Психологічні умови формування правової культури старшокласників

Інтерес до правознавчих дисциплін

58,6

31,2

Рівень розвитку правового мислення

60,1

40,0

Рівень розвитку творчого правового мислення

54,2

28,1

Участь в олімпіадах, конкурсах, діалогах, дискусіях

23,2

7,3

Поведінково-регулятивний компонент

Показники зростання розуміння значення правових знань

Розуміння практичного значення правових знань

44,8

32,7

Оцінка вчинків з правничої точки зору

52,6

28,4

Необхідність додержання правових норм

62,7

39,6

Саморегуляція і самоконтроль поведінки

39,4

18,2

Презентовані дані відображають ефективність дії розробленої концептуальної моделі та обраних методів розвитку мотиваційно-ціннісного, когнітивно-інформаційного і поведінково-регуляційного компонентів правової культури. Зміни зазнали всі компоненти структури правової культури, але найвагомішими і найбільш прозорими є зміни у когнітивно-інформаційному компоненті. Зафіксовано відсутність правопорушень в експериментальних групах, підвищення толерантності у суб'єкт-суб'єктних відносинах, збільшення емоційної врівноваженості учнів під час уроків, зниження проявів агресивності. Включення рефлексії у самооцінку вчинків та їх інтерпретація з правничої і моральної точки зору є свідченням того, що й мотиваційно-ціннісний компонент також зазнав певних змін.

Результати формуючого експерименту в експериментальних групах свідчать про ефективність запропонованої моделі і методики формування правової культури старшокласників.

За результатами дисертаційного дослідження було розроблено методичні рекомендації для педагогів загальноосвітніх навчальних закладів з формування правової культури учнівської молоді, зокрема: 1) доцільно формувати на основі центральної ідеї усвідомленого ціннісного ставлення учнів до права як втілення принципу справедливості, чесності, відповідальності, готовності учнів діяти відповідно до норм права і моральності, розвивати самоконтроль поведінки і вміння оцінювати конкретні життєві ситуації з точки зору єдності права і моралі. Ціннісні орієнтири особистості (переконання, ідеї, ідеали, світогляд, інтереси, життєві плани), входячи в структуру правової культури, визначатимуть адекватну правову спрямованість поведінки; 2) організація навчальної діяльності учнів вимагає єдності чуттєвого і абстрактного, понятійного і практичного, використання різноманітних психолого-педагогічних методів навчання: традиційних і нетрадиційних. Застосування зазначених методів залежить від змісту навчального матеріалу, форми, в якій він представлений (понятійна, образна, практична), а також вимагає врахування вікових і індивідуальних особливостей учнів. В процесі розвитку правової культури необхідно вчити аналізу правових проблемних ситуацій і задач на основі діючого правового законодавства. Необхідно дбати про перехід від внутрішньо сформованої системи усвідомлених правових понять до зовнішньої правової поведінки на основі вміння вирішувати життєві ситуації з правничої точки зору; 3) увесь формуючий процес має сприяти розвитку правової культури у взаємозв'язку з загальнолюдськими та національними цінностями загальної культури. Вирішального значення у здійсненні формуючого процесу набувають психологічні чинники: формування в учнів інтересу до правознавчих дисциплін, розуміння їх необхідності, розвиток правового мислення, утворення правових понять і категорій, формування позитивного ставлення до правових норм і установки на їх виконання в реальних життєвих ситуаціях, розвиток в учнівської молоді поваги до законодавства держави, правоохоронних органів, розуміння необхідності їх існування в державі. Великого значення у розроблених методичних рекомендаціях надається питанням формуванню в учнів протидії, активному опору негативним впливам збоку “груп ризику” як дітей, так і дорослих, вживанню алкоголю, завищеному інтересу до надмірних матеріальних цінностей, ранніх статевих стосунків тощо.

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало підстави зробити такі висновки:

1. Теоретичний аналіз філософсько-юридичних і психолого-педагогічних досліджень з проблеми формування правової культури старшокласників свідчить про тісний взаємозв'язок між загальною правовою культурою, між правом та мораллю. Правова культура учнівської молоді розглядається як єдність зовнішнього і внутрішнього: право як особистісна цінність і установка на правослухняну поведінку. Визначено й обґрунтовано психологічний склад правової культури старшокласників, до якого входять такі взаємопов'язані компоненти як ціннісно-мотиваційний, когнітивно-інформаційний, поведінково-регулятивний.

Завдяки ціннісно-мотиваційному компоненту формуються ціннісно-правові орієнтири, правові переконання, правосвідомість як установка на правову поведінку. Когнітивно-інформаційний компонент спрямований на набуття старшокласниками правових знань і формування правового мислення як особистісних цінностей. За допомогою поведінково-регулятивного компоненту забезпечуються позитивні прояви правової поведінки учнів та досягається активізація саморегуляції та самовдосконалення поведінки.

2. За допомогою певного психологічного інструментарію досліджено конструктивні та деструктивні прояви правової культури старшокласників та визначено змістові показники ціннісно-мотиваційного, когнітивно-інформаційного та поведінково-регулятивного компонентів.

3. В дослідженні було визначено психологічні умови формування правової культури учнівської молоді. До психологічних умов, які впливають на розвиток правової культури старшокласників можна віднести позитивні цілеспрямовані психолого-педагогічні впливи (розвиток в учнів інтересу до правознавчих дисциплін, формування знань про свої права і обов'язки, усвідомленого ставлення до необхідності додержання норм закону, розвиток механізмів рефлексії) та негативні впливи оточення (низький рівень правової культури батьків, їх негативне ставлення до законодавчих і правоохоронних органів, безтурботне виховання дітей, низький рівень матеріального забезпечення сім'ї, негативні впливи засобів масової інформації і криміналізованої літератури).

Доведено, що розвиток правової культури учнів відбувається нерівномірно, що зумовлено індивідуально особистісною зрілістю індивіда, ступенем сформованості моральних переконань і установок.

4. Розроблена та експериментально перевірена концептуальна модель формування правової культури учнівської молоді в умовах навчально-виховного процесу, яка забезпечує цілеспрямований позитивний психолого-педагогічний вплив на розвиток правової культури особистості у взаємодії всіх її компонентів: ціннісно-мотиваційного, когнітивно-інформаційного і поведінково-регулятивного, активізацію внутрішньої суб'єктної рефлексії і зовнішньої суб'єкт-суб'єктної взаємодії, створення психологічних умов для реалізації комплексної програми навчально-виховної роботи школи у взаємодії з родиною.

Концептуальна модель включає розроблені в дослідженні психологічні умови розвитку правової культури учнівської молоді, психологічні фактори впливу на формування правосвідомості як установки на правову поведінку учнів, а також комплекс психологічних методів діагностики, формування і психокорекції правової поведінки.

В результаті дослідження проблеми було розроблено методичні рекомендації щодо формування правової культури учнівської молоді, які передбачають: врахування психологічних факторів в організації навчального процесу з правознавства; психологічну допомогу батькам у вихованні правової культури і правової поведінки дітей.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення вимагають такі питання: визначення індивідуально-психологічних особливостей формування правової поведінки в учнів, що схильні до делінквентної поведінки; уточнення значення системи виховної роботи в сім'ї з проблеми формування правової культури дітей; більш глибоке вивчення форм взаємозв'язку школи, сім'ї і громади у становленні правової культури; розробка та впровадження технологій визначення і розвитку правової культури дітей, схильних до правопорушень.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Бойко Д.М. Особливості засвоєння старшокласниками правових знань //Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К. - 2003. - Том 5. - Частина 1. - С.27-31.

2. Бойко Д.М. Психологічні умови формування правосвідомості учнів старших класів: Збірник наукових праць //Проблеми загальної та педагогічної психології: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - Київ. - 2003. - Том 5. - Частина 2. - С. 20-24.

3. Бойко Д.М. Теоретичні підходи до визначення понять: культура, мораль, правова культура //Педагогічний процес: теорія і практика: Збірник наукових праць Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України. - К. - 2003. - Випуск 1. - С.138-151.

4. Бойко Д.М. Психологічні умови засвоєння старшокласниками правознавства //Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. - Київ: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. - 2003. - Випуск 2. - С.145-151.

5. Бойко Д.М. Психологічний аналіз особистості підлітка-правопорушника //Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - К.: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. - 2003. - Випуск 45. - С.12-16.

6. Бойко Д.М. Психологічні питання засвоєння старшокласниками правознавства //Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси. - 2003. - Випуск 45. - С.12-16.

7. Бойко Д.М. Протиправна (делінквентна) поведінка підлітків: причини і наслідки //Психологія: Збірник наукових праць: Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. - Київ. - 2003. - Випуск 21. - С. 160-169.

8. Бойко Д.М. Формування правової культури учнів у процесі навчання //Горизонты образования: Научно-методический журнал: Севастопольский институт последипломного образования. - Севастополь. - 2003. - № 4. - С.90-94.

9. Бойко Д.М. Психологічні особливості формування правової культури старшокласників //Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку: Матеріали Костюківських читань (28-29 січня 2003 року) /Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К., 2003. - С.8.

10. Бойко Д.М. Психологічні питання засвоєння старшокласниками правознавства //Неперервна професійна освіта педагогічних працівників: теорія і практика: Міжнародна науково-практична конференція (28 квітня 2003 року) /Черкаський державний університет ім. Б. Хмельницького. - Черкаси. - 2003. - С. 8.

11. Бойко Д.М. Психологические условия усвоения учащимися правовых знаний //Научная конференция “Ломоносовские чтения” 2003 года: Материалы международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых (Ломоносов - 2003) /Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова. Черноморский филиал. - Севастополь. - 2003. - С. 138.

Размещено на Allbest.ru