Рольова поведінка в міжособистісних стосунках

Ранг

Cw

Ранг

Ae

Ранг

Aw

Ранг

1

3

3,5

4

8

6

11,5

7

8,5

3

4,5

6

12

2

7

10

5

10,5

4

7,5

5

6,5

3

4,5

5

6

3

5

6

2

2

2

3,5

8

10

2

1

3

9

4

1

1

4

8

2

3,5

7

8,5

3

4,5

7

10,5

5

2

2

2

2

2

3,5

5

6.5

3

4,5

3

9

6

3

3,5

2

2

5

10

1

2

4

9

3

9

7

5

6

4

8

4

7,5

1

2

3

4,5

8

12

8

7

10

3

5

6

11,5

1

2

8

12

7

10,5

9

6

8

5

10,5

4

7,5

9

11,5

5

11

2

1

10

8

12

3

5

2

3,5

2

4

4

9

6

12

11

5

6

3

5

1

1

4

5

3

4,5

4

5

12

7

10

6

12

4

7,5

9

11,5

4

9

6

12

Таблиця 3.7

Ранжування рівнів стосунків соціальних орієнтацій особистості в ранги за методикою Т.Лірі

№	1	Р	2	Р	3	Р	4	Р	5	Р	6	Р	7	Р	8	Р
1	2	1,5	3	3,5	9	8	6	7,5	8	5,5	4	1,5	5	2,5	7	4,5
2	5	6	4	5,5	6	5	4	4	12	10	8	11	9	8,5	6	3
3	12	11	6	7	12	11	13	11	2	1	5	4	5	2,5	2	1,5
4	11	8,5	7	9	11	10	11	10	12	10	7	8,5	9	8,5	8	6,5
5	4	4	4	5,5	8	7	7	9	8	5,5	7	8,5	9	8,5	9	8,5
6	2	1,5	2	1,5	3	1,5	2	2	12	10	11	12	12	12	10	10,5
7	4	4	3	3,5	3	1,5	6	7,5	10	8	7	8,5	8	6	10	10,5
8	4	4	2	1,5	4	3	1	1	15	12	7	8,5	9	8,5	12	12
9	12	11	10	11	10	9	5	5,5	4	3	6	6	10	11	2	1,5
10	9	7	7	9	6	5	3	3	5	4	5	4	7	4,5	7	4,5
11	12	11	11	12	15	12	14	12	9	7	5	4	7	4,5	9	8,5
12	11	8,5	7	9	6	5	5	5,5	3	2	4	1,5	4	1	8	6,5

Коефіцієнт ранговой кореляції Спірмена обчислюємо за формулой:

(3.1)

Де d - різниця між рангами за двома змінними для кожного випробуваного;

N - кількість ранжируваних значень, в даному випадку кількість випробовуваних.

Отримане емпіричне значення перевіряємо по таблиці «Критичні значення вібіркового коефіцієнта корреляції рангов (по В. Ю. Урбаху, 1964)

Зв'язок достовірний, якщо емп?0,05, і тим біль достовірна якщо емп?0,01

Таблиця 3.8

Результати обчислення коефіцієнта рангової кореляції rs Спірмена

Потреби	Включення	Контроль	Афект
Типи	Ie	Iw	Ce	Cw	Ae	Aw
Авторитарний	0,27	0,24	-0,573	0,59	-0,029	-0,248
Егоїстичний	0,18	0,34	-0,638	0,583	0,011	-0,229
Агресивний	-0,26	0,003	-0,543	0,63	-0,354	0,332
Підозрілий	-0,52	-0,09	-0,61	0,406	-0,655	0,106
Підкоряємий	-0,14	-0,04	0,364	-0,65	0,231	0,441
Залежний	-0,162	-0,167	0,217	-0,486	0,175	0,007
Доброзичливий	-0,178	-0,101	0,245	-0,29	0,434	-0,236
Альтруїстичний	-0,164	-0,274	0,263	-0,715	0,324	0,45

Визначимо критичні значення при N = 12

кр.=

емпкр

Н0 - приймається: Корреляція між зміними рівень потреб особистості і рівень стосунків соціальних орієнтацій не відрізняється від нуля, тіснота і сила кореляційного зв'язку між двома ознаками відсутня.

3.2 Рекомендації щодо оптимізації рольової поведінки особистості

Отримані результати дають можливість розробити основні рекомендації для психологічного супроводу на кожному етапі становлення в групі. Варто враховувати, що кожна з тенденцій поведінки особистості в реальній групі має внутрішню і зовнішню характеристику. Отримані результати дають можливість розкрити механізми психологічної допомоги співробітникам на первинних етапах становлення в колективі і дати такі психологічні рекомендації:

Перша фаза групової взаємодії - це фаза адаптації. У уей період особистість перед тим, як проявити свою індивідуальність, активно засвоює норми й цінності, що існують у групі. У неї виникає об'єктивна необхідність «бути такою, як усі», що досягається за рахунок деякого уподібнення з іншими особами групи.

Основні психологічні компоненти, на які необхідно зважати психологу: за неможливості подолання труднощів адапційного періоду (дезадаптація), можуть проявитися якості конформності, невпевненості, залежності, низький рівень комунікацій, непродуктивна праця.

Психологічні рекомендації: емоційна підтримка, емпатійні бесіди, пояснення норм та правил взаємодії в колективі, формування неформальних відносин, створення адекватного відношення колег «умов сприйняття», концентрація уваги колег на позитивному характері взаємодії.

Друга фаза групової взаємодії - це фаза індивідуалізації. Вона пов'язана з максимальним намаганням індивіда виявити себе як особистість. Це відбувається за рахунок активного пошуку засобів та способів для виявлення своєї індивідуальності, її фіксації. Отже, процеси, властиві цій фазі, породжуються суперечностями між необхідністю «бути таким, як усі» і прагненням індивіда до максимальної персоналізації.

Основні психологічні компоненти, на які необхідно зважати психологу: якщо на етапі індивідуалізації особистість не отримує підтримки, не відчуває взаєморозуміння (деіндивідуалізація), це спричинює агресивність, негативізм тощо.

Психологічні рекомендації: пояснення безпосередніх обов'язків в колективі, визначення характеру взаємодій, профілактика конфліктів, попередження деструктивних суперечок, попередження деструктивної критики, конкретизація правил колективної взаємодії, стимуляція успіху, підтримка ініціатив.

Третя фаза групової взаємодії - це фаза інтеграції. Вона передбачає формування новоутворень особистості які відповідають необхідності групового розвитку і власній потребі брати активну участь у житті спільноти.

Основні психологічні компоненти, на які необхідно зважати психологу: з одного боку, властиві цій фазі процеси детерміновані суперечністю між намаганнями індивіда бути ідеально представленим своїми особливостями в групі, а з другого - потребою і здатністю групи прийняти, схвалити та культивувати лише ті його індивідуальні властивості, що сприяють її розвитку і розвитку його як особистості.

Якщо суперечність не усунена, настає етап дезінтеграції. Це спонукає особистість ізолюватися від групи чи деградувати, або спільноту - витіснити її зі своїх рядів.

Психологічні рекомендації: профілактика ізоляції, підкріплення результатів роботи, визначення факторів що негативно впливають на работу, оптимізація умов праці, подолання негативних установок в колективі, розвиток індивідуальних здібностей, активізація продуктивної взаємодії, забезпечення компромісної поведінки в процесі прийняття рішень.

З метою подолання труднощів взаємодії у колективі, можно пропонувати орієнтовані тренінгові вправи, спрямовані на гармонізацію відносин, створення можливості реалізуватися та професійно зростати.

Подолання труднощів спілкування в колективі.

Перша вправа «Труднощі спілкування».

Мета: оволодіння достатніми психологічними знаннями про проблему подолання труднощів спілкування в колективі; активізація групової взаємодії.

Завдання тренера: спонукати групу до спонтанних вербалізацій.

Завдання групи: вміти аналізувати думки спонтанно, вміти висловлювати думки інших.

Завдання учасника: вміти аналізувати проблему стосовно себе та інших учасників.

Тип вправи: мозковий штурм. Кількість учасників: група, 12 осіб.

Тривалість : 35 хвилин. Інструкція: 2 хвилини. Виконання: 20 хвилин. Аналіз: 13 хвилин.

Хід вправи.

Провести мозковий штурм з таких питань:

Відомо, що одна з проблем, які виникають у колективі - це труднощі у спілкуванні. Які якості людини, на ваш погляд, створюють труднощі у спілкуванні?

До чого призводять труднощі у спілкуванні?

Які якості потрібно мати, щоб спілкування з іншими було ефективним?

Підсумки.

1. Чи може кожна людина подолати труднощі у спілкуванні?

2. Які шляхи подолання труднощів у спілкуванні?

Друга вправа «Відповідь за іншого».

Мета: розвиток вмінь розуміти думки, почуття іншого для подальшого ефективного спілкування.

Завдання тренера: згуртувати людей, формувати вміння розуміти іншого.

Завдання групи: намагатися якомога глибше проникнути в думки та почуття інших.

Завдання учасника: відповідати за іншого не з позицій власних думок, а з його позицій.

Тип вправи: ігрова. Кількість учасників: парна. Тривалість 25 хвилин.

Інструкція: 3 хвилини. Виконання 15 хвилин. Аналіз: 7 хвилин.

Хід вправи.

Зараз ми дізнаємось, як ви розумієте один одного. Адже для успішного спілкування дуже важливо розуміти партнера, знати його інтереси, захоплення. Для цього вам потрібно поділитися на пари. Підготуйте по 1 аркушу паперу. Я буду задавати запитання для всіх, а ваше завдання - відповісти на них за вашого партнера.

Запитання.

Ваш улюблений кіногерой.

Яка з ваших рис характеру найбільше приваблює вас в інших людях?

Ваша улюблена передача?

Якою справою любите займатися у вільний час?

Про яку професію мріяли в дитинстві?

А тепер обміняйтеся аркушами і порівняйте результати: наскільки співпали відповіді.

Підсумки.

1. Чи важко було відповідати за іншого?

2. На яке питання було найлегше відповісти? А найважче?

3. Чи були ви впевнені хоча б в одній відповіді за іншого?

Третя вправа «Взаєморозуміння».

Мета: формування уміння встановлювати контакт з людьми.

Завдання партнера: сприяти взаєморозумінню між учасниками групи.

Завдання групи: сприяти груповій згуртованості.

Завдання учасника: намагатися встановити контакт з людиною.

Тип вправи: ігрова. Кількість учасників: парна.

Тривалість: 20 хвилин. Інструкція: 1 хвилина. Виконання: 10 хвилин. Аналіз: 9 хвилин.

Хід вправи:

Тренер об'єднує учасників у пари і дає таке завдання: «Вам потрібно розіграти бесіду з людиною, яка є авторитетною в колективі, але для вас не є зразком наслідування. Програвши ситуацію, поміняйтеся ролями».

Підсумки.

1. Яка роль вам далась найважче?

2. Чи відразу ввійшли в контакт?

3. Чи вдалося вам подолати труднощі у спілкуванні з цією людиною?

Четверта вправа «Самоаналіз».

Мета: сприяти самоаналізу проблеми кожного учасника, спонукати до вирішення власної проблеми, яка призводить до труднощів спілкування.

Завдання тренера: спрямувати учасників до активного самоаналізу своїх думок, своєї поведінки.

Завдання групи: бажання активно працювати над собою, допомагати вирішенню проблеми власним прикладом.

Завдання учасника: глибоко проаналізувати власну проблему труднощів у спілкуванні, намагатися знайти шлях вирішення проблеми.

Тип вправи: аналітична.

Кількість учасників: індивідуально. Тривалість 32 хвилини.

Інструкція 2 хвилини. Виконання 20 хвилин. Аналіз 10 хвилин.

Хид вправи:

Подумайте і письмово дайте відповіді на такі запитання:

Яка риса мого характеру заважає мені вступити в контакт?

Що я можу зробити, щоб ця риса характеру зникла під час спілкування?

Підсумки.

1. Чи відразу вдалося віднайти в собі рису характеру, яка призводить до труднощів спілкування?

2. Чи вдалося знайти шлях подолання власних проблем?

3. Чи змогли б ви виявити причину власної проблеми і, знайшовши правильний шлях її подолання, ефективно спілкуватися в колективі?

П'ята вправа «Подарунок колезі».

Мета: формування взаєморозуміння партнерів по спілкуванню на невербальному рівні.

Завдання тренера: оптимізація групової взаємодії.

Завдання групи: сприяти груповій згуртованості, взаєморозумінню, на вербальному рівні.

Завдання учасника: знайти емоційний контакт з учасниками на невербальному рівні.

Тип вправи: ігрова.

Кількість учасників: група.

Тривалість:21 хвилина. Інструкція: 1 хвилина. Виконання: 12 хвилин.

Аналіз: 8 хвилин.

Хід вправи:

Кожен учасник буде дарувати усій групі «подарунок» не вербально, тобто, жестами, мімікою. За вдання групи: відгадати задуманий «подарунок».

Підсумки.

1. Який «подарунок» кожному найбільше сподобався?

2. Чи легко було відгадати «подарунок»?

3. Чи сподобалась вправа?

Шоста вправа «Мої емоції».

Мета: активізувати учасників до роботи в групі, тренувати навички контролю емоційних станів.

Завдання: зняття емоційного напруження.

Учасники стають у коло. Кожен по черзі називає одну емоцію або почуття (страх, спокій і т.д.). Коли всі назвали по одній і запам'ятали їх, тренер проводжує вправу: «А тепер кожен називає ситуацію і кидає м'яч іншому учаснику, пропонуючи продовжити ресення, назвати якусь емоцію або почуття, які запам'ятав». Вправа закінчується, коли м'ячик побуває у кожного учасника.

Підсумки.

1. Чи важко було контролювати емоційний стан?

2. Як змінився ваш настрій, почуття?

3. Що для вас виявилося найважчим?

4. Яка емоція виявилася для вас дуже особистою?

5. Як ви гадаєте, навіщо нам треба обговорювати свої емоції?

6. Чи у всіх учасників, які знаходяться в групі, є спільна проблема?

Сьома вправа «Готель».

Мета: зясування власних можливостей.

Завдання: набути навичок спілкування, зняти тривожність у спілкуванні.

Хід вправи:

Одному з учасників пропонується зіграти роль адміністратора в готелі, а інші учасники групи будуть клієнтами, всі вони хочуть поселитися в готелі, але місць нема, тому мета кожного - при бесіді з адміністратором спробувати вмовити, щоб саме його поселили в готелі.

Підсумки.

1. Які труднощі у спілкуванні виникали?

2. Які ваші враження від інших учасників групи?

3. Чи всі можливості ви використовували при бесіді?

4. Як ви сприйняли те, що говорив «адміністратор»?

5. Чи хотіли б ви продовжити спільну роботу в групі?

Восьма вправа «Книжка».

Мета: розвиток уяви.

Завдання: закріплення навички спонтанного мислення.

Хід вправи:

Учасники діляться на підгрупи. Іх завдання буде: придумати назву книжки, скласти рецензію, сказати, про що ця книжка і чому її будуть купувати. Потім кожна підгрупа зачитує свої варіанти і вибирає найцікавішу книжку.

Підсумки:

1. Як ви сприймали те, про що говорили інші учасники?

2. Чи важко було виконувати цю вправу?

3. Чи легко було працювати в своїй підгрупі?

4. Що для вас особисто виявилося найважливішим?

5. Як змінився ваш настрій, почуття, працездатність?

Дев'ята вправа «Твір - мініатюра».

Мета: розвивати здатність спонтанного, легкого і сміливого

продовження неймовірно фантастични х образів на грунті буденних подій.

Завдання: закріпити навички спонтанного мислення, уяви, продовжувати спілкування в колективі.

Хід вправи:

Зачитується речення або дві - три фрази, які пропонуються як початок твору. Наприклад: «Повертаючись із роботи, я вирішив змінити звичайний маршрут і завітати до міського парку. Щойно я зайшов до парку, як раптом…». Гравцям пропонується закінчити розповідь, придумавши ще 6 - 8 речень.

Підсумки

1. Які ваші ваші враження після проведення вправи?

2. Які ще зміни ви внесли б у правила перебігу вправи?

3. Чи подобається вам працювати в колективі?

4. Що дала вам ця вправа?

Десята вправа «Пересадки».

Мета: активізація енергії учасників тренінгової групи.

Завдання:створити мотивацію до подальшої роботи.

Хід вправи.

Тренер пропонує помінятися місцями тим людям, у кого, наприклад, є довге волосся. Якщо в групі є такі учасники, то вони міняються місцями. Тренер продовжує: поміняйтеся місцями ті, у кого: (учасники можуть самі запропонувати варіанти).

Підсумки.

1. Чи багато спільного є у вашій групі?

2. Який учасник вам найбільше запам'ятався?

3. Чи є у вас бажання працювати в такій групі?

4. Які варіанти залашилися нереалізованими?

Обговорення роботи у тренінговій групі.

1. Чи було досягнуто мети тренінгу?

2. Яка з вправ найбільше сприяла досягненню мети тренінгу?

3. Яка вправа не сприяла подоланню проблеми? Чому?

4. Яка вправа найбільше сподобалась?

5. Які очикування від наступного заняття?

Висновки до третього розділу

У третьому розділі було проведено дослідження об'єктом якого виступили соціально психологічні стереотипи поведінки особистості.

Досліджувався вплив потреб та соціальних орієнтацій особистості на рольову поведінку.

Використовувались в дослідженні теоретичні методи: аналіз, порівняння, моделювання, емпіричні, статистичні.

Дослідження соціально - психологічної діагностики проводилося за допомогою діагностики міжособистісних стосунків за методикою Т.Лірі.

За отриманими даними були побудовані діаграми властивостей ознак соціальних орієнтацій особистісного сприйняття себе (С С) на кожну особистість, також були розроблені показники групи досліджуваних ступеню виразу властивостей ознак соціальних орієнтацій «Домінування» і «Дружелюбність» та побудовані діаграми с областями показників групи досліджуваних ступеню виразу властивостей ознак соціальних орієнтацій «Підкоряємість - Домінування», «Агресивність - Дружелюбність» за методикою Т Лірі.

Для вимірювання міжособистісних стосунків застосувався модифікований (модифікація А. Рукавишникова) варіант «Опитувальника міжособистісних стосунків» В. Шультца, за допомогою якого були виведені оцінки поведінки особистості у трьох основних областях міжособистісних потреб: включення, контролю, афекту за всіма основними шестю шкалами (Ie, Iw, Се, Cw, Ae, Aw) за методикою В Шультца.

Була побудована гіпотеза що до визначеня особливостей впливу потреб та соціальних орієнтацій особистості на рольову поведінку. Головним завданням було визначити тісноту, силу і напрям кореляційного зв'язку між двома ознаками за завзятим коефіцієнтом. Для аналізу данних був завзятий метод рангової кореляції rs Спірмена.

Було встановлено що тіснота і сила кореляційного зв'язку між двома ознаками відсутня, що спростувало нашу гіпотезу.

За обраними методиками в дослідженні ми визначили

- особливості впливу потреб та соціальних орієнтацій особистості на рольову поведінку.

- прогнозували рівень сумісності членів групи з їх індивідуальних соціально - психологічних характеристик.

- розробили рекомендації щодо оптимізації рольової поведінки особистості.

Отримані результати дали можливість розробити основні рекомендації для психологічного супроводу на кожному етапі становлення в групі, розкрити механізми психологічної допомоги співробітникам на первинних етапах становлення в колективі і дати психологічні рекомендації.



ВИСНОВКИ

Людина по різному поводить себе у взаємодії з іншими. В одних випадках вона є активним співрозмовником, за інших обставин - більше слухає та аналізує соціальну ситуацію. Вона може проявляти альтруїзм, агресію, самотність, апатію, депресію тощо. Причинами цього є як індивідуально - психологічні властивості особистості, так і зовнішні чинники, які спонукують до певного типу поведінки. Для вивчення співвідношення індивідуально - психологічних особливостей людини та зовнішніх поведінкових проявів були використані рольові характеристики особистості.

Рольова поведінка це реальні вчинки людей, посередковані вимогами та очікуваннями оточення, індивідуальними властивостями людини, її уявленнями про себе та інших людей, поведінка формується в процесі міжособистісного спілкування, через засвоєння впливу засобів масової інформації і неможлива поза спілкуванням.

Розглядаючи соціально - психологічну структуру особистості можна стверджувати, що базу соціально - психологічної структури складає сукупність внутрішніх особливостей, властивостей і станів особистості. Система мотивів чи потреб спрямовує участь особистості у спілкуванні. Мотив є стійкою особистісною властивістю, яка вміщує в себе потреби, а також наміри щось зробити, включаючи спонуку до цього. Мотив у психології розглядається як складне інтегральне психологічне утворення, яке належить самому суб'єктові поведінки. Потреби виступають джерелом активності людини; завдяки їм здійснюється регулювання поведінки особистості, визначається спрямованість мислення, емоцій, почуттів і волі людини.

Щоб дослідити вплив потреб та соціальних орієнтацій на рольову поведінку було теоретично оглянуто і досліджено соціально - психологічній підхід до рольових теорій. Знання про особливості поведінки особистості сприяють вивченню і особистості, і труднощів, які можуть виникти в процесі спілкування і взаємодії. В узагальненому вигляді А. Петровський виокремив і сформулював основні фази, які в узагальненому виді були розглянуті що до процеса входження індивіда у відносно стабільне соціальне середовище та розвиток і становлення в ньому. Було обрано аналіз і систематизація соціально - психологічних знань, який дав змогу розглянути низку підходів і напрямів у вивченні феноменів соціальної групи, Г.Андреєва наголошує на трьох напрямах розвитку соціально - психологічної думки переважно: соціометричному, соціологічному та школі «групової динаміки».

Для того щоб перевірити і довести правильність нашої гіпотези, ми провели емпіричне дослідження. Воно проводилося в три етапи:

На початковому етапі, ми вивчили наукові роботи, що дозволило визначити напрямок роботи і методи проведення дослідження.

Для дослідження соціально - психологічної діагностики ми використовували такі методи:

Методика діагностики міжособистісних стосунків - опитувальник Т.Лири. Ми дослідили ряд орієнтацій типів ставлення що дає загальне враження про особистість. Зробили висновки про вираженості типу, про ступінь адаптованості поведінки. Якісний аналіз проводився шляхом визначення особистісного профілю, з визначенням типів ставлення до оточуючих, що демонструють напрямок (адаптивний, екстремальний, дезадаптивний) поведінки.

Методика діагностики опитувальник міжособистісних стосунків В.Шультца спрямований на діагностику різних аспектів міжособистісних відносин, тривимірної теорії міжособистісних відносин. Ідея - характерний спосіб соціальної орієнтації по відношенню до інших людей, і ця орієнтація визначає міжособистісну поведінку.

Вибірка складалась з реального колективу 12 чоловік жіночої статті віком від 29 років до 52 років середній вік 40 років.

На наступному етапі, досліджуваним були роздані опитувальники, які містили інструкцію і завдання. Ми використовували письмову форму діагностики.

За отриманими даними були побудовані діаграми властивостей ознак соціальних орієнтацій особистісного сприйняття себе (С С) на кожну особистість, також розроблені показники групи досліджуваних ступеню виразу властивостей ознак соціальних орієнтацій «Домінування» і «Дружелюбність» та побудовані діаграми с областями показників групи досліджуваних ступеню виразу властивостей ознак соціальних орієнтацій «Підкоряємість - Домінування», «Агресивність - Дружелюбність» за методикою Т Лірі Були виведені оцінки поведінки особистості у трьох основних областях міжособистісних потреб: включення, контролю, афекту за всіма основними шестю шкалами (Ie, Iw, Се, Cw, Ae, Aw) за методикою В Шультца

На останньому етапі, ми перевірили експериментальний матеріал за допомогою статистичної обробки для аналізу експерементальних даних. Ми використовували метод рангової кореляції Спірмена, який дозволяє визначити тісноту (силу) і напрям кореляційного зв'язку між двома ознаками і не виявили значущі зв'язки між отриманими результатами.

Отримані результати дали можливість розробити основні рекомендації для психологічного супроводу на кожному етапі становлення в групі, розкрити механізми психологічної допомоги співробітникам на первинних етапах становлення в колективі і дати психологічні рекомендації.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Орбан - Лембрик Л.Е. Соціальна психологія Підручник У 2 кн. Кн.1/Л.Е.Орбан - Лембрик Соціальна психологія особистості і спілкування - Чернівці: Книги ХХI, 2010. - 464с.

2. Андреева Г.М. Зарубежная социальная психология ХХ столетия / Г.М. Андреева Н.Н.Богомолова А.А. Петровская / Теоретические подходы. Ролевые теории. Классификации ролей. Интеракционистская ориентация режим доступа http://www.psyho.ru/library/books/andreeva-zarubezhnaya-soczialnaya-psixologiya-xx-stoletiya/

3. Андреева Г.М. Современная зарубежная социальная психология Тексты. Под ред. Г.М.Андреевой и др. - М.: МГУ, 1984 - 256с.

4. Ануфриева Н.М. Социальная психология: Курс лекцій / Н.М. Ануфриева, Т.Н. Зелинская, Н.Е. Зелинский. - 3 изд., перераб. И доп. - К.: МАУП, 200. - 136с.

5. Безпальча Р., Шляхи мирного розв'язання конфліктів.: Соціальний працівник. №6 березень 2006. - 23с.

6. Бодалев А.А. Рабочая книга практического психолога: Пос. Для спец., работ. С персон. / Под ред.. А.А. Бодалева, А.А. Деркача, Л.Г. Лаптева. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2001. - 3-е узд., 640с.

7. Бодальов А.А, Загальна психодіагностика./ А.А. Бодальов, В.А, Столін - СПб.: Вид-во «Мова», 2004. - 440 с.

8. Дудкевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління: Навч. Пос. / Т.В. Дудкевич - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 456с.

9. Єріна А.М. Методологія наукових досліджень. Навч.Посіб./ єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. - Київ: Центр навч. Літер.,2004. - 212с.

10. Журавлева А.Л. Социальная психология. Уч. Пособ. Для вузов/ Под ред. Журавлева А.Л. - М.: ПЕР СЭ,2002. - 351с.

11. Зейгарник Б.В. Теория личности К.Левина. - М., 1981.

12. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПб., 2000.

13. Карелин А. Большая энциклопедия психологических тестов - М.: - Эксмо, 2009. - 416с.

14. Кириллов Л. А. Основы психологии. Саратов, 1995.- с. 4--27

15. Кон И. С. В поисках себя. М., 1984. - 322с.

16. Кон И. С. Социология личности. М., 1967.

17. Кузьмин Е. С. Основы социальной психологии. ЛГУ, 1967. - с.120-123.

18. Майерс Д. Социальная психология. СПб., 1997.с. 256--262; 278-285.

19. Маклаков А.Г. Общая психология: учебник для вузов. - СПб.: Питер, 2010. - 583с.

20. Мельник Ю.Г, Работа психолога з педагогічним колективом/ Ю.Г.Мельник, Ю.Г. Вєтрова. - Психологічна газета., №13(85), липень 2007. - 12с.

21. Орбан - Лембрик Л.Е. Психологічна обумовленість соціальної поведінки особистості // Збірник наук. праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано -Франківськ, 2002. - Вип.7. - Ч.1.

22. Орбан - Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підручник У 2кн. Кн.2/Л.Е. Орбан - Лембрик Соціальна психологія груп. Прикладна соціальна психологія - К.: Либідь, 2006. - 560с.

23. Орбан Л.Э. Становление личности. - М., 1993.

24. Парыгин Б.Я. Основы социально - психологической теории. - М., 1971.

25. Повякель Н.Психологія вирішення педагогічних конфліктів / Н. Повякель. - К.: Шк. Світ, 2008. - 128с.

26. Прохоров О.О. Психічні стани та їх функції / О.О. Прохоров. - Казань., 1994. - 168с.

27. Психология: учебник /под ред. А. А. Крылова. М.: Проспект, 1998. - с.302.

28. Розанова В.А. Психология управления. (Учебно-практическое пособие. Часть 1 и 2.) - М.: Журнал "Управление персоналом"., 1996/97. - 176с.

29. Руденко В. М., Математичні методи в психології: підручник / В.М. Руденко, Н.М. Руденко. - К.: Академвидав, 2009. - 383с.

30. Селье Г. Стресс без дистресса. - Рига, 1992.

31. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. - СПб.: ООО Речь, 200. - 350с, ил.

32. Степанов С. Популярная психологическая энциклопедия. - М.: Изд. Эксмо, 2003. - 640с.

33. Столяренко Л.Д. Основы психологи: практикум / Ред.-сост. Л.Д.Столяренко - Изд. 11-е. - Ростов н/Д: Феникс, 2009. - 686с.

34. Столяренко Л.Д. Основы психологи: учебное пособие / Л.Д. Столяренко. - Изд. 22-е. - Ростов н/Д: Феникс, 2009. - 671с.

35. Хьелл Л. Теории личности. / Л. Хелл, Д. Зиглер. - 3-е изд. - СПб.: Питер, 2008. - 607 с.

36. Шепанский Я. Элементарные понятие социологии./ Я. Шепанский - М.: Прогрес, 1969.- 452с.

37. Шибутани Т. Социальная психология. М.: Прогресс. 1969. - с. 535.

38. Эксакусто Т.В. практикум по групповой психокорекции: тренинги, упражнения, ролевые игры / Т.В. Эксакусто. - Изд. 3-е. - Ростов н/Д: Феникс, 2010. - 339с.



ДОДАТКИ

Додаток А

Регістраційний бланк

П.І.Б.________________________________________________________

Вік____________Посада________________________________________

№	№	№	№
1	33	65	97
2	34	66	98
3	35	67	99
4	36	68	100
5	37	69	101
6	38	70	102
7	39	71	103
8	40	72	104
9	41	73	105
10	42	74	106
11	43	75	107
12	44	76	108
13	45	77	109
14	46	78	110
15	47	79	111
16	48	80	112
17	49	81	113
18	50	82	114
19	51	83	115
20	52	84	116
21	53	85	117
22	54	86	118
23	55	87	119
24	56	88	120
25	57	89	121
26	58	90	122
27	59	91	123
28	60	92	124
29	61	93	125
30	62	94	126
31	63	95	127
32	64	96	128



Додаток Б

Текст опитувальника Т. Лірі

1. Інші думають про нього прихильно

2. Справляє враження на оточуючих

3. Вміє розпоряджатися, наказувати

4. Вміє настояти на своєму

5. Має почуття власної гідності

6. Незалежний

7. Здатний сам подбати про себе

8. Може проявити байдужість

9. Здатний бути суворим

10. Строгий, але справедливий

11. Може бути щирим

12. Критичний до інших

13. Любить поплакатися

14. Часто сумний

15. Здатний проявити недовіру

16. Часто розчаровується

17. Здатний бути критичним до себе

18. Здатний визнати свою неправоту

19. Охоче підпорядковується

20. Поступливий

21. Шляхетний

22. Захоплюється і схильний до наслідування

23. Шанобливий

24. Той, хто шукає схвалення

25. Здатний до співпраці

26. Прагне ужитися з іншими

27. Доброзичливий, доброзичливий

28. Уважний і ласкавий

29. Делікатний

30. Схвалює

31. Чуйний до закликів про допомогу

32. Безкорисливий

33. Здатний викликати захоплення

34. Користується повагою у інших

35. Володіє талантом керівника

36. Любить відповідальність

37. Впевнений в собі

38. Самовпевнений і напористий

39. Діловий і практичний

40. Любить змагатися

41. Строгий і крутий, де треба

42. Невблаганний, але неупереджений.

43. Дратівливий

44. Відкритий і прямолінійний

45. Не терпить, щоб їм командували

46. Скептичний

47. На нього важко справити враження

48. Образливий, делікатний

49. Легко ніяковіє

50. Не впевнений у собі

51. Поступливий

52. Скромний

53. Часто вдається до допомоги інших

54. Дуже шанує авторитети

55. Охоче приймає поради

56. Довірливий і прагне радувати інших

57. Завжди люб'язний в обходженні

58. Дорожить думкою оточуючих

59. Товариський і пристосування

60. Добросердечний

61. Добрий, який вселяє впевненість

62. Ніжний і м'якосердний

63. Любить піклуватися про інших

64. Безкорисливий, щедрий

65. Любить давати поради

66. Справляє враження значимості

67 начальницько - наказовий

68. Владний

69. Хвалькуватий

70. Гордовитий і самовдоволений

71. Думає тільки про себе

72. Хитрий і розважливий

73. Нетерпимий до помилок інших

74. Самокорисливий

75. Відвертий

76. Часто недружелюбний

77. Озлоблений

78. Скаржник

79. Ревнивий

80. Довго пам'ятає образи

81. Схильний до самобичевання

82. Сором'язливий

83. Безіниціативний

84. Лагідний

85. Залежний, несамостійний

86. Любить підкорятися

87. Надає іншим приймати рішення

88. Легко потрапляє в халепу

89. Легко потрапляє під вплив друзів

90. Готовий довіритися кожному

91. Прихильний до всіх без розбору

92. Всім симпатизує

93. Прощає все

94. Переповнений надмірним співчуттям

95. Великодушний, терпимий до недоліків

96. Прагне протегувати

97. Прагне до успіху

98. Чекає захоплення від кожного

99. Розпоряджається іншими

100. Деспотичний

101. Сноб (судить про людей за рангом і особистим якостям)

102. Марнолюбний

103. Егоїстичний

104. Холодний, черствий

105. Уїдливий, глузливий;

106. Злісний, жорстокий

107. Часто гнівливий

108. Байдужа, байдужий

109. Злопам'ятний

110. Пройнятий духом протиріччя

111. Упертий

112. Недовірливий і підозрілий

113. Боязкий

114. Сором'язливий

115. Відрізняється надмірною готовністю

116. М'якотілий

117. Майже ніколи і нікому не заперечує

118. Не нав'язливий

119. Любить, щоб його опікали

120. Надмірно довірливий

121. Прагне здобути прихильність кожного

122. З усіма погоджується

123. Завжди доброзичливий

124. Всіх любить

125. Дуже поблажливий до оточуючих

126. Намагається втішити кожного

127. Піклується про інших на шкоду собі

128. Псує людей надмірною добротою



Додаток В

Методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі

Відповідно до результатів тесту визначаються такі типи ставлення до оточуючих:

I. Авторитарний

13-16 - диктаторський, владний, деспотичний характер, тип сильної особистості, яка лідирує у всіх видах групової діяльності. Всіх наставляє, повчає, у всьому прагне покладатися на свою думку, не вміє приймати поради інших. Навколишні відзначають цю владність, але визнають її.

9-12 - домінантний, енергійний, компетентний, авторитетний лідер успішний у справах, любить давати поради, вимагає до себе поваги.

0-8 - впевнена у собі людина, але не обов'язково лідер, завзятий і наполегливий.

II. Егоїстичний

13-16-прагне бути над усіма, але одночасно в стороні від усіх, самозакоханий, розважливий, незалежний, себелюбний. Труднощі перекладає на оточуючих, сам належить до них кілька відчужено, хвалькуватий, самовдоволений, зарозумілий.

0-12 - егоїстичні риси, орієнтація на себе, схильність до суперництва.

III. Агресивний

13-16 - жорсткий і ворожий по відношенню до оточуючих, різкий, жорсткий, агресивність може доходити до асоціальної поведінки.

9-12-вимогливий, прямолінійний, відвертий, строгий і різкий в оцінці інших, непримиренний, схильний у всьому звинувачувати оточуючих, насмішкуватий, іронічний, дратівливий.

0-8 - впертий, наполегливий і енергійний.

IV. Підозрілий

13-16 - відчужений по відношенню до ворожого та зліснішому світу, підозрілий, образливий, схильний до сумніву в усьому, злопам'ятний, постійно на всіх скаржиться, всім незадоволений (шизоїдний тип характеру).

9-12 - критичний, нетовариський, відчуває труднощі в інтерперсональних контактах через невпевненість в собі, підозрілості й страху поганого ставлення, замкнутий, скептичний, розчарований в людях, потайний, свій негативізм проявляє у вербальній агресії.

0-8 - критичний по відношенню до всіх соціальних явищ і оточуючим людям.

V. Підкоряємий

13-16 - покірний, схильний до самоприниження, слабовільний, схильний поступатися всім і в усьому, завжди ставить себе на останнє місце і засуджує себе, приписує собі провину, пасивний, прагне знайти опору в кому-небудь більш сильному.

9-12-сором'язливий, лагідний, легко ніяковіє, схильний підкорятися сильнішому без урахування ситуації.

0-8 - скромний, боязкий, поступливий, емоційно стриманий, здатний підпорядковуватися, не має власної думки, слухняно і чесно виконує свої обов'язки.

VI. Залежний

13-16 - різко невпевнений у собі, має нав'язливі страхи побоювання, тривожиться за будь-якого приводу, тому залежимо від інших, від чужої думки.

9-12 - слухняний, боязкий, безпорадний, не вміє проявити опір, щиро вважає, що інші завжди праві.

0-8 - конформний, м'який, очікує допомоги і порад, довірливий, схильний до захоплення оточуючими, ввічливий.

VII. Доброзичливий

9-16 - доброзичливий і люб'язний з усіма, орієнтований на прийняття і соціальне схвалення, прагне задовольнити вимоги всіх, «бути хорошим» для всіх без урахування ситуації, прагне до цілей мікрогруп має розвинуті механізми витіснення і придушення, емоційно лабільний (істероїдний тип характеру) .

0-8-схильний до співпраці, кооперації, гнучкий і компромісний при вирішенні проблем і в конфліктних ситуаціях, прагне бути у згоді з думкою оточуючих, свідомо конформний, слідує умовностям, правилам і принципам «хорошого тону» у відносинах з людьми, ініціативний ентузіаст в досягненні цілей групи, прагне допомагати, відчувати себе в центрі уваги, заслужити визнання і любов, товариство, проявляє теплоту і дружелюбність у відносинах.

VIII. Альтруїстичний

9-16 - гіпервідповідальний, завжди приносить у жертву свої інтереси, прагне допомогати і співчувати всім, нав'язливий у своїй допомозі і занадто активний по відношенню до оточуючих, приймає на себе відповідальність за інших (може бути тільки зовнішня «маска», що приховує особистість протилежного типу ).

0-8 - відповідальний по відношенню до людей, делікатний, м'який, добрий, емоційне ставлення до людей проявляє в співчутті, симпатії, турботі, ніжності, вміє підбадьорити і заспокоїти оточуючих, безкорисливий і чуйний.



Додаток Г

Опитувальник за методикою В Шультца

П. І.Б._____________________Пол_______________________________

Вік________Дата обстеження____________________________________

Додаткові відомості______________________________________________

Для кожного твердження виберіть відповідь, яка найбільше вам підходить. Номер відповіді напишіть ліворуч від кожного рядка. Будь ласка, будьте якомога уважні

(1) зазвичай

(2) часто

(3) іноді

(4) з нагоди

(5) рідко

(6) ніколи

1. Прагну бути разом з усіма.

2. Надаю іншим вирішувати питання про те, що необхідно буде зробити.

3. Стаю членом різних груп.

4. Прагну мати близькі стосунки з іншими членами груп.

5. Коли випадає нагода, я схильний стати членом цікавих організацій.

6. Допускаю, щоб інші чинили сильний вплив на мою діяльність.

7. Прагну влитися в неформальну суспільне життя.

8. Прагну мати близькі й сердечні стосунки з іншими.

9. Прагну задіяти інших у своїх планах.

10. Дозволяю іншим судити про те, що я роблю.

11. Намагаюся бути серед людей.

12. Прагну встановлювати з іншими близькі і сердечні стосунки.

13. Маю схильність приєднуватися до інших всякий раз, коли робиться щось спільно.

14. Легко підкоряюся іншим.

15. Намагаюся уникати самотності.

16. Прагну брати участь у спільних заходах.

Для кожного з подальших тверджень виберіть один з відповідей, що позначає кількість людей, які можуть впливати на вас або на яких ваша поведінка може поширюватися.Ставитися до:

(1) Більшості людей

(4) Кільком людям

(2) Багатьом

(5) Одному двом людям

(3) Деяким людям

(6) Нікому

17.Прагну ставитися до інших приятельскі.

18.Надаю іншим вирішувати питання про те, що необхідно буде зробити.

19.Моє особисте ставлення до оточуючих - холодне і байдуже.

20.Надаю іншим, щоб керували ходом події.

21.Прагну мати близькі стосунки з іншими.

22.Допускаю, щоб інші чинили сильний вплив на мою діяльність.

23.Прагнупридбатиблизькіісердечністосунки зіншими.

24.Дозволяюіншимсудитипро те,щояроблю.

25.З іншимиведусебехолодноібайдуже.

26.Легкопідкоряюсяіншим.

27.Прагнуматиблизькі йсердечністосунки зіншими.

Для кожного з подальших тверджень виберіть один з відповідей, що позначає кількість людей, які можуть впливати на вас, або на яких ваша поведінка поширюється.

Ставитися до:

(1) Більшості людей

(4) Кільком людям

(2) Багатьом

(5) Одному двом людям

(3) Деяким людям

(6) Нікому

28.Люблю,коли інші запрошують мене брати участь у чомусь.

29.Мені подобається, коли інші люди ставляться до мене безпосередньо і сердечно.

30.Прагну робити сильний вплив на діяльність інших.

31.Мені подобається, коли інші запрошують мене брати участь у своїй діяльності.

32.Мені подобається, коли інші ставляться до мене безпосередньо.

33.В товаристві інших прагну керувати ходом подій.

34.Мені подобається, коли інші підключають мене до своєї діяльності.

35.Я люблю, коли інші поводяться зі мною холодно й стримано.

36.Прагну, щоб інші поступали так, як я хочу.

37.Мені подобається, коли інші запрошують мене взяти участь в їх дебатах (дискусіях).

38.Я люблю, коли інші ставляться до мене по-дружньому.

39.Мені подобається, коли інші запрошують мене взяти участь в їх діяльності.

40.Мені подобається, коли оточуючі ставляться до мене стримано.

Для кожного з подальших тверджень виберіть один з наступних відповідей.

(1) зазвичай (4) випадково

(2) часто (5) рідко

(3) іноді (6) ніколи

41. У суспільстві намагаюся грати чільну роль.

42. Мені подобається, коли інші запрошують мене брати участь у чомусь.

43. Мені подобається, коли інші ставляться до мене безпосередньо.

44. Прагну, щоб інші робили те, що я хочу.

45. Мені подобається, коли інші запрошують мене брати участь у своїй діяльності.

46. Мені подобається, коли інші ставляться до мене холодно і стримано.

47. Прагну сильно впливати на діяльність інших.

48. Мені подобається, коли інші підключають мене до своєї діяльності.

49. Мені подобається, коли інші люди ставляться до мене безпосередньо і сердечно.

50. У суспільстві намагаюся керувати ходом подій.

51. Мені подобається, коли інші запрошують взяти участь в їх діяльності.

52. Мені подобається, коли до мене ставляться стримано.

53. Намагаюся, щоб інші робили те, що я хочу.

54. У суспільстві керую ходом подій.



Додаток Д

Ключ

Зліва наводяться пункти шкал, праворуч - номера правильних (працюючих) відповідей. При збігу з ключем відповідь оцінюється в 1 бал, при розбіжності - 0 балів.

Ie	Ce	Ае
1	1, 2, 3, 4	30	1, 2, 3, 4	4	1, 2
3	1, 2, 3, 4, 5	33	1, 2, 3, 4	8	1, 2
5	1, 2, 3, 4, 5	36	1, 2, 3	12	1
7	1, 2, 3	41	1, 2, 3, 4, 5	17	1, 2, 3
9	1, 2, 3	44	1, 2, 3, 4	19	3, 4, 5, 6
11	1, 2	47	1, 2, 3, 4, 5	21	1
13	1	50	1, 2	23	1
15	1	53	1, 2, 3, 4	25	3, 4, 5, 6
16	1	54	1, 2, 3	27	1
Iw	Cw	Aw
28	1, 2	2	1, 2, 3, 4, 5	29	1
31	1, 2	6	1, 2, 3	32	1, 2
34	1	10	1, 2, 3	35	5, 6
37	1	14	1, 2, 3	38	1, 2, 3
39	1	18	1, 2, 3, 4	40	5, 6
42	1, 2, 3	20	1, 2, 3, 4	43	1
45	1, 2, 3	22	1, 2, 3, 4	46	4, 5, 6
48	1, 2, 3, 4	24	1, 2	59	1
51	1, 2, 3	26	1, 2	52	5, 6

	Шкали опитувальника
	Ie	Iw	Ce	Cw	Ae	Aw
? =



Додаток Ж

Характеристика основних міжособистісних потреб і типів міжособистісної поведінки за методикою В.Шультца

Для кожної області описана також патологічна поведінка. Характерні способи поведінки двох індивідів в міжособистісній взаємодії можуть бути або сумісними, або ні. В.Шутц визначає міжособистісну сумісність як такі відносини між двома або більше індивідами, при яких досягається та чи інша ступінь взаємного задоволення міжособистісних потреб.

Соціально дефициентний тип. Боязнь недружелюбності, поєднаний з відчуттям, що інші його не розуміють, може супроводжуватися недоліком мотивації до життя, зниженням ентузіазму, завзятості в досягненні цілей і т.п.

Соціально надмірний тип - екстраверт, особистість, яка знаходиться в постійному пошуку контактів, прагне до людей, активно домагається уваги і розташування. Несвідомо така людина також відчуває страх бути відкинутим, але на рівні поведінки він робить все, щоб будь-якими шляхами сконцентрувати на собі увагу (навіть прямим нав'язуванням себе групі), зробити так, щоб його помітили, досягти популярності.

Соціально вирівняний тип - індивід, у якого взаємини у сфері включення були успішними з дитинства; встановлення контактів з людьми не представляє для нього труднощів. Він упевнено почувається і на самоті, і з людьми, здатний на ризик і входження в різні групи, але може і утримуватися від ризику і взаємодій, якщо вважає це недоречним. Він відчуває себе цінною і значущою особистістю, здатний сам щиро цікавитися іншими.

Патологія. Неуспішне встановлення відносин в області включення веде до відчуження та замкнутості, до спроб людини створити свій власний штучний світ. Ймовірно розвиток функціональних психозів, аутизму, шизофренії.

Потреба "включення".

Потреба "включення" - це потреба створювати і підтримувати задовільні стосунки з іншими людьми на основі яких виникають взаємодія і співпраця. З точки зору самооцінки дана потреба виявляється в бажанні відчувати себе цінною і значущою особистістю, подобатися, привертати увагу та інтерес, в прагненні добитися визнання, схвалення. Бути людиною, несхожою на інших, тобто бути індивідуальністю - інший аспект потреби "включення". Виділення з маси інших є те, що для досягнення повноцінних взаємин з людьми потрібно домогтися розуміння, відчути, що оточуючі бачать лише властиві індивіду риси та особливості.

Характерні способи поведінки в цій галузі формуються, передусім, на основі дитячого досвіду. Відносини "батько-дитина" можуть бути або позитивними (дитина знаходиться в постійному контакті і взаємодії з батьками), або негативними (батьки ігнорують дитину, їх контакти мінімальні). В останньому випадку дитина переживає почуття того, що він незначна особистість, переживає страх, який намагається придушити або усунути.

Ця потреба визначається як потреба створювати і зберігати задовільні стосунки з людьми, спираючись на контроль і силу, як необхідність відчувати себе компетентною і відповідальною особистістю. Поведінка, викликана цією потребою, відноситься до процесу прийняття рішень, а також зачіпає області сили, впливу, авторитету. Вона може варіювати від прагнення до влади, авторитету і контролю над іншими (і, більше того, над чиїмось майбутнім) до бажання бути контрольованим, бути позбавленим будь-якої відповідальності. Важливо відзначити, що не існує жорстких зв'язків між поведінкою, спрямованою на домінування над іншими, і поведінкою, спрямованою на підпорядкування іншим в одній людині. Люди, які домінують над іншими, можуть розрізнятися по тому, як вони дозволяють іншим керувати собою. Поведінка в цій галузі крім прямих форм має також і непрямі, особливо в середовищі освічених і ввічливих людей.

Замкнутістю, або інтенсивною спробою включитися в інші групи. В зрілому віці з'являються такі типи міжособистісної поведінки.

Соціально дефициентний тип - людина, в якої рівень включення невисокий. Його можна назвати нетовариською, що уникає контактів з людьми. Свідомо він, як правило хоче зберігати дистанцію між собою і оточуючими, мотивуючи це тим, що прагне зберегти свою індивідуальність і не розчинитися в натовпі. На несвідомому ж рівні визначено має місце страх бути відкинутим, страх самотності та ізоляції, людина відчуває себе непотрібним, не здатним викликати інтерес і увагу оточуючих.

У відносинах "батько-дитина" може бути два екстремальних варіанту. Від сильно обмеженій, регламентованій поведінці (батько повністю контролює дитину і приймає за неї всі рішення) до повної свободи (батько дозволяє, щоб дитина все вирішувла самостійно). В обох випадках дитина відчуває страх, що вона не здатна впоратися з ситуацією в критичний момент і прагне долати цей страх або домінуванням над іншими притому підкоряючись правилам, або відкидає контролювання інших людей або їх контроль над собою. В зрілому віці діагностуються наступні типи поведінки в галузі контролю.

Типи поведінки в галузі контролю.

Абдікрат - це особистість з тенденцією до підпорядкування, відмови від влади ("абдікраціі") і відмови від впливу в поведінці. Для таких людей характерне прагнення до підлеглого становища, нерішучість у прийнятті рішень, прагнення перекласти відповідальність на інших. Зазвичай - послідовник кого-небудь або лояльний заступник, але рідко людина, яка бере відповідальність за прийняття остаточного рішення. Для таких людей найбільш характерною реакцією є намагання уникати, йти від ситуацій, в яких вони відчувають себе безпорадними, некомпетентними, безвідповідальними. Ворожість зазвичай виражається як пасивний опір. Несвідомо індивід з таким типом поведінки відчуває, що мало здатний вести себе як доросла людина з почуттям відповідальності, відчуває страх, що таку відповідальність на нього можуть покласти. Як правило, у нього відсутня довіра до людей, які можуть відмовити йому в допомозі.

Автократ - це особистість зі схильністю до домінантній міжособистісній поведінки. Він - шукач влади, конкурент прагнути володіти іншими людьми воліє ієрархічну систему відносин, в якій сам стоїть на вершині. Зазвичай потреба в контролі поширюється на самі різні області: інтелектуальну або фізичну перевагу також можуть служити прямими засобами досягнення влади, встановлення контролю над поведінкою і рішеннями оточуючих людей. Приховані, несвідомі почуття у автократа такі ж, як і у абдікрата: відчуття власної нездатності приймати відповідальні рішення, постійна підозра, що йому не довіряють, що його намагаються контролювати і приймати за нього рішення. Але вся поведінка направлена на те, щоб будь-якими способами спростувати це почуття, як у інших, так і у самого себе.

Демократ - це людина, яка успішно визначила свої відносини в галузі контролю ще в дитинстві, для якого влада і контроль не є проблемою. Він відчуває себе в рівній мірі впевнено, віддаючи або не віддаючи накази, приймаючи або не приймаючи їх - залежно від конкретної ситуації. Несвідомо він відчуває себе здатним людиною з почуттям відповідальності, якого поважають оточуючі, довіряють йому, і отже, не відчуває потреби постійно доводити свою компетентність або ухилятися від прийняття рішень.

Патологія.

Нездатність індивіда до контролю або впливу веде до розвитку психопатичної особистості.

Потреба в "афекті".

Вона визначається як потреба створювати і підтримувати задовільні стосунки з іншими людьми, спираючись на любов і близькі, теплі емоційні контакти. На емоційному рівні вона проявляється у здатності індивіда любити інших людей і в усвідомленні того, що він любим іншими в достатній мірі, що він гідний любові. Дана потреба зазвичай стосується особистих емоційних відносин між двома близькими людьми (парних взаємин) і веде до поведінки, спрямованої на емоційне зближення з партнером або партнерами. У дитинстві, якщо виховання дитини було неадекватним в емоційному плані, може сформуватися почуття страху, яке індивід надалі може спробувати подолати різними способами, виробляючи відповідні типи поведінки.

Чуттєво дефіцитний тип - індивід, дуже слабо відчуває почуття емоційної прихильності, прагне уникати близьких особистих стосунків з оточуючими. Він намагається підтримувати контакти на поверхневому, дистантном рівні, і його влаштовує, коли інші підтримують з ним такі ж відносини. Підсвідомо він постійно шукає задовільних емоційних відносин, але боїться, що його ніхто не любить, навіть щиро сам люблячи людей, він не довіряє їхнім почуттям по відношенню до себе. Прямим методом підтримання емоційного відстані виступає відхід від контактів, уникнення людей, навіть якщо це веде до ворожості. "Витончений метод" - це зовні складатися в дружніх зв'язках з усіма, щоб уникнути близького зв'язку з якию-небудь однією людиною. На відміну від боязні "включення", що полягає в усвідомленні того, що особистість малоцікава, незначна даремна, боязнь афектації проявляється у ставленні до себе як неприємною, непривабливою, негідною особистості.

Чуттєво надмірний тип намагається зблизитися з усіма, щоб оточуючі спочатку вели себе по відношенню до нього довірливо. Бути коханим для нього особливо важливо, щоб послабити занепокоєння від свідомості того, що його можуть відкинути і ніколи не полюблять. Прямий спосіб домогтися любові - це відкрита спроба завоювати схвалення, бути чуйним, розташувувати до себе, довіряти людям. Більш витончений метод - маніпулятивний: мати багато друзів, підтримувати приятельські відносини з усіма членами групи і непомітно запобігати будь-яку спробу з їхнього боку встановлювати дружні стосунки з ким-небудь ще. Такі люди, як правило, володіють гострою реакцією, їх вчинки мотивуються потребой у прихильності, вони мають більш-менш виражене почуття ворожості, заснованому на підсвідомому передчутті відмови, відкидання з боку оточуючих.

Чуттєво врівноважений тип - індивід з позитивним досвідом в області емоційних відносин з дитинства. Він однаково добре почувається в ситуації, що вимагає тісних емоційних зв'язків, і там, де потрібна емоційна відокремленість, дистантність. Для нього також важливо бути коханим, але якщо його не люблять, він здатний визнати цей факт спокійно, як результат конкретно створених відносин з конкретною людиною. Підсвідомо він відчуває, що привабливий для тих, хто його добре знає, що він здатний вселити справжню прихильність і любов.

Патологія.

Труднощі в емоційній області зазвичай ведуть до неврозів.

Інструкція.

Опитувальник призначений для оцінки типових способів вашого ставлення до людей. По суті тут немає правильних і не правильних відповідей, правильна кожна правдива відповідь. Іноді люди прагнуть відповідати на питання так, як, на їхню думку, вони повинні були б себе вести. Проте в цьому випадку нас цікавить, як ви ведете себе в дійсності.

Деякі питання дуже схожі одне на одне. Але все-таки вони мають на увазі різні речі. Відповідайте, будь ласка, на кожне питання окремо, без оглядки на інші питання. Час відповіді на питання не обмежений, але не міркуйте занадто довго над будь-яким питанням.

Для кожного твердження виберіть відповідь, яка найбільше Вам підходить. Номер відповіді напишіть в дужках ліворуч від кожного рядка. Будь ласка, будьте якомога уважні.

Размещено на Allbest.ru