Важлива задача тренінгу - розвиток функції саморефлексії. Учасники дістають можливість глибше усвідомити свої особові якості і знайти спосіб їх виразити, проявити. Це має велике значення для старшокласників, більшість з яких з раннього дитинства звикає жити, користуючись зовнішньою оцінкою батьків, вчителів, друзів і ін. Зовнішнє оцінювання робить їх особливо уразливими до негативного тиску середовища, у тому числі і наркогенного. До організації і проведення занять-ігор з елементами тренінгу можуть бути привернуті також учні.

Незалежно від того, на рішення яких конкретних задач направлено тренінгове заняття (розвиток комунікативних якостей, корекція негативних установок у дітей з сімей наркозалежних, формування стійкості до наркогенного тиску і т.п.), його зміст повинен відповідати певним вимогам [54, с. 65-68]. При їх недотриманні тренінгове заняття як форма психолого-педагогічної дії може втратити свою специфіку і перетворитися на звичний учбовий процес.

Психолог може запросити для участі в заняттях дітей з різних класів, старшокласників і їх батьків, вчителів школи і т.п. Проте не слід об'єднувати разом старшокласників, що мають досвід одурманення, і тих, у кого немає такого досвіду, якщо тренінг безпосередньо пов'язаний з формуванням навиків уникнення наркотизації. Робиться це для того, щоб у більш досвідчених не виникала спокуса продемонструвати свою обізнаність, поділитися знаннями.

Під час занять забезпечуються умови для рівноправного і повноцінного спілкування всіх учасників групи. Психолог, безумовно, веде заняття, проте його керівництво носить неявний характер, він не повинен пригнічувати, диктувати умови, нав'язувати свою точку зору іншим.

Тривалість занять повинна бути визначена на самому початку роботи.

Участь в тренінгових заняттях добровільна. У жодному випадку не можна примушувати старшокласника, навіть якщо ви переконані в тому, що тренінг йому життєво необхідний.

Безумовною вимогою проведення тренінгових занять є повна упевненість учасників в тому, що їх вислови, поведінка не стануть предметом для обговорення за межами групи. Аудіо- або відеозапис заняття проводиться тільки з дозволу членів групи. Це умова особливо важливо для роботи з важкими старшокласниками, з сімей залежних або, які мають досвід використання наркогенних речовин. Молоді люди спочатку недовірливо відносяться до пропозиції дорослого про співпрацю, з ними досить складно встановити близькі, доброзичливі відносини. Щонайменша підозра в тому, що психолог нещирий, здатна викликати розпад групи, спровокувати конфлікт.

Учасникам повинна бути забезпечена і емоційна безпека. Для тренінгових занять характерне високе напруження пристрастей, в пориві відчуттів старшокласники можуть ставати неадекватно різкими, виказуючи негативні оцінки по відношенню до іншої людини. Психолог повинен уважно стежити за тим, щоб негатив не перевищував об'єм позитивної інформації.

Сценарій тренінгових занять повинен мати певну схему. Початковий блок (він може складатися з одного або декількох занять) включає вправи, направлені на знайомство учасників групи один з одним, створення теплого емоційного фону, формування єдиного колективу. Основний блок припускає реалізацію конкретних задач заняття - оволодіння учасниками спеціальними уміннями і навиками. Завершальний блок направлений на аналіз членами групи змін, які відбулися з ними в ході занять, визначення особової значущості тренінгової роботи.

Послідовність кожного заняття також визначена. Перша його частина повинна бути розминкою, вона припускає формування настрою на роботу в учасників групи і складається з нескладних психологічних вправ, етюдів, що дозволяють старшокласникам включитися в процес. Економити час на розминці не можна, оскільки від неї багато в чому залежить успіх основної частини заняття. В кінці заняття обов'язково повинні підводитися підсумки - учасники виказують свою думку про хід заняття, свої переживання, що виникають в процесі роботи [8, с. 48-55].

Рольові ігри. Рольові ігри дозволяють засвоювати і відпрацьовувати загальні комунікативні навики (конструктивне спілкування, вибір і ухвалення рішення, опір зовнішньому тиску) і ефективні поведінкові схеми в ситуаціях наркогенного зараження. Така підготовка, що передує реальному зіткненню дитини з можливістю одурманення, виявляється надзвичайно корисною. Програвання дітьми варіантів відмови від провокуючої пропозиції сприяє формуванню у них певних поведінкових стереотипів, які реально здатні виконувати функцію внутрішнього антинаркогенного бар'єру. Рольові ігри виявляються ефективними і при роботі з дітьми, що вже використали одурманюючі речовини, запобігаючи їх подальшому наркогенному зараженню.

Хід рольової гри у загальних рисах може бути описаний таким чином: учням пропонується опис ситуації наркогенного зараження (учаснику ситуації надається можливість спробувати наркогенний препарат), закінчення ситуації відсутнє. Вибирається група старшокласників, що виявили бажання інсценувати дану ситуацію, показавши і можливий варіант її закінчення. Інші оцінюють запропонований варіант закінчення, його ефективність.

Готуючи рольову гру, психолог перш за все повинен визначити зміст ситуацій, що використовуються для інсценування. Тут слід враховувати найреальніші для даної групи учнів варіанти наркогенного зараження, основні механізми залучення в одурманення.

При виборі персонажа, що пропонує одурманюючий препарат, слід враховувати особливості соціального статусу учнів в групі. Дітям з низькими соціометричними оцінками («ізгої») краще не доручати провокаційну роль. Річ у тому, що такі оцінки самі по собі полегшують реалізацію відмови іншому учаснику гри, а часте зображення явно негативного героя сприяє закріпленню низького соціального статусу.

Рольова гра має певну структуру. Початок гри припускає обговорення з учасниками її змісту і актуальності. Діти повинні мати уявлення про те, які поведінкові навики відпрацьовуватимуться в ході гри, як вони можуть бути використані в повсякденному житті.

Потім за допомогою тестових методик психолог може оцінити початковий рівень сформованості навиків учнів. Після цього задаються конкретні ситуації для інсценування.

Перед її початком всі учні (і актори, і глядачі) обговорюють різні обставини ситуації - визначається, за яких умов вона виникає, який характер її учасників, чи можуть бути залучені в ситуацію сторонні особи і т.п. Хлоп'ята можуть залежно від власних уявлень самостійно вибудовувати сюжетну лінію. Перед ними ставиться єдина задача - уникнути проби наркогенної речовини.

Оцінка запропонованої поведінкової схеми (тут беруть участь всі учні) здійснюється по наступних показниках: рішучість і твердість відмови, що прозвучала (виключається можливість провокуючої пропозиції в майбутньому); можливість уникнути конфлікту з учасниками ситуації при вибраній схемі поведінки; фізична безпека того, хто відмовився. В результаті обговорення формулюється найбільш оптимальна система дій в даній ситуації, яка може бути схематично зображена на плакаті або дошці [5, с. 112-117].

Проекти. Метод проектів виник ще в 20-х рр. минулого сторіччя в США. Народившись з ідеї вільного виховання, сьогодні він стає інтегрованим компонентом педагогічних систем. В основі методу проектів лежить розвиток у дітей навиків, що забезпечують ефективну соціальну адаптацію: здатність планувати свою діяльність, прогнозувати її результати, будувати взаємостосунки з людьми і т.д.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність і може використовуватися при організації педагогічної профілактики. В цьому випадку антинаркогенні відомості, оцінки, установки дітям не нав'язуються дорослими, вони самі формують їх в ході реалізації проекту.

Існують різні види проектів [43, с. 217-227]:

1. Короткострокові проекти

Дослідницькі проекти мають чітку продуману структуру, яка практично співпадає із структурою реального наукового дослідження: актуальність теми, проблеми, предмет і об'єкт дослідження, мета, гіпотеза і витікаючі з них задачі дослідження, методи дослідження, обговорення результатів, висновки і рекомендації. Реалізація дослідницького проекту звичайно не розтягується на багато місяців (терміни звичайно обмежуються декількома тижнями). Так, наприклад, старшокласники можуть проводити експериментальну роботу по виявленню особливостей впливу алкоголю на різні життєві функції рослин (ріст, формування плодів, терміни дозрівання і т.п.), організувати опитування серед своїх однолітків для вивчення наркогенної ситуації в школі.

Результати дослідницької роботи старшокласників можуть стати основою для довгострокових проектів.

Інформаційно-просвітницькі проекти спрямовані на збір інформації про будь-який аспект явища і знайомство з цією інформацією різних адресних груп (однолітків, молодших школярів, батьків, жителів свого мікрорайону і т.п.). Основна мета інформаційного проекту - підвищити рівень компетентності адресної групи по певному аспекту проблеми.

Ці проекти вимагають чітко продуманої структури: тема проекту і його актуальність, джерела отримання інформації і методи її обробки (статистична обробка, аналіз, порівняння, узагальнення і т.п.), форма представлення результатів (стаття, реферат, доклад, відеофільм, шкільна конференція).

Дуже важливо враховувати реальний інтерес адресної групи до інформації, що представляється, її практичну значущість, а також доступність і привабливість.

Творчі проекти. При їх розробці, як правило, визначається кінцевий результат діяльності, проте докладний сценарій кожного з етапів не розписується. До творчих проектів можуть бути віднесені організація і випуск журналу, присвяченого проблемам здорового способу життя, зйомка відеофільму, організація дискусійного клубу і т.д. При реалізації творчого проекту наперед розподіляються ролі його учасників, а структура спільної діяльності розвивається відповідно до вимог до форми і жанру кінцевого результату.

Так, основна мета круглого столу, дискусійного клубу полягає у формуванні чітких позицій, оцінних думок відносно тих або інших аспектів наркотизму. Це припускає сумісне обговорення питань і проблем, які можуть мати неоднозначну оцінку.

Для того, щоб визначити актуальний для обговорення матеріал, психолог може скористатися допомогою експертів ініціативної групи, яка допомагатиме йому готувати обговорення.

Схема підготовки круглого столу може виглядати таким чином. Перш за все формулюються тема і питання, які пропонуються для обговорення. Вони вивішуються на стенді за декілька днів до проведення круглого столу так, щоб всі учасники були обізнані з його тематикою. Між членами ініціативної групи можуть бути наперед розподілені ролі. Декілька чоловік представляють прес-клуб - їх задача фіксувати всі вислови і потім підготувати прес-лист за підсумками обговорення. На круглому столі можуть бути присутні адвокат і прокурор, що знайомить аудиторію з фактами «за і проти» тих або інших аспектів наркотизму. В ході обговорення може використовуватися матеріал, одержаний психологом в ході опитування. Психологи можуть також підготувати і статистичні дані, що стосуються круга обговорюваних проблем.

На круглий стіл до старшокласників можуть бути запрошені педагоги (причому круг запрошених визначають самі учні - здебільшого це вчителі, що користуються найбільшим авторитетом). Різновікові круглі столи виходять особливо цікавими, оскільки припускають аналіз оцінок і позицій людей різних поколінь, примушують учнів поглянути на проблему іншими очима, допомагають краще зрозуміти своїх педагогів, старших членів сім'ї.

Однією з форм міжвікової підготовки може стати вернісаж. В підготовці і проведенні вернісажу беруть участь діти різних вікових груп.

Те, що ведучими виступають не дорослі люди, а старшокласники, багато в чому підвищує довір'я і інтерес молодших учнів до інформації, що надається. Але і для старшокласників участь в таких проектах виявляється корисною, оскільки в ході їх підготовки відбувається формування особового відношення до аспектів наркотизму. Сценарій вернісажу може виглядати таким чином.

Серед ведучих наперед розподіляються ролі, наприклад: лікар, художник, поет, міліціонер. Біля кожного з них свій стенд. Молодші школярі, що приходять з екскурсією на вернісаж, послідовно обходять всі стенди.

При цьому лікар пояснює дітям, в чому полягає небезпека використання наркогенних речовин для фізичного здоров'я людини. Свою розповідь лікар може ілюструвати за допомогою спеціальних плакатів, а також ряду дослідів, що демонструють вплив наркогенних речовин (головним чином, алкоголю) на живі структури. Художник показує дітям плакати-попередження і пропонує взяти участь в конкурсі малюнків «Ми сильніше за чорних братів». Протягом 10-15 хв учні виконують завдання. Поет зачитує молодшим школярам свої вірші «Шкідливі поради» і пропонує учням у віршованій формі дати відповідь. Міліціонер проводить з учнями рольову гру по тренуванню навиків відмови в ситуаціях наркогенного зараження.

Пригодницько-ігрові проекти вимагають великої підготовчої роботи. Проте їх виховний потенціал важко переоцінити. Вони дають прекрасну можливість отримання старшокласниками досвіду ухвалення рішень в ігровій ситуації.

Причому результати гри (на відміну від творчих проектів, де вони наперед відомі, - журнал, спектакль, концерт і т.п.) не можуть бути точно передбачені, вони вимальовуються тільки до моменту завершення дії. Це визначається високим ступенем імпровізації, творчої активності, яку необхідно проявити учасникам.

Підготовка такого проекту включає наступні етапи. Майбутні учасники знайомляться з початковим сюжетом гри. Він може бути запозиченим з відомого старшокласникам літературного твору, а може бути запропонований педагогом. Наперед обговорюється, що сюжет в ході гри може розвиватися довільно.

Серед учасників розподіляються ролі. Кожний персонаж одержує «легенду» - характер, можливу поведінку, особисті цілі і задачі, які розв'язуватимуться в ході гри, відношення з іншими персонажами. Деяким з учасників дається подвійна роль - відома всім «маска» і приховувана від інших «істинна особа». Наприклад, шпигун, що зображає дачника. Про те, що в грі є персонажі з «подвійним лицем», повідомляється всім, проте хто це - невідомо. Тому одна із задач, яка ставиться перед учасниками, полягає в тому, щоб викрити «маску». Після початку гри кожний з персонажів починає жити своїм життям, намагаючись реалізувати власні цілі.

Психолог в ході гри виконує роль спостерігача, втручаючись в процес лише в крайніх випадках, при виникненні серйозної конфліктної ситуації, яка загрожує зупинкою гри. Гра продовжується до тих пір, поки це цікаво її учасникам. Після закінчення гри проводиться її обговорення - аналізується поведінка кожного з учасників, учні виказують свою думку, діляться враженнями.

Особливою ланкою у системі педагогічної профілактики є планомірна і систематична робота з батьками. Ефективним в межах вказаної проблеми є використання різноманітних форм роботи - тематичних батьківських зборів, колективних та індивідуальних бесід, спеціальних зустрічей з представниками медичних та правоохоронних органів, загально шкільних батьківських конференцій, диспутів, обговорення реальних ситуацій наркотизації на основі результатів психолого-педагогічної діагностики стилю взаємин у сім'ї, емоційного контакту з батьками тощо. Така робота має здійснюватись паралельно з відповідною профілактичною роботою з дітьми, адекватною рівню їх розвитку, віку, але дещо випереджати її за змістом. Це є умовою успішної взаємодії школи і сім'ї у спільній профілактичній роботі антинаркогенного спрямування.

Озброєння батьків достатнім обсягом медичних знань з основ наркології, гінекології, психогігієни є одним з найважливіших питань антинаркотичної діяльності. Надання цих знань (особливо батькам учнів початкової школи) треба пов'язувати з конкретними прикладами, з урахуванням регіональних, релігійних особливостей, рівнем вихованості дітей, типом сімейних відносин тощо.

Особливо важливим є переконання батьків в тому, що сім'я, відносини в ній є, системоутворюючими факторами в формуванні подальшої поведінки дитини. Необхідно навести приклади основних типів сімейного виховання: гіперпротекція. гіпопротекція по типу "попелюшки", "кумира сім'ї" та негативний вплив такого виховання на подальше формування особистості дитини взагалі й її стійкості до наркотизації зокрема.

Особливий наголос слід робити на тому, що особистий вплив батьків (особливо негативний) -- сімейні сварки, побутове пияцтво -- може сприяти дезадаптації дитини і в подальшому гіпертрофії наркотичної мотивації. Як і в роботі з учнями, підхід до антинаркотичної просвіти батьків повинен бути індивідуальним. Перш за все потрібно переконати батьків, що при найменшій підозрі вживання їх дитиною наркотичних речовин вони повинні негайно звернутися до спеціаліста. І в цьому питанні медики, педагоги можуть і зобов'язані надати допомогу.

Для сприяння усвідомленню неповнолітніми наркозалежності і вироблення у них навиків захисної поведінки ми проводили різні профілактичні заходи.

Виготовлення плаката «Світ без наркотиків». В цьому завданні брали участь всі учні. Спочатку вони обговорили, що малюватимуть, а потім приступили до виготовлення. Такі завдання об'єднують колектив, знімають напругу в групі. На плакаті учні зобразили природу, теплий сонячний день і граючих дітей. Так уявляють собі учні світ без наркотиків. Наступним заходом була класна година на тему «Наркотики і наркоманія» [Додаток 5], в якому всі учні взяли активну участь і віднеслися дуже серйозно. Вони висловили свою думку про наркотики, про те чи можна позбавитися від наркотичної залежності. Дуже цікавими були завдання, мета яких скласти антинаркотичні гасла і скласти зразкові відповіді, якими можна скористатися, якщо вам пропонують наркотичні речовини. Учням дуже сподобалося складати гасла, оскільки складали їх у віршованій формі, і кожний зміг проявити свої літературні здібності [Додаток 6]. Напевно, найважливішим серед профілактичних заходів став диспут «За і проти» [Додаток 7]. Задача учнів полягала в тому, що вони повинні придумати аргументи «за» вживання наркотиків, а наша задача знайти аргументи «Проти». Диспут пройшов дуже жваво. Все-таки аргументи «проти» були переконливішими. Для закріплення аргументів «проти» вживання наркотиків була проведена зустріч учнів з медпрацівником. Він відповідав на питання учнів, які вони задавали про наркотики, наркоманів і хвороби, якими страждають наркомани.

ВИСНОВКИ

Соціально-економічні, політичні, культурні зміни в різних сферах українського суспільства зумовили виникнення специфічної соціальної реальності, яка характеризується явищами матеріального та соціального розшарування сімей, соціального сирітства, насильства, уживання алкоголю та інших наркотичних речовин значною кількістю членів суспільства, серед яких вагому частку займають неповнолітні.

Адиктивну поведінку неповнолітніх визначають як поведінку, яка передує формуванню патологічної залежності від наркогенних речовин. При цій формі поведінки негативна пристрасть людини до хімічних речовин ще не досягла стадій психічної та фізичної залежності, тобто захворювання на наркоманію, алкоголізм та токсикоманію.

Аналіз психолого-педагогічної та соціальної літератури дозволяє визначити чинники, що сприяють виникненню адиктивної поведінки: неспроможність у навчанні (27%), наркозалежність батька (22%), жорстоке поводження з дітьми у сім'ї (19 %), постійні конфлікти між батьками (17%), емоційне відчуження з боку матері (17 %).

Особливістю залежності від наркогенних речовин є те, що наркотична залежність (наркоманія) - хронічне захворювання, що виникає в результаті тривалого вживання психоактивних речовин, що впливають на емоційний стан індивіда, коли він не може припинити самостійно його застосування, незважаючи на виникнення у зв'язку з цим серйозних проблем (погіршення стану здоров'я, конфлікт із законом, соціальні і матеріально-фінансові ускладнення). Немедичне вживання наркотиків вважається девіацією.

Фактори, які впливають на початок уживання наркотиків серед молоді - це передусім - мода, прагнення вписатися в те оточення, ту компанію, яка для молодої людини важлива, цікава і де споживання наркотиків - норма. Можливо, молодь приваблює поширена помилка, начебто споживання наркотиків - ознака сучасного модного устрою життя. Психологи вважають, що споживання наркотиків - один із щаблів віддалення від реального життя. Серед інших причин можна назвати такі: погані стосунки в родині, з близькими й друзями; антисоціальна поведінка й гіперактивність дітей; дружба з однолітками, які вживають наркотики; нелюбов до школи, неуспіх в навчанні; економічні й соціальні труднощі; погане оточення й розлад у суспільстві; зміна місця навчання й проживання; доступність наркотиків; вживання наркотиків батьками; позитивне ставлення до наркотиків; спроба заглушити наркотиком біль чи втекти від неприємності.

Юнацька наркоманія має свої особливості і тенденції. Як свідчать дослідження, простежується тенденція до зниження середнього віку, у якому молодь починає експериментувати з наркотиками: з 17-18 років у 1993 рр. -- до 14 років у 2001-2002 рр. Установлено, що чим раніше відбувається залучення до психоактивних речовин (ПАР), тим швидше формується залежність, тим складніше перебіг наркоманії як хвороби, більше негативних особистісних, соціальних та медичних наслідків зловживання ПАР-бездоглядність, злочинність, ріст хвороб, що супроводжують наркоманію, і тим менша ефективність реабілітаційних заходів.

Відношення до наркотику не існує ізольовано від відносин до інших сторін життя і тому може бути змінено лише в контексті зміненої системи відносин особистості в цілому.

Серед усіх заходів психологічної роботи з дітьми пріоритет належить профілактичній роботі, у рамках якої необхідно об'єднати зусилля різних фахівців і створити цілісну службу допомоги дітям, де дитина може одержати психологічну, педагогічну, правову, соціальну та інші види допомоги.

Питання загальної та індивідуальної профілактики вживання ПАР, правопорушень, пов'язаних з цим, повинні складати єдину стратегію антинаркотичної політики, що проводиться в закладах освіти. Профілактика адиктивної поведінки неповнолітніх повинна бути системною, комплексною і включати роботу з різними цільовими групами: учні, педагоги, батьки та референтне оточення учнів у сфері дозвілля.

Вважається, що принципові зміни в несприятливій наркологічній ситуації в освітньому середовищі можливі за умови введення Державного стандарту, який має не лише уніфікувати вже існуючу роботу щодо первинної профілактики, а й визначити обов'язковий мінімум змісту профілактичних програм (профілактичних впливів та результатів), що впроваджуються в загальноосвітніх закладах України.

При узагальненні одержаних в ході діагностики результатів було виявлено, що найзначнішими проблемами для старшокласників є високий рівень схильності до вживання психоактивних речовин.

Профілактична робота з дітьми, насамперед, припускає науково - обґрунтовані та своєчасно здійснені дії, спрямовані на: запобігання можливим фізичним, психологічним чи соціокультурним колізіям в окремих дітей і дітей груп ризику; збереження, підтримку і захист нормального рівня життя і здоров'я дітей; сприяння дітям у розкритті їхніх внутрішніх потенціалів.

Робота з дітьми в галузі профілактики припускає проведення відповідних заходів, починаючи з дошкільного віку, і посилення цієї роботи в дитячих колективах. З цією метою практичними психоогами розробляються спеціальні програми, які охоплюють усі вікові групи дітей і спрямовані на профілактику й корекцію різних видів девіантної та делінквентної поведінки.

Завдання профілактичної роботи:

1. сприяти усвідомленню та засвоєнню дітьми загальнолюдських цінностей;

2. навчити дітей методів вирішення життєвих проблем, подолання стресу та зняття напруження без уживання психоактивних речовин;

3. інформувати дітей про психоемоційні, фізіологічні, соматичні та соціальні наслідки вживання психоактивних речовин;

4. формувати у дітей психосоціальні та психогігієнічні навички прийняття рішень, ефективного спілкування, критичного мислення, опору негативному впливу однолітків, управління емоціями, у тому числі - у стані стресу;

5. довести до усвідомлення дітей переваги відмови від уживання психоактивних речовин;

6. сформувати настанову на ведення здорового способу життя;

7. підняти самооцінку дітей.

В профілактичній роботі практичні психологи віддають перевагу масовим та груповим формам роботи, і значно менше індивідуальному підходу щодо соціально-психологічної допомоги дітям з девіантною поведінкою. Дуже важливо пам'ятати, що результативність профілактики адиктивної поведінки особистості залежить від знання причин, які її зумовлюють.

Доцільним є систематизація та доповнення знання причин адиктивної поведінки на особистісному рівні, що допоможе шукати відповідні психолого - педагогічні умови, які поступово приведуть старшокласника у нове соціальне середовище, здатне позитивно впливати на його соціальне становище.

Оскільки у кожному конкретному випадку методологія попередження наркотизму повинна розроблятися з урахуванням реально існуючих місцевих умов і одночасно відповідати умовам універсальності, то кінцевою метою розробки подібної методології є психологічна технологія профілактики наркотизму, що приводить до поліпшення наркотичної ситуації (у країні або конкретному регіоні).

Суспільство завжди прикладало багато зусиль в боротьбі з небажаними формами людської поведінки з метою збереження порядку та стабільності. Сукупність засобів і методів впливу суспільства на небажані форми відхиленої поведінки з метою їх усунення або мінімізації і приведення в відповідність з соціальними нормами визначається як соціальний контроль. Тому психологічні технології профілактики та корекції адиктивної поведінки безпосередньо пов'язані з технологіями соціального контролю.

З метою виявлення ставлення школярів до проблеми наркоманії й осіб, схильних до вживання наркотичних речовин, а також визначення ступеня інформованості старшокласників у питаннях, пов'язаних з проблемою наркозалежності, нами було проведене опитування старшокласників 10-А класу ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 м. Дубно.

Проводячи експериментальне дослідження визначення ставлення старшокласників до проблеми наркоманії, нами відмічено, що в загальноосвітній школі на сьогодні є школярі, які спробували наркотики; підтверджено ефективність проведення первинної профілактики серед молодших школярів, щоб не допустити вживання наркотичних речовин у такому ранньому віці; обґрунтовано необхідність цілеспрямованої та ефективної профілактичної антинаркотичної роботи на інших етапах шкільного навчання.

Згідно з проведеними інтерв'ю у молодіжному середовищі серед шляхів боротьби проти наркоманії респонденти називали: посилення пропаганди шкідливості наркоманії серед молоді, створення пропагандистських центрів, належні соціально-економічні умови, не контактувати з сумнівними людьми і компаніями, лікування наркоманів, і особливо виділяли - створення місць для проведення вільного часу старшокласників тощо.

Сучасний підхід до вирішення проблеми зловживання наркотичними речовинами визначає пріоритет профілактичної роботи з дітьми та молоддю, починаючи з самого раннього віку.

Сьогодні профілактика адиктивної поведінки неповнолітніх виходить на загальнодержавний рівень і передбачає консолідацію зусиль різних відомств, установ, організацій; у той же час визнається провідна роль системи освіти взагалі та освітньо-виховних закладів, зокрема, в організації цілеспрямованої профілактичної роботи та у формуванні здорового способу життя школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Аменд А.Ф. Проблема профилактики наркомании в молодежной среде/ А.Ф. Аменд, М.В. Жукова, Е.В. Фролова// Педагогика. - 2004. - №4. - С. 19-29.

2. Ахмерова С.Г. Теоретико-методические основы профилактики наркомании в образовательных учреждениях. - Уфа: БИРО, 2005. - 230 с.

3. Баландин А. Самые опасные наркотики/ А. Баландин, Л. Баландина, В. Джанибеков. - М.: Авторское издание, 2008. - 105 с.

4. Бездна: Пьянство. Наркомания. СПИД. - М.: ЮНИТИ, 2004. - 192 с.

5. Белогуров С.Б. Наркотики и наркомания. - СПб.: Университетская книга, 2002. - 160 с.

6. Березин С.В. Психологічні особливості наркоманів періоду дорослішання (досвід комплексного експериментально-психологічного дослідження)/ Під ред. К.С. Лисецкого. - Самара: Самарский університет, 1998. - 148 с.

7. Березин С.В. Психологія наркотичної залежності: Монографія/ С.В. Березин, К.С. Лисецький, Є.Н. Назаров. - М.: МПА, 2001. - 213 с.

8. Ковтиха Г.Ю. Причини, що сприяють розповсюдженню наркоманії в Україні// Актуальні проблеми криміналістики: матер. міжвуз. наук.-практ. конфер. - К., 2001. - С. 64-69.

9. Козлов В.В. Руководство по спасению наркомана, или Краткий курс выживания. - М.: Изд-во института психотерапии, 2002. - 373 с.

10. Коробкина З.В. Профилактика наркотической зависимости у детей и молодежи: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений/ З.В. Коробкина, В.А. Попов. - М.: Академия, 2002. - 192 с.

11. Круглянский В.Ф. Наркомании и токсикомании у подростков. - Минск: Высш. шк. 2005. - 317 с.

12. Курек Н.С. Медико-психологический подход к диагностике повышенного риска заболеваний наркоманией у подростков и коррекция их эмоциональных нарушений// Вопросы наркологии. - 2003. - №1. - С. 15-18.

13. Лапко А.Н. Наркомания как социальное явление// Закон и право. - 2001. - №9. - С. 15-18.

14. Латышев Г.В. Организация мероприятий по профилактике наркомании: Методические рекомендации для педагогических коллективов школ, работников подростковых клубов и социальных педагогов. - М.: Медицина, 1999. - 158 с.

15. Левин Б.М. Наркомания и наркоманы: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 2005. - 417 с.

16. Лекции по наркологии/ Под ред. Н.Н. Иванца. - М.: Нолидж, 2000. - 161 с.

17. Макаров В.В. Первичная профилактика наркоманических заболеваний у подростков// Вопросы наркологии. - 2003. - № 4. - С. 25-27.

18. Макеева А.Г. Педагогическая профилактика наркомании в школе. - М.: Просвещение, 2005. - 315 с.

19. Максимова Н.Ю. Психологічна профілактика вживання підлітками алкоголю та наркотиків. - К., 2007. - 287 с.

20. Максимова Н.Ю. Про схильності підлітків до адиктивної поведінки/ Н.Ю. Максимова, М.М. Ісаєва// Психол. журнал. - 1996. - №3. - С.149-157.

21. Максимова Н.Ю. Психологія адиктивної поведінки: Навч. посібник. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2002. - 308 с.

22. Малишева М.М. Наркоманія серед неповнолітніх: причини, сучасне становище, профілактика// Актуальні проблеми криміналістики: матер. міжвуз. наук.-практ. конфер. - К., 2001. - С. 172-176.

23. Малюченко Г.Н. Профилактика наркомании в образовательной среде: проблемно-ориентированный подход. - Балашов, Изд-во БГПИ, 2001. - 196 с.

24. Мир без наркотиков: Методические рекомендации для педагогов, психологов, организаторов профилактических мероприятий. - Томск, 2000. -129 с.

25. Профилактика наркомании: организационные и методические аспекты. Итоговые материалы международного проекта/ Сост. И.П. Рущенко. - Харьков: Финарт, 2002. - 240 с.

26. Прусс М.С. Как избавиться от наркотической зависимости. - М.: ВЛАДОС, 2002. - 366 с.

27. Психология и лечение зависимого поведения/ Под ред. С. Даулинга. - М.: Академия, 2006. - 217 с.

28. Рожков М.И. Профилактика наркомании у подростков: Учебно-метод. пособие/ М.И. Рожков, М.А. Ковальчук. - М.: ВЛАДОС, 2003. - 144 с.

29. Руководство по профилактике злоупотребления психоактивными веществами несовершеннолетними и молодежью/ Под науч. ред. Л.М. Шипицыной, Л.С. Шпилени. - СПб.: Питер, 2003. - 345 с.

30. Сидорова Л. Дети "группы риска": помощь, поддержка, защита// Социальная педагогика. - 2003. - № 2. - С. 98-100.

31. Сирота Н.А. Профилактика наркомании и алкоголизма: Учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по напр. и спец. психологии/ Н.А. Сирота, В.М. Ялтонский. - М.: Академия, 2003. - 176 с.

32. Соломзес Дж. Наркотики и общество/ Дж. Соломзес, В. Чебурсон, Г. Соколовский. - М.: Иллоин, 2004. - 215 с.

33. Социальная педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений/ Под общ. ред. М.А. Галагузовой. - М.: ВЛАДОС, 2003. - 416 с.

34. Социальные проблемы современной молодежи: Сборник материалов международной научно-практической конференции/ Под ред. Ф.А. Мустаевой (отв.ред.), С.Н. Испуловой, Г.А. Кудрявцевой, О.Л. Потрикеевой. - Магнитогорск: МаГУ, 2008. - 476 с.

35. Степанов В.Г. Психология трудных подростков: Учеб. пособие для студ. высш. педаг. учеб. заведений. - М.: Академия, 2006. - 336 с.

36. Суханов В.И. Вредные привычки: причины и профилактика. - Челябинск, 2006. - 375 с.

37. Толкодубов К.М. Науково-методичні основи профілактики наркоманії в родині. - М.: РАО, 2000. - 124 с.

38. Ухаль А.М. Наркоманія: суть і боротьба з нею: Навчально-довідковий посібник. - Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації, 2001. - 333 с.

Размещено на Allbest.ru