Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

БОГДАН СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної

освіти АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Рибалка Валентин Васильович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ, завідувач відділу психології трудової та професійної підготовки.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Яковенко Сергій Іванович, Київський юридичний інститут МВС України, начальник кафедри юридичної психології;

кандидат психологічних наук, доцент

Хоружий Сергій Миколайович, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, доцент кафедри соціальної роботи.

Провідна установа: Національний педагогічний університет

ім. М.П. Драгоманова, кафедра психології,

Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться " 27 ” грудня 2005р. о 15.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.451.02 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул.М. Берлинського, 9, 5 поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.

Автореферат розісланий " 24 ” листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Помиткін Е.О.

Загальна характеристика роботи

Здійснити теоретичний аналіз проблеми формування комунікативних якостей особистості фахівця податкової міліції.

Розробити методологічний підхід до вивчення і формування комунікативних якостей працівників податкової міліції.

Обґрунтувати концептуальну модель комунікативних якостей особистості майбутніх слідчих податкової міліції та вивчити прояви комунікативних якостей у курсантів на етапі професійної підготовки у вищому навчальному закладі.

Розробити й експериментально перевірити програму формування комунікативних якостей особистості майбутніх фахівців податкової міліції.

слідчий професійне спілкування навчальний

Скласти методичні рекомендації з формування комунікативних якостей у курсантів вищого навчального закладу податкової служби.

Методологічну основу дослідження становлять принципи розвивальної навчальної діяльності, що представлені у працях І.Д. Беха, В.В. Давидова, О.К. Дусавицького, Г.С. Костюка, С.Д. Максименка, Д.Б. Ельконіна; сукупність положень та ідей особистісно орієнтованої професійної підготовки, що розроблені Є.В. Єгоровою, І.А. Зязюном, О.І. Кульчицькою, Н.І. Литвиновою, І.П. Манохою, В.Ф. Моргуном, О.М. Отич, Н.А. Побірченко, В.В. Рибалкою, В.В. Синявським, Л.О. Хомич та ін.

Теоретичну основу дослідження складають системно-структурний підхід до проблеми особистості, висвітлений у дослідженнях Б.Г. Ананьєва, П.К. Анохіна, Г.О. Балла, С.І. Булах, Л.С. Виготського, Л.В. Долинської, О.М. Ігнатович, Е.О. Помиткіна, К.К. Платонова, В.А. Семиченко, О.В. Скрипченко, О.М. Ткаченка та ін.; концепція єдності спілкування і діяльності, що запропонована Г.М. Андреєвою, О.О. Леонтьєвим, Б.Ф. Ломовим, А. Маслоу, та ін.; положення теорії професійної комунікативної компетентності, розроблені Г.М. Андреєвою, С.М. Ємельяновим, Ю.М. Жуковим, І.М. Мостовою, Л.А. Петровською, В.В. Романовим та ін.; ідеї гуманістичної педагогіки і психології, представлені у працях Г.О. Балла, І.А. Зязюна, Н.Г. Ничкало та ін.; методичні засади надання психологічної допомоги у практичній психології, що запропоновані О.Ф. Бондаренком, В.Ф. Моргуном, В.Г. Панком, Н.А. Побірченко, С.М. Хоружим, Т.С. Яценко; положення спеціальних психолого-педагогічних досліджень юридичної діяльності, сформовані такими дослідниками, як Л.В. Васильєв, О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, М.І. Єнікеєв, Я.Ю. Кондратьєв, В. Є. Коновалова, В.С. Медведєв, В.В. Романов, С.І. Яковенко та ін.; теоретичні й експериментальні здобутки психологічних досліджень проблем здібностей та мислення, напрацьовані Б.Ф. Ломовим, Б.М. Тепловим, С.Л. Рубінштейном, О. Є. Самойловим, М.Л. Смульсон, В.Д. Шадриковим та ін.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс методів, що зумовлені об'єктом, предметом, метою та завданнями дослідження: теоретичні - методи аналізу, узагальнення, синтезу, систематизації наукових даних, за допомогою яких проведено теоретико-методологічний аналіз проблеми формування комунікативних якостей особистості; емпіричні - констатуючий експеримент, аналіз продуктів діяльності, спостереження, анкетування, тестування, що були використані з метою вивчення психологічних механізмів, критеріїв, прийомів і технік формування комунікативних професійно важливих якостей особистості; розвивальні - формуючий психолого-педагогічний експеримент, тренінг професійного спілкування, ділові ігри, моделювання розвивальних ситуацій, консультування, за допомогою яких перевірялась ефективність концептуальної моделі та програми формування комунікативних якостей особистості майбутніх працівників податкової міліції; методи статистичної обробки даних, що були використані з метою кількісної і якісної інтерпретації та узагальнення результатів експерименту.

Організація дослідження. Відповідно до поставлених завдань дослідження проводилося в три етапи впродовж 2000-2005 рр.

На першому етапі (2000-2001 рр.) дослідження проаналізовано теоретичні підходи до визначеної проблеми.

На другому етапі (2001-2003 рр.) дослідження вивченні професійно важливі комунікативні якості, створено концептуальну модель комунікативних якостей особистості працівника податкової міліції, проведено експертну оцінку, розроблена методика виявлення вказаних якостей у майбутніх слідчих податкової міліції у ході констатуючого експерименту.

На третьому етапі (2003-2005 рр.) дослідження здійснювався формуючий експеримент із метою формування у курсантів професійно важливих комунікативних якостей особистості, узагальнення і впровадження результатів дослідження, розробки практичних рекомендацій з розвитку комунікативних якостей у майбутніх слідчих податкової міліції.

Експериментальна база дослідження: Національна академія державної податкової служби України (НАДПС України), Центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції НАДПС України. Дослідженням було охоплено 250 осіб: констатуючим експериментом - 130 курсантів і 120 офіцерів - слухачів початкової підготовки, 15 експертів; формуючим експериментом - 130 курсантів, із яких 60 увійшли в експериментальні групи, а 70 - у контрольні.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше обгрунтовано і запроваджено особистісно-процесуальний підхід до вивчення і формування комунікативних якостей фахівця податкової міліції; розроблено концептуальну модель комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції, визначено й охарактеризовано структуру професійно важливих комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції; запропоновано програму і методику формування професійно важливих комунікативних якостей майбутніх працівників податкової міліції.

Теоретичне значення дослідження полягає: у розширенні існуючих наукових знань щодо змісту і структури професійно важливих комунікативних якостей слідчих податкової міліції; у розробці концептуальної моделі комунікативних якостей як однієї з важливих умов професійної підготовки та діяльності фахівців податкової міліції.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що: на основі концептуальної моделі комунікативних якостей слідчих податкової міліції уточнено зміст і методи професійної підготовки курсантів до професійного спілкування та визначено напрями діяльності практичних психологів із формування професійно важливих комунікативних якостей особистості майбутнього слідчого. Матеріали дисертації можуть бути застосовані для вдосконалення програм професійної підготовки працівників податкової міліції; основні положення дисертації, висновки та рекомендації використані при підготовці методичних матеріалів та у науково-дослідницькій роботі слухачів і курсантів факультету податкової міліції з психології та конфліктології.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у практику роботи Національної академії державної податкової служби України (довідка № 14/189 від 07.06.2004 р.) та Центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції НАДПС України (довідка № 29/12-01/05 від 07.06.2004 р.).

Особистий внесок автора полягає у розробці концептуальної моделі комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції, розробці комплексної методики оцінки та принципів розвитку комунікативних якостей майбутніх фахівців податкової міліції.

Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечена комплексним використанням методів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження, застосуванням відповідної джерелознавчої бази, теоретико-методологічним обґрунтуванням концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції, концептуальним моделюванням та експертною оцінкою, значною вибіркою досліджуваних, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних. Результати досліджень оброблялися за допомогою методів математичної статистики.

Положення, що виносяться на захист:

1. Принципи особистісно-процесуального підходу до вивчення і формування комунікативних якостей майбутнього фахівця податкової міліції.

2. Концептуальна модель комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції.

3. Програма формування комунікативних якостей майбутніх фахівців податкової міліції.

Апробація результатів дослідження здійснювалась у формі доповідей на трьох міжнародних науково-практичних конференціях: "Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень та перспективи" (м. Київ, 2003), "Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому навчальному закладі освіти” (м. Ірпінь, 2004), "Розроблення та запровадження кредитно-модульних технологій організації навчального процесу у вищих навчальних закладах” (м. Черкаси, 2004). Основні теоретичні положення та результати дослідження доповідались і обговорювалися на засіданнях наукового семінару кафедри соціології та психології Національної академії державної податкової служби України (м. Ірпінь, 2000; 2001; 2002; 2003, 2004, 2005), на наукових сесіях Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, засіданнях відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (м. Київ, 2000; 2001; 2002; 2003; 2004; 2005). Результати дослідження впроваджені в практику роботи Національної академії державної податкової служби України. Матеріали дослідження використовуються в лекціях і практичних заняттях зі студентами при викладанні курсів: "Основи психології”, "Конфліктологія”. Підготовлено авторський пакет програм соціально-психологічного тренінгу з розвитку здатності курсантів факультету податкової міліції до професійного спілкування.

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені у 7 одноосібних наукових працях, серед яких 3 статті опубліковані у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 методичний посібник та 3 статті у наукових збірниках та журналах.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаних джерел (244 роботи, із них 10 - іноземною мовою), додатків. Загальний обсяг дисертації - 228 сторінок. Основний текст дисертації викладено на 196 сторінках. Робота містить 25 таблиць на 25 сторінках, 3 рисунки на 3 сторінках, 1 діаграму на 1 сторінці та 6 додатків на 10 сторінках.

Основний зміст дисертації

версійно-тактичний компонент професійного спілкування визначається здатністю до розуміння слідчим податкової міліції осіб, які є суб'єктами розслідування (свідків, підозрюваних, обвинувачених, колег тощо). Основу такого розуміння складають інтенціональні, цілеутворюючі процеси і ймовірнісні передбачення. Кожна із сторін представляє собою джерело та одержувача інформації, на основі якої сторони оцінюють одна одну, розробляють відповідну стратегію і тактику поведінки. У цій ситуації слідчий формує версії і тактику своєї поведінки;

результативно-доказовий компонент у професійному спілкуванні в умовах розслідування характеризується доведенням істини на основі уточнення та вибору головної версії, при цьому відбувається усунення психологічних бар'єрів та організація таких умов, за яких допитуваний свідомо вступає в міжособистісний контакт і вирішує ті завдання, які ставить перед ними слідчий. У разі виникнення конфлікту слідчий повинен визначити оптимальну стратегію і тактику доказової поведінки, враховуючи індивідуальні особливості допитуваного, та довести факт правопорушення;

емоційно-регулятивний компонент пов'язаний із підвищеною емоційною напругою професійного спілкування, з необхідністю контролювати власний емоційний стан, уміти управляти ним, визначати емоційний стан допитуваних (наприклад, гнів, страх, обурення) та будувати свою поведінку залежно від цього.

Науковий аналіз концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції дозволив також визначити ті підструктури особистості, а саме характерологічні та інтелектуальні якості, які тісно взаємопов'язані із комунікативними та забезпечують ефективне виконання професійних функцій податківця.

Концептуальна модель комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції, у взаємозв'язку із характерологічними та інтелектуальними якостями представлена на рис. 1.

У другому підрозділі наведено результати експертної оцінки концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції. Формування групи експертів здійснювалося за такими критеріями: наявність відповідної освіти, компетентність, посада, стаж роботи слідчих (не менше п'яти років). Для визначення групи експертів використовувалися два методи: самооцінка експертів і колективна оцінка компетентності кожного експерта. Це забезпечило надійність і повноту експертної інформації, можливість її перевірки, статистичну стійкість. Експертиза концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції проводилася в три етапи: формування групи експертів; проведення бесід, дискусій, роз'яснень; оцінка значимості представлених у концептуальній моделі комунікативних якостей. Основним предметом експертної оцінки були професійно важливі комунікативні якості слідчого податкової міліції, презентовані у спеціальних варіантах концептуальної моделі.

Аналіз результатів експертної оцінки дає підстави стверджувати, що запропоновані професійно важливі комунікативні якості необхідні для здійснення професійного спілкування слідчого. Ранжування експертних оцінок свідчить про те, що найбільший ранговий коефіцієнт розвитку комунікативних якостей становить 100%, а найменший - 44%. Такі показники підтверджують доцільність проведеного підбору професійно важливих комунікативних якостей слідчого податкової міліції, оскільки всі запропоновані якості були відмічені експертами як необхідні.

Так, для проведення допиту експерти вважають необхідними такі комунікативні якості, як:

у мотиваційно-пошуковому компонентні - потреба у професійній самореалізації в процесі спілкування - 74%.

у інформаційно-аналітичному компоненті - володіння знаннями та вміннями працювати з документацією - 90%, вміння психологічно підготувати на очній ставці допитуваного, який розкрив би правду - 89%, дотримування в розмові з допитуваними процесуальних та моральних норм - 84%;

у версійно-тактичному компоненті - вміння розробити тактику пред'явлення послідовності запитань - 100%; здатність виявляти дезінформацію та обман - 83,5%; здатність на очній ставці враховувати особистісні особливості допитуваних - 78%;

у результативно-доказовому компоненті - здатність моделювати і передбачувати динаміку зміни позиції допитуваних та їх наслідки - 90%, вміння використовувати прийоми правомірного впливу - 78%, вміння оперувати доказами - 76%, здатність на очній ставці переконливо наводити докази - 79%, професійна тактовність при спілкуванні - 78%, вміння та навички досягати результатів слідчої дії - 74%, володіння методами навіювання - 44%;

у емоційно-регулятивному компоненті - вміння виявляти позитивне ставлення до допитуваних та формувати у них позитивні емоції - атракцію - 90%, вміння нейтралізувати емоційно-негативне ставлення до підозрюваного - 60%.

У третьому підрозділі представлена комплексна методика вивчення комунікативних якостей курсантів факультету податкової міліції, обґрунтовано комплекс емпіричних показників та психодіагностичний інструментарій для визначення наявності у майбутніх слідчих професійно важливих якостей - відповідно до зазначених компонентів концептуальної моделі комунікативних якостей (див. табл.1)

Рис. 1. Концептуальна модель комунікативних якостей особистості слідчого у взаємозв'язку із його характерологічними та інтелектуальними якостями.

Таблиця 1.

Комплекс емпіричних показників та психодіагностичних засобів вивчення комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції

У четвертому підрозділі розглянуто результати констатуючого експерименту, досліджено змістовне наповнення кожного компоненту концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого; на основі кількісного і якісного аналізу встановлені особливості їх впливу на поведінку майбутніх слідчих та відповідність їх ранговим показникам експертів:

за показниками мотиваційно-пошукового компоненту необхідні професійно важливі комунікативні якості сформовані лише у 28% курсантів. Даний результат не відповідає отриманій на попередньому етапі експертній оцінці спеціалістів. Отримані за цим компонентом дані підтвердили, що спеціальні комунікативні мотиваційно-пошукові якості у курсантів третього курсу або ще не сформовані, або сформовані частково, що негативно впливатиме на становлення їх як майбутніх спеціалістів;

за показниками інформаційно-аналітичного компоненту визначено високий прояв відповідних комунікативних якостей у 60,5% курсантів, але отриманні значення все ж таки не відповідають ще вищим ранговим значенням оцінок експертів. Так, у 29% респондентів рівень комунікативних можливостей нижче середнього. Враховуючи, що дані якості є професійно важливими, високий показник повинен бути притаманним усім курсантам, тому принципово актуальною є потреба в ефективному формуванні цих комунікативних якостей у майбутніх слідчих;

за показниками версійно-тактичного компоненту (здатність послідовно формулювати версії, розуміти причини та наслідки поведінки допитуваних, здатність нейтралізувати психологічні бар'єри спілкування) отримані середні та високі показники у 58% курсантів, що також не зовсім відповідає ранговим оцінкам експертів. Взаєморозуміння між слідчим та допитуваним є базисом для розробки стратегії і тактики поведінки, тому цей показник у майбутніх фахівців повинен бути вищим;

за показниками результативно-доказового компоненту здатність до співпраці, усунення психологічних бар'єрів, які заважають встановленню істини та організації оптимальних умов для результативності взаємостосунків, властиві лише 46% курсантів. У 85,5% респондентів не простежується комунікативна компетентність та дипломатичність. Це також не відповідає ранговим оцінкам експертів;

за показниками емоційно-регулятивного компоненту в ході констатуючого експерименту виявлено, що рівень емоційної стійкості у 72% курсантів досить високий, проте у 44% респондентів комунікативний контроль середній та низький. У 32% курсантів простежується високий показник тривожності, що свідчить про їх схильність до переживань, занепокоєності, вразливості, напруженості, стресу. Такі прояви не сприяють оволодінню курсантами майбутньою професією.

Отже, отримані результати не відповідають повною мірою оцінкам експертів щодо концептуальної моделі комунікативних якостей слідчого податкової міліції та ставлять проблему створення ефективної програми і методики формування професійно важливих комунікативних якостей у майбутніх фахівців податкової міліції.

У третьому розділі "Формування професійно важливих комунікативних якостей особистості майбутнього фахівця податкової міліції в умовах вищого навчального закладу" запропоновано програму і методику формування комунікативних якостей у майбутніх працівників податкової міліції, наведено аналіз результатів її перевірки у формуючому експерименті, подано методичні рекомендації з розвитку комунікативних якостей особистості майбутніх фахівців податкової міліції.

Перший підрозділ присвячено обґрунтуванню програми і методики формування комунікативних якостей майбутнього працівника податкової міліції, яка розроблялася на основі особистісно-процесуального підходу та концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції. Особливість побудови програми визначається обов'язковим дотриманням 5 основних принципів особистісно-процесуального підходу: а) формування комунікативних якостей, які є найбільш значущими для професійної діяльності слідчих податкової міліції має відбуватись за цілісним концептуальним уявленням про комунікативні якості особистості; б) комунікативні якості курсантів розуміються комплексно як взаємопов'язані та взаємозалежні з іншими, характерологічними та інтелектуальними якостями особистості; в) процесуальні норми та комунікативні дії слідчого розглядаються і формуються в єдності та взаємо узгодженості у взаємодії з особистістю правопорушником; г) розвиток комунікативних якостей особистості здійснюється на засадах інтеграції процесуально-психологічних та процесуально-нормативних характеристик професійної діяльності слідчого; д) формування професійно важливих комунікативних якостей майбутніх фахівців податкової міліції здійснюється через особистісно орієнтований комплекс активних форм і методів навчання.

Основним методом формування комунікативних якостей у професійній підготовці фахівця податкової міліції обрано спеціальний психологічний тренінг, який включений у навчальний процес і проводиться практичним психологом психологічної служби ВНЗ. У процесі тренінгових занять нами були використані такі методи, як навчальна бесіда, групова дискусія, ділові ігри, "кейс-стаді” (прості ігрові ситуації), робота в команді, практичні вправи, моделювання ситуацій, розв'язання завдань, медитаційні та психологічні вправи (див. табл.2).

Таблиця 2.

Методи формування професійно важливих комунікативних якостей майбутніх фахівців податкової міліції

Розробка програми і методики формування комунікативних якостей особистості базувались на врахуванні структурно-функціонального механізму, який передбачає послідовне розгортання компонентів концептуальної моделі комунікативних якостей у конкретній ситуації розшукових дій та у взаємозв'язку із характерологічними та інтелектуальними якостями особистості слідчого.

Програма формування комунікативних якостей втілювалась впродовж 7 місяців в контексті викладання курсів "Основи психології”, "Конфліктології”, а також додаткових позапрограмних занять. Дана програма передбачала наступні етапи: підготовчий етап, вступне тестування, розвивальний етап, заключне тестування, закріплення всіх необхідних комунікативних якостей.

Таблиця 3. Узагальнені результати формуючого експерименту з розвитку комунікативних якостей особистості слідчого в експериментальній та контрольній групі до (А) і після (Б) завершення експерименту

Мч - середні показники комунікативних якостей до експерименту, Мг - середні показники комунікативних якостей після експерименту, дч - середньостатистичне відхилення.

У другому підрозділі представлено результати втілення програми і методики в умовах формуючого експерименту. Кількісний і якісний аналіз результатів формуючого експерименту дозволяє зробити висновок, що середні значення показників компонентів концептуальної моделі комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції значно виросли (t-критерій Стюдента, р<0,05) (див. табл.3).

Завдяки кореляційному аналізу, який проведено до формуючого експерименту в експериментальній і контрольній групах встановлено, що між компонентами концептуальної моделі комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції існують певні функціональні взаємозв'язки. Кореляційний аналіз, що проведений після формуючого експерименту в контрольній та експериментальній групах дозволив зробити висновок, що сила і тіснота взаємозв'язку між компонентами концептуальної моделі комунікативних якостей в експериментальній групі значно збільшились, тоді як у контрольній групі вони змінилися несуттєво. Було встановлено, що найбільше кореляційний зв'язок збільшився в експериментальній групі між мотиваційно-пошуковим та інформаційно-аналітичним компонентами (0,754), версійно-тактичним і результативно-доказовим компонентами (0,754), між регулятивно-доказовим і емоційно-регулятивним компонентами (0,754). Таким чином, формування професійно важливих комунікативних якостей слідчого здійснювалось шляхом цілісного розвитку структурно-функціональних компонентів концептуальної моделі комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції.

Кореляційний аналіз взаємозв'язку між показниками вказаних компонентів в контрольній групі, яка навчалась за традиційною програмою, показав, що зв'язок між компонентами концептуальної моделі комунікативних якостей майже не змінився. Даний аналіз засвідчив, що впровадження розробленої програми і методики дійсно забезпечує формування професійно важливих комунікативних якостей слідчого на належному рівні прояву і взаємозв'язку. Коефіцієнти кореляційного зв'язку компонентів концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого до і після формуючого експерименту в експериментальній групі представлено в таблиці 4.

Таблиця 4.

Коефіцієнти кореляційного зв'язку компонентів концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого до і після формуючого експерименту в експериментальній групі

Результати формуючого експерименту підтвердили, що програма і методика формування професійно важливих комунікативних якостей у курсантів продемонструвала свою ефективність. При додатковому опитуванні учасники формуючого експерименту відзначили його позитивні наслідки для їх професійної підготовки.

Разом із тим, впровадження запропонованої програми і методики формування професійно важливих комунікативних якостей особистості майбутнього слідчого податкової міліції показало, що розвиток таких якостей, як дипломатичність, емоційна стійкість, внутрішній самоконтроль, нонконформізм, інтелектуальні можливості тощо потребує тривалішого часу і додаткових методів формування. Тобто розвиток різних комунікативних, характерологічних та інтелектуальних якостей носить гетерохронний характер. Саме перераховані якості нам не вдалося розвинути в формуючому експерименті у курсантів в оптимальному об'ємі, хоча загальний їх прояв збільшився.

У третьому підрозділі представлені методичні рекомендації з розвитку комунікативних якостей особистості майбутніх фахівців податкової міліції, що складені на основі теоретичного та експериментального дослідження:

для цілеспрямованого формування професійно важливих комунікативних якостей особистості майбутнього фахівця, викладачів навчального закладу слід орієнтувати на впровадження особистісно-процесуального підходу у навчально-виховний процес, який полягає в інтеграції відповідних комунікативних якостей особистості із процесуально-психологічними та процесуально-нормативними характеристиками їх професійної діяльності;

формування комунікативних якостей особистості майбутнього фахівця податкової міліції повинно базуватися на концептуальній моделі комунікативних якостей, що поєднані із характерологічними та інтелектуальними якостями. Вказана модель має включати такі компоненти, як мотиваційно-пошуковий, інформаційно-аналітичний, версійно-тактичний, результативно-доказовий, емоційно-регулятивний;

розробляючи та впроваджуючи програму занять із формування професійно важливих комунікативних якостей особистості майбутнього слідчого податкової міліції, слід звернути увагу на гетерохронність розвитку та формування комунікативних якостей. Приміром, характерологічні складові концептуальної моделі комунікативних якостей, такі як дипломатичність, емоційна стійкість, внутрішній самоконтроль, нонконформізм та інтелектуальні здібності, потребують тривалішого часу і більш інтенсивних методів їх формування;

професійна підготовка майбутніх фахівців податкової міліції вимагає використання спеціальної програми і особистісно орієнтованих активних методів навчання зазначених компонентів концептуальної моделі комунікативних якостей в їх взаємозв'язку і взаємозумовленості.

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. Вивчення проблеми формування комунікативних якостей особистості є важливим для більшості професій, особливо типу "людина-людина”. Професія слідчого податкової міліції належить саме до цього типу та потребує подвійної підготовки - до власне юридичної, правоохоронної діяльності та до ефективного ділового спілкування. Останнє займає ключове місце у професійній підготовці слідчого податкової міліції, оскільки комунікативний процес складає основний зміст його діяльності. Тому спілкування в даній діяльності розглядається як професійно важливе.

2.3 У ході теоретичного дослідження запропонована та обґрунтована концептуальна модель комунікативних якостей особистості курсантів податкової міліції, яка містить у собі наступні компоненти: мотиваційно-пошуковий, інформаційно-аналітичний, версійно-тактичний, результативно-доказовий, емоційно-регулятивний. У концептуальній моделі комунікативні якості пов'язані із характерологічними та інтелектуальними якостями особистості працівників податкової міліції. Розроблено п'ять варіантів вказаної моделі, відповідно до основних процесуальних дій слідчого податкової міліції.

Експертна оцінка компетентними спеціалістами концептуальної моделі комунікативних якостей майбутніх фахівців податкової міліції дозволила розробити професійні орієнтири для формування реальних комунікативних якостей особистості у майбутніх слідчих податкової міліції.

4. Результати констатуючого експерименту підтвердили необхідність впровадження спеціальної програми та методики формування комунікативних якостей особистості майбутніх слідчих податкової міліції у вищому навчальному закладі. Було обґрунтовано, що необхідні комунікативні якості у курсантів на 3 році навчання розвинені недостатньо: так за показниками у 29% курсантів рівень комунікативних можливостей нижче середнього, у 44% - середній та низький комунікативний контроль, у 82% курсантів не простежується комунікативна компетентність, у 89% респондентів рівень дипломатичності середній та низький. Такий рівень розвитку комунікативних якостей негативно впливає на ефективність виконання професійних обов'язків майбутніх слідчих податкової міліції та потребує відповідної корекції в ході професійної підготовки.