Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки і психології професійної освіти

Академії педагогічних наук України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

19.00.07 - “Педагогічна та вікова психологія”

Психологічні засоби розвитку креативності майбутніх учителів філологічного профілю

Гусєва Тетяна Павлівна

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук Шандрук Сергій Костянтинович, Галицький інститут імені В'ячеслава Чорновола, м. Тернопіль, проректор з навчальної та виховної роботи.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, доцент Самойлов Олександр Єжиєвич, Юридична академія МВС України, м. Дніпропетровськ, провідний спеціаліст;

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Ілляшенко Тамара Дмитрівна, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи АПН і МОН України, м. Київ, провідний науковий співробітник.

Провідна установа: Прикарпатський національний університет, кафедра педагогічної та вікової психології, Міністерство освіти і науки України, м. Івано-Франківськ.

Захист відбудеться “23” червня 2006 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.451.02 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5 поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.

Автореферат розісланий “20” травня 2006 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Е.О. Помиткін

1. Загальна характеристика роботи

психологічний креативність філолог мовленнєвий

Актуальність і доцільність дослідження. Розвиток творчої особистості майбутніх фахівців у галузі освіти є актуальною проблемою сучасної психолого-педагогічної науки і практики, оскільки від її вирішення значною мірою залежить якість професійної підготовки і майбутньої педагогічної діяльності студентів. Актуальність вирішення різних аспектів даної проблеми, зокрема, дослідження психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів філологічного профілю, зумовлена тим, що навчальні заклади України на сучасному етапі розвитку мають особливо гостру потребу в творчих мовленнєвих особистостях, які усвідомлюють свою креативну суб'єктність і виявляють її у професійній діяльності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що дослідженню проблеми креативізації педагогічної освіти завжди надавалась належна увага, зокрема, таким її аспектам, як підготовка студентів вищого педагогічного навчального закладу до творчої професійної діяльності (О.О.Абдулліна, Т.Д.Ілляшенко, Н.Г.Ничкало, В.Г.Панок, В.А.Семиченко, С.О.Сисоєва та ін.), формування творчої культури особистості педагога (І.А.Зязюн, В.О.Кан-Калик, та ін.), визначення рис особистості творчого вчителя (В.О.Лісовська, Н.В.Кичук та ін.).

Проблема творчості стала предметом вивчення для багатьох вітчизняних і зарубіжних психологів. Особливості творчості, творчої діяльності і особистості розкрито у працях Д.Б.Богоявленської, Е.Боно, В.М.Дружиніна, І.А.Зязюна, Г.С.Костюка, О.І.Кульчицької, О.М.Матюшкіна, В.О.Моляки, В.Г.Панка, К.К.Платонова, Я.О.Пономарьова, В.В.Рибалки, Р.О.Семенової, С.О.Сисоєвої, Б.М.Теплова, С.К.Шандрука та ін.

Дослідженню професійної діяльності педагога, спрямованої на розвиток творчих можливостей учнів у навчально-виховному процесі, присвятили свої праці В.І.Андрєєв, О.М.Ігнатович, Т.Д.Ілляшенко, Є.В.Єгорова, І.В.Кукуленко-Лук'янець, Н.І.Литвинова, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, В.Ф.Моргун, Е.О.Помиткін, О.Є.Самойлов та ін.

На етапі входження української освіти у Болонський процес перед вищими навчальними закладами постала важлива проблема впровадження психологічних засобів розвитку креативності особистості у професійну підготовку студентів. Ці засоби мають розвивати молоду людину як мислячу, творчу особистість, здатну розв'язувати не лише навчальні, а й життєві проблеми, а також полегшити самореалізацію молоді в соціальному житті.

У психології та педагогіці накопичено значний фонд спеціальних методів активізації творчої діяльності, що наведені у працях таких авторів, як Г.С.Альтшуллер, А.В.Антонов, Г.Я.Буш, А.І.Гольдштейн, І.І.Ільясов, А.Ф.Есаулов, Ю.М.Кулюткін, В.О.Моляко, Д.Пойа, А.І.Половінкін, А.С.Япінь. Але немає адаптованого комплексу психологічних засобів розвитку креативності особистості, який би враховував специфіку творчої педагогічної діяльності вчителів філологічного профілю. Адже вони є не тільки носіями мови, але й унікальними суб'єктами мовлення - мовленнєвими особистостями, які здатні виконувати творчі мовленнєві дії.

Зазначене вище зумовило вибір теми дисертаційного дослідження “Психологічні засоби розвитку креативності майбутніх учителів філологічного профілю”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов'язане з проблемною темою НДР відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України на 2002-2004 рр.: “Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти” (РК № 0102U000399).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 27 грудня 2001 р., протокол №11, та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 27 березня 2002 р., протокол № 3.

Об'єкт: процес професійної підготовки майбутніх учителів філологічного профілю.

Предмет дослідження: психологічні засоби розвитку креативності особистості студентів-філологів в умовах професійної підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах.

Мета: теоретично обґрунтувати, розробити і експериментально перевірити комплекс психологічних засобів розвитку креативності особистості майбутніх учителів філологічного профілю як умови покращення їхньої професійної підготовки.

Концептуальна ідея дослідження: теоретичне і експериментальне вивчення психологічних засобів розвитку креативності особистості як складових особистісного, комунікативно-креативного, підходу дозволяє відкрити нові можливості для покращення професійної підготовки і праці майбутніх учителів-філологів.

Психологічні засоби розвитку креативності майбутніх учителів-філологів - це методи і прийоми формування здатності студентів філологічного профілю до творчої мовленнєвої діяльності і творчого мовленнєвого спілкування.

Обґрунтування комплексу психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів-філологів передбачає диференціацію їх на такі компоненти: мотиваційно-креативний, когнітивно-креативний, креативно-цільовий, вербально-продуктивний та емоційно-креативний. Вони зумовлюють розуміння особистості вчителя-філолога як такої, що здатна до творчого мовленнєвого спілкування у професійній педагогічній діяльності.

Особистісний, комунікативно-креативний, підхід забезпечує розвиток і саморозвиток студента-філолога, вияв його індивідуальних особливостей як мовленнєвої особистості у професійній підготовці й творчій мовленнєвій педагогічній діяльності, його ціннісних орієнтацій, потреб і мотивів, творчих здібностей, тому що лише творчо мисляча, активна особистість, яка вміє реалізовувати себе, свої здібності у соціально корисній діяльності, зможе змінити своє життя і життя суспільства на краще.

Гіпотеза дослідження полягає у припущеннях, що:

1. Креативність особистості майбутніх учителів філологічного профілю виявляється у здатності особистості до виконання творчих мовленнєвих дій у педагогічний діяльності.

2. Формування у студентів-філологів у процесі фахової підготовки здібностей до творчої мовленнєвої педагогічної діяльності, що відповідає специфіці їх майбутнього профілю, значною мірою забезпечується психологічними засобами розвитку креативності- доцільними психологічними методами і прийомами.

Згідно з поставленою метою і висунутою гіпотезою визначено такі завдання:

1. Здійснити теоретико-психологічний аналіз проблеми засобів розвитку креативності особистості педагогів-філологів та визначити основні засади методологічного підходу до дослідження проблеми.

2. Дослідити особливості прояву креативності у майбутніх учителів філологічного профілю як їхньої здатності до творчої мовленнєвої педагогічної діяльності.

3. Обґрунтувати психолого-педагогічну модель психологічних засобів розвитку креативності особистості студентів-філологів в умовах професійної підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах.

4. Визначити, обґрунтувати і перевірити комплекс доцільних психологічних методів і прийомів розвитку креативності особистості студентів-педагогів філологічного профілю.

5. Обґрунтувати методичні рекомендації з впровадження комплексу психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів-філологів.

Методологічною основою дослідження є принципи психологічної науки - детермінізму, єдності психіки і діяльності, відображення, розвитку психіки, концепції розвитку особистості у професійній діяльності, положення про сутність креативності, зв'язок інтелекту й творчих здібностей, природу здібностей, закономірності розвитку творчої особистості.

Теоретичну основу дослідження утворюють концептуальні положення наукових досліджень проблем розвитку інтелектуальних і творчих здібностей особистості (Дж.Гілфорд, В.Д.Дружинін, Г.С.Костюк, К.К.Платонов, Б.М.Теплов та ін.); концептуальні ідеї психолого-педагогічних досліджень проблеми формування творчої особистості (Б.Г.Ананьєв, Д.Б.Богоявленська, Л.С.Виготський, П.К.Енгельмейєр, В.І.Загвязинський, О.М.Ігнатович, В.О.Кан-Калик, Н.І.Литвинова, О.М.Лук, А.Маслоу, С.Медник, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, В.В.Рибалка, С.О.Сисоєва, Є.П.Торранс, С.К.Шандрук); принципи особистісного та особистісно орієнтованого підходу у професійній підготовці учнівської молоді (М.В.Бастун, І.Д.Бех, Л.І.Божович, І.С.Кон, Н.С.Лейтес, А.В.Петровський, К.К.Платонов, В.В.Рибалка, О.Є.Самойлов, З.Л.Становських, І.С.Якиманська та ін.);

- теоретичні і методичні засади психолого-педагогічної науки щодо визначення творчих рис особистості вчителя (І.А.Зязюн, Н.В.Кичук, В.О.Лісовська, М.М.Поташник та ін.), умов розвитку педагогічної творчості (В.І.Загвязинський, С.О.Сисоєва та ін.).

Методи дослідження: у теоретичній частині - аналіз і узагальнення даних наукових літературних джерел; у констатувальному експерименті - спостереження, тестування, аналіз продуктів діяльності (письмові роботи, твори), опитування; у формувальному експерименті - психологічний тренінг, інтерпретаційні методи, методи статистичної обробки результатів.

Організація дослідження. Дослідження проводилося у три етапи протягом 2002-2005 рр.

Перший етап здійснювався у 2002-2003 рр. і був присвячений теоретичному аналізу даних з означеної проблеми. Другий етап - констатувальний експеримент - проводився у 2003-2004 рр. і був спрямований на обґрунтування комплексу психологічних засобів розвитку креативності особистості майбутніх учителів-філологів як складових особистісного, комунікативно-креативного, підходу. Третій етап тривав у 2004-2005 рр., протягом яких проводився формувальний експеримент, здійснювалася обробка, узагальнення і впровадження результатів дослідження, обґрунтовувалися методичні рекомендації.

Експериментальна база: Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти, Галицький інститут імені В'ячеслава Чорновола, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Дослідженням було охоплено 251 студент-філолог IV-V курсів вищих педагогічних навчальних закладів.

Наукова новизна дослідження: вперше методологічно обгрунтовано комплекс психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів філологічного профілю на засадах особистісного, комунікативно-креативного, підходу; удосконалено понятійний апарат теорії розвитку креативності особистості; дістали подальшого розвитку методи активізації творчої діяльності.

Теоретичне значення дослідження полягає: у визначенні специфіки креативності майбутніх учителів філологічного профілю, що виявляється в здатності особистості до творчої мовленнєвої педагогічної діяльності; в уточненні комплексу психологічних засобів, які сприяють розвитку творчих здібностей студентів-філологів; в обґрунтуванні психолого-педагогічної моделі розвитку креативності майбутніх учителів у процесі їх професійної підготовки і формуванні як творчої особистості.

Практичне значення полягає в розробці і впровадженні у професійну підготовку майбутніх учителів філологічного профілю комплексу доцільних психологічних методів і прийомів розвитку здатності студентів до творчої мовленнєвої діяльності. На основі даних дисертаційного дослідження розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів авторський спецкурс “Психологія креативності вчителя”.

Матеріали дослідження можна використати в роботі психологів, викладачів вищих навчальних закладів з метою створення сприятливих умов для навчання і виховання студентів-філологів і розвитку їх творчих здібностей, що сприятиме успішному професійному становленню майбутніх учителів філологічного профілю.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів - Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти (довідка № 151 від 15 листопада 2005 року), Галицького інституту імені В'ячеслава Чорновола (довідка № 97/01 від 6 грудня 2005 року) та Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка № 17-14/2844 від 21 грудня 2005 року).

Особистий внесок автора полягає в узагальненні теоретичних даних та обгрунтуванні концептуальних положень дисертаційного дослідження; визначенні особистісного, комунікативно-креативного, підходу у професійній підготовці майбутніх учителів філологічного профілю; виявленні психологічних особливостей розвитку креативності; розробці засобів розвитку здатності студентів-філологів до творчої мовленнєвої педагогічної діяльності.

Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечувалися теоретичним обґрунтуванням вихідних концептуальних положень, комплексним аналізом методологічних позицій, адекватністю застосованих методів меті та завданням дослідження, статистичною обробкою експериментальних даних, їх кількісним і якісним аналізом.

На захист виносяться:

Положення про особистісний, комунікативно-креативний, підхід у вивченні психологічних засобів розвитку креативності особистості студента-філолога.

Психолого-педагогічна модель психологічних засобів розвитку креативності особистості майбутніх учителів філологічного профілю.

3. Обґрунтування комплексу психологічних засобів розвитку креативності особистості студентів-філологів в умовах професійної підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах.

Апробація результатів дослідження здійснювалася у формі доповідей та виступів на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти” (8-10 квітня 2003 р., м. Запоріжжя); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Використання психолого-педагогічних технологій у підготовці практичних психологів і вчителів в умовах вищого навчального закладу” (12-13 травня 2004 року, м. Чернівці); звітних науково-практичних конференціях Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (2002-2005 рр., м. Київ); на засіданнях відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, засіданнях кафедри психології Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені в 10 публікаціях (з них - 9 одноосібних), у тому числі: 3 статті у фахових виданнях, рекомендованих вак україни, 2 статті у збірниках доповідей конференцій, 5 - методичні посібники і рекомендації.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (268 найменувань, з них - 10 іноземною мовою), 3 додатків (51 сторінка). Робота містить 15 таблиць на 8 сторінках та 6 рисунків на 4 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 261 сторінка, основна її частина займає 187 сторінок.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, що досліджується, визначено об'єкт дослідження, його предмет, мету і завдання, сформульовано гіпотезу, викладено методологічні і теоретичні засади дисертаційного дослідження; висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження здобутих результатів, визначено їх вірогідність; описано етапи дослідження, названо його методи та експериментальну базу.

У першому розділі „Теоретико-психологічний аналіз проблеми засобів розвитку креативності майбутніх учителів філологічного профілю” представлені результати теоретичного аналізу психолого-педагогічних даних з проблеми засобів розвитку креативності студентів-філологів, зокрема, розкривається поняття креативності майбутніх учителів-філологів як здатності особистості до творчої мовленнєвої діяльності і творчого мовленнєвого спілкування, характеризуються психологічні аспекти підготовки майбутніх учителів до творчої діяльності, обґрунтовується доцільність використання методологічного підходу до вивчення психологічних засобів активізації творчої діяльності особистості студентів-філологів.

У першому підрозділі “Проблема засобів розвитку креативності вчителів- філологів як здатності їх особистості до творчої мовленнєвої педагогічної діяльності” обґрунтовано розуміння креативності майбутніх учителів як здатності особистості до творчої мовленнєвої діяльності, розглянуто ряд методів активізації творчої діяльності, які доцільно використовувати в процесі розвитку творчого потенціалу у студентів-філологів вищих педагогічних навчальних закладів.

Конкретним науковим підґрунтям дослідження стали філософські, педагогічні та психологічні дані, що розкривають сутність поняття “креативність особистості вчителя” через висвітлення психологічних питань проблеми розвитку інтелектуальних і творчих здібностей особистості (В.І.Андрєєв, Е.Боно, М.Волах, Дж.Гілфорд, В.Д.Дружинін, О.І.Кульчицька, О.М.Матюшкін, В.А.Роменець, Р.Стернберг, Б.М.Теплов та інші); психолого-педагогічних аспектів проблеми формування творчої особистості (М.М.Гнатко, Д.Б.Богоявленська, Г.С.Костюк, О.Н.Лук, С.Медник, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, В.В.Рибалка, Д.Саймонтон, С.О.Сисоєва, Є.Торранс, С.К.Шандрук та інші).

На підставі теоретичного аналізу відповідних психологічних концепцій виокремлено низку аспектів проблеми психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів філологічного профілю; проаналізовані психологічні засоби активізації творчої діяльності особистості майбутніх учителів філологічного профілю, що вивчались у працях таких авторів, як Г.С.Альтшуллер, А.В.Антонов, Г.Я.Буш, А.І.Гольдштейн, І.І.Ільясов, А.Ф.Есаулов, Ю.М.Кулюткін, В.О.Моляко, Д.Пойа, А.І.Половінкін, А.С.Япінь, та систематизовані В.В.Рибалкою. Водночас, на сучасному етапі проблема розвитку креативності вчителів філологічного профілю передбачає проведення більш глибоких досліджень, спрямованих на визначення саме психологічних засобів формування здатності особистості студентів-філологів до творчої мовленнєвої діяльності і творчого педагогічного спілкування.

Таким чином, формування в студентів-педагогів здатності до творчої мовленнєвої діяльності вимагає використання спеціального комплексу психологічних засобів розвитку креативності особистості у професійній підготовці майбутніх учителів за філологічним профілем. Даний комплекс повинен містити психологічні засоби, спрямовані на якомога повніше охоплення різних сторін мовленнєвої особистості - комунікативної, мотиваційної, характерологічної, рефлексивної, інтелектуальної та психофізіологічної, а також враховувати індивідуальну специфіку розвитку креативності особистості студентів-філологів.

У другому підрозділі “Мовлення, мовленнєві функції, мовленнєва діяльність і креативність особистості майбутнього вчителя філологічного профілю” акцентується увага на особливостях мовлення, мовленнєвих функцій і мовленнєвої діяльності як умов прояву креативності особистості майбутнього вчителя філологічного профілю.

У проблематиці, яка стосується характеристики і взаємодії різних чинників, що сприяють успішному розвитку професійного мовлення у студента, визначальними є погляди Л.С.Виготського, І.А.Зязюна, О.В.Киричука, О.М.Леонтьєва, В.А.Семиченко та ін., які вказують на об'єктивну потребу й можливість формування цього важливого компонента педагогічної майстерності. Особливо це стосується учителів філологічного профілю, тому що педагог-філолог повинен бути мовленнєвою особистістю.

Творча мовленнєва особистість - це людина, що розглядається з точки зору її здатності виконувати творчі мовленнєві дії. Говорячи про творчу мовленнєву особистість студентів-філологів, ми торкаємося однієї з граней творчої особистості, тієї, що вказує на їх ставлення до мови, готовність до творчої педагогічної діяльності. Зважаючи на це, організація творчої мовленнєвої діяльності особистості майбутніх учителів філологічного профілю повинна передбачати засвоєння студентами знань про мову і мовлення, набуття власного мовленнєвого творчого досвіду, спрямованість їх особистості до креативності під час оволодіння такими мовленнєвими функціями: контактною, інформаційною, спонукальною, координаційною, пізнавальною, емотивною, функціями встановлення відносин і здійснення впливу.

Отже, творча мовленнєва діяльність особистості учителів-філологів передбачає спрямованість студентів-педагогів на творчу комунікативну поведінку і творчу педагогічну діяльність, набуття ними нових знань та їх використання у майбутній професійній творчій діяльності, постановку і реалізацію творчих мовленнєвих цілей, результат комунікативної педагогічної діяльності, творчі емпатійні емоційно-почуттєві переживання комунікативних творчих ситуацій. Все це зумовлює виділення компонентів творчої мовленнєвої діяльності (мотиваційного, інтелектуального, цільового, продуктивного, емоційного), що є основою для розробки комплексу психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів філологічного профілю.

У третьому підрозділі “Методологічний підхід до вивчення психологічних засобів активізації творчої діяльності особистості студентів-філологів” обґрунтовано особистісний, комунікативно-креативний, підхід. Так, аналіз наукових положень особистісного та особистісно орієнтованого підходів і технологій (Б.Г.Ананьєв, Г.О.Балл, І.Д.Бех, О.Г.Ковальов, Г.С.Костюк, А.В.Петровський, К.К.Платонов, С.І.Подмазін, Е.О.Помиткін, В.В.Рибалка, С.К.Шандрук, І.С.Якиманської та ін.), а також теоретичних і методичних засад психолого-педагогічної науки щодо визначення креативності особистості вчителя і умов розвитку педагогічної творчості (І.А.Зязюн, Н.В.Кичук, В.О.Лісовська, С.Д.Максименко, О.Є.Самойлов, С.О.Сисоєва та ін.) стало основою для розробки особистісного, комунікативно-креативного, підходу, сутність котрого полягає в розумінні, виявленні, актуалізації та розвитку творчої мовленнєвої особистості як цілісної системи властивостей, що забезпечують її креативність у педагогічній діяльності.

Визначено основні положення особистісного, комунікативно-креативного, підходу:

Креативна особистість виступає цілісним суб'єктом творчої мовленнєвої діяльності, джерелом комунікативної креативності студента-філолога, в якому однаково важливі і мотиваційно-креативні, і когнітивно-креативні, і креативно-цільові, і вербально-продуктивні, і емоційно-креативні компоненти єдиного комплексу психологічних засобів креативності майбутніх учителів-філологів.

Професійна підготовка майбутніх учителів філологічного профілю є, насамперед, підготовкою до творчої мовленнєвої діяльності і творчого мовленнєвого спілкування, що передбачає використання комплексу психологічних засобів, спрямованих на творчу самоактуалізацію таких компонентів педагогічної діяльності як мотиваційний, інтелектуальний, цільовий, продуктивний, емоційний.

Комплекс психологічних засобів розвитку креативності особистості майбутніх учителів філологічного профілю повинен містити доцільні психологічні методи і прийоми, спрямовані на розвиток здатності особистості студентів-філологів до творчого мовленнєвого спілкування і усіх зазначених вище компонентів творчої педагогічної діяльності.

Процес професійної підготовки спрямований на те, щоб навчити майбутніх учителів-філологів бачити у творчому спілкуванні особистість учнів, що постає для них як мовленнєва особистість, якій вони допомагають розвиватися, а учителі-філологи для учнів- як творчі мовленнєві особистості, що можуть бути одним із варіантів побудови власної особистості.

Даний підхід до розвитку креативності майбутніх учителів філологічного профілю передбачає дотримання низки принципів: 1) принципу концептуального уявлення про креативну особистість як цілісний суб'єкт творчої мовленнєвої діяльності; 2) принципу визнання студента-філолога як творчої мовленнєвої особистості; 3) принципу комплексності у вивченні психологічних засобів розвитку креативності особистості; 4) принципу стимуляції, розвитку та реалізації творчого потенціалу студентів-педагогів філологічного профілю.

Базою для формування здатності до творчого мовленнєвого спілкування студентів-педагогів на засадах особистісного, комунікативно-креативного, підходу є розвиток наступних складових мовленнєвої діяльності: спрямованість до творчої педагогічної діяльності, інтелектуально-творчі здібності, комунікативна креативність, вербальна творчість, творчі емпатійно-емоційні переживання. Тому комплекс психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів-філологів диференціюється на наступні компоненти: мотиваційно-креативний, когнітивно-креативний, креативно-цільовий, вербально-продуктивний та емоційно-креативний.

Таким чином, особистісний, комунікативно-креативний, підхід є методологічною основою для обґрунтування комплексу психологічних засобів розвитку креативності особистості майбутніх учителів філологічного профілю. Впровадження даного комплексу у професійну підготовку студентів-філологів сприятиме їх загальному і професійному саморозвитку та здатності до творчого мовленнєвого спілкування у творчій педагогічній діяльності.

У другому розділі “Емпіричне дослідження особливостей прояву креативності особистості у студентів-філологів” представлені методичні основи і особливості організації констатувального експерименту щодо вивчення специфіки прояву креативності у студентів, що навчаються за філологічним профілем; проаналізовано результати вивчення та розвитку креативності майбутніх учителів-філологів; обґрунтована психолого-педагогічна модель психологічних засобів розвитку креативності особистості у підготовці студентів-філологів у вищих педагогічних навчальних закладах.

У першому підрозділі “Організація і методика експериментального вивчення особливостей прояву креативності у студентів філологічного профілю” наведено програму і методику констатувального експерименту з виявлення особливостей прояву креативності майбутніх учителів філологічного профілю.

Експериментальне дослідження виконувалось на базі Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти, Галицького інституту імені В'ячеслава Чорновола, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Дослідженням було охоплено 251 студент філологічного профілю.

Реалізуючи дослідний задум і вирішуючи поставлені завдання збору інформації, ми застосували ряд методик на різних етапах дослідження (див.табл.1), зокрема: 1) методику для дослідження мотивації досягнення успіху А.Мехрабіана; 2) вербальний тест Г.Айзенка; 3) методику дослідження комунікативних та організаторських схильностей “КОС” Б.О.Федоришина; 4) методику дослідження вербальної креативності Є.Торранса; 5) методику дослідження рівня емпатії, запропонованої В.В.Бойко.

Вибір діагностичного інструментарію здійснювався відповідно до компонентів комплексу психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів-філологів, розробленого та обґрунтованого на засадах особистісного, комунікативно-креативного, підходу. Тому, дані діагностичні методики дозволяють виявити рівень розвитку креативності особистості студентів-філологів.

У другому підрозділі “Результати вивчення особливостей креативності у студентів-філологів” на основі отриманих даних визначалися прояв і рівні розвитку креативності у студентів філологічного профілю.

Таблиця 1 Методи вивчення компонентів комплексу психологічних засобів креативності мовленнєвої особистості студентів-філологів