Губристична мотивація в структурі спрямованості особистості студентів

Размещено на http://www.allbest.ru//

1

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г. С. СКОВОРОДИ

19.00.07 - Педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Губристична мотивація в структурі спрямованості особистості студентів

Фоменко Карина Ігорівна

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор

Хомуленко Тамара Борисівна,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, завідувач кафедри практичної психології

Офіційні опоненти - доктор психологічних наук, професор

Кочарян Олександр Суренович,

Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна,

завідувач кафедри психологічного консультування і психотерапії

- кандидат психологічних наук, доцент

Олефір Валерій Олександрович,

Українська інженерно-педагогічна академія,

доцент кафедри психології, філософії та освітніх технологій

Захист відбудеться «30» вересня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.08 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В.

Автореферат розісланий «29 » серпня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Лисенко

Размещено на http://www.allbest.ru//

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Соціально-економічні зміни, що відбуваються у сучасному суспільстві, формування ринкової економіки, зростання вимог роботодавців, керівників підприємств до рівня конкурентоспроможності працівників обумовлюють необхідність підвищення рівня активності спеціалістів, їх відповідальності щодо власного професійного та особистісного розвитку. Індивідуальний успіх передбачає реалізацію певних поставлених перед людиною цілей, розвинуту мотивацію досягнення успіху, губристичну мотивацію у двох її формах - прагненні до переваги та досконалості, що, в свою чергу, виявляється пов'язаним із особливостями спрямованості особистості. Ряд компонентів спрямованості особистості складають основні новоутворення юнацького віку, це стосується, перш за все, світогляду, морального та професійного самовизначення тощо. Прагнення до самоствердження як один з компонентів спрямованості особистості лежить в основі губристичної мотивації та виступає одним із провідних новоутворень юнацького віку.

У контексті аналізу проблеми спрямованості особистості і на основі праць А. Адлера, Дж. Спенс та Р. Гельмрайха Ю. Козелецький пропонує поняття губристичної мотивації, яку він розуміє як стійке прагнення людини до підкріплення і підвищення самооцінки та власної важливості. Проблематика губристичної мотивації привертала увагу таких науковців, як С.М. Петрова, І. Пуфоль-Струзик, Р.І. Цвєткова та ін. У дослідженнях О.С. Кочаряна, О.П. Сергєєнкової та інших вивчалися різні аспекти проблеми успішності студентів. Модель особистісного потенціалу студента запропоновано у роботах М.А. Кузнєцова, В.О. Олефіра. Спрямованість особистості студентів досліджувалась Б.Г. Ананьєвим, А.О. Вербицьким, Р.І. Цвєтковою та іншими. Водночас недостатньо визначеними залишаються ті особистісні якості студента, що визначають його спрямованість на досягнення успіху. Практично недослідженими виявляються і особливості губристичної мотивації, її зв'язку із компонентами спрямованості особистості сучасних студентів.

Актуальність визначеної проблеми, її недостатня розробленість у педагогічній та віковій психології, об'єктивні суспільні потреби у формуванні молодої особистості, що прагне успіху, й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Губристична мотивація у структурі спрямованості особистості студентів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов'язана з комплексною науково-дослідною темою кафедр психології, педагогіки та практичної психології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Розвиток новітніх педагогічних технологій навчання та виховання цілісної творчої особистості» (номер державної реєстрації 0103U000499), що координується Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. Тема дисертації розвиває положення Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 2 від 26 лютого 2010 р.) та узгоджена на бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 2 від 30 березня 2010 року).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - визначити особливості взаємозв'язку між формою губристичної мотивації і структурними компонентами спрямованості особистості студента та шляхи розвитку губристичної мотивації.

Завдання дослідження:

Систематизувати напрямки психолого-педагогічних досліджень губристичної мотивації та спрямованості особистості студента.

Визначити комплекс методів дослідження психологічних особливостей спрямованості особистості студентів.

Створити методику дослідження губристичної мотивації.

Визначити характер зв'язку між формами губристичної мотивації та мотивами особистості студента, який прагне успіху.

Визначити характер зв'язку між формами губристичної мотивації і такими компонентами спрямованості особистості, як ціннісні орієнтації та перфекціонізм, а також такими особистісними якостями, які обумовлюють особливості спрямованості особистості, що прагне успіху, як самооцінка, рівень домагань і локус контролю.

Створити систему засобів психологічного супроводу розвитку конструктивної форми губристичної мотивації у студентів.

Об'єкт дослідження: психологічні особливості спрямованості особистості студентів. губристичний мотивація ціннісний перфекціонізм

Предмет дослідження: зв'язок губристичної мотивації з компонентами спрямованості особистості студентів.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали: теоретичні положення генетичної психології (С. Д. Максименко), трансгресивна концепція особистості (Ю. Козелецький, І. Пуфоль-Струзик); положення індивідуальної психології (А. Адлер); положення про особистість як активного суб'єкта діяльності і поведінки (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, С.Л. Рубінштейн); положення про особливості студентського віку у концепціях онтогенезу особистості (Б.Г. Ананьєв, О.Ф. Рибалко); теоретичні положення психології мотивації досягнення (Т.О. Гордєєва, М.Ш. Магомед-Емінов, Д. Макклеланд, Х. Хекхаузен); принцип єдності процесуального та особистісного підходів до дослідження спрямованості особистості (О.М. Галус, В.А. Семиченко).

Методи дослідження. У дисертаційній роботі застосовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів, вибір та поєднання яких відповідає змісту проблеми та меті дослідження. Комплекс складали такі методи: теоретико-методологічний аналіз, систематизація та узагальнення психологічних даних за проблемою дослідження (узагальнення психологічних за проблемою губристичної мотивації, визначення компонентів спрямованості особистості студентів та їх діагностичних параметрів); психолого-педагогічний експеримент у формі констатуючого (визначення характеру зв'язку між формами губристичної мотивації, компонентами спрямованості особистості та особистісними якостями, які обумовлюють особливості спрямованості особистості, що прагне успіху), формуючого (реалізація розробленої розвивальної програми) та контрольного (визначення ефективності застосованої розвивальної програми) дослідження; методи математичної статистики.

Діагностування губристичної мотивації студентів проводилося із застосуванням розробленої та апробованої нами методики «Опитувальник губристичної мотивації». Для визначення особливостей мотиваційної сфери особистості, яка прагне успіху, були використані методики дослідження мотивації досягнення успіху Т. Елерса, потреби у досягненні Ю.М. Орлова та мотивів соціально-психологічної активності Д. Макклеланда. Діагностика особливостей особистості студентів здійснювалася за методиками дослідження самооцінки Дембо-Рубінштейн, рівня домагань Ф. Хоппе, локусу контролю Дж. Роттера, перфекціонізму П. Хьюітта та Г. Флетта, ціннісних орієнтацій Ш. Шварца.

База дослідження. Дослідження проводилося на базі факультету психології та соціології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. До складу психометричної вибірки увійшов 261 студент ХНПУ імені Г.С. Сковороди віком від 17 до 31 року, серед них - 224 жіночої статі та 37 - чоловічої. У дослідницьку вибірку увійшло 98 студентів (45 - першого курсу, 53 - п'ятого курсу) віком 17-23 роки.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в роботі:

- вперше виявлено структуру спрямованості особистості студентів з такими мотиваційними профілями, як «афіліаційний», «влада-успіх» та «гармонійний» і місце губристичної мотивації у кожному з них;

- удосконалено засоби психодіагностики мотивації студентів шляхом створення методики діагностики рівня розвитку губристичної мотивації та таких її форм, як прагнення до переваги та прагнення до досконалості;

- розширено уявлення про особливості спрямованості особистості студента визначенням її структури;

- розширено уявлення про особливості студентського віку шляхом включення до структури спрямованості особистості студентів, що прагнуть успіху, губристичної мотивації;

- розширено уявлення про засоби психологічного супроводу розвитку губристичної мотивації шляхом створення розвивальної програми, спрямованої на формування психологічних якостей, які обумовлюють становлення конструктивної форми губристичної мотивації;

- дістали подальшого розвитку засоби психодіагностики особистості студента шляхом створення методичного комплексу, що включає методики дослідження компонентів спрямованості особистості, які пов'язані з губристичною мотивацією.

Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні методики діагностики губристичної мотивації та її форм, а також у доборі комплексу методів дослідження спрямованості особистості студентів в контексті мотивації успіху, у створенні розвивальної програми, спрямованої на розвиток конструктивної форми губристичної мотивації, які можуть бути застосовані у практиці психологічної служби ВНЗ. Зміст теоретичної та практичної частини дисертації може бути використаним при викладанні курсів «Вікова психологія», «Педагогічна психологія» та окремих спецкурсів для студентів, що навчаються за спеціальністю «Психологія», студентів педагогічних спеціальностей, слухачів курсів підвищення кваліфікації.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес факультету психології та соціології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка №01-362 від 15 квітня 2011 р.), факультету економічних, управлінських та освітніх технологій Української інженерно-педагогічної академії (довідка № 106-04-95 від 21.04.2011 р.), факультету інформатики і управління Національного технічного університету «ХПІ» (довідка № 66-08-324/292 від 17.06.2011 р.).

Надійність та достовірність отриманих результатів забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень, відповідністю методів дослідження його меті та завданням, репрезентативністю вибірки, поєднанням якісного та кількісного аналізу емпіричних даних та застосуванням методів математичної статистики із залученням новітніх програм обробки.

Особистий внесок здобувача у тезах, написаних у співавторстві, полягає у тому, що автором виконаний теоретичний аналіз психологічних досліджень губристичної мотивації та особливостей спрямованості особистості студентів.

Апробація результатів дисертації здійснювалася у доповідях та повідомленнях на Молодіжній науково-практичній конференції «Вектори психології» (м. Харків, 13-14 березня 2009 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми психосоматики: системний погляд» (м. Харків, 3-5 квітня 2009); II Міжнародній науково-практичній конференції «Методології та технології практичної психології в системі вищої освіти» (м. Київ, 10-11 квітня 2009 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції «Когнітивні процеси та творчість» (м. Одеса, 18-19 вересня 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи сучасної психології» (м. Запоріжжя, 20 березня 2010 р.); ІІ Всеукраїнському психологічному конгресі, присвяченому 110 річниці від народження Г.С. Костюка (м. Київ, 19-20 квітня 2010 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (м. Херсон, 22-23 квітня 2010 р.); Х Міжнародній науковій психологічній конференції «Психологічні проблеми творчості» (м. Київ, 23-24 липня 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Системний підхід до актуальних проблем психосоматики» (м. Харків, 28-30 січня 2011 р.).

Публікації. Основний зміст роботи викладено у 9 публікаціях, з яких 8 написано без співавторів, 5 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Список використаних літературних джерел налічує 245 найменувань, з них 17 іноземною мовою. Повний обсяг дисертації - 239 сторінок. Основний зміст викладено на 175 сторінках. Робота містить 18 таблиць, 13 рисунків, 7 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розкрито теоретико-методологічну основу та представлено методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичну значущість отриманих результатів, наведено дані щодо впровадження і апробації результатів дисертації.

У першому розділі «Наукові підходи до дослідження губристичної мотивації в процесі розвитку особистості» проаналізовано й узагальнено основні підходи до розуміння понять «губристична мотивація», «спрямованість особистості», представлено результати аналізу та узагальнення напрямків наукових досліджень губристичної мотивації студентів.

Поняття губристичної мотивації було введено Ю. Козелецьким, який розумів під ним стійке прагнення людини до підвищення власної важливості та підкріплення самооцінки. Далі губристична мотивація вивчалась в контексті прагнення до переваги та прагнення до досконалості (І. Пуфоль-Струзик), прагнення до влади та успіху (Р.І. Цвєткова). За результатами аналізу психолого-педагогічних досліджень можна стверджувати, що губристична мотивація пов'язана з психологічними факторами досягнення успіху, оскільки успіх у досягненні цілей обумовлений мірою досконалості тих якостей та умінь, яких він вимагає.

У роботах В.А. Семиченко, О.М. Галус пропонується принцип поєднання процесуального та особистісного психолого-педагогічних підходів до дослідження спрямованості особистості. Виходячи з позицій особистісного підходу, спрямованість особистості можна визначити як систему ставлень, що охоплюють сутнісні характеристики соціально-психологічного розвитку людини і виступають фактором самоуправління та самореалізації. У межах процесуального підходу спрямованість розглядається як система прагнень та мотивів, що визначають протікання певної діяльності, а також активність, цілепокладання особистості. У контексті нашого дослідження до такої системи входять потреба у досягненні, мотивація успіху, влади та афіліації, а також губристична мотивація.

Особистісний підхід передбачає вивчення самооцінки, яка пов'язана із самовідношенням особистості і виступає особистісною передумовою структури спрямованості особистості, що прагне успіху, самоствердження та самовдосконалення; ціннісних орієнтацій, які регулюють спрямованість особистості, визначають мотиви та цілі організації діяльності (А.О. Волочков); локусу контролю, що розкриває властивість індивіда приписувати свої успіхи та невдачі внутрішнім або зовнішнім факторам (Дж. Роттер); рівня домагань, який характеризує рівень складності цілей, що обирає суб'єкт, а високий рівень домагань, в свою чергу, виступає складовою спрямованості особистості, яка прагне успіху (Л.В. Бороздіна); перфекціонізму як специфічної якості особистості, що зумовлює її вимогливість до себе та інших людей, прагнення до досконалості, встановлення високих стандартів діяльності (І.І. Грачова).

Спрямованість особистості студентів визначається дослідниками як навчально-професійна (А.О. Вербицький) і характеризується розвиненою структурою мотивів самовираження (Р.І. Цветкова), розвитком мотивації успіху та влади (Р.І. Алтуніна), актуалізацією мотивів, що пов'язані з самовизначенням, спілкуванням та досягненням мети (В.А. Гузенко).

Проведений теоретичний аналіз літературних джерел за проблемою дослідження показав, що на сьогодні в психології проблема губристичної мотивації є недостатньо теоретично та практично розробленою, вимагають спеціального аналізу особливості губристичної мотивації як складової структури спрямованості особистості студентів.

У другому розділі «Емпіричний аналіз особливостей губристичної мотивації студентів» наведена схема побудови дослідження, загальна характеристика груп досліджуваних, подана характеристика методик дослідження губристичної мотивації та спрямованості особистості, наведені результати констатуючого експерименту.

Загальна схема емпіричного дослідження включала 3 етапи, на кожному з яких вирішувалися конкретні завдання.

На першому етапі дослідження було розроблено діагностичну методику «Опитувальник губристичної мотивації», яка повинна передбачати дослідження двох форм губристичної мотивації, а саме: прагнення до досконалості та прагнення до переваги, які і визначили шкали опитувальника. Загальний показник губристичної мотивації визначається як сума балів за зазначеними шкалами.

Надійність опитувальника. Перевірка внутрішньої узгодженості опитувальника здійснювалась шляхом розрахунку статистики альфа Кронбаха для шкали, що включала 28 пунктів. Величина альфа склала 0,673. Дана величина є дещо нижчою, ніж мінімально прийнятна величина, яка дорівнює 0,7. Видалення восьми пунктів опитувальника, які погіршують психометричний показник одномоментної надійності, привело до збільшення величини альфа Кронбаха до 0,732, що є прийнятною величиною внутрішньої узгодженості пунктів опитувальника губристичної мотивації.

Конструктна валідність опитувальника. Для виявлення внутрішньої структури методики проводився факторний аналіз. У результаті експлораторного факторного аналізу (з кутовим обертанням) на першій підвибірці (n=132) було виділено два фактори, кореляція між якими виявилася незначущою (0,019). Перший фактор (інформативність 16,4%) вказує на те, що він може бути позначений як фактор прагнення до досконалості. Другий фактор (інформативність 15,1%) полягає в тому, що він відображає прагнення особистості до переваги.

Використовуючи другу підвибірку (n=129), ми уточнили структурну і вимірювану моделі опитувальника та оцінили міру їх взаємовідповідності статистично з використанням конфірматорного факторного аналізу. Індекси узгодженості моделі «Опитувальника губристичної мотивації» із експериментальними даними виявилися досить високими, зокрема Chi-square/df = 2,066; CFI = 0,857; RMSEA = 0,064. Встановлено, що стандартизовані регресивні ваги латентних змінних (факторів) є статистично значущими на рівні p<0,05. Таким чином, перший латентний фактор - прагнення до досконалості - обумовлює 10, а другий фактор - прагнення до переваги - 8 пунктів «Опитувальника губристичної мотивації» (два пункти не ввійшли до кінцевої версії опитувальника, тому що мають незначущі регресивні ваги та погіршують відповідність теоретичної моделі опитувальника емпіричним даним).

Ретестова надійність опитувальника. Повторне тестування однієї і тієї ж вибірки (60 чоловік) було проведено з інтервалом у два тижні. Кореляція між результатами першого та другого тестування виявилася на рівні r = 0,752, що свідчить про достатньо високу ретестову надійність опитувальника.

Побудова нормативної шкали. При розбивці отриманих даних на три інтервали граничні значення норми для показника губристичної мотивації виявилися рівними 53-69 балам, для показника прагнення до переваги - 19-29 балам, для показника прагнення до досконалості - 31-42 балам.

Дискримінативна валідність «Опитувальника губристичної мотивації» перевірялась шляхом визначення кореляційних зв'язків показників губристичної мотивації та її форм з показниками невротизації особистості за методикою К. Хека і Х. Хеса. Статистично значущих зв'язків між прагненням до досконалості та прагненням до переваги (0,06, p>0,05), а також між губристичною мотивацією та рівнем невротизації (0,08, p>0,05) встановлено не було. Встановлено статистично значущий позитивний зв'язок між губристичною мотивацією та прагненням до досконалості й прагненням до переваги (0,74 та 0,72 відповідно, p<0,01), між прагненням до переваги та рівнем невротизації особистості (0,42, p<0,01). Встановлено негативний зв'язок між прагненням до досконалості і рівнем невротизації (-0,29, p<0,05).

Виходячи з отриманих даних, конструктивна форма губристичної мотивації має характеризуватися помірно високим рівнем вираженості, при чому може допускатися незначне перевищення рівня прагнення до досконалості над рівнем прагнення до переваги у межах їх нормативних значень.

На другому етапі дослідження було сформовано вибірку випробовуваних та проведено констатуюче дослідження психологічних особливостей губристичної мотивації та спрямованості особистості студентів. Вибірку досліджуваних склали 98 студентів віком 17-23 роки.

На третьому етапі дослідження одержані дані піддавалися статистичному аналізу. У ході статистичної обробки даних були використані коефіцієнт кореляції Пірсона (rp), t- критерій Стьюдента, факторний аналіз, кластерний аналіз. Усі розрахунки були виконані за допомогою пакету статистичних програм Statistica 6.0.

Встановлено, що по групах студентів як 1, так і 5 курсів переважають особи із середнім рівнем розвитку губристичної мотивації. Осіб з високим рівнем губристичної мотивації серед п'ятикурсників більше, ніж серед першокурсників (ч2емп = 49,562, p<0,01).

У результаті дослідження взаємозв'язку між губристичною мотивацією, її формами та мотивами соціально-психологічної активності особистості було визначено зв'язок між мотивацією влади та губристичною мотивацією (0,47, р<0,01), прагненням до переваги (0,4, р<0,01) та прагненням до досконалості (0,24, р<0,05); негативний зв'язок між прагненням до переваги та мотивацією афіліації (-0,44, р<0,01) і позитивний зв'язок між прагненням до досконалості та мотивацією афіліації (0,26, р<0,01).

Для визначення місця губристичної мотивації у структурі спрямованості особистості студентів був проведений факторний аналіз методом головних компонент з подальшим Varimax-обертанням з нормалізацією значень. При виконанні процедур факторного аналізу зупинилися на шостифакторному рішенні як такому, що найбільш змістовно інтерпретується. Для визначення оптимального числа факторів використовувалась діаграма «кам'янистого розсипу», яка підтверджує доцільність визначення саме такої кількості факторів. Виділені фактори мають власні значення більше одиниці та пояснюють 60% дисперсії. До кожного фактору ввійшли від 4 до 9 показників з різним факторним навантаженням і показниками кореляції не менше 0,5 і не більше -0,5.

Перший фактор отримав назву «Задоволення від досягнення успіху і влади» (13,3% сумарної дисперсії, факторна вага становить 5,19). До нього увійшли такі компоненти: цінності «гедонізм» (0,76), «досягнення» (0,75), «влада» (0,74), «самостійність» (0,72), «стимулювання» (0,65), а також перфекціонізм (0,60), мотивація досягнення успіху (0,55), потреба у досягненні (0,53) і мотивація влади (0,52). Даний фактор розкриває гедоністичну природу спрямованості особистості студентів на досягнення успіху та влади.

Другий фактор отримав назву «Самоствердження шляхом досягнення влади та успіху» (11,7% сумарної дисперсії, факторна вага 4,54), до нього увійшли такі компоненти: губристична мотивація (0,90), рівень самооцінки, якого студенти прагнуть досягти, за шкалами «задоволеність собою» (0,82) та «успіх» (0,61), прагнення до переваги (0,73), перфекціонізм (0,60), мотивація влади (0,60), мотивація досягнення успіху (0,53), потреба у досягненні (0,51), прагнення до досконалості (0,50). Зміст даного фактору розкриває губристичну природу досягнення влади та успіху в юнацькому віці.

До третього фактора під назвою «Рівень домагань та самооцінка» (9,9% сумарної дисперсії) увійшли наступні компоненти: рівень самооцінки за шкалами «задоволеність собою» (0,68), «успіх» (0,66), «розум» (0,65), «здоров'я» (0,63), «характер» (0,54), рівень самооцінки, якого студенти прагнуть досягти, за шкалою «розум» (0,62), рівень домагань (0,51). Даний фактор розкриває якісні характеристики особистісних особливостей, що виступають передумовами становлення спрямованості особистості на досягнення успіху.

Четвертий фактор пояснює 9,2% сумарної дисперсії та отримав назву «Афіліаційний конформізм». До нього увійшли цінності «конформізм» (0,76), «традиції» (0,76), «доброта» (0,72), мотивація афіліації (0,54). Зміст фактору пояснює зв'язок мотиву афіліації із цінностями зберігання та консерватизму, що мають соціальну спрямованість.

П'ятий фактор отримав назву «Прагнення до щастя через самовдосконалення». Він пояснює 8,3% сумарної дисперсії. До складу цього фактора увійшли: прагнення до досконалості (0,73), прагнення до переваги (-0,53), рівень самооцінки, якого студенти прагнуть досягти, за шкалами «щастя» (0,92) та «оптимізм» (0,88). Даний фактор розкриває конструктивний зміст прагнення до досконалості та самовдосконалення у студентів, який може бути пояснений відмовою особистості від боротьби за перевагу над іншими.

До шостого фактора під назвою «Зовнішньоспрямований перфекціонізм» (7,6% сумарної дисперсії) увійшли наступні компоненти: перфекціонізм, орієнтований на інших (0,75), перфекціонізм, орієнтований на себе (-0,58), перфекціонізм як соціальний припис (0,54), екстернальний локус контролю (0,82), інтернальний локус контролю (-0,81). Представлений фактор розкриває зовнішню орієнтацію перфекціонізму у структурі спрямованості особистості студентів.

У результаті кластеризації даних за методикою дослідження соціально-психологічної активності особистості Д. Макклеланда було отримано три мотиваційні профілі: «афіліаційний» - високі показники за мотивацією афіліації у поєднанні з низькими показниками мотивації влади і мотивації досягнення успіху; «влада-успіх» - високі показники за мотивацією успіху та мотивацією влади у поєднанні з низькими показниками мотивації афіліації; «гармонійний» - високі показники мотивації афіліації та мотивації успіху та помірні показники розвитку мотивації влади. Мотиваційні профілі студентів представлені на рис. 1.

Рис. 1. Мотиваційні профілі студентів:

1- афіліаційний;

2 - гармонійний;

3 - влада-успіх.

Було встановлено, що середні показники прагнення до переваги у студентів із профілем «влада-успіх» вище, ніж у студентів із «гармонійним» профілем на статистично значущому рівні (t=17,9, p<0,01), а середні показники прагнення до досконалості, навпаки, нижче (t=-9,11, p<0,01). Середні показники губристичної мотивації та прагнення до досконалості у студентів із «афіліаційним» профілем нижче, ніж у студентів із «гармонійним» мотиваційним профілем (t=-6,44 та t=-7,75, p<0,01 відповідно). Отже, виходячи з того, що конструктивна форма губристичної мотивації має передбачати середній рівень розвитку прагнення до переваги та досконалості, то їй відповідає рівень розвитку губристичної мотивації та її форм у студентів із «гармонійним» профілем.

Для визначення місця губристичної мотивації у структурі спрямованості особистості студентів трьох груп з мотиваційними профілями «влада-успіх», «гармонійний» та «афіліаційний» був проведений факторний аналіз методом головних компонент з подальшим Varimax-обертанням з нормалізацією значень.

У результаті факторизації структурних компонентів спрямованості особистості, які характеризують «афіліаційний» профіль, зупинилися на трьохфакторному рішенні як такому, що найбільш змістовно інтерпретується. Виділені фактори мають власні значення більше одиниці та пояснюють 64,9% дисперсії.

Перший фактор отримав назву «Губристичний» (24,5% сумарної дисперсії, факторна вага становить 2,69), до нього увійшли такі компоненти: губристична мотивація (0,93), прагнення до переваги (0,83), прагнення до досконалості (0,64). Другий фактор пояснює 24% сумарної дисперсії (факторна вага - 2,64). Він отримав назву «Екстернальне запобігання успіху». До нього увійшли такі компоненти: інтернальний локус контролю (-0,92), екстернальний локус контролю (0,93), мотивація успіху (-0,67). До третього фактора під назвою «Афіліаційний» (16,5% сумарної дисперсії, факторна вага становить 16,58) увійшли мотивація афіліації (0,72), рівень домагань (0,72), самооцінка (0,60).

Отже, структура спрямованості особистості студентів з «афіліаційним» мотиваційним профілем визначається мотивацією афіліації та запобігання успіху, які пов'язані з екстернальним локусом контролю та високим рівнем домагань і самооцінки. Так, особистість з високою афіліаційною мотивацією та екстернальним локусом контролю виявляє прагнення бути у дружніх стосунках з іншими, бути важливою для інших, приписувати причини свого успіху зовнішнім факторам, наприклад, допомозі з боку інших людей, а для підтримки своєї самооцінки має встановлювати для себе складні цілі, знімаючи з себе відповідальність у разі невдачі.

У результаті факторизації структурних компонентів спрямованості особистості, які характеризують профіль «влада-успіх», встановлено трьохфакторну структуру (62,5% дисперсії). Перший фактор отримав назву «Інтернальність» (24,4% сумарної дисперсії, факторна вага становить 2,92), до нього увійшли такі компоненти: екстернальний локус контролю (-0,92), інтернальний локус контролю (0,90), мотивація афіліації (-0,55), перфекціонізм (-0,55). Другий фактор «Спрямованість на досягнення успіху» пояснює 19,5% сумарної дисперсії, факторна вага становить 2,34. До нього увійшли такі компоненти: потреба у досягненні (0,83), мотивація успіху (0,74), самооцінка (0,63), рівень домагань (0,51), мотивація афіліації (-0,46). До третього фактора під назвою «Спрямованість на досягнення влади» (16,5% сумарної дисперсії) увійшли прагнення до переваги (0,85), губристична мотивація (0,78), рівень домагань (0,60), мотивація влади (0,51).

Таким чином, для студентів із профілем «влада-успіх» характерним є поєднання таких компонентів спрямованості особистості, як потреба у досягненні, мотивація успіху, прагнення до переваги, мотивація влади, які в сукупності пов'язані з інтернальним локусом контролю, високим рівнем домагань та самооцінки.

У результаті факторизації структурних компонентів спрямованості особистості, які характеризують профіль «гармонійний», отримано трьохфакторну структуру (63,8% дисперсії). Перший фактор отримав назву «Конструктивна мотивація» (29,4% сумарної дисперсії, факторна вага - 3,25), до нього увійшли такі компоненти: губристична мотивація (0,86), мотивація афіліації (0,75), мотивація успіху (0,75), прагнення до досконалості (0,72), мотивація влади (0,71). Другий фактор «Інтернальність» пояснює 19,8% сумарної дисперсії (факторна вага становить 2,18). До нього увійшли такі компоненти: інтернальний локус контролю (0,97), екстернальний локус контролю (-0,97). До третього фактора під назвою «Конструктивний перфекціонізм» (14,4% сумарної дисперсії, факторна вага становить 1,58) увійшли наступні компоненти: рівень домагань (0,85), самооцінка (0,57), перфекціонізм (0,52).

Отже, для структури спрямованості особистості студентів із «гармонійним» профілем характерним є поєднання усіх мотивів соціально-психологічної активності особистості (влади, афіліації та успіху) із прагненням до досконалості, що, в свою чергу, пов'язані з високим рівнем домагань та самооцінки особистості.

У третьому розділі «Шляхи та засоби розвитку конструктивної форми губристичної мотивації у студентів» викладено загальну стратегію формувального експерименту, представлені структура та зміст розвивальної програми, спрямованої на розвиток губристичної мотивації, а саме на формування конструктивної системи губристичних прагнень, яка характеризується поєднанням помірно високих показників прагнення до досконалості і середнього рівня розвитку прагнення до переваги та забезпечує мотивацію досягнення успіху студентів.

Загальна структура розвивальної програми представлена 5 блоками, які передбачають роботу з психологом та роботу психолога зі студентами.

Відповідно до завдань розвивальної програми, робота психолога зі студентами має складатися із мотиваційного, особистісного та діяльнісного блоків. Цілі блоків: мотиваційного - розвиток губристичної мотивації та мотиваційної сфери особистості, яка прагне успіху; особистісного - розвиток особистісних особливостей, які сприяють досягненню успіху; діяльнісного - оволодіння засобами діяльності, спрямованої на досягнення успіху.

Робота із психологом представлена двома блоками - інформаційним та інструментальним. Метою інформаційного блоку було формування обізнаності психолога у питаннях розвитку губристичної мотивації студентів. Метою інструментального блоку було формування умінь щодо розвитку губристичної мотивації у студентів.

У формуючому експерименті брали участь 66 студентів 1 та 5 курсів, у яких за результатами констатуючого дослідження було визначено невідповідність рівня розвитку губристичної мотивації, прагнення до переваги та досконалості показникам конструктивної форми губристичної мотивації. Розвивальною програмою було охоплено 35 студентів (19 першокурсників і 16 п'ятикурсників). Дані студенти, а також студенти, які не брали участь у розвивальній програмі (31 особа, у тому числі 16 першокурсників і 15 п'ятикурсників) були розподілені на три експериментальні та контрольні групи:

1. експериментальна (n=5) та контрольна групи (n=6), до яких увійшли студенти із низькими показниками розвитку губристичної мотивації (у подальшому експериментальна група №1 і контрольна група №1);

2. експериментальна (n=12) та контрольна групи (n=11), до яких увійшли студенти з високими показниками за шкалою прагнення до переваги у поєднанні з низькими показниками за шкалою прагнення до досконалості (у подальшому експериментальна група №2 і контрольна група №2);

3. експериментальна (n=18) та контрольна групи (n=14), до яких увійшли студенти з високими показниками за шкалою прагнення до досконалості у поєднанні з низькими показниками за шкалою прагнення до переваги (у подальшому експериментальна група №3 і контрольна група №3).

У ході констатуючого дослідження між експериментальними та контрольними групами не було визначено значущих відмінностей за досліджуваними показниками.

Тривалість застосування розвивальної програми склала 19 тижнів (по 2 заняття на тиждень).

Після реалізації розвивальної програми було здійснено контрольне дослідження із використанням методики «Опитувальник губристичної мотивації», методики дослідження мотивів соціально-психологічної активності Д. Макклеланда, самооцінки Дембо-Рубінштейн, рівня домагань Ф. Хоппе, локусу контролю Дж. Роттера, перфекціонізму П. Хьюітта та Г. Флетта.

Перевірка ефективності розвивальної програми передбачала використання U-критерію Манна-Уітні (для визначення відмінностей між експериментальними та контрольними групами на констатуючому та контрольному етапах), Т-критерію Вілкоксона, дисперсійного аналізу (для співставлення показників розвитку губристичної мотивації та її форм у студентів контрольних груп на початку та наприкінці експерименту та для співставлення показників розвитку губристичної мотивації та її форм у студентів експериментальних груп до та після реалізації розвивальної програми) та критерію Пірсона ч2 (для визначення розрізнень у розподілі студентів за показниками особливостей спрямованості особистості до та після впровадження розвивальної програми).

Було визначено, що застосування розвивальної програми з розвитку конструктивної форми губристичної мотивації та мотивації успіху спричиняє:

зростання рівня губристичної мотивації у студентів із низькими її показниками (експериментальна група № 1, Т=0, р<0,05, n=5);

зменшення рівня прагнення до переваги (експериментальна група № 2, Т=3,41, р<0,01, n=12) та досконалості (експериментальна група № 3, Т=17, р<0,01, n=18) у студентів із завищеними їх показниками;

зростання рівня прагнення до переваги (експериментальна група № 3, Т=13, р<0,01, n=18) та досконалості (експериментальна група № 2, Т=2,15, р<0,01, n=12) у студентів із низькими показниками відповідних прагнень;

збільшення кількості студентів із високим рівнем мотивації досягнення успіху (ч2емп = 26,507, p<0,01), із високим рівнем мотивації афіліації (ч2емп = 25,307, p<0,01) та середнім рівнем мотивації влади (ч2емп = 20,165, p<0,01);

збільшення кількості студентів з профілем самооцінки, що характеризує її як адекватну (ч2емп = 8,286, p<0,05) та адекватним рівнем домагань (ч2емп=20,858, p<0,01);

збільшення кількості студентів з інтернальним локусом контролю (ч2емп=10,342, p<0,05) та середнім рівнем перфекціонізму (ч2емп = 13,482, p<0,05).

Результати дисперсійного аналізу дозволяють зробити висновок, що методи та засоби формування конструктивної форми губристичної мотивації, використані у розвивальній програмі, є більш ефективними для студентів 1 курсу у порівнянні зі студентами 5 курсу.

Показник рівня розвитку прагнення до досконалості збільшився у студентів експериментальної групи № 2 (F=4,77, p = 0,04, n=12). Результати дисперсійного аналізу представлені на рис. 2.



Рис. 2. Динаміка розвитку прагнення до досконалості у студентів контрольної групи №2 та експериментальної групи №2:

1 - експериментальна група №2;

2 - контрольна група №2.

В експериментальній групі №3 встановлено зниження показника прагнення до досконалості на статистично значущому рівні, така тенденція є також більш вираженою по групі першокурсників (F=10,99, p=0,002, n=18). Результати дисперсійного аналізу представлені на рис. 3.

Рис. 3. Динаміка розвитку прагнення до досконалості у студентів контрольної та експериментальної груп №3:

1 - експериментальна група №3; 2 - контрольна група №3.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, що виявляється у визначенні особливостей губристичної мотивації у структурі спрямованості особистості студентів та шляхів розвитку конструктивної форми губристичної мотивації. Отримані в ході дослідження результати дозволяють сформулювати такі висновки:

1. У сучасній вітчизняній психології визначено два основні підходи до дослідження спрямованості особистості - процесуальний та особистісний. У межах процесуального підходу вивчається система прагнень та мотивів особистості. Дослідження у межах особистісного підходу спрямовані на вивчення ціннісних орієнтацій, самооцінки, рівня домагань та інших сутнісних характеристик соціально-психологічного розвитку людини. Проведений теоретичний аналіз уявлень щодо губристичної мотивації дозволяє стверджувати, що вона пов'язана з психологічними факторами досягнення успіху.

2. Під губристичною мотивацією в психологічній науці розуміється прагнення особистості до самоствердження та росту особистісної самозначущості. Губристична мотивація виступає у двох формах - прагнення до переваги та прагнення до досконалості. Уявлення щодо сутності та форм губристичної мотивації покладені в основу створення методики для її дослідження. Процес побудови методики передбачає застосування факторного аналізу, перевірку її валідності та надійності. Структура методики включає три шкали, які дають можливість оцінити рівень розвитку прагнення до переваги, прагнення до досконалості, а також загальний рівень губристичної мотивації особистості.

3. У дослідженнях, присвячених психологічним особливостям особистості, що прагне успіху, переважна увага приділяється таким мотивам, як мотив досягнення успіху, мотив влади та мотив афіліації. Було встановлено, що губристична мотивація та її форми пов'язані із зазначеними мотивами. У результаті кластеризації даних за методикою дослідження соціально-психологічної активності особистості було отримано три мотиваційні профілі: «афіліаційний» - високі показники за мотивацією афіліації у поєднанні з низькими показниками мотивації влади і мотивації досягнення успіху; «влада-успіх» - високі показники за мотивацією успіху та мотивацією влади у поєднанні з низькими показниками мотивації афіліації; «гармонійний» - високі показники мотивації афіліації та мотивації успіху та помірні показники розвитку мотивації влади. Було встановлено, що «гармонійному» мотиваційному профілю відповідає середній рівень розвитку губристичної мотивації, а також середній рівень вираженості прагнення до досконалості та прагнення до переваги.

4. Серед особливостей спрямованості особистості студентського віку нами були досліджені ті особливості, які пов'язані з розвитком губристичної мотивації та активно розвиваються саме у зазначеному віці. Структура спрямованості особистості студентів представлена наступними факторами: «Задоволення від досягнення успіху і влади», «Самоствердження шляхом досягнення влади та успіху» «Рівень домагань та самооцінка», «Афіліаційний конформізм», «Прагнення до щастя через самовдосконалення», «Зовнішньоспрямований перфекціонізм». Губристична мотивація та її форми, пов'язані з мотивацією досягнення успіху та іншими компонентами спрямованості особистості, що обумовлюють досягнення успіху, входить до складу двох ключових факторів представленої структури: «Самоствердження шляхом досягнення влади та успіху» та «Прагнення до щастя через самовдосконалення».

5. Виходячи з того, що для кожного мотиваційного профілю студентів властивий різний рівень губристичної мотивації та її форм, виявилось доцільним визначення структури спрямованості особистості та місця губристичної мотивації у ній для кожного з представлених профілів. Структура спрямованості особистості студентів «афіліаційного» мотиваційного профілю представлена факторами «Губристичний», «Екстернальне запобігання успіху» та «Афіліаційний». Спрямованість особистості студентів із профілем «влада-успіх» характеризується факторами «Інтернальність», «Спрямованість на досягнення успіху» та «Спрямованість на досягнення влади». Структура спрямованості особистості студентів «гармонійного» мотиваційного профілю представлена факторами «Конструктивна мотивація», «Інтернальність», «Конструктивний перфекціонізм».

6. Комплекс методів дослідження психологічних особливостей студента має включати методики, спрямовані на діагностику компонентів спрямованості особистості, які пов'язані з губристичною мотивацією, перш за все, тих, що активно розвиваються в юнацькому віці, а саме: самооцінки, рівня домагань, локусу контролю, перфекціонізму та ціннісних орієнтацій.

7. При розробці системи засобів формування конструктивної форми губристичної мотивації доцільно спиратися на характеристики «гармонійного» мотиваційного профілю особистості студентів. Дана система засобів може бути втілена у розвивальній програмі, яка передбачає роботу із психологами, що представлена інформаційним та інструментальним блоками, та роботу із студентами, що включає мотиваційний, особистісний та діяльнісний блоки. Ефективність запропонованої розвивальної програми підтверджена у ході контрольного дослідження, яке дозволило визначити зростання рівня губристичної мотивації у студентів із низькими показниками відповідної мотивації; зростання рівня прагнення до переваги та досконалості у студентів із низькими показниками цих прагнень та зменшення рівня прагнення до переваги та досконалості у студентів із завищеними показниками відповідних прагнень. Зазначена динаміка є більш вираженою у студентів першого курсу у порівнянні зі студентами п'ятого курсу. Окрім того, спостерігається збільшення кількості студентів з адекватним профілем самооцінки, адекватним рівнем домагань, інтернальним локусом контролю та середнім рівнем перфекціонізму.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми губристичної мотивації студентів. Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у виявленні закономірностей становлення та розвитку губристичної мотивації особистості в різних вікових групах та визначенні шляхів і засобів психологічного супроводу розвитку конструктивної форми губристичної мотивації старшокласників.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Фоменко К.І. Губристична мотивація в характеристиці спрямованості особистості / К.І. Фоменко // Наука і освіта: науково-практичний журнал Південного наукового Центру НАПН України. - Тематичний спецвипуск «Когнітивні процеси та творчість». - Одеса, 2010. - С. 378-381

2. Фоменко К.І. Розробка та апробація методики «Діагностика губристичної мотивації» / К.І. Фоменко // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Випуск 43. Серія: Психологія. - Харків: ХНУ, 2010. - № 902. - С. 301-304.

3. Фоменко К.І. Особливості мотиваційної сфери студентів при досягненні індивідуального успіху / К.І. Фоменко // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України «Актуальні проблеми психології» у 12 т. / За ред. В.О. Моляко. - Т. 12. - Вип. 10. - Ч II. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2010. - С. 391-398.

4. Фоменко К.І. Особливості спрямованості студентів, що прагнуть до переваги та досконалості / К. І. Фоменко // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХНПУ, 2010. -Вип. 35. - С. 227-239.

5. Фоменко К.І. Шляхи та засоби розвитку губристичної мотивації студентів / К.І. Фоменко // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Випуск 45. Серія: Психологія. - Харків: ХНУ, 2011. - № 937. - С. 285-287.

6. Фоменко К.І. Особливості мотиваційної сфери студентів, що прагнуть до успіху / К.І. Фоменко // Актуальні проблеми практичної психології: зб. наук. пр., Ч. І. - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2010. - С. 429-432.

7. Фоменко К.І. Особливості губристичної мотивації як чинника психологічного здоров'я особистості / К. І. Фоменко // Методологія та технології практичної психології в системі вищої школи: Друга міжнар. наук.-практ. конф., 10-11 квітня., 2009 р.: тези доп. - К., 2009. - С. 192-194.

8. Фоменко К.І. Прагнення до успіху, влади та афіліації перфекціоністів / К.І.Фоменко // Проблеми та перспективи сучасної психології: Всеукр. наук.-практ. конф., 20 бер. 2010 р.: тези доп. - Запоріжжя, 2010. - С. 81-84.

9. Фоменко К. І. Губристична мотивація в структурі спрямованості особистості студентів / Т.Б. Хомуленко, К.І. Фоменко // Матеріали ІІ Всеукраїнського психологічного конгресу, присвяченого 110 річниці від народження Г.С. Костюка (19-20 квітня 2010 року). - Т. І. - К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агенство», 2010. - С. 242-244.

АНОТАЦІЯ

Фоменко К.І. Губристична мотивація в структурі спрямованості особистості студентів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків, 2011.

Дисертацію присвячено вивченню психологічних особливостей губристичної мотивації в структурі спрямованості особистості студентів.

Робота містить теоретичне обґрунтування, методичні засади та результати емпіричного дослідження, в ході якого було визначено, що губристична мотивація входить до спрямованості особистості, яка прагне успіху. Представлені дані апробації методики «Опитувальник губристичної мотивації». У роботі визначений характер взаємозв'язку між формами губристичної мотивації та мотивами особистості студента, який прагне успіху, встановлено особливості зв'язку між формами губристичної мотивації і такими компонентами спрямованості особистості, як ціннісні орієнтації та перфекціонізм, а також такими особистісними якостями, які обумовлюють особливості спрямованості особистості, що прагне успіху, як самооцінка, рівень домагань і локус контролю.

Розроблена програма розвитку конструктивної форми губристичної мотивації у студентів, ефективність якої експериментально підтверджена.

Ключові слова: губристична мотивація, спрямованість особистості, яка прагне успіху, студентський вік, розвивальна програма.

АННОТАЦИЯ

Фоменко К.И. Губристическая мотивация в структуре направленности личности студентов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды. - Харьков, 2011.

Диссертация посвящена изучению психологических особенностей губристической мотивации в структуре направленности личности студентов.

В работе представлены результаты теоретико-методологического анализа литературных источников по проблеме исследования. Проанализировано понятие «губристическая мотивация студентов», «направленность личности», определено стремление к самоутверждению как новообразование студенческого возраста. Разработана и стандартизирована методика «Опросник губристической мотивации», определены ее валидность и надежность. Установлены связи между губристической мотивацией и отдельными компонентами направленности личности, а также стремлением к превосходству и стремлением к совершенству. Выявлена связь между губристической мотивацией студентов, мотивами социально-психологической активности, мотивацией достижения успеха и потребностью в достижении. Выявлены условия формирования конструктивной формы губристической мотивации студентов, которая способствует достижению успеха.

В исследовании выявлено, что показатели выраженности губристической мотивации у студентов 1 и 5 курсов не имеют статистических различий и соответствуют среднему уровню.