Важливим етапом морально-психологічного забезпечення було входження льотного складу у новий ритм льотної роботи, адаптація до життя та побуту в нових умовах.

У цей період протягом певного часу відбувалось зниження успішності роботи льотного складу. Це можна пояснити зламом встановленого “аеродромного” стереотипу та встановлення нового, зміною звичного для авіаторів ритму діяльності у зв'язку з переходом на нові умови праці. Великі фізичні навантаження пов'язані з освоєнням нового району польотів, в умовах високих температур, польоти над невідомою місцевістю, постійний ризик пошкодження здоров'я тропічними хворобами, призводили перші 5- 7 діб до втомленості. Практичні навички льотчиків протягом цього часу погіршувалися через несприятливий емоційний стан. Надалі організм льотчика пристосовувався до визначеного ритму роботи, психіка адаптувалась до нових факторів середовища. В подальшому показники фізіологічних параметрів організму льотного складу наближались до звичайних, повсякденних. Входження у новий ритм роботи, адаптація до нових умов проходить швидше у досвідчених, вольових льотчиків.

Відсутність можливості бачитися з близькими та рідними, обмеження перегляду телепередач, сприяли розвитку у особового складу психічної депривації, породжували у окремих військовослужбовців пасивність, в'ялість, роздратованість. Серед факторів, які негативно впливали на психологічний стан, також були висока вологості повітря, вживання протималярійних препаратів (“Фансідар” та “Ларимеф), які загальмовували психічні процеси у льотного складу, що призводило до часткової втрати пильності, уваги, функцій пам'яті. Доводилося вживати ці препарати у вечірні години після виконання польотних завдань.

На цьому етапі спостерігалося деяке зниження параметрів пам'яті, уваги, мислення, незначно підвищувався пульс та артеріальний тиск. В цілому психофізіологічні показники не виходили за межі допустимих. Найважчими були перші два-три вильоти. При подальших вильотах чітко визначилась тенденція щодо якісних змін цих показників у кращій бік.

Морально-психологічне забезпечення виконання польотних завдань мало ряд особливостей. Це, в першу чергу, психологічне навантаження у льотного складу. Особливої психологічної підготовки потребували льотчики, що виконували польотні завдання в режимі „stand-by”. Льотний склад знаходився тривалий час у режимі очікування, що викликало стан постійного психологічного напруження. В цьому випадку льотчик, налаштований на активні дії, змушений знаходиться у пасивному очікуванні в умовах високих температур повітря та високої вологості.

З метою морально-психологічного забезпечення виконання миротворчих завдань проводились конференції, під час яких розглядались питання безпеки польотів, суворого дотримання технологічної дисципліни, проводилися обміни досвідом. За результатами щотижневого виконання польотних завдань випускались “блискавки” на кращого льотчика, технічного фахівця, такі ж заходи проводились і за підсумками кожного місяця. В цілому заходи морально-психологічного забезпечення льотної діяльності проводяться у відповідності з вимогами Порадника по організації виховної роботи та морально- психологічному забезпеченню підготовки і проведення польотів в авіації Збройних Сил України.

У другій половині терміну перебування посилася дія психологічної втоми військовослужбовців, обмеженість території пересування та суб'єктів повсякденного спілкування, туга за батьками та рідними.

Очікування ротації, зустрічі з родинами викликало у окремих військовослужбовців почуття роздратованості, поспішності у виконанні підготовки техніки, польотних завдань. У цей період особлива увага зверталась на льотний склад з малим досвідом роботи, проводились заняття з психологічного аналізу помилкових дій у польоті, наприкінці кожної льотної зміни проводився ретельний аналіз виконання польотних завдань, обслуговування авіаційної техніки.

Результати роботи особового складу загону по забезпеченню виконання польотних завдань наочно відображались в наочній агітації та стартовках не аеродромі.

Організація заходів морально-психологічного забезпечення військової дисципліни, профілактики правопорушень, інформаційно-пропагандистського та культурологічного забезпечення та їх вплив на морально-психологічний стан контингенту

Пріоритетними напрямками роботи посадових осіб миротворчих підрозділів, командирів підрозділів щодо недопущення випадків загибелі особового складу, попередження скоєння злочинів, подій, порушень військової дисципліни були:

- профілактика протиправної поведінки військовослужбовців усіх категорій, пов'язаної зі злочинами на ґрунті проявів сексуальних домагань, сексуальної експлуатації та принизливого ставлення до місцевого населення;

- організаційно-виховні заходи щодо створення безпечних умов життєдіяльності, збереження життя та здоров'я особового складу загону;

- профілактика злочинів та порушень військової дисципліни, пов'язаних з крадіжками майна, незаконним перебігом наркотичних речовин та вживання спиртних напоїв усіх категорій військовослужбовців миротворчого контингенту;

- забезпечення якісного виконання польотних завдань, поставлених командуванням Місії ООН та інші.

Причинами порушень військової дисципліни стали:

- низькі морально-ділові якості порушників та недостатня психологічна стійкість особового складу, подекуди неготовність деяких військовослужбовців до проходження служби за межами держави та в обмеженому просторі;

- недоліки в профілактичній, індивідуальній, виховній роботі з боку керівного складу підрозділу;

- низька відповідальність порушників за доручену справу, не усвідомлення високого обов'язку та відповідальності не тільки перед командиром частини, але й перед країною;

- низький контроль окремих посадових осіб за службовою діяльністю підлеглих, що призводило до порушень військової дисципліни;

- низька забезпеченість особового складу загону засобами для проведення дозвілля.

Практика миротворчої діяльності переконливо довела важливу роль сім'ї у створенні сприятливих умов для виконання військовослужбовцями своїх обов'язків та у формуванні стійкого морально- психологічного стану. Тому командування частини докладало великих зусиль для оперативного встановлення постійного поштового зв'язку, організації контактів через міжнародний телефонний зв'язок, забезпечення функціонування електронної пошти через Iнтернет. Використання заздалегідь підготовлених магнітних носіїв з відео-посланням від рідних та близьких мало позитивний ефект та емоційний вплив.

Найбільш поширеними способами подолання психологічної втоми були зміни завдань військовослужбовцям, позицій та середовища спілкування, проведення заходів розвантаження та відпочинку.

Специфіка виконання миротворчих завдань не давала можливості у повному обсязі організовувати повноцінний відпочинок, дозвілля особового складу. Але слід позитивно виділити організацію та проведення спортивних заходів. За період ротацій були організовані міжнародні спортивні змагання з волейболу з військовослужбовцями Ірландського, Шведського, Пакистанського контингенту, змагання з великого тенісу з військовослужбовцями Пакистану.

У якості психологічного розвантаження здійснювалось проведення заходів художньої самодіяльності серед вертолітників із залученням місцевих художніх колективів.

Особливе місце в питанні відпочинку особового складу загону займало телебачення. Розгорнута система кабельного телебачення по кімнатам усього загону, створення запасу відеотеки та використання художніх фільмів на приватних DVD-дисках сприяло налагодженню здорової морально-психологічної атмосфери. Особовий склад загону не відчував інформаційного “голоду” і недостатності інформації про події у світі.

В рамках воєнно-соціальної роботи організовувались і проводились вечори запитань та відповідей за участю керівного складу загону, проводилось роз'яснення чинного законодавства про гарантії та пільги військовослужбовцям миротворчого контингенту, особовий склад оперативно інформувався про зміни в законодавстві. В центрі постійної уваги перебувало питання суворого дотримання норм міжнародного гуманітарного права.

Важливим питанням під час перебування загону у миротворчих підрозділах була робота з представниками Міжнародної місії ООН, військових контингентів інших держав, місцевим населенням.

Враховуючи те, що поряд з українським загоном дислокувалися загони миротворчих контингентів ісламських країн (Пакистану, Бангладеш, Нігерії). Цей фактор суттєво впливав на налагодження взаємовідносин. Під час взаємовідвідувань, проведення спільних заходів доводилось враховувати особливості відношення представників цих контингентів до релігії, особливості їх культури, національної кухні. Відчувався брак інформації у цьому напрямі, що говорить про необхідність у подальшому організовувати спеціальні заняття під час підготовки до ротації з вивчення релігійних, національних, етнопсихологічних особливостей представників країн контингентів, які виконують миротворчі завдання спільно з українським загоном.

Стосунки з місцевим населенням були обмеженими і здійснювалися в основному з особами, працюючими в офіційних закладах країни, місії ООН та під час проведення офіційних заходів. Це обумовлювалося перш за все складною санітарно-епідеміологічною обстановкою в країні. В цілому ж відношення до українських миротворців з боку місцевого населення та представників іноземних військових контингентів було доброзичливим.

Як показав досвід роботи з особовим складом українського контингенту сил ООН під час виконання миротворчих завдань у Ліберії, комплексне проведення заходів за всіма напрямками морально- психологічного забезпечення та їх взаємозв'язок здатні забезпечити належний морально-психологічний стан особового складу та сприяти виконанню поставлених завдань.

*Матеріал надано Управлінням виховної та соціально-психологічної роботи командування Сухопутних військ України

ПІСЛЯМОВА

Бойова майстерність військовослужбовця залежить, перш за все, від внутрішніх чинників: переконань; здатності ефективно діяти в ситуаціях небезпеки, раптовості, невизначеності, дефіциту часу; ситуативного емоційного стану; стану здоров'я тощо. Досягнення високого рівня бойової майстерності є головною метою психологічної роботи.

Психологічна готовність воїна до бою один із основних компонентів готовності підрозділу до негайних бойових дій. Вона припускає, по-перше, усвідомлення воїном відповідальності за долю Батьківщини, рідних, близьких; упевненість у собі, своїх товаришах, бойовій техніці і зброї, по-друге, бажання боротьби, прагнення випробувати себе, подолати свої слабкості, здобути перемогу над противником. Вона досягається всім комплексом заходів психологічної роботи, і в першу чергу - ефективно організованою психологічною підготовкою.

Основними завданнями психологічної підготовки особового складу є:

– формування у військовослужбовців психологічної стійкості до психотравмуючих факторів сучасної війни;

– навчання їх методам саморегуляції, виявленню ознак отримання психологічних травм;

– надання першої психологічної допомоги;

– створення передумов високої бойової активності особового складу;

– адаптація військовослужбовців до бойових умов, їх навчання основним способам самозахисту. У військовій практиці склалася така система основних напрямів психологічної підготовки:

формування мотиваційних основ бойової діяльності військовослужбовців;

інформування їх про навчально-бойові завдання, способи й прийоми розв'язання;

залучення особового складу до активних практичних дій у процесі бойової підготовки в умовах, наближених до бойових завдань;

навчання військовослужбовців методам самоуправління своїми психічними станами і діями; підвищення рівня психологічної стійкості і витривалості військовослужбовців, формування

невибагливості, помірності в бажаннях і потребах;

формування довіри до командирів і начальників, установки на беззаперечну покору і

слухняність;

зниження ймовірності психічних травм, підвищення рівня професійних і бойових навичок і вмінь, фізіологічної і психологічної витривалості військовослужбовців.

Усі ці напрями реалізуються під час занять з бойової підготовки, у процесі організації різноманітних заходів психологічної роботи. Специфіка психологічної підготовки полягає в тому, що вона є складовою кожного цього заходу, доповнюючи їх зміст своїми засобами з метою забезпечення безперервності процесу формування у військовослужбовців психологічної готовності до бойових дій.

Размещено на Allbest.ru