічною моделлю діалогічного спілкування, культурою поведінки, мислення, мовлення. Зросла комунікативна активність на ІІІ курсі з 20,3% до 30,2%; на ІV курсі з 40,4% до 45,2%; на V курсі з 40,2% до 50,8%. Інтенсивність діалогу посилилася з 20,3% до 35,2% на ІІІ курсі; з 40,4% до 45,2% на ІV курсі; на V курсі з 40,2% до 55,8%. Зросло загальне число мовленнєвих висловлювань у діалозі. Комунікативна активність нами розглядалася як рівень комунікабельності, бажання активно висловити свою думку. Інтенсивність діалогу розглядалася як кількість виступів студента, частота висловлювань, а загальне число мовленнєвих висловлювань включало кількість речень, висловлених студентом на занятті.

Аналіз показав зміни професійно важливих особистісних якостей. Так, знизилися показники замкнутості у спілкуванні до 0 бала на V курсі, на ІV курсі до 2,2 бала, на ІІІ курсі до 3,1 бала; за фактором «комуніктивність» збільшилися показники до 10,0 балів на V курсі, до 8,2 бала на ІV курсі, до 7,1 бала на ІІІ курсі; за фактором гнучкості мислення збільшилися показники на V курсі до 8,2 бала, на ІV курсі до 6,3 бала, на ІІІ курсі до 5,4 бала; за фактором ригідності мислення на V курсі отримали зменшення показника до 2,2 бала, на ІV курсі 2,0, на ІІІ курсі до 3,3 бала; за фактором «емоційна стійкість» отримали збільшення показників на V курсі до 8,2 бала, на ІV курсі до 7,8 бала, на ІІІ курсі до 4,4 бала; зменшилися показники за фактором «емоційна нестійкість» на V курсі до 2,0 бала, на ІV курсі до 3,3 бала, на ІІІ курсі до 4,3 бала; за фактором «стриманість» отримано збільшення показників у контрольному зрізі: на V курсі до 7,2 бала, на ІV курсі до 5,6 бала, на ІІІ курсі до 4,4 бала. За фактором «експресивність особистості» отримано збільшення показників до 8 балів на V курсі, до 7 балів на ІV курсі, до 5 балів на ІІІ курсі. Отримано збільшення показників за фактором «нормативність поведінки» на V курсі до 9,2 балів, на ІV курсі до 8,2 балів, на ІІІ курсі до 6,2 бала. Дещо зменшилися показники нестійкості поведінки особистості на V курсі до 2,2 бала, на ІV курсі до 2,4 бали, на ІІІ курсі до 3,6 бала. Отримані результати показали збільшення середніх показників за фактором самоконтролю в спілкуванні на V курсі до 7,4 бала, на ІV курсі до 6,8 бала, на ІІІ курсі до 6,6 бала, а показники за фактором «порушення самоконтролю» зменшилися на V курсі до 2,0 бала, на ІV курсі 2,6 бала, на ІІІ курсі до 4,3 бала. Виявлено збільшення прояву розкутості в спілкуванні на V курсі до 6,8 бала, на ІV курсі до 5,6 бала, на ІІІ курсі до 4,4 бала, зменшилися показники за фактором «напруженість у спілкуванні» - на V курсі до 1,8 бала, на ІV курсі до 2,0 бала, на ІІІ курсі до 2,6 бала. Всі ці результати свідчать про ефективність проведеного формувального експерименту та про розвиток професійно важливих особистісних якостей в процесі культурологічно орієнтованого діалогічного спілкування.

Порівняльний аналіз результатів констатувального і контрольного зрізів показав зростання кількості студентів, віднесених до пояснювального типу особистості. У студентів виявлено значний розвиток культури мислення, що проявилося в рівні осмислення психологічних проблем, самоаналізі якостей своєї особистості, розвиток самосвідомості в здійсненні мікро та макродіалогу, психологічного налаштування та інформаційної підготовки до діалогу, проектування в культурологічний текст своїх особистісних відкриттів, свого психологічного бачення проблеми. Так, на третьому курсі пояснювальний тип особистості виявили 60,3% студентів (зміни на 25,1%), на четвертому курсі цей тип особистості виявили 65,3% (зміни на 20,2%), на п'ятому курсі 80,2% (зміни на 15,0%). Відтак закономірно знизилися показники констатувального та змішаного типів особистості, які характеризуються дефіцитом умінь діалогічного спілкування. Відмічена позитивна динаміка професійного становлення майбутніх психологів за компонентами професійної їх підготовки (табл. 5).

Таблиця 5

Динаміка професійного становлення студентів-психологів за результатами констатувального та контрольного зрізів (%)

Курси	Когнітивний компонент	зміни	Комунікативний компонент	зміни	Особистісний компонент	зміни
	конст. етап	контр. етап		конст. етап	контр. етап		конст. етап	контр. етап
1 курс	20,2	-	-	32,2	-	-	35,2	-	-
2 курс	30,3	-	-	35,4	-	-	40,4	-	-
3 курс	40,4	48,8	+8,4	40,3	47,8	+7,5	45,3	50,5	+5,2
4 курс	46,2	58,3	+12,1	50,5	62,6	+12,1	52,4	62,6	+10,2
5 курс	48,2	68,3	+20,1	50,6	72,7	+22,1	60,4	80,5	+20,1

У вищенаведеній таблиці до когнітивного компоненту ми включили показники гнучкості мислення, самоконтролю в спілкуванні; до комунікативного компоненту - комунікативність, експресивність, розкутість у спілкуванні; до особистісного компоненту - емоційну стійкість, самоконтроль в спілкуванні, стриманість, нормативність поведінки. Особистісний компонент включав і особистісні якості, і емоційно-поведінкові властивості студента, що проявлялися в навчальному діалозі.

На основі знаходження коефіцієнтів лінійної кореляції Пірсона було визначено зв'язок між рівнями діалогічного спілкування та особистісними якостями студента: з витримкою та емоційною стійкістю з рівнем вище середнього значуще корелюють (r = 0,84 при p?0,01); гнучкістю мислення

(r = 0,78 при p?0,01); емоційною стійкістю (r = 0,68 при p?0,01); експресивністю (r = 0,58 при p?0,01); самоконтролем у спілкуванні (r = 0,64 при p?0,01); розкутістю в спілкуванні (r= 0,68 при p?0,01); зниженням напруженості в спілкуванні (r = 0,54 при p?0,01). Зв'язки властивостей особистості негативного спрямування та культурою діалогічного спілкування виявилися з негативним коефіцієнтом кореляції на рівні r = - 0,2, а злопам'ятність, грубість та зарозумілість у спілкуванні на рівні r = - 0,1 при p?0,01.

Результати показали, що культурологічно орієнтовані навчальні діалоги в формувальному експерименті були спрямовані на фасилітацію професійного становлення майбутніх психологів, на подолання застарілих методів і прийомів, які підтримували суб'єкт-об'єктну форму спілкування. Натомість застосування нової, діалогічної стратегії в підготовці фахівців і створення умов для суб'єкт-суб'єктної взаємодії в професійному становленні привело до: психологічний студент професійний діалог

- психологічної та інформаційної підготовки майбутнього психолога, накопичення професійних знань для рівноправного суб'єкт-суб'єктного діалогу на занятті;

- орієнтування на особистість майбутнього фахівця, його когнітивні, комунікативні здібності, активність у процесі діалогічної взаємодії;

- створення невимушеної, вільної атмосфери для діалогічної взаємодії без обмеження думок, індивідуальності кожного учасника діалогу;

- розвитку професійної культури мислення, мовлення, спілкування, поведінки майбутнього психолога;

- спонукання студентів до подальшого особистісного та професійного росту, саморозвитку, самовдосконалення.

Представлені результати дисертаційного дослідження засвідчують позитивні когнітивні, комунікативні та особистісні зміни, які сприяють підвищенню показників професійного становлення майбутніх психологів в умовах культурологічно орієнтованих навчальних діалогів. Сформульовано рекомендації майбутнім психологам щодо їх професійного становлення та самовдосконалення.

Таким чином, на основі проведення культурологічно орієнтованих навчальних діалогів у майбутніх психологів формуються необхідні професійні комунікативні здібності. Це насамперед - соціально-перцептивні здібності - здатність до емоційно-ціннісної ідентифікації з партнером, емпатії, рефлексії, критичної адекватної самооцінки; здібності до психологічного впливу на іншу людину - вміння переконувати її наведеними аргументами, силою логіки, демонструвати власну доступність і відкритість, конгруентність поведінки, оперативно надавати зворотний зв'язок; запобігати конфліктам і доцільно використовувати ту чи іншу стратегію розв'язання конфліктних ситуацій.

ВИСНОВКИ

1. Поняття «культурологічно орієнтований навчальний діалог» розглядається як особливий вид діяльності, в якій моделюється соціально значуща професійна діяльність майбутнього психолога на засадах сумісної праці в паритетному, діалогічному спілкуванні викладача і студента. В такому організаційно-методичному форматі реалізується вихідна настанова щодо можливості реалізації ідеї діалогу культур в процесі викладання навчальних дисциплін у ВНЗ. Тим самим ініціюється іманентний, внутрішній процес мотивації професійного становлення майбутнього психолога й освоєння ним професійної психологічної культури.

2. Професійне становлення майбутнього психолога на засадах культурологічного підходу розглядається як складна система формування психологічної культури діалогічного змісту, що включає такі компоненти: когнітивно-інтелектуальний, комунікативний, особистісний. Сутність інноваційного підходу до вищої професійної освіти полягає у зміні смислу і змісту підготовки майбутнього психолога фахівця в контексті ідеї культурологічно орієнтованого навчального діалогу, що передбачає перехід від людини освіченої до людини культури, що володіє культурою мислення, мовлення, спілкування, поведінки, оскільки репродуктивно-інформаційна парадигма вищої освіти не відповідає запитам сучасної соціокультурної практики.

3. Фасилітація професійного становлення майбутніх психологів здійснювалося в умовах культурологічно орієнтованих навчальних діалогів, які вимагали критичного і творчого опрацювання комплексу наукових психологічних знань, розвитку вмінь аналізувати психологічні теорії, концепції, проблеми, аргументувати свою думку, відстоювати наукову позицію, спростовувати помилкові судження опонентів, залучаючи до контексту обговорення нові факти, відкриті закономірності тощо, вміння робити висновки, підводити підсумки.

4. Основними показниками ефективності культурологічно орієнтованих навчальних діалогів у професійному становленні майбутніх психологів виявилися: кількість мовленнєвих висловлювань, розгортання смислового змісту діалогу, застосування інтонаційних, лексико-граматичних засобів вираження думки як критеріїв культури мислення і мовлення, а також показники продуктивності культури поведінки в діалогічному спілкуванні, що включали відповідність поведінки вимогам етикету і моралі, розвиток світогляду і самосвідомості майбутнього психолога.

5. Дослідження показало, що важливою передумовою ефективного впливу культурологічно орієнтованих навчальних діалогів на професійне становлення майбутнього психолога є попередня психологічна та інформаційна підготовка студента до творчої співпраці і педагогічного спілкування на рівні рівноправних суб'єкт-суб'єктних відносин, емоційна та особистісна готовність до саморозкриття, вміння адекватного самосприйняття та взаємосприйняття у процесі міжособової взаємодії.

Проведене дослідження - одне з небагатьох розвідок щодо впровадження культурологічно-діалогічного підходу до процесу професійної підготовки у ВНЗ. Відтак дослідження не вичерпує глибини поставленої проблеми. Перспективи подальшого дослідження досить широкі і можуть полягати у вивченні впливу культурологічно орієнтованих навчальних діалогів на розвиток різних психічних якостей особистості не тільки в процесі професійного становлення, але й гармонізації особистісного розвитку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України:

1. Пахомова О.Л. Вплив релаксації на зниження тривожності і невротичності у старшокласників / О.Л. Пахомова, В.М. Переверзєва // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: зб. наук. праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - №. 6 (30). - С. 280 - 285.

2. Пахомова О.Л. Стрес та кризи професійного становлення студентів-психологів / О.Л. Пахомова, Н.О. Антонова, Є.І. Рибачук // Психологія діяльності в особливих умовах. - Х.: АЦЗУ, 2005. - Вип. 1. - С. - 12.

3. Пахомова О.Л. Розвиток у студентів-майбутніх психологів психічних якостей особистості / О.Л. Пахомова, В.М. Переверзєва // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: зб. наук. праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - Вип. 3 (27). - С. 181 - 184.

4. Пахомова О.Л. Співвідношення структурних компонентів психологічної самосвідомості у студентів майбутніх психологів / О.Л. Пахомова, В.М. Переверзєва // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Х.: ХДПУ, 2005. - Вип. 14. - С. 158 - 161.

5. Пахомова О.Л. Культурологічно орієнтоване спілкування як чинник професійного становлення майбутнього психолога / О.Л. Пахомова // Актуальні проблеми психології: проблеми психології обдарованості: зб. наук. праць / за ред. С.Д. Максименка та Р.О. Семенової. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - Т. 6.- С. 132 - 136.

6. Пахомова О.Л. Роль діалого-культурологічного спілкування в професійному становленні майбутніх психологів-фахівців / О.Л. Пахомова // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія / за ред. С.Д. Максименка, М.В. Папучі. - Київ - Ніжин, 2008. - Т. 10. - Вип. 6. - Ч. 2. - С. 141 - 145.

7. Пахомова О.Л. Особливості розвитку діалогічного спілкування у майбутніх психологів / О.Л. Пахомова // Актуальні проблеми психології: Екологічна психологія: зб. наук. праць / за ред. С.Д. Максименка. - Т. 7. - Вип. 20. - Ч. 2. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - С. 80 - 86.

8. Пахомова О.Л. Професійне становлення майбутнього психолога як суб'єкта діалогічного спілкування / О.Л. Пахомова // Проблеми сучасної психології: зб. наук. праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. - Вип. 7. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2010. - С. 549 - 560.

У матеріалах конференцій і семінарів:

9. Пахомова О.Л. Роль спілкування з викладачами в розвитку у студентів-психологів психологічної культури взаємин / О.Л. Пахомова // Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія «Педагогіка. Соціальна робота». - Ужгород: УНУ, 2004. - Вип. 7. - С. 149 - 152.

10. Пахомова О.Л. Вплив особистісних якостей психолога на згуртованість та сумісність трудового колективу. / О.Л. Пахомова // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Т. Шевченка. Педагогічні науки. - Луганськ: Вид-во ЛНПУ «Альма-матер», 2006. - Вип.16. - С. 185 - 189.

11. Пахомова О.Л. Діалогічне спілкування в контексті професійного становлення психолога / О.Л. Пахомова // Науковий потенціал України 2008 : матеріали четвертої всеукр. наук.-прак. інтер.-конф., 26 - 28 березня 2008 р. - К., 2008. - Ч. 2. - С. 51 - 55.

12. Програма діалогічного тренінгу з професійного становлення майбутніх психологів фахівців: метод. рекомендації / уклад. О.Л. Пахомова. - Слов'янськ: Моторін Б.І., 2010. - 60 с.

АНОТАЦІЇ

Пахомова О.Л. Культурологічно орієнтований навчальний діалог як чинник професійного становлення майбутнього психолога. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Івано-Франківськ, 2011.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню особливостей організації культурологічно орієнтованих навчальних діалогів як чинників професійного становлення майбутніх психологів у вищому навчальному закладі. Дисертаційне дослідження ґрунтується на ідеї діалогічної стратегії освіти та розбудови рівноправного, партнерського, суб'єкт-суб'єктного спілкування в процесі професійного становлення фахівця. У дисертації відображено ступінь розробленості проблеми в філософській, психологічній, педагогічній літературі. Аналізуються ключові поняття «культурологічно-діалогічний підхід», «культурологічно орієнтований навчальний діалог», «діалогічне спілкування», «діалогічна стратегія навчання», «професійне становлення», «когнітивний, комунікативний, особистісний компоненти професійного становлення».