Психологічні умови формування правової культури старшокласників
Теоретичний психолого-педагогічний аналіз поняття правої культури старшокласників і факторів її формування. Створення системи психолого-педагогічних засобів усвідомлення учнями цінності правових знань, правового мислення і правової поведінки в їх єдності.
| Рубрика | Психология |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.07.2014 |
| Размер файла | 91,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
УДК 159.9:34:178-057.8
ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИКІВ
19.00.07 - педагогічна та вікова психологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
БОЙКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
Київ - 2005
АНОТАЦІЇ
Бойко Д.М. Психологічні умови формування правової культури старшокласників. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена дослідженню психологічних умов формування правової культури старшокласників.
У дисертації розроблена та експериментально перевірена концептуальна модель формування правової культури учнівської молоді в умовах навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи.
На основі теоретичного аналізу сформульовано визначення правової культури особистості, особливості прояву та психологічні умови формування правової культури учнівської молоді, визначено їх компоненти: ціннісно-мотиваційний, когнітивно-інформаційний і поведінково-регулятивний, виявлено психологічні позитивні чинники впливу на процес формування правової культури: розвиток в учнів інтересу до правознавчих дисциплін, формування знань про свої права і обов'язки, усвідомленого ставлення до необхідності додержання норм закону, розвиток механізмів рефлексії.
Доведено, що соціальне середовище, як єдність школи і сім'ї є чинником, який забезпечує профілактику делінквентної поведінки. Розроблена система роботи з орієнтації учнів на юридичну професію та методичні рекомендації щодо формування правової культури учнівської молоді.
Ключові слова: концептуальна модель, правова культура, учнівська молодь, правосвідомість, правова поведінка, правове мислення, делінквентність, професія юриста.
Бойко Д.М. Психологические условия формирования правовой культуры старшеклассников. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 -- возрастная и педагогическая психология. Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2005.
Диссертация посвящена проблеме психологических условий формирования правовой культуры старшеклассников. На основе изучения психологической, юридической, философской и социологической литературы сформулировано определение правовой культуры личности, изучены составляющие ее компоненты. Были сделаны концептуальные выводы о состоянии формирования правовой культуры учащихся, выявлены положительные и отрицательные тенденции этого процесса.
Разработана концептуальная модель формирования правовой культуры учащейся молодежи в условиях учебно-воспитательной работы в обще образовательной школе. Предложенная модель включает психологическую сущность правовой культуры, методику формирования правовой культуры, в основу которой положены идеи единства правовых и моральных личностных ценностей, разработаны психологические условия формирования правовой культуры.
исследуется сущность и взаимосвязь структурных компонентов: ценностно-мотивационный, с помощью которого формируются ценностно-правовые ориентации, правовые убеждения и правосознание как установка на правовое поведение; развитие когнитивно-информационного компонента обеспечивает формирование правовых знаний, правового мышления; с помощью поведенческо-регулятивного компонента обеспечиваются позитивные проявления поведения учащихся и его саморегуляция.
Определяются психологические факторы делинквентного поведения.
В диссертации определено, что учебно-воспитательная работа во взаимодействии с семьей обеспечивает процесс формирования правовой культуры учащихся: развитие сознательного отношения к правовым нормам, становление правосознания как установки на правовое поведение, понимание права как личностной ценности, подготовка к практическому решению правовых проблем в субъект-субъектных отношениях, профилактика делинквентного поведения, раскрываются психологические условия ориентации учащихся на профессию юриста.
Ключевые слова: концептуальная модель, правовая культура, учащаяся молодежь, правосознание, правовое поведение, правовое мышление, делинквентность, профессия юриста.
D.M. Boyko The psychological conditions of forming of law culture among senior pupils. - The typescript.
The dissertation for the degree of candidate of psychological science, speciality - 19.00.07 - educational and age psychology. - Institute of pedagogics and psychology professional education APS Ukraine, Kiev, 2005.
The dissertation is devoted to the problem of forming the law culture among pupils of secondary schools.
The conception formative law culture among pupils of secondary schools in education natural conditions model is created and experimentally approved, conditions of forming.
The research gives the analysis of the contemporary state of development of law culture problem among senior pupils and defines its contents referring to philosophical, psychological and juridical literature.The psychological conditions and components of forming law culture among senior pupils were discovered: value-motivative, cognitive-informative and behavior-regulative. The research has proved the psychological factors of influence on formative law culture: development of interest to the law disciplines, knowledge of legal norms, law thinking and reflection.
The author of the dissertation proves that the social environment as unity of school and family prevents unequal behavior. System of law education and methodic recommendation about formative law culture among pupils were worked out.
The key words: the law culture, legal liability, legal behavior, legal (law) thinking, legal norms, the prevention of unequal behavior, jurisprudence.
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ.
Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Кульчицька Олена Іполитівна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ, старший науковий співробітник відділу педагогічних технологій неперервної професійної освіти
Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Яковенко Сергій Іванович, Київський юридичний інститут МВС України, начальник кафедри юридичної психології.
кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Панок Віталій Григорович, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи АПН і МОН України, м. Київ, директор.
Провідна установа: Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.
Захист відбудеться “ 25 ” лютого 2005 року о 15 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.451.02 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).
Автореферат розіслано “ 22 ” січня 2005 року
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Помиткін Е.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність та доцільність дослідження. В сучасних умовах, коли здійснюється визначення та закріплення на законодавчому рівні принципу гуманізму, відбувається переорієнтація освіти на розвиток особистості, утверджується пріоритет загальнолюдських цінностей, особливого значення набуває проблема правового виховання молоді, формування її правової культури. Саме правова освіта покликана забезпечити правову соціалізацію особи через систему правових знань і розвиток правового мислення, формування ставлення молоді до правових норм як внутрішньої цінності. Процес формування правової культури учнів передбачає свідоме сприйняття та засвоєння ними правових знань як особистісних цінностей і втілення їх у правову поведінку.
Проте, різного роду деформації у суспільстві, що породжують бездуховність та свавілля, особливо у молодіжному середовищі, є небезпечними для держави. Саме тому формування у підростаючого покоління правової культури є надійним і ефективним засобом боротьби проти цих негативних явищ. Оволодіння молоддю необхідним обсягом правових знань у нерозривному зв'язку з системою моральних цінностей, естетичних смаків, етичних правил поведінки є запорукою виховання правослухняної особистості, яка дотримується норм права і знає свої обов'язки.
У Конституції України визначено, що честь, гідність, недоторканість і безпека людини є найвищою соціальною цінністю. Засвоєння основ правознавства в навчальному процесі постає одним із оптимальних шляхів формування в молоді правової свідомості і правової поведінки. Саме школа повинна формувати в молоді правову культуру, чітке розуміння власних прав і свобод, обов'язків перед суспільством і окремою людиною. Адже правопорушення неповнолітніх і молоді, наркоманія, вживання алкоголю, пограбування, агресивна поведінка, статева невитриманість тощо є найважливішими проблемами сьогодення. Тому формування в учнівської молоді моральних якостей, поваги до закону і загальноприйнятих норм поведінки у суспільстві, позитивного погляду на здоровий спосіб життя є пріоритетним напрямом виховної діяльності навчальних закладів освіти.
У практиці інформаційного правового забезпечення освітянських закладів використовуються провідні положення теорії правознавства. В наукових працях вчених, педагогів та психологів особливе значення надається гуманістичному підходу до формування в учнів правової культури, що передбачає поєднання правових знань та правової поведінки (Г.О.Балл, С.У.Гончаренко, І.А.Зязюн, М.В.Костицький, В.Г.Кремень, В.С.Медведєв, Н.Г.Ничкало, С.І.Яковенко), підкреслюється необхідність розробки методичних посібників для вчителів з правознавства (С.В.Бобровник, І.В.Зуб, О.Д.Наровлянський, І.Б.Усенко) та підручників з правознавства для загальноосвітніх навчальних закладів (П.І.Гнатенко, В.М.Калашніков, К.А.Марков), висвітлюється психологічний досвід з проблеми інформаційного забезпечення засвоєння учнями правових знань (О.Г.Асмолов, Б.С.Братусь, Л.Н.Коган, І.С.Кон, О.М.Леонтьєв, В.О.Шатенко, А.І.Титаренко), наголошується необхідність створення психологічних умов формування правосвідомості учнів, необхідності використання інноваційних педагогічних технологій (В.Т.Кондратенко, В.О.Моляко, Л.П.Одерій, В.М.Оржеховська, В.Ф.Орлов, С.О.Сисоєва, Н.О.Ткачова, В.Т.Якубовський).
Нормативно-правову базу дослідження становлять Конституція України, Закони України „Про освіту” та „Про загальну середню освіту”, Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття), Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 роки, Національна програма „Діти України”, Національна програма правової освіти населення.
Незважаючи на широке використання термінів „культура”, „культура особистості”, „правова культура”, „правове виховання”, їх зміст недостатньо конкретизований, не визначені психологічні умови формування правової культури старшокласників у процесі засвоєння правових знань. Актуальною залишається потреба в розробці засобів корекції девіантної поведінки учнів на основі даних про правову поведінку.
Таким чином, проблема визначення психологічних умов формування правової культури старшокласників вимагає поглибленого вивчення та наукового обґрунтування. Враховуючи актуальність та недостатній рівень розробки даної проблеми, було визначено таку тему дослідження: „Психологічні умови формування правової культури старшокласників”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України як складова колективної теми відділу психології профорієнтації “Психологія професійної орієнтації в неперервній освіті (2002-2004 рр.)”, РК № 0102U000396. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 28 листопада 2002 року, протокол № 10 та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 25 березня 2003 р., протокол № 3.
Об'єкт дослідження - правова культура старшокласників.
Предмет дослідження - психолого-педагогічні умови формування правової культури старшокласників.
Мета дослідження полягає у виявленні закономірностей та механізмів формування правової культури учнівської молоді та вдосконалення на цій основі навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах.
Концептуальна ідея дослідження: теоретичне і експериментальне вивчення психолого-педагогічних особливостей становлення правової культури як особистісної цінності старшокласників, а також впровадження спеціальної програми її формування сприяє покращенню позитивних правових форм поведінки молоді.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що вирішальною умовою формування у старшокласників правової культури є створення системи психолого-педагогічних засобів усвідомлення учнями цінності правових знань, правового мислення і правової поведінки в їх єдності.
Відповідно до мети та висунутої гіпотези визначено такі завдання:
1) провести теоретичний психолого-педагогічний аналіз поняття правої культури старшокласників та факторів її формування;
2) експериментально вивчити психологічні особливості прояву правової культури старшокласників;
3) визначити психолого-педагогічні умови формування правової культури старшокласників;
4) розробити та експериментально перевірити концептуальну модель формування правової культури старшокласників;
Методологічну основу дослідження становлять: філософсько-психологічні положення про єдність історичного і логічного, теоретичного та емпіричного; системного й особистісного; діяльнісного і культурологічного у психолого-педагогічному дослідженні; психологічні принципи детермінізму, відображення, єдності психіки і діяльності (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Л.Рубінштейн, О.М.Ткаченко); принципи єдності особистісного та професійного самовизначення (І.А. Зязюн, Є.О.Клімов); методологічні засади особистісно орієнтованої освіти (Г.О.Балл, І.Д.Бех, В.Ф.Моргун, О.К.Дусавицький, О.Ф.Іванова, Д.Ф.Крюкова, В.І.Панченко, К.К.Платонов, Н.А.Побірченко, Е.О.Помиткін, В.В.Рибалка, В.В.Синявський, С.О.Сисоєва, Т.С.Яценко та ін.).
Теоретичну основу дослідження становлять: концептуальні положення про єдність свідомості і діяльності, розроблені в працях Б.Г.Ананьєва, В.В.Давидова, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, С.Л.Рубінштейна; положення гуманістичної психології та педагогіки розроблені такими вченими, як Г.О.Балл, С.У.Гончаренко, І.А.Зязюн, Є.В.Єгорова, В.О.Моляко, В.Ф.Моргун, В.Г.Кремень, С.Д.Максименко, А.Маслоу, Н.Г.Ничкало, Г.Оллпорт, К.Роджерс, Н.В.Чепелєва, Т.С.Яценко та інші; психолого-педагогічні ідеї щодо розвитку гармонійної особистості у працях таких вчених, як Г.О.Балл, Л.Я.Гозман, Я.Л.Коломінський, І.С.Кон, О.І.Кульчицька, І.П.Маноха, О.М.Отич, Н.А.Побірченко, Е.О.Помиткін, Л.П.Пуховська, В.В.Синявський, Б.О.Федоришин; теоретичні і методичні положення стосовно розвитку правової свідомості особистості як форми суспільної свідомості, викладені у працях П.Д.Біленчука, Г.П.Васяновича, М.І.Городиського, М.В.Костицького, О.І.Коченова, В.Н.Кудрявцева, В.С.Медвєдєва, В.В.Оксамитного, М.В.Савчина, В.Г.Панка, В.О.Татенка, Н.О.Ткачової, С.І.Яковенка та інших; теоретичні положення про діяльність шкільного психолога, що розроблені О.Ф.Бондаренком, І.В.Дубровіною, С.В.Васьківською, Є.В.Єгоровою, З.Г.Кісарчук, Н.Г.Литвтновою, С.Д.Максименком, В.Г.Панком, Н.В.Чепелєвою, Т.С.Яценко та ін.
Методи дослідження. Для перевірки висунутої гіпотези та вирішення поставлених завдань дослідження використовувалися такі методи: теоретичні -теоретичний аналіз, систематизація й узагальнення наукових даних, за допомогою яких проведений теоретико-методологічний аналіз основних понять правової психології, визначено концептуальні уявлення про правову культуру як психологічний феномен; емпіричні - спостереження, опитування, тестування, констатуючий експеримент, що були використані з метою вивчення проявів правової культури у старшокласників; розвивальні - формуючий експеримент, за допомогою якого перевірялася концептуальна модель формування правової культури старшокласників; обробки та інтерпретації -статистичні методи, що були використані з метою кількісної і якісної інтерпретації та узагальнення результатів експерименту.
Організація дослідження. Дослідження виконувалося у три етапи протягом 2000-2004 років.
На першому етапі (2000-2001 роки) вивчався стан розробки проблеми дослідження у психологічній, юридичній і філософській науковій літературі. Сформульовано гіпотезу, визначено мету і завдання дослідження, теоретичні підходи до проблеми правової культури. Розроблено комплексну програму і методику дослідження, проведено пілотажне дослідження щодо виявлення ефективності комплексу методик.
На другому етапі (2001-2003 роки) було проведено констатуючий експеримент з емпіричного вивчення психологічних особливостей прояву правової культури старшокласників.
На третьому етапі (2003-2004 роки) було розроблено та експериментально перевірено концептуальну модель формування правової культури старшокласників, підведено підсумки та оформлено дисертаційну роботу. психологічний педагогічний старшокласник правовий
Експериментальна база дослідження. Основною базою проведення експериментального дослідження були два загальноосвітніх навчальних заклади Обухівського району Київської області. В констатуючому експерименті брали участь 210 учнів загальноосвітніх шкіл, а також вчителі з правознавства і директори шкіл, які оцінювали рівень сформованості в учнів правової культури. Для експериментальної перевірки концептуальної моделі формування правової культури старшокласників в контрольну та експериментальну групи увійшли 48 старшокласників.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що
вперше обґрунтовано визначення правової культури учнів старших класів як особистісної морально-правової цінності у контексті загальної культури;
досліджено особливості прояву правової культури формування правової культури у єдності ціннісно-мотиваційного, когнітивно-інформаційного і поведінково-регулятивного компонентів;
визначено психологічні умови формування правової культури учнів старших класів;
дістали подальшого розвитку теоретичні та практичні положення про фактори соціально-психологічного впливу на формування правової культури учнівської молоді.
Теоретичне значення дослідження полягає у розширенні наукових знань про психологічну сутність правової культури, визначенні ролі мотиваційного, когнітивного і регулятивного компонентів в її структурі; виявленні психологічних детермінант і механізмів її розвитку і функціонування.
Практичне значення дослідження полягає у розробці та експериментальній перевірці комплексу методів діагностування та формування правової культури старшокласників, які можуть бути використані вчителями загальноосвітніх навчальних закладів; визначенні та застосуванні методичних засобів щодо професійної орієнтації учнів на юридичну професію; у складанні на основі узагальнення результатів дисертаційного дослідження методичних рекомендацій, які можуть бути задіяні психологічною службою загальноосвітньої школи у роботі з “групами ризику”. Розроблені матеріали сприятимуть оптимізації процесу формування у старшокласників свідомої установки на правову поведінку, а також профілактиці злочинності та правопорушень.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено у школах м. Обухова та Обухівського району Київської області: Козинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів (Довідка №47 від 21.05.04 р.); Обухівській загальноосвітній школі І-Ш ступенів № 1 (Довідка №31 від 28.05.04 р.); Обухівській загальноосвітній школі І-Ш ступенів № 2 (Довідка №52 від 14.05.04 р.).
Особистий внесок автора полягає у розробці теоретичних положень щодо сутності правової культури як єдності ціннісно-мотиваційного, когнітивного-інформаційного і поведінково-регулятивного компонентів; експериментальному вивченні наявного рівня правової культури учнівської молоді; визначенні психологічних механізмів та особливостей формування правової культури у юнацькому віці; розробці концептуальної моделі формування правової культури старшокласників.
Вірогідність отриманих результатів забезпечена: методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних концептуальних уявлень про правову культуру як психологічного феномена соціально-правової і моральної поведінки; комплексним використанням сучасних дослідницьких методів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження; репрезентивною вибіркою досліджуваних; поєднанням кількісного і якісного аналізу отриманих результатів із застосуванням методів математичної статистики.
Положення, що виносяться на захист:
1. Теоретичне визначення поняття правової культури особистості як єдності ціннісно-мотиваційного, когнітивного-інформаційного і поведінково-регулятивного компонентів.
2. Положення про психологічні умови формування правової культури учнівської молоді, в якості яких виступають освітнє і батьківське середовище та виявлення психологічних конструктивних та деструктивних факторів впливу на розвиток правової культури учнівської молоді.
3. Концептуальна модель формування правової культури старшокласників, що включає психологічні умови розвитку правової культури учнівської молоді, психологічні фактори впливу на формування правосвідомості і установки на правову поведінку учнів, а також комплекс психологічних методів діагностики, формування і психокорекції правової поведінки.
4. Шляхи активізації усвідомленого засвоєння учнями правових норм, внутрішнього прийняття права як особистісної моральної цінності.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися на міжнародних і загальноукраїнських конференціях: Костюківських читаннях “Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку” (Київ, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Неперервна професійна освіта педагогічних працівників: теорія і практика” (Черкаси, 2003 р.); Міжнародній науковій конференції “Ломоносовські читання” (м. Севастополь, 2003 р.); Всеукраїнській конференції “Проблеми розвитку мислення в учнів загальноосвітніх шкіл і ліцеїв” (м. Севастополь, 2003 р.); Всеукраїнській конференції “Професійне формування особистості” (Київ, 2003 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено в 11 одноосібних наукових працях, з них 6 статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 статті у збірниках наукових праць та журналах, 3 статті у збірниках матеріалів конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 248 найменувань (з них 25 іноземними мовами), 2 додатків на 17 сторінках. Робота містить 12 таблиць на 12 сторінках, 8 рисунків на 4 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 196 сторінок; основна її частина займає 175 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність обраної проблеми дослідження, ступінь її розробленості, визначено об'єкт, предмет, сформульовано мету, гіпотезу та завдання дослідження, висвітлено методологічні та методичні підходи, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подані відомості про апробацію результатів дисертаційного дослідження.
У першому розділі “Процес формування правової культури старшокласників як психологічна проблема” викладено результати теоретичного аналізу наукових даних з досліджуваної проблеми, зокрема, проаналізовано праці, в яких розглядаються питання взаємозв'язку між загальною культурою, мораллю, правом і правовою культурою, зроблена загальна оцінка психологічних, філософських, педагогічних і юридичних робіт, в яких розглядаються питання правової культури та її формування у підлітковому і юнацькому віці.
У першому підрозділі здійснено теоретичний аналіз поняття правової культури, визначено сутність, психологічні механізми та функції правової культури, взаємозв'язок її структурних компонентів.
З цією метою проаналізовано погляди філософів стосовно поняття права, місця правової культури людини у її соціальних стосунках (Г.В.Ф.Гегель, М.О.Бердяєв, М.І.Петражицький, П.Д.Біленчук, М.І.Приступа, С.С.Сливка та ін.), взаємозв'язку права, правової культури і моралі, єдності і відмінності моралі і закону (В.М.Кудрявцев, М.М.Коченов, І.Б.Усенко та ін.), визнання права як рівності, свободи і справедливості (В.В.Лазарєв, О.А.Підопригора та ін.); єдності і відмінності моралі і закону (Г.С.Гурвич, А.І.Зінченко; Е.О.Лукашова, Я.З.Хайкін та ін.); функціонування права як культурного феномена, в якому відображена цінність розвитку соціальних норм, надбання матеріальної і нематеріальної сфер культури. Спільним для цих досліджень є думка про багатокомпонентну структуру правової культури, всі елементи якої беруть участь у процесі правової поведінки особистості та виконують в ній активізуючу функцію.
Визначаючи сутність правової культури особистості, ми стоїмо на позиції гуманістичної психології (Г.О.Балл), особистісно орієнтованого підходу до процесу її формування (І.Д.Бех, В.В.Рибалка та ін.), розглядаємо її як історично детерміновану, складну систему явищ у сфері дії права та його відображення у свідомості людини (М.М.Коченов, В.С.Медвєдєв, А.Р.Ратінов, С.І.Яковенко та ін.).
Правова культура особистості є складовою її загальної культури, проявом гуманістичної спрямованості психіки, свідомого підпорядкування нормам моралі і права. Охарактеризовано взаємозв'язок цінностей правової культури з етичними нормами, які відрізняються від норм права своїм функціонуванням у взаєминах людей, передбачають внутрішній моральний осуд і здійснюються через переживання совісті (С.С.Алексєєв, М.М.Бахтін, М.О.Бердяєв, О.І.Кульчицька та ін.). Проаналізовано психологічну структуру правосвідомості як складової правової культури у єдності її функцій: оцінної, пізнавальної і регулятивної (А.П.Закалюк, Г.Д.Маркова, Е.В.Назаренко, В.М.Оржеховська, М.К.Подберезський, А.Р.Ратінов та ін.).
Теоретичний аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що правова культура відображає соціально та історично сформовану систему матеріальних та ідеальних явищ у сфері дії права та його відображення у свідомості і поведінці людей. Правова культура відбивається у саморегуляції поведінки людини, у її соціально-правових і моральних відносинах з оточуючими. Ґрунтуючись на правових знаннях, моральних і гуманістичних принципах як особистісних цінностях, правова культура виявляється у свідомому ставленні людини до своїх прав і обов'язків, у стійкій установці на правослухняну поведінку.
У другому підрозділі здійснюється аналіз психолого-педагогічних досліджень з проблеми формування правової культури молоді. Розглядаючи поняття „правова культура молоді”, ми поділяємо погляди психологів В.О.Татенка, В.Г.Панка, А.Р.Ратінова, С.І.Яковенка; педагогів: М.І.Городиського, В.М.Оржеховської, Н.О.Ткачової, В.В.Оксамитного, які тлумачать це поняття в контексті прояву соціальної відповідальності учня, гуманістичної спрямованості психіки, ціннісного ставлення до держави, підпорядкування власних бажань нормам закону і моральним нормам.
На сутність протиправної поведінки та її причини в процесі становлення юридичної і психологічної наук існували різні погляди. В дисертації проаналізовано відповідні наукові праці С.Ф.Анісімова, Ю.М.Антоняна, Л.І.Божович, М.Й.Боришевського, Ш.Глюка, А.П.Закалюка, І.О.Ільїна, В.І.Ковальова, А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського та інших, в яких встановлено, що виникнення протиправної поведінки, як протилежної правовій, залежить від багатьох чинників, зокрема від внутрішніх особливостей індивіда, таких як висока психічна реактивність, акцентуації характеру, ураження психіки, наслідкові фактори, зосередженість на матеріальних потребах, агресивність, кризові стани підліткового та юнацького віку тощо. Протиправна поведінка може також залежати від зовнішніх чинників, в першу чергу, від родинного середовища (неповні та неблагополучні сім'ї, безтурботний або занадто суворий стиль виховання), кримінального оточення, належності до „груп ризику” тощо.
У вітчизняній та зарубіжній юридичній психології ретельно вивчається субкультура дитячої делінквентності з метою створення педагогічних програм роботи з такими дітьми (В.Ф.Моргун, А.Коен, Дж.Сатерленд, У.Хеллі, А.Хутон). Доведено, що делінквентна субкультура протилежна нормі, тому що заснована на іншій системі цінностей, яка не співпадає з цінностями законослухняних осіб. В цих роботах акцентується увага на таких особистісних якостях делінквентів, як підвищена жорстокість, агресивність, невротична будова психіки і т.ін.
В третьому підрозділі проаналізовано різні точки зору щодо визначення психологічних факторів впливу на формування правової культури учнівської молоді у контексті правовиховної діяльності. Значну кількість наукових праць присвячено проблемі правового виховання, його ролі у становленні і розвитку правосвідомості і правової культури як надійного засобу профілактики правопорушень. Це - роботи А.К.Долгової, О.І.Дулова, Л.М.Зюбіна, К.Є.Ігошева, В.О.Коновалової, М.В.Костицького, Д.П.Котова, О.Р.Ратінова, В.О.Татенка, Н.О.Ткачової та інших. У наведених дослідженнях доводиться, що в основі формування правової культури лежить система позитивних впливів, які забезпечуються організацією громадського, освітянського і родинного середовища. Наголошується, що у правовиховній роботі, спрямованій на формування правової культури, увага повинна бути акцентована на вивченні психологічних умов такого формування і визначенні психолого-педагогічних шляхів активізації усвідомленого засвоєння учнями правових норм, внутрішнього прийняття права як особистісної цінності.
Розглядаючи проблему формування правової культури, ми поділяємо погляди Н.О.Ткачової, яка наголошує на тому, що системно-комплексний відбір і викладання правового матеріалу в умовах шкільного навчання повинно забезпечувати не лише його освітню, але й виховну спрямованість, і створювати можливості для формування в учнів ціннісно-правового стилю мислення.
Отже, теоретико-методологічний рівень вирішення проблеми формування правової культури повинен включати практичну реалізацію принципу єдності свідомості і діяльності: навчальна діяльність має стати чинником і умовою формування правової культури, як єдності правосвідомості і правової поведінки учнівської молоді. Центральною ланкою процесу формування правової культури, як внутрішнього ціннісного утворення особистості, є правосвідомість, якою опосередковується правова поведінка учнівської молоді.
У другому розділі „Емпіричне вивчення психологічних особливостей прояву правової культури старшокласників” викладається загальна стратегія і обґрунтовується комплексна програма дослідження, розкривається значення мотиваційного, когнітивного і регулятивного компонентів у структурі правової культури старшокласників, які суттєво впливають на формування правової культури як особистісної цінності правової поведінки, досліджується взаємозв'язок правових знань і моральних переконань у розвитку правової культури молоді.
У першому підрозділі обґрунтовується комплексна програма проведеного констатуючого етапу дослідження, його методика, що базується на положеннях щодо процесу формування особистості у її взаємозв'язку із соціумом (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, В.К.Роменець, В.В.Рибалка). Це дозволяє за допомогою певного психологічного інструментарію вивчати конструктивні та деструктивні прояви правової культури особистості молоді за основними її компонентами: ціннісно-мотиваційним, когнітивно-інформаційним і поведінково-регулятивним, які мають такі змістові показники:
1. Ціннісно-мотиваційний компонент: позитивне ставлення до вивчення правознавчих дисциплін, ціннісно-мотиваційне забезпечення їх засвоєння, розуміння прав і обов'язків як особистісної цінності, свідоме ставлення до правових норм і необхідності їх виконання.
2. Когнітивно-інформаційний компонент: знання з основ правознавства, узагальнені правові поняття і категорії, конкретні і часткові знання правових норм і правового законодавства, практичні знання щодо рішення правових задач і розв'язання правових ситуацій.
3. Поведінково-регулятивний компонент: додержання правових норм у соціумі та правослухняна поведінка, саморегуляція правової поведінки, морально-правові орієнтації у суб'єкт-суб'єктних відносинах, позитивне ставлення до правових інституцій.
Для визначення рівня прояву правової культури на констатуючому етапі дослідження були використані авторські та адаптовані до змісту дослідження стандартизовані методики.
Для дослідження ціннісно-мотиваційного компонента використовувалися авторські анкети оцінного ставлення до вивчення законодавчих дисциплін, методика виміру мотивації досягнення (А. Махрабіан), метод вільного самоопису, авторська методика визначення розуміння учнями прав і обов'язків як особистісної цінності.
При вивченні когнітивно-інформаційного компонента правової культури застосовувалася методика експертного оцінювання вчителями правових знань учнів. Вчителі з правознавства виступали в якості експертів, оскільки вони володіли досвідом педагогічної роботи і спеціальними знаннями, а також були ознайомлені з методикою експертного оцінювання. З метою отримання експертної оцінки було визначено чотири показники рівня розвитку правових понять і правового мислення учнів: а) ступінь узагальненості правових понять; б) володіння правовим мисленням у процесі розв'язання правових задач; в) уміння виділяти суттєві ознаки у правових поняттях; г) загальна правова ерудиція учнів. Експертні оцінки передбачали оцінювання якості виконання учнями контрольних робіт, ступінь їх підготовки до уроків, участі учнів у вікторинах, олімпіадах, у роботі МАН, інтерес до уроків з правознавства. За допомогою узагальнених експертних оцінок визначався рівень розвитку правової культури учнів за п'ятибальною шкалою: бали “5” і “4” свідчать про високий рівень; бал “3” - середній рівень; бал “2” - низький рівень розвитку правової культури старшокласника.
Дослідження поведінково-регулятивного компоненту здійснювалося за допомогою таких методик, як: експертні оцінки вчителями щодо правової характеристики поведінки учнів у суб'єкт-суб'єктних стосунках, методики самоопису поведінки і її саморегуляції, тест-опитувальник батьківського ставлення (О.Л.Варга, В.В.Столін); патохарактерологічний діагностичний опитувальник (А.Є.Лічко) для оцінки делінквентних форм поведінки і акцентуацій характеру.
У другому підрозділі викладено результати констатуючого експерименту з вивчення проявів правової культури учнів старших класів, досліджено навчально-виховний процес як джерело одержання правової інформації (встановлювався рівень розвитку правових знань, правових понять і правового мислення, наявність особистісно-ціннісного ставлення молоді до правових знань); вивчалися правові переконання і правові орієнтації, сформованість свідомої установки до правослухняної поведінки.
Аналіз результатів констатуючого експерименту дозволив виявити конструктивні і деструктивні прояви правової культури старшокласників.
Конструктивні прояви:
- у ціннісно-мотиваційному компоненті - це позитивне ставлення до вивчення правознавчих дисциплін, розуміння необхідності отримання знань з різних галузей правовознавства, свідоме і позитивне ставлення до власних прав і обов'язків, ціннісне ставлення до прав і обов'язків, позитивне ставлення до правових інституцій;
- у когнітивно-інформаційному компоненті - створення стійкої системи правових знань з різних галузей правової діяльності у процесі вивчення правознавчих дисциплін, помітний рівень розвитку правових понять і категорій та правового мислення, дієве розуміння власних прав і обов'язків, практичні уміння щодо рішення правових задач і життєвих ситуацій з правничої точки зору;
- у поведінково-регуляційному компоненті - зростання практичної значимості знань з правознавства, виникнення бажання оцінити власну правову поведінку з точки зору моральних і правових норм, свідоме розуміння необхідності додержання правових норм у соціумі, здатність до саморегуляції і самоконтролю поведінки.
Деструктивні прояви:
- у ціннісно-мотиваційному компоненті вони виявилися в утилітарно-прагматичному ставленні до засвоєння правознавчих дисциплін, у негативному ставленні до необхідності дотримуватися норм і правил поведінки, у несприйнятті прав і обов'язків як цінностей особистості, в інтересі до кримінальної літератури;
- у когнітивно-інформаційному компоненті - низький рівень знань з правознавчих дисциплін, низький рівень розуміння правових понять і правових категорій, низькі показники володіння правовою інформацією щодо наслідків неправомірної поведінки;
- у поведінково-регулятивному компоненті: деформації у розумінні єдності правової і моральної поведінки, відсутність бажання до оволодіння методиками самокорекції поведінки, прояви асоціальної поведінки.
Результати проведення констатуючого експерименту представлені у таблиці 1.
Таблиця 1.
Порівняльна характеристика конструктивних і деструктивних проявів правової культури учнівської молоді
|
Прояви правової культури учнівської молоді |
||||
|
Конструктивні прояви |
Деструктивні прояви |
|||
|
1.Ціннісно-мотиваційний компонент: |
у % |
Ціннісно-мотиваційний компонент: |
у % |
|
|
а) позитивне ставлення до вивчення правознавчих дисциплін |
14,0 |
а) утилітарно-прагматичне ставлення до правових норм |
18,0 |
|
|
б) пізнавально-мотиваційне забезпечення засвоєння правових знань |
23,0 |
б) негативне ставлення до засвоєння правознавчих дисциплін |
12,0 |
|
|
в) розуміння прав і обов'язків як особистісної моральної цінності |
17,0 |
в) несприйняття прав і обов'язків як власних цінностей |
8,0 |
|
|
2. Когнітивно-інформаційний компонент: |
у % |
2. Когнітивно-інформаційний компонент: |
у % |
|
|
а) обсяг знань з правознавства |
18,0 |
а) низький рівень знань з правознавчих дисциплін |
19,0 |
|
|
б) узагальнені правові поняття |
13,0 |
б) низький рівень розуміння правових понять |
17,0 |
|
|
в) практичні знання щодо рішення правових задач |
15,0 |
в) стійкі низькі показники володіння правовою інформацією щодо наслідків неправомірної поведінки |
10,0 |
|
|
3. Поведінково-регулятивний компонент |
у % |
3. Поведінково-регулятивний компонент |
у % |
|
|
а) установка на додержання правових норм |
22,0 |
а) деформації у розумінні єдності правової і моральної поведінки |
7,0 |
|
|
б) установка на правослухняну поведінку |
56,0 |
б) відсутність бажання до оволодіння методиками самокорекції поведінки |
12,0 |
|
|
в) установка на саморегуляцію поведінки |
10,0 |
в) прояви асоціальної поведінки |
4,0 |
У третьому підрозділі проаналізовано психологічні умови, за яких здійснюється розвиток правової культури старшокласників відповідно до встановлених оціночних характеристик прояву правової культури.
Відповідно до результатів дослідження розвиток правової культури учнів, їх правових знань, правового мислення здійснюється в єдності ціннісно-мотиваційного, когнітивно-інформаційного і поведінково-регулятивного компонентів в умовах залучення учнів до правової поведінки в особистісно орієнтованому громадському освітянському та родинному середовищі, а також у дотриманні високоморальних і гуманістичних принципів, в яких відтворюється духовна сутність правових норм як таких, що втілюють справедливість. За визначених умов у молоді формується внутрішня узгодженість з правом, глибока переконаність у необхідності дотримання правових норм, включення правових понять до складу ціннісних орієнтацій особистості. Проте, виявлено, що найвищі рівневі показники припадають лише на когнітивно-інформаційний компонент, що свідчить про те, що у певної частини учнівської молоді правові знання ще не ввійшли у структуру ціннісних орієнтацій. В ході дослідження було виявлено, що суб'єктивний правово-моральний простір учнівської молоді досить різнобарвний і умовно в ньому можна виділити три групи: учні, які мають позитивне ціннісно-мотиваційне ставлення до правових норм і вважають їх необхідними у життєдіяльності і пов'язаними із морально-ціннісними орієнтаціями (до 68%); до другої групи ввійшли учні, які ставляться до правових норм упереджено негативно як до таких, що не відповідають реальній дійсності (до 24%); третю групу складають учні (8%), які орієнтуються на цінності і норми, що не узгоджуються із загальнолюдськими нормами права і моралі. Все це ставить перед нами завдання створення ефективної моделі формування правової культури учнівської молоді, яка б сприяла зростанню рівня правової культури у всіх її компонентах і забезпечувала розвиток в учнівської молоді розуміння права як власної особистісної цінності, корисної для всіх сфер життєдіяльності, професійної діяльності і соціальної поведінки.
У третьому розділі „Розробка та експериментальна перевірка ефективності концептуальної моделі формування правової культури учнів старших класів” представлено концептуальну модель та методику формування правової культури учнівської молоді в умовах навчально-виховного процесу, результати експериментальної перевірки ефективності запропонованої моделі та методики формування правової культури учнів, рекомендації щодо розвитку правової культури учнів в середньому навчальному закладі.
У першому підрозділі розроблено концептуальну психолого-педагогічну модель, розглянуто психолого-педагогічні умови формування правової культури учнівської молоді у загальноосвітньому навчальному закладі. Теоретичний аналіз відповідних наукових даних та результати емпіричного дослідження дозволив виділити основні фактори, що впливають на розвиток правової культури особистості учня в межах загальноосвітньої школи.
До психологічних умов формуючого експерименту, які впливають на розвиток правової культури учнівської молоді, можна віднести позитивні цілеспрямовані психолого-педагогічні впливи і негативні впливи оточення.
Цілеспрямовані психолого-педагогічні впливи на розвиток правової культури особистості здійснюються в умовах методологічно і методично забезпеченого гуманістично і особистісно спрямованого освітнього середовища, а саме: розвиток в учнів інтересу до правознавчих дисциплін, формування знань про свої права і обов'язки, усвідомленого ставлення до необхідності додержання норм закону, розвиток механізмів рефлексії. Активізація розвитку правової культури учнів забезпечується позитивними прикладами ставлення батьків до законодавства і правових інституцій, адекватним правовим вихованням, домінуванням в родині правових норм як особистісної моральної і правової цінності, емоційним підкріпленням власних правових дій, здійсненням особистих позитивних правових вчинків.
Нецілеспрямовані негативні впливи включають: низький рівень правової культури батьків, їх негативне ставлення до законодавчих і правоохоронних органів, безтурботна система виховання дітей, неуважність до їх матеріальних потреб, низький рівень матеріального забезпечення сім'ї, незадовільний моральний рівень батьків, негативні впливи засобів масової інформації і криміналізованої літератури.
Активізація розвитку правової культури учнівської молоді забезпечується у формуючому експерименті актуалізацією ціннісно-мотиваційного компоненту правової культури, набуттям знань з правознавчих дисциплін, практичних умінь вирішувати життєві правничі задачі і ситуацій як складових когнітивно-інформаційного компоненту, здійсненням правослухняної поведінки як наслідку становлення поведінково-регулятивного компоненту. Завдяки здійсненню позитивних впливів створюються передумови не тільки для зростання рівня правової культури, але й нового світогляду, в якому правові орієнтації набувають статусу стійких особистісних цінностей.
Під формуванням правової культури особистості ми розуміємо цілеспрямований психолого-педагогічний вплив на правовий розвиток особистості, що забезпечує високий рівень усвідомлення нею права як суб'єктивної моральної цінності і формує установку на правосвідому поведінку.
На основі здійсненого теоретичного аналізу і висновків про психологічні практичні результати була розроблена концептуальна модель цілеспрямованого впливу на розвиток правової культури учнівської молоді (рис. 1).
Рис. 1. Концептуальна модель формування правової культури старшокласників.
На основі концептуальної моделі формування правової культури набуває ознак цілеспрямованості, планомірності: в учнів з'являється інтерес до правових проблем, актуалізується потреба у засвоєнні досконалих знань з правових питань і у розбудові когнітивно-інформаційного простору, який в єдності із ціннісно-мотиваційними стимулами активізує поведінково-регулятивні процеси. Результатом здійснення формуючого процесу за розробленою моделлю стають якісні зміни особистості, які відбиваються у розвитку світоглядних позицій, нових ціннісних установок, сталих переконань, моральних орієнтацій і здатності до правослухняних вчинків.
У другому підрозділі розкривається значення родинного, освітнього і громадського середовища як чинника формування правової культури старшокласників і методика розвитку правової культури учнівської молоді, що розроблена на засадах функціонування запропонованої концептуальної моделі (Рис.1) цілеспрямованого психолого-педагогічного впливу на розвиток правової культури учня.
Дослідження проводилося у Козинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Обухівського району Київської області і загальноосвітній школі І-Ш ступенів № 1 м. Обухова. Відповідно до концептуальної моделі передбачалося здійснення цілеспрямованих психолого-педагогічних впливів на громадське, освітнє та родинне середовища, а також застосування тренінгових та кореляційних засобів, які забезпечують формування ціннісно-мотиваційному, когнітивно-інформаційного і поведінково-регулятивного компонентів правової культури учнів.
Ціннісно-мотиваційний компонент зазнає змін за рахунок створення системи гуманістично і морально спрямованого освітнього середовища у взаємозв'язку із громадською та родинною підтримкою проведення у школі правового виховання, спільної роботи з розв'язання морально-правових питань, які розвивають позитивне ставлення учнів до законів і правоохоронних інституцій держави, впровадження тренінгів, які сприяють розвитку внутрішньої правової рефлексії учнів та призводять до розуміння особистісної і суспільної значимості правової поведінки; проведення роз'яснювальних бесід щодо негативних наслідків негативної поведінки. Результати формуючого експерименту свідчать про зростання інтересу учнів до правознавчих дисциплін (за експертними оцінками вчителів, підвищення відсотку позитивних оцінок знань з правових дисциплін, дослідження рівня проявів асоціальних форм поведінки в експериментальних групах), підвищення рефлексії (за даними самохарактеристики учнів), інтересу до питань, пов'язаних із сенсом життя, зростання мотиваційного забезпечення засвоєння правознавчих дисциплін.
Когнітивно-інформаційне забезпечення формування правової культури сприяє здійсненню переходу від зовнішнього прояву функціонування конкретних правових знань, що засвоюються учнями у процесі навчання, до внутрішнього стійкого закріплення цих знань у свідомості, перетворення їх у ціннісні особистісні орієнтації та установки на позитивну правову поведінку.
Вплив на поведінково-регулятивний компонент здійснювався шляхом впровадження блоку індивідуальних бесід із старшокласниками, психотренінгів з розвитку самоконтролю поведінки, циклу лекцій працівників правоохоронних органів, а також методик з психокорекції агресивності, підвищеної сексуальної зацікавленості та інтересу до алкоголю, психокорекції тривожності, емоційної нестабільності; невротичних проявів, лекторій для батьків з проблем виховання в родині, що забезпечує формування позитивно-оцінного ставлення учнівської молоді до правової поведінки у суб'єкт-суб'єктних відносинах, зовнішніх вчинках, формує стриманість у поведінкових реакціях, обережність у спілкуванні з однолітками, які виявляють нестриманість і бажання здійснити правопорушення.
Застосована система цілеспрямованих психолого-педагогічних на формування правової культури учнівської молоді знайшла своє відображення у позитивних проявах правової поведінки: протягом 2003-2004 років (за час проведення експериментальної роботи) не було зафіксовано жодного правопорушення серед учнів експериментальних групах.
Не менш вагомим результатом експериментальної роботи, спрямованої на формування правової культури учнівської молоді є підвищення орієнтації старшокласників на юридичні професії: до проведення експерименту лише 6,2% учнів старших класів мали намір отримати юридичну професію; після проведення експерименту цей показник збільшився до 14,3%.
У третьому підрозділі представлені результати експериментальної перевірки концептуальної моделі формування правової культури учнівської молоді під дією фонових впливів.
Таблиця 2.
Результати перевірки формування правової культури учнівської молоді
|
Ціннісно-мотваційний компонент |
Показники зростання мотивації до засвоєння правових знань |
||
|
Експериментальні групи (у %) |
Контрольні групи (у %) |
||
|
Пізнавальна мотивація |
24,2 |
16,1 |
|
|
Індиферентна мотивація |
19,3 |
38,2 |
|
|
Захисна мотивація |
18,6 |
24,8 |
|
|
Практична мотивація |
25,6 |
10,5 |
|
|
Професійна мотивація |
12,3 |
5,2 |
|
|
Інтерес до професії юриста |
14,3 |
6,2 |
|
|
Когнітивно-інформаційний компонент |
Показники зростання правових знань |
||
|
Об'єм правових знань |
68,2 |
51,7 |
|
|
Розуміння ключових загальних понять |
57,1 |
38,3 |
Подобные документы
Сучасні підходи до розуміння поняття "цінності" у психології. Аналіз процесу їх формування в юнацькому віці. Експериментальне дослідження психологічних особливостей динаміки ціннісних орієнтацій старшокласників і студентів та особливостей його перебігу.
магистерская работа [157,9 K], добавлен 19.10.2011Професійний інтерес: сутність та закономірності виникнення. Особливості формування професійних інтересів у старшокласників. Організація та методи дослідження сформованості професійних інтересів старшокласників, аналіз результатів й розробка рекомендацій.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 14.08.2016Спілкування як категорія в психології. Роль спілкування в розвитку особистості старшокласників. Культура спілкування як основа взаємодії між людьми. Дослідження взаємозв’язку соціометричного статусу і культури спілкування у дітей старшого шкільного віку.
курсовая работа [62,2 K], добавлен 30.01.2010Теоретичні основи дослідження розвитку емоційної культури у старшокласників: загальна характеристика, головні особливості розвитку. Тренінгова програма для розвитку емоційної сфери у школярів. Методика діагностики рівня емпатичних здібностей В.В. Жваво.
дипломная работа [117,3 K], добавлен 19.11.2014Визначення сутності поняття характеру. Психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці. Опис процедури дослідження характеру в підлітків, аналіз результатів. Рекомендації щодо впливу психолого-педагогічних умов на формування характеру.
курсовая работа [111,1 K], добавлен 17.04.2015Основні поняття соціометричного статусу старшокласників та схильність до суїциду. Старшокласники, як суїцидально-небезпечна референтна група. Виявлення статусного розподілу серед учнів 11 класу, схильності старшокласників до суїцидальної поведінки.
курсовая работа [258,0 K], добавлен 16.06.2010Становлення наукових поглядів на підлітковий вік. Підлітковий вік як складний і кризовий в житті людини. Аналіз соціальних факторів, що впливають на формування девіантної поведінки. Аналіз біологічних факторів, що впливають на формування поведінки.
курсовая работа [46,9 K], добавлен 19.02.2014Загальне поняття про спілкування, його сутність. Психологічні особливості спілкування підлітків та старшокласників. Особливості ділового спілкування. Розробка тренінгу на тематику особливості спілкування між учнями-підлітками та учням-старшокласниками.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 28.12.2013Вивчення особливостей конфліктних ситуацій у старшокласників. Аналіз причин виникнення конфліктів і способів їх вирішення. Види педагогічних конфліктів та умови їх подолання. Типи розуміння вчителем психології учня та їх прояви у педагогічній взаємодії.
курсовая работа [47,1 K], добавлен 06.10.2012Педагогічне спілкування як система соціально-психологічної взаємодії викладача та студіюючої молоді. Зведена матриця оцінки розвиненості комунікативних умінь. Тест на об’єктивність сприйняття партнера по спілкуванню. Класифікація жестів співрозмовників.
дипломная работа [99,7 K], добавлен 21.09.2011
