Формування духовних цінностей старшокласників у діяльності шкільної психологічної служби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ПОМИТКІН ЕДУАРД ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 159. 922; 373.1.013

ФОРМУВАННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 1998р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім.Г.С. Костюка АПН України.

Науковий керівник - кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Рибалка Валентин Васильович, Iнститут педагогiки i психологiї професiйної освiти АПН України, завідуючий лабораторією психології трудової і професійної підготовки.

Офіційні опоненти:

- доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Бех Іван Дмитрович, Інститут проблем виховання АПН України, директор, м.Київ;

- кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Юзвак Жанна Михайлівна, Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України, докторант, м. Київ.

Провідна установа:

Черкаський державний університет ім.Б.Хмельницького, кафедра психології, Міністерство освіти України, м.Черкаси.

Захист відбудеться “27“ січня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 254060, м.Київ, вул.М.Берлинського, 9; 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (254060, м.Київ, вул.М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “25“ грудня 1998 р.

Вчений секретар спеціалізваної вченої ради Цибульська Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Духовне відродження України, оновлення системи освіти є обєктивною закономірністю суспільного розвитку. Розвязання проблеми формування високодуховної особистостi на сучасному етапі визначається стратегiчними завданнями Державної нацiональної пpогpами "Освiта" (“Україна ХХІ століття”). Незважаючи на значущість даної проблеми, рівень її психолого-педагогічного дослiдження та науково-методичного обгрунтування недостатній. Існуючі психолого-педагогічні дані стосуються проблеми формування лише окремих аспектів духовних цінностей, таких як цінності самореалізації, самовдосконалення, самовиховання учнів, моральні та естетичні цінності.

Проблема природи духовності, духовної самореалізації, самоактуалізації особистості досліджувалась Е. Шпрангером, В.Штерном, Е.Фроммом, А.Маслоу, К.Роджерсом, Г.Олпортом, С.Грофом, Г.О.Баллом. У працях цих науковців орієнтація на духовні цінності розглядається як важлива ознака особистості, що досягла рівня самореалізації. Спрямованість на окремі компоненти духовних цінностей простежується в психологічних портретах самореалізованої (самоактуалізованої, здорової) особистості.

Теоретичні передумови розробки проблеми формування духовних цінностей особистості закладені у психологічних дослідженнях Л.I.Божовича, Г.С.Костюка, Н.С.Лейтеса, О.М.Леонтьєва, С.Л.Рубiнштейна, А.В.Петровського, А.В.Мудрик, В.А.Семиченко, В.В.Рибалки, Л.А.Сулейманової, В.В.Москвiної та ін.

Духовний розвиток особистості школяра в системі освіти є важливою складовою навчально-виховного процесу. Питанням вивчення та формування духовного світу особистості, самопізнанню та самовихованню учнів присвячені роботи К.Д.Ушинського, В.О.Сухомлинського, К.О.Альбуханової-Славської, I.С.Кона, О.В.Киричука, Д.А.Леонтьєва, C.Д.Максименка, Ю.М.Орлова, П.В.Симонова, П.М.Єршова, Г.Є.Бурбулiса, Б.П.Бiтiнаса, Ю.П.Вяземського, В.А.Пономаренка, Т.М.Титаренка, Ж.М.Юзвак, Н.Р.Бiтянової, А.Ц.Гармаєва та ін.

Потреба в духовному оновленні системи освіти, її гуманізації зумовлює пошук нових шляхiв вирiшення проблеми, зокрема, в умовах діяльності психологічної служби школи. В сучасних умовах у молодiжному середовищi спостерiгається зниження духовностi, несприйняття загальнолюдських цiнностей, пiдвищення рівня злочинностi та самогубств серед дiтей і пiдлiткiв. Отже, актуальним є пошук нових психолого-педагогічних засобів забезпечення духовного розвитку молоді України.

Характерною ознакою високодуховної особистості є її гуманістична поведінка, високоморальні вчинки, прагнення до реалізації у власному житті загальнолюдських цінностей, потяг до істини та прекрасного. Серед сучасних дослiдникiв моральних та естетичних аспектів проблеми слiд назвати І.А.Зязюна, І.Д.Беха, М.Й.Боришевського, С.У.Гончаренко, В.К.Демиденко, I.Д.Звєрєву, Є.П.Козлова, Л.П.Печко.

Розробцi загальнометодологічних підходів і методiв дiяльностi шкільної психологiчної служби присвятили свої працi I.В.Дубровiна, Ю.З.Гiльбух, В.Г.Панок, В.I.Барко, С.В.Лазаревський, Н.В.Чепелєва, Л.В.Долинська, З.Г.Кiсарчук, М.В.Левченко, Г.І.Онищенко, Є.I.Рогов, Л.I.Уманець та ін. Ці дослідники визначають актуальні шляхи розвитку практичної психології, зокрема в системі шкільної освіти. Однак, такий важливий напрям діяльності шкільної психологічної служби, як формування духовних цінностей учнів старших класів залишається поки що недостатньо обгрунтованим та методично забезпеченим. Практика показує, що шкільний психолог часто опиняється в ситуації певної ціннісної невизначеності, відчуває гостру нестачу методичного інструментарію.

Важливою складовою процесу формування особистості сучасних школярів є психодіагностика духовних цінностей. Теоретичним та методологiчним проблемам психодiагностики особистісного розвитку молоді присвятили свої працi такi дослiдники, як М.I.Алексєєва, Л.Ф.Бурлачук, К.М.Гуревич, Г.Н.Прозументова, Б.О.Федоришин, С.М.Морозов, Л.А.Петровська, Ю.Р.Саарнайт, Б.С.Круглов, В.Ф.Маценко, Л.М.Смирнов та iн. Діагностика особистісного розвитку школярів спрямована, перш за все, на дослідження інтелектуальних здібностей особистості, вольових якостей школярів, їх самооцінки, комунікативних здібностей, естетичних нахилів учнів тощо. Разом з цим недостатньо розробленою залишається проблема виявлення духовних ціннісних орієнтацій старшокласників.

Наведені вище дані дозволяють констатувати недостатній рівень дослідженості духовної сфери особистості старшокласника, в результаті чого шкільна психологічна служба не має науково обгрунтованого методичного інструментарію вивчення та формування духовних цінностей молоді. Як наслiдок, система освiти залишається безпорадною перед проблемою духовного розвитку старшокласників. Таким чином, актуальнiсть теми зумовлена як теоретичною, так i практичною необхiднiстю розв"язання проблеми формування духовних цiннiсних орiєнтацiй школярiв, потребою в створеннi науково обгрунтованих практичних методів формування духовного свiту учнів.

Враховуючи актуальність та недостатній рівень розробленості проблеми формування духовних цінностей старших школярів, було визначено таку тему дослідження: “Формування духовних цінностей старшокласників у діяльності шкільної психологічної служби”. Обрана тема відповідає проблематиці НДР на 1996-1998 роки лабораторії психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України - “Психологічні умови наступності у підготовці учнівської молоді до професійної праці”, РК № 0196И008885.

Обєкт дослiдження: формування духовних цінностей старшокласників в умовах загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження: діяльність шкiльної психологiчної служби з формування духовних цінностей учнів старших класів.

Мета роботи: наукове обгрунтування методiв діяльності шкiльної психологiчної служби, спрямованих на формування і самореалізацію духовних цiнностей старшокласникiв.

Концептуальні ідеї дослідження:

Ефективність процесу формування духовних цінностей старшокласників у роботі шкільної психологічної служби може досягатися шляхом застосування відповідних засобів психодіагностики, психологічної просвіти, психорозвивальних методів у поєднанні з практикою залучення школярів до творчої соціально значущої діяльності.

Така діяльність здійснює вплив на спілкування, спрямованість, характер, самосвідомість особистості, збагачує її досвід. Духовні цінності, покладені в основу творчої суспільно корисної діяльності учнів, стають надбанням їх свідомості, засвоюються і знаходять відображення в повсякденній поведінці школярів.

Гіпотеза дослідження:

1) Однією з необхідних передумов формування духовних цінностей молоді має стати їх психолого-педагогічне визначення та обгрунтування як особистісних якостей школяра, що спрямовують і регулюють його поведінку.

2) Формування духовних цінностей особистості учня може здійснюватись шляхом залучення школярів до спеціально організованої засобами шкільної психологічної служби, духовно насиченої навчально-виховної, творчої та самоперетворюючої діяльності.

3) Стійкість духовних цінностей старшокласника може бути забезпечена в процесі розвитку особистості як субєкта самостійної творчої, духовно спрямованої діяльності. При організації такої діяльності необхідно спиратися на базові потреби особистості у спілкуванні, пізнанні, творчості, самовираженні та використовувати комплекс психодіагностичних, психорозвивальних методів, засобів психологічної просвіти у роботі шкільної психологічної служби.

Завдання дослiдження :

1) уточнити психолого-педагогічні характеристики поняття духовних цінностей та психологічний механізм їх формування як особистісних якостей школяра; теоретично обгрунтувати модель психологічних якостей особистості як субєкта духовно спрямованої діяльності;

2) розробити засоби психологічної просвіти, психодіагностичні та психорозвивальні методи діяльності шкільної психологічної служби, що сприяють розвитку духовних якостей старшокласників;

3) розробити та апробувати організаційні форми навчально-виховної діяльності шкільної психологічної служби, які забезпечують формування у старшокласників стійких якостей особистості як субєкта духовно спрямованої поведінки.

Методологічна основа дослідження грунтується на принципах психологічної науки (детермінізму, єдності психики і діяльності, розвитку психіки) теоретичних положеннях, визначених Л.С.Виготським, С.Л.Рубінштейном, О.М.Леонтьєвим, Г.С.Костюком, О.М.Ткаченко, П.Р.Чаматою про природу та розвиток особистості.

Теоретичну основу дослідження становить:

- наукове розуміння філософсько-психологічних поглядів на природу духовності та духовних цінностей (А.Ф.Лосєв, Р.Штайнер, Г.С.Сковорода, В.О.Сухомлинський, М.Монтесорі);

- провідні принципи гуманістичної психології (А.Маслоу, К.Роджерс, Г.Олпорт, С.Гроф);

- психологічні та педагогічні погляди на особистість (Б.Г.Ананьєв, Г.О.Балл, І.Д.Бех, Л.С.Виготський, В.В.Давидов, І.А.Зязюн, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, В.О.Моляко, С.Л.Рубінштейн, В.А.Семиченко, Т.С.Яценко та ін.).

- концептуальні положення про діяльність шкільної психологічної служби ( І.В.Дубровіна, Ю.З.Гільбух, С.Д.Максименко, В.Г.Панок).

Методи дослідження: спостереження, бесiди, анкетування, формуючий експеримент, теоретичний аналiз та узагальнення наукових даних з проблеми формування духовних цінностей учнiв.

Організація дослідження. Дисертаційне дослідження проводилось протягом чотирьох років (1994-1998 рр.) у три етапи:

На першому етапі (1994-1996 рр.) проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження, визначено мету і завдання дослідно-експериментальної роботи та розроблено її методику, проведено констатуючий експеримент, що дало змогу встановити рівень дослідженості проблеми в психолого-педагогічній науці та стан її практичної реалізації.

На другому етапі (1996-1997 рр.) в ході формуючого експерименту було здійснено пошук та апробацію методів психодіагностики, психологічної просвіти, психорозвивальних методів діяльності шкільної психологічної служби, які сприяють розвитку духовних якостей старшокласників.

На третьому етапі (1997-1998 рр.) здійснено опрацювання здобутих даних та інтерпретацію результатів формуючого експерименту, розроблено методичний інструментарій діяльності шкільної психологічної служби з формування духовних цінностей старшокласників. Результати дослідження узагальнені у науково-методичному посібнику і оформлені у дисертації.

Експериментальна база: дослідження виконувалося на базі київської гімназії №153 ім.О.С.Пушкіна, середніх шкіл №60, №165, №221 м.Києва, Палацу творчості дітей та юнацтва Залізничного району м.Києва.

Дослідженням було охоплено 300 старшокласників, з них 240 учнів зазначених вище шкіл і 60 гуртківців Палацу творчості дітей та юнацтва, а також 40 безпритульних дітей.

Наукова новизна одержаних результатiв: розкрито психолого-педагогічні характеристики поняття духовних цінностей, наукове уявлення про психологічний механізм їх формування у старшокласників, вперше створено класифікацію психологічних якостей високодуховної особистості; науково обгрунтовано методи діяльності шкільної психологічної служби, які сприяють формуванню та самореалізації духовних цінностей особистості старшокласника.

Теоретичне значення дослідження полягає у визначенні духовних цінностей як особистісних якостей старшокласника; науковому обгрунтуванні методів діяльності шкільної психологічної служби з розвитку духовних якостей старших школярів; у розробці науково обгрунтованих критеріїв сформованості духовних цінностей старшокласників.

Практичне значення дослідження: розроблено практичні засоби та прийоми розвитку духовних цінностей старшокласників, які дозволяють підвищувати ефективність їх формування у молоді в умовах сучасних загальноосвітніх шкіл і професійних закладів освіти.

Для збагачення психодіагностичного інтрументарію шкільного психолога розроблено та апробовано методику виявлення сформованості духовних цiнностей у старшокласникiв. Для забезпечення напряму психологічної просвіти у діяльності шкільної психологічної служби розроблено факультативний курс "Психологiя духовного розвитку" для старшокласникiв та методичнi рекомендацiї до його застосування. Для підвищення ефективності психокорекційної та психорозвивальної роботи запропоновано методику “Перетворення”.

Обгрунтовано цільові творчі проекти як засоби духовної самореалізації школярів у суспільно-корисній діяльності:

а) проект духовної допомоги школярiв вихованцям дитячого притулку;

б) творчий літературний проект написання і видання книги старшокласниками.

Впровадження результатів дослідження. Основні висновки, рекомендації та розробки дослідження використовуються у ряді навчальних закладів України. Методи діяльності шкільної психологічної служби, обгрунтовані відповідно до завдань дослідження, складають основу психологічного забезпечення інноваційної педагогічної технології “Освіта для життя” на базі середньої школи № 221 (довідка № 12 від 9 жовтня 1998р.). Методика виявлення сформованості духовних цiнностей застосовується у київських школах №№ 165, 221, гiмназiї N153 iм. О.С.Пушкiна (довідка №23 від 17 жовтня 1998 р.), Палацi творчостi дiтей та юнацтва Залізничного району м.Києва (довідка № 4 від 16 вересня 1998 р.).

На основі матеріалів дисертаційного дослідження розроблено спецкурс "Iнновацiйнi пiдходи до збагачення духовного досвiду школярiв", який включено до навчального плану Державної академiї керiвних кадрiв освiти (викладається з 1996р. завiдуючим районними вiддiлами освiти, iнспекторам, директорам шкiл, шкільним психологам).

Особистий внесок автора в одержанні наукових результатів полягає в:

- обгрунтуванні специфіки процесу формування духовних цінностей старшокласників;

- розробці теоретичної моделі психологічних якостей особистості як субєкта духовно спрямованої діяльності;

- проведенні дослідно-експериментальної роботи з метою апробації розроблених методів психологічної просвіти, психодіагностичних та психорозвивальних методів діяльності шкільної психологічної служби, що сприяють розвитку духовних якостей старшокласників;

- розробці нових організаційних форм і методів діяльності шкільної психологічної служби, які забезпечують формування у старшокласників стійких якостей особистості як субєкта духовно спрямованої діяльності та поведінки.

Вірогідність результатів роботи забезпечується методологічним обгрунтуванням вихідних положень дослідження, використанням комплексу взаємоповязаних методів, що відповідають предмету, меті і завданням дослідження, системним аналізом емпіричних даних, кількісним і якісним аналізом результатів експериментальної роботи, позитивними наслідками впровадження результатів дослідження у діяльність психологічної служби школи.

На захист виносяться:

1. Теоретична модель психологічних якостей особистості як субєкта духовно спрямованої діяльності.

2. Положення про формування духовних цінностей старшокласників шляхом залучення школярів до творчої, духовно спрямованої діяльності та поведінки за допомогою комплексу засобів шкільної психологічної служби.

3. Положення про комплекс психодіагностичних, психорозвивальних методів та засобів психологічної просвіти у діяльності шкільної психологічної служби, спрямованих на розвиток та самовираження духовних цінностей старшокласника.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення та результати дослiдження оприлюднено на Всеукраїнськiй науково-практичнiй конференцiї "Шляхи розвитку та вдосконалення системи пiслядипломної освiти", (Київ, 1994р.); Всеукраїнськiй науково-практичнiй конференцiї "Пошуки, проблеми, перспективи гуманiтаризацiї загальної освiти", (Суми, 1996р.); Всеукраїнських екологiчних читаннях "Майбутнє без Чорнобилiв", (Київ, 1996р.); Республіканській науково-практичнiй конференцiї "Реформування дiяльностi еколого-натуралiстичних центрiв: соцiальне замовлення та попит", (Київ, 1996р.); звiтнiй науковiй конференцiї Українського інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти "Пiслядипломна освiта педагогiчних кадрiв: проблеми розвитку", (Київ, 1996р.); науково-мистецькій акції “Театр-всесвіт” у Республіканському Будинку вчителя, (Київ, 1998р.); звітній науковій конференції Державної академії керівних кадрів освіти “Актуальні проблеми теорії і практики післядипломної освіти керівних і педагогічних кадрів”, (Київ, 1998 р.).

Результати дисертацiйного дослiдження обговорювались на засіданнях лабораторій наукових основ практичної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України та психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Про здійснння наукової розробки проблеми автор доповідав на педагогічних радах, "круглих столах" з проблем духовного розвитку молодi в системi освiти, що вiдбувалися протягом 1996 - 1998 рр. у Київському мiському Будинку вчителя.

Основні результати дослідження знайшли відображення у чотирнадцяти одноосібних публікаціях автора, зокрема у науково-методичному посібнику (видавався двічі), двох методичних рекомендаціях, семи статтях, з них 5 - у наукових фахових виданнях, чотирьох тезах доповідей на конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (213 найменувань, з них 17 іноземними мовами), двох додатків на 12 сторінках і містить 145 сторінок. До складу роботи входить 5 таблиць на 9 сторінках та 13 малюнків на 13 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження та його практичне значення у підвищенні ефективності діяльності шкільної психологічної служби, спрямованої на формування духовних цінностей у старшокласників. Сформульовані обєкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання дослідження, положення, що виносяться на захист. Визначені наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, показані шляхи її апробації.

У першому роздiлi - “Психолого-педагогічні аспекти проблеми формування духовних цінностей школярів у системі освіти” - проаналізовано літературні джерела з проблеми, що досліджується, наукові підходи до визначення поняття духовності, духовних цінностей. Розглянуто філософсько-психологічні погляди Е.Гусерля, А.Ф.Лосєва, викладено результати дослідження цього питання К.Юнгом, С.У.Гончаренком, І.Д.Бехом, М.Й.Боришевським, Б.Бітінасом, Ж.М.Юзвак. Аналіз представлених підходів до визначення духовності дозволяє розглядати феномен духовності як явище, повязане з вищими культурологічними досягненнями особистості і людства в цілому. В психологічному плані феномен духовності співвідноситься з когнітивно-інтелектуальними, почуттєво-емоційними процесами, самосвідомістю та волею особистості, знаходить прояв у її гуманістичній діяльності та поведінці.

Аналіз дослідницьких матеріалів показав необхідність розгляду процесу духовного розвитку невідривно від розвитку свідомості людини, адже поняття свідомості включає в себе всі пізнавальні процеси, самосвідомість, емоційні та цілеутворюючі компоненти особистості. Виходячи з цього, у нашому дослідженні прийняте таке робоче визначення духовності: духовнiсть - це специфiчно людська якiсть, що характеризується усвiдомленням єдностi буття i зумовлює прагнення людини до гармонії внутрішнього та зовнішнього світу, спрямовує особистість до пізнання істини і самопізнання, творчості, самовдосконалення та гуманістичної поведінки.

У розділі уточнено робоче поняття духовних цінностей, до яких віднесено цінності гуманістичні, естетичні, екологічні, цінності пізнання, самовдосконалення та самореалізації особистості. Виявлені закономiрності покладено в основу діагностичної методики з виявлення сформованості духовних цiннісних орієнтацій у старшокласників.

Специфіка формування духовних цінностей особистості розглядається в нашому дослідженні з урахуванням її психологічних характеристик. У процесі дослідження розроблено робочу теоретичну модель високодуховної особистості, яка базується на концепції тривимірної поетапно конкретизованої психологічної структури особистості В.В.Рибалки.

Розробка моделі здійснювалася шляхом класифікації, конкретизації та диференціації якостей, функцій і процесів, притаманних високодуховним особистостям, що містяться у філософській, психологічній, мистецькій та релігієзнавчій літературі. Аналіз досвіду різних систем виховання молоді, зокрема, психолого-педагогічних ідей Р. Штайнера, принципів вальдорфської педагогіки, філософсько-психологічних поглядів Г.С. Сковороди, К.Д. Ушинського, В.О .Сухомлинського, М. Монтесорі, психолого-педагогічного досвіду експериментальних шкіл I.Г.Волкова, В.Ф.Шаталова, Школи діалогу культур, інноваційної педагогічної технології “Освіта для життя”, школи В.М.Алфімова, дозволив вiдокремити шляхи та методи, за допомогою яких в учнiв формувалися певні компоненти духовних цiнностей.

Виявлено, що в даних психолого-педагогічних системах застосовувалися такі методичні прийоми та підходи, як орієнтація навчально-виховного процесу на окремі компоненти духовних цінностей, емоційне закріплення навчального матеріалу, активізація самопізнання та спілкування учнів. Однак застосування цих заходів без надання належної уваги ознайомленню школярів з системою духовних цінностей людства, без залучення їх до гуманістичної діяльності та соціальної поведінки не завжди призводить до помітних зрушень у духовному становленні молоді: духовні цінності залишаються на рівні знань, не інтеріоризуються у стійкі особистісні якості школярів. Для забезпечення стійкого засвоєння духовних цінностей, їх перетворення на якості особистості та прояву в повсякденній поведінці, діях і вчинках учнів необхідним є створення відповідних психолого-педагічних умов для самореалізації школярів. Виявлені особливості потребують подальшого вивчення та врахування при розробці відповідного методичного забезпечення діяльності шкільної психологічної служби.

У другому роздiлi - “Особливості діяльності шкільної психологічної служби при формуванні духовних цінностей старшокласників” розглянуто специфіку методичних підходів шкільної психологічної служби, що спрямовані на формування духовного світу учнів старших класів. Основними напрямами діяльності шкільної психологiчної служби є психодіагностика, корекція, реабілітація, профілактика, консультативно-методична допомога, просвітницько-пропагандистська робота тощо. Для науково-методичного забезпечення вказаних напрямів роботи розроблено методичні підходи та рекомендації для здійснення діагностики духовних цінностей особистості, консультаційної роботи, створено спецкурс, спрямований на розвиток духовних якостей старшокласників.

Потреба виявлення рівня сформованості духовних ціннісних орієнтацій у старшокласників зумовлює специфічні вимоги до побудови діагностичного інструментарію. Загальною вимогою до обраної методики, є наявнiсть теоретично обгрунтованого цiннiсного фундаменту. Методика має бути досить інформативною і повинна спиратися на еталонну цiннiсну шкалу, за допомогою якої будуть розглядатися результати дослiдження. Такою шкалою, в нашому випадку, 1 етапи (рiвнi) розвитку свiдомостi i, вiдповiдно, змiни цiннiсної орiєнтацiї особистості. З урахуванням вказаних вимог розроблено методику "Здiйснення бажань". У процесі проведення методики старшокласники вибирають із загального списка цінностей пріоритетні. Аналіз цих пріоритетних цінностей шляхом співвіднесення дозволяє визначити рейтинг духовних цінностей в загальній системі цінностей особистості. Застосування методики також знайомить учнів із специфікою процесу розвитку свідомості, допомагає у накресленні власних планів самовдосконалення.

Для формування духовних цінностей старшокласників у процесі психологічної просвіти представлено розробку авторського факультативного курсу "Психологiя духовного розвитку". У ході вивчення курсу учні засвоюють уроки духовної історії людства через ознайомлення з величними образами та духовним шляхом людей-творців, кожен з яких був носієм духовних цінностей. Знайомство з героїчним і цікавим життям таких постатей, як Піфагор, Платон, С.Радонезький, Г.Сковорода та ін. допомагає учням у власному духовному самовизначенні. Емоційна насиченість курсу зумовлює активізацію механізмів наслідування, природного інтересу школярів до самопізнання, творчості, самовдосконалення. Таким чином від 1-го та 2-го рівнів ціннісної орієнтації учні в процесі розширення свідомості переходять до більш високих рівнів.

У ході проведення формуючого експерименту (за участю 300 старшокласників) для визначення сформованості духовних ціннісних орієнтацій школярів використовувалася методика “Здійснення бажань” та спеціально розроблена анкета.

Впровадження курсу у ряді київських шкіл підтвердило його ефективність та дозволило виявити ряд закономірностей духовного становлення особистості. Зокрема, експериментальні дані, отримані до і після викладання у гімназії № 153 м. Києва даного спецкурсу дозволили виявити, що духовні цінності стали більш важливими для 93% старшокласників. У контрольних класах подібної тенденції не виявлено.

Вплив на формування духовної ціннісної орієнтації школярів за допомогою спецкурсу "Психологія духовного розвитку" простежено також на прикладi роботи психологічного гуртка, який працював протягом 1994-1998 рокiв на базі Палацу дітей та юнацтва Залізничного району м.Києва. У процесі дослідження було виявлено, що на початкових етапах духовного розвитку дитина має потребу у безпосередньому прикладі. Таким прикладом спочатку є батьки, близькі (сімейний рівень ціннісної орієнтації).

У процесі духовного зростання особистість проявляє інтерес до прикладів прояву духовності та гуманізму в історії людства, орієнтується на загальнолюдські духовні ідеали, і поступово здійснює перехід від обєктивних загальнолюдських духовних ідеалів та цінностей до формування відповідних особистісних якостей. У відповідях на питання анкети про життєві орієнтири та смисл життя гуртківця С.Ю. (табл.1) легко побачити тенденцію переходу від 2-го рівня (сімейних, родинних цінностей) до 3, 4, і 5-го рівнів ціннісної орієнтації.

Експериментальні дані свідчать, що згідно з розробленою структурою психологічних якостей та здібностей високодуховної особистості спецкурс активізує та розвиває такі підструктури соціально-психолого-індивідуального виміру особистості, як спрямованість, самосвідомість, інтелект, а в діяльнісному потребнісно-мотиваційні, інформаційно- пізнавальні та емоційно-почуттєві компоненти структури особистості.

Таблиця 1. Приклад зміни ціннісної орієнтації гуртківця С.Ю. після вивчення курсу “Психологія духовного розвитку”

До вивчення курсу	Після вивчення курсу
1. У чомусь я хочу бути схожою на маму, тітку, своїх подруг. У них є те, чого немає чи менше в мене, а мені хотілося б мати у своєму характері такі риси.	1. Кожна людина в чомусь хорошому перевершує мене, і я прагну піднестися і бути в цьому схожою на неї.
2. Хочу бути людиною, простою, гарною людиною, мати сім'ю і багато хороших, милих дітей, багато друзів і улюблену роботу.	2. Я хочу духовно розвиватися і виконати ту космічну мету, яка чекає на мене в житті.

У розділі також проаналізовано типові недоліки психокорекційної, тренінгової роботи зі школярами, серед яких - епiзодичнiсть, ситуативність, короткочасність впливу та визначена процедурою більшості тренінгів обмеженість кiлькостi учасникiв тренiнгової групи. Для подолання вказаних недолiкiв у процесі формування духовних цінностей старшокласників запропонована авторська методика свiдомого удосконалення особистостi в колективi "Перетворення". Ця методика дозволяє залучити до процесу постійного самовдосконалення весь учнівський колектив школи. У ході впровадження методики в колективі створюються психологічні умови стимулювання духовного розвитку кожного учня. За допомогою спеціальної анкети учні визначають найбільш цінну та необхідну особистісну якість як для власного самовдосконалення, так і для своїх товаришів по навчанню. Надалі необхідні особистісні якості знаходять відображення у змодельованих учнями ситуаціях самопрояву і відпрацьовуються в ігровій формі. Застосування кваліметричного підходу до оцінки ступеня досягнення необхідної особистісної якості надає процесу самовдосконалення школярів системності та цілеспрямованості.

Незважаючи на певну ефективність наведених заходів, за нашими спостереженнями та даними класних керівників, процес формування духовних цінностей старшокласників традиційними засобами психологічної просвіти та психотренінгу призводить до недовготривалого, нестійкого психолого-педагогічного ефекту. Наведені заходи дозволяють створити певний духовний простір, який підтримується учнями в межах окремого класу. Однак, за цими межами учні поступово відновлюють традиційні способи взаємодії, прийняті у соціальному середовищі, які не вимагають високодуховної поведінки. Аналіз цього явища в контексті теоретичної моделі високодуховної особистості дозволив виявити, що його причиною є відсутність в умовах школи можливості закріплення та подальшого розвитку духовних цінностей у діяльності та соціальній поведінці старшокласників.

У роздiлi 3 - “Психолого-педагогiчнi умови реалізації духовних цінностей у суспільно корисній діяльності старших школяpiв”- викладено методичні засади створення психолого-педагогічних програм, спрямованих на формування та самореалізацію духовних цінностей старшокласників.

Для надання школярам можливості збагачення та реалізації духовного досвіду у власній діяльності розроблено проект духовної допомоги школярів вихованцям дитячого притулку. До участі у проекті залучаються учні, що вивчали спецкурс "Психологія духовного розвитку", брали участь у методиках “Перетворення”, “Здійснення бажань” тощо. За програмою проекту між його учасниками під керівництвом психолога створюється ситуацiя знайомства та спiлкування у формi iнтерв'ю на визначенi теми: “мої улюблені заняття”, “які риси я ціную у друзів?”, “як покращити світ?”, “мої плани на майбутнє”.

У результаті спілкування утворюється спільний ціннісний простір, в якому цінності школярів поступово сприймаються, переживаються і засвоюються безпритульними дітьми. В свою чергу старшокласники отримують досвід духовної допомоги безпритульним, випробовують набуті духовні цінності у реальних життєвих ситуаціях.

Здійснення проекту певною мірою відповідає таким напрямам діяльності шкільної психологічної служби, як психотренінгова та психокорекційна робота. В процесі реалізації проекту в учнів активізуються та реалізуються всі компоненти діяльності високодуховної особистості - потребнісно-мотиваційний, інформаційно-пошуковий, цілеутворюючий, результативний та емоційно-почуттєвий компоненти. Так, потребнісно-мотиваційний компонент виявився у стійкому бажанні учнів надавати допомогу безпритульним дітям. Висновок про сформованість інформаційно-пошукового компонента був зроблений на основі аналізу фактів зацікавленості учнів долею безпритульних дітей, обставинами їх минулого і подальшого життя. Розвиток цілеутворюючого компонента діяльності було простежено в акті прийняття старшокласниками самостійних рішень духовної спрямованості щодо особистої допомоги безпритульним не тільки в межах програми колективного проекту, але й поза її межами. Результативний компонент знайшов прояв у здатності учнів виконувати прийняті рішення, доводити духовно орієнтовані ідеї та задуми до реалізації. В емоційно-почуттєвому компоненті закріплюється вся схема духовно спрямованої поведінки учнів.

Реалізація ще одного виду особистісного проекту - літературного - дозволила створити умови для самовираження духовних цінностей учнів старших класів у формі написання та видання спільної книги. Зміст цієї праці, яка була названа старшокласниками гімназії №153 м.Києва “Відображення”, побудований на основі обраних учнями окремих тем духовної спрямованості. Книга містить 20 розділів: 1)Куди прямує світ? 2)Мої плани на майбутнє. 3)Намалюй себе в 70 років. 4) За що я ціную своїх друзів? 5)Який вид мистецтва мені ближчий? 6)Якими я бачу однокласників в майбутньому. 7)Любов - це... 8)Як покращити світ? 9)Якби я був президентом... 10) Що найбільш важливе мені дали батьки? 11)Якою дитиною я був(ла)? 12)Як я буду виховувати своїх дітей? Так, як мене? 13)Коли я одержав свою першу пятірку... 14) Коли я одержав свою першу двійку... 15)Чому найважливішому я навчився в школі? 16)Моя майбутня сімя. 17)Як зберегти природу? 18)Як зробити так, щоб всі були щасливими? 19)Побажання, компліменти вчителям, собі, однокласникам. 20)Наше відвідування дитячого притулку.

Проаналізувати психологічні зміни, що відбулися в класі у процесі здійснення творчих проектів, можна за допомогою таблиці 2.

Таблиця 2. Класифікація психолого-педагогічних особистісних ефектів здійснення старшокласниками творчих проектів (надання духовної допомоги безпритульним і видання колективної книги)

Д - вимір С-П-І- вимір	Потребнісно-мотивацій-ний компо-нент діяль-ності	Інформаційно-пізнавальний компонент	Цілеутворюючий компонент (прийняття рішення)	Результативний компонент (виконання рішення, досягнення резу-льтату діяльності)	Емоційно-почуттєвий компонент діяльності
Здат-ність до спілку-вання	Потреба обєднати колектив класу (учень А.О.)	Здатність до організації ак-тивного спіл-кування між однокласника-ми (учні А.О., С.О.)	Здатність до сприйняття і ро-зуміння чужого болю, страж-дань, відчаю (учні А.О., Л.О., Ц.М.,Ч.Г.)	Прояв лідерських якостей в процесі написання, реда-гування та видан-ня книги (учні Л.Д., Т.Н., С.О.)	Почуття задоволен-ня, віра в свої органі-заторські здібності (А.О.,С.О.)
Спрямованість	Бажання покращити себе та світ (учні Є.М., Ж.Т., І.А., С.Н., Ч.М.)	Інтерес до фі-лології, до за-собів виразу власних думок (С.О., Ч.М.)	Вияв гуманісти-чних ідеалів, переконань у духовній єдності дітей (А.О., Б.Г., Л.Д., Л.О., М.Ц., С.Н.)	Прагнення допо-могти безприту-льним самостій-но, поза межами проекту (Є.М., Р.О., Ч.М.)	Почуття поваги до інших, не-зважаючи на їх соці-альне ста-новище (І.А., Є.М.)
Характер	Допитли-вість, відк-ритість до нового (учні Г.Ю., І.А., Л.Д., Л.О.)	Чесність, від-вертість, доб-розичливість (А.Б., Ж.Т., Н.С.)	Цілеспрямова-ність, рішучість у прийнятті рі-шень (А.О., Л.Д., С.О., Ц.М.)	Відповідальність, сміливість, що виявилась у вис-тупі на засіданні Президії АПН України (С.О.)	Життєра-дісність, “стала більше пос-міхатися” (Л.О.)
Самосвідомість	Поява пот-реби у са-моусвідом-ленні своїх творчих мо-жливостей (учні І.А., Ч.Г.)	Інтенсивне са-мопізнання власних мож-ливостей у зді-йсненні суспі-льно та особи-стісно значу-щих проектів (А.Д.,С.Н)	Підвищення са-мооцінки влас-них здатностей до духовно спря-мованих дій, до їх планування та здійснення (А.О., З.Н., Л.Д., С.О.,)	Потяг до само-реалізації твор-чого потенціалу у творах, віршах, малюнках до кни-ги (всі учні класу)	Почуття власної гід-ності, впев-неності у собі (А.О., Б.А., Г.Ю.)
Досвід	Стійка пот-реба випро-бувати себе у нових ко-рисних справах (учні І.А., Л.Д., О.Л.)	Збагачення та упорядкування знань, необхід-них для здій-снення вчинків духовної спря-мованості (Л.Д., Н.С., Р.О., Ч.Г.,)	Вміння система-тизувати та відо-бразити у літера-турній формі досвід духовно орієнтованої діяльності (Б.Г., Б.О., П.Є., С.О., С.Н., Ч.Г.)	Здатність до фор-мування стійких навичок здійс-нення духовних вчинків(А.О., Б.Г., Г.Ю., Є.М., С.О., Р.О.,Ч.М.)	Позитивні емоції, по-чуття задо-волення від участі у ко-рисній справі (А.О., Б.Г., Ж.Т., І.А.)

Таблиця складалася на основі матеріалу співбесід з учнями, спостережень психолога та куратора класу. Серед психологічних змін, що відбулися в класі у процесі здійснення проекту, виявлено переорієнтацію учнів на духовні цінності, підвищення рівня комунікативності, активізацію творчого потенціалу школярів, обєктивізацію самооцінки старшокласників. Деякі з школярів почали вперше писати вірші, деякі віднайшли та відновили власні творчі роботи, виконані в попередні роки навчання.

Здійснення проекту довело, що в процесі духовно спрямованої діяльності учнів відбувається помітний розвиток, стійке одухотворення їх базових якостей, які відповідають таким підструктурам особистості, як здатність до спілкування, спрямованість, характер, самосвідомість, досвід. Отримані результати свідчать про те, що ефективне формування духовних цінностей старшокласників доцільно забезпечувати шляхом залучення учнів до спеціально організованої, духовно насиченої навчально-виховної та творчої діяльності.

Узагальнення результатів проведеного дослідження дало підстави зробити такі висновки:

1. Необхідною передумовою формування духовних цінностей старшокласників доцільно розглядати їх психолого-педагогічне визначення та обгрунтування як якостей особистості школяра. Духовні цінності - це вершинні досягнення людства та його окремих видатних представників, що являють собою цілеорієнтуючі ідеали для прогресивного розвитку особистості та цивілізації в цілому. Психолого-педагогічні аспекти духовних цінностей - це особистісні якості високодуховної людини, які спонукають, регулюють високодуховні вчинки, поведінку, є предметом її розвитку та саморозвитку, підготовки до нових вершинних досягнень - як субєктивних, для себе, так і обєктивних, для людства.

2. Психологічний механізм формування духовних цінностей розглядається нами як низка психічних процесів у ході розвитку та діяльності особистості - від формування високодуховних потреб і мотивів, пошуку та засвоєння відповідної духовно значущої інформації - до формування задумів, цілей, планів, програм високодуховної творчої діяльності та соціальної поведінки, дій і вчинків, які призводять до відповідних результатів. При цьому відбувається емоційно-почуттєве закріплення духовних досягнень у соціальному плані та внутрішніх перетвореннях особистості (зміна ставлень, самооцінки, досвіду тощо). Під процесом формування духовних цінностей слід розуміти створення умов для духовного саморозвитку та самореалізації особистості, а не примусовий вплив на неї.

3. Успішність процесу формування духовних цінностей учнів залежить від орієнтації навчально-виховного процесу на вихідні психологічні характеристики високодуховної особистості. Виходячи з цього, розроблено робочу теоретичну модель високодуховної особистості, яка базується на концепції тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості (В.В.Рибалка). Представлені в моделі 120 якостей і здібностей високодуховної особистості складають концептуальну основу діяльності шкільної психологічної служби з розвитку духовних цінностей старшокласників.

4. Аналіз відомих психолого-педагогічних підходів до проблеми формування духовних цінностей молоді в контексті розробленої моделі показав, що застосування таких методичних прийомів та підходів, як орієнтація навчально-виховного процесу на окремі компоненти духовних цінностей, емоційне закріплення навчального матеріалу, активізація самопізнання й спілкування, без надання достатньої уваги ознайомленню учнів з системою духовних цінностей, без залучення школярів до гуманістичної діяльності та соціальної поведінки не сприяє помітним зрушенням у духовному становленні молоді, а духовні цінності залишаються на рівні знань, не інтеріоризуються у стійкі особистісні якості школярів.

5. Врахування виявлених особливостей потребує науково-методичного оновлення напрямів діяльності шкільної психологічної служби - психодіагностики, корекції, консультативно-методичної допомоги, просвітницько-пропагандистської роботи тощо. Для методичного забезпечення цих напрямів роботи на основі створеної теоретичної моделі високодуховної особистості розроблено комплекс відповідних засобів. Зокрема, для забезпечення діагностичного напряму роботи шкiльного психолога в ході дослідження розроблено методику "Здiйснення бажань". Для активізації процесу формування духовних цінностей старшокласників запропонована авторська методика свiдомого удосконалення особистостi в колективi "Перетворення". Для забезпечення просвітницько-пропагандистського напряму діяльності шкільної психологічної служби розроблено та апробовано факультативний курс “Психологія духовного розвитку” для старшокласників.

6. Аналіз результатів запровадження розроблених засобів психологічної просвіти та психотренінгу свідчить про те, що процес формування духовних цінностей старшокласників призводить до помітного, але ситуаційного і недовготривалого педагогічного ефекту. Вивчення цього явища в контексті теоретичної моделі високодуховної особистості дозволило встановити, що його причиною є відсутність в умовах школи можливості реалізації та закріплення старшокласниками набутих духовних цінностей у творчій соціально значущій діяльності.

7. Потреба в наданні школярам можливості реалізувати свій духовний потенціал вимагає розробки та запровадження спеціальних творчих особистісних проектів духовного спрямування, участь в яких надає змогу учням залучитися до особистісно значущої та суспільно корисної діяльності. З урахуванням цього було розроблено та апробовано творчі проекти духовної самореалізації старшокласників у суспільно корисній діяльності: а) проект духовної допомоги старшокласників вихованцям дитячого притулку; б) творчий літературний проект написання книги. В процесі здійснення проектів у старшокласників активізуються та реалізуються всі підструктури і компоненти діяльності високодуховної особистості. При цьому відбувається формування стійких духовних цінностей як якостей особистості старшокласника, що знаходить прояв у подальшій повсякденній поведінці учнів. Отже, ефективне формування духовних цінностей у старшокласників доцільно забезпечувати шляхом залучення учнів до спеціально організованої, духовно насиченої навчально-виховної та творчої суспільно значущої діяльності.

У процесі роботи підтверджено гіпотезу дослідження, відпрацьовано теоретичні підходи до проблеми формування духовних цінностей старшокласників на основі розробленої системи методів, яка суттєво доповнює методичний арсенал діяльності шкільної психологічної служби. Здійснення дослідження дозволило уточнити психолого-педагогічні характеристики духовних цінностей, виявити специфіку їх формувння у старшокласників, розробити ефективні методи дiяльностi шкiльної психологiчної служби, які сприяють розвитку духовних якостей школярів.

Разом з цим, проведене дослідження не претендує на розвязання всіх аспектів цієї проблеми. Подальші дослідження мають охоплювати різні вікові категорії учнів, детальніше окреслювати специфіку процесу формування духовного світу школярів у закладах шкільної та позашкільної освіти тощо.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора

духовний цінність старшокласник психологічний

Методичні посібники:

1. Помиткін Е.О. Духовний pозвиток учнiв у системi шкiльної освiти: Науково-методичний посiбник. - 2-е вид., доп. - К.: IЗМН, 1996. - 164 с. - 9,5 авт. арк.

Методичні рекомендації:

2. Помиткін Е.О. “Перетворення": iгрова дiагностично-корекцiйна методика свiдомого удосконалення особистостi в колективi: Методичні рекомендації. - К.: ДАККО, 1997. - 14 с. - 0,7 авт. арк.

3. Помиткин .А. Краткие совет по воспитанию ребёнка до 7 лет (для будущих и настоящих родителей): Методические рекомендации - К., 1998. - 16 с.: ил. - 0,8 авт. арк.

Наукові статті у журналах та збірниках:

4. Помиткін Е.О. Проблема розвитку та діагностики духовних ціннісних орієнтацій у старшокласників // Практична психологія та соціальна робота. - К. - 1998. - №10. - С.8-11. - 1 авт.арк.

5. Помиткін Е.О. Комплексна оцінка гармонійного розвитку учнів в управліннi навчально-виховним процесом // Освіта і управління. - 1997. - Том 1. - №4. - С.68-72. - 1 авт. арк.

6. Помиткін Е.О. Сучаснi пiдходи до комплексної оцiнки гармонiйного розвитку учнiв // Новi технологiї навчання: Наук.-метод. зб. / Ред. кол.: В.О.Зайчук (гол. ред.) та iн. - К.: IЗМН. - 1997. - Вип.19. - С.34 - 51. - 1 авт. арк.

7. Помиткін Е.О. Використання гри у процесi гармонiйного розвитку особистостi // Початкова школа. - 1997. - № 6. - С.41-42. - 0,2 авт. арк.

8. Помиткін Е.О. Створення умов для духовного розвитку // Лiцеїст: Науково-лiтературний альманах при Донецькому державному унiверситетi. - 1994. - № 2. - С.2-4. - 0,15 авт. арк.

9. Помиткін Е.О. Психологiчнi аспекти пpоцесу виховання у системi шкiльної освiти //Твоpча дiяльнiсть педколективiв та учнiв. - К. - 1994.- С.1О5-1О9. - 0,25 авт. арк.

10. Помиткін Е.О. Роль сімї в духовному вихованні молодших школярів // Еколого-натуралістична творчість: Науково-методичний вісник - К.: УДЕНЦ. - 1998. - С.28-36. - 0,6 авт. арк.

Тези доповідей на наукових конференціях:

11. Помиткін Е.О. Деякі аспекти удосконалення перепідготовки керівників // Шляхи розвитку та вдосконалення системи післядипломної освіти: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 24-25 листопада 1994 р. - К. - 1995. - С.167-168. - 0,1 авт.арк.

12. Помиткін Е.О. Самореалiзацiя особистостi учня в контекстi управлiння освiтнiм процесом // Пiслядипломна освiта педагогiчних кадрiв: проблеми розвитку: Матерiали звiтної наукової конференцiї 31жовтня - 1 листопада 1996р. С.159-161. - 0,2 авт. арк.

13. Помиткін Е.О. Духовний розвиток дітей та молоді у закладах позашкільної освіти // Реформування діяльності еколого-натуралістичних центрів: соціальне замовлення і попит: Матеріали науково-практичної конференції. - К.: УДЕНЦ. - 1997. - С.11-17. - 0,4 авт. арк.

14. Помиткін Е.О. Інноваційні підходи до збагачення духовного досвіду учнів // Актуальні проблеми теорії і практики післядипломної освіти керівних і педагогічних кадрів: Матеріали звітної наукової конференції 5-6 березня 1998 р. - К.: ДАККО. - 1998. - Ч. 2 . - С.153-155. - 0,2 авт. арк.

АНОТАЦІЇ

Помиткін Е.О. Формування духовних цінностей старшокласників у діяльності шкільної психологічної служби. - Рукопис.

Дисертация на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук з спеціальності 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 1999.

Уточнено психолого-педагогічні характеристики понять духовності, духовних цінностей, створено соціально-психологічну модель процесу ціннісної орієнтації особистості, теоретичну модель високодуховної особистості. Встановлено, що ефективність процесу формування духовних цінностей старшокласників досягається шляхом їх залучення до спеціально організованої духовно насиченої навчально-виховної та творчої діяльності. Розроблено систему методів шкільної психологічної служби, спрямованих на формування духовних цінностей старшокласників.

Ключові слова: духовні цінності, формування духовних якостей особистості старшокласника, теоретична модель високодуховної особистості, напрями діяльності шкільної психологічної служби, реалізація духовних цінностей особистості у творчій діяльності старшокласників.

Помыткин Э.А. Формирование духовных ценностей старшеклассников в деятельности школьной психологической службы. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. -Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 1999.

В работе уточнены психолого-педагогические характеристики понятий духовности, духовных ценностей. Проанализирован психолого-педагогические взгляд на природу духовности, в результате чего духовность в психологическом аспекте рассматривается как специфически человеческое качество, которое характеризуется осознанием единства бтия и обусловливает стремление человека к гармонии внутреннего и внешнего мира, направляет личность на познание истин и самопознание, творчество, самосовершенствование и гуманистическое поведение.

К духовнм ценностям отнесен ценности гуманистические, стетические, кологические, ценности познания, самосовершенствования и самореализации личности. Под процессом формирования духовнх ценностей личности подразумевается не принудительное внешнее воздействие, а создание условий для самопознания, самосовершенствования и самореализации учащихся.

Для раскртия закономерностей процесса формирования духовнх ценностей старшеклассников создана социально-психологическая модель развития сознания и ценностной переориентации личности. Модель позволяет вделять зон ближайшего ценностного развития личности, прогнозировать ценностную восприимчивость ученика и осуществлять психолого-педагогическую деятельность в соответствии с вявленнми особенностями.

Специфика процесса формирования духовнх ценностей старшеклассников рассматривается в работе с учётом психологических характеристик личности. Исходя из того, создана теоретическая модель высокодуховной личности. Представленне в модели 120 качеств и способностей всокодуховной личности вступают в роли концептуальной основ деятельности школьной психологической служб по формированию духовнх ценностей старшеклассников.

С помощью созданнх моделей проанализирован опт известнх психолого-педагогичских подходов к проблеме формирования духовнх ценностей личности. Установлено, что ориентация учебно-воспитательного процесса на отдельне компонент духовнх ценностей и применение таких методических приёмов как моциональное закрепление учебного материала, активизация общения, самопознания не приводят к желаемому психолого-педагогическому эффекту.