Адаптаційна трансформація психологічного захисту особистості студента

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

УДК 159.922.7-057.87

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Адаптаційна трансформація психологічного захисту особистості студента

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Резнікова Олена Анатоліївна

Харків-2010

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Слов'янському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: - доктор психологічних наук, професор Солодухова Ольга Георгіївна, Слов'янський державний педагогічний університет, завідувач кафедри психології.

Офіційні опоненти:

- доктор психологічних наук, професор Бочелюк Віталій Йосипович, Класичний приватний університет (м. Запоріжжя), завідувач кафедри практичної психології;

- кандидат психологічних наук, доцент Олефір Валерій Олександрович, Університет цивільного захисту України (м. Харків), доцент кафедри прикладної психології.

Захист відбудеться «27» березня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.08 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В.

Автореферат розісланий «25» лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.І. Меднікова.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Сьогодні в центр дослідження проблем психології висуваються питання формування творчої, професійно та соціально відповідальної особистості, готової як до постановки, так і до розв'язання різноманітних суспільних та професійних завдань. Актуальність наукових розробок у цьому напрямку пов'язана із соціально-економічними змінами, що відбуваються в нашому суспільстві, з підвищенням вимог до спеціалістів, до їхньої активності та відповідальності щодо власного професійного та особистісного розвитку. Зі сказаного витікає, що підготовка спеціалістів у ВНЗ повинна визначатися цілями розвитку особистості, і насамперед - формуванням таких якостей, які забезпечують ефективність соціальної взаємодії з оточуючими людьми та сприяють самореалізації особистості.

Юнацький вік, у якому перебуває більшість студентів, є кризовим, оскільки ставить перед індивідом найбільш складні задачі розвитку, що виникають протягом життя (Б.Г. Ананьєв, І.С. Кон, В.С. Мухіна, А.В. Петровський, В.А. Петровський, В.І. Слободчиков, В.В. Столін, Е. Еріксон, J.С.Coleman та ін.). Кризовість віку ускладнюється для студентів особливостями їхньої життєвої ситуації та діяльності - руйнуванням звичних стереотипів життя й навчання, часто пов'язаних з матеріальною та побутовою невлаштованістю, невизначеністю соціального статусу, інтенсивною розумовою працею та періодичними екзаменаційними стресами (Г.О. Балл, Ю.О. Бохонкова, Л.К. Гришанов, О.К. Дусавицький, Е.І. Машбиць, О.Г. Мороз, П.О. Просецький, О.Г. Солодухова, В.Д. Цуркан та ін.). На етапі відмови від старих форм відношення із середовищем як невідповідних, неприпустимих, а також при відсутності нових програм, необхідних для зміни умов життя, гостро відчувається потреба в захисній ролі адаптаційної поведінки. Тому саме студентський період можна розглядати як такий, що висуває підвищені вимоги до психологічного захисту особистості.

У сучасній зарубіжній та вітчизняній психології накопичений багатий теоретичний та емпіричний матеріал, що відображає різноманітні концепції психологічного захисту, ілюструє суперечливість даного феномену (Ф.В. Бассін, Ф.Ю. Василюк, Р.М. Грановська, Л.Р. Гребенніков, Б.В. Зейгарник, А.А. Налчаджян, Є.С. Романова, B.C. Ротенберг, І.Д. Стоїков, Т.С. Яценко N. Haan, G.E Vaillant, L. Murphy, R. White та ін.). Питання комплексної організації різноманітних за ступенем усвідомленості адаптаційних засобів (власне захисних автоматизмів та копінг-стратегій), а також їхнього динамічного співвідношення поки що не представлені широко в науковій літературі. Різні погляди виникають через відсутність чітких критеріїв диференціації адаптаційних механізмів, стратегій та поведінки. Інтерпретація різнорідних ефектів у межах однієї і тієї ж категорії, як і пояснення гомогенних виявів різноманітними категоріями, указують на відсутність спільного описового орієнтиру. Таким описовим та пояснювальним орієнтиром може бути адаптаційна трансформація психічної організації особистості у процесі взаємодії зі змінним середовищем.

Розв'язання невідкладних проблем психологічного захисту особистості студента пов'язане з реалізацією в навчальному процесі ВНЗ ідей гуманізму. Рівень гуманізації навчання та виховання визначається тим, наскільки цей процес створює передумови для самореалізації особистості та розкриття закладених у ній природних задатків, здібностей, творчого потенціалу, наскільки в ньому реалізується особистісно орієнтований підхід. Необхідність реформування системи освіти в цьому напрямі багатопланово й різнобічно обґрунтовується в Державній національній програмі «Освіта (Україна ХХІ століття)» і Законі України «Про освіту».

Актуальність, теоретична та практична значущість, недостатня розробленість проблеми розвивального потенціалу психологічного захисту особистості визначили вибір теми даного дослідження: «Адаптаційна трансформація психологічного захисту особистості студента».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової програми кафедри психології Слов'янського державного педагогічного університету «Самоактуалізація і саморегуляція особистості в процесі діяльності». Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням вченої ради Слов'янського державного педагогічного університету (протокол №6 від 28.02.2008р.) і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №4 від 22.04.2008р).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у вивченні психологічного змісту адаптаційних трансформацій психологічного захисту особистості в період навчання у ВНЗ.

Відповідно до предмета, мети дослідження визначені такі завдання:

1. Узагальнити уявлення про адаптацію як унікальну форму взаємодії людини зі змінним оточуючим середовищем.

2. Розкрити зміст таких адаптаційних особистісних виявів, як механізми психологічного захисту, копінг і стратегії поведінки.

3. Виділити й описати специфічні характеристики адаптаційної ситуації особистості студента.

4. Розробити модель психологічного захисту особистості, що забезпечує дослідження комплексної організації захисних автоматизмів і копінг-стратегій в системі особистісної регуляції.

5. Установити зміст і форми адаптаційних трансформацій системи психологічного захисту особистості в період навчання у ВНЗ.

6. Розробити систему психолого-педагогічної підтримки студентів в оптимізації їхніх самозахисних зусиль.

7. Розробити й апробувати програму реалізації розвивального потенціалу психологічного захисту особистості в навчальному процесі ВНЗ.

Об'єкт дослідження: психологічний захист особистості.

Предмет дослідження: ускладнення і перетворення психологічного захисту особистості студента в адаптаційному процесі.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали: принцип єдності особистості, діяльності та свідомості (О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн), принцип єдності біологічного й соціального в розвитку людини, принцип системного підходу до вивчення цілісної особистості та індивідуальності (Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов, С.Л. Рубінштейн); положення про особистість як суб'єкта діяльності й відносин зі світом (К.О. Абульханова-Славська, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн); теоретичні засади вивчення соціально-психологічної адаптації людини (К.О. Абульханова-Славська, Ю.А. Александровський, Г.О.Балл, Ф.Б. Березін, А.А. Налчаджян); дослідження адаптації в умовах суспільних трансформацій (К.О. Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, А.В. Брушлинський, Є.І. Головаха, Є.А. Донченко, О.М. Лактіонов, В.Ф. Моргун, О.Г. Солодухова, Т.М. Титаренко); уявлення про захисні механізми (Ф.В. Бассін, Ф.Б. Березін, А.А. Налчаджян); структурна теорія емоцій та захисних механізмів (Р. Плутчик, Х. Келлерман, Х. Конте); когнітивна теорія стресу й копінгу (Р. Лазарус, С. Фолкман та ін.), дослідження копінг-поведінки (Л.І. Анциферова, Т.Л. Крюкова, С.К. Нартова-Бочавер, В.О. Олефір, Н.О. Сирота, В.М. Ялтонський); науково-психологічні уявлення про сутність і закономірності юнацького віку (B.C. Мухіна, В.А. Петровський, В.І. Слободчиков, В.В. Столін, І.С.Кон); ідеї свободи особистості в освітньому процесі (О.Г. Асмолов, Г.О. Балл, О.К. Дусавицький, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, В.А. Роменець); концептуальні положення інституту практичної психології в освіті (О.Ф. Бондаренко, В.Й. Бочелюк, С.В. Васьковська, Ю.З. Гільбух, І.В. Дубровіна, С.Д. Максименко, Т.С. Яценко).

Методи дослідження. Для розв'язання дослідницької проблеми був застосований комплекс методів, вибір та поєднання яких зумовлено предметом, метою та завданнями дослідження. До комплексу увійшли: метод теоретичного аналізу, що дозволив виділити основні ідеї теорії психологічного захисту та концепції теорії адаптації, визначити їх взаємозв'язок та взаємозалежність; теоретичне моделювання, за допомогою якого здійснювалися розробка моделі психологічного захисту особистості студента, проектування системи психолого-педагогічної підтримки студентів в оптимізації їхніх самозахисних зусиль; методи збору емпіричних даних (спостереження, самоспостереження, бесіди, опитування, анкетування, тестування, контент-аналіз), що були використані з метою вивчення структурно-динамічних характеристик системи психологічного захисту особистості студента; методи математико-статистичної обробки даних та їхнього аналізу (обчислення середніх значень та їх похибок, визначення достовірності відмінностей за t-критерієм Ст'юдента, застосування кореляційного аналізу Пірсона та факторного аналізу за методикою А.В. Карпова). Основу дослідження склала модель психолого-педагогічного експерименту. психологічний студент самозахисний

Емпірична база дослідження. Дослідницька робота здійснювалась на базі Слов'янського державного педагогічного університету впродовж 2004-2009 років. Вибірку склали студенти психологічного факультету й факультету дошкільної педагогіки і психології у віці від 18 до 25 років. Усього в дослідженні брали участь 400 осіб, з них 375 складали основну вибірку дослідження і 25 - вибірку для апробації програми реалізації розвивального потенціалу психологічного захисту особистості в освітньому процесі ВНЗ.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що: уперше теоретично обґрунтовано й емпірично доведено правомірність використання феномену адаптаційної трансформації для розуміння модифікацій захисної поведінки особистості; уперше розроблено модель психологічного захисту особистості, що відбиває взаємодію тенденцій розвитку та забезпечує можливість розгляду в єдності несвідомих та свідомих засобів захисної поведінки; одержали подальший теоретичний розвиток та емпіричне підтвердження ідеї про роль системи особистісної регуляції в побудові типу адаптаційної поведінки; уточнено уявлення про структурно-динамічні характеристики системи психологічного захисту особистості студента; поглиблено уявлення про можливості активізації самозахисних зусиль особистості студента шляхом удосконалення рівнів особистісної регуляції.

Теоретичне значення дослідження полягає в комплексному вивченні таких різноманітних за ступенем усвідомленості адаптаційних засобів, як механізми психологічного захисту і стратегії в контексті ідеї адаптаційної трансформації психічної організації особистості у процесі взаємодії зі змінним середовищем; у розширенні знань про механізми особистості, що забезпечують не лише збереження власної цілісності, але й розширення меж перетворювальної активності; у вивченні розвивального потенціалу психічного захисту особистості студента.

Практичне значення роботи полягає в науково-методичному обґрунтуванні шляхів підвищення резистентності особистості до деструктивних факторів її життєздійснення. Розроблена система заходів може розглядатися як основа організації реальної роботи зі студентами, спрямованої на психолого-педагогічну підтримку їхніх самозахисних зусиль. Результати дослідження можуть бути використані при викладанні курсів «Загальна психологія», «Вікова психологія», «Основи психотерапії», «Психологія травмуючих ситуацій», а також при підготовці практичних семінарів для викладачів, психологів, учителів та інших спеціалістів, безпосередньо пов'язаних з проблемами особистісного і професійного розвитку людини. Результати дисертаційної роботи були впроваджені в навчально-виховний процес Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (довідка № 420/03 від 27.10.09), Кримського гуманітарного університету (довідка № 16 від 06.10.09), Луганського національного педагогічного університету ім. Т. Шевченка (довідка № 1/3062 від 30.10.09).

Надійність та достовірність отриманих результатів забезпечувалися методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження; відповідністю використаних методів і методик предмету, меті і завданням дослідження, а також критеріям надійності та валідності; репрезентативністю вибірки; ідентичністю процедури дослідження для всіх респондентів; сполученням методів кількісного і якісного аналізу; використанням методів математичної статистики для обробки емпіричних даних.

Особистий внесок здобувача. У 2 статтях, написаних у співавторстві, дисертанту належить аналіз особливостей адаптаційної ситуації особистості в період навчання у ВНЗ, а також визначення змін смислової сфери особистості студента в процесі реалізації розвивального потенціалу психологічного захисту. Ідеї, які належать співавтору, у дисертації не використовуються.

Апробація результатів дисертації здійснювалася у доповідях та повідомленнях на Міжнародній науково-практичній конференції «Ґенеза буття особистості», присвяченій ювілею наукової і педагогічної діяльності академіка Сергія Дмитровича Максименка (Київ, 18-19 грудня 2006р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Особистісне зростання і гуманізація стосунків між поколіннями» (Полтава-Київ, 19-21 квітня 2007р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 17-18 квітня 2008р.), Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога» (Київ, 15-16 травня 2008р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Особистісні та ситуативні детермінанти поведінки і діяльності людини» (Донецьк, 18-20 квітня 2008р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми психології творчості» (Луганськ-Київ, 1-2 жовтня 2008р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми психосоматики: системний погляд» (Харків, 3-5 квітня 2009р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 23-24 квітня 2009р.).

Публікації. Зміст роботи викладено у 18 публікаціях (16 одноосібних та 2 у співавторстві), із них 11 опубліковані у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 244 найменування, з них 8 іноземною мовою, 7 додатків на 30 сторінках. Основний зміст дисертації викладено на 166 сторінках, проілюстровано 8 таблицями та 7 рисунками. Повний обсяг роботи 229 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження; представлено методи дослідження, вказано експериментальну базу, розкрито наукову новизну, практичне значення здобутих результатів, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Проблема адаптаційної трансформації психологічного захисту особистості студента» здійснено аналіз наукового визначення адаптації як унікальної форми життєдіяльності людини, що займає особливе місце серед феноменів її існування; розкрито місце захисної поведінки у структурі особистісної адаптації; проаналізовано особливості адаптаційної ситуації особистості в період студентства.

Аналіз теоретичних та методологічних підходів, що існують в різних наукових галузях, дозволяє виділити деякі смислові аспекти та загальні характеристики адаптації: адаптація як пристосування до змінних умов середовища (В.О. Ананьєв, І.Д. Дерманова, В.П. Казначєєв, І.А. Мілославова); адаптація як досягнення усталеності в змінному середовищі (Ю.А. Александровський, Ф.Б. Березін, Е.Еріксон, К. Левін, В.І. Медвєдєв, А.А. Налчаджян, Ф. Перлз, В.А. Петровський, Г. Сельє, Л. Фестингер, З. Фройд, Х. Хартман). Орієнтація на особистість як суб'єкта адаптації припускає і такий смисловий аспект адаптації, як пошуки особистістю необхідних їй способів саморозкриття, самоздійснення (Г.О. Балл, М.О. Берштейн, Т.Г. Дічєв, І.К. Кряжева, А.Г. Маклаков, В.О. Моляко, В.Н. Панферов, С.Т. Посохова, А.О. Реан, Т.І. Ронгінська, О.Г. Солодухова). Цей підхід акцентує увагу на прагненні особистості знайти власну стратегію взаємодії з новою оточуючою реальністю, перетворити діапазон і вектор вияву своїх адаптаційних можливостей згідно з власним баченням того, що відбувається.

Ми визначаємо близькість змісту розглянутих вище смислових аспектів, що пояснюється універсальністю феномену адаптації людини. Адаптація забезпечує як можливості самозбереження й розвитку, досягнення стійкості в динамічному світі й відповідності вимогам оточуючої реальності, так і шляхи знаходження власного місця в житті. Феномен адаптації, на нашу думку, дає ключ до розуміння поведінкових модифікацій, визначення інтегральних факторів упорядкування психологічних трансформацій.

У першому розділі також розкрито погляди зарубіжних та вітчизняних вчених на адаптивну роль захисної поведінки. Відзначаються базові моменти у розумінні психологічного захисту як несвідомої активності особистості у психоаналітичній традиції, гуманістичній психології, теорії когнітивного дисонансу, структурній теорії Р.Плутчика та вітчизняній психології. Незважаючи на теоретичні розбіжності, вчені сходяться в розумінні психологічного захисту як фактору розвитку особистості (А. Адлер, Ф.В. Басін, Е. Берн, Ф.Ю. Василюк, Б.В. Зейгарник, О.С. Калмикова, О.Т. Соколова, Т.В. Тулупьєва, З. Фройд, А. Фройд, Е. Фром, К Хорні, Т.С. Яценко та ін.). Проблематика адаптаційного опанування поведінки розкривається у межах когнітивно-поведінкового підходу (Л.І. Анциферова, Т.Л. Крюкова, С.К. Нартова-Бочавер, Н.О. Сирота, В.М. Ялтонський, R.S. Lazarus, S. Folkman та ін.). Зазначимо, що особлива увага приділяється концепціям, у яких механізми психологічного захисту і механізми опанування співвідносяться як різноманітні рівні цілісної індивідуальної системи адаптаційної активності особистості (І.Д. Стоїков, Ю.С. Савенко, А.А. Налчаджян, N. Haan, G.E Vaillant, L. Murphy та R. White). Зокрема, теоретичне дослідження виявило, що аналіз комплексної організації власне захисних автоматизмів та механізмів опанування, а також їхнього динамічного співвідношення представлений обмеженою кількістю робіт (А.М. Богомолов, Л.Р. Гребенніков, А.Г. Портнова, Є.С. Романова).

Специфіка роботи зумовлює аналіз сучасних досліджень юнацького віку та студентства як етапу становлення особистості у контексті умов детермінації подолання критичних ситуацій. Визначено, що вітчизняні автори особливості та проблеми студентства розглядають в аспекті основного психологічного протиріччя юнацького віку - протиріччя між подальшим розвитком механізму ідентифікації та загостренням потреби відокремлення (B.C. Мухіна, В.А. Петровський, В.І. Слободчиков, В.В. Столін, Г.О. Цукерман та ін.). Як одна з найбільш сучасних зарубіжних концепцій розвитку розглядається фокальна теорія дорослішання J.С. Colemana. Концепція, з одного боку, виявляється тісно пов'язаною з соціальним підходом (через ідею про необхідність засвоєння нових ролей), з іншого боку, коли говориться про зіткнення із завданнями розвитку як з критичними ситуаціями, що вимагають нових способів їх подолання (механізмів опанування), вона прилучається до теорій криз і копінг-поведінки. Звертається також увага на те, що закономірності онтогенетичного розвитку студентів опосередковані протиріччями психологічного, дидактичного та соціального порядку, що виникають у зв'язку зі вступом до ВНЗ.

Аналіз досліджень, присвячених проблематиці студентського віку, дозволив визначити шляхи вирішення адаптаційної ситуації особистості в період навчання у ВНЗ: у проблемних умовах молода людина виробляє нові конструктивні адаптаційні стратегії поведінки, що об'єктивно веде до зростання можливостей особистості у пошуках необхідних їй способів саморозкриття, самоздійснення.

В цілому, аналіз літературних джерел привів до розуміння, що трансформація психологічного захисту знаходить свій вияв у набутті особистістю якісно нових способів взаємодії зі змінним середовищем. Основним результатом трансформації психологічного захисту стає формування нового типу адаптаційної поведінки як наслідку більш удосконаленої форми психологічної інтеграції особистості.

У другому розділі «Емпіричне дослідження адаптаційної трансформації особистості студента» представлені теоретико-методологічні засади дослідження, що включають інструментальну модель психологічного захисту, обґрунтовано психодіагностичне забезпечення емпіричного дослідження та процедури його здійснення, розкрито психологічний зміст адаптаційної трансформації психологічного захисту особистості в період навчання у ВНЗ.

Моделювання психологічного захисту передбачало створення теоретичної конструкції, яка не лише відтворює структуру психологічного захисту, але й відображає взаємодію тенденцій розвитку. Це, у свою чергу, визначило необхідність розширення феноменологічного поля психологічного захисту та розгляд в єдності регулятивних неусвідомлених процесів та усвідомлених поведінкових актів (рис.1).

Зауважимо, що розроблена нами модель не претендує на подальшу екстенсифікацію уявлень про психологічний захист, а являє собою спробу певного роду «конструювання» реальності, яка підлягає науковому аналізу.

Рис. 1. Інструментальна модель психологічного захисту особистості.

Побудова моделі психологічного захисту засновано на припущенні про те, що вибір тієї або іншої стратегії психологічного захисту здійснюється завдяки притаманній особистості регуляторній здатності.

Створена автором модель виступила підґрунтям емпіричного дослідження адаптаційної трансформації психологічного захисту особистості студента, а в подальшому, розгортання психолого-педагогічної підтримки студентів в оптимізації їхніх самозахисних зусиль.

Вибір конкретних психодіагностичних методик визначався необхідністю дослідження особливостей власне захисних автоматизмів та усвідомлених стратегій опанування, а також діагностики широкого спектру психологічних характеристик особистості, гіпотетично пов'язаних з регуляцією захисних адаптаційних трансформацій. Відповідно були відібрані дві групи психодіагностичних методик: 1)тест «Індекс життєвого стилю» Р. Плутчика в адаптації Л.П. Гребеннікова, методика «Індикатор стратегій подолання стресу» Д. Амірхана в адаптації Н.О. Сироти і В.М. Ялтонського; 2) багатофакторний особистісний опитувальник «Адаптивність» А.Г. Маклакова в адаптації С.В. Чермяніна, тест смислово-життєвих орієнтацій Д.О. Леонтьєва, тест визначення мотиваційно-смислових утворень особистості Ю.М. Орлова в модифікації І.Б. Терешкіної, методика визначення стильових особливостей саморегуляції поведінки В.І. Моросанової і Є.М. Коноз.

Констатуюче дослідження проводилось у три етапи.

Перший етап було присвячено вивченню динамічних характеристик психологічного захисту та особистісної регуляторики студентів в адаптаційному процесі. З метою визначення статистичної вірогідності відмінностей показників на різних курсах навчання нами використовувався t-критерій Ст'юдента. Кількісний та якісний аналіз результатів першого етапу дослідження дозволив з'ясувати наступне. Динамічні характеристики механізмів психологічного захисту мають тісний зв'язок з етапами адаптаційного процесу, що дозволяє розглядати їх у якості показників станів функціональної системи адаптації. Активізація неусвідомленої захисної активності свідчить про напруження адаптаційних процесів на 2 і 5 курсах. Адаптаційні трансформації процесів опанування відбуваються повільно та поступово, що знаходить свій вияв у певній стабільності використання студентами основних копінг-стратегій протягом усіх курсів навчання. Характеристики особистісної регуляції (особистісний адаптаційний потенціал, особливості довільної саморегуляції поведінки, смислово-життєві орієнтації) знижують свої показники в умовах адаптаційної напруги на 2 та 3 курсах; на 4 та 5 курсах виявляється протилежна тенденція. Реалізація мотивованої поведінки ускладнюється на 2 і 5 курсах у зв'язку з напруженням адаптаційних процесів. Високі значення показників шкали результат і шкали локусу контролю «Я» на 4 курсі можуть розглядатися як показник завершеності певного циклу адаптаційного процесу.

Отримані результати дозволили припустити, що до 4 і 5курсів формується новий тип адаптаційної поведінки студентів, який виходить за межі адаптаційного пристосування. Сила ресурсного забезпечення зумовлює пріоритет внутрішнього самоздійснення, у цьому випадку особистість має достатні ресурси й засоби для розгортання адаптаційної трансформації психологічного захисту.

На другому етапі роботи проведено емпіричне дослідження особливостей функціонування психологічного захисту в системі особистісної регуляції протягом усіх курсів навчання. Для визначення статистично значущих зв'язків між перемінними було застосовано кореляційний аналіз за методом Пірсона. У ході аналізу з'ясовано, що характер зв'язку різноманітних механізмів захисту в системі особистісної регуляції, її експресивно-інструментального та смислового рівнів є неоднозначним. Абсолютну адаптивну функцію демонструє механізм заперечення; відносну - механізми компенсації, інтелектуалізації, витіснення; дезадаптивну - регресія, проекція, заміщення, реактивне утворення. Умовами активізації копінг-стратегій можуть виступати як підвищення, так і зниження значень показників системи особистісної саморегуляції. Відзначається чіткий вияв ролі смислового рівня особистісної регуляції, а саме мотиваційних утворень в організації поведінки опанування. Задоволеність у досягненні, пізнанні, домінуванні, професійному самовизначенні забезпечує функціонування копінг-стратегії розв'язання проблем. Характер зв'язків копінг-стратегії пошук соціальної підтримки дозволяє виділити умовність їх конструктивного характеру. Безпосередня взаємодія підсистеми стабілізації та підсистеми подолання в системі психологічного захисту особистості здійснюється на рівні таких копінг-стратегій, як пошук соціальної підтримки, уникнення, і таких захисних механізмів, як заміщення, компенсація, витіснення, проекція, інтелектуалізація, показника інтенсивності напруження захистів; зв'язки показників копінг-стратегії розв'язання проблеми з показниками механізмів захисту відсутні.

Результати другого етапу констатуючого дослідження довели, що психологічний захист слід розглядати як реакцію цілісної особистості. При цьому механізми психологічного захисту і копінг-стратегії виступають одночасно як у якості способів особистісної регуляції адаптаційних процесів, так і в якості способів організації їхніх компонентів у структурі адаптаційної відповіді. Захисна активність (свідома та несвідома) створює передумови для якісної перебудови системи регуляторики, завдяки якій резервуються частина ресурсів для виконання діяльності та досягнення значимих цілей суб'єкта в умовах адаптаційної ситуації.

Подальший аналіз особливостей адаптаційної трансформації психологічного захисту особистості студента проводився на основі методу обчислення матриці інтеркореляції всіх показників з 1 до 5 курсу (третій етап констатуючого дослідження). На основі одержаних матриць було побудовано цілісні структури системи психологічного захисту, включаючи показники особистісної регуляції (табл.1).

Таблиця 1 Структурна вага факторів системи психологічного захисту

Примітка: ОАП - особистісний адаптаційний потенціал; УЖ - усвідомленість життя; НПС - нервово-психічна стійкість; Ц - ціль; П - процес; Р - результат; МП - мотивація пізнання; РП - розв'язання проблем; Мд - моделювання; МА - мотивація афіліації; ЛК-Я - локус контролю «Я»; МДУ - мотивація досягнення успіху. ІНЗ - інтенсивність напруження захисту; УП - уникнення проблем.

Для кожної структури були виділені базові характеристики системи психологічного захисту. Для визначення базових характеристик системи психологічного захисту було запропоновано структурну вагу кожної якості як функції числа зв'язків даної якості з іншими та їх значущість. Якість, що набирає більше число ваги, визначається як базова якість системи психологічного захисту. Перевищення числа ваги негативного зв'язку над позитивним у базовій характеристиці визначає антибазові якості системи захисту. Базові характеристики системи психологічного захисту своїми позитивними взаємовідношеннями посилюють і прискорюють захисний процес. Що стосується антибазових якостей, то це дестабілізує психологічний захист і негативно впливає на успішність адаптаційної поведінки.

Якісний аналіз системи психологічного захисту з 1 до 5 курсу дозволив виділити дві стратегії адаптаційної поведінки особистості студента: стратегію самозбереження і стратегію самоздійснення. Стратегія самоздійснення була визначена як активність людини, направлена на втілення свого життя в дійсність, на детермінований особистісними смислами вибір власної життєвої лінії наперекір впливу деструктивних факторів.

Оформленість механізмів адаптації у стратегію помітна з 2 курсу, на 1 курсі нами не встановлений скільки-небудь оформлений тип адаптаційної поведінки.

Форма адаптації студентів 2 і 3 курсів може бути визначена як стратегія самозбереження. У структурі психологічного захисту на 2 та 3 курсах виявлено значну кількість антибазових характеристик, що являють собою неконструктивні захисні механізми: регресія, проекція, реактивне утворення, заміщення, а також високий рівень інтенсивності напруження всіх захисних механізмів. Мотиваційні регуляторні механізми у структурі психологічного захисту студентів 2 і 3 курсів відсутні. Серед стратегій копінг-поведінки на 2 курсі наявна неконструктивна стратегія уникнення проблем.

Форма адаптації студентів 4 та 5 курсів може бути визначена як стратегія самоздійснення. Так, структура психологічного захисту студентів 4 курсу включає серед базових характеристик і такі якості, як стратегія розв'язання проблем, нервово-психічна стійкість, мотивація пізнання, регуляторний процес моделювання. У структурі психологічного захисту на 5 курсі серед базових характеристик представлені такі адаптаційні механізми, як заперечення й компенсація, а також мотиваційні регулятори поведінки: мотивація афіліації, мотивація пізнання та мотивація досягнення успіху. Також на 5 курсі в якості базової характеристики виступає локус контролю «Я», що означає наявність достатньої свободи вибору особистості, щоб побудувати своє життя відповідно до своїх цілей та уявлень про його смисл. У структурі психологічного захисту на 4 та 5 курсах не виявлено анти базових характеристик. Зауважимо, що напруження адаптаційного процесу на 5 курсі, зафіксоване нами на основі підвищення інтенсивності механізмів захисту, не стало причиною переходу на стратегію самозбереження завдяки особистісній регуляції.

Результати третього етапу констатуючого дослідження дозволили виділити усвідомленість життя в якості системоутворюючого фактору структури психологічного захисту особистості студента та визначити якісну своєрідність стратегій адаптаційної поведінки особистості студента на різних курсах навчання у ВНЗ. Направленість адаптаційної активності у бік самоздійснення визначається такими компонентами системи психологічного захисту як стратегія розв'язання проблем, нервово-психічна стійкість, регуляторний процес моделювання, мотивація пізнання, мотивація афіліації, мотивація досягнення успіху, локус контролю «Я».

У третьому розділі «Шляхи оптимізації адаптаційної трансформації психологічного захисту особистості студента» представлено зміст та процедуру перетворюючого етапу дослідження, аналіз психологічних змін, що відбулися в захисній активності студентів в експериментальній і контрольній групах.

Дослідницький пошук на перетворюючому етапі дослідження проходив у двох напрямах: по-перше, здійснювався проект системи психолого-педагогічної підтримки студентів у навчальному процесі, і, по-друге, апробувалась і модифікувалась програма реалізації розвивального потенціалу психологічного захисту особистості.

Поданий проект системи психолого-педагогічної підтримки студентів розглядався нами як один із засобів оптимізації адаптаційної трансформації психологічного захисту особистості студента. Аналіз праць провідних вітчизняних вчених (Г.О. Балл, І. Бех, О.К. Дусавицький, О.В. Киричук, Е.І. Машбіц та ін.) дозволив нам стверджувати, що така підтримка вимагає подолання стереотипів педагогічного мислення й відмови від адаптаційно-дисциплінарної моделі навчання. У якості альтернативи адаптаційно-дисциплінарної моделі навчання виступає особистісно орієнтована взаємодія викладача зі студентами в освітньому процесі.

Враховуючи концептуальні положеннях інституту практичної психології в освіті (О.Ф. Бондаренко, В.Й. Бочелюк, С.В. Васьковська, Ю.З. Гільбух, І.В. Дубровіна, С.Д. Максименко, Т.С. Яценко), ми визначили умови оптимізації самозахисних зусиль особистості у навчальному процесі ВНЗ. У якості таких умов розглядалися: систематичне відстежування психологічного статусу студента й динаміки його психологічного стану в процесі навчання; створення у межах ВНЗ соціально-психологічного середовища для розвитку особистості студента і його успішного навчання; надання допомоги студентам, які мають проблеми у сфері психологічного здоров'я, спілкування, навчання.

Як один з елементів психолого-педагогічної підтримки студентів у навчальному процесі розглядалася розроблена та апробована нами програма реалізації розвивального потенціалу психологічного захисту особистості студента.

Програма включала 24 заняття тривалістю 48 навчальних годин. Заняття проводилися два рази на тиждень (тривалість одного заняття - 2 навчальні години). У апробації програми брали участь студенти 1-го курсу психологічного факультету в кількості 25 осіб (студентська академічна група) з числа тих, що були залучені на констатуючому етапі дослідження.

Направленість програми на підвищення резистентності студентів до деструктивних факторів життєздійснення припускало удосконалення трьох рівнів особистісної саморегуляції - інструментально-експресивного, смислового та екзистенційного. З процесуального боку програма складається з чотирьох взаємопов'язаних тематично блоків.

Перший блок присвячений осмисленню процесу адаптації, способів і результатів індивідуальної та групової поведінкової активності в ситуації адаптації.

Другий блок присвячений установленню системи зовнішніх (теорія психологічного захисту особистості) і внутрішніх (характеристики власної особистості, діяльності, спілкування) орієнтирів для побудови конструктивних адаптаційних стратегій.

Третій блок орієнтований на формування і розвиток навичок подолання проблем з урахуванням особистісно-середовищних копінг-ресурсів.

Четвертий блок направлений на інтеграцію досвіду з метою виділення нових перспектив та звільнення творчого потенціалу адаптації.

У ході апробації програми були визначені можливості її використання як засобу психолого-педагогічної підтримки студентів в оптимізації їхніх самозахисних зусиль.

У результаті вивчення письмових робіт студентів були зафіксовані перетворення в смисловій сфері їхньої особистості. Це знайшло свій вияв у зміні параметрів «Я-концепції» в бік самоприйняття та інтерналізації; більш позитивному ставленні до людей та визнанні їх джерелом допомоги у складних життєвих ситуаціях; в інтенсифікації прагнення зрозуміти неусвідомлені мотиви своєї поведінки й детермінанти поведінки партнерів у взаємодії, і як наслідок - у переосмисленні звичних стратегій взаємодії зі світом.

Кількісне вираження змін особистісних параметрів (у бік збільшення) у процесі реалізації програми складає: уявлення про феномен психологічного захисту, про його зміст, фактори й механізми - 100%; усвідомлення особливостей функціонування своїх захисних механізмів - 38,7%; трансформація самовідношення, а саме: у бік більшої усвідомленості Я - 26,5%, у бік більшої самоповаги і самосприйняття - 2,9%, у бік більшого самокерування - 15,2%; зміна уявлень про конструктивність тактик та стратегій, які застосовуються при міжособистісній взаємодії - 14,3%; усвідомлення власних життєвих та професійних цілей і засобів їхнього досягнення - 22,4%.

Таким чином, у ході реалізації програми у студентів відзначалися позитивні зміни різного ступеня вираження за всіма критеріями

Заключний етап дослідження (ретестування) був проведений через півроку після завершення роботи з експериментальною групою. Це дозволило дати час для інтеріоризації знань і навичок, одержаних студентами в ході перетворюючого етапу нашого дослідження, і зафіксувати їхній вплив на процеси адаптаційної трансформації психологічного захисту особистості студента.

Зауважимо, що будь-які результати дослідження є суто ситуативними, але мають системну якість. Ця особливість і дозволила нам виділити ряд основних показників, за якими ми можемо говорити про успішність проведеної роботи. У якості таких показників ми розглядаємо механізми психологічного захисту і копінг-стратегію розв'язання проблем (РП).

Зафіксовано зменшення виявів інтенсивності механізмів психологічного захисту після перетворюючого етапу дослідження у поведінці студентів 2 курсу експериментальної групи порівняно зі студентами 2 курсу контрольної групи (табл.2).

Значення показника інтенсивності напруження захистів (ІНЗ) в експериментальній групі на 2 курсі відносно 1 курсу збільшується, але не досягає значущості (табл. 2). У контрольній групі значення показника ІНЗ на 2 курсі збільшується достовірно значимо (t=-2,04; p=0,003).

Також ми можемо констатувати той факт, що психокорекційному впливу більшою мірою підлягають заперечення, компенсація, інтелектуалізація. Тенденцію довгочасної перспективи демонструють механізми витіснення, заміщення, регресії, проекції, що дозволяє віднести їх до стильових утворень особистості. Ми вважаємо, що успішність роботи з такими механізмами надалі вимагає посилення орієнтації на глибинно-психологічні феномени психіки, її внутрішнє протиріччя, особистісну проблематику.

Таблиця 2 Динаміка середніх значень показників механізмів психологічного захисту, копінг-стратегії РП в контрольній та експериментальній групах

Примітка: * - значущі зміни

Зафіксована динаміка середніх значень показників копінг-стратегії РП у експериментальній групі після перетворюючого етапу досліджень. Значення показника копінг-стратегії РП в експериментальній групі після перетворюючого етапу дослідження на 2 курсі збільшуються (t=-2,08; p=0,03), на відміну від контрольної групи, де вони залишаються на 2 курсі незмінними.

Все вищевикладене дозволяє підтвердити можливість оптимізації адаптаційної трансформації психологічного захисту особистості студентів шляхом удосконалення інструментально-експресивного, смислового й екзистенційного рівнів особистісної регуляції, а також при наявності психолого-педагогічної підтримки їхніх самозахисних зусиль.

У заключній частині робиться підсумок виконаної роботи та формулюються висновки.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та практичне розв'язання проблеми психологічного захисту особистості студента: вивчено психологічні особливості структурних компонентів та їхнього динамічного співвідношення, розкрито детермінацію, зміст і форми адаптаційних трансформацій, визначено психолого-педагогічні умови та механізми реалізації розвивального потенціалу.

За результатами проведеного дослідження можна констатувати наступне:

1. Адаптація являє собою унікальну форму взаємодії людини з оточуючим середовищем, яке постійно змінюється. Адаптація забезпечує можливості самозбереження й нормального функціонування організму, досягнення стійкості в змінному середовищі й відповідності вимогам оточуючої реальності. У межах суб'єктного підходу акцентується увага на внутрішній активності особистості, прагненні особистості до оволодіння власною стратегією взаємодії з оточуючою реальністю, до перетворення своїх адаптаційних можливостей. У даному випадку адаптація розглядається в якості механізму саморозкриття, самоздійснення особистості, який забезпечує трансформацію змін оточуючого середовища у внутрішні умови створення нових способів взаємодії з реальністю і з собою, необхідних для збереження власної цілісності й розширення меж перетворювальної активності. Феномен адаптації дає ключ до розуміння нових форм відношень людини з суспільством, природою і з самою собою, до прогнозування динаміки поведінки, у тому числі й захисної.

2. Психологічні особливості адаптації особистості розкриваються в адаптаційній поведінці як у специфічній формі відповіді на зміну зовнішнього оточення, внутрішнього середовища та взаємодії людини з ними. Введення захисної поведінки до структури адаптації особистості підкреслює багаторівневість її організації та припускає певні співвідношення між усвідомленою та неусвідомленою активністю щодо встановлення взаємовідношень особистості й оточуючого середовища. Адаптаційна трансформація психологічного захисту демонструє оволодіння особистістю раніше невідомими аспектами взаємодії з оточуючим середовищем і виявляється у формуванні нових стратегій адаптаційної поведінки. Сформована адаптаційна стратегія є новою формою психологічної інтеграції особистості. Конструктивність адаптаційної стратегії поведінки в даному випадку визначається здатністю особистості до самоздійснення у змінених умовах оточуючого середовища.

3. Особливості адаптаційної ситуації особистості в період студентства визначаються співпадінням або накладанням двох типів кризових впливів: вікових та ситуативних. У проблемних умовах молодою людиною виробляються нові конструктивні адаптаційні стратегії поведінки як результат адаптаційної трансформації психологічного захисту особистості. Ці зміни об'єктивно визначають зростання можливостей особистості в пошуках свого способу життєдіяльності. Оптимізація адаптаційної трансформації психологічного захисту особистості студента пов'язується з побудовою особистіснорозвивального середовища, що більшою мірою сприяє реалізації адаптаційного потенціалу особистості.

4. Подана в роботі модель аналізу психологічного захисту особистості передбачає розгляд власне захисних механізмів і копінг-стратегій особистості в їхній єдності. Психологічний захист визначається як поведінка (усвідомлена й неусвідомлена), актуалізація якої в адаптаційній ситуації підвищує резистентність особистості до деструктивних факторів її життєздійснення. Як регулятивна система, що діє в ситуації конфлікту (внутрішнього або зовнішнього), психологічний захист включає підсистеми стабілізації й подолання. Перша з названих підсистем об'єднує в собі захисні механізми, спрямовані на реалізацію гомеостатичних тенденцій особистості; друга - включає копінг-стратегії, у яких реалізуються гомеоретичні тенденції особистості. Функціонування психологічного захисту особистості здійснюється завдяки притаманній особистості регуляторній здатності.

5. Результати емпіричного дослідження дозволяють зробити висновок про те, що психологічний захист слід розглядати як реакцію цілісної особистості. Адаптаційна трансформація психологічного захисту особистості характеризується кількісною та якісною мінливістю. Кількісна мінливість пов'язана зі зміною ступеня вираження власне захисних механізмів, копінг-стратегій, а також усіх досліджуваних компонентів особистісної регуляції в залежності від етапу адаптаційного процесу. Якісна динаміка виявляється в переструктуруванні параметрів захисних механізмів (усвідомлених і неусвідомлених) та компонентів особистісної регуляції, що знаходить своє вираження в утворенні специфічно міжфункціональних зв'язків у системі психологічного захисту студентів на різних курсах навчання. Нові форми адаптаційної поведінки особистості є результатом перетворення та ускладнення через особистісну регуляцію її психологічного захисту. Носіями розвивального потенціалу психологічного захисту особистості студента виступають: стратегія розв'язання проблем, нервово-психічна стійкість, регуляторний процес моделювання, мотивація пізнання, мотивація афіліації, мотивація досягнення успіху, локус контролю «Я».

6. Аналіз проведеної роботи показав принципову можливість надання психолого-педагогічної підтримки студентам в оптимізації їхніх самозахисних зусиль. Надання такої підтримки вимагає: по-перше, побудови особистісно орієнтованої дидактики, що ґрунтується на гуманістичних принципах і суб'єкт-суб'єктній взаємодії; по-друге, підвищення соціально-психологічної компетентності викладачів ВНЗ; по-третє, розробки й реалізації розвивальних програм, направлених на вдосконалення у студентів різнорівневих механізмів особистісної регуляції. У той же час, результати дослідження показали, що на даний момент студенти мають потребу в комплексній психологічній допомозі, яка може бути надана в межах організації психологічної служби ВНЗ.

7. Ми можемо вважати правомірною запропоновану нами систему занять як високоефективну у плані реалізації розвивального потенціалу психологічного захисту особистості студента. Після реалізації програми зафіксовані якісні зміни в характері адаптаційної поведінки студентів, перетворення у смисловій сфері їхньої особистості, зменшення інтенсивності неусвідомленої адаптивної активності та підвищення рівня вираження конструктивної копінг-стратегії розв'язання проблем. У той же час, одержані в ході дослідження дані свідчать про те, що оптимізація адаптаційної трансформації психологічного захисту вимагає також спеціальної роботи з орієнтацією на глибинно-психологічні феномени психіки, її внутрішню суперечливість, особистісну проблематику. Подальша практична розробка цього питання буде сприяти розв'язанню проблеми підвищення резистентності студентів до деструктивних факторів їхнього життєздійснення.

Дослідження також довело актуальність подальшої розробки поставленої проблеми в різноманітних аспектах. Завдання сучасної освітньої практики у ВНЗ підвищують значущість лонгитюдних досліджень, направлених на виявлення механізмів протистояння особистості студента деструктивному зовнішньому впливові й на вивчення можливостей розвитку цих механізмів. Така постановка питання породжує, у свою чергу, необхідність вироблення критеріїв для оцінювання конструктивності поведінкових стратегій особистості. Це пов'язано з тим, що, як показує практика, процвітання в житті не завжди веде до особистісного розвитку, а високий рівень розвитку особистості не тотожний життєвому успіху.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Резникова Е. А. Некоторые аспекты проблемы адаптации в зарубежной литературе / Е. А. Резникова // Психологія на перетині тисячоліть: зб. наук. пр. учасників П'ятих Костюківських читань. - К.: Гнозис, 1998. - Т. 3. - С. 53-60.

2. Резнікова О. А. Психологічні механізми адаптації / О. А. Резнікова // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХДПУ, 2002. - Вип. 8. - С. 164-171.

3. Резнікова О. А. Психологічний захист та його роль у соціально-психологічній адаптації особистості / О. А. Резнікова // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХДПУ, 2003. - Вип. 11. - С. 193-201.

4. Резнікова О. А. Зміна смислової сфери особистості студента в процесі реалізації адаптивного потенціалу психологічного захисту / О. А. Резнікова, О. Г. Солодухова / Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К.: Міленіум, 2007. - Вип. 34. - С. 200-205.

5. Резнікова О. А. Особистість як суб'єкт адаптації / О. А. Резнікова // Наукові студії із соціальної та політичної психології. - К.: Міленіум, 2007. - Вип. 16(19). - С. 284-290.

6. Резникова Е. А. Особенности личностных представлений студентов о жизненной ценности высшего образования / Е. А. Резникова // Актуальні проблеми психології: проблеми психології обдарованості: зб. наук. праць / за ред. С. Д. Максименка та Р. О. Семенової. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - Т.6. - С. 235-239.

7. Резникова Е.А. Особенности адаптивной ситуации личности в период студенчества / Е.А. Резникова, О.Г. Солодухова // Актуальні проблеми психології:: збірник наукових праць / за ред. С. Д. Максименка, В.Д. Потапової - К., 2008. - Т. XV, Ч.2.- С. 199-206.