Формування комунікативних якостей особистості майбутнього фахівця податкової міліції у вищому навчальному закладі
Закономірності та структурно-функціональні механізми формування комунікативних якостей особистості майбутнього слідчого податкової міліції в умовах професійної підготовки у вищому навчальному закладі. Розвиток професійного спілкування особистості.
Рубрика | Психология |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.08.2013 |
Размер файла | 103,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
19.00.07 - педагогічна та вікова психологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
БОГДАН СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА
Київ - 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної
освіти АПН України, м. Київ.
Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор
Рибалка Валентин Васильович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ, завідувач відділу психології трудової та професійної підготовки.
Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор
Яковенко Сергій Іванович, Київський юридичний інститут МВС України, начальник кафедри юридичної психології;
кандидат психологічних наук, доцент
Хоружий Сергій Миколайович, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, доцент кафедри соціальної роботи.
Провідна установа: Національний педагогічний університет
ім. М.П. Драгоманова, кафедра психології,
Міністерство освіти і науки України, м. Київ.
Захист відбудеться " 27 ” грудня 2005р. о 15.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.451.02 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул.М. Берлинського, 9, 5 поверх, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.
Автореферат розісланий " 24 ” листопада 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Помиткін Е.О.
Загальна характеристика роботи
Актуальність та доцільність дослідження. У період реформування державних структур професійна підготовка українських податківців вимагає якісно нового підходу. Він має забезпечити модернізацію діяльності податкової міліції, перед якою поставлені специфічні завдання: розслідування, розкриття злочинів та правопорушень у сфері оподаткування, розшук платників, які ухиляються від сплати податків, запобігання корупції в органах державної податкової служби, забезпечення діяльності працівників органів державної податкової служби та ін.
Поставлені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" завдання вимагають від фахівця компетентності, кваліфікації, розвитку певних професійно важливих якостей, що виступають основними характеристиками його особистості.
Необхідно враховувати ту обставину, що однією з основних особливостей діяльності спеціаліста даного типу є спілкування з людьми. Комунікативні якості, тобто такі властивості особистості, які дозволяють налагоджувати контакти, розуміти людей, розв'язувати конфлікти, взаємодіяти в процесі виконання професійних завдань, є найважливішою умовою ефективної діяльності працівників податкової міліції. Досягнення головної мети діяльності слідчого - виявити, встановити істину, вивчити мотиви злочинних вчинків людей у сфері оподаткування - можливе за умови виконання успішних комунікативних та інтелектуальних дій у ході оперативно-розшукової діяльності.
Отже, спілкування займає ключове місце в професійній діяльності працівників податкової міліції. Комунікативний процес складає основний зміст їх діяльності в ситуації допиту, у ході попереднього слідства, під час опитування керівників та працівників підприємств, контактів із представниками засобів масової інформації, громадськістю тощо.
Професійна діяльність слідчого податкової міліції характеризується непередбачуваністю подій, підвищеною емоційною напругою, стресовістю, конфліктністю, але в будь-яких ситуаціях фахівець повинен діяти оперативно, компетентно, враховувати усі обставини справи, моделювати ситуацію, дотримуючись процесуальних та моральних норм. Обов'язковими принципами професійного спілкування є законність, гласність, гуманне ставлення та повага до особи, культура і такт. Тому майбутній податківець має бути професійно підготовленим до ефективного здійснення відповідної комунікативної діяльності.
Усе це визначає необхідність проведення дисертаційного дослідження з обраної нами теми: "Формування комунікативних якостей особистості майбутнього фахівця податкової міліції у вищому навчальному закладі”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження пов'язане з тематичним планом наукових досліджень Національної академії державної податкової служби України на 2003-2005 рр.: "Етика і психологія професійної діяльності працівника державної податкової служби” (№ 0103U005804) та з проблемною темою НДР відділу психології трудової та професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України на 2002-2004 рр.: "Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти” (РК № 0102U000399).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 25 травня 2000 р., протокол № 5, й узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 15 червня 2004 р., протокол № 6.
Об'єкт дослідження: професійне спілкування особистості майбутнього фахівця податкової міліції.
Предмет дослідження: психологічні особливості формування комунікативних якостей особистості майбутніх фахівців податкової міліції в умовах вищого навчального закладу.
Мета дослідження: вивчення закономірностей і механізмів формування комунікативних якостей особистості майбутнього фахівця податкової міліції.
Концептуальна ідея дослідження: теоретичне й експериментальне вивчення закономірностей та структурно-функціональних механізмів формування і реалізації комунікативних якостей особистості майбутнього слідчого податкової міліції в умовах професійної підготовки у вищому навчальному закладі дозволяє розкрити нові можливості розвитку здатності до професійного спілкування, підвищити ефективність його діяльності.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що: а) теоретично й експериментально обґрунтована концептуальна модель комунікативних якостей особистості фахівців податкової міліції має сприяти більш цілеспрямованому розвитку здатності особистості до професійного спілкування; б) розроблення та використання спеціальної програми формування комунікативних якостей може позитивно вплинути на розвиток професійно важливих комунікативних якостей майбутніх слідчих податкової міліції.
Відповідно до предмету, мети і гіпотези дослідження було поставлено такі завдання:
Здійснити теоретичний аналіз проблеми формування комунікативних якостей особистості фахівця податкової міліції.
Розробити методологічний підхід до вивчення і формування комунікативних якостей працівників податкової міліції.
Обґрунтувати концептуальну модель комунікативних якостей особистості майбутніх слідчих податкової міліції та вивчити прояви комунікативних якостей у курсантів на етапі професійної підготовки у вищому навчальному закладі.
Розробити й експериментально перевірити програму формування комунікативних якостей особистості майбутніх фахівців податкової міліції.
слідчий професійне спілкування навчальний
Скласти методичні рекомендації з формування комунікативних якостей у курсантів вищого навчального закладу податкової служби.
Методологічну основу дослідження становлять принципи розвивальної навчальної діяльності, що представлені у працях І.Д. Беха, В.В. Давидова, О.К. Дусавицького, Г.С. Костюка, С.Д. Максименка, Д.Б. Ельконіна; сукупність положень та ідей особистісно орієнтованої професійної підготовки, що розроблені Є.В. Єгоровою, І.А. Зязюном, О.І. Кульчицькою, Н.І. Литвиновою, І.П. Манохою, В.Ф. Моргуном, О.М. Отич, Н.А. Побірченко, В.В. Рибалкою, В.В. Синявським, Л.О. Хомич та ін.
Теоретичну основу дослідження складають системно-структурний підхід до проблеми особистості, висвітлений у дослідженнях Б.Г. Ананьєва, П.К. Анохіна, Г.О. Балла, С.І. Булах, Л.С. Виготського, Л.В. Долинської, О.М. Ігнатович, Е.О. Помиткіна, К.К. Платонова, В.А. Семиченко, О.В. Скрипченко, О.М. Ткаченка та ін.; концепція єдності спілкування і діяльності, що запропонована Г.М. Андреєвою, О.О. Леонтьєвим, Б.Ф. Ломовим, А. Маслоу, та ін.; положення теорії професійної комунікативної компетентності, розроблені Г.М. Андреєвою, С.М. Ємельяновим, Ю.М. Жуковим, І.М. Мостовою, Л.А. Петровською, В.В. Романовим та ін.; ідеї гуманістичної педагогіки і психології, представлені у працях Г.О. Балла, І.А. Зязюна, Н.Г. Ничкало та ін.; методичні засади надання психологічної допомоги у практичній психології, що запропоновані О.Ф. Бондаренком, В.Ф. Моргуном, В.Г. Панком, Н.А. Побірченко, С.М. Хоружим, Т.С. Яценко; положення спеціальних психолого-педагогічних досліджень юридичної діяльності, сформовані такими дослідниками, як Л.В. Васильєв, О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, М.І. Єнікеєв, Я.Ю. Кондратьєв, В. Є. Коновалова, В.С. Медведєв, В.В. Романов, С.І. Яковенко та ін.; теоретичні й експериментальні здобутки психологічних досліджень проблем здібностей та мислення, напрацьовані Б.Ф. Ломовим, Б.М. Тепловим, С.Л. Рубінштейном, О. Є. Самойловим, М.Л. Смульсон, В.Д. Шадриковим та ін.
Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс методів, що зумовлені об'єктом, предметом, метою та завданнями дослідження: теоретичні - методи аналізу, узагальнення, синтезу, систематизації наукових даних, за допомогою яких проведено теоретико-методологічний аналіз проблеми формування комунікативних якостей особистості; емпіричні - констатуючий експеримент, аналіз продуктів діяльності, спостереження, анкетування, тестування, що були використані з метою вивчення психологічних механізмів, критеріїв, прийомів і технік формування комунікативних професійно важливих якостей особистості; розвивальні - формуючий психолого-педагогічний експеримент, тренінг професійного спілкування, ділові ігри, моделювання розвивальних ситуацій, консультування, за допомогою яких перевірялась ефективність концептуальної моделі та програми формування комунікативних якостей особистості майбутніх працівників податкової міліції; методи статистичної обробки даних, що були використані з метою кількісної і якісної інтерпретації та узагальнення результатів експерименту.
Організація дослідження. Відповідно до поставлених завдань дослідження проводилося в три етапи впродовж 2000-2005 рр.
На першому етапі (2000-2001 рр.) дослідження проаналізовано теоретичні підходи до визначеної проблеми.
На другому етапі (2001-2003 рр.) дослідження вивченні професійно важливі комунікативні якості, створено концептуальну модель комунікативних якостей особистості працівника податкової міліції, проведено експертну оцінку, розроблена методика виявлення вказаних якостей у майбутніх слідчих податкової міліції у ході констатуючого експерименту.
На третьому етапі (2003-2005 рр.) дослідження здійснювався формуючий експеримент із метою формування у курсантів професійно важливих комунікативних якостей особистості, узагальнення і впровадження результатів дослідження, розробки практичних рекомендацій з розвитку комунікативних якостей у майбутніх слідчих податкової міліції.
Експериментальна база дослідження: Національна академія державної податкової служби України (НАДПС України), Центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції НАДПС України. Дослідженням було охоплено 250 осіб: констатуючим експериментом - 130 курсантів і 120 офіцерів - слухачів початкової підготовки, 15 експертів; формуючим експериментом - 130 курсантів, із яких 60 увійшли в експериментальні групи, а 70 - у контрольні.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше обгрунтовано і запроваджено особистісно-процесуальний підхід до вивчення і формування комунікативних якостей фахівця податкової міліції; розроблено концептуальну модель комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції, визначено й охарактеризовано структуру професійно важливих комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції; запропоновано програму і методику формування професійно важливих комунікативних якостей майбутніх працівників податкової міліції.
Теоретичне значення дослідження полягає: у розширенні існуючих наукових знань щодо змісту і структури професійно важливих комунікативних якостей слідчих податкової міліції; у розробці концептуальної моделі комунікативних якостей як однієї з важливих умов професійної підготовки та діяльності фахівців податкової міліції.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що: на основі концептуальної моделі комунікативних якостей слідчих податкової міліції уточнено зміст і методи професійної підготовки курсантів до професійного спілкування та визначено напрями діяльності практичних психологів із формування професійно важливих комунікативних якостей особистості майбутнього слідчого. Матеріали дисертації можуть бути застосовані для вдосконалення програм професійної підготовки працівників податкової міліції; основні положення дисертації, висновки та рекомендації використані при підготовці методичних матеріалів та у науково-дослідницькій роботі слухачів і курсантів факультету податкової міліції з психології та конфліктології.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено у практику роботи Національної академії державної податкової служби України (довідка № 14/189 від 07.06.2004 р.) та Центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції НАДПС України (довідка № 29/12-01/05 від 07.06.2004 р.).
Особистий внесок автора полягає у розробці концептуальної моделі комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції, розробці комплексної методики оцінки та принципів розвитку комунікативних якостей майбутніх фахівців податкової міліції.
Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечена комплексним використанням методів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження, застосуванням відповідної джерелознавчої бази, теоретико-методологічним обґрунтуванням концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції, концептуальним моделюванням та експертною оцінкою, значною вибіркою досліджуваних, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних. Результати досліджень оброблялися за допомогою методів математичної статистики.
Положення, що виносяться на захист:
1. Принципи особистісно-процесуального підходу до вивчення і формування комунікативних якостей майбутнього фахівця податкової міліції.
2. Концептуальна модель комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції.
3. Програма формування комунікативних якостей майбутніх фахівців податкової міліції.
Апробація результатів дослідження здійснювалась у формі доповідей на трьох міжнародних науково-практичних конференціях: "Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень та перспективи" (м. Київ, 2003), "Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому навчальному закладі освіти” (м. Ірпінь, 2004), "Розроблення та запровадження кредитно-модульних технологій організації навчального процесу у вищих навчальних закладах” (м. Черкаси, 2004). Основні теоретичні положення та результати дослідження доповідались і обговорювалися на засіданнях наукового семінару кафедри соціології та психології Національної академії державної податкової служби України (м. Ірпінь, 2000; 2001; 2002; 2003, 2004, 2005), на наукових сесіях Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, засіданнях відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (м. Київ, 2000; 2001; 2002; 2003; 2004; 2005). Результати дослідження впроваджені в практику роботи Національної академії державної податкової служби України. Матеріали дослідження використовуються в лекціях і практичних заняттях зі студентами при викладанні курсів: "Основи психології”, "Конфліктологія”. Підготовлено авторський пакет програм соціально-психологічного тренінгу з розвитку здатності курсантів факультету податкової міліції до професійного спілкування.
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені у 7 одноосібних наукових працях, серед яких 3 статті опубліковані у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 методичний посібник та 3 статті у наукових збірниках та журналах.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаних джерел (244 роботи, із них 10 - іноземною мовою), додатків. Загальний обсяг дисертації - 228 сторінок. Основний текст дисертації викладено на 196 сторінках. Робота містить 25 таблиць на 25 сторінках, 3 рисунки на 3 сторінках, 1 діаграму на 1 сторінці та 6 додатків на 10 сторінках.
Основний зміст дисертації
У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету; сформульовано гіпотезу, основні завдання, показано зв'язок роботи з науковими програмами, концептуальну ідею дослідження; представлено методологічну та теоретичну основу дослідження, його методи; вказана експериментальна база; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів; наведено дані щодо їх апробації та впровадження.
У першому розділі "Формування комунікативних якостей фахівця податкової міліції як психологічна проблема” розглянуто результати аналізу проблеми формування комунікативних якостей особистості у професійній діяльності, сформульовано проблему розвитку комунікативних якостей особистості фахівців органів державної податкової служби, представлено методологічний підхід до вивчення і формування комунікативних якостей майбутнього фахівця податкової міліції у вищому навчальному закладі.
У першому підрозділі проаналізовано проблему вивчення і формування комунікативних якостей особистості як необхідних для здійснення професійної діяльності фахівців типу "людина-людина”.
На сучасному етапі розвитку психологічної науки сформовано декілька підходів до вивчення комунікативних якостей особистості: інформаційно-комунікативний, інтеракційний, гносеологічний, аксіологічний, нормативний, семіотичний, соціально-практичний. У спеціальних дослідженнях зазначається, що представники професій типу "людина-людина" - педагоги, вихователі, юристи, менеджери по роботі з персоналом та ін. - в силу своєї специфіки повинні проходити подвійну підготовку, тобто бути компетентними у своїй галузі та підготовленими до ефективного ділового спілкування. Ґрунтовні наукові пошуки в цьому плані здійснено В.І. Барком, І.А. Зязюном, О.М. Ігнатович, Н.Л. Коломінським, О.В. Морозовим, Н.Г. Ничкало, В.В. Рибалкою, В.А. Семиченко, С.О. Сисоєвою, З.Л. Становських, Л.О. Хомич, Т.С. Яценко та ін.
На підставі теоретичного аналізу відповідних психологічних концепцій виокремлено низку аспектів проблеми вивчення та формування комунікативних якостей особистості: комунікативні якості розглядаються як складові характеру, що властиво для наукових праць Б.Г. Ананьєва, С.Л. Рубінштейна, А.Г. Ковальова, Н.Д. Левітова, К.К. Платонова та ін.; комунікативні якості формуються в активній діяльності, що підкреслюється у дослідженнях Г.М. Андреєвої, О.І. Донцова, О.О. Леонтьєва, Б.Ф. Ломова, В.М. Мясищева та ін.; комунікативні якості виокремлюються як компонент структури особистості в теорії Р. Кеттелла, К. Роджерса; комунікативні якості розглядаються як здібності в роботах С.Л. Рубінштейна, Б.М. Теплова, В.Д. Шадрікова, А.В. Батаршева та ін.; виявлення впливу професійної деформації на професійно важливі комунікативні якості, що показано в дослідженнях А.М. Бандурки, Е.І. Драніщевої, С.П. Бочарової, Е.В. Землянської, Е.І. Рогова та ін.
На сучасному етапі реформування професійної підготовки проблема вивчення та розвитку комунікативних якостей особистості визнається важливою для підвищення ефективності професійної діяльності. Особливо актуальною дана проблема є для професій типу "людина - людина”, що вимагає поглибленого її вивчення на основі сучасного методологічного підходу.
У другому підрозділі проаналізовано проблему розвитку комунікативних якостей особистості фахівців органів державної податкової служби. Здійснено аналіз найбільш вагомих для нашого дослідження аспектів, представлених у працях В.І. Барко, О.М. Бандурки, В.Т. Білоуса, Л.В. Васильєва, М.І. Єнікеєва, В.В. Лисенка, В. Є. Коновалової, В.С. Медведєва, І.М. Мостової, С.І. Яковенка та ін. Розглянуто інформаційно-комунікативний, нормативний, інтеракційний та перцептивний аспекти комунікативної діяльності слідчого податкової міліції.
Розкрито специфіку комунікативних якостей слідчого під час проведення основних видів процесуальних дій, представлено класифікації комунікативних якостей у професійному спілкуванні податківця. При цьому враховано, що у Кримінально-процесуальному кодексі України чітко регламентована процедура професійного спілкування слідчого, який зобов'язаний роз'яснити та допитати свідків (ст.167), експерта (ст. 201), підозрюваного (ст.107), обвинуваченого (ст.143). Найбільшою мірою комунікативні якості особистості у професійному спілкуванні слідчого податкової міліції виявляються саме при допиті. Результативність допиту та інших процесуальних дій безпосередньо залежить від формування професійно важливих комунікативних якостей особистості слідчого.
У третьому підрозділі запропоновано й обґрунтовано сучасний методологічний підхід до вивчення і формування комунікативних якостей фахівців податкової міліції, який базується на найбільш вагомих для дослідження наукових положеннях таких підходів, як особистісно орієнтований, представлений у працях Б.Г. Ананьєва, Г.О. Балла, І.Д. Беха, І.А. Зязюна, Л.А. Петровської, В.А. Семиченко, Б.О. Федоришина; діяльнісного, презентованого у дослідженнях В.В. Давидова, Г.С. Костюка, О.М. Леонтьєва, С.М. Рубінштейна та ін; соціологічного, запропонованого Е. Дюркгеймом, Е. Еріксоном, П. Жане, Е. Фромом та ін.; індивідуально-психологічного, опрацьованого у роботах Б.М. Теплова, В.Д. Небиліцина, В.М. Русалова та ін.; вікового, який розроблений Л.І. Божович, Л. Бернаром, Ш. Бюлером, Л.С. Виготським, І.С. Коном, Д.Б. Ельконіним, В.Ф. Моргуном, Н.Ю. Ткачовою та ін.; особистісного підходу, визначеного в роботах Л.І. Божович, Н.С. Лейтеса, К.К. Платонова, В.В. Рибалки та ін.; суб'єктно-діяльнісного, дослідженого К.О. Альбухановою-Славською, В.В. Зеньківським, В.О. Татенком та ін.; соціально-психологічного, опрацьованого у роботах Т.С. Яценко.
На основі проведеного аналізу й узагальнення запропоновано особистісно-процесуальний підхід, який дозволяє розглядати взаємодію між слідчим і допитуваним у двох вимірах: міжособистісному, тобто суб'єкт-суб'єктному, і процесуальному, за яким взаємодія між слідчим і порушником здійснюється згідно із Законом України "Про систему оподаткування”, який визначає процесуальні норми комунікативних дій.
Особистісно-процесуальний підхід здійснюється через сукупність принципів:
Принцип цілісного концептуального уявлення про комунікативні якості особистості, які є найбільш значущими для професійно-правовової діяльності та спілкування слідчого податкової міліції з учасниками процесуальних дій.
Принцип комплексності у розумінні та психодіагностичному вивченні комунікативних якостей у взаємозв'язку з іншими якостями особистості курсантів.
Принцип єдності й узгодженості процесуальних норм у комунікативній взаємодії особистості слідчого податкової міліції з особистістю правопорушника.
Принцип інтеграції комунікативних якостей особистості із процесуально-психологічними та процесуально-нормативними характеристиками професійної діяльності слідчого податкової міліції.
Принцип особистісно орієнтованого розвитку професійно важливих комунікативних якостей майбутніх фахівців податкової міліції через активні форми та методи навчання.
Реалізація вказаних принципів в єдиному особистісно-процесуальному підході передбачає створення цілісної концептуальної моделі, в якій вони взаємопов'язані та взаємозалежні.
У другому розділі "Емпіричне вивчення комунікативних якостей особистості курсантів вищого навчального закладу податкової служби” науково обґрунтована концептуальна модель комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції, представлені дані щодо її експертної оцінки, наведена комплексна методика і результати констатуючого експерименту з вивчення рівня розвитку комунікативних якостей курсантів факультету податкової міліції, сформульовані висновки до розділу.
У першому підрозділі обґрунтована загальна концептуальна модель комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції, яка розроблялася переважно за діяльнісним виміром психологічної структури особистості, запропонованої В.В. Рибалкою. В ній виділено наступні компоненти: мотиваційно-пошуковий, інформаційно-аналітичний, версійно-тактичний, результативно-доказовий, емоційно-регулятивний, в яких відображається психологічна і професійна логіка діяльності слідчого податкової міліції.
Відповідно до конкретних розшуково-процесуальних ситуацій (виїмка, обшук, пред'явлення предметів і документів, що мають доказове значення; судово-бухгалтерська експертиза; допит свідка; допит підозрюваного; очна ставка) в дисертації представлено п'ять спеціальних варіантів вказаної концептуальної моделі.
Кожен із варіантів концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції може бути конкретизований через наступні компоненти:
мотиваційно-пошуковий компонент, що характеризується мотивацією професійного спілкування слідчого, прагненням до об'єктивного розкриття злочину, до дослідження причин діяльності злочинця, до послідовного встановлення істини. Усвідомлення слідчим потреб і мотивів професійного спілкування впливає на ефективність усієї діяльності;
інформаційно-аналітичний компонент професійного спілкування виявляється у формально-комунікативній та когнітивно-комунікативній діяльності. У процесі професійного спілкування слідчий повинен встановити контакт, отримати та проаналізувати необхідну інформацію, що важлива для розслідування та розкриття злочину. Професійне спілкування вимагає від слідчого здатності до активізації спілкування, вміння вислухати, застосувати адекватні тактичні прийоми опитування, правомірно впливати на допитуваних із метою отримання необхідної інформації;
версійно-тактичний компонент професійного спілкування визначається здатністю до розуміння слідчим податкової міліції осіб, які є суб'єктами розслідування (свідків, підозрюваних, обвинувачених, колег тощо). Основу такого розуміння складають інтенціональні, цілеутворюючі процеси і ймовірнісні передбачення. Кожна із сторін представляє собою джерело та одержувача інформації, на основі якої сторони оцінюють одна одну, розробляють відповідну стратегію і тактику поведінки. У цій ситуації слідчий формує версії і тактику своєї поведінки;
результативно-доказовий компонент у професійному спілкуванні в умовах розслідування характеризується доведенням істини на основі уточнення та вибору головної версії, при цьому відбувається усунення психологічних бар'єрів та організація таких умов, за яких допитуваний свідомо вступає в міжособистісний контакт і вирішує ті завдання, які ставить перед ними слідчий. У разі виникнення конфлікту слідчий повинен визначити оптимальну стратегію і тактику доказової поведінки, враховуючи індивідуальні особливості допитуваного, та довести факт правопорушення;
емоційно-регулятивний компонент пов'язаний із підвищеною емоційною напругою професійного спілкування, з необхідністю контролювати власний емоційний стан, уміти управляти ним, визначати емоційний стан допитуваних (наприклад, гнів, страх, обурення) та будувати свою поведінку залежно від цього.
Науковий аналіз концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції дозволив також визначити ті підструктури особистості, а саме характерологічні та інтелектуальні якості, які тісно взаємопов'язані із комунікативними та забезпечують ефективне виконання професійних функцій податківця.
Концептуальна модель комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції, у взаємозв'язку із характерологічними та інтелектуальними якостями представлена на рис. 1.
У другому підрозділі наведено результати експертної оцінки концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції. Формування групи експертів здійснювалося за такими критеріями: наявність відповідної освіти, компетентність, посада, стаж роботи слідчих (не менше п'яти років). Для визначення групи експертів використовувалися два методи: самооцінка експертів і колективна оцінка компетентності кожного експерта. Це забезпечило надійність і повноту експертної інформації, можливість її перевірки, статистичну стійкість. Експертиза концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції проводилася в три етапи: формування групи експертів; проведення бесід, дискусій, роз'яснень; оцінка значимості представлених у концептуальній моделі комунікативних якостей. Основним предметом експертної оцінки були професійно важливі комунікативні якості слідчого податкової міліції, презентовані у спеціальних варіантах концептуальної моделі.
Аналіз результатів експертної оцінки дає підстави стверджувати, що запропоновані професійно важливі комунікативні якості необхідні для здійснення професійного спілкування слідчого. Ранжування експертних оцінок свідчить про те, що найбільший ранговий коефіцієнт розвитку комунікативних якостей становить 100%, а найменший - 44%. Такі показники підтверджують доцільність проведеного підбору професійно важливих комунікативних якостей слідчого податкової міліції, оскільки всі запропоновані якості були відмічені експертами як необхідні.
Так, для проведення допиту експерти вважають необхідними такі комунікативні якості, як:
у мотиваційно-пошуковому компонентні - потреба у професійній самореалізації в процесі спілкування - 74%.
у інформаційно-аналітичному компоненті - володіння знаннями та вміннями працювати з документацією - 90%, вміння психологічно підготувати на очній ставці допитуваного, який розкрив би правду - 89%, дотримування в розмові з допитуваними процесуальних та моральних норм - 84%;
у версійно-тактичному компоненті - вміння розробити тактику пред'явлення послідовності запитань - 100%; здатність виявляти дезінформацію та обман - 83,5%; здатність на очній ставці враховувати особистісні особливості допитуваних - 78%;
у результативно-доказовому компоненті - здатність моделювати і передбачувати динаміку зміни позиції допитуваних та їх наслідки - 90%, вміння використовувати прийоми правомірного впливу - 78%, вміння оперувати доказами - 76%, здатність на очній ставці переконливо наводити докази - 79%, професійна тактовність при спілкуванні - 78%, вміння та навички досягати результатів слідчої дії - 74%, володіння методами навіювання - 44%;
у емоційно-регулятивному компоненті - вміння виявляти позитивне ставлення до допитуваних та формувати у них позитивні емоції - атракцію - 90%, вміння нейтралізувати емоційно-негативне ставлення до підозрюваного - 60%.
У третьому підрозділі представлена комплексна методика вивчення комунікативних якостей курсантів факультету податкової міліції, обґрунтовано комплекс емпіричних показників та психодіагностичний інструментарій для визначення наявності у майбутніх слідчих професійно важливих якостей - відповідно до зазначених компонентів концептуальної моделі комунікативних якостей (див. табл.1)
Рис. 1. Концептуальна модель комунікативних якостей особистості слідчого у взаємозв'язку із його характерологічними та інтелектуальними якостями.
Таблиця 1.
Комплекс емпіричних показників та психодіагностичних засобів вивчення комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції
Емпіричні показники комунікативних якостей особистості слідчого |
Психодіагностичний інструментарій та критерії оцінки |
|
1. Мотиваційно-пошуковий компонент |
||
Здатність до самоаналізу мотивів комунікативної поведінки. Адекватний рівень професійних домагань. Потреба у професійній самореалізації та самоудосконаленні. |
Тест Р. Кеттелла (16 PF - опитувальник): Q4-"підвищена мотивація, висока его-напруга”. Тест Р. Кеттелла (16 PF - опитувальник): С - "сила Я”. |
|
2. Інформаційно-аналітичний компонент |
||
Вміння встановити психологічний контакт, організувати та керувати комунікативним процесом. Здатність вислуховувати допитуваних та колег. Здатність оперувати даними та аналізувати оперативну інформацію. Дотримуватись у спілкуванні процесуальних та моральних норм. Вміння психологічно підготувати допитуваного до розкриття правди. |
Методика КОС-2: "дуже високий показник комунікативних і організаційних здібностей”; Методика виявлення загального рівня комунікативності: "нормальний рівень”. Методика М. Снайдера: "високий комунікативний контроль”. Тест Р. Кеттелла (16 PF - опитувальник): А-"афектотимія”, L-"протенсія”, О - "гіпертимія”. Тест Р. Кеттелла (16 PF - опитувальник): G-"високе супер-его”, І-"харрія”. Методика Т. Лірі: "авторитарність”. |
|
3. Версійно-тактичний компонент |
||
Вміння контролювати та інтерпретувати поведінку і реакції допитуваних Вміння вибирати тактику і послідовність пред'явлення запитань. Здатність послідовно формулювати версії. Здатність нейтралізовувати психічні бар'єри спілкування. Професійна тактовність у спілкуванні. |
Методика КОС-2: "високий показник організаційних здібностей”. Тест Р. Кеттелла (16 PF - опитувальник): М-"праксернія”. Тест Р. Кеттелла (16 PF - опитувальник): Q1-"радикалізм”, В-"високий інтелект”, Тест Р. Кеттелла (16 PF - опитувальник): Q3-"високий самоконтроль”. Методика Т. Лірі: "дружелюбність”. Тест Р. Кеттелла (16 PF - опитувальник): Н-"пармія”, N-"дипломатичність”. |
|
4. Результативно-доказовий компонент |
||
Вміння вибирати стратегію міжособистісного спілкування, передбачувати конфлікт. Вміння оперувати доказами. Здатність до співпраці. |
Тест Р. Кеттелла (16 PF - опитувальник): F-"експресивність”, Q2-"самодостатність”. Тест Р. Кеттелла (16 PF - опитувальник): В-"високий інтелект”. Тест Р. Кеттелла (16 PF - опитувальник): А-"афектотимія”. |
|
5. Емоційно-регулятивний компонент |
||
Вміння встановлювати емоційні контакти, емпатійно ставитися до допитуваних. Здатність до емоційної саморегуляції поведінки. Контроль антипатійного ставлення. |
Тест Р. Кеттелла (16 PF - опитувальник): І-"премсія”. Методика М. Снайдера: "високий комунікативний контроль”. |
У четвертому підрозділі розглянуто результати констатуючого експерименту, досліджено змістовне наповнення кожного компоненту концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого; на основі кількісного і якісного аналізу встановлені особливості їх впливу на поведінку майбутніх слідчих та відповідність їх ранговим показникам експертів:
за показниками мотиваційно-пошукового компоненту необхідні професійно важливі комунікативні якості сформовані лише у 28% курсантів. Даний результат не відповідає отриманій на попередньому етапі експертній оцінці спеціалістів. Отримані за цим компонентом дані підтвердили, що спеціальні комунікативні мотиваційно-пошукові якості у курсантів третього курсу або ще не сформовані, або сформовані частково, що негативно впливатиме на становлення їх як майбутніх спеціалістів;
за показниками інформаційно-аналітичного компоненту визначено високий прояв відповідних комунікативних якостей у 60,5% курсантів, але отриманні значення все ж таки не відповідають ще вищим ранговим значенням оцінок експертів. Так, у 29% респондентів рівень комунікативних можливостей нижче середнього. Враховуючи, що дані якості є професійно важливими, високий показник повинен бути притаманним усім курсантам, тому принципово актуальною є потреба в ефективному формуванні цих комунікативних якостей у майбутніх слідчих;
за показниками версійно-тактичного компоненту (здатність послідовно формулювати версії, розуміти причини та наслідки поведінки допитуваних, здатність нейтралізувати психологічні бар'єри спілкування) отримані середні та високі показники у 58% курсантів, що також не зовсім відповідає ранговим оцінкам експертів. Взаєморозуміння між слідчим та допитуваним є базисом для розробки стратегії і тактики поведінки, тому цей показник у майбутніх фахівців повинен бути вищим;
за показниками результативно-доказового компоненту здатність до співпраці, усунення психологічних бар'єрів, які заважають встановленню істини та організації оптимальних умов для результативності взаємостосунків, властиві лише 46% курсантів. У 85,5% респондентів не простежується комунікативна компетентність та дипломатичність. Це також не відповідає ранговим оцінкам експертів;
за показниками емоційно-регулятивного компоненту в ході констатуючого експерименту виявлено, що рівень емоційної стійкості у 72% курсантів досить високий, проте у 44% респондентів комунікативний контроль середній та низький. У 32% курсантів простежується високий показник тривожності, що свідчить про їх схильність до переживань, занепокоєності, вразливості, напруженості, стресу. Такі прояви не сприяють оволодінню курсантами майбутньою професією.
Отже, отримані результати не відповідають повною мірою оцінкам експертів щодо концептуальної моделі комунікативних якостей слідчого податкової міліції та ставлять проблему створення ефективної програми і методики формування професійно важливих комунікативних якостей у майбутніх фахівців податкової міліції.
У третьому розділі "Формування професійно важливих комунікативних якостей особистості майбутнього фахівця податкової міліції в умовах вищого навчального закладу" запропоновано програму і методику формування комунікативних якостей у майбутніх працівників податкової міліції, наведено аналіз результатів її перевірки у формуючому експерименті, подано методичні рекомендації з розвитку комунікативних якостей особистості майбутніх фахівців податкової міліції.
Перший підрозділ присвячено обґрунтуванню програми і методики формування комунікативних якостей майбутнього працівника податкової міліції, яка розроблялася на основі особистісно-процесуального підходу та концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції. Особливість побудови програми визначається обов'язковим дотриманням 5 основних принципів особистісно-процесуального підходу: а) формування комунікативних якостей, які є найбільш значущими для професійної діяльності слідчих податкової міліції має відбуватись за цілісним концептуальним уявленням про комунікативні якості особистості; б) комунікативні якості курсантів розуміються комплексно як взаємопов'язані та взаємозалежні з іншими, характерологічними та інтелектуальними якостями особистості; в) процесуальні норми та комунікативні дії слідчого розглядаються і формуються в єдності та взаємо узгодженості у взаємодії з особистістю правопорушником; г) розвиток комунікативних якостей особистості здійснюється на засадах інтеграції процесуально-психологічних та процесуально-нормативних характеристик професійної діяльності слідчого; д) формування професійно важливих комунікативних якостей майбутніх фахівців податкової міліції здійснюється через особистісно орієнтований комплекс активних форм і методів навчання.
Основним методом формування комунікативних якостей у професійній підготовці фахівця податкової міліції обрано спеціальний психологічний тренінг, який включений у навчальний процес і проводиться практичним психологом психологічної служби ВНЗ. У процесі тренінгових занять нами були використані такі методи, як навчальна бесіда, групова дискусія, ділові ігри, "кейс-стаді” (прості ігрові ситуації), робота в команді, практичні вправи, моделювання ситуацій, розв'язання завдань, медитаційні та психологічні вправи (див. табл.2).
Таблиця 2.
Методи формування професійно важливих комунікативних якостей майбутніх фахівців податкової міліції
№ п/п |
Компоненти концептуальної моделі комунікативних якостей |
Методи формування |
|
1. |
Мотиваційно-пошуковий |
Навчальна бесіда, групова дискусія, моделювання проблемних ситуацій, ділові мотиваційні ігри, "кейс-стаді”. |
|
2. |
Інформаційно-аналітичний |
Робота в команді, навчальна бесіда, групова дискусія з аналізу конфліктної ситуації, практичні вправи, інформаційне моделювання ситуацій, тестування. |
|
3. |
Версійно-тактичний |
Ділові ігри, "кейс-стаді”, практичні вправи, прогностичне моделювання ситуацій, завдання на формування гіпотез і версій. |
|
4. |
Результативно-доказовий |
Робота в команді, навчальна бесіда, групова дискусія, ділові ігри, моделювання доказових ситуацій, тестування. |
|
5. |
Емоційно-регулятивний |
Навчальна бесіда, ділові ігри, практичні вправи з емоційної саморегуляції, моделювання екстремальних ситуацій, медитаційні та психологічні вправи. |
Розробка програми і методики формування комунікативних якостей особистості базувались на врахуванні структурно-функціонального механізму, який передбачає послідовне розгортання компонентів концептуальної моделі комунікативних якостей у конкретній ситуації розшукових дій та у взаємозв'язку із характерологічними та інтелектуальними якостями особистості слідчого.
Програма формування комунікативних якостей втілювалась впродовж 7 місяців в контексті викладання курсів "Основи психології”, "Конфліктології”, а також додаткових позапрограмних занять. Дана програма передбачала наступні етапи: підготовчий етап, вступне тестування, розвивальний етап, заключне тестування, закріплення всіх необхідних комунікативних якостей.
Таблиця 3. Узагальнені результати формуючого експерименту з розвитку комунікативних якостей особистості слідчого в експериментальній та контрольній групі до (А) і після (Б) завершення експерименту
№ п/п |
Компоненти концептуальної моделі комунікативних якостей |
Експериментальна група |
Контрольна група |
|||||||||||
А |
Б |
t-кри-те- рій |
Рівень значу- щості (р) |
А |
Б |
t- кри-терій |
Рівень значу-щості (р) |
|||||||
Мч |
д ч |
Мг |
д ч |
Мч |
д ч |
Мг |
д ч |
|||||||
1. |
Мотиваційно-пошуковий компонент |
8,5 |
3,2 |
11,5 |
1,5 |
2,7 |
0,05 |
6,4 |
2,5 |
8 |
3,6 |
0,78 |
0,1 |
|
2. |
Інформаційно-аналітичний компонент |
7,12 |
2,5 |
9,2 |
1,9 |
4,24 |
0,05 |
4,9 |
2,9 |
5 |
2,1 |
0,13 |
- |
|
3. |
Версійно-тактичний компонент |
6,4 |
5,05 |
9,0 |
4,23 |
2,23 |
0,05 |
5,4 |
2,8 |
5,6 |
2,9 |
0,34 |
- |
|
4. |
Результативно-доказовий компонент |
7,34 |
3,5 |
9,0 |
2,6 |
2,74 |
0,05 |
4,8 |
3,5 |
5,4 |
2,9 |
0,87 |
0,1 |
|
5. |
Емоційно-регулятивний компонент |
9,8 |
3,2 |
11,4 |
1,5 |
2,65 |
0,05 |
7,25 |
2,56 |
7,5 |
3,233,2 |
0,48 |
- |
Мч - середні показники комунікативних якостей до експерименту, Мг - середні показники комунікативних якостей після експерименту, дч - середньостатистичне відхилення.
У другому підрозділі представлено результати втілення програми і методики в умовах формуючого експерименту. Кількісний і якісний аналіз результатів формуючого експерименту дозволяє зробити висновок, що середні значення показників компонентів концептуальної моделі комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції значно виросли (t-критерій Стюдента, р<0,05) (див. табл.3).
Завдяки кореляційному аналізу, який проведено до формуючого експерименту в експериментальній і контрольній групах встановлено, що між компонентами концептуальної моделі комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції існують певні функціональні взаємозв'язки. Кореляційний аналіз, що проведений після формуючого експерименту в контрольній та експериментальній групах дозволив зробити висновок, що сила і тіснота взаємозв'язку між компонентами концептуальної моделі комунікативних якостей в експериментальній групі значно збільшились, тоді як у контрольній групі вони змінилися несуттєво. Було встановлено, що найбільше кореляційний зв'язок збільшився в експериментальній групі між мотиваційно-пошуковим та інформаційно-аналітичним компонентами (0,754), версійно-тактичним і результативно-доказовим компонентами (0,754), між регулятивно-доказовим і емоційно-регулятивним компонентами (0,754). Таким чином, формування професійно важливих комунікативних якостей слідчого здійснювалось шляхом цілісного розвитку структурно-функціональних компонентів концептуальної моделі комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції.
Кореляційний аналіз взаємозв'язку між показниками вказаних компонентів в контрольній групі, яка навчалась за традиційною програмою, показав, що зв'язок між компонентами концептуальної моделі комунікативних якостей майже не змінився. Даний аналіз засвідчив, що впровадження розробленої програми і методики дійсно забезпечує формування професійно важливих комунікативних якостей слідчого на належному рівні прояву і взаємозв'язку. Коефіцієнти кореляційного зв'язку компонентів концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого до і після формуючого експерименту в експериментальній групі представлено в таблиці 4.
Таблиця 4.
Коефіцієнти кореляційного зв'язку компонентів концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого до і після формуючого експерименту в експериментальній групі
Мотиваційно-пошуковий компонент |
Інформаційно-аналітичний компонент |
Версійно-тактичний компонент |
Результативно-доказовий компонент |
Емоційно-регулятивний компонент |
|||
Мотиваційно-пошуковий компонент |
до |
1 |
0,412 |
0,325 |
0,292 |
0,231 |
|
після |
1 |
0,754 |
0,632 |
0,550 |
0,482 |
||
Інформаційно-аналітичний компонент |
до |
0,412 |
1 |
0,412 |
0,325 |
0,292 |
|
після |
0,754 |
1 |
0,754 |
0,632 |
0,550 |
||
Версійно-тактичний компонент |
до |
0,325 |
0,412 |
1 |
0,325 |
0,325 |
|
після |
0,632 |
0,754 |
1 |
0,632 |
0,632 |
||
Результативно-доказовий компонент |
до |
0,292 |
0,325 |
0,325 |
1 |
0,412 |
|
після |
0,550 |
0,632 |
0,632 |
1 |
0,754 |
||
Емоційно-регулятивний компонент |
до |
0,231 |
0,292 |
0,325 |
0,412 |
1 |
|
після |
0,482 |
0,550 |
0,632 |
0,754 |
1 |
Результати формуючого експерименту підтвердили, що програма і методика формування професійно важливих комунікативних якостей у курсантів продемонструвала свою ефективність. При додатковому опитуванні учасники формуючого експерименту відзначили його позитивні наслідки для їх професійної підготовки.
Разом із тим, впровадження запропонованої програми і методики формування професійно важливих комунікативних якостей особистості майбутнього слідчого податкової міліції показало, що розвиток таких якостей, як дипломатичність, емоційна стійкість, внутрішній самоконтроль, нонконформізм, інтелектуальні можливості тощо потребує тривалішого часу і додаткових методів формування. Тобто розвиток різних комунікативних, характерологічних та інтелектуальних якостей носить гетерохронний характер. Саме перераховані якості нам не вдалося розвинути в формуючому експерименті у курсантів в оптимальному об'ємі, хоча загальний їх прояв збільшився.
У третьому підрозділі представлені методичні рекомендації з розвитку комунікативних якостей особистості майбутніх фахівців податкової міліції, що складені на основі теоретичного та експериментального дослідження:
для цілеспрямованого формування професійно важливих комунікативних якостей особистості майбутнього фахівця, викладачів навчального закладу слід орієнтувати на впровадження особистісно-процесуального підходу у навчально-виховний процес, який полягає в інтеграції відповідних комунікативних якостей особистості із процесуально-психологічними та процесуально-нормативними характеристиками їх професійної діяльності;
формування комунікативних якостей особистості майбутнього фахівця податкової міліції повинно базуватися на концептуальній моделі комунікативних якостей, що поєднані із характерологічними та інтелектуальними якостями. Вказана модель має включати такі компоненти, як мотиваційно-пошуковий, інформаційно-аналітичний, версійно-тактичний, результативно-доказовий, емоційно-регулятивний;
розробляючи та впроваджуючи програму занять із формування професійно важливих комунікативних якостей особистості майбутнього слідчого податкової міліції, слід звернути увагу на гетерохронність розвитку та формування комунікативних якостей. Приміром, характерологічні складові концептуальної моделі комунікативних якостей, такі як дипломатичність, емоційна стійкість, внутрішній самоконтроль, нонконформізм та інтелектуальні здібності, потребують тривалішого часу і більш інтенсивних методів їх формування;
професійна підготовка майбутніх фахівців податкової міліції вимагає використання спеціальної програми і особистісно орієнтованих активних методів навчання зазначених компонентів концептуальної моделі комунікативних якостей в їх взаємозв'язку і взаємозумовленості.
Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дає підстави зробити такі висновки:
1. Вивчення проблеми формування комунікативних якостей особистості є важливим для більшості професій, особливо типу "людина-людина”. Професія слідчого податкової міліції належить саме до цього типу та потребує подвійної підготовки - до власне юридичної, правоохоронної діяльності та до ефективного ділового спілкування. Останнє займає ключове місце у професійній підготовці слідчого податкової міліції, оскільки комунікативний процес складає основний зміст його діяльності. Тому спілкування в даній діяльності розглядається як професійно важливе.
2.3 У ході теоретичного дослідження запропонована та обґрунтована концептуальна модель комунікативних якостей особистості курсантів податкової міліції, яка містить у собі наступні компоненти: мотиваційно-пошуковий, інформаційно-аналітичний, версійно-тактичний, результативно-доказовий, емоційно-регулятивний. У концептуальній моделі комунікативні якості пов'язані із характерологічними та інтелектуальними якостями особистості працівників податкової міліції. Розроблено п'ять варіантів вказаної моделі, відповідно до основних процесуальних дій слідчого податкової міліції.
Експертна оцінка компетентними спеціалістами концептуальної моделі комунікативних якостей майбутніх фахівців податкової міліції дозволила розробити професійні орієнтири для формування реальних комунікативних якостей особистості у майбутніх слідчих податкової міліції.
4. Результати констатуючого експерименту підтвердили необхідність впровадження спеціальної програми та методики формування комунікативних якостей особистості майбутніх слідчих податкової міліції у вищому навчальному закладі. Було обґрунтовано, що необхідні комунікативні якості у курсантів на 3 році навчання розвинені недостатньо: так за показниками у 29% курсантів рівень комунікативних можливостей нижче середнього, у 44% - середній та низький комунікативний контроль, у 82% курсантів не простежується комунікативна компетентність, у 89% респондентів рівень дипломатичності середній та низький. Такий рівень розвитку комунікативних якостей негативно впливає на ефективність виконання професійних обов'язків майбутніх слідчих податкової міліції та потребує відповідної корекції в ході професійної підготовки.
Подобные документы
Актуальність проблеми виховання майбутнього фахівця з вищою освітою. Мета, завдання та зміст виховання студентської молоді. Особливості розвитку моральної свідомості студентів. Специфіка психологічних механізмів, критерії та етапи формування особистості.
контрольная работа [25,2 K], добавлен 16.05.2011Аналіз проблеми спрямованості особистості у філософської, психологічної та педагогічної літератури. Формування відповідних компонентів професійної спрямованості майбутніх психологів. Методики діагностування типу спрямованості особистості студентів.
автореферат [61,0 K], добавлен 19.04.2013Професійна придатність: поняття, способи формування і діагностики. Професія медичного працівника. Розвиток професійної придатності медичної сестри. Порівняльне дослідження психологічних якостей особистості медсестри-фельдшера і медсестри-лаборанта.
курсовая работа [36,4 K], добавлен 20.02.2012Розгляд особливостей студентського віку. Ознайомлення із теоретико-методологічними основами дослідження проблеми взаємин викладачів та студентів. Психологічні умови становлення особистості майбутнього фахівця в процесі його взаємин із викладачами.
курсовая работа [31,1 K], добавлен 12.04.2014Значення волі в діяльності та спілкування людини. Методологія дослідження вольових якостей особистості. Ключові категорії волі як психологічного феномену. Огляд методик експериментального дослідження. Рекомендації щодо формування сили волі особистості.
курсовая работа [58,9 K], добавлен 04.06.2015Застосування психологічного тренінгу для розвитку професійних навичок, професійно важливих якостей особистості на прикладі майбутніх соціальних працівників. Програма тренінгу, мета, структура, зміст групових занять з формування професійних якостей.
статья [23,5 K], добавлен 07.11.2017Особистість вчителя трудового навчання з погляду психології. Сучасні поняття про особистість вчителя. Структура особистісних якостей. Побудова моделі психологічних якостей особистості вчителя трудового навчання. Вимоги до вчителя трудового навчання.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 20.12.2008Поняття про спілкування та його функції. Теоретичне обґрунтування психологічних особливостей процесу спілкування та експериментальне вивчення його впливу на розвиток особистості у юнацькому віці. Методи організації дослідження комунікативної активності.
курсовая работа [158,9 K], добавлен 10.09.2011Психологічна структура особистості. Головні однопорядкові підструктури особистості. Поняття про діяльність та її основні різновиди. Особливості спільної діяльності. Вплив соціального середовища на розвиток особистості. Загальний психічний розвиток людини.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 24.08.2011Психологічні особливості особистості менеджера, необхідні навики та вміння для його професійної діяльності. Емпіричне дослідження комунікативних вмінь менеджера, характеристика його основних методів, програма та інструментарій, інтерпретація результатів.
дипломная работа [510,5 K], добавлен 06.06.2009